РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi

Мiнiстерство освiти i науки Украiни

Вiнницький нацiональний технiчний унiверситет

РЖнститут радiотехнiки, звтАЩязку i приладобудування

Факультет радiотехнiки i телекомунiкацiй

Кафедра ЕПОВ

Курсова робота

на тему: РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi

з дисциплiни Економiка пiдприiмства

2010

Вступ

Економiка пiдприiмства як конкретна галузь економiчноi науки й навчальна дисциплiна базуiться на пiзнаннi та свiдомому використаннi економiчних законiв i закономiрностей функцiонування та розвитку суспiльного виробництва. Саме виявлення конкретних форм прояву цих законiв i закономiрностей у господарськiй дiяльностi пiдприiмства правомiрно вважаiться загальним предметом згаданоi дисциплiни. Предмет тАЬекономiка пiдприiмстватАЭ включаi вивчення: теорii та практики господарювання на рiвнi пiдприiмства; конкретних форм i методiв господарювання, принципiв формування й використання виробничого потенцiалу; взаiмодii всiх видiв ресурсiв; органiзацii та ефективностi господарсько-комерцiйноi дiяльностi пiдприiмства.

тАЬЕкономiка пiдприiмстватАЭ маi визначену логiку побудови i цiлком конкретний змiст. За ринкових умов господарювання вона, мусить включати такi роздiли: перший тАУ пiдприiмство в сучаснiй системi господарювання (пiдприiмство як субтАЩiкт господарювання; основи пiдприiмницькоi дiяльностi; управлiння пiдприiмствами); другий тАУ ресурсне забезпечення дiяльностi пiдприiмств (персонал; капiтал i виробничi фонди; нематерiальнi ресурси та активи; оборотнi кошти пiдприiмства; iнвестицiйнi ресурси); третiй тАУ технiчна, органiзацiя i планування виробництва (iнновацiйнi процеси; технiко-технологiчна база виробництва; органiзацiя виробництва; виробнича й соцiальна iнфраструктури; регулювання, прогнозування i планування дiяльностi); четвертий тАУ результати та ефективнiсть виробництва(виробництво, якiсть i конкурентоспроможнiсть продукцii; продуктивнiсть, мотивацiя та оплата працi; витрати й цiни на продукцiю; фiнансово-економiчнi результати та ефективнiсть дiяльностi); птАЩятий тАУ антикризова система господарювання (економiчна безпека пiдприiмства; реструктуризацiя i санацiя пiдприiмств та органiзацiй; банкрутство та лiквiдацiя пiдприiмства).

1. Теоретичне питання

РЖнновацiйнi процеси на пiдприiмствi

Всю сукупнiсть процесiв i явищ, що вiдбуваються на пiдприiмствах рiзних галузей народного господарства, можна умовно подiлити на двi групи тАФ традицiйнi i iнновацiйнi. Традицiйнi процеси i явища характеризують звичайне функцiонування народного господарства, його галузей i пiдприiмств, а iнновацiйнi тАФ розвиток останнiх на якiсно новому рiвнi. Впродовж тривалого перiоду, коли економiка функцiонувала i розвивалась переважно за рахунок екстенсивних факторiв (застосування постiйно зростаючого обсягу суспiльних ресурсiв тАФ персоналу, виробничих фондiв), у виробництвi домiнували традицiйнi процеси i явища. Оскiльки екстенсивнi фактори практично себе вичерпали або iх дiя стала економiчно невигiдною, розвиток та iнтенсифiкацiя сучасного виробництва мають базуватися переважно на нових рiшеннях у галузi технологii, технiки, органiзацiйних форм i економiчних методiв господарювання. Опрацювання, прийняття i реалiзацiя таких рiшень складають змiст так званих iнновацiйних процесiв.

В узвичаiному розумiннi iнновацiйнi процеси, що мають мiсце в будь-якiй складнiй виробничо-господарськiй системi, характеризуються сукупнiстю безперервно виникаючих у часi i просторi прогресивних, якiсно нових змiн. Результатом iнновацiйних процесiв i новини, а iх впровадження у господарську практику визнаiться нововведенням. РЖнновацiйнi процеси започатковуються певними галузями науки, а завершуються у сферi виробництва, спричинюючи у нiй прогресивнi змiни.

Технiчнi новини i нововведення проявляються у формi нових продуктiв (виробiв), технологiй iх виготовлення, засобiв виробництва (машин, устаткування, енергii, конструкцiйних матерiалiв).

Органiзацiйнi нововведення охоплюють новi методи i форми органiзацii усiх видiв дiяльностi пiдприiмств та iнших ланок суспiльного виробництва (органiзацiйнi структури управлiння сферами науки i виробництва, форми органiзацii рiзних типiв виробництва i колективноi працi).

Економiчнi тАФ методи господарського управлiння наукою i виробництвом через реалiзацiю функцiй прогнозування i планування, фiнансування, цiноутворення, мотивацii i оплати працi, оцiнки результатiв дiяльностi. Соцiальнi тАФ рiзнi форми активiзацii людського чинника (професiйна пiдготовка i пiдвищення квалiфiкацii персоналу, в першу чергу складу керiвникiв усiх рiвнiв; стимулювання його (iх) творчоi дiяльностi; полiпшення умов i постiйного пiдтримання високого рiвня безпеки працi; охорона здоров'я людини i навколишнього природного середовища; створення комфортних умов життя.).

Юридичнi тАФ новi i змiненi закони та рiзноманiтнi нормативно-правовi документи, що визначають i регулюють усi види дiяльностi пiдприiмств i органiзацiй.

За масштабнiстю i ступенем впливу на ефективнiсть дiяльностi певних ланок суспiльного виробництва усi новини та нововведення можна об'iднати у двi групи тАФ локальнi (поодинокi, окремi) та глобальнi (великомасштабнi).

Якщо локальнi новини (нововведення) призводять переважно до еволюцiйних перетворень у сферi дiяльностi пiдприiмств i через це не справляють особливо iстотний вплив на ефективнiсть iх функцiонування i розвитку, то глобальнi, що у своiй бiльшостi i революцiйними (принципово новими), мають кардинально пiдвищувати органiзацiйно-технiчний рiвень виробництва i завдяки цьому забезпечувати суттiвi позитивнi зрушення в економiчних i соцiальних процесах.

Мiж окремими видами iнновацiйних процесiв (новин, нововведень) iснуi порiвняно тiсний взаiмозв'язок.

Ефективнi технiчнi, органiзацiйнi та економiчнi нововведення неодмiнно призводять до помiтних позитивних змiн у соцiальних процесах на пiдприiмствах, а все зростаюча актуалiзацiя нагальних завдань соцiального характеру iнiцiюi iх розв'язання за допомогою нових органiзацiйно-технiчних i економiчних рiшень. Зрештою усi нововведення на пiдприiмствах, якi зорiiнтованi на динамiчний розвиток i невпинне пiдвищення ефективностi виробництва, мають спиратися на власнi юридичнi пiдвалини, вiдповiднi нормативно-законодавчi акти. Усi локальнi i особливо глобальнi нововведення рiзноi спрямованостi можуть забезпечувати максимально можливий прогресивний вплив на виробництво за умови, якщо вони використовуються пiдприiмствами постiйно, комплексно i гармонiйно. Найбiльший за наслiдками безпосереднiй вплив на результативнiсть (ефективнiсть) дiяльностi пiдприiмства справляють технiчнi i органiзацiйнi нововведення. РЖншi нововведення впливають на виробництво опосередковано (через ефективнiсть нових технiчних i органiзацiйних рiшень). Про ступiнь впливу окремих органiзацiйно-технiчних та iнших нововведень на вiдповiднi економiчнi показники дiяльностi пiдприiмств свiдчать такi приклади.

Досвiд експлуатацii гнучких автоматизованих виробництв показуi iстотнi переваги порiвняно з технологiчним устаткуванням традицiйного виконання: питома вага оплати працi (у розрахунку на одну деталь) зменшуiться на 25-30%, накладнi витрати тАФ бiльш як на 80%, виробнича площа тАФ на 60%, а тривалiсть виробничого циклу скорочуiться у 5-6 разiв. Серед глобальних технiчних нововведень за ступенем впливу на економiку пiдприiмства вiдрiзняються роторнi та роторно-конвейернi лiнii, якi у порiвняннi з традицiйними знаряддями працi залежно вiд складностi виготовлюваних деталей забезпечують: пiдвищення продуктивностi працi у 4-10 разiв; зменшення обсягу необхiдноi виробничоi площi- 2-2.5 раза; скорочення тривалостi циклу виготовлення тАФ 15-20, а обсягу транспортування виробiв тАФ 25-30 разiв.

Помiтно посилюiться вплив нових технiчних (технологiчних) систем не лише на економiчнi явища, але й на соцiальнi процеси. Це вимагаi пiдвищеноi уваги конструкторiв новоi технiки до показникiв ii надiйностi, ергономiчностi i екологiчностi. Особливо нагальним i завдання екологiзацii виробництва на пiдприiмствах. За результатами соцiальних дослiджень установлено, що, наприклад, збiльшення у два рази забруднення повiтря шкiдливими викидами скорочуi термiн експлуатацii промислового устаткування до першого капiтального ремонту в середньому у пiвтора раза, а урожайнiсть пшеницi у зонах дii пiдприiмств кольоровоi металургii на 40-60% менша, нiж за межами цих зон. У той же час сучаснi прогресивнi технологii уможливлюють перетворення джерел подiбних економiчних витрат у чинники зростання обсягiв продукцii i прибутку. Зокрема застосування iснуючоi технологii утилiзацii викидiв сiрчаного ангiдриду тепловими електростанцiями шляхом оснащення iх вiдповiдними газоочисними установками може задовольнити половину потреби народного господарства Украiни у сiрчанiй кислотi.

