Бiологiчне обТСрунтування формування, строкiв та способiв збирання насiння подорожника блошиного, чорнушки посiвноi, дурману фiолетового в Криму

ПРЖВДЕННИЙ ФРЖЛРЖАЛ "КРИМСЬКИЙ АГРОТЕХНОЛОГРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ" НАЦРЖОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНРЖВЕРСИТЕТУ

АСТАФтАЩРДВА ВЕРОНРЖКА РДВГЕНРЖВНА

УДК 631.53.02: 633.88

БРЖОЛОГРЖЧНЕ ОБТРРУНТУВАННЯ ФОРМУВАННЯ, СТРОКРЖВ ТА

СПОСОБРЖВ ЗБИРАННЯ НАСРЖННЯ ПОДОРОЖНИКА БЛОШИНОГО,

ЧОРНУШКИ ПОСРЖВНОРЗ, ДУРМАНУ ФРЖОЛЕТОВОГО В КРИМУ

06.01.14 тАУ насiнництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацii на здобуття наукового ступеня

кандидата сiльськогосподарських наук

Сiмферополь - 2008

Дисертацiiю i рукопис.

Робота виконана в Пiвденному фiлiалi тАЬКримський агротехнологiчний унiверситеттАЭ Нацiонального аграрного унiверситету Науковий керiвник: член-кореспондент УААН, доктор сiльськогосподарських наук, професор Макрушин Микола Михайлович, Пiвденний фiлiал тАЬКримський агротехнологiчний унiверситеттАЭ Нацiонального аграрного унiверситету, завiдувач кафедри ботанiки, фiзiологii рослин та бiотехнологiй.

Офiцiйнi опоненти: академiк УААН, доктор сiльськогосподарських наук, професор Адамень Федiр Федорович, Кримський iнститут агропромислового виробництва, головний науковий спiвробiтник кандидат сiльськогосподарських наук Мiшньов Олександр Васильович, РЖнститут ефiроолiйних i лiкарських рослин УААН, завiдувач вiддiлу селекцii та насiнництва.

Захист вiдбудеться тАЬ 11 тАЭ квiтня 2008 р. о 10оо годинi на засiданнi спецiалiзованоi вченоi ради Д 52.805.02 при Пiвденному фiлiалi тАЬКримський агротехнологiчний унiверситеттАЭ НАУ за адресою: 95492, ПФ тАЬКАТУтАЭ НАУ, смт. Аграрне, м. Сiмферополь, АР Крим, Украiна.

З дисертацiiю можна ознайомитись в бiблiотецi ПФ тАЬКАТУтАЭ НАУ за адресою: 95492, Украiна, АР Крим, м. Сiмферополь, смт. Аграрне, ПФ тАЬКАТУтАЭ НАУ.

Факс: 8-0652-22-86-57

E-mail: rectorat@csau. crimea-ua. com

Автореферат розiсланий " 07 " березня 2008 р.

Вчений секретар

спецiалiзованоi вченоi ради, к. с. -г. н. Ю.М. Дементьiв

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Постiйно зростаючий попит населення Украiни на лiкарськi рослини, якi використовуються як в народнiй медицинi, так i в фiтофармацевтичнiй промисловостi, стимулюi науково-дослiдну роботу в галузi iх iнтродукцii (Сацыперов И.Ф., Рабинович А.М., 1990; Исайкина А.П. и др., 2001; Мазулин А.В., Калошна Н.А., 2001; Корабльова О.А., 2006). Результати обстеження флори присадибних дiлянок в Украiнi свiдчать про часте використання в озелененнi таких рослин як подорожник блошиний, чорнушка посiвна, дурман фiолетовий (Шкляров А.П., 1999; Шаброва С.РЖ. та iн., 2002).

Насiння подорожника блошиного застосовуiться в традицiйнiй медицинi, воно i природним адсорбентом i детоксикантом (Преображенский В., 2000). На його основi виготовляють препарати для схуднення. В промисловостi подорожник блошиний цiниться як апретура для тканин та глянцевого кольорового паперу, його використовують в типографськiй справi та виробництвi мороженого (Чиков П.С., Лаптев Ю.П., 1976). Екстракт чорнушки посiвноi застосовуiться як натуральний iмуностимулятор. А масло з ii насiння використовуiться для виробництва натуральноi косметики, високоякiсних сортiв мила та шампуню (Mouhayir F., 1999). Листя i насiння дурману фiолетового застосовуються в традицiйнiй i народнiй медицинi (Diener N., 1989). Окрiм цього, з усiх цих рослин виготовляють гомеопатичнi препарати i бiологiчно активнi харчовi добавки. РЗх основними виробниками i Росiя, РЖндiя, Китай, завдяки активнiй рекламi пiдтримуiться постiйний попит i реалiзуiться ця продукцiя. В Украiнi ж цi лiкарськi рослини майже не вирощуються, хоча для цього i всi природнi передумови.

Актуальнiсть роботи. Клiматичнi i екологiчнi умови Криму дозволяють успiшно вирощувати лiкарську сировину (Николаев Е.В., 2003; Кутько С.П., 2006). Перешкоджаi цьому, поряд з економiчною нестабiльнiстю в краiнi, вiдсутнiсть науково обТСрунтованих технологiй вирощування насiння. Важливими iх складовими слiд вважати такi елементи як формування насiння, строки i способи його збирання. Для таких важливих лiкарських рослин як подорожник блошиний, чорнушка посiвна i дурман фiолетовий цi питання в умовах Криму взагалi не вивчалися.

ЗвтАЩязок роботи з науковими програмами. Тема дисертацiйноi роботи i складовою частиною науково-дослiдноi тематики Кримського державного агротехнологiчного унiверситету з виконання плану на перiод з 2000 по 2005 роки тАЬНаукове забезпечення галузей агропромислового комплексу Криму, розробка i вдосконалення технологiй виробництва i переробки сiльськогосподарськоi продукцii в нових умовах господарюваннятАЭ (номер державноi реiстрацii 0102U000128), плану ПФ "Кримський агротехнологiчний унiверситет" НАУ на перiод з 2006 по 2010 роки "Наукове забезпечення галузей агропромислового комплексу Криму, розробка нових i адаптацiя iснуючих технологiй виробництва, збереження i переробки сiльськогосподарськоi продукцii в умовах становлення ринковоi економiки" (номер державноi реiстрацii 0107U001317).

Мета й завдання дослiджень. Метою дослiджень i обТСрунтування строкiв та способiв збирання насiння подорожника блошиного, чорнушки посiвноi i дурману фiолетового з позицii особливостей розвитку рослин i формування насiння.

Для досягнення поставленоi мети вирiшували такi завдання:

провести фенологiчнi спостереження, за iх результатами скласти схеми iндивiдуального розвитку рослин на основi сучасних уявлень про онтогенез;

дослiдити характер накопичення сухоi речовини в насiннi при його формуваннi;

вивчити посiвнi властивостi насiння в залежностi вiд мiсця утворення на материнськiй рослинi, умов дозрiвання на нiй пiсля скошування, строкiв i способiв збирання;

визначити урожайнi властивостi насiння у звтАЩязку з факторами, що дослiджувались;

установити перiоди декоративностi рослин;

розрахувати економiчну ефективнiсть вирощування високоякiсного насiння видiв рослин, що дослiджувалися.

ОбтАЩiкт дослiдження тАУ подорожник блошиний (Plantago psyllium L), чорнушка посiвна (Nigella sativa L), дурман фiолетовий (Datura tatula L).

Предмет дослiдження тАУ особливостi розвитку рослин, формування насiння, iх посiвнi та урожайнi властивостi, строки i способи збирання.

Методи дослiджень тАУ польовий тАУ для проведення фенологiчних спостережень, вивчення бiологiчноi урожайностi i урожайних властивостей насiння; вимiрювально-ваговий тАУ для визначення висоти рослин, кiлькостi плодiв i насiння, вологостi рослин; лабораторний тАУ для встановлення посiвних властивостей насiння; математично-статистичний тАУ для оцiнки достовiрностi отриманих результатiв дослiджень, розрахунково-порiвняльний тАУ для встановлення економiчноi ефективностi строкiв та способiв збирання насiння.

Наукова новизна одержаних результатiв. Вперше в Криму складено порiвняльнi схеми онтогенезу i вегетацiйного перiоду подорожнику блошиного, чорнушки посiвноi i дурману фiолетового. Перiодизовано процес формування насiння вказаних рослин. Методику визначення лабораторноi схожостi гармонiзовано з мiжнародними правилами аналiзу насiння. Визначено посiвнi i урожайнi властивостi насiння в залежностi вiд розташування на материнськiй рослинi, зовнiшнiх умов при дозрiваннi на них пiсля скошування, строкiв та способiв збирання. Рекомендовано вирощувати подорожник блошиний, чорнушку посiвну i дурман фiолетовий в умовах Криму не тiльки як лiкарськi, але i як декоративнi рослини.

Практичне значення. Експериментально обТСрунтовано строки i способи збирання насiння подорожнику блошиного, чорнушки посiвноi, дурману фiолетового при вирощуваннi iх в умовах Передгiрського степу Криму i видано методичнi рекомендацii щодо технологii вирощування насiння цих рослин. Результати дослiджень використовуються в практицi насiнництва ефiроолiйних i декоративних рослин ДП тАЬДослiдне господарство тАЬПриморськетАЭ Нiкiтського ботанiчного саду тАУ Нацiонального наукового центру УААН. Свiдчення що до особливостей розвитку рослин i формування насiння використовуються спiвробiтниками ТОВ тАЬДiцентра-ДизайнтАЭ (м. Сiмферополь) при озелененнi присадибних дiлянок в Криму. Урожайнi властивостi насiння апробовано i використано в науковому i виробничому процесi Кримськоi науково-дослiдноi станцii лiкарських рослин. Данi дисертацiйноi роботи включено в курс лекцiй i практичних занять з дисциплiн тАЬПрикладна генетикатАЭ, тАЬСелекцiя i насiнництво сiльськогосподарських рослинтАЭ, тАЬКвiтникарство вiдкритого ТСрунтутАЭ в Пiвденному фiлiалi тАЬКримський агротехнологiчний унiверситеттАЭ НАУ, а також використано при написаннi пiдручникiв "Прикладна генетика" i "Насiнництво".

Особистий внесок здобувача. Разом з керiвником поставлено мету i розроблено програму наукових дослiджень за темою дисертацii. Здобувачем особисто пiдiбрано й узагальнено лiтературу за темою дисертацii, проведено польовi та лабораторнi дослiди, аналiз отриманих результатiв, статистичну обробку експериментальних даних, написана дисертацiя, сформульованi науковi висновки i рекомендацii виробництву. Публiкацii пiдготовлено самостiйно i в спiвавторствi, при цьому здобувачем отримано i узагальнено результати дослiджень i пiдготовлено статтi до друку.

Апробацiя результатiв дисертацii. Результати дослiджень було викладено й обговорено на засiданнях кафедри ботанiки, фiзiологii рослин i генетики ПФ тАЬКАТУтАЭ НАУ (2002-2004 рр.); на Всеукраiнськiй науково-практичнiй конференцii тАЬСучасний стан та перспективи розвитку насiнництва в УкраiнiтАЭ (Харкiв, 2004); Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцii тАЬМетоди, шляхи та способи полiпшення якостi продукцii рослинництватАЭ (Полтава, 2004); Науково-практичнiй конференцii молодих вчених та спецiалiстiв тАЬНовiтнi технологii вирощування сiльськогосподарських культур тАУ у виробництвотАЭ (Чабани, 2004); Всеукраiнськiй науково-практичнiй конференцii молодих вчених тАЬСовременные проблемы агрономической наукитАЭ (Сiмферополь, 2005); Науково-виробничiй конференцii тАЬОсновные направления развития АПК Крыма на период до 2010 годатАЭ (Сiмферополь, 2005); Науковiй конференцii тАЬНаучное обеспечение агропромышленного комплекса КрыматАЭ (Сiмферополь, 2007).

Публiкацii. За темою дисертацii опублiковано 8 робiт, у тому числi 4 статтi у виданнях, затверджених ВАК Украiни як спецiалiзованi з сiльськогосподарських наук.

Структура дисертацii. Дисертацiю викладено на 134 сторiнках комптАЩютерного тексту. Робота складаiться зi вступу, сiмох роздiлiв, висновкiв, рекомендацiй виробництву, 6 додаткiв (на 54 сторiнках) i списку лiтератури (217 джерел). Загальний обсяг роботи тАУ 207 сторiнки. Мiстить 8 малюнкiв i 49 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМРЖСТ РОБОТИ

РОЗДРЖЛ 1. СТАН ВИВЧЕННОСТРЖ ПИТАННЯ ТА ВИБРЖР НАПРЯМКРЖВ ДОСЛРЖДЖЕНЬ.

В роздiлi подаiться короткий аналiз результатiв дослiджень вiтчизняних та iноземних авторiв з питань розповсюдження, ботанiчних та бiологiчних властивостей подорожника блошиного, чорнушки посiвноi та дурману фiолетового, а також данi щодо iх використання в рiзних галузях народного господарства тАУ у медичнiй, харчовiй, парфюмерно-косметичнiй промисловостi, в фiтодизайнi. Висвiтлюються вiдомостi щодо онтогенезу, вегетацiйного перiоду, особливостей формування насiння, пiдходи до вибору строкiв та способiв збирання насiння лiкарських рослин. В ходi проведеного аналiзу лiтературних джерел визначено положення, що мають суперечливий характер, а також недостатньо вивченi i зовсiм не вивченi питання. На його основi накреслено напрямки дослiджень за темою дисертацii.

РОЗДРЖЛ 2. ОБтАЩРДКТИ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛРЖДЖЕНЬ.

ОбтАЩiктами дослiджень були популяцii подорожника блошиного (Plantago psyllium sensu L., P. sgualida Salisb., родина Plantaginaceae Juss), чорнушки посiвноi (Nigella sativa L., родина Ranunculaceae Juss), дурману фiолетового (Datura tatula L., родина Solanaceae Juss). РЗх насiння одержали в КамтАЩянець-Подiльському ботанiчному саду. Цi види було вiдiбрано пiсля попереднього вивчення 8 лiкарських рослин, якi використовуються при озелененнi населених мiсць. При проведеннi спостережень iх оцiнювали за такими параметрами: стiйкiсть до тривалоi вiдсутностi опадiв, до високоi температури повiтря в перiод вегетацii, до суховiiв, шкiдникiв та хвороб (на природному фонi).

Експериментальну роботу виконано в перiод з 2002 по 2007 рр. на зрошуваному дослiдному полi ПФ тАЬКАТУтАЭ НАУ в зонi передгiрського степу Криму. В 2007 р. додатково тАУ на Кримськiй науково-дослiднiй станцii лiкарських рослин. За характером рельiфу мiсцевiсть i увалисто-пригiрською рiвниною. ТРрунтовий покрив представлено чорноземом звичайним мiцелярно-карбонатним передгiрським. За даними кафедри ТСрунтознавства, мелiорацii i екологii ПФ "КАТУ" НАУ гранулометричний склад слою 0 тАУ 20 см важкосуглинковий, вмiст в ньому гумусу (за Тюрiним) тАУ 3,0-3,6%, азоту, що легко гiдролiзуiться (за КтАЩiльдалем) тАУ 4,9-12,4 мг/100 г ТСрунту, доступних форм фосфору i калiю (за Мочигiним) вiдповiдно тАУ 1-2 i 42 мг/100 г ТСрунту, рН сольовоi витяжки 7,1-7,7.

Клiмат регiону помiрно-континентальний, мтАЩякий з теплою зимою. Погоднi умови в роки проведення дослiджень вiдрiзнялись вiд середньобагаторiчних показникiв. Так, протягом перiоду з березня по жовтень у 2002 роцi було 470 мм опадiв, у 2003 р. тАУ 358, у 2004 р. тАУ 560, у 2005 р. тАУ 306 мм, у 2007 р. - 217 при багаторiчнiй нормi 276 мм. Середня температура повiтря за цей перiод складала вiдповiдно 16оС, 14,5оС, 14,8оС, 15,6оС, та 16,8оС при нормi 14,3оС. Суми активних температур вище 10оС вiдповiдно мали такi показники тАУ 3537; 3136; 3333; 3518 та 3900оС при нормi 3162оС. Типовiсть рокiв дослiдження оцiнювали за гiдротермiчним коефiцiiнтом, згiдно якому 2004 р. був типовим, 2007 р. тАУ посушливим, 2002, 2003, 2005 рр. тАУ помiрно i надто вологими, тобто було охоплено весь спектр можливих погодних умов. Вiдхилення вiд норми в окремi перiоди вегетацii дозволили виявити деякi особливостi розвитку рослин.

Особливостi розвитку рослин вивчали в 2202-2005 рр. у польовому дослiдi, який закладали на колекцiйнiй дiлянцi ПФ "КАТУ" НАУ. Загальна площа однiii дiлянки 15 м2, облiкова тАУ 10 м2. Спостереження проводили на трьох дiлянках за кожним видом рослин. Технологiчнi прийоми вирощування застосовували за рекомендацiями Всесоюзного iнституту лiкарських рослин (Арсюхина Л.И., 1976; Хотин А.А., 1976). Дослiднi дiлянки розмiщали на вiдкритiй сонячнiй дiлянцi на загальному агротехнiчному фонi без застосування добрив. Насiння висiвали в польовi умови в 2002 р.15 березня, в 2003 р. тАУ 03 квiтня, в 2004 р. тАУ 16 березня, в 2005 р. тАУ 26 березня. Догляд за рослинами протягом усiх рокiв дослiджень був однаковим i полягав у i розпушуваннi мiжрядь i зрошуваннi за необхiдностi.

У перiод вегетацii проводили фенологiчнi спостереження за 30 рослинами за загальноприйнятою методикою (Руденко А.И., 1950; Шульц Г.Э., 1950; Беспалова З.Г. и др. 1966; Балашев Л.Л., 1968; Бейдеман И.Н., 1974) з деякими змiнами й доповненнями стосовно до культур. Фiксацiя фаз проводилась з точнiстю в 2 днi. Для складання схем онтогенезу та вегетацiйного перiоду використовували методику Макрушина М.М. (1985).

Формування насiння вивчали за рекомендацiями Кулiшова М.М. (1964), Строни РЖ.Г. (1966), Макрушина М.М. (1989, 1994). Рослини зрiзали через кожнi 5-10 днiв пiсля завершення цвiтiння й негайно обмолочували. Визначали масу 1000 сирих насiнин, iх вологiсть. Перший строк збирання проводили коли насiння можна було без ушкоджень видiлити з плоду.

Бiологiчну урожайнiсть насiння визначали з площi 1 м2 кожного повторення при кожному строку збирання.

Для встановлення оптимальних умов, якi сприяють вiдтоку сухих речовин з рослини в насiння, було створено штучнi камери: суха, де температура повiтря пiдтримувалась постiйно на рiвнi 30оС, а вологiсть повiтря бiля 30% (термостат, що вентилюiться). Вологою камерою служило примiщення, де температура становила 19-20оС, вiдносна вологiсть повiтря тАУ 80-85% вiдповiдно. В цих умовах насiння дозрiвало на зрiзаних рослинах протягом тижня. Контролем служило насiння, що було обмолочене в день збирання.

Посiвнi властивостi насiння визначали окремо по строках збирання, умовах дозрiвання й по ярусах розташування плодiв. Рослини роздiляли на яруси (порядки) за морфологiiю вегетативних органiв згiдно методики Серебрякова РЖ.Г. (1952). Вологiсть рослин, масу 1000 насiнин, енергiю проростання, лабораторну схожiсть визначали за стандартами методиками (Международные правила анализа семян, 1984; ГОСТ 12041-82; ГОСТ 12042-80; ГОСТ 12038-84). РЖнтенсивнiсть початкового росту насiння вивчали з урахуванням рекомендацiй Строни РЖ.Г. (1966).

Урожайнi властивостi насiння встановлювали на наступний рiк (2003-2007 рр) в польових умовах. Облiкова площа дiлянок 10 м2. Повторнiсть чотириразова. Облiк урожаю проводили суцiльним методом. Насiння чорнушки i дурману обмолочували в той же день, подорожник тАУ пiсля триденного знаходження у валках.

Статистичну обробку отриманих результатiв проведено на персональному комптАЩютерi за методиками Доспiхова Б.О. (1985), Плохiнського Н.О. (1970), Лакiна Г.Ф. (1980).

Економiчну оцiнку вирощування насiння визначали розрахунковим методом з використанням технологiчноi карти, яку склали на пiдставi типових показникiв, за цiнами, якi склалися на 2007 рiк.

РОЗДРЖЛ 3. ОСОБЛИВОСТРЖ РОЗВИТКУ РОСЛИН.

Визначення фенологiчних фаз проводили на пiдставi морфологiчних ознак. Виокремлено тi фази, якi мають чiткi зовнiшнi ознаки i тi, якi неможна пропустити з огляду на iх важливе господарське значення (фаза дозрiвання). В роботi представлено фотографii фенологiчних фаз розвитку рослин.

Подорожник блошиний. Проростання насiння вiдбуваiться через 7-10 дiб пiсля посiву. Сходи зтАЩявляються через 12-15 дiб. Перiод повiльного росту триваi до початку галуження впродовж 40-53 днiв. Максимальноi висоти 40-55 см рослини досягають в фазi дозрiвання насiння в суцвiттях раннього строку формування. Цвiтiння починаiться 08-20 червня закiнчуiться 27 червня - 14 липня. Для рослин подорожника властиве тривале формування суцвiть i насiння, воно подовжуiться у разi випадiння регулярних опадiв в цей перiод. Дозрiвання насiння в межах одного суцвiття вiдбуваiться впродовж 29-31 дiб. Тривалiсть вегетацiйного перiоду вiд кiльчення насiння до восковоi стиглостi насiння складаi 98-148 дiб. Декоративнi ознаки виявляються в перiод з фази галуження до початку дозрiвання насiння.

Чорнушка посiвна. Сходи чорнушки зтАЩявляються через 17-30 днiв пiсля посiву. Перiод повiльного росту триваi до 66 дiб i скiнчуiться з початком росту стебла рослин. Максимальноi висоти (31-43 см) рослини досягають в фазi бутонiзацii тАУ цвiтiння, яке починаiться 25 червня тАУ 07 липня. Тривалiсть цвiтiння складаi 9-14 днiв в сухi роки i до 40 тАУ при регулярному випадiннi опадiв. Вiдмирання рослин починаiться при дозрiваннi насiння. Вегетацiйний перiод складаi 110-159 днiв. Декоративнiсть рослин проявляiться вiд фази розетки до кiнця вегетацii.

Дурман фiолетовий. Проростання насiння дурману в польових умовах вiдбуваiться через 20-28 дiб пiсля посiву, сходи зтАЩявляються 27тАУ39 дiб. Повiльний рiст триваi 26-37 дiб до становлення проростку (фаза 5-6 листкiв). Початок цвiтiння вiдмiчаiться в першiй половинi червня. В вологi роки бутонiзацiя та цвiтiння триваi до жовтня. Вегетацiя рослин дурману припинялась у другiй декадi жовтня пiсля осiннiх заморозкiв. Тривалiсть вегетацiйного перiоду вiд кiльчення насiння до дозрiвання його в плодах другого порядку складе 93-107 дiб. Декоративнiсть цьому виду дурману надаi фiолетовий вiдтiнок всiх частин рослини. Найбiльш чiтко вона проявляiться починаючи з фази цвiтiння.

За результатами дослiджень складено схеми iндивiдуального розвитку i вегетацiйного перiоду всiх рослин, що дослiджувались.

РОЗДРЖЛ 4. ФОРМУВАННЯ НАСРЖННЯ.

В результатi наших дослiджень в процесi формування насiння видiлено три перiоди: рiст насiння, налив та дозрiвання. Фази розвитку прийнято умовно, але це дозволяi вилучити привтАЩязку до морфологiчних ознак плодiв та насiння. Базисним параметром, на який ми пропонуiмо орiiнтуватися при перiодизацii формування насiння тАУ iх вологiсть. За результатами дослiджень складено регресивне рiвняння третього ступеня, за допомогою якого побудовано графiки динамiки води i сухоi речовини в насiннi (рис.1).

При формуваннi видiлено такi перiоди i фази розвитку:

1. Рiст насiння. Вiдбуваiться основне збiльшення iхнiх розмiрiв. Для цього перiоду властиве повiльне накопичення сухоi речовини i порiвняно швидке зростання маси води. Насiння маi вологiсть бiльше 75%.

Налив насiння. В продовж цього перiоду видiлено:

водянистий стан тАУ вологiсть насiння - 75-65%. Збiльшення маси сухоi речовини йде повiльно, а вода накопичуiться активно, за рахунок чого i збiльшуiться маса сирого насiння;

молочний стан тАУ вологiсть насiння 65-50%. Через 20-38 днiв пiсля кiнця цвiтiння в залежностi вiд виду рослини вiдзначаiться максимальна маса води в насiннi. Для цiii фази властиве найбiльш iнтенсивне надходження сухоi речовини;

тiстоподiбний стан тАУ вологiсть тАУ 50-38%. В кiнцi перiоду закiнчуiться збiльшення маси насiння. Вiдбуваiться це через 16-25 днiв пiсля закiнчення цвiтiння.

Дозрiвання насiння. В продовж цього перiоду видiлено двi фази:

воскова стиглiсть тАУ вологiсть насiння 42-24%.

тверда стиглiсть тАУ вологiсть нижче за 24%. Насiння втрачаi звтАЩязок з материнською рослиною, легко обсипаiться при струшуваннi плодiв.

Вологiсть листостебловоi маси подорожника блошиного впродовж вегетацiйного перiоду складаi 75-60%, чорнушки посiвноi тАУ 73-48%, дурману фiолетового тАУ 80-65%. За таких умов процес дозрiвання насiння триваi на материнських рослинах, якi було скошено.

Найбiльш активно процес реутилiзацii речовин з вегетативних органiв вiдбуваiться при збираннi на раннiх етапах формування насiння: водянистий стан (вологiсть вище 65%). Наприклад, за 7 днiв знаходження рослин подорожника блошиного в умовах сухоi камери маса 1000 насiнин збiльшилась з 0,38 до 0,73 г або на 92%, у вологiй камерi тАУ до 0,80 г або на 110% в порiвняннi з обмолотом в день збирання. Перевага прохолодних i вологих умов спостерiгалась при збираннi насiння в молочному i тiстоподiбному станi. Якщо ж початковий вмiст вологи був 37,8-24,3% (воскова тАУ тверда стиглiсть), то спостерiгалося зниження маси насiння в обох варiантах.

Найбiльший прирiст маси 1000 насiнин чорнушки при його дозрiваннi на рослинах вiдмiчено за збирання рослин в фазi молочного стану насiння, початкова маса 1,69 г. В прохолодних i вологих умовах маса насiння збiльшилась до 2,36 г або на 39,6%, в умовах сухоi камери тАУ до 2,08 г або на 23%.

На реутилiзацiю i транспорт речовин в рослинах дурману краще впливають умови з температурою повiтря 30оС в перiод росту тАУ молочного стану (вологiсть 75-55%). За 7 днiв дозрiвання в умовах сухоi камери маса 1000 насiнин збiльшилася з 0,72 i 2,54 г до 1,96 i 3,86 г або 172-32,6%, в умовах вологоi камери вiдповiдно до 1,79 та 3,51 г або 149-38,2%. При збираннi у фазi восковоi стиглостi маса насiння в сухих й жарких умовах дозрiвання майже не змiнювалась, а в прохолодних i вологих зменшувалась приблизно на 10% за 7 днiв.

Нами було визначено динамiку бiологiчноi урожайностi насiння в залежностi вiд строкiв i способiв збирання (табл.1).

Таблиця 1

Бiологiчна урожайнiсть насiння в залежностi вiд строкiв

та способiв збирання, г/м2

Вид рослини	Строк i спосiб збирання (фаза дозрiвання)					НРЖР05
	Водяни-стий стан	Молочний стан	Тiсто-подiбний стан	Воскова стиглiсть	Тверда стиглiсть
Подорожник	46,7	79,9	103,6	92,5	65,9	24,7
Чорнушка	66,6	77,9	96,5	101	94,0	12,6
Дурман	81,3	164,5	120,1	75,7	42,2	40,6

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi