Агропромислова iнтеграцiя i агропромисловий комплекс
Мiнiстерство аграрноi полiтики Украiни
Кафедра:_____________________________________________________________________________________________________________________
Реферат
Тема: тАЬАгропромислова iнтеграцiя i агропромисловий комплекстАЭ
Виконав: студент 1-i групи, РЖРЖРЖ-ого курсу
екологiчного факультету
Змiст
Народногосподарське значення агропромислового комплексу Украiни
Аналiз стану сiльського господарства Украiни та його вiдповiднiсть стандартам САП РДС
Агропромислова iнтеграцiя
Регiональнi агропромисловi формування
Агропромисловi пiдприiмства та агрофiрми
Список використаноi лiтератури
Агропромисловий комплекс (АПК) тАФ це сукупнiсть ланок народного господарства (галузей, пiдгалузей, виробничих пiдприiмств, органiзацiй), дiяльнiсть яких тiсно повтАЩязана з виробництвом, зберiганням, транспортуванням, переробкою та збутом продукцii. АПК формуються на основi агропромисловоi iнтеграцii в умовах високого рiвня розвитку продуктивних сил та усуспiльнення виробництва. Подiляються на агропромисловi пiдприiмства та агропромисловi територiальнi комплекси. За територiальними масштабами та особливостями вони рiзноманiтнi. В галузевiй структурi АПК видiляють такi основнi сфери: сiльське господарство; промисловiсть по переробцi сiльськогосподарськоi сировини (харчова, деякi галузi легкоi промисловостi); виробництво засобiв виробництва для сiльськогосподарських та несiльськогосподарських галузей (машинобудування для сiльського господарства, легкоi та харчовоi промисловостi, виробництво мiнеральних добрив тощо); заготiвля, транспортування та збут продукцii; виробниче обслуговування комплексу (ремонт тракторiв та сiльськогосподарських машин, будiвництво тощо); наука, управлiння, пiдготовка кадрiв.
Складовою частиною АПК i також продовольчий комплекс, який включаi такi пiдкомплекси: зернопродуктовий, картоплепродуктовий, цукробуряковий, плодоовочевоконсервний, виноградно-виноробний, мтАЩясний, молочний, олiйно-жировий.
Функцiональна структура АПК вiдображаi його внутрiшнi комплексоутворюючi звтАЩязки, якi найiнтенсивнiше розвиваються у сферi виробництва i переробки конкретних видiв сiльськогосподарськоi продукцii. Основними ланками функцiональноi структури агропромислового iнтегрального комплексу i агропромисловi спецiалiзованi комплекси, що розвиваються на базi певних агропромислових циклiв. РЗхня територiальна структура складаiться з регiональних i зональних елементiв.
АПК як складна система маi три головнi аспекти: компонентний, територiальний i органiзацiйний. Компонентний аспект структури АПК полягаi у наявностi i звтАЩязаностi окремих галузей, функцiональних сфер (блокiв) галузей i агропромислових циклiв (ланцюгiв).
Агропромисловий цикл (ланцюг) як одна з форм компонентноi структури АПК тАФ це поiднання взаiмоповтАЩязаних стадiй одного виробничого процесу, що охоплюi виробництво, переробку i реалiзацiю сiльськогосподарськоi продукцii. Агропромисловi цикли i основою формування спецiалiзованих АПК (мтАЩясопромислового, молокопромислового, плодоовочевоконсервного тощо).
Основною формою територiального зосередження сiльськогосподарського виробництва i засобом розвтАЩязання питань його плановоi територiальноi органiзацii i аграрнотериторiальнi комплекси (АТК). Пiд АТК слiд розумiти певну систему територiальних формувань сiльськогосподарських пiдприiмств, для яких характерно порiвняно стiйке поiднання галузей i вироблюваних продуктiв у виробничотериторiальних типах господарств, що склалося на основi найновiших технологiчних процесiв i рацiональних виробничих звтАЩязкiв. АТК i результатом розвитку територiального подiлу сiльськогосподарськоi працi, для якого характернi переважно горизонтальнi виробничi звтАЩязки.
В Украiнi сформувався АПК республiки тАФ важлива функцiональна ланка всього народногосподарського комплексу Украiни. Це другий пiсля iндустрiального виробництва структурний пiдроздiл господарства Украiни. На галузi, що входять до АПК республiки (включаючи забезпечення його засобами виробництва), припадаi близько 40% валового суспiльного продукту, майже чверть основних виробничих фондiв i чисельностi зайнятих працiвникiв.
Аналiз стану сiльського господарства Украiни та його вiдповiднiсть стандартам САП РДСДля Украiни було б помилкою недооцiнювати значення спiльноi аграрноi полiтики РДС. Сфера i механiзми ii дiяння зачiпають такi важливi проблеми, як стимулювання i модернiзацiя виробництва, формування i розширення нових ринкiв, iнтеграцiя у систему свiтового сiльського господарства. Але й переоцiнювати САП теж не варто тАФ з огляду на такi причини:
1. Полiтика, подiбна до iдиноi аграрноi полiтики РДС, стала б для Украiни недопустимо дорогою з огляду на проблеми формування бюджету. Пiдтримання цiн, квоти та iншi протекцiонiстськi заходи, що характеризують спiльну аграрну полiтику РДС, можуть бути вигiдними для фермерiв, але i дуже витратними для бюджету.
2. В Украiнi фермерськi господарства, а також iншi форми середнього i малого бiзнесу в аграрному секторi не перетворилися на рушiйну силу, якою можна було б нехтувати в перехiдний перiод. Як правило, низький рiвень спецiалiзацii iснуючих господарств i перешкодою для ефективного виробництва. Сiльськогосподарськi пiдприiмства Украiни займаються рослинництвом i тваринництвом, виробляючи при цьому 10-20 найменувань продукцii. Навiть вузькоспецiалiзованi господарства, де в структурi товарноi продукцii на один з ii видiв припадаi 75 % i бiльше, виробляють iх ще 10 або й бiльше. Фермери краiн РДС обмежуються лише 2-3 видами сiльськогосподарськоi продукцii.
Значнi посiвнi площi сiльськогосподарських пiдприiмств i велика кiлькiсть зайнятих у них працiвникiв ускладнюють управлiння в галузi та не сприяють зростанню продуктивностi аграрного виробництва.
3. Вiдкриття аграрного ринку Украiни призведе до втрати вiтчизняними виробниками своiх позицiй на користь поставок з РДС. У продовольчому секторi Украiни виникне гостра конкуренцiя, якоi не витримають бiльшiсть економiчно слабких господарств. Виробники сiльськогосподарськоi продукцii змушенi будуть шукати джерел доходiв, не пов'язаних з основною дiяльнiстю. Крiм того, цiни на продовольство можуть зрости i перевищити цiни свiтового ринку.
4. Зростання цiн спричинить пiдвищення доходiв сiльськогосподарських виробництв, але й одночасно тАФ втрати споживачiв i посилення iнфляцii. Загалом пiдвищення цiн на продукти харчування навiть на 10 - 20 % iстотно позначиться на рiвнi життя населення i може мати негативнi соцiальнi наслiдки.
5. Перешкодою для iнтеграцii аграрноi полiтики Украiни в загальноiвропейську i також те, що у нас роль сiльського господарства у створеннi ВВП i значно бiльшою, нiж у краiнах РДС. Частка зайнятих тут теж i набагато вищою. Так, у сiльському господарствi Украiни в середньому зайнято 22,4 % загальноi чисельностi працюючих у державi. Тим часом у Грецii вiдповiдний показник становить 20,1 %, у Португалii 12,2, в РЖспанii тАФ 9,2 в РЖталii тАФ 9,1, у Нiдерландах тАФ 3,7 .
6. З проникненням захiдних фiрм на продовольчi рийки Украiни пiдвищуiться значення агробiзнесу. Створюються СП та iншi органiзацiйнi форми кооперацiйних зв'язкiв. Однак в Украiнi необхiдно створити ефективнiшу та простiшу систему збуту, використовуючи при цьому досвiд таких краiн РДС, як Францiя, Нiдерланди (Влголландськi аукцiониВ»), Нiмеччина та iн. Для гарантування ефективного збуту слiд враховувати проблеми транспортного забезпечення i його вiдповiдностi iвропейським стандартам, надiйностi зберiгання продуктiв, що швидко псуються, з мiнiмальними втратами, полiпшення сортування продукцii, розвитку мережi комунiкацii для швидкоi циркуляцii iнформацii про стан ринку.
7. Перетворення структури аграрного сектора тАФ адмiнiстративно складний процес, який потребуi серйозноi економiчноi пiдтримки (у Францii, наприклад, яка мала подiбнi проблеми у 60-i роки, реструктуризацiя сiльського господарства триваi й досi). Досвiд iнших краiн РДС показуi, що процедура державного втручання спричиняi значнi невиробничi витрати.
8. РЖстотними проблемами, якi необхiдно вирiшувати в процесi реалiзацii Украiною iнтеграцiйноi стратегii, виступають адаптованiсть сiльських жителiв до нових умов, а також пiдвищення рiвня iх освiти i соцiального захисту. Реалiзацiя цих принципiв i реально можливою, але для цього потрiбна активнiша фiнансова участь сiльського населення у формуваннi фонду соцiального захисту, пенсiйноi системи тощо. Настав час звернути увагу на вiдродження сiльськогосподарськоi кооперацii, за вiдсутностi якоi украiнському селу буд важко досягти iвропейських стандартiв i стати конкурентоспроможним у РДС.
Отже, пiд час розробки економiчноi полiтики, спрямованоi на розширення експортноi стратегii, роль держави полягаi у стимулюваннi нацiональних аграрних виробникiв у напрямi пiдвищення продуктивностi виробництва i особливо на тих пiдприiмствах, де дотримуються певних стандартiв якостi та охорони навколишнього середовища
Це може бути досягнуто через посилення конкуренцii в аграрному секторi. Використання протекцiонiстських iнструментiв аграрноi полiтики може принести деякi позитивнi результати в короткостроковому перiодi, але в майбутньому, як правило, такi заходи можуть знизити продуктивнiсть та послабити конкурентоспроможнiсть. Тому потрiбно надати прiоритет бiльш активному спiвробiтництву Украiни iз СОТ, що полегшить iнтеграцiю до свiтовоi економiки, стимулюватиме лiбералiзацiю торгiвлi та в кiнцевому пiдсумку посилить конкурентну позицiю украiнського сiльського господарства.
Агропромислова iнтеграцiяСуть агропромисловоi iнтеграцii, ii органiзацiйнi форми i соцiально-економiчне значення
Слово ВлiнтеграцiяВ» походить вiд латинського й означаi поiднання окремих частин в iдине цiле. В широкому смислi слова пiд iнтеграцiiю розумiють посилення економiчних i виробничих зв'язкiв мiж рiзними краiнами (прикладом таких зв'язкiв i створення РДС i СНД), окремими сферами i сумiжними галузями, а також мiж рiзними пiдприiмствами, органiзацiями та iншими суб'iктами ринку.
У власному розумiннi слова iнтеграцiя означаi органiзацiйне поiднання технологiчно пов'язаних мiж собою рiзнорiдних видiв дiяльностi з притаманними iм функцiями з метою виробництва кiнцевого продукту i доведення його до споживача, а також досягнення на цiй основi вищих економiчних результатiв. Коли йдеться про агропромислову iнтеграцiю в широкому смислi слова, мають на увазi розвиток виробничих i економiчних зв'язкiв мiж галузями i пiдприiмствами агропромислового комплексу, якi пов'язанi мiж собою, технологiчно й об'iктивно орiiнтованi на поiднання iх матерiальних iнтересiв у процесi виробництва i реалiзацii кiнцевоi продукцii iз сiльськогосподарськоi сировини. Посилення таких зв'язкiв i закономiрним явищем. У процесi поглиблення суспiльного подiлу працi сiльське господарство самостiйно вже не може забезпечувати умови власного вiдтворення. Це зумовлено тим, що розвиток даноi галузi все бiльшою мiрою залежить вiд промисловостi, що поставляi селу необхiднi засоби виробництва. iх питома вага в структурi спожитих матерiальних ресурсiв знаходиться в межах 35тАФ38 %. тобто темпи й ефективнiсть розширеного вiдтворення в сiльському господарствi значною мiрою залежать вiд розвитку першоi сфери АПК тАФ фондоутворювальних галузей, iх здатностi забезпечити його знаряддями i предметами працi в необхiдному обсязi, асортиментi та якостi.
З iншого боку, iстотно пiдвищуiться роль самого сiльського господарства в розвитку i поглибленнi мiжгалузевих зв'язкiв в межах АПК. Вироблена в цiй сферi матерiального виробництва продукцiя надходить як сировина в ряд галузей промисловостi для переробки, причому частка сiльськогосподарськоi продукцii, що використовуiться для промисловоi переробки, постiйно зросте
i нинi перевищуе 60%. Зважаючи на досвiд iндустрiально розвинутих краiн, в яких даний показник досягаi 90%, та на сучаснi тенденцii до прискореною розвитку переробних виробництв, неважко передбачити, що в майбутньому роль сiльського господарства як постачальника сировини збiльшуватиметься. Як бачимо, спостерiгаiться значне розширення i поглиблення мiжгалузевих зв'язкiв за двома напрямами - з одною боку, в результатi задоволення всезростаючих потреб сiльською господарства продукцiiю фондоутворювальних галузей, а з другою, - через збiльшення поставок сiльськогосподарськоi сировини на промислову переробку галузям харчовоi i легкоi промисловостi. РЖснуi також третiй, надто важливий напрям розширення мiжгалузевих зв'язкiв тАФ здiйснення рiзних видiв дiяльностi з обслуговування сiльськогосподарського виробництва шляхом створення ремонтних, агрохiмiчних, мелiоративних та iнших агросервiсних пiдприiмств i органiзацiй, що в сукупностi утворюють виробничу iнфраструктуру АПК. ii функцiональне призначення тАФ створення необхiдних умов для нормального функцiонування основноi ланки АПК тобто ii другоi сфери сiльськогосподарського виробництва.
Агропромислова iнтеграцiя у власному сенсi слова означаi певне органiзацiйне поiднання сiльськогосподарського i технологiчно пов'язаного з ним промислового виробництва з метою одержання кiнцевоi продукцii iз сiльськогосподарськоi сировини i досягнення бiльшоi економiчноi вигоди завдяки взаiмнiй матерiальнiй заiнтересованостi i вiдповiдальностi всiх учасникiв агропромислового виробництва за кiнцевi результати господарювання. Даний вид iнтеграцii називають вертикальною iнтеграцiiю. Вона може органiзацiйно поiднувати всi або основнi стадii агропромислового виробництва й обiгу, зокрема виробництво сiльськогосподарськоi сировини, ii транспортування, зберiгання, переробку i реалiзацiю кiнцевого продукту.
В сiльському господарствi розвиваiться i горизонтальна iнтеграцiя як форма мiжгосподарського спiвробiтництва, за якоi досягаiться вищий економiчний ефект i нерiдко здiйснюiться поглиблення спецiалiзацii на окремих стадiях iдиного технологiчного процесу. Така iнтеграцiя розвиваiться, наприклад, у зерновиробництвi шляхом встановлення органiзацiйно-економiчних зв'язкiв мiж елiтно-насiннiвими репродуктивними пiдприiмствами та пiдприiмствами по виробництву товарного зерна. Рiзновидом такоi iнтеграцii i науково-виробничi системи, якi вперше стали створюватися в 1986тАФ1987 рр. з метою одержання iх учасниками тАФ сiльськогосподарськими пiдприiмствами квалiфiкованоi
допомоги вiд головного пiдприiмства тАФ науково-дослiдноi установи у впровадженнi в практику прогресивних технологiй iнших досягнень НТП i передового досвiду, а також в удосконаленнi форм i методiв органiзацii працi i виробництва. По сутi, будь-яке кооперування сiльськогосподарських товаровиробникiв е проявом горизонтальноi iнтеграцii.
Органiзацiйною формою агропромисловоi iнтеграцii i агропромисловi формування. Розрiзняють два типи iснуючих на Украiнi агропромислових формувань: регiональнi i господарськi. Регiональнi агропромисловi формування представленi переважно агропромисловими асоцiацiями, а господарськi тАФ агропромисловими пiдприiмствами i агрофiрмами. Особливостi побудови i функцiонування названих формувань розглядатимуться в окремих пiдроздiлах даноi теми. В цьому пiдроздiлi i необхiднiсть звернути увагу ще й на такий важливий аспект агропромисловоi iнтеграцii, як ii економiчне i соцiальне значення.
У функцiонуючих нинi агропромислових формуваннях, насамперед у господарських, досягаiться реальне поiднання сiльськогосподарського i промислового виробництва. В результатi цього виробництво продукцii сiльського господарства, ii транспортування, переробка i реалiзацiя з вiдокремлених ланок перетворюiться на iдиний виробничий процес, що з економiчноi точки зору характеризуiться взаiмною матерiальною заiнтересованiстю i вiдповiдальнiстю всiх учасникiв агропромислового виробництва за результати дiяльностi тАФ виробництво i реалiзацiю кiнцевоi продукцii.
В умовах реальноi iнтеграцii сiльськогосподарського i промислового виробництва створюiться додатковий синергiчний ефект, що проявляiться у вищiй економiчнiй ефективностi iнтегрованого виробництва порiвняно з вiдокремленим. Джерелами одержання агропромисловими формуваннями синергiчного ефекту i:
тАв iстотне зменшення втрат сiльськогосподарськоi продукцii, передусiм тiii, що швидко псуiться, за рахунок зведення до мiнiмуму розриву мiж ii збиранням i промисловою переробкою;
тАв збiльшення обсягу виробництва кiнцевоi продукцii за рахунок утилiзацii нестандартноi сiльськогосподарськоi продукцii та побiчних вiдходiв, якi без iнтегрованого виробництва повнiстю пропадають або використовуються нерацiонально (так тваринам нерiдко згодовують нестандартнi овочi, фрукти тощо);
тАв скорочення витрат на транспортування продукцii до мiсць переробки на великих переробних пiдприiмствах i на зустрiчнi завози продовольчих товарiв для споживання мiсцевим населенням. Це особливо важливо в умовах високоi вартостi енергоносiiв.
Слiд також зазначити, що агропромисловi формування одержують додатковий ефект, завдяки виробництву i реалiзацii кiнцевоi продукцii. Це зумовлено тим, що найвищого рiвня вiддачi авансового капiталу i поточних витрат досягають тi пiдприiмства АПК якi функцiонують на завершальнiй стадii виробничого циклу, здiйснюючи виробництво i реалiзацiю кiнцевоi продукцii. Адже остання завжди оцiнюiться вище, нiж сировина саме завдяки бiльшiй окупностi витрат, досягнутiй за рахунок споживача. В умовах вiдокремленого виробництва цей додатковий ефект одержують переробнi пiдприiмства, тимчасом як суто аграрнi пiдприiмства позбавленi можливостi полiпшувати свiй фiнансовий стан за рахунок цього виду ефекту. В умовах поiднання сiльськогосподарського i промислового виробництва власниками даного ефекту стають агропромисловi формування. Останнi самостiйно приймають рiшення щодо змiни асортименту продукцii й обсягу продажу вiдповiдно до кон'юнктури ринку, а також ведуть необхiдну маркетингову дiяльнiсть з тим, щоб задовольнити споживчий ринок i пiдвищити прибутковiсть власного виробництва.
Одержуючи бiльше доходiв порiвняно iз звичайними аграрними пiдприiмствами, агропромисловi формування успiшнiше вирiшують господарськi та економiчнi питання, забезпечують вищу соцiальну захищенiсть своiх працiвникiв, що i важливою ознакою соцiально орiiнтованоi ринковоi економiки. Агропромисловi формування створюють працiвникам широку технологiчну базу прикладання квалiфiкованоi працi i тим самим забезпечують повнiшу зайнятiсть працiвникам протягом року, а також нерiдко пом'якшують сезоннiсть виробництва.
З кiлькiсним зростанням агропромислових формувань тАФ агропромислових пiдприiмств, агрофiрм, агроконсорцiумiв тощо створюiться конкурентне середовище в сферi переробки сiльськогосподарськоi продукцii, яке змушуi учасникiв агропромислового виробництва виробляти якiснiшi продовольчi товари з конкурентоспроможною цiною.
Взаiмна матерiальна зацiкавленiсть усiх учасникiв регiональних i господарських органiзацiйних форм агропромисловоi iнтеграцii в досягненнi високих кiнцевих результатiв, з одного боку, i кожного з них у зростаннi масштабiв та ефективностi виробництва свого виду дiяльностi, з iншого, стаi тiiю рушiйною силою, яка створюi необхiдне економiчне середовище для ширшого впровадження у виробництво найновiших досягнень науки i передовоi практики, економiчно спонукаi забезпечувати пропорцiйний розвиток сiльського господарства i переробноi промисловостi, бази зберiгання продукцii та ii реалiзацii. В реч> атi створюються умови не лише для збiльшення обсягу виробництва i полiпшення якостi продукцii, а й для рацiонального використання сировини, забезпечення ii поглибленоi переробки, розширення асортименту продовольства. Все це змiцнюi економiку агропромислових формувань.
Важливо зазначити, що створення органiзацiйних форм агропромисловоi iнтеграцii та iх удосконалення само по собi не i унiверсальним засобом для виходу агропромислового виробництва на якiсно новий етап розвитку, що вiдповiдаi вимогам ринковоi економiки. Його висока ефективнiсть може бути досягнута на основi впровадження нових iнтенсивних технологiй, що забезпечують безвiдходнiсть при переробцi сiльськогосподарськоi сировини, економiю живоi й уречевленоi працi, скорочення i повну лiквiдацiю втрат ресурсiв та готовоi продукцii. Вирiшення цього завдання вимагаi постiйного наукового забезпечення агропромислових формувань, широкого застосування сучасноi обчислювальноi технiки, встановлення тiсних взаiмовигiдних виробничо-торгових i наукових зв'язкiв iз зарубiжними партнерами. Все це сприятиме виходу агропромислового виробництва на сучасний свiтовий рiвень.
Перед розглядом особливостей органiзацiйноi структури i специфiки функцiонування окремих видiв агропромислових формувань зауважимо, що нинi ставити питання про переваги одних з них над iншими передчасно. В процесi нагромадження цими формуваннями практичного досвiду роботи рель'iфнiше проявляться переваги i недолiки прийнятоi ними органiзацiйно-виробничоi структури, ступiнь ii маневреностi й еластичностi в обТСрунтованому вирiшеннi поточних i перспективних завдань. Це означаi, що в умовах господарськоi i фiнансовоi самостiйностi суб'iктiв ринку, розвитку рiзних форм господарювання i гнучкого поiднання рiзних форм власностi посилиться економiчна змагальнiсть мiж агропромисловими формуваннями, iншими суб'iктами АПК i в результатi утвердяться й набудуть прискореного поширення найбiльш життiздатнi серед них. Водночас виникне реальна можливiсть створення нових, досi невiдомих формувань з високим рiвнем конкурентоспроможностi вироблюваноi ними продукцii на продовольчому ринку.
Регiональнi агропромисловi формування
Серед регiональних агропромислових формувань вiльно найбiльшого поширення свого часу в умовах планово-централiзованоi економiки набули агропромисловi комбiнати життiдiяльнiсть яких значною мiрою залежала вiд ступеня адаптацii iх до ринкових умов i рацiональностi побудови органiзацiйноi структури. Проте цi агропромисловi формування, що були створенi на базi 34 адмiнiстративних районiв, не змогли адаптуватися до нових умов господарювання i припинили своi iснування.
У 90-i роки набула поширення така регiональна органiзацiйна форма агропромисловоi iнтеграцii, як агропромисловi асоцiацii з виробництва, переробки i реалiзацii м'яса та молока. Так, у 2001 р. функцiонувало 62 асоцiацii в молочнiй промисловостi i 30 тАУ у м'яснiй. До складу цих асоцiацiй входять, крiм головного пiдприiмства тАФ молокозаводу чи м'ясокомбiнату тАФ сiльськогосподарськi товаровиробники i торговельнi органiзацii.
Агропромисловi асоцiацii i добровiльним об'iднанням пiдприiмств на базi головного пiдприiмства тАФ м'ясокомбiнату або молокозаводу (маслозаводу), за якими зберiгаiться господарська самостiйнiсть i право юридичноi особи. Мета створення асоцiацii тАФ поiднання iнтересiв аграрних та переробних пiдприiмств й досягнення на цiй основi збiльшення виробництва м'яса i м'ясопродуктiв, молока i молокопродуктiв та одержання бiльшого прибутку.
АсоцiацiiтАФ це юридичнi особи, основними функцiями яких i координацiя дiяльностi учасникiв у виробництвi, переробцi i реалiзацii кiнцевоi продукцii, органiзацiя фiрмових пiдприiмств торгiвлi, створення економiчних умов для взаiмовигiдного об'iднання зусиль при виробництвi, переробцi й зберiганнi та реалiзацii готовоi продукцii на внутрiшньому i зовнiшньому ринках, кооперацiя фiнансових i виробничих ресурсiв з метою задоволення потреб господарств-учасникiв.
Вищим органом управлiння асоцiацii i загальнi збори уповноважених представникiв-учасникiв, а в перiод мiж зборами повноважнi функцii покладаються на Раду, що засiдаi не менше одного разу у квартал. Виконавчим органом асоцiацii о дирекцiя, яка формуiться Радою. Дирекцiю очолюi директор, призначений Радою асоцiацii. Вступаючи до асоцiацii, учасники перераховують внесок на ii рахунок у статутний та iншi фонди. РЗх розмiри визначаються необхiдними витратами на дiяльнiсть асоцiацii в iнтересах ii учасникiв.
Спектр функцiй, якi делегуються пiдприiмствами агропромисловiй асоцiацii, може бути рiзним. Наприклад, господарства тАФ виробники сировини, що входять до асоцiацii, створеноi на базi м'ясокомбiнатiв, делегують ii такi функцii, як визначення порядку приймання, вивезення, забезпечення, зберiгання i переробка худоби, встановлення порядку проведення розрахункiв за прийняту худобу, а також створення фондiв для пiдтримки господарств, що мають тимчасовi фiнансовi труднощi. Цi функцii делегуi асоцiацii i м'ясокомбiнат. Крiм того, пiдприiмство делегуi асоцiацii i таку функцiю, як погодження рiвня рентабельностi при виробництвi й реалiзацii м'яса.
Засновники тАФ учасники асоцiацii встановлюють договiрнi цiни на худобу, виходячи з економiчних умов, i систематично переглядають iх iз змiною останнiх. Головним фактором в економiчних взаiмовiдносинах членiв агропромисловоi асоцiацii, який повинен об'iднувати iх матерiальнi iнтереси, i розподiл частини прибутку м'ясокомбiнатiв (птахокомбiнатiв) мiж сiльськими товаровиробниками, одержаноi понад рiвень рентабельностi, що узгоджений Радою асоцiацii. При цьому 50% такого прибутку направляiться м'ясокомбiнату (птахокомбiнату) i 50 % тАФ господарствам тАФ постачальникам сировини.
Проте в цiлому ефективнiсть роботи створених асоцiацiй досить низька. Це пояснюiться не лише наслiдком кризи в народному господарствi Украiни, в тому числi й в аграрному секторi, а й недосконалим економiчним механiзмом функцiонування цiii органiзацiйноi структури. Головний недолiк даного механiзму полягаi в тому, що вiн ставить у привiлейоване становище м'ясо- i птахокомбiнати. Очевидно, що цi переробнi пiдприiмства будуть погоджувати з асоцiацiiю такий рiвень рентабельностi, за якого одержати прибуток понад цей рiвень було б важко або взагалi неможливо. Тобто переробному пiдприiмству за цих умов вигiдно завищувати нормативно-плановий рiвень рентабельностi, оскiльки не досягнувши його, весь прибуток залишиться в розпорядженнi такого пiдприiмства.
У другiй половинi 90-х рокiв виник такий новий напрям агропромисловоi iнтеграцii, що набув поширення за останнi роки (2000тАФ2002) як оренда агропромисловими пiдприiмствами землi i виробництва на нiй сiльськогосподарськоi продукцii, в тому числi сировини для переробки на такому пiдприiмствi. Вперше у великих розмiрах став орендувати землю Саливонкiвський цукровий завод. Прикладом агропромисловоi iнтеграцii з орендними вiдносинами i Кам'янець-Подiльський плодоовочеконсервний завод ВАТ ВлАдамсВ» з рiчною потужнiстю 80 туб консервiв, який орендуi землю i, крiм того, забезпечуi сiльськогосподарських товаровиробникiв, якi згiдно з договором продають заводу плодоовочеву продукцiю, насiнням, добривами, отрутохiмiкатами. Завод здiйснюi збирання врожаю власною технiкою, тобто надаi комплекс технiко-технологiчних послуг для виробництва необхiдноi йому сiльськогосподарськоi продукцii.
Новою формою агропромисловоi iнтеграцii, що стала розвиватися в 2000тАФ2001 рр., i виробничi структури, якi набувають рис холдингу. Так, агрофiрма ВлСвiтанокВ» Василькiвського району викупила 59,2 % акцiй Саливонкiвського цукрового заводу. Вона одержала можливiсть безпосередньо впливати на прийняття рiшень цукрозаводом з орiiнтацiiю на одержання максимальноi обопiльноi економiчноi вигоди. Утворився iдиний технологiчний цикл виробництва цукрових бурякiв та iх переробки. У 2000 р. агрофiрма поставила заводу 120 тис. т цукрового буряку, що становило 49,4 % вiд усiх перероблених бурякiв. Крiм того, завод на орендованих ним землях виростив 90 тис. т цiii сировини або 37 % вiд обсягу переробки за неповного використання потужностi (54 %). Завдяки такiй iнтеграцii завод став працювати значно ефективнiше. Якщо з 1996 по 1999 р. вiн працював збитково, то у 2000 р. одержав 2409 тис. грн. прибутку. Звичайно, певну позитивну роль тут вiдiграла i сприятлива кон'юнктура на ринку цукру, проте головним фактором прибутковостi стала iнтеграцiя.
Агропромислова iнтеграцiя з орендними вiдносинами маi i такий рiзновид, за якого землю орендуi промислове пiдприiмство, що технологiчно зовсiм не пов'язане з переробкою сiльськогосподарськоi продукцii. Прикладом такого рiзновиду iнтеграцii i агропромисловий комплекс шахти iм. Засядька. Тут органiзовано виробництво сiльськогосподарськоi продукцii на 30 тис. га землi. В цей комплекс входить птахофабрика свiтового зразка, створюiться молочно-товарна ферма бiльш нiж на 1000 голiв корiв чорно-рябоi породи. В селах набула розвитку фiрмова торгiвля. Слiд зазначити, що агропромислова iнтеграцiя з орендними вiдносинами вiдiграi поки що локальне значення i не охоплюi бiльшостi агропереробних пiдприiмств. Функцiю охоплення iнтеграцiйним процесом усiii переробноi промисловостi, в якому органiчно поiднувалися б економiчнi iнтереси аграрних i агропереробних пiдприiмств з орiiнтацiiю на досягнення ними максимального кiнцевого результату, можуть виконати агропромисловi асоцiацii, але за умови впровадження в них принципово нового економiчного механiзму взаiмовiдносин мiж учасниками цього процесу. Розглянемо один з можливих варiантiв такого механiзму.
Агропромисловi пiдприiмства та агрофiрмиВ iсторичному планi одними з перших господарських агропромислових формувань, що виникли в Украiнi, i агропромисловi пiдприiмства, початок створення яких покладено в 1919 р у виноградарсько-виноробному виробництвi у формi радгосп-заводiв. Пiзнiше радгосп-заводи i колгосп-заводи почали виникати не лише в цьому видi виробництва, айв плодоовочевому та в ефiроолiйному, тобто там, де у великих масштабах виробляiться сiльськогосподарська продукцiя, яка швидко псуiться i вимагаi через це мiнiмального розриву мiж ii збиранням i переробкою.
Агропромисловi пiдприiмства тАФ це юридичнi особи, в яких поiднуiться виробництво сiльськогосподарськоi продукцii з ii промисловою переробкою, доробкою i зберiганням. Аграрне i промислове виробництва органiзацiйно функцiонують тут лише у формi внутрiшньогосподарських пiдроздiлiв, що не мають юридичноi самостiйностi. Агропромисловi пiдприiмства мають iдиний орган управлiння з органiзацii ефективноi дiяльностi цих пiдроздiлiв, спiльний для всiх видiв дiяльностi баланс, iдиний план економiчного i соцiального розвитку, розрахунковий рахунок у банку. Матерiальне стимулювання працiвникiв сiльськогосподарських i переробних пiдроздiлiв залежить вiд досягнутого рiвня ефективностi функцiонування агропромислового виробництва в цiлому.
Як правило, агропромисловi пiдприiмства тАФ це великi глибокоспецiалiзованi господарськi формування iз значними площами багаторiчних насаджень (або овочевих культур) та вiдносно потужними переробними виробництвами. В таких пiдприiмствах виручка вiд реалiзацii продукцii переробки разом з грошовими надходженнями вiд продукцii сировинноi галузi, що продана в переробленому виглядi, забезпечують цiй iнтегрованiй сферi провiдне мiсце (або одне з провiдних) у структурi товарноi продукцii.
Про розмiри iнтегрованоi галузi агропромислових пiдприiмств свiдчать такi данi. В середньому на одне виноградарсько-виноробне пiдприiмство (радгосп-завод) до антиалкогольноi кампанii припадало близько 900 га виноградникiв, у тому числi в плодоносному вiцi тАФ майже 600 га. Середня потужнiсть заводу первинного виноробства тАФ близько 6000 т переробки сировини за сезон. Нинi поступово вiдновлюються знищенi у процесi згаданоi непродуманоi кампанii виноградники, що дозволить збалансувати сировинну базу з виробничими потужностями переробних пiдроздiлiв.
У спецiалiзованих плодоягiдних агропромислових пiдприiмствах площа садiв i ягiдникiв у середньому на одне господарство досягаi 700 га, у тому числi в плодоносному вiцi тАФ близько 400 га. В цих пiдприiмствах здiйснюiться переробка приблизно 20тАФ25 % валового збору плодiв i ягiд. Це та частка продукцii, що не знаходить попиту в споживачiв у свiжому виглядi. Крiм переробних заводiв i цехiв, основним промисловим пiдроздiлом цих пiдприiмств с охолоджуванi плодосховища. Багато агропромислових пiдприiмств, особливо в пiвденних районах Украiни, спецiалiзуються на переробцi овочiв. Промисловi пiдроздiли тут представленi консервними заводами i цехами рiзноi потужностi вiд 6 до 175 туб. Основна функцiя цих пiдроздiлiв тАФ переробка нестандартноi продукцii й тiii частки овочiв, що не знаходить збуту у свiжому виглядi.
Поряд з агропромисловими пiдприiмствами у 80-тi роки почали iнтенсивно розвиватися такi господарськi агропромисловi формування, як агрофiрми тАФ результат поглиблення iнтеграцiйних процесiв у низовiй ланцi агропромислового виробництва. Мiж агропромисловими пiдприiмствами й агрофiрмами i багато спiльного, але i й принциповi вiдмiнностi. Спiльне проявляiться в том)', що в даних господарських формуваннях виробництво комбiноване, будуiться на принципах безвiдходностi та передбачаi поiднання виробництва сiльськогосподарськоi продукцii з ii промисловою переробкою. Крiм того, практика переконуi, що органiзацiя агропромислових пiдприiмств та агрофiрм доцiльна на базi великих аграрних пiдприiмств, що мають потужний виробничий потенцiал i квалiфiкованi кадри.
Вiдмiннiсть мiж ними полягаi насамперед у тому, що в агропромислових пiдприiмствах комбiнування виробництва обмежуiться виробництвом продукцii, ii переробкою, пакуванням i зберiганням, тимчасом як агрофiрмам, крiм названих видiв дiяльностi, притаманний i такий важливий елемент iдиного органiзацiйно-технологiчного комплексу, як реалiзацiя сiльськогосподарськоi продукцii й промислових товарiв iз сiльськогосподарськоi сировини через власну торговельну мережу.
Крiм того, в агрофiрмах виробництво нерiдко i багатопрофiльним i включаi в себе низку рiзнорiдних видiв дiяльностi i переробки кiлькох видiв сiльськогосподарськоi продукцiiтАФ рослинницькоi i тваринницькоi. В агрофiрмах нерiдко iнтенсивно розвиваються промисловi пiдсобнi виробництва i промисли, не пов'язанi з переробкою сiльськогосподарськоi продукцii (наприклад, виробництво цегли, склотари, мiнеральноi води, будiвельних матерiалiв, швейнi цехи тощо).
У багатьох випадках агрофiрми створюються на базi кiлькох аграрних i промислових переробних пiдприiмств, якi своiю дiяльнiстю охоплюють весь цикл технологii: виробництво продукцii тАФ зберiгання тАФ переробку тАФ доведення ii до споживача. За принципами органiзацii даний вид агрофiрм являi собою агропромислове об'iднання, засновники якого зберiгають право юридичноi особи i свободу входження або виходу з нього.
Загальною тенденцiiю розвитку господарських агропромислових формувань на сучасному етапi i створення ними нових i розширення iснуючих ланок ринковоi iнфраструктури, зокрема служб маркетингу, власноi торговельноi мережi. З цiii причини агропромисловi пiдприiмства набувають статусу агрофiрм. Значення цiii тенденцii iстотне, оскiльки такi пiдприiмства позбавляються залежностi не лише вiд переробних пiдприiмств -монополiстiв, а й вiд торговельних монопольних структур. Цим самим вони створюють для себе сприятливiшi ринковi передумови господарювання завдяки вiльному вибору ринкiв збуту (споживачiв), часу реалiзацii продукцii, використанню для своii вигоди сезонного коливання цiн, бiльш повному врахуванню фактора дефiцитностi й своiчасному коригуванню асортименту продукцii вiдповiдно до попиту на неi на споживчому ринку. Зазначенi передумови можуть бути реалiзованi в повну мiру з подальшим розвитком i насиченням ринку продовольства, посиленням завдяки цьому конкуренцii мiж агропромисловими товаровиробниками, формуванням ринковоi iнфраструктури i, насамперед, товарних бiрж, набуттям досвiд)- пi
Вместе с этим смотрят:
Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье
РЖнтегрований захист озимоi пшеницi
РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi
РЖнфекцiйнi захворювання тварин
РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi