Вiдбiр i пiдготовка собак до пошуку вибухових речовин та зброi в умовах Одеського Кiнологiчного центру ДМСУ
Технологiя вiдбору i пiдготовки собак до пошуку вибухових речовин та зброi в умовах Одеського Кiнологiчного центру ДМСУ
Змiст
Вступ
1.Технологiя вiдбору та пiдготовки собак до пошуку вибухових речовин i зброi (огляд лiтератури)
1.1 РЖсторiя службового собакiвництва
1.2 Стандарти породи нiмецькоi вiвчарки
1.3 РЖсторiя та основи дресирувальних процесiв
2. Матерiали, методики i аналiз технологii вiдбору та пiдготовки службових собак
2.1 Особливостi утримання собак при використаннi у пошуковiй службi в умовах кiнологiчного центру
2.1.1 Вiдбiр службових собак цуценячого та пiдрощеного вiку для пошуку вибухових речовин та зброi
2.1.2 Вiдбiр дорослих собак до пошуку вибухових речовин i зброi за робочими якостями
2.1.3 Технологiя пiдготовки службових собак до пошуку вибухових речовин та зброi
2.1.4 Порiвняння рiзних методiв дресирування службових собак
3. Економiчна ефективнiсть проведених дослiджень1
4. Заходи з охорони працi й технiки безпеки
5. Заходи з охорони природи
Висновки та пропозицii
Список лiтератури
Вступ
Людина дуже давно оцiнила природнi якостi собаки: гострий нюх, тонкий слух, хороший зiр, швидкий бiг, фiзичну силу, спритнiсть, i головне податливiсть до дресирування. Собаки не тiльки демонструють свою любов, вiрнiсть, вiдданiсть, але i служать людям: працюють рятувальниками, сторожами, поводирями слiпих, в безводних пустелях знаходять воду, в горах тАУ цiннi мiнерали, охороняють кордони, пасуть стада, виступають на циркових аренах, приносять величезнi доходи улаштовувачам собачих перегонiв iпродюсерам кiнофiльмiв, в яких грають головнi ролi. Але найголовнiше, що собаки рятують багато iбагато життiв, знаходячи прихованi вибуховi пристроi, захованi наркотики iзброю, шукають iзнаходять злочинцiв.
Актуальнiсть теми обумовлена тим, що кримiногенна обстановка в нашiй краiнi залишаiться складною. Змiнюiться мотивацiя тяжких злочинiв, поширюiться бандитизм, тероризм, економiчна злочиннiсть. Очевидно, що небезпека злочинностi та екстремiзму загрожуi суспiльству та iнтересам безпеки Украни.
Все бiльш поширеним засобом в скоiннi злочину проти особи та власностi стаi вибухiвка. Свiтовий досвiд свiдчить про особливу небезпеку терористичних замахiв та шантажу в мiсцях громадського користування: вокзали, школи, лiкарнi, магазини, транспорт, стадiони.
Кiлькiсть злочинiв, що мають наслiдком загибель людей у свiтi, внаслiдок використання вибухових пристроiв та вогнепальноi зброi, невнинно зростати. Спостерiгаiться незаконне надходження з-за кордону вибухових речовин та зброi, що в основному доставляiться автомобiльним транспортом.
Службового собаку, спецiально пiдготовленого для пошуку вибухових речовин, можна вважати як дуже цiнний, надчутливий прилад. Проте, пiд вищевказаним необхiдно розумiти те, що собака може працювати ефективно, з повною вiддачею, тiльки при вiдповiдному доглядi, правильному утриманнi.
Слiд памтАЩятати про те, що собака не технiчний засiб, машина, а жива iстота з фiзiологiчними та емоцiональними потребами. Для того, щоб собака працював з максимальною вiддачею, вiн повинен отримувати життiво нсобхiдний збалансований корм, вiдпочинок, догляд та тренування.
Використання службових собак спецiального призначення, пiд час оперативного пошуку замаскованоi вибухiвки, в короткий термiн часу при загрозi вибуху, i високоефективним методом, а також заходом у забезпеченнi безпеки людей та збереженнi обтАЩiктiв замаху.
Таким чином, розвиток даного напрямку в кiнологii маi нагальну потребу.
Мета i задачi. Метою роботи i вивчення технологii вiдбору i пiдготовки собак до пошуку вибухових речовин та зброi в умовах Одеського Кiнологiчного центру ДМСУ Для цього необхiдно було вирiшити такi задачi :
1. Вивчити тактику пiдготовки iвикористання собак у пошуковiй службi;
2. Вивчити особливостi утримання собак у пошуковiй службi;
3. Вивчити ефективнiсть рiзних методiв дресирування у пошуковiй службi.
4. Доцiльнiсть вiдбору дорослих собак на пошук вибухових речовин та зброi в порiвняннi з цуценятами та пiдрощеними собаками.
1. Технологiя вiдбору та пiдготовки собак до пошуку вибуховихречовин i зброi (огляд лiтератури)
1.1 РЖсторiя службового собакiвництва
21 сiчня 1788 року Бонапарт Наполеон писав одному зi своiх командуючих у РДгиптi: ВлВ Олександрii повинна бути безлiч собак, якi здатнi нести добру службу на ваших заставахВ». Таким чином, перше згадування про службових собак прийнято вiдносити до 1788 року (Ф.С.Арасляков, 1987).
Уперше службовi собаки стали застосовувати полiцейськi пiдроздiли бельгiйського мiста Брюгге. На митницi службовi собаки з'явилися в 1908-1909 роках. Першi митнi собаки аж нiяк не займалися пошуком наркотичних i вибухових речовин, а допомагали затримувати контрабандистiв, що намагалися уникнути арешту. Оскiльки справа вiдбувалася в Нiмеччинi, зрозумiло - це були нiмецькi вiвчарки. Традицiйно в якостi пошукiв застосовують нiмецьких i бельгiйських вiвчарок. (В.Н.Зубко, 1991).
Вiтчизняна кiнологiя зароджувалася на базi псових полювань - нацiонального спорту i розваги вiйськових Росii. Становленню кiнологii, як самостiйноi прикладноi науки, значною мiрою сприяв високий рiвень зоотехнiчних знань наших собакiвникiв, тому що багато хто з них займався конярством, а саме в цiй галузi тваринництва i дотепер i найбiльший досвiд селекцiйноi роботи з породами (В.О.Кампанщиков, 2003).
Перше письмове згадування про службове застосування собак в Украiнi можна знайти в книзi В.Р.Файтельберга-Бланка та В.В.Шектаченко (1999), в 30-тi роки 19-го столiття, в листi мiнiстра фiнансiв до начальника Одеськоi митницi: Влзимою, коли земля покриiться снiгом, контрабандисти надягають черевики з дерев'яними пiдошвами й каблуками пiд носками, щоб не можна було довiдатися слiдiв iх. Для цього потрiбно, щоб у стражникiв, з 5-ти у одного був собака, що слiдами вiдкриi, куди пiшов контрабандист. У всякому разi, собаки можуть бути кориснiВ».
Службове собакiвництво в Росii й Украiнi розвивалося паралельно. Керiвництво карного розшуку мiста Киiва в 1904 роцi придбало чотири пошукових собаки, i в цьому ж роцi мiнiстерство оборони, закупило в Нiмеччинi трьох службових собак, пiдготовлених для санiтарно тАУ пошуковоi служби. В 1908 р було створено Росiйське суспiльство заохочення застосування собак у полiцейськiй i сторожовiй службах, у той же перiод стали виникати розплiдники собак службового призначення. Пiд час першоi свiтовоi вiйни (1914-1918 рр.) службовi собаки застосовувалися як санiтари, зв'язкiвцями й т.д. У перiод Громадянськоi вiйни службове собакiвництво занепало й тiльки завдяки самовiдданостi росiйських i украiнських аматорiв кiнологiв було збережено племiнне поголiв'я собак. В 1923 р. були вiдкритi Центральнi курси iнструкторiв для пiдготовки прикордонникiв, а роком пiзнiше ВлДосвiдчений розплiдник вiйськових i спортивних собак РККАВ» - на базi цих курсiв у наслiдку була органiзована розплiдник ВлЧервона ЗiркаВ». У цьому розплiднику вперше почали готовити собак на пошук мiн, а пiд час Великоi Вiтчизняноi вiйни - собак пiдривникiв танкiв.
Мiнно-пошуковi собаки широко використовувалися в багатьох армiях. Першi польовi iспити собак мiнно-пошуковоi служби в Радянськiй Армii були проведенi в груднi 1942 року. РЖ вже в тому ж груднi собаки-мiношукачi одержали бойове хрещення пiд Сталiнградом.
Проведенi вiйськовi iспити показали безвiдмовну роботу собак-мiношукачiв i iхня здатнiсть знаходити замаскованi самим складним чином мiни. З лiта 1943 року собаки мiнно-пошуковоi служби одержали широке визнання у вiйськах, i восени того ж року на фронт були вiдправленi кiлька окремих батальйонiв i рот iз собаками-мiношукачами; 37-м окремим батальйоном собак-мiношукачiв i пiдривникiв танкiв командував А.Мазовер, згодом ведучий радянський кiнолог. Хрестоматiйними стали данi про те, що мiно-пошуковi собаки, що використовувалися в Радянськiй Армii, знайшли за роки вiйни бiльш 4 мiльйонiв зарядiв. Вони розмiнували сотнi сiл, селищ, мiст, у тому числi Харкiв, Киiв, Варшаву, Вiдень. Наприкiнцi 60-х початку 70-х рокiв XX ст. у багатьох краiнах гостро встала проблема боротьби з наркотиками. РЖ тут собачий нiс виявився просто незамiнним. Собаки стали широко застосовуватися в митнiй
службi для виявлення наркотичних засобiв, у полiцii - для обшуку наркопритонiв. Тепер спектр завдань, що постаi перед митною кiнологiiю, дуже широкий: наркотики, вибуховi речовини, зброя, боiприпаси, валюта, iншi види контрабанди (Ф. Й.Полищук, 2003).
Пiдроздiли по боротьбi з тероризмом використовують собак для виявлення вибухiвки i зброi. РЖ в цьому випадку собаки працюють набагато ефективнiше технiчних детекторiв. У багатьох краiнах були створенi спецiальнi школи по пiдготовцi таких собак.
У перiод так званоi "перебудови", у зв'язку з лiбералiзацiiю прикордонного режиму, паралiчем виконавчоi влади, що сприяла наростаючiй кримiналiзацii суспiльства, а також у зв'язку з загостренням обстановки в республiках Закавказзя i Середньоi Азii, вiдбувся здвиг шляхiв транзиту наркотичних речовин на територiю СРСР. У цiй ситуацii була прийнята постанова Ради Мiнiстрiв СРСР вiд 04.11.87 р. "Про створення кiнологiчноi служби в митних установах". Незабаром вийшло розпорядження Головного Управлiння Держмитслужби при Радi Мiнiстрiв СРСР №11-38/3812 вiд 17.10.88 р. "Про першочерговi заходи для органiзацii кiнологiчноi служби". Цим розпорядженням передбачалося створення ряду кiнологiчних центрiв, у тому числi й в Одесi.
У зв'язку з iнтеграцiiю Украiни у свiтове спiвтовариство, лiбералiзацiiю режиму перетинання кордону, усе бiльше значення стали набирати проблеми боротьби з контрабандою наркотикiв, зброi, вибухових i сильнодiючих речовин. З метою забезпечення ефективноi дiяльностi митноi системи Украiни в цiй сферi, наказом ДМСУ №139 вiд 01.07.92 р. була створена кiнологiчна служба, головним завданням якоi було органiзацiя застосування спецiально пiдготовлених на пошук наркотикiв службових собак на потенцiйно небезпечних напрямках. Цим же наказом було регламентоване будiвництво кiнологiчного центру в м. Одесi
У 1993 роцi, при створеннi кiнологiчного центру Одеськоi митницi, передбачалося, що центр буде обслуговувати Одеську митницю i митницi Чорноморського регiону, а надалi буде реорганiзований у спецiалiзовану органiзацiю центрального пiдпорядкування, як це прийнято у всiх цивiлiзованих краiнах. Проте на практицi, кiнологiчному центру Одеськоi, а потiм Чорноморськоi регiональноi митницi довелося, протягом семи рокiв (з 1993 тАУ по 2000 рр.) органiзовувати пiдготовку i перепiдготовку всiх кiнологiчних команд ДМСУ. Наказом №44 вiд 14.02.94 р. кiнологiчному центру був привласнений статус вiддiлу служби по боротьбi з контрабандою i порушеннями митних правил. Наказом Голови ДМСУ № 691 вiд 01.12.2000 р. на базi Кiнологiчного центру Чорноморськоi регiональноi митницi був створений Кiнологiчний центр ДМСУ. Тим самим завершився черговий етап становлення митноi кiнологii в Украiнi.
1.2 Стандарт породи нiмецькоi вiвчарки
У даному роздiлi буде зроблено огляд стандартiв порiд нiмецькоi та бельгiйськоi вiвчарок, як порiд, що найбiльш використовуються у службовому собакiвництвi.
Нiмецька вiвчарка
ЗАГАЛЬНЕ ВРАЖЕННЯ. Нiмецька вiвчарка - це собака середнього росту, злегка розтягнутий, сильний i з хорошою мускулатурою, кiстяк сухий, загальна тiлобудова мiцна. Важливi спiввiдношення величин: висота в загривку складаi у псiв 60-65 см, у сук - 55-60 см. Довжина корпусу перевершуi висоту в загривку приблизно на 10-17% (Л.В.Архангельская, 1995).
ТЕМПЕРАМЕНТ. Нiмецька вiвчарка повинна бути згiдно уявленню про темперамент урiвноваженою, з мiцними нервами, упевненою в собi, абсолютно щирою i повнiстю (за винятком збудженого стану), собакою при цьому уважним i керованим. Вона повинна володiти мужнiстю, бойовим iнстинктом i твердiстю, щоб бути здатною служити собакою-компаньйоном, охоронцем, захисником, службовим i караульним собакою (Е.Бергман, 1986; Н.П.Бехтерев, 1975).
ГОЛОВА. Голова клиноподiбна, величина голови вiдповiдна (довжина приблизно 40% висоти в загривку), не може бути грубою або надмiрно легкою, загальне враження - суха, мiж вухами помiрно широка. Лоб при оглядi спереду i збоку трохи опуклий, без лобовоi борозенки або з дуже слабкою ii виразнiстю. Спiввiдношення черепа до морди складаi 50% до 50%. Ширина черепа приблизно вiдповiдаi його довжинi. Череп (при оглядi зверху), що рiвномiрно звужуiться вiд вух до мочки носа, з помiтним, але не рiзко вираженим переходом вiд лоба до морди переходить в клиноподiбну морду. Верхня i нижня щелепи сильно розвиненi. Спинка носа пряма, прогинання або горбовина не бажанi. Губи сухi, щiльно прилеглi, темного кольору.
МОЧКА НОСА. Повинна бути чорною.
ОЧРЖ. Середнього розмiру, мигдалеподiбнi, трохи криво поставленi i не опуклi. Колiр очей повинен бути якомога темнiший. Свiтлi, пронизливi очi небажанi, оскiльки вони порушують вираз собаки.
ВУХА. У нiмецькоi вiвчарки стоячi вуха середнього розмiру, вони тримаються вертикально i однаково спрямований (не розвiшенi в сторони), володiють гострими кiнцями i поставленi раковиною вперед. Надломленi i висячi вуха небажанi. В русi або в станi спокою закладенi назад вуха не i недолiком.
ШИЯ. Шия повинна бути сильною, з хорошою мускулатурою i без пiдвiсу на горлi. Кут до корпусу (горизонталi) складаi приблизно 45 градусiв.
КОРПУС. Верхня лiнiя проходить вiд пiдстави шиi через добре виражений загривок i над спиною, що злегка спадаi по вiдношенню до горизонталi, до трохи спадаючого крупу практично безперервно. Спина мiцна, сильна, з хорошою мускулатурою. Круп повинен бути довгим i таким, що злегка спадаi (приблизно 23 град, до горизонталi) i рiвно переходити в пiдставу хвоста. Груди повиннi бути помiрно широким, грудна кiстка якомога довша i виражена. Глибина грудей повинна складати приблизно 45-48% висоти в загривку. Ребра повиннi бути помiрно склепистi, бочкоподiбнi груди так само небажанi, як i плоскi ребра. Хвiст дiстаi, принаймнi, до скакального суглоба, проте не довше за середину плесна. На нижнiй сторонi шерсть трохи довша. Хвiст тримаiться м'яко звисаючим вигином, при цьому в збудженнi i в русi тримаiться бiльш пiднятим, проте не вище за горизонталь. Оперативна коректура заборонена.
КРЖНЦРЖВКИ. Переднi кiнцiвки: при оглядi з будь-якого боку прямi, при оглядi спереду абсолютно паралельнi. Лопатки i плечi рiвноi довжини i завдяки могутнiй мускулатурi щiльно прилягають до корпусу. Кути плечелопаткових зчленовувань складають в iдеальному випадку 90 градусiв, допускаiться 110 градусiв. Лiктi нi в стiйцi, нi в русi не можуть бути нi вивернутими, нi зближеними. Передплiччя при поглядi з будь-якого боку прямi i абсолютно паралельнi один до одного, сухi i з мiцною мускулатурою. П'ястки складають приблизно 1/3 довжини передплiччя i утворюють з ним кут приблизно в 20-22 град. Як дуже криво (бiльше 22 град.), так i п'ястка (менше 20 град.), що прямовисно стоiть, роблять негативний вплив на продуктивнi якостi, особливо, на витривалiсть.
Лапи округлi, добре зiбранi i склепистi, подушечки жорсткi, але не крихкi. Кiгтi мiцнi i темного кольору. Заднi кiнцiвки: постава заднiх кiнцiвок злегка вiдставлена, при цьому при поглядi ззаду вони паралельнi один одному. Стегна i гомiлки приблизно однаковоi довжини i утворюють кут приблизно в 120 град., стегна могутнi i з хорошою мускулатурою. Скакальнi суглоби вiдмiнно вираженi i мiцнi, плесно стоiть вертикально пiд скакальним суглобом. Лапи зiбранi, злегка склепистi, подушечки жорсткi, темного кольору, кiгтi мiцнi, склепистi i також темного кольору.
РУХ. Нiмецька вiвчарка - рисак. Кiнцiвки повиннi бути узгодженi один з одним по довжинi i кутам таким чином, що вона може без iстотноi змiни лiнii верху пересувати заднi кiнцiвки на довжину корпусу i так само виносити переднi кiнцiвки. Будь-яка схильнiсть до зменшення кутiв заднiх кiнцiвок знижуi фортецю i витривалiсть i, отже, продуктивнiсть. При правильних пропорцiях корпусу i кутах виникають розмашистi, такi, що йдуть паралельно поверхнi рухи, що справляють враження легкого руху вперед. При нахиленiй вперед головi i злегка пiдведеному хвостi пiд час рiвномiрноi i спокiйноi рисi вiд кiнчикiв вух через загривок i спину до кiнчика хвоста створюiться лiнiя спини, що мтАЩяко розгойдуiться i безперервна.
ШКРЖРА. Шкiра прилягаi вiльно, не утворюючи при цьому складок.
ШЕРСТЬ. Якiсть шерстi: нормальною шерстю для нiмецькоi вiвчарки i шерсть з пiд кошлатому. Покривне волосся повинно бути якомога щiльнiше, пряме жорстке i щiльно прилеглим. На головi, включаючи внутрiшню частину вух, на переднiй сторонi кiнцiвок, на лапах i пальцях - коротка, на шиi - трохи довше i густiше. На заднiй сторонi кiнцiвок шерсть подовжуiться до п'ястки або до скакального суглоба, на заднiй сторонi стегон утворюi помiрнi штани.
ЗАБАРВЛЕННЯ. Чорне з червоно-коричневими, коричневими, жовтими до свiтло-сiрих вiдмiтинами. Чорне i сiре однотонне, у сiрих - з темнiшим нальотом. З чорним плащем i маскою. Непомiтнi маленькi бiлi вiдмiтини на грудях, а також дуже свiтлi внутрiшнi сторони допустимi, але не бажанi. Мочка носа у всiх забарвлень повинна бути чорною. Вiдсутнiсть маски, свiтлi до пронизливостi очi, а також свiтлi до бiлого вiдмiтини на грудях i внутрiшнiх сторонах, свiтлi кiгтi i червоний кiнчик хвоста слiд оцiнювати як слабкiсть пiгменту. Пiдшерстку властивий легкий сiрий тон. Бiле забарвлення недопустиме.
РРЖСТ / ЖИВА МАСА. Висота в холцi - 55-65 см, жива маса - 22-40 кг
1.3 РЖсторiя та основи дресирувальних процесiв
У ХРЖХ-ому, початку ХХ-го столiття в усiм свiтi панувала нiмецька школа дресирування (механiчне дресирування). Суть способу полягаi в застосуваннi механiчного (болючого) впливу, що примушуi тварину зробити потрiбну дiю. Безумовним пiдкрiпленням у цьому випадку i бiль (П.А.Заводчиков, 1973).
Полiцейська школа дресирування використовувала свiй метод, вiдмiнний вiд нiмецького механiчного. Для полiцейськоi школи дресирування характерне застосування механiчних, але не болючих стимулiв, як заохочення застосовуiться похвала i ласка. Практикувалася також даванка корму, але не в ходi дресирування, а пiсля його закiнчення, для створення сприятливого фону. Основний упор робився на придбання собакою звички дiяти вiдповiдним чином. (РЖ.РЖ.Ковриженко, 1963).
У цьому методi уживаються елементи обох шкiл, нiмецькоi i ВлдуровськоiВ» - смакозаохочувальноi, як називав ii сам Дуров: механiчне (але не болюче), що примушуi вплив i позитивне пiдкрiплення. Росiйський цирковий дресирувальник Володимир Дуров винайшов зовсiм новий метод дресирування, що дозволив йому досягти справдi казкових результатiв. За В.Дуровим технiка всякого дресирування зводиться до трьох основних вихiдних моментiв:
1) Тварину так чи iнакше змушують зробити потрiбний рух.
2) Роблять так, щоб цей рух доставляв би тваринi задоволення.
3) Одночасно дають потрiбний сигнал.
Якщо це вдаiться проробити кiлька разiв в однiй i тiй самiй формi, то у тварини утвориться асоцiацiя по сумiжностi (сполучний рефлекс). Його спосiб вiдрiзняiться тим, що вiн не застосовував болi, а намагаюся викликати необхiднi рухи яким завгодно прийомом, тiльки не болем, звiдси i нагорода iнша, у нагороду вiн годував i пестив тварин (В.Н.Зубко, 1977).
При здiйсненнi твариною потрiбноi дii Дуров заохочував ii ласощами, ласкою або вигуком ВлбравоВ». Це пiдкрiплення вiн називав смакоозаохоченням. Головне - це умiння вiдчути час i момент застосування заохочення. Пропущений момент псуi усе ранiше здобуте. Насправдi великий росiйський дресирувальник В.Дуров вiдкрив зовсiм нову форму навчання тварин, яка отримала назву Влоперантне (iнструментальне) навчанняВ» (Л.РЖ.Крушинський, 1952; Е.А.Асратян, 1970; Е.В.Котенкова, А.В.Суров, 1991).
РЖсторично склалося так, що в СРСР i на пострадянському просторi дресирувальнi процеси розглядалися тiльки з погляду фiзiологii вищоi нервовоi дiяльностi (ВНД). Фiзiологiя ВНД - це наука про будiвлю й органiзацiю структур (починаючи з рiвня клiтини), що входять до складу нервовоi системи, i iхньому функцiонуваннi (Ф.Й.Полiщук, 2003; О.Менинг, 1982).
Поведiнка тварини контролюiться його психiкою. Досить складнi форми поводження, властивим собакам, стають можливими завдяки вищiй нервовiй дiяльностi (ВНД).
Вища нервова дiяльнiсть (А.С.Дмитриев, 1974):
- поведiнка тварин обумовлена функцiонуванням вищих вiддiлiв головного мозку;
- нейрофiзiологiчна основа поведiнки, що представляi собою сукупнiсть уроджених (iнстинктивних) i придбаних (умовно-рефлекторних) механiзмiв дiяльностi центральноi нервовоi системи, що забезпечують ефективне пристосування до навколишнього середовища. Уроджене поведiнка виявляiться у видi безумовних рефлексiв i iнстинктивних дiй, на основi яких будуiться придбана поведiнка (Н.Тиберген, 1985).
Безумовнi рефлекси i генетично заданими i жорстко пiдiгнаними пiд вiдповiднi даному виду екологiчнi умови (П.Г.Воронiн, 1952).
Пiд впливом раннього iндивiдуального досвiду уродженi рефлекси перетерплюють значнi змiни i для остаточного формування (дозрiвання) уроджених поведiнкових актiв необхiдно навчання, що передбачаi корекцiю iнстинктивного поводження в конкретних умовах навколишнього середовища. РЖншими словами вiдбуваiться адаптацiя до зовнiшнього середовища за допомогою утворюваних в результатi навчання умовних рефлексiв.
Умовний рефлекс - це вiдповiдна реакцiя органiзму на зовнiшнi подразники. Завдяки умовним рефлексам забезпечуiться первинна орiiнтацiя тварини по ознаках навколишнього середовища ще на самому початку будь-якого поведiнкового акту. Принциповою особливiстю умовного рефлексу i його сигнальний характер - упередження виникненню безумовно рефлекторного впливу.
Розрiзняють два види умовних рефлексiв: класичнi, котрi утворюються при зближеннi в часi iндиферентного подразника з наступною дiiю подразника, що викликаi безумовний рефлекс (пiдкрiплення), i iнструментальнi (оперантнi) умовнi рефлекси, при виробленнi яких пiдкрiплення даiться тiльки пiсля якоi-небудь руховоi реакцii.
Умовно-рефлекторне поведiнка формуiться в процесi навчання i може вiдбуватися у формах iмпринтирування, утворення класичних умовних рефлексiв, iнструментальних умовних рефлексiв, домiнанти, звикання, наслiдування й осязання. У формуваннi придбаного поводження значну роль грають процеси аналiзу i синтезу подразникiв пам'ятi, механiзми формування моделей сьогодення i майбутнього, конструювання програми поводження i контролю досягнутого результату, мотивацiйнi стани, а також апарат емоцiй. Вивченням ВНД займаiться ряд наук: нейрофiзiологiя, фiзiологiя ВНД, етологiя, зоопсихологiя, генетика поводження i т.д. (Мазовер А. П., 1957).
Родоначальником iнструментальноi форми навчання вважаiться Э.Торндайк, який ще наприкiнцi минулого столiття назвав таку форму навчання Влметодом проб, помилок i випадкового успiхуВ». Однак, бiльш вiдомий американський учений, викладач Гарвардського унiверситету Беррес Фредерик Скiннер, який внiс основний вклад у вивчення закономiрностей утворення iнструментальних рефлексiв. Запропоноване ним визначення оперантного навчання й оперантного умовного рефлексу зараз найбiльше поширенi при характеристицi iнструментальноi форми навчання. Може бути не дуже систематично, але популярно i талановито оперантний метод навчання й оперантний метод дресирування викладений у роботах американського психолога i дресирувальника Карен Прапор (А.РЖ.Орлов, 1978).
Замiсть кiлькаразового застосування сполучень, характерного для вироблення класичних умовних рефлексiв, Скiннер розробив методику вiльного оперантного поводження, при якiй тваринi дозволяють робити рiзнi дii, потрiбнi з яких пiдкрiплюють.
Характерна риса цiii поведiнки - його спрямованiсть на задоволення якоi-небудь потреби собаки. Собака використовуi його як iнструмент (звiдси назва: ВлiнструментальнеВ») для досягнення тiii мети, до якоi вона на цей момент прагне (насичення, спарювання, угамування спраги i т.д.). Причому, досягти мети собака намагаiться шляхом проб i помилок, зрозумiло, з урахуванням накопиченого досвiду. Рiзнi обставини i ситуацii, у якi попадають тварини,
змушують iх робити тi або iншi дii, пристосовуючись або активно пручаючись зовнiшньому свiтовi. Дii, у свою чергу, приводять до яких-небудь результатiв або наслiдкiв, вiд яких залежить, чи будуть вони надалi повторювати цi дii або уникати iх. Таким чином iнструментальний умовний рефлекс будуiться на активнiй, цiлеспрямованiй дiяльностi тварини в основi якоi лежить внутрiшня потреба. Послiдовнiсть подiй i результат iх у даному випадку залежать не тiльки вiд зовнiшньоi сигналiзацii, але i вiд поведiнки самоi тварини. При утвореннi iнструментальних умовних рефлексiв зв'язок утворюiться мiж поведiнкою i результатом (задоволенням потреби), у той час коли при утвореннi класичного умовного рефлексу зв'язок утворюiться мiж умовним i безумовним подразником. Тому навчання у формi утворення iнструментальних умовних рефлексiв маi велике значення в дресируваннi, тому що в даному випадку поведiнка, яка формуiться дресирувальником, стаi бiологiчно доцiльним длясамоi тварини (В.Б.Малик, 1986).
Найчастiше домогтися бажаноi поведiнки можна простою змiною дресирувальних прийомiв, доти, поки один з них не виявиться ефективним, але найбiльш перспективним i аналiз поведiнки i його причин за допомогою теорii функцiональних систем, до якоi ми будемо звертатися в тих випадках, коли захочемо розiбратися в причинах тiii або iншоi поведiнки собаки.
З огляду на сучаснi поняття про поведiнку, можна сказати, що дресирування це формування поведiнки. Склад поведiнкового репертуару, створюваного в процесi дресирування, визначаiться метою використання собаки: собака-компаньйон, собака-поводир, вiвчарський собака, мисливський собака, собака для занять спортом, собака для виступу в цирку, собака для охорони i захисту, для пошуку вибухових або наркотичних речовин та iнше. Приймаючи до уваги визначальну роль людини в дресирувальному процесi, варто пiдкреслити, що дресирування це вид дiяльностi людини по формуванню у тварин необхiдноi поведiнки в господарськiй або з iншою метою. Змiст дресирування не вичерпуiться формуванням умiнь i навичок. Пiд час дресирування вiдбуваiться взаiмне становлення рольових функцiй людини i собаки в здiйсненнi спiльноi дiяльностi, у собаки формуються норми спiвробiтництва з людиною, тому що норми взаiмодii з представником чужого виду навряд чи представленi вичерпно в генотипi собаки. РЖ необхiдно пiдкреслити, що формування зоосоцiальних взаiмин людини i собаки i найважливiшим при дресируваннi, тому що саме в цьому середовищi здiйснюiться спiвробiтництво. Вiдбуваiться реалiзацiя знань, умiнь i навичок собаки при досягненнi спiльноi мети. Здаiться, що ефективнiсть дii собаки залежить саме вiд рiвня взаiмин з людиною (М.РЖ.Сахаров, 1963).
Як усяка дiяльнiсть людини, дресирування маi своi теоретичнi i практичнi пiдстави (теорiя i технiка дресирування), що повиннi реалiзовуватись в методах, способах i методицi дресирування.
З огляду на вищенаведене, предметом теорii дресирування повинне бути поведiнка i навчання тварин, а саме закони, причини, механiзми й умови формування поведiнки, придбання iндивiдуального досвiду: знань, умiнь i навичок. Тобто теорiя дресирування повинна розглядати данi цiлого комплексу наук (етологii, зоопсихологii, теорii функцiональних систем i т.д.) i рiзнихпсихологiчних i зоопсихологiчних шкiл, не обмежуючи себе рамками Влфiзiологiчних основВ».
Потреб у такоi високорозвиненоi тварини, як собака, багато. РД потреби вiтальнi ( тобто безпосередньо, зв'язанi з пiдтримкою життя ), i зоосоцiальнi, i iнформацiйнi i т.д. Одна з них завжди ведуча (найбiльш сильна). РЗi прийнято називати мотивацiiю. Мотивацiя це домiнуюча потреба. До кожноi потреби додаiться спадкова генетична програма ii задоволення, те що ми i називаiмо iнстинктивною поведiнкою.
Генетично спадковi програми задоволення потреб i тим мiнiмумом, з яким народжуiться собака. У процесi життiдiяльностi iнстинктивна поведiнка змiнюiться - модифiкуiться вiдповiдно до конкретних умов навколишнього середовища, у рамках якоi вiдбуваiться задоволення потреб. У такий спосiб вiдбуваiться нагромадження досвiду - навчання.
При нагромадженнi досвiду iнстинктивноi поведiнки тварини активно застосовують своi iнтелектуальнi можливостi, що найбiльш яскраво виявляiться в нестандартних (не передбачених генетично) ситуацiях задоволення потреб.
РЖнформацiя про рiшення задачi по задоволенню потреби (умови, способи i дii) зберiгаються в пам'ятi i використовуються тваринами в мiру необхiдностi для побудови поводження у видi знань, умiнь i навичок. Знання можуть iснувати у видi iнформацii (наприклад, знання про який-небудь об'iкт) або у видi алгоритму якоi-небудь дii. Обидва види знання активно використовуються в структурi поведiнкового акта. Якщо сформований поведiнковий акт виявився ефективним, вiн повторюiться в поведiнковому репертуарi i здобуваi властивостi умiння. Якщо в силу яких-небудь причин для задоволення даноi потреби найбiльш пiдходить лише одне з умiнь, воно, повторюючись частiше iнших (тобто тренуiться), здобуваi властивостi навичок.
Таким чином, навчанням i внутрiшнiй безперервний процес пiзнання навколишнього свiту, тобто частиною поведiнки i вiдбуваiться без участi людини.
Психiка тваринного органiзму влаштована таким чином, що мотивацiя викликаi в емоцiйнiй сферi негативну емоцiю (занепокоiння). А занепокоiння, у свою чергу викликаi прагнення до дii, спрямованоi на задоволення мотивацii (зняття занепокоiння).
Таким чином, послiдовнiсть протiкання оперантноi поведiнки така: спочатку виникаi мотивацiя, що iнiцiюi дiяльнiсть, яка продовжуiться доти, поки не буде задоволена мотивацiя.
Основне завдання дресирувальника полягаi в тому, щоб скористатися iснуючою мотивацiiю (або створити нову) i поставити собаку в такi умови, коли для задоволення мотивацii iй потрiбно буде зробити необхiднi дресирувальниковi дii, а потiм закрiпити iх багаторазовим, своiчасним пiдкрiпленням (В.РЖ.Бочаров, 1955).
Таким чином, сучасне дресирування засноване на активнiй цiлеспрямованiй дiяльностi тварини, а сам дресирувальний процес складаiться з наступних етапiв:
1. створення у тварини визначеноi мотивацii;
2. використання оперантного поводження, тобто поводження здiйснюваного без будь - яких зовнiшнiх стимулiв i спрямованого на задоволення створеноi мотивацii, для вибору необхiдного дресирувальниковi поведiнкового акту;
3. закрiплення отриманого поведiнкового акту за допомогою багаторазового своiчасного задоволення створеноi мотивацii (тобто пiдкрiплення) i в результатi формування навички - дii, що характеризуiться високою вiдтворюванiстю i незначним контролем з боку вищих нервових центрiв;
4. уведення стимульного контролю, тобто вироблення стiйкого зв'язку мiж яким-небудь подразником (найчастiше командою) i виконанням навички, у результатi чого подразник стаi стимулом, що санкцiонуi, а навичка здобуваючи стимул, що санкцiонуi, починаi функцiонувати в якостi оперантного (iнструментального рефлексу);
5. уведення рамкового контролю - найчастiше у видi розширення перелiку аферентацiй навколишнiх обставин, що дозволяють пускову аферентацiю (генералiзацiя навички).
Тобто дресирування як навчання пiдкоряiться iснуючим законам навчання. РЖ дресируванням навчання стаi тiльки в результатi активноi участi в ньому людини. Людина як дресирувальник контролюi зовнiшнi умови процесу навчання, визначаi мету i задачi навчання i вiдповiдно до цього органiзовуi процес iхнього здiйснення, вибираючи вiдповiднi методи i способи впливу на тварину, причому з деякими з них тварини нiколи не зустрiчалася б у природному середовищi iснування. Тобто дресирування це насамперед дiяльнiсть людини (Г.РЖ.Дулiна, 1986).
У процесi дресирування формуються i знання, i умiння, i навички. Навик при своiму формуваннi обов'язково проходить стадiю поведiнкового акта. РЖ так чи iнакше, свiдомо або несвiдомо, але дресирувальник конструюi поведiнковий акт, створюючи потребу, контролюючи обставинну i пускову аферентацii, створюi у собаки акцептор результату дii i забезпечуi пiдкрiплення потрiбноi, з його погляду, дii.
2. Матерiали, методики й аналiз технологii вiдбору й пiдготовки службових собак
Дослiдження проводились в умовах Одеського Кiнологiчного центру ДМСУ пiд час постiйноi роботи. За методичну основу дослiджень був прийнятий дiалектичний метод пiзнання. У процесi дослiджень застосовували широко розповсюдженi методи: статистичний, розрахунковий, абстрактно-логiчний, аналiтичний, проте головний був порiвняльний метод на основi постановки дослiдiв по групам пар-аналогiв.
У свiтовiй практицi по вiдбору службових собак для спецiального дресирування iснуi три тенденцii: вiдбiр службових собак цуценячого вiку до 6 мiсяцiв, пiдрощених собак вiком до 8 мiсяцiв та дорослих собак вiком 3 рокiв. Всi цi тенденцii мають своi позитивнi й негативнi сторони.
Матерiалом дослiджень слугували 8 собак рiзних порiд, що проходили курс спецiальноi пiдготовки до пошуковоi служби в умовах даного кiнологiчного центру та належать фахiвцям-кiнологам - два собаки цуценячого вiку, двi - пiдрощенi, та чотири дорослих собаки:
1. Кобель за кличкою ЯНУШ РИЧ ХАУС, породи нiмецька вiвчарка; мати BORUSSIY IZ OLOVI, батько PRIYOR VON CRISINEN BRUNNEN, у вiцi 3 мiсяця;
2. Кобель за кличкою АНГЕЛ МАВР, породи нiмецька вiвчарка, мати АВРОРА ГОТТ МИТ УНС, батько ВОЛЬФ ИЗ ЦИТАДЕЛИ, вiком 5 мiсяцiв;
3. Сука за кличкою ФАЕР МОЗАРЗК ТАЙГРЕТ, породи нiмецька вiвчарка, мати ZHEOZE TAIGRET, батько IRVING GREEN HUNTER HILL, вiком 6 мiсяцiв;
4. Кобель за кличкою РЕКС ГОЛД БАТЕРФЛЯЙ, породи нiмецька вiвчарка, мати ДОРРЖС БЕЛЬФОРТ, батько РРЖО ВЕЛЕС РЕВЕЛРЖН, вiком 7 мiсяцiв;
5. Кобель за кличкою DEN VON URBAN HAUS, породи нiмецька вiвчарка, мати TERRI VON URBAN HAUS, батько OSLO VOM RESTSTRAUCH, вiком 11 мiсяцiв.
6. Кобель за кличкою BIGALOW BELGABON, породи нiмецька вiвчарка, мати BONA VOTRE SANTE, батько UNINENGO DES ET DES AUTRES, вiком 7 рокiв.
7. Сука за кличкою ANTALAS KOKO CHANEL, породи нiмецька вiвчарка, мати STEINVEYZ TASTE OF CHOCOLATE, батько STENVEYZ GET POPULAR, вiком 1 рiк 3 мiсяцi.
8. Кобель за кличкою БАК, породи захiдноiвропейська вiвчарка, родовiд вiдсутнiй, вiком 2 роки 8 мiсяцiв.
Ця група собак, рiзна за статтю та вiком, використовувалась з метою виявлення iх придатностi та подальшого використання до пошуку вибухових речовин та зброi.
Загальна схема дослiджень наведена у таблицi 1, з якоi видно, що робота
виконувалась у 3 етапи. На РЖ етапi дослiджень вивчали особливостi вiдбору собак до пошуковоi служби цуценячого та пiдрощеного вiку (перша група), на II етапi дослiджень вивчали особливостi вiдбору собак до пошуковоi служби дорослого вiку (друга група), на III етапi - ефективнiсть рiзних методiв дресирування та годування (рiзниця мiж групами полягала у рiзному вiцi та поведiнки, проте всi групи одержували рекомендований догляд з необхiдного вiку та вiдповiдний навчальний процес) за загальноприйнятими у собакiвництвi методиками.
Розглянемо послiдовно кожний етап, наведений у нижчевикладенiй таблицi.
Вместе с этим смотрят:
Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье
РЖнтегрований захист озимоi пшеницi
РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi
РЖнфекцiйнi захворювання тварин
РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi