Аналiз та удосконалення оперативного управлiння

Посадова iнструкцiя

менеджера з оперативного управлiння


  1. Загальнi положення


    1. Менеджер з оперативного управлiння очолюi вiддiл оперативного планування i управлiння пiдприiмством i пiдпорядковуiться безпосередньо заступнику генерального директора з економiки .

    2. Менеджер з оперативного управлiння призначаiться i звiльняiться з посади за наказом генерального директора.

    3. В своiй роботi менеджер керуiться чинним законодавством Украiни , методичними , нормативними матерiалами по питаннях виробничого планування i оперативного управлiння виробництва , наказами i розпорядженнями генерального директора , Законом Украiни “ Про охорону працi “ .


  1. Функцii


    1. Органiзовуi роботу вiддiлу оперативного планування i управлiння виробництвом

    2. Здiйснюi добовий контроль за ходом виробництва .

    3. Контролюi виконання робiт по виготовленню нових виробiв по плану новоi технiки .

    4. Постiйно пiдтримуi зв’язок з технiчними службами ВАТ з метою оперативного вирiшення технiчних питань по ивпуску продукцii .

    5. Виявляi труднощi в роботi виробничих пiдроздiлiв i приймаi мiри по iх усуненню .


Роздiл 1

Теоретико - методичнi основи оперативного управлiння виробництвом.


1. ФУНКЦРЖРЗ РЖ ЗАДАЧРЖ

ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛРЖННЯ ОСНОВНИМ ВИРОБНИЦТВОМ (ОУОВ)


    1. ОПЕРАТИВНЕ УПРАВЛРЖННЯ ВИРОБНИЦТВОМ ЯК ОРГАНРЖЗАЦРЖЙНО-ПЛАНОВА СИСТЕМА. ФУНКЦРЖРЗ СИСТЕМИ


Змiстом оперативного управлiння основним виробництвом i встановлення мiсця (цеху, дiльницi, робочого мiсця) i часу (кварталу, мiсяця, декади, змiни), виготовлення виробiв, складальних одиниць, деталей; облiк фактичного ходу виробничого процесу; визначення вiдхилень вiд зазделегiдь встановленого плану i, нарештi, регулювання ходу виробництва, здiйснюваного для того, щоб лiквiдувати наслiдки небажаних вiдхилень i забезпечити своiчасне виконання основних задач оперативного управлiння.(1;347)

Оперативне управлiння основним виробництвом здiйснюiться на основi плану виготовлення продукцii, розробленого на рiк (квартал).

Система ОУОВ являi собою складну органiзацiйно-планову систему, що включаi функцiональну, елементну i органiзацiйну пiдсистеми.

Функцiональне розбиття характеризуi коло функцiй, якi повинна виконувати система управлiння; поелементне основнi елементи, з яких вона складаiться, i органiзацiйнапобудову системи управлiння.

У функцiональному вiдношеннiОУОВ змiнюiться таким чином: на рiвнi управлiння пiдприiмством воно полягаi в органiзацii рушення предметiв в межах року, кварталу, мiсяця; на рiвнi управлiння цехом таке рушення здiйснюiться в межах кварталу, мiсяця, тижня (п’ятиднiвки); на рiвнi управлiння дiльницею в межах мiсяця, тижня (п’ятиднiвки), дiб, змiни i по годинах.

У поэлементномувiдношеннiв залежностi вiд рiвня ОУОВ змiнюiться по: складу, що використовуiться i квалiфiкацii управлiнського персоналу; математичному забезпеченню задач планування виробництва; складу i числу комплексiв технiчних засобiв, що використовуються; складу календарно-планових нормативiв; планово-облiковим одиницям, що застосовуються; складу i змiсту планово-облiковоi документацii; характеру i напруженостi iнформацiйних потокiв.

У органiзацiйному вiдношеннiсистема ОУОВ здiйснюi своi функцii за допомогою: планово-диспетчерського вiддiлу (ПДВ) на рiвнi пiдприiмства; планово-диспетчерського бюро (ПДБ) на цеховому рiвнi; планово-управлiнського персоналу дiльницi на рiвнi дiльницi.

Розглянутi пiдсистеми ОУОВ знаходяться в безперервнiй взаiмодii, в якiй надто важлива роль кожноi.

До функцiй системи оперативного управлiння виробництвом вiдносяться: керiвництво як процес прийняття рiшень; планування як процес визначення лiнii поведiнки об'iкта управлiння для досягнення даноi мети; облiк як процес контролю, аналiзу i виявлення вiдхилень вiд заданоi планом лiнii поведiнки об'iкта; регулювання як процес локалiзацii виникаючих вiдхилень i збереження заданоi лiнii поведiнки керованого об'iкта.

Система ОУОВ включаi об'iмне i оперативно-календарне планування, облiк i диспетчирування.

У процесi об'iмного плануванняпроводиться розподiл рiчноi виробничоi програми заводу в об'iмному (трудовому) i натуральному вираженнi мiж цехами i дiльницями (на квартал або мiсяць) вiдповiдно до видiлених ним трудових i матерiальних ресурсiв. При рiшеннi задач об'iмного планування прагнуть до забезпечення рiвномiрного завантаження обладнання i робiтникiв у всiх цехах i на дiльницях пiдприiмства. Одночасно необхiдно забезпечити виконання заданих техпромфiнпланом основних кiлькiсних i якiсних показникiв цехiв i дiльниць. Вирiшуючи цю задачу, враховують, що по ряду позицiй номенклатури зазделегiдь встановленi термiни випуску деяких виробiв. Внаслiдок реалiзацii задачi оптимального розподiлу рiчноi виробничоi програми по номенклатурi i об'iму по планових перiодах року (кварталам або мiсяцям) визначаiться завантаження обладнання, оскiльки показник завантаження враховуiться або в цiльовiй функцii, або в обмеженнях.

Для рiшення задач об'iмного планування широко використовуються методи математичного програмування. Значна специфiка в пiдходi до задачi розподiлу рiчноi програми по планових перiодах визначаiться типом виробництва.

Оперативно-календарне плануванняпродовження i розвиток об'iмного планування. На цьому етапi об'iктом планування i окремi вироби, складальнi одиницi, деталi i деталеоперацii. Воно засновуiться на певних нормативах, що дозволяють здiйснити зв'язок календарних планiв i узгодження роботи взаiмопов'язаних робочих мiсць, дiльниць i цехiв; цi нормативи також забезпечують найбiльш ефективне використання ресурсiв пiдприiмства.; Такi нормативи називаються календарно-плановими. До числа iх вiдносяться: розмiри i ритми партiй деталей, складальних одиниць i виробiв;тривалiсть виробничих циклiв, випередження запуску i випуску партiй деталей i складальних одиниць; задiли i нормативи незавершеного виробництва,

Оперативно-календарне планування здiйснюiться як на заводському, так i на внутрiцеховому етапах. У задачi заводського планування входить визначення кiлькостi i часу передачi по позицiях (деталей, складальних одиниць, тАввиробiв), що плануються з цеху в цех по мiсяцях або кварталах. Частково ця робота може виконуватися на етапi об'iмного планування (для великих складальних одиниць або деталей). У задачiвнутрiцеховогопланування входить визначення мiсця i термiнiв початку i закiнчення обробки кожноi деталеоперацii, iх груп або деталi загалом; складання календарного плану-графiка роботи дiльниць (потокових i автоматичних лiнiй) цеху на мiсяць, декаду, доби i змiну. Календарний план-графiк дiльницi може вiдноситися до одного з трьох основних типiв: подетально-пооперацiйному, подетальному i графiку-перелiку деталей.

Подетально-пооперацiйнi плани-графiки складаються в умовах крупносерийного виробництва. У серiйному виробництвi такi плани-графiки доцiльно складати при порiвняно невеликiй номенклатурi деталей на дiльницi.

У умовах дрiбносерiйного, а в рядi випадкiв i серiйного типу виробництва побудова подетально-пооперацiйних календарних планiв-графiкiв буваi недоцiльно. Велика питома вага дослiдно-статистичних норм часу, частi порушення ходу виробничого процесу, недостатньо висока виробнича дисциплiна приводять до так частих порушень плану-графiка, що стають практично неможливими його коректування i переробка. У цих умовах доцiльно розробляти укрупнений план-графiк. У ньому одиницею планування i не окрема деталеоперацiя, а деталь (складальна одиниця), для якоi визначають час запуску партii в обробку i випуску з дiльницi (цехи), т. е. здiйснюiться розробка подетального плану-графiка.

У умовах одиничного, а iнодi i дрiбносерiйного виробництва" при виготовленнi великих i середнiх по розмiру деталей з невеликою тривалiстю виробничого циклу в рядi випадкiв розробляiться графiк-перелiк деталей.

Правильнiсть, надiйнiсть i ефективнiсть рiшення задач оперативно-календарного планування у великiй мiрi залежить вiд органiзацii облiку, контролю i регулювання виконання оперативних планiв i ходу виробництва.

Оперативний облiкi найважливiшою частиною ОУОВ. Вiн повинен вiдповiдати ряду вимог, що забезпечують нормальне функцiонування основного виробництва. У число цих вимог входять: iднiсть показникiв планування i облiку, достовiрнiсть, своiчаснiсть, багаторазовiсть використання отриманоi iнформацii. Оперативний облiк робота трудомiстка. Так, на середньому машинобудiвному пiдприiмствi щомiсяця враховуються сотнi тисяч деталеоперацiй. Великi об'iми роботи по проведенню оперативного облiку вимагають як можна бiльшого скорочення даних, iх багаторазового використання i автоматизацii робiт по проведенню облiку i передачi iх в ВЦ.

Для своiчасноi фiксацii i передачi оперативноi iнформацii велике значення маi периферiйне обладнання, за допомогою якого формуiться документ i одночасно заповнюiться машинний носiй. Вдосконалення периферiйноi технiки i однiiю з найголовнiших задач ефективного впровадження обчислювальноi технiки в оперативне управлiння основним виробництвом.(1;350)

Оперативний облiк ходу виробництва на мiжцеховому рiвнi зводиться до визначення i зiставлення з планом: випуску виробiв складальними цехами; випуску цехами i передачi на склади i в iншi цехи деталей, iх комплектiв, складальних одиниць. До задач внутрiцехового оперативного облiкувiдносяться:

визначення виконання плану випуску деталей i складальних одиниць, а також плану виготовлення деталеоперацiй i складальних одиниць дiльницями; облiк наявностi i надходження заготiвель, матерiалу, незавершеного виробництва. на дiльницi i в цехи; облiк браку по деталях i деталеоперацiям i використання обладнання на дiльницях; визначення виконання змiнно-добових завдань дiльницями .

Перiодичнiсть рiшенняоблiкових задач залежить вiд конкретних виробничих умов. Вони можуть вирiшуватися щомiсяця, раз в тиждень або декаду i щодобово. З метою скорочення вихiдноi iнформацii доцiльно вести облiк тiльки по вiдхиленнях вiд встановлених зазделегiдь планiв. При цьому керiвник вiдповiдного рiвня отримуi необхiднi йому данi про всi збоi в ходi виробничого процесу i може вжити заходiв по iх лiквiдацii, а обсяг iнформацii, що поступаi до нього, iстотно скорочуiться.

При регулюваннi ходу виробництва необхiдно, по-перше, звести до мiнiмуму втрати вiдхилення вiд плану, а, по-друге, через деякий час вiдновити положення, лiквiдувавши наслiдки збою, i знов ВлувiйтиВ» в графiк. Коректування плану-графiка може здiйснюватися звичайними традицiйними заходами i може бути автоматизоване. Серед традицiйних заходiв велике мiсце вiдводиться досвiду i iнтуiцii майстра (або диспетчера), який, використовуючи календарний графiк i черговiсть виготовлення деталей, шляхом перестановки робiтникiв, а iнодi змiни режиму iх роботи, видачi резервноi роботи i за допомогою iнших аналогiчних заходiв регулюi i, зрештою, вiдновлюi хiд виробничого процесу згiдно з календарним графiком.

При великих вiдхиленнях вiд календарного графiка, коли вичерпанi всi можливостi його вiдновлення, для регулювання ходу виробничого процесу може бути використана електронно-обчислювальна технiка. Як правило, в такому випадку здiйснюiться повний перерахунок календарного графiка. Для скорочення об'iму робiт, пов'язаних з регулюванням виробництва, визначаiться оптимальна частота перерахункiв календарних графiкiв. Для коректування планiв-графiкiв звичайно застосовуються методи, що використовуються при iх побудовi. Спецiальнi алгоритми коректування плану-графiка можуть застосовуватися тiльки в умовах масового i крупносерiйного виробництва.

Оперативне управлiння основним виробництвом здiйснюють: на рiвнi пiдприiмства планово (виробниче)-диспетчерський вiддiл (ПДВ), на цеховому рiвнi планово-диспетчерське бюро (ПДБ) i на рiвнi дiльницi майстер або диспетчер. Для ОУОВ широко використовуються автоматизованi системи управлiння пiдприiмством.


1.2. ЗАГАЛЬНРЖ ВИМОГИ ДО СИСТЕМИ ОУОВ РЖ РЗРЗ ЕЛЕМЕНТИ


Загальними вимогами, що пред'являються до системи ОУОВ, i наукова обгрунтованiсть, оптимальнiсть, точнiсть i оперативнiсть керуючих рiшень.

Наукова обгрунтованiсть системи ОУОВ передбачаi обгрунтованiсть вибору елементiв системи (планово-облiкових одиниць, планово-облiкового i планового перiодiв); вибору i розрахунку календарно-планових нормативiв (перiодичностi i розмiрiв партiй, тривалостi виробничого циклу i випереджень запуску i випуску партiй деталей i складальних одиниць, незавершеного виробництва i iнших); побудови об'iмних i оперативно-календарних планiв; системи контролю i регулювання виробництва i, нарештi, достовiрнiсть початкових даних. Для створення системи ОУОВ повиннi широко використовуватися системний пiдхiд, економiко-математичнi моделi i обчислювальна технiка.

З науковою обгрунтованiстю системи тiсно пов'язана оптимальнiсть керуючих рiшень. Вимога оптимальностi означаi обов’язковiсть вибору (з безлiчi можливих) таких економiко-органiзацiйних рiшень, пов'язаних з оперативним управлiнням, якi забезпечують мiнiмум або максимум цiльовоi функцii при наявностi обмежень на ресурси. Показниками оптимальностi економiко-органiзацiйних рiшень можуть бути рiзнi показники (приведенi витрати, рiвномiрнiсть завантаження пiдроздiлiв, незавершене виробництво, тривалiсть сукупного виробничого циклу i iншi), однак всi вони не повиннi суперечити критерiю оптимальностi системи загалом. Для вироблення оптимальних рiшень необхiдне використання економiко-математичних моделей i обчислювальноi технiки, якi дозволяють цiлеспрямовано здiйснювати вибiр найкращих варiантiв керуючих рiшень. Оптимальнiсть рiшень i найважливiшою характеристикою якостi управлiння, яка визначаiться вiдхиленням прийнятого рiшення вiд оптимального по заданому показнику оптимальностi системи оперативного управлiння виробництвом.

З науковою обгрунтованiстю i оптимальнiстю пов'язана точнiсть ОУОВ. Точнiсть керуючих рiшень можна розглядати як мiра вiдхилення фактичних показникiв i параметрiв, наприклад, об'iмного i оперативно-календарного планiв цеху (дiльницi) вiд прийнятих. Чим менше таких вiдхилень, тим вище точнiсть, стабiльнiше, надiйнiше робота цеху (дiльницi). Точнiсть ОУОВ залежить вiд якостi початковоi iнформацii, мiри реалiзацii прийнятих рiшень i оперативностi (своiчаснiсть) змiни системи управлiння основним виробництвом пiд впливом рiзних обурюючих впливiв.

Оперативнiсть потрiбно розглядати як своiчаснiсть передачi початковоi iнформацii про хiд виробництва, швидку ii обробку, своiчасне прийняття необхiдних рiшень i вплив на хiд виробництва. Дотримання вимоги оперативностi управлiння основним виробництвом забезпечуiться механiзацiiю i автоматизацiiю труда, застосуванням обчислювальноi технiки. Запiзнення iнформацii приводить до того, що вона стаi менш корисною i потрiбною, у деяких разах навiть шкiдливоi, а рiшення, що приймаються далеко не найкращими.

Рiзноманiття особливостей виробництва викликаi необхiднiсть створення рiзних систем оперативно-календарного планування. Пiд системою оперативно-календарного планування виробництва розумiiться методика i технiка плановоi роботи, що визначаiться мiрою, централiзацii плановоi роботи, планово-облiковою одиницею i диференцiацiiю планових процесiв, складом календарно-планових нормативiв, а також складом, порядком оформлення i рушення плановоi i облiковоi документацii.(2;146)

Вибiр системи оперативно-календарного планування виробництвом зумовлюiться типом i обсягом виробництва, номенклатурою i технiчними характеристиками виробiв, мiрою унiфiкацii i сприймаiмостi деталей i складальних одиниць, а також виробничою структурою пiдприiмства, цеху i дiльницi.

У масовому виробництвi частiше за все використовуються партiйно-перiодична система i система планування по ритму запуску (випуску).

; При партiйно-перiодичнiй системi вiдповiдно до вимог збирання встановлюiться певна перiодичнiсть виготовлення партiй деталей i складальних одиниць, яка з урахуванням регулярного режиму iх комплектування i споживання перетворюiться в стандартний календарний розклад роботи дiльницi i цеху.

При системi планування по ритму запуску (випуску) здiйснюiться вирiвнювання продуктивностi всiх виробничих ланок дiльницi. Планово-облiковими одиницями i вирiб, складальна одиниця, деталь.

У серiйному виробництвi використовуються: система планування по цикловим комплектах (комплектно-групова система); по випередженнях; по комплектувальним номерам i по задiлам.(

При плануваннi по циклових комплектах деталi об'iднуються в групи (комплекти) в залежностi вiд спiльностi перiодичностi iх виготовлення, тривалостi виробничого циклу i маршруту рушення. „Отже, планово-облiковою одиницею i цикловий (груповий) комплект деталей. Для кожноi групи деталей встановлюiться диференцiйований термiн подачi iх на збирання. Використання циклового комплекту дозволяi скоротити пролежування деталей i, отже, обсяг незавершеного виробництва, а також номенклатурний номер виробничоi програми. Ця система застосовуiться, коли випуск виробiв значний i iх виготовлення може бути розподiлено на декiлька мiсяцiв в рiчному планi; збирання порiвняно довге (бiльше за один мiсяць) i трудомiстке, що викликаi необхiднiсть в диференцiюваннi термiнiв подачi деталей.

При системi планування по випередженнях для кожноi партii (серii) виробiв, що виготовляються в попереднiй ланцi, встановлюiться випередження по запуску i випуску в порiвняннi з подальшою ланкою виробництва. Планово-облiковою одиницею i комплект (серiя)" однойменних виробiв. Ця система i найбiльш унiверсальною i поширеною у виробництвi.

Система планування по комплектувальних номерах (машино-комплектна) характеризуiться тим, що виготовлення деталей i складальних одиниць для даноi машини кожним подальшим цехом починаiться лише пiсля постачання попереднiм цехом всiх вхiдних в неi деталей i складальних одиниць. Планово-облiковою одиницею i комплект деталей, складальних одиниць. Всiм складальним одиницям, що пiдлягають укомплектуванню деталями кожного цеху протягом перiоду часу, що плануiться, привласнюються порядковi номери. Останнiй номер привласнюiться готовим виробам кожного найменування, якi повиннi бути випущенi в плановому порядку. При цiй системi планування термiни одночасного запуску i випуску всього комплекту деталей, як правило, не можуть бути додержанi, що пояснюiться вимогою рiвномiрного завантаження обладнання. Бiльшiсть деталей комплекту випускаiться ранiше загального термiну iх готовностi, т, б. пролежуi мiж цехами в очiкуваннi наступноi стадii виробництва. Це обмежуi можливостi застосування машинокомплектноi системи. Вона використовуiться в серiйному виробництвi, коли число деталей, що входять в машинокомплект, невелике.

Система планування по задiламзаснована на створеннi нормативного незнижуючогося задiлу по кожнiй деталi i складальнiй одиницi, рiвень якого визначаiться нормативним випередженням. Розрахунок нормативних задiлiв i випереджень проводиться на основi планiв-графiкiв роботи дiльниць, тривалостi виробничих циклiв i добовоi потреби в деталях даного найменування. Пiсля створення задiлiв вiдповiдно до нормативiв встановлюють всiм цехам плановi завдання в умовних комплектах без диференцiювання по календарних випередженнях. Рiзниця мiж фактичним i нормативним задiлами по деталi на певну дату являi собою число деталей, призначених для комплектацii. Результат розподiлу цiii рiзницi на число деталей, що складають один умовний комплект, визначаi число виробiв, забезпечених даною деталлю. Планово-облiковою одиницею системи планування. по задiлам i умовний комплект, виготовлення якого забезпечуi випуск продукцii в заданому об'iмi на доби, пятиднiвку, або вирiб-представник.

Рiзновидом цiii системи планування i система “Р^Г”, розроблена Н. Н. Кантовим. Для забезпечення нормального процесу виробництва повинно виконуватися умова Р ^ Г, де Р розряд забезпеченостi виробництва, характеризуючий задiл деталей в штуках п'ятиденноi або добовоi потреби; Г - група деталей випередження. Якщо Р = Г, то випускаiться чергова партiя деталей даного найменування. Якщо Р < Г', то для виконання виробничоi програми витрачаються задiли i виникаi необхiднiсть у випуску черговоi партii комплектуючих деталей. Ця система ефективна при безперервних збираннi i випуску деталей, оскiльки перерви означали б пролежування великих задiлiв на всiх стадiях виробництва.

Рiзновидом i комбiнацiiю машинокомплектноi системи планування i системи планування по задiлам i система, розроблена на Новочеркасськом електровозобудiвельному заводi. Планово-облiкова одиниця цей умовний вирiб . Умовний вирiб включаi всi вироби, що виготовляються пiдприiмством в перiодi, що плануiться i що оцiнюються по iх питомiй вазi вiдносно виробу, прийнятого за умовне. У добовий комплект включаiться середньодобове число всiх виробiв, що виготовляються i що випускаються в перiодi, що плануiться. У данiй системi планування використовуiться мiжцехова картотека пропорцiональностi, з допомогою якою моделюiться рушення деталей на умовному цеховому конвейiрi i вiдбиваiться стан виробництва на кожний даний момент по кожнiй деталi, що дозволяi регулювати число деталей в задiлi або запуск ii у виробництво. Застосування iдиного крiзного плану-графiка даi можливiсть забезпечувати пропорцiональнiсть в роботi цехiв i здiйснювати ритмiчний випуск продукцii. Змiна програми викликаi необхiднiсть в процесi виробництва провести перерахунок умовних комплектiв, а змiна конструкцii виробу або технологii його виробництва перегляд картотеки пропорцiональностi.

У одиничному i дрiбносерiйному виробництвi найбiльше поширення отримали позамовна i комплектно-складальна системи планування.

При позамовнiй системi планування для кожного замовлення (з урахуванням термiну його виконання) будуiться крiзний календарний графiк технiчноi пiдготовки виробництва i виконання замовлення, яке узгодиться з графiком пiдготовки i виробництва iнших замовлень. Планово-облiковою одиницею для складальних цехiв i замовлення, для обробляючих i заготовчих цехiв комплект деталей на замовлення. При цiй системi планування вiдбуваiться тривале пролежування деталей i складальних одиниць.

При комплектно-складальнiй системi планування подача деталей на збирання здiйснюiться в декiлька черг у виглядi складальних комплектiв. Для кожноi черги встановлюiться склад складальних комплектiв, з яких збираiться вирiб. Термiн подачi складальних комплектiв визначаiться календарним випередженням початку даноi черги збирання по вiдношенню до термiну випуску виробiв. Планово-облiковою одиницею i комплект деталей на складальну одиницю.

Для унiфiкованих i нормалiзованих деталей (крiплення , якi регулярно споживаються на збираннi, використовують систему планування Вл.на складВ». Метою планування Влна складВ» i пiдтримка запасiв деталей на складi, що гарантуi безперебiйне постачання складального цеху за допомогою своiчасного запуску партiй деталей у виробництво. Средньоденна потреба складального цеху в цих деталях встановлюiться виходячи з рiчноi потреби в данiй деталi.

Одночасно з встановленням планово-облiковоi одиницi здiйснюiться i вибiр планово-облiкового перiоду. Пiд планово-облiковим перiодом розумiiться кратний мiсяцю вiдрiзок часу, пiсля закiнчення якого цех або дiльниця повинен вiдзвiтувати про виконання планiв по запланованiй йому на цей перiод номенклатурi продукцii. Тривалiсть прийнятого планово-облiкового перiоду визначаi мiру диференцiацii термiнiв запуску i випуску продукцii в цеху або на дiльницi i зумовлюi масштаб укрупнення об'iмних розрахункiв завантаження груп робочих мiсць при побудовi оперативно-календарних планiв виробництва.

Плановим перiодом називаiться промiжок часу, протягом якого економiчно доцiльно i технiчно можливо будувати оперативно-календарнi плани роботи цехiв i дiльниць. Призначення планового перiоду полягаi в тому, щоб створити сприятливi умови для дiйсного управлiння технiко-економiчними показниками роботи цеху, дiльницi, виконання своiчасноi оперативноi пiдготовки виробництва i, нарештi, для регламентування частоти побудови календарних планiв роботи цехiв i дiльниць.

При виборi планово-облiкового перiоду необхiдно, щоб його тривалiсть була рiвна або кратна тривалостi мiсяця, а приведенi витрати, пов'язанi з побудовою i регулюванням календарних планiв роботи цехiв i дiльниць, були мiнiмальними.

При визначеннi планового перiоду доцiльно, щоб його тривалiсть була однаковою для всiх пiдроздiлiв i служб об'iднання i рiвноi або кратноi тривалостi року, а також забезпечувала реалiзацiю мiнiмальних приведених витрат на розробку календарних планiв роботи цехiв i дiльниць по цих планах.


1.3. ЦРЖЛРЖ РЖ ЗАДАЧРЖ СИСТЕМИ ОУОВ


Метою ОУОВ в машинобудiвному об'iднаннi i забезпечення суворого виконання заданого плану випуску продукцii по кiлькостi i номенклатурi i у встановленiтермiни на основi рацiонального (оптимального) використання виробничих ресурсiв, а також шляхом виявлення i мобiлiзацii внутрiшньовиробничих резервiв.(1;356)

Вiдповiдно для реалiзацii цiii мети необхiдно- науково обгрунтована побудова i функцiонування системи ОУОВ, яке повинно забезпечити рiшення наступних задач: 1) повне, комплектне i рiвномiрне виконання виробничоi програми при дотриманнi директивних термiнiв випуску продукцii;

2) повне i найбiльш доцiльне (оптимальне) використання засобiв виробництва i трудових ресурсiв об'iднання;

3) максимальне прискорення виробництва i забезпечення максимального використання оборотних коштiв в стадii виробництва;

4) забезпечення умов, сприяючих розвитку передових форм органiзацii труда у виробництвi i соцiалiстичного змагання; 5) автоматизацiю виконання основних планово-розрахункових, облiкових робiт i отримання необхiдноi документацii.

Рiшення цих задач в умовах машинобудiвного виробництва пов'язане зi значними труднощами. До цих труднощiв вiдносяться: рiзноманiтна i що часто мiняiться номенклатура виробiв, що випускаються пiдприiмствами i об'iднаннями; складний склад виробiв (велике число складальних одиниць i деталей, що входять у вирiб, багатооперацiйнiсть деталей); рiзна i нерiдко велика тривалiсть виробничого циклу виготовлення виробiв; великий, рiзноманiтний i парк обладнання, що дорого коштуi i технологiчного оснащення; рiзноманiтний професiйний i квалiфiкацiйний склад працюючих; рiзнотиповий характер виробництва на бiльшостi пiдприiмств i об'iднань .

Однак сучаснi досягнення науково-технiчного прогресу дозволяють в значнiй мiрi долати цi труднощi.

Науково-технiчний прогрес в машинобудiвних об'iднаннях (на пiдприiмствах) реалiзовуiться у двох основних напрямах. Перший напрям пов'язаний з впровадженням принципово нових знарядь працi (станкiв з ЧПУ, типу Влобробляючий центрВ», роботiв-манiпуляторiв, гнучких автоматизованих виробництв i iнших), прогресивних технологiчних процесiв. характеризуiться застосуванням сучасних технiчних засобiв для обробки, передачi, перетворення i вiдображення iнформацii (ЕОМ, термiнальних пристроiв, коштiв телеобробки), а також АСУ.

Завдяки використанню станкiв з ЧПУ i типу Влобробляючий центрВ» зберiгаються сприятливi умови для впровадження в цехах i на дiльницях гнучких автоматизованих виробничих систем.

Впровадження нових коштiв i технологiчних процесiв сприяi: вiдносному скороченню числа виробничих робiт в цехах i на дiльницях внаслiдок концентрацii iх виконання на новому обладнаннi, що зумовлюi зменшення витрат машинного часу на побудову календарних планiв; зменшенню тривалостi виробничого циклу продукцii за рахунок бiльш високоi продуктивностi нового обладнання i ефективнiсть малооперацiйних технологiчних процесiв, скорочення витрат мiжоперацiйного часу, числа i вартостей контрольних i транспортних операцiй; збiльшенню надiйностi календарних планiв виробництва i подовженню на цiй основi iх життiвого циклу; пiдвищенню оперативностi управлiння основним виробництвом в зв'язку з появою реальноi можливостi здiйснити порiвняно швидкий перехiд вiд виготовлення одного предмета до iншого.

Науково-технiчний прогрес виявляiться i в необхiдностi облiку впливу застосування сучасних ЕОМ на вибiр основних елементiв системи оперативно-календарного планування.

Вплив сучасних ЕОМ на елементи системи оперативно-календарного планування виражаiться в наданнi переваги бiльш деталiзованим планово-облiковим одиницям: деталям, деталеоперацiям. Слiдством цього i звiльнення апарату управлiння цехiв вiд трудомiсткоi роботи, пов'язаноi з розкриттям змiсту укрупнених планово-облiкових одиниць. Прийнята деталеоперацiя як планово-облiкова одиниця створюi сприятливi умови для прискорення складання змiнно-добових завдань для окремих робiтникiв i бригад дiльниць цеху.

Аналогiчний вплив спостерiгаiться i вiдносно планово-облiкового перiоду. Так, замiсть мiсяця стаi можливим застосовувати як планово-облiковий перiод пятиднiвку або декаду.

Завдяки застосуванню ЕОМ для управлiння виробництвом стаi можливим розробляти календарнi плани роботи основних цехiв на бiльш значнi плановi перiоди в порiвняннi з ручним способом iх побудови.


2. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ

РЖ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА (ВИРОБНИЧЕ ДИСПЕТЧИРУВАННЯ)


2.1. СУТЬ РЖ ЗАДАЧРЖ ВИРОБНИЧОГО ДИСПЕТЧИРУВАННЯ


Диспетчирування i складовою частиною оперативно-виробничого планування. Воно включаi безперервний облiк фактичного ходу робiт по виконанню встановленого плану виробництва i змiнно-добових завдань; вживання оперативних заходiв по попередженню i усуненню вiдхилень вiд плану i перебоiв в ходi виробництва; виявлення i аналiз причин вiдхилень вiд встановлених планових завдань i календарних графiкiв виробництва i вживання оперативних заходiв по лiквiдацii цих причин; координацiю поточноi роботи взаiмопов'язаних ланок виробництва; органiзацiйне керiвництво оперативною пiдготовкою всього необхiдного для виконання змiнно-добових завдань i календарних графiкiв виробництва. Таким чином, диспегпчирування i безперервний централiзований контроль i оперативне регулювання ходу виробництва з метою забезпечення рiвномiрного i комплектного виконання плану випуску продукцii.(1;456)

Для ефективного виконання цих задач необхiдно, щоб диспетчирування базувалося на обгрунтовано складених виробничих програмах i календарних планах-графiках i здiйснювалося на основi точноi i своiчасноi iнформацii. Розпорядження повиннi виконуватися швидко i чiтко, а диспетчерська служба оснащуватися самими сучасними технiчними засобами.

Змiст i методи оперативного контролю i регулювання багато в чому залежать вiд типу виробництва.

У серiйному виробництвi об'iктами диспетчерського контролю i термiни запуску i випуску партiй деталей i складальних одиниць, стан складських задiлiв деталей i складальних одиниць i мiра комплектноi забезпеченостi складальних робiт.

Контроль здiйснюiться вiдповiдно до встановлених планiв-графiкiв мiжцехових подач або комплектування виробiв деталями i складальними одиницями з урахуванням норм випереджень.

У масовому виробництвi об'iктами диспетчерського контролю i дотримання встановлених ритмiв роботи потокових i автоматичних лiнiй i норм задiлiв на всiх стадiях виробничого процесу. Контроль здiйснюiться застосовно до добових i часових графiкiв.

У одиничному i дрiбносерiйному виробництвi об'iктами диспетчерського контролю i термiни виконання робiт по окремих замовленнях. Диспетчерський контроль здiйснюiться застосовно до розроблених циклових або мережевих планiв-графiкiв виконання замовлень.

Найважливiшою умовою безперебiйного виконання виробничих завдань i своiчасна i комплектна технiчна пiдготовка виробництва виробiв. Тому диспетчерське керiвництво виробництвом повинно здiйснювати поточну ув'язку роботи пiдроздiлiв технiчноi пiдготовки виробництва, а також керувати комплектуванням технологiчного оснащення i необхiдних матерiалiв.

При будь-якому типi виробництва незмiнними об'iктами диспетчерського контролю залишаються випуск заводом товарноi продукцii i забезпечення виробництва всiм необхiдним. Регулювання ходу виробництва не повинне здiйснюватися по вiдхиленнях, як це маi мiсце в цей час на багатьох пiдприiмствах. Регулювання по вiдхиленнях не i ефективним напрямом, оскiльки йому не належить профiлактичний характер. Такий напрям вимагаi значних матерiальних витрат, пов'язаних з оплатою понаднормових робiт i вiдносним зростанням дефектноi продукцii.

Бiльш ефективним i напрям, який зводиться до створення виробничих умов, що забезпечують виконання плану-графiка протягом певного, досить тривалого перiоду часу.

Пiдтримка ритмiчного ходу виробництва забезпечуiться попередженням, а у разi виявлення швидким усуненням 1 вiдхилень в ходi виробництва, що в значнiй мiрi залежить вiд вибраного кроку регулювання. На рiзних машинобудiвних заводах встановлюiться рiзний крок регулювання. Так, за крок регулювання в автомобiлебудуваннi прийнятий 1 ч. Вiн включаi час очiкування, отримання i обробок iнформацii, часу аналiзу отриманих результатiв i прийняття рiшення. Одним з шляхiв пiдвищення ефективностi регулювання i максимально можливе скорочення перших складових кроку регулювання, що може бути досягнуто автоматизацiiю процесiв збору, обробки i видач iнформацii, т. б. впровадженням АСУП.

У гнучких автоматизованих виробництвах (ГАП) пiдвищуiться вимога оперативностi до регулювання. Важливо, щоб керуючi сигнали, що забезпечують реалiзацiю постiйних або змiнних цiлей, вироблялися в реальному масштабi часу i використовувалися в процесi функцiонування виробничоi системи. Особлива увага повинно придiлятися прогнозуванню можливих простоiв у виробничому процесi i завчасному вживанню заходiв по iх попередженню i лiквiдацii.

У ГАП можливi органiзацiйно-технiчнi простоi, пов'язанi з надiйнiстю обладнання, i органiзацiйно-дисциплiнарнi, зумовленi дисциплiною труда i його органiзацiiю. Компенсацiя простоiв повинна бути забезпечена створенням дiйовоi системи оперативного регулювання, що можливо тiльки при правильному визначеннi можливих сбiйних точок в ходi виробництва.


2.2. ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ РОБОТИ АПАРАТУ ЗАГАЛЬНОЗАВОДСЬКИЙ РЖ ЦЕХОВИХ ДИСПЕТЧЕРСЬКИХ СЛУЖБ


На бiльшостi машинобудiвних заводiв диспетчерська служба основного виробництва маi триступiнчату будову: виробниче (планово)-диспетчерський вiддiл (ПДВ) заводу планово-диспетчерське бюро цеху диспетчер (плановик) дiльницi.

На середнiх i малих пiдприiмствах ПДВ очолюi начальник виробництва, який одночасно i i головним диспетчером заводу. На великих заводах крiм начальника виробництва i начальник ПДВ заводу. ПДВ заводу складаiться з групи диспетчирування основного виробництва i диспетчерського бюро. ПДВ пiдлеглi також склади готових деталей i складальних одиниць.

Диспетчерське бюро очолюiться головним диспетчером, якому пiдлеглi центральний диспетчерський пункт (ЦДП) заводу, група диспетчирування цехiв основного виробництва i група обробки виробничоi iнформацii. Поточний контроль i регулювання ходу виробництва здiйснюi апарат ЦДП заводу, до складу якого входить старший диспетчер, змiннi диспе

Вместе с этим смотрят:


"Управленческая борьба" - ведение переговоров


Cамоорганизация как процесс саморазвития


Cистема управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю ЗАТ "Харкiв'янка"


PR в шоу-бизнесе


PR менеджмент в турагенстве