Анатомо-фiзiологiчнi особливостi кролiв

Реферат

На тему: Анатомо-фiзiологiчнi особливостi кролiв

Анатомiчнi особливостi. Кiстяк кролiв складаiться з осьового кiстяка, який у свою чергу складаiться з хребетного стовпа i черепа, та кiстяка кiнцiвок (грудних i тазових), в якому розрiзняiться кiстяк вiльних кiнцiвок та пов'язаних iз тулубом грудного i тазового поясiв (рис. 1). Вiн виконуi опорну, захисну та ряд iнших функцiй.

Загальна вага кiстяка дорослих кролiв разом iз зв'язками становить 8%, а новонароджених тАФ 15% загальноi ваги тiла. Загальна форма черепа у кроля тАФ видовжено-конусоподiбна. Нутрощi. Анатомiя нутрощiв кроля досить своiрiдна (рис. 2).

Побудова травного, дихального та сечостатевого апаратiв бiльшою або меншою мiрою вiдображаi спосiб життя тварин, головним чином характер харчування. Саме з цим пов'язаний сильний розвиток товстого кишечника та наявнiсть великоi черевноi порожнини у кроля.

Травний апарат у кроля добре розвинений, вмiст шлунково-кишкового тракту становить до 18,5% ваги тiла (рис. 3).

Ротова порожнина видовжена й витягнута наперед вiд корiнних зубiв, на кiнцi рiзко звужена.

Широкий зiв веде з ротовоi порожнини до глотки.

Стравохiд являi собою вiдносно широку товстостiнну трубку.

Шлунок маi форму пiдковоподiбного мiшка; вхiдна й вихiдна частини його нiби зближенi мiж собою. Хоча шлунок кроля однокамерний, вiн все ж таки частково подiлений на двi рiзних за розмiром вiддiли: початковий тАФ великий i широкий, прилягаючий до входу в шлунок, так званий донний вiддiл, i кiнцевий тАФ невеличкий 1 звужений, що i веде до виходу з шлунка тАФ пiлоричний вiддiл.

У дiлянцi входу стравоходу у шлунок треба видiлити також вузьку кiльцеподiбну частину тАФ так звану кардинальну.

Шлунок у кроля розмiщений позаду печiнки, навскiс i поперек черевноi порожнини.

Кишечник у кроля маi ряд характерних особливостей: велику довжину, дуже сильно розвинений товстий вiддiл, сильно розвиненi лiмфатичнi вузли.

Тонкий кишечник тАФ сильно розвинений i подiляiться на дванадцятипалу, порожню та клубову кишки.

Дванадцятипала кишка характеризуiться найширшим просвiтом, а також вiдсутнiстю лiмфатичних бляшок. Вона порiвняно довга i маi яскраво-рожеве забарвлення. Дванадцятипала кишка утворюi велику, але вузьку петлю, звернену своiю вершиною назад. Ця петля розмiщена пiд хребтом, праворуч вiд спiльного кореня брижi, а своiю вершиною заходить у правий пах, утворюючи тут кiлька петель.

Порожня кишка починаiться у лiвiй половинi черевноi порожнини пiд хребтом, приблизно на рiвнi переднього краю лiвоi нирки, i утворюi багато (близько 16) безладно розташованих петель. Загальна довжина порожньоi кишки становить приблизно 200тАФ225 см. За кольором порожня кишка значно свiтлiша за дванадцятипалу. У стiнках ii мiстяться 4тАФ5 великих лiмфатичних бляшок.

Маса петель порожньоi кишки в кроля лежить компактно, переважно у лiвiй переднiй частинi черевноi порожнини, головним чином у верхнiй ii дiлянцi (над товстим кишечником), займаючи трикутний простiр позаду шлунка. Таким чином, петлi порожньоi кишки у кроля займають бiльшу (переважно передню) частину поперековоi дiлянки.

Клубова кишка являi собою кiнцеву частину тонкого кишечника i вiдзначаiться у кроля прямим ходом без утворення петель. Вона коротка, в середньому завдовжки близько 35 см. Стiнки ii, на вiдмiну вiд iнших дiлянок тонкого кишечника, потовщенi. Клубова кишка мiстить у своiх стiнках 1тАФ2 пейiровi бляшки. Перед слiпою кишкою клубова маi своiрiдне, специфiчне для кроля утворення. Воно являi собою велике однобоке дивертикулоподiбне розширення з мiцними стiнками, що залежить вiд лiмфатичних фолiкулiв тАФ так званий лiмфоiдний дивертикул клубовоi кишки. Вiн маi неправильну трикутно-овальну форму i своiм опуклим боком звернений догори.

Товстий кишечник у кроля дуже великий як за своiм об'iмом, так i за довжиною. Вiн становить близько '/з i навiть бiльше загальноi довжини кишечника.

Товстий вiддiл кишечника подiляiться на слiпу кишку, ободову, нередпряму й пряму.

Слiпа кишка дуже розвинена, довга i об'iмна, поступово звужуiться й закiнчуiться слiпо. На нiй ясно позначенi перехвати, якi роздiляють кишку начебто на окремi комiрки. Поверхня ii слизовоi оболонки значно збiльшена за рахунок глибокоi спiральноi брижi, що мiститься всерединi кишки.

Слiпа кишка завжди наповнена вмiстом, який просвiчуiться крiзь порiвняно тонкi й розтягнутi стiнки, що надаi кишцi землисто-сiрого (оливково-зеленого) забарвлення.

На правому, дещо увiгнутому боцi слiпоi кишки знаходиться (дiаметром 1,6 см) лiмфоiдна бляшка округлоi або овальноi форми.

Звужений кiнець слiпоi кишки переходить у круглий пальцеподiбноi форми вiдросток тАФ придаток слiпоi кишки, або апендикс.

Апендикс рiзко вiдрiзняiться вiд слiпоi кишки як за формою, так i за характером своiх стiнок. Зверху вiн бiлястого кольору, стiнки його рiвномiрно потовщенi. Товщина iх досягаi 3 мм, вони мають дрiбнозернистий вигляд.

Переходячи в апендикс, слiпа кишка утворюi три великих спiральних вигини. Апендикс лежить дещо навкiс поперек (справа налiво) пiд попереком, пересiкаючи його приблизно в середнiй частинi, причому вершина його досягаi майже лiвого клуба, впираючись у петлi тонких кишок. Апендикс прикрiплюiться до початковоi частини поперека рiзко вираженим коротким i добре розвиненим переднiм краiм брижiв.

Ободова кишка маi в кроля своiрiдну форму i може бути подiлена на двi частини. Початкова широка частина мiстить три рухливих ряди яскраво виражених невеличких кишеньок. Цю частину кишки можна назвати великою ободовою кишкою, або ж просто ободовою. Кiнцева тАФ звужена частина кишки маi один дуже широкий м'язистий тяж, ii можна назвати малою ободовою кишкою.

Обидвi частини ободовоi кишки дуже вiдрiзняються за дiаметром.

Велика ободова кишка порiвняно коротка; мала ободова кишка дещо довша i маi чоткоподiбнi клубочки.

Ободова кишка тьмяного сiро-рожевого кольору, ii м'язистi стiнки дещо потовщенi. Слизова оболонка на початку ободовоi кишки така ж сама, як i в слiпоi,тАФ нiжна, гладенька, з ледве помiтними крапковими нерiвностями, але вже через 2 см вона помiтно змiнюi свiй вигляд i маi добре вираженi сосочки. Такий характер слизовоi зберiгаiться до кiнця малоi ободовоi кишки з тiiю вiдмiннiстю, що сосочки поступово зменшуються.

У верхнiй частинi правого клуба кiнець малоi ободовоi кишки утворюi м'язистий сфiнктер (своiрiдний сфiнктер), що складаiться з особливого ТСудзикуватого утворення з одного боку i продовжених брижiв з другого.

Перед пряма кишка починаiться пiсля кiнцевого затирального сфiнктера малоi ободовоi кишки. Слизова оболонка кишечника вiдразу пiсля сфiнктера стаi гладенькою i нiжною.

Передпряма кишка маi характерний вигляд тАФ це вузька кишка чоткоподiбноi форми, що залежить вiд вмiсту тАФ округлих клубочкiв екскрементiв, в промiжках мiж котрими вона рiзко звужена i, забарвлена в свiтло-сiрий колiр (у розширених дiлянках вона темного кольору). Довжина передпрямоi кишки досягаi 65тАФ70 см, на своiму шляху вона утворюi багато петель i закруток.

Пряма кишка довжиною 33 см йде прямолiнiйно назад вздовж хребта. Вона висить на вiдносно великiй брижi i тому може дещо змiщуватися вбiк. Пряма кишка маi приблизно ту ж чоткоподiбну форму, як i передпряма, i вiдрiзняiться вiд неi прямолiнiйнiстю, дещо бiльшим дiаметром, товстiшими стiнками та гладенькою слизовою оболонкою.

Зверху i з бокiв прямоi кишки, недалеко вiд анального отвору (за 1 см), приблизно пiд першим хвостовим хребцем, лежать парнi, досить великi (довжиною 1,2 см) довгастi ректальнi залози темно-сiрого кольору.

Анальний отвiр у кроля розмiщений позаду, пiд самим коренем хвоста, приблизно на рiвнi 4тАФ5-го хвостового хребця i звисаi донизу (висячий анус).

Травнi залози. Травнi залози тАФ печiнка i пiдшлункова залоза тАФ мають у кроля певнi особливостi.

Печiнка у кроля велика, що при звуженiй черевнiй порожнинi створюi враження досить об'iмного органа, вага ii дорiвнюi 80тАФ120 г, що становить 4тАФ 4,5 % ваги тiла. Це лопатевий паренхiматозний орган буро-червоного кольору (рис. 4).

У дiлянцi верхнього краю печiнки i сильно розвинений хвостовий вiдросток, який маi вигляд самостiйноi частки. На його задньому краю знаходиться глибока ямка, в яку входить передня частина правоi нирки. Переднiм краiм вiдросток подовжуiться i переходить у вузький перешийок, що веде до печiнки.

На верхньому краю середньоi дiлянки печiнки та в основi хвостового вiдростка розмiщений другий невеликий вiдросток печiнки, сплющений i широкий, соскоподiбний (заходить спереду в малу кривизну шлунка).

Решта печiнки подiляiться на три основнi частки: двi великi лiвi (зовнiшню i внутрiшню) i одну малу тАФ праву. Жовчний мiхур за допомогою неглибокоi вирiзки знизу й спереду в свою чергу подiляi праву частку на двi: власне праву i лiвiшу, нечiтко визначену вузьку, або ж квадратну частки.

Стоншенi нижнi краi основних часток печiнки мають численнi неглибокi додатковi насiчки (щiлини).

На верхньому потовщеному краю печiнки i глибока округла вирiзка для проходження каудальноi порожнистоi вени та розмiщена лiворуч вiд неi вирiзка для -стравоходу.

Жовчний мiхур маi середнi розмiри, зеленкуватого кольору, неправильно видовженоi форми (разом iз вмiстом важить 1,7тАФ2 г). Жовчний мiхур лежить у заглибленнi мiж середньою i правою частками. Жовчновивiдна протока впадаi в початкову частину дванадцятипалоi кишки.

Пiдшлункова залоза у кроля невелика, важить 4 г, або ж 0,1тАФ0,4% ваги тiла. Вона не маi вигляду компактного паренхiматозного органу, а здебiльшого розсiяна у виглядi окремих невеличких лопатеподiбних часточок по серознiй оболонцi. Вона маi блiдий рожево-жовтий колiр i нагадуi жир.

Паренхiма залози концентруiться в основному у двi частки-лопатi. Права лопать розмiщена вздовж брижi, у заднiй петлi дванадцятипалоi кишки. Спереду ця частина залози слабко пов'язана з невеликою за розмiром, але бiльш концентрованою середньою частиною залози, яка мiститься в дiлянцi малоi кривизни шлунка й початку дванадцятипалоi кишки. Далi вона подовжуiться лiворуч вздовж малоi кривизни шлунка у товщу шлунково-селезiнковоi зв'язки аж до верхнього краю селезiнки (лiва лопать довжиною 4тАФ5 см). Права лопатеподiбна частка залози iнодi може бути навiть вiдокремленою вiд ii лiвоi компактноi частки. Вивiдна протока пiдшлунковоi залози впадаi в дванадцятипалу кишку.

Дихальний апарат. Органи дихання в кроля (розвинутi слабо, вага легенiв становить 0,33тАФ0,38% ваги тiла.

Нiс та носова порожнина. Нiс у кроля вкритий шерстю i звисаi над роздвоiною верхньою губою, з якою пов'язаний вуздечкою. Двi навскiс поставленi нiздрi ведуть до носовоi порожнини. Хiд крiзь нiздрi до носовоi порожнини у кроля звужений. Нiс у нього дуже рухливий тАФ тварина завжди робить ним характернi рухи.

Носова порожнина порiвняно невелика, видовжена i тонкою перегородкою подiлена на двi симетричнi половини. У кожнiй половинi носовоi порожнини i три сильно розвиненi носовi раковини.

Гортань та трахея. Гортань розмiщена в початковiй частинi дихальноi трубки. У кроля гортань розвинена слабко, вона порiвняно коротка i невелика (важить 16 г, або ж 0,54% вiд ваги тiла).

Гортань знаходиться знизу глотки, позаду зiва. Бiля входу у горлянку в кроля i незначнi, навскiс розмiщенi щiлини тАФ несправжнi боковi кишеньки гортанi.

Трахея являi собою довгу хрящову трубку, що складаiться з великоi кiлькостi (48тАФ50) окремих трахеальних кiлець, i служить для проведення повiтря до легенiв.

У передньошийнiй частинi трахея лежить пiд стравоходом. У груднiй порожнинi вона дещо звужуiться i згодом подiляiться на два рукави тАФ головнi бронхи, кожний з яких входить у ворота вiдповiдноi легенi. Мiсце подiлу трахеi на два бронхи тАФ бiфуркацiя тАФ розмiщене приблизно пiд п'ятим трудним хребцем.

Легенi являють собою парнi паренхiматознi тiла блiдо-рожевого кольору. Вони у кроля невеликi, до того ж права розвинута дещо бiльше за лiву.

Права легеня подiляiться на чотири частки (верхiвкову, серцеву, дiафрагмальну i додаткову), лiва тАФ на три (редуковану верхiвкову, серцеву i дiафрагмальну).

Плевральнi порожнини правоi i лiвоi легень у кроля мiж собою не з'iднуються.

Апарат сечовидiлення. Апарат сечовидiлення кроля за своiю побудовою майже не вiдрiзняiться вiд апарата сечовидiлення iнших ссавцiв.

Нирки тАФ парнi органи бобоподiбноi форми, темного або буро-коричневого кольору. У кроля вони досить великi, мають приблизно однакову вагу (вага обох нирок дорiвнюi 18тАФ24 г, що становить 0,6тАФ0,7% вати тiла). Нирки лежать пiд попереком. Рiвень розмiщення обох нирок рiзко асиметричний.

Сечоводи дуже тонкi i тягнуться зверху пiд попереком.

Сечовий мiхур майже повнiстю знаходиться в черевнiй порожнинi, прилягаючи до нижньоi черевноi стiнки.

Статевий апарат. РЖ чоловiчий i жiночий статевi апарати кроля мають ряд характерних особливостей: у чоловiчому (статевому апаратi тАФ парна i нехарактерна примiтивна мошонка, спрощенi пахвиннi канали, своiрiдний придаток сiм'яника, прямий i спрямований назад статевий член, у жiночому статевому апаратi тАФ подвiйна матка з двома шийками, дуже велика й видовжена пiхва, сильно розвинений клiтор. Бiльшiсть з цих ознак i примiтивними (подвiйна матка, подвiйна мошонка та iн.).

Бiологiчнi та фiзiологiчнi особливостi кролiв. Кролi вiдрiзняються вiд iнших видiв. Сiльськогосподарських тварин рядом бiологiчних i фiзiологiчних особливостей. Вони характеризуються скороспiлiстю, великою плодючiстю, вiдсутнiстю сезонностi в розмноженнi, високою iнтенсивнiстю росту молодняка та iн.

Однiiю з особливостей кролiв i iх висока плодючiсть. У кожному окролi кролиця даi по 7тАФ12 кроленят, а iнодi й бiльше.

При одержаннi вiд кожноi кролицi 4тАФ5 окролiв за рiк можна виростити 25тАФ30 кроленят, а при реалiзацii iх у 4тАФ5-мiсячному вiцi вихiд м'яса становить з розрахунку на одну самку 70тАФ80 кг i до 30 високоякiсних шкурок.

Вагiтнiсть у кролиць триваi 30 тАФ 32 днi. Внутрiшньоутробно плоди розвиваються дуже швидко: за 10тАФ12 год пiсля заплiднення яйцеклiтини починають дiлитися, на 4-й день бластули мають 0,3 мм в дiаметрi, на 8-й прикрiплюються до стiнки матки, на 13-й iх можна прощупати через черевну стiнку, на 16-й день плоди починають рухатися.

Кроленята народжуються слiпими i майже голими. Волосянi луковицi формуються у них в одноденному вiцi, рiст волосся починаiться у 2-денному вiцi, на 5тАФ7-й день кроленята вкриваються шерстю, на 12тАФ14-й день прозрiвають, на 17тАФ21-й день виходять iз гнiзда i починають iсти корм. З 29тАФ30-денного вiку кроленята можуть обходитися без материнського молока, проте вiдлучати iх вiд матерiв доцiльно у 35тАФ40-деиному вiцi, коли вони змiцнiють. Молодняк вiдлучають гнiздами.

При народженнi крiль маi 16 молочних зубiв (ще немаi справжнiх корiнних), у дорослого кроля 28 зубiв.

При народженнi залежно вiд кiлькостi приплоду, породи кролiв та умов утримання вага кожного кроленяти становить вiд 40 до 90 г. У першi 6 днiв життя вага кролiв збiльшуiться у 2 рази, до 10-го дня тАФу 3, до 20-го тАФу 5тАФ6 разiв, до 30-го тАФу 9тАФ10 i дорiвнюi залежно вiд породи та умов утримання 400тАФ500 i 600тАФ700 г.

Найбiльш iнтенсивний рiст тiла кроля вiдбуваiться до 4-мiсячного вiку, за цей перiод вони досягають розмiру дорослих (близько 85%), а найбiльше прибавляють у вазi до 6-мiсячного вiку. На цей час вага кролiв досягаi 81тАФ87% живоi ваги дорослих тварин.

У 8-мiсячному вiцi рiст кролiв припиняiться.

Скороспiлiсть значною мiрою залежить вiд породи кролiв, iх iндивiдуальних особливостей та вiд умов годiвлi й утримання. Статевоi зрiлостi кролi середнiх порiд досягають до 3,5тАФ4,5-мiсяч-ного вiку, а великих порiд тАФ до 5тАФ6-мiсячного вiку. Однак використання кролiв у цьому вiцi для вiдтворення спричиняi затримку iх росту та одержання слабкого потомства. Встановлено, що добре розвинених самок можна парувати без шкоди для iх дальшого росту, розвитку i якостi iх потомства не ранiше як у 6тАФ8-мiсячному вiцi; разових кролематок можна парувати ранiше тАФз 4тАФ5-мi-сячного вiку.

Дiяльнiсть статевих залоз кролiв пiсля настання статевоi зрiлостi тварин проходить без чiтко виражених сезонних перiодiв. Кролi можуть заплiднюватися у будь-який перiод року. Охота у невагiтних самок проявляiться перiодично тАФ у теплу пору року кожнi 5тАФ6 днiв, взимку тАФ трохи рiдше. Овуляцiя у кролиць буваi тiльки пiсля спаровування (через 10тАФ12 год), з кожного яiчника звiльняiться 3тАФ9 яйцеклiтин.

Самки можуть заплiднюватися з наступного дня пiсля окролу, тобто поiднувати перiоди вагiтностi i лактацii. Здатнiсть самок сумiщати лактацiю з сукрiльнiстю використовують для одержання ущiльнених (парування проводиться на перший-другий день, а вiдлучення тАФ на 28тАФ29-й день пiсля окролу) i напiвущiльнених окролiв (спаровують на 12тАФ15-й день, а вiдлучають у 35тАФ45-денному вiцi).

Для одержання ущiльнених i напiвущiльнених окролiв використовують добре розвинених, конституцiонально мiцних самок, забезпечуючи iх повноцiнною годiвлею. Рекомендуiться мати не бiльше двох ущiльнених окролiв у весняно-лiтнiй перiод.

Перiод лактацii у кролиць при утриманнi з ними кроленят триваi понад 2 мiсяцi. При цьому видiлення молока до 20-го дня збiльшуiться, потiм зменшуiться, особливо рiзко пiсля 30-го дня.

Загальна кiлькiсть кровi у кролiвтАФ132тАФ167 мл (вiд 4,5 до 6,7% iх живоi ваги); повний кругообiг ii здiйснюiться за 8 сек. В органiзмi кроля (живого) кров розподiляiться приблизно так: у м'язах близько Ά всiii кровi, в печiнцi близько U, у серцi та крупних судинах тАФ 'Д i У рештi всiх iнших органiв.

У 1 мл кровi у новонароджених кроленят мiститься 4,5 млн. еритроцитiв, у дорослих кролiв тАФ у середньому близько 5 млн., у самцiв тАФ iх на 7тАФ8% бiльше, нiж у самок, лейкоцитiв в 1 мл кровi тАФ в середньому 8800 (вiд 6000 до 10000).

Час зсiдання кровi залежить вiд температури: при 5В° вiн дорiвнюi 48 хв, 15В° тАФ 10, 25В° тАФ 4, при 30тАФ35В° тАФ 2 хв.

Кiлькiсть скорочень серця тАФ 120тАФ160 за хвилину. Пульс добре прощупуiться на стегновiй i плечовiй артерiях i на межi третини нижньоi щелепи. Кiлькiсть дихальних рухiв при помiрнiй температурi тАФ 50тАФ60 за 1 хв, при 35В° зростаi до 282.

Крiль вбираi протягом однiii години на 1 кг живоi ваги 478тАФ 690 см³ кисню i видiляi 451тАФ632 см^г вуглекислоти. Концентрацiя у повiтрi примiщення амiаку 0,38 мг\л негативно позначаiться на загальному станi органiзму кроля, а вмiст 1,5 мг/л може спричинити загибель тварин на 9-й день.

У примiщеннi для кролiв оптимальною вважають температуру 15тАФ17В° i вологiсть 65тАФ70%. Норма повiтрообмiну в кролятнику повинна бути 5 м³ на 1 кг ваги тварини за годину; швидкiсть повiтря тАФ 30 см/сек на рiвнi розмiщення тварин. Тривалiсть свiтлового дня тАФ 14тАФ18 год або ж цiлодобове слабке освiтлення.

Нормальна температура тiла кроля тАФ 38,2тАФ39,5В°.

Температура тiла у кролiв може коливатися залежно вiд зовнiшньоi температури: при 5 тАФ 37,5В°, 10тАФ38, 20тАФ38,7, при 30тАФ35тАФ40 i 40тАФ41,6В°. Кролi дуже чутливi до перегрiвання, внаслiдок чого у них часто спостерiгають тепловi удари. При повiльному зiгрiваннi кролi гинуть при температурi тiла 44тАФ45В°. При температурi мiнус 45В° вони i можуть зберiгати нормальну температуру тiла протягом однiii години.

Об'iм шлунка дорослого кроля в i середньонаповненому станi становить 179тАФ200 мл. Вiн важить приблизно 170тАФ200 г. Порожнiй шлунок важить близько 32 г, що становить 1% ваги тварини.

Через малi розмiри шлунка та чутливiсть гормональноi системи корм кролям треба давати з регулярними iнтервалами.

Довжина кишечника становить 315,5тАФ469 см, у дорослих вiн перевищуi довжину тулуба в 10тАФ13 разiв, у молодняка тАФ в 15 разiв.

Шлунковий сiк у кролiв видiляiться безперервно, рiвень його секрецii коливаiться вiд 1тАФ2 до 8тАФ10 мл за годину. Шлунковий сiк у дорослих кролiв високоi кислотностi. Бiлки перетравлюються на 68,5%, жири тАФ 68,8, безазотистi речовини тАФ 82,9, клiтковина капустяного листя тАФ 75, моркви тАФ 65,3, соломи тАФ 22,7 i деревноi тирси тАФ на 20%.

Вiдносно значну кiлькiсть секрету видiляi i пiдшлункова залоза. Протягом години вона видiляi 0,6тАФ0,7 мл пiдшлункового соку.

Крiль видiляi за добу 180тАФ440 мл сечi жовтуватого кольору. Питома вага ii дорiвнюi 1,010тАФ1,015. Реакцiя сечi лужна; при голодуваннi тАФ кисла.

Особливiстю кролiв i копрофагiя (поiдання свого калу). Встановлено, що кролi видiляють кал двох типiв: твердий, сухий вдень i соковитий, м'який уночi, бiльшу частину якого вони поiдають. У м'якому нiчному калi мiститься багато необхiдних для органiзму поживних речовин: каротину (РЖ3,8 мг/кг), сирого протеiну (9,31%), безазотних екстрактивних речовин (35,38%), сирого жиру (1,59%) та мiнеральних речовин тАФ кальцiю тАФ 4,3 г/кг, фосфору тАФ 2,16 г/кг.

При годiвлi сухим кормом кролi випивають 80 мл води на 1 кг ваги. Потреба у водi залежить також вiд температури: при 9В° вона становить 76 мл, при 28В°тАФ120 мл на 1 кг ваги тварини в день. Добова потреба кролиць у водi зростаi до чотирьох лiтрiв. На кiлькiсть випитоi тваринами води впливаi також вмiст бiлка у рацiонi. Чим вiн вищий, тим бiльше потрiбно кролям води. Це пояснюiться збiльшеною витратою ii на розчин та видiлення iз сечею вiдповiдноi кiлькостi сечовини.

На споживання води впливаi також вiк тварини (молодняк випиваi ii бiльше), лактацiя (деякi самки видiляють до 200 мл молока на добу), належнiсть до тiii чи iншоi породи.

Найбiльше води кролi випивають ввечерi, найменше тАФ вранцi. Так же вони споживають корми. Отже, кролi п'ють воду i iдять корм через однi й тi самi промiжки часу. Якщо iм дають пити не досхочу, то й корму вони з'iдають менше норми. Це призводить до зниження приросту у вiдгодiвельного молодняка i втрати ваги у дорослих тварин.

В iндивiдуальному споживаннi води у кролiв спостерiгаiться значна рiзниця: деякi випивають по 210тАФ230, iншi тАФ по 410 тАФ 460 мл води. Теплу воду тварини п'ють вiдразу побагато. Тому при утриманнi у вiдкритих примiщеннях або поза ними кролям потрiбно давати теплу воду (35тАФ39В°) не менше 2 разiв на добу.

Потреба кролiв у водi не може повнiстю забезпечуватися введенням до рацiону великоi кiлькостi зелених рослин.

Недостатнi поiння призводить до зниження продуктивностi, гiршого використання корму, зниження плодючостi та резистентностi органiзму.

Використана лiтература

1. Болезни кроликов. А. П. Гончаров. К., "Урожай", 1976, стр. 152 (на украинском языке).

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi