Бiзнес-план АТзт ПГХ Хрещатик

Черкаський навчально-консультативний пункт

Волинський iнститут економiки та менеджменту

Курсова робота

з дисциплiни ВлМенеджментВ»

на тему:

ВлБiзнес-план АТзт ПГХ ВлХрещатик»»

виконала студентка 4 курсу

заочного вiддiлення

група АМ-1

Савченко Наталiя Олександрiвна

1999 р.

Науковий керiвник тАУ викладач Шпильова В. А.

Робота допущена до захисту 1999 р.

м. Черкаси 1999 р.

План.

1. Резюме. стр.3.

2. Юридичний статус пiдприiмства. стр.4.

3. Основнi напрямки i цiлi дiяльностi

Атзт ПГХ ВлХрещатикВ». стр.5тАУ6.

4. РЖсторична довiдка дiяльностi пiдприiмства.

а).Характеристика виробничих площ та iснуючого

обладнання. стр.7тАУ9.

5. Вид бiзнесу Атзт ПГХ ВлХрещатикВ».

а). Опис продукцii та перспективи ii вдосконалення. стр.10тАУ12.

6. Ринки та характеристика конкурентного

середовища. стр.13тАУ16.

7. План маркетинговоi дiяльностi

Атзт ПГХ ВлХрещатикВ». стр.17тАУ18.

8. План виробничоi дiяльностi пiдприiмства. стр.19тАУ22.

9. Органiзацiйно-управлiнський план пiдприiмства. стр.23тАУ25.

10. Фiнансовий план Атзт ПГХ ВлХрещатикВ». стр.26тАУ31.

11. Оцiнка та страхування ризику. стр.32тАУ33.

12. Список використаноi лiтератури. стр.34.

1. Резюме.

Метою представленого бiзнес-плану i найкраще представлення АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ можливим iнвесторам для залучення капiталув розмiрах достатнiх для нормального продовження фiнансово-господарськоi дiяльностi , заснованоi на прогресивнiй виробничо-комерцiйнiй iдеi на основi маркетингових дослiджень. (3, стр. 28-39)

2. Юридичний статус пiдприiмства.

В курсовiй роботi використанi даннi АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ. Це пiдприiмство входить до галузi громадського харчування. Форма власностi на пiдприiмствi колективна, тобто пiдприiмства засноване на власностi трудового колективу акцiонерного товариства.

АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ належить ресторан тАЬВiзавiтАЭ, кафе-бар тАЬВiзавiтАЭ та кондитерський цех. Вище вказанi заклади розташованi за адресою: м. Черкаси, вул. О. Дашкевича, 29.

АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ було зареiстроване 11 вересня 1997 року. Свiдоцтво видане виконкомом Соснiвськоi районноi Ради народних депутатiв про те, що зроблено запис в журналi облiку реiстрацii за номером 54411. Посадова особа органу державноi реiстрацii - заступник Голови виконкому Соснiвськоi районноi Ради народних депутатiв Роженко В. О.

АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ маi такi банкiвськi реквiзити ОД УСБ 354013 55026990113200 ; iдентифiкацiйний код субтАЩiкта пiдприiмницькоi дiяльностi в Державному реiстрi платникiв податкiв та iнших обовтАЩязкових платежiв тАУ 45889611; телефон дирекцii 472263.

Адмiнiстрацiя ресторану тАЬВiзавiтАЭ та кафе-бару тАЬВiзавiтАЭ представляi собою групу посадових осiб, яка являi собою частину трудового колективу, на чолi з директором Зрюкiною М. С. Адмiнiстрацiя здiйснюi керiвництво дiяльнiстю колективу у вiдповiдностi зi своiми правами та забовтАЩязаннями . Також вона дii вiд iменi акцiонерiв та представляi iх iнтереси, вiдповiдаi за прийнятi рiшення.

Керiвники АТ зт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ та iх службовi телефони:

Директор Зрюкiна М. С. тАУ тел. 472263;

Завiдуючий виробництвом Кравченко И. П. тАУ тел. 471164;

Головний бухгалтер Галка В. РЖ. тАУ тел. 471162;

Адмiнiстратор Потоцький О.О. тАУ тел. 471100.

3. Основнi напрямки та цiлi дiяльностi пiдприiмства.

Основною метою АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ i здiйснення виробничо-торiвельноi дiяльностi, що передбачаi одержання прибутку на вкладений капiтал i задоволення соцiально-економiчних iнтересiв акцiонерiв, сприяння прискоренню формування регiонального ринку пiдприiмств громадського харчування.

У листопадi 1997 року, по заявцi АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ, маркетинговою фiрмою тАЬРинок тАУ ЧеркаситАЭ було проведене дослiдження потреб та iнтересiв цiльових ринкiв, а також дослiдження попиту споживачiв на продукцiю громадського харчування у районi дiяльностi ресторану тАЬВiзавiтАЭ та бару тАЬВiзавiтАЭ. За пiдсумками дослiджень було зроблено висновки про те, що попит маi своi особливостi. А саме, в ранiшнi години попит майже дорiвнюi нулю; поки що ресторан задовiльняi лише 41% реального попиту, а бар тАУ лише 59%; якiсть продукцii та послуг пiдприiмства вiдповiдаi вимогам ринку. Для розширення дiяльностi бару та ресторану необхiдно завойовувати, по-перше, ринок споживачiв, що вже склався, по-друге, новi ринки. РЖдеiю, за допомогою якоi можна усунути диспропорцiю попиту на продукцiю ресторану та бару (тобто брак такого в ранiшнi години), стало запровадження системи пiльг для певних категорiй населення та системи знижок в той час, коли обiднi зали найменш завантаженi. При аналiзi потреб цiльових ринкiв маркетинговою фiрмою було виявлено попит споживачiв (при майже вiдсутнiй пропозицii в даному регiонi) на доставку продуктiв харчування в офiси, установи, органiзацii. Це, а також багато iнших послуг плануiться запровадити в ресторанi та барi (доставка обiдiв додому, обслуговування урочистих подiй (весiлля, ювiлеi) на дому, проведення недiльних дитячих свят за участю Черкаського лялькового театру, прийом замовлень на виготовлення кулiнарних та кондитерських виробiв, виклик таксi, бронювання столiв та iнше). Однак для забезпечення повноi завантаженостi ресторану та бару необхiдне докласти ще багато зусиль: створити iмiдж, налагодити рекламу, розробити ще ширший асортимент фiрмових страв тощо. Все це потребуi додаткових фiнансових ресурсiв.

Крiм того, у процесi маркетингових дослiджень виникла iдея органiзацii виробництва i реалiзацii принципово нових харчових продуктiв з радiопротекторною дiiю тАУ бiоелiмiнаторiв, вiтамаксiв, зефiру на пектинi, хлiба з висiвками.

Згiдно iз визначеною метою предметом дiяльностi АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ i:

В· розробка, виробництво та реалiзацiя високоякiсних (в тому числi i принципово нових) продуктiв громадського харчування;

В· розширення та реконструкцiя дiючих закладiв громадського харчування з метою збiльшення випуску конкурентоспроможноi продукцii з наступною реалiзацiiю ii в регiонi функцiонування пiдприiмства;

В· органiзацiя та забезпечення функцiонування фiрмовоi мережi стацiонарних обтАЩiктiв громадського харчування (ресторанiв, кафе, кiоскiв, наметiв тощо), що здiйснюватимуть продаж готових продуктiв харчування населенню в районi дiяльностi АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ;

В· створення фiрмового стилю пересувних пiдприiмств швидкого обслуговування населення регiону продукцiiю громадського харчування;

В· проведення рекламноi дiяльностi з метою формування та пiдвищення попиту на всi вищезгаданi заходи. (1, стр. 18-19, 75-78)

4. РЖсторична довiдка дiяльностi пiдприiмства.

Як вже зазначалося вище, АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ було реконструйоване у 1997 роцi на базi кафе-бару тАЬЛасункатАЭ .

Спершу функцiонування ресторану тАЬВiзавiтАЭ та кафе-бару тАЬВiзавiтАЭ планувалося лише як один з кiлькох напрямкiв дiяльностi АТ тАЬХрещатиктАЭ. Але було пiдраховано, що ресторан та бар будуть забирати майже половину коштiв всього АТ тАЬХрещатиктАЭ, в той час, коли це i найменш рентабельним напрямком дiяльностi акцiонерного товариства. Залучення додаткових коштiв для iнтенсифiкацii роботи ресторану та бару потребувало б вилучення iх з обороту на iнших напрямках дiяльностi АТ тАЬХрещатиктАЭ, що не i доцiльним, або додатковоi емiсii акцiонерного капiталу, що призвело б до зниження прибутковостi акцiй АТ тАЬХрещатиктАЭ. Тому оптимальним рiшенням в данiй ситуацii було вiдокремлення ресторану, бару та кондитерського цеху вiд акцiонерного товариства, створення самостiйного акцiонерного товариства закритого типу тАЬХрещатиктАЭ. Виходячи з розрахунку необхiдного акцiонерного капiталу (табл. 1), було випущено 105 простих iменних акцiй номiнальною вартiстю 1 тис. грн. на суму 105 тис. грн.

Таблиця 1. Розрахунок необхiдного акцiонерного капiталу АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ.

Першочергове правом на придбання акцiй мали працiвники ресторану, бару та кондитерського цеху, члени апарату управлiння.

Таким чином, з 1997 року АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ функцiонуi як самостiйне пiдприiмство на умовах самоокупностi та самофiнансування. Спецiалiзацiя дiяльностi пiдприiмства тАУ розробка, виготовлення та реалiзацiя продуктiв громадського харчування. (11, стр.7)

Характеристика виробничих площ пiдприiмства та iснуючого обладнання.

Ресторан тАЬВiзавiтАЭ та кафе-бар тАЬВiзавiтАЭ вiдносяться до пiдприiмств громадського харчування вищоi категорii, тому що вiдрiзняються найбiльш високим рiвнем обслуговування споживачiв, складнiстю асортименту продукцii, яку виробляють та реалiзують, а також високим класом архiтектурно-художнього оформлення примiщень та сучасним технологiчним оснащенням.

Пiдприiмство займаi площу 115 м². На цiй площi розташованi: хол ресторану, гардероб, складськi примiщення, технiчнi та адмiнiстративнi примiщення, виробничий цех, кондитерський цех, зали ресторану та бару. У 1997 роцi було зроблено капiтальний ремонт будови: повнiстю змiнився iнтертАЩiр, закуплено та встановлено торгiвельне обладнання ресторану та бару, виробниче обладнання, реконструйовано фасад всiii будiвлi. На переобладнання та капiтальний ремонт було витрачено 37.5 тис. грн.

За рiк ресторан та кафе-бар обслуговують близько 95,4 тис. осiб. В примiщеннi ресторану розташовано 5 столикiв, кожен з них розрахований на 6 мiсць. Тобто одночасно персонал ресторану може обслуговувати 30 вiдвiдувачiв. Примiщення бару розраховане на одночасне обслуговування 60 осiб. В залi бару знаходиться 10 столикiв на 6 мiсць.

До виробничих цехiв обладнання ресторану та бару належать: заготiвельнi тАУ овочевий i мтАЩясний цехи та один доготiвельний цех, посудомийня. Окремо iснуi ще й кондитерський цех.

Сьогоднi потужнiсть виробничого обладнання цехiв ресторану та бару використовуiться лише на 39.9 %. Тобто iснують значнi резерви для пiдвищення обсягу виробництва продукцii.

Проаналiзувавши ступiнь використання обладнання по пiдприiмству, необхiдно прийняти заходи по покращенню його використання. Цього можливо досягнути шляхом переводу пiдприiмства на комплексне постачання полуфабрикатiв та зосередженням механiчного обладнання на пiдприiмствах-заготiвниках. На пiдприiмствах, працюючих на сировину та не повнiстю використовуючих потужностi обладнання, яке вони мають, економiчно доцiльно встановити обладнання меншоi продуктивностi.

Для оцiнки ефективностi використання окремих машин i обладнання використовуiться коефiцiiнт використання iх потужностi, який обчислюiться як вiдношення фактично випущеноi продукцii за робочий день до нормативу випуску, встановленому виходячи з iх плановоi потужностi.

К_п = (3.8)

(3.8) К_п тАУ коефiцiiнт використання потужностi;

(3.8) Пр_ф - Фактично випущена продукцiя за робочий день;

(3.8) Н_в тАУ норматив випуску.

На пiдприiмствi, що аналiзуiться встановлена мтАЩясорубка МШМ300. РЗi потужнiсть тАУ 300 кг фаршу за годину. Можливий обсяг переробки мтАЩяса при роботi кухнi ресторану 8 годин в день тАУ 2400 кг на день (300 * 8). Фактичнi витрати мтАЩяса в середньому за день звiтного року склали 130 кг. Коефiцiiнт використання потужностi мтАЩясорубки:

К_п = = = 0.05

На даному пiдприiмствi встановлена картоплеочисна машина МОК16. РЗi продуктивнiсть 125 кг картоплi за годину. Можливий обсяг переробки картоплi при роботi кухнi ресторану 8 годин тАУ 1000 кг (125*8). Фактичнi витрати картоплi в середньому за день звiтного року складають340 кг. Коефiцiiнт використання потужностi картоплеочисноi машини:

К_п = = = 0.34

На даному пiдприiмствi громадського харчування використовуiться електрокавоварка для виготовлення кави по схiдному. РЗi продуктивнiсть 36 чашок кави за годину. Можливий обсяг переробки кави тАУ 288 чашок кави за день. Але цього обсягу не достатньо. Фактична потреба складаi 480 чашок кави за день. Коефiцiiнт використання потужностi кавоварки:

К_п = = = 1.6

Як бачимо з розрахункiв, потужнiсть мтАЩясорубки використовуiться лише на 5%, картоплеочисноi машини тАУ на 34%. Враховуючи ступiнь завантаження даного обладнання, було запропоновано використовувати обладнання меншоi потужностi. А щодо використання кавоварок, вважаiться, що треба встановити експрескавоварки. Потужнiсть такоi кавоварки складаi 60 чашок за годину. Це задовiльнить фактичну потребу в переробцi кави. Застосування цих заходiв допоможе економii часу, електроенергii, швидкостi обслуговування, виконанню виробничоi програми з найменшими втратами.

Оснащення пiдприiмств громадського харчування високопродуктивними машинами, обладнанням, автоматами по випуску iжi супроводжуiться удосконаленням органiзацii виробничо-торгiвельних процесiв та збiльшенням ефективностi використання обiднього залу. (7, стр. 88 тАУ 143)

5. Вид бiзнесу АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ.

АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ вiдноситься до галузi громадського харчування. Ресторан тАЬВiзавiтАЭ та бар тАЬВiзавiтАЭ, якi належать АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ, мають вищу нацiнкову категорiю. Продукцiя та послуги, якi пропонуються споживачам, певною мiрою i класичними i вiдповiдають кращим традицiям iвропейського громадського харчування.

Взагалi, громадське харчування сформувалося у виглядi пiдгалузi народного господарства, воно сприяi рацiональному використанню продовольчих ресурсiв краiни.

В нашiй краiнi сьогоднi швидко розвиваiться галузь громадського харчування, проводяться значнi заходи, якi б сприяли збiльшенню та укрiпленню матерiально-технiчноi бази пiдгалузi, тому що все ще вiдчуваiться недостача столових, ресторанiв, кафе.

В структурi пiдприiмств громадського харчування особливе мiсце займають ресторани. Вони грають значну роль в органiзацii вiдпочинку населення. Сюди приходять, щоб вiдмiтити ювiлей, важливу подiю в життi того чи iншого колективу, провести весiлля, дiлову або офiцiйну зустрiч, просто вiдпочити в кругу близьких людей. Приiмно зустрiти, швидко та смачно нагодувати людей, створити iм всi умови для повноцiнного вiдпочинку тАУ такою i задача робiтникiв ресторану тАЬВiзавiтАЭ та кафе-бару тАЬВiзавiтАЭ. Вiд правильноi та чiткоi органiзацii працi обслуговуючого персоналу залежить настрiй та самопочуття всiх, хто користуiться послугами закладiв громадського харчування.

АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ тАУ i пiдприiмством з повним циклом виробництва, тобто проводить обробку сировини, виробляi полуфабрикати та готову продукцiю, а потiм саме реалiзуi ii в обiднiх залах.

Частка продукцii власного виробництва у товарообiгу ресторану та бару пiдтримуiться на рiвнi 73%, що i порiвняно високим показником для закладiв аналогiчноi спецiалiзацii.

Пiдприiмства громадського харчування класифiкують по нацiночним категорiям. В залежностi вiд типу, мiсця розташування, ступiню матерiально-технiчного оснащення та обсягiв послуг, якi надаються споживачам. Ресторан тАЬВiзавiтАЭ та кафе-бар тАЬВiзавiтАЭ вiдносяться до пiдприiмств громадського харчування вищоi категорii, тому що вiдрiзняються найбiльш високим рiвнем обслуговування споживачiв, складнiстю асортименту продукцii, яку виробляють та реалiзують, а також високим класом архiтектурно-художнього оформлення примiщень та сучасним технологiчним оснащенням. Кафе-бар тАЬВiзавiтАЭ тАУ це спецiалiзоване пiдприiмство швидкого обслуговування, яке призначене для реалiзацii змiшаних напоiв в широкому асортиментi. В барi також реалiзуються блюда, закуски, кондитерськi вироби. Призначення бару тАУ представити можливiсть вiдвiдувачам вiдпочити в затишнiй обстановцi, послухати музику, подивитись виступи артистiв, вiдеопередачу. (10, стр. 40 тАУ 44)

Опис продукцii пiдприiмства та перспективи ii вдосконалення.

Меню ресторану пропонуi 35 тАУ 40 страв власного виробництва та рiзноманiтнi покупнi товари (близько 100 найменувань), серед яких переважають мтАЩяснi та рибнi вироби, фруктовi десерти, морозиво, пиво, алкогольнi та безалкогольнi напоi, тютюновi вироби. (6, стр. 11 тАУ 14)

Меню складаiться як зi страв iвропейськоi кухнi, так i зi страв нацiональноi кухнi. Фiрмовi страви ресторану складають 23% товарообiгу. Це пiдвищуi iмiдж ресторану завдяки вiдмiнним особливостям його продукцii. Одноденний перелiк продукцii до пропозицii в ресторанi та барi налiчуi близько 50 страв. У таблицi 2 представлено типовий щоденний перелiк страв ресторану та бару.

Таблиця 2. Приблизне меню ресторану у листопадi 1999 р.

В ресторанах звичайно застосовуiться одна з двох форм обслуговування тАУ iндивiдуальна та бригадна (ланцюговий метод обслуговування). В ресторанi тАЬВiзавiтАЭ застосовуiться iндивiдуальна форма обслуговування, тобто всi функцii вiд прийняття замовлення до розрахунка з вiдвiдувачем виконуi один офiцiант на вiдведенiй йому дiлянцi (два тАУ три стола).

В залежностi вiд умов працi в ресторанi можуть застосовуватися рiзнi графiки працi офiцiантiв. В ресторанi тАЬВiзавiтАЭ застосовуiться стрiчковий (схiдчастий) графiк, який передбачаi вихiд офiцiантiв на роботу в рiзний час групами або окремо. Перевага цього графiка тАУ в можливостi ущiльнення робочого часу офiцiантiв та зосередження в торговому залi в години його найбiльшоi завантаженостi максимальноi кiлькостi працiвникiв. Для ресторану тАЬВiзавiтАЭ це особливо важливо, тому що потiк вiдвiдувачiв на протязi дня не рiвномiрний.

Щодо форми оплати працi, яка застосовуiться в АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ, то це погодинна премiальна форма оплати працi. Тобто крiм основного окладу працiвникам виплачують премii за добрi результати працi. Працiвникам ресторану тАЬВiзавiтАЭ та кафе-бару тАЬВiзавiтАЭ, якi володiють iноземними мовами та застосовують своi знання на практицi встановлена надбавка до окладу в розмiрi 10%.

Важливе мiсце в ресторанi тАЬВiзавiтАЭ вiдводиться наданню додаткових послуг споживачам: доставка обiдiв додому, обслуговування урочистих подiй (весiлля, ювiлеi) на дому, проведення недiльних дитячих свят за участю Черкаського лялькового театру, прийом замовлень на виготовлення кулiнарних та кондитерських виробiв, виклик таксi, бронювання столiв, продаж продукцii в кредит та iнше.

Частка продукцii, що споживаiться на замовлення в офiсах, становить близько 7 тАУ 10% товарообiгу. Частка продукцii, що реалiзуiться на банкетах, сягаi близько 17% товарообiгу ресторану та бару. (1, стр. 45 тАУ 57, 80 тАУ 99)

Дiяльнiсть ресторану та бару спрямована на задоволення реальних потреб визначеного кола споживачiв, тому маi пiдстави для успiшного розвитку. В майбутньому ресторан маi запропонувати своiм споживачам складнiший та ширший асортимент продукцii власного виробництва.

В майбутньому плануiться розширити та ускладнити асортимент пропонованоi споживачам продукцii. Роботу щодо ii розробки та виготовлення покладено на поварiв високоi квалiфiкацii (6 розряд).

6. Ринки та характеристика конкурентного середовища.

Головну функцiю АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ слiд розглядати як дiяльнiсть пiдприiмства громадського харчування, що задовiльняi мiсцевий попит на певний вид продукцii та послуг.

Цiльовий ринок споживачiв ресторану та бару можна охарактеризувати таким чином:

1. за вiком: вiд 18 рокiв i старшi;

2. за рiвнем доходiв: вiд 400 грн. на мiсяць i вище;

3. за фахом: бiзнесмени, студенти, службовцi;

4. за потребами: послуги громадського харчування; зацiкавленiсть в органiзацii якiсного вiдпочинку.

До основних факторiв, що регламентують роботу ресторану та бару, належить iх мiсце розташування. Позитивним тут i: мiсцезнаходження в центрi мiста (будiвля розташована на перехрестi великих людських потокiв); наявнiсть пiдтАЩiзних шляхiв i стоянки автомобiлiв, що охороняiться. У районi функцiонування ресторану та бару розташовано 11 адмiнiстративних будiвель, де, крiм державних закладiв, орендують примiщення пiд офiси близько 100 фiрм. На невеликiй вiдстанi знаходяться вищi навчальнi заклади (ДПУ, ВРЖЕМ), де навчаiться близько 6000 студентiв, а студенти, що орендують квартири, проживають у найближчих до ресторану та бару районах. В районi дислокацii ресторану та бару розташованi три готелi: готель тАЬЧеркаситАЭ, готель тАЬДнiпротАЭ та готель тАЬРосаватАЭ, в яких проживаi бiльшiсть приiжджих до мiста бiзнесменiв, туристiв.

Для району дiяльностi ресторану та бару тАЬВiзавiтАЭ характерний значний розвиток бiзнесовоi сфери. В найближчих адмiнiстративних примiщеннях розташовано близько 100 офiсiв рiзних комерцiйних органiзацiй, де працюють близько 700 чоловiк, рiвень доходу яких становить понад 400 грн. на мiсяць. Це основний сегмент потенцiйних споживачiв ресторану та бару. Близько 400 чоловiк приiздять до району у справах бiзнесу кожного дня. Якщо зважати, що близько 90% цiльового сегменту споживачiв зацiкавленi у послугах громадського харчування, то кiлькiсть потенцiйних споживачiв продукцii та послуг ресторану та бару становить 990 чоловiк. Приблизно третина студентiв вищих навчальних закладiв (близько 2000)входять до цiльового сегменту споживачiв ресторану та бару. Населення найближчих районiв (радiус 2 км) становить 16 тис. чоловiк. За даними дослiджень, 11% населення входить до цiльового сегмента споживачiв ресторану та бару, 28% з них вiдчувають потребу в органiзацii культурного вiдпочинку. Таким чином, загальний потенцiал ринку споживачiв ресторану та бару тАЬВiзавiтАЭ налiчуi близько 3283 чоловiк. (Використанi данi дослiдження маркетинговоi фiрми тАЬРинок-ЧеркаситАЭ, таблиця 3).

Таблиця 3. Розрахунок кiлькостi потенцiйних споживачiв ресторану та бару тАЬВiзавiтАЭ.

З огляду на те, що норматив для закладiв аналогiчноi спецiалiзацii тАУ 50 мiсць на 1000 потенцiйних споживачiв, - можливостi ресторану та бару тАЬВiзавiтАЭ набагато меншi. (9, стр. 16 тАУ 47)

Для оцiнки ефективностi використання обiднього залу визначаються коефiцiiнти пропускноi можливостi залу, оборотностi та використання мiсць.

Коефiцiiнт пропускноi можливостi залу обчислюiться як вiдношення фактичноi пропускноi можливостi до плановоi:

К_пм = (3.9)

(3.9) К_пм тАУ коефiцiiнт пропускноi можливостi;

(3.9) П_мф тАУ фактична пропускна можливiсть;

(3.9) П_мп тАУ планова пропускна можливiсть.

Якщо торговий зал бару на даному пiдприiмствi працюi 480 хвилин на день i час, витрачений на одного споживача складаi 90 хвилин, тодi при наявностi 60 мiсць, пропускна можливiсть торгiвельного залу складаi 320 (60*) споживачiв в день. Даний бар обслуговуi за день 210 осiб, i тодi коефiцiiнт пропускноi можливостi бару дорiвнюi:

К_пм = = = 0.7

Якщо торговий зал ресторану на даному пiдприiмствi працюi 480 хвилин на день i час, витрачений на одного споживача складаi 150 хвилин, тодi при наявностi 30 мiсць, пропускна можливiсть торгового залу ресторану складаi 96 (30*) споживачiв в день. Даний ресторан обслуговуi за день 55 осiб, i тодi коефiцiiнт пропускноi можливостi залу ресторану дорiвнюi:

К_пм = = = 0.6

Як бачимо з розрахункiв пропускна можливiсть торгового залу бару використовуiться на 70%, а ресторану тАУ лише на 60%.

Коефiцiiнт оборотностi мiсць встановлюiться дiленням кiлькостi обслугованих за день споживачiв на число мiсць обiднього залу:

К_ом = (3.10)

(3.10) К_ом тАУ коефiцiiнт оборотностi мiсць;

(3.10) К_ос тАУ кiлькiсть обслугованих за день споживачiв;

(3.10) Ч_м тАУ число мiсць залу.

Розрахуiмо коефiцiiнт оборотностi мiсць для бару тАЬВiзавiтАЭ:

К_ом = = = 3.5

Тобто на кожному мiсцi за день було обслужено 3.5 споживачiв. Якщо середня тривалiсть обслуговування одного споживача 90 хвилин, то кожне мiсце на протязi дня, тобто за 8 годин роботи торгового залу, було зайняте всього 5.25 годин.

Обчислимо коефiцiiнт оборотностi мiсць для ресторану тАЬВiзавiтАЭ:

К_ом = = = 1.8

Тобто на кожному мiсцi за день було обслужено 1.8 споживачiв. Якщо середня тривалiсть обслуговування одного споживача 150 хвилин, то кожне мiсце на протязi дня, тобто за 8 годин роботи ресторану, було зайняте всього 4.5 годин.

Коефiцiiнт використання мiсць торгового залу бару складаi 0.66 (), тобто 66% можливостей залу.

Коефiцiiнт використання мiсць торгового залу ресторану складаi 0.56 (), тобто 56% можливостей залу.

Зробленi розрахунки вказують на великi резерви в дiяльностi як бару, так i ресторану по ефективному використанню матерiально-технiчноi бази, а також збiльшенню випуску власноi продукцii та товарообiгу. (7, стр. 61 тАУ 72)

Конкуренцiю ресторану тАЬВiзавiтАЭ та бару тАЬВiзавiтАЭ , як пiдприiмствам громадського харчування можуть становити: ресторан тАЬПерлинатАЭ, бар тАЬДаринатАЭ та ресторан тАЬЧеркаситАЭ.

Рiвень конкуренцii з рестораном тАЬЧеркаситАЭ та баром тАЬДаринатАЭ вважаiться низьким за таких обставин:

В· у ресторанi тАЬЧеркаситАЭ рiвень цiн на продукцiю у 1.2 рази вищий нiж в ресторанi тАЬВiзавiтАЭ, при нижчiй якостi продукцii; iнтертАЩiр ресторану свiдчить про незадовiльний стан iхньоi матерiально-технiчноi бази; додаткових послуг громадського харчування ресторан тАЬЧеркаситАЭ не надаi.

В· бар тАЬДаринатАЭ розрахований лише на 40 мiсць; форма послуг тАУ самообслуговування; якiсть та асортимент продукцii значно поступаються тим, що склалися в ресторанi тАЬВiзавiтАЭ.

А ось рiвень конкуренцii з рестораном тАЬПерлинатАЭ можна розцiнити як бiльш високий. Але до конкурентних переваг ресторану та бару тАЬВiзавiтАЭ можна вiднести: рiвень якостi продукцii та обслуговування, широкий асортимент товарiв, низький рiвень цiн (порiвняно з iншими аналогiчними закладами), широкий асортимент та особливостi послуг, що надаються. (1, стр. 20 тАУ 31, 99 тАУ 106)

Характеристика конкурентiв ресторану та бару тАЬВiзавiтАЭ представлена в таблицi 4.

Таблиця 4. Характеристика конкурентiв ресторану та бару тАЬВiзавiтАЭ.

7. План маркетинговоi дiяльностi АТ зт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ.

Найближчим часом дiяльнiсть АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ маi бути спрямована на те, щоб охопити якомога бiльшу кiлькiсть споживачiв потенцiйного ринку, та на завоювання популярностi серед клiiнтiв. Виходячи з цього, дирекцiя ресторану доручила маркетинговiй фiрмi тАЬРинок-ЧеркаситАЭ спланувати програму маркетинговоi дiяльностi щодо залучення споживачiв. Основнi моменти програми: детальне дослiдження i максимальне задоволення попиту на продукцiю ресторану та бару, рекламна, цiнова полiтика. (10, стр. 66)

Дослiдження попиту на продукцiю та послуги ресторану та бару мають проводитися зусиллями пiдприiмства за допомогою маркетинговоi фiрми тАЬРинок-ЧеркаситАЭ.

Першочергова мета рекламноi компанii тАУ ознайомлення всiх потенцiйних споживачiв мiсцевого цiльового ринку iз особливостями продукцii та послуг, що надаються.

Рекламна компанiя передбачаi такi заходи:

В· встановлення рекламних щитiв у районi дiяльностi ресторану та бару;

В· оголошення на мiсцевому радiо тАЬЮтартАЭ;

В· рекламнi статтi в щотижневiй газетi тАЬЕкстра-престАЭ.

Спецiалiсти маркетинговоi фiрми тАЬРинок-ЧеркаситАЭ вважають, що зазначена рекламна компанiя маi стати основою розширення дiяльностi пiдприiмства.

Бюджет рекламноi компанii представлено в таблицi 5.

Таблиця 5. Бюджет рекламноi компанii АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ.

Вважаiться, що маркетинговi зусилля АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ зможуть забезпечити максимальну ефективнiсть використання всього потенцiалу пiдприiмства вже на другий рiк його роботи (у 1997 р. товарообiг зростатиме на 25% щокварталу, 1998 р. тАУ на 15% у першому пiврiччi, на 5% - у другому пiврiччi). (5, стр. 112 тАУ 128)

Одним з основних моментiв програми маркетингу АТзт ПГХ тАЬХрещатиктАЭ i цiнова полiтика. Цiновий фактор може вiдiгравати значну роль в формуваннi структури попиту на рiзнi види продукцii. Тому для проведення рацiональноi цiновоi полiтики, яка дозволяi впливати на споживчий попит у необхiдному напрямку i за рахунок цього отримувати достатнiй рiвень прибутку, важливо проаналiзувати цiнову еластичнiсть попиту на продукцiю ресторану та бару за асортиментом страв. Це i було зроблено власними силами пiдприiмства. Результати виявилися такими. Для цiльового сегмента ринку споживачiв пiдприiмства тАУ населення, рiвень доходiв якого перевищуi 400 грн. на мiсяць, на такi види продукцii, як бутерброди, гарячi закуски, холоднi закуски, коефiцiiнт еластичностi попиту залежно вiд цiни бiльший за одиницю, тобто, знижуючи цiни на цю продукцiю, скажiмо, на 10%, ресторан та бар мажуть отримувати прирiст товарообiгу за рахунок зростання кiлькостi купiвель бiльший, нiж його втрати вiд зниження цiн. Отже, попит на цi види страв i еластичним i без врахування цього фактора можна втратити значну його частину. На iншi види продукцii (салати, першi страви, другi страви, гарячi напоi, алкогольнi напоi) попит не еластичний, що свiдчить про те, що на обсяг попиту вплинули iншi, не цiновi фактори. Застосовуючи диференцiйованi оцiнки цiновоi еластичностi реалiзованого попиту на рiзнi види страв,

Вместе с этим смотрят:

"Управленческая борьба" - ведение переговоров

Cамоорганизация как процесс саморазвития

Cистема управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю ЗАТ "Харкiв'янка"

PR в шоу-бизнесе

PR менеджмент в турагенстве