Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть в Украiнi

Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть в Украiнi

1. Поняття, пiдстави та змiст адмiнiстративноi вiдповiдальностi

Завдання щодо побудови в Украiнi демократичноi, соцiальноi, правовоi держави вимагаi якнайшвидшого реформування правовоi системи, запровадження надiйних гарантiй дотримання прав i свобод громадян, закрiплених Конституцiiю Украiни. Особливо актуальним в цьому планi i проведення реформи адмiнiстративного права як права державного управлiння, владного впливу держави на рiзноманiтнi суспiльнi процеси, в тому числi адмiнiстративно-делiктного права. В останньому накопичилось чимало проблем, повтАЩязаних як iз належним виконанням завдань правоохорони, так i з забезпеченням прав та свобод громадян та iнших субтАЩiктiв вiд незаконного притягнення до юридичноi вiдповiдальностi. До основних, найбiльш крупних з них належать питання запровадження, визначення змiсту (заходiв) адмiнiстративноi вiдповiдальностi та ii реалiзацii. Якщо ж говорити про соцiальне призначення адмiнiстративноi вiдповiдальностi, то тут можна видiлити двi кардинальнi проблеми. З одного боку, ця вiдповiдальнiсть як один iз найважливiших методiв державноi дiяльностi маi забезпечувати належне виконання завдань та функцiй держави, надiйну охорону вiдповiдних суспiльних вiдносин. З iншого тАУ реалiзацiя ii заходiв повинна ТСрунтуватися на якнайсуворiшому додержаннi принципiв гуманiзму, соцiальноi справедливостi, законностi тощо.

Адмiнiстративну вiдповiдальнiсть разом з вiдповiдальнiстю кримiнальною можна розглядати як унiверсальний засiб охорони суспiльних вiдносин, якi регулюються рiзними галузями права тАУ конституцiйним, цивiльним, трудовим, природоресурсовим, фiнансовим, власне адмiнiстративним. РЖншими словами, законодавство про адмiнiстративнi проступки тАУ це своiрiдний збiрник санкцiй значноi частини галузевих правових норм. Цим обумовлюiться значення адмiнiстративноi вiдповiдальностi не тiльки як адмiнiстративно-правового iнституту, але i як складовоi всiii правовоi системи держави.

Важливо також пiдкреслити, що адмiнiстративнi проступки тАУ однi з найпоширенiших iз всiх видiв правопорушень (в наш час щорiчно до адмiнiстративноi вiдповiдальностi притягаiться бiля 15 млн. чоловiк, тобто майже третина всього населення Украiни). Велика кiлькiсть i невелика шкiдливiсть (кожного окремо) цих проступкiв потребуi порiвняно простого порядку застосування заходiв реагування. Це необхiдно для швидкого дисциплiнуючого впливу на винних з метою економii часу та сил як державних органiв, так i самих порушникiв. До того ж для виявлення порушень загальнообовтАЩязкових правил частiш за все потрiбнi не юридичнi, а спецiальнi технiчнi, економiчнi, санiтарнi, агрономiчнi та iншi знання. РЖншими словами, в подiбних випадках доцiльний саме адмiнiстративний порядок впливу.

Чинне законодавство про адмiнiстративнi правопорушення досить велике за обсягом, дуже нестабiльне. Кодекс Украiни про адмiнiстративнi правопорушення тАУ один з нормативних актiв, до яких найчастiше вносяться змiни та доповнення. Особливо iнтенсивно положення КпАП почали змiнюватися пiсля проголошення незалежностi Украiни. Все це створюi певнi труднощi в застосуваннi адмiнiстративно-правових норм, негативно позначаiться на дiяльностi адмiнiстративно-юрисдикцiйних органiв, забезпеченнi законностi застосування заходiв вiдповiдальностi за вчиненi правопорушення, що в умовах побудови правовоi держави неприпустиме.

Викладеним i обумовлено змiст цього посiбника, в якому розкриваються поняття та пiдстави адмiнiстративноi вiдповiдальностi, особливостi та порядок провадження у справах про адмiнiстративнi правопорушення. У другому виданнi навчального посiбника враховано змiни, що вiдбулися за останнi роки в законодавствi про адмiнiстративнi правопорушення, а також роботу, проведену щодо реформування цього законодавства, зокрема, розробку Концепцii реформи адмiнiстративного права та проекту Кодексу про адмiнiстративнi проступки, витяги з яких наведено в додатках.

Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть становить особливий вид юридичноi вiдповiдальностi, iй властивi всi ознаки останньоi. Традицiйно правову вiдповiдальнiсть повтАЩязують iз застосуванням заходiв державного примусу, розглядають ii як передбачену санкцiями правових норм реакцiю на правопорушення, як реалiзацiю, застосування i здiйснення санкцiй. Застосування заходiв юридичноi вiдповiдальностi тягне для правопорушника обтяжливi наслiдки майнового, морального, особистiсного чи iншого характеру, якi вiн зобовтАЩязаний перетерпiти i фактично претерпiваi. Тим самим правопорушник тАЬтримаi вiдповiдьтАЭ перед державою за неправомiрну поведiнку.

