Розробка та обгрунтування заходiв щодо пiдвищення рiвня конкурентоспроможностi пiдприiмства
В С Т У П
Важливим атрибутом ринковиi економiки i конкурентоспроможнiсть пiдприiмства.
Розумiння конкурентоспроможностi пiдприiмства трактуiться фахiвцями по рiзному. Визначений авторитет в галузi конкуренцii М.Портер, висновки якого обгрунтовуються на результатах багатьох дослiджувань досягнення i збереження конкурентноi переваги, вважаi, що фiрми попереджають своiх суперникiв, якщо мають мiцну конкурентну перевагу. В краiнах з ринковою економiкою конкурентоспроможнiсть пiдприiмства i результатом переплетiння факторiв, породженим об`iктивним розвитком продуктивних сил i вiдображаючих результати полiтики великих монополiй в борьбi за якiсть, ринки збуту i отримання прибутку.
Дослiдження конкурентоспроможностi пiдприiмства в умовах економiчноi ситуацii, яка склалась в Украiнi, даi змогу розглядати ii як комплексну характеристику потенцiальних можливостей забезпечення конкурентних переваг в перспективi, яка доступна для огляду (10 - 15 рокiв). Джерелами конкурентних переваг i прогресивна организацiйно-технологiчна i соцiальноекономiчна база пiдприiмства, вмiння аналiзувати та своiчасно здiйснювати заходи щодо укрiплення конкурентних переваг. Останнi слiд вiдзначити особливо, тому що аналiз та оцiнка рiвня конкурентоспроможностi пiдприiмства необхiдни на всiх ступенях позавиробничого процесу.
З вишесказаного можно зробити висновок про те, що проблема пiдвищення рiвня конкурентоспроможностi пiдприiмства i актуальним питанням, вирiшенню якого i присвячуiться данна робота.
Метою дослiдження i розробка та обгрунтування заходiв, щодо пiдвищення конкурентоспроможностi пiдприiмства харчовоi промисловостi.
Вiдповiдно сформульованiй метi дипломноi роботи передбачаiться виконання наступних завдань:
вивчити теоретичнi основи конкурентоспроможностi пiдприiмства;
надати загальну характеристику дiяльностi обраного пiдприiмства харчовоi промисловостi;
провести аналiз виробничоi та фiнансовоi дiяльностi пiдприiмства;
розробити та обгрунтувати захади щодо пiдвищення рiвня конкурентоспроможностi пiдприiмства БКК.
Об`iктом дослiдження обран ДП АТ ВлКиiвХлiбВ» ВлБулочно-Кондитерський КомбiнатВ».
Глава РЖ. Теоретико-методологiчнi основи оцiнки конкурентноспроможностi пiдприiмства
1.1. Умови виникнення та роль конкуренцii в ринковiй економiцi
Важливим атрибутом ринковоi економiки i конкуренцiя. Сам ринок, механiзм його дii не може нормально iснувати без розвинутих форм конкуренцii. Як слушно стверджував вiдомий англiйський економiст Ф. Хайiк, Влсуспiльства, якi покладаються на конкуренцiю, успiшнiше за iнших досягають своii мети В».
Термiн ВлконкуренцiяВ» походить вiд латинського слова concurrere, що означаi “зiштовхуюсь”.
Конкуренцiя - це суперництво мiж учасниками ринкового господарства за найвигiднiшi умови виробництва, продажу i купiвлi товарiв та послуг, за привласнення найбiльших прибуткiв. Такий вид економiчних вiдносин iснуi тодi, коли виробники товарiв виступають як самостiйнi, нi вiд кого незалежнi суб'iкти, iхня залежнiсть пов'язана тiльки з кон'юнктурою ринку, бажанням виграти у конкурентiв позицii у виробництвi та реалiзацii своii продукцii. В ринкових вiдносинах конкуренцiю - природно i об'iктивно iснуюче явище - можна розглядати як закон товарного господарства, дiя якого для товаровиробникiв i зовнiшньою примусовою силою до пiдвищення продуктивностi працi на своiх пiдприiмствах, розширення масштабiв виробництва, прискорення НТП, впровадження нових форм органiзацii виробництва i систем зарплати тощо.
У своiму розвитку конкуренцiя пройшла певний шлях удосконалення вiд простих до складнiших форм. Конкуренцiя як явище була властива рабовласницькiй, феодальнiй i навiть первiснообщиннiй епосi, ii зародження й виникнення iсторично вiдносять до простого товарного виробництва. Конкуренцiя мiж простими товаровиробниками (ремiсниками, селянами) орiiнтуiться на суспiльну (ринкову) вартiсть товару. Тi з них, якi витрачають на одиницю продукцii бiльше працi порiвняно з суспiльно-необхiдними, в конкурентному суперництвi втрачають своi позицii й не мають успiху.
Особливий iмпульс конкуренцiя дiстала з переходом у розвинуте товарне господарство. Для ринкового господарства XVIII столiття була характерна вiльна конкуренцiя, ii феномен детально дослiдив Адам Смiт, якому належить вираз щодо Влневидимоi рукиВ». Вiдомий англiйський економiст перший зробив крок до розумiння конкуренцii як ефективного засобу цiнового регулювання:
тАв на основi теорii конкурентноi цiни сформулював поняття конкуренцii як суперництва, що пiдвищуi цiни (при скороченнi пропозицii) i зменшуi цiни (при надлишку пропозицii);
тАв визначив основнi умови ефективноi конкуренцii, що включають
наявнiсть великоi кiлькостi продавцiв, вичерпну iнформацiю про них,мобiльнiсть використовуваних ресурсiв;
тАв вперше показав яким чином конкуренцiя, зрiвнюючи норми прибутку, призводить до оптимального розподiлу працi i капiталу мiж галузями;
тАв розробив елементи моделi досконалоi конкуренцii i теоретично довiв, що в ii умовах можливе максимальне задоволення потреб.
На рубежi XIX столiття у найрозвинутiших краiнах свiту вводиться механiзм регулювання конкуренцii, тобто встановлення Влправил гриВ», коли пiдприiмства та фiрми намагаються запровадити новi принципи суперництва. РЗхня суть полягаi в тому, що пiдприiмцi дiють не наослiп, силою витiсняючи один одного з ринку, а з допомогою маркетингу детально вивчають ринковi можливостi, його кон'юнктуру. Це значною мiрою ВлзаземлюiВ» напругу виникнення кризи надвиробництва, оскiльки зi споживачем наперед узгоджуються обсяги, номенклатура, умови й термiн реалiзацii продукцii.
Конкуренцiя маi негативнi та позитивнi риси. Тривалий час в нашiй краiнi робився наголос в основному на негативних наслiдках конкуренцii: витiснення дрiбних виробникiв великим капiталом, розорення одних i збагачення iнших, посилення соцiальноi несправедливостi, значне зростання майновоi диференцiацii населення, загострення безробiття, iнфляцiя тощо. В умовах адмiнiстративно-командноi системи у практицi господарювання конкуренцiя була майже вiдсутня.
Позитивна роль конкуренцii в ринковiй економiцi проявляiться в рядi функцiй, якi вона виконуi:
по-перше, як переконуi свiтовий досвiд, конкуренцiя охоплюi всi зв'язки виробництва i споживання, i iдино можливим засобом досягнення збалансованостi мiж попитом i пропозицiiю i в кiнцевому пiдсумку -суспiльними потребами та виробництвом;
по-друге, конкуренцiя виконуi функцiю спiлкування (кооперацii) та погодження iнтересiв виробникiв. У результатi подiлу працi iнтерес кожного з них пов'язаний i взаiмодii з iнтересами iнших товаровиробникiв. Через ринковий механiзм конкуренцiя пiдпорядковуi iндивiдуальнi прагнення суб'iктiв господарювання суспiльним iнтересам;
по-третi, конкуренцiя примушуi товаровиробникiв знижувати iндивiдуальнi виробничi витрати, що вимагаi вiд пiдприiмцiв постiйного вдосконалення технiчноi бази виробництва, знаходження шляхiв економii сировини, матерiалiв, паливно-енергетичних ресурсiв, робочого часу;
по-четверте, конкуренцiя стимулюi пiдвищення якостi продукцii та послуг. Ця функцiя набуваi особливого значення в нинiшнiх умовах розвитку науки й технологii, коли кожному виробнику надаiться можливiсть удосконалювати споживчi якостi виробiв, вiдповiдаючи на зростаючi потреби й змiну смакiв споживача. Конкуренцiя спонукаi виробникiв упроваджувати новi види продукцii, а також здiйснювати рiзнi модифiкацii одного й того ж продукту;
по-п'яте, iсторично важливою функцiiю конкуренцii i формування ринковоi цiни. З ii допомогою конкуренцiя забезпечуi збалансоване спiввiдношення мiж суспiльними потребами та суспiльним виробництвом.
Виконуючи цi функцii, конкуренцiя безпосередньо впливаi на ефективнiсть виробництва, пiдвищуючи його технiчний рiвень, забезпечуючи полiпшення якостi та розширення номенклатури продукцii.
Виникнення ринковоi економiки знаменуiться появою вiльноi конкуренцii. Але iснування купiвлi-продажу товарiв, використання грошей може бути i без неi. Ось чому треба з'ясувати як виникаi конкуренцiя.
Першою умовою виникнення конкуренцii i наявнiсть на ринку великого числа незалежно дiючих виробникiв будь-якого конкретного продукту або ресурсу. Якщо виробництво зосереджено в руках одного власника, то пануi монополiя, яка по сутi заперечуi конкуренцiю. Монополiя i конкуренцiя - це антиподи.
Друга умова виникнення конкуренцii - це свобода вибору господарськоi дiяльностi виробникiв. Кожний з них не тiльки визначаi що виробляти, а й маi право вносити будь-якi змiни у виробництво, визначати його обсяги тощо.
Третьою умовою виникнення конкуренцii i вiдповiднiсть мiж попитом i пропозицiiю. Якщо, припустимо, попит перевищуi пропозицiю, то у покупця не маi свободи вибору, оскiльки через дефiцит уся продукцiя реалiзуiться. Там, де i дефiцит, там немаi вiльноi конкуренцii.
Четвертою умовою виникнення конкуренцii слiд вважати наявнiсть ринку засобiв виробництва. У конкурентнiй боротьбi велике значення маi встановлення високоi норми прибутку, яка по сутi i орiiнтиром у виборi господарськоi дiяльностi. Однак вибiр дiяльностi показуi тiльки можливiсть виробництва. Для того щоб ця можливiсть перетворилась на дiйснiсть, потрiбно, маючи грошовий капiтал, перетворити його на засоби виробництва.
В умовах адмiнiстративно-командноi системи вiльного ринку засобiв виробництва не було: по - перше, покупцями засобiв виробництва були лише державнi та кооперативнi пiдприiмства, по-друге, навiть цi покупцi не мали права купувати те, що iм потрiбно. По-третi, вибiр засобiв виробництва був обмежений, недостатнiй. У зв^язку з цим пiдприiмства намагались створювати запас найбiльш дефiцитних засобiв виробництва. Вiдбувалося омертвiння значного капiталу, що негативно вiдбивалося на ефективностi виробництва.
1.2. Оцiнка конкурентоспроможностi пiдприiмства
Конкурентоспроможнiсть пiдприiмства визначаiться за допомогою трьох груп показникiв, якi вiдображають конкурентоспроможнiсть продукцii що випускаiться та ефективнiсть використання ресурсiв.
Перша група включаi показники, якi характеризують економiчнi параметри, - собiвартiсть, цiну виробу та споживання, умови платежу та поставок, строки та умови гарантii i т. д.
Друга група включаi показники, якi характеризують стан та використання живоi працi, основних виробничих фондiв, матерiальних затрат, обiгових коштiв, а також фiнансовий стан пiдприiмства.
При оцiнюваннi конкурентоспроможностi пiдприiмства предметом уваги повинна бути номенклатура випускаiмоi продукцii та ii конкурентоспроможнiсть. Саме продукцiя з ii якiстю, упаковкою, сервiсом, рекламою i т. д. приваблюi не лише покупця, а також бiзнесмена, акцiонера, iнвестора.
Загальнi правила оцiнки конкурентоспроможностi продукцii наступнi:
вибiр та аналiз ринку для реалiзацii товару;
вивчення конкурентiв по виробництву i реалiзацii аналогiчних товарiв;
вибiр та обгрунтування найбiльш конкурентоспроможного товара-аналога в якостi бази для порiвняння;
визначення необхiдних груп параметрiв, якi пiдлягають оцiнюванню;
установка набору одиничних показникiв за вiдповiдними групами параметрiв;
вибiр методик розрахункiв, визначення та аналiз зведених показникiв по товарним групам;
розрахунок iнтегрального показника конкурентоспроможностi товару пiдприiмства;
розробка товарноi полiтики пiдприiмства вiдносно виробництва товару для певного ринку, розширення його виробництва, експорту, розробка мiроприiмств по пiдвищенню конкурентоспроможностi товару, зняття його з виробництва та iн. Щоб задовiльнити своi потреби, покупець повинен придбати товар, а потiм, якщо це досить складний вирiб, нести витрати по експлуатацii тАУ купувати паливо, мастила, запаснi частини.
Третя група тАУ нормативнi параметри, якi показують чи вiдповiдаi вирiб стандарту, нормам, правилам, що регламентують кордони, з яких даний параметр не маi права виходити. До iх числа вiдносяться показники надiйностi, ресурс виробу, безвiдмовнiсть, довговiчнiсть, ремонтоздатнiсть. До нормативних параметрiв вiдносяться також ергономiчнi параметри (гiгiiнiчнi, фiзiологiчнi, психологiчнi та iн.), якi демонструють вiдповiднiсть товару якостям людського органiзму та людськоi психiки, визначають зручнiсть роботи, швидкiсть стомлення.
При оцiнюваннi конкурентоспроможностi фiрми необхiдно враховувати стратегiю основних конкурентiв.
Як правило при оцiнюваннi стратегii вiдповiдають на наступнi питання:
Якi головнi фактори конкурентоздатностi цих товарiв?
Яка практика фiрм-конкурентiв в рекламi та стимулюваннi збуту?
Яка практика фiрм-конкурентiв вiдносно найменувань (торгових марок) товарiв?
В чому полягають притягуючi сторони упаковки товарiв конкурентiв?
Який рiвень сервiсу пропонують конкуренти в гарантiйний i пiслягарантiйний перiод?
Чи використовують конкуренти для збуту мiсцеву торгову мережу чи створюють власну?
Яка практика товароруху у фiрм-конкурентiв (види транспорту), об’iми запасiв, розмiщення складiв, види складiв та iх вартiсть?
Конкурентоспроможнiсть продукцii тАУ це характеристика продукцii, яка вiдображаi ii вiдмiннiсть вiд товару тАУ конкурента як по ступенi вiдповiдностi конкретноi суспiльноi потреби, так i по витратах на ii задоволення.
Показник, який виражаi таку вiдмiннiсть, визначаi конкурентоспроможнiсть аналiзуiмоi продукцii по вiдношенню до товару-конкуренту.
Конкурентоспроможнiсть будь-якоi продукцii може бути визначена тiльки в результатi порiвняння, i тому являiться вiдносним показником.
Конкурентоспроможнiсть визначаiться сукупнiстю властивостей цiii продукцii, якi входять в склад ii якостi та важливих для споживача, визначають затрати споживача при купуваннi, вживаннi (експлуатацii) та утилiзацii продукцii. Загальна схема оцiнки конкурентоспроможностi представлена на схемi 1.1.[ стр.93]
1. Оцiнка конкурентоспроможностi починаiться з визначення мети дослiдження:
якщо необхiдно визначити положення даного товару серед аналогiчних, буде достатньо провести iх пряме порiвняння по найважливiшим параметрам;
якщо метою дослiдження являiться оцiнка перспектив збуту товару на конкретному ринку, то в аналiзi повинна використовуватися iнформацiя, яка включаi вiдомостi про вироби, якi вийдуть на ринок в перспективi, а також вiдомостi про змiни дiючих в краiнi стандартiв i законодавства, динамiки споживчого спросу. Незалежно вiд цiлей дослiдження, основою оцiнки конкурентоспроможностi являiться вивчення ринкових умов, яке повинно проводиться постiйно, як до початку розробки новоi продукцii, так i в ходi ii реалiзацii. Задача полягаi в необхiдностi видiлення тiii групи факторiв, якi впливають на формування попиту в певному секторi ринку:
розглядаються змiни у вимогах постiйних заказчикiв продукцii;
аналiзуються напрямки розвитку аналогiчних розробок;
розглядаються сфери можливого використання продукцii;
аналiзуiться круг постiйних покупцiв;
2. На основi вивчення ринку та вимог покупцiв обираiться продукцiя, по якiй буде проводитися аналiз чи формуватися вимоги до майбутнього виробу, а далi визначаiться номенклатура параметрiв, якi приймають участь в оцiнюваннi.
При аналiзi повиннi використовуватися тi ж самi критерii, якими оперуi споживач, обираючи товар.
3. По кожнiй з груп параметрiв проводиться порiвняння, яке показуi наскiльки цi параметри близькi до вiдповiдного параметру потреби.
Аналiз конкурентоспроможностi починаiться з оцiнки нормативних параметрiв. Якщо хоча б один iз них не вiдповiдаi рiвню, який передбачений нормативними нормами та стандартами, то подальша оцiнка конкурентоспроможностi продукцii не маi сенсу, незалежно вiд результату порiвняння по iншим параметрам.
4. На наступному етапi проводиться пiдрахунок групових показникiв, якi в кiлькiснiй формi виражають вiдмiннiсть мiж аналiзуiмою продукцiiю та потребою по данiй групi параметрiв та дозволяi судити про ступiнь задоволення потреби по цiй групi.
Розраховуiться iнтегральний показник, який використовуiться для оцiнювання конкурентоспроможностi аналiзуiмоi продукцii по всiх розглядаiмих групах параметрiв в цiлому.
В результатi оцiнювання конкурентоспроможностi використовуються для вироблення висновку про неi, а також - для вибору шляхiв оптимального пiдвищення конкурентоспроможностi продукцii для вирiшення ринкових задач.
Однак, факт високоi конкурентоспроможностi самого виробу являiться лише необхiдною умовою реалiзацii цього виробу на ринку в заданих об’iмах. Необхiдно також враховувати форми та методи технiчного обслуговування, наявнiсть реклами, торгово-полiтичнi вiдносини мiж краiнами i т.д.
В результатi оцiнки конкурентоспроможностi продукцii можуть бути прийнятi наступнi рiшення:
змiна складу , структури матерiалiв , якi використовуються (сировини, напiвфабрикатiв), комплектуючих виробiв чи конструкцii продукцii;
змiна порядку проектування продукцii;
змiна технологii виготовлення продукцii, методiв випробувань, системи контроля якостi виготовлення, упаковки, зберiгання, транспортировки, монтажу;
змiна цiн на продукцiю, цiн на послуги, по обслуговуванню та ремонту, цiн на запаснi частини;
змiна порядку реалiзацii продукцii на ринку;
змiна структури та розмiру iнвестицiй в розробку, виробництво та збут продукцii;
змiна структури та об”iмiв кооперацiйних поставок при виробництвi продукцii та цiн на комплектуючi вироби i складу обраних постачальникiв;
змiна системи стимулювання постачальникiв;
змiна структури iмпорту i видiв iмпортуiмоi продукцii.
1.3. Фактори , якi впливають на конкурентоспроможнiсть пiдприiмства
Пiдтримка високоi конкурентоспроможностi означаi, що всi ресурси пiдприiмства використовуються настiльки продуктивно, що воно опиняiться бiльш прибутковим, чим його головнi конкуренти. Це одночасно передбачаi, що пiдприiмство займаi стабiльне мiсце на ринку товарiв та послуг , та його продукцiя користуiться постiйним попитом. Однак в життi цей стан не являiться незмiнним.Тому керiвництво пiдприiмства повинно вмiти вiдслiдковувати змiни, що вiдбуваються в умовах господарювання, i проводити вiдповiднi перетворення в полiтицi ведення виробництва та реалiзацii товарiв. Такими перетвореннями можуть бути: змiна товарноi полiтики, впровадження нових технологiй, диверсифiкацiя виробництва, змiна органiзацiйно-правового статусу пiдприiмства, модернiзацiя форм збуту продукцii, вихiд на новi ринки, створення спiльних виробництв i т. д.
Важливим моментом в проведеннi перетворень по пiдвищенню конкурентоспроможностi пiдприiмства являiться вибiр iх здiйснення. В рядi вiтчизняних та зарубiжних робiт пропонуiться виходити iз так званого циклу конкурентноi перваги фiрми тАУКПФ (схема 1.2)[ стр.390]
Життiвий цикл конкурентноi переваги пiдприiмства
КПФ
ЧАС
Зародження Прискорення Уповiльнення Зрiлiсть Спад
Зi схеми ми бачимо, що на кожному етапi стан конкурентоспроможностi пiдприiмства рiзний. Але коли вона переходить в так звану зрiлiсть, тобто стаi незмiнною, то рахуiться , що настав момент для проведення перетворень. Але при такому пiдходi може виникнути ситуацiя, при якiй проведення перетворень нiчого не дасть. Справа в тому, що в силу рiзночасовостi змiн подiй, якi вiдбуваються в параметррах, що впливають на конкурентоспроможнiсть пiдприiмства в стадii загальноi зрiлостi деякi з них будуть знаходитись в станi занепаду, i на iх змiни буде потрiбно багато часу. Тому у вiдповiдностi з прийнятою стратегiiю розвитку пiдприiмства необхiдно вiслiдковувати змiни кожного фактора. Всi фактори, що впливають на конкурентоспроможнiсть, можна роздiлити на двi великi групи: внутрiшнi та зовнiшнi.
Внутрiшнi фактори тАУ це тi, на якi пiдприiмство впливати не може i в своii полiтицi повинно сприймати iх як дещо незмiнне. До них вiдносяться наступнi:
1.Дiяльнiсть державних владних структур(фiскальна та кредитно-грошова полiтика, законодавство). Наприклад, в залежностi вiд характеру податковоi полiтики (розмiри податкових ставок) пiдприiмство буде отримувати високий прибуток чи, навпаки, зовсiм його не отримувати.
2.Господарська кон”юктура, що складаiться.Вона включаi кон”юктуру ринкiв сировинних та матерiальних ресурсiв, ринкiв трудових ресурсiв, ринкiв засобiв виробництва, ринкiв фiнансових ресурсiв.
3.Розвиток родинних та пiдтримуючих галузей. В даному випадку мова йде про розвиток нових технологiй (ресурсозберiгаючих, технологiй глибокоi переробки), нових матерiалiв та джерел енергii. РЗх впровадження у виробництво пiдвищуi науковий та виробничий портенцiал пiдприiмства.
4. Параметри попиту. Вони включають рiст попиту на товари, що виробляються пiдприiмством, його стабiльнiсть i дозволяють пiдприiмству отримувати високий прибуток , а також закрiпити своi положення на ринку. Нестабiльний попит, змiна вимог покупця до якостi продукцii пiдприiмства, зниження покупноi можливостi населення, навпаки, не створюють умов для забезпечення певноi конкурентоспроможностi пiдприiмства.
До внутрiшнiх факторiв вiдносяться наступнi:
1.Дiяльнiсть керiвництва та апарату управлiння пiдприiмства (органiзацiйна та виробнича структури управлiння, професiйний та квалiфiкований рiвень керуючих кадрiв i т. д.).
2.Система технологiчного оснащення.Обновлення устаткування та технологiй, тобто замiна iх на бiльш прогресивнi, забезпечуi пiдвищення конкурентоспроможностi пiдприiмства, пiдсилюi внутрiшню гнучкiсть виробництва.
3.Сировина, матерiали i напiвфабрикати. Якiсть сировини, комплектнiсть ii перероблення та величина вiдходiв серьйозно впливають на конкурентоспроможнiсть пiдприiмства. Зменшення виходу готовоi продукцii iз використовуiмоi сировини( це особливо характерно для харчовоi промисловостi), некомплексна ii переробка приводять до збiльшення витрат виробництва, а значить, до зменшення прибутку, що, в свою чергу, не дозволяi розширити виробництво. В наслiдок цього знижуiться конкурентоспроможнiсть. РЖ навпаки, покращення використання сировини, його комплексна переробка понижують витрати виробництва, а значить, пiдвищують конкурентоспроможнiсть.
4.Збут продукцii: його об”iм та витрати реалiзацii. Цей фактор серйозно впливаi на пiдвищення конкурентоспроможностi пiдприiмства: можна добитися непоганих результатiв в виробництвi, випускаючи продукцiю вищоi якостi i вiдносно невисокоi собiвартостi, але все буде зведене на- нiвець iз-за непродуманоi збутовоi полiтицi. Тому пiдприiмство намагаiться здiйснити ефективний збут за рахунок продажi продукцii, необхiдноi ринковi, стимулювання збiльшення об”iмiв продаж, завойовуючи новi ринки збуту. Все це робиться , з однiii сторони, на основi формування “свого” покупця, проведення ефективноi цiновоi полiтики i т. п. , а з iншоi тАУ шляхом ефективного забезпечення сировиною, необхiдними матерiалами та устаткуванням по доступним цiнам.
Визначивши середовище, в якому воно буде працювати, пiдприiмству необхiдно перейти до установлення своii ролi, положення на ринку. Тут важливо виходити iз максималiзацii тих можливостей пiдприiмства, якi вiдрiзняють його вiд конкурентiв.
До форм та методiв максимiлiзацii внутрiшнiх можливостей основi проведення технологiчноi полiтики, направленоi, по-перше, на постiйне внесення пiдприiмства необхiдно перш за все вiднести гнучке iх використання на “ноу-хау” в технологiю виробництва та образ своii продукцii, що дозволяi пiдприiмству стати лiдером у випуску даноi продукцii, по-друге, на забезпечення високоi якостi, по-третi, на поставку продукцii в срок.
Прагнучи до гнучкого використання своiх внутрiшнiх можливостей, пiдприiмство повинно забезпечити собi технологiчну та економiчну ефективнiсть не нижче галузевоi. РЖншими словами, воно повинно найти спосiб оптимального поiднання бажаноi технологiчноi та економiчноi ефективностi, щоб забезпечити найкращi технологiчнi та економiчнi умови пропозицii.
Глава РЖРЖ. АНАЛРЖТИЧНА ОЦРЖНКА ДП АТ
“КиiвХлiб” ВлБУЛОЧНО-КОНДИТЕРСЬКОГО КОМБРЖНАТУВ»
2.1. РЖсторична довiдка
Хлiбозавод iменi Першого Травня по випуску фермового хлiба та хлiбобулочних виробiв став до ладу ЗО квiтня 1930 року. Пiзнiше переймiновано в хлiбокомбiнат. В 1974 роцi став Булочне - кондитерським комбiнатом. 27 червня 1996 року Дочiрнi пiдприiмство АТ ВлКиiвхлiбВ» ВлБулочно-кондитерський комбiнатВ» було зареiстровано Державною адмiнiстрацiiю Старокиiвського району мiста Киiва. Отже, БКК перейшов з державноi форми власностi на колективну.
Пiд час вводу в експлуатацiю пiдприiмство було обладнане трьома печами ХВ, однiiю пiччю Вернера i Порлейдера потужнiстю 32 тони за добу хлiбобулочних виробiв. Пiзнiше було прибудовано цех, в якому випiкалось бiля 1,5 тон /добу печива масових сортiв.
В 1964 роцi почалось будiвництво чотириповерхового корпусу з бараночним, картонажним, кондитерським цехами та складом безтарного зберiгання борошна. Проводилась стрiмкими темпами механiзацiя i автоматизацiя процесiв. Полегшенням працi став перехiд з вугiлля на природний газ.
В 1975 роцi була пущена лiнiя по виробництву тiстечок ВлЕклерВ» до 7200 штук за змiну. В 1976 роцi було приiднано хлiбозавод №8 з виробiтком до 15т/ добу булочних виробiв.
В 1979 роцi комбiнат виробляв 70 найменувань продукцii. На сучасному етапi асортимент продукцii налiчуi близько 120 видiв.
На комбiнатi постiйно впроваджуються заходи, спрямованi на вдосконалення органiзацii та нормування працi, покращення умов працi, усунення випадкiв травматизму. Розробляються заходи, спрямованi на скорочення частки ручноi працi, на пiдвищення продуктивностi працi, збiльшення випуску товарноi продукцii та зростання прибутку.
Значною подiiю початку 1998 року для комбiнату стало введення в експлуатацiю нового кондитерського цеху, який обладнано устаткуванням, що вiдповiдаi сучасним вимогам механiзацii i автоматизацii.
В ринкових умовах колектив комбiнату намагаiться забезпечити виробництво високоякiсноi продукцii та ii реалiзацiю в умовах конкуренцii. З цiiю метою проводиться постiйна робота над асортиментом продукцii та розробкою нових видiв виробiв.
2.2. Аналiз виробництва i реалiзацii продукцii
Обсяг виробництва i реалiзацii продукцii залежить вiд рiвня технiчноi забезпеченостi пiдприiмства та iнтенсивного використання обладнання, забезпеченостi пiдприiмства сировиною та ii якiсть, наявнiсть на пiдприiмствi РЖ квалiфiкованих кадрiв та рiвня органiзацii працi. Всi цi фактори вивчаються в процесi аналiзу, визначаiться iх вплив на процес виробництва та результати господарськоi дiяльностi пiдприiмства.
а) аналiз виробничоi програми:
виробнича програма визначаi номенклатуру, строки, кiлькiсть i вартiсть продукцii, i складовою частиною бiзнес-плану. Аналiз виробничоi програми по БКК наведено в таблицi 2.1.
Таблиця 2.1
Виробнича програма
| Один. | 1997 | 1998 | 1998 в % |
Показники | Вим. | рiк | рiк | до 1997 р. |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Обсяг продукцii в дiючих | Тис. Грн. | 22472 | 25002 | 111.2 |
| цiнах (без ПДВ) |
|
|
|
|
| 2. Обсяг продукцii в |
|
|
|
|
| Порiвняльних цiнах (без | Тис.грн. | 21528 | 24162 | 104.7
|
| ПДВ) на 1.01.97р. |
|
|
|
|
| 3. Виробництво основних |
|
|
|
|
| видiв: |
|
|
|
|
| тАв хлiбобулочних виробiв | Тон | 14189 | 14220 | 100.2 |
| тАв кондитерських виробiв | Тон | 1440 | 1814 | 128.3 |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 4. Темп росту в груповому |
|
|
|
|
| Асортиментi: |
|
|
|
|
| 4.1. Хлiбобулочних виробiв | Тон | 14189 | 14220 | 100.2 |
| 3 них: |
|
|
|
|
| тАв булочнi та здобнi вироби | Тон | 11765 | 10755 | 91.4 |
| 0,5 кг i менше |
|
|
|
|
| тАв булочнi та здобнi вироби | Тон | 426 | 454 | 106.6 |
| 0,3 кг i менше |
|
|
|
|
| тАв булочнi та здобнi вироби | Тон | 290 | 294 | 101.4 |
| 0,2 кг i менше |
|
|
|
|
| тАв бараночнi вироби | Тон | 1530 | 868 | 56.7 |
| * здобнi вироби | Тон | 406 | 121 | в 3,3 рази |
| тАв дiiтичнi вироби | Тон | 135 | 116 | 86,0 |
| в т. ч. Дiабетичнi | Тон | 83 | 98 | 84,7 |
| 5. Кондитерськi вироби | тон | 1848 | 1440 | 128,3 |
| З них: |
|
|
|
|
| тАв торти i тiстечка | тон | 1758 | 1404 | 125,2 |
| тАв кекси | тон | 76 | 27 | в 2,8 рази |
| тАв схiднi солодощi | тон | 1 | 2 | 50,0 |
| тАв печиво | тон | 13 | 7 | 185,7 |
| 6. Конд. Вироби в розфасовцi | тон | 1761 | 1411 | 124,8 |
Загальний обсяг продукцii збiльшився, але зменшився осбяг виробництва булочних та здобних виробiв вагою 0,5 кг i менше, це сталося за рахунок зупинення печей №1 та №2 на ремонт. Зменшення виробiтку бараночних виробiв сталося з причин зниження купiвельноi спроможностi населення.
На виконання виробничоi програми впливаi ряд факторiв, якi подiляють на три групи:
тАв пов'язанi з органiзацiiю працi та використанням робочоi сили;
тАв з наявнiстю та використанням засобiв працi;
тАв з наявнiстю i використанням предметiв працi.
Мiж цими факторами iснують певнi залежностi, якi слiд розглянути та про-аналiзувати. Розглянемо вплив трудових факторiв на виконання виробничоi програми. Данi для аналiзу наведено в таблицi 2.2.
Таблиця 2.2
Вплив трудових факторiв
Показники |
1997 рiк |
1998 рiк | Абсолютне вiдхилення (+/-) |
| 1.Товарна продукцiя, тис. Грн. | 22472 | 25002 | + 2530,3 |
| 2. Середньоспискова чисельнiсть ПВП, чол. | 753 | 852 | +99 |
| 3. Середньорiчний виробiток ТП на 1 прац.,грн | 29843 | 29345,4 | - 497,6 |
З даних таблицi 2.2. видно, що на збiльшення виробничоi програми вплинули:
змiна чисельностi :ТП = +99 * 29843 == +2954,5 тис. грн.
змiна продуктивностi працi:ТП = - 497,6 * 852 = - 423,9 тис. грн.
Загальна змiна ТП АТП = +2954,5 - 423 = +2530,3 тис. грн.
Розглянемо вплив на виконання виробничоi програми другоi групи факторiв тАФ наявностi та ефективностi використання основних виробничих фондiв, використовуючи данi таблицi 2.3.
Таблиця 2.3.
Вплив наявностi i використання ОВФ
|
|
| Абсолютне |
Показники | 1997 рiк | 1998 рiк | Вiдхилення, |
|
|
| (+/-) |
| 1. Товарна продукцiя, тис. Грн. | 22472 | 25002,3 | + 2530,3 |
| 2. Середньорiчна вартiсть ОВФ, тис. грн. | 3917,6 | 5738 | + 1820,4 |
| 3. Фондовiддача на 1 грн. Вартостi ОВФ, грн. | 5736,2 | 4537,3 | -1378,9 |
На змiну обсягiв виробництва продукцii вплинули:
тАв змiна середньорiчноi вартостi ОВФ:
ТП =+1031,2* 6062,6 =+6251,8 тис. грн.
тАв змiна фондовiддачi:
ТП = -326,4 * 3917,6 = -1278,7 тис. грн. Загальна змiна: АТП =+6251,8 - -1278,7 = +4973 тис. грн.
Розглянемо вплив на змiну обсягiв виробництва третьоi групи факторiв тАФ наявнiсть та ефективнiсть використання матерiальних ресурсiв, використовуючи данi таблицi 2.4.
Таблиця 2.4.
Вплив наявностi i використання матерiальних ресурсiв
Показники |
1997 рiк |
1998 рiк | Абсолютне вiдхилення, (+/-) |
| Товарна продукцiя, тис. грн. | 22472 | 25002,3 | +2530,3 |
| 2. Матерiальнi витрати, тис. грн. | 12992 | 15333 | +2341 |
| 3. Вартiсть ТП на 1 грн. матерiальних витрат, грн. | 1729.7 | 1763.1 | -33.4 |
З даних таб. 2.4. видно, що зростання обсягiв виробництва вiдбулося за рахунок:
тАв змiни матерiальних витрат:
ТП = +3067 * 1,763 = +5407 тис. грн.
тАв змiни матерiаловiддачi:
ТП = -0,0334 * 12992 = -434 тис. грн. Загальна змiна: АТП = +5407 -434 = +4973 тис. грн.
На змiну виробничоi програми вплинула також змiна цiн на продукцiю комбiнату, яку вiдображено в таблицi 2.5.
Таблиця 2.5
Середня оптова цiна 1 тони продукцii в порiвняльних
цiнах станом на 1.01.97 року
Середня оптова цiна 1 тони |
1997 рiк |
1998 рiк | 1998 р. в % до 1997 р. |
| тАв хлiбобулочних виробiв | 980,02 | 954,20 | 97,36 |
| тАв кондитерських виробiв | 5282,92 | 5097,00 | 96 |
б) аналiз асортименту продукцii:
Аналiз асортименту продукцii полягаi у визначеннi фактичного випуску за повним або груповим асортиментом i порiвняннi його з плановими значеннями. При аналiзi структури продукцii визначають питому вагу окремих виробiв в загальному обсязi та порiвнюють ii з планом.
Проаналiзуiмо виконання плану з асортименту продукцii на БКК за 1998 рiк на основi даних таблицi 2.6.
Таблиця 2.6.
Виконання плану з асортименту за 1998 рiк
| Вартiсть продукцii, | Виконан-ня | Зараховано | Вiдносне |
Вид виробiв | тис. грн. | плану | планом | Вiдхилення, |
| План | Факт | % |
| % |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. Хлiбобулочнi | 12100 | 13129,3 | 118,2 | 11534,5 | 95,3 |
| вироби, всього |
|
|
|
|
|
| тАв хлiб житно-обдир. | тАФ | 220,7 | тАФ | тАФ | тАФ |
| тАв хлiб пшен. з бор. 2г | тАФ | 1067,4 | тАФ | тАФ | тАФ |
| тАв хлiб пшен. з бор. в/г | 5 | 5,9 | 14,0 | 0,7 | 14,0 |
| тАв булочнi вир. З бор. 1г | 120 | 181,4 | 240,8 | 120 | 100,0 |
| тАв булочнi вир. З бор.в/г | 8780 | 8937,7 | 112,8 | 8780 | 100,0 |
| тАв бараночнi вироби | 2243 | 1639,2
| 127,6 | 2243 | 100,0 |
| тАв здобнi вироби | 201 | 817,3 | 359,3 | 201 | 100,0 |
Вместе с этим смотрят:
"Управленческая борьба" - ведение переговоров
Cамоорганизация как процесс саморазвития
Cистема управлiння зовнiшньоекономiчною дiяльнiстю ЗАТ "Харкiв'янка"
PR в шоу-бизнесе
PR менеджмент в турагенстве