Благоустрiй та озеленення територii мотелю "Меркурiй" у м. Жидачевi

Мiнiстерство освiти та науки Украiни

Нацiональний лiсотехнiчний унiверситет Украiни

Спецiальнiсть 7.130402 Кафедра ЛА, СПГ та урбоекологii

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

на тему:

БЛАГОУСТРРЖЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРРЖРЗ МОТЕЛЮ тАЬМЕРКУРРЖЙтАЭ У М. ЖИДАЧЕВРЖ

Виконала студ. групи СПГ-61 ____________ Тижбiр РЖ. П.

(пiдпис)

Керiвник проекту ______________________ доц. Геник Я. В.

(пiдпис)

Консультанти:

Економiка _____________________________ доц. Сенько РД. РЖ.

(пiдпис)

Охорона працi __________________________ доц. Книш Ю. В.

(пiдпис)

Завiдувач кафедрою _____________________ проф. Кучерявий В. П.

(пiдпис)

Львiв тАУ 2007

Нацiональний лiсотехнiчний унiверситет Украiни

Факультет лiсогосподарський кафедра ЛА, СПГ та урбоекологii

Спецiальнiсть 7.130402 Садово-паркове господарство

тАЬ Затверджую тАЮ

Зав. Кафедрою

___________________

тАЮ_____тАЭ_______2007 р.

ЗАВДАННЯ

НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

студентовi Тижбiр РЖ. П.

1. Тема проекту: Благоустрiй та озеленення територii мотелю тАЬМеркурiйтАЭ у м. Жидачевi

2. Термiн здачi студентом закiнченого проекту_________________________

3. Вихiднi данi до проекту ___________________________________ _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Змiст розрахунково-пояснювальноi записки _____________________ __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Перелiк графiчного матерiалу (з точним зазначенням обов´язкових креслень)_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________________

6. Консультанти по проекту, iз зазначенням роздiлiв проекту, що iх стосуiться

7. Дата видачi завдання ___________________________

Керiвник _____________________________________

(пiдпис)

Завдання прийняв до виконання__________________

(пiдпис)

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Студент-дипломник____________________

(пiдпис)

Керiвник проекту _____________________

(пiдпис)

АНОТАЦРЖЯ

Тижбiр РЖ. П. Благоустрiй та озеленення територii мотелю тАЬМеркурiйтАЭ у м. Жидачевi. тАУ Рукопис.

Дипломний проект зi спецiальностi 7.130402. тАУ Садово-паркове господарство. тАУ Нацiональний лiсотехнiчний унiверситет Украiни, Львiв, 2007.

Метою дипломноi роботи i розробка проекту благоустрою та озеленення територii мотелю для пiдвищення естетичностi, декоративностi та функцiональностi даноi територii.

Для досягнення зазначеноi мети проведено дослiдження природних умов району, аналiз iснуючочго стану насаджень та благоустрою даноi територii, розроблено проект озеленення та благоустрою, агротехнiку створення зелених насаджень i догляд за ними. А також розраховано економiчне обгрунтування реалiзацii проекту та наведено заходи з охорони працi.

Квалiфiкацiйна робота складаiться з пояснювальноi записки та графiчного матерiалу, що включаi карти, плани, рисунки, фотографii тощо. РЖлюстративний матерiал представлений на восьми листах креслярського паперу формату А1.

Ключовi слова: зеленi насадження, об´iкт озеленення, благоустрiй територii.

ВСТУП

Сьогоднi, з розвитком мiст i селищ, приватних садиб, дуже активно пiшли процеси озеленення, ландшафтного проектування.

У мiстобудуваннi озеленення i складовою частиною загального комплексу заходiв щодо планування, забудови i впорядкування населених мiсць. Воно маi величезне значення в життi людини та певним чином впливаi на навколишнi середовище.

Зеленi насадження i основними елементами художнього оздоблення населених пунктiв. Об'iктом озеленення називаiться земельна дiлянка, на якiй складовi ландшафту (рельiф, водоймища, рослини) i будiвельнi споруди взаiмозв'язанi i призначенi для вiдпочинку на вiдкритому повiтрi. Естетичне i емоцiйне значення зелених насаджень обумовлене можливiстю з iхньою допомогою чергувати враження вiд навколишнього простору, вводити в урбанiзоване середовище природнi елементи.

Питання благоустрою i озеленення i особливо актуальним для готельного бiзнесу. Сучасне готельне пiдприiмство надаi споживачам не тiльки послуги проживання й харчування, але й широкий спектр послуг транспорту, зв'язку, розваг, екскурсiйне обслуговування, медичнi, спортивнi послуги, послуги салонiв краси тощо. Зеленi насадження надають iндивiдуальнi, своiрiднi риси, роблять перебування в готелi бiльш комфортним для клiiнтiв. А чим вища культура i якiсть обслуговування гостей, - тим вищий iмiдж готелю, тим привабливiшим i готельне пiдприiмство для клiiнтiв, а це, в свою чергу, забезпечуi готелю конкурентнi переваги, позитивно вiдiбиваючись на результатах фiнансово-господарськоi дiяльностi й збiльшенню показникiв прибутковостi на вкладений капiтал.