Адмiнiстративнiй вiдповiдальностi властивий ряд специфiчних рис, якi вiдрiзняють ii вiд iнших видiв юридичноi вiдповiдальностi. Так, вона настаi, як правило, за особливий вид правопорушень тАУ адмiнiстративнi. В окремих випадках ii заходи можуть застосовуватися також при звiльненнi вiд кримiнальноi вiдповiдальностi, тобто за дiяння, що мiстять ознаки злочинiв, якi не становлять великоi суспiльноi небезпеки. Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть виявляiться в накладеннi на порушникiв певних видiв адмiнiстративних стягнень, специфiчних за змiстом i вiдмiнних вiд заходiв кримiнального покарання, дисциплiнарного впливу та майновоi вiдповiдальностi. Адмiнiстративнi стягнення накладаються багатьма органами та посадовими особами, яким таке право надано законодавчими актами. РЗх повний перелiк наведено в спецiальному роздiлi КпАП. Незважаючи на те, що в деяких випадках адмiнiстративнi стягнення застосовуються районними (мiськими) судами (суддями), адмiнiстративна вiдповiдальнiсть i позасудовим видом правовоi вiдповiдальностi. Мiж органами (посадовими особами), якi накладають адмiнiстративнi стягнення, i правопорушниками вiдсутнi службовi вiдносини. Порядок притягнення до адмiнiстративноi вiдповiдальностi особливий, вiн суттiво вiдрiзняiться вiд кримiнального i цивiльного процесiв та дисциплiнарного провадження. Нарештi, адмiнiстративну вiдповiдальнiсть врегульовано нормами адмiнiстративного права, якi мiстять вичерпнi перелiки адмiнiстративних проступкiв, адмiнiстративних стягнень та органiв, уповноважених iх застосовувати, детально регулюють цей вид провадження i в сукупностi становлять ii нормативну основу.

Отже, адмiнiстративна вiдповiдальнiсть тАУ це застосування до осiб, якi вчинили адмiнiстративнi проступки, адмiнiстративних стягнень, що тягнуть для цих осiб обтяжливi наслiдки майнового, морального, особистiсного чи iншого характеру i накладаються уповноваженими на те органами чи посадовими особами на пiдставах i у порядку, встановлених нормами адмiнiстративного права.

Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть ТСрунтуiться на рядi принципiв, основними з яких i законнiсть, вiдповiдальнiсть лише за вчинення протиправного дiяння, вiдповiдальнiсть лише за наявностi вини, невiдворотностi вiдповiдальностi, iндивiдуалiзацii вiдповiдальностi.

Принцип законностi адмiнiстративноi вiдповiдальностi означаi, що нiхто не може бути пiдданий заходу впливу у звтАЩязку з адмiнiстративним правопорушенням iнакше як на пiдставах i у порядку, встановлених законодавством. Застосування уповноваженими на те органами i посадовими особами заходiв адмiнiстративного впливу провадиться в межах iх компетенцii, у точнiй вiдповiдностi з законодавством. Дотримання вимог законностi при притягненнi до адмiнiстративноi вiдповiдальностi забезпечуiться систематичним контролем з боку вищестоящих органiв i посадових осiб, прокурорським наглядом та iншими встановленими законодавством способами.

Принцип вiдповiдальностi лише за вчинення протиправного шкiдливого дiяння передбачаi, що тiльки дiяння, вчинок людини може тягти застосування заходiв адмiнiстративного впливу. Адмiнiстративним правопорушенням визнаiться тiльки протиправне дiяння (дiя чи бездiяльнiсть) особи, а не склад ii думок або навiть висловлений намiр вчинити правопорушення. Крiм цього, адмiнiстративна вiдповiдальнiсть настаi не за будь-яке дiяння, що завдаi шкоди суспiльним вiдносинам, а лише за те, яке передбачене в законодавствi як адмiнiстративний проступок.

Принцип вiдповiдальностi лише за наявностi вини означаi, що адмiнiстративнiй вiдповiдальностi пiдлягаi тiльки особа, винна у вчиненнi правопорушення, тобто яка умисно або з необережностi вчинила протиправне шкiдливе дiяння.

Невiдворотнiсть адмiнiстративноi вiдповiдальностi як принцип полягаi в тому, що особа, яка вчинила адмiнiстративне правопорушення, повинна бути пiддана адмiнiстративному стягненню. РЖз цього принципу можливi деякi винятки. Маються на увазi випадки вiдповiдальностi за адмiнiстративнi правопорушення неповнолiтнiх та осiб, на яких поширюiться дiя дисциплiнарних статутiв. До зазначених осiб за бiльшiсть проступкiв застосовуються не адмiнiстративнi стягнення, а iншi заходи впливу.

До виняткiв iз принципу невiдворотностi вiдповiдальностi слiд зарахувати також випадки звiльнення вiд адмiнiстративноi вiдповiдальностi. Чинний КпАП передбачаi чотири види звiльнення. Перш за все, йдеться про звiльнення вiдповiдно до статей 21 i 22 тАУ з передачею матерiалiв на розгляд товариського суду, громадськоi органiзацii чи трудового колективу або iз оголошенням усного зауваження. Для першого виду звiльнення пiдставою i переконання вiдповiдного органу чи посадовоi особи, яке ТСрунтуiться на всебiчнiй оцiнцi характеру правопорушення та особи порушника, про доцiльнiсть застосування до останнього заходу громадського впливу. Звiльнити порушника вiд адмiнiстративноi вiдповiдальностi з оголошенням усного зауваження можна лише тодi, коли вчинене ним правопорушення i малозначним. Крiм цього i ще два види звiльнення, про якi в лiтературi частiш за все не згадуiться. Це звiльнення вiд адмiнiстративноi вiдповiдальностi неповнолiтнiх вiком вiд 16-ти до 18-ти рокiв iз застосуванням до них заходiв виховного впливу, а також передача матерiалiв для застосування заходiв дисциплiнарного впливу до осiб, на яких поширюiться дiя дисциплiнарних статутiв, в тих випадках, коли i тi, й iншi пiдлягають адмiнiстративнiй вiдповiдальностi на загальних пiдставах. Мова йде саме про звiльнення вiд адмiнiстративноi вiдповiдальностi, оскiльки орган чи посадова особа, який вирiшуi справу, може i реально застосувати адмiнiстративне стягнення, тобто закон надiляi правом прийняття рiшення саме його. В усiх зазначених випадках звiльнення вiд адмiнiстративноi вiдповiдальностi тАУ право, а не обовтАЩязок органу (посадовоi особи), який розглядаi справу.

В усiх перерахованих випадках звiльнення вiд адмiнiстративноi вiдповiдальностi слiд розглядати як помтАЩякшення стану порушника (до неповнолiтнього замiсть адмiнiстративного стягнення застосовуiться виховний захiд, до вiйськовослужбовця тАУ захiд дисциплiнарного впливу, вiдповiдно до ст. 21 КпАП тАУ захiд громадського впливу, вiдповiдно до ст. 22 тАУ усне зауваження).

Слiд звернути також увагу на юридичну природу усного зауваження, яке виноситься в четвертому видi звiльнення вiд адмiнiстративноi вiдповiдальностi, коли його пiдставою i малозначнiсть проступку. В лiтературi свого часу було висловлено думку про те, що оголошення усного зауваження тАУ це не звiльнення вiд адмiнiстративноi вiдповiдальностi, а застосування ii в iншiй формi. При цьому не враховуiться той факт, що накладення адмiнiстративного стягнення тягне конкретнi юридичнi наслiдки, якi оголошення усного зауваження не викликаi.

Звiльнення вiд адмiнiстративноi вiдповiдальностi слiд вiдрiзняти вiд звiльнення вiд вiдбування адмiнiстративного стягнення. В першому випадку справа не доходить навiть до накладення стягнення, тодi як у другому стягнення частково вже виконано. В КпАП закрiплено лише один подiбний випадок тАУ скорочення строку позбавлення спецiального права (ст. 320). На нашу думку, це правило доцiльно поширити також на деякi iншi адмiнiстративнi стягнення, виконання яких триваi певний строк (наприклад, адмiнiстративний арешт, тим бiльше, що передбачаiться збiльшення його строку). Особливо актуально це у звтАЩязку iз розробкою проекту нового КпАП, в якому пропонуiться запровадити ряд нових стягнень (звiльнення з посади або iнше усунення вiд виконання функцiй держави; позбавлення права займати певнi посади або займатись певною дiяльнiстю; громадськi роботи та iн.).

РЖнститут звiльнення вiд адмiнiстративноi вiдповiдальностi тiсно повтАЩязаний з принципом iндивiдуалiзацii вiдповiдальностi. Цей принцип вимагаi, щоб при виборi конкретного заходу адмiнiстративного стягнення враховувались всi обставини вчиненого правопорушення i особа порушника. Реалiзацii зазначеного принципу сприяi закрiплення в законодавствi можливостi вибору адмiнiстративного стягнення iз кiлькох можливих (альтернативнi санкцii) або конкретного розмiру стягнення в межах передбачених мiнiмуму i максимуму (вiдносно визначенi санкцii), виходячи iз характеру правопорушення i особи винного.

Необхiднiсть гуманiзацii адмiнiстративного законодавства потребуi, на нашу думку, закрiплення можливостi застосування, з метою помтАЩякшення вiдповiдальностi, адмiнiстративного стягнення, не передбаченого санкцiiю вiдповiдноi статтi КпАП, а також зменшення мiнiмального розмiру штрафу чи iншого стягнення, встановленого за даний проступок. Це обумовлено тим, що в наш час санкцii багатьох статей КпАП дуже високi, не вiдповiдають реальному рiвню життя населення, тому i застосовувати iх слiд дуже зважено. Тому потрiбна гнучкiсть в законодавчому регулюваннi санкцiй.

Адмiнiстративна вiдповiдальнiсть регулюiться багатьма нормативними актами рiзноi юридичноi сили, якi в сукупностi складають законодавство про адмiнiстративнi правопорушення. Це законодавство маi завданням, вiдповiдно до ст.1 КпАП, охорону суспiльного ладу, власностi, соцiально-економiчних, полiтичних та особистих прав i свобод громадян, а також прав i законних iнтересiв пiдприiмств, установ i органiзацiй, встановленого порядку управлiння, державного i громадського порядку, змiцнення законностi, запобiгання правопорушенням, виховання громадян в дусi точного i неухильного додержання Конституцii i законiв Украiни, поваги до прав, честi i гiдностi iнших громадян, до правил спiвжиття, сумлiнного виконання своiх обовтАЩязкiв, вiдповiдальностi перед суспiльством.

В ст.92 Конституцii Украiни передбачено, що дiяння, якi i адмiнiстративними правопорушеннями, та вiдповiдальнiсть за них визначаються виключно законами Украiни. Систему законодавства про адмiнiстративнi правопорушення в наш час складають Кодекс Украiни про адмiнiстративнi правопорушення i окремi законодавчi акти. З окремих питань рiшення, за порушення яких передбачаiться адмiнiстративна вiдповiдальнiсть, можуть приймати органи мiсцевого самоврядування.

Основним нормативним актом, який регулюi адмiнiстративну вiдповiдальнiсть, i Кодекс про адмiнiстративнi правопорушення. КпАП складаiться iз 5-ти роздiлiв, 33-х глав i бiля 350-ти статей. В роздiлi РЖ встановлено загальнi положення законодавства про адмiнiстративнi правопорушення: його завдання, систему, порядок чинностi, окремi принципи.

Роздiл РЖРЖ "Адмiнiстративне правопорушення i адмiнiстративна вiдповiдальнiсть" складаiться iз загальноi i особливоi частин. В загальнiй частинi закрiплено поняття адмiнiстративного правопорушення, форми вини, особливостi адмiнiстративноi вiдповiдальностi окремих осiб, обставини, що виключають протиправнiсть та шкiдливiсть дiяння, систему i види адмiнiстративних стягнень, загальнi правила i строки iх накладення. В особливiй частинi наводиться перелiк дiянь, якi визнаються адмiнiстративними правопорушеннями, i даiться iх опис, iншими словами, сформульовано склади адмiнiстративних проступкiв. Кожна стаття особливоi частини закрiплюi не тiльки конкретний склад, але i санкцiю за вчинене правопорушення.

РЖншi три роздiли по сутi становлять процесуальну частину КпАП. В роздiлi РЖРЖРЖ наведено перелiк органiв i посадових осiб, уповноважених розглядати справи про адмiнiстративнi правопорушення, врегульовано деякi питання утворення та функцiонування цих органiв, а також визначено, якi види справ маi право розглядати той чи iнший орган або посадова особа, тобто вирiшено питання про пiдвiдомчiсть справ.

Правила провадження в справах про адмiнiстративнi правопорушення закрiплено в роздiлi РЖУ КпАП. В ньому визначено завдання та принципи цього провадження, порядок складення протоколу про адмiнiстративне правопорушення, заходи забезпечення провадження, правовий стан учасникiв, порядок розгляду справ i винесення постанов, оскарження та опротестування постанов i перегляду справ.

Останнiй, У роздiл КпАП присвячено виконавчому провадженню. В ньому детально врегульовано порядок виконання постанов про накладення кожного iз 7-ми видiв адмiнiстративних стягнень, а також постанов у частинi вiдшкодування майновоi шкоди, заподiяноi адмiнiстративним правопорушенням.

Окремi законодавчi акти, якi регулюють питання адмiнiстративноi вiдповiдальностi, повиннi включатися до КпАП, що сприяi послiдовнiй кодифiкацii законодавства про адмiнiстративнi правопорушення. Разом з тим норми деяких законодавчих актiв, що передбачають адмiнiстративну вiдповiдальнiсть, до КпАП не включено, що не можна визнати нормальним оскiльки вже кодифiковане законодавство потребуi нiби додатковоi кодифiкацii. Тому потрiбно передбачити механiзм, який би забезпечував концентрацiю всiх норм, якi встановлюють адмiнiстративну вiдповiдальнiсть, саме в цьому Кодексi. РЖншi ж нормативнi акти можуть лише встановлювати ii певнi особливостi в тих чи iнших сферах, та й то за умови, що цi особливостi не можна передбачити в КпАП. До згаданих норм належать приписи Митного кодексу Украiни, який регулюi вiдповiдальнiсть за порушення митних правил, законiв "Про боротьбу з корупцiiю", "Про державну податкову службу в Украiнi", "Про вiдповiдальнiсть пiдприiмств, установ та органiзацiй за порушення законодавства про ветеринарну медицину", "Про вiдповiдальнiсть пiдприiмств, iх обтАЩiднань, установ та органiзацiй за правопорушення у сферi мiстобудування" та деяких iнших.

Закрiплення за органами мiсцевого самоврядування повноважень щодо прийняття рiшень з адмiнiстративною санкцiiю обумовлено тим, що на мiсцях виникаi необхiднiсть врегулювання загальнообовтАЩязковими правилами певних вiдносин, якi мають тимчасовий або мiсцевий характер, iз застосуванням до iх порушникiв заходiв адмiнiстративного впливу.

Зокрема, органам мiсцевого самоврядування надано право приймати загальнообовтАЩязковi рiшення з питань боротьби iз стихiйним лихом та епiдемiями. Разом з тим незрозумiло, де передбачаiться така вiдповiдальнiсть? Адже в самих рiшеннях не можна, це суперечить Конституцii. А в КпАП вiдповiдальнiсть за це вiдсутня. Зазначенi органи можуть також встановлювати правила боротьби з епiзоотiями, вiдповiдальнiсть за порушення яких передбачено ст.107 КпАП.

Крiм цього, сiльськi, селищнi та мiськi ради мають право встановлювати правила благоустрою територiй мiст та iнших населених пунктiв, забезпечення в них чистоти i порядку, правила торгiвлi на ринках, а також правила забезпечення тишi в громадських мiсцях, за порушення яких адмiнiстративну вiдповiдальнiсть передбачено вiдповiдно ст.ст.152, 159 i 182 КпАП (ст.26 Закону Украiни "Про мiсцеве самоврядування в Украiнi") Викликаi заперечення доцiльнiсть надання таких повноважень сiльським та селищним радам. До того ж, зазначенi правила можна було б унiфiкувати в межах всiii Украiни. Наприклад, чи потрiбно в кожному мiстi, селищi або селi визначати свiй час, протягом якого забороняiться порушувати тишу в громадських мiсцях? Краще в КпАП визначити цей час централiзовано. Це маi бути нiчний час тАУ з 24.00 до 6.00.

Органи мiсцевого самоврядування повиннi iнформувати населення про прийнятi ними рiшення з адмiнiстративною санкцiiю. Зазначенi рiшення набирають чинностi через 10 днiв з дня iх опублiкування, а виданi у звтАЩязку iз надзвичайними обставинами (стихiйним лихом, епiдемiями, епiзоотiями) тАУ з дня опублiкування.

Порядок чинностi законодавства про адмiнiстративнi правопорушення закрiплено в ст.8 КпАП. Основний принцип чинностi цього законодавства полягаi в тому, що особа, яка вчинила адмiнiстративне правопорушення, пiдлягаi вiдповiдальностi на пiдставi актiв, що дiють пiд час i за мiсцем вчинення правопорушення. РДдиний виняток iз зазначеного правила становлять норми, якi помтАЩякшують або скасовують адмiнiстративну вiдповiдальнiсть.

Такi норми мають зворотну силу, тобто вони поширюються i на правопорушення, вчиненi до видання цих норм. Акти ж, якi встановлюють або посилюють вiдповiдальнiсть, зворотноi сили на мають, вони можуть застосовуватися лише щодо дiянь, вчинених пiсля набрання цими актами чинностi. РЖнакше вирiшено питання щодо чинностi процесуальних норм: провадження в справах про адмiнiстративнi правопорушення ведеться на пiдставi законодавства, яке дii не пiд час вчинення проступку, а пiд час розгляду справи.

2. Адмiнiстративне правопорушення

В попередньому параграфi проаналiзовано нормативнi пiдстави адмiнiстративноi вiдповiдальностi. Фактичну ж ii пiдставу в кожному конкретному випадку становить адмiнiстративне правопорушення, офiцiйне визначення якого даiться в КпАП. Так, ч.1 ст.9 адмiнiстративним правопорушенням (проступком) визнаi протиправну, винну (умисну або необережну) дiю чи бездiяльнiсть, яка посягаi на державний або громадський порядок, власнiсть, права i свободи громадян, на встановлений порядок управлiння i за яку передбачено адмiнiстративну вiдповiдальнiсть. Варто звернути увагу на те, що в законi одночасно вживаються i ототожнюються два термiни i тим самим два поняття: "адмiнiстративне правопорушення" i "адмiнiстративний проступок". Однак, на нашу думку, цi поняття не тотожнi, оскiльки адмiнiстративне правопорушення означаi порушення будь-якоi адмiнiстративно-правовоi норми, незалежно вiд того, чи передбачено за це вiдповiдальнiсть(наприклад, порушено вимоги ст.263 КпАП щодо строкiв адмiнiстративного затримання). Адмiнiстративний же проступок слiд розглядати як вид адмiнiстративного правопорушення, за яке встановлено адмiнiстративну вiдповiдальнiсть. Така точка зору останнiм часом пiдтримуiться багатьма вченими-адмiнiстративiстами.

Адмiнiстративне правопорушення (проступок) тАУ це перш за все дiяння, поведiнка, вчинок людини, дiя чи бездiяльнiсть, це акт зовнiшнього виявлення ставлення особи до реальноi дiйсностi, iнших людей, держави, суспiльства. Закону непiдвладнi переконання, думки людей, якщо вони не знайшли зовнiшнього виявлення. Таке дiяння маi визнаватися адмiнiстративним проступком за наявностi певних ознак, до яких традицiйно вiдносять суспiльну шкiдливiсть (небезпечнiсть), протиправнiсть, виннiсть та адмiнiстративну каранiсть.

Перша ознака означаi, що дiя чи бездiяльнiсть заподiюi або створюi загрозу заподiяння певноi шкоди (матерiального, морального, органiзацiйного чи iншого характеру) обтАЩiктам адмiнiстративно-правовоi охорони (тАЬпосягаi на ..тАЭ). Цiiю обставиною i пояснюiться необхiднiсть встановлення за ii вчинення адмiнiстративноi вiдповiдальностi. Разом з тим в наш час потребуi уточнення перелiк обтАЩiктiв, якi мають охоронятися нормами з адмiнiстративною санкцiiю. Не викликаi сумнiву, що такi обтАЩiкти як права i свободи громадян, власнiсть, громадський порядок, якi названо в нинiшньому КпАП, повиннi залишитися також i в майбутньому. А от що стосуiться державного порядку i встановленого порядку управлiння, то думаiться, що це поняття подiбнi i однорiднi i залишити треба одне iз них, причому, краще тАУ державний порядок, оскiльки в чинному КпАП до правопорушень, якi посягають на встановлений порядок управлiння, вiднесено, наприклад, прояв неповаги до суду, невжиття заходiв щодо протесту, припису чи подання прокурора тощо, хоча такi вiдносини не належать до управлiнських. В той же час поняття тАЬдержавний порядоктАЭ потрiбно розшифрувати тАУ це встановлений порядок дiяльностi державних органiв та установ. Крiм того, у визначеннi серед основних обтАЩiктiв адмiнiстративно-правовоi охорони слiд назвати права i законнi iнтереси iнших субтАЩiктiв, а також громадську безпеку, рiзновидами якоi i санiтарна, екологiчна безпека тощо.

Ми свiдомо не акцентуiмо увагу на вiдмiнностi термiнiв тАЬсуспiльна шкiдливiстьтАЭ i тАЬсуспiльна небезпечнiстьтАЭ, тому що така вiдмiннiсть, на нашу думку, i досить умовною, а суперечки, якi навколо цього точаться, мають, переважно, термiнологiчний характер. Хоча варто зауважити, що нi окремо взятий адмiнiстративний проступок, нi навiть злочин не можуть становити небезпеку для суспiльства в цiлому, а от певноi шкоди вони завдають. Тому бiльш прийнятним, як уявляiться, i термiн тАЬсуспiльна шкiдливiстьтАЭ.

Юридичним вiдбиттям шкiдливостi адмiнiстративного проступку i його протиправнiсть, яка означаi, що дiю чи бездiяльнiсть прямо заборонено адмiнiстративно-правовими нормами. Дiяння, якi визнаються адмiнiстративними правопорушеннями, перераховано в особливiй частинi роздiлу РЖРЖ КпАП та в деяких iнших нормативних актах. В разi встановлення адмiнiстративноi вiдповiдальностi за новi дiяння або скасування вiдповiдальностi, яка iснувала ранiше, до КпАП вносяться змiни та доповнення. Ознака протиправностi означаi також неприпустимiсть застосування аналогii закону, що сприяi змiцненню законностi, виключаi можливiсть притягнення до адмiнiстративноi вiдповiдальностi за дiяння, не передбаченi законодавством про адмiнiстративнi правопорушення.

Адмiнiстративним проступком може бути тiльки винне дiяння, тобто свiдомий, вольовий акт протиправноi поведiнки. Вина полягаi в психiчному ставленнi особи до дiяння та його шкiдливих наслiдкiв i може бути умисною або необережною.

Адмiнiстративним проступком визнаiться тiльки таке протиправне винне дiяння, за яке законодавством передбачено особливий вид державного примусу тАУ адмiнiстративну вiдповiдальнiсть. Реалiзацiя адмiнiстративних стягнень не завжди супроводжуi адмiнiстративний проступок, але можливiсть iх застосування становить його обовтАЩязкову властивiсть. Винятком iз загального правила i адмiнiстративнi правопорушення вiйськовослужбовцiв i працiвникiв органiв внутрiшнiх справ, за бiльшiсть яких останнi несуть не адмiнiстративну, а дисциплiнарну вiдповiдальнiсть, тобто в цьому випадку адмiнiстративна каранiсть проступкiв вiдсутня, хоча вiд цього вони не перестають бути адмiнiстративними.

З огляду на викладене спробуiмо сформулювати визначення адмiнiстративного проступку. Отже, ним, на нашу думку, доцiльно визнати суспiльно шкiдливу, протиправну, винну (умисну або необережну) дiю чи бездiяльнiсть, яка посягаi на права i свободи громадян, права i законнi iнтереси юридичних осiб, власнiсть, громадський порядок i громадську безпеку, встановлений порядок дiяльностi державних органiв та установ i за яку законом передбачено адмiнiстративну вiдповiдальнiсть.

Адмiнiстративне правопорушення необхiдно вiдрiзняти вiд дисциплiнарного проступку i вiд злочину. Дисциплiнарний проступок тАУ це порушення трудовоi дисциплiни, тобто невиконання чи неналежне виконання з вини працiвника покладених на нього трудових обовтАЩязкiв. Вiн тягне дисциплiнарну вiдповiдальнiсть, яку врегульовано трудовим законодавством. Стягнення за дисциплiнарнi проступки накладають керiвники пiдприiмств, установ i органiзацiй. Вiд злочинiв адмiнiстративнi правопорушення вiдрiзняються, перш за все, розмiром шкоди, яку вони заподiюють. Злочин тАУ суспiльно небезпечне дiяння, яке тягне кримiнальну вiдповiдальнiсть. Кримiнальне покарання може призначити тiльки суд.

Розглянутi вище ознаки характеризують адмiнiстративне правопорушення як фактичну пiдставу адмiнiстративноi вiдповiдальностi, як явище реальноi дiйсностi, тобто складають його матерiальне поняття; вони i найбiльш характерними i суттiвими, властивими будь-якому адмiнiстративному проступку. Матерiальне поняття правопорушення конкретизуiться в законодавствi про адмiнiстративнi правопорушення у формi конкретних складiв проступку, в яких законом передбачено необхiднi i специфiчнi ознаки того чи iншого конкретного дiяння. Матерiальне поняття правопорушення вiдповiдаi на запитання, що спiльного мiж всiма проступками (наприклад, мiж дрiбним хулiганством i дрiбним розкраданням), а поняття складу проступку тАУ на запитання, в чому вiдмiннiсть одних проступкiв вiд iнших. Вiдрiзняються адмiнiстративнi проступки за специфiчними ознаками, якi характеризують iх обтАЩiктивнi i субтАЩiктивнi сторони. Таким чином, склад адмiнiстративного правопорушення тАУ це сукупнiсть встановлених законом обтАЩiктивних i субтАЩiктивних ознак, якi характеризують дiяння як адмiнiстративний проступок.

Склади конкретних проступкiв виконують важливу функцiю, оскiльки вони встановлюють юридичнi пiдстави адмiнiстративноi вiдповiдальностi i передбачають можливiсть застосування заходiв адмiнiстративного впливу. Вони забезпечують однакове застосування закону, правильну квалiфiкацiю проступкiв, гарантують вiд необТСрунтованого притягнення громадян до адмiнiстративноi вiдповiдальностi, обмежують вiдповiдальнiсть рамками скоiного.

До складу адмiнiстративного правопорушення належать ознаки, якi характеризують обтАЩiкт, обтАЩiктивну сторону, субтАЩiктивну сторону i субтАЩiкта проступку.

ОбтАЩiкт адмiнiстративного правопорушення тАУ це те, на що воно посягаi, чому воно завдаi шкоди. Адмiнiстративний проступок завдаi шкоди або створюi загрозу ii заподiяння суспiльним вiдносинам, якi i становлять обтАЩiкт проступку. Засобами адмiнiстративноi вiдповiдальностi охороняються суспiльнi вiдносини, якi регулюються нормами не тiльки i не стiльки адмiнiстративного права, а й багатьох iнших: цивiльного, екологiчного, трудового, фiнансового тощо.

ОбтАЩiктивну сторону адмiнiстративного правопорушення характеризують ознаки, якi визначають акт зовнiшньоi поведiнки правопорушника. До них належать дiяння (дiя чи бездiяльнiсть), його шкiдливi наслiдки, причинний звтАЩязок мiж дiянням i наслiдками, мiсце, час, обстановка, спосiб, знаряддя та засоби вчинення проступку.

Основною i обовтАЩязковою ознакою обтАЩiктивноi сторони i протиправне дiяння, вiдсутнiсть ii виключаi склад будь-якого адмiнiстративного правопорушення. Це може бути як дiя (наприклад, розпивання спиртних напоiв у громадських мiсцях), так i бездiяльнiсть, коли закон вимагаi активних дiй (ухилення свiдка вiд явки в суд або орган попереднього слiдства чи дiзнання). Всi iншi ознаки мають факультативний характер, тобто вони обовтАЩязковi лише в тих випадках, коли прямо передбаченi законом. Так, шкiдливi наслiдки i причинний звтАЩязок обовтАЩязковi тiльки для так званих матерiальних складiв проступкiв, в результатi яких завжди заподiюiться матерiальна шкода (наприклад, дрiбне розкрадання, пошкодження телефонiв-автоматiв, потрава посiвiв тощо). Бiльшiсть же адмiнiстративних правопорушень характеризуiться недодержанням рiзних загальнообовтАЩязкових правил, коли дiяння становить склад проступку незалежно вiд настання шкiдливих наслiдкiв матерiального характеру (порушення правил охорони працi, торгiвлi, дорожнього руху, митних, паспортних, санiтарних тощо). Цi склади формулюються в статтях особливоi частини роздiлу РЖРЖ КпАП лише вказiвкою на протиправну дiю чи бездiяльнiсть ("порушення правил", "невиконання правил" тощо). В деяких статтях мiститься вказiвка лише на шкiдливi наслiдки ("пошкодження", "знищення", "псування" тощо), дiяння ж розумiiться саме собою.

Мiсце, час, обстановка, спосiб, знаряддя та засоби вчинення проступку можуть бути обовтАЩязковими ознаками, якщо iх включено до конкретного складу проступку (наприклад, окремi дiяння визнаються адмiнiстративними правопорушеннями лише в разi вчинення iх в громадському мiсцi, часто в КпАП називаiться спосiб вчинення проступку тАУ грубе, злiсне порушення, прихована передача тощо); в iнших випадках вони можуть визнаватися обставинами, якi помтАЩякшують або обтяжують вiдповiдальнiсть (наприклад, вчинення правопорушення в умовах стихiйного лиха або за iнших надзвичайних обставин обтяжуi адмiнiстративну вiдповiдальнiсть).

Окремi статтi КпАП передбачають адмiнiстративну вiдповiдальнiсть за незакiнченi дii (ст.188 тАУ за спробу передачi заборонених предметiв у виправно-трудовi установи i ст.209 тАУ за приготування до контрабанди), загальноi ж норми про стадii адмiнiстративного правопорушення немаi, що цiлком виправдано.

СубтАЩiктивну сторону адмiнiстративного правопорушення становить повтАЩязана iз його вчиненням психiчна дiяльнiсть особи. До ознак, якi характеризують субтАЩiктивну сторону, належать вина, мотив i мета вчинення правопорушення.

Вина тАУ основна i обовтАЩязкова ознака субтАЩiктивноi сторони будь-якого адмiнiстративного проступку. Це психiчне ставлення особи до вчиненого нею суспiльно шкiдливого дiяння i його наслiдкiв, яке виявляiться у формi умислу або необережностi. Поняття цих форм вини розкриваiться в ст.ст.10 i 11 КпАП. Адмiнiстративне правопорушення визнаiться вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвiдомлювала протиправний характер своii дii чи бездiяльностi, передбачала ii шкiдливi наслiдки i бажала iх або свiдомо допускала настання цих наслiдкiв. Вчиненим з необережностi правопорушення визнаiться тодi, коли особа передбачала можливiсть настання шкiдливих наслiдкiв своii дii чи бездiяльностi, але легковажно розраховувала на iх вiдвернення або не передбачала можливостi настання таких наслiдкiв, хоча повинна була i могла iх передбачити.

Визначення форм вини в чинному КпАП сформульовано, на нашу думку, не зовсiм вдало. Передусiм це стосуiться визначення необережностi, оскiльки в ньому в основу покладено ставлення порушника до шкiдливих наслiдкiв свого дiяння. Однак, змiст переважноi бiльшостi адмiнiстративних проступкiв полягаi в порушеннi тих чи iнших загальнообовтАЩязкових правил, незалежно вiд того, чи настали внаслiдок цього якiсь конкретнi шкiдливi наслiдки (це так званi тАЬформальнi складитАЭ). Тому для визначення форм вини за основу маi братися ставлення порушника до дiяння та усвiдомлення ним його протиправностi.

Мотив i мета вчинення адмiнiстративного правопорушення тАУ факультативнi ознаки субтАЩiктивноi сторони складу проступку. Пiд мотивом розумiiться усвiдомлене особою внутрiшнi спонукання, яким вона керувалася пiд час вчинення проступку. Мета тАУ це протиправний результат, наслiдок, якого прагне досягти особа вчиненням адмiнiстративного правопорушення. Мотив i мета частiш за все до складу проступку не входять, хоча в деяких випадках лише вчинення дiяння з певним мотивом або метою становить склад адмiнiстративного правопорушення (наприклад, ст.103-1 КпАП передбачаi вiдповiдальнiсть за самовiльне використання з корисливою метою електричноi чи тепловоi енергii або газу, ст.132 тАУ за самовiльне використання з корисливою метою транспортних засобiв чи iнших машин, що належать органiзацiям, тощо). Окремi статтi КпАП передбачають вiдповiдальнiсть за вчинення дiяння в разi вiдсутностi певноi мети: ст.44 тАУ за незаконне придбання або зберiгання наркотичних засобiв без мети збуту i ст.176 тАУ за виготовлення або зберiгання без тiii ж мети самогону чи iнших мiцних спиртних напоiв домашнього вироблення або апаратiв для iх виготовлення. В деяких статтях КпАП мотив i мета проступку не називаються, але маються на увазi (наприклад, дрiбне розкрадання, азартнi iгри, проституцiя завжди мають корисливi мотив i мету).

СубтАЩiктом адмiнiстративного правопорушення чинний КпАП визнаi фiзичну осудну особу, яка досягла на момент вчинення проступку вiку, з якого настаi адмiнiстративна вiдповiдальнiсть. Ознаки, якi характеризують субтАЩiкта проступку, подiляють на загальнi i спецiальнi. Першi властивi будь-якому субтАЩiктовi. СубтАЩiктом проступку може бути, по-перше, лише фiзична особа, людина (громадянин Украiни, iноземець, особа без громадянства). По-друге, субтАЩiктом адмiнiстрат

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Русская правда" П.И. Пестеля

Cистема законодавства i систематизацiя нормативно-правових актiв

Cмертна кара та тiлеснi покарання в iсторii Украiни