Адмiнiстративне право Украiни

Тема 1. Поняття адмiнiстративного права та його мiсце в системi права Украiни

1. Соцiальне призначення адмiнiстративного права.

2. Предмет адмiнiстративного права

3. Методи правового регулювання адмiнiстративного права

4. Система адмiнiстративного права

1. Соцiальне призначення адмiнiстративного права

Адмiнiстративне право як самостiйна галузь права у ретроспективному аспектi маi дуже давню iсторiю, оскiльки бере початок з 18 столiття. В усi часи воно повтАЩязувалось з публiчною владою держави, взаiмодiiю ii органiв з громадянами та iншими учасниками суспiльних вiдносин.

Подолавши свого часу предметну обмеженiсть власного джерела тАУ так званого тАЬполiцейського праватАЭ (яке обмежувалося дослiдженнями питання охорони громадського порядку i безпеки), адмiнiстративне право, поряд з конституцiйним, являi собою класичний зразок фундаментальноi (профiлюючоi) галузi так званого публiчного права. публiчного тАУ на вiдмiну вiд права тАУ приватного. Публiчнiсть адмiнiстративного права означаi, що воно регулюi вiдносини, що забезпечують загальнi, сукупнi або, iнакше кажучи, публiчнi iнтереси.

Як i конституцiйне право, право адмiнiстративне опосередковуi функцiонування публiчноi влади у державi. В той же час адмiнiстративно-правове регулювання i своiрiдним продовженням конституцiйно-правових норм, конкретизуючи багато в чому iх дiю. На цiй пiдставi можна стверджувати, що iснування адмiнiстративного права тАУ це необхiдна умова i засiб реалiзацii Конституцii в найважливiшiй сферi функцiонування публiчноi влади тАУ сферi виконання законiв та iнших правових актiв держави.

За умов побудови держави на засадах подiлу державноi влади на законодавчу, виконавчу та судову, адмiнiстративне право найтiснiше поiднане з виконавчоi гiлкою державноi влади (хоч деякою мiрою торкаiться i внутрiшньоi органiзацii iнших гiлок).

Сама ж природа виконавчоi влади, що зумовлена обтАЩiктивним ii призначенням тАУ виконанням законiв та iнших правових актiв, пiдтверджуi принципову iднiсть процесу реалiзацii цiii гiлки влади зi змiстом управлiнськоi дiяльностi держави. Це дозволяi визначити виконавчу владу i державне управлiння своiрiдними сторонами тАУ умовно кажучи, тАЬстатикоютАЭ i тАЬдинамiкоютАЭ тАУ iдиного явища, яке, за звичаiм, позначаiться як управлiнська (або адмiнiстративна) сфера дiяльностi держави.

Отже, публiчний характер адмiнiстративного права i невiдтАЩiмною характеристикою суспiльноi цiнностi цiii галузi права.

Таким чином, адмiнiстративне право, за сферою реалiзацii тАУце право, передусiм державного управлiння, власного впливу держави на рiзноманiтнi суспiльнi вiдносини. Але таке визначення соцiальноi спрямованостi адмiнiстративного права не i повним i точним.

Нинi потрiбний принципово новий погляд на суспiльне призначення адмiнiстративного права. Чому саме так? Бо ще i досi суспiльне призначення адмiнiстративного права бiльшiстю громадян краiни, а особливо чиновникiв, оцiнюiться переважно з двох позицiй:

з позицii регулятора суспiльних вiдносин в процесi державного управлiння;

з позицii регулятора вiдносин у звтАЩязку iз застосуванням адмiнiстративного примусу, в першу чергу адмiнiстративноi вiдповiдальностi, стосовно громадян.

Таким чином, адмiнiстративне право, продовжуi сприйматися як тАЬуправлiнське правотАЭ, тобто право, яке забезпечуi органiзацiю державного впливу на рiзноманiтнi суспiльнi процеси. Тим бiльше, що тривалий час в нашiй краiнi у механiзмi державного управлiння переважали адмiнiстративно-команднi методи, з якими i повтАЩязувалася роль i значення адмiнiстративного права.

При визначеннi нового погляду на суспiльне призначення адмiнiстративного права, на думку багатьох вчених-адмiнiстративiстiв, потрiбно виходити з положень ст. 3 Конституцii Украiни, згiдно з якими: по-перше, тАЬправа i свободи людини i громадянина та iх гарантii визначають змiст i спрямованiсть дiяльностi державитАЭ, по-друге, тАЬутвердження i забезпечення прав i свобод людини i головним обовтАЩязком державитАЭ, а також встановленнi принципу, згiдно з яким тАЬдержава вiдповiдаi перед людиною за свою дiяльнiстьтАЭ. Виходячи з цих положень, принципова змiна погляду на суспiльне призначення адмiнiстративного права маi базуватися на визнаннi якiсно новоi ролi держави у взаiмовiдносинах з громадянами, а саме: ролi не владарювання над людиною, а ролi служiння людинi. Зважаючи на загальну спрямованiсть демократичних перетворень в Украiнi, можна стверджувати, що будь-яка абсолютизацiя владно-управлiнського, а тим бiльше примусово-карального призначення адмiнiстративного права i необТСрунтованою i неприйнятною.

На сучасному етапi розвитку нашого суспiльства метою адмiнiстративно-правового забезпечення реалiзацii прав i свобод громадян у iхнiх взаiмовiдносинах з органами виконавчоi влади i визначення таких основних форм i напрямiв дiяльностi вказаних органiв, iхнiх посадових осiб, якi б забезпечували повсякденний демократичний режим цих вiдносин на основi непорушностi конституцiйних прав i свобод людини i громадянина. Такий правовий стандарт взаiмовiдносин органiв виконавчоi влади i особи враховуi статус останньоi як субтАЩiкта управлiнських вiдносин, перед яким виконавча влада кiнець кiнцем вiдповiдальна за свою дiяльнiсть та ii тАЬлюдське вимiрюваннятАЭ.

ОбТСрунтованiсть i перспективнiсть такого пiдходу пiдтверджуiться практикою мiжнародного спiвтовариства, що знайшло вiдображення в рядi положень мiжнародно-правових актiв. Вони не суперечать принципам i цiлям дiяльностi будь-якоi демократичноi держави. Саме тому органи виконавчоi влади повиннi зважати не лише на статус громадянина, закрiплений у нацiональному законодавствi, а й на положення вiдповiдних мiжнародно-правових актiв. Певна рiч, iх сприйняття i деталiзацiя у нацiональному законодавствi повиннi вiдбуватись з урахуванням реальних, перш за все матерiальних, можливостей здiйснення у повсякденному життi.

Викладене примушуi i на теоретичному рiвнi, i на практицi переглянути традицiйне в минулому визнання прiоритетностi для виконавськоi дiяльностi держави завдань по органiзацii управлiння суспiльними справами.

Виходячи з цього, суспiльне призначення адмiнiстративного права в сучасних умовах маi визначатись на пiдставi поiднання завдань: як регулювання управлiнськоi дiяльностi органiв виконавчоi влади та органiв мiсцевого самоврядування, так i, переважною мiрою, запровадження i регламентацii дiйсно демократичних взаiмовiдносин мiж цими органами i громадянами. А саме вiдносин такого типу, за яким кожнiй людинi було б забезпечено (гарантовано) реальне додержання i охорона в сферi виконавчоi влади належних iй прав i свобод, а також ефективний захист цих прав i свобод у випадках iх порушення. Варто додати, що в межах другого напрямку роль адмiнiстративного права повтАЩязана також зi створенням i функцiонуванням адмiнiстративноi юстицii як форми спецiалiзованого судового захисту прав i свобод людини.

Практичне втiлення в життя зазначеного нового погляду на суспiльне призначення адмiнiстративного права сприятиме iстотному посиленню його ролi у формуваннi громадянського суспiльства i демократичноi правовоi держави. При цьому утвердження нового соцiального призначення адмiнiстративного права маi вiдбуватися шляхом запровадження у сферi виконавчоi влади:

незалежностi здiйснення функцiй i повноважень виконавчоi влади у межах, визначених Конституцiiю i законами Украiни;

прiоритетностi законодавчоi регламентацii повноважень, органiзацii та порядку дiяльностi органiв виконавчоi влади;

публiчностi i вiдкритостi контролю за дiяльнiстю органiв виконавчоi влади та iхнiх посадових осiб, насамперед, з позицiй дотримання поваги до особи та справедливостi, а також постiйного пiдвищення ефективностi державного управлiння;

вiдповiдальностi органiв виконавчоi влади, iхнiх посадових осiб за своi рiшення, дii чи бездiяльнiсть перед громадянами та iншими субтАЩiктами, права яких було порушено, та обовтАЩязкового вiдшкодування заподiяноi цим субтАЩiктам шкоди;

ефективного процесуального механiзму оскарження громадянами та iншими субтАЩiктами порушених прав як у межах системи органiв виконавчоi влади, так i судовим шляхом.

Адмiнiстративне право за своiм соцiальним призначенням маi визначатись не як тАЬправо державного управлiннятАЭ, а як тАЬправо забезпечення i захисту прав людинитАЭ. Ось у чому полягаi трансформацiя сутностi адмiнiстративного права на сучасному етапi.

2. Предмет адмiнiстративного права

Предмет правового регулювання будь-якоi галузi права становлять суспiльнi вiдносини, якi нею регулюються. Тобто це те, що регулюiться нормами цiii галузi права.

У вiтчизняному правознавствi традицiйно вважалося, що адмiнiстративне право i самостiйною галуззю права, за допомогою якоi держава регулюi однорiднi суспiльнi вiдносини в сферi державного управлiння, яке органiзуi, спрямовуi у визначене законодавством русло суспiльнi процеси.

Демократичнi перетворення в Украiнi викликають обтАЩiктивну необхiднiсть певного переосмислення предмету даноi галузi права. ОбтАЩiктивними передумовами вироблення нового пiдходу до предмету адмiнiстративного права i запровадження мiсцевого самоврядування, перехiд економiки Украiни до ринкових вiдносин, забезпечення прiоритету прав i свобод громадян.

Адмiнiстративне право як галузь публiчного права покликане, насамперед, регулювати управлiнськi вiдносини в сферi реалiзацii публiчноi влади. Отже, потрiбно визначитися iз видами управлiнських вiдносин, якi повтАЩязанi з реалiзацiiю публiчноi влади.

Як тiльки, що було сказано адмiнiстративне право традицiйно повтАЩязувалося iз суспiльними вiдносинами у процесi державного управлiння.

За Конституцiiю СРСР iснували чотири основнi види державноi дiяльностi:

дiяльнiсть представницьких органiв державноi влади(рад народних депутатiв усiх рiвнiв);

державне управлiння;

правосуддя;

прокурорський нагляд.

Отже, управлiння з боку публiчноi влади було тiльки державним.

РЖз подiлом державноi влади на законодавчу, виконавчу i судову та запровадженням в Украiнi мiсцевого самоврядування управлiння здiйснюiться як державними органами виконавчоi влади, так i органами мiсцевого самоврядування. Причому як державному управлiнню, так i управлiнню з боку органiв мiсцевого самоврядування притаманнi такi ознаки, як публiчнiсть, органiзацiйна спрямованiсть, визначенiсть в законi меж дiяльностi.

Обидва види управлiння рiзняться лише за субтАЩiктами та характером джерел iх регулювання. В той же час вони торкаються iнтересiв громадян, направленi на забезпечення реалiзацii та захист iхнiх прав i свобод, створення умов для виконання ними своiх обовтАЩязкiв.

Викладене даi пiдстави розширивши сферу суспiльних вiдносин, що пiдлягають регулюванню адмiнiстративним правом. А саме тАУ адмiнiстративне право Украiни покликане регулювати вiдносини у звтАЩязку з реалiзацiiю не лише державноi, а в цiлому публiчноi влади, складовими якоi i: 1) державна влада i 2) мiсцеве самоврядування.

Перехiд економiки Украiни до ринкових умов господарювання вiдповiдним чином вплинув на змiст державного управлiння у цiй сферi. Якщо для захисту прав i свобод громадян, охорони громадського порядку та з деяких напрямкiв адмiнiстративно-полiтичноi дiяльностi державно-управлiнський вплив посилюiться, то в сферi економiки в бiль мiрi потребуiться дерегуляцiя економiчних процесiв з боку держави i використання вiдповiдних важелiв саморегуляцii.

Державно-управлiнська дiяльнiсть маi перетворюватися iз адмiнiстративно-владноi щодо громадян в дiяльнiсть, що забезпечуi прiоритет прав особи у ii вiдносинах iз державою i зорiiнтована на надання громадянам управлiнських послуг. У звтАЩязку з цим необхiдно змiцнити адмiнiстративно-правовий захист прав i свобод громадян, запровадити адмiнiстративну юстицiю в Украiнi. Суспiльнi вiдносини, що тут виникають, також i частиною предмету адмiнiстративного права.

Традицiйно важливою частиною цiii галузi права i iнститут адмiнiстративноi вiдповiдальностi. Застосування адмiнiстративноi вiдповiдальностi тАУ це засiб державного примусу, який використовуiться для боротьби з неправомiрними дiяннями юридичних i фiзичних осiб.

Пiдсумовуючи викладене, слiд зробити висновок про те, що предмет адмiнiстративного права складають такi групи однорiдних суспiльних вiдносин:

а) вiдносини державного управлiння в сферi економiки, соцiально-культурноi та адмiнiстративно-полiтичноi дiяльностi;

б) управлiнськi вiдносини в системi та в структурi державних органiв виконавчоi влади та органiв мiсцевого самоврядування (включаючи вiдносини державноi та мунiципальноi служби);

в) управлiнськi вiдносини, що складаються в процесi внутрiшньоi органiзацii та дiяльностi апарату iнших державних органiв (апарату прокуратури, апарату судiв, Секретарiату ВРУ, Адмiнiстрацii Президента Украiни тощо), а також в адмiнiстрацii державних пiдприiмств, установ, органiзацiй;

г) управлiнськi вiдносини, повтАЩязанi iз реалiзацiiю функцiй i повноважень виконавчоi влади, делегованих державою органам мiсцевого самоврядування, громадським органiзацiям та iншим недержавним iнституцiям;

д) вiдносини у звтАЩязку iз забезпеченням органами виконавчоi влади та мiсцевого самоврядування реалiзацii та захисту прав i свобод громадян, а також наданням iм рiзноманiтних управлiнських послуг;

е) вiдносини у звтАЩязку з органiзацiiю та дiяльнiстю адмiнiстративних судiв (тобто в сферi адмiнiстративноi юстицii);

i) вiдносини у звтАЩязку iз застосуванням заходiв адмiнiстративноi вiдповiдальностi фiзичних i юридичних осiб.

Таким чином, з огляду на змiст предмету адмiнiстративного права можна дати його визначення.

Однак адмiнiстративне право можна розглядати в декiлькох значеннях: як галузь права, як галузь нацiонального законодавства, як галузь юридичноi науки та як навчальну дисциплiну.

Адмiнiстративне право (галузь права) тАУ - це сукупнiсть юридичних норм та правових iнститутiв, призначених для регулювання суспiльних вiдносини у звтАЩязку з реалiзацiiю:

1) виконавчоi влади у сферi функцiонування держави та мiсцевого самоврядування;

2) делегованих державою функцiй i повноважень виконавчоi влади;

3) внутрiшньоорганiзацiйноi дiяльностi всерединi iнших державних органiв, органiв мiсцевого самоврядування, адмiнiстрацii державних пiдприiмств, установ i органiзацiй, якi спрямованi на забезпечення належноi реалiзацii та захисту прав i свобод людини i громадянина.

3. Методи правового регулювання адмiнiстративного права

Метод характеризуi вольовий бiк регулятивних властивостей галузi.

Адмiнiстративне право, як самостiйну галузь права, характеризуi, поряд з предметом, вiдповiдний метод регулювання. Метод адмiнiстративно-правового регулювання суспiльних вiдносин разом iз предметом регулювання даi найбiльш чiтку характеристику цiii галузi права, яка допомагаi вiдокремити ii вiд iнших фундаментальних галузей права (цивiльного, кримiнального та iнших).

Адмiнiстративно-правовий метод регулювання у своiму змiстi охоплюi сукупнiсть правових засобiв (способiв, прийомiв, методiв), що застосовуються державою для забезпечення регулюючоi дii впливу норм адмiнiстративного права.

В цiлому ж в адмiнiстративному правi використовуються як загальнi методи правового регулювання, так i спецiальнi, притаманнi лише цiй галузi права.

Загальнi методи правового регулювання реалiзуються шляхом:

1) використання приписiв (встановлення обовтАЩязкiв);

2) встановлення заборон;

3) надання дозволiв.

Вiдповiдний управлiнський та правоохоронний вплив норм досягаiться також завдяки застосуванню заходiв адмiнiстративного примусу до правопорушникiв.

У своiму широкому i рiзноманiтному поiднаннi вони i складають змiст адмiнiстративно-правового регулювання управлiнських вiдносин.

Суть методiв адмiнiстративно-правового регулювання управлiнських вiдносин полягаi у:

встановленнi визначеного порядку дiй - розпорядження до дii у визначених умовах i належним чином, передбаченим вiдповiдною адмiнiстративно-правовою нормою;

заборонi визначених дiй пiд страхом застосування вiдповiдних юридичних засобiв впливу;

наданнi можливостi вибору одного з передбачених адмiнiстративно-правовою нормою варiантiв належного поводження;

наданнi можливостi чинити або не чинити дii, передбаченi адмiнiстративно-правовою нормою в умовах, визначених даною нормою.

Необхiднiсть змiн у використаннi загальних методiв регулювання в галузi адмiнiстративного права обумовлюiться тим, що в минулi роки у нашому суспiльствi, де панувала командно-адмiнiстративна система, перевага надавалась методам заборони та приписiв. Набагато рiдше застосовувався метод дозволiв.

В адмiнiстративному правi демократичного суспiльства пiдвищуiться увага до гарантiй реалiзацii прав i свобод людини. В адмiнiстративно-правовому регулюваннi цiii сфери суспiльних вiдносин перевага маi надаватися методу правових дозволiв. Саме використовуючи правовi дозволи, громадяни мають змогу найповнiше користуватися наданими iм правами i свободами, ефективнiше захищати iх у випадках порушення.

В той же час в регулюваннi управлiнських вiдносин мiж органами виконавчоi влади, а також мiсцевого самоврядування та у внутрiшнiй органiзацii цих органiв маi зберегтися значення методу встановлення субординацii (для органiзацii управлiнського процесу, визначення компетенцii субтАЩiктiв адмiнiстративно-правових вiдносин тощо), який залишаiться одним iз провiдних методiв адмiнiстративно-правового регулювання. З використанням цього методу у вiдносинах мiж керованим обтАЩiктом i керуючим субтАЩiктом закрiплюiться стан пiдпорядкованостi, що i означаi субординацiю мiж ними. Без застосування цього методу у регулюваннi управлiнських вiдносин неможливо налагодити чiтку i життiво здатну систему управлiння. У регулюваннi цiii системи маi застосовуватися принцип правового регулювання, згiдно з яким державним органам, органам мiсцевого самоврядування та iхнiм посадовим особам тАЬдозволено лише те, що прямо передбачено закономтАЭ.

При цьому метод субординацii маi доповнюватися використанням методiв координацii та реординацii.

Метод встановлення координацii полягаi в закрiпленнi можливостей узгодження управлiнських дiй мiж кiлькома органами одного структурного рiвня для досягнення загальноi мети, тодi як метод встановлення реординацii полягаi в наданнi керованому обтАЩiкту прав вимагати вiд керуючого субтАЩiкту створення необхiдних для дiяльностi першого умов (матерiальних, органiзацiйних i та iн.).

Отже, якщо в адмiнiстративно-правовому регулюваннi вiдносин мiж самими органами виконавчоi влади превалюi принцип тАЬдозволено лише те, що прямо передбачено закономтАЭ, то у вiдносинах мiж органами виконавчоi влади та громадянами маi бути найповнiше врахований загально дозволений принцип тАЬдозволено все, що прямо не заборонено закономтАЭ. Це цiлком вiдповiдаi призначенню держави забезпечувати права i свободи людини.

У сферi адмiнiстративно-правового регулювання досить широко застосовуються спецiальнi адмiнiстративно-правовi режими - сукупнiсть спецiальних правил, установлених адмiнiстративно-правовими нормами з метою регулювання вiдповiдних суспiльних вiдносин в окремих управлiнських сферах, в межах певних територiй, щодо окремих категорiй громадян чи iнших субтАЩiктiв управлiнських стосункiв, щодо певних видiв дiяльностi тощо. До таких, зокрема, можна вiднести паспортний, прикордонний та митний режими, режим державноi або вiйськовоi таiмницi, режим заповiдних зон, режим зон стихiйного лиха, режим зони вiдчуження (наприклад, ЧАЕС), режим особливого, надзвичайного або вiйськового стану, режим перебування на територii Украiни iноземних громадян, режим дозвiльноi системи та iн.

Демократизацiя украiнського суспiльства дозволяi здiйснювати перехiд вiд жорстких адмiнiстративно-командних основ, перш за все в економiчнiй сферi, до бiльш гнучких способiв регулювання суспiльних вiдносин.

На процес оновлення методу адмiнiстративного права впливають i змiни, що вiдбуваються в сучасних умовах у змiстi державного управлiння, зокрема у звтАЩязку з бiльш широким використанням нових методiв управлiнського впливу. На противагу переважаючому застосуванню в минулому владно-розпорядчих (так званих тАЬадмiнiстративнихтАЭ методiв тепер все частiше використовуються методи дозволiв, реiстрацii, стимулювання iнвестицiй та iншi. Примус у дiяльностi органiв виконавчоi влади втрачаi прiоритетну роль, хоч i маi залишатися основним засобом реагування держави на порушення адмiнiстративно-процесуальних норм.

4. Система адмiнiстративного права

Адмiнiстративне право, займаючи чiтко визначене мiсце в нацiональнiй системi права, разом з тим маi свою внутрiшню структуру або систему.

Традицiйно, тобто як прийнято при побудовi багатьох галузей права адмiнiстративне право подiляiться на двi частини: загальну i особливу. Подiл на цi частини обумовлений наявнiстю величезноi кiлькостi рiзноманiтних вiдносин i якi мають рiзний обтАЩiм адмiнiстративно-правового регулювання.

Загальна та особлива частини адмiнiстративного права i взаiмоповтАЩязаними та взаiмообумовленими частинами одного цiлого.

Крiм того адмiнiстративне право можна структурувати i за наступними елементами: пiдгалузi, адмiнiстративно-правовi iнститути та норми.

Тема № 2. Механiзм адмiнiстративно-правового регулювання суспiльних вiдносин

1. Механiзм адмiнiстративно-правового регулювання суспiльних вiдносин

2. Адмiнiстративно-правовi норми.

3. Реалiзацiя норм адмiнiстративного права.

4. Джерела адмiнiстративного права

5. Систематизацiя норм адмiнiстративного права.

6. Адмiнiстративно-правовi вiдносини.

7. Види адмiнiстративно-правових вiдносин.

1. Механiзм адмiнiстративно-правового регулювання суспiльних вiдносин

Право тАУ засiб (iнструмент) для вирiшення практично значимих завдань суспiльства, для задоволення iнтересiв людей.

Якi ж правовi засоби вам вiдомi? Правовi засоби тАУ це тi всi юридичнi iнструменти, за допомогою яких задовольняються iнтереси субтАЩiктiв права, забезпечуiться досягнення поставленоi мети (норми права, правозастосовчi акти, договори, юридичнi факти, субтАЩiктивнi права, юридичнi обовтАЩязки, заборони, дозволи, пiльги, заохочення, стягнення).

Всi юридичнi засоби приймають участь у правовому впливi.

Правовий вплив тАУ взятий у iдностi та рiзноманiтностi весь процес впливу права на суспiльнi вiдносини, свiдомiсть, поведiнку людей, або сукупнiсть правових явищ, що дiють у суспiльствi i здiйснюють той чи iнший вплив на свiдомiсть та поведiнку субтАЩiктiв.

Правовий плив це результат впливу на суспiльнi вiдносини правосвiдомостi, правовоi культури, механiзму правового регулювання, правових принципiв, процесу правотворчостi.

Механiзм правового регулювання визначають як здiйснюваний усiiю системою правових засобi вплив на суспiльнi вiдносини з метою iх упорядкування.

Поняття механiзм правового регулювання вужчий вiд поняття правовий вплив.

Механiзм адмiнiстративно-правового регулювання тАУ це механiзм iмперативно-нормативного упорядкування органiзацii i дiяльностi субтАЩiктiв та обтАЩiктiв управлiння та формування стiйкого правового порядку iх функцiонування.

Тобто механiзм АПРвiдображаi процес переведення нормативностi права в упорядкованiсть суспiльних вiдносин. При цьому механiзм АПР являi собою довго триваючий процес, який розпадаiться на стадii, на кожнiй з яких працюють особливi юридичнi засоби, якi в сукупностi i складають механiзм АПР.

АПР включаi наступнi стадii:

видання адмiн-правовоi норми та ii загальний вплив (регламентацiя управлiнських вiдносин);

виникнення субтАЩiктивних прав та юридичних обовтАЩязкiв;

реалiзацiя субтАЩiктивних прав та юридичних обовтАЩязкiв, втiлення iх у конкретнiй, фактичнiй поведiнцi учасникiв управлiнських вiдносин;

застосування права.

Для реалiзацii адмiн-правовоi норм у фактичнiй поведiнцi субтАЩiктiв потрiбне видання актiв застосування права. Ця факультативна стадiя АПР, може здiйснюватись мiж 1 та 2 або 2 та 3 стадiями.

У вiдповiдностi з перерахованими стадiями АПР виокремлюють 4 основнi елементи механiзму АПР:

адмiнiстративно-правовi норми;

адмiнiстративно-правовi вiдносини;

акти реалiзацii прав та обовтАЩязкiв;

акти застосування права.

Адмiн-правововi норми являють собою початкову юридичну базу для АПР, так як в нiх закладена модель необхiдноi поведiнки, що сформульована в iх диспозицii. Вiд виду норми (заборонна, уповноважуюча, рекомендацiйна, зобовтАЩязуюча) залежить поведiнка субтАЩiкта права.

Правовiдносини i головним засобом, якi дозволяють визначити, хто i як буде виконувати вимоги адм-правововоi норми. В них загальна модель поведiнки конкретизуiться стосовно субтАЩiктiв, фiксуються iх субтАЩiктивнi права та юридичнi обовтАЩязки.

Акти реалiзацii прав i обовтАЩязкiв тАУ це фактична поведiнка субтАЩiктiв. Тут дiя механiзму АПР закiнчуiться, так як забезпечуiться та фактична, реальна поведiнка субтАЩiктiв, той результат, на який була спрямована воля законодавця.

Акти застосування права являють собою владнi приписи уповноважених органiв чи iх посадових осiб, якi забезпечують виникнення правовiдносин, впроваджують вимоги адм-правовоi норми в життя, гарантують здiйснення прав та обовтАЩязкiв.

Мета АПР тАУ упорядкувати певним чином суспiльнi вiдносини, сприяти iх розвитку, так як безпосереднiм результатом правового регулювання i правомiрна поведiнка громадян.

Процес реалiзацii права здiйснюiться певними адмiн-правовими методами. Ми розглядали вже методи АП. За своiм змiстом та сутнiстю поняття метод АП та методи АПР спiвпадають.

Характеризуючи АПР, ми повиннi загадати про способи правового регулювання, якi залежать вiд особливостей адм-правових норм: заборона, дозвiл, зобовтАЩязання, рекомендацiя.

Тип АПР являi собою загальну спрямованiсть впливу на суспiльнi вiдносини, яка залежить вiд того, що i основою регулювання тАУ дозвiл чи заборона. Основою загальнодозвiльного типу АПР i загальний дозвiл i використовуiться принцип тАЬдозволено все, крiмтАжтАЭ, а значить, субтАЩiкти мають право вчиняти будь-якi дii, що не потрапили в коло заборонених. Основою дозвiльного типу i загальна заборона, вiн будуiться за принципом тАЬзаборонено все, крiмтАжтАЭ, а значить, субтАЩiкти можуть вчиняти тiльки тi дii, якi дозволенi нормами права, причому у бiльшостi випадкiв ще й потрiбно мати компетентне рiшення державного органу.

2. Адмiнiстративно-правовi норми

ОбовтАЩязковим елементом механiзму АПР виступають адм-правовi норми.

Нормам АП притаманнi всi основнi якостi норм, що складають систему права Украiни. Разом з тим адм-правовi норми, безперечно несуть на собi вiдбиток суспiльних вiдносин, якi складають предмет АП, а також особливостей iх регулювання.

Адмiнiстративно-правова норма - це загальнообовтАЩязкове, формально визначене правило поведiнки, встановлене або санкцiоноване державою в особi ii компетентних органiв, метою якого i регулювання суспiльних вiдносини в сферi державного управлiння, а також вiдносини управлiнського характеру, що виникають, змiнюються i припиняються у процесi здiйснення державноi дiяльностi.

Норми АП визначають межi належноi поведiнки учасникiв управлiнських вiдносин, iх правовий статус, обсяг повноважень, прав та обовтАЩязкiв сторiн управлiнських вiдносин, тобто створюють вiдповiдний правовий режим, насамперед, у сферi виконавчоi влади. Основним призначенням адмiнiстративно-правових норм i органiзацiя i регулювання управлiнських вiдносин, забезпечення належних умов для реалiзацii учасниками таких вiдносин своiх прав та виконання покладених на них обовтАЩязкiв у такiй важливiй сферi суспiльного життя, якою i сфера публiчного управлiння. За допомогою норм АП фактичнi суспiльнi вiдносини у цiй сферi перетворюються в адмiнiстративно-правовi. Це характеризуi значимiсть активноi соцiальноi ролi, властивоi даним нормам.

По своiму змiсту та способу впливу бiльшостi адмiнiстративно-правових норм властивий iмперативний (владний) характер.

Норми АП:

визначають межi необхiдноi, можливоi, допустимоi поведiнки людей;

встановлюють правовий статус, повноваження i компетенцiю органiв виконавчоi влади;

регламентують порядок утворення органiв виконавчоi влади

регламентують форми i методи здiйснення виконавчоi влади;

визначають порядок взаiмовiдносин мiж суб'iктами управлiння;

регулюють дiяльнiсть органiв виконавчоi влади;

визначають правове положення громадян, мiсцевих органiв самоврядування, суспiльних об'iднань i iнших недержавних формувань у сферi управлiння;

регулюють взаiмовiдносини органiв виконавчоi влади з iншими державними органами, суспiльними об'iднаннями, пiдприiмствами i громадянами;

встановлюють засоби забезпечення законностi в державному управлiннi;

регулюють управлiнськi вiдношення в соцiально-полiтичнiй, соцiально-культурнiй i економiчнiй сферах.

Особливостiадмiн-правових норм:

- метою адмiн-правових норм i забезпечення органiзацii й упорядкування функцiонування як всiii системи виконавчоi влади так i окремих ii елементiв, iх рацiональноi взаiмодii;

- метод впливу, що використовуiться А-ПН i iмперативним, вольовим, державно-владним;

- за допомогою админ-правовых норм забезпечуiться урегульованiсть суспiльних вiдносин, що входять в предмет регулювання iнших галузей права (митне, фiнансове, земельне та iн.);

- адмiн-правовi норми, на вiдмiну вiд норм iнших галузей права бiльш динамичнi, можуть часто змiнюватися в залежностi вiд змiн у суспiльних вiдносинах;

- адмiн-правовi норми часто встановлюються не законодавчим органом, а субтАЩiктами системи виконавчоi влади в процесi державно-управлiнськоi дiяльностi;

- адм-правовi норми, на вiдмiну вiд норм багатьох галузей праа , мають власнi юридичнi засасоби примусу до iх виконання. Мова йде про адмiнiстративну та дисциплiнарну вiдповiдальнiсть, яка наступаi, як правило у позасудовому порядку.

Що ж стосуiться структури адм-правовоi норми (внутрiшньоi будови взаiмоповтАЩязаних мiж собою частин (складових елементiв), то вона традицiйна: гiпотеза, диспозицiя. санкцiя.

Гiпотеза - вказуi на умови реалiзацii адмiнiстративно-правовоi норми, у т. ч. на юридичнi факти, при наявностi яких можна чи потрiбно дiяти вiдповiдним чином. Вона може бути вiдносно визначеною, абсолютно визначеною або не вказуватись взагалi. У деяких випадках вона викладена у виглядi юридичних фактiв (напр., досягнення визначеного вiку, вчинення адмiнiстративного правопорушення i т.п.);

Диспозицiя - центральна частина норми, визначаi правило поведiнки, конкретну дiю, яка приписуiться, дозволяiться, рекомендуiться чи забороняiться даною нормою. Нерiдко вона визначаi змiст прав, обовтАЩязкiв або повноважень окремих субтАЩiктiв. Як правило, диспозицiя адмiнiстративно-правовоi норми виражаiться в абстрактнiй формi.

Санкцiя - негативнi правовi наслiдки недотримання, неналежного виконання або порушення передбаченого правила поведiнки (як правило, це заходи адмiнiстративного або дисциплiнарного стягнення). Для адм-правових санкцiй властиво рiзноманiття: дисциплiнарнi, адм-матерiальнi, адм-процесуальнi та власне адм санкцii. У свою чергу кожна з цих санкцiй охоплюi конкретнi санкцii, наприклад, адмiн санкцii мiстять у собi: сiм видiв стягнення, десятки запобiжних заходiв i т.д. Свнкцii бувають абсолютно-визначенi (наприклад, бiльшiсть дисциплiнарних санкцiй - догана, звiльнення вiд посади i т.д.) i вiдносно-визначенi (мiри адмiн стягнення - виправнi роботи, штраф i т.д.).

Слiд мати на увазi, що адм-правовi норми досить рiзноманiтнi. РЗх можна класифiкувати на рiзнi види в залежностi вiд критерю.

1. Залежно вiд змiсту на:

матерiальнi - визначають змiст i обсяг прав та обовтАЩязкiв учасникiв управлiнських вiдносин (тобто визначають iх адм-правовий статус), мiстять в статичнiй формi iншi правила та приписи щодо рiзних правових ситуацiй - (наприклад, норми ст. 10,11 ЗУ тАЬПро мiлiцiютАЭ визначають права та обовтАЩязки мiлiцii).

процесуальнi - визначають порядок, форми та методи практичноi реалiзацii приписiв, установлених матерiальними нормами (це бiльшiсть норм, якi регулюють порядок вирiшення адмiнiстративних справ, у т. ч. справ про ПМП, а також застосування заходiв адмiнiстративного примусу).

процедурнi - визначають процедуру виконання певних дiй (напр, процедуру адм затримання, особистого огляду або вилучення речей чи документiв).

2. Залежно вiд способу впливу на поведiнку на:

зобовтАЩязуючi - мiстять юридично-владний припис щодо обовтАЩязкового вчинення вiдповiдних дiй, передбачених нормою. Вказiвки, що мiстяться в таких нормах, можуть бути вираженi як обовтАЩязкове розпорядження;

забороннi - мiстять юридично-владнi приписи щодо заборони вчинення тих чи iнших дiй, передбачених нормою. Заборони можуть носити загальний або спецiальний характер. Прикладом заборони загального характеру i заборона дiй (бездiяльностей), що пiдпадають пiд ознаки адмiнiстративного правопорушення. Заборона застосування спецiальних засобiв i вогнепальноi зброi мiлiцiiю стосовно жiнок i неповнолiтнiх - приклад спецiальноi заборони;

дозвiльнi - надають право дiяти на власний розсуд у межах юридично-владного припису.

близькi за характером припису до них уповноважуючi - такi, що уповноважують окремих субтАЩiктiв дiяти тим чи iншим чином.

заохочуючи (стимулюючi) - норми, що забезпечують за допомогою вiдповiдних засобiв матерiального або морального впливу належну поведiнку учасникiв управлiнських вiдносин (напр, установлення податкових пiльг, встановлення режиму найбiльшого сприяння).

рекомендацiйнi - мiстять рекомендацii (поради) вiдносно доцiльностi окремих дiй у тих чи iнших ситуацiях чи при певних умовах Рекомендацiйнi норми чашi усього використовуються у взаiмовiдносинах субтАЩiктiв виконавчоi влади i недержавних формувань. Проте рекомендацii iнодi мiстяться в нормативних актах, адресованих нижчестоящим субтАЩiктам виконавчоi влади.

3. Залежно вiд функцiонального призначення на:

регулятивнi - призначенi для позитивно творчого регулювання управлiнських вiдносин

правоохороннi - призначенi для забезпечення охорони урегульованих управлiнських вiдносин.

3. Реалiзацiя адмiнiстративно-правових норм

Реалiзацiя норм АП - процес практичного перетворення в життя субтАЩiктами адмiнiстративного права приписiв, передбачених адмiнiстративно-правовою нормою.

В цьому процесi приймають участь всi сторони управлiнських вiдносин, але, по-рiзному, тобто у вiдповiдностi до свого адм-правового статусу.

Вiдомi 4форми реалiзацii адмiнiстративно-правових норм: виконання; застосування; дотримання; використання.

Виконання - точне дотримання учасниками урегульованих управлiнських вiдносин тих юридичних розпоряджень, заборон, обовтАЩязкiв або дозволiв, що мiстяться у нормах. Змiст цiii форми в активних правомiрних дiях субтАЩiктiв права по виконанню приписiв, що мiстяться в цих нормах.

Дотримання - як самостiйний засiб реалiзацii адмiн-правових норм, повтАЩязаний iз реакцiiю учасникiв управлiнських вiдносин на заборони, за суттю i пасивною поведiнкою субтАЩiкта, яка не допускаi порушення заборони.

Використання як форма реалiзацii полягаi в добровiльному здiйсненнi субтАЩiктами права правомiрних дiй, якi повтАЩязанi з здiйсненням субтАЩiктами прав у сферi управлiння. На вiдмiну вiд дотримання i виконання при використ

Вместе с этим смотрят:

"Заказные" убийства и их предупреждение

"Земледельческий закон" Византии, система хозяйства, формы собственности и аренды византийской общины

"Русская правда" П.И. Пестеля

Cистема законодавства i систематизацiя нормативно-правових актiв

Cмертна кара та тiлеснi покарання в iсторii Украiни