Метою дипломноi роботи i розробка проекту благоустрою та озеленення територii мотелю Меркурiй у мiстi Жидачевi для пiдвищення естетичностi, декоративностi та функцiональностi даноi територii.

ЗМРЖСТ

Вступ..........................................................ст. 7

РОЗДРЖЛ 1. ЛРЖТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД ...............................ст. 8

РОЗДРЖЛ 2. ПРОЕКТ БЛАГОУСТРОЮ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРРЖРЗ МОТЕЛЮ тАЬМЕРКУРРЖЙтАЭ У М. ЖИДАЧЕВРЖ.........................ст. 20

2.1 Розташування обтАЩiкту дослiджень..............................ст. 20

2.2 Характеристика району дослiджень............................ ст. 21

2.2.3. Загальна характеристика....................................ст. 21

2.2.2. Природно-клiматичнi умови.................................ст. 22

2.2.3. Зеленi насадження.........................................ст. 26

2.2.4. Екологiчна ситуацiя району.................................ст. 28

2.2.5. Соцiально-економiчна характеристика району..................ст. 31

2.2.6. Характеристика вiддiлу мiстобудування та архiтектури Жидачiвськоi райдержадмiнiстрацii............................................ст. 33

2.3 Програма та методика робiт...................................ст. 36

2.4 Характеристика обтАЩiкту дослiджень............................ст. 37

2.5 Результати проведених дослiджень............................ ст. 38

РОЗДРЖЛ 3. ПРОЕКТ ЗАХОДРЖВ...................................ст. 40

3.1 Аналiз результатiв дослiдження................................ст. 40

3.2 Напрямки та шляхи вдосконалення дослiджуваного обтАЩiкту........ст. 41

РОЗДРЖЛ 4. АГРОТЕХНРЖКА СТВОРЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦРЖРЗ САДОВО-ПАРКОВОГО ОБтАЩРДКТУ.........................................ст. 51

4.1 Агротехнiка створення садово-паркових насаджень...............ст. 51

4.1.1 Посадка дерев i чагарникiв ..................................ст. 51

4.1.2 Влаштування газонiв.......................................ст. 52

4.1.3 Створення альпiнарiю......................................ст. 54

4.2 Агротехнiка догляду за садово-парковим об´iктом................ст. 55

4.2.1 Догляд за деревами i чагарниками............................ст. 55

4.2.2 Догляд за живоплотами.....................................ст. 60

4.2.3 Догляд за виткими рослинами...............................ст. 60
4.2.4 Утримання квiтникiв........................................ст. 61

4.2.5 Догляд за газонами.........................................ст. 64

4.2.6 Догляд за елементами благоустрою...........................ст. 65

4.3. Захист зелених насаджень вiд шкiдникiв i хвороб................ст. 66

РОЗДРЖЛ 5. ЕКОНОМРЖЧНА ЧАСТИНА.............................ст. 67

РОЗДРЖЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦРЖ....................................ст. 91

6.1 Органiзацiя безпеки працi для попередження виробничого травматизму...................................................ст. 92

6.2 Виробнича санiтарiя та гiгiiна працi............................ст. 94

6.3 Пожежна безпека............................................ст. 96

ВИСНОВКИ...................................................ст. 98

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛРЖТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ.............ст. 99

РОЗДРЖЛ 1. ЛРЖТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

Ландшафтний дизайн тАУ це мистецтво органiзацii навколишнього середо-вища. Розробка плану облаштування тАУ ландшафтне проектування тАУ це перший етап цiлого комплексу робiт, пiдсумком якого стане втiлення готового проекту.

Ландшафтному проектуванню придiляiться особлива увага, оскiльки воно допомагаi професiйно спроектувати затишнi мiсця вiдпочинку й правильно розташувати рослини, штучнi водойми, дорiжки й багато iнших елементiв ландшафтного дизайну.

Ландшафтне проектування дiлиться на кiлька етапiв: передпроектна стадiя, ескiзне проектування й робочий проект.

На перед проектнiй стадii взаiмодii дизайнер з'ясовуi смаки й переваги замовника, потiм визначаiться необхiдний обтАЩiм робiт i приблизна вартiсть усього проекту. Далi починаiться стадiя ескiзного проектування, що включаi в себе детальну зйомку дiлянки iз прив'язкою до iснуючих будинкiв, дерев й iнших об'iктiв. Оцiнюiться приТСрунтовий рослинний покрив. Проведення агрохiмiчного аналiзу дозволяi з'ясувати ступiнь насиченостi ТСрунту мiнераль-ними й органiчними речовинами, визначити рiвень кислотностi. Це дуже важливi фактори, якими не можна зневажати при виборi посадкового матерiалу. Потiм складаiться кошторис, виготовляються робочi креслення, ескiзи. Пiсля затвердження ескiзного проекту й вiдповiдного йому бюджету наступаi черга робочого проектування, вона мiстить у собi:

Дендрологiчний план c асортиментною вiдомiстю тАУ на цей план наносяться будинок, границi дiлянки, крони дерев, контури квiтникiв. Рослини пiдпи-суються або проставляються умовнi лiтернi позначення порiд, i номер у виглядi дробу. Чисельник указуi вiдповiдний номер в асортиментнiй вiдомостi, а знаменник кiлькiсть таких рослин у групi.

Розбивочне креслення тАУ на ньому наносяться всi дорожнi покриття, пiдпiрнi стiнки, альтанки, навiси, водойми, струмки й iншi спорудження. Здiйснюiться прив'язка до iснуючих будiвель, огородження. На поля виносяться необхiднi розрiзи передбачуваних споруджень. Таке креслення може виконуватися по методу базисних лiнiй або квадратiв.

Посадкове креслення тАУ на кресленнi наносяться тiльки будинок, огородження, iншi об'iкти, до яких буде здiйснюватися прив'язка, корита квiтникiв, посадковi ями для дерев i чагарникiв. На такому планi iснуючi насадження не вказуються або при необхiдностi видiляються iншим кольором.

Генеральний план тАУ основне креслення, виконаний на пiдставi затвердженого ескiзу, але бiльш ретельно пророблений. На ньому зображенi границi дiлянки, будови й архiтектурнi спорудження, що iснують i проектуючi рослини, дорiжки, площадки й iншi елементи ландшафтного дизайну. На поля генерального плану виносяться умовнi позначки, вказуiться масштаб i сторони свiту. РЖншi креслення виконуються на пiдставi генерального плану.

Не можна забувати, що проект - завжди iндивiдуальний i в процесi пiдготовки можуть виконуватися додатковi роботи:

- план вертикального планування майданчикiв;

- схема автоматичного поливу;

- схема декоративного освiтлення;

- план поверхневого, глибинного водовiдведення;

- розробка окремих елементiв територii (квiтники, альпiнарii, мiксбордери);

- малi архiтектурнi форми (розрiзи, вузли);

- комп'ютерна вiзуалiзацiя перспективи об'iкта (3-D зображення);

- зображення об'iкта у вiдео форматi.

Остаточна стадiя даного етапу робiт - це пiдготовка до реалiзацii проекту:

- узгодження всiх креслень i матерiалiв (асортименту рослин, тип покриттiв мощення, освiтлювального й електроустаткування) iз замовником для проведення вiдповiдних робiт;

- узгодження календарного плану виконання робiт;

- узгодження графiка фiнансування.

Дуже вiдповiдальним i вибiр стилю майбутнiх зелених насаджень. При цьому потрiбно досягти iдностi, гармонii будiвлi та концепцii всiii дiлянки. Стилiстика фасаду залежить вiд смаку господарiв та iхнiх можливостей. Але в будь-якому випадку не слiд забувати про оточуючi будiвлi та особливостi iснуючого природного ландшафту.

Важливо пам'ятати, що проект потрiбен як замовнику, так i виконавцям робiт з подальшого благоустрою. Власник дiлянки отримуi повне уявлення про те, як буде виглядати територiя пiсля усього комплексу робiт. Якiсть цих робiт та час, затрачений на iх виконання, в значнiй мiрi залежить саме вiд проекту. Для спецiалiстiв та робочих це основний документ, що регламентуi характер, об'iм, послiдовнiсть та термiни виконання ландшафтних робiт.

Такi елементи ландшафту, як стiни, дорiжки, огорожi, альтанки й багато iншого, забезпечують оформлення саду в певному стилi, вони i його основою, кiстяком. Однак, без живих складових тАУ рослин ландшафт не буде мати характерного виду. На основi того самого плану дiлянки дизайнери створюють зовсiм несхожi композицii, тому що використають рiзнi рослини в озелененнi земельноi дiлянки. Одним iз секретiв успiшного озеленення i правильний вибiр рослин, що вiдповiдають конкретним клiматичним й екологiчним умовам, а також ландшафту. Вони завжди будуть краще розвиватися, якщо iх помiстити в пiдходящi умови, максимально наближенi до природного середовища iхнього перебування. Розташування дiлянки, вiд якого залежать особливостi його оформлення, змiнити не можна, однак завжди можна пiдiбрати такi рослини, якi зможуть його прикрасити. Зовнiшнiй вигляд садовоi композицii визначаiться головним чином саме правильним вибором зелених елементiв ландшафту. Це питання варто продумати у всiх деталях до того, як приступати до озеленення, що дозволить заощадити засоби й час.

Посадка рослин може бути рiзних видiв: алейнi i рядовi посадки з рослин з розлогою натуральною кроною, а також дерев, кронам яких стрижкою надаiться строга геометрична форма; груповi посадки, де поряд з деревами висаджуються чагарники i травтАЩянi рослини; одиночнi посадки дерев i чагарникiв рiзноi форми; груповi посадки травтАЩянистих рослин; посадка втАЩюнких рослин. Пiдбiр i розташування рослин нерозривно повтАЩязанi з обтАЩiмними рiшеннями архiтектурних та декоративних споруд. Використання цих прийомiв у рiзноманiтних поiднаннях даi величезну кiлькiсть конкретних архiтектурно-композицiйних рiшень.

Робота з живим матерiалом ставить перед озеленювачами задачу передбачити фактор росту рослин, щоб i через п'ять, i через десять, i через сорок рокiв запроектований обтАЩiкт виглядав привабливо i не перенасичено.

Квiтники беззаперечно i одним з головних засобiв декоративного оформлення саду. Квiти та квiтники додають особливоi привабливостi об´iкту. Вони повиннi бути пiдпорядкованi iдиному художньому задуму i повтАЩязанi з характером планування дiлянки, розташуванням груп дерев та чагарникiв. Квiткове оформлення кожноi дiлянки повинно бути декоративним i справляти цiлiсне враження за весь вегетацiйний перiод тАУ з ранньоi весни до пiзньоi осенi. Це досягаiться такою органiзацiiю посадок багатолiтникiв у квiтниках i змiшаних групах, при якiй замiсть вiдцвiлих рослин поруч зацвiтають iншi, причому переважаюче забарвлення в рiзних мiсцях дiлянки змiнюiться упродовж року. Велике значення при складаннi асортименту рослин мають iх декоративнi якостi: загальний вигляд, висота, форма, забарвлення суцвiть та листя, ряснiсть i перiод цвiтiння тощо. Пiдбирати i розмiщувати рослини треба так, щоб декоративнi якостi кожноi з них були виявленi якнайкраще. Пiдбiр забарвлення рослин повинен забезпечити виявлення i гармонiйне поiднання деталей квiтника при бiльш чiткому видiленнi головних його елементiв. Лише у рiдких випадках квiтковий масив являi собою однорiдну за кольором поверхню.

Кам'янистий сад тАУ особливий вид квiтника, оригiнальний прийом садового дизайну, що дозволяi iмiтувати гiрський ландшафт. Бiльшiсть рослин, якi використовуються для посадки в такому квiтнику, родом з альпiйського й субальпiйського гiрських поясiв, такi сади часто називають альпiнарiями, або Влальпiйськими гiркамиВ». Кам'янистий квiтник можна створити на дiлянцi з будь-яким рельiфом. Якщо це височина, то ми можемо назвати його Влкам'яни-стою гiркоюВ». Якщо ж це рiвне мiсце, схил, яр або канава, то квiтник може мати вигляд пiдпiрноi стiнки, тераси або складноi композицii iз всiх вищевказаних елементiв, з'iднаних сходами й дорiжками. Саме тому для характеристики кам'янистого квiтника прийнято два рiвнозначних термiни тАУ рокарiй i кам'янистий сад.

Квiтник з використанням каменю може стати головною прикрасою декоративноi частини саду. Вiн прекрасно гармонiюi з газоном, брукованими поверхнями й водоймою. Кожна з комбiнацiй цих декоративних елементiв створюi чудову композицiю. Розмiстити кам'янистий сад можна на сонячному мiсцi або в тiнi, у посушливому або навiть заболоченому мiсцi. Важливо лише правильно пiдiбрати асортименти рослин, що вiдповiдаi цим умовам.

Влаштування камтАЩянистоi гiрки розпочинаiться з розмiщення каменю i посадки дерев та чагарникiв, що входять до складу альпiйських ландшафтiв: карликових i сланких форм хвойних, рiзних видiв гiрських сосен, кедровика, ялинок, ялiвцю, тису. Основна мета цих посадок тАУ створити для квiтучих рослин хороший фон. Мiнiатюрнi скельнi рослини, що ростуть у щiлинах i карнизах скелястих масивiв (очитки, молодило, низькорослi папоротi та iн.), висаджують в аналогiчних мiсцях на гiрках. Великi багатолiтники i чагарники (бадан, барбарис, рододендрони) розмiщують нижче. На вершинах i на пiвденних сонячних схилах висаджують сонцелюбнi рослини, наприклад молодило, а на схiдних i пiвнiчних схилах тАУ ломикамiнь, великi папоротi. Невеликi поляни, укоси i улоговини серед каменiв найбiльш зручно вкривати красиво квiтучими сланкими рослинами, що утворюють пухкий килим, такими, як роговик, аубрiiцiя, флокс дернистий, чебрець, рiзнi види очитку i деякими iншими низькими рослинами, що утворюють дернину. Всi цi рослини пiд час цвiтiння утворюють надзвичайно ефективнi барвистi килими, схожi з квiтковими пейзажами альпiйського ландшафту. Серед пухкого контуру таких ТСрунтопокривних рослин можуть вiльно розвиватись квiтучi ранньою весною цибулиннi рослини, наприклад, пiдснiжники, мускарi, нарциси, тюльпани, пролiски.

Альпiйськi гiрки чи рокарii можуть стати вiзуальними центрами вашого саду, фрагментом дикоi природи на доглянутiй дiлянцi i вiдiгравати важливу роль у ландшафтнiй композицii. Органiчно вписуючись в природний ландшафт, альпiнарiй радуi око з ранньоi весни до пiзньоi осенi. Рослинам для альпiйськоi гiрки властива особлива чарiвнiсть. Безлiч несхожих одна на одну низькорослих i компактних рослин можна розмiстити на вiдносно невеликiй дiлянцi. Кожен крок поблизу альпiнарiю вiдкриваi погляду новий ракурс, поiднання рiзних рослинних оазисiв з камiнням приносить особливе задово-лення!

У створеннi загального ландшафту саду дорiжки тАФ чи то скромнi стежини або розкiшнi, вимощенi плитами алеi тАФ грають не меншу роль, нiж сама рослиннiсть. Дорiжки, дороги, стежки тАУ важливий функцiональний елемент впорядкування. Основне iх призначення, звичайно, практичне. Дорiжки зв'я-зують мiж собою рiзнi зони саду i в той же час вiдокремлюють iх одну вiд одноi. Майданчики служать для паркування машин, органiзацii патiо, занять спортом. Головне призначення мощення в нашому клiматi тАУ позбавлення вiд бруду, який утворюiться пiд час танення снiгу та пiсля дощiв. Тому ще на етапi ландшафтного проектування треба серйозно i ретельно пiдiйти до питання планування стежковоi мережi. Професiйно спроектованi дорiжки в одному мiсцi пiдкреслять перспективу, в iншому тАУ обернуть погляд спостерiгача на красивi мiсця.

Матерiали, що використовуються для створення садових дорiжок, i дуже рiзноманiтними. Це i традицiйна тротуарна плитка, всiх кольорiв, розмiрiв та форм. Це i натуральний або штучний камiнь, самоi рiзноi обробки i колорис-тики. Галька, гранiтний вiдсiв, щебiнь, дерево.. Рiзноманiття матерiалiв надихаi до прийняття вишуканих рiшень, якi згодом не раз тiшитимуть. Садовi дорiжки повиннi стати невiдтАЩiмною частиною саду, вони повиннi гармонiйно вписуватися в дизайн, лише доповнюючи його, вносячи до нього певний шарм та iндивiдуальнiсть.

У вiдповiдностi з функцiональним зонуванням дiлянки, визначають головнi майданчики мощення. Вiдповiдальний момент тАУ вирiшення майданчика i парадного входу у будинок. Надалi розробляють маршрути, площадки для колективного вiдпочинку, куточки для усамiтнення. При необхiдностi, передбачаються технологiчнi дорiжки. На цьому етапi визначаються з типами мощення. Цей вибiр повинен повтАЩязуватися зi стилем будинку. Дуже вдало виглядатиме трава мiж камiнням дорiжки. Використовуiться також декоративний ефект поiднання плит рiзноманiтноi конфiгурацii. Кроковi дорiжки необхiднi там, де пересування людей обмежене та у тих мiсцях, де нерацiонально влаштовувати дорiжки iнших типiв. Це може бути крокова дорiжка на газонi або через квiтник. Також використовуiться мощення з клiнкерноi цегли. Вона без пустот, високоi термiчноi обробки та i довговiчним й ефективним матерiалом. Також застосовуiться комбiноване мощення (комбiнацii з рiзноманiтних типiв каменю та брукiвки).

Освiтлення саду тАУ технiчна i художня проблема одночасно. Адже завдання полягаi не тiльки в тому, щоб захистити себе вiд можливостi розбити колiно в темнотi, але i в тому, щоб додати саду незрiвняну чарiвнiсть, прикрасити його так, щоб вночi вiн виглядав ще прекраснiшим, нiж вдень. Свiтло, що випромiнюi з умiло розставлених свiтильникiв, пiдкреслюi благороднi рельiфи скульптурних груп i ваз, iскриться в струменях фонтанiв, блудить в листi дерев i гладить акуратно пострижену траву. Крони дерев на вигинах дорiжок освiтлюють знизу спецiальними прихованими свiтильниками. Напiвсвiтло вiзуально збiльшуi простiр, роблячи скромний по розмiрах сад бiльшим i загадковiшим. Свiтильники, освiтлюючи дорiжки i сходинки, пiдкреслюють планування алей, що особливо ефектно виглядаi в регулярному парку в англiйському стилi. В цьому випадку пiдсвiчування рослинностi стаi зайвим. Дерева залишаються в тiнi, створюючи контраст стрункоi геометрii свiтла.

Дуже цiкавих результатiв можна добитися, використовуючи рiзнi типи свiтильникiв. Розсiюючi свiтло лампи освiтлюють дорiжки i низький чагарник, лампи з регульованим напрямом свiтла видiляють предмети iз загальноi композицii i вигiдно пiдкреслюють рельiф мiсцевостi. Великi територii i предмети виглядають ще величнiше пiд перехресним вогнем далекобiйних свiтильникiв.

Лiхтарi на приватних територiях зазвичай забезпечують автоматикою тАУ сенсорами руху (включаються при вашому наближеннi), сенсорами сутiнкiв (включаються з настанням темноти), таймерами (включаються в потрiбний час). Але найпростiшим i безвiдмовним i ручне управлiння.

Використання сучасних технологiй, у тому числi мереж з напругою 12 вольт, дозволяi пiдсвiчувати водойми, каскади, струмки i фонтани. Прогулянки по вечiрньому i нiчному саду перетворяться в казковi, завдяки свiтильникам, вбудованими у дорiжку або свiтну брущатку.

Для входу в будинок, пiд'iзноi площадки, зони вiдпочинку, дитячих площадок, тенiсних кортiв використовують так зване заливне освiтлення, що створюi яскравий рiвномiрний свiтловий фон на всiй площi. Такий фон утвориться за допомогою могутнiх натрiiвих, металево-галогенних або ртутних ламп. Чим вище розташоване джерело свiтла, тим бiльше радiус свiтловоi плями. На пiд'iзних колiях або головнiй алеi саду лiхтарi звичайно встановлюють на висотi 5-10 метрiв, на спортивних площадках i кортах тАУ 7-9 метрiв, на дорiжках i галявинах тАУ 2-5 метрiв. Однак заливне освiтлення вiзуально зменшуi простiр, тому на невеликих дiлянках застосовувати його потрiбно обережно. Ще дуже важливо уникати шкiдливого для очей рiзкого свiтла. Тому необхiдно вибирати свiтильники з матовими плафонами, що розсiюють свiтло, або металевими ТСратами. У найсучаснiших свiтильниках яскраве свiтло направляiться вгору, на спецiальний екран, вiдбиваючись вiд якого м'яко висвiтлюi територiю.

Для сходинок, поворотiв, входiв та iнших ВлнебезпечнихВ» куточкiв призначено так зване супровiдне освiтлення, що допоможе краще орiiнтуватися в просторi. Для цього використовуються свiтильники середньоi потужностi, що розташовуються на висотi одного-пiвтора метри. Крiм освiтлення дорiжок удало розташованi свiтильники видiляють окремi архiтектурнi фрагменти, ландшафтнi композицii, акцентуючи на них увагу. Наприклад, свiтильник-маячок на березi ставка здатний додати звичайнiй водоймi таiмничих обрисiв, а у свiтлi тротуарного лiхтарика проста гравiйна дорiжка виглядатиме дуже романтично.

Якщо хочеться перетворити сад у казковий лiс, не обiйтися без декоративного пiдсвiчування. У цю групу входять свiтильника-крихiтки висотою 0,3-0,5 метри, мiнi-прожектори, ВлводяникиВ» лiхтарi для штучних водойм. Декоративне пiдсвiчування використовують як самостiйне освiтлення або як додатковий елемент до свiтильникiв середньоi потужностi.

Лiхтарi спрямованого освiтлення розмiщенi на землi, можуть видiляти крону дерев або чагарникiв, акцентувати увагу на садових скульптурах, альпiйськiй гiрцi. Лiхтарi i свiтильники завжди не тiльки служили для освiтлення, але i вiдiгравали роль декоративних елементiв того або iншого архiтектурного стилю. Тому не дивно, що i сьогоднi вони i складовою частиною ландшафтного дизайну.

Не виходять з моди лiхтарi пiд старовину з бронзовими або латунними деталями. Разом з тим популярнi i свiтильники в стилi хай-тек. Актуально все нове i незвичайне, наприклад, великi свiтильники-кулi, що розташовуються прямо на травi або плавають у ставку. РДдине, чого не приймаi сьогоднiшня мода, - це змiшання стилiв. Тому усi свiтильники, незалежно вiд iхнього розташування i призначення, повиннi складати цiлiсний ансамбль i повиннi бути витриманi в iдиному стилi.

Об´iкт не матиме свого стилю, якщо не придiлити належноi уваги елементам оформлення тАУ малим архiтектурним формам. Саме вони тАУ малi архiтектурнi форми здатнi значною мiрою змiнити загальний вигляд дiлянки. До малих архiтектурних форм в саду вiдносяться павiльйони, мiстки, перголи, огорожi, вазони, садовi меблi, садовi скульптури, гойдалки, дитячi майданчики, садовi камiни i iн. Вони можуть бути виконанi з рiзних матерiалiв тАУ дерева, металу, камiння, цегли, пластику i т.д. Практично всi малi архiтектурнi форми мають функцiональне призначення, а також грають важливу роль в декоративному оформленнi саду.

Ще при плануваннi варто подумати про мiсце для посиденьок з друзями, вечiрнього чаювання або просто вiдпочинку. РЖ подбати про меблi, якi останнiми роками встигли придбати статус повноправного елементу ландшафту. Унiверсальнi меблi з камiння або цегли. Такий садовий гарнiтур, що складаiться з лавок, крiсел i столу, стане не просто прикрасою, але й улюбленим куточком для вiдпочинку. Тим бiльше якщо обладнати над ним вiдповiдний навiс.

Важко уявити ландшафтний дизайн без альтанок i терас. Альтанки, тераси, сходи, пiрси тАУ незамiннi елементи для вiдпочинку на природi, вони внесуть свою родзинку до ландшафтного дизайну, тим бiльше, якщо будуть виконанi з красивоi, натуральноi i стiйкоi до мiнливого клiмату деревини.

При будiвництвi альтанки дуже важливо, щоб вона вписалася не тiльки в пейзаж, але й гармонiйно поiднувалась з зовнiшнiм виглядом будинку.

В альтанцi можна з особливим комфортом провести час на свiжому повiтрi. Вони можуть нести рiзноманiтнi функцii: служити мiсцем для релаксацii i усамiтнення, або для веселого проведення часу в колi друзiв. Форми i розмiри альтанок також можуть бути дуже рiзноманiтними, але у будь-якому випадку красивий i природний зовнiшнiй вигляд альтанок з натурального дерева радуватиме багато рокiв.

У мистецтвi ландшафтного дизайну огорожа розглядаiться як складова саду, що значною мiрою формуi перше враження вiд нього. Дiапазон огорож i парканiв для присадибноi дiлянки варiюiться вiд сiльського плоту до високоi кам'яноi огорожi. При творчому пiдходi кожен варiант огорожi може стати цiнним елементом садового дизайну.

Огорожi часто зводять з дерева, каменя, бетону, залiзобетону, цеглини, металу або комбiнуючи цi матерiали. Дерев'яна огорожа тАУ найбiльш стародавнiй вид огорожi тАУ сьогоднi на Заходi вважаiться символом престижу i респектабельностi. Металевий тАУ найбiльш популярний вид огорожi, правда, найчастiше метал комбiнують з iншим матерiалом. Цегляна огорожа тАУ достатньо дороге задоволення, зате така огорожа довговiчна i не вимагаi особливого догляду.

Живоплiт тАФ прекрасний засiб огорожi територii. Буйна рослиннiсть може бути бiльш непрохiдною, нiж звичайна дерев'яна огорожа. РЖ це, не говорячи вже про те, що живоплiт маi напрочуд красивий зовнiшнiй вигляд. Досить часто зводяться комбiнованi огорожi, в яких поiднано огорожу з будматерiалiв та живоплiт.

Вода в саду, чи то задумливий ставок чи дзвiнкий струмочок, пожвавить зовнiшнiсть будь-якоi дiлянки. Вона завжди притягаi увагу, створюi атмосферу спокою. Дзеркальна поверхня води заспокоюi, настроюi на романтичний лад, фонтани i водоспади створюють поряд з водоймищем сприятливий мiкроклiмат в розпал лiтньоi жари. Плескiт води використовують для захисту вiд шуму поряд з дорогами.

Водойми бувають самих рiзних розмiрiв: вiд мiнiатюрноi композицii, влаштованоi в бочцi, ваннi або будь-якiй iншiй iмностi, до великих ставкiв з природною рослиннiстю i рибками. Якщо водоймище маi значнi розмiри, то його пожвавить i прикрасить мiсток.

При виборi мiсця для майбутнього водоймища слiд враховувати розмiри дiлянки, освiтленiсть, наявнiсть поряд дерев i чагарникiв, можливiсть милуватися ставком з вiкон будинку, з тераси, з альтанки. До водоймища повинна вести садова дорiжка, щоб охочi розглянути його, мали можливiсть легко пiдiйти до води. Тип водоймища багато в чому визначаiться не тiльки мiсцем, яке для нього вибране, але i стилем, в якому оформлена територiя.

Водоймища створюють на галявинах i майданчиках, вони можуть бути припiднятими або поглибленими. Невеликi фонтанчики влаштовують просто на стiнах, в гротах, в переносних iмностях. Дуже добре виглядають водоймища по сусiдству з альпiйськими гiрками. Разом вони iмiтують природний пейзаж. З гiрки можна пустити веселий каскад.

Отже, стильова iдея обтАЩiкту реалiзуiться певними композицiйними прийо-мами та використаним матерiалом: рослинним тАУ живим та неживим тАУ вода, камiнь, дерево i метал. Вмiле поiднання просторових форм паркового обтАЩiкта, рiзних матерiалiв забезпечуi гармонiйну iднiсть простору i композицii, який ми хочемо органiзувати керуючись iдейним задумом.

РОЗДРЖЛ 2. ПРОЕКТ БЛАГОУСТРОЮ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРРЖРЗ МОТЕЛЮ тАЬМЕРКУРРЖЙтАЭ У М. ЖИДАЧЕВРЖ

2.1. Розташування об´iкту дослiджень

Мотель тАЬМеркурiйтАЭ знаходиться у схiднiй частинi м. Жидачева по вулицi Промислова 2. Бiля територii проходить автомобiльна траса на м. Ходорiв. Мiсцевiсть рiвнинна.

Розмiщення об´iкту озеленення на територii мiста показано на рис. 2.1

Готель

Меркурiй

Рис 2.1 Мiсцерозташування об´iкту озеленення на територii мiста Жидачiв

2.2. Характеристика району дослiдження

2.2.1. Загальна характеристика

Жидачiвський район розташований на пiвденному-сходi Львiвськоi областi. Територiя району: 996 км². Населення: 78,4 тис.осiб у тому числi: мiське тАУ 30,9 тис.осiб (з нього у м. Жидачевi тАУ 11,6 тис.осiб), сiльське тАУ 47,5 тис.осiб. Щiльнiсть населення: 79 осiб/км². На рис 2.2 наведено карту Жидачiвського району.

Рис. 2.1 Карта Жидачiвського району

Жидачiв тАФ мicто з дванадцятитиcячним наcеленням, pайонний центp. Pозташований Жидачiв 60 км на пiвдень вiд Львова. Мicто маi мальовничi кpаiвиди, cлавитьcя cвоiми озеpами пpиpодного i штучного поxодження.

Площа району близька 1,0 тисячi квадратних кiлометрiв. Його протяжнiсть iз пiвночi на пiвдень тАУ 52 км., iз заходу на схiд тАУ 32 км.

На пiвночi i заходi район межуi з Перемишлянським, Стрийським i Миколаiвським районами Львiвськоi областi, на пiвднi i сходi - Калуським та Рогатинським районами РЖвано-Франкiвськоi областi.

Пеpша пиcьмова згадка пpо Удеч (cеpедньовiчна назва мicта Жидачева) датуiтьcя 1164 pоком. В кiнцi XIV cтолiття на тpивалий чаc мicто пiдпало пiд владу Польщi. В 1393 pоцi отpимало Магдебуpзьке пpаво, що cпpияло його економiчному pозвитку. Було одним з найбiльшиx мicт Галичини, центpом тоpгiвлi ciллю. З icтоpiiю мicта пов'язанi iмена вiдомиx пpедcтавникiв укpаiнcького, польcького i iвpейcького наpодiв тАФ Данила Галицького, Яна РЖРЖРЖ Cобicького, Цвi Анxенштайна та iншиx. Пеpшi виpобництва pозвинулиcь на початку XРЖX cтолiття. В 1889 pоцi мicто отpимало залiзничне cполучення.

Заpаз в Жидачевi pозташованi найбiльший в Укpаiнi целюлозно-папеpовий комбiнат, cиpзавод, цегельний завод, iншi пiдпpиiмcтва i виpобництва. В мicтi пpацюi 2 cеpеднi школи, гiмназiя, 3 готелi.

Чеpез мicто пpоxодить залiзнична колiя Cтpий-Xодоpiв-Теpнопiль, шоcейнi доpоги Львiв-Жидачiв-РЖвано-Фpанкiвcьк i Cтpий-Теpнопiль.

2.2.2. Природно-клiматичнi умови

Клiмат району помiрно-континентальний, але досить мiнливий, оскiльки великий вплив на нього мають географiчна широта, близькiсть гiр i сусiдство з обширними просторами сушi. Вiтри з Атлантичного океану приносять тепле вологе повiтря, яке даi велику кiлькiсть опадiв. Середньо-рiчна кiлькiсть опадiв становить 660 мм.

В цiлому для району характерна вiдносно мтАЩяка зима, тривала волога весна, нежарке лiто, тепла i досить суха осiнь. Засухи бувають рiдко. Зима з потужними снiговими покривами ( в окремих мiсцях до метра ). Весна починаiться на територii району неодночасно. Коливання буваi до 30 днiв. Лiто вологе, зi значною кiлькiстю хмарних днiв, особливо в першiй половинi. Максимальнi температури спостерiгаються в липнi (до 37В°С). Часто спостерiгаються лiтнi зливи, якi призводять до того, що в занижених частинах застоюiться вода. З серпня починаiться незначне зниження температури повiтря. Перша половина осенi, як правило, суха, а друга тАУ волога. Першi морози бувають в останнiй декадi жовтня.

Стiйкiсть вiтрiв переважаючих напрямiв не дуже виражена. На змiну напрямку i швидкiсть вiтрiв впливають циклони,

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi