Аналiз i прогноз кон'юнктури ринку кормiв

Курсова робота

на тему: Аналiз i прогноз кон'юнктури ринку кормiв.

Змiст

1. Основи годiвлi сiльськогосподарських тварин

2. Класифiкацiя i характеристика кормiв

3. Хiмiчний склад кормiв

4. Соковитi корми, бiологiчна цiннiсть i значення iх у годiвлi тварин

5. Коренебульбоплоди, iх пiдготовка i способи згодовування

6. Баштаннi культури, iх пiдготовка i способи згодовування

7. Пасовищний корм i використання пасовищ

8. Грубi корми, поживнiсть i оцiнка

9. Корми тваринного походження

10. Способи пiдготовки кормiв до згодовування

Лiтература

1. Основи годiвлi сiльськогосподарських тварин

Успiшний розвиток тваринництва можливий тiльки при створеннi мiцноi кормовоi бази. При наявностi достатньоi кiлькостi кормiв можна забезпечити рiст поголiв'я сiльськогосподарських тварин i високу продуктивнiсть iх.

Основною умовою змiцнення кормовоi бази i збiльшення виробництва рiзних високоврожайних кормових культур у радгоспах i колгоспах.

Годiвля тАФ важливий фактор, за допомогою якого можна впливати на органiзм тварини. Знаючи природу тваринного органiзму, закономiрностi перетворення кормiв у ньому i прийоми годiвлi, можна керувати обмiном речовин, удосконалювати тварин i пiдвищувати iх продуктивнiсть.

Швидкiсть росту, маса тварин i розвиток iх перебувають у прямiй залежностi вiд умов годiвлi. Недогодiвля або неповноцiнна годiвля призводять до порушення гармонiйностi в будовi тiла, зниження вiдтворноi здатностi iх, авiтамiнозiв, порушення травлення, обмiну речовин та iн.

Вiд годiвлi залежить не тiльки кiлькiсть, але й якiсть продукцii. Вiд якостi кормiв залежить жирнiсть, смак молока.

Погана годiвля впливаi не тiльки на самих тварин, а й на iхнi потомство.

Вiд якостi кормiв значною мiрою залежить собiвартiсть продукцii.

Для успiшного ведення тваринництва треба знати потребу тварин у рiзних поживних речовинах: протеiнi, жирi, вуглеводах, мiнеральних речовинах i вiтамiнах Про задоволення потреби тварин у поживних речовинах судять за зовнiшнiм виглядом, вгодованiстю тварин i iхньою продуктивнiстю. Потреба тварин у кормi залежить вiд фiзiологiчного стану i господарського використання iх.

Недостатня i неповноцiнна годiвля призводить у маток до затримки овуляцii, а в плiдникiв тАФ до погiршення якостi спермопродукцii Потреба в поживних речовинах вагiтних маток тiсно пов'язана з розвитком плода, який найбiльш iнтенсивно розвиваiться в другiй половинi вагiтностi. Народження мертвих, слабких, нежиттiздатних тварин часто i наслiдком незадовiльноi годiвлi маток. Молочна продуктивнiсть лактуючих тварин i склад молока значною мiрою залежать вiд загального рiвня годiвлi i особливо вiд кiлькостi протеiну в рацiонi. Потреба в поживних речовинах ростучих тварин визначаiться енергiiю росту молодого органiзму. В цей перiод розвиваються кiстяк, мускулатура, внутрiшнi органи. Поряд з цим з вiком вiдбуваються змiни в обмiнi речовин, в будовi i життiдiяльностi окремих клiтин i тканин. Пiд час багатоi годiвлi прискорюiться рiст тварин, а бiдноi, навпаки, затримуiться, тварина перетворюiться на пiзньоспiлу.

Особливо чутливий молодняк до нестачi в рацiонi повноцiнного протеiну i мiнеральних речовин, якi i основним будiвельним матерiалом для ростучого органiзму. Потреба в поживних речовинах тварин, якi перебувають на вiдгодiвлi, значною мiрою залежить вiд вiку тварин. В молодому вiцi в основному наростаi м'ясо, а пiзнiше цей процес поступово уповiльнюiться. У дорослих тварин, що закiнчили рiст, при вiдгодiвлi в основному вiдкладаiться жир. Бiлок м'яса утворюiться з протеiну, на утворення жиру в тiлi використовуються жири, вуглеводи i бiлки корму.

Нормованою годiвлею називають фiзiологiчно повноцiнну i економiчно вигiдну годiвлю тварин, коли вони дiстають усi необхiднi поживнi речовини в потрiбнiй кiлькостi.

РЖснуючi в нашiй краiнi сумарнi норми годiвлi складенi на пiдставi даних наукових дослiджень з урахуванням виду тварин, iх фiзiологiчного стану, ваги, вiку, продуктивностi.

На пiдставi кормових норм складають кормовi рацiони. Кормовим рацiоном називають набiр певноi кiлькостi кормiв, згодованих тваринам за певний промiжок часу. Рацiон складають на добу, декаду, мiсяць i т. д.

До складу рацiонiв треба включати такi корми, якi вiдповiдали б природi тварини, а також враховувати, якi саме корми i в господарствi. При складаннi рацiонiв звертають увагу i на економiчну ефективнiсть iх.

У виробничих умовах, як правило, рацiони складають з розрахунку на вiдповiдну виробничу групу особин вiдповiдноi статi, маси, вiку i продуктивностi.

Клiматичнi умови нашоi краiни рiзноманiтнi, тому й годiвля сiльськогосподарських тварин в окремих зонах маi своi особливостi як за набором кормiв, так i за технiкою iх використання. Наприклад, в Лiсостепу Украiни до складу рацiонiв включають багато цукрових i кормових бурякiв, на Полiссi Украiни велику питому вагу в рацiонi займаi картопля. Вiдповiдно до природних й економiчних умов господарства застосовують певний тип годiвлi, який характеризуiться питомою вагою окремих кормiв у складi рацiонiв, тобто структурою iх.

2. Класифiкацiя i характеристика кормiв

Корм класифiкують за бiологiчною, фiзичною i хiмiчною кормовими характеристиками.

Корми рослинного походження i основними у живленнi сiльськогосподарських тварин. Вони характеризуються вмiстом достатньоi кiлькостi всiх речовин, необхiдних для життiвих потреб.

За поживнiстю корми рослинного походження подiляють на об'iмнi i концентрованi. До об'iмних кормiв належать соковитi (силос, зеленi корми, коренебульбоплоди, сiнаж, баштаннi), водянистi (жом, брага, меляса) та грубi (солома, сiно, полова, гiлковий корм) .Концентрованi корми тАФ це зерновi, бобовi, насiння деяких олiйних культур, а також вiдходи технiчного виробництва (висiвки пшеничнi i житнi, макуха i шроти та iн.).

Корми мiстять неоднакову кiлькiсть поживних речовин. Вони розрiзняються за хiмiчним складом i бiологiчною властивiстю. Всi об'iмнi корми мiстять порiвняно мало поживних речовин, але займають значний об'iм в рацiонi. До цiii групи належать рослиннi корми, якi мiстять не бiльш нiж 0,5 кг поживних речовин (0,65 кормовоi одиницi), 9,24 МДж перетравноi енергii на 1 кг сухоi речовини корму.

Грубi корми мiстять 20тАФЗО % клiтковини. До них належать сiно, солома, полова, луска i плiвки вiд очищення рiзних зерен, гiлковий корм. Грубi корми нормалiзують функцii кишечника у тварин.

Соковитi корми мiстять понад 40 % води. Це переважно внутрiшньоклiтинна вода рослин, хiмiчно зв'язана з розчиненими речовинами, корисними для органiзму. Соковитi корми займають значне мiсце в рацiонах продуктивних тварин. До них належать трава, силос, коренебульбоплоди, сiнаж. Корми, якi мiстять воду як домiшку, називають водянистими (жом, брага, жмаки).

Один кiлограм концентрованих кормiв мiстить понад 0,5 кг перетравних поживних речовин (0,65 кормовоi одиницi), до 49 % клiтковини i не менш нiж 40 % води. Концентрованi корми подiляють на корми, багатi на вуглеводи (зерно ячменю, вiвса, кукурудзи, пшеницi, жита, проса, сорго), та корми, якi мiстять багато протеiну (горох, боби, люпин, вика, соя i вiдходи олiйноекстракцiйного виробництва тАФ макуха i шроти).

Комбiкорми тАФ це група кормiв промислового виробництва. До складу комбiкорму входять як рослиннi корми, так i корми тваринного походження, а також рiзнi домiшки мiнеральних солей, амiнокислот, синтетичних азотистих речовин, вiтамiнних препаратiв тощо.

Харчовi вiдходи тАФ це рештки продуктiв, якi е на комбiнатах харчовоi промисловостi, а також в iдальнях, кафе i ресторанах.

Мiнеральними пiдкормками збагачують рацiони усiх видiв тварин i птицi. Для цього використовують кухонну сiль, сульфати залiза, мiдi, цинку, марганцю, фосфати, крейду, вапно, глину, моно-, ди- i трикальцiйфосфат, преципiтат та iн.

Вiтамiннi пiдкормки. Препарати одного вiтамiну або полiвiтамiнiв виробляють на кормовiй основi тАФ на рослиннiй олii, шротi, пшеничних висiвках. Як вiтамiнну пiдкормку використовують червону моркву, хвойне борошно, дрiжджi. Комплекснi добавки i сумiшки бiологiчно активних речовин виготовляi промисловiсть. До них належать протеiново-мiнерально-вiтамiннi, фосфатидно-мiнеральнi сумiшi, мiнерально-вiтамiннi добавки (премiкси).

Корми тваринного походження (молоко, молочнi вiдходи, вiдходи м'ясо- i рибокомбiнатiв, птахофабрик) включають у рацiони молодняка сiльськогосподарських тварин, свиней, птицi i хутрових звiрiв. Всi корми тваринного походження мають високу поживнiсть i мiстять багато повноцiнних бiлкiв.

3. Хiмiчний склад кормiв

Хiмiчний склад кормiв дуже рiзноманiтний i значною мiрою характеризуi якiсть корму.

Вмiст води в кормах коливаiться вiд 4 до 95 %. Наприклад, у зернi рослинтАФвiд 10 до 14 %, дещо бiльше в грубих кормахтАФвiд 15 до 20 %. Найбiльш водянистi корми тАФ барда, жом тощо тАФ мiстять до 90тАФ95 % води, зелена маса i силостАФ60тАФ85, а коренебульбоплодитАФ80тАФ92%. Чим бiльша вологiсть корму, тим нижча його поживнiсть i тим важче його зберiгати.

Рослиннi корми мiстять до 5 % мiнеральних речовин (золи). В листках i коренях iх в два рази бiльше, нiж в зернi. В рослинах бобових культур (горох, вика, конюшина та iн.) золи бiльше, нiж у злакових. Мiнеральнi речовини i будiвельним матерiалом для кiстковоi тканини i частково для м'яких тканин; вони також вiдiграють дуже важливу роль у процесах обмiну. Для нормальноi життiдiяльностi органiзму сiльськогосподарським тваринам потрiбнi не тiльки макроелементи (кальцiй, фосфор, натрiй, хлор i калiй), а й мiкроелементи (залiзо, мiдь, йод, кобальт, марганець, цинк та iн.).

Азотистi речовини корму називаються сирим протеiном i подiляються на бiлки та небiлковi азотистi речовини. Багатi на протеiн макуха i шрот (ЗОтАФ 45%), зернобобовi (25тАФ30%), сiно бобових (12тАФ15 %), менше протеiну в зернi злакiв (10тАФ12 %), у сiнi i соломi злакiв (4тАФ6 %), коренеплодах (6тАФ 10%). Дуже багатi на протеiн корми тваринного походження тАФ до 70тАФ 90%.

Пiд час перетравлювання корму бiлки розкладаються до амiнокислот.

Вмiст жиру в кормах варiюi в широких межах. Грубi та соковитi корми дуже бiднi на жир (0,1 %), в кукурудзi та вiвсi його 5тАФ6 %, а в макусiтАФ до 4тАФ5 %.

КлiтковинатАФосновна складова частина оболонок рослинних клiтин. Вона не розчиняiться пiд дiiю травних сокiв. Найбiльше клiтковини в грубих кормах, особливо в соломi (40тАФ45 %), малотАФв зернi (2тАФ10 %), ще менше в коренеплодах. Корми, багатi на клiтковину, малопоживнi.

Безазотистi екстрактивнi речовини дуже рiзноманiтнi за складом. В плодах i бульбах багато крохмалю, а цукор мiститься в основному в плодах i коренеплодах.

Вiтамiни тАФ дуже важлива складова частина кормiв. Нестача або вiдсутнiсть iх призводить до значних порушень обмiну речовин в органiзмi тварин.

Вiтамiни мiстяться в основному в рослинних кормах i класифiкуються залежно вiд здатностi розчинятись у водi i жирах.

На хiмiчний склад кормiв впливаi багато факторiв, з яких найбiльш важливi: грунт i добрива, клiматичнi умови, сорт рослин, агротехнiка, спосiб сiвби, якiсть насiння, догляд за рослинами, спосiб збирання i збереження, способи переробки. Так, внесення в грунт азотних добрив сприяi пiдвищенню вмiсту протеiну в рослинах. Корми, вирощенi в мiсцевостi з вологим клiматом, мають менше протеiну, нiж корми, вирощенi в мiсцевостях з сухим клiматом. Рiзнi сорти рослин розрiзняються за вмiстом сухоi речовини. У сiнi, зiбраному в пiзнi строки, бiльше клiтковини, а зiбраному в дощову погоду,тАФ менше поживних речовин.

Хiмiчний склад корму вiдрiзняiться вiд хiмiчного складу тiла тварин. В кормах переважають вуглеводи тАФ крохмаль, клiтковина та iншi, в тiлi тварини крохмалю i клiтковини зовсiм немаi, а i лише виноградний цукор i глiкоген, яких немаi в рослинах. Бiлки i жири тваринного походження також вiдрiзняються вiд бiлкiв i жирiв рослинного походження.

З'iдений тваринами корм пiддаiться механiчнiй, хiмiчнiй i бiологiчнiй обробцi. Бiлки, жири й вуглеводи в органiзмi тварин розщеплюються до простiших речовин, якi всмоктуються в кров. При розведеннi сiльськогосподарських тварин ступiнь перетравностi поживних речовин виражаiться коефiцiiнтом перетравностi (кiлькiсть перетравних речовин в процентах до з'iдених).

Перетравнiсть корму залежить вiд виду й вiку тварин, величини i складу кормовоi даванки, пiдготовки корму та iнших умов. Так, жуйнi тварини (велика рогата худоба i вiвцi) краще перетравлюють грубi корми, багатi на клiтковину, нiж конi, свинi i птиця. Зерновi i соковитi корми рiзнi види тварин перетравлюють приблизно однаково. Молодi i старi тварини гiрше засвоюють корми порiвняно з тваринами зрiлого вiку. В молодих це пов'язано з недостатнiм розвитком зубноi i травноi систем, а в старихтАФзношуванням зубноi системи. Великi даванки корму дуже перевантажують травний тракт, що негативно позначаiться на перетравностi корму.

Надлишок або нестача яких-небудь поживних речовин, високий вмiст клiтковини в кормi знижують перетравнiсть усiх його поживних речовин. Рiвень протеiновоi годiвлi, або правильне спiввiдношення мiж протеiном i безазотистими речовинами, показуi, скiльки припадаi на одну частину перетравних вуглеводiв i жирiв. Оптимальними вважають вiдношення 1 : 6 чи 1:8, при яких найбiльш висока перетравнiсть поживних речовин.

4. Соковитi корми, бiологiчна цiннiсть i значення iх у годiвлi тварин

Всi соковитi корми характеризуються високим вмiстом (понад 40 %) води i безазотистих екстрактивних речовин.

Основними силосними культурами е кукурудза, соняшник, горох, рiпак, кормовi боби, сорго, суданська трава, люпин, топiнамбур, багаторiчнi трави, злакобобовi сумiшки (вико-овес, вико-горохово-вiвсянi сумiшки), гарбузи i кормовi кавуни, кормова капуста, морква, буряки, картопля, турнепс, бруква та iн.

Силосують солому з жомом i коренебульбоплодами, лучну траву, стебла картоплi, листя бурякiв, гiлки чагарникiв i листя дерев, зелений молодий очерет та iн.

Провiдне мiсце серед силосних культур займаi кукурудза та сумiснi посiви кукурудзи з люпином, соiю, квасолею, викою, соняшником.

Всi злаковi культури силосуються добре, бобовi тАФ гiрше, але у сумiшцi iз злаковими з них виготовляють силос високоi якостi.

Силосування тАФ це бiологiчний спосiб консервування кормiв. При силосуваннi втрачаiться значно менше, нiж при сушiннi зеленоi маси на сiно, поживних речовин корму (близько 20 %).

Суть силосування полягаi в тому, що в кормi в результатi життiдiяльностi мiкроорганiзмiв в анаеробних умовах розвиваються процеси бродiння, якi супроводяться розпадом вуглеводiв i утворенням органiчних кислот. У свiжоукладенiй зеленiй масi спочатку вiдбуваються бiохiмiчнi процеси, внаслiдок яких в нiй пiдвищуiться температура (за рахунок окислювальних процесiв у рослинних клiтинах, в яких пiсля скошування ще триваi дисимiляцiя). Чим бiльше повiтря залишаiться в масi, що силосуiться, тим енергiйнiше вiдбуваються окислювальнi процеси i тим сильнiше вона нагрiваiться.

У процесi дихання клiтин витрачаються переважно вуглеводи, пiд час окислення яких утворюються вуглекислота, вода i тепло.

У засилосованiй масi разом з окислювальними швидко розвиваються бактерiальнi процеси, зокрема молочнокисле бродiння. Внаслiдок цього нагромаджуються молочна, оцтова та iншi кислоти. Доброякiсний силос мiстить 3/4 молочноi i '/4 оцтовоi кислот. Масляна кислота та iншi продукти гниття бiлкiв погiршують якiсть силосу, шкiдлива також плiсень. Молочнокислому бродiнню пiддаються гексози, дисахариди, кислоти, бiлки та iншi сполуки. Рiзнi групи молочнокислих бактерiй спричинюють певний вид бродiння. Найбiльш бажаною групою бактерiй, що спричинюють молочнокисле бродiння зеленого корму, е молочнокислий стрептокок. Для розвитку молочнокислого бродiння в засилосованiй масi необхiднi вологе середовище в межах 65тАФ75 %, наявнiсть цукрiв та анаеробнi умови.

Реакцiя розщеплення вуглеводiв пiд час бродiння супроводиться утворенням крiм молочноi незначноi кiлькостi оцтовоi, янтарноi та iнших кислот.

Молочнокислi бактерii розвиваються в середовищi без доступу повiтря, в якому не можуть жити маслянокислi та гнильнi бактерii.

Пiд час силосування зелену масу укладають щiльно, щоб у нiй не залишалося повiтря.

Процес силосування вважаiться закiнченим, якщо кислотнiсть маси рН=4,2тАФ4,5.

При силосуваннi до сухого корму треба додавати водянистi або соковитi корми.

Якiсне силосування вiдбуваiться при температурi 20тАФ30 В°С. Для цього масу, яку силосують, подрiбнюють на сiчку 3тАФ5 см завдовжки i, як зазначалося, добре ущiльнюють. Силосують зелену масу в ямах, траншеях i баштах. Комбiнований силос для свиней виготовляють у цементованих ямах. Силоснi споруди будують повiтро- i водонепроникними до 2,5тАФ3 м завглибшки. Стiни облицьовують кислототривким матерiалом. Плануючи мiсткостi силосних споруд, беруть до уваги, що маса 1 м3 силосу у баштi становить 7,5, у ямах i траншеях тАФ 5,5тАФ6 ц.

Для цiнних високопродуктивних тварин, молодняка свиней i птицi комбiнований силос виготовляють з рiзних сумiшок кормових культур та компонентiв. Наприклад, качани кукурудзи у восковiй стиглостi силосують разом з отавою конюшини, люцерни з додаванням молочнокислих заквасок. Для курчат i поросят комбiнований силос виготовляють з вареноi картоплi, отави люцерни, червоноi моркви та кукурудзяного борошна. Якiсний силос ароматний, в ньому зберiгаються каротин та iншi вiтамiни, його кислотнiсть 4,2тАФ4,5. Такий корм охоче поiдають тварини.

Щоб пiдвищити поживнiсть кукурудзяного силосу, до нього додають карбамiд (3тАФ4 кг на 1 т зеленоi маси).

Сiнаж виготовляють iз зелених кормiв, дрiбностеблових культур (конюшини, люцерни, еспарцету, могару, суданки, тимофiiвки), ви-ко-вiвсяноi, вико-горохово-ячмiнноi та iнших сумiшок. Технiка закладання сiнажу така. Зелену масу пров'ялюють протягом 1тАФ2 днiв до вологостi 45тАФ50 %. Потiм ii подрiбнюють i закладають у сiнажнi траншеi або башти, ущiльнюють i герметичне закривають полiетиленовою плiвкою. Бродильнi процеси не вiдбуваються.

Кормовi культури для виготовлення сiнажу збирають у молочно-восковiй стиглостi. Якщо сiнаж закладають у вологу погоду, для зниження загальноi його вологостi до кормовоi маси додають солому.

З 1 га посiву вико-вiвсяноi, ячмiнно-гороховоi або вико-ячмiнноi сумiшок мають по 150тАФ200 ц сiнажу. Такий сiнаж згодовують великiй рогатiй худобi, свиням, коням, вiвцям та птицi.

Хiмiчне консервування зеленоi маси тАФ один з ефективних способiв заготiвлi кормiв. Для цього застосовують пiросульфiт натрiю, хлористий амонiй, фосфорну кислоту та iн. Перевага хiмiчного консервування над силосуванням полягаi в консервуючiй дii хiмiчних консервантiв, якi припиняють небажанi бiохiмiчнi i мiкробiологiчнi процеси, що зменшуi втрати поживних речовин i пiдвищуi бiологiчну та поживну цiннiсть корму. Фосфорну кислоту вносять у подрiбнену зелену масу пiд час закладання ii в силосну бетоновану траншею. Кислоту розчиняють у водi i вносять в такiй кiлькостi, щоб довести рН в зеленому кормi до 4тАФ4,2. Завдяки цьому у кормi пригнiчуiться активнiсть ферментiв, мiкрофлори i корм добре зберiгаiться.

Корми, законсервованi хлористим амонiiм i пiросульфiтом натрiю (по 4тАФ5 кг на 1 т зеленоi маси), майже не пiдкислюються. Цi препарати консервують корм завдяки бактерицидним властивостям.

Зеленi корми характеризуються високими перетравнiстю та загальною поживнiстю. Вони найповнiше задовольняють потреби тварин у поживних речовинах. Один кiлограм трави з природних лучних пасовищ вiдповiдаi 0,22 кормовоi одиницi i мiстить до ЗО г протеiну, 50тАФ70 мг каротину, 2,4 г кальцiю i 0,8 г фосфору. Поживнiсть лучноi трави залежить вiд ботанiчного складу травостою, фази розвитку i вiдростання трави, грунтово-клiматичних умов. На зелений корм вирощують озимий рiпак, жито, вику, пшеницю, кукурудзу, люпин, конюшину та iн. Один кiлограм озимого рiпака вiдповiдаi 0,16 кормовоi одиницi i мiстить ЗО г протеiну. Його добре поiдають свинi. Великiй рогатiй худобi озимий рiпак згодовують подрiбненим разом iз сiчкою соломи. Один кiлограм бобових багаторiчних трав вiдповiдаi 0,2 кормовоi одиницi i мiстить 26тАФ38 г протеiну, а злакових тАФ вiдповiдно 0,2 кормовоi одиницi i 20 г протеiну. Згодовувати тваринам бобовi зеленi корми рекомендуiться в сумiшках iз зеленим кормом злакових культур.

На зелений корм вирощують сумiшки бобових i злакових культур викоовес, кукурудзу з люпином, квасолею, соiю, суданську траву з викою, горохом та iн.

Пiсля збирання озимих зернових на зелений корм висiвають виковiвсяну сумiшку, люпин, суданську траву, а також рiпу, моркву та iн.

На зелений корм використовують листя або гичку цукрових i кормових бурякiв. Коровам згодовують по 20тАФ30 кг гички на день. Вона i молокогiнним кормом.

Восени для годiвлi тварин використовують кормову капусту. Один кiлограм ii вiдповiдаi 0,14 кормовоi одиницi i мiстить 18 г протеiну.

5. Коренебульбоплоди, iх пiдготовка i способи згодовування

Коренебульбоплоди добре поiдаються i легко перетравлюються тваринами. Вони мiстять 70тАФ90 % води, багато вуглеводiв, але мало мiнеральних речовин, клiтковини i жиру. Протеiну в них 1тАФ2 %. У деяких коренебульбоплодах багато вiтамiнiв А i С i каротину.

Цукровi буряки високопоживнi, мiстять близько 17 % цукру, 1 кг iх вiдповiдаi 0,25 кормовоi одиницi. Згодовують iх молочним коровам по 3тАФ5 кг за одну даванку пiсля грубих кормiв або разом з ними. Цукровi буряки мiстять отруйнi речовини (сапонiни), якi руйнуються в процесi варiння. Оскiльки при тривалому охолодженнi в буряках нагромаджуються сапонiни, пiсля варiння треба змiшувати буряки з будь-яким соковитим кормом i негайно згодовувати.

Кормовi буряки мiстять менше вуглеводiв, нiж цукровi. Як молокогiнний корм iх згодовують у сирому виглядi коровам (20тАФ 30 кг) i вареними свиням (4тАФ6 кг на день).

Червона морква тАФ цiнний i поживний корм, 1 кг ii, що вiдповiдаi 0,15 кормовоi одиницi, мiстить вiд 100 до 250 мг каротину. Моркву слiд згодовувати тваринам у сирому виглядi, бо в процесi варiння руйнуiться каротин.

Картопля мiстить до 30 % крохмалю. Вмiст жиру, клiтковини, золи i протеiну в нiй незначний. РД вiтамiни В1, В2, С. Картопля добре перетравлюiться. Один кiлограм картоплi вiдповiдаi 0,33 кормовоi одиницi.

Бульби мiстять глюкозид соланiн, який пiд час варiння розкладаiться (частково переходить у воду).

Земляна груша (топiнамбур) належить до багаторiчних бульбоплодiв. Бульби ii добре зберiгаються в землi протягом зими. Навеснi на посiвах топiнамбура випасають свиней. Стебла i листки його використовують для приготування силосу. Один кiлограм бульб топiнамбура вiдповiдаi 0,24, а силосу з листкiв та стебел тАФ 0,22 кормовоi одиницi.

6. Баштаннi культури

(гарбузи, кормовi кавуни i кабачки) мiстять до 85тАФ90 % води, а також багато вуглеводiв, каротину, вiтамiнiв С i D. Це молокогоннi корми, 1 кг iх вiдповiдаi 0,09тАФ0,1 кормовоi одиницi.

Коренебульбоплоди згодовують тваринам у свiжому виглядi подрiбненими. Перед подрiбненням iх обов'язково треба мити. Для свиней буряки i картоплю краще запарювати, потiм розминати i змiшувати з iншими кормами. Запарений корм швидко охолоджують до температури 35 В°С, змiшуючи з холодними кормами i водою. Великiй рогатiй худобi буряки i картоплю можна згодовувати сирими. Гарбузи, кавуни подрiбнюють на машинах ИКС-5,ОМ, а потiм на машинi С-12, змiшують з концентратами, трав'яним борошном та iншими кормами. Силосованi коренебульбоплоди i баштаннi можна згодовувати цiлими великiй рогатiй худобi i пiсля подрiбнення свиням. На механiзованих фермах силосованi буряки, картоплю, моркву i гарбузи подрiбнюють, змiшують з трав'яним борошном i концентратами, гранулюють, а пiсля цього згодовують. Гранульований корм подають тваринам механiзованим способом, що маi велике значення у промисловому виробництвi продуктiв тваринництва.

7. Пасовищний корм i використання пасовищ

Пасовищна трава на рiчкових заплавах та на суходiльних, гiрських i степових луках найкраще задовольняi потреби великоi рогатоi худоби, овець, кiз i коней у поживних речовинах i вiтамiнах. Переведення тварин (особливо молодняка) з сухого корму на пасовищнi трави нерiдко призводить до розладу роботи травного каналу.

Зелена трава пiсля кожного спасування вiдростаi i сумарна врожайнiсть ii становить 200тАФ250 ц/га, або 40тАФ50 ц/га кормових одиниць. Врожайнiсть зеленого корму на багаторiчних культурних пасовищах пiсля 5тАФ6 спасувань становить 300тАФ450 ц/га, або 75тАФ 110 ц/га кормових одиниць.

Трава на пасовищах вiдростаi нерiвномiрно тАФ на початку лiта , швидше, а в серединi i наприкiнцi через нестачу вологи в грунтi i тепла тАФ повiльнiше.

Тварин на природних пасовищах починають випасати, коли висота травостою досягаi 10тАФ15 см. Перерослу траву спасувати недоцiльно, бо тварини з'iдають лише верхiвки рослин. Таку траву краще скосити на сiно, для виготовлення сiнажу або трав'яного борошна чи гранул. Для рацiонального використання лучних угiдь створюють культурнi пасовища. Для цього проводять докорiнне або поверхневе полiпшення лук (внесення органомiнеральних добрив, викорчовування чагарникiв, вирiвнювання площ, очищення поверхнi вiд камiння i кротовин, пiдсiвання трав i створення якiсного злакобобового травостою, розбивання та обгороджування загонiв). Корiв рекомендуiться випасати в одному загонi протягом 2тАФ3 дiб. На гурт з 200 корiв площа одного загону природного пасовища маi становити 9тАФ10, а культурного (конюшинового або люцернового) тАФ 6тАФ8 га. Загальна кiлькiсть загонiв маi бути така, щоб забезпечити стадо зеленим кормом у промiжках часу вiд спасування до вiдростання трави. Перiод вiдростання трави на Полiссi становить 15тАФ20 днiв, в лiсостеповiй зонiтАФ20тАФ24, у гiрських районахтАФ30 днiв. Отже, на пасовищi у полiськiй зонi треба мати 6тАФ7, у лiсостеповiй тАФ 7тАФ8, у степовiй зонi i гiрських районах Карпат тАФ 9тАФ10 загонiв.

На низьковрожайних пасовищах загони використовують протягом меншоi кiлькостi днiв, збiльшуючи при цьому кiлькiсть загонiв. На сiяних i високоврожайних пасовищах доцiльно застосовувати електропастухи.

Органiзацiя зеленого конвейiра передбачаi забезпечення тварин зеленими кормами на весь весняно-лiтнiй перiод. Для цього у кожнiй клiматичнiй зонi добирають групу високоврожайних озимих i ярих культур i висiвають iх у певнi строки. Наприклад, для Полiсся i Лiсостепу рекомендовано такий склад культур i таку схему зеленого конвейiра: озимий рiпак, викорiпакову чи викожитню сумiшку, жито i пшеницю. Всi цi культури висiвають восени, а використовують у квiтнi й травнi.

У червнi тваринам згодовують конюшину, люцерну, еспарцет та пасовищну траву.

У липнi i серпнi тАФ пасовищну траву, ярi посiви виковiвса, вико-горохово-ячмiнноi сумiшки, сою, люпин, могар, суданську траву, чумизу, сорго, просо, отаву багаторiчних трав другого i третього строку скошування.

У вереснi тАФ пасовищну траву, отаву багаторiчних трав 4-го i 5-го строкiв скошування, викогорохово-вiвсянi сумiшки (пiсляжнивнi посiви), кукурудзу, кукурудзо-соняшниковi сумiшки, гичку бурякiв, кукурудзо-люпиновi сумiшки.

У жовтнi тАФ пасовищну траву, отаву багаторiчних трав, гичку бурякiв, пiсляжнивнi посiви виковiвса, рiпу, моркву, гарбузи.

У листопадi тАФ буряки, гарбузи, кормову капусту, сiнаж, силос.

8. Грубi корми, поживнiсть i оцiнка

До грубих кормiв належать сiно, солома, полова i гiлковий корм.

Сiно виготовляють природним або штучним висушуванням скошеноi трави. Залежно вiд назви природних угiдь розрiзняють лучне, степове, лiсове та iншi види сiна. Лучне сiно подiляють на заплавне й суходiльне. Воно високопоживне i якiсне: 1 кг його вiдповiдаi 0,35тАФ0,6 кормовоi одиницi i мiстить ЗОтАФ60 г перетравного протеiну.

Степове сiно за поживнiстю не поступаiться перед лучним: 1 кг його вiдповiдаi 0,55тАФ0,57 кормовоi одиницi i мiстить 25тАФ55 г перетравного протеiну.

Гiрське сiно за поживнiстю прирiвнюють до лучного високоi якостi.

Лiсове сiно поступаiться перед гiрським поживними якостями i нерiдко в ньому багато отруйних i шкiдливих рослин тАФ жовтцю, дурману, хвощiв, наперстянки, конвалii та iн. Один кiлограм лiсового сiна вiдповiдаi 0,4тАФ0,45 кормовоi одиницi i мiстить 35тАФ 45 г перетравного протеiну.

Болотне сiно найменш поживне. Один кiлограм його вiдповiдаi 0,28тАФ0,4 кормовоi одиницi i мiстить ЗОтАФ40 г перетравного протеiну.

Сiно доброi якостi мають при скошуваннi трави не пiзнiш нiж пiд час бутонiзацii бобових i до початку колосiння злакових. Застосовують природне i штучне сушiння трави на сiно. Природне сушiння тАФ це висушування трав у прокосах, валках пiд сонячним промiнням. У перезволожених районах траву сушать на вiшалах, жердинах, а також пiд навiсами. Для штучного сушiння використовують спецiальнi сушарки, за допомогою яких вологiсть трави знижують до 15 %. У сушарках потокових i конвейiрних подрiбнена трава сушиться при вiдносно невисокiй, у баштових i барабаннихтАФ при високiй температурi. Продуктивнiсть сушарок 3тАФ5 т висушеноi трави за годину.

Вiтамiнне сiно виготовляють з бобових i злаково-бобових рослин. Траву висушують активним вентилюванням.

Солома мiстить до 32тАФ37 % клiтковини i мало протеiнутАФ 0,9 %. Солома ярих культур порiвняно з соломою озимих мiстить менше клiтковини i бiльше протеiну. Поживнiсть 1 кг соломи ярих злакiв вiдповiдаi 0,24тАФ0,41, а озимихтАФ0,20тАФ0,22 кормовоi одиницi. Солома озимих важко перетравлюiться, тому перед згодовуванням ii обробляють з метою полiпшення смакових якостей, кращого поiдання та перетравностi. Стебла кукурудзи дуже поживнi: 1 кг вiдповiдаi 0,35 кормовоi одиницi. Тваринам стебла згодовують подрiбненими. Солома бобових мiстить бiльше протеiну та мiнеральних речовин: 1 кг ii вiдповiдаi 0,2тАФ0,3 кормовоi одиницi. Оскiльки вона повiльно просихаi пiсля скошування, швидко уражуiться грибами, збирати ii треба своiчасно i швидко та добре зберiгати. Згодовують ii тваринам подрiбненою разом iз злаковою соломою.

Полова утворюiться пiд час обмолоту i очищення зерна. До ii складу входять плiвки колоскiв, дрiбнi частинки стебел та домiшки бур'янiв.

Гiлковий корм заготовляють у виглядi зеленого молодого листя та пагонiв берези, верби, клену, лiщини, вiльхи, осики, липи i чагарникових тАФ ожини, малини та iн. Листя i пагони висушують влiтку i зберiгають жмутками пiд навiсами.

9. Корми тваринного походження

До кормiв тваринного походження належать незбиране i знежирене молоко, сироватка, сколотини, м'ясне, м'ясокiсткове та кров'яне борошно, риб'ячий жир та риб'яче борошно, китовий жир, китове борошно та iн. Всi цi корми багатi на повноцiнний бiлок, мiнеральнi речовини i добре перетравлюються в органiзмi тварин.

Незбиране молоко тАФ найбiльш поживний корм для молодняка. Воно мiстить воду (83тАФ90 %), жир (1тАФ6%), бiлок (2тАФ6 %), молочний цукор (3,2тАФ6%) та мiнеральнi речовини (0,4тАФ0,9%). Склад молока в однiii i тiii ж тварини неоднаковий протягом лактацiйного перiоду. У першi днi пiсля отелення молочнi залози корови виробляють молозиво, яке вiдрiзняiться вiд молока жовтуватим кольором, солонуватим смаком та своiрiдним запахом. При пiдiгрiваннi i кип'ятiннi молозиво зсiдаiться внаслiдок вмiсту в ньому великоi кiлькостi альбумiнiв. Порiвняно з молоком у молозивi бiльше сухих речовин, особливо мiнеральних, та бiлка у формi глобулiнiв й альбумiнiв. У молозивi багато вiтамiнiв А, В, РР, Е, С та iн. Важливою бiологiчною особливiстю молозива е вмiст у ньому захисних речовин (антитiл), з якими новонародженому передаiться пасивний iмунiтет вiд матерi.

Хiмiчний склад молозива поступово змiнюiться, i на 3тАФ4-й день пiсля отелення вiн такий, як i склад нормального молока.

Незбиране молоко i природним важливим кормом для молодих тварин у перший перiод iхнього життя. Воно мiстить усi необхiднi для росту i розвитку поживнi речовини. Кiлограм молока вiдповiдаi 0,35 кормовоi одиницi i мiстить 33 г бiлка.

При переробцi молока на масло i сири залишаються вiдходи:

знежирене молоко, сколотини, сироватка, хiмiчний склад яких наведено в табл.1.

Таблиця 1. Хiмiчний склад вiдходiв переробки молока, %

Знежирене молоко мають пiсля видiлення жиру з молока за допомогою сепаратора. У ньому залишаiться до 0,1 % жиру, майже весь бiлок, мiнеральнi та iншi речовини. Влiтку телятам згодовують знежирене молоко у виглядi ацидофiльного (заквашеного чистими молочнокислими культурами). Ацидофiльне молоко застосовуiться з лiкувальною та профiлактичною метою проти шлунково-кишкових захворювань.

На деяких молочних заводах iз знежиреного молока виготовляють сухе молоко. Воно жовтувато-бiлого кольору, маi вигляд порошку, мiстить не бiльш нiж 5тАФ7 % води, 33 % бiлка, 47 % молочного цукру, 8 % золи i до 1,5 % жиру. Кiлограм сухого молока вiдповiдаi 1,69 кормовоi одиницi i мiстить 12 г бiлка, 12 г кальцiю, 9,6 г фосфору.

М'ясне борошно виготовляють з вiддiленого вiд кiсток знежиреного м'яса коней, великоi рогатоi худоби тощо. Знежирене м'ясо висушують i розмелюють на борошно. Кiлограм м'ясного борошна вiдповiдаi 1,5 кормовоi одиницi i мiстить 65 % бiлка. Згодовують його тiльки свиням i птицi.

М'ясокiсткове борошно виготовляють iз забитих тварин, м'ясо яких непридатне для харчування. Кiлограм м'ясокiсткового борошна вiдповiдаi 1,15 кормовоi одиницi i мiстить 40тАФ65 % бiлка та 8тАФ15 % жиру. Згодовують м'ясокiсткове борошно свиням i птицi.

Кров'яне борошно виробляють з кровi коагулюванням ii гарячою парою. Згусток кровi пресують, сушать i розмелюють на борошно. У середньому воно мiстить близько 74 % перетравного бiлка. Кiлограм кров'яного борошна вiдповiдаi 1,39 кормовоi одиницi.

Риб'яче борошно виготовляють з вiдходiв переробки риби (плавникiв, луски, голiв, нутрощiв тощо). Кiлограм риб'ячого борошна вiдповiдаi 1,24 кормовоi одиницi. Стандартне риб'яче борошно мiстить 10 % води, 50тАФ59 % протеiну, 2тАФ6 % жиру, 26 % золи, 49 % перетравного бiлка. У ньому багато вiтамiнiв, кальцiю, фосфору та мiкроелементiв.

10. Способи пiдготовки кормiв до згодування

Коренебульбоплоди тваринам згодовують цiлими або подрiбненими.

В бульбах картоплi мiститься алкалоiд соланiн, який шкiдливо дii на тварин. Особливо багато його в недозрiлих i гнилих бульбах. Перед згодовуванням картоплю пропарюють (для свиней) i розминають.

Щоб полiпшити смаковi якостi соломи i пiдвищити перетравнiсть, ii подрiбнюють, змочують пiдсоленою водою i змiшують з концентратами або подрiбненими коренеплодами, яких додають 20тАФЗО % вiд маси соломи. В результатi внесення вуглеводних кормiв активiзуiться дiяльнiсть мiкрофлори рубця, що сприяi перетравленню клiтковини в жуйних.

Запарювання солом'яноi сiчки теж пiдвищуi перетравнiсть ii, полiпшуi смак i запах, знезаражуi вiд цвiлi. Запарюють сiчку в дерев'яних ящиках або в цементованих траншеях протягом 40 хв. парою пiд тиском 5тАФ6 атм. Пiсля 5тАФ6 год. запарену сiчку теплою згодовують худобi.

Самонагрiвання i бродiння солом'яноi сiчки проводять в облицьованих ямах (1,5×2 м). Сiчку, змочену 2%-м розчином солi, складають шарами в яму i для кращого бродiння додають борошнистi корми. У такiй сiчцi температура пiдвищуiться, вiдбуваiться бродiння i нагромаджуються органiчнi кислоти, внаслiдок чого смаковi якостi i згодовування ii полiпшуються.

Пiд дiiю хiмiчних речовин також пiдвищуiться поживнiсть соломи, наприклад, луги руйнують рослиннi клiтини, завдяки чому забезпечуiться доступ травних сокiв до вмiсту клiтин.

Кальцинування соломи проводять вапняним молоком (на 10 кг гашеного вапна додають 250тАФ300 л води i 1,5 кг кухонноi солi). Солом'яну сiчку на 5тАФ10 хв. вмiщують у вапняне молоко, а потiм виймають i складають на д

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi