Використання комплексних вправ у технiко-тактичнiй пiдготовцi волейболiстiв

МРЖРЖНСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

Кафедра спортивних iгор

ВИКОРИСТАННЯ КОМПЛЕКСНИХ ВПРАВ У ТЕХНРЖКО-ТАКТИЧНРЖЙ ПРЖДГОТОВЦРЖ ВОЛЕЙБОЛРЖСТРЖВ 14-15 РОКРЖВ

Курсова робота

за спецiальнiстю: 5.01.02.01 тАУ фiзичне виховання

Науковий керiвник

2008

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Огляд лiтературних джерел

Класифiкацiя технiки гри волейбол

Технiка гри у нападi

Технiка гри у захистi

Класифiкацiя тактики гри волейбол

Тактичнi дii в нападi

Тактичнi дii в захистi

Застосування комплексних вправ у технiко-тактичнiй пiдготовцi волейболiстiв

Висновки

Список використаних лiтературних джерел

Вступ

Сучасний волейбол тАУ надзвичайно цiкава i видовищна гра. Це силовi подачi, потужнi нападаючi удари, удари бiля сiтки та iз задньоi лiнii, карколовнi дii в захистi i пiд час блокування та на майданчику, складнi технiко-тактичнi дii за участю гравцiв передньоi та задньоi лiнii. Завдяки своiй емоцiйностi гра у волейбол i засобом не тiльки фiзичного розвитку, а й активного вiдпочинку [2, 51].

Поряд iз розв'язанням завдань змiцнення здоров'я, рiзнобiчноi фiзичноi пiдготовки, вдосконалення життiво важливих рухових умiнь та навичок правильно пiдiбрана методика навчання волейболу сприяi вихованню "волейбольних" талантiв серед юних спортсменiв, а також створюi передумови для масового залучення людей рiзноi статi i вiку до систематичних занять цим видом спорту протягом усього життя [1, 17].

Для гри у волейбол спортсмени повиннi швидко рухатися, високо стрибати, добре володiти арсеналом технiко-тактичних дiй.

Основу волейболу складаi iгрова дiяльнiсть, яка носить характер змагального протиборства, регламентованого спецiальним кодексом правил [2, 51].

Для iгровоi дiяльностi у волейболi характерними i швидко змiнюючi умови боротьби на майданчику, що знаходяться пiд невпинним контролем суперника, який в свою чергу намагаiться зруйнувати захист опонентiв, а в нападi нав'язати свiй план гри i здобути перемогу. Кожен волейболiст маi враховувати розташування гравцiв на майданчику (своiх i команди суперника), мiсцезнаходження м'яча, передбачати дii партнерiв i вгадувати задумки суперника, швидко реагувати на змiни iгрових ситуацiй [15, 133].

Важливу роль у волейболi маi технiчна пiдготовка спортсмена, яка включаi комплекс прийомiв, за допомогою яких ведеться гра. Технiка гри маi такi елементи: вихiднi положення, подачi, передачi, нападаючi удари i блокування.

У волейболi важливе значення мають тактичнi дii гравцiв як форма реалiзацii технiчного потенцiалу у специфiчнiй змагальнiй дiяльностi [4, 37].

До основних тактичних комбiнацiй в нападi належать: хвиля, хрест, ешелон. А в захистi: кутом вперед та кутом назад.

В досягненнi спортивного результату у волейболi умовно можна видiлити три ступенi:

1. Рiвень фiзичних якостей i морфофункцiональних показникiв, якi багато в чому обумовлюють ефективнiсть рухових дiй.

2. Реалiзацiя фiзичних здiбностей через технiку конкретних прийомiв гри.

3. Реалiзацiя технiчних прийомiв через тактичнi дii [24, 13].

Мета роботи тАУ визначити вплив використання комплексних вправ з технiко-тактичноi пiдготовки пiд час тренувальних занять з волейболiстами на ефективнiсть виконання iгрових дiй в нападi та захистi.

Роздiл РЖ Огляд лiтератури

1. Класифiкацiя технiки гри у волейбол

Технiка гри волейбол включаi вихiднi положення, подачi, передачi, нападаючi удари та блокування. Мiж цими iгровими прийомами iснуi певна залежнiсть. Так, для блокування необхiдний нападаючий удар або обман, нападаючому ударовi завжди передуi передача, а для передач мтАЩяч потрiбно ввести в гру подачею. Тут знаходяться не тiльки залежностi, але й послiдовнiсть виконання того чи iншого iгрового прийома [4, 24].

1.1. Технiка гри у нападi

Технiка гри тАУ це комплекс спецiальних прийомiв, необхiднi волейболiстовi для успiшноi участi в грi. Для досягнення успiху в ситуацiях, що швидко змiнюються, волейболiст повинен володiти широким арсеналом технiчних прийомiв та способiв, ефективно використовувати iх у грi. Технiка гри маi велике значення, оскiльки гру оцiнюють суддi, i тим самим це впливаi на результат гри [2, 37].

Технiчний прийом тАУ це система рацiональних рухiв, схожих за своiю структурою i направлених на вирiшення однотипних задач.

Бездоганна технiка створюi хорошi умови для успiшного вирiшення iгрових задач в нападi та в захистi i базуiться на природнiй координацii рухiв людини. Тiльки в цьому випадку можна досягти ефективних дiй у грi, економно використовувати своi сили протягом всiii зустрiчi. Рацiональна технiка даi можливiсть гравцевi, навiть який не маi великого зросту, добитися високого спортивного результату [4, 24].

Дii волейболiстiв протiкають в умовах активного впливу збиваючих факторiв, якi погiршують виконання технiчних прийомiв (шум, недостатнi освiтлення i т. д.) [2, 40].

Технiку волейболiста можна переглянути як систему рухових дiй, направлених на вирiшення конкретних задач у грi з врахуванням конкретних iгрових ситуацiй.

Враховуючи специфiку гри волейбол, володiння бездоганною технiкою вiдiграi вирiшальне значення в досягненнi спортивноi майстерностi в цьому видi спорту.

Технiку гри волейбол складають основнi iгровi прийоми та способи iх взаiмодii, якi i необхiдними для ведення гри. Рiзноманiтнi руховi дii, якими володii волейболiст, характеризують його технiчну пiдготовленiсть.

Кожен iгровий прийом i системою рухiв, якi тiсно повтАЩязанi мiж собою. В кожному iгровому прийомi видiляють 3 фази: пiдготовчу, основну та заключну.

Пiдготовча фаза включаi в себе вихiдне положення, головною задачею якого i пiдготовка до прийому мтАЩяча. В пiдготовчiй частинi все направлене для створення найкращих умов на вирiшення iгрового завдання.

В основнiй фазi всi дii направленi на прийом мтАЩяча.

В заключнiй фазi завершуiться виконання технiчного прийому. Класифiкацiя технiки гри волейбол включаi пересування, вихiдне положення, передача мтАЩяча, прийоми подачi, прийом передачi, подачi, атакуючi удари i блокування [1, 8].

Технiка гри за своiю характеристикою подiляiться на:

Ø технiка гри в захистi;

Ø технiка гри в нападi.

Особливе мiсце в технiцi гри займають стiйки i перемiщення.

Кожен, навiть який щойно почав займатися волейболом, як-небудь рухаiться по майданчику. Але не кожен гравець умii швидко i правильно зайняти вихiдне положення, яке гарантуi чiтке виконання прийому. Технiцi перемiщення потрiбно навчати поступово, виробляючи у волейболiста здатнiсть добре рухатися. Не слiд путати вмiння добре рухатися з метушнею, коли гравець без цiлi рухаiться по майданчику. Дii гравця на майданчику повиннi бути обдуманi. [4, 28].

У волейболi гравець не може задержувати мтАЩяч або вiдбивати його не встановленими правилами. Всi дii виконуються короткочасними торканнями мтАЩяча. Це ставить винятково високi вимоги до готовностi та своiчасного пересування по майданчику, виконуючи той чи iнший iгровий прийом.

З цiiю цiллю гравець приймаi стiйку, яка вiдрiзняiться характером наступних дiй. Для виконання нападаючого удару або блокування вона тАУ висока, для прийому подачi тАУ середня, для прийому мтАЩяча вiд атакуючого удару тАУ низька. Слiд зазначити також те, що на положення ЗЦТ впливаi також зрiст гравця та його координацiйнi здiбностi [1, 9].

Основним завданням при прийомах iз стiйок тАУ мати максимальну готовнiсть до перемiщення. Це можливо лише в тому випадку, коли гравець приймаi нестiйке положення, при якому йому легко розпочати рух. Для прийняття оптимальноi стiйки необхiдно вiдносно невелика площа опори i незначне згинання нiг у колiнах. Вона дозволяi на початку руху виконати вiдштовхування ногою вiд опори, швидко вивести ЗЦТ за межi площi опори i швидко без всяких зусиль почати рух в будь-якому напрямi [2, 40].

Щоб своiчасно й ефективно дiяти проти суперникiв на майданчику, гравцi набувають оптимального положення тАУ iгровоi стiйки. Для виконання iгровоi стiйки тулуб нахилений трохи вперед, ноги на ширинi плечей i зiгнутi у колiнних суглобах, руки зiгнутi в лiктьових суглобах на рiвнi поясу. Щоб гравець був у найкращому положеннi готовностi рекомендуiться прийняти так звану динамiчну стiйку, переступаючи з ноги на ногу.

Гравцевi доводиться часто застосовувати такi перемiщення: кроком, стрибком, бiгом [3, 25]. Пересування кроком та бiгом характеризуiться мтАЩякiстю (вiдсутностi коливань ЗЦТ), яке досягаiться неповним вирiвнюванням у колiнних суглобах. Приставнi кроки використовуються на невеликi вiдстанi при блокуваннi або при прийомi мтАЩяча, який летить в сторону вiд волейболiста. Рух завжди починають ногою, яка знаходиться ближче до потрiбного напрямку. Подвiйний крок використовуiться у тих випадках, коли гравець не встигаi до мтАЩяча. При цьому вага тiла переноситься на ногу, яка стоiть попереду, потiм на ii носок та виноситься за межi площi опори тiла. Гравцевi доводиться часто застосовувати такi рiзновиди перемiщення: кроком, стрибком, бiгом [1, 10].

Стрибок тАУ це широкий крок з безопорною фазою. Як правило, стрибок з мiсця або пiсля перемiщення [2, 40].

Тактика володiння мтАЩячем

Введення мтАЩяча у гру (подачi)

Подача як iгровий прийом не тiльки призначена для введення мтАЩяча в гру, а також належить до атакуючих дiй. Сьогоднi видiляють такi основнi способи подач: верхня пряма подача, нижня пряма подача, верхня бокова подача. Оскiльки подачi i початком всiх iгрових епiзодiв, то вiд умiння виконувати подачу i тактично правильно ii реалiзовувати залежить результат гри [4, 89].

Подача тАУ технiчний прийом, за допомогою якого мтАЩяч вводиться в гру. Не дивлячись на рiзнi в технiцi певних способiв подач, рухи при iх виконаннi мають ряд загальних закономiрностей. Перед виконанням подачi гравець приймаi вихiдне положення, лiву ногу ставити попереду правоi на вiдстанi кроку. Ноги зiгнутi в колiнах i знаходяться на ширинi плечей. При цьому тiло маi кут повороту вiдносно фронтальноi осi до 45˚, лiве плече знаходиться попереду правого тАУ це граi важливу роль у виконаннi ударного руху. При нижнiх подачах тулуб злегка нахилений вперед, при верхнiх тАУ знаходиться у вертикальному положеннi [2, 42].

Верхня пряма подача маi два основних варiанти: силова та плануюча. Суттiвими елементами тактики плануючих подач i пiдвищена точнiсть удару по мтАЩячу.

Верхня бокова. РЖснують варiанти боковоi подачi: з мiсця, пiд час руху, на силу та плануюча [13, 16].

Атакуючi удари

Нападаючий удар тАУ технiчний прийом атаки, який заключаiться в перебиваннi мтАЩяча однiiю рукою на сторону суперника вище верхнього краю сiтки. Видiляють два способи (прямий та боковий) i декiлька рiзновидiв.

При прямому нападаючому ударi ударний рух виконуiться в сагiтальнiй плоскостi. Пiдготовча частина включаi фази розбiгу, стрибка i замаху, ударного руху та приземлення [2, 52].

Розбiг перед виконанням нападаючого удару повинен складати не бiльше 3м пiд кутом до сiтки 45 тАУ 45 градусiв. Стрибок виконуiться з поштовху двох нiг та активним махом руками вперед-вверх, ударний рух i приземлення [4, 103].

1.2. Технiка гри у захистi

Технiка гри у захистi включаi в себе стартовi стiйки, ходьбу, бiг, стрибок. Вона аналогiчна перемiщенням у нападi [2, 56].

Прийом мтАЩяча тАУ це технiчний прийом гри, який використовуiться з метою прийняти його та довести до пасуючого. Видiляють прийом подачi, прийом в захистi i прийом-передача.

В сучасному волейболi використовуються такi способи прийому мтАЩяча: двома руками знизу, двома руками зверху, однiiю рукою знизу у падiннi. Прийом подачi в сучасному волейболi багато в чому визначаi ефективнiсть нападаючих дiй команди. Показником якостi прийому першого мтАЩяча служить точнiсть першоi передачi [1, 21].

Передачу двома руками знизу найчастiше використовують для приймання силових i планеруючих подач. Вихiдне положення тАФ основна або низька стойка. Прямi руки витягують вперед, лiктi максимально зближують. Одна рука стиснута в кулак, друга тАФ охоплюi його так, щоб його великi пальцi були паралельними. Тулуб тримаiться вертикально, руки працюють лише в плечових суглобах, м'яч приймаiться на передплiччя.

Для правильного виконання передачi слiд своiчасно перемiститися якомога ближче до траiкторii польоту м'яча, бажано перпендикулярно до неi. Якщо цього не вдаiться зробити, в окремих випадках м'яч можна приймати знизу однiiю рукою [21, 145].

Для правильного виконання верхньоi передачi двома руками у падiннi, з перекатом на спину, гравець пiсля перемiщення приймаi низьку стiйку, вiдбиваi м'яч, потiм поступово вiдводить плечi назад, сiдаi на п'ятку ноги, групуiться й падаi назад перекатом на спину. Для виконання перекату на спину пiсля передачi з випадом убiк гравець повертаi тулуб у напрямку витягнутоi ноги перед ударом по м'ячу.

Падiння перекатом на спину, особливо з положення вбiк, не даi гравцевi змоги прийняти положення готовностi так швидко, як пiсля виконання iнших прийомiв. Тому в останнi роки практикують падiння з перекиданням через плече, використовуючи iнерцiю попереднього перемiщення [13, 57].

Блокування тАФ це основний спосiб з протидii атакуючим дiям суперника над сiткою. В сучасному волейболi блокування застосовують для ефективних захисних i контратакуючих дiй. Блокування складаiться з перемiщення, стрибка, винесення i постановки рук над сiткою та приземлення.

Одиночне блокування. Перед початком дiй блокуючий приймаi вихiдне положення тАФ ноги зiгнутi, ступнi на ширинi плечей, руки перед грудьми. Визначивши напрямок передачi суперниковi для удару, гравець перемiщуiться приставними кроками або ривком вздовж сiтки, на останньому кроцi повертаiться обличчям до сiтки. Розрахувавши, коли потрiбно виконати стрибок для блокування, гравець, вiдштовхнувшись, виносить руки вгору. Виконавши блокування, гравець приземляiться на зiгнутi ноги, руки опускаi вниз i готуiться до наступноi дii повторного стрибка, самострахування, перемiщення, виконання передачi [19, 43].

Групове блокування. Виконуiться двома або трьома волейболiстами. Подвiйне блокування тАФ основний засiб блокувального захисту певноi зони майданчика. Узгодженими зусиллями двох гравцiв над сiткою створюiться бар'iр з чотирьох рук перед м'ячем, що перелiтаi. Бiля краю сiтки блокуючi розвертають долонi так, щоб м'яч, торкнувшись iх, вiдскочив на майданчик суперника. Стрибати слiд вертикально, щоб не перейти середньоi лiнii та не торкнутися сiтки або не зiткнутися з iншим гравцем.

Вибiр моменту стрибка блокуючого гравця визначаiться дiями нападаючого. Конкретними орiiнтирами служать:

В· при швидкiсному ударi з передачi, направленiй близько до сiтки, тАУ пересiкання рукою вертикалi при замаху нападаючого гравця;

В· при швидкiсному удару i передачi, вiддаленiй вiд сiтки, тАУ початок ударного руху нападаючого гравця;

В· при швидкiсному ударi з низькоi швидкоi передачi, тАУ момент вiдриву нiг вiд пiдлоги або виносi рук над головою при вiдштовхуваннi перед нападаючим гравцем.

Потрiбно зазначити, що всi орiiнтири для початку стрибка блокуючого проти нападаючого ефективнi при умовi, якщо нападаючий i блокуючий приблизно одного росту. Блокуючому гравцевi бiльш низького росту потрiбно вистрибувати трошки ранiше, бiльш високому тАУ пiзнiше. В кожному окремому випадку такi поправки слiд вносити незалежно вiд умов гри та iндивiдуальних особливостей нападаючого гравця [1. 61].

2. Класифiкацiя тактики гри у нападi

Тактика гри тАФ це доцiльнi, злагодженi дii гравцiв, спрямованi на досягнення перемоги в змаганнях.

В цей час технiчна, фiзична, психологiчна пiдготовленiсть найсильнiших команд знаходиться приблизно на однаковому рiвнi. Тому перемога у великих змаганнях дуже часто визначаiться зрiлiстю тактичноi майстерностi волейболiстiв [9, 205].

Високий рiвень тактичноi пiдготовленостi волейболiстiв характеризуiться:

- розвиненим тактичним мисленням (умiння аналiзувати гру, швидко переключатися з одних дiй на iншi, умiння прогнозувати i швидко вирiшувати руховi задачi);

- здатнiсть бути готовим до виконання iгрових дiй (вона досягаiться за рахунок максимальноi напруги вольових i фiзичних можливостей спортсменiв, i управлiння нею здiйснюiться самим гравцем, тренером або лiдером команди);

- хорошим орiiнтуванням на майданчику i взаiмодiiю з партнерами;

- ефективним використанням технiчних прийомiв;

- варiативнiстю тактичних дiй [15, 24].

Тактику гри у волейбол прийнято дiлити на тактику нападу i тактику захисту, причому залежно вiд принципу органiзацii розрiзняють такi групи дiй гравцiв: iндивiдуальнi, груповi i команднi.

Кожна з цих груп роздiляiться на пiдвиди. Наприклад, iндивiдуальнi дii в нападi роздiляються на два пiдвиди: дii гравця без м'яча i дii з м'ячем. Залежно вiд конкретного змiсту iгрових дiй види роздiляються на системи i способи. Наприклад, система гри в нападi з другоi передачi гравця передньоi лiнii або система гри в нападi з другоi передачi гравця задньоi лiнii, що виходить. Окремi способи, що мають особливостi у виконаннi, роздiляються на варiанти i комбiнацii [10, 54].

Основними завданнями тактичноi пiдготовки волейболiстiв i:

1. Розвиток психофiзiологiчних здiбностей i фiзичних якостей.

2. Придбання тактичних знань (загальнi основи теорii тактики волейболу, аналiз тактичних дiй, основи взаiмодii 2-х, 3-х, 4-х гравцiв, тактика найсильнiших спортсменiв i команд тощо).

3. Навчання практичному використанню прийомiв, елементiв, варiантiв тактики.

4. Вдосконалення тактичного вмiння з урахуванням iгрових функцiй волейболiстiв.

5. Формування вмiння швидко переходити вiд нападу до захисту i навпаки.

6. Формування вмiння ефективно використовувати технiчнi прийоми i тактичнi дii в рiзних iгрових ситуацiях.

7. Вивчення вживаних iгрових систем у захистi i нападi та iх варiантiв.

8. Вивчення команд суперника (технiко-тактична i вольова пiдготовленiсть).

9. Аналiз участi в змаганнях.

Загальнi i спецiальнi знання складають необхiдну передумову вивчення тактичних дiй i розвитку тактичних навикiв. Джерела знань в областi тактики рiзноманiтнi: лiтература з волейболу, лекцii, бесiди, семiнари, спостереження на змаганнях, практичнi заняття i iхнiй аналiз тощо [1, 205].

Методи тактичноi пiдготовки тi ж, що i при вирiшеннi задач технiчноi пiдготовки, але з врахуванням специфiки тактики. При показi необхiдно використовувати макети майданчика, фiльми, схеми, плакати, вiдеофiльми та iн. При вивченнi тактичних дiй i iхньому вдосконаленнi застосовувати певнi орiiнтири, сигнали [19, 47].

Тактична пiдготовка повинна бути органiчно пов'язана з фiзичною, технiчною, вольовою i теоретичною пiдготовкою.

Головний засiб навчання i вдосконалення тактики гри тАУ багаторазове виконання вправ, дiй, елементiв.

Будь-яка тактична дiя, спрямована на оптимальний успiх, повинна будуватися вiдповiдно до тактичних знань, технiчних навичок, рiвня розвитку фiзичних здiбностей, вольових якостей та iнших компонентiв пiдготовки [10, 39].

В умовах постiйного сприйняття iнформацii та оцiнки iгрових ситуацiй виникаi необхiднiсть визначати особливостi виконання рухiв партнерами або суперниками, по траiкторii польоту м'яча визначити iх тактичний задум i наступнi дii. Це здiйснюiться в результатi запам'ятовування [вол, 206].

Психомоторнi процеси тактичноi дii виконуюються в трьох головних фазах:

- сприйняття i аналiз ситуацii змагання;

- розумове вирiшення тактичноi задачi;

- рухове вирiшення тактичноi задачi .

Перiод початкового навчання тактицi умовно можна роздiлити на 4 етапи:

РЖ етап тАУ головна увага надаiться розвитку спецiальних якостей, необхiдних для реалiзацii тактичних дiй у грi тАУ швидкостi складних реакцiй, швидкостi окремих рухiв та дiй, орiiнтування, швидкостi перемiщень, спостережливостi, перемикання з одних дiй на iншi (основу тренування складають виконання завдань у вiдповiдь на зоровi та слуховi сигнали).

РЖРЖ етап тАУ формування тактичних умiнь у процесi навчання технiчним прийомам (виконання вправ за завданням, за сигналом, на точнiсть).

III етап тАУ навчання iндивiдуальним тактичним дiям за допомогою вправ з тактики (змiст вправ зводиться до того, щоб створювати умови, при яких гравцi повиннi вибирати дii в залежностi вiд напрямку та траiкторii польоту мтАЩяча, вiд дiй нападаючих гравцiв або захисникiв тощо) [11, 157].

1.1. Тактика гри в нападi

Специфiка гри дозволяi умовно роздiлити напад i захист, хоча вони тiсно зв'язанi мiж собою. Кожний прийом захисту i контратакуючою дiiю (наприклад, блокування) або пiдготовкою до атаки i контратаки (прийом подач, нападаючих ударiв).

Головна мета атакуючих дiй в тому, щоб м'яч торкнувся поверхнi майданчика суперника або щоб гравець протилежноi команди супротивника допустив технiчну помилку. Активними атакуючими дiями команда оволодiваi iнiцiативою в грi, примушуi супротивника прийняти вигiдний iй план i маi моральну перевагу [5, 54].

РЖндивiдуальнi тактичнi дii (складають основу тактичноi майстерностi окремого гравця) тАУ визначають дii гравця без мтАЩяча (перемiщення по майданчику, вибiр мiсця для атакуючих ударiв, при виконаннi подач) i з мтАЩячем (виконання подачi, других передач та нападаючих ударiв).

Головна цiль iндивiдуальноi тактичноi пiдготовки тАУ оволодiти технiчними дiями з правильною тактичною реалiзацiiю в рiзних iгрових ситуацiях [1, 208].

Груповi тактичнi дii в нападi

Вони i взаiмодiями двох або декiлькох гравцiв. Прийнятий подiл команди у момент розстановки гравцiв передньоi i задньоi лiнiй виражаiться взаiмодiiю гравцiв всерединi лiнiй i мiж лiнiями. РЗхнi дii визначаються не тiльки кiлькiстю торкань м'яча (три, не рахуючи блокування), але i зоною, звiдки гравець виконуватиме нападаючий удар [9, 15].

РЗхня взаiмодiя полягаi в наступному:

1. Взаiмодiя приймаючого м'яч iз звязуючим гравцем передньоi лiнii. Спортсмен, що приймав м'яч (подачу або удар), спрямовуi його гравцю передньоi лiнii, який виконуватиме другу передачу нападаючому.

2. Взаiмодiя приймаючого гравця iз гравцем задньоi лiнii, що виходить. Будь-який гравець спрямовуi прийнятий м'яч на передню лiнiю i зону нападу для другоi передачi, яку виконуватиме гравець задньоi лiнii, що виходить.

3. Взаiмодiя з нападаючим гравцем i навпаки. В цьому випадку нападаючий удар можна виконати з другоi або першоi передачi.

4. Нападаючi гравцi взаiмодiють один з одним пiд час гри в своiй зонi i в зонi партнера.

Всi цi груповi взаiмодii гравцiв реалiзуються в певних тактичних комбiнацiях, наперед вивчених i узгоджених дiях, якi виконують при прийомах мтАЩячiв з подач та нападаючих ударiв.

2.2 Тактичнi дii гри в захистi

Мета захисних дiй тАФ нейтралiзацiя нападу команди супротивника. Головне тАФ не дати м'ячу впасти на свою половину майданчика i не допустити технiчноi помилки.

РЖндивiдуальнi тактичнi дii в захистi

РЖндивiдуальнi дii гравця в захистi припускають пiдготовку, вибiр мiсця та подальшi дii з м'ячем. До таких дiй належать вибiр мiсця для прийому подач (його можна вiднести i до тактики нападу як першу передачу), для блокування i прийому нападаючих ударiв, включаючи страховку [21, 143].

РЖндивiдуальнi дii гравця в захистi складаються з дiй гравця без м'яча (нагляд, орiiнтування, швидкiсть реагування, перемiщення) i з м'ячем (прийом подач, прийом нападаючих ударiв, страховка i блокування) [вол, 219].

При прийомi нападаючих ударiв i страховцi

Вибiр мiсця залежить вiд напряму, швидкостi, вiддаленостi вiд сiтки, висоти польоту мтАЩяча пiд час передач на удар, рухiв нападаючого гравця i дiй блокуючих гравцiв та захисникiв своii команди.

За напрямом передачi захисник i страхуючий визначають зону атаки i вiдповiдно до цього ведуть спостереження за гравцем цiii зони [5, 21].

При блокуваннi

Вибiр мiсця гравець визначаi, керуючись положенням тулуба i рук волейболiста, що передаi м'яч для удару, напрямом i швидкiстю передачi, швидкiстю i напрямом розгону атакуючого гравця, замаху для удару.

При ударах по ходу руки ставлять точно проти м'яча, долонi розташовують майже в однiй площинi. При блокуваннi ВлкосихВ» ударiв iз зон 4 i 2 руки виносять лiвiше (правiше) м'яча i лiву (праву) долоню розгортають назустрiч м'ячу [13, 120].

Груповi тактичнi дii в захистi

Груповi тактичнi дii в захистi передбачають взаiмодiю гравцiв передньоi лiнii (якi блокують нападаючий удар ), взаiмодiю гравцiв задньоi лiнii (при прийомi подач, нападаючих ударах та страховцi), взаiмодiю гравцiв мiж лiнiями (блокуючих iз гравцями, що страхують).

При вiдпрацюваннi взаiмодiй мiж гравцями велика роль належить блокуючим гравцям, вiд гри яких будують своi дii страхуючi i захисники. Основний вид групових дiй тАУ подвiйне блокування. Потрiйний блок використовують рiдше.

Блокуючi роздiляються на середнього i крайнiх. Сильнiший блокуючий в бiльшостi випадкiв граi всерединi, але i моменти в грi, коли вигiднiше залишати такого гравця на краю сiтки ( наприклад, нападаючий гравець маi високий рiвень виконання удару з переводом влiво iз зони 4).

При атацi з високих передач задача блокуючих тАУ закрити найсильнiший напрям нападаючого удару, причому руки блокуючих можуть торкатися.

При блокуваннi ударiв з перекладом влiво крайнiй гравець повинен розвернути праву долоню назустрiч м'ячу, а лiву поставити напроти м'яча, середнiй блокуючий наближаi руки впритул до крайнього (при атацi iз зони 4). Такi ж дii при блокуваннi ударiв з перекладом вправо (атака iз зони 2), тiльки розвернути лiву долоню назустрiч м'ячу [10, 127].

3. Застосування комплексних вправ у технiко-тактичнiй пiдготовцi

РДднiсть технiчноi та тактичноi пiдготовки досягаiться вдосконаленням технiки прийома в рамках тактичних дiй i багаторазового виконання тактичних дiй з пiдвищенням iнтенсивностi, що допомагаi у вдосконаленнi технiки.

Ефект iнтеграцiй цих видiв пiдготовки досягаiться пiд дiiю трьох вправ: перший тАУ виконання прийомiв гри в рамках тактичних дiй; другий тАУ поступовiсть виконання рiзних тактичних дiй; третiй тАУ переключання в тактичних дiях рiзного характеру. Для всiх типiв вправ характерна тривалiсть iх виконання [1, 230].

За час iснування волейболу було доведено, що бездоганна технiка або тактика не може зрiвнятися з технiко-тактичними дiями команди.

Вправи, що використовуються у технiко-тактичнiй пiдготовцi:

1. Перша передача в зону 3 з наступною передачею для нападаючого удару в зону 4.

2. Перша передача в зону 2 з наступною передачею для нападаючого удару в зону3.

3. Перша передача для нападаючого удару iз зони 2 в зону 3 з ударом, вiдкидка в зону 2, де i виконуiться нападаючий удар.

4. Перша передача спрямована в зону 3 iз зони 2 тАУ вiдкидка за голову для завершення нападаючого удару.

5. Перша передача iз зони 6 в зону 4 тАУ гравець зони 4 виконуi напалаючий удар.

6. Перша передача спрямована гравцевi в зону 3 iз зони 1 тАУ вiдкидка за голову для завершення атаки гравцем зони 4.

7. Вл Напад тАУ ЗахистВ». Команда в iгровому розташуваннi. Гравець зони 1 готовий виконати подачу. На другiй сторонi майданчика нападники, кожен з мтАЩячем в руках, стоять в зонах 4, 3 та 2, пасуючий тАУ в зонi 2. Пiсля подачi гравцi виконують змiну мiсць на переднiй i заднiй лiнiях, перелаштовуються на захиснi дii за ранiше домовленим тактичним планом. Як тiльки мтАЩяч перелетiв пiсля подачi сiтку, нападники виконують почергово нападаючi удари iз зони 4, 3, 2. Пiсля цього команда виконуi змiну мiсць i все повторюiться.

8. Виконання почергово вивчених прийомiв гри i iх способiв в рiзних позицiях.

9. Виконання прийомiв в рамках тактичних дiй. Основну увагу звертають на технiку, але зберiгають i структуру тактичних дiй. Всi дii ранiше обумовленi.

10. Переключення у виконання прийомiв нападу, захисту, нападу, захисту: передача тАУ прийом, подача тАУ прийом, нападаючий удар тАУ блокування.

11. При змiнi гравцiв передньоi i задньоi лiнii гравець задньоi лiнii виходить вперед ранiше. В момент подачi гравцi передньоi лiнii вiдступають назад. Таким чином гравцi задньоi лiнii знаходяться попереду. Такий варiант змiни мiсць потребуi вiд всiх гравцiв особливоi уважностi, технiчного прийому мтАЩяча пiсля подачi, тому що iх залишилося практично четверо.

Висновок

Одже, аналiз лiтературних джерел довiв, що на рiзних етапах тренування волейболiстiв поряд з iншими якостями, технiко-тактична пiдготовка i однiiю з основних.

Список використаних лiтеретупних джерел

1. Волейбол: учебник жля высших учебных завидений физической культуры/ Беляев А.А., Беляев А.В., Железняк Ю.Д., Карполь Н.В. тАУ М. ВлСпортАкадемПрессВ». 2002. тАУ368 с.

2. О.О. Борисов. Основи теорii методики викладання волейболу i футболу/Борисов О.О.тАУК.: вид-во ПП ВлЛюскарВ», 2004. тАУ664 с.

3. А. Г. Айриянц. Волейбол / Айриянц А. Г. - М: ФиС, 1976. - 158 с.

4. В.А. Голомазов Волейбол в школе/ Голомазов В.А.,тАУ М: 1976. тАУ110 с.

5. Спортивные игры: Совершенствование спортивного мастенства/Жележняк Ю.Д., Портнов Ю.Д., Савин В.П. тАУ: 2004. тАУ 400 с.

6. Волейбол для начинающих/ Ахметов Э. К. - Минск: Полымя, 1985. - 80с.

7. М. С.Бриль. Волейбол /Бриль М. С. -М.: ФиС, 1981. - 136 с.

8. Вайцеховский С. М. Книга тренера. - М.: ФиС, 1971. - 194 с.

9. Волейбол. Справочник. - М.: ФиС, 1984. -124 с.

10. Волейбол в школе/ Голомазов В.А. Ковалев В. Д. Мельников А. Г. - М.: ФиС, 1985.- 125 с.

11. А. Д. Демчишин. Волейбол - гра для всiх /Демчишин А. Д. . - К.: тАЮЗдоров'я", 1986. - 83 с.

12. Специальная физподготовка волейболистов /Демчишин А. Д., Мозола Р. С., Панишко Ю. М. - М.: тАЮРадянська школа". 1992. - 83 с.

13. А.Н.Ейнгорн .500 упражнений волейболиста /Ейнгорн А.Н. - М.: ФиС, 1959.- 208 с.

14. Ю.Д. Железняк. К мастерству в волейболе/ Железняк Ю.Д. - М : ФиС, 1983.- 224 с.

15. Ю. Д. Железняк. Волейбол в школе/ Железняк Ю. Д, Слупский Л .Н. - М.: ФиС, 1989. - 76 с.

16. Подготовка юных волейболистов /Железняк Ю. Д., Клещев Ю.Н., Чехов О.С. - М: ФиС, 1967. - 102 с.

17. Методические рекомендации по моделированию учебно- тренировочного процесса юных волейболистов /Затворнецкий Ю. Г., Федюшин В. П., Хапко В. Е. - М.: ФиС, 1978. - 68 с.

18. А.В. Ивойлов. Волейбол/ Ивойлов А.В. - Минск: ВлВысшая школаВ», 1985. - 200 с.

19. Оптимизация тренировочного процесса волейболистов: методические рекомендации/ Касаткин А.Н., Максименко Г.Н., Короп М.Ю. -М.: ФиС 1984.-144 с.

20. Ю.Н. Клещев. Волейбол/ Клещев Ю.Н. - М.: ФиС, 1983. - 94 с.

21. Ю.Н. Клещев. Волейбол/ Клещев Ю.Н., Айриянц А.Г.-М. : ФиС, 1983.тАУ 270 с.

22. А.Н. Лапутин. Обучение спортивным движениям /Лапутин А.Н. - К.: тАЮЗдоров'я", 1986.-214 с.

23. С. Опниума Уроки волейбола /Опниума С. - М.: ФиС, 1995. - 43 с.

24. М.П. Перельман. Специальная физподготовка волейболистов/ Перельман М.П. - М.: ФиС, 1969.-134 с.

25. Н.Н. Пермяков. Направленность тренировочных действий в волейболе/ Пермяков Н.Н. - М.: ВлВысшая школаВ», 1989. - 116 с.

26. М.П. Пименов. Волейбол. Специальные упражнения/ Пименов М.П. - К.: 1993. -192 с.

27. В.Н. Платонов. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте /Платонов В.Н. - К.: Олимпийская литература, 1997. - 544 с.

28. В.М. Платонов Фiзична пiдготовка спортсмена/ Булатова М.М. . - К.: Олiмпiйська лiтература, 1995.- 342 с.

Вместе с этим смотрят:

Multiple negation

XXX летние Олимпийские Игры

РЖндустрiальна спадщина Украiни

РЖсторiя розвитку, види та функцii туризму

Автоматизация информационных систем для туристической фирмы ООО "Акварели"