Аналiз та дослiдження стану мiжнародного туризму i розробка проектних рiшень

Змiст

Вступ

1. Аналiз та дослiдження стану туристичного бiзнесу за кордоном та в Украiнi

1.1. Науково-методичнi аспекти органiзацii та управлiння туристичною дiяльнiстю

1. 1. 1. Менеджмент у сферi туризму

1. 1.2. Маркетинг туристичноi дiяльностi

1. 1.3. Фiнанси та бухгалтерський облiк туристичних операцiй

1. 1.4. Логiстика та управлiння ризиками у ЗЕД

1.2. Органiзацiя та управлiння туристичним бiзнесом за кордоном

1.3. Основнi тенденцii розвитку мiжнародного туризму в краiнах свiту

1. 4. Стан туристичного бiзнесу в Украiнi

1.5. Сiльський зелений туризм в Украiнi

1.6. Огляд законодавчоi бази та сучасноi науковоi лiтератури з питань органiзацii та управлiння мiжнародним туризмом

1. 7. Загальнi висновки на пiдставi дослiджень та постанова задач для розробки проектних рiшень щодо розвитку туристичного бiзнесу на Херсонщинi

2. Аналiз дiяльностi суб'iктiв туристичного бiзнесу та ii координацii з боку управлiння у справах молодi, спорту та туризму Херсонськоi облдержадмiнiстрацii (УСМСтаТ)

2.1. РЖнфраструктура туристичноi iндустрii та ii суб'iкти на Херсонщинi

2.2. Характеристика УСМСтаТ

2. 2. 1. Цiлi, завдання, функцii УСМСтаТ в туристичнiй галузi

2. 2. 2. Механiзм управлiння туристичною дiяльнiстю на Херсонщинi

2. 2. 3. Механiзм лiцензування туристичних пiдприiмств

2. 3. Аналiз стану туристичноi дiяльностi в Херсонськiй областi. SWOT-аналiз

.24. Аналiз дiяльностi туристичноi бази iменi Остапа Вишнi (с. Кринки)

2.5 Оподаткування туристичних операцiй. РЖмпорт та експорт туристичних послуг

3. Розробка проектних рiшень щодо розвитку мiжнародного туризму на Херсонщинi

3.1. Рекомендацii щодо удосконалення роботи УСМСтаТ. Розробка аналоговоi моделi управлiння мiжнародним туризмом на Херсонщинi

3.2. Пропозицii щодо вдосконалення рекламно-iнформацiйноi дiяльностi

3.3. Рекомендацii щодо застосування нових iнформацiйних технологiй в менеджментi мiжнародного туризму

3. 4. Пропозицii щодо iнвестицiйноi полiтики та сертифiкацii готельних послуг

3.5. Пропозицii щодо розвитку нових форм мiжнародного туризму

3.6. Рекомендацii щодо розвитку дитячого туризму на Херсонщинi

3.7. Проведення туристського районування територii Херсонськоi областi

3.8. Розробка бiзнес-плану суб'iкту ЗЕД тАФ туристичного комплексу етнiчного напрямку ВлХерсонський хуторокВ»

3.9. Розробка комп'ютерноi задачi ВлАналiз чутливостi прибутку до змiни аналiзуiмих факторiвВ»

3.10. Основнi проектнi рiшення щодо розвитку мiжнародного туризму на Херсонщинi.

4. Безпека життiдiяльностi людини, охорона працi та навколишнього середовища

4.1. Забезпечення безпеки життiдiяльностi людини

4.2. Охорона працi, протипожежна безпека

4.3. Керiвництво охороною навколишнього середовища

Висновок

Перелiк використаних джерел

Додатки

Реферат

Робота вирiшуi теоретичну проблему нерозвиненостi мiжнародного туризВнму на Херсонщинi, визначаi прiоритетнi шляхи його розвитку та новi методи управлiння мiжнародним туризмом. В роботi вирiшенi практичнi завдання та розробленi проектнi рiшення щодо полiпшення управлiнського складу галузi мiжнародного туризму, впровадження i розвитку нових видiв туризму, пiдвищення ефективностi рекламно-iнформацiйноi дiяльностi в галузi мiжнаВнродного туризму, розвитку дитячого туризму, туристського районування територii Херсонськоi областi, пiдвищення ефективностi дiяльностi суб'iктiв туристичноВнго бiзнесу Херсонщини.

Загальна спрямованiсть роботи тАФ розвиток мiжнародного туризму в Херсонськiй областi.

Робота на тему: ВлАналiз та дослiдження стану мiжнародного туризму та розробка проектних рiшень щодо його розвитку в Херсонськiй областiВ» виконана на базi управлiння у справах молодi, спорту та туризму облдержадмiнiстрацii.

Основна мета дослiдження тАФ аналiз стану мiжнародного туризму для розробки проектних рiшень щодо його розвитку в Херсонськiй областi. ЗастосоВнваний метод дослiдження тАФ економiчний аналiз.

Отриманi результати мають теоретичну i практичну значимiсть, особливо, розроблений бiзнес-план суб'iкту ЗЕД тАФ туристичного комплексу етнiчного напрямку ВлХерсонський хуторокВ», i можуть застосовуватися управлiнням у справах молодi, спорту та туризму облдержадмiнiстрацii та суб'iктами туристичВнного бiзнесу в процесi органiзацii та управлiння мiжнародним туризмом.

Науковий керiвник роботи тАФ доцент к. т. н. Волков К. М.

Робота складаiться з 4 роздiлiв, 9 додаткiв, 102 сторiнок, 5 таблиць, 7 малюнкiв, 45 лiтературних джерел.

Вступ

Тема розвитку мiжнародного туризму в Херсонськiй областi i дiйсно актуальною,так як саме ця прибуткова галузь економiки може стати однiiю з основних статей поповнення державного та мiського бюджету.

Херсонська область володii величезним потенцiалом для розвитку туризму i, зокрема, мiжнародного. Вона iдина з усiх областей Украiни маi вихiд до двох теплих морiв тАФ Чорного та Азовського, володii великим тАФ довжиною майже в 200 кiлометрiв узбережжям, що маi унiкальнi оздоровчi якостi та нiчим не поступаiться iншим украiнським курортам. Сприятливi клiматичнi умови, велика кiлькiсть санаторно-курортних закладiв надають можливостi для розвитку рекреацii. Природнi рекреацiйно-оздоровчi ресурси Херсонщини не вичерпуютьВнся клiматичними умовами. Родовища мiнеральних вод, цiлющих грязей, цiлком придатних для бальнеологiчного лiкування, роблять окремi райони Херсонськоi областi унiкальним мiсцем для вiдпочинку i змiцнення здоров'я. Херсонщина володii невичерпними природними багатствами: просторi лiсовi масиви, безлiч малих рiчок з прекрасними краiвидами, заказники, заповiдники, найкращi з яких, зокрема, заповiдник Асканiя-Нова мають свiтове значення. Крiм того ХерсонВнщина маi велику iсторико-культурну спадщину, що складалася протягом багатьВном столiть. Починаючи вiд часiв скiфiв i сарматiв, грекiв та венедiв Херсонщина була головною ареною розвитку iсторичних подiй в Пiвнiчному Причорномор'i. Про це свiдчать чисельнi пам'ятки старовини.

Розвиток мiжнародного туризму маi велике значення для Херсонщини. Це пов'язано з пiдвищенням його впливу на розвиток мiжнародних зв'язкiв, пожвавВнленням економiчного стану краiни та окремих регiонiв, можливiстю поповнення валютних надходжень.

Туризм позитивно впливаi на процес диверсифiкацii економiки, оскiльки надаi певний обсяг робiт для сумiжних галузей системи господарства, якi безпосередньо беруть участь в обслуговуваннi туристiв пiд час мандрiвки. Це стосуiться роздрiбноi торгiвлi, громадського харчування, готельного господарВнства, побутового обслуговування, зв'язку, виготовлення сувенiрiв та iнших товарiв туристичного призначення, сiльського господарства, будiвництва, рекВнламноi iндустрii, екскурсiйноi дiяльностi, культури та сфери розваг.

Надання туристичних послуг i вигiдним для держави з точки зору викорисВнтання ресурсiв. Зарубiжнi туристи платять за турпродукт, не вивозячи його з Украiни. РЖсторико-культурнi та архiтектурнi пам'ятки, природний потенцiал залишаiться на мiсцi. Особливiстю туристичних послуг i те, що споживачi (туристи) мають можливiсть корисно провести своi дозвiлля, отримати приiмнi враження вiд мандрiвки, оздоровитися, здiйснити шоп-тури, розширити культурВнно-пiзнавальний кругозiр, поiднати навчання з вiдпочинком, реалiзувати своi потенцiйнi можливостi у видах туризму спортивного спрямування.

Тема розвитку мiжнародного туризму i досить новою для Херсонськоi областi. Це пов'язано, по-перше, з вiдносною новiтнiстю спрямованостi краiни на мiжнароднi вiдносини. По-друге, в умовах переходу до ринкових вiдносин з'явилася необхiднiсть пошуку нових методiв управлiння туризмом i, зокрема, мiжнародним, розробки проектних рiшень щодо його розвитку.

Мета дипломноi роботи тАФ проаналiзувати стан мiжнародного туризму в Херсонськiй областi для розробки проектних рiшень щодо його розвитку. Для реалiзацii мети завданнями i:

1. Проаналiзувати стан туристичного бiзнесу в зарубiжних краiнах i в Украiнi.

2. Проаналiзувати дiяльнiсть суб'iктiв туристичного бiзнесу Херсонщини та координуючого державного органу в туристичнiй галузi тАФ управлiння у справах молодi, спорту та туризму облдержадмiнiстрацii (УСМСтаТ)

3. Проаналiзувати стан туристичноi дiяльностi на Херсонщинi.

4. Розробити проектнi рiшення щодо розвитку мiжнародного туризму в Херсонськiй областi.

Об'iктом дослiдження i управлiння у справах молодi, спорту та туризму облдержадмiнiстрацii. Предмет дослiдження тАФ стан мiжнародного туризму та дiяльнiсть УСМСтаТ на Херсонщинi. Методом дослiдження i економiчний аналiз туристичноi дiяльностi. Теоретична значимiсть отриманих результатiв полягаi у визначеннi нових методiв управлiння мiжнародним туризмом, розробки проектних рiшень щодо його розвитку. Прикладна цiннiсть отриманих результатiв полягаi у можливостi практичного використання УСМСтаТ та суб'iктами туристичноi дiяльностi Херсонськоi областi розроблених проектних рiшень щодо аналоговоi моделi управлiння мiжнародним туризмом на Херсонщинi, туристського районування територii Херсонськоi областi, i бiзнес-плану суб'iкта ЗЕД тАФ туристичного комплексу етнiчного напрямку ВлХерсонВнський хуторокВ» тощо.

На захист виносяться наступнi положення: аналiз стану туристичного бiзнесу в зарубiжних краiнах i в Украiнi; суб'iкти туристичноi iндустрii та ii iнфраструктура на Херсонщинi; цiлi, завдання, функцii УСМСтаТ; механiзм управлiння туристичноi дiяльностi на Херсонщинi; лiцензування суб'iктiв турисВнтичноi дiяльностi; аналiз стану мiжнародного туризму в Херсонськiй областi; система оподаткування; основнi проектнi рiшення щодо розвитку мiжнародного туризму в Херсонськiй областi; бiзнес-план суб'iкта ЗЕД тАФ туристичного комплексу етнiчного напрямку ВлХерсонський хуторокВ»

У першому роздiлi дипломноi роботи надаiться аналiз стану туристичного бiзнесу в зарубiжних краiнах i в Украiнi, висвiтлюються науково-методичнi аспекти органiзацii та управлiння туристичною дiяльнiстю, органiзацiя та управлiння дiяльнiстю i тенденцii розвитку мiжнародного туризму в зарубiжних краiнах, здiйснено аналiз стану сiльського зеленого туризму в Украiнi, оглядаiтьВнся законодавча база та сучасна наукова лiтература з питань органiзацii та управлiння мiжнародним туризмом, зроблено загальнi висновки на пiдставi дослiджень та визначенi завдання для подальшоi розробки проектних рiшень щодо розвитку туристичного бiзнесу на Херсонщинi. У другому роздiлi аналiзуiться дiяльнiсть суб'iктiв туристичного бiзнесу в Херсонськiй областi, надаiться характеристика УСМСтаТ, а саме: цiлi, завдання, функцii в галузi туризму, механiзм управлiння туризмом. Окремим пiдпунктом виноситься лiцензування як одна з найважливiших функцiй УСМСтаТ в галузi туризму. Також розглядаiться система оподаткування у туризмi i питання щодо експорту та iмпорту туристичних послуг. Наприкiнцi роздiлу проаналiзовано стан турисВнтичноi дiяльностi на Херсонщинi як результат дiяльностi управлiння в галузi туризму, здiйснено SWOT-аналiз. Також аналiзуiться дiяльнiсть суб'iкту екологiчного туризму на прикладi туристичноi бази iм. Остапа Вишнi, що в с. Кринки. Мета цього роздiлу тАФ порiвняння стану органiзацii туристичного бiзнесу на Херсонщинi i в зарубiжних краiнах, виявлення недолiкiв управлiння мiжнародним туризмом. У третьому роздiлi розробленi основнi проектнi рiшення щодо розвитку мiжнародного туризму в Херсонськiй областi, а саме: рекомендацii щодо полiпшення роботи управлiння, аналоговоi моделi управлiння мiжнародним туризмом, органiзацii нових видiв туризму, iнвестицiйноi полiтики в областi туризму та сертифiкацii готельних послуг, застосування нових iнформацiйних технологiй в менеджментi мiжнародного туризму, розвитку рекВнламно-iнформацiйноi дiяльностi, розвитку дитячого туризму на Херсонщинi. Наприкiнцi роздiлу здiйснено туристське районування територii Херсонськоi областi, розроблено бiзнес-план суб'iкту ЗЕД туристичного комплексу етнiчного напрямку ВлХерсонський хуторокВ» в якостi рекомендацiй щодо розвитку екологiчного, етнографiчного, дитячого туризму та мисливськоi дiяльностi. На основi вихiдних даних бiзнес-плану розроблено комп'ютерну задачу ВлАналiз чутливостi прибутку до змiни аналiзуiмих факторiвВ». У четвертому роздiлi аналiзуiться стан органiзацii безпеки життiдiяльностi людини, охорони працi та охорони навколишнього середовища в УСМСтаТ i в туристичнiй галузi загалом i надаються пропозицii щодо пiдвищення ефективностi керiвництва цими видами дiяльностi. На завершення надаються висновки щодо здiйсненоi роботи.

РОЗДРЖЛ 1. Аналiз та дослiдження стану туристичного бiзнесу

за кордоном та в Украiнi

1.1. Науково-методичнi аспекти органiзацii та управлiння туристичною дiяльнiстю

1. 1. 1. Менеджмент у сферi туризму

Структура органiзацii i управлiння туристичноi фiрми визначаiться задачаВнми i стратегiями компанii, що встановленi керiвництвом. Як i будь-яка органiзацiя туристична фiрма маi внутрiшнi середовище i пiдлягаi впливу факторiв зовнiшнього середовища. Внутрiшнi чинники, що вимагають уваги керiвВнництва,тАФ це цiлi, структура , задачi, технологiя i люди. Структура органiзацii i логiчним спiввiдношенням функцiональних зон i рiвнiв управлiння, що викорисВнтовуiться для досягнення цiлей органiзацii. Керiвник повинен враховувати зовнiшнi середовище в цiлому, так як органiзацiя i вiдкритою системою, що залежить вiд взаiмообмiну ресурсами i результатами дiяльностi з навколишнiм свiтом [29]. В основi системи туризму лежать двi субсистеми: суб'iкт туризму та об'iкт туризму. Оточуючий систему туризму свiт представлено економiкою, екологiiю, технологiями, полiтикою та соцiальною системою. Залежнiсть туризВнму вiд зовнiшнього середовища одна iз самих значних його характеристик та особливостей. Мiж субсистемами, мiж зовнiшнiми системами та системою туризму iснують визначенi взаiмозв'язки. У зв'язку з цим можна стверджувати, що туризм тАФ це вiдкрита система, котрою можна та потрiбно управляти, використовуючи методи та принципи сучасного менеджменту. Управляти туристичною системою тАФ одже оптимально розподiляти цiлi та задачi мiж структурниВнми пiдроздiлами та працiвниками органiзацii. Складовими структури управлiння i склад, спiввiдношення, розташування та взаiмозв'язок окремих пiдсистем органiзацii. Створення такоi структури спрямовано насамперед на розподiл мiж окремими пiдроздiлами органiзацii прав та вiдповiдальностi. У структурi управлiння органiзацiiю видiляються: ланки (вiддiли); рiвнi (щабель) керування; зв'язки (горизонтальнi та вертикальнi). В основi утворення ланки управлiння лежить виконання вiддiлом визначеноi функцii управлiння, а зв'язки, що встановлюються мiж вiддiлами, мають горизонтальний характер. Рiвнi управлiння знаходяться у вертикальнiй залежностi та пiдпорядковуються один одному за iiрархiiю [16]. Основне завдання економiчного управлiння туризмом полягаi у зведеннi витрат вiд туристичноi дiяльностi до мiнiмуму. Визначення витрат тiсно пов'язано з визначенням споживання в туризмi, що визначаiться як вартiсть товарiв та послуг, необхiдних для задоволення попиту туристiв. Розмiр витрат туристiв у першу чергу визначаiться частотою поiздок, iнтенсивнiстю iх подороВнжей та середньою тривалiстю поiздок. За допомогою ефективного управлiння можна збiльшити чистi економiчнi вигоди, тобто забезпечити перевищення економiчних результатiв над витратами. Для формування ефективноi структури управлiння необхiдно, з одного боку визначити параметри ефективностi структуВнри управлiння туризмом у цiлому, з iншого тАФ ефективнiсть прийнятих управлiнських рiшень. Для визначення ефективностi структури управлiння викоВнристовуються коефiцiiнти: ланковостi, територiальноi концентрацii, ефективностi органiзацiйноi структури управлiння. Управлiнськi рiшення, прийнятi керiвниками туристичних пiдприiмств, можна роздiлити на сильно - та слабоструктурованi. При прийняттi сильноструктурованих рiшень можна корисВнтуватися методами кiлькiсного аналiзу та електронного опрацювання даних. Застосування економiко-математичних методiв у розв'язаннi управлiнських проВнблем як критерiю вибору дозволяi використовувати цiльову функцiю, що, звичайно, треба максимiзувати або мiнiмiзувати. Максимiзувати можна прибуВнток, доходи, продуктивнiсть працi, а мiнiмiзувати тАФ витрати, час перерв, непродуктивнi втрати тощо. Для оцiнки варiантiв слабоструктурованих рiшень застосовують систему зважених критерiiв. Для цього проводиться порiвняльний аналiз усiх запропонованих варiантiв на орiiнтацiю на бiльш значимi критерii. Це можуть бути вартiсть, iмiдж фiрми-посередника, умови знижок i пiльг, якiснi параметри, географiчне положення тощо. [34]

Управлiння системою туризму повинно базуватися, у першу чергу, на стратегiчному плануваннi, у процесi якого розробляiться полiтика туристичноi фiрми, що подаi собою загальнi цiлi та норми вiдношень, що забезпечують життiздатнiсть та розвиток цiii структури. В основу полiтики туристичноi фiрми закладаються довготермiновi цiлi, фiлософiя, полiтика, культура пiдприiмства та його законодавчi правила. Доцiльно процес планування здiйснювати на вищому, середньому та нижньому рiвнях управлiння. На вищому рiвня управлiння оцiнюються тенденцii, що спостерiгаються в оточеннi органiзацii, визначаiться ймовiрне поводження конкурентiв. Головна задача планування на цьому рiвнi полягаi в розробцi тактики та стратегii поводження органiзацii у своiй ринковiй нiшi. На середньому рiвнi керування визначаються промiжнi цiлi на шляхи досягнення стратегiчних цiлей та завдань. На нижньому рiвнi здiйснюiться оперативне планування, мета якого досягнення загальних та головних цiлей органiзацii. Найважливiшим соцiально-економiчним результатом управлiння перВнсоналом необхiдно розглядати планування кар'iри робiтникiв як найзначущого структурного елемента в системi управлiння персоналом. [ 42].

В органiзацii управлiння важливе мiсце займаi врахування особливостей процесу трудовоi адаптацii працiвника. Це складний, двостороннiй процес мiж особистiстю та виробничо-трудовим середовищем, до якого вона входить. При трудовiй адаптацii розрiзняють первинну та вторинну адаптацii. Для первинноi адаптацii (початок трудовоi дiяльностi) характерним i емоцiйно-психiчний дисВнкомфорт починаючого працiвника. Вторинна адаптацiя здiйснюiться або при переходi працiвника на нове робоче мiсце зi змiною або без змiни професii, або при суттiвих змiнах виробничого середовища. [20].

Новий пiдхiд до професiйних якостей менеджерiв показуi необхiднiсть посилення iх позицiй у вищих та середнiх ланках управлiння туризмом, адже керiвництво крупних секторiв туризму, туроператорiв i турагентств добре розумii iснуючi проблеми управлiння великими туристичними потоками. Необхiдно застосовувати навчальнi програми, впроваджувати спецiальнi короткотермiновi курси та семiнари, що розвивають навички керiвника, розкривають його здiбностi та можливостi. Наприклад, росiйська мiжнародна академiя туризму пропонуi рiзнi сертифiкацiйнi семiнари, такi як ВлДiяльнiсть туристичних агентств та агентiвВ», ВлМенеджмент туроперейтингаВ» та iн. РМАТ також пропонуi всiлякi короткостроковi бiзнес-семiнари з видачею квалiфiкацiйного сертифiкату Академii по програмi навчання. [18.]

1. 1. 2. Маркетинг туристичноi дiяльностi

У туристичному бiзнесi як i в будь-якому iншому видi дiяльностi необхiдне вивчення проблем попиту та пропозицiй на ринках, тобто проведення маркетинВнгових дослiджень. При виконаннi послуг фiрма повинна орiiнтуватися на потреби туристiв, що визначають за допомогою опитування потенцiйних клiiнтiв. Не менш важливим джерелом iнформацii i й аналiз рекламних проспектiв i листiвок, що доставляються росiйськими та зарубiжними фiрмами-партнерами та конкуВнрентами.

Слiд враховувати, що за метою поiздки туризм класифiкуiться так:

1. Курортний туризм з метою вiдпочинку i лiкування.

2. Екскурсiйний туризм тАФ знайомство з природними, iсторичними i культурВнними пам'ятками.

3. Дiловий туризм тАФ для проведення дiлових переговорiв.

4. Науковий туризм тАФ знайомство з досягненнями науки i технiки, участь в конгресах, конференцiях i т. д.

За чисельнiстю учасникiв роздiляють груповий та iндивiдуальний туризм.

На схемi вiдображена структура потреб туристiв, що лежить в основi туристичноi програми i показуi, що органiзацiя турiв на вiдпочинок повинна враховувати такi фактори як мiсце вiдпочинку, престиж або навпаки економiю коштiв, а також вiк туристiв; при органiзацii дiлових поiздок i шоп-турiв особливе значення маi мiсцезнаходження краiни туризму, а для турпоiздок з метою навчання до останнього додаiться аналiз вiковоi структури туристiв, (див. мал. 1.1).

Мал. 1.1. Сегментацiя ринку мiжнародного туризму.

Процес створення будь-якоi туристичноi програми починаiться з розробки загальних цiлей, попереднiх прогнозiв, що базуються насамперед на вивченнi попиту споживачiв та пропозицii конкурентiв. В дiяльностi туристичних фiрм, особливо на етапi iх виходу на ринок, велике значення маi правильно розроблена рекламна кампанiя. Туристична кампанiя може бути нацiлена на турагентiв або на потенцiйних клiiнтiв. РЖнформацiя, що вiдноситься до першого виду розповсюдВнжуiться насамперед на туристичних виставках, де представляють свiй продукт всi найкрупнiшi компанii рiзних краiн. Дуже важливе значення в туристичнiй рекламi мають спецiалiзованi документи тАФ листiвки, брошури i т. д. Звичайно двозiрковий i бiльш високого класу готель випускаi своi власнi брошури, наявнiсть яких необхiдна насамперед в курортних зонах, центрах спортивних заходiв, архiтектурних i культурних центрах. Всi вищезгаданi засоби представВнляються турагентам туроператорами, якi використовують також проспекти курортних зон i вiдеореклами, де вiдображаються насамперед своiрiднiсть даноi мiсцевостi, культурнi традицii та iсторичнi пам'ятки. В цьому випадку основною метою, що обрана туроператором, i створення iмiджу того чи iншого регiону. [21].

Рекламою рiзноманiтних туристичних зон i турпрограм займаються насамВнперед туроператори: користуючись iнформованiстю потенцiйного споживача, публiкують невеличкi оголошення в друкованих чорно-бiлих виданнях, що стосуються запропонованих послуг i рiвня тарифiв. При цьому для майбутнiх клiiнтiв основним аргументом виступають низькi цiни.

Один iз основних етапiв тАФ просування товару. На мiжнародному рiвнi необхiдна не тiльки реклама, а й участь в мiжнародних ярмарках i виставках, що дають можливiсть привернути увагу не до одного конкретного продукту, а до фiрми в цiлому. Розрiзняють наступнi види виставок:

тАФ туристичнi виставки загального призначення для професiоналiв i публiки;

тАФ спецiалiзованi виставки, що органiзуються за визначеними критерiями, наприклад, зимовi види спорту;

тАФ багатоцiльовi ярмарковi експозицii.

Основними туристичними центрами, де органiзуються вiдомi в усьому свiтi ярмарки i виставки, i Брюссель, Мiлан, Люксембург, Париж, Лондон [26]

Окрiм сегментацii ринку i вибору маркетинговоi стратегii необхiдно врахоВнвувати, що туричтичнi послуги мають свiй життiвий цикл, що складаiться з декiлькох фаз:

1. Розробка тАФ перiод дослiдження ринку, аналiзу iнформацii, розрахунку вартостi послуг, пошуку партнерiв, налагодження зв'язкiв.

2. ВлЗапускВ» тАФ перiод розповсюдження рекламних оголошень, завоювання потенцiйних клiiнтiв, для якого характернi непостiйний об'iм збуту i коливання цiни.

3. ВлЗрiлiстьВ» тАФ перiод, коли турпродукт стаi вiдомим, з'являються постiйнi клiiнти, число бажаючих скористатися послугами зростаi, збiльшуiться об'iм продажу.

4. Спадання тАФ перiод, коли попит на даний вид послуг спадаi, якщо з'являються новi удосконаленi тури.

Необхiдно пильно аналiзувати i продукти, що i маловiдомими, новими для певного ринку, i добре вiдомi, для збуту яких потрiбна змiна iмiджу. Крiм того, для туризму характернi фази, що залежать вiд пори року. Вони основанi на перевагах клiiнтiв, якi можуть вибрати для вiдпочинку найбiльш принадний для iхнiх iнтересiв сезон.

1.1.3. Фiнанси та бухгалтерський облiк туристичних операцiй

Специфiка бухгалтерського облiку операцiй мiжнародного туризму випливаi iз рiзновидiв формування вартостi путiвки: для туристично-екскурсiйних фiрм, що формують вартiсть путiвки шляхом придбання окремих послуг; що займаються тiльки продажем путiвок; займаються посередницькою дiяльнiстю. Перший варiант являi собою звичайну схему роботи пiдприiмства, що реалiзуi продукцiю власного виробництва. Виходячи з цього, бухгалтерський облiк можна вести за схемою прийнятною для пiдприiмств, що реалiзують продукцiю власноВнго виробництва або, як зазвичай ii називають, Влза виробничою схемоюВ». Слiд * пiдкреслити, що такi фiрми часто припускаються характерноi неточностi: при пiдведеннi пiдсумкiв звiтного перiоду повнiстю закривають рахунки облiку витрат i визначають фiнансовий результат як рiзницю мiж виручкою вiд реалiзацii i сумою понесених збиткiв. Мiж тим, тут можливе утворення на кiнець звiтного перiоду залишкiв незавершеного виробництва i отримання авансiв пiд продаж путiвки. Слiд зауважити, що процеси формування, придбання i наступного продажу путiвки можуть бути розтягненi у часi, тому на практицi складають ж ситуацii, коли формування путiвки починаiться в одному звiтному перiодi, i закiнчуiться в iншому, або при роботi по другому варiанту, придбання путiвки та ii перепродаж здiйснюiться в рiзних звiтних перiодах. Виходячи з цього, в дiяльностi туристичноi фiрми повинно бути чiтко вiдзначено, яким чином фiксуються основнi господарськi операцii, такi як: отримання авансу вiд iнших органiзацiй за надання послуг; отримання авансу вiд туриста за путiвку; надання послуг iншiй органiзацii; передача путiвки туристу; видача авансу iншим органiзацiям; отримання вiд iнших органiзацiй гарантiй на отримання окремих послуг [28].

Фiнансова дiяльнiсть пiдприiмства охоплюi процеси формування, руху та забезпечення збереження майна. Фiнансовий стан i результатом господарськоi дiяльностi i характеризуiться фiнансовою стiйкiстю, платiжеспроможнiстю та лiквiднiстю. Пiдприiмство вважаiться платiжоспроможним, коли його загальнi активи бiльшi, нiж довгостроковi i короткостроковi зобов'язання, i лiквiдним, коли поточнi активи бiльшi, нiж короткостроковi зобов'язання. При цьому необхiдно вважати, що фiнансове управлiння дiяльнiстю i наявнiсть грошових коштiв бiльш важливе, нiж поточний прибуток, а вiдсутнiсть грошових коштiв банку може призвести до кризи фiнансового стану [15]. Показники можна вважати задовiльними i добрими у випадку низьких затрат та вiдсутностi заборгованостi. Саме цей фактор значно пiдвищуi коефiцiiнти, тож необхiдно розглянути рентабельнiсть i результати звiту по прибутку. Для оцiнки ефективностi зовнiшньоекономiчних операцiй (ЗЕО) можуть застосовуватися показники результативностi проектiв: чистий приведений прибуток, ефективнiсть витрат/вигiд (рентабельнiсть), внутрiшня ставка рентабельностi, термiн окупаiмостi. З урахуванням структури ЗЕО зараз в Украiнi переважним i аналiз ефективностi ЗЕО за критерiiм ефективностi витрат. Але часто суб'iкти працюють в умовах числовоi iнформацii, замiсть якоi використовують лiнгвiстичну, що отримуiться вiд спецiалiстiв, експертiв. Традицiйний матемаВнтичний апарат працюi з такою iнформацiiю погано. Тому можна використовувати апарат нечiткоi (fuzzy тАФ анг.) математики. Таке рiшення пропонуiться для багатокритерiальноi оцiнки в системах пiдтримки прийняття iнвестицiйних рiшень на рiвнi пiдприiмства, для менеджменту компанii та iн. РЖнструментальна основа тАФ потужний комплекс сучасних нечiтких програмних продуктiв: програВнма Fuzzy Calculator для розрахункiв з нечiткими але цифровими даними, настройка Fuzzy for Excel до електронних таблиць MS Excel, унiверсальна нечiтка експертна система ExPro. [19].

1.1.4. Логiстика та управлiння ризиками у ЗЕД

Логiстика тАФ це мистецтво планування, контролю та управлiння, комбiнування всiх видiв дiяльностi пiдприiмства та його пiдроздiлiв, пов'язаних з матерiальними ресурсами та вiдповiдною iнформацiiю. Концепцiя логiстичноi системи ЗЕО пов'язана з проблемами забезпечення матерiальних ресурсiв, поставок товарiв, а основна логiстична функцiя пов'язана з оптимiзацiiю витрат i пiдвищення ефективностi ЗЕО. В свою чергу, це нерозривно пов'язано з задачами прогнозування, оцiнки шансiв i ризикiв ЗЕО на основi попиту, оптимiзацii поставок i запасiв, з проблемами iнформацiйного забезпечення, збуту, а також докорiнного опрацювання митного оформлення з урахуванням податкiв, мита та iн. Матерiалопоток у ЗЕО може бути наданий у видi руху: товару (iмпорт, експорт), давальницькоi сировини (вивiз, ввiз), обладнання (iнвестицii, лiзинг, оренда). Важливими моментами логiстики ЗЕО i: транспортнi аспекти логiстики, управлiння запасами при проведеннi експортно-iмпортноi операцii, полiтика цiн в логiстичнiй системi ЗЕО, документообiг та iнформацiйнi потоки. Основними напрямами транспортноi логiстики i маршрутизацiя, вартiсть транспортного обслуговування, оптимiзацiя взаiмозв'язкiв з метою управлiння запасами. В логiстичнiй системi ЗЕО при проведеннi операцii купiвлi-продажу, консигнацii виникаi задача мiнiмiзацii сумарних витрат всiх складових операцii, пов'язаних з рухом та зберiганням запасiв продукцii на митно-лiцензiйному складi або власноВнму складi. В логiстицi пiд поняттям послуга розумiються прийоми просування товару, стимулювання збуту, виробничi процеси, пов'язанi з полiпшенням якостi продукцii. Рiшення, що приймаiться в межах товарноi полiтики, повинно визнаВнчати наступнi позицii: номенклатуру товарiв, ширину, глибину i гармонiйнiсть асортиментних груп товарiв, якiсть i стандартизацiю товару, його модифiкацiю, кiлькiсть кожного виду товарiв та iн. . Формування i оцiнка цiнових стратегiй в умовах ринку тАФ складний процес, який необхiдно здiйснювати з урахуванням загальних цiлей компанii (ВлвиживанняВ», Влмаксимiзацiя поточного прибуткуВ», Влмаксимiзацiя долi ринкуВ», Вллiдерство за якiстюВ») i починати з визначення цiлей i завдань конкретноi операцii. Також необхiдно визначити цiльовi ринки, на яких буде дiяти логiстична система, можливостi цих ринкiв i компанiй логiстичноi системи задовольнити ринковий попит. А також типи ринкiв з урахуванням ступеню свободи конкуренцii та цiноутворення. Рух цiн на ринку визначаiться попитом та пропозицiiю. Найчастiше використовують спрощенi принципи форВнмування цiни: Влза цiною покупцяВ», Влза лiдеромВ», Влвiд цiни конкурентiвВ» або Влбеззбитковостi з цiльовим прибуткомВ», Влзняття вершкiвВ», а в залежностi вiд спiввiдношення цiни i якостi товару тАФ стратегii Влпремiальних нацiнокВ», ВлекономiiВ», Влзавищеного соцiального значення товаруВ».

Ефективнi результати експертно-аналiтичного планування ЗЕО можна отриВнмати при використаннi вiдповiдних програмних продуктiв. Вхiдними даними i iнформацiя про комерцiйну пропозицiю (оферту) або юридично закрiпленi положення договору, а також додаткова iнформацiя, необхiдна для розрахункiв, оформлена у виглядi вербальноi постановки задачi. Вихiдними документами i: результати розрахунку та аналiзу витрат по всiх логiстичних системах ЗЕО; звiт про якiсний аналiз поля ризикiв; сiтьовий графiк виконання зовнiшВнньоекономiчного проекту, що враховуi розподiл ресурсiв, часу, документообiг на iн.; ризик-рапорт проведення ЗЕО; звiт про маркетиговi умови на ринку; остаточВнний звiт про фiнансово-економiчну ефективнiсть та безпеку ЗЕО.

Проблема ризикiв i однiiю з ключових у пiдприiмницькiй дiяльностi. Головною причиною виникнення ризикiв в бiзнесi i невизначенiсть, викликана постiйною нестабiльнiстю економiчних процесiв, обмеженостi i неповноти iнформацii про них, вiдсутностi чiтко визначених цiлей i критерiiв оцiнки дiяльностi пiдприiмства. З кiнця 80-х рокiв на заходi отримало широкий розвиток i застосування систем ризик-менеджменту, основними правилами якого i: не можна ризикувати бiльш, нiж дозволяi власний капiтал, треба думати про наслiдки ризику, позитивне рiшення приймаiться лише при вiдсутностi суттiвих вагань. Органiзацiя ризик-менеджменту передбачаi проведення наступних дiй: iдентифiкацiя ризикiв, аналiз i оцiнка ризикiв, розробка стратегii i тактики управлiння ризиками, розробка та здiйснення конкретних процедур управлiння ризиками. Процес iдентифiкацii ризикiв мiстить ряд процедур: виявлення приВнчин, типiв ризикiв, визначення категорii оцiнки ризикiв та вибiр критерiiв, визначення зон пiдвищеного ризику та часовоi послiдовностi виникнення рiзних видiв ризику, вербальний опис та графiчне зображення ризикiв. Аналiз i оцiнка ризикiв може включати моделювання наслiдкiв кожного фактору ризику, iх ранжування, створення бази даних по аналогiчних проектах, максимiзацiя лiквiдностi та прибутковостi, мiнiмiзацiя ризику для фiксованих iх рiвнiв. На третьому етапi можливе прийняття рiзних установок щодо рiшення ризикiв (ухилення, зменшення, оптимiзацiя, прийняття, розподiл або передача).

Особливо важливим i облiк ризикiв у ЗЕД. В цiй сферi ризики можуть бути загальними та операцiйними, що належать конкретному тому ЗЕО. По вiдношенню до договiрного процесу можуть бути ризики, пов'язанi з умовами контракту або зовнiшнi до договору ризики (полiтичнi, макроекономiчнi, юридичнi та iн.), по вiдношенню до етапу угоди тАФ при митному оформленнi, при сертифiкацii, iнвестицiйнi, комерцiйнi, транспортнi; по вiдношенню до територiального положення тАФ за кордоном, на кордонi та на своiму ринку; по вiдношенню до можливостi впливу на ризик тАФ некерованi, частково керованi i керованi фiрмою. У свiтовiй практицi до 50% комерцiйних операцiй потерпають через недостатню увагу до проблеми ризикiв. [19.].

1.2. Органiзацiя та управлiння туристичним бiзнесом за кордоном

Виконання мiжнародних туристичних операцiй передбачаi певнi вiдносини мiж туристами-споживачами туристичних послуг та туристичними фiрмами тАФ iх виробниками i реалiзаторами, а також вiдносини останнiх з рiзноманiтними органiзацiями, що забезпечують виконання цього виду послуг.

До суб'iктiв туристичноi дiяльностi в зарубiжних краiнах належать:

1. Туристичнi агентства тАФ це роздрiбнi фiрми, що виконують роль посередникiв мiж туроператорськими фiрмами i обслуговуючими пiдприiмствами з одного боку й клiiнтами-туристами з iншого. Турагентства або органiзують тури, що пропонуються туроператорськими фiрмами, або займаютьВнся наданням окремих видiв послуг iндивiдуальним туристам або групам осiб, встановлюючи безпосереднi зв'язки з транспортними органiзацiями, готельними корпорацiями, екскурсiйними бюро. Продаж турiв здiйснюiться за цiнами, встановленими туроператорами за iх проспектами. За реалiзацiю iнклюзiв-турiв турагентства отримують обумовлену комiсiйну винагороду вiд туроператорiв. Реалiзацiя окремих видiв послуг здiйснюiться за цiнами, встановленими iх виробниками, а за надання розрiзнених послуг можуть встановлювати визначенi нацiнки до роздрiбних цiн виробника.

2. Туроператорськi фiрми тАФ це насамперед оптовi фiрми, що виступають посередниками мiж пiдприiмствами туристичноi iндустрii i турагентствами. Вони реалiзують тури вiд свого iменi через турагентства або безпосередньо клiiнтам. В процесi органiзацii поiздок туроператори встановлюють зв'язки з пiдприiмствами розташування, харчування, транспорту, культурно-освiтнiми усВнтановами та екскурсiйними бюро. Часто туроператори орендують на основi довгострокових контрактiв готелi та iншi засоби розташування, лiтаки, автобуси, забезпечуючи iх максимальну завантаженiсть i отримуючи значнi знижки.

3. Туристичнi корпорацii тАФ крупнi пiдприiмства, якi об'iднують широке коло фiрм, що представляють рiзнi види туристичних послуг. Вони в значнiй мiрi монополiзували ринок i перетворилися в потужнi мiжгалу

Вместе с этим смотрят:

Multiple negation

XXX летние Олимпийские Игры

РЖндустрiальна спадщина Украiни

РЖсторiя розвитку, види та функцii туризму

Автоматизация информационных систем для туристической фирмы ООО "Акварели"