Бджiльництво

Курсова робота

на тему: "Бджiльництво"

Змiст

1. РЖз iсторii бджiльництва

1.1 Короткi вiдомостi з iсторii бджiльництва на Украiнi

2. Умови для успiшного розвитку бджiльництва

3. Продукти, що збирають бджоли з рослин

4. Використання продуктiв бджiльництва в рiзних галузях народного господарства

4.1 Радять лiкарi

4.2 Важливий продукт бджiльництва

4.3 Зодчi воскових споруд

4.4. Королiвське желе

4.5. Цiнний бiологiчний стимулятор

4.6. Бальзам природи

4.7. Отрута лiкуi

5. Скарби народного фольклору

5.1 Майстри слова про бджiльництво

5.2 ПрислiвтАЩя та приказки

5.3 Народнi порiвняння

6. Чи знаiте ви, що

6.1 Крилатi навiгатори

6.2 Чудовi синоптики

6.3 Бджоли сигналiзують

Використанi джерела

1. РЖз iсторii бджiльництва

Бджiльництво в нашiй краiнi i важливою галуззю сiльського господарства. Бджоли дають цiнний продукт харчування тАУ мед, який вiдзначаiться високими поживними якостями i маi лiкувальнi властивостi. До його складу входять переважно виноградний та плодовий цукри, що легко засвоюються органiзмом людини, а також необхiднi для органiзму ферменти, вiтамiни та мiнеральнi речовини. При лiкуваннi деяких тяжких хвороб використовують бджолину отруту, маточне молочко та бджолиний клей (прополiс).

Крiм меду, вiд бджiл одержують також i вiск, що i сировиною для багатьох галузей промисловостi та для виготовлення штучноi вощини.

Дуже важливу роль вiдiграi бджiльництво i в пiдвищеннi урожайностi багатьох перехреснозапильних культур. Дослiдженнями наукових установ та практикою передових господарств доведено, що вiд запилення бджолами збiльшуються врожаi соняшника, гречки, гiрчицi, насiнникiв еспарцету, люцерни, конюшини, яблунi та iнших плодоягiдних культур на 25-30 i бiльше процентiв.

Вiд запилення бджолами полiпшуiться також якiсть насiння, збiльшуiться розмiр, соковитiсть i смаковi властивостi плодiв. Користь, яку дають бджоли при запиленнi сiльськогосподарських культур, в 10тАУ15 разiв перевищуi прямi доходи вiд бджiльництва.

Отже, в умовах Украiни, з розвиненим iнтенсивним землеробством i садiвництвом, бджоли i важливим фактором пiдвищення врожаю багатьох зернових, технiчних, овочевих, плодоягiдних та iнших культур. Таким чином, бджiльництво у нас маi не тiльки медовий, а й переважно запилювальний напрям i i досить розвиненою галуззю сiльського господарства.

1.1. Короткi вiдомостi з iсторii бджiльництва на Украiнi

З давнiх-давен основною базою розвитку бджiльництва в нашому краi були лiси. Багато рiзних медоносних рослин, а особливо липа, давали бджолам великi медозбори. Дупла в деревах з трухлявиною всерединi були захищенi товстим шаром живоi деревини та кори i являли собою найкращi житла для бджiл в усi пори року. Нашi предки знаходили в лiсах цi дупла з бджолами i забирали з них мед та вiск. Але з часом вони не обмежувались добуванням цих продуктiв з випадково знайдених гнiзд i почали самi видовбувати в деревах дупла для бджiл. Дерево з штучно видовбаним у ньому дуплом для бджiл називалось "бортьовим деревом". Бортi робили ще й з коротких круглякiв, у яких видовбували дупла i прикрiплювали високо на деревах.

Лiси, в яких знаходилось багато бортiв з бджолами, називали бортними, а заняття тАФ бортництвом. З розвитком землеробства й вирубуванням лiсiв поряд з бортьовим промислом створюiться пасiчне бджiльництво в нерозбiрних вуликах-колодах та дуплянках. Пасiки влаштовували недалеко вiд населених пунктiв. Заняття це називали пасiчництвом.

Вiск i мед широко використовували в народному побутi. Особливо славились напоi з меду, якi дуже часто згадуються в билинах.

З утворенням Киiвського князiвства бджiльництво, як основний промисел, було взято пiд охорону держави. Дуже довго бджiльництво було досить продуктивним, i хоч у другiй половинi XIV столiття почалось вирубування дерев, але тодi ще стiнами стояли бортнi лiси i багато давали меду та воску, частина якого вiдправлялась у Захiдну РДвропу.

Бортьове бджiльництво було дуже поширене до початку XVII столiття. Пасiчники лише однiii Лебединськоi дачi Чигиринського повiту щороку одержували не менше 24 тис. пудiв липового меду, а таких дач налiчувалось тисячi. В цих районах переважали липовi лiси. Технiка бортництва була дуже примiтивною. Вона обмежувалась виготовленням бортiв, заманюванням роiв до них, весняною пiдчисткою бортiв, вiдбором меду та захистом бортiв вiд звiрiв. Примiтивною була i технiка утримання бджiл в нерозбiрних вуликах-дуплянках на пасiках. При цьому iснувала роiбiйна система бджiльництва, коли для вiдбору меду вибирали найбiльш сильнi сiм'i, що зiбрали багато меду, i знищували iх закурюванням. Така система бджiльництва обмежувала можливiсть впливу на бджолину сiм'ю рацiональними методами годiвлi, утримання, догляду та розведення бджiл i, отже, життя вимагало змiнити цей примiтивний спосiб пасiчникування. В цю справу великий вклад зробив вiдомий всьому свiтовi наш вiтчизняний пасiчник Петро РЖванович Прокопович. Вiн перший у свiтовiй практицi винайшов розбiрний рамковий вулик i на його основi розробив систему заходiв по утриманню, годiвлi, штучному роiнню, боротьбi з хворобами, полiпшенню i рацiональному використанню кормовоi бази бджiльництва та iн. В органiзованiй ним спецiальнiй школi бджiльництва вчились прогресивним методам пасiчникування учнi з усiii колишньоi Росii i навiть iз-за кордону.

ПомiщицькотАУкрiпосницький лад царськоi Росii не сприяв iнтенсивному веденню бджiльництва, зокрема переходовi до рамкового вулика i рацiонального догляду за бджолами. Бортники i пасiчники уперто тримали бджiл в бортях та дуплянках. Внаслiдок скорочення кормовоi бази для бджiл i роiбiйноi системи бджiльництва пасiки в кiнцi XIX столiття все бiльше ставали дрiбними i малопродуктивними. За даними Чефранова, у 1893р. розмiр пасiк в середньому становив у чорноземних губернiях 15, а в степових тАФ 21 бджолину сiм'ю.

Вихiд меду в цих губернiях в середньому на одну закурену сiм'ю становив 19 фунтiв, воску 2тАУ3 фунти. Внаслiдок закурювання найбiльш продуктивних бджолиних сiмей в зимiвлю йшли слабкi сiм'i, з яких 50% гинуло до весни.

У 1910р. (за Шавровим) в украiнських губернiях налiчувалось 1 658 582 бджолосiм'i, пасiки були малi, в середньому на кожну пасiку припадало 23 бджолосiм'i i лише 18,3% сiмей знаходилось у рамкових вуликах, а решта тАУ в бортях i дуплянках.

За роки iнтервенцii i громадянськоi вiйни кiлькiсть бджолиних сiмей рiзко зменшилась. Велике значення для вiдновлення i дальшого розвитку бджiльництва мав декрет Ради Народних Комiсарiв "Про охорону бджiльництва", пiдписаний В. РЖ. Ленiним в квiтнi 1919 р.

За Радянськоi влади бджiльництво почало розвиватись на науковiй основi. Були вiдкритi Науково-дослiдний iнститут бджiльництва i зональнi станцii з опорними пунктами, в тому числi i Украiнська дослiдна станцiя бджiльництва. Створювались бджiльницькi товариства, органiзовувались курси по бджiльництву, виготовлявся iнвентар для постачання пасiчникам i прискорився перехiд на рамковi вулики.

Ще до проведення колективiзацii сiльського господарства бджiльництво повнiстю перейшло на рамковi вулики.

Перед Великою Вiтчизняною вiйною в колгоспах УРСР налiчувалось 22 209 пасiк з наявнiстю у них 1247,5 тисячi бджолиних сiмей. Середнiй розмiр колгоспноi пасiки становив 54 сiм'i. Але пiд час тимчасовоi окупацii Украiни нiмецько-фашистськими загарбниками бджiльництво в республiцi було фактично знищено. На 1 травня 1944 року в колгоспах залишилось лише 4623 пасiки (20% довоiнного рiвня) з кiлькiстю бджолиних сiмей 120,8 тисячi (10% довоiнного рiвня).

Пiсля вiйни кiлькiсть пасiк i бджолиних сiмей в них швидко зростала, i в республiцi iх налiчуiться 2,5 млн., або 25% всiх бджолиних сiмей Радянського Союзу. З них майже половина знаходиться в колгоспах, радгоспах та iнших державних пiдприiмствах, а решта тАУ в пасiчникiв-любителiв.

Бджiльництвом займаються 95% колгоспiв i радгоспiв. Розмiр пасiк досягаi в середньому 110 бджолиних сiмей в колгоспах i 125 в радгоспах. Найбiльше воно зосереджено в Лiсостепу, близько 50% всiх бджолосiмей. В зонi Степу (включаючи Крим) тАУ 34%; на ПолiссiтАФ 15%. Найменше бджiл в районi Карпат тАУ 1,7%.

Товарний збiр меду на пасiках колгоспiв Украiни в 1964р. становив 5572 тонни. З них в зонi Степу тАУ 2152, Лiсостепу тАУ 2711, Полiсся тАУ 610 тонн.

2. Умови для успiшного розвитку бджiльництва

Виробництво меду в найближчий час можна збiльшити принаймнi в два-три рази. Для цього у нас i всi умови: чудовi кадри пасiчникiв колгоспних i радгоспних пасiк, помiрний клiмат, наявнiсть раннiх весняних пилконосiв та медоносiв, що дають можливiсть, починаючи з весни, швидко нарощувати силу бджолиних сiмей до головного взятку.

У господарствах, розташованих вздовж нижньоi течii Днiпра, Пiвденного Буга, Днiстра i Дунаю, i непоганi умови для раннього утворення вiдводкiв, якi можна використати для розвитку бджiльництва та медозборiв.

Слiд також широко впроваджувати внутрiпасiчну спецiалiзацiю на великих пасiчницьких фермах. На цих фермах одна з пасiк повинна спецiалiзуватись на виведеннi для своii ферми i на продаж бджолиних маток, формуваннi вiдводкiв бджолиних пакетiв.

Уже зараз в лiсгоспах гiрських Карпат органiзованi великi пасiки по виробництву товарного меду. На цих пасiках майже щорiчно валовий медозбiр становить 50тАУ60 i бiльше кiлограмiв на бджолину сiм'ю.

Вирiшальне значення в забезпеченнi високоi продуктивностi бджiльництва вiдiграi багата i стала кормова база. Без неi розвиток бджiльництва i пiднесення його продуктивностi неможливi.

За природними умовами Украiну подiляють на такi зони: Степ, Лiсостеп, Полiсся та гiрськi райони Карпат i Криму.

В Лiсостепу i на Полiссi багато медоносiв i в лiсах серед деревних, кущових, напiвкущових i трав'янистих рослин. Добрi медоноси зустрiчаються також на луках, заплавах рiк та iх приток. Але основною кормовою базою бджiльництва i в цих зонах i посiви рiзних сiльськогосподарських культур, особливо гречки, а також плодоягiднi насадження. В Степу основними медоносами i соняшник, корiандр, плодоягiднi культури, акацiя та iншi насадження.

Площi пiд бобовими (еспарцет, люцерна, конюшина), олiйними (соняшник), зерновими (гречка) значно розширюються. Особливо зростають масиви технiчних, кормових бобових культур та плодоягiдних насаджень на пiвднi Украiни в умовах зрошення. Все це створюi багату кормову базу для дальшого розвитку бджiльництва.

3. Продукти, що збирають бджоли з рослин

Бджоли збирають з медоносних рослин нектар, пилок, бджолиний клей (прополiс), падь рослинного i тваринного походження. РЗжа бджiл мiстить всi життiво необхiднi харчовi речовини: бiлки, жири, вуглеводи, мiнеральнi речовини, вiтамiни.

Нектар тАУ цукриста рiдина, що видiляiться нектарниками медоносних рослин. Кiлькiсть i якiсть видiленого нектару залежить вiд виду рослин, iх природних особливостей i умов вирощування.

Хiмiчний склад нектару у рiзних медоносних рослин неоднаковий. В склад нектару входить вода, сахароза, фруктоза i глюкоза, а також невелика кiлькiсть декстрину, манiту, кислот, ефiрних легких олiй, азотних i мiнеральних сполук та iнших речовин.

Концентрацiя цукру в нектарi коливаiться вiд 5 до 70% i вище, але найбiльше буваi в межах 40-50%. Концентрацiя нектару величина непостiйна, вона навiть протягом доби дуже змiнюiться. Ранком нектар, як правило, маi меншу концентрацiю, нiж у серединi дня. В дощову i вологу погоду вiн рiдкий, а в суху, вiтряну тАУ густий

Якщо в нектарi цукру менше 5%, то бджоли його не беруть. Нектар, що мiстить цукру менше 15%, бджоли беруть неохоче. При збираннi рiдкого нектару бджоли витрачають багато енергii на випаровування лишкiв води. Бджоли неохоче збирають i дуже густий нектар, який мiстить понад 85% цукру. Перш нiж набрати такого нектару в дзьобик, бджоли повиннi розвести його слиною. Найбiльш охоче бджоли збирають нектар з концентрацiiю 50-55%.

Нектар видiляiться спецiальними нектароносними тканинами рослин тАУ нектарниками. Нектар i вуглеводневим кормом для бджiл i джерелом одержання меду.

Квiтковий пилок. Бджоли крiм нектару, збирають з квiток рослин пилок, який i джерелом бiлкового корму, а також мiстить жири, вiтамiни, мiнеральнi солi та iншi речовини. Пилок необхiдний для нормального розвитку i життiдiяльностi бджiл i розплоду. Обчислено, що для 1000 комiрок з бджолиним розплодом потрiбно 100 г меду, 50 г пилку i близько 30 г води. Трутневий розплiд споживаi корму майже в два рази бiльше. Таким чином, перерва в забезпеченнi бджiл пилком може викликати припинення розвитку розплоду.

Хiмiчний склад пилку у рiзних рослин в кiлькiсному вiдношеннi теж не однаковий, але у всiх вiн вiдносно багатий на бiлки, жири, солi, ферменти й вiтамiни.

До мiнеральних речовин, що входять до складу пилку, належать: сiрка, калiй, натрiй, залiзо, алюмiнiй, кальцiй, магнiй, марганець, кобальт, iридiй, цинк, миштАЩяк, платина, молiбден, хром, кадмiй, стронцiй; до складу азотистих речовин пилку входять численнi амiнокислоти у вiльному станi чи в складi бiлкiв. Високий вмiст бiлкiв, амiнокислот, ферментiв, вiтамiнiв, солей зумовлюi дуже велике значення пилку в живленнi бджолиного розплоду i молодих бджiл, а також можливiсть використовувати його для людини з дiiтичною i лiкувальною метою.

Бджоли збирають пилок з квiток рiзних диких i культурних пилконосних рослин i складають його в комiрки стiльникiв, де вiн пiд впливом ферментiв перетворюiться в пергу. Зверху бджоли заливають пергу медом i запечатують комiрки восковими кришками. Перга за хiмiчним складом вiдрiзняiться вiд пилку.

В порiвняннi з пилком перга мiстить менше бiлкiв, але збiльшуiться кiлькiсть цукру (за рахунок меду) i пiдвищуiться кислотнiсть, завдяки чому вона краще зберiгаiться.

Для збору пилку бджоли роблять за день вiд трьох до птАЩяти вильотiв i витрачають на кожний з них вiд 30 хвилин до 2 годин.

Найбiльшу кiлькiсть обнiжжя приносять бджоли у вулик з 7 до 11 години, коли достигаi пилок. Вага одного обнiжжя вiд 0,008 до 0,015 г.

В нормальнiй сiмтАЩi звичайно працюi на збираннi пилку до 20-30% бджiл. Вони приносять за день 100-400 й бiльше грамiв пилку. Пiдраховано, що за сезон сiмтАЩя бджiл збираi 25-30 кг пилку, а iнодi й бiльше.

Оскiльки живлення пилком i пергою необхiдне для життя бджолиних сiмей не тiльки в перiод його збирання, але i коли вiн вiдсутнiй в природi, пасiчник повинен мати в запасi необхiдну кiлькiсть медово-пергових рамок також на випадок несприятливоi погоди, коли бджоли не можуть вилетiти з вулика. Можна практикувати ручне збирання пилку чи збирання його пиловловлювачем. При ручному збираннi з дерев, що дають багато пилку (лiщина, вiльха, тополя та iн.), зрiзують чоловiчi суцвiття (сережки), пiдсушують iх у теплому примiщеннi, розклавши на паперi, а потiм витрушують з них пилок i збирають його у склянi банки з щiльними пробками. Правильно висушений пилок довгий час зберiгаiться в герметично закритiй тарi, при цьому його цiннi властивостi майже не змiнюються. В останнi роки почали застосовувати пилок при лiкуваннi ряду захворювань, в косметицi, в дiiтичному та дитячому харчуваннi.

Вiдомо також, що пилок i нектар деяких рослин можуть бути отруйними i внаслiдок цього небезпечними для бджiл i людини. По пилкових зернах, виявлених у медi, можна встановити, з яких рослин бджоли збирали пилок i нектар. Пилок отруйних рослин даi можливiсть дiагностувати такi гострi захворювання бджiл, як нектарний та пилковий токсикози.

Бджолиний клей (прополiс). Його бджоли виробляють з клейких речовин, що видiляють деякi дерева (тополя, каштан), та з речовин iншого походження. Залежно вiд виду рослини, з якоi бджоли беруть клей, вiн маi рiзний колiр i склад, мiстить близько 55% смол i бальзамiв, близько 30% воску i до 10% ефiрних масел, квiткового пилку та iнших домiшок. В прополiсi i також залiзо, мiдь, марганець, цинк, кобальт та iншi елементи.

Найбiльш iнтенсивно бджоли збирають прополiс веною, коли стоять холоднуватi вечори. Бджоли використовують прополiс для замазування щiлин у вулику, скорочення льотка, полiрування комiрок, приклеювання рамок, замазування шкiдникiв, якi потрапили у вулик, i т. iн. Прополiс застосовують для виготовлення високоякiсних лакiв. Лак, до складу якого входить прополiс, засихаючи, робить поверхню гладкою, дзеркальною i стiйкою проти дii гарячоi води. Останнiм часом прополiс набуваi значення в медицинi.

Медяна роса i падь. В деякi перiоди пасiчницького сезону, при вiдсутностi взятку з квiток, бджоли збирають медяну росу i падь.

Медяна роса тАФ ще солодкий сiк, що виступаi на листках дерев i трав'янистоi рослинностi. З'являiться здебiльшого сухими ранками пiд впливом рiзкоi змiни температури дня i ночi. Медяна роса видiляiться продихами листкiв. Вона зустрiчаiться в меншiй кiлькостi, нiж падь, але як повноцiнний корм на зиму також непридатна. За хiмiчним складом медяна роса подiбна до нектару бiльше, нiж падь.

Падь тАФ цукриста густа рiдина, - що ii видiляють попелицi, листоблiшки та червецi. Падь, яку збирають бджоли, видiляi 71 вид пепелиць, кiлька видiв листоблiшок та червецiв. Всi цi комахи живляться соками рослин, iх органiзм забираi з соку рослин головним чином бiлки та деяку кiлькiсть цукрiв, а видiляi, як випорожнення, продукти розкладу тАУ небiлковi азотистi сполуки, значну кiлькiсть незасвоюваних цукрiв та надлишок мiнеральних солей. Найчастiше бджоли збирають падь з липи, лiщини, верби, клену, дуба, яблунi, береста, сосни та iнших. Хiмiчний склад падi залежить вiд виду рослин, часу живлення комах i вiд мiсцевостi. За своiм складом падевий мед вiдрiзняiться вiд квiткового: в ньому значно бiльше декстрину, азотних речовин та мiнеральних солей, особливо калiйних. Для зимiвлi бджiл падевий мед непридатний. Щоб запобiгти збиткам, яких завдаi бджiльництву падевий токсикоз бджiл, необхiдно своiчасно виявити домiшки падi в зимових кормових засадах, повнiстю iх вiдкачати i замiнити на доброякiсний мед або цукор.

4. Використання продуктiв бджiльництва в рiзних галузях народного господарства

Цiлющий мед

Натуральний мед тАУ продукт життiдiяльностi квiток i бджiл. Хiмiчний склад залежить перш за все вiд його походження, природних та клiматичних умов. Мед мiстить близько 60 рiзних речовин. Головною складовою частиною всiх сортiв меду i вуглеводи: глюкоза (виноградний цукор) та фруктоза (плодовий цукор). Крiм того, мед маi до 20% води та багато iнших речовин.

Мед вживають при виразцi шлунка, хворобах серця, печiнки, захворюваннях шкiри та очей, лiкуваннi ран, фурункулiв та карбункулiв, туберкульозi, рiзних виснаженнях та iн.

Мед широко використовуiться в кондитерськiй промисловостi. Великим попитом у населення користуються цукерки i карамелi. У нашiй краiнi удосконалюiться технологiя виготовлення медових напоiв, якi мають лiкувальнi властивостi, мiстять вiтамiни та iншi важливi сполуки, необхiднi для життiдiяльностi органiзму людини.

У народi знають, що печиво з медом довго не псуiться. Вершкове масло, яке покрите медом, довго зберiгаiться, а сигари не висихають, не кришаться i мають приiмний аромат.

У народнiй медицинi найбiльш цiниться липовий мед, який маi чудовий аромат та смак i цiлющi властивостi при простудi. Мед розпiзнають перш за все за походженням. РЖснують монофлорнi меди (акацiiвий, гречаний, малиновий), якi зiбранi з одного якого-небудь медоноса, i полiфлорнi тАУ одержанi з багатьох медоносiв (луговий, лiсовий, гiрський).

Бджоли збирають мед з багатьох лiкарських рослин, а тому такi меди мають лiкувальнi властивостi. Крiм квiткового меду, iснуi ще падевий, який бджоли збирають з падi тваринного та рослинного походження. Для людей такий мед не шкiдливий, але непридатний для зимiвлi бджiл, оскiльки маi багато мiнеральних солей.

4.1 Радять лiкарi

При простудi мед рекомендуiться вживати з гарячим чаiм або молоком на нiч (одна столова ложка на один стакан чаю чи гарячого молока), з соком лимона (100г меду i сiк одного або половини лимона).

Коли людина хворii на грип, то готують медово-часникову кашку: очищений часник натирають на терцi, змiшуючи з медом у спiввiдношеннi 1:1 i приймають по однiй столовiй ложцi на нiч, запиваючи теплою водою.

Медову маску можна виготовляти, взявши 100г меду i один лимон. Таку маску наносять тонким шаром на шкiру обличчя i залишають на 5тАУ10 хвилин, потiм змивають водою. Вона запобiгаi утворенню морщин при сухiй та нормальнiй шкiрi.

При виразках рекомендуiться вранцi приймати 30тАУ60г меду, вдень 40тАУ80 i ввечерi тАУ 30тАУ60г. Для лiкування довго незаживаючих ран готують мазь з меду, риб'ячого жиру i ксероформу, ii накладають на очищену рану у виглядi пов'язки.

Народна медицина рекомендуi при туберкульозi вживати мед з жирами. Для цього беруть: 100г меду, 100г вершкового масла, 100г смальцю або гусиного жиру, 15г алое i 100г какао. Всю цю сумiш потрiбно розiгрiти разом (але не кип'ятити) i приймати по однiй столовiй ложцi на стакан гарячого молока два рази на день (вранцi та ввечерi).

При хворобах серця мед вживають невеликими порцiями (по чайнiй або столовiй ложцi 2тАУ3 рази на день) з молоком, сиром, фруктами та iншими продуктами.

4.2 Важливий продукт бджiльництва

Вiск виробляiться в органiзмi бджiл i видiляiться на поверхню чотирма парами воскових дзеркалець, де застигаi у виглядi тонких прозорих платiвок, з яких потiм бджоли будують стiльники. При перетоплюваннi стiльникiв одержують чистий вiск. Це досить складна речовина. Вiн мiстить вiльнi жирнi кислоти, складнi ефiри, насиченi вуглеводи та багато iнших сполук.

Бджолиний вiск маi надзвичайно велике значення в багатьох галузях народного господарства. Оптичнi заводи використовують вiск для гравiрування скла i виготовлення мастик для склеювання та полiрування. У металургiйнiй промисловостi використовують вiск для перевiрки форм при чавунних вiдливках, а у радiотехнiчнiй тАФ при виготовленнi конденсаторiв та електропроводiв.

Вiск входить до складу рiзних мастик, якими обробляють шкiру взуття, щоб вона не пропускала воду. На кондитерських фабриках Украiни тонким шаром воску обробляють деякi сорти цукерок, щоб вони не склеювалися. Медичнi працiвники вважають, що споживання медовiтамiнiзованих цукерок "Бджiлка" та "Золотий вулик" пiдвищуi обмiн речовин, впливаi на кровообiг i м'язову працездатнiсть. Крiм того, вiск механiчно очищаi зуби вiд нальоту, змiцнюi ясна. Вiск як складова частина вживаiться при виготовленнi кремiв, якi випускаi вiтчизняна фармацевтична промисловiсть. Великим попитом користуються креми для сухоi шкiри "Миколаiвський", "Спермацетовий", "Миндальний", "Бiокрем", "Ромашка", "Трембiта", "Медовий", "Люкс", "Поживний" та iн. Проте головним споживачем воску i бджiльництво. 80% усього валового воску переробляiться на штучну вощину. Для полiпшення восковоi продуктивностi пасiк важливо в перiод медозборiв бiльше вiдбудовувати рамок з штучною вощиною, застосовувати воскобудiвельнi рамки, своiчасно переробляти сировину, повсякденно боротись з втратами воску та iн.

4.3 Зодчi воскових споруд

Бджоли будують стiльники, якi мають шестиграннi комiрки геометричноi форми, в яких вони розвиваються, i зберiгають мед та пергу. Шестигранна форма комiрок тАУ досить вдалий витвiр природи. Вона сприяi економному витрачанню воску при будiвництвi стiльникiв. Для оздоблення стiн, пiдлоги житлових будинкiв з успiхом використовують керамiчнi плитки, формою подiбнi до бджолиних комiрок, а в текстильнiй промисловостi зараз налагоджено випуск тканин з вiзерунком бджолиних комiрок.

4.4 Королiвське желе

Маточне молочко тАФ це маса бiло-кремового кольору, яка маi специфiчний смак. На повiтрi воно стаi темно-коричневим. У США, Францii, Англii, РЖталii та iнших краiнах його ще називають королiвським желе. Цей продукт бджоли виробляють верхньощелепними залозами для годiвлi личинок маток. За хiмiчним складом маточне молочко досить складна сполука. В ньому мiститься 65% води, 14тАУ18 бiлкових речовин, 9тАУ19 вуглеводiв, 1,5тАУ1,7% жирiв, статевi гормони, мiкроелементи, мiнеральнi солi, вiтамiни, фолiiва кислота. Маточне молочко також багате на мiкроелементи: залiзо, цинк, кобальт, якi необхiднi для нормального утворення кровi. Доведено, що воно маi бактерiостатичну та бактерицидну дiю, здатне в певному середовищi припиняти рiст багатьох бактерiй i навiть iх вбивати.

Маточне молочко широко застосовуiться в лiкувальнiй косметицi. Наприклад, крем "Нектар" рекомендуiться як кращий тонiзуючий засiб. Кандидат медичних наук Н.П.РЖойриш вважаi, що маточне молочко можна додавати до будь-якого косметичного крему, якiсть його вiд цього тiльки полiпшиться. Багато пасiчникiв Украiни вже опанували технологiю одержання маточного молочка.

4.5 Цiнний бiологiчний стимулятор

Квiтковий пилок тАФ продукт життiдiяльностi рослин. Вiн мiстить всi необхiднi речовини для органiзму бджiл: складнi амiнокислоти, глобулiни, вуглеводи, жироподiбнi речовини, ферменти, мiнеральнi речовини та iн. Особливо велика потреба в пилку пiд час весняного нарощування бджiл.

При збираннi пилку бджоли виконують титанiчну роботу. Щоб зiбрати 1 кг перги, бджоли змушенi вiдвiдати дуже багато квiток i зробити близько 50 000 вильотiв. Вага обнiжжя 8тАУ15 мг мiстить у собi 100 000 пилкових зерен. Для виховування розплоду кожна бджолина сiм'я споживаi до 20 кг пилкового корму.

Знають чудодiйну силу пилку i в медицинi. Лiкарi рекомендують особливо вживати його людям похилого вiку, для пiдвищення апетиту та працездатностi, а також при лiкуваннi нервовоi системи та iнших хвороб.

Бiлки, жири, вiтамiни, ростовi гормони, амiнокислоти, мiнеральнi та iншi речовини, кориснi людинi, мiстяться в пилку тАФ великому дарi природи, який слiд всебiчно використовувати у бджiльництвi та медицинi.

4.6 Бальзам природи

Прополiс, (бджолиний клей) тАУ темно-коричневого або з зеленим вiдтiнком речовина, яка маi досить приiмний запах меду, ванiлiну, що особливо вiдчуваiться при його горiннi. Бджолиний клей використовують бджоли як ремонтно-будiвельний матерiал та для полiрування стiльникових комiрок. Коли у вулик попадають шкiдники тАУ ящiрки, мишi тАУ бджоли iх вбивають, а потiм запрополiсовують, щоб не допустити гниття.

Дослiдження вчених показали, що прополiс маi бактерициднi властивостi по вiдношенню до стрептококiв, стафiлококiв, черевнотифозноi палички та iнших мiкроорганiзмiв. За хiмiчним складом бджолиний клей мiстить близько 55% смол та бальзамiв, 30 воску, ефiрних масел та 5% квiткового пилку. Вiн не шкiдливий для органiзму людини, а тому його в медицинi використовують для лiкування туберкульозу, бронхiту, захворювань шкiри.

Препарати прополiсу тАУ чудовий засiб при обмороженнях та опiках, вони добре зарекомендували себе в стоматологiчнiй практицi.

У ветеринарii препарати прополiсу застосовують як протизапальний засiб при лiкуваннi некробацильозу, паршi, стригучого лишаю та маститiв.

Прополiс також застосовуiться як складова частина при виготовленнi високоякiсних лакiв. Пiсля покриття таким лаком столярних виробiв поверхня iх стаi гладкою, дзеркальною та стiйкою проти дii гарячоi води. Знали цiну прополiсу iталiйськi майстри музичних iнструментiв з мiста Кремони. Славнозвiснi скрипки Страдiварi мали неповторне звучання, бо до складу розчинiв, якими просочували дерево, додавали бджолиний клей.

Для утеплення гнiзда бджоли зони Полiсся витрачають бiльше прополiсу, нiж пiвденнi. Пояснюiться це тим, що бджоли пiвнiчних районiв у процесi еволюцii мають бiльш виражену реакцiю на похолодання порiвняно з пiвденними.

На пасiках колгоспiв та радгоспiв слiд заготовляти цю важливу сировину для фармацевтичноi промисловостi. Зiбраний прополiс ущiльнюють у грудочки вагою 50тАУ100г i упаковують у парафiновий або вощаний папiр, щоб вiн не втрачав своiх властивостей. Його слiд зберiгати в чистих, добре провiтрюваних примiщеннях та оберiгати вiд дii вологи.

4.7 Отрута лiкуi

Бджолина отрута, секрет двох отруйних залоз бджоли, безбарвна густа рiдина, яка маi специфiчний запах. Склад бджолиноi отрути складний i остаточно ще не вивчений. Бiльшiсть дослiдникiв вважаi, що отрута тАУ комплекс жироподiбних, мiнеральних речовин, амiнокислот та бiлкiв.

При лiкуваннi бджолиною отрутою слiд порадитись з лiкарями, бо органiзми людей мають неоднакову чутливiсть до неi. Трапляються випадки, коли отрута дii негативно: викликаi кволiсть, запаморочення, нудоту та iн. Рекомендуiться на вжалене мiсце класти лiд, розчин валiдолу. Добре дii петрушка, якщо нею потерти ужалене мiсце, а ранку змазати соком.

Серед iснуючих примiтивних порiд та популяцiй найбiльш злобливi середньоросiйськi бджоли, значно менше украiнськi та сiрi гiрськi кавказькi бджоли.

5. Скарби народного фольклору

5.1 Майстри слова про бджiльництво

Древньогрецький напiвлегендарннй байкар Езоп, який жив в VI сторiччi до нашоi ери, писав своi лаконiчнi байки прозою. Серед них i три про бджiл.

"Байка про бджiл i пастуха, який радить не давати зиску негiдникам"

У дупло дуба бджоли носили мед. Один пастух побачив iх i захотiв дiстати мед. Але бджоли налетiли з усiх сторiн, почали жалити його. РЖ пастух сказав: "Пiду собi, не потрiбен менi мед, якщо я повинен зустрiчатися з бджолами". Нечесний зиск тАФ небезпека для тих, хто його шукаi.

"Пасiчник"

Хтось прийшов до Пасiчника, коли його не було дома i вкрав мед з вощиною. Повернувся пасiчник, побачив порожнi вулики i, зупинившись, став оглядати iх. Бджоли, що саме прилетiли з поля, заставши його бiля вуликiв, боляче покусали. А вiн сказав: "Нiкчемнi ви створiння! Того, хто вкрав ваш вiск, ви безкарно пустили, а мене, що про вас пiклуiться, покусали".

Так i дехто з людей через незнання не стережеться ворогiв, а друзiв зрiкаiться, як зрадникiв.

"Бджоли i Зевс"

Бджоли, жалкуючи людям свого меду, звернулися до Зевса з проханням дати iм силу жалом разити того, хто наблизиться до iхнiх стiльникiв.

Розгнiвався на них Зевс i зробив так, що бджоли водночас втрачають i жало, i життя. Ця байка стосуiться злiсних людей, якi ладнi самi терпiти лихо, якого вони завдають iншим.

Фiлософ i поет Григорiй Сковорода в байцi "Бджола i Шершень" славить виняткову роботоздатнiсть бджiл, якi збирають мед не заради користi, а тому що вони для цього народженi. Саме цього не розумiють Шершнi-люди, якi живуть за рахунок iнших. Сатиричне перо поета спрямоване проти нетрудових класiв, ненаситних шершнiв i дармоiдiв.

У розвитку украiнськоi байки визначне мiсце займаi творчiсть Леонiда Глiбова. Головними персонажами його байок були тварини та комахи.

У байках "Бджола i Мухи", "Ведмiдь-пасiчник", "Муха i бджола", "Жук i бджола" в образi бджоли Леонiд Глiбов оспiвуi працьовитiсть, чеснiсть, любов до батькiвщини нашого народу. Бджiл також оспiвували в байках М.Устинович "Рiй i Трутень", Павло Бiленький "Приказки в чотирьох частинах", байках "Квочка та Бджоли", "Молодая паночка да бджола".

Байкар Микита Годованець написав ряд чудових байок "На пасiцi", де вiн гостро критикуi трутнiв-дармоiдiв, пiд якими розумii нероб, що люблять поживитись солодким медком, ведуть ледачий образ життя. У байцi "Ведмiдь i Бджола" вiн гостро критикуi колонiзаторiв на Заходi i Сходi, якi солодкi на словах, а за спиною тримають обух.

Л.М.Толстой дуже цiкавився бджiльництвом, часто бував на пасiцi, про маленьких крилатих комах письменник згадуi в романi "Вiйна i мир" у порiвняннi залишеноi Москви з сiм'iю бджiл, яка втратила матку.

У книжцi М.В.Гоголя "Вечори на хуторi бiля Диканьки" пасiчник Рудий Панько розповiдаi: "Зате, коли завiтаiте в гостi, то динь подамо таких, яких ви зроду, може, не iли, а меду, i забожуся, кращого не знайдете на хуторах. Подумайте тiльки собi, що як внесеш щiльник тАУ запах пiде по всiй кiмнатi, уявити не можна який: чистий, як сльоза, або кришталь дорогий, що буваi в сергах".

В оповiданнi "Народження людини" О.М.Горький писав "..а в дуплах старих букiв та лин можна знайти "п'яний мед", який в давнi часи мало не загубив солдат Помпея Великого п'янкою солодкiстю своiю, звалив з нiг цiлий легiон залiзних римлян; бджоли роблять його з квiтiв лавра та азалii".

5.2 ПрислiвтАЩя та приказки

Як мед тАФ то й ложкою.

Маленька тiлом, а користю велика бджола.

Бджола знаi, де мед брати.

Не летять бджоли вiд меду, а летять вiд диму.

Гречка тАФ це каша, гречка тАФ це мед.

Мед i гречка тАФ брат i сестра.

Хто про бджiл все знаi, той прибуток великий маi.

Щоб влiтку багато меду зiбрати, треба стiльникiв достатньо мати.

У доброго господаря рiй за роiм роiться, у недбальця тАФ бджоли переводяться.

Вiд слабких бджолиних сiмей меду не вiзьмеш.

Бджоли тАФ крилатi помiчники агронома.

Пасiку до медоносiв пiдвезеш тАФ меду набереш.

Любиш мед споживати тАФ люби й бджiл доглядати.

Яка пасiка, такий i бджоляр.

Бджолам тАФ нектар рослин, а людям тАФ мед.

Ледар на пасiцi, що трутень у вулику.

Для доброго бджоляра немаi поганого року.

Ластiвка лiпить гнiздо, а бджола тАФ стiльники.

Бджiлка мала, але й та працюi.

Яка пасiка, такi й бджоли.

Медоносiв не посiiш тАФ меду не збереш.

В перiод взятку тАФ стiльники не дрiбниця.

Коли вчасно бджiл доглядати, то мед завжди можна мати.

Бджоли тАФ маленькi крилатi фармацевти.

5.3 Народнi порiвняння

Працьовитий, як бджiлка.

Ледачий, як трутень.

Летить, як муха на мед.

Добрий, як з медом.

Допався, як циган до меду.

Жовтий, як вiск.

Ласий, як ведмiдь до меду.

Припав до води, як муха до меду.

Радi люди лiту, як бджоли цвiту.

Слова, як мед, а дiла, як полинь.

Тане снiг, як воскова свiчка.

Хвалить, як медом мастить.

Учнi до школи йдуть, як бджiлки гудуть.

Людина працьовита, як бджола.

Робить, як бджоли у вулику.

Спiшить до хати, як бджоли до вулика.

Людей зiбралось на свято, як бджiл у вулику.

6. Чи знаiте ви, що..

У бджiл спостерiгаiться повний партеногенез (з незаплiдненоi яйцеклiтини виникаi цiлком розвинений органiзм самця-трутня). У африканських бджiл з незаплiднених яiць розвиваються не тiльки самцi, але й робочi бджоли i матки.

Ø ранiше вважали, що матка паруiться тiльки з одним трутнем. Проте дослiдження В.В.Тряско спростовують це. Було пiдраховано, що у яйцепроводах матки знаходиться вiд 6 до 20 мл сперми, тодi як у статевих органах трутня лише 1,5тАУ3 мл.

Ø бджола пiсля того, як вжалить людину, гине через 2тАУ4 години. Цього не трапляiться, коли вона жалить iнших комах, в тiлi яких утворюiться широкий отвiр з ламаними краями, що даi можливiсть вийняти жало, i бджола залишаiться жити.

Ø у бджоли три простих i два складних ока. Функцii простих очей ще точно не встановлено. Вважають, що вони пiдвищують свiтлочутливiсть складних очей. Складнi очi складаються з окремих зорових одиниць-оматидiiв. У робочоi бджоли iх i 4тАУ5 тисяч, а у трутня понад вiсiм тисяч. Мозаiчний зiр, який зумовлюють складнi очi, даi можливiсть бджолi орiiнтуватись пiд час польоту. Бджоли добре розрiзняють бiлий, голубий та синi кольори.

Ø сила бджiл надзвичайно велика по вiдношенню до власноi ваги. Якщо бджола пересуваiться по пiдлозi, то вона може тягнути вантаж, що у 20 разiв перевищуi вагу ii тiла.

Ø уссурiйська бджола належить до середньоiндiйських бджiл, маi виняткову роботоздатнiсть: вилiтаi за взятком у туман та активно вiдбудовуi на волi гнiздо, добре зимуi. Проте при утриманнi ii в рамкових вуликах сiм'i залишають гнiздо (злiтають).

Ø личинка пiсля виходу з яйця маi довжину 1тАУ1.5 мм. Бджоли ледве встигають нагодувати ii. За шiсть днiв вага личинки збiльшуiться бiльш як в 1500 раз. На личинку припадаi в середньому до 10 000 вiдвiдувань.

Ø ноги бджоли тАУ оригiнальний витвiр природи. На переднiй нiжцi розмiщений вирiз для чистки вусикiв, на середнiй тАУ голковидний вiдросток тАУ шпорець, яким бджоли виштовхують з кошика задньоi нiжки грудочку квiткового пилку.

Ø iз зниженням температури зовнiшнього середовища при температурi +8В° бджоли впадають у холодове заклякнення, тривалiсть якого залежить вiд температури i кiлькостi глюкози в органiзмi. При температурi +5В° бджолу можна оживити через два днi, а при мiнус 15В° тАУчерез 15тАУ20 хвилин. Пiсля вказаних перiодiв бджоли гинуть. Вони не можуть довго знаходитись у станi анабiозу, через те що в тiлi мають надзвичайно малу кiлькiсть жиру (1,5% вiд ваги тiла).

Ø ненормальнi явища можна зустрiти i в життi бджолиноi сiм'i. Часом у н

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi