Cистема управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю ЗАТ "Харкiв'янка"

ВСТУП

Актуальнiсть теми дослiдження. В умовах глобалiзацii свiтовоi економiки i пiдвищення ролi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi для вiтчизняних пiдприiмств найважливiшим завданням стаi управлiння зовнiшньо економiчною дiяльнiстю, i особливе мiсце займаi проблематика стратегiчного менеджменту. Необхiднiсть теоретичноi розробки зовнiшньоекономiчноi стратегii викликана, перш за все, тим, що iстотний вплив на життiдiяльнiсть пiдприiмств почали надавати чинники зовнiшнього середовища. Вивчення досвiду роботи зарубiжних фiрм i вiтчизняного досвiду, що зароджуiться, переконують, що ступiнь ризику iстотно знижуiться для тих пiдприiмств, якi використовують новiтнi теорii i методи сучасного менеджменту, де сформованi служби стратегiчного розвитку.

Ефективний розвиток зовнiшньоекономiчноi дiяльностi повинен грунтуватися, перш за все, на адаптацii стратегii пiдприiмств до вимог мiжнародного ринку. Враховуючи складне фiнансово-економiчне положення багатьох вiтчизняних промислових пiдприiмств i високi витрати, потрiбнi для виходу на зовнiшнiй ринок, особливо важливим стаi вибiр прiоритетних напрямiв, в найбiльшiй мiрi сприяючих досягненню успiху на зовнiшньому ринку, пошук оптимальних варiантiв вдосконалення управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю.

Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть, тобто мiжнародний обмiн товарами й послугами, належить до числа найбiльш давнiх форм мiжнародних вiдносин. До неi також належать рух капiталу, мiжнародна мiграцiя робочоi сили, мiжнароднi валютнi вiдносини. Необхiднiсть i ефективнiсть системи мiжнародного обмiну очевидна: для кожноi краiни характерний свiй набiр природних ресурсiв, розмiри капiталiв i працi, якi можуть бути використанi для виробництва ВНП. Спецiалiзацiя краiни на виробництвi товарiв, для яких у неi i найкращi умови, даi змогу iй розширити iх випуск, використавши частину з них для продажу, а за вирученi грошi закупити товари, яких не вистачаi.

Виходячи з економiчноi доцiльностi, держава плануi свою зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть, яка вiдiграi важливу роль у розвитку економiки будь-якоi краiни (й Украiни зокрема). Вона створюi умови для економii витрат в економiцi або в окремих ii галузях. Плани зовнiшньоекономiчноi дiяльностi нацiлюють на встановлення й розвиток взаiмовигiдних зв'язкiв з краiнами свiту. Вони мають всебiчно враховувати переваги, якi випливають з мiжнародного розподiлу працi в iнтересах розвитку економiки, технiчного прогресу та пiдвищення рiвня життя народу.

У планi розвитку зовнiшньоекономiчноi дiяльностi визначаються номенклатура й обсяги основних товарiв, якi мають змiнити товарну структуру експорту та iмпорту, головнi напрями розвитку зовнiшньоторгового обороту по окремих краiнах, обсяг технiчного й економiчного сприяння краiнам, якi розвиваються, характер i обсяги кредитних операцiй. Пiд час розробки планiв проводяться розрахунки економiчноi ефективностi зовнiшньоторговельних операцiй, експорту, iмпорту та сумарного економiчного ефекту вiдповiдно до методики визначення економiчноi ефективностi зовнiшньоi торгiвлi; ii ефективнiсть визначаiться шляхом порiвняння витрат на виробництво з витратами на iмпорт.

Поряд з вiдносними показниками розраховуються абсолютнi, якi вiдображають ефективнiсть чи збиток, отриманi економiкою в результатi застосування тiii чи iншоi пропозицii щодо розвитку зовнiшньоi торгiвлi. При цьому рекомендуiться враховувати специфiку торгiвлi з окремими краiнами чи iх групами, умови торгiвлi в кредит та iн.

Ось уже сiмнадцять рокiв Украiна виступаi на свiтовiй аренi як незалежна iвропейська держава, ii економiка переживаi затяжну кризу. Через зниження попиту на внутрiшньому ринку велика кiлькiсть пiдприiмств працюi практично в пiвсили. Типовим явищем стало приховане безробiття.

Депресiйнi процеси у виробництвi негативно впливають на стан зовнiшньоi торгiвлi. Обсяг експорту не вiдповiдаi можливостям товаровиробникiв i не задовольняi державних потреб щодо валютних надходжень, якi використовуються для стабiлiзацii економiки, зниження рiвня iнфляцii та бюджетних витрат. Крiм того, характер експорту залишаiться пасивно-сировинним. Навiть у краiни СНД необхiдно збiльшити експорт продукцii виробничо-технiчного призначення. Негативне також сальдо в торгiвлi щодо енергоносiiв, прокату кольорових металiв, целюлози, деревини, каучуку. Вiдомо, що незадовiльний стан зовнiшньоекономiчних зв'язкiв не може позитивно впливати на економiку Украiни.

У той же час значну роль в оздоровленнi економiчноi ситуацii маi вiдiгравати ефективна зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть, яка включаi в себе економiчнi вiдносини мiж окремими краiнами, iх регiональними об'iднаннями, а також окремими пiдприiмствами (корпорацiями).

Перехiд Украiни до фази економiчного пожвавлення та пiднесення в нових умовах господарювання може здiйснюватися за зрахунок ефективного використання власного ресурсного потенцiалу шляхом упровадження новiтнiх технологiй. Основою новоi економiчноi стратегii у сферi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни мають бути зацiкавленiсть людини у вiльному пiдприiмництвi та розвитку товарного виробництва, а також упровадженнi ринкових вiдносин; запровадження в обiг твердоi конвертованоi грошовоi одиницi; НТП iз застосуванням активноi iнновацiйноi, iнвестицiйноi та структурноi полiтики; рiвноправне спiвiснування рiзних форм власностi.

Ступiнь розробленостi проблеми. Розробка iдей стратегiчного управлiння знайшла вiддзеркалення в працях таких захiдних дослiдникiв, як Р. Акофф, РЖ. Ансофф, Би. Карлофф, У. Кинг, Ф. Котлер, М. Портер, А. Томпсон, Д. Стрiкленд i iн. У вiтчизнянiй економiчнiй лiтературi з'явилися дослiдження таких авторiв, як Ст. Архипов, О. Вiханський, А. РЖдрiсов, М. Круглов, А. Петров, Р. Фатхутдiнов i iн., працi яких внесли значний внесок до розвитку даного напряму.

Рiзнi аспекти органiзацii i ефективностi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi дослiджувалися в роботах РЖ. Герчиковоi, Ст. Денiсова, Р. Нiздряноi, Ст. Покровськой, Ю. Порошина, Л. Стровського, РЖ. Фамiнського i iн.

Цiлi i завдання дослiдження. Метою роботи i дослiдження теоретичних i практичних пiдходiв до вибору зовнiшньоекономiчноi стратегii пiдприiмства ЗАТ ВлХАРКРЖВ'ЯНКАВ».

Для досягнення поставленоi мети в роботi вирiшувалися наступнi завдання:

- дослiджувати органiзацiйнi умови здiйснення зовнiшньоекономiчноi дiяльностi пiдприiмств ;

- визначити стратегiчнi орiiнтири розвитку зовнiшньоекономiчноi дiяльностi пiдприiмств;

- провести ;

- розкрити вплив чинникiв зовнiшнього i внутрiшнього середовища на формування зовнiшньоекономiчноi стратегii пiдприiмства;

- запропонувати систему заходiв по вдосконаленню iнформацiйного забезпечення системи управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю;

- сформувати рекомендацii по виробленню зовнiшньоекономiчних стратегiй для ЗАТ ВлХАРКРЖВ'ЯНКАВ»

Предметом дослiдження i управлiнськi вiдносини, що виникають в процесi стратегiчного управлiння пiдприiмствами, забезпечують здiйснення ефективноi зовнiшньоекономiчноi дiяльностi.

Об'iктом дослiдження i ЗАТ ВлХАРКРЖВ'ЯНКАВ», що систематично займаiться зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю.

Методологiчною i iнформацiйною базою дослiдження i працi учених, присвяченi проблемам стратегiчного управлiння, зовнiшньоекономiчних зв'язкiв вiтчизняних пiдприiмств.

В процесi роботи були використанi статистичнi, абстрактно-логiчнi, економiко-математичнi i iншi методи обробки iнформацii.

РЖнформацiйну базу дослiдження склали статистичнi данi i матерiали державного комiтету статистики Украiни, данi звiтностi ЗАТ ВлХАРКРЖВ'ЯНКАВ»

Практична значущiсть результатiв дослiдження полягаi в тому, що рекомендацii i виводи дослiдження можуть бути використанi на пiдприiмствi при розробцi i реалiзацii стратегiчних параметрiв iх дiяльностi.

1 ТЕОРЕТИЧНРЖ АСПЕКТИ ЗОВНРЖШНЬОЕКОНОМРЖЧНОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ В УКРАРЗНРЖ

1.1 Принципи зовнiшньоекономiчноi дiяльностi та зовнiшнi зв`язки Украiни

Серед комплексу невiдкладних завдань щодо забезпечення ефективного включення Украiни у свiтове господарство i мiжнародне спiвробiтництво першочергове значення маi формування механiзму зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв, його теоретична розробка та практичне втiлення в життя. При цьому йдеться про створення фактично нового механiзму, який маi регулювати взаiмовiдносини Украiни з навколишнiм свiтом на принципово нових засадах.

Пiд механiзмом зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв розумiють сукупнiсть конкретних iх форм, а також систему правових, органiзацiйно-управлiнських та фiнансово-економiчних важелiв, якi забезпечують ефективну взаiмодiю нацiональних народногосподарських комплексiв iз свiтовими з метою прискорення розвитку продуктивних сил краiни та пiдвищення соцiально-економiчних показникiв життя ii громадян.

Виходячи з принципу мiжнародного подiлу працi, геополiтичного становища Украiни, характеру розвитку ii продуктивних сил, iснуючих науково-технiчного та ресурсного потенцiалiв, механiзм зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, що формуiться в краiнi, необхiдно орiiнтувати на реалiзацiю головноi стратегiчноi мети в сферi зовнiшньоекономiчноi полiтики тАФ iнтеграцiю народногосподарського комплексу Украiни у свiтову господарську систему. Ця iнтеграцiя передбачаi досягнення таких цiлей:

- формування розвинутоi ринковоi системи господарства, яка базувалася б на загальноприйнятих у свiтовiй практицi принципах, нормах та економiчних механiзмах;

- використання можливостей свiтового ринку для структурноi перебудови нацiонального господарства;

- перетворення зовнiшньоекономiчноi сфери в активний фактор динамiчного та високоефективного економiчного зростання.

На вiдмiну вiд ранiше дiючоi системи державного адмiнiстрування у зовнiшнiй економiчнiй сферi сьогоднi повинен забезпечуватися абсолютний прiоритет товарно-грошових, тобто економiчних важелiв у регулюваннi даноi сфери дiяльностi. Саме вони в краiнах з ринковою економiкою i основними елементами механiзму управлiння господарською дiяльнiстю як на нацiональному, так i на мiжнародному рiвнях. Тому при розробцi нового механiзму зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв необхiдно вiдмовитися вiд староi методологiчноi основи регулювання цих процесiв.

В основу функцiонування механiзму зовнiшньоекономiчноi дiяльностi повиннi бути покладенi принципи демократизацii, демонополiзацii зовнiшнiх економiчних звтАЩязкiв, якi передбачають максимальне скорочення адмiнiстративних обмежень на експорт та iмпорт, пiдвищення ролi митного та валютного регулювання мiжнародних господарських звтАЩязкiв, надання обтАЩiктам зовнiшньоекономiчноi дiяльностi широкоi самостiйностi згiдно з мiжнародною практикою.

Водночас зовнiшня економiчна полiтика маi вiдповiдати нацiональним iнтересам держави, забезпечувати взаiмовигiдне спiвробiтництво з iноземними партнерами, стимулювати конкуренцiю мiж учасниками зовнiшньоекономiчноi дiяльностi з метою пiдвищення якостi продукцii та послуг на украiнському ринку.

Для створення нового дiiвого механiзму зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв необхiдне вирiшення таких основних проблем:

- формування необхiдноi законодавчоi бази;

- створення вiдповiдного економiчного середовища;

- розвиток iнституцiйних структур, що регулюють зовнiшнi економiчнi звтАЩязки.

Важливою передумовою i водночас необхiдною основою налагодження та поглиблення економiчного спiвробiтництва iз зарубiжними партнерами i розвиток правовоi бази для такого спiвробiтництва. Свiтова практика свiдчить про те, що у мiру iнтенсифiкацii мiжнародних господарських звтАЩязкiв, якiсного та кiлькiсного iх зростання надзвичайно ускладнюiться характер взаiмовiдносин мiж учасниками. А це потребуi чiткого правового регулювання як на нацiональному, так i мiжнародному рiвнi.

Важливими елементами механiзму зовнiшньоекономiчноi дiяльностi в умовах розвитку ринковоi системи господарювання i валютна, податкова, кредитна, депозитна, цiнова i митно-тарифна полiтика. Ключовим елементом механiзму зовнiшньоекономiчних звтАЩязкiв i валютна полiтика, за допомогою якоi здiйснюiться вплив держави та центрального банку на платiжний баланс, валютний курс та конкурентоздатнiсть нацiонального виробництва.

Одним з факторiв пiдвищення дiловоi активностi як серед нацiональних товаровиробникiв i експортерiв, так i серед зарубiжних iнвесторiв i формування сучасноi податковоi системи на експортно-iмпортнi операцii та прибуток спiльних пiдприiмств.

Дуже важливим iнструментом державного впливу на зовнiшнi економiчнi звтАЩязки i кредити та субсидii. Кредитування експортно-iмпортних операцiй, великих будiвельних проектiв i невiдтАЩiмною частиною мiжнародноi дiловоi практики, що прискорюi процес кругообiгу капiталу.

Складовою частиною механiзму зовнiшньоi економiчноi дiяльностi i митна полiтика держави, покликана передусiм виконувати функцiю захисту внутрiшнього ринку. Митна полiтика Украiни повинна передбачати укладання митних союзiв iз заiнтересованими краiнами, що посилять iх взаiмну довiру, приведе iхню митну полiтику до узгодженостi.

Ставши на шлях лiбералiзацii зовнiшнiх економiчних звтАЩязкiв та побудови вiдкритоi економiчноi системи, Украiна постiйно вiдчуватиме зростаючий вплив тенденцiй свiтового розвитку на своi внутрiшнi господарськi процеси.

У межах подальшого розвитку i вдосконалення механiзмiв фiнансовоi допомоги суб'iктам ЗЕД слiд розширити державне кредитування експортоорiiнтованих науково-дослiдних та дослiдно-конструкторських розробок (НДДКР), опанування виробництвом наукоiмноi i високотехнологiчноi продукцii, можливостi закупки обладнання для розвитку експортного виробництва (кредити на тривалий перiод у залежностi вiд термiнiв окупностi проектiв), кредитування виробництва експортноi продукцii з тривалим циклом виготовлення, включаючи закупiвлю сировини, матерiалiв i комплектуючих частин, що не виробляються в Украiнi.

Серед заходiв економiчного сприяння, здатних стимулювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть пiдприiмств, можливi такi:

- забезпечення державних гарантiй банкам, що фiнансують експортнi поставки комерцiйного довгострокового кредиту;

- забезпечення державних гарантiй по кредитах на участь у мiжнародних торгах;

- страхування операцiй по опануванню зовнiшнiх ринкiв [6].

Фiнансування капiтальних вкладень, враховуючи гострий дефiцит коштiв у бюджетах на найближчi роки, реально може здiйснюватись у межах Державноi програми економiчного i соцiального розвитку. В цьому зв'язку ефективним i проведення конкурсiв з розмiщення на пiдприiмствах централiзованих iнвестицiйних ресурсiв i наступним вiдбором iнвестицiйних пропозицiй для забезпечення в промисловостi та сферi послуг виробництва експортних товарiв на рiвнi кращих свiтових зоазкiв. Державна пiдтримка мала б скласти до 40% вiд вартостi проекту.

Серед важливих напрямкiв пiдтримки експорту, особливо товарiв високого ступеня обробки, i використання заходiв податкового регулювання. У зв'язку з цим у межах удосконалення податковоi системи i посилення ii стимулюючого впливу на вiтчизняних товаровиробникiв можливi рiзнi форми податкового заохочення експортерiв, у тому числi:

- утворення системи вiдшкодування ПДВ, виплаченого на внутрiшньому ринку при закупiвлi товарiв у випадку iх подальшого експорту;

- стимулювання виробничоi кооперацii шляхом розширення масштабiв ефективного використання учасниками зовнiшньоекономiчних зв'язкiв митних режимiв переробки вiдповiдно до Митного кодексу Украiни;

- розробка комплексу заходiв зi зниження непрямого оподаткування експорту послуг;

- вiльнення експортерiв вiд виплати податку на рекламу;

- зниження розмiру державного мита при розглядi в арбiтражних судах тих справ, якi пов'язанi з виробництвом i подальшим експортом товарiв.

По мiрi полiпшення економiчноi ситуацii в краiнi стаi можливою розробка додаткових механiзмiв податкового стимулювання експортноi дiяльностi пiдприiмств, у тому числi в формi iнвестицiйного податкового кредиту, що спричинило б збiльшення машинотехнiчного експорту через створення збутових фiрм, дилерськоi мережi, сервiсних центрiв.

На сучасному етапi економiчних перетворень, коли йде активний процес формування принципово новоi правовоi та iнституцiйноi основи вiдкритого ринкового господарства, особливого значення набувають цiлеспрямованi зусилля держави з удосконалення нормативноi бази, органiзацiйного та iншого забезпечення експортноi дiяльностi. Зi зменшенням втручання держави в пiдприiмницьку дiяльнiсть, у тому числi в сферi зовнiшньоi торгiвлi, суттiво зростаi роль непрямих форм ii участi в реалiзацii загальнонацiональних цiлей i завдань у цiй галузi. Система органiзацiйно-правових i спецiальних заходiв стимулювання експорту дозволить бiльш ефективно виконати покладенi на державу функцii ii розвитку i розширення участi Украiни в мiжнародному розподiлi працi.

Пiдвищення рiвня конкурентоспроможностi вiтчизняноi продукцii i розширення ii доступу на зовнiшнi ринки пов'язано iз створенням ефективноi системи сертифiкацii експортованоi продукцii, у тому числi з вiдтворенням державноi iнспекцii якостi експортних товарiв. Важливим аспектом цiii дiяльностi i участь Украiни в роботi мiжнародних i регiональних органiзацiй по сертифiкацii.

Процеси стандартизацii зараз охоплюють не тiльки сферу матерiального виробництва, але й сферу документообiгу в зовнiшнiй торгiвлi. Використання прогресивних форм оформлення зовнiшньоторговельноi документацii i листування дозволяi скоротити передпродажнi витрати i заощадити час. У цьому зв'язку треба активiзувати роботу з популяризацii i широкого впровадження вiдповiдного стандарту в дiловодство i практику контрактноi роботи експортерiв.

Однiiю з функцiй державноi пiдтримки експорту товаровиробникiв i сприяння в просуваннi вiтчизняноi продукцii на зовнiшнi ринки. Вдосконалення реклами експортних товарiв i необхiдною органiчною частиною полiтики стимулювання експорту. Особливо сконцентрованою формою експортноi реклами виступають торговельнi виставки i ярмарки. При цьому в останнi роки державна пiдтримка виставково-ярмарковоi дiяльностi була практично згорнута, що призвело до значного збiднiння украiнських експозицiй на традицiйних свiтових виставках. Перспективними формами просування експортноi продукцii Украiни i проведення специфiчних виставкових заходiв, ярмарок, мiжнародних контактiв для суб'iктiв малого пiдприiмництва, виставок iдей i технологiй, а також органiзацiя пiд егiдою держави спецiалiзованих торговельних делегацiй для ознайомлення з ситуацiiю па зовнiшнiх ринках i встановлення дiлових зв'язкiв.

Здiйснення вищенаведених органiзацiйно-правових i спецiальних заходiв стимулювання експорту потребуi нових витрат. РЗх сума незначна, оскiльки вiдповiднi заходи, як правило, не i високовитратними i можуть здiйснюватися поетапно. Ефективним iнструментом стимулювання експорту, в першу чергу пiдтримки виставково-ярмаркових, рекламних та iнших заходiв з освоiння зовнiшнiх ринкiв, може стати Фонд пiдтримки експорту за умови видiлення йому необхiдних коштiв.

Заходи зi стимулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi повиннi включати розвиток зовнiшньоекономiчноi освiти та наукових дослiджень у сферi ЗЕД, а також створення необхiдних органiзацiйних умов. Важливо закрiпити i надалi розвивати механiзм консультацiй, взаiмноi узгодженостi iнтересiв та обговорення перспектив за участю представникiв органiв влади й експортерiв.

Згiдно iз завданням щодо створення умов i механiзмiв надання квалiфiкованоi допомоги з експорту, з урахуванням свiтовоi практики, об'iднання експортерiв мають виконувати такi iнформацiйно-консультацiйнi функцii:

- координацiю дiй експортерiв на зовнiшнiх ринках та узгодження умов виходу на ринок мiж зацiкавленими членами об'iднання в iнтересах оптимального використання кон'юнктури, дотримання правил конкуренцii i мiжнародних зобов'язань в Украiнi;

- збiр та розповсюдження серед членiв об'iднання iнформацii про державне регулювання зовнiшньоi торгiвлi в iноземних краiнах;

- збiр та розповсюдження iнформацii про стан i перспективи розвитку свiтових товарних ринкiв;

- збiр та розповсюдження iнформацii про специфiчнi вимоги до якостi експортованих товарiв за кордон та сприяння пiдвищенню якостi таких товарiв.

Необхiдно створити сприятливу основу для залучення iноземних iнвестицiй. Окрiм забезпечення полiтичноi та економiчноi стабiльностi, основним фактором залучення iнвестицiй ззовнi i також зменшення податкового навантаження. Ефективнiсть зниження податкiв для залучення iноземних iнвестицiй не тiльки теоретично доведена, а й практично пiдтверджена досвiдом краiн з перехiдною економiкою, зокрема, Чехii [8].

РЖншою необхiдною умовою розвитку реального сектору Украiни i створення умов для переведення грошових коштiв до нього з фiнансового сектору. Для досягнення цiii мети ставки вiдсоткiв потрiбно зменшити нижче рiвня рентабельностi вiтчизняного виробництва.

Такi засоби слiд застосовувати одночасно, iнакше вiдсутнiсть хоча б одного з них зведе нанiвець успiхи вiд iнших.

Свiй вибiр ринковоi трансформацii Украiна зробила разом iз проголошенням незалежностi. Йдеться про утвердження основного принципу державотворення, за яким сувереннiсть держави можлива лише на основi ринковоi трансформацii економiки. Тому головним завданням зовнiшньоекономiчноi полiтики краiни i створення сприятливих зовнiшньоекономiчних умов для розширеного вiдтворення економiки, розробка механiзмiв ii модернiзацii, засвоiння досягнень мiждержавного спiлкування, обмiн досягненнями науково-технiчного прогресу з iншими краiнами. Це стаi можливим у процесi встановлення стабiльних та широких контактiв з краiнами розвинутоi ринковоi економiки, що, в свою чергу, можливо за умови виробництва порiвняно конкурентоспроможноi продукцii. Для досягнення цього потрiбне вдосконалення механiзму державного господарювання, створення вiдкритоi економiки, запровадження iнших елементiв соцiально орiiнтованоi ринковоi економiки.

Проблема створення в краiнi механiзму економiчного саморегулювання багато в чому збiгаiться iз завданням адаптацii краiни до сучасних реалiй свiтового господарства. Крiм того, перехiд вiд централiзовано керованоi до ринковоi економiки примушуi паралельно вирiшувати надзвичайно складнi проблеми становлення власноi державностi. Тому в контекстi новоi стратегii розвитку краiни особливого значення набуваi питання подальшого поглиблення зовнiшньоекономiчного розвитку, забезпечення iнтеграцii украiнськоi економiки в структуру свiтового економiчного простору, мiжнародного подiлу працi.

Перспективними перетвореннями зовнiшньоекономiчних зв'язкiв на цей перiод можуть бути розробка теоретичних засад щодо спецiальних програм децентралiзацii i подальшоi лiбералiзацii умов зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, демонтаж iснуючоi системи монопольних структур з одночасним забезпеченням ефективного державного регулювання та механiзму стимулювання експорту продуктiв високотехнологiчних виробництв.

1.2 Система регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi в Украiнi

На сучасному етапi розвитку зовнiшньоекономiчних зв'язкiв Украiни важливу роль у змiцненнi конкурентоспроможностi вiтчизняноi економiки, ii iнновацiйному вiдновленнi, утвердженнi сприятливого iнвестицiйного й пiдприiмницького клiмату маi вiдiгравати полiтика державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi (ЗЕД), iнституцiйною основою якоi виступають система нормативно-правових джерел i сукупнiсть органiв, що виконують функцii зi створення, реалiзацii та контролю виконання нормативно-правових актiв.

Особливоi значущостi розвиток правовоi основи державного регулювання ЗЕД набуваi з огляду на основнi напрямки зовнiшньоекономiчноi i полiтичноi стратегii Украiни, якi передбачають iнтеграцiю до РДС та РДЕП, поступовий рух до СОТ, а значить - лiбералiзацiю вiдносин нацiональних суб'iктiв господарювання з iхнiми iноземними контрагентами. Це обумовлюiться, по-перше, необхiднiстю змiн у принципах функцiонування системи державного регулювання ЗЕД в Украiнi, а по-друге, - вимогою узгодження вiтчизняноi законодавчоi бази ЗЕД з вiдповiдними нормами законодавств iнших краiн. До проблем, якi можна визначити у зв'язку з цим, слiд також вiднести вiдсутнiсть в краiнi належного нормативного пiдТСрунтя для здiйснення низки видiв ЗЕД, зокрема в сферi руху капiталiв, торгiвлi об'iктами iнтелектуальноi власностi та iн.

Правовим питанням регулювання ЗЕД в Украiнi присвячено досить багато дослiджень. Так, основнi iнструменти державного регулювання ЗЕД детально проаналiзованi О. Вишняковим [12,с.63], правовi основи здiйснення господарських операцiй з iноземними контрагентами та пiдстави вiдповiдальностi перед державою за порушення законодавства визначенi С. Коломацькою, О. Костюченком, В. Кротюком, Н. Георгiадi, А. Мазаракi, РЖ. Михасюком [27,с.63]. РЖнтерес представляють практичнi посiбники з органiзацii та здiйснення ЗЕД, в яких систематизованi предметнi аспекти ii регулювання i особливостi притягнення суб'iктiв пiдприiмництва до вiдповiдальностi при порушеннi ними певних норм законодавства [18,с.21]. Натомiсть питання структури системи державного регулювання ЗЕД не знайшло гiдного вiдображення в науковiй лiтературi, окремi згадування про неi можна знайти у працях Ю.Макогона, В. Авер'янова та деяких iнших авторiв.

Аналiз лiтературних джерел показав, що бiльшiстю авторiв проблема правового забезпечення функцiонування системи державного регулювання ЗЕД або не розглядаiться, або ii аналiз носить поверховий характер, внаслiдок чого питання про пiдстави дiяльностi, компетенцiю, повноваження органiв державного регулювання ЗЕД залишаiться нез'ясованим.

Законом Украiни "Про економiчну самостiйнiсть Украiнськоi РСР" вiд 13 серпня 1990 р. встановлено, що Украiна самостiйно здiйснюi керiвництво зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю, бере безпосередню участь у мiжнародному подiлi працi та розвиваi економiчне спiвробiтництво з iншими державами на основi принципiв зацiкавлення, рiвноправностi й взаiмноi вигоди. Пiдприiмства й органiзацii мають право вступати в прямi господарськi зв'язки та спiвробiтничати з пiдприiмствами та органiзацiями iнших держав, створювати з ними спiльнi пiдприiмства, асоцiацii, концерни, консорцiуми, союзи, iншi об'iднання [2]. Принципи зовнiшньоекономiчноi дiяльностi i ii державного регулювання закрiпленi у базовому законi "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" вiд 16 квiтня 1991 р [2]. Безпосереднi здiйснення пiдприiмствами зовнiшньоекономiчноi дiяльностi регулюiться державою в особi ii органiв, недержавних органiв управлiння економiкою (товарних, фондових, валютних бiрж, торгових палат, асоцiацiй, спiлок та iнших органiзацiй координацiйного типу), самих суб'iктiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi на пiдставi вiдповiдних координацiйних угод, що укладаються мiж ними. Регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi здiйснюiться для забезпечення збалансованостi економiки та рiвноваги внутрiшнього ринку Украiни, стимулювання прогресивних структурних змiн в економiцi та створення найсприятливiших умов для залучення економiки нашоi держави до системи свiтового подiлу працi та наближення ii до ринкових структур розвинених краiн свiту. Для розвитку вiдзначених вище законiв у наступнi роки державнi органи законодавчоi i виконавчоi влади Украiни прийняли значну кiлькiсть нормативно-правових актiв, спрямованих на врегулювання всiх напрямкiв зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, у тому числi торгiвлi, науково-технiчного спiвробiтництва, сфери послуг, розрахункових, кредитних й iнших банкiвських операцiй. Розглянемо загальнi функцii державного регулювання, якi логiчно випливають з системи принципiв ЗЕД, та iх розподiл мiж органами державного регулювання .

В Украiнi, в основному, закладено основнi нормативно-правовi засади здiйснення зовнiшньоекономiчноi дiяльностi i створено систему ii регулювання. Так, у Законi Украiни "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть", Цивiльному та Господарському кодексах Украiни визначено склад суб'iктiв ЗЕД та умови iх зовнiшньоекономiчноi правоздатностi. Низкою законодавчих та пiдзаконних актiв спецiального змiсту врегульовано порядок здiйснення окремих видiв ЗЕД, особливостi вiдповiдальностi за порушення даного порядку i процесуальнi аспекти ii реалiзацii. Разом з тим необхiдно звернути увагу на наявнiсть певних протирiч у законодавчому забезпеченнi здiйснення ЗЕД та ii регулювання.

Принцип суверенiтету, який визначаi волю i незалежнiсть держави як iнституту суспiльства у виключному самовизначеннi в законодавчiй базi, не означаi припустимiсть волюнтаризму у визначеннi правил гри вiдносно господарськоi дiяльностi суб'iктiв пiдприiмництва Украiни та iноземних суб'iктiв у сферi ЗЕД.

Полiтика створення нормативно-правового поля ЗЕД маi враховувати намагання нашоi краiни iнтегруватися у свiтовий соцiально-економiчний простiр i необхiднiсть пiдвищення стабiльностi та сприятливостi вiтчизняного законодавства для розвитку вiдповiдних зв'язкiв. Однак досвiд показуi, що окремi дii уряду прямо суперечать вищевикладеним мiркуванням, наприклад, порушення державних гарантiй щодо незмiнностi законодавства в сферi спiльного пiдприiмництва, iноземного iнвестування, функцiонування територiй зi спецiальним режимом господарювання; окремi випадки - триразова змiна податкового законодавства у сферi мiжнародного туризму у 2005 р., нерацiональнiсть податковоi полiтики в сферi мiжнародних фiнансових операцiй (лiзингу, факторингу, форфейтингу), через яку цi види ЗЕД майже не здiйснюються. Предметом даного дослiдження не i оцiнка ефективностi спецiальних економiчних зон, внеску спiльних пiдприiмств у економiчне зростання i доцiльностi вiдповiдних змiн у законодавствi. Мова не йде про необхiднiсть нехтування нацiональними iнтересами, i навiть фiскальними iнтересами держави, але подiбна нестабiльнiсть у нормативнiй базi регулювання ЗЕД свiдчить, швидше, про непродуманiсть дiй держави i iх ситуативну спрямованiсть.

Суверенну державну полiтику проводять органи державноi влади i органи мiсцевого самоврядування, що утворюють складну систему регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Остання як суб'iкти регулювання включаi Верховну Раду Украiни; Президента Украiни i його Адмiнiстрацiю; Кабiнет Мiнiстрiв Украiни; Нацiональний банк Украiни; Мiнiстерство економiки й з питань iвропейськоi iнтеграцii Украiни; Мiнiстерство закордонних справ Украiни; Державну митну службу Украiни; Державну податкову адмiнiстрацiю Украiни, Антимонопольний комiтет Украiни; Мiжвiдомчу комiсiю з мiжнародноi торгiвлi; Державну службу експортного контролю Украiни; мiсцевi ради i iх виконавчi й розпорядницькi органи; мiсцевi державнi адмiнiстрацii; територiальнi пiдроздiли (вiддiлення) органiв державного регулювання зовнiшньоекономiчноi дiяльностi Украiни.

В межах компетенцii центральних органiв влади пребувають питання загального забезпечення ЗЕД, визначення iнструментiв державного регулювання та порядку iх застосування, формування фондiв фiнансових ресурсiв для розвитку ЗЕД та iншi засоби, якi визначають найбiльш важливi моменти здiйснення ЗЕД. У веденнi виконавчих органiв мiських, сiльських, селищних рад, згiдно зi статтею 35 Закону "Про мiсцеве самоврядування в Украiнi", перебувають:

- власнi (самовряднi) повноваження, що включають: укладення i забезпечення виконання у встановленому законодавством порядку договорiв з iноземними партнерами на придбання й реалiзацiю продукцii, виконання робiт i надання послуг для власних потреб; сприяння зовнiшньоекономiчним зв'язкам пiдприiмств, установ й органiзацiй, розташованих на вiдповiднiй територii, незалежно вiд форм власностi; сприяння в створеннi спiльних з iноземними партнерами пiдприiмств виробничоi й соцiальноi iнфраструктури й iнших об'iктiв; залучення iноземних iнвестицiй для формування робочих мiсць;

- делегованi повноваження, серед яких: органiзацiя i контроль прикордонноi i прибережноi торгiвлi; створення умов для належного функцiонування митних органiв, сприяння iхнiй дiяльностi; забезпечення на вiдповiднiй територii в межах наданих повноважень реалiзацii мiжнародних зобов'язань Украiни.

На рiвнi регiонiв Украiни соцiально-економiчне управлiння в сферi ЗЕД здiйснюють обласнi державнi адмiнiстрацii (уряд Автономноi Республiки Крим, мiськi адмiнiстрацii мiст Киiва i Севастополя). Так, згiдно зi статтею 13 Закону Украiни "Про мiсцевi державнi адмiнiстрацii", до вiдання останнiх у межах i формах, визначених Конституцiiю Украiни й законами Украiни, ставиться вирiшення питань по регулюванню зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. А у вiдповiдностi зi статтею 26 даного закону мiсцева державна адмiнiстрацiя здiйснюi наступнi повноваження в галузi мiжнародного спiвробiтництва:

- забезпечуi виконання зобов'язань по мiжнародних договорах Украiни на вiдповiднiй територii;

- сприяi розвитку мiжнародного спiвробiтництва в галузi економiки, захисту прав людини, боротьби з тероризмом, екологiчноi безпеки, охорони здоров'я, науки, освiти, культури, туризму, фiзкультури й спорту;

- мiстить договори з iноземними партнерами про спiвробiтництво в межах компетенцii, визначеноi законодавством;

- сприяi зовнiшньоекономiчним зв'язкам пiдприiмств, установ й органiзацiй, розташованих на ii територii, незалежно вiд форм власностi;

- сприяi розвитку експортноi бази й збiльшенню виробництва продукцii на експорт; - - органiзуi прикордонну й прибережну торгiвлю;

- сприяi дiяльностi митних органiв i прикордонних служб, створенню умов для iхнього належного функцiонування;

- вносить у встановленому порядку у вiдповiднi органи пропозицii щодо залучення iноземних iнвестицiй для розвитку економiчного потенцiалу вiдповiдноi територii .

Аналiз кола функцiй державного регулювання ЗЕД, якi делегованi регiональним та мiсцевим органам влади i самоврядування, дозволяi стверджувати, що регулятивнi важелi змiщенi в бiк ланки центральних органiв влади. Це значно звужуi можливостi впливу бiльш низьких рiвнiв державного управлiння на розвиток ЗЕД, особливо на фонi централiзацii бюджетного процесу i вiдповiдною нестачею власних коштiв для здiйснення регулятивних заходiв.

РЖншим суперечливим моментом державного регулювання ЗЕД у порiвняннi з задекларованими принципами i те, що свобода зовнiшньоекономiчного пiдприiмництва де-факто маi значно менший обсяг, нiж де-юре. Великою мiрою це обумовлено непрозорiстю як самого законодавства, так i дiй державних органiв влади з його реалiзацii, через що процес отримання дозволiв, узгоджень, проходження рiзних видiв контролю супроводжуiться спiльними зловживаннями суб'iктiв пiдприiмництва i посадових осiб державноi служби. Вже згадуванi проблеми зон зi спецiальним режимом iнвестицiйноi та iнновацiйноi дiяльностi прямим чином пов'язанi з вiдсутнiстю або неефективнiстю механiзмiв державного i суспiльного контролю за функцiонуванням цих утворень.

Принцип юридичноi рiвностi i недискримiнацii через проблеми корупцii та об'iктивнi риси украiнськоi бiзнес- та полiтичноi культури (колективнiсть, яка межуi з клiiнтельнiстю, недовiру до легально-правових механiзмiв розв'язання суперечок i проблем, вiдсутнiсть почуття соцiальноi вiдповiдальностi) не завжди дотримуiться по вiдношенню до нацiональних суб'iктiв господарювання, не кажучи вже про iноземних. Особливо це стосуiться питань дозвiльного характеру, доступу до ресурсiв, прихованого монополiзму та iн. Втiм, варто зазначити, що реалiзацiя даного принципу являi собою складну проблему i в розвинених краiнах.

Досить важливий з процесуально-право

Вместе с этим смотрят:

Cамоорганизация как процесс саморазвития

PR в шоу-бизнесе

PR менеджмент в турагенстве

РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi

РЖнтуiцiя в бiзнесi