Потенцiйнi можливостi розвитку i ефективностi виробництва визначаються перш за все науково-технiчним прогресом, його темпами i соцiально-економiчними результатами.

Чим цiлеспрямованiше i ефективнiше використовуються новiтнi досягнення науки i технiки, що i першоджерелами розвитку продуктивних сил, тим успiшнiше вирiшуються кiнцевi i прiоритетнi (по вiдношенню до виробничих) соцiальнi завдання життiдiяльностi суспiльства.

Науково-технiчний прогресс (НТП) в буквальному розумiннi означаi безперервний вваiмообумовлений процес розвитку науки i технiки; у ширшому суттiво-змiстовному значеннi тАФ це постiйний процес створення нових i удосконалення застосовуваних технологiй, засобiв виробництва i кiнцевоi продукцii з використанням досягнень науки.

Спираючись на суть, змiст та закономiрностi сучасного розвитку науки i технiки, можна виокремити характернi для бiльшостi галузей народного господарства загальнi напрямки НТП, а по кожному з них тАФ прiоритети на найближчу доступну для огляду перспективу.

В умовах сучасних революцiйних перетворень у технiчному базисi виробництва ступiнь його технiчноi досконалостi та рiвень економiчного потенцiалу в цiлому визначаються прогресивнiстю використовуваних технологiй тАФ способiв одержання i перетворювання матерiалiв, енергii, iнформацii, виготовлення продукцii. Технологiя виступаi завершальною ланкою i формою матерiалiзацii фундаментальних дослiджень, засобом безпосереднього впливу науки на сферу виробництва.

В галузi предметiв працi варто видiлити такi тенденцii НТП:

1) iстотне пiдвищення якiсних характеристик матерiалiв мiнерального походження, стабiлiзацiя i навiть зменшення питомих обсягiв iх споживання;

2) iнтенсивний перехiд до застосування у все бiльшiй кiлькостi легких, мiцних та корозiiстiйких кольорових металiв i сплавiв, що став можливим внаслiдок появи принципово нових технологiй, якi у багато разiв зменшили вартiсть iх виробництва;

3) iстотне розширення номенклатури та форсоване нарощування обсягiв продукування штучних матерiалiв з наперед заданими i унiкальними властивостями.

До сучасних виробничих процесiв ставляться такi вимоги, як досягнення максимально можливоi безперервностi, безпеки, гнучкостi i продуктивностi, що можуть бути реалiзованi лише за вiдповiдного рiвня iх механiзацii i автоматизацii тАФ iнтегрованого та завертаючого напрямку НТП. Механiзацiя i автоматизацiя виробництва, яка вiдображаi рiзний ступiнь замiни ручноi працi машинною, у своiму безперервному розвитку послiдовно, паралельно або паралельно-послiдовно проходить вiд нижчоi (частковоi) до вищоi (комплексноi) форми.

Вся сукупнiсть сучасних напрямкiв НТП служить фундаментальною базою технiчного розвитку будь-якого пiдприiмства. Технiчний розвиток вiдображаi процес формування i удосконалення технiко-технологiчноi бази пiдприiмства, що маi бути постiйно зорiiнтованим на кiнцевi результати його господарськоi дiяльностi.

Технiчний розвиток як об'iкт органiзацiйно-економiчного управлiння охоплюi рiзноманiтнi форми, що мають вiдображати вiдповiднi стадii процесу розвитку виробничого потенцiалу i забезпечувати вiдтворення основних фондiв пiдприiмства (вiд капiтального ремонту знарядь працi до розширення та нового будiвництва певних виробничих ланок). РЖз сукупностi форм технiчного розвитку варто виокремлювати такi, якi характеризують, з одного боку, пiдтримування технiко-технологiчноi бази пiдприiмства, а з другого, тАФ ii безпосереднiй розвиток шляхом удосконалення i нарощування.

Органiзацiйний прогрес виступаi як узагальнена характеристика процесу використання органiзацiйних факторiв розвитку i пiдвищення ефективностi виробництва. Його суть полягаi в удосконаленнi iснуючих i застосуваннi нових методiв i форм органiзацii виробництва i працi, елементiв господарського механiзму в усiх ланках управлiння економiкою.

Основнi сучаснi тенденцiй органiзацiйного прогресу можна звести до такого:

тАв прискорення темпiв розвитку окремих та посилення взаiмозв язкiв усiх суспiльних форм органiзацii виробництва, що забезпечуi демонополiзацiю виробництва багатьох видiв продукцii, конкуренцiю продуцентiв на ринку, мультиплiкацiйну ефективнiсть дiяльностi пiдприiмств рiзних типiв i систем господарювання;

тАв посилення безперервностi та гнучкостi виробництва на пiдприiмствах багатьох галузей шляхом бiльш широкого застосування автоматичних роторних лiнiй робототехнiчних комплексiв i гнучких виробничих систем, що уможливлюють звести до мiнiмуму втрату часу i ресурсiв, багатократно пiдвищити продуктивнiсть працi, рiзко прискорити оновлення виготовлюваноi продукцii;

тАв розвиток колективноi (бригадноi) форми органiзацii i оплати працi, що за умов прискорення НТП, якiсного удосконалення i ускладнення технiко-технологiчноi бази виробництва стаi об'iктивно необхiдним i економiчно доцiльним;

В· рацiоналiзацiя органiзацii потоку i використання засобiв виробництва i кiнцевоi продукцii на всiх стадiях вiдтворювального процесу, перемiщення певноi частини органiзацiйно-технологiчних операцiй з пiдготовки виробництва у сферу матерiально-технiчного його забезпечення, що сприяi iстотному скороченню виробничих запасiв сировини, матерiалiв i палива, зменшенню обсягiв iх виконання, утилiзацii вiдходiв виробництва;

тАв формування нових типiв суспiльноi комбiнацii речових i особистих елементiв процесу виробництва, науки i виробництва, виробництва i сфери споживання у виглядi спiльних мiжгалузевих i мiждержавних пiдприiмств, науково-технiчних комплексiв, iнженерних i сервiсних центрiв, створюваних з метою концентрацii i рацiонального використання суспiльних ресурсiв, пiдвищення ефективностi науково-технiчного прогресу;

тАв удосконалення органiзацii функцiонування господарського механiзму пiдприiмств. РЗх перехiд на ринковi економiчнi вiдносини з державою i iншими контрагентами, що посилюi вiдповiдальнiсть за кiнцевi результати дiяльностi, конкурентоспроможнiсть на свiтовому i нацiональному ринках, фiнансову стiйкiсть i прибутковiсть;

тАв активiзацiя людського чинника шляхом здiйснення кадровоi полiтики, що вiдповiдаi сучасним вимогам, правильного пiдбору керiвникiв усiх рiвнiв, пiдвищення iх компетентностi, дiловитостi i вiдповiдальностi; подальшого розвитку демократii в управлiннi виробництвом; повсюдного забезпечення належноi органiзованостi i виконавськоi дисциплiни.

Розвиток i поглиблення окреслених тенденцiй в галузi органiзацii виробничо-трудових процесiв та функцiонування господарського механiзму необхiдно вважати сучасними завданнями прискорення органiзацiйного прогресу. При цьому прiоритетними мають бути заходи щодо рацiоналiзацii органiзацiйно-господарського управлiння i подальшого взаiмоузгодженого розвитку суспiльних форм органiзацii виробництва. Лише комплекс заходiв такоi спрямованостi може забезпечити реалiзацiю наявних резервiв прискорення i пiдвищення ефективностi органiзацiйного прогресу.

До груп технiчних новин i нововведень, стосовно яких визначаються i оцiнюються економiчна та iншi види ефективностi, вiдносяться створення, виробництво та використання нових або модернiзацiя (полiпшення експлуатацiйних характеристик) iснуючих засобiв працi (машин, устаткування, будiвель, споруд, передавальних пристроiв), предметiв працi (сировини, матерiалiв, палива, енергii) i споживання (продукцii для безпосереднього задоволення потреб населення), технологiчних процесiв, включаючи тi з них, що мiстять винаходи i рацiоналiзаторськi пропозицii.

РДдиним узагальнюючим показником економiчноi ефективностi будь-якоi групи технiчних нововведень служить економiчний ефект, що характеризуi абсолютну величину перевищення вартiсноi оцiнки очiкуваних (фактичних) результатiв над сумарними витратами ресурсiв за певний розрахунковий перiод. Залежно вiд кола вирiшуваних завдань величина економiчного ефекту може i повинна обчислюватись в однiй з двох форм: народногосподарськiй (загальний ефект за умовами використання нововведень) i внутрiшньогосподарський (ефект, одержуваний окремо розробником, виробником i споживачем технiчних новин або нововведень).

Народногосподарський економiчний ефект визначаiться шляхом зiставлення результатiв за мiсцем застосування технiчних нововведень i усiх витрат на розробку, виробництво i споживання; вiн вiддзеркалюi ефективнiсть тiii або iншоi групи технiчних нововведень я позицii iх впливу на кiнцевi показники розвитку економiки краiни.

Внутрiшньогосподарський (комерцiйний) економiчний ефект, що обчислюiться на окремих стадiях вiдтворювального циклу "наука тАФ виробництво - експлуатацiя (споживання) , дозволяi оцiнювати ефективнiсть певних технiчних новин i нововведень з огляду на ринковi економiчнi iнтереси окремих науково-дослiдних (проектно-конструкторських) органiзацiй, пiдприiмств-продуцентiв i пiдприiмств-споживачiв.

З огляду на особливостi оцiнки ефективностi усю сукупнiсть нових органiзацiйних рiшень можна умовно розподiлити на двi групи: першу органiзацiйнi нововведення, здiйснення яких вимагаi певних (нерiдко iстотних) додаткових одночасних витрат (капiтальних вкладень); другу тАФ тi з них, що не потребують додаткових iнвестицiй.

Визначення i оцiнка економiчноi ефективностi органiзацiйних нововведень, що вiдносяться до першоi групи (наприклад, органiзацiя нових спецiалiзованих або комбiнованих виробництв; концентрацiя виробництва на дiючому пiдприiмствi, яка спричинюi необхiднiсть його розширення, реконструкцii або технiчного переозброiння) здiйснюються так же, як i нових технiчних рiшень. Разом з цим слiд враховувати одну важливу обставину тАФ до складу поточних витрат повиннi включатись додатково транспортнi витрати, а також втрати сировини (матерiалiв) i готовоi продукцii при iх транспортуваннi i зберiганнi.

Ефективнiсть безвитратних нових органiзацiйних рiшень (зокрема запровадження бригадноi або iншоi прогресивноi форми органiзацii i оплати працi; удосконалення окремих елементiв господарського механiзму тАФ органiзацiйних структур управлiння, систем планування i фiнансування; створення нових ринкових структур) визначають на основi обчислення переважно економii поточних витрат, обумовленоi здiйсненням таких нововведень. При цьому у кожному конкретному випадку необхiдно точно окреслювати коло показникiв для оцiнки ефективностi тiii або iншоi групи безвитратних органiзацiйних рiшень.

2. Розробка комерцiйноi iдеi

Фiрма "СтройМода", займаiться виготовленням пиломатерiалiв.

Фiрма пропонуi широкий вибiр пиломатерiалiв високоi якостi i за доступними цiнами. Наша продукцiя буде виготовлена з дерева кращих порiд i оброблена по найсучаснiших технологiях. Крiм того в нас ви зможете зробити замовлення на виготовлення будь-яких виробiв з дерева: рами, дверi, столи, кухоннi гарнiтури, лiжка, плiнтус i багато чого iншого. По наявним у нас каталогам ви зможете вибрати самий екстравагантний дизайн вiд середньовiчного до сучасного стилю, i ваше замовлення буде виконане у самi короткi термiни.

Бригада досвiдчених тесль швидко i якiсно проведе обробку внутрiшнiх примiщень. Можливiсть доставки на транспортi фiрми.

При великих покупках надаються значнi знижки.

Це пiдприiмство буде створено на основi повного партнерства, тому що цей вид володiння маi iстотнi переваги:

- Простота створення

- Бiльш легке одержання кредиту

- Наявнiсть у розпорядженнi значних обсягiв капiталiв

- Обмiн досвiдом.

На даний момент ми ставимо перед собою основнi цiлi:

I. Максимально можливий прибуток

II. Забезпечення i добробут робiтникiв

III.Положення на ринку

IV.Максимальна продуктивнiсть

V. Розробка, виробництво продукту i вiдновлення технологiй

VI.Упровадження додаткових виробничих одиниць

Зупинимося докладнiше на кожному з перерахованих вище пунктiв:

1. Максимально можливий прибуток i основною метою, заради якоi створюiться пiдприiмство. Пiд максимально можливою ми розумiiмо прибуток, одержуваний при повному використаннi усiх виробничих i людських ресурсiв.

2. Наймаючи робiтникiв, ми беремо на себе вiдповiдальнiсть за iхнiй рiвень життя. Вiдповiдно, чим вище цей рiвень, тим значнiше здаiться органiзацiя. Отже в наших iнтересах забезпечити своiх робiтникiв насамперед конкурентно-здатною зарплатою, а також iншими можливими благами. РЖмiдж процвiтаючоi фiрми вселяi навколишнiм упевненiсть, а це значить, що в них з'явиться бажання зробити замовлення чи укласти контракт саме з такою фiрмою.

3. Положення на ринку i другий по значимостi з поставлених цiлей. До неi входить завоювання основноi частки ринку в лiсопереробнiй промисловостi . Поступове встановлення монополiстичних прав.

4. Прибуток пiдприiмства прямопропорцiйно залежить вiд його продуктивностi, отже тiльки при максимальнiй продуктивностi i, крiм того, при використаннi усiх виробничих ресурсiв можна домогтися максимального прибутку.

5. Тiльки лише з упровадженням нових сучасних технологiй, постiйно полiпшуючи якiсть виробiв i розширюючи список продукцii, що випускаiться, пiдприiмство може домогтися успiху.

6. Це пункт безпосередньо зв'язаний з попереднiм. У майбутньому ми плануiмо вiдкрити ще декiлька пiдприiмств.

Досягнення цих цiлей можливо лише при швидкому розвитку виробництва. Також залежить вiд керiвництва пiдприiмства, вiд умiння правильно використовувати наявнi у фiрми ресурси, вiд чiткого контролювання процесiв, що протiкають у фiрмi. Отже, велика увага повинна бути придiлена добору i найманню кадрiв.

Кадри керування:директор, головний iнженер,механiк,енергетик,економiст (i заступником директора по економiчних питаннях),бухгалтер, майстер, бригадир.

Принципи добору i наймання кадрiв.

Правильно пiдiбране керiвництво i робоча група i основною складовою частиною успiху. Саме вiд людей, що складають органiзацiю, залежить, чи буде пiдприiмство процвiтати чи закриiться, не проiснувавши i року. Для процвiтання створеного пiдприiмства необхiдно затратити величезну кiлькiсть сил . Тiльки люди, що володiють великим запасом енергii, що бажають домогтися високих результатiв, зробити кар'iру i мати гiдний рiвень життя, а також мають сучасний погляд на поставленi цiлi, що володiють умiнням передбачати ситуацiю здатнi зробити пiдприiмство прибутковим. З погляду психологii i фiзiологii люди у вiцi вiд 25 до 35 рокiв найбiльше повно задовольняють перерахованим вище вимогам. У такий спосiб перевага буде вiддаватися саме цiii вiковоi категорii.

Клiiнти.

Основних клiiнтiв нашого пiдприiмства ми плануiмо знайти серед будiвельних органiзацiй, галузей сiльського господарства, кооперативiв, пiдприiмств, що займаються комунальними послугами й iн.

Якщо ми будемо пропонувати необхiдну й у той же час якiсну продукцiю, вона буде користатися попитом. Крiм того ми припускаiмо спiвробiтництво закордонними краiнами. РЖ нарештi, якась частина продукцii буде розходитися серед приватних (фiзичних) осiб.

Мiсце розташування пiдприiмства.

Пiдприiмство буде розташовуватися не далеко за межами мiста. Створювати пiдприiмство з виробництва пиломатерiалiв у межах мiста немаi нiякоi необхiдностi. Це дозволить полегшити роботу водiям, що доставляють сировину на лiсовозах, уберегти населення вiд шуму i шкiдливих побiчних продуктiв лакофарбових робiт, вироблених на пiдприiмствi.

3.Розробка установчих документiв для створення субтАЩiкта пiдприiмницькоi дiяльностi тАУ юридичноi особи

Для створення суб'iкта бiзнесу-юридичноi особи необхiдно пiдготувати та подати до державного органу реiстрацii, який знаходиться за мiсцем розташування офiса суб'iкта бiзнесу, такi документи:

1. Реiстрацiйну картку встановленого зразка.

2. Рiшення власника про створення суб'iкта бiзнесу. Якщо заявникiв два або бiльше, то подаються протокол зборiв засновникiв установчий (засновницький) договiр.

3. Статут.

4. Документ про сплату реiстрацiйного мита (7 н.м.з.п.).

5. Документи, якi пiдтверджують сплату внескiв до статутного фонду (для акцiонерних товариств та товариств з обмеженою вiдповiдальнiстю).

Установчий (засновницький) договiр - це угода мiж засновниками суб'iкта бiзнесу, в якiй регламентуються питання створення суб'iкта бiзнесу, формування статутного фонду, даються вiдомостi про засновникiв, обумовлюються майновi, фiнансовi, органiзацiйнi умови взаiмодii мiж засновниками, порядок розподiлу прибутку та покриття збиткiв тощо. Суть установчого договору полягаi в тому, що вiн i одним' iз рiзновидiв згоди про спiльну дiяльнiсть. Його змiст - порядок об'iднання майна, капiталiв i пiдприiмницьких зусиль засновникiв з метою отримання прибутку. Договiр, зазвичай, маi такi роздiли:

- Преамбула.

- Предмет, загальнi положення договору.

- Юридичний статус пiдприiмства, що створюiться.

- Види дiяльностi.

- Статутний фонд i вклади засновникiв (учасникiв).

- Права та обов'язки засновникiв (учасникiв).

- Управлiння пiдприiмством.

- Розподiл прибутку та вiдшкодування збиткiв.

- Вiдповiдальнiсть за порушення договору.

- Умови розiрвання договору.

- Умови та строки набуття договором чинностi тощо.

При формуваннi договору особливу увагу слiд звернути на конкретнi розмiри, строки i порядок участi партнерiв у формуваннi майновоi бази, умови участi у розподiлi прибуткiв та ризикiв, потрiбно розписати конкретнi права i обов'язки учасникiв, порядок передавання прав на об'iкти промисловоi власностi (винаходи, промисловi зразки тошо) та iх комерцiйне використання тощо.

Статут - це основний документ, який регламентуi дiяльнiсть суб'iкта бiзнесу. Завдання статуту - дати повне уявлення про правовий статус пiдприiмства як самостiйного суб'iкта господарювання, що маi права юридичноi особи, про його внутрiшнiй механiзм управлiння. У цьому розумiннi статут - нормативний документ пiдприiмства, що доповнюi та конкретизуi бiльшiсть положень установчого (засновницького) договору.

Статут пишеться в довiльнiй формi та повинен мiстити такi обов'язковi вiдомостi: засновники (власники) суб'iкта бiзнесу; повна назва та повне найменування суб'iкта бiзнесу; мiсцезнаходження суб'iкта бiзнесу (повна адреса); мета та предмет дiяльностi; порядок утворення майна; органи управлiння, порядок iх створення та компетенцiя; повноваження трудового колективу та його виборних органiв; умови реорганiзацii та лiквiдацii.

Чинне законодавство не мiстить спецiальних вимог щодо змiсту та розмежування окремих положень установчого (засновницьного) договору та статуту. Разом з тим, як правило, статут складаiться з таких роздiлiв:

- Загальнi положення. Тут подаються вiдомостi про найменування та повну назву суб'iкта бiзнесу, форму власностi, засновникiв, нормативнi акти, за якими буде дiяти суб'iкт бiзнесу; юридичну адресу офiсу суб'iкта бiзнесу тощо.

- Предмет, основнi цiлi та напрями дiяльностi. Тут даiться докладний перелiк видiв дiяльностi суб'iкта бiзнесу та мета його створення.

- Майно (фонди) суб'iкта бiзнесу. Даються вiдомостi про порядок формування майна, статутного та iнших фондiв суб'iкта бiзнесу, питому вагу в статутному фондi кожного iз засновникiв тощо.

- Виробничо-господарська дiяльнiсть. Даються вiдомостi про права та обов'язки суб'iкта бiзнесу в усiх сферах виробничо-господарськоi дiяльностi.

- Управлiння суб'iктом бiзнесу та його трудовий колектив. Даються вiдомостi про керiвнi органи суб'iкта бiзнесу, порядок iх формування, права та компетенцiю. Визачаються повноваження трудового колективу та його виборних органiв.

- Органiзацiя та оплата працi. Визначаiться механiзм оплати працi керiвного складу та найманих працiвникiв, форми та системи. Плати працi, порядок премiювання працiвникiв тощо.

- Розподiл прибутку та вiдшкодування збиткiв. Даються вiдомостiпро те,як буде розподiлятись прибуток, отриманий суб'iктом бiзнесув ходi здiйснення своii дiяльностi.

- Облiк, звiтнiсть та контроль. Даються вiдомостi про органiзацiю облiку, звiтностi та контролю за роботою суб'iкта бiзнесу роботу ревiзiйноi комiсii тощо.

- Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть. Визначаiться порядок та НД рямки органiзацii зовнiшньоекономiчноi дiяльностi суб'iкта бiзнесу.

- Припинення дiяльностi (реорганiзацiя та лiквiдацiя). Визнач ться, яким чином буде робитись реорганiзацiя суб'iкта бiзнеса та й' лiквiдацiя.

Крiм зазначених, до статуту та установчого (засновницького) говору можуть бути включенi й iншi положення, якi не супереч чинному законодавству.

Статут та установчий (засновницький) договiр пiдписують засновники, тиражують необхiдною кiлькiстю примiрникiв, засв чують державним нотарiусом (для фiзичних осiб) або печатками (для юридичних осiб) та подають на реiстрацiю. Тiльки пiсля державноi реiстрацii суб'iкт бiзнесу вважаiться створеним i дiстаi право на своi функцiонування.

Завершуiться створення суб'iкта бiзнесу видачею йому свiдоцтва про державну реiстрацiю. Новоствореному суб'iкту бiзнесу присвоюiться 8-ми значний iдентифiкацiйний код, який слугуi для iдентифiкацii суб'iкта бiзнесу в ринковому просторi. За цим кодом суб'iкт бiзнесу - юридична особа заноситься до Державного реiстру пiдприiмств та органiзацiй Украiни.

Суб'iкти бiзнесу - юридичнi особи мають право створювати вiдокремленi вiддiлення, фiлii, представництва, якi визнаються суб'iктами бiзнесу без права юридичноi особи. Такi суб'iкти працюють на основi положень, якi затверджуються юридичними особами.

Завершуiться створення субтАЩiкта бiзнесу видачею йому свiдоцтва про державну реiстрацiю. Новоствореному субтАЩiкту бiзнесу присвоюiться 8 тАУ ми значний iдентифiкацiйний код, який слугуi для iдентифiкацii субтАЩiкта бiзнесу в ринковому просторi. За цим кодом субтАЩiкт бiзнесу тАУ юридична особа заноситься до Державного реiстру пiдприiмств та органiзацiй Украiни. Реiстрацiйне свiдоцтво маi такий вигляд.

Завдання для виконання.

Керуючись даними таблицi 3.1, потрiбно:

Таблиця 3.1

1. Вибрати варiант завдання та визначити його змiст.

2. Якщо це потрiбно, визначити головну органiзацiю пiдприiмства, яке ви створюiте.

3. Написати статут пiдприiмства, яке плануiться створити.

4. Скласти реiстрацiйну картку суб'iкта бiзнесу, який плануiте створити та зареiструвати.

5. Заповнити свiдоцтво про державну реiстрацiю суб'iкта пiдприiмницькоi дiяльностi-юридичноi особи.

6. Зробити висновки по роботi.

Установчий договiр

Юридичнi особи: фонд державного майна Украiни, акцiонерна компанiя "Авто", Вiнницька органiзацiя орендарiв "Автосервiс", i фiзичнi особи : Кравцова Ольга Юрiiвна, Коваль Юрiй Юрiйович, Хохлюк Юрiй Васильович, Горшунов Андрiй Вiкторович надалi тАЮУчасникитАЭ, керуючись принципами добровiльностi, з додержанням вимог законiв Украiни "Про власнiсть" та "Про господарськi товариства", уклали цей договiр про утворення та дiяльнiсть закритого акцiонерного товариства на таких умовах:

1. Загальнi положення

1.1.Сторони за цим договором, виступаючи як засновники, надалiтАФ "Товариство", користуючись правами учасникiв спiльноi частковоi власностi, мають на метi об'iднати грошовi та iншi цiнностi i одержання прибутку вiд виробничоi та комерцiйноi дiяльностi.

1.2.Мета i предмет дiяльностi Товариства визначаються Статутом, що i додатком до цього договору.

1.3.Товариству надаються права юридичноi особи з дня його державноi реiстрацii. Воно веде самостiйний статус, вiдкриваi рахунки в банках, маi власну печатку, штамп та iншi атрибути юридичноi особи.

1.4.ВаВаВа Юридична адреса Товариства: м. Вiнниця, вул. Порика, 35.

2. Статутний фонд та майно Товариства

2.1ВаВаВаВа Майно Товариства утворюiться за рахунок внескiв його учасникiв (статутного фонду), одержаних вiд виробленоi продукцii, а також iншого майна, згiдно з чинним законодавством.

Платежi за реiстрацiю, лiцензування та укладання угод у зв'язку iз заснуванням Товариства здiйснюються усiма учасниками пропорцiйно iх часткам у статутному Фондi, з наступним вiдшкодуванням цих витрат за рахунок Товариства.

2.2ВаВаВаВа Статутний фонд Товариства визначаiться в 5000000грн (не менше як 625 мiнiмальних зарплат). Вiн формуiться за рахунок грошових внескiв учасникiв згiдно з положенням Статуту у таких розмiрах та частках:

тАв Фонд державного майна Украiни тАФ750000грн. тАФ 15 % статутного фонду;

тАв Акцiонерна компанiя "Авто"тАФ 750000 грн. тАФтАФ 15 % статутного фонду;

тАв Вiнницька органiзацiя орендарiв "Автосервiс" тАФ 750000 грн. тАФ 15 % статутного фонду;

тАв Кравцова Ольга Юрiiвна тАФ 750000 грн. тАФ 15 % статутного фонду;

тАв Коваль Юрiй Юрiйович тАФ 750000 грн. тАФ 15 % статутного фонду;

тАв Хохлюк Юрiй Васильович тАФ 750000 грн. тАФ 15 % статутного фонду.

тАв Горшунов Андрiй Вiкторович тАФ 500000 грн. тАФ 10 % статутного фонду.

Порядок формування статутного фонду визначаiться Статутом Товариства. Учасник Товариства, який не виконав вимоги Статуту та не повнiстю зробив знесок до статутного фонду, сплачуi пеню у розмiрi 10 % рiчних недовнесеноi суми без залiку цiii суми у його частку.

2.3. Змiна статутного фонду та часток у

Вместе с этим смотрят:

РЖнтуiцiя в бiзнесi

РЖнформацiйний менеджмент як ефективна технологiя органiзацii управлiнськоi дiяльностi

Аксiологiчнi проблеми управлiнськоi дiяльностi робiтника освiти в умовах модернiзацii освiтньоi галузi в Украiнi

Американская система менеджмента на предприятии

Аналiз господарсько-фiнансовоi дiяльностi органiзацiй