Аналiз стану молочного скотарства та перспективи його розвитку

ВИПУСКНА БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА

05.02.05. тАУ БР. 538 ВлСВ» 2008 03 20. 046. ПЗ

СИДОРЕНКА ВОЛОДИМИРА МИКОЛАЙОВИЧА

2008

НАЦРЖОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

Економiчний факультет

Спецiальнiсть 6.050.100 тАУ ВлЕкономiка пiдприiмстваВ»

ДОПУСКАРДТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ

Завiдувач кафедри статистики та економiчного аналiзу, д. ек. н.,

професор __________(Савчук В. К.)

Вл___В» __________________ 2008 р.

Аналiз стану молочного скотарства та перспективи його розвитку

Пояснювальна записка до випускноi роботи

05.02.05. тАУ БР. 538 ВлСВ» 2008 03 20. 046. ПЗ

Студент-випускник ___________________________ (В. М. Сидоренко)

Керiвник випускноi роботи

к. ек. н., доц. _________________________________ (О. Ф. Кирилюк)

2008

НАЦРЖОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

Економiчний факультет

Спецiальнiсть 6.050.100 тАУ ВлЕкономiка пiдприiмстваВ»

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завiдувач кафедри статистики та економiчного аналiзу, д. ек. н.,

професор __________(Савчук В. К.)

Вл___В» __________________ 2008 р.

ЗАВДАННЯ

до випускноi бакалаврськоi роботи

студенту Сидоренку Володимиру Миколайовичу

Тема роботи: Аналiз стану молочного скотарства та перспективи його розвитку на прикладi СТОВ Влiм. ГагарiнаВ» Богуславського району Киiвськоi областi

Затверджено наказом ректора вiд 20.03.2008 р. № 538 ВлСВ»

2. Термiн здачi студентом завершеноi роботи на кафедру 15.05.2008 р.

3. Вихiднi данi до роботи тАУ законодавчi та нормативнi акти Украiни, працi вiтчизняних та зарубiжних вчених, данi первинних та зведених документiв, регiстрiв бухгалтерського облiку та фiнансовоi звiтностi, а також бiзнес план

4. Змiст пояснювальноi записки (перелiк питань, що розробляються в роботi):

а) теоретичнi основи виробництва продукцii молочного скотарства

б) аналiз виробництва продукцii молочного скотарства та його конкурентоспроможнiсть

в) обТСрунтування розвитку молочного скотарства

Керiвник випускноi роботи

к. ек. н., доц. ________________________________ (О. Ф. Кирилюк)

Завдання прийняв до виконання ________________ (В. М. Сидоренко)

Дата отримання завдання 22.11.2007 р.

Реферат

На випускну бакалаврську роботу ВлАналiз стану молочного скотарства та перспективи його розвиткуВ»

У роботi вiдображенi сучаснi тенденцii розвитку свiтового ринку молока та молочноi продукцii, наведенi методологiчнi аспекти аналiзу ефективностi функцiонування молокопродуктового пiд комплексу. ОбТСрунтоване завдання та методика аналiзу виробництва продукцii молочного скотарства, а також наведена система показникiв, за якими оцiнюють виробництво продукцii молочного скотарства.

На фактичних даних СТОВ iм. ВлГагарiнаВ» Богуславського району Киiвськоi областi викладена методика економiчного аналiзу виробництва продукцii молочного скотарства, визначено основнi резерви збiльшення прибутку та зниження собiвартостi. Наведено данi, якi характеризують конкурентоздатнiсть молока украiнського виробництва.

Також значну роль вiдведено обТСрунтуванню розвитку молочного скотарства на основi iнтенсифiкацii i використання новiтньоi технiки та технологiй. На практичних даних пiдприiмства наведено теоретичну основу та методологiчнi пiдходи щодо обТСрунтування виробничоi програми в молочному скотарствi, органiзацiя i планування кормовоi бази та трудових ресурсiв, планування собiвартостi та реалiзацii молока, обТСрунтування перспектив розвитку молочного скотарства на пiдприiмствi.

У висновках роботи зробленi пропозицii та наведенi рекомендацii щодо пiдвищення ефективностi та перспективного розвитку молочного скотарства на пiдприiмствi.

Ключовi слова: виробництво, витрати, ефективнiсть, конкурентоздатнiсть, валове виробництво, прибуток, собiвартiсть, планування.

План

1. Теоретичнi основи виробництва продукцii молочного скотарства

1.1. Виробництво продукцii, як обтАЩiкт аналiзу

1.2. Система показникiв, за якими оцiнюють виробництво продукцii молочного скотарства

1.3. Оцiнка природно-економiчного та соцiального потенцiалу в СТОВ Влiм. ГагарiнаВ»

2. Аналiз виробництва продукцii молочного скотарства

2.1. Завдання i методика аналiзу виробництва продукцii молочного скотарства

2.2. Аналiз валового виробництва i факторiв, що зумовлюють його змiну

2.3. Аналiз витрат i собiвартостi продукцii молочного скотарства

2.4. Конкурентоспроможнiсть молока украiнського виробництва

3. ОбТСрунтування розвитку молочного скотарства в СТОВ Влiм. ГагарiнаВ»

3.1. ОбТСрунтування виробноi програми в молочному скотарствi

3.2. Органiзацiя i планування кормовоi бази

3.3. Планування собiвартостi та реалiзацii продукцii молочного скотарства

3.4. ОбТСрунтування перспективи розвитку молочного скотарства

Вступ

Актуальнiсть теми. З розвитком мiжнародноi торгiвлi та входженням Украiни в СОТ, значення сiльського господарства в краiнi зростаi.

В свiтi i багато населення, яке голодуi, оскiльки не вистачаi сiльськогосподарських продуктiв i його потрiбно годувати. Це можливо досягнути спецiалiзацiiю краiн з вiдповiдними природно-клiматичними умовами на сiльськогосподарському виробництвi. Таким краiнам буде легше боротися iз досить сильною конкуренцiiю.

Ще фiзiократи говорили, що промисловiсть безплiдна, бо з 1 кiлограма залiза 1 кiлограм цвяхiв не зробиш, а от з 1 кiлограма насiння виросте стiльки гарбузiв, що i в пiдводу не вбереш.

В Украiни i всi можливостi для розвитку сiльського господарства та виходу на свiтовий ринок сiльськогосподарських товарiв. Але, для того щоб можна було експортувати стратегiчно важливу сировину за кордон, необхiдно спочатку задовольнити власнi потреби. Для цього потрiбно активно розвивати великi сiльськогосподарськi пiдприiмства, оскiльки тiльки вони зможуть ефективно протистояти конкуренцii з боку розвинутих краiн. Але, нажаль, в нас цей процес вiдбуваiться досить повiльно та ще й з розпаюванням та розвитком малих фермерських господарств.

Метою написання даноi випускноi бакалаврськоi роботи i вивчення та аналiз стану розвитку пiдприiмства загалом та його галузi тваринництва. А також надати рекомендацii щодо покращення тоi ситуацii, яка вже склалася на пiдприiмствi та шляхiв подальшого розвитку.

В цiй роботi буде викладений перспективний план розвитку молочного скотарства СТОВ iм. ВлГагарiнаВ» на основi iнтенсифiкацii i використання новiтнiх технiки та технологiй.

ОбтАЩiкт дослiдження. СТОВ Влiм. ГагарiнаВ», яке розташоване в с. Дмитренки Богуславського району Киiвськоi областi.

Предмет дослiдження. Виробництво продукцii молочного скотарства, його аналiз та планування розвитку.

Методи дослiдження. Теоретичною базою дослiдження i системний пiдхiд до вивчення явищ i процесiв господарськоi дiяльностi, дiалектичний метод наукового пiзнання. Методологiя роботи ТСрунтуiться на наукових розробках вiтчизняних та зарубiжних учених з економiчного аналiзу та планування сiльськогосподарського виробництва.

Роздiл 1. Теоретичнi основи виробництва продукцii молочного скотарства

1.1 Виробництво продукцii молочного скотарства, як обтАЩiкт аналiзу

При вивченнi виробництва продукцii молочного скотарства важливу роль займають основнi тенденцii розвитку свiтового ринку молока та молочноi продукцii

Молоко та молочна продукцiя займають вагоме мiсце у свiтових ресурсах продовольчоi продукцii. Загальний обсяг його виробництва у свiтi становив у 2005 роцi 629 млн. т, або збiльшився на 15,9% проти 1990 року, а порiвняно з 2004 роком тАУ лише на 1%. Найбiльшу частку становить коров'яче молоко тАУ 84,2%, досить високу тАУ буйволяче тАУ 12,2, козяче тАУ 2,0, овече тАУ 1,2, верблюже тАУ 0,4%. За 1990 тАУ 2005 роки виробництво коров'ячого молока в свiтi збiльшилося з 479,2 млн. т до 529,7 млн. т, або на 10,5%. Проте щорiчний прирiст становив лише 0,8%. Отже, для свiтового ринку молока характерне незначне зростання обсягiв його виробництва i така тенденцiя зберiгатиметься в майбутньому (рис. 1.1.1) [38].

Рис. 1.1.1 Виробництво молока у свiтi

Молоко споживаi майже все населення свiту, тому його виробляють у 191 краiнах. Цiкаво, що бiльшу частина виробленого молока в свiтi сконцентрована в 11 краiнах. Так, у 2005 роцi ними було вироблено 304,8 млн. т молока, або 57,5% вiд загального його обсягу. Украiна у 1990 роцi займала досить високi позицii в свiтi щодо обсягiв виробленого Молока, ii частка тодi становила тАУ 5,1% вiд загального обсягу проти 2,5% у 2005 роцi (рис. 1.1.2) [38].

Рис. 1.1.2 Структура виробництва коров'ячого молока у свiтi, 2005 р.

Виробництво молока у рiзних краiнах рiзниться обсягами i темпами навощування (табл. 1.1.1). Наприклад, РЖндiя за останнi 15 рокiв наростила виробництво до 38,5 млн. т, або на 73,4%, Бразилiя досягла позначки 23,3 млн. т, що становить 56,4% приросту за вiдповiдний перiод. До краiн, якi нарощують виробництво молока, належить Китай, .де воно зросло в 5,5 раза. Такi ж тенденцii намiтилися в краiнах Океанii. Маючи експортну орiiнтацiю в основi своii стратегii на ринку молока, вонц збiльшили його виробництво вдвiчi.

Високорозвинутi краiни, такi як Францiя, Нiмеччина, РЖталiя й iншi члени РДС, що досягли достатнього рiвня виробництва i споживання молочноi продукцii останнiми роками, як правило, стали на шлях стабiлiзацii виробництва або навiть деякого скорочення. В цiлому ж, для iвропейського ринку молока характернi високий рiвень захисту вiд зовнiшнiх поставок, висока iнтенсивнiсть регулювання ринку, а також квотування виробництва.

Абсолютним свiтовим лiдером щодо обсягу виробленого молока залишаiться США. Збiльшення виробництва цього продукту вiдповiдаi попиту на нього на внутрiшньому ринку 9 (таблиця 1.1.1).

Таблиця 1.1.1

Виробництво коров'ячого молока у свiтi, млн. т*

* Розраховано за даними ФАО.

У краiнах Схiдноi РДвропи в мiру економiчного зростання пiдвищуiться попит на молоко та молочнi продукти. В Польщi й Угорщинi вступ до РДС зумовив полiпшення якостi та змiну стандартiв на всю молочну продукцiю. В Румунii та Болгарii за фiнансовоi пiдтримки держави були створенi спецiальнi фонди для стимулювання полiпшення якостi продукцii. Крiм того, було заявлено про закриття ферм i переробних пiдприiмств, що виробляють молочну продукцiю, яка не вiдповiдаi нормам РДС. Внаслiдок цього рiзко зменшилася кiлькiсть дрiбних товаровиробникiв, якi не в змозi були забезпечити новi високi вимоги до якостi продукцii.

У краiнах СНГ на початку реформ (1990 р.) виробництво рiзко скоротилося, а ситуацiя залишаiться нестабiльною. На замiну команднiй економiцi прийшла економiка вiльного ринку. Краiни переживають важку економiчну кризу, що зумовила спад виробництва в усiх секторах сiльського господарства, особливо в тваринництвi. Якщо ранiше основною базою для виробництва молока були великi господарства (колгоспи, радгоспи), то нинi це значна кiлькiсть дрiбних товаровиробникiв.

Дослiдження виявило, що нарощування виробництва молока в краiнах, що розвиваються, вiдбуваiться за рахунок збiльшення поголiв'я (Саудiвська Аравiя, Албанiя, Еквадор, Республiка Чад, Пiвденна Африка), а в розвинутих краiнах тАУ за рахунок пiдвищення продуктивностi молочних корiв (США, Великобританiя, Швецiя та iншi). Порiвняно з 1990 роком загальний прирiст стада молочних корiв становив 12 млн. голiв, або 5,3%. Слiд зазначити, що в 10 краiнах з поголiв'ям вiд 5 млн. корiв i бiльше зосереджено 121,8 млн. голiв, або 51% цього стада, iншу групу становлять ще 10 краiн, де кiлькiсть корiв перевищуi 2,5 млн. голiв, тут знаходиться ще 17% цiii худоби. Щодо продуктивностi корiв, то в середньому у свiтi вона залишаiться низькою тАУ 2215 кг, хоча за цим показником спостерiгаiться велика полярнiсть тАУ вiд < 1000 до > 10000 кг.

За останнi 15 рокiв у свiтi вiдбулися суттiвi структурнi змiни в галузi молочного скотарства. Технологiчний прогрес i сильна тенденцiя до iнтернацiоналiзацii (ГАТТ, РДС та iн.) зумовили зменшення кiлькостi дрiбних ферм i рiст великотоварних пiдприiмств з виробництва молока. Швидке скорочення кiлькостi ферм характерне для Пiвнiчноi Америки та всiх РДвропейських краiн i становить у середньому 5% на рiк. Дещо повiльнiшими темпами структурнi змiни вiдбуваються в краiнах iз значною державною пiдтримкою молочного сектора (Норвегiя, Швейцарiя, Австрiя). У цiлому ж, поступово багато ферм перетворюються в спецiалiзованi молочнi господарства, що виробляють дедалi бiльшу кiлькiсть молока в нацiональних масштабах.

Так, у США в 2002 роцi понад 50% виробленого молока надiйшло вiд молочних ферм з поголiв'ям 100 корiв, одна третя вiд ферм з поголiв'ям корiв 500 голiв i бiльше.

В РДвропейському Союзi значно збiльшилась кiлькiсть ферм з поголiв'ям молочних корiв 100 голiв i бiльше, однак незважаючи на це, середнiй розмiр ферми становить близько 22 корiв. Зазначимо, що в Нiдерландах, Данii, Чехii та Естонii молоко виробляють на великотоварних фермах, водночас в Австрii й Польщi бiльшу частину молока виробляють великою кiлькiстю дрiбних господарств. Зокрема в Польщi в 2002 роцi кiлькiсть господарств з поголiв'ям корiв вiд 1 до 9 становила 94% [3].

В Океанii середнiй розмiр молочного стада становить: в Австралii тАУ 135, у Новiй Зеландii тАУ 195 корiв. У краiнах, що розвиваються, кiлькiсть дрiбнотоварних молочних ферм постiйно збiльшуiться, особливо в Азii.

За прогнозами Мiжнародноi Молочноi Федерацii в найближчi 15 рокiв у свiтi продовжуватиметься процес укрупнення молочних ферм. Так, у краiнах РДС ферми з поголiв'ям 50тАУ100 корiв вироблятимуть 75% молока, а кiлькiсть iх збiльшиться вдвiчi за рахунок скорочення дрiбних ферм. У США бiльшою мiрою, нiж у РДвропi, домiнуватимуть великi пiдприiмства з поголiв'ям молочних корiв кiлька сотень. Збiльшення середнього розмiру стада вiдбудеться i в Австралii та Новiй Зеландii [8].

Процес структурних змiн вiдбуваiться й у мiжнароднiй молочнiй промисловостi, що зумовлено процесами iнтеграцii, якi тривають на свiтовому ринку. Це проявляiться у поступовому поглинаннi невеликих компанiй потужнiшими операторами, або ж iх злиття, що приводить до створення потужних за обсягами та фiнансовими можливостями молочних корпорацiй i холдингiв, роль та значення яких на свiтовому ринку постiйно зростаi. До найпотужнiших свiтових компанiй належать: Nestle (Швейца-рiя/мiжнар.), Dairy Farm of America (США), Danone (Францiя/мiжнар.) та iншi. В стратегii росту таких молочних компанiй видiляють наступнi цiлi:

В· максимальне задоволення потреб споживачiв;

В· представлення на ринок широкого асортименту високоякiсноi молочноi продукцii;

В· впровадження найновiших високоефективних технологiй;

В· розширення портфеля торговельних марок;

В· посилення можливостей для iнновацiй та iншi.

Для органiзованого ринку характерним i високий рiвень переробки молока. В свiтi на молокозаводи надходить приблизно 70% вiд виробленого молока. Особливо значна частка переробленого молока в краiнах РДвропейського Союзу, що становить понад 95%. У Пiвнiчнiй Америцi, Японii та Океанii цей показник дорiвнюi 94-98%.

Незважаючи на те, що в усьому свiтi спостерiгаiться тенденцiя до збiльшення переробки молока у переробних пiдприiмствах, цього не можна сказати про краiни СНД'. Так, в Украiнi в 2005 роцi на переробку надiйшло 59% виробленого молока, в Росii тАУ 54, в Бiлорусii тАУ 47%. Решту молока використовують для власного споживання та прямого продажу.

Про рiвень виробництва молочних продуктiв у рiзних краiнах свiдчать данi таблицi 1.1.2.

Таблиця 1.1.2

Виробництво молочних продуктiв у свiтi, тис. т

Попит на молоко та молочнi продукти у свiтi знаходиться на високому рiвнi. Це пояснюiться особливiстю молока як сировини тАУ його кориснiсть i незамiннiсть iншими продуктами харчування. Слiд зазначити, що вимоги споживачiв щодо споживання молочних продуктiв у свiтi постiйно змiнюються.

Зазначимо такi основнi тенденцii:

В· пiдвищення вимог до якостi молочних продуктiв тАУ вiддаiться перевага свiжим, чистим, корисним, виробленим в екологiчно безпечному навколишньому середовищi, зручним у використаннi та споживаннi;

В· пiдвищення споживання сиру, який став важливим молочним продуктом i серед широкого асортименту продуктiв харчування займаi перше мiсце. На його переробку йде близько 40% молока, що поставляiться в захiдних краiнах, i цей показник найближчими роками пiдвищиться до 50%;

В· невелике зниження споживання питного молока. Це пояснюiться рiзними факторами: по-перше, часто в оцiночнi данi включають споживання на фермi й прямий продаж споживачам з ферми, однак при зменшеннi кiлькостi ферм частка загального споживання також знизиться; по-друге, використання питного молока в особистих господарствах населення для власного споживання скорочуiться, оскiльки молочна промисловiсть пропонуi через торговельну мережу бiльший асортимент молочних продуктiв у готовому виглядi;

В· зниження споживання масла. Хоча дослiдження учених довели помилковiсть iснуючих припущень про залежнiсть мiж споживанням молочного жиру i ризиком серцево-судинних захворювань, однак у багатьох краiнах воно ще не сприяло пiдвищенню споживання молочного жиру. Якщо в деяких краiнах (Швецiя, Данiя, Канада) пiдвищення споживання й спостерiгаiться, то за рахунок використання масла як iнгредiiнта у хлiбобулочних i кондитерських виробах, а також для виробництва морозива та з iншими жирами.

Отже, нарощування виробництва молока в свiтi вiдбуватиметься в основному за рахунок тих краiн, де для цього i сприятливi умови. Причому в найбiльш розвинутих краiнах, де попит на молочну продукцiю залишаiться приблизно на одному й тому самому рiвнi, змiни стосуватимуться лише структури споживання та якостi даноi продукцii.

Проведення дослiдження пiдприiмств доцiльно здiйснювати методологiiю аналiзу ефективностi функцiонування молокопродуктового пiдкомплексу

Пiдвищення економiчноi ефективностi агропромислового виробництва в сучасних умовах господарювання i надзвичайно актуальною проблемою. Ефективнiсть виробництва в галузях АПК тАУ складна економiчна категорiя, яка залежить вiд рiвня використання комплексу чинникiв, зокрема природних, економiчних, науково-технiчних, соцiальних i вiддзеркалюi розвиток функцiонування виробничих сил та виробничих вiдносин.

Теоретичнi основи ефективностi агропромислового виробництва висвiтленi у працях багатьох провiдних вiтчизняних вчених-економiстiв, зокрема: РЖ. РЖ. Лукiнова, П. Т. Саблука, О. М. Шпичака, В. Г. Андрiйчука, М. Я. Дем'яненка, В. РЖ. Бойка, М. Й. Малiка, В. В. Юрчишина та iн. Водночас практика потребуi конкретних дослiджень iз даноi тематики з урахуванням мiсцевих умов у ринковому середовищi.

Ефект (результат) виробництва як на рiвнi пiдприiмницьких структур, так i молокопродуктового пiдкомплексу загалом виражаiться в обсязi валовоi i кiнцевоi продукцii, валового доходу й прибутку. Зiставлення розмiру ефекту з витратами виробничих ресурсiв свiдчить про рiвень ефективностi виробництва.

Економiчна ефективнiсть вiдображаi певнi результати складного й нерiдко суперечливого процесу, який залежить вiд впливу багатьох внутрiшнiх i зовнiшнiх чинникiв, а тому для ii визначення використовують систему показникiв, якi характеризують специфiку та особливостi агропромислового виробництва.

За допомогою показникiв ефективностi можна вивчати стан i динамiку економiчних процесiв, якi вiдбуваються у складових АПК на продовольчому ринку. Тому для аналiзу вимiрювальну систему показникiв ефективностi необхiдно будувати таким чином, щоб вона достовiрно вiдображала реальнi процеси стану розвитку, враховуючи при цьому вимоги суспiльства та можливiсть прийняття необхiдних управлiнських рiшень.

Методологiчно вимiрювальна система показникiв економiчноi ефективностi для аналiзу, на мiй погляд, повинна вiдповiдати таким принципам i вимогам:

В· повнiше i точнiше вiдображати суть критерiю ефективностi;

В· характеризувати ступiнь результативностi виробництва i здiйснювати порiвняльну оцiнку ii в динамiцi й територiальному аспектi за окремими пiдприiмствами та регiонами;

В· сприяти виявленню резервiв збiльшення економiчного ефекту при мiнiмальному залученнi додаткових ресурсiв;

В· бути зручними у використаннi iх тощо.

Критерiiм економiчноi ефективностi агропромислового виробництва i Застосування найменшоi кiлькостi ресурсiв виробничого потенцiалу на виробництво одиницi продукцii.

Виходячи iз цього, систему показникiв для пiдприiмницьких структур продуктових пiдкомплексiв й АПК загалом доцiльно будувати в двох аспектах:

1. як вiдношення кiнцевоi (КП) валовоi (ВП) продукцii до суми всiх ресурсiв виробничого потенцiалу (Пр) галузей i сфер АПК, якi беруть участь у ii виробництвi:

Е = КП (ВП) : Пр;

2. як вiдношення прибутку (Пм) до суми ресурсiв виробничого потенцiалу (Пр) галузей i сфер продуктового пiдкомплексу й АПК загалом:

Е = Пм : Пр.

При гострому дефiцитi сiльськогосподарськоi продукцii та продовольства доцiльно застосовувати узагальнюючий показник за кiнцевою продукцiiю. РЖз насиченням ринку продовольством ефективнiсть агропромислового виробництва доцiльно визначати вiдношенням маси прибутку до суми всiх ресурсiв виробничого потенцiалу.

Дана методика визначення ефективностi функцiонування агропромислових формувань, продуктових пiдкомплексiв, АПК загалом, на мiй погляд, заслуговуi на увагу i ii можна застосовувати на практицi. Однак слiд зауважити, що нинi потрiбно удосконалити механiзм розрахунку вартостi виробничого потенцiалу агропромислових формувань продуктових пiдкомплексiв, що дасть змогу об'iктивнiше й реальнiше визначати ефективнiсть агропромислового виробництва.

Висвiтлюючи методологiчнi аспекти аналiзу економiчноi ефективностi агропромислових формувань, ряд дослiдникiв вважають, що для одержання узагальненоi оцiнки результатiв дiяльностi агропромислового формування необхiдно валову (ВПаф) та кiнцеву продукцiю (КПаф), а також виробничi витрати брати попередньо вилучивши з них повторний рахунок аграрноi продукцii власного виробництва, що надiйшла на промислову переробку:

ВПаф = ВПс + ВПп тАУ ВПвп;

КПаф = КПс + КПп тАУ ВПвп;

Ваф = Вс + Вп тАУ Ввп;

де ВПс, ВПп, ВПвп тАУ вартiсть валовоi продукцii вiдповiдно по сiльському господарству, промисловостi та сiльськогосподарськiй сировинi власного виробництва, що використовуiться промисловiстю даного аграрного формування;

КПс тАУ кiнцева продукцiя сiльського господарства, яку вираховують як рiзницю мiж вартiстю валовоi продукцii промислового виробництва i тiiю ii частиною, яку використовують для виробничого внутрiшньогосподарського споживання;

Вс, Вп та Ввп тАУ виробничi витрати вiдповiдно по сiльському господарству, промисловостi та сiльськогосподарськоi сировини, використаноi у промисловостi.

Викладена методика визначення валовоi та кiнцевоi продукцii, а також витрат на виробництво може бути прийнята як для агропромислового виробництва зокрема, так i для конкретного продуктового (молоко-продуктового) пiдкомплексу загалом.

Вивчення зарубiжноi i вiтчизняноi економiчноi лiтератури даi змогу зробити висновок, що обсяг кiнцевоi продукцii з розрахунку на одиницю витрачених ресурсiв i найкращим узагальнюючим показником загального ефекту в умовах гострого дефiциту продовольчих товарiв. Однак iз насиченням ринку продовольства на перше мiсце маi вийти узагальнюючий показник ефективностi використання ресурсiв, вирахуваний за прибутком. Це узгоджуiться з поглядами багатьох дослiдникiв.

Для пiдприiмницьких структур АПК, що функцiонують в умовах ринковоi економiки, головним критерiiм ефективностi господарювання, як переконуi свiтова практика, i прибутковiсть. Тому кожне агропромислове пiдприiмство вимiрюi прибутковiсть через визначення абсолютноi величини прибутку на рiзних етапах його формування пiд впливом певних факторiв. Так, американськi фiрми в зведеному звiтi про доходи вiдображають процес формування фiнансових результатiв через визначення таких показникiв прибутковостi: валовий прибуток (маржинальний дохiд), операцiйний прибуток (дохiд), прибуток до оподаткування i виплати надзвичайних збиткiв, прибуток пiсля сплати податку, чистий прибуток (дохiд), нерозподiлений прибуток (визначаiться як рiзниця мiж чистим прибутком i тiiю його частиною, що направлена на виплату дивiдендiв акцiонерам i на поповнення резервного капiталу).

Викладений методичний пiдхiд до визначення прибутковостi захiдними фiрмами може бути використаний й пiдприiмствами Украiни i, насамперед, великими, де широко використовуiться колективна праця. Його запровадження даi змогу проаналiзувати процес функцiонування пiдприiмства, дати оцiнку досягнутого рiвня прибутковостi, виявити, на якiй стадii та за рахунок яких чинникiв досягнуто збiльшення або допущено зменшення прибутку.

У молочному скотарствi США, наприклад фермери використовують такi критерii визначення рiвня виробництва:

1) досягнутий рiвень виробництва порiвняно iз запланованим;

2) досягнутий рiвень виробництва порiвняно з попереднiм;

3) досягнутий рiвень виробництва порiвняно з показниками мiсцевих ферм або мiжнародного рiвня виробництва.

Перший критерiй даi змогу порiвняти результати виробництва iз запланованими показниками. Вiн зв'язуi разом в одне цiле планування i виробництво та спонукаi фермера розглядати одночасно складання бюджету й оцiнювати досягнутий рiвень виробництва. Значнi вiдхилення вiд запланованих показникiв вказують на причини, що зумовили такий стан.

Другий критерiй тАУ порiвняння минулих рiвнiв виробництва з фактичним, даi змогу , фермеру проаналiзувати звiти за останнi 3 тАУ 5 рокiв, виявити вiдповiднi тенденцii. Такий аналiз тенденцiй у виробництвi дуже важливий. Вiн даi змогу визначити, в якому напрямi вiдбуваються змiни у бiзнесi за останнi роки.

Третiй критерiй даi змогу порiвняти дану ферму з групою ферм як мiсцевих, так i зарубiжних.

Правильна iнтерпретацiя i використання цих критерiiв може допомогти фермеру (менеджеру) здiйснити всебiчну оцiнку рiвня виробництва. Все це i основою для розробки певних рекомендацiй, якi можна використати залежно вiд конкретноi ситуацii.

Узагальнюючим показником економiчноi ефективностi агропромислового виробництва в краiнах iз ринковою економiкою i норма прибутку.

Економiчний аналiз дiяльностi пiдприiмств в умовах перехiдноi, а тим бiльше ринковоi, економiки дедалi бiльше набуваi характеру системного аналiзу. Головна цiннiсть системного економiчного аналiзу полягаi в тому, що в процесi його проведення будуiться логiко-методологiчна схема, яка вiдповiдаi внутрiшнiм зв'язкам показникiв i факторiв та вiдкриваi широкi можливостi для застосування комптАЩютерноi технiки та економiко-математичних методiв.

Ринкова економiка спонукаi товаровиробникiв рацiонально використовувати наявнi ресурси та добиватися зниження собiвартостi продукцii. У зв'язку з цим виникла потреба визначення впливу факторiв на собiвартiсть продукцii скотарства.

Зазначимо, що ефективнiсть функцiонування пiдприiмницьких структур молокопродуктового пiдкомплексу характеризуiться порiвняно невеликою кiлькiстю показникiв. Однак на кожний такий показник впливаi система факторiв першого, другого, .., n-го порядку. Знання факторiв виробництва, вмiння визначити iх вплив на прийнятi показники ефективностi дають змогу впливати на рiвень показникiв через управлiння чинниками, створити механiзм пошуку резервiв.

Отже, викладенi методологiчнi аспекти аналiзу та система показникiв економiчноi ефективностi агропромислового виробництва дають змогу здiйснити оцiнку ефективностi на всiх рiвнях функцiонування як пiдприiмницьких структур зокрема, так i регiонального, нацiонального молокопродуктового пiдкомплексу й АПК загалом. РЗi застосування даi змогу здiйснити: економiчну оцiнку минулоi дiяльностi суб'iктiв молокопродуктового пiдкомплексу; економiчне обТСрунтування подальшого розвитку господарювання; порiвняльну оцiнку товаровиробникiв у конкурентному середовищi.

1.2 Завдання i методика аналiзу виробництва продукцii молочного скотарства

Основним завданням аналiзу i пошук можливостей нарощування виробництва продукцii, полiпшення ii асортименту i якостi. Це актуально, особливо тепер, коли економiчна ситуацiя в краiнi не сприяi розвитку галузi. Це ускладнюi роботу кожного сiльськогосподарського пiдприiмства i вимагаi вiд них розробки цiлеспрямованих заходiв щодо найповнiшого використання потенцiалу галузi i пiдвищення ii ролi в економiцi господарства. Забезпечити таку розробку повинен економiчний аналiз. При його здiйсненнi необхiдно враховувати особливостi розвитку цiii галузi:

В· виробництво продукцii значною мiрою залежить вiд бiологiчних особливостей тварин;

В· розвиток даноi галузi тiсно пов'язаний з розвитком рослинництва;

В· тут ширше застосовуються рiзнi форми органiзацii виробництва (вiд великих тваринницьких комплексiв до iндивiдуального пiдряду);

В· значно бiльша можливiсть реалiзацii розроблених заходiв, одержаних iз застосуванням функцiонально-вартiсного аналiзу, що сприяi оперативному регулюванню формуванням витрат i собiвартостi продукцii та iн.

Врахування вищенаведених застережень пiдвищуi якiсть аналiтичноi роботи, сприяi ширшому використанню результатiв аналiзу в управлiннi галуззю.

В методицi аналiзу виробництва продукцii молочного скотарства особливу увагу необхiдно придiлити тваринам, а саме:

В· вивчити iх рух;

В· породнiсть;

В· вiк продуктивного використання;

В· iнтенсивнiсть оновлення;

В· вiддачу вiд них та iн.

Поряд з кiлькiсними характеристиками тварин аналiзують i якiснi iх параметри:

В· маса однiii тварини;

В· вiкова структура стада;

В· породний склад та iн.

Важливим параметром якiсноi характеристики тварин i iх вiк. Для кожного виду тварин iснують своi вiковi границi, що впливаi на рiвень iх продуктивностi.

За допомогою аналiзу вивчають стан племiнноi роботи в пiдприiмствi, породний склад стада за видами, статевовiковими групами тварин, поголiв'я племiнного ядра тварин. Одночасно визначають економiчну ефективнiсть полiпшення породного складу тварин (пiдвищення продуктивностi, збiльшення виходу продукцii на одиницю витрат тощо), що i основою формування високопродуктивного стада.

Для найповнiшого використання потенцiальних можливостей тварин необхiдно, щоб вони були забезпеченi обладнаними примiщеннями, що створюi умови для належного утримання тварин. За допомогою аналiзу вибирають найбiльш прийнятний проект примiщень, оцiнюють можливостi наявного обладнання та його розмiщення, визначають тип утримання тварин. Все це в комплексi зумовлюi щiльнiсть розмiщення тварин, мiкроклiмат i повiтрообмiн у примiщеннi, а отже, i передумовою оптимальностi умов утримання тварин. Недодержання необхiдних умов утримання скорочуi вiк продуктивного використання тварин, збiльшуi процент вибракування. Таке становище спостерiгаiться на багатьох великих фермах i тваринницьких комплексах. У молочному скотарствi це призводить до збiльшення захворювання корiв кетозами, гiповiтамiнозами та iншими хворобами. У результатi перiод продуктивного використання скорочуiться до 2 тАУ 4 рокiв, на 30 тАУ 50 % i бiльше знижуiться iх молочна продуктивнiсть, збiльшуiться яловiсть маточного поголiв'я тощо.

На виконання плану вихiдного поголiв'я тварин, iх фiзiологiчний стан i продуктивнiсть визначальний вплив маi кормозабезпеченiсть, рiвень якоi оцiнюють порiвнянням наявноi кiлькостi кормiв або можливого iх надходження з потребою в них. При цьому враховують:

В· реальнiсть визначеноi потреби в кормах, яка залежить вiд рiвня продуктивностi тварин, системи iх утримання тощо;

В· зiставлення по поголiв'ю фактичних i планових показникiв;

В· забезпеченiсть кормами тваринництва по пiдприiмству в цiлому, окремих галузях, виробничих пiдроздiлах, видах тварин, перiодах року;

В· вiдповiднiсть типу годiвлi, що склався в пiдприiмствi, програмi пiдвищення продуктивностi тварин;

В· реальнiсть змiцнення кормовоi бази;

В· перспективу структурноi перебудови тваринництва.

Такий аналiз конкретизуi забезпеченiсть кормами, враховуючи згаданi особливостi. При цьому встановлюють структуру кормового рацiону, збалансованiсть його за перетравним протеiном.

Така всебiчна оцiнка виробничого потенцiалу тваринництва i основою розробки стратегii його розвитку i передумовою обТСрунтованого передбачення

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi