Агровиробнича характеристика чорнозему пiвденного
Змiст роботи
Вступ
1. Поширення i генезис чорноземiв пiвденних
2. Класифiкацiя чорноземiв
3. Будова ТСрунтового профiлю i його морфологiчнi ознаки.
4. Механiчний i агрегатний склад ТСрунту
5. Фiзичнi i хiмiчнi властивостi чорноземiв пiвденних
6. Сiльськогосподарське використання
7. Заходи покрашення родючостi ТСрунтiв
Висновки
Список лiтератури
Вступ
ТРрунт, за визначенням В.РЖ. Вернадського, тАФ бiокосне тiло, тобто таке, що включаi як неживу природу ТРрунтоутворюючу геологiчну породу, повiтря, воду), так i живi органiзми (корiння рослин, тварини, мiкроорганiзми). Невiд'iмний компонент ТСрунту тАФ гумус тАФ специфiчна стiйка органiчна колоiдна речовина, яка надаi йому характерного забарвлення.
В.В. Докучаев першим знайшов у ТСрунтi ознаки природно-iсторичного тiла, якому властивi своi особливостi, iсторiя, закони розвитку. Так, вiн маi характерну будову тАФ профiль, складений генетичними горизонтами, своi морфологiчнi властивостi, тобто свою форму. ТРрунтовий покрив характеризуiться надзвичайною строкатiстю. У подiбних природних умовах утворюються схожi ТСрунти, що i одним iз нарiжних каменiв вчення про ТСрунтоутворення.
Тема реферату: ВлАгровиробнича характеристика чорноземiв пiвденнихВ».
Мета роботи: розкрити агровиробничу характеристику чорноземам пiвденним.
Ми встановили, що для сiльськогосподарського використання ТСрунтiв важливу роль вiдiграють механiчний та агрегатний склад ТСрунту, фiзико тАУ хiмiчнi та воднi, тепловi та повiтрянi властивостi. У разi, якщо ТСрунтовий покрив незабезпечюiться природноi родючiстю важливим i також проведення агромелiоративних заходiв по збереженню i пiдвищенню iх родючостi.
У ходi пiдготовки були використанi бiблiографiчнi матерiали та картографiчнi, проведено аналiз статистичних даних.
1. Поширення i генезис чорноземiв пiвденних
Чорноземи пiвденнi поширенi в пiвнiчнiй частинi пiвденного Степу. В центральнiй i пiвденнiй частинi зони вони змiнюються каштановими ТСрунтами i солонцями.
Територiя поширення чорноземiв пiвденних розчленована долинами багатьох рiчок, порiзана балками та дiючими ярами. Мiсцевiсть здебiльшого дренована, поверхневий стiк супроводжуiться процесами водноi ерозii.
Чорноземи пiвденнi подiляють на звичайнi (Азово-Причорноморська провiнцiя), мiцелярно-карбонатнi (Заднiпровський i Кримський Степ) i солонцюватi тАФ в зонi переходу ТСрунтiв до темно-каштанових.
Характерною ознакою чорноземiв пiвденних i невелика товщина горизонтiв, проникання i фiксацiя гумусних речовин (50тАФ60 см). На глибинi 60тАФ120 см розвинений ущiльнений шар буруватого кольору з нагромадженням вуглекислих кальцiю i магнiю у виглядi бiлих плям.
Особливiстю цих ТСрунтiв i також наявнiсть гiпсу на глибинi 2,5тАФ4 м. У пiдвищенiй пiвнiчнiй частинi гiпс залягаi на глибинi 4, а на пiвдень з пониженням мiсцевостi тАФ 2тАФ2,5 м. [2]
Чорноземи пiвденнi утворилися за умови чiтко вираженого дерново - гумусно акумулятивного процесу ТСрунтоутворення. Вiдбуваiться вiн пiд впливом багаторiчноi трав'янистоi рослинностi в умовах помiрного вологого клiмату i найбiльш енергiйно на нещiльних карбонатних гiрських породах.
Помiрне зволоження при не промивному типi водного режиму, що характеризуiться чергуванням низхiдних та висхiдних потокiв ТСрунтовоi вологи, призвело до рiвномiрного просочування профiлю гумусом i вилуговування легкорозчинних сполук i карбонатiв кальцiю (останнiй вимиваiться з верхньоi частини). Перехiднi до материнськоi породи горизонти, як правило, збагаченi карбонатами кальцiю (СаС03). Насиченiсть вбирного комплексу кальцiiм та закрiплення ТСрунтових колоiдiв (глини i гумусу) сприяють утворенню агрономiчноцiнноi водостiйкоi зернисто-грудкуватоi структури. Руйнування мiнеральноi частини не спостерiгаiться.
Саме дерновий процес призводить до формування рiзних чорноземних ТСрунтiв, якi характеризуються високою гумусованiстю, насиченiстю кальцiiм, нейтральною або близькою до нейтральноi реакцiiю ТСрунтового розчину, сприятливими фiзико-механiчними властивостями
З даних фiзико-хiмiчноi i агрономiчноi характеристики чорноземiв Украiни (Таблиця 1.) видно певну вiдмiннiсть мiж основними видами ТСрунтiв степовоi i лiсостеповоi зон за вмiстом гумусу, реакцiiю середовища, наВнсиченiстю основами, кислотнiстю, вмiстом поживних речовин тощо. [7]
Таблиця 1
Характеристика чорноземiв пiвдня Украiни
| ТРрунти | Глибина см. | Гумус % | рН сольовоi витяжки | Сума увiбраних основ мг-екв на 100г ТСрунту | Гiдрологiчна кислотнiсть, мг тАУ екв на 100 ТСрунту | Ступiнь насичення основами | Поживнi речовини, мг на 100 г ТСрунту |
| валовi | Розчиннi в слабiла кислотах |
| N | Р2О5 | Р2О5 За Аренiусом Труогом | К2О соляноi витяжки |
| Чорноземи опiдзоленi | 0тАФ10 25тАФ35 50-60 | 3,23 2,56 1,74 | 6,0 6,3 6,8 | 17,7 18,2 21,3 | 2,1 1.6 0,8 | 87 91 95 | 161 117 | 140 820 | 18,3 13,5 | тАФ |
| Чорноземи глибокi мало гумуснi легкосуглинковi | 0тАФ20 20-45 | 4,1 3,2 | 5,1 6,3 | 18,9 21,2 | 1,9 0,8 | тАФ | 180 150 | 130 100 | 6,6 10,0 | 6,1 7,2 |
| Чорноземи глибокi мало гумуснi середньо суглинковi | 0-20 20-45 | 4,85 3,63 | 6,4 6,6 | 28,5 29,9 | 1.3 0,5 | тАФ | 250 180 | 120 ПО | 16,0 7,0 | 7,9 6,5 |
| Чорноземи глибокi середньо гумуснi важко суглинковi | 0-20 20тАФ45 65-85 | 6,05 5,44 4,17 | 6,5 6,2 | 36,0 44,0 | 1,3 0,6 | - | 360 320 | 170 130 | 12,0 12,0 | тАФ |
Чорноземи глибокi мало гумуснi вилуженi 4- | 0-20 25тАФ45 65-85 | 3,11 2,49 1,79 | 5,5 5,6 | 16,4 18,4 | 3,1 2,8 | тАФ | 150 ПО | 120 ПО | 6,6 10,0 | тАФ |
2. Класифiкацiя чорноземiв
Першу класифiкацiю чорноземiв розробив В. В. Докучаiв, подiливши iх залежно вiд умов залягання на чорноземи вододiлiв, рiчкових терас i схилiв. За вмiстом гумусу вiн видiляв чотири групи чорноземiв, з яких перша мiстить 13-16%, друга-10-13, третя тАУ 7-10, а четверта - 4-7% гумусу.
Класифiкацii чорноземiв значну увагу придiляли М. М. Сибiрцев, Л. РЖ. Прасолов та iн. Тепер видiляють такi пiдтипи чорноземiв: опiдзоленi, вилуженi, типовi, звичайнi i пiвденнi.
Окремi пiдтипи чорноземiв дуже рiзняться вмiстом гумусу. Неоднакову кiлькiсть гумусу мiстять i чорноземи одного i того пiдтипу.
Всi пiдтипи чорноземiв мають неоднакову будову профiлю i рiзнi фiзико-хiмiчнi та агрономiчнi
Чорноземи пiвденнi дiляться на такi роди:
1) звичайнi;
2) карбонатнi - закипають з поверхнi;
3) мiцелярно-карбонатнi - мають у профiлi i "бiлозiрку", i карбонатну цвiль, що утворюються внаслiдок специфiчних особливостей водного режиму. Чорноземи пiвденнi солонцюватi. Зустрiчаються на пiвднi пiд зони на переходi до темно-каштанових ТСрунтiв. У них морфологiчно добре виявлена диференцiацiя профiлю на елювiальним та iлювiальний горизонти. Верхнi горизонти мiстять кремнеземисту присипку, пухкi, пилуватi, нижнi горизонти ущiльненi, натьоки колоiдiв, темно-бурi, горiху вато - призматична структура.
Солонцюватiсть чорноземiв пiвденних зумовлена головним чином магнiiм, кiлькiсть якого у ГВК складаi 15-25%, а натрiю не перевищуi 2-5% вiд iмностi катiонного обмiну. Тобто цi ТСрунти можна вiднести до залишково-солонцюватих. За ступенем солонцюватостi iх подiляють на:
слабо солонцюватi: iх будова Н(е), НР(РЖ), Рк;
середньо солонцюватi: Не, НРi(к), Рк;
сильно солонцюватi: НЕ, НРРЖ(к), Рк.
Солонцювато-солончакуватi - це ТСрунти переважно вторинного засолення в результатi зрошення мiнералiзованими водами або пiдтоплення, коли ТСрунтовi води пiднялись до поверхнi i призвели до засолення. Воно проявляiться в появi вицвiтiв солей на поверхнi агрегатiв у сухi перiоди, а внизу - ознаки оглеiння у виглядi сизувато-сiрих i бурувато-iржавих плям.
РЗх подiляють на солончаковi - солi з глибини 0-30 см, а ТСрунтовi води - 1-3 м i солончакуватi - солi глибше 30 см, а ТСрунтовi води - близько 3 м. Солончакуватiсть ТСрунтiв супроводжуiться, як правило, iх поверхневим осолонцюванням, в результатi чого верхнiй шар ТСрунту перетворюiться в безструктурну масу. У вологому станi вiн стаi в'язким, липким, а в сухому - щiльним, злитим, бриластим. Вмiст обмiнного натрiю сягаi 3-5 мг-екв на 100 г ТСрунту. Осолодiлi ТСрунти - займають мiлкi зниження (западини). Зверху знаходиться елювiйований, збагачений Si02, горизонт. Перехiдний горизонт iлювiальний, призматичний, оглеiний.
Пiдзона пiвденних чорноземiв переважно лiвобережна, належить до зони вiтровоi ерозii (дефляцii), тому тут поширенi також дефльованi ТСрунти. Вони займають вiтроударнi вершини вузько хвилястих вододiлiв i верхнi частини схилiв схiдноi й пiвденно-схiдноi експозицii. Подiляються на:
1) слабодефльованi - вiтром здута половина гумусового горизонту;
2) середньодефльованi - здутий весь гумусовий горизонт;
3) навiянi - навiяно понад 30 см дрiбнозему. [7]
Окремим типом ТСрунтiв пiвдня i Чорноземи пiвденнi на елювii щiльних порiд. Цi ТСрунти найчастiше утворюються на таких породах:
1. На елювii щiльних карбонатних порiд (вапняки, крейда, мергель, карбонатнi пiщаники, доломiти, алеврити).
2. На елювii щiльних без карбонатних порiд. Поширенi вони в основному на Донецькому кряжi, в Криму, на схилах балок, по берегах рiчок, де на поверхню виходять корiннi породи.
Переважно це середньо глибокi (65-85 см) i неглибокi види (45-65 см). Зустрiчаються i коротко профiльнi (25-45 см), а також недорозвинутi ТСрунти (до 25 см). Загальним для них i щебенюватiсть профiлю (скелетнiсть). Вмiст гумусу у середньому дорiвнюi 2-6%.
Чорноземи еродованi. За ступенем розвитку процесiв руйнування ТСрунтiв вони бувають:
1) слабозмитi - змита половина гумусово-акумулятивного горизонту - займають пологi схили;
2) середньозмитi - змито понад половину (2/3) гумусово-акумулятивного горизонту, займають покутi схили;
3) сильнозмитi - змитий гумусовий i верхнiй перехiдний горизонти - займають покутi i крутi схили;
4) намитi - формуються у пiднiжжях схилiв, по днищах балок, куди зноситься делювiй. Потужнiсть гумусово-акумулятивного горизонту збiльшуiться на 30 см i бiльше. Звоження тонкошарувате.
Лучно-чорноземнi ТСрунти подiв. Це своiрiднi автогiдроморфнi. ТСрунти рiзного ступеня оглеiння, осолодiння, солонцюватостi, карбонатностi. Мають лучно-чорноземнi i дерновi типи. Формуються у мiлких (плоских) подах або по периферii великих подiв при короткочасному поверхневому зволоженнi i при глибокому (понад 5 см) заляганнi прiсних ТСрунтових вод. [5]
При близькому рiвнi ТСрунтових вод (до 1,5-2,0 м) утворюються чорноземно-лучнi ТСрунти. Пiдвищене зволоження зумовило iнтенсивнiший розвиток лучноi рослинностi, а отже, i бiльш гумусований профiль до 50-80 см.
3. Будова ТСрунтового профiлю i його морфологiчнi ознаки
Профiль ТСрунтiв диференцiйований, розчленований на гумусний i два перехiдних горизонти (Рисунок 3.1).
Горизонт А товщиною 25тАФ40 см маi темно-сiрий або темно-бурий колiр, грудкувату структуру, часто з незначним коричневим вiдтiнком. Загальна товщина гумусного горизонту (А+Вi) 45тАФ60 см.
В iлювiальному карбонатному горизонтi чiтко виражена ВлбiлозiркаВ». Лiнiя скипання знаходиться в нижнiй частинi горизонту Вi або на межi з гумусним горизонтом. Перехiдний горизонт (Вк) темнувато-бурий, слабкоущiльнений, по всьому профiлю карбонатний. Товщина гумусного
Рис. 3.1 Профiль грунтiв
(А) тАФ0тАФ38 см. Гумусний горизонт темно-сiрого кольору, структура дрiбнозерниста (цiлина). На поверхнi ясно видно борошнисту псiшку.
Нр(Вi)тАФ38тАФ68 см. Гумусований перехiдний горизонт з темно-коричневим вiдтiнком, структура горiховидна, окремi агрегати гострочастоi форми. Горизонт щiльний, перехiд до порiд рiзкий.
Рк(В2)тАФ68тАФ85 см. Бурувато-палевий щiльний горизонт, по щiльностi помiтнi затiкання гумусу.
Рк(ВС)тАФ85тАФ130см. Багато карбонатiв у виглядi бiлозiрки.
Рк(С) тАФ 130тАФ180 см. Темно-палевий глинистий лес. На глибинi 100 см зустрiчаються кристали гiпсу.
горизонту у чорноземiв пiвденних, звичайних i солонцюватих легко- i важкосуглинкових збiльшуiться у напрямi зi сходу на захiд тАФ вiд 50тАФ75 см на Лiвобережжi Днiпра до 60тАФ85 см на Правобережжi, на легкосу-глинкових лесовидних породах досягаi 80тАФ100 см i бiльше. Товщина гумусного горизонту чорноземiв пiвденних мiцеляро-карбопатних у Заднiпров'i тАФ 65тАФ85 см, а в Кримському Степу тАФ 45тАФ65 см. [6]
Характерною ознакою чорноземiв пiвденних i невелика товщина горизонтiв, проникання i фiксацiя гумусних речовин (50-60 см). На глибинi 60-120 см розвинений ущiльнений шар буруватого кольору з нагромадженням вуглекислих кальцiю i магнiю у виглядi бiлих плям.
Особливiстю цих ТСрунтiв i також наявнiсть гiпсу на глибинi 2,5-4 м. У пiдвищенiй пiвнiчнiй частинi гiпс залягаi на глибинi 4, а на пiвдень з пониженням мiсцевостi - 2-2,5 м.
Вмiст гумусу в чорноземах пiвденних збiльшуiться на пiвнiч з поширенням чорноземiв звичайних
З переходом до каштанових ТСрунтiв зменшуiться товщина гумусного горизонту i процентний вмiст гумусу в чорноземах.
У ходi аналiзу ТСрунтового профiлю чорноземiв пiвденних можна зробити висновок, що цей тип ТСрунту належить до одних з родючих ТСрунтiв Украiни. Використання ТСрунтiв обмежуiться умовами недостатньоi зволоженостi територii. Тому вони i цiнним мелiоративним фондом для розвитку iригацii.
4. Механiчний i агрегатний склад ТСрунту
Механiчний склад ТСрунтiв тАФ це перш за все механiчний склад ТСрунтоутворювальноi породи, на якiй формуються ТСрунти. У зв'язку з тим, що чорноземи пiвденнi сформувались на лесах, механiчний склад iх важко суглинистий та легко глинистий. На лесах вiн не змiнюiться на глибину верхнього ярусу лесу. Найбiльша кiлькiсть водостiйких агрегатiв розмiром 0,25-10 мм спостерiгаiться в орному i пiдорному шарах ТСрунту. В бiльшостi випадкiв вона коливаiться в межах вiд 70,1 до 87,5%.[5]
Механiчний склад ТСрунту стаi важчим в напрямку з пiвночi на пiвдень, а легшим - поблизу рiчкових долин, наприклад на терасах рiчок таких, як Днiпро, Буг, Днiстер, Сiверський Донець.
Таблиця 2
Залежнiсть властивостей чорноземiв пiвденних вiд механiчного складу
| Показник | Середньосуглинковi | Важкосуглинковi |
Щiльнiсть складення, г/см3 верхнiй горизонт нижнiй горизонт Вологiсть в'янення, % Найменша вологоiмкiсть, % | 1,10тАФ1,25 1,30тАФ1,40 10,0тАФ12,5 28тАФ21 | 1,12тАФ1.30 1,40тАФ1,50 12,0тАФ16,5 30тАФ21 |
Запаси продуктивноi вологи у метровому шарi у пiвтораметровому шарi Вмiст гумусу, % | 160тАФ170 220тАФ230 2,0тАФ3,0 | 130тАФ150 180тАФ210 2,5тАФ5,0 |
Вместе с этим смотрят:
Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье
РЖнтегрований захист озимоi пшеницi
РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi
РЖнфекцiйнi захворювання тварин
РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi