Вдосконалення технологii годiвлi коропових риб за умов напiвiнтенсивноi форми ведення господарства

Мiнiстерство аграрноi полiтики Украiни

Бiлоцеркiвський державний аграрний унiверситет

Екологiчний факультет

Спецiальнiсть 6.130300 "Воднi бiоресурси"

Квалiфiкацiйна робота

на тему:

"Вдосконалення технологii годiвлi коропових риб за умов напiвiнтенсивноi форми ведення господарства"

Бiла церква тАУ 2006

Змiст

Реферат i ключовi слова

Рецензiя сумiжноi кафедри

Вступ

1. Огляд лiтератури.

1.1 Основнi бiологiчнi особливостi коропових видiв риб

1.1.1 Короп

1.1.2 Бiлий амур

1.1.3 Бiлий товстолобик

1.1.4 Карась

1.2 Вiдношення коропових видiв риб до основних показникiв водного середовища

1.3. Описання процесу вирощування дволiток коропа, бiлого товстолоба та бiлого амуру у ставу

1.4 Класифiкацiя кормiв

1.4.1 Природнi корми

1.4.2 Штучнi корми

1.4.3 Живi корми

2. Результати дослiджень

2.1. Загальнi вiдомостi про господарство

3. Загальнi принципи нормування годiвлi риби

3.1. Нормування годiвлi коропових риб

3.2. Використання кормiв рослинного i тваринного походження

4. Охорона працi

Висновки i пропозицii

Список використаноi лiтератури

Реферат i ключовi слова

В квалiфiкацiйнiй роботi характеризуiться технологiя годiвлi коропових риб за умов напiвiнтенсивноi форми ведення господарства.

В нiй висвiтленi такi питання, як бiологiя та живлення коропових видiв риб.

Надана характеристика живлення молодi i старших вiкових груп.

Вказанi вiдмiнностi в живленнi залежно вiд температури i виду посадки

Висвiтленi заходи вдосконалення процесу годiвлi.

Ключовi слова:

Риба, живлення, годiвля, рибне господарство, природнi корми, штучнi корми, живi корми, комбiкорм, вмiст бiлку, бiологiчнi особливостi, добовий рацiон, короповi види риб.

Рецензiя

на квалiфiкацiйну роботу студента 5 курсу екологiчного факультету на тему "Вдосконалення технологii годiвлi коропових риб за умов напiвiнтенсивноi форми ведення господарстватАЩтАЩ

Обсяги випуску основних видiв продукцii з риби та iнших водних живих ресурсiв iстотно зменшилися внаслiдок економiчноi кризи, роль рибного господарства у продовольчому забезпеченнi держави знизилася. Фiзiологiчно обгрунтована рiчна потреба в рибi та рибнiй продукцii (20 кiлограмiв на душу населення) становить близько 1 млн. тонн. На сьогоднi середнiй рiвень споживання досягаi лише трохи бiльше 7-8 кiлограмiв на рiк. Через рiзке скорочення обсягiв фiнансування в рибному господарствi з'явилися загрозливi тенденцii. Тому в сучасних умовах необхiдне пiдвищення ефективностi використання сировинних запасiв рибогосподарських водних об'iктiв Украiни.

Квалiфiкацiйна робота виконана згiдно загальноприйнятих вимог, мiстить всi обов'язковi роздiли, досить вдало написаний перший роздiл - огляд лiтератури. У третьому роздiлi роздiлi описано результати дослiджень. Найбiльший за об'iмом четвертий роздiл принципи нормування годiвлi риби. Висновки сформульованi на основi викладеного матерiалу i власних результатiв.

Вважаю, що квалiфiкацiйна робота може бути допущена до захисту, заслуговуi позитивноi оцiнки, а ii автору Шевчуку С.А може бути присвоiна квалiфiкацiя бакалавр.

Старший викладач кафедри

РЖхтiологii та зоологii

Вступ

Загальновiдомо, що будь-яка жива iстота для забезпечення нормальних фiзiологiчного стану розвитку i накопичення бiомаси, а стосовно риб - це накопичення iхтiомаси, потребуi вiдповiдних умов зовнiшнього i внутрiшнього середовищ.

РЖсторичнi джерела засвiдчують, що рибництво як сфера дiяльностi людини зародилося до нашоi ери, i його колискою були стародавнi цивiлiзацii. При цьому концепцiя бажаностi видового складу об'iктiв культивування i можливостей або спроможностi створити для конкретних видiв риб вiдповiднi умови iснування мала вирiшальне значення. Перехiд вiд тимчасового утримування риби у штучних конструкцiях до ii культивування ТСрунтувався на здатностi конкретних видiв риб харчуватися природними i штучними кормами у пропонованих умовах утримання.

Сучасне традицiйне рибне господарство ТСрунтуiться на полiкультурi коропа i представникiв далекосхiдноi iхтiофауни з родини коропових, серед яких домiнуюча роль належить бiлому i строкатому товстолобикам та гiбридним формам цих видiв. Дещо менше значення маi бiлий амур.

В умовах спецiалiзованих рибницьких господарств вирощування риби тiсно пов'язане з ii годiвлею, метою якоi i отримання максимальноi кiлькостi продукцii високоi якостi в найкоротшi термiни за мiнiмальних витрат кормiв. При цьому домiнуючого значення набуваi комерцiйний аспект, де прибуток i вирiшальним фактором. Тому у годiвлi риб триваi постiйний пошук шляхiв здешевлення кормiв i пiдвищення iх продуктивностi, що поступово, але досить важко досягаiться з причини явного протирiччя цих завдань. Потрiбно цiлеспрямовано здобувати новiтню iнформацiю стосовно бiологii видiв у зв'язку iз живленням i травленням, впливом зовнiшнього середовища на ефективнiсть годiвлi, оптимiзацiiю рацiонiв з урахуванням фiзiологiчних потреб органiзму в ракурсi цiльового використання вiдповiдних вiкових ремонтних груп i плiдникiв риб.

Розглядаючи рибництво в iсторичному аспектi, слiд зазначити, що вибiр об'iктiв культивування ТСрунтувався, з одного боку, на бажаннi людини, а з iншого - на можливостi його реалiзацii за вiдповiдних умов. Отже, сучаснi об'iкти свiтового рибництва представленi видами, якi були вибранi людиною i змогли продемонструвати здатнiсть адаптуватися до штучних умов культивування.

У свою чергу, практично реалiзувати оптимальнi режими годiвлi риб за умов штучного вирощування можна лише в разi володiння фахiвцями вiдповiдними знаннями i вмiнням iх використовувати стосовно конкретних видiв риб та умов культивування.

1. Огляд лiтератури

1.1 Основнi бiологiчнi особливостi коропових видiв риб

1.1.1 Короп- Найбiльш розповсюджена риба в ставах Украiни та iнших краiн, яка швидко росте та дуже плодюча. М'ясо маi добрi смаковi якостi, кiлькiсть бiлкiв у ньому становить близько 16 %, жиру до 15 %. Короп не дуже вибагливий до умов середовища. Оптимальна 1В°С знаходиться у межах + 22-27В°С вмiст розчиненого у водi кисню - не менше 5- 7 мг/л. За таких умовах прирiст його може бути не менше 5-7 г за добу [13].

РЗжа коропiв рiзноманiтна тАФ вiд дрiбних рачкiв (дафнii, циклопи та iх личинки) до личинок комарiв та iнших комах, черв'якiв, тощо. Крiм природноi iжi добре засвоюють штучно виготовленi корми (комбiкорм, зерновiдходи, макуха тощо).

Статевоi зрiлостi самки коропа досягають у 4-5-лiтньому вщi, самщ" - на рiк ранiше. РЖкру короп вiдкладаi на траву серед мiлководь. Тому для розведення необхiдно мати спецiальнi нерестовi ставки з м'якою водяною рослиннiстю. Нерест коропа проходить звичай за температури води не нижче + 17-18В°С при тихiй сонячнiй та безвiтрянiй погодi. Абсолютна плодючiсть досягаi 1-1,5 млн. iкринок, середня плодючiсть бiля 500 - 700 тис. iкринок, робоча - досягаi 200 тис. iкринок i бiльше. Нерест проходить в травнi - червнi за температури +18 - +20 В°С. Вiн добре пiддаiться заводському вiдтворенню.

Розвиток iкри продовжуiться вiд трьох до п'яти дiб в залежностi вiд температури. Через 5-10 днiв малькiв виловлюють iз нерестових ставкiв i пересаджують iх у вирощувальнi, де вони живуть до осенi. Стандартна маса iх повинна досягти не менше 20-30 г. Важливо, щоб вони до осенi мали добру вгодованiсть, що гарантуi iм нормальну зимiвлю. Пiсля зимiвлi однорiчок пересаджують у нагульнi стави для вирощування товарноi риби. Восени однорiчок (тепер дворiчок) масою не нижче 450-500 г виловлюють i реалiзують.

За характером, лускатого покрову (генотипу) роздiляють: лускатих, дзеркальних, розкиданих, рамчатих i голих коропiв. На основi цих рiзновидiв видiлено наступнi породи i породнi групи коропа: парський, середньоросiйський, ропшинський, сарбоянський (сибiрський) ,краснодарський, украiнський, бiлоруський, нiмецький, угорський та iншi.

В рiзних клiматичних зонах росте не однаково, у пiвденних - повiльно, а в пiвнiчних - найбiльш iнтенсивно. Температурний оптимум для живлення, росту i розмноження знаходиться в межах вiд +22 до +26 В°С, при температурi в +8 В°С короп перестаi споживати корм. [18,17]

Добовий рацiон, темп росту та швидкiсть статевого дозрiвання бiлого амура залежить вiд температури води. Так, добовий рацiон при температурi води + 25 - 30В°С може перевищувати масу риби. При температурi води + 10В°С i нижче бiлий амур припиняi живлення. Проте в пiвденних районах вiн може брати поживу круглий рiк. Кормовий коефiцiiнт може коливатись вiд 25 до 70 кг на 1 кг приросту. Таким чином, бiлий амур вважаiться бiологiчним мелiоратором водойм, бо поiдаi значну кiлькiсть рослин. Потенцiйнi можливостi росту у бiлого амура досить великi. Так, в пiвденних районах бiлий амур у вiцi 2 роки досягав у ставках 800тАФ1000 г i бiльше.

1.1.2Бiлий амур

Типова рослиноiдна риба, яка швидко росте у природних водоймах, досягаi маси 40-50 кг i довжини понад 1 м. Маi валькувате тiло, вкрите великою лускою, дворяднi пилковиднi зуби. Харчуiться рослиннiстю, починаючи споживати ii при довжинi тiла 3 см. Добрий прирiст спостерiгаiться, якщо в рацiонi харчування близько 30% тваринноi iжi (коловертки, ракоподiбнi, хiрономiди). Проте основу iжi складають воднi рослини та наземна рослиннiсть. Найбiльш ефективно використовуi бiлий амур ряску, елодею, роголистники та уруть. Особливо охоче поiдаi молоду рослиннiсть.

Добовий рацiон, темп росту та швидкiсть статевого дозрiвання бiлого амура залежить вiд температурi води. Так, добовий рацiон при температурi води +25 - 30В°С може перевищувати масу риби. При температурi води +10 В°С i нажче бiлий амур припиняi живлення. Проте в пiвденних районах вiн може брати поживу круглий рiк. Кормовий коефiцiiнт може коливатись вiд 25 до 70 кг на 1 кг приросту. Бiлий амур вважаiться бiологiчним мелiоратором водойм, бо поiдаi значну кiлькiсть рослин. Потенцiйнi можливостi росту у бiлого амура досить великi.

Статевоi зрiлостi в умовах р. Амур, звiдки iх завезли, самець досягаi у вiцi 7- 8 рокiв, самки - у 8 - 9 рокiв.

Абсолютна плодючiсть бiлого амура досягаi 1 млн. iкринок (в середньому вiд 100 до 800 тис. iкринок). РЖкра вiдкладаiться безпосередньо у воду (батипелагiчна). Нерест проходить у природних умовах у рiчках, на швидкiй течii, при швидкостi води 0.8-3 м/с, коли температура води досягаi + 18,5В°С. Звичайно нерест вiдбуваiться при температурi + 23 - 28В°С. РЖнкубацiйний перiод залежно вiд температури продовжуiться вiд 18-20 годин (при + 28-29В°С) до 3 дiб (при 18В°С).

В умовах ставкових господарств Украiни молодь бiлого амура одержують в iнкубацiйних апаратах. Нерест в природних умовах бiлого амура не вiдбуваiться. [13,17,18]

1.1.3Бiлий товстолоби

- промислова риба iз родини коропових, маi смачне, жирне м'ясо (жирнiсть 8-13%, у крупних - до 23,5%).

Рослиноiдна риба, завезена до Украiни для аклiматизацii i вже протягом кiлькох десяткiв рокiв добре прижилась у внутрiшнiх водоймах Украiни. [13]

1.1.4 Карась

Рiд прiсноводних риб родини коропових. Вiдомо два види - золотий, або звичайний карась (Carassius carassius),i срiбний карась (Carassius auratus). Обидва мають велике промислове значення. У золотого карася золотиста луска, черевна дiлянка свiтла. Спинний плавець довгий, хвостовий - iз невеликою виiмкою.

Довжина тiла до 45 см, маса до 3-х кг. Мешкаi в ставках, озерах, рiдко в рiчках на дiлянках iз повiльною течiiю. Дуже витривалий, стiйкий до дефiциту кисню. При тимчасовому висиханнi водоймищ закопуiться в мул на глибину до 70см. Статевоi зрiлостi досягаi на 4-му роцi. Нерест весною, порцiйний (у 3 прийоми), iкру вiдкладаi на рослиннiсть. Плодючiсть до 300 тис. iкринок. Молодь живиться зоопланктоном, дорослi риби - вищими рослинами, рiзними водними й наземними безхребетними та детритом. Розповсюджений у водоймищах на бiльшостi територii Украiни.

У срiбного карася луска срiбляста, очеревина чорна, хвостовий плавець маi сильну виямкуватiсть. Довжина до 45 см, маса до 1 кг. У деяких водоймах зустрiчаються популяцii карася без самцiв (iкра заплiднюiться спермою iнших видiв коропових риб). Срiбний карась i родоначальником багатьох форм акварiумних риб - золотоi рибки, телескопа, вуалехвоста та iнших. Розповсюджений практично в усiх водоймах Украiни.

Обидва види карасiв - об'iкти ставкового рибництва (золотого карася вирощують до товарноi маси 250-300г, срiбного - до 300-350 г). [18]

1.2 Вiдношення коропових видiв риб до основних показникiв водного середовища

У процесi еволюцii у риб виникли рiзноманiтнi пристосування, якi дозволяють iм мешкати у водоймах з рiзною за якiстю водою. Вода надаi iм iжу i кисень, виносить продукти обмiну та iнше. Тому фiзико - хiмiчнi властивостi води являють собою один iз найважливiших факторiв середовища, який визначаi ефективнiсть роботи рибоводних господарств.

Придатнiсть поверхневих вод для використання у рибопромислових цiлях визначають згiдно вимогам стандарту.

Вода вододжерела повинна: вiдповiдати нормам, у основi яких лежить збереженiсть виду; вiдповiдати бiологiчним потребам риби, яку вирощують; забезпечувати необхiдний рiвень природноi кормовоi бази. [17,9]

Короповi риби такi як: короп, бiлий амур, бiлий товстолоб, вимогливi до якостi води, обов'язковою умовою успiшного культивування i - пiдтримання сприятливоi концентрацii розчиненого у водi кисню, оптимальний вмiст 5 -7мг/л. Зменшення концентрацii кисню до Змг/л, особливо в умовах пiдвищених температур води, може викликати пригнiчення дихання риб, що негативно позначаiться на життiдiяльностi, живленнi та ростi. Пороговi величини даного показника для коропа, бiлого амура та бiлого товстолоба становить близько 2 мг/л. Оптимальний для активноi життiдiяльностi та росту цьоголiток i старших вiкових груп коропа дiапазон температур води наближаiться до +22 - +27 В°С, для бiлого амура та бiлого товстолоба +25 -+30 В°С . [5]

Оптимальна величина водневого показника води (рН) для коропових риб i слабко лужною i становить 6,5 - 8,5( допустимi норми 6 - 8,5). Перманганатна окислювальнiсть води не повинна перевищувати 10 мг/л. Абсолютно недопустима наявнiсть у водi сiрководню, метану та вiльного хлору [8].

1.3 Описання процесу вирощування дволiток коропа, бiлого товстолоба та бiлого амуру у ставу

Якщо розглядати екосистему ставу з погляду математичного моделювання, вона i складною для описання, контролю i впливу система. В даному випадку ми розглянемо екосистему ставу де вирощують дволiток коропових риб. Вона включаi такi елементи: вода, риба -короп, бiлий товстолоб, бiлий амур, фiтопланктон, зоопланктон, зообентос, детрит, вища водна рослиннiсть, бiогеннi елементи. Слiд зазначити, що дана структуризацiя значно простiша за реальний об'iкт, в нiй вiдображаються лише основнi агрегованi елементи.

Вода - це середовище життя для риби, джерело iжi, кисню, вона видаляi продукти обмiну речовин з органiзму, зумовлюi будову (органи орiiнтацii - бiчна лiнiя) та форму тiла риби (обтiчна).

Характеризуiться такими показниками: температура (В°С), щiльнiсть (г/см³), прозорiсть (см), рiвень рН, колiр, смак.

Риба тАФ первинно водна тварина, яка все життя проводить у водному середовищi. В процесi еволюцii у риб були вiдпрацьованi пристосування, якi дозволили iм жити у водоймах з рiзною якiстю води.

Характеризуються такими показниками: вага (кг), довжина (см), ширина тiла (см), вихiд м'ясного матерiалу (%), стiйкiсть до захворювань, пошукова здатнiсть, вихiд вiд посадки (%), кiнцева маса (кг), щiльнiсть посадки (екз./га), теплолюбнiсть, вiдношення до кисню.

Впливаi на всi елементи системи, у тому числi на воду - як середовище життя, забруднюючи продуктами обмiну, використовуючи кормовi органiзми, що також мешкають у водi.

Бiогеннi елементи. Фосфор i азот i основними бiогенними елементами. Для коропових ставiв кiлькiсть мiнерального фосфору у водi не повинна перевищувати 0,5мг /л., а мiнерального азоту 2-З мг/л.

Фiтопланктон - являi собою сукупнiсть мiкроскопiчних водоростей, якi вiльно iснують у товщi води. У товщi води утримуються завдяки малим розмiрам, великому вмiсту води у клiтинах. Поширений у верхнiх добре освiтлених шарах води.

Характеризуiться такими показниками як концентрацiя бiомаси (г\м³), вмiст поживних речовин (бiлкiв, жирiв, вуглеводiв). На розвиток впливаi освiтленiсть водойми, конценрацiя бiогенних елементiв (мг/л), температура води (В°С), щiльнiсть посадки риб (екз./га) та iншi параметри.

Бiлий товстолоб споживаi фiтопланктон. Вiдмираючи вiн осiдаi на дно водойми збiльшуючи кiлькiсть детриту у водоймi. Використовуi бiогеннi елементи у водi для свого розвитку, i першою ланкою в ланцюгу живлення органiзмiв. При "цвiтiннi" водойми, тобто массового розвитку мiкроводоростей (фiтопланктону), впливаi на колiр та кисневий режим, що пригнiчуi розвиток зоопланктону та зообентосу.

Оптимальними величинами розвитку фiтопланктону i 20-30 мг/л, допустимими 50-80 мг/л. [9]

Зоопланктон - сукупнiсть безхребетних тваринних органiзмiв, якi мешкають у товщi води, мають дуже слабкi органи руху i в деякiй мiрi можуть самостiйно пересуватися в товщi води.

Характеризуються розмiрами зоопланктонних органiзмiв (40 мкм -10 мм), вмiстом поживних речовин (бiлки, жири, вуглеводи).

Зоопланктон, зокрема iнфузорii, коловертки, дафнii входять до рацiону таких риб як бiлий та строкатий товстолобик, короп, особливо при голодуваннi. Вони i первинними споживачами фiтопланктону. При массовому розмноженнi вони пригнiчують розвиток фiтопланктону, оскiльки для харчування вони використовують фiтопланктоннi органiзми. [9]

Зообентос - населення дна водойми, яке включаi органiзми, що мешкають у грунтi, заростях макрофiтiв. Характеризуiться такими показниками як: глибина поширення органiзмiв у грунтi (в основному 10 -20 см), вмiст поживних речовин в органiзмах, доступнiсть для поiдання рибою. Органiзми зообентосу харчуються детритом рослинного та тваринного походження.

Зообентос- основний елемент рацiону харчування коропа на протязi всього вирощування в ставах, при недостатньому розвитку (середня проба вважаiться задовiльною при 5-6 мг/м²), спостерiгаiться пригнiчення розвитку i росту риби, вона не досягаi нормативних розмiрiв. Рештки корму риб який осiдаi на дно водойми слугуi кормом для зообентосу. [9,17]

Вища водна рослиннiсть. РЗРЗ кiлькiсть не повинна перевищувати 25% вiд загальноi площi ставуi i iжою для бiлого амура. Коли заростання ставу перевищуi норму то це негативно впливаi на екосистему, затiнюi водойму, чим зменшуi розвиток фiтопланктону, пiдвищуiться поглинання рослинами бiогенних елементiв,що також збiльшуi витрати на удобрення та затримуi рiст фiтопланктона. ВВР характеризуiться поширенням (% вiд загальноi площi ставу).Кожна екосистема взаiмодii iз навколишнiм середовищем. Фактори, що впливають на систему подiляються на тi якi пiддаються контролю збоку рибовода та тi на якi вiн не може впливати. До перших вiдносять годiвля, удобрення, вапнування, аерацiя, боронування, доглядза ставом, гiдротехнiчними та гiдромелiоративними спорудами, профiлактичнi та лiкувальнi заходи. До других належать клiматичнi умови даного регiону, температура повiтря, освiтленiсть, тривалiсть вирощування риб.

При годiвлi в коропових ставових господарствах вимоги до якостi штучних кормiв трохи нижчi в зв'язку з тим, що певну частину необхiдних для повноцiнноi життiдiяльностi поживних речовин риби можуть одержувати, споживаючи природнi кормовi об'iкти. Саме тому короп найкраще росте й ефективно засвоюi штучнi корми тодi, коли в його рацiонi частка природноi iжi становить не менше 25-30 % загального рацiону.

За вмiстом бiогенних елементiв вони бiльш рiзноманiтнi i включають весь комплекс поживних речовин, якi i безпосереднiм кормом для гiдро бiонтiв.

Досягаi маси 16 кг i бiльше, а довжини 1 м. Луска на тiлi дрiбна. На черевi вiд горла до анального отвору тягнеться гострий кiль. Тичинки в зябрах утворюють своiрiдну сiтку, якою риба вiдцiджуi мiкроскопiчнi водоростi, якими вона харчуiться. Кишечник пристосований до перетравлювання малокалорiйноi iжi тАФ водоростей, його довжина в 10-13 разiв бiльша довжини тiла.

Статевоi зрiлостi бiлий товстолоб досягаi на Амурi у вiцi 5 рокiв, а в Украiнi - у 4-5 рокiв. Плодючiсть самок 5-7-лiтнього вiку досягаi 500 тис. iкринок, крупних самок - до 1-2 млн. iкринок.

Нерест проходить у рiчках влiтку на бистринi. РЖкра також - батипiлогiчна дрiбна дiаметром 1-1,2 мм, пiсля набухання збiльшуiться до 5 мм. Розвиток iкри проходить при температурi води + 21-25В°С i продовжуiться 23- 33 год., при + 27-29В°С-17-19 год.

В умовах Украiни потомство бiлого товстолобика одержують у iнкубацiйних апаратах. У ставках бiлий товстолобик швидко росте. Цьоголiтки досягають маси 20- 25 г, дволiтки тАФ 200-700 г трилiтки 500 -2000 i чотирилiтки 3 кг, п'ятилiтки - 4 кг . [17]

1.4 Класифiкацiя кормiв

1.4.1 Природнi корми

До природних кормiв належать рiзнi групи гiдробiонтiв рослинного i тваринного походження, якi i iжею вiдповiдних видiв риб i визначають прирiст рибноi продукцii, тобто створюють природну рибопродуктивнiсть .

Як уже зазначалось, риб за характером живлення умовно подiляють на три головнi групи: фiтофаги, зоофаги i зоофiтофаги, яких, у свою чергу, подiляють на дрiбнiшi угруповання. Останнiм властиве домiнування вiдповiдних природних кормових компонентiв у харчовому спектрi.

У складi харчовоi грудки фiтопланктофагiв домiнуi фiтопланктон, до якого вiднесено всю сукупнiсть завислих, вiльно плаваючих дрiбних водоростей, якi розвиваються у шарi води, куди надходить сонячна енергiя (евфотична зона) i вiдбуваiться фотосинтез. Планктоннi водоростi мають спецiальнi пристосування для iснування у завислому станi: вирости i придатки (шипи, ОСТРЖ, щетинки, перетинки, рогоподiбнi вiдростки), порожниннi i сплощенi колонii, видiлення рясного слизу, накопичення у тiлi речовин з низькою густиною (краплини жиру, газовi вакуолi). Фiтопланктон i головним, а iнодi i iдиним первiсним продуцентом органiчноi речовини, за рахунок якоi iснуi все живе у водоймах. Якiсний i кiлькiсний склад фiтопланктону у рiзних водоймах неоднаковий i залежить вiд фiзичного та хiмiчного режимiв останнiх. Простежуiться виражена сезонна динамiка його розвитку. До поширених i найбiльш розвинених у водоймах належать водоростi з груп дiатомових, зелених, синьозелених. Менше значення мають лiрофiтовi, евгленовi, золотистi, жовтозеленi водоростi. [2,5,17]

Добрi харчовi властивостi мають зеленi водоростi класу протококових, якi за бiохiмiчним складом особливо привабливi як кормовий об'iкт фiтопланктофагiв. Деяких представникiв цiii групи (хлорела, сценедесмус) використовують для масового штучного культивування. Суха речовина цих водоростей мiстить вiд 36,7 до 59,6% бiлкiв, серед яких добре засвоюванi рослиноiдними рибами всi незамiннi амiнокислоти, вiд 10,5 до 51,2% жирiв, у складi яких виявлено до 80% ненасичених жирних кислот, вiд 26,0 до 52,1% вуглеводiв. Протококовi водоростi продукують майже всi вiдомi вiтамiни, енергетична цiннiсть iх сухоi речовини варiюi вiд 18,8 до 28,0 кДж/г

За харчовими властивостями зеленi водоростi поступаються лише евгленовим, якi, на жаль, не дуже розвиненi у рибогосподарських водоймах. Суха речовина дiатомових водоростей мiстить досить багато золи i порiвнянно мало бiлка та вуглеводiв, що знижуi поживну цiннiсть цiii групи водоростей. Певнi негативнi якостi мають i синьозеленi водоростi, якi мiстять значний вiдсоток важкоперетравлюваних бiлкiв i вуглеводiв, продукують деякi токсичнi речовини, що обмежуi iх фiзiологiчну доступнiсть для фiтопланктофагiв. [2,9]

Макрофiтофаги задовольняють своi харчовi потреби за рахунок споживання макрофiтiв, до яких належать переважно вищi воднi рослини порiвняно великих розмiрiв. Макрофiти у водоймах утворюють низку екологiчних груп: рослини з плаваючими листками (ряски, водяний горiх, водяна лiлiя, сальвiнiя, водокрас, жовте латаття, водяний перець, водяна гречка); надводнi рослини (очерет, комиш, осока, рогiз, аiр, стрiлолист, iжача голiвка; пiдводнi рослини (рдести, уруть, валiснерiя, елодея, кушир, жабуриння).

Вмiст жиру - iнфузорii, що забезпечуi iх найвищу енергетичну цiннiсть (у середньому в розрахунку на суху речовину 27,59 кДж/г).

Основою природноi кормовоi бази риб-зообентофагiв i органiзми зообентосу, що включаi донних тварин, якi живуть на ТСрунтi i в ТСрунтi водойм. Залежно вiд способу життя у складi зообентосу розрiзняють такi групи:

В· iнфауна, або тварини, якi живуть у товщi ТСрунту (черви, деякi молюски i ракоподiбнi, личинки комах);

В· епiфауна, або тварини, якi прикрiпленi до субстрату ( двостулковi молюски, кишковопорожниннi, деякi ракоподiбнi i черви);

В· онфауна, або тварини, якi пересуваються по поверхнi ТСрунту (ракоподiбнi, черевоногi молюски, п'явки);

В· нектобентос, або придоннi тварини, якi плавають поблизу дна i перiодично опускаються на нього (мiзiди, амфiподи, iзоподи, кумацеi).

Доннi тварини, якi i основою зообентосу, мають досить високу харчову цiннiсть для риб. Однак цi кормовi об'iкти менш доступнi, на iх пошук i добування риби витрачають бiльше зусиль, тобто зазнають додаткових енергетичних витрат.

Серед наведених груп донних безхребетних найвищий вмiст бiлка у розрахунку на суху речовину у рачках (мiзiди), до них наближаються личинки комах (хiрономiди) i малощетинковi черви (олiгохети). У цих групах тварин найвищий i вмiст жирiв i, вiдповiдно, вони максимально поживнi. Найнижчi поживнi характеристики мають молюски, особливо двостулковi. Проте в цьому разi слiд враховувати наявнiсть у згаданих тварин громiздкого вапняного зовнiшнього панциру - черепашок, оскiльки iх бiохiмiчний аналiз проводили разом з ним.

Досить важливим природним кормом, значення якого часто недооцiнюють, i детрит - дрiбнi органiчнi часточки (рештки вiдмерлих i розкладених водних тварин i рослин разом з наявними в них бактерiями), що осiли нг дно водойми або зависли в товщi води у придонному шарi. Вiн вiдiграi важливу роль у колообiгу органiчноi речовини, i основним кормовим ком-понент.ом у рацiонi риб-детритофагiв, додатковою, замiнною або вимуше ною iжею для риб-планктофагiв i бентофагiв. Детрит розрiзняють за поход женням (фiто-, зоо- та мiксодетрит) i ступенем розкладання, що вiдповiдне впливаi на його бiохiмiчний склад Слiд зазначити, що поживна цiннiсть детриту рослинного походження вища, нiж самих рослин, з яких вiн утворений. Навпаки, якiснi показники детриту, сформованого з решток зоопланктону, значно нижчi, нiж тварин, з решток яких вiн утворений. Це пов'язано з iнтенсивнiшим його розкладанням.

Ступiнь розкладання детриту iстотно впливаi на його бiохiмiчнi показники. Наприклад, у першi днi пiсля вiдмирання детрит з фiтопланктону мiстить менше бiлкiв i жирiв, нiж через 20-30 дiб пiсля початку розкладання. Це пояснюють наявнiстю i життiдiяльнiстю бактерiй. В мiру подальшого розкладання органiчних решток водоростей i вiдмирання бактерiй (через 1,5- 2 мiс) вмiст бiлка i жиру рiзко зменшуiться. Детрит iз зоопланктону повнiстю розкладаiться упродовж 15-20 дiб.

У зв'язку з наявнiстю у складi культивованих об'iктiв iхтiофагiв або хижакiв доцiльно розглянути окремi показники, якi характеризують малоцiннi та дрiбнi види риб як кормовий компонент. Квалiфiковане використання хижоi риби даi змогу, з одного боку, зменшити кiлькiсть смiтноi риби i полiпшити умови нагулу культивованих видiв, з iншого - трансформувати м'ясо малоцiнноi риби у харчову рибопродукцiю, яка користуiться великим ринковим попитом завдяки високим смаковим якостям (сом) i незначна му вмiсту жиру (щука, судак). [1,2]

Наведена iнформацiя не i вичерпною, однак вона досить вагомо засвiдчуi що процеси, якi вiдбуваються у природних i штучних водоймах, супроводжуються продукуванням великих обсягiв гiдробiонтiв рослинного i тваринного походження. Цi гiдробiонти здебi/iошого слiд розглядати як кормовi об'iкти для вiдповiдних груп риб. Керуючи природними iхтiоценозами i створюючи оптимiзованi штучнi iхтiоценози, якi потребують годiвлi, треба чiтко уявляти обсяги бажаноi рибопродукцii та яка ii частка буде отримана за рахунок природноi кормовоi бази, а яка - за рахунок годiвлi.

Така орiiнтацiя дасть змогу зменшити витрати на корми, вiдповiдно знизити собiвартiсть отриманоi продукцii, що супроводжуватиметься пiдвищенням товарноi i дiiтичноi якостi риби.

1.4.2 Штучнi корми

З розгляду певних якiсних i кiлькiсних параметрiв кормiв природного походження у зв'язку з характером живлення культивованих об'iктiв, чiтко видно, що конкретнi види риб для свого нормального iснування, забезпечення росту i розвитку потребують вiдповiдного харчового рацiону, який здатний задовольнити фiзiологiчнi потреби органiзму на оптимальному рiвнi. Ця теоретична концепцiя досить вiдома. Вона покладена в основу пiдходу до створення штучних кормiв, якi застосовують у разi культивування окремих видiв риб у спецiалiзованих рибних господарствах. [2,10]

Виходячи з цього, корм маi бути доступним за розмiрами i мати вiдповiдну консистенцiю, що дасть рибам змогу споживати його без значних витрат енергii. Бажана наявнiсть кормiв тодi, коли риба вiдчуваi в них потребу. При цьому корм маi бути привабливим за смаком, кольором, запахом i мати хiмiчно оптимальний склад. За дотримання цих умов пропонованi корми швидко перетравлюватимуться i засвоюватимуться, забезпечуючи енергетичн i пластичнi потреби органiзму вiдповiдно до умов вирощування.

У зв'язку з цим штучнi корми мають задовольняти iснуючi вимоги, як логiчно випливають з анатомiчних особливостей будови органiв живлення фiзiологiчних особливостей травлення i засвоiння iжi культивованими видами риб, що коригуiться динамiкою фiзико-хiмiчних параметрiв зовнiшнього середовища. Штучнi корми або кормовi засоби мають шкiдливу дiю на риб, забезпечувати нормальний перебiг фiзiологiчних процесiв, сприяти максимальнiй реалiзацii потенцiалу росту i нормального розвитку системи вiдтворення. [17,2] Якiсть кормiв тiсно пов'язана з походженням окремих компонентiв, залученi до iх складу. Це стало передумовою розподiлу кормових засо Широковiдомi розробки засвiдчують iснування класифiкацii за походженям, згiдно з якою всi корми або кормовi засоби розподiляють так: корми рослинного походження; корми тваринного походження; комбiкорми; тетичнi препарати; харчовi вiдходи; мiнеральнi корми; бiологiчно активнi домiшки, або премiкси. У рибництвi як корми рослинного походження найбiльш поширенi новi злаки i бобовi, макухи i шроти, вiдходи борошномельного виробництва, вища водна рослиннiсть. З кормiв тваринного походження для годiвлi риб використовують вiдходи переробки риби, тварин i птахiв; вiдходи переробки молока або вiдходи боiнь, суху i натуральну кров. У рибництвi для годiвлi риб використовують також продукти мiкробiологiчного i хiмiчного синтезу: кормовi дрiжджi, фосфатиди, вiдходi дильних виробництв, синтетичнi препарати вiтамiнiв, мiкроелементiв, ферментiв i антибiотикiв. Як добавку до рибних кормiв використовують мiнеральнi домiшки, крейду, вапняк, фосфати, цеолiти, глини, деякi солi мiкроелементiв.

1.4.3 Живi корми

Досi одним з головних елементiв iнтенсифiкацii сучасного рибництва, яке грунтуiться на спецiалiзованих рибницьких ставах або пристосованих водоймах, i стимулювання збагачення чисельностi i бiомаси кормових гiдробiонтiв за допомогою впливу на штучнi екосистеми комплексу органо-мiне-ральних добрив. Залежно вiд особливостей живлення конкретних видiв риб цей вплив може бути рiзним: цiлеспрямованим i орiiнтованим на певну групу продуцентiв, ш,о i основою рацiону фiтофагiв, або опосередкованим i орiiнтованим на стимулювання через продуцентiв вiдповiдноi групи консументiв, якi i основою рацiону зоопланктофагiв, зообентофагiв i певною мiрою хижакiв. [2,9] Поки що методи стимулювання розвитку кормових гiдробiонтiв за рахунок використання органо-мiнеральних добрив найширше впровадженi у ставовому рибництвi. Рибництво, яке ТСрунтуiться на пристосованих водоймах штучного i природного походження, також передбачаi можливiсть використання для цих цiлей органо-мiнеральних добрив, але за умови, що цi заходи вiдповiдають вимогам санiтарних i природоохоронних органiзацiй, не викликають заперечень з боку iнших водокористувачiв. [2,1,17]

2. Результати дослiджень

2.1 Загальнi вiдомостi про господарство

Рудосiльське ВАТ "Мередiан" - повносистемне господарство з використанням напiвiнтенсивноi форми ведення рибництва. Знаходиться в с.Руде Село Киiвськоi областi Володарського району. Розташоване в лiсостеповiй зонi. Географiчне положення i сприятливим для вирощування риби. В даному регiонi клiмат помiрний. Зима мтАЩяка, з частими вiдлигами, лiто тепле з достатньою кiлькiстю опадiв. Середньомiсячна кiлькiсть опадiв на 1 га ставу становить близько 3,5-4 тис. м³.[12]

Загальна площа складаi 43 га.

У господарствi наявнi такi категорii ставiв:

ü Головний став тАУ 1;

ü Вирощувальнi стави тАУ 3, площа яких 18 га;

ü Зимувальний став тАУ 2;

ü Нагульний став тАУ 1, площа якого 15 га;

ü Мальковi стави - 3;

Основний водообмiн вiдбуваiться за рахунок р.Рось. Джерело водопостачання маi достатню потужнiсть, для необхiдноi кiлькостi води.

Всi категорii ставiв розмiщенi на дiлянках з луговими ТСрунтами тАУ суглинками.

Глибина залягання ТСрунтових вод складаi 3-6 м.

У ставах мешкають такi види риб: карась, плiтка, лин, окунь, щука, судак, йорш.

Рослиннiсть представлена мезофiльними та гiгромезофiльними травами та рiзнотравтАЩям (мiтлиця бiла, костриця червона та лучна, тонконiжник лучний, трясучник тощо).

Витрати води в лiтнiх ставах становлять в середньому 1л/с на 1 га площi ставу. Водопостачання та водоскид - незалежнi. Вирощування риби передбачаi одержання товарних дволiток у полiкультурi : короп, бiлий амур та бiлий товстолобик. Також в господарствi здiйснюiться пiдрощування личинки та малька коропових видiв риб.

Опадiв випадаi 500-600 мм. В середньому 1 ц товарноi риби в господарствi використовуi 20-25 м³ свiжоi води.

Гiдротехнiчнi споруди в господарствi представленi водопостачаючою та водоскидною системами каналiв та люкiв. До них належать: земельнi греблi та дамби; паводковi водоскиди; доннi водоспуски; водопостачальнi, скиднi та рибозбiрно-осушувальнi канали; споруди на каналах тАУ дюкери, перепади, рибозахиснi пристроi; рибо вловлювачi. Всi гiдротехнiчнi споруди у задовiльному станi.

Рентабельнiсть виробництва становить 20 %. Для рибного господарства ВАТ "Мередiан" провiдними i такi види дiяльностi:

ü вирощування i вилов товарноi риби та ii реалiзацiя;

ü вирощування молодi риб, що використовуiться як рибопосадковий матерiал для власних потреб та зариблення ставiв, водосховищ, озер, заток;

ü розведення живих кормiв для власних потреб господарства (дафнiя).

Вирощування риби в господарствi передбачаi одержання товарних дволiток у полi культурi: короп, бiлий амур та бiлий товстолобик.

Годiвля риби являi собою триразове внесення корму в став за теплоi лiтньоi погоди. При зниженнi температури норму годiвлi зменшують.

Засоби iнтенсифiкацii на пiдприiмствi майже не проводяться, окрiм годiвлi.

Щодо пiдрощування личинки, то на сажавках здiйснюються деякi заходи iнтенсифiкацii для покращення умов пiдрощування (вапнування, внесення гною та розведення та внесення дафнiй).

Масштабнi вилови здiйснюються восени. [12]

3. Загальнi принципи нормування годiвлi риби

Використання кормiв при виробництвi рибопосадкового матерiалу, товарноi риби, формуваннi й утриманнi ремонтно-маточних стад i визначальним фактором сучасного рибництва. Водночас отримання високоякiсних кормiв потребуi вихiдноi сировини, яка характеризуiться багатокомпонентнiстю i i досить витратним виробництвом.

Останнi споживаi значнi обсяги енергоносiiв, що iстотно вiдбиваiться на собiвартостi кормiв. З нарощуванням обсягiв виробництва риби досить тiсно пов'язане пiдвищення iнтенсивностi годiвлi, зростання вартостi комбiко

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi