Благоустрiй та озеленення центральноi частини м. Миколаiва

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

НАЦРЖОНАЛЬНИЙ ЛРЖСОТЕХНРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ УКРАРЗНИ

Спецiальнiсть 6.130400 Кафедра ЛА, СПГ i урбоекологii

Пояснювальна записка

бакалаврськоi випускноi роботи на тему:

тАЮ Благоустрiй та озеленення центральноi частини мiста МиколаiватАЭ

Виконала студ. групи СПГ-41 Стецiв Г. О. ________________

( пiдпис )

Керiвник роботи Геник Я. В. _____________________________

( пiдпис )

Завiдувач кафедрою проф. Кучерявий В. П. _______________

( пiдпис )

Львiв тАУ 2006

Нацiональний лiсотехнiчний унiверситет Украiни

Факультет лiсогосподарський кафедра ЛА, СПГ та урбоекологii

Спецiальнiсть 6.130400 Садово-паркове господарство

тАЮ Затверджую тАЮ

Зав. Кафедрою

___________________

тАЮ_____тАЭ_______2006 р.

ЗАВДАННЯ

НА БАКАЛАВРСЬКУ ВИПУСКНУ РОБОТУ

студентовi Стецiв Г. О.

1. Тема проекту: тАЮБлагоустрiй та озеленення центральноi частини мiста МиколаiватАЭ

2. Термiн здачi студентом закiнченого проекту_____________

3. Вихiднi данi до проекту _____________________________

4. Змiст розрахунково-пояснювальноi записки _____________

5. Перелiк графiчного матерiалу ________________________

6. Дата видачi завдання ___________________

Керiвник _____________________________

Календарний план

Студент-дипломник____________________

( пiдпис )

Керiвник проекту ______________________

( пiдпис )

Змiст

Анотацiя _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

Вступ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

Роздiл 1. ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

Роздiл 2. БЛАГОУСТРРЖЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОРЗ ЧАСТИНИ МРЖСТА МИКОЛАРДВА

2.1 Розташування обтАЩiкту дослiджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ст.

2.2 Природнi умови району дослiджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ст.

2.3 Програма та методика робiт _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

2.4 Характеристика обтАЩiкта дослiджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

2.5 Результати проведених дослiджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

Роздiл 3. ПРОЕКТ ЗАХОДРЖВ

3.1 Аналiз результатiв дослiдження _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

3.2 Напрямки та шляхи вдосконалення дослiджуваного обтАЩiкту _ _ _ _ ст.

Роздiл 4. АГРОТЕХНРЖКА СТВОРЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦРЖРЗ САДОВО-ПАРКОВОГО ОБтАЩРДКТУ

4.1 Агротехнiка створення садово-паркових насаджень _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

4.2 Агротехнiка догляду за садово-парковими насадженнями _ _ _ _ _ _ст.

ВИСНОВКИ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ст.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛРЖТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ _ _ _ _ _ _ _ ст.

АНОТАЦРЖЯ

Стецiв Г.О. Благоустрiй та озеленення центральноi частини мiста Миколаiва.

Випускна квалiфiкацiйна робота зi спецiальностi 6.1304 тАУ Лiсове та садово-паркове господарство ( садово-паркове господарство ). тАУ НЛТУ Украiни. Львiв тАУ 2006.

Дипломний проект присвячено благоустрою та озелененню центральноi частини мiста Миколаiва, розробцi агротехнiки створення зелених насаджень i догляду за ними.

Ключовi слова: газон, квiтник, благоустрiй, агротехнiка.

ВСТУП

Зеленi насадження вiдiграють важливу роль у формуваннi середовища мiста, надають iндивiдуальнi, своiрiднi риси. Вони пiдкреслюють, виявляють найбiльш цiннi будiвлi, споруди, памтАЩятники, декорують стiни, огорожi, промисловi обтАЩiкти.

Зеленi насадження беруть участь в оформленнi мiських площ та iнших композицiйних центрiв, з iхньою допомогою пiдкреслюються особливостi або приховуються недолiки рельiфу. Вони прикрашають береги рiк та водойм. ОбтАЩiкти зеленого будiвництва повиннi бути i часто i самостiйними витворами садово тАУ паркового мистецтва.

В даний час спостерiгаються чiтко вираженi тенденцii пiдвищення мiстобудiвельноi ролi насаджень. В якостi повноправного конструктивного мiстобудiвельного елемента вони беруть участь в органiзацii територii мiста, в оформленнi мiського ландшафту, можуть бути центром або вiссю просторового вирiшення мiського ансамблю, його обрамленням.

Естетичне i емоцiйне значення насаджень обумовлене можливiстю з iхньою допомогою чергувати враження вiд навколишнього простору, вводити в урбанiзоване середовище природнi елементи.

Неоцiненна рекреацiйна функцiя насаджень в умовах в iнтенсифiкацii промисловоi дiяльностi людини, прискорення темпу мiського життя i виникнення психологiчних перевантажень з одночасним зниженням фiзичних навантажень в мiстах, особливо великих.

Зеленi насадження, сади, парки, примiськi лiси i прибережнi територii являються одним з найбiльш красивих мiсць вiдпочинку. Все бiльше значення вiдiграють замiськi зони вiдпочинку, якi стають базами тАЬтуризмутАЭ, а внутрiшньомiськi зеленi насадження зберiгають функцii мiсць короткотермiнового вiдпочинку.

Отже, в наш час все бiльш актуальне значення приймають мiри по покращенню стану навколишнього середовища, благоустрою, озелененню мiст i населених пунктiв. Саме це i головним завданням садово тАУ паркового господарства. Адже пiдвищуiться значення живоi природи в озелененнi мiста, створеннi його зовнiшнього вигляду, збiльшеннi площ пiд зеленi насадження, створеннi нових паркiв, скверiв, бульварiв, лiсопаркiв. В сучасному мiстi озелененi територii (окремi дiлянки i садово тАУ парковi комплекси) обтАЩiднуються в динамiчну взаiмоповтАЩязану систему.

Роздiл 1. Постановка проблеми

Основою проектування, планування та забудови населених пунктiв повиннi бути попередньо розробленi концептуальнi положення iх соцiально-економiчного розвитку, визначення прiоритетiв i масштабiв планування розвитку на перспективу.

Найбiльш поширенi в Украiнi малi мiста(мiста з чисельнiстю населення до 50 тис. чоловiк), якi займають особливе мiсце в iсторичному розвитку Украiни. За характером економiчноi дiяльностi вони i органiзацiйно-господарськими та культурно-побутовими центрами. Сюди можна вiднести адмiнiстративний центр у Львiвськiй областi тАУ мiсто Миколаiв.

ЗвтАЩязок мiста та природи розглядаються у теорii та практицi мiстобудування як основа розвитку будь-якого мiста вiд малого мiста до крупного мегаполiсу. Тому зеленi насадження виступають у сучасному мiстобудуваннi як повноправнi конструктивнi елементи, що беруть участь в органiзацii мiськоi забудови, виконуючи роль центру чи осi просторового вирiшення мiського ансамблю, роздiляючи забудову чи обрамляючи мiсто та його житловi райони.

Нормативна база проектування обтАЩiктiв озеленення сприяi рацiональному використанню мiських зелених територiй. У систему зелених насаджень загального користування входять мiськi парки, сквери, бульвари, набережнi.

Сквери тАУ це зеленi насадження на площi чи вулицi, якi вiдiграють архiтектурно-декоративну роль i призначенi в основному для короткочасного вiдпочинку населення. Влаштовуючи сквери на територii мiста, можна бiльш рiвномiрно розмiстити зеленi насадження, одержати швидкий декоративний i санiтарно-гiгiiнiчний ефект. Залежно вiд функцiонального призначення сквери подiляються на такi найбiльш типовi групи: тихого вiдпочинку й прогулянок, монументальнi, iсторико-архiтектурнi, виставковi, iгровi. За розташуванням в мiськiй забудовi сквери подiляються на двi групи: сквери на площах i сквери на вулицях, якi можна розташовувати мiж будинками, перед окремими будiвлями.

При проектуваннi малих декоративних садiв загального користування, якими i сквери, першочергову увагу слiд звернути на композицiйну завершенiсть iх просторовоi органiзацii, правильне функцiональне використання територii, рацiональну органiзацiю пiшохiдного руху, мiсць вiдпочинку, а також на художнi якостi кожного з елементiв ландшафту.

Баланс територii скверу залежить вiд його основного призначення, мiсця розташування, розмiрiв i специфiки дiлянки. На архiтектурно-планувальну органiзацiю скверiв iстотний вплив маi рельiф мiсцевостi.

Композицiйна завершенiсть пейзажiв повинна досягатись у найкоротший термiн пiсля закладки скверу. Перш за все цьому сприятиме влаштування високоякiсних газонiв, посадка декоративних дерев i чагарникiв, красиве квiткове оформлення.

Рослинний матерiал становить основу садово-паркових композицiй, i надзвичайно активним емоцiйно-психологiчним фактором, який повинен враховувати архiтектор чи озеленювач.

Зеленi насадження в мiстах сприяють покращенню мiкроклiмату та санiтарно-гiгiiнiчних умов: сповiльнюють швидкiсть вiтру, затримують пил i аерозолi, поглинають газовi домiшки з повiтря, зменшують силу звукових хвиль тощо. Виконуючи екологiчнi функцii, зеленi насадження урбанiзованих територiй як складовi ландшафтноi архiтектури покликанi створювати природне пейзажне середовище.

Декоративнi дерева й чагарники, квiткове оформлення поряд з водними елементами, скульптурою формують естетичний вигляд конкретного обтАЩiкту.

Квiткове оформлення i одним iз роздiлiв декоративного мистецтва. Воно маi бути красивим i привабливим, повинно давати людинi естетичну насолоду й створювати гарний настрiй.

Мiський ландшафт, як i кожен садово-парковий пейзаж, не можливий без газону. Газон тАУ це гарне, вирiвняне й влаштоване травтАЩяне вкриття, яке складаiться з одного чи кiлькох дерноутворюючих видiв. Газони виконують як естетичну, так i санiтарно-гiгiiнiчну роль.

Важливим елементом функцiональноi та архiтектурно-художньоi органiзацii скверiв i декоративнi водоймища, фонтани, каскади, що позитивно впливають на емоцiйний стан вiдвiдувачiв.

В сучасному садово-парковому будiвництвi значне мiсце вiдводять малим архiтектурним формам: альтанкам, парковим меблям, декоративним вазам, скульптурi. Масштаб цих елементiв, характер застосованого матерiалу, колiрне рiшення та розмiщення повиннi вiдповiдати розмiрам i призначенню скверу, сприяти створенню середовища, сприятливого вiдпочинку людей.

В основi озеленення лежать архiтектурно-художнi принципи, якi забезпечують не лише естетизацiю довкiлля, але й покращують його санiтарно-гiгiiнiчнi й архiтектурно-планувальнi параметри.

Роздiл 2. Озеленення центральноi частини мiста Миколаiва

2.1 Розташування обтАЩiкту озеленення

Мiсто Миколаiв розташоване на лiвому березi р. Днiстер, за 38 км на пiвдень вiд обласного центру мiста Львова, i адмiнiстративним центром. Територiя мiста витягнулась з заходу на схiд . знаходиться в природнiй улоговинi.

Через мiсто з пiвночi на пiвдень пролягаi автострада мiжнародного значення Львiв-Стрий-Ужгород-Чоп та Львiв-Стрий-Чернiвцi. Таким чином, економiко-географiчне положення м. Миколаiва досить вигiдне, що позитивно позначаiться на його господарському розвитку.

ОбтАЩiкт дослiдження знаходиться в центральнiй частинi мiста Миколаiва.

Рис.1. Схема центральноi частини мiста Миколаiва

2.2 Природнi умови району дослiдження

Клiмат. Клiмат Миколаiвського району вiдповiдно до його географiчного положення i помiрно-вологий, перехiдний вiд морського помiрного до помiрно континентального. Протягом року переважаi помiрне морське повiтря з Атлантики, яке приносить взимку вiдлиги, хмарнiсть i снiгопади, а влiтку - прохолоду й ряснi дощi. РЖнодi проникають арктичнi повiтрянi маси. Взимку вони викликають ясну морозну погоду, а влiтку й восени - прохолодну з опадами.

Сумарна сонячна радiацiя за рiк становить 93 ккал/см2 , ефективне випромiнювання-23 ккал/см2, а радiацiйний баланс-4о ккал/см2.

Середньорiчна температура +7,9 С. Абсолютний мiнiмум - 32,2 С, а абсолютний максимум - +37 С. Середньомiсячнi температури коливаються вiд -3,8 С в сiчнi до +18,4 С у липнi. Опадiв випадаi 650-700 мм на рiк, з них у зимовий перiод - 150 мм (11%). Найбiльше число опадiв випадаi у липнi, серпнi й вереснi - по 83,1 мм (44 %).Лiтом опади випадають у виглядi зливових дощiв, якi сильно впливають на режим рiк. Рiчнi й мiсячнi суми опадiв часто коливаються. Снiговий покрив на територii району дуже нестiйкий. Бiльш-менш стабiльний вiн у другiй половинi листопада та сходить в серединi березня. Проте в цьому промiжку часу внаслiдок частих вiдлиг висота снiгового покриву часто зменшуiться. Бувають днi , що снiговий покрив зовсiм зникаi, а потiм знову поновлюiться. Висота снiгового покриву в середньому 10 -12 см, iнколи 25-40см.

Насиченi вологою повiтрянi маси переносяться захiдними й пiвденно-захiдними вiтрами, якi переважають протягом року. Рiдше вiтри дмуть iз пiвдня, пiвночi й сходу. На напрям вiтрiв у значнiй мiрi впливають Карпатськi гори.

Середня швидкiсть вiтрiв 6,8-10,8 м/с. Абсолютна вологiсть повiтря досягаi свого максимуму наприкiнцi липня.

У районi добре вираженi пори року iз певними ознаками вiтрового режиму, ходу температури, кiлькостi опадiв, хмарностi, умовами для сiльськогосподарських робiт.

Довго тривалiсть перiоду з температурою вище +5 С складаi 205-210 днiв , а з температурою вище +10 С тАУ 135-160 днiв. Без морозний перiод триваi 150-160 днiв. Середнi дати перших осiннiх приморозкiв найбiльш припадають на першу декаду жовтня, а найбiльш раннi тАУ на другу декаду вересня.

Глибина промерзання грунту: максимальна тАУ 61-70 см, мiнiмальна тАУ 25 см, середня тАУ 38 см.

Достатня кiлькiсть годин сонячного тепла, вiдсутнiсть рiзкого перепаду температур повiтря, а також невелика рiчна амплiтуда температур, вiдсутнiсть сильних вiтрiв протягом року сприяють вирощуванню сiльськогосподарських культур та використання територii району як зони вiдпочинку.

Рельiф. У геоморфологiчному вiдношеннi територiя Миколаiвського району дiлиться рiкою Днiстер на лiвобережну частину тАУ горбисте Опiсля та правобережну тАУ рiвнинне Передкарпаття.

Опiсля являi собою частину Львiвського плато з абсолютними висотами в межах району 340-405 метрiв, яке характеризуiться розчленованим рельiфом, наявнiстю горбистих гряд, розмежованих широкими долинами рiчок.

На площинах розвитку пiсковикiв схили ступiнчастi, а там , де виходять на поверхню пiски тАУ пологi.

У захiднiй частинi горби круто обриваються в заплаву р.Зубри. Передкарпаття являi собою рiвнину, частина якоi заболочена й часто заливаiться весняно-лiтнiми водами внаслiдок повеней i паводкiв. Рiвнинне Передкарпаття на пiвденному заходi обмежене рiзким уступом тАУ смугою передгiртАЩя Карпат. Абсолютнi висоти поверхнi рельiфу тут коливаються вiд 240 до 300 метрiв.

Пiвнiчна частина в значнiй мiрi розчленована ерозiiю рiчкових долин. Форми рельiфу мають характер плоско вершинних горбiв, витягнутих у широтному напрямi. В деяких мiсцях низовини плавним переходом зтАЩiднуються з платформенними височинами.

Рельiф району не становить труднощiв для розвитку сiльського господарства, прокладання транспортних шляхiв. Територiя району рiвнинна. Це сприяi будiвництву промислових пiдприiмств, сiльськогосподарських примiщень, житлових будинкiв тощо.

Територiя мiста Миколаiва витягнута з заходу на схiд i розташована у природнiй улоговинi, яка утворена текучими водами.

Геологiчна будова.На територii Миколаiвського району з пiвнiчного заходу на пiвденний схiд простягаiться двi геологiчнi структури: пiвденно-захiдна окраiна Схiдно-РДвропейськоi платформи та Перед карпатський прогин.

У геологiчнiй будовi району характернi верхньокрейдянi, верхньо - i середньомiоценовi та четвертиннi вiдклади. Вiдклади верхньокрейдяного вiку представленi ясно-сiрими мергелями, якi перекритi зеленуватими глауконiтовими пiсковиками та кремовими мергелями, а верхньо - i середньо мiоценовi тАУ глинами, пiсковиками та вапняками.

Потужнiсть товщi глауконiтових пiскiв 25-30 метрiв. Верхня частина мiоцену тАУ тридцятиметровий шар вапняку, який покритий сiрими глинами з прошарком пiсковикiв. Потужнiсть глин вiд 8 до 10 метрiв.

Четвертиннi вiдклади представленi комплексом елювiальних, озерно-елювiальних i делювiальних вiдкладiв. Елювiй , який складаiться iз щебеню i пiсковикiв, лежить шаром вiд 1,2 до 2 м на Корiнних породах мiоцену.

Озерно-алювiальнi вiдклади розповсюдженi в долинах рiчок i представленi сiро-голубими глинами, пiсками й галечниками. Сучасний алювiй складаi заплавнi тераси рiчок та представлений пiсками, супiсками та суглинками потужнiстю вiд 2 до 6 метрiв.

Гiдрологiчна характеристика. Внутрiшнi води району представленi рiчкою Днiстер та ii притоками: Щирок, Зубра, Верещиця, Летнянка. Нежухiвка, Бредниця, Колодниця, РЖловець. Рiчки, якi протiкають через територiю району, належать до басейну Чорного моря. Долини рiк переважно заболоченi, iх осушують мелiоративними системами.

Усi рiчки живляться за рахунок атмосферних опадiв i пiдземних вод, що виходять на поверхню у виглядi джерел.

Замерзають рiчки вкiнцi грудня, льодохiд починаiться на початку березня. Бувають веснянi, лiтньо-осiннi паводки, якi повторюються декiлька разiв у рiк пiсля випадання великоi кiлькостi опадiв. Пiд льодом рiки бувають 2-3 мiсяцi. Товщина льоду тАУ 12-55 см. Рiчковi долини мають широкi заплави та озеро виднi розширення.

Ставки мають рiзну площу - вiд 1,0 до 5,4 га.

Пiдземнi води в районi та iх запаси тiсно повтАЩязанi з геологiчною будовою, лiтологiчним складом порiд, фiзико-географiчними особливостям.

Пiдземнi води приуроченi до вiдкладiв четвертинного, третинного мезозойського й палеозойського перiодiв. Водоноснi горизонти палеозою та мезозою залягають на великiй глибинi, мають переважно пiдвищену мiнералiзацiю. Води четвертинних вiдкладiв поширенi в обмеженiй кiлькостi. Водоносним шаром i алювiй терас рiчкових долин. Високе залягання ТСрунтових вод часто сприяi заболоченню. Глибина залягання ТСрунтових вод коливаiться в межах 0,5-2м.

Живлення верхньотортонського водоносного горизонту вiдбуваiться за рахунок iнфiльтрацii атмосферних опадiв, а також за рахунок водоносного горизонту нижньотортонських вiдкладiв.

Водоносний горизонт нижньотортонських вiдкладiв приурочений до вапнякiв, пiсковикiв i пiскiв. Це води переважно гiдрокарбонатного-кальцiiвого типу.

Грунти та земельнi ресурси. ТРрунтовий покрив i рiзноманiтним, що зумовлено умовами рельiфу, зволоженням i мозаiчнiстю материнських порiд. ТРрунтоутворюючими породами i мергелi, вапняки, суглинки, пiсковики, пiски. На територii району поширенi такi основнi типи грунтiв: дерново-пiдзолистi, дерново-глеiвi, сiрi опiдзоленi й опiдзоленi чорноземи, торфоболотнi, лучнi, лучно-болотнi та торфовища.

Дерново-пiдзолистi, пiщанi, глинисто-пiщанi складають основний фонд орних земель. Цi грунти поширенi на понижених рiвнинних дiлянках з неглибоким заляганням ТСрунтових вод. Вони характеризуються низькою природною родючiстю, мають мало гумусу, кислi, орний шар невеликий. Грунти цього типу використовуються пiд посiви сiльськогосподарських культур та пiд сiнокоси.

Дерново-глеiвi грунти займають територiю терас Днiстра i Зубри. Вони сформувались на алювiальних-делювiальних суглинисто-пiщаних вiдкладах. Глибина оглеiння коливаiться вiд 30 до 100 см.

Сiрi опiдзоленi грунти в основному використовуються пiд кормовi угiддя. Поширенi вони в заплавi рiчки Нежухiвки. Кормовi угiддя на даних грунтах у дощовi перiоди настiльки перезволожуються, що вимокаi вся рослиннiсть.

Свiтло-сiрi, сiрi та темно-сiрi опiдзоленi грунти, якi займають значну площу району, поширенi на пiдвищених елементах рельiфу. Вони легко пiддаються змиву. Цi грунти потребують мiнеральних та органiчних добрив, а також вапнування.

Чорноземи опiдзоленi поширенi на пiвднi району, мають стiйку структуру.

Лучнi, лучно-болотнi, торфово-болотнi та торфовища поширенi на понижених елементах рельiфу в умовах пiдвищення рiвня грунтових вод.

Низиннi торфовища розвинулись в умовах надмiрного зволоження пiд пологом болотноi рослинностi. По мiрi розвитку торфовищ iх верхнiй шар поступово мiнералiзуiться, торфовища у верхньому шарi добре гумусованi.

Рослинний свiт. Територiя району знаходиться на межi природних зон мiшаних i широколистяних лiсiв, а те, що лiси трапляються не на всiй площi, i наслiдком дiяльностi людини (вирубування, випалювання).Лiси займають площу понад 16925 га, в тому числi 3350 га експлуатацiйних. Лiси представленi широколистяними, хвойними й мiшаними угрупуваннями. Основними лiсоутворюючими породами i дуб, бук. Крiм цих порiд росте ялина, сосна, вiльха , осика, клен, липа, явiр, ясен, береза, верба, втАЩяз, якi не мають експлуатацiйного значення. Велику шкоду лiсам завдають надмiрнi вирубки, якi перевищують розрахункову лiсосiку. Внаслiдок чого тiльки невелика частина лiсiв i пристигаючи ми, iншi тАУ молодняки та середнього вiку, а понад 500 га потребуi вiдновлення.

Територiя, яка знаходиться пiд лiсами, складаi 6,7 % вiд загальноi площi району.

У пiдлiску ростуть кущi лiщини, шипшини, ожини, барбарису, бузини чорноi, вовчi ягоди, глоду звичайного, малини, терну.

На луках ростуть злаки (костриця, стоколос, тимофiiвка, тонконiг), вологолюбне рiзнотравтАЩя (осока волосиста, копитняк, подорожник, барвiнок, вороняче око), а також кульбаба конюшина, дзвоники, звiробiй, конвалiя, чебрець, суницi лiсовi та iншi.

Болотна рослиннiсть представлена сфагновим мохом, мохом зозулин льон, злаковими, осокою, очеретом, хвощем, росичкою.

Росте багато декоративних i екзотичних порiд, якi аклiматизувались.

Тваринний свiт. Фауна району багата й рiзноманiтна. РЖз птахiв найбiльш поширенi курiпки, яструби, дятли, шпаки, дикi гуси, дикi качки, кулики, лиски, бiлi лелеки, курочки, перепiлки, сови, рябчики, синицi, ворони, сороки, горобцi, чайки, лебедi шипуни, зозулi, деркачi, дрозди, iволги, журавлi, ластiвки, жайворонки, граки, снiгурi, стрижi, дикi кури та iншi.

Серед ссавцiв широке розповсюдження мають землерийка, бурозубки, бiлки, зайцi, кроти, тхори, лисицi, дикi свинi, пацюки, мишi, iжаки, горностаi.

2.3 Програма та методика робiт

Метою бакалаврськоi роботи i розроблення проекту благоустрою та озеленення центральноi частини мiста Миколаiва, агротехнiки створення зелених насаджень i догляд за ними.

При виконаннi робiт поставленоi мети передбачаiться виконати наступнi завдання:

- лiтературний пошук по темi;

- дослiдження природних умов району;

- аналiз iснуючого стану благоустрою та озеленення;

- розроблення проекту благоустрою та озеленення центральноi частини мiста Миколаiва;

- розроблення агротехнiки створення зелених насаджень i догляду за ними.

Пiсля визначення програмних питань теми методика дослiджень розробляiться послiдовно для кожного питання.

2.4 Характеристика обтАЩiкту дослiдження

ОбтАЩiктом дослiдження i сквер, що розташований в центральнiй частинi мiста Миколаiва. Вiн призначений для короткотривалого вiдпочинку вiдвiдувачiв. Територiя скверу служить для проведення концертiв, мiтингiв, зборiв громади мiста та iнших урочистостей.

Даний сквер маi монументальний характер. На його територii 12 сiчня 1991 року було встановлено памтАЩятник Т.Г.Шевченку (скульптор А.Величко). Також тут знаходився памтАЩятник Загиблим воiнам УПА, але у 2002 роцi на цьому мiсцi було освячено скульптуру Матерi Божоi.

Навколо скверу розташованi житловi будинки, РВ УМВС Украiни, мережа магазинiв, райдрукарня, гiмназiя.

Даний сквер залежно вiд особливостей просторовоi органiзацii насаджень можна вiднести до напiввiдкритих, оскiльки на територii поiднуються вiдкритi дiлянки партерного типу з високими деревними насадженнями, що роздiляють сквер на ряд взаiмозвтАЩязаних просторiв. Рельiф територii рiвнинний.

Сквер i мiсцем вiдпочинку жителiв i гостей.

2.5 Результати проведених дослiджень

Слiд зауважити, що озеленення скверу i досить рiзноманiтним. Також тут проведено низку заходiв по благоустрою територii. Зокрема, i лавочки для вiдпочинку вiдвiдувачiв, урни, декоративнi лiхтарi, якi вдень виконують роль своiрiдних скульптур, а ввечерi збагачують сквер новими художнiми якостями.

Але i певнi недолiки в агротехнiцi створення та експлуатацii садово-паркового обтАЩiкту.

Для даноi територii характерне значне рекреацiйне навантаження, оскiльки сквер знаходиться в центральнiй частинi мiста.

Квiткове оформлення виконано на досить низькому рiвнi, не ведеться належного догляду за газонами, повнiстю вiдсутнiй чагарниковий ярус. Проте насадження потребуi частковоi реконструкцii. Обстежуючи зеленi насадження скверу можна видiлити механiчнi пошкодження дерев, а також захворювання, зумовленi ентомошкiдниками та фiтохворобами.

Слiд звернути увагу на благоустрiй територii. Освiтлення виконане на вiдносно належному рiвнi, достатньо розвинута дорожньо-стежкова мережа, проте i не вистачаi лавочок для вiдпочинку вiдвiдувачiв, а також урн для смiття.

Негативним моментом i те, що дана територiя оточена з усiх бокiв дорогами, де спостерiгаiться iнтенсивний транспортний рух. Тому i високий рiвень загазованостi та запиленостi повiтря.

Роздiл 3. Проект заходiв

3.1 Аналiз результатiв дослiджень

Дослiдження показали, що на даний момент стан благоустрою та озеленення центральноi частини мiста потребуi проведення певних заходiв для пiдвищення естетичного вигляду та забезпечення належного рiвня функцiонування скверу.

Будiвництво й догляд за садово-парковими обтАЩiктами проводить миколаiвське а житлово-комунальне управлiння та ряд приватних пiдприiмств.

Аналiзуючи результати дослiджень слiд зазначити, що зеленi насадження лише частково виконують вiдведенi iм санiтарно-гiгiiнiчнi функцiй. Давно не насаджувались новi види, а iснуюче насадження з роками втрачаi свiй естетичний вигляд.

Квiткове оформлення потребуi бiльш професiйного пiдходу, в окремих мiсцях повнiстю витоптане травтАЩяне вкриття. Асортимент трав майже не диференцiйований за типами газонiв. Експлуатацiя газону включаi лише скошування, та й те не регулярне.

Недолiком органiзацii благоустрою i мала кiлькiсть архiтектурних форм, якi позитивно впливають на емоцiйно-психологiчний стан вiдвiдувачiв, не вистачаi паркових лавочок для вiдпочинку та урн для смiття.

3.2. Напрями та шляхи вдосконалення дослiджуваного обтАЩiкту

Для вдосконалення стану озеленення та благоустрою обтАЩiкту дослiджень слiд провести низку заходiв, розробити шляхи вирiшення iснуючих проблем.

Зеленi насадження скверу потребують реконструкцii, яка полягаi у вирубцi суховершинних i хворих дерев. При цьому залишають найбiльш здоровi, життiздатнi та довговiчнi дерева.

Також треба ввести чагарниковий ярус для пiдвищення бiологiчноi стiйкостi насаджень i естетичностi вигляду насадження. Введення декоративних форм дерев i чагарникiв покращить видовий склад деревостану, створить бiльш цiкавi пейзажi.

Потрiбно звернути увагу на пiдбiр асортименту трав для газонiв. Також потрiбно вести належний догляд за газонами. Адже нерегулярне скошування, не виконання таких операцiй як прочiсування, проколювання дернини, боротьби з буртАЩянами несвiдомо сприяi переведенню партерних i звичайних садово-паркових газонiв у категорiю лучних. Цi газони з екологiчноi точки зору ближчi до природи, але у скверi вони не виконують тих функцiй, як запроектованi типи. Оскiльки у скверi майже немаi квiткового оформлення, потрiбно запроектувати бiльшу кiлькiсть квiтникiв

Одним iз напрямiв вдосконалення обтАЩiкту i пiдвищення рiвня благоустрою. Потрiбно створити бiльше мiсць вiдпочинку, тобто поставити лавочки. Бiля них можна поставити декоративнi вази й скульптури, щоб милували око вiдвiдувачiв.

Рис.4. Приклади садово-паркових лав

Особливий настрiй у скверах створюють воднi елементи, тому доцiльно запроектувати фонтан.

Треба збiльшити кiлькiсть урн для смiття.

У формуваннi скверiв велике значення маi правильний пiдбiр типiв покриття, iх експлуатацiйнi та декоративнi якостi. На дорiжках доцiльно створювати покриття з рiзних типiв бетонних i камтАЩяних плит.

Рис.5. Типи покриття

Потрiбно проводити догляд як за зеленими насадженнями, так i за елементами благоустрою.

Догляд за дорiжками й майданчиками включаi такi види робiт: пiдмiтання, збирання випадкового смiття, прибирання снiгу, видалення трави з узбiч i водовiдвiдних канав.

Догляд за парковими меблями включаi iх миття, очищення вiд пилу та снiгу, поточний ремонт.

Якщо професiйно запроектувати та правильно доглядати за садово-парковими обтАЩiктами, вони будуть милувати око протягом тривалого часу.

Роздiл 4 Агротехнiка озеленення

4.1. Агротехнiка створення зелених насаджень

Порушення технологii посадки дерев i чагарникiв в багатьох випадках i причиною недовговiчностi, низькоi декоративностi, захворювань, а також загибелi рослин.

Садiння дерев. Яму пiд посадку викопують таких розмiрiв, щоб в нiй можна було вiльно розмiстити корiння дерева. Середня глибина ями становить 70-120 см.Ями пiд саджанцi рекомендуiться викопувати за 7-10 днiв до посадки. Пiсля викопування яму на 2/3 об'iму засипають рослинним ТСрунтом. Перед засипкою в дно ями, дещо вiдступивши вiд центру, забивають посадочний кiл завтовшки 5-6 см, а потiм горбочком насипають землю. Саджанцi опускають в яму, нагорбик, розправляючи при цьому коренi, встановлюючи як можна ближче до посадочного колу. Через яму (з краю на край) перекидають планку , яка вкаже рiвень землi по центру ями, при цьому коренева шийка повинна знаходитися на 5-8 см вище рiвня планки, щоб пiсля того, як рослина разом iз землею осяде, шийка опинилася на рiвнi поверхнi. Коли рослина встановлена на необхiднiй висотi, яму починають засипати землею. При цьому слiд обережно засипати коренi, накладаючи землю до кореневоi шийки. Землю слiд сильно ущiльнювати шляхом пошарового ущiльнення. Коли яма заповнена, по ii периметру встановлюють валик iз ТСрунту.

Садiння чагарникiв. Середня глибина ями для чагарникiв становить 30-60 см. Чагарники висаджуються в ранiше пiдготовленi котловани, котрi заповнюють ТСрунтом на 15-20 см вище поверхнi дiлянки з врахуванням усадки. Коренi при посадцi вiльно розподiляються по ТСрунту у вiдкритiй ямi, а потiм засипають землею. Землю пошарово ущiльнюють носком ноги. Пiсля посадки по периметру котловану влаштовують ТСрунтовий валик для утримування води. Норма поливу - 20-30 л на одну рослину. Поверхню посадкового мiсця вкривають дрiбним торфом або рубленою травою.

Влаштування газонiв. Травостiй на газонах може створюватись методами посiву газонних трав, посадкою вегетативних органiв трав й розкладкою дернини. Посiв i найбiльш поширеним i вiдносно дешевим способом створення газонiв. Для отримання стiйкого, довговiчного газону слiд ретельно пiдготовити пiдгрунтовий шар, провести рихлення грунту основи газону на 15-20 см

Оптимальними строками висiву i весна та рання осiнь. Рекомендуiться висiвати спочатку крупне насiння iз загортанням до 3 см, потiм дрiбне тАУ на глибину до 0,5-1,5 см. Також проводять пiсляпосiвне прикатування грунту.

Важливим моментом у посiвi i визначення потреби насiння газоноутворюючих трав Визначення потреби у насiннi наведено в табл.1.

Таблиця 1

Вiдомiсть асортименту газонних трав

Влаштування квiтникiв. Товщина родючого шару повинна бути не менше 20-40 см. Спочатку планують, очищають дiлянку, потiм засипають ТСрунт, заправлений добривами (гнiй - 80, азот - 10, фосфор - 9, калiй-10 г/м²). Пiдготовку ТСрунту здiйснюють за 2-3 тижнi до посадки. Перед посадкою ТСрунт вирiвнюють граблями, розбивають на дiлянки з розмiрами в залежностi вiд видiв рослин.

Рано навеснi висiвають однорiчники з добрим вегетацiйним перiодом (флокси та iн.) Насiння цинii та iнших теплолюбних однорiчникiв висiвають у другiй декадi травня.

Асортимент квiткового матерiалу наведено в табл. 2.

Таблиця 2.

Вiдомiсть асортименту квiтiв

4.2. Агротехнiка догляду за зеленими насадженнями

Догляд за деревами та чагарниками. У весняний та весняно-лiтнi перiоди максимального росту коренiв рослини слiд забезпечувати елементами ТСрунтового живлення та водою.

В осiннiй перiод, а також наприкiнцi лiта пiд час активiзацii росту коренiв" забезпечення рослин фосфором, калiiм та водою пiдвищуi стiйкiсть рослинному органiзму в зимовий перiод.

Органiчнi добрива розподiляють рiвномiрно по пристовбурнiй площi по проекцii крони, дещо вiдступивши вiд кореневоi шийки рослини. Пiсля розподiлу добрива вносять в ТСрунт, тобто перекопують поверхню площадки.

Всi порiзи кори та деревини необхiдно огладити гострим садовим ножем для того, щоби поверхня рани була рiвною. На цю поверхню слiд нанести шар масляноi фарби на олiфi, а ще краще змастити садовою замазкою. Для попередження сонячного опiку кору рослин з нiжною корою можна фарбувати сумiшшю ТСрунту i гашеного вапна. Пошкоджену при опiках кору зрiзають гострим ножем та замазують масляною фарбою. Розчищену порожнину дупла, яке утворилося в результатi бактерiальноi гнилi, покривають 3-5% розчином мiдного купоросу, 3% розчином кремнiй органiчноi смоли i т.д. Дупла покривають кам'яновугiльним лаком, а потiм у порожнечу закладають пломбу.

Формувальна обрiзка - цей вид обрiзки застосовують з метою збереження крони рослини або надання iй вiдповiдноi форми, у молодому вiцi проводять слабу обрiзку, так звану прищипку пагонiв, на одну, на двi, iнодi на три бруньки, не бiльше 20-30% рiчного приросту, в середньому вiцi проводять укорочення пагонiв до 50% довжини рiчного приросту.

Санiтарну обрiзку проводять на протязi всього перiоду вегетацii, вилучаючи при цьому гiлля бiля самоi iх ос

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi