Аналiз i прогноз контАЩюнктури ринку зерна

Курсова робота

на тему: тАЬАналiз i прогноз контАЩюнктури ринку зернатАЭ

Змiст

Вступ

1. Характеристика та бiологiчнi особливостi зернових культур

2. Прогресивнi технологii вирощування зернових культур i скорочення недобору зерна

3. Прогнозування виробництва зерна

4. Регулювання ринку зерна

Висновок

Лiтература

Вступ

Серед сiльськогосподарських культур за площею посiву i валовим збором перше мiсце в свiтi i нашiй краiнi займаi пшениця. Загальна свiтова посiвна площа пшеницi становить близько 240 млн. га. Великi площi пшениця займаi в Китаi (26 млн.га), США. (22 млн.га), Канадi (10 млн.га), Украiнi (7-8 мл. га). Вирощують ii майже в усiх краiнах свiту.

Пшениця належить до найдавнiших культур на земнiй кулi. У краiнах Азii та РДвропи ii вирощували вже за 5-6 тис. рокiв, а в РДгиптi - за 10 тисяч рокiв до нашоi ери. З стародавнього Риму вона поширилась у краiни Захiдноi РДвропи. На Украiнi зерно ii знаходять в скiфських могилах.

Пшениця - основна продовольча культура в нашiй краiнi i у багатьох краiнах свiту. Зерно пшеницi маi велику поживну цiннiсть i краще, нiж зерно iнших культур, вiдповiдав вимогам харчування. Пшеничне борошно використовують для випiкання хлiба, виготовлення макаронiв, печива та iнших виробiв. Якiсть пшеничних бiлкiв дуже висока, i вони добре засвоюються.

Пшеничнi висiвки i цiнним концетрованим кормом для всiх видiв тварин. Пшеничну солому i полову використовують як грубий корм i на пiдстилку. Висiвають озиму пшеницю у зеленому конвеiрi, для забезпечення тварин зеленою масою на початку вегетацii. Озима пшениця i добрим попередником для iнших культур сiвозмiни.

За бiологiчними особливостями пшениця маi озиму i яру форми. Озима пшениця; маi довший вегетацiйний перiод, нiж яра, краще використовуi вологу i поживнi речовини ТСрунту i даi вищий урожай, нiж ярi зерновi культури. В умовах теплоi осенi вона розвиваi мiцну кореневу систему i у посушливу весну краще використовуi зимову вологу, нiж навiть раннiх строкiв сiвби. Крiм того, осiння сiвба озимоi пшеницi даi змогу краще використовувати робочу силу i засоби виробництва.

Середня врожайнiсть озимоi пшеницi у 1990 р. на Украiнi становила 40.2 ц/га, зернових - 35.1 ц/га, у 1997 р. вiдповiдно 28.3 i 24.5 ц/га.

Велике значення для пiдвищення врожайностi озимоi пшеницi маi правильний добiр сортiв з урахуванням iхнiх вимог до ТСрунтово-клiматичних умов. Для пiвденно-схiдних районiв потрiбнi сорти посухостiйкi, а для захiдних районiв достатнього зволоження - стiйкi проти вилягання, випрiвання та ураження грибковими хворобами. Саме тому на Украiнi вирощують багато сортiв озимоi пшеницi. Найбiльш поширенi такi сорти: Альбатрос одеський, Безоста 1, Одеська 51. Миронiвська 27,30,40,61, Полiська-90. Лютесценс 7, Донська напiвкарлик, Збруч, Мерлебен, Ювiлейна 75 тощо.

1. Характеристика та бiологiчнi особливостi зернових культур

Всi зерновi культури належать до родини злакових, крiм гречки. Зерновi злаки - це однорiчнi рослини, якi мають багато спiльних ознак i бiологiчних властивостей. Але, крiм спiльних ознак, зерновi злаки мають багато специфiчних особливостей. Тому за господарським призначенням, морфологiчними особливостями i способом вирощування зерновi культури подiляють на двi групи:

1. Хлiбнi злаки першоi групи (пшениця, жито, ячмiнь i овес) - рослини довгого дня, мають озимi та ярi форми, досить холодостiйкi, вологолюбивi. Зерно маi борозенку, яка подiляi його вздовж на двi половини, проростаi кiлiкома корiнцями. На початку вегетацii вiдзначаються швидким ростом, через 10-15 днiв пiсля появи сходiв починають кущитися i менше пригнiчуються бур'янами.

2. Хлiбнi злаки другоi групи, або просовиднi (просо, кукурудза, рис, сорго) рослини короткого дня, бiльш теплолюбивi i посухостiйкi (крiм рису). Зерно в них без борозенки i проростаi одним корiнцем. На початку вегетацii рослини ростуть повiльно, тому дуже пригнiчуються бур'янами. Зернову культуру гречку теж вiдносять до хлiбiв другоi групи, але вона за своiми бiологiчними особливостями iстотно вiдрiзняiться вiд зернових злакiв, хоча зерно ii зя хiмiчним складом близьке до зерна хлiбних злакiв.

Коренева система у зернових злакiв мичкувата, добре розвинена, основна маса якоi розмiщуiться в орному i пiдорному шарах. Розвиток ii залежить вiд вологостi i родючостi грунту, температури, сортових особливостей та iнших факторiв. Краще розвиваються коренi при раннiх строках сiвби.

Стебло - соломина, яка складаiться з 5-7 мiжвузлiв, а у кукурудзи до 25-30, цилiндричне, здебiльшого порожнi, тiльки у кукурудзи виповнене серцевиною. Висота стебла за сприятливих умов росту досягаi 1 -2 м, а у кукурудзи i сорго до 2тАФ4 м. i бiльше.

Листок злакових культур лiнiйний i складаiться з пiхви та пластинки. Листкова пiхва захищаi молоду частину стебла вiд пошкодження та надаi йому стiйкостi проти вилягання. Там, де пiхва переходить у пластинку, розвиваiться язичок, а в деяких злакiв вушка.

Суцвiття у пшеницi, жита, ячменю - колос, у проса, вiвса, рису, сорго тАУволоть, у кукурудзи чоловiче суцвiття - волоть, жiноче - качан.

Квiтка злакових маi двi квiтковi луски - зовнiшню i внутрiшню, три тичинки i маточку з верхньою зав'яззю та дволопатевою перистою приймочкою. Плiд у хлiбних злакiв - зернiвка, яка складаiться iз зародка, ендосперму i двох оболонок: плодовоi i насiнноi. Зародок становить 2-3% маси зернiвки i мiстить всi органи майбутньоi рослини у зародковому станi.

Зерновi злаковi культури протягом вегетацiйного перiоду проходять такi фази росту i розвитку: проростання насiння, сходи, кущiння, вихiд у трубку, колосiння, цвiтiння, формування i достигання зерна.

Для проростання зернiвки потрiбнi вода, повiтря i тепло. Вода потрiбна для набубнявiння зерен i розчинення в них запасних поживних речовин. При цьому потреба у водi така: вiвса, жита - 60-65%, пшеницi, ячменю - 48-55% ; кукурудзи - 37-44%, проса i сорго - 25-30% вiд маси сухого зерна.

Мiнiмальна температура проростання насiння злакiв першоi групи 1 -2В°С, другоi групи 8-10В°С i бiльше.

Оптимальна температура для проростання насiння першоi групи 20-25В°С, а просо видних - 25-30В°С.

При проростаннi зерна спочатку з'являються зародковi корiнцi, а потiм i зародкове стебло. На поверхню грунту зародкове стебло появляiться у виглядi шильця, покритого тонким прозорим чохликом, який називають колеоптилем. Вiн захищаi стебло i перший листок вiд пошкоджень при виходi iх з грунту.

Хлiбнi злаки мають таку бiологiчну властивiсть як кущiння, тобто утворювати з вузла кущiння бiчнi пагони. Кущiння починаiться пiсля утворення на рослинi 3-4 листкiв. Енергiя кущiння, або кiлькiсть пагонiв, якi розвиваються в середньому на однiй рослинi, залежить вiд забезпечення рослин вологою i поживними речовинами, температури, глибини загортання насiння.

В кiнцi iнтенсивного росту стебла з листковоi трубки верхнього мiжвузля назовнi з'являiться колос або волоть. Початком фази колосiння вважаiться перiод, коли колос або волоть наполовину вийде з листковоi пiхви. В цiй фазi посилено росте листя, стебло i формуiться суцвiття.

За колосiнням настаi цвiтiння. У жита воно триваi 6-8 днiв, пшеницi - 3-5, вiвса 3-4 днi. У цiй фазi припиняiться рiст вегетативноi маси, вiдбуваiться запилення квiток. Залежно вiд особливостей запилення розрiзняють самозапильнi зерновi культури (пшениця, овес, ячмiнь, просо) та перехреснозапильнi (жито, кукурудза, сорго), у яких пилок переноситься приймочки маточок вiтром.

Пiсля заплiднення починаiться формування зерна, утворюiться зародок i нагромаджуються поживнi речовини. РЖз стiнок зав'язi утворюiться оболонки плода. Триваi фаза формування 10-15днiв. Маса зерна збiльшуiться, а вмiст води в ньому поступово зменшуiться.

Пiсля формування настаi фаза достигання зерна. Ця фаза маi три етапи стиглостi: молочна, воскова i повна.

У молочнiй фазi рослини ще зеленi, але нижнi листки iх починають жовтiти. Зерно вже сформувалося, маi зелене забарвлення, а якщо його роздавити, видiляiться рiдина, яка нагадуi молоко, вологiсть його вiд 60 до 40%.

У восковiй стиглостi зерно за консистенцiiю нагадуi вiск, легко розрiзуiться нiгтем,, стаi типовим за кольором, вологiсть його зменшуiться до 30-40%, стебла стають жовтими, листки пiдсихають i припиняiться надходження поживних речовин у зерно. В цей перiод починають роздiльне збирання хлiбiв.

При повнiй стиглостi зерно твердii i зменшуiться в розмiрi, вологiсть знижуiться до 15-20% i втрачаi зв'язок з материнською рослиною, легко обсипаiться. Стебла i листки засихають. В разi запiзнення iз збиранням врожаю найбiльш цiнне зерно, яке достигаi ранiше, обсипаiться.

2. Прогресивнi технологii вирощування зернових культур i скорочення недобору зерна

На найближчi роки збiльшення виробництва зерна залишиться важливою проблемою розвитку сiльського господарства нашоi краiни, яка може бути успiшно вирiшена лише при умовi широкого впровадження нових сортiв i гiбридiв, iнтенсивних технологiй i скорочення втрат зерна на всiх шляхах вiд поля до комори i до магазину.

Проблема зменшення втрат продукцii вiд недоборiв найтiснiше пов'язана з проблемою iнтенсивних технологiй.

В останнi роки в краiнi можна спостерiгати тенденцii iнтенсифiкацii зернового виробництва: впроваджуються продуктивнiшi сорти, сучаснi системи удобрення, заснованi на об'iктивнiй iнформацii щодо вмiсту в грунтi поживних речовин, а також тАФ умов живлення рослин.

У боротьбi з несприятливими явищами (бур'янами, хворобами та шкiдниками) застосовують iнтегрований захист рослин, який i основною ланкою в скороченнi втрат зерна в процесi виробництва.

Повнiшому використанню потенцiалу продуктивностi сучасних сортiв повинна служити система агробiологiчного контролю при вирощуваннi зернових, яка включаi уточнення строкiв проведення агротехнiчних заходiв, спостереження за процесом формування врожаю, появою бур'янiв, шкiдникiв i даi змогу органiзувати ефективний захист рослин. У кiнцевому пiдсумку вiн сприяi систематичному застосуванню нових досягнень науково-технiчного прогресу в умовах виробництва, пiдвищенню технологiчноi й виконавчоi дисциплiни.

Значнi втрати зерна озимих культур виникають у зв'язку з незадовiльними умовами зимiвлi. В середньому несприятливi зими для озимих культур повторюються раз в чотири роки, а iнодi й частiше. Причому нiякоi циклiчностi, перiодичностi, закономiрностi в iх повтореннi не виявлено.

Серед шкiдливих факторiв, якi згубно впливають на посiви, низькi температури становлять 36 %, вiдлиги тАФ 26, льодовi кiрки тАФ 20 %.

Основним при впровадженнi сучасних сортiв озимоi пшеницi iнтенсивного типу повинен бути iх пiдбiр з високою морозо- i зимостiйкiстю. Новi високопродуктивнi сорти можуть забезпечити найповнiше виявлення своiх потенцiальних можливостей лише на фонi вiдповiдноi сортовоi агротехнiки, з урахуванням характерних для них бiологiчних особливостей.

Результати дослiджень свiдчать про те, що високопродуктивнi сорти характеризуються пiдвищеною вимогливiстю до умов вирощування, тобто виявляють своi можливостi при високiй культурi землеробства, до строкiв сiвби, а короткостебловi iнтенсивнiтАФ чутливi до глибини загортання насiння i до засмiченостi посiвiв. Тому через рiзницю в культурi землеробства в кожному господарствi слiд висiвати два-три сорти озимоi пшеницi, рiзних за iнтенсивнiстю та iншими ознаками.

Щоб пiдвищити стiйкiсть озимоi пшеницi пiд час зимiвлi проти низьких температур, насiння обробляють препаратом тур з розрахунку 5 кг/т, який розчиняють у 15тАФ20 л води. Обробляти зерно суспензiiю необхiдно за 3тАФ5 днiв до сiвби.

При сiвбi таким насiнням у рослин на 1тАФ2,5 см глибше закладаiться вузол кущiння, формуiться сильнiша коренева система, що пiдвищуi стiйкiсть iх проти несприятливих умов зимiвлi.

Найбiльше на морозо- i зимостiйкiсть пшеницi впливають строки сiвби.

Озима пшениця краще всього зимуi i забезпечуi високу продуктивнiсть, якщо до початку зими рослини добре розкущились i утворили по три-чотири пагони. Такi рослини мають достатнiй запас цукру i краще витримують несприятливi умови зимiвлi. Щоб рослини досягли такого розвитку, iм в середньому потрiбно 50тАФ55 днiв вегетацii з сумою середньодобових температур вiд посiву до стiйкого переходу через +5 В°С тАФ 550тАФ580 В°С.

Сiвба озимини ранiше оптимальних строкiв призводить до переростання, фiзiологiчного старiння й зниження зимостiйкостi рослин.

Наприклад, у схiднiй частинi Лiсостепу раннi посiви сильно пошкоджуються гесенською i шведською мухами, а в пiвнiчно-захiдних районах уражуються iржею. При пiзнiй сiвбi рослини не встигають нормально розкущитись i в окремi роки гинуть, а перезимувавши, як правило, пiзнiше виколошуються i часто потрапляють пiд ВлзапалВ». У зв'язку з цим при встановленнi черговостi сiвби необхiдно враховувати сортовi особливостi. Так, сорт Харкiвська 63 характеризуiться високою стабiльнiстю до строкiв сiвби i негативно реагуi як на раннi, так i на пiзнi. Тому цей сорт необхiдно висiвати в дуже стислi оптимальнi строки.

Сорти Ахтирчанка, Одеська 51 менше реагують на подовження строкiв сiвби. Особливо в цьому вiдношеннi вiдрiзняiться Миронiвська 808, яку можна висiвати в кiнцi оптимальних, але в межах допустимих строкiв.

Для формування високого врожаю важливо витримувати оптимальну норму висiву, оскiльки максимальний врожай можна одержати тiльки при суворо визначенiй (оптимальнiй) густотi посiву. При цьому рослини ефективно використовують елементи живлення, вологу та енергiю сонця.

Важливу роль для забезпечення дружних i своiчасних сходiв, нормального розвитку i перезимiвлi, формування високих врожаiв вiдiграi глибина загортання насiння.

На досить зволожених, середнiх за механiчним складом грунтах насiння пшеницi необхiдно висiвати на глибину 6тАФ8 см. На важких запливаючих тАФ глибину зменшують на 1тАФ2 см. Якщо верхнiй шар землi сухий, а глибше вона добре зволожена, то повновагове насiння з високою енергiiю проростання i схожiстю можна загортати на глибину 8тАФ10 см при збiльшеннi норми висiву на 10 %.

Для захисту рослин вiд дii низьких температур у зимовий перiод i поповнення запасу вологи в грунтi на посiвах озимоi пшеницi проводять снiгозатримання. Встановлено, що при висотi снiгового покриву 10 см рiзниця в температурi повiтря й грунту збiльшуiться майже в 4 рази. Створення стiйкого снiгового покриву надiйно захищаi рослини вiд згубноi дii притертоi кiрки.

Значним резервом скорочення втрат зерна i боротьба з бур'янами, шкiдниками й хворобами. У найближчi роки iстотних змiн в технологii вирощування зернових не передбачаiться, не можна також розраховувати на одержання сортiв з пiдвищеною стiйкiстю проти патогенiв та на розширення масштабiв хiмiчного захисту. В зв'язку з цим необхiдно в плановому порядку i послiдовно використовувати на практицi всi елементи iнтегрованого захисту рослин: економiчнi, генетичнi, екологiчнi й токсикологiчнi засоби стримування поширення хвороб, шкiдникiв i бур'янiв нижче порогу економiчноi шкiдливостi.

Бур'яни пригнiчують розвиток культурних рослин. Встановлено, наприклад, що 11 рослин осоту на 1 м2 знижують врожайнiсть озимоi пшеницi на 19тАФ20 %, а 18тАФ20 тАФ на 60тАФ70 %.

При слабкiй засмiченостi посiвiв втрати врожаю становлять 5тАФ7 %, а при сильнiй тАФ 25тАФ30 %. При засмiченостi посiвiв зимуючими бур'янами (50тАФ 70 шт. на 1 м2) врожайнiсть знижуiться на 7тАФ 8 ц/га, вмiст бiлка в зернi тАФ на 0,8тАФ1,0 %.

При великiй засмiченостi посiвiв кукурудзи осотом (понад 5 рослин на 1 м2) врожай ii знижуiться на 50тАФ70 %, при середнiй (вiд 1 до 5 рослин) тАФ на 35тАФ40, при слабкiй (до 1 рослини) тАФна 20тАФ 30 %. При механiзованому доглядi за посiвами кукурудзи без застосування гербiцидiв врожай зерна цiii культури на засмiчених однорiчними бур'янами ланах зменшуiться на 11тАФ35 %. Серед них для кукурудзи найбiльш шкiдливими i мишiй, лобода, щириця.

Врожай зерна гороху вiд заростання посiвiв бур'янами знижуiться на 30тАФ50 %.

Дуже пригнiчуються бур'янами посiви проса. Недобiр врожаю через це становить 10тАФ15 %, а при сильнiй засмiченостi тАФ 50 % i бiльше.

Бур'яни виносять з грунту велику кiлькiсть поживних речовин i вологи. Пiдраховано, що осот з 1 га виносить таку кiлькiсть поживних речовин, яких достатньо для одержання 32 ц зерна озимоi пшеницi або 200 ц коренеплодiв цукрових бурякiв. Для вирощування такого врожаю необхiдно внести в грунт понад 11 ц мiнеральних добрив.

На даному етапi система заходiв щодо боротьби з бур'янами включаi два основних заходи тАФ агротехнiчний та хiмiчний. Комплекс перших заходiв складаiться з освоiння науково обгрунтованих сiвозмiн i правильноi системи обробiтку грунту в них, що сприятиме поряд з пiдвищенням родючостi максимальному зниженню засмiченостi ланiв. Наприклад, найпростiший i найефективнiший метод боротьби з бур'янами на посiвах гороху тАФ боронування сходiв. При одному досходовому боронуваннi i одному-двох на сходах лiквiдуiться до 60тАФ80 % однорiчних бур'янiв.

Бур'яни не тiльки стримують розвиток культурних рослин i знижують iх врожай, а погiршують його якiсть. Наявне в зернi насiння гiрчицi, полину, гiрчаку та iнших надаi неприiмного запаху i смаку борошну, а таких отруйних бур'янiв, як кукiль, блекота, дурман, може спричинити отруiння людей.

Великi втрати зерна й насiння допускаються на засмiчених посiвах при збираннi у зв'язку з поганим пiдсиханням, вимолочуванням i витрушуванням зерна. Доставлений на тiк ворох у цьому випадку потребуi термiнового очищення i видалення рiзних домiшок, оскiльки це призводить до швидкого самозiгрiвання i псування зерна, проте лише агротехнiчних заходiв недостатньо, щоб лiквiдувати бур'яни на посiвах зернових. Слiд застосовувати хiмiчнi засоби. Гербiциди пiдбирають згiдно з методичними вказiвками щодо захисту рослин, часто застосовують iх разом з iншими пестицидами вiдповiдно до фаз росту рослин. Для виконання агротехнiчних запобiжних карантинних i хiмiчних заходiв захисту рослин у кожному господарствi складають карти засмiченостi полiв, в яких вiдповiдно до ТСрунтового аналiзу i польового обстеження вказуiться ступiнь засмiченостi та ii видовий склад. Залежно вiд цього розробляють конкретнi заходи боротьби з бур'янами. Правильне поiднання механiзованого i хiмiчного обробiтку i невiд'iмною вимогою заходiв боротьби з бур'янами.

Рiвень врожайностi зернових i якiсть продукцii iстотно залежать вiд ступеня ураженостi посiвiв хворобами та пошкодження шкiдниками. Встановлено, що втрати врожаю тiльки озимоi пшеницi вiд ураження хворобами становлять 10тАФ40 %. Наприклад, сильно ураженi рослини озимоi пшеницi стебловою або лiнiйною iржею рiзко знижують врожайнiсть i якiсть зерна, при ураженнi кореневими гнилями тАФ вiд 5 до 40 %. Снiгова плiснява спричиняi зрiдженiсть посiвiв, вражаi не тiльки кореневу систему, а й колоски, в яких формуiться низьконатурне зерно. У зв'язку з цим захист рослин вiд хвороб маi винятково важливе значення. Нестача ефективних за дiiю пестицидiв, збiльшення iх вартостi вимагаi здiйснення послiдовноi рацiоналiзацii захисту рослин з таким розрахунком, щоб кожна одиниця маси хiмiчних речовин давала максимальну вiддачу в пригнiченнi хвороб i шкiдникiв.

РЖнтегрований захист рослин повинен враховувати вплив рiзних екологiчних факторiв на поширення хвороб i шкiдникiв. До цих факторiв слiд вiднести:

екологiчнi умови вирощування рослин;

клiматичнi фактори, особливо суму опадiв i iх розподiл протягом року, що впливають на появу збудника;

структура культур та iх чергування в сiвозмiнi;

способи обробiтку грунту;

мiнеральнi та органiчнi добрива;

строки сiвби, швидкiсть росту та розвитку рослин;

видова й сортова стiйкiсть проти хвороб i шкiдникiв;

здоровий посiвний матерiал i протруiння насiння;

способи та строки збирання тощо.

Полiпшенню фiтосанiтарного стану сприяють дотримання прийнятого порядку чергування культур в сiвозмiнах, правильне застосування систем удобрення i обробiтку грунту, знищення бур'янiв i пiдбiр iмунних сортiв.

Пiдвищення врожайностi, зумовленоi систематичним застосуванням азотних добрив, неможливе без одночасного контролю за розвитком хвороб листя та колоскiв. У зв'язку з високою вартiстю препаратiв i можливiстю нагромадження iх решток в навколишньому середовищi пестициди необхiдно використовувати рацiонально i ефективно. Для цього необхiдна детальна iдентифiкацiя шкiдливих видiв, точне визначення масштабiв iх поширення, знання порогiв шкiдливостi, вибiр ефективнiшого препарату, доз, строкiв i способiв його внесення.

Перед прийняттям рiшення про необхiднiсть хiмiчного обробiтку проводять обстеження посiвiв. На кожному полi оглядають по 10 рослин в 20 мiсцях. РЖндикатором загальноi ураженостi рослин озимоi пшеницi i третiй або четвертий листок. При визначеннi ступеня захворювання враховуiться знебарвлена площа листкiв (хлорознi плями) i вiдмерлi частини (некроз).

Ефективнiсть багатьох препаратiв значно пiдвищуiться при iх цiлеспрямованому змiшуваннi, що дозволяi значно знизити витрати пестицидiв i затрати працi на iх внесення. При цьому важливо знати схему змiшування препаратiв.

Велике значення маi правильне внесення пестицидiв. При збiльшеннi ширини захвату обприскувачiв збiльшуються дiлянки, дворазово обробленi препаратом, що може призвести до небажаних наслiдкiв. Водночас з необроблених (пропущених) смуг бур'яни, хвороби i шкiдники поширюються на обробленi посiви, що вимагаi повторного обробiтку. Тому виправдане застосування обробки посiвiв зернових iз впровадженням технологiчноi колii.

Вилягання хлiбiв не тiльки знижуi врожайнiсть (недобiр 20тАФ30 %), а й значною мiрою погiршуi якiсть зерна, ускладнюi збирання. Продуктивнiсть комбайнiв при збираннi полеглих хлiбiв знижуiться на 25тАФ50 %, внаслiдок чого подовжуються строки збирання, збiльшуються втрати, погiршуiться якiсть наступного обробiтку грунту. При виляганнi, особливо ранньому, погiршуються умови фотосинтезу, знижуiться продуктивнiсть рослин, збiльшуiться ураження iх хворобами. Все це, за даними багаторiчних дослiджень, веде до значних втрат урожаю зерна (до 50 %).

Кардинально проблема запобiгання виляганню озимоi пшеницi, жита, буде вирiшена шляхом широкого впровадження у виробництво стiйких проти вилягання високоврожайних короткостеблових сортiв типу озимоi пшеницi Напiвкарлик 3, озимого жита Харкiвське 78. Проте в найближчi роки основнi посiвнi площi озимих культур будуть зайнятi високоiнтенсивними високостебловими сортами озимоi пшеницi Харкiвська 81, Ахтирчанка, озимого жита Харкiвське 60.

3. Прогнозування виробництва зерна

У Вiдповiдностi до Нацiональноi програми розвитку сiльського господарства нарощування виробництва i полiпшення якостi зерна здiйснюватиметься на основi: розширення застосування iнтенсивних технологiй вирощування зернових культур на площi до 7 млн. га, у тому числi озимоi пшеницi до 5, кукурудзи - до 2 млн. га; впровадження нових сортiв i гiбридiв; застосування високоефективноi зернозбиральноi технiки, створення мобiльних госпрозрахункових загонiв, що забезпечить скорочення строкiв збирання зернових культур до 10-12, а кукурудзи - до 15-20 днiв i додаткове одержання 4 млн. тонн зерна; будiвництва механiзованих зерносховищ, критих токiв та сушильного господарства; збiльшення виробництва продовольчого зерна на експортнi цiлi до 5 млн. т. Органiзацiйно-економiчнi, технiко-технологiчнi та iншi заходи забезпечать одержання в 2005 роцi - 50 млн. тонн зерна.

Внутрiшнiй ринок зерна i надалi формуватиметься на рiвнi близько 110 кг на душу населення або 5-6 млн. т. борошна i круп. Експортнi можливостi при заданих негативних тенденцiях становлять 3 млн. т. зерна на рiк, що в перерахунку на мiнiмальнi цiни дасть бiльш як 2 млрд. дол. додатковоi виручки. Для реалiзацii такоi програми необхiдно скоротити витрачання продовольчого зерна на фуражнi цiлi та втрати його на всiх стадiях виробництва i транспортування.

Оптимiзацiя зернового господарства з урахуванням потенцiальних можливостей сортiв та природно-клiматичних регiонiв може перевищити будь-якi сподiвання. Потенцiальне, виробництво зерна в Украiнi можна програмувати на рiвнi до 120 млн. тонн i бiльше. Але такi програми потребують системних рiшень. Серед ключових питань розвитку ринку зерна, якi можуть вплинути на економiчну ситуацiю в АПК, слiд назвати також збiльшення виробництва пива та алкоголю iз зерна, експорту ячменю.

Особливо важливо вiдновити товарне виробництво комбiнованих (концентрованих) кормiв, основними компонентами яких мають бути кукурудза, ячмiнь i горох.

РДдино можливим для вiдтворення ринку кормiв i розширення посiвних площ кукурудзи на зерно. Можливостi для цього i тАФ через зменшення кормовоi групи (силосноi кукурудзи). Вiд його розв'язання залежить проблема товарного виробництва продукцii тваринництва, зокрема м'ясного свинарства i птахiвництва.

Горох - один з небагатьох видiв продукцii в Украiнi, що може бути використаний для збалансування кормiв за бiлком. Розв'язання проблеми бiлка лежить у площинi стимулювання попиту на горох, якщо не поновлювати виробництво кормових дрiжджiв з нафтового парафiну.

Вiдносно оптового ринку зерна, можна вiдзначити, що зерно i традицiйно бiржовим товаром. Ринок зерна не потребуi iнтеграцiйних процесiй i зайвих посередникiв. Однак, зважаючи на стратегiчно значення ринку зерна, роль державного посередництва в ньому незаперечна.

4. Регулювання ринку зерна

Зернове господарство посiдаi важливе мiсце в економiцi держави. Для забезпечення його ефективностi рiвень виробництва зерна повинен повнiстю задовольняти потреби внутрiшнього попиту i забезпечувати зростання експортного потенцiалу. У вiдповiдностi з Нацiональною програмою розвитку сiльського господарства на 2010 рiк визначений обсяг виробництва маi становити 40 млн. тонн.

Ринок зерна в Украiнi, з точки зору формування товарних ресурсiв, докорiнно вiдрiзняiться вiд захiдно-iвропейськоi моделi. Цi вiдмiни зумовлюi тип пiдприiмства, а саме його багатогалузевiсть (крiм фермерських господарств), де 70% вирощеного врожаю залишаiться у товаровиробника на господарськi потреби (насiння, корми, натуральну оплату та iн.)

Характерна риса сучасного ринку - обмеженiсть як попиту, так i пропозицii. В середньому за останнi роки склалася така структура каналiв реалiзацii зерна : заготiвельним органiзацiям продано 15% товарного зерна, населенню через систему громадського харчування (включаючи продаж i видачу натуроплати) - 29, на ринку - 23, за бартерними угодами - 33%. За структурою продукцii пшениця складаi 66% вiд загального обсягу реалiзованого зерна, ячмiнь - 16,6, жито - 4, просо, гречка - 2, кукурудза - 8, овес - 1,2 i зернобобовi -1,4%.

Цiнова кон'юнктура (1998 р) по окремих видах зерна суттiво рiзнилася i становила: по пшеницi - 158 грн., житу - 165,7 , просу -175,7 , гречцi - 285 , кукурудзi - 140,3, ячменю - 125,7 , вiвсу - 141,2, зернобобових - 192,1 грн. за 1 тонну.

Умови ринку заставляють товаровиробникiв удосконалювати структуру виробництва зерна в напрямi розширення найбiльш ефективних зернових культур. Суть проблеми передусiм полягаi у концентрацii матерiально-технiчних i фiнансових ресурсiв на конкурентоспроможних галузях, виходячи з мiсцевих грунтово-клiматичник умов. В одному випадку - це виробництво озимоi пшеницi, проса, кукурудзи, в iншому - озимоi пшеницi, жита, гречки, гороху i т.д.

З практичноi точки зору (за будь-яких умов) вирiшальне значеним i надалi матиме озимий клин господарства, ставка на паровi попередники та iнтенсивнi технологii, на рацiональне поiднання озимини з тiiю чи iншою групою ярих.

Фактори ефективностi галузi, на яку припадаi близько 50% рiллi випливатимуть з контексту науковообгрунтованоi системи землеробства, а iх першоосновою i комплекс заходiв по пiдвищенню родючостi грунтiв.

Проблема збiльшення виробництва зернових культур - стратегiчна мета АПК держави, що зумовлюi необхiднiсть визначення його рацiональноi структури як з точки зору використання агроклiматичного потенцiалу, так i щодо кон'юнктури ринку Пiдраховано, що в масштабах Украiни оптимальною вважаiться така структура валового збору зерна: зерно озимих маi займати 57-65%, з них пшениця-51-59%; ярi зерновi - 43-45%, з них ячмiнь - 14 тАУ 18, овес - 2,6-3,8, просо - 0,7-1,3, гречка - 0,8-1,1, кукурудза тАУ10-13, зернобобовi - 5-6,5%.

Держава маi стати на шлях регульованого ринку, забезпечити збут продукцii (в межах 5-8млн.т. за державним контрактом ) i гарантованi мiнiмальнi (граничнi) цiни.

Вiдносини виробникiв зерна з партнерами в процесi його реалiзацii будуються залежно вiд напряму наступного використання зернопродуктiв.

З урахуванням прибутковостi кожноi ланки ланцюга "виробництво-споживання" повиннi укладатися двостороннi (контракти) мiж виробником зерна та його покупцем.

Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни "Про подальший розвиток ринку зерна в Украiнi" передбачаiться: створення Зерновоi спiлки Украiни, Державного iнвестицiйного фонду стабiлiзацii зернового ринку в Украiнi за рахунок державних ресурсiв, ринковоi iнфраструктури, наближеноi до товаровиробникiв; розробка стандартiв на зерновi культури з максимальним наближенням iх до свiтових стандартiв; налагодження iнформацiйного забезпечення операторiв ринку.

З жовтня 1997 р. вiдбулося заснування Зерновоi спiлки Украiни "ДАК "Хлiб Украiни". Засновниками Зерновоi спiлки Украiни виступили як комерцiйнi структури так i виробники, переробники, бiржi.

Зернова спiлка створена для того, щоб можна було продавати за грошi врожай на кiлька рокiв уперед. По-друге, необхiдно забезпечити стабiльнi умови для виробника i споживача зерна всерединi краiни, перевести виробництво i використання зерна в процес нормального регульованого ринку.

З метою стабiлiзацii ринку зерна створено: Державний iнтервенцiйним фонд стабiлiзацii зернового ринку в Украiнi метою якого i: забезпечення поступового переходу до саморегульованого ринку продовольчого зерна; забезпечення продовольчоi безпеки держави шляхом створення державних запасiв продовольчого зерна, пiдтримка вiтчизняних виробникiв зерна шляхом забезпечення стабiльного рiвня цiн на ринку продовольчого зерна протягом року, сприяння збiльшенню обсягiв виробництва продовольчих чорнових регулювання регiональних зернових ринкiв, пiдтримання доступного для споживачiв рiвня цiн на зерно i зернопродукти.

Для зручностi викладу термiнiв регульованого ринку зерна прийнято такi поняття:

Цiна на бiржах - середньозважена цiна на продовольче зерно, що склалася на бiржових торгах вiдповiдного регiону за спотовими контрактами.

Обсяги на бiржах - середнi обсяги продовольчого зерна, що були заявленi на бiржових торгах вiдповiдного регiону для продажу або купiвлi за спотовими контрактами.

Умови, за яких проводиться втручання тАУ умови, за яких спостерiгаiться вiдхилення поточноi цiни на бiржах вiд цiни на бiржах протягом перiоду до початку втручання бiльш як на 15 ( птАЩятнадцять ) вiдсоткiв.

Цiльовi цiни стабiлiзацii тАФ цiни, за якими Фонд здiйснюi стабiлiзацiйнi заходи, дорiвнюють цiнам на бiржах протягом перiоду до початку втручання.

Обсяги стабiлiзацiйних заходiв (купiвлi або продажу) тАФ визначаються шляхом обрахування рiзницi обсягiв на бiржах у перiод до початку втручання i обсягiв на бiржах, що склалися пiсля настання умов, за яких проводиться втручання.

Майно iнтервенцiйного Фонду складаiться iз запасiв зерна, грошових коштiв та ресурсiв державного резерву та шляхом його стабiлiзацiйноi закупiвлi на бiржовому та позабiржовому ринках.

РЖнтервенцiйний Фонд здiйснюi: дослiдження, спостереження та аналiз ринку зерна в Украiнi; розробку прогнозiв та надання пропозицiй стосовно розвитку ринку зерна в Украiнi та ii регiонах, стабiлiзацiйну закупiвлю та продаж запасiв зерна, пов'язанi з ними операцii; пiдготовку обгрунтувань необхiдностi стабiлiзацiйних дiй та подання iх до розгляду Державнiй комiсii по формуванню ринку продовольства.

Для функцiонування фонду передбаченi такi операцii, що виконуються уповноваженими органiзацiями: зберiгання запасiв продовольчого зерна здiйснюють пiдприiмства Державноi акцiонерноi компанii "Хлiб Украiни" за дiючими тарифами; транспортування запасiв продовольчого зерна здiйснюють пiдприiмства Укрзалiзницi за дiючими тарифами; стабiлiзацiйнi закупiвля та продаж здiйснюються через уповноваженi брокерськi контори, якi визначаються шляхом вiдкритого конкурсу. Уповноваженi брокерськi контори не можуть мати у числi своiх засновникiв державнi органiзацii. Послуги уповноважених брокерських контор оплачуються за дiючими тарифами.

Втручання у ситуацiю на ринку продовольчого зерна проводиться з метою запобiгання рiзкiй змiнi цiн на бiржовому ринку, яка може зашкодити як виробникам, так i споживачам. Втручання вiдбуваiться шляхом купiвлi або продажу на ринку вiдповiдних регiонiв зерна згiдно з обсягами стабiлiзацiйних заходiв.

Стабiлiзацiйне втручання (купiвля або продаж) розпочинаiться пiсля того, як умови, за яких проводиться втручання, спостерiгалися впродовж промiжку часу, що перевищуi 30 днiв. Обсяги стабiлiзацiйних заходiв затверджуються Державною комiсiiю по формуванню ринку продовольства за обгрунтованим поданням Мiнiстерства агропромислового комплексу, погодженим з iншими зацiкавленими мiнiстерствами.

Стабiлiзацiйна купiвля здiйснюiться Фондом за цiльовими цiнами у разi зниження цiни. Стабiлiзацiйний продаж здiйснюiться Фондом за цiльовими цiнами у разi зростання цiни. Стабiлiзацiйнi продаж або купiвля здiйснюються Фондом на товарних бiржах вiдповiдних регiонiв через уповноваженi брокерськi контори вiдповiдних регiонiв.

Висновок

Для досягнення високих народногосподарських кiнцевих результатiв необхiдно полiпшувати якiсть роботи. Ефективнiсть i результатом якiсних зрушень у виробництвi. Якiсть виступаi як комплексний фактор, який визначаi виробничо-економiчну, а на цiй основi i соцiально-економiчну ефективнiсть виробництва. Вона включаi якiсть органiзацii працi, виробництва, технологii, управлiння, використання господарського механiзму, господарськоi дiяльностi на всiх рiвнях i в усiх галузях i ланках АПК. Основним i полiпшення якостi самоi продукцii. Але ii полiпшення немислиме без загальних якiсних зрушень у виробництвi. Працювати якiсно означаi виробляти продукцiю високих споживчих властивостей, в необхiдному для задоволення суспiльних потреб обсязi, iз найменшими питомими витратами виробництва.

Якiсть сiльськогосподарськоi продукцii оцiнюють за показниками, якi вiдображують фiзичнi властивостi, хiмiчний склад, поживнiсть, санiтарнi властивостi, пошкодженiсть шкiдниками i хворобами, сортову чистоту продуктiв. Сукупнiсть показникiв залежить вiд характеру використання i технологiчних особливостей продукту.

В Украiнi якiсть сiльськогосподарськоi продукцii визначають за стандартами.

Стандарти на зерновi культури враховують репродукцiю, сортову чистоту, клас насiння, вологiсть, засмiченiсть, а по пшеницi тАФ ще й належнiсть до групи сильних i твердих пшениць, вмiст клейковини.

РЖндустрiальна технологiя вирощування зернових культур передбачаi: розмiщення iх по найкращих попередниках, сiвбу насiнням високопродуктивних сортiв, рацiональне використання добрив, застосування ефективних препаратiв для захисту рослин вiд шкiдникiв i збудникiв хвороб знищення бур'янiв, своiчасне i якiсне проведення всiх технологiчних операцiй.

Лiтература

1. А. М. Стельмащук. Державне регулювання економiки: Навчальний посiбник. - Тернопiль: ТАНГ, 2000. тАУ 315 с.

2. З. Ф. Бриндзя, РЖ. О. Джула. Система технологiй в рослинництвi. Навчальний посiбник. Тернопiль: Консультацiйний центр. тАУ 2000, 188 с.

3. Основи сiльського господарства. Практикум. Пiд редакцiiю Польського Б. Н. тАУ К.: Вища школа, 1983.

4. Бугай С. М. Рослинництво. К.: Вища школа 1987.

5. Зерновi культури / за ред. Пiкша Г. Р., Бондаренка В. РЖ. тАУ К.: Урожай, 1985. тАУ 272 с.

6. Основи сiльського господарства. Практикум. Польський Б. М., Стеблянко М. РЖ., Чмир Р. Д., Яв орський В. С. тАУ К.: Вища школа.

7. Довiдник агронома / упоряд. В. А. Кононюк., та iн.; за ред. Л. Л. Зiневича. тАУ К.: Урожай, 1985.

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi