Внешнее окружение фирмы
Вступ 2
I змiст системного пiдходу до управлiння 4
1.1. Органiзацiя як складний i вiдкритий процес. 5
1.2. Характеристики зовнiшнього оточення. 6
II зовнiшнi фактори прямоi дii i iхнiй вплив на органiзацiю 12
2.1. Постачальники. 12
2.2. Конкуренцiя як фактор прямого впливу. 15
2.3. Основнi типи споживачiв з якими працюi органiзацiя. 16
2.4. Вплив мiсцевих органiв влади на дiяльнiсть органiзацii 17
III. характеристика побiчних факторiв зовнiшнього оточення 19
3.1. Полiтична стабiльнiсть i стан економiки. 19
3.2. Розвиток науково-технiчного прогресу. 22
3.3. Вплив соцiокультурних факторiв на органiзацiю. 25
3.4. Подii в iнших краiнах. 27
Висновки: 29
Список лiтератури 32
ВступНе iснуi жодноi органiзацii, що не мала б зовнiшнього оточення i не знаходилася б з ним у станi постiйноi взаiмодii.
Успiх будь-якоi органiзацii залежить не тiльки вiд факторiв дiючих всерединi органiзацii, але, вирiшальним чином, залежить вiд чинностi, зовнiшнiх по вiдношенню до органiзацii i дiючих у глобальному зовнiшньому оточеннi факторiв. У сьогоднiшньому складному свiтi для досягнення успiху, необхiдно розумiти чиннiсть цих зовнiшнiх змiнних. Будь-яка органiзацiя потребуi регулярного одержання з зовнiшнього оточення вихiдних продуктiв для забезпечення своii життiдiяльностi. При цьому кожна органiзацiя повинна вiддавати щось у зовнiшне оточення в якостi компенсацii за ii iснування. Пiдприiмництво, що буде закривати очi на очевиднi факти впливу оточення, буде створювати розриви мiж своiю поведiнкою i жорсткими вимогами свого оточення. Як тiльки рвуться зв'язки iз зовнiшнiм оточенням, органiзацiя гине. Останнiм часом у зв'язку з пiдсиленням i ускладненням конкуренцii, а також рiзким прискоренням процесiв змiн у навколишньому середовищi органiзацii все бiльшою мiрою вимушенi придiляти увагу питанням взаiмодii з оточенням, розвивати спроможнiсть адаптацii до змiн зовнiшнього оточення.
Метою курсовоi роботи i вивчення впливу зовнiшнього оточення органiзацii на ii дiяльнiсть.
Для досягнення поставленоi мети були виконанi такi основнi задачi: утримання системи пiдходiв до управ-лiння, зовнiшнi фактори прямого впливу i iхнiй вплив на органiзацiю, характеристика побiчних факторiв зов-нiшнього оточення.
Курсова робота складаiться з вступу, трьох роздiлiв, висновку i списку лiтератури, що викори-стовуiться.
В першому роздiлi курсовоi роботи розглянутий змiст системного пiдходу до управлiння.
В другому роздiлi розглянутi зовнiшнi фактори прямого впливу на органiзацiю.
В третьому роздiлi розглянута характеристика побiчних факторiв зовнiшнього оточення.
I Змiст системного пiдходу до управлiнняСистема тАУ деяка цiлiснiсть яка складаеться з взаiмозалежних частин, кожна з яких вносить свiй вклад до характеристики цiлого.
Управлiння це складний i динамiчний процес, що спрямовуiться i здiйснюiться людьми для досягнення поставленоi мети. Пiсля того як визначена мета, необ-хiдно знайти найбiльш ефективнi шляхи i засоби iхнього досягнення. РЖншими словами, якщо при визначенi мети потрiбно вiдповiсти на питання: ВлЧого досягнути?В», - слiдом за цим потрiбно вiдповiсти на питання: Вляк найбiльш рацiонально досягнути мети?В». Таким чином, виникаi необхiднiсть у формуваннi арсеналу засобiв, що забезпечують досягнення мети управлiння.
Однiм з найважливiших вкладiв системного пiдходу в науку управлiння, i поява знання про значення зовнi-шнього оточення, оскiльки пiдкреслювалась необхiднiсть для керiвника розглядати свою органiзацiю як цiлiснiсть, що складаiться з взаiмообтАЩiднаних частин, в свою чергу опутанних зв'язками з зовнiшнiм свiтом. Ситуа-цiйний пiдхiд дозволив поширити теорiю систем за рахунок розробки концепцii, згiдно з якою найбiльш прийнятний в данiй ситуацii засiб визначаiться конкрет-ними внутрiшнiми i зовнiшнiми факторами, що характе-ризують органiзацiю i впливають на неi вiдповiдним чином.
Кожна органiзацiя розглядаiться як система:
- Складна так як вона складаiться з багатьох систем (виробнича пiдсистема, фiнансова та кадрова i т.i.)
- Вiдкритою системою, частиною ще бiльшоi систе-ми, що зазнаi вплив зовнiшнiх факторiв i змушена пристосовуватися до них.
Концепцiя органiзацii як вiдкритоi соцiальноi сис-теми базуiться на такому мисленнi, згiдно з яким вся внутрiшня побудова системи управлiння фiрми i нiщо iнше, як вiдповiдь на рiзноманiтнi за своiю природою впливу з боку зовнiшнього середовища органiзацii i деяких iнших характеристик ii органiзацiйного контексту, також, технологii виробництва i якостi ii людських ресурсiв.
До такого мислення практики i теоретики управлiння за рубiжем прийшли в серединi 50-х рокiв. Саме в цей час почався прискорений розвиток подiй, що, зростая, стали змiнювати межi, структуру i динамiку пiдприiм-ництва. Такi ситуацii П. Друкер визначив як Влепоху без закономiрностейВ».
Бiльша частина вiтчизняних пiдприiмцiв доки дотримуi думки, що вони тримають свою долю у власних руках. Всi проблеми у бiзнесi розглядаються як витрати iнфляцiйного перiоду економiки i недосконалiсть законо-давства.
Однак це не так. Частина наших пiдприiмцiв, що професiйно зв'язанi з зовнiшньоторговельною дiяльнi-стю, почали сприймати i вплив зовнiшнiх змiнних як щось об'iктивне. Реальнiсть розвитку нашоi i свiтовоi еко-номiки дозволяi сказати, що змiни тривають, та ще такими темпами, що можна з певнiстю завбачити подальше зростання нестiйкостi принаймнi на 20-25 рокiв вперед.
В практицi дiяльностi органiзацiй маi мiсце складна взаiмодiя i вплив змiнних елементiв органiзацii на фактори зовнiшнього середовища. Очевидно, що кожний окремо розглянутий фактор буде впливати на рiзноманiтнi органiзацii по-рiзному. Досить часто вони утворюють своiрiдну Влцепну реакцiюВ», при якiй чиннiсть одного фактору утворить Влкола на водiВ», викликаючi активнiсть iнших факторiв.
Такi дii факторiв зумовленi iхнiми загальними характеристиками. Видiляють чотири основнi характери-стики зовнiшнього оточення:
В· ВзаiмоповтАЩязанiсть факторiв зовнiшнього оточення;
В· Складнiсть зовнiшнього оточення;
В· Рухливiсть оточення;
В· Невизначенiсть зовнiшнього оточення.
ВзаiмоповтАЩязанiсть факторiв зовнiшнього оточення тАУ це рiвень чинностi, з якоi змiна одного фактору впливаi на iншi фактори. Тако ж, як змiна будь-якоi внутрiшньоi змiнноi може вiдбитися на iншiй, змiну одного фактору оточення може зумовлювати змiна iнших.
Прояв цiii характеристики можна проiлюструвати на прикладi ситуацii, в якiй опинилися пiдприiмства Украiни пiсля 1991 року.
Полiтичне проголошення суверенiтету держави створили ситуацiю, при якiй полiтичнi фактори виявили сильний вплив на загальний економiчний стан пiдприiмств Украiни. Зростання Цiн на энергоносii (особливо на нафту), монополiя Росii на ii поставку притягли за собою загальне пiдвищення цiн на всiх види продукцii.
Рiзке вiдставання рiвня заробiтноi плати вiд рiвня цiн сильно вiдбилося на купiвельнiй спроможностi населення. Готова продукцiя виявилася замiсть споживчих ринкiв на складах пiдприiмств. Неразумна державна податкова i кредитно-фiнансова полiтика створила затори в фiнансових артерiях. Пiдприiмства позбулися оборотних коштiв i стимулiв до пiдвищення продуктивностi працi. Вiдбувся спад виробництва. До цього можна було б додати i цiлий ряд iнших факторiв, але достатньо i цих прикладiв, щоб показати складну систему взаiмоповтАЩязаностi зовнiшнього оточення i iхнього сильного впливу на дiяльнiсть пiдприiмств.
Факт взаiмоповтАЭязвностi не маi державних меж i маi особливе значення для свiтового ринку.
Фахiвцi ввели поняття Влхаотичних змiнВ» для опису зовнiшнього середовища 80-х рокiв, що характери-зуiться ще бiльш швидкими змiнами i бiльш сильною взаiмоповтАЩязаннiстю. Эмери i Трист вказують, що Влвиживання стаi вирiшальним чином зв'язаним з рiвнем знань органiзацii про ii оточення.
Складнiсть зовнiшнього оточення тАУ кiлькiсть факторiв, на що органiзацiя зобов'язана реагувати, а також рiвень вариативности кожного фактору.
Рiзнi органiзацii здiйснюють свою дiяльнiсть у рiзних оточеннях. Так, однi органiзацii мають весь набiр факторiв зовнiшнього оточення, а iншi тiльки певну частину iх. Наприклад пiдприiмство, що випускаi продукцiю за державним замовленням i що використовуi всього декiлька вхiдних матерiалiв, працюi у крупному мiстi з надлишком необхiдноi робiтничоi чинностi, застосовуi нову технологiю, маi нескладне зовнiшнi оточення. У iншого пiдприiмства, що випускаi продукцiю широкого споживання, ринки збуту конкурентнi. На пiдприiмство дii весь набiр державних постанов i профспiлкових договорiв. Для випуску продукцii вико-ристовуiться декiлька швидкозмiнних технологiй. Цi пiдприiмства мають дуже складне зовнiшнi оточення.
За показниками рiзноманiтностi (вариативности) факторiв в бiльш складних умовах буде знаходиться органiзацiя, що використаi численнi i рiзнi технологii, що зазнають бiльш швидкий розвиток, нiж органiзацiя, якоi все це не стосуiться.
Рухливiсть оточення тАУ це швидкiсть, з якоi вiдбуваються змiни в оточеннi органiзацii. Оточення органiзацiй змiнюiться зi зростаючою швидкiстю. Хоч ця тенденцiя i i загальноi, i органiзацii, навколо яких зовнiшнi оточення особливо рухоме. Наприклад, швидкiсть змiни технологii i параметрiв конкурентноi боротьби в електроннiй, хiмiчнiй i фармацевтичнiй промисловостi вище, нiж в машинобудуваннi, вироб-ництвi запасних частин до автомобiлiв i кондитерськоi промисловостi. Крiм того, рухливiсть зовнiшнього оточення може бути вище для однiх пiдроздiлiв органi-зацii i нижче для iнших. Наприклад в багатьох фiрмах вiддiл дослiджень i розробок стикаiться з високою рухливiстю оточення, бо вiн вiдслiдковуi всi технологiчнi нововведення, а виробничий вiддiл працюi у вiдносно поволi змiнному оточеннi.
Рухливiсть оточення створюi нестабiльнiсть умов дiяльностi органiзацii. Нестабiльнiсть визначаiться трьома характеристиками:
- ступенем звичностi;
- темпами (швидкiстю) змiн
- передбачуванiстю майбутнього.
Звичнiсть подiй характеризуi умови рухливостi факторiв зовнiшнього оточення. Вони можуть бути звичними для органiзацii, змiнюватися у межах нагромадженого органiзацiiю досвiду, несподiваними, але що i аналоги в минулiй дiяльностi органiзацii, несподiванi i цiлком новi для дiяльностi органiзацii.
Темпи змiн характеризують можливостi органiзацii виробляти реакцiю на прояв впливу факторiв зовнiшнього оточення. Темпи змiн прийняте вимiрювати трьома оцiнками:
- повiльнiше, нiж реакцiя органiзацii;
- порiвняно з реакцiiю органiзацii;
- швидше, нiж реакцiя органiзацii.
Передбачуванiстьмайбутнього визначаi характер змiни факторiв зовнiшнього оточення по вiдношенню до органiзацii.
Невизначенiсть зовнiшнього оточення тАУ вiдносна кiлькiсть iнформацii про оточення i певнiсть в ii точностi. Якщо iнформацii мало або i сумнiви у ii точностi, оточення стаi бiльш невизначеним, нiж у ситуацii, коли i адекватна iнформацiя i i пiдстави вважати ii високонадiйной. Оскiльки бiзнес все бiльш стаi глобальним заняттям, вимагаiться все бiльше i бiльше iнформацii, але певнiсть в ii точностi знижуiться. Залежнiсть вiд думок iноземних експертiв або аналi- тичних матерiалiв, викладених iноземною мовою, поси-люi невизначеннiсть. Чим невизначенiше зовнiшнi ото-чення, тим складнiше приймати ефективнi рiшення.
Невизначенiсть зовнiшнього оточення характери-зуiться сильними i слабкими сигналами
Сильни сигнали i очевидна i конкретна iнформа-цiя, виявлена в ходi спостереження за факторами зов-нiшнього оточення, на пiдставi якоi органiзацiя спроможна дати оцiнку вагомостi цих факторiв i прийня-ти вiдповiднi заходи.
Слабкi сигнали зумовленi малим обсягом iнформацii, що характеризуi появу раннiх i неточних (i сумнiви в точностi iнформацii) ознак змiни певних фак-торiв зовнiшнього оточення. Наприклад, краiни ко-лишньоi соцiалiстичноi спiвдружностi i ближнього Сходу i осередком серйозних полiтичних конфлiктiв, але не можна з певнiстю спрогнозувати, де i коли вони виник-нуть i яку приймуть конкретну форму. При цьому необ-хiдно пам'ятати, що такi слабкi сигнали дуже швидко стають сильними настiльки, що органiзацiя може виявитися не спроможною на них реагувати, i ii iнтереси будуть поставленi пiд удар.
Таблиця 2.1. Стислi характеристики зовнiшнього середовища
| 1. ВзаiмоповтАЩязанiсть факторiв: чиннiсть, з якоi змiна одного фактору впливаi на iншi фактори. |
| 2. Складнiсть: число i рiзноманiтнiсть факторiв, значущим чином впливаючих на органiзацiю. |
| 3. Рухливiсть: вiдносна швидкiсть змiни оточення. |
| 4. Невизначенiсть: вiдносна кiлькiсть iнформацii про оточення i певнiсть в ii точностi. |
II Зовнiшнi фактори прямоi дii i iхнiй вплив на органiзацiюПри розглядi впливу зовнiшнього середовища на органiзацiю важливо розумiти, що характеристики оточення вiдмiннi, але в той же час зв'язанi з ii факторами. Характеристики взаiмоповтАЭязаностi, склад-ностi, рухливостi i невизначеностi описують фактори як прямого, так i побiчного впливу.
Оточення прямого впливу складаiться з елементiв, що безпосередно впливають на операцii органiзацii i зазнають на собi iх прямий вплив.
З точки зору системного пiдходу, органiзацiя тАУ це механiзм перетворення входiв в виходи. Яскравим прикладом прямого впливу на вхiд органiзацii i постачальники вхiдних ресурсiв. Враховуючи рiзноманiт-нiсть ресурсiв, що споживаються органiзацiiю, у неi iснуi цiла мережа постачальникiв. Очевидно, що загальнi характеристики виявляються по-рiзному i зале-жать вiд конкретного постачальника i ресурсу, що поставляiться.
Постачальники матерiальних ресурсiв (постачання сировиною, матерiалами, запчастинами, готовими виробами, машинами i обладнанням, оргтехнiкою, канцтоварами i т. П.).
Якщо фiрма маi обмежене число постачальникiв, розташованих в тому же регiонi, то середовище i для неi простим, малорухомим i передбачуваним. Деякi фiрми залежать вiд безперервного потоку комплектуючих, що постачаються значною кiлькiстю постачальникiв. Наприклад автозбiрний завод. Малоймовiрно, щоб всi постачальники знаходилися в одному регiонi.
В цьому випадку дуже складне зовнiшнi середовище стаi рухомим. Для надiйностi своii роботи фiрмi необхiдно створювати запаси ресурсiв. Однак будь-якi запаси зв'язують грошi, що можна було б використати на iншi потреби. В даному випадку маiмо приклад взаiмоповтАЭязвного, складного, рухомого i не дуже певного зовнiшнього середовища органiзацii.
Фiнанси. Органiзацii мають рiзних потенцiйних постачальникiв фiнансових коштiв. До них можуть нале-жити
В· Банки (надання фiнансових послуг);
В· РЖнвестицiйнi i трастовi компанii (вкладання грошей пiд проценти, застава i iн.);
В· Акцiонери (покупка акцiй);
В· Поодинокi особи (акцептнi векселi або облiгацii органiзацii).
Для крупних органiзацiй мають мiсце всi контрагенти. Для них оточення бiльш сприятливе у порiвняннi з пiдприiмствами малого i середнього бiзнесу. Цi органiзацii постiйно мають ускладнення з притягненням позикових фiнансових коштiв. Зовнiшнi оточення у них складне.
Постачальники комунальних послуг (тепло -, водо - i енергопостачання, вивiз смiття i т. i.). Всi органiзацii певного регiону, мiста, селища ведуть справи практично з одним постачальником тАУ монополiстом. Вiн визначаi умови надання послуг, з якими органiзацii - одержувачi вимушенi миритися. В даному випадку маiмо приклад взаiмозалежностi зовнiшнiх змiнних.
РЖншi постачальники. Окрiм означених постачальникiв, на оточення органiзацii мають вплив iншi пiдприiмства. До них можна вiднести наступнi:
- Спецiалiзованi фiрми i установи (надання професiйних послуг, таких як юридичнi, бухгалтерськi, аудиторськi i т. i.);
- Агентства по вивченню ринку (надання iнформацii про ринок);
- Транспортнi агентства (доставка товару);
- Страховi компанii (майнове страхування, страхування робiтникiв);
- Засоби зв'язку i передачi iнформацii (розмiщення реклами i iншоi iнформацii).
Необхiдно пам'ятати, що кожний постачальник пред-ставляi собою в ринковiй економiчнiй системi органi-зацiю, на яку також вплине зовнiшнi оточення. Прояв характеристик цього оточення в свою чергу впливаi на органiзацiю тАУ споживача ресурсiв.
Конкуренти тАУ це зовнiшнiй фактор, вплив якого неможливо заперечувати. Керiвництво кожного пiдприiм-ства повинно розумiти, що якщо не задовольняти потреби споживачiв так же ефективно, як це роблять конкуренти, то пiдприiмству довго непротриматися на плаву. У багатьох випадках не споживачи, а саме конкуренти визначають, якого роду результати дiяль-ностi можна продати i яку цiну можна запросити.
Монополiзм веде до технологiчного застою, iгнору-ванню iнтересiв споживачiв, а конкуренцiя i двигуном прогресу. Для виживання на конкурентному ринку керiвники вимушенi реагувати на нововведення шляхом перетворення своii органiзацii в бiльш новаторську i ефективну в межах своii дiяльностi.
Споживачи тАУ не iдиний об'iкт суперництва органiзацiй. Органiзацii також можуть вести конкурентну боротьбу за трудовi ресурси, матерiали, капiтал i право використати певнi технiчнi нововведення. Вiд реакцii на конкуренцiю залежать такi внутрiшнi фактори, як умови роботи, оплата працi i характер вiдношень керiвникiв з пiдлеглими.
Конкуренти виявляють вплив практично на всiх внутрiшнiх змiнних органiзацii. Найбiльш небезпечними характеристиками конкурентного оточення для органiза-цii i рухливiсть ринку i невизначеннiсть дiй конкурентiв. Органiзацiя повинна прораховувати рухливiсть оточення i уважно стежити за появою слабких сигналiв.
Задоволення первинних життiвих потреб i зростання прибутку, яким споживач може розпоряджатися за своiм розсудом, визначаi характер дiяльностi органiзацiй. На думку Питера Ф. Друкера, iдина дiйсна мета бiзнесу тАУ створювати споживача. Пiд цим треба розумiти: саме виживання i виправдання iснування органiзацii залежить вiд ii спроможностi знаходити споживача результатiв ii дiяльностi i задовольняти його потреби. Сьогоднi перед фiрмою стаi питання: не як виробити товар, а як товар продати.
Успiх фiрми залежить вiд того, як вона умii працю-вати зi своiм споживачем в вiдношеннi задоволення його потреб.
Споживач i головною ланкою в дiяльностi органi-зацii, впливаючи на неi в наступних напрямках:
- Визначаi характер мети органiзацii, тобто факт ii iснування;
- Визначаi товар i послуги, що органiзацiя буде виробляти;
- Вирiшуi, за яку цiну буде придбаний товар (це можливо в умовах конкуренцii);
- Впливаi на стосунки органiзацii з постачальниками матерiальних i трудових ресурсiв;
- Впливаi на рiшення тАУ де i як продавати продукцiю;
- Встановлюi, як фiнансувати i органiзовувати пiсляпродажне обслугову-вання продукцii;
- Визначати параметри впроваджених змiнних органiзацii тАУ задач, структури, технологii.
Слiд враховувати, що споживачи i не тiльки у органiзацiй, зайнятих пiдприiмництвом, але i у неко-мерцiйних (школи, лiкарнi i т. Д.) i державних (органи влади) органiзацiй. Уряд Украiни i його апарат iснують тiльки для обслуговування потреб украiнських громадян. Те, що громадяни i споживачами, заслуговуi до себе вiдповiдного ставлення, нажаль, звичайно це не очевидно у повсякденних зiткненнях з державною бюрократiiю. Втiм в перiод виборiв використання рекла-ми i особистих зустрiчей з виборцями служить ясною вказiвкою на те, що кандидати в майбутнi власники кабiнетiв розглядають громадян як споживачiв, яких потрiбно ВлкупитиВ».
Споживачи можуть створити складне, рухоме (випуск товарiв згiдно з сучасними направленнями) i невизначене середовище. Значення iх конкретно для кожноi органiзацii.
Органи регiонального i мiсцевого управлiння i самоврядування також виявляють сильний вплив на дiяльнiсть органiзацiй, що знаходяться на певнiй територii. Регулюючих постанов цих органiв багато, видаються вони значно частiше законодавчих документiв в iнтересах певноi територii, мiста, селища i вiдобра-жають специфiку тiльки цiii територii.
Дуже часто розпорядження ВлмiсцевогоВ» значення суперечать не тiльки вiдомчим нормам, але i законам, маючи при цьому ВлвиконавчуВ» чиннiсть вище державних нормативних актiв. В результатi органiзацiя стикаiться з дуже невизначеним i складним зовнiшнiм оточенням, коли веде своi справи в рiзноманiтних регiонах своii краiни i iнших держав. При цьому потрiбно враховувати, що вiдмова вiд законопослухання може обернутися для органiзацii крупним штрафом або навiть повним припи-ненням ii дiяльностi.
III. Характеристика побiчних факторiв зовнiшнього оточення.Фактори оточення побiчного впливу звичайно впли-вають на операцii органiзацiй не так помiтно, як фактори середовища прямого впливу. Тим не менш, керiвництву органiзацii необхiдно враховувати iх. Наприклад, аварiя на ЧАЕС в 1986г. пiдлила масла у вогонь суспiльних настроiв проти атомноi енергетики. Це побiчним чином вiдбилося на кожнiй органiзацii зайнятiй в галузi енергетики, i призвело до всплеску активностi багатьох суспiльних органiзацiй, наприклад ВлзеленихВ».
Середовище побiчного впливу звичайно складнiше, нiж середовище прямого впливу. Складнiсть ця визна-чаiться багатьма параметрами, наприклад, невизначе-нiстю iнформацii про характер впливу, тривалiстю чинностi будь-якого фактору, неможливiстю спрогно-зувати абсолютно всi наслiдки такого впливу. Вони мають, як правило, стратегiчний характер i вимагають вiд органiзацii розробки ефективноi стратегii поведiнки. Керiвництво часто вимушене спиратися на припущення про таке оточення, грунтуючись на неповнiй iнформацii, у спробах спрогнозувати можливi наслiдки для органiзацii.
Керiвництво повинно умiти оцiнювати, як вiдiб'iться на операцiях органiзацii загальнi змiни стану економiки. Стан свiтовоi економiки впливаi на вартiсть всiх вводних ресурсiв i спроможнiсть споживачiв купувати певнi товари i послуги. Якщо, наприклад, прогнозуiться iнфляцiя, керiвництво може визнати бажаним збiльшення запасiв органiзацii ресурсiв, що поставляються i провести з робочими переговори про фiксовану оплату працi з тим, щоб стримати зростання витрат в близькому майбутньому. Воно може також зробити позику, оскiльки при наступi термiнiв платежiв грошi будуть коштувати дешевше i завдяки цьому будуть частково скомпенсованi втрати вiд виплати вiдсоткiв. Якщо же прогнозуiться економiчний спад, органiзацiя може вiддати перевагу шляху зменшення запасiв готовоi продукцii, оскiльки можуть з'явитися труднощi ii збуту, скоротити частину робiтникiв або вiдкласти до кращих часiв плани розширення виробництва.
Отже економiчна ситуацiя обумовлюi для органi-зацii:
В· Обсяг грошових засобiв, що можуть змарнувати покупцi на набуття певних товарiв i послуг. На-приклад, якщо прогнозуються низькi прибутки населення, органiзацiя може вiддати перевагу шляху зменшення запасiв готовоi продукцii або зниження собiвартостi, скорочення виробництва i чисельностi працюючих;
В· Вартiсть всiх вводних ресурсiв, а отже, вигляди органiзацiiю ресурсiв, що набуваються i ту суму, яку вона може сплатити. Наприклад, при прогнозуваннi зростання цiн на що споживаються ресурси органiзацiя може зробити iхнi запаси. Вартiсть Зберiгання може бути компенсована цiною на той або iнший вид ресурсiв;
В· Наявнiсть i доступнiсть грошових ресурсiв, що може отримати органiзацiя для своiх потреб, то i доходи на iнвестiйний капiтал або позики. Наприклад, жорсткiшi умови в податковiй або кредитно-грошовiй системах створюi труднощi для органiзацii в одержаннi кредитiв по низьким процентним ставкам. Зниження податкiв на прибутки громадян сприяi припливу вiльноi грошовоi маси в iнвестицii;
В· Надлишок або нестаток робiтничоi чинностi, що одержуються внаслiдок скорочення або збiльшення робiтничих мiсць. Це й виявляi вплив на рiвень заробiтноi плати робiтникiв при складаннi трудовоi угоди.
Важливо розумiти, що та або iнша конкретна змiна стану економiки може виявити позитивний вплив на однi i негативний вплив на iншi органiзацii. Певною мiрою засоби управлiння економiкою i результатом полiтичноi мети i задач правлячого уряду. Полiтичне середовище впливаi на органiзацiю в таких напрямках:
В· Закони, що приймаi парламент можуть з'явитися наслiдком полiтичноi обстановки в державi; оподаткування прибуткiв пiдприiмницьких органiзацiй; встановлення пiльг або пiльгових торговельних мит; регулювання зовнiшньоторговельноi дiяльностi; обмеження заробiтноi плати; розвиток або зупинення приватизацiйних процесiв та багато iншого;
В· Чиннiсть груп особливих iнтересiв i тиск лоббистов, що можуть вiдображати вiдповiднi течii в економiчнiй, соцiальнiй i культурнiй сферах. Наприклад, лоб-бистский тиск в парламентi дозволив прийняти тАЬЗакон про оренду з викупомтАЭ як форму приватизацii держав-них пiдприiмств;
В· Створення сприятливого оточення для розвитку пiдприiмництва за рахунок фактору полiтичноi ста-бiльностi i дiй держави на мiжнароднiй аренi.
Багатьох звичних для нас сьогоднi товарiв не iснувало ще сто рокiв тому: це телевiзори, холодиль-ники, комп'ютери, факси i т. i. Компанii, що не в станi передбачати змiн, пов'язаних з науково - технiчним прогресом i йти з ними в ногу, незабаром виявлять, що iхня продукцiя безнадiйно застарiла. Однак знаходитися на належному рiвнi науково тАУ технiчного прогресу сьогоднi для фiрм стаi набагато складнiше. Час життя технологiй значно скоротився. Для прикладу вiзьмемо друкарську машинку. Перша ТСенерацiя сучасних механiчних друкарських машинок домiнувала на ринку 25 рокiв. Наступна ТСенерацiя электромеханiчних моделей мала бiльш короткий життiвий цикл тАУ 15 рокiв, електронна ТСенерацiя тАУ 7 рокiв, i перша ТСенерацiя мiкропроцессорных машинок тАУ усього 5 рокiв. Можна знайти i iншi приклади прискорення науково тАУ технiчного прогресу. Наприклад, середня тривалiсть життя програмного забезпечення сьогоднi складаi менш одного року.
Фiрми повиннi вiдслiжувати тенденцii в розвитку науки i технологiй i визначати, як вони будуть впливати на спроможнiсть iхнiх товарiв задовольняти потреби споживачiв. Технологii, що з'являються в незвтАЭязних галузях, також можуть виявити вплив на дiяльнiсть фiрми. Виробники електронних годинникiв витiсняють з ринку механiчнi взiрцi i зараз шукають новi застосування i засоби збiльшення можливостей для своiх кварцевих технологiй. Пiдприiмства повиннi невтомно стежити за науково тАУ технiчною середою, щоб не тАЬпрогавититАЭ новий продукт i пов'язанi з ним новi можливостi.
Розвиток науково тАУ технiчного прогресу маi складний i всебiчний вплив на дiяльнiсть органiзацiй. Науково тАУ технiчний прогрес маi такi наслiдки економiчного i соцiального характеру.
- Вiдбуваiться структурна перебудова всiх сфер застосування технiки, що супроводжуiться поетапним докорiнним технiчним переозброiн-ням галузей виробничих i невиробничих сфер, особистого споживання i домашнього госпо-дарства. Вiд органiзацiй вимагаiться велике капiталовкладення.
- Значно поширюються i оновлюються виробничi споживацькi вартостi, пiдвищуiться iхня якiсть. Це вiдбуваiться пiд впливом диференцiйованого i швидко змiнюючегося попиту, що мiняiться широким колом споживачiв i пiдвищенням гнучкостi виробництва. Сильний розвиток одержуi мале i середнi пiдприiмництво, здатне швидко реагувати на змiни попиту.
- Змiнюiться екологiчний бiк виробництва. Для органiзацiй рiзко зменшуiться можливiсть вико-ристання доступних для традицiйноi технiки i технологiй природних ресурсiв. При цьому з'являiться можливiсть втягувати в виробництво новi природнi ресурси i забезпечувати iхню глибоку переробку. Органiзацii мають можливiсть отримати з кожноi одиницi ресурсiв бiльше кiнцевого продукту i в той же час зменшити обсяг негативного впливу на зовнiшнi середовище.
- Значно зростають темпи економiчного зростання, пiдвищення продуктивностi працi, зниження вартостi готовоi продукцii.
- Подаються новi вимоги до робiтникiв органiзацii. Вимагаються якiснi змiни в утриманнi знань i навикiв всiх робiтникiв, причому робити це потрiбно в стислi термiни, iнакше досягнення НТП не будуть спроможнi реалiзуватися повною мiрою.
- Зазнають якiсноi перебудови форми орагiнiзацii виробництва i управлiння.
- Вiдбуваiться постiйна замiна старих технологiй на бiльш сучаснi i досконалi технологii. Вироб-ництво транзисторiв навiть в занепад iндустрii електронних ламп; винахiд ксерокопiювання завдав шкоди випуску копiювального паперу; зростання автомобiльноi промисловостi уповiль-нило зростання залiзничноi мережi i т. i. Коли стара iндустрiя не помiчаi нових технологiй або вступаi iз ними в боротьбу, вона неминучо зазнаi поразки.
Науково тАУ технiчний прогрес впливаi на органiзацiю в взаiмозв'язки з технологiчним середовищем i супро-воджуiться якiсною перебудовою економiчних i соцiаль-них вiдношень, змiнюi соцiально-психологiчний клiмат в органiзацii.
Социокультурне середовище включаi соцiальнi iнститути i iншi чинники, сприятливi формуванню i сприйманню цiнностей, смакiв i норм поведiнки суспiль-ства. Людина як особистiсть формуiться в конкретному суспiльствi, що визначаi його переконання i цiнностi. У нього складаiться певний свiтогляд, що впливаi на його ставлення до самого собе i iнших людей.
В кожному суспiльствi своi переконання i цiнностi, бiльшiсть з яких i сталими. Наприклад, майже всi впевненi в тому, що ми повиннi працювати, вступати в брак, позичатися благодiйнiстю i бути чесними. Цi переконання формують специфiчне вiдношення до подiй i вiдповiдати нормам поведiнки.
Органiзацii працюють в певному соцiально-культур-ному середовищi, в яких переважають тi або iншi настанови, життiвi цiнностi i традицii. Тому соцiокультурнi фактори, серед яких переважають настанови, життiвi цiнностi i традицii, впливають на органiзацiю. Социокультурнi фактори можуть впливати на визначення продукцii або послуг, створюваних органiзацiiю, що люди прагнуть купувати. Наприклад, при покупцi одягу, вiдповiдного домiнуючiй модi, сучасним течiям i смакам, люди часто готовi платити бiльше за предмет туалету, на якому стоiть iм'я вiдомого модельера оскiльки, як iм здаiться, це придаi iм додатковоi ваги в суспiльствi.
Ще один приклад соцiокультурного впливу на дiлову практику тАУ традицiйний i злополучний стереотип, згiдно якому жiнки не схильнi ризикувати i некомпетентнi в якостi керiвникiв. Така настанова реалiзуiться в дис-кримiнацiйнiй практицi найму i службового просування жiнок, i, хоча вона протизаконна позбавитися вiд подiбного ставлення важко.
Социокультурнi фактори впливають також на органiзацiю роботи колективу пiдприiмства з урахуванням традицiй, що склалися. Так, люди, що тривалий час працюють на одному пiдприiмствi, виробляють певний ВлстильВ» поведiнки, якоi вони дотримують. Молода ТСенерацiя може не сприймати цих традицiй i створювати ВлвикликиВ» тАУ етичну практику ведення бiзнесу, прийняту в тiй або iншiй краiнi.
Вiд соцiокультурних факторiв залежить i образ життя споживача, що залежить вiд моральних i релiгiйних норм i шляхом цього на його попит на товар, i на вiдношення окремоi особи до роботи, що в свою чергу, впливаi на його ставлення до обсягу зарплати i умов працi. Наприклад, в нашiй краiнi соцiокультурне середовище, що склалося зробило нормальним явищем Влторговельну дiяльнiстьВ» на тАЬтолкучкахтАЭ, у пiдземних переходах i тротуарах, сумнiвного вигляду i якостi товаром.
Пiдкреслюючи важливiсть облiку керiвництвом соцiокультурного впливу, Реджинальд Джоунс, колишнiй голова правлiння фiрми ВлДженерал ЭлектрикВ», вказуi на те, що органiзацii повиннi бути в змозi тАЬпередбачати змiни очiкувань суспiльства i обслуговувати iх бiльш ефективно, нiж конкуренти.тАЭ
В той час як фактори зовнiшнього середовища в тiй або iншiй мiрi впливають на всi органiзацii, середовище органiзацiй, дiючих на мiжнародному рiвнi, вiдрiзняiться пiдвищеною складнiстю. Остання зумовлена унiкальною сукупнiстю факторiв, що характеризують кожну краiну. Економiка, культура, кiлькiсть i якiсть трудових i матерiальних ресурсiв, закони, державнi заснування, полiтична стабiльнiсть, рiвень технологiчного розвитку вiдрiзняються вiд краiни до краiни. При здiйсненнi функцiй планування, органiзацii, стимулювання i контро-лю керiвники повиннi памтАЭятати про такi вiдмiнностi.
Коли органiзацiя починаi вести своi справи за межами внутрiшнього ринку, вiдповiднi процедури пiдля-гають модифiкацii пiд тi або iншi конкретнi фактори оточення. Як вказують дослiдники: ВлФiрма повинна визначити, в якому вiдношеннi нове середовище вiдрiзняiться вiд бiльш звичноi всерединi краiни, i вирiшити, як слiдуi змiнити теорiю i практику управлiння в нових умовахВ».
Крiм того, мiжнародне оточення виявляi вплив i на дiяльнiсть тих органiзацiй, що не працюють в iнших краiнах. Так, наприклад, по полiтичним або iдеологiчним мотивам органiзацii, припустимо нашоi краiни, не можуть придбати нову технологiю або новiтнi обладнання в iншiй краiнi. РЖнший приклад: економiчнi проблеми в США, що спричинили до падiння курсу долару, не минуть безслiдно для багатьох органiзацiй рiзних краiн свiту.
Висновки:1. Кожна органiзацiя повинна розглядатися як система:
- складна так як вона складаеться з багатьох систем (виробнича пiдсистема, фiнансова та кадрова i т.i.);
- вiдкритою системою, частиною ще бiльшоi систе-ми, що зазнае вплив зовнiшнiх факторiв i змушена пристосовуватися до них.
Всi пiдсистеми фiрми взаемоповтАЩязанi мiж собою як по вертикалi так i по горiзонталi. Керуючи фiрмой необхiдно розглядати як складну та вiдкриту систему.
2. В дiяльностi организацiй маi мiсце складна взаiмодiя i вплив змiнних елементiв организацii на фактори зовнiшнього середовища. Кожний окремо розглянутий фактор буде впливати на рiзноманiтнi органiзацii по-рiзному. Всi фактори зовнiшнього ото-чення взаiмоповтАЭязанi, i досить часто вони утворюють своiрiдну тАЬцепну реакцiютАЭ, при якiй чиннiсть одного фактору утворить тАЬкола на водiтАЭ, викликаючi активнiсть iнших факторiв.
3. Оточення прямого впливу складаiться з елементiв, що безпосередньо мають влив на операцii органiзацii i зазнають на собi iх прямий вплив. Характеристики оточення вiдмiннi, але в той же час звтАЭязанi з ii факторами. Таки характеристики як взаiмоповтАЭязаннiсть, складнiсть, рухливiсть i невизначе-ннiсть зовнiшнього середовища описують фактори як прямого, так i побiчного впливу. Основними факторами прямого впливу на органiзацiю i: постачальники, конкуренти, споживачi, мiсцеви органи влади. Змiна впливу на органiзацiю факторiв зовнiшнього середовища прямоi дii вiдбуваiться не тiльки в результатi залежностi iх друг вiд друга. В значний мiрi вони змiнюються пiд впливом факторiв побiчноi дii. Це необхiдно ураховувати при аналiзi дii цiх факторiв на пiдприемство.
4. Конкуренти тАУ це один з найважливищiх факторiв пря
Вместе с этим смотрят:
"Управленческая борьба" - ведение переговоров
Cамоорганизация как процесс саморазвития
Cистема управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю ЗАТ "Харкiв'янка"
PR в шоу-бизнесе
PR менеджмент в турагенстве