Аналiз туристичних потокiв в РЖталii


Змiст

Вступ

Роздiл 1. Огляд лiтератури стосовно туристичного потоку в РЖталii

Роздiл 2. Теоретичнi аспекти поняття туристичний потiк

2.1 Поняття туристичного потоку

2.2 Статистика туристських потокыв

2.3 Туристичнi потоки i економiка туризму

Роздiл 3. Аналiз туристичних потокiв РЖталii

3.1 РЖсторичнi передумови туризму в РЖталii

3.2 Географiчнi особливостi туризму в РЖталii

Висновок

Список лiтератури

Додаток


Вступ

Актуальнiсть даноi теми величезна, адже РЖталiю вiдвiдують не тiльки росiйськi та украiнськi туристи, але i гостi з-за кордону.

Туристський потiк тАУ це кiлькiсть зареiстрованих туристiв, що побували в тiй або iншiй мiсцевостi. Кiлькiсть прибутку (виiзду) служить основним показником, що характеризуi туристський рух для конкретного туристського центру.

Але також туристськi потоки можна розглянути i як деякi географiчнi напрями. Для цього, звичайно ж, потрiбно знати, звiдки i куди цi величезнi туристськi маси прямують. Ну а вивчивши подiбну динамiку можна, наприклад, вже робити виводи, в якому саме регiонi найбiльш популярний ваш туристський центр, а де слiд провести рекламну кампанiю, аби пiдсилити попит на турпродукт.

Все це пiдкреслюi актуальнiсть, вибраною нами для дослiдження теми.

Об'iктом нашого дослiдження слiд вважати особливостi туристичного потоку в РЖталii та обслуговування туристiв на пiдприiмствах туризму.

Предметом же даного дослiдження, вважатиметься аналiз туристичних потокiв в РЖталii.

Мета даноi курсовоi роботи тАУ виявити зовнiшнi та внутрiшнi туристичнi потоки на прикладi РЖталii.

Для досягнення поставленоi мети визначено наступнi завдання:

видiлити i охарактеризувати основу туристичного потоку;

розкрити класифiкацiю засобiв туристичного потоку;

детально розглянути особливостi обслуговування туристiв РЖталii.


Роздiл 1. Огляд лiтератури стосовно туристичного потоку в РЖталii

В перiодичних статтях(див. додаток А) даiться визначення туристичного потоку зокрема в РЖталiю, цi статтi представленi 2002-2008 рр. Визначаються напрямки щодо його пожвавлення. Адже, РЖталiя, напевно, найпривабливiша для туризму краiна.

Усi подорожi як у внутрiшньому, так i в мiжнародному туризмi квалiфiкуються як органiзованi i неорганiзованна.

Органiзованим туризмом вважаються iндивiдуальнi i груповi подорожi по своiй краiнi або за межу, здiйснюванi з допомогою або за допомогою туристських фiрм.

Неорганiзованим туризмом вважаються iндивiдуальнi i груповi подорожi по своiй краiнi або за межу, органiзовуванi iх учасниками. У нашiй краiнi по вiдношенню до цiii категорii туризмовi часто. Застосовуiться термiн Влсамодiяльний туризмВ» (у просторiччi ВлдикуниВ»). Спецiальна статистика органiзованого i неорганiзованого туризмовi в нацiональному i мiжнародному масштабах не ведеться, проте, по зниженнях цiни експертiв, на частку органiзованого туризмовi доводитися близько 35%, на частку неорганiзованого туризмовi - близько 65% загального об'iму Свiтового туризмовi. Загалом туристському обмiнi з краiнами далекого зарубiжжя частка органiзованих подорожей у в'iзному туризмi складаi близько 30%, у виiзному туризмi - примерно43%.

Хоча частка органiзованих подорожей поки що значно уступаi довше неорганiзованих поiздок, в абсолютних цифрах органiзований туризм складаi вельми численнi потоки, якi з долi в рiк зростають.

Туристська фiрма - збiрне поняття. Пiд нею маiться на увазi пiдприiмницька структура, що займаiться на комерцiйнiй основi посередницькими операцiями в сферi купiвлi-продажу туристських послуг. Сама туристська фiрма не проводити туристськi послуги, вона не розташовуi для цього необхiдним засобами виробництва, тому виконуi чисто посередницькi функцii, а саме за дорученням споживача купуi рiзнi туристськi послуги у виробникiв (готелiв, транспортних пiдприiмств, пiдприiмств живлення i розваги й iн.). Туристська фiрма займаi мiсце посередника мiж виробником i споживачем туристських послуг (туристами).

Туристський бiзнес у бiльшiй частинi краiн представлень численними пiдприiмницькими структурами. Смороду створюються i здiйснюють дiяльнiсть вiдповiдно до нацiонального законодавства i зобов'язанi строго дотримувати встановленi для них стандарти, вимоги, умови.

Слiд пiдкреслити, що в дiяльностi туристських фiрм спостерiгаються iстотнi вiдмiнностi, пов'язанi з об'iмами i характером операцiй, мiсцем на ринку, спецiалiзацiiю дiяльностi й iншими умовами туристського ринку.

Перш за всi туристськi фiрми дiляться на туроператорiв (турорга-нiзаторов) i турагентства (турагентiв).

Туроператори i оптовими продавцями туристського продуктовi i займають мiсце мiж виробниками туристських послуг i iх роздрiбними продавцями. Для створення масового туристського продуктовi смороду купують у готелiв, ресторанiв, транспортних пiдприiмств великий об'iм iх послуг, з яких формують турпакети для групових i iндивiдуальних подорожей по встановлених маршрутах.

Туроператори i головними генераторами органiзованого туризмовi. Основнi завдання iх роботи полягають у вивченнi i задоволеннi ринкового попитовi. Оптовим турфiрмам доводитися iнвестувати в розвиток свого бiзнесу значнi фiнансовi кошти, необхiднi для просування своiх торговоi марки i продуктовi, створення ефективноi збутовоi мережi й iн.

Велика фрагментарнiсть i сегментацiя туристського ринку i попиту викликаi необхiднiсть концентрацii дiяльностi туроператорiв на конкретних напрямах спецiалiзацii свого турпродукта.

Також були проаналiзованi такi джерела:

РЖльiна Е.Н. Туроперейтiнг: органiзацiя дiяльностi М. 2002. в джерелi йдеться про те, що туризм стаi дедалi прибутковiшою галуззю економiки i набуваi все вiдчутнiшого значення для господарства як окремих краiн, так i цiлих регiонiв. Масштаб i стабiльнiсть темпiв зростання перетворюють туризм на одну з прiоритетних галузей. В 2000 р. прибутки вiд туризму склали $ 475,8 млрд., що перевищило обсяги свiтовоi торгiвлi автомобiлями та продуктами харчування.

Активiзацiя дiяльностi туристичноi сфери забезпечуiться наявнiстю розвиненоi iндустрii туризму, створенням ринку туристичних послуг, забезпеченням галузi квалiфiкованими кадрами.

Основним ринковим продуктом у туризмi i тури - спецiально розробленi програми в комплексi з системою заходiв для iх реалiзацii, спрямованi на задоволення мети вiдпочинку.

Розробка турiв, iх ринкова реалiзацiя i органiзацiя споживання i основою дiяльностi туристичних пiдприiмств - туроператорiв i турагенцiй. Це найбiльш трудомiстка робота, виконання якоi вимагаi рiзнобiчних знань i навичок як теоретичного, так i практичного характеру. Саме ця потреба обумовила виокремлення методичного аспекту розробки i органiзацii турiв в окрему навчальну дисциплiну.

Даний навчальний курс маi суто практичну спрямованiсть. Вiн розрахований на студентiв старших курсiв, що вже мають певну теоретичну базу в результатi вивчення комплексу спецiальних дисциплiн: туристичнi ресурси, органiзацiя i економiка туризму, системи гостинностi, основи маркетингу i менеджменту. Методична побудова курсу передбачаi обов'язкове практичне закрiплення теоретичного матерiалу.

Лекцiйну частину курсу можна умовно подiлити на чотири роздiли: теоретико-методичний, у якому викладенi основнi пiдходи i принципи розробки туристичного продукту; власне методику розробки певного виду турiв; економiчний, у якому розглядаються питання розрахунку собiвартостi i ринковоi цiни турпродукту; маркетинговий, що висвiтлюi проблеми конкурентоздатностi турпродукту, методи його просування на ринку туристичних послуг. Вивчення кожного роздiлу супроводжуiться виконанням вiдповiдних практичних завдань, якi дозволяють вiдпрацювати окремi аспекти з розробки турiв (за iх мотивацiiю, видом, формою, напрямком, основними споживчими сегментами та iншими характеристиками).

Зорiн i.В., Квартальнов в.А. Енциклопедiя туризму: Довiдник. тАУ М.: Фiнанси i статистика, 2001 в книзi розповiдаiться про те, що сьогоднi, коли вiтчизняний книжковий ринок насичений работами по туризму в основному прикладного характеру, гостро встало питання про видання пiдручника комплексного типа, що поiднуi теорiю з практикою ведення туристського бiзнесу. Фундаментальниi знання важливi не самi по собi, а як iнструмент, позволяющий фахiвцевi орiiнтуватися на реальному свiтi туризму.

Справжнiй пiдручник i виданням такого роду. Представлена в нiм теорiя, що спираiться на конкретнi факти розвитку мiжнародного туризму, у свою чергу покликана забезпечити пiзнання iстоти цього суспiльного явища. Вона даi наукове пояснення просторовiй органiзацii туризму, происходящим в нiм процесам, дозволяi осмислити туристську практику, виявити принципи рацiонального господарювання, обснувати полiтику держави в областi туризму.

Крiм того, iнформацiя, що мiститься в пiдручнику, допоможе грамотно дiяти в реальному життi в будь-якiй якостi: прiдприiмцю, працiвниковi туристськоi компанii або службовцевi в структурi управлiння туризмом, а також самому туристовi. Знання механiзму функцiонування туристськоi системи i закономiрностей ii розвитку незамiннi при ухваленнi управлiнських рiшень, виробленнi стратегii конкуренцii i цiноутворення в умовах влади ринку. Чим глибше будуть цi знання, тим вище рейтинг фахiвця.

Багатий фактичний матерiал використовуiться не лише в якостi iлюстрацiй до теоретичних положень, але маi бiльшу самостiйну цiннiсть. Пiдручник знайомить з рiвнем туристською активностi, мiр0ою концентрацii туристських ринкiв, кiлькiсними оцiнками економiчного вкладу мiжнародного туризму i так далi.

Пiдручник спираiться на матерiали спецiалiзованих ООН, РДвропейського Союзу, Усесвiтньою туристською органiзацii (СОТ), нацiональних туристських адмiнiстрацiй, Держкомстату Росii i iн. Автором притягувався спецiалiзований перiодичний друк.

Композицiя учбового видання вiдповiдаi завданню пiдготовки кадрiв для формування цивiлiзованого ринку туризму. Робота починаiться з визначення об'iкту вивчення, його iства i кордонiв. Потiм розглядаються питання статистики: показники мiжнародного туризму, методи збору i обробки статичноi iнформацii, напрями вдосконалення статистичного облiку в туризмi. Центральне мiсце в книзi займають проблеми попиту i пропозицii в туризмi. Даiться характеристика сутностi i особливостей туристського попиту. Представлена географiя туристських потокiв як реалiзованого туристського попиту. Ряд глав присвячений туристськiй пропозицii, тобто економiчнiй поведiнцi виробникiв туристських товарiв i послуг, i питанню рiвноваги на туристському ринку. Тут же прослiджуються змiну в природi туристського бiзнесу пiд впливом сучасних iнформацiйних технологiй, а також в структурi свiтового туристського ринку. На закiнчення розкриваються процеси транснацiоналiзацii i глобалiзацii в туризмi. Вони служать закрiпленню учбового матерiалу. Книга забезпечена наочним матерiалом у виглядi таблиць, графiкiв, дiаграм. В кiнцi наводяться список лiтератури, що рекомендуiться, i наочний покажчик.

На основi дослiджуваноi лiтератури, я виявила таки особливостi:

Туристичний потiк - тимчасове перемiщення людей з мiсця свого постiйного мешкання в iншу краiну або мiсцевiсть в межах своii краiни в в цiлях отримання задоволення i вiдпочинку, оздоровчих, гостьових, пiзнавальних або в професiйно-дiлових цiлях, але без заняття оплачуваною роботою у вiдвiдуваному мiсцi. Видiлимо основнi особливостi туризма:

- на вiдмiну вiд подорожей туризм - це перемiщення людей в досить короткi промiжки часу;

- для туризму поважно визначити категорiю мiсця постiйного мешкання (мiсце проживання);

- визначення перiоду вiльного часу виходить iз загального розумiння туризму як способу вiдпочинку;

- найважливiшою категорiiю i мета туризму, яка дозволяi чiтко видiлити види дiяльностi. Головнi цiлi туризму: розважальнi (аттрактiвнi), рекреацiйнi i пiзнавальнi. Вторинними за значимiстю i цiлi оздоровчi i лiкувальнi. Далi слiдують професiйно-дiловi, гостьовi i пр.;

- туризм - важлива складова економiки багатьох держав.

Основними цiлями туризму визначаiться:

1) дозвiлля, рекреацiя i вiдпочинок;

2) вiдвiдини знайомих i родичiв;

3) дiловi i професiйнi цiлi;

4) лiкування;

5) релiгiя i паломництво;

6) iншi цiлi.


Роздiл 2. Теоретичнi аспекти поняття туристичний потiк

2.1 Поняття туристичного потоку

Туристський потiк тАУ це кiлькiсть зареiстрованих туристiв, що побували в тiй або iншiй мiсцевостi. Кiлькiсть прибутку (вiдбуття) служить основним показником, що характеризуi туристський рух для конкретного туристського центру.

Але також туристськi потоки можна розглянути i як деякi географiчнi напрями. Для цього, звичайно ж, потрiбно знати, звiдки i куди цi величезнi туристськi маси прямують.

Саме на таке значення вирiс показник перемiщення iноземних туристiв за першi чотири мiсяцi цього року в порiвняннi з даними 2007 рокiв. Це говорить про вiдносну стабiльнiсть свiтового туристичного сектора, не дивлячись на нестабiльнiсть свiтовоi економiки. Такi данi опублiкувала Свiтова Органiзацiя Туризму (OMT). З вiдкритих джерел стало вiдомо, перспектива розвитку свiтового туризму на 2008 рiк виглядаi вельми позитивно. Надii вселяють цифри 2007 рокiв, коли кожного мiсяця в подорожi вирушали порядка 100 мiльйонiв чоловiк.

Генеральний представник ОМТ, Франчесько Франгиалi, вiдмiтив, що стан галузi залежатиме вiд темпiв розвитку економiки в цiлому i, зокрема, вiд зростання цiн на енергоносii i продукти харчування.

За 4 мiсяцi 2008 рокiв всi основнi регiони, такi як Середнiй Схiд, Пiвнiчно-захiдна РДвропа, Пiвденна Азiя, Центральна i Пiвденна Азiя показали позитивнi результати в туристичнiй сферi, простiше кажучи - туристичний iнтерес безперервно зростаi.

Спостерiгаiться поступова змiна туристичнiй ситуацii в Пiвнiчнiй Америцi. Це вiдбуваiться iз-за збiльшення iнтересу з боку iноземних туристiв до США i до краiн Карiбського басейну в порiвняннi з "застiйним" 2007 роком.

Незначне зростання показала РДвропа, де найбiльшого успiху досягли Середземноморська i Пiвденна частина РДвропи. Найзначнiший розвиток галузi з сiчня по квiтень випробували наступнi краiни: Туреччина, Швецiя, Болгарiя, Латвiя, Литва, РЖзраiль i Мальта.

Крiм того, краiни Азii i Тихоокеанського регiону випробували невеликий пiдйом своiх туристичних показникiв: у Азii - Китай, Японiя, Камбоджа, РЖндонезiя, Фiджi, РЖндiя i Непал; у Америцi - США, Куба, Ямайка, Коста-Рiка, Сальвадор, Панама, Чилi, Перу i Уругвай; а в Африцi - РДгипет i Марокко.

Хоча в цiлому зафiксований спад туристичних потокiв в порiвняннi з 2008 р., в другому пiврiччi намiтилася позитивна динамiка.

Усесвiтня туристична органiзацiя ООН (UNWTO) опублiкувала дослiдження World Tourism Barometer, згiдно якому в 2009 р. кiлькiсть мiжнародних туристiв скоротилася на 4,3% в порiвняннi з 2008 р., до 880 млн. чоловiк. Об'iм доходiв туристичноi галузi зменшився в 2009 р. на 6%, до $887 млрд.

UNWTO прогнозуi, що в 2010 р. потiк мiжнародних туристiв збiльшиться на 3-4%, що пов'язане перш за все з початком виходу багатьох держав свiту з економiчноi кризи.

Генеральний секретар Усесвiтньоi туристичноi органiзацii Талеб Рiфаi заявив, що в результатi глобальноi економiчноi кризи i Влневизначеностi довкола вiрусу грипу A/H1N1В» 2009 р. став одним з найважчих для туризму. Найскладнiшими називаються першi три мiсяцi 2009 р., коли потiк туристiв по всьому свiту скоротився на 10%. У другому кварталi падiння склало 7%.

Проте вже в другiй половинi 2009 р. Азiатсько-тихоокеанський регiон i Близький Схiд продемонстрували позитивну динамiку в'iзного потоку iноземних туристiв. Потiм зростання туристiв було вiдмiчене i у свiтовому масштабi. ВлЗмiна тенденцii на пiдвищення намiтилася в останнiй квартал 2009 р., коли ми зареiстрували зростання потоку туристiв на 2%В», - вiдзначаi пан Рiфаi. Завдяки збiльшенню числа мiжнародних туристiв в останньому кварталi спад за пiдсумками 2009 р. виявився меншим, нiж очiкувалося.

Бiльш всього потiк туристiв в 2009 р. скоротився в РДвропi i на Близькому Сходi. РДвропа недолiчилася 6% туристiв пiсля падiння iх потоку в першiй половинi року на 10%. При цьому показники краiн Захiдноi, Пiвденноi РДвропи i Середземномор'я порiвняно краще за аналогiчнi показники краiн Центральноi, Схiдноi i Пiвнiчноi РДвропи. Близький Схiд також втратив 6% туристiв i хоча не показав темпiв зростання минулих рокiв, але частково вiдновився в другiй половинi року.

Особливi багато туристiв недолiчився один з найпопулярнiших iвропейських напрямiв тАФ РЖспанiя. За даними держсекретаря РЖспанii у справах туризму Хоана Меськиди, в 2009 р. краiну вiдвiдало на 8,7% менше туристiв, чим в 2008 г.тАФ всього 52 млн. чоловiк, гiрший показник за останнi шiсть рокiв. На думку пана Меськиди, це пов'язано в першу чергу з кризою, що охопила Великобританiю, Францiю i Нiмеччину тАФ основних постачальникiв туристiв на iспанськi курорти. Туристи витратили на 6,8% менше грошей, вiдпочиваючи в РЖспанii, чим в 2008 р., хоча середнi витрати на кожного туриста збiльшилися на 2,1%. РЖспанський сектор туристичних послуг тАФ другий пiсля будiвельного сектора, який бiльш всього постраждав вiд кризи. Рiвень безробiття в РЖспанii складаi 12,9%.

Пiвнiчна i Пiвденна Америка завершили 2009 р. з падiнням кiлькостi туристiв на 5%, а Карiби повернулися до зростання в останнi чотири мiсяцi 2009 р. Менше туристiв втратило краiни Азii тАФ 1,9%. Кiлькiсть прибуток в краiни Азiатсько-тихоокеанського регiону з сiчня по червень знизилася на 7%, проте в другiй половинi року туристичний потiк продемонстрував зростання в 3%. Багато туристiв, якi все ж вирiшилися вiдправитися на вiдпочинок за рубiж, вважали за краще економити i були не настiльки марнотратнi, як в минулi роки.

По аналогii з кризами минулих рокiв в 2009 р. жителi багатьох краiн вважали за краще подорожувати недалеко вiд будинку, не виiжджаючи за межi своii держави. Деякi напрями, завдяки зростанню внутрiшнього туризму i за пiдтримки мiсцевими урядами цiii тенденцii, частково компенсували втрати вiд скорочення масштабiв мiжнародного туризму. Прикладом тому стали ринки туристичних послуг Китаю, Бразилii, РЖспанii.

РДдиним регiоном свiту, який, не дивлячись на кризу, залучив бiльше туристiв, виявилася Африка, де iх потiк збiльшився в 2009 р. на 5,1%. У числi краiн, яким удалося в 2009 р. збiльшити потоки туристiв, Марокко, Кенiя, Куба, Домiнiканська Республiка, Пiвденна Корея, РЖран, Непал, Швецiя, Македонiя, Угорщина, Сербiя i Туреччина.


2.2 Статистика туристських потоку

Статистика мiжнародного туризму включаi два основнi роздiли: статистика туристських потокiв i статистика туристських доходiв i витрат. Для кожного з них СОТ розробила перелiк основних показникiв, iнформативних i вiдносно легко вимiрюваних. Найважливiшими показниками туристських потокiв i кiлькiсть прибутку(вибутку) i тривалiсть перебування.

Пiд кiлькiстю прибутку(вибутку) розумiiться число зареiстрованих туристiв, прибулих в ту або iншу краiну (вибулих з неi) за певний перiод часу, зазвичай календарний рiк.

Оскiльки турист може вiдвiдати декiлька краiн протягом року i навiть в ходi однiii поiздки побувати в рiзних державах, фактична чисельнiсть туристiв менше кiлькостi прибутку(вибутку).

Статистика прибутку(вибутку) мiстить кiлькiсний опис туристських потокiв в свiтi. До кiнця 90-х рокiв XX ст число мiжнародних туристських поiздок перевищило 650 млн. Не дивлячись на короткочаснi коливання i спади в окремi роки, в розвитку туризму прослiджуiться стiйка тенденцiя до пiдвищення. Середнi щорiчнi темпи приросту туристських прибутку за перiод з 1950 по 1999 р. складають 7%.

Статистичнi данi про прибутку групуються по цiлях подорожi, видах використовуваного транспорту, мiсяцях заiздiв, регiонах i краiнах походження туристiв.

СОТ видiляi шiсть, декiлька вiдмiнних по складу вiд прийнятих у вiтчизнянiй географii, туристських макрорегiонiв свiту:

РДвропейський - краiни Захiдноi, Пiвнiчноi, Пiвденноi, Центральноi i Схiдноi РДвропи, включаючи всi колишнi республiки СРСР, а також держави Схiдного Середземномор'я (РЖзраiль, Кiпр, Туреччина);

Американський - краiни Пiвнiчноi, Пiвденноi, Центральноi Америки, острiвнi держави i територii Карiбського басейну;

Азiатсько-тихоокеанський - краiни Схiдноi i Пiвденно-схiдноi Азii, Австралiя i Океанiя;

Африканський - краiни Африки, окрiм РДгипту i Лiвii;

Пiвденно - Азiатський - всi краiни Пiвденноi Азii;

Ближнiй - Схiдний - краiни Захiдноi i Пiвденно-захiдноi Азii РДгипет i Лiвiя.

Регiональний розподiл мiжнародних туристських потокiв в головних рисах склався давно. З початку масових туристських обмiнiв по теперiшнiй час на свiтовому ринку туризму помiтно видiляiться РДвропа (386 млн. прибутку в 1999 р.). Цей регiон користуiться великою популярнiстю у самих iвропейцiв, а також жителiв США i Канади. Другу позицiю довгi роки мiцно утримуi Америка (127 млн. прибутку в 1999 р.). РДвропа i Америка, перш за все Пiвнiчна, i ключовими туристськими регiонами. На них доводиться 4/5 всiх прибутку в свiтi.

Динамiка мiжнародного туризму по регiонах свiту в останнiх 45 рокiв виявляi iстотнi вiдмiнностi. При загальному 20-кратному збiльшеннi туристських потокiв на планетi в РДвропi i Америцi вони зростали темпами, близькими до середньосвiтових (6,6 i 5,9% в рiк вiдповiдно). Молодi туристськi регiони - Азiатсько-тихоокеанський, Ближнiй - Схiдний i Африканський - розвиваються швидше. У окремi роки темпи приросту туристських прибутку в них виражаються двозначними цифрами. Проте вони менш стiйкi до дii, часто негативноi, полiтичних i економiчних чинникiв. Перiоди прискореного зростання туризму в них змiнялися стагнацiiю i спадами.

За минулi десятилiття найбiльш динамiчним був Азiатсько-тихоокеанський регiон, в якому середнi багатолiтнi темпи зростання числа прибутку в 9 разiв випереджали середньосвiтовi. Деяке скорочення туристськоi активностi в краiнах Схiдноi, Пiвденно-схiдноi Азii i Океанii в 1997-1998 рр. було пов'язане зi свiтовою фiнансовою кризою. Але вже в 1999 р. регiон здолав його наслiдки, поставивши новий рекорд по туристських прибутку - 94 млн. поiздок.

Африканський континент i Близький Схiд, вiдвiдуванiсть яких збiльшуiться порiвняно швидко, при низьких абсолютних значеннях показника прибутку роблять слабкий вплив на свiтову динамiку туризму.

Нерiвномiрнiсть темпiв зростання мiжнародного туризму в територiальному розрiзi привела до змiни його регiональноi структури в 90-х роках в порiвняннi з 1950-1970 рр. Доля РДвропи i Америки знизилася при одночасному пiдвищеннi питомоi ваги Азiатсько-тихоокеанського регiону i деякоi стабiлiзацii положення останнiх регiонiв свiту.

У XXI ст територiальна структура мiжнародного туризму продовжуватиме мiнятися при збереженнi колишнiх тенденцiй розвитку. По прогнозах СОТ на 2020 р., РДвропа утримаi домiнуючi, хоча що вельми ослабiли, позицii на ринку туризму (717 млн. прибутку). Азiатсько-тихоокеанський регiон вийде на друге мiсце (438 млн. прибутку). Америка, перемiстившись на рiвень нижче, замикатиме трiйку лiдерiв (284 млн. прибутку).

Кiлькiсть прибутку(вибутку) служить основним показником, що характеризуi туристський рух. Прибуття (вiд'iзду) враховуються в абсолютному вираженнi у виглядi числа поiздок за той або iнший вiдрiзок часу. Проте абсолютнi показники туристських потокiв не дозволяють судити про рiвень туристськоi активностi, оскiльки вони залежать вiд загальноi чисельностi населення. Тому для оцiнки iнтенсивностi туристських обмiнiв кiлькiсть прибутку(вибутку) розраховуiться на 100 чоловiк населення, тобто виражаiться у виглядi вiдносноi величини.

За даними СОТ, на 100 чоловiк доводиться в середньому 10 поiздок. По окремих регiонах i субрегiонах значення показника iстотно вiдхиляються вiд середньосвiтового рiвня. Якщо в Центральнiй Африцi i Пiвденнiй Азii в 1995 р. реiструвалося 0,5 прибуткiв на 100 чоловiк населення, то в Карiбському басейнi i Океанii не менше 40.

Найвища туристська активнiсть наголошуiться в РДвропi. У всiх субрегiонах - Захiднiй, Пiвнiчнiй, Пiвденнiй, Центральнiй i Схiднiй РДвропi - кiлькiсть прибуткiв, а також поiздок за кордон з розрахунку на 100 чоловiк бiльше середньосвiтового рiвня. Для прибуткiв максимальних значень показник набуваi в Пiвденнiй i Захiднiй РДвропi - понад 60 прибуткiв на 100 чоловiк, для поiздок за кордон в Пiвнiчнiй i Захiднiй РДвропi - бiльше 70 вибуткiв на 100 чоловiк.

Разом з кiлькiстю прибутку(вибутку) в статистицi туристських потокiв використовуiться iнший показник - тривалiсть перебування. Вона вимiрюiться в годиннику для одноденних поiздок i ночiвлях для вiдвiдин-перебувань.

Пiд ночiвлею розумiють одну добу, проведену одним туристом в данiй краiнi (мiсцi призначення).

Тривалiсть перебування всiх туристiв в краiнi протягом певного тимчасового перiоду, тобто загальна кiлькiсть ночiвель, розраховуiться як твiр числа туристських прибуткiв на середню тривалiсть перебування одного туриста в краiнi.

Облiк ночiвель лише на перший погляд здаiться простою i легкою справою. Тим часом можна навести немало прикладiв з життя, що ставлять в безвихiдь навiть самих дослiдних фахiвцiв. Чи здiйснюi ночiвлю автомобiлiст, що здiйснюi подорож i що зупиняiться в мотелi на декiлька годинникiв, аби прийняти душ, вiдпочити i того ж дня знову вiдправитися в дорогу? А що можна сказати про людину, яка вiдвiдуi родичiв (за межами свого звичайного середовища) i повертаiться додому пiсля пiвночi? Для вiдповiдi на цих i iншi аналогiчнi питання СОТ рекомендуi керуватися двома критерiями: дати прибуття в мiсце призначення i вибуття з нього повиннi розрiзнятися, а мандрiвна особа фактично ночувати пiд час вiдсутностi на постiйному мiсцi проживання.

Залежно вiд тривалостi перебування (числа ночiвель) видiляють декiлька сегментiв ринку подорожей (таблиця. 2.1). Короткостроковi поiздки (1-3 ночiвлi) робляться для вiдпочинку i розваг у вихiднi i святковi днi, а також з дiловими цiлями. До другоi групи (4-7 ночiвель) входять поiздки з рiзними мотивами, здiйснюванi переважно пiд час додатковоi вiдпустки. Цей сегмент ринку розвиваiться випереджаючими темпами. Середньостроковi поiздки (8-28 ночiвель) вiдвiдувачi здiйснюють, знаходячись в тривалiй вiдпустцi, головним чином для вiдпочинку. Нарештi, поiздки тривалiстю 29-91 i 92-365 ночiвель вiдносяться до довгострокового туризму. Частина осiб, перш за все економiчно неактивних, роблять iх для вiдпочинку, розваг i лiкування, iнша - з дiловими i професiйними цiлями (монтаж устаткування i iн.).

За даними СОТ, загальна кiлькiсть туристських ночiвель в свiтi в 1994 р. склала 8,2 млрд. Основна iх доля - близько 70% - доводиться на внутрiшнiй туризм. Статистичнi данi про ночiвлi групуються по календарних мiсяцях, типовi i категорii засобiв розмiщення, а також територiальнiй ознацi. Тривалiсть перебування туристiв неоднакова по краiнах (таблиця. 2.2). Цi вiдмiнностi обумовленi туристською спецiалiзацiiю приймаючоi краiни (дiловий туризм або подорожi ради розваги i вiдпочинку), рiвнем цiн на ii внутрiшньому ринку, характером туристських потокiв (транзитнi або кiнцевi), вiддаленiстю вiд основних ринкiв виiзного туризму i деякими iншими чинниками. Залежно вiд iх поiднання середня тривалiсть перебування, наприклад, в краiнах (територiях) Азiатсько-тихоокеанського регiону мiняiться вiд трьох ночiвель в Сiнгапурi до 24 в Австралii.

Таблиця 2.1

Шкала тривалостi перебування

Категорii вiдвiдувачiвКiлькiсть ночiвель
Екскурсанти0
Туристи

1-3

4-7

8-28

29-91

92-365

На вiдмiну вiд статистики прибуток, що даi загальне уявлення про об'iм туристських потокiв, статистика тривалостi перебувань мiстить характеристику туристських подорожей. Збирана нею iнформацiя про транзитнi i кiнцевi поiздки використовуiться при вивченнi попиту рiзних груп туристiв на послуги з розмiщення.

Таблиця 2.2

Середня тривалiсть перебування мiжнародних туристiв в краiнах Азiатсько-тихоокеанського регiону в 2004 р.

Краiни (територii)Кiлькiсть ночiвельКраiни (територii)Кiлькiсть ночiвель

Австралiя

Нова Зеландiя

Фiлiппiни

Японiя

24,0

19,0

11,5

9,6

Тайвань

Таиланд

Малайзия

Сянган (Гонконг)

7,5

7,0

4,8

3,9

Розглянутi вище показники туристських потокiв застосовуються не лише при статистичному облiку iноземних туристiв, але i вiдносно мiсцевого населення, що вiдбуваi за кордон або мандрiвного в межах своii краiни. Тим самим забезпечуiться порiвняннiсть баз даних в'iзного, виiзного i внутрiшнього туризму.


2.3 Туристичнi потоки i економiка туризму

За географiчним принципом видiляiться два види туризму: внутрiшнiй i мiжнародний.

Туризм внутрiшнiй тАУ подорож з туристичними цiлями громадян краiни в межах кордонiв своii держави без заняття оплачуваною дiяльнiстю в мiсцi тимчасового перебування. Внутрiшнiй туризм не пов'язаний з перетином державного кордону i туристськими формальностями. Нацiональна валюта, мова, документи залишаються колишнiми. Внутрiшнього туризму в свiтi припадаi на частку 80-90% поiздок. Витрати на нього в 5-10 разiв перевищують витрати на мiжнародний туризм. Особливо популярний в США.

Мiжнародний туризм охоплюi поiздки з туристськими цiлями за межi краiни постiйного мiсця проживання без заняття оплачуваною дiяльнiстю в мiсцi тимчасового перебування. На першiй конференцii ООН з туризму i подорожей, яка в 1968году проходила в Римi, було розроблено визначення мiжнародного туризму. ВлРЖноземний турист тАУ це Влтимчасовий вiдвiдувачВ», тобто будь-яка особа, вiдвiдуюча iншу краiну, нiж та, в якiй вiн постiйно проживаi, з будь-якою метою, окрiм здiйснення професiйноi дiяльностi, оплачуваноi у вiдвiдуванiй краiнi.В» До iноземних туристiв вiдносяться всi тимчасовi вiдвiдувачi, прибулi в дану краiну не менше чим на 24 години. У деяких краiнах цей час може бути iншим. [2]

Розвиток мiжнародного туризму в краiнах, переважно приймаючих туристiв, обумовлено прагненням збiльшити приплив iноземноi валюти i створити новi робочi мiсця. Багато краiн за допомогою мiжнародного туризму намагаються вирiшити проблеми платiжного балансу. РЖноземнi туристи, що приiжджають, оплачуючи товари i послуги, забезпечують вступ валюти до бюджету приймаючоi краiни i тим самим активiзують ii платiжний баланс. Тому приiзд iноземних туристiв отримав назву ВлАктивного туризмуВ». Виiзд туристiв супроводжуiться вiдтоком нацiональноi валюти. Мiжнароднi платежi по туристських операцiях такого роду фiксуються в пасивi платiжного балансу краiни тАУ експортера туристiв, а сам туризм iменуiться ВлпасивнимВ». По напряму туристського потоку видiляiться в'iзний i виiзний туризм.

Туризм в'iзний тАУ подорожi в межах краiни осiб, що не проживають в нiй постiйно, з туристськими цiлями без заняття оплачуваною дiяльнiстю.

Туризм виiзний тАУ подорожi осiб, що постiйно проживають в однiй краiнi, в iншу краiну з аналогiчними цiлями без заняття оплачуваною дiяльнiстю у вiдвiдуванiй краiнi.

По метi поiздки туризм дiлиться на: рекреацiйний, оздоровчий, пiзнавальний, професiйно-дiловий, науковий, спортивний, паломнический, ностальгiчний, екотуризм i так далi

Як правило, з пiдвищенням значущостi туризму в економiцi краiни збiльшуiться i впровадження держави в iндустрiю через мiнiстерство з вiдповiдними повноваженнями або за допомогою участi рiзних мiжнародних органiзацiй. Флагманом мiжнародного туризму i Усесвiтня туристська органiзацiя (СОТ). РЖснують також iншi мiжнароднi органiзацii, так або iнакше пов'язанi з туризмом, наприклад Мiжнародна асоцiацiя повiтряного транспорту (IATA) i Мiжнародна органiзацiя цивiльноi авiацii (ICAO).

Крiм того, i багато регiональних органiзацiй, таких, як РДвропейська комiсiя подорожей (ЕТК), Азiатсько-тихоокеанська асоцiацiя подорожей (РАТА), Карiбська туристська органiзацiя i iн. РЗх зусилля в основному направленi на маркетинг, просування i надання технiчнiй допомозi. СОТ - бiльш оперативний, нiж дорадчий, орган. У його обов'язки входять надання допомозi краiнам-членам цiii органiзацii, дослiдницька робота, що складаiться з семи основних сфер дослiджень; забезпечення статистичною iнформацiiю; гармонiзацiя полiтик, що проводяться рiзними краiнами; надання допомозi краiнам-учасницям при максимiзацii позитивноi дii туризму на iх економiку; спонсорування освiти i пiдвищення квалiфiкацii i так далi [20]

СОТ i наступником Мiжнародного суспiльства офiцiйних туристських органiзацiй (UOTO), яке з 1946 р. об'iднувало близько 100 НТО. СОТ була створена на надзвичайнiй Генеральнiй асамблеi UOTO, проходившей в Мексицi з 17 по 23 вересня 1975 р., i стала правонаслiдувачем в проведеннi мiжнародних дiй, нiж ранiше займалося UOTO. СОТ маi чотири рiвнi членства. Звичайними членами i краiни, якi ратифiкували або погодилися з конституцiйним статутом СОТ. На 1 сiчня 1994 р. до складу СОТ входять 120 краiн.

Асоцiйованими членами i на сьогоднiшнiй день три територiальнi формування - Нiдерландськi Антiлли, Гiбралтар i Макао. Постiйний спостерiгач - Ватикан.

Членами, що приiдналися, на 1 сiчня 1994 р. були 187 мiжнародних неурядових державних i приватних установ, якi активно беруть участь в туризмi: готельнi i рестораннi ланцюги, турагентства, авiакомпанii, туристськi учбовi i дослiдницькi iнститути i центри. Цi установи об'iднанi в Комiтет членiв, що приiдналися, i платять внески СОТ. Вони запрошуються для участi в роботi рiзних органiв СОТ i виконання спецiальних дiй, якi iншi мiжнароднi органiзацii не можуть проводити.

Структура СОТ включаi: Генеральну асамблею, Виконавчу пораду, Генеральний секретарiат, Регiональний комiтет, Комiтет членiв, що приiдналися, а також рiзнi комiсii i спецiалiзованi комiтети.

Генеральна асамблея - примусовий орган органiзацii, що складаiться з делегатiв вiд звичайних i асоцiйованих членiв. Вони зустрiчаються двiчi в рiк для прийняття бюджету органiзацii i рiзних рекомендацiй. Генеральною асамблеiю створено шiсть регiональних комiсiй: для Африки, Америки, Схiдноi Азii i Тихоокеанського регiону, Пiвденноi Азii, РДвропи, Близького Сходу. Цi органiзацii покликанi проводити рекомендацii асамблеi в пiдвiдповiдальнi iм регiони i заохочувати внутрiшньорегiональний туризм.

Виконавча порада об'iднуi 20 звичайних краiни-членiв, вибраних на асамблеi. Вони зустрiчаються двiчi в рiк i розробляють необхiднi заходи для виконання резолюцiй, прийнятих Генеральною асамблеiю. Вони виконують i контролюють бюджет органiзацii.

Генеральний секретарiат складаiться з генерального секретаря i персоналу 85 мiжнародних представникiв; вiн базуiться в Мадридi. Генеральний секретар застосовуi директиви асамблеi i поради. Будучи главою секретарiату, вiн управляi дiяльнiстю органiзацii, представляi програму взаiмин з урядами краiн-учасниць, управляi рахунками поради.

Комiтет членiв, що приiдналися, органiзований робочими групами: молодiжний туризм, вибiр споживачiв i iх поведiнка, iнвестицii в туризм, туризм i зайнятiсть, туризм i охорона здоров'я, туризм i iнформацiйнi засоби. РДвропейська комiсiя подорожей була створена нацiональними туристськими органiзацiями iвропейських держав як неприбуткова органiзацiя в 1948 р. i об'iднуi 21 краiну. РЗi роботу пiдтримуi РДвропейський союз, який розглядаi туризм як iндустрiю, що маi величезне економiчне i соцiальне значення.

Бiльшiсть краiн мають своi нацiональнi туристськi органiзацii. Деякi з них, наприклад, у Францii i РЖспанii, входять в уряд, iншi ж створюються незалежно вiд уряду, але пiдтримуються iм централiзованими фiнансовими вливаннями, як у Великобританii. Адмiнiстрацiя подорожей i туризму США пiдтримуiться федеральним урядом, але бiльшiсть об

Вместе с этим смотрят:


Multiple negation


XXX летние Олимпийские Игры


РЖндустрiальна спадщина Украiни


РЖсторiя розвитку, види та функцii туризму


Автоматизация информационных систем для туристической фирмы ООО "Акварели"