Виробництво товарноi риби

МРЖНРЖСТЕРСТВО АГРАРНОРЗ ПОЛРЖТИКИ УКРАРЗНИ

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМРЖЯ

Кафедра технологii виробництва продукцii тваринництва

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисциплiни тАЮТехнологiя виробництва продукцii рибного господарстватАЭ

тема:

тАЮВиробництво товарноi рибитАЭ

Змiст

Вступ

1. Виробництво товарноi риби при дворiчному оборотi

1.1 Пiдготовчi роботи по вирощуванню товарноi риби

1.2 Монокультура

1.3 Полiкультура

1.4 Розрахунок кормiв i добрив для нагульних ставiв

2. Виробництво товарноi риби при трирiчному оборотi

3. Технологiя виробництва товарноi риби в малих водосховищах

4. Механiзацiя виробничих процесiв у рибництвi

5. Фактори пiдвищення ефективностi рибного господарства

Висновки

Лiтература

Вступ

Виробництво товарноi риби маi важливе значення не лише для виробникiв, а й для споживачiв. Але це досить трудомiсткий процес, на який впливаi ряд факторiв.

РЖ, розглядаючи це питання, я хочу звернути увагу на особливостi вирощування товарноi риби при дворiчному оборотi, що набуло великого поширення в рибних господарствах Украiни. При цьому вважаю за потрiбне розглянути пiдготовчi роботи по вирощуванню товарноi риби i такi поняття як зариблення ставiв i його строки, рибопосадковий матерiал i його значення, рибопродуктивнiсть та фактори, що на неi впливають, полiкультура як нова система ведення господарства. При цьому важливим i розрахунок кормiв i добрив для нагульних ставiв.

Поряд з цим розглянемо виробництво товарноi риби при трирiчному оборотi, що дозволяi одержувати велику рибу з високими смаковими якостями.

Слiд звернути увагу i на технологiю виробництва товарноi риби в малих водосховищах, економiчну оцiнку перспективностi i доцiльностi рибництва в малих водоймах.

Так як у розвитку товарного рибництва все бiльшого значення набуваi механiзацiя працi та окремих трудомiстких виробничих процесiв вирощування риби, необхiдно вивчати засоби механiзацii та впроваджувати iх у рибне господарство.

Вважаю, що тема моii курсовоi роботи i сьогоднi досить актуальною. РЖ хоча товарне рибництво перебуваi зараз не в найкращому станi (щорiчнi обсяги вирощування i вилову товарноi риби зменшуються, скорочуiться питоме використання рибних кормiв через iх високу вартiсть, вiдбуваiться вимушена замiна iнтенсивних технологiй вирощування товарноi риби на змiшанi та пасовищнi технологii), i перспективи його полiпшення i подальшого розвитку. Пiдтвердженням цього i загальнодержавна програма розвитку рибного господарства Украiни на перiод до 2010 року, затверджена Законом Украiни вiд 19 лютого 2004 року.

Також необхiдне постiйне вивчення стану рибних господарств Украiни, та безперервне ведення науковоi роботи в галузi виробництва товарноi риби.

1. Виробництво товарноi риби при дворiчному оборотi

Згiдно Закону Украiни тАЮПро рибу, iншi воднi ресурси та харчову продукцiю з нихтАЭ вiд 6 лютого 2003 року вирощування риби, iнших водних живих ресурсiв у рибогосподарських водних обтАЩiктах (iх дiлянках) та континентальному шельфi Украiни дозволяiться субтАЩiктам господарювання за наявностi позитивноi ветеринарно-санiтарноi оцiнки стану (визначають державнi органи ветеринарноi медицини) водних обтАЩiктiв. Якiсть та безпека живоi риби, iнших водних живих ресурсiв, вирощених у ставках, iнших водних обтАЩiктах (iх дiлянках), пiдтверджуються ветеринарним свiдоцтвом, яке видаiться державними органами ветеринарноi медицини один раз на рiк на всю партiю вирощених живоi риби або iнших водних живих ресурсiв.

1.1 Пiдготовчi роботи по вирощуванню товарноi риби

Товарну рибу вирощують у нагульних ставах, для будiвництва яких вiдводять рiзноманiтнi дiлянки землi з рiзними грунтами. Будують стави шляхом одамбовування великих дiлянок чи перегороджуванням балок, русел рiчок греблями. Для товарного рибництва, як правило, вiдводять малопродуктивнi землi (пiщанi, супiщанi, суглинковi, солончаковi, заплавнi, пiдзолистi) i лише в рiдких випадках тАУ плодючi (чорноземнi, каштановi). Джерелами водопостачання можуть бути атмосфернi опади, джерела, рiчки, озера, iригацiйнi канали i скиднi води з iригацiйних систем. Площi i глибини ставiв визначаються рельiфом мiсцевостi i господарським призначенням, можуть дещо вiдрiзнятись вiд нормативних параметрiв.

Залежно вiд конкретних умов, особливостей будови i забезпечення водою розробляють оптимальну бiотехнiку пiдготовки ставiв. Великоi уваги заслуговуi пiдготовка руслових i балкових ставiв, в яких слiд передбачати пропускання повеневих вод. Крiм того, необхiдно вживати всiх заходiв, щоб з повеневими водами в стави не потрапили отрутохiмiкати, призначенi для обробки полiв.

Пропускання повеневих вод через гiдротехнiчнi споруди ставу тАУ одна з основних робiт перед зарибленням ставiв. У кiнцi сiчня тАУ на початку лютого у кожному господарствi органiзовують спецiальну бригаду, яка повинна налагодити звтАЩязки iз районною комiсiiю по боротьбi з повенями. Згiдно з одержуваними вiдомостями про погоду, розмiри i характер повенi, рiвень води бригада виконуi необхiднi роботи, встановлюючи iх певну черговiсть. Перш за все очищають вiд снiгу i льоду водоспуски, водозливи, труби рiзного призначення, водоскиднi канали. Ретельно перевiряють i оглядають службовий мiсток i механiзми для пiднiмання щитiв, стояки, греблi, очистивши iх вiд снiгу. Якщо на греблi знайшли поздовжню трiщину, то вздовж неi необхiдно викопати траншею шириною до 1м на 15-20см глибше, нiж глибина трiщини, забити ii суглинком i ретельно утрамбувати. Поперечну трiщину слiд перерiзати траншеiю i також забити глиною чи суглинком.

До лютого бiля ставiв заготовляють глину, пiсок, бутовий камiнь, гнiй, лопати; ломи, сокири, барги, вила, дрiт, мотузки, лiхтарi, човни. Для спостереження за горизонтом води бiля споруди встановлюють мiрну рейку. У мiру танення снiгу воду пропускають через гiдроспоруди, вiдкриваючи щити, i стежать за тим, щоб рiвень води не перевищував планового. Вiдкриваючи стави, необхiдно вiдразу ж вставляти решiтки, щоб риба не вийшла зi ставу. Встановлювати решiтки можна лише на тих спорудах, де не буде проходити лiд. Якщо бiля водоспуску (водозливу) вiн нагромаджуiться, його розбивають баграми i пропускають мiж стояками. При проходженнi весняних вод на головних спорудах водопостачаючих ставiв повиннi бути постiйнi черговi.

При наявностi сифонiв на водоймах необхiдно органiзувати ретельний догляд за ними: на зиму утеплити, змазати задвижки, стежити взимку за iх станом iз тим, щоб не допустити розморожування всiii системи.

У руслових, балочних ставах, навiть в умовах жорсткого водного режиму, якщо вони побудованi каскадом i iх гiдрологiчний режим ретельно продуманий, може бути досягнена висока рибопродуктивнiсть. Цьому сприяi правильна пiдготовка ставiв, планування ложа, розвинена система водозбiрних каналiв (що забезпечуi пiд час осiннього облову повне випускання води), швидке осушування ложа, можливiсть обробити мокрi мiсця i канави негашеним вапном i знову заповнити стави водою з вище розташованих. При заповненнi обробленого ставу водою необхiдно передбачити рибо- i смiттiзахист, можливiсть вносити у потiк негашене вапно, яке випадаi в осад по всьому ложу ставу.

Пропустити повiнь через стави, якi не мають повеневого водоскиду, складнiше. Щоб зберегти греблю чи уникнути значних руйнувань, в обхiд плеча греблi проривають аварiйний земляний канал. Вiн повинен починатись широким входом, поступово звужуючись, дно каналу тАУ не крутiше 1: 1,5. Кiнець каналу виводиться i обладуiться у виглядi швидкотоку з камтАЩяним укрiпленням чи фашинами.

В одамбованих ставах, де заповнення водою регулюi господарство, пiдготовчi роботи на ложi розпочинають ще восени. Пiсля вилову риби розчищають магiстральний канал, щоб краще висушити грунт. Якщо на ложi залишаються блюдця, ями, мокрi мiсця, iх обробляють амiачною водою i вапном. Коли ж застосовувались зеленi добрива, збирають залишки рослинностi, розчищають i вапнують кормовi мiсця. Якщо грунт просохне так, що зможе пройти трактор, бажано окремi дiлянки обробити культиватором чи важкими боронами, прибережну зону засiяти озимими культурами. На грузькому ложi мелiоративнi роботи виконують пiсля пiдмерзання грунту.

Таким чином, пiдготовчi роботи по вирощуванню товарноi риби зводяться до пiдготовки ложа нагульного ставу, правильноi експлуатацii i своiчасного ремонту гiдротехнiчних споруд, заповнення ставу водою в оптимальнi строки в обовтАЩязковому порядку через рiзнi фiльтри.

1.2 Монокультура

ОбовтАЩязковою умовою високоi ефективностi рибництва i повне використання вегетацiйного сезону. Це значить, що стави повиннi бути зарибленi якомога ранiше у максимально стислi строки, при плюсовiй температурi. Правильне, добре органiзоване зариблення ставiв визначаi високi показники рибництва. Звичайно зариблення нагульних ставiв здiйснюють у кiнцi березня тАУ квiтнi за 8-10 днiв. У рядi господарств застосовують осiннi чи комбiноване зариблення (частково восени, а потiм зариблюють весною). Перед посадкою у стави весь рибопосадковий матерiал пiддають профiлактичнiй обробцi. Це важливо для господарств, де i залежне водопостачання ставiв. Рибопосадковий матерiал перевозять звичайно у брезентових чанах на автомобiлях i тракторах з причепами. Випускаючи рибу, вживають заходiв безпеки для зменшення ii травмування: влаштовують спецiальнi переноснi лотки; випускають рибу через брезентовi рукави чи полiетиленовi труби з навiтряного боку.

Рибопродуктивнiсть у значнiй мiрi залежить вiд природно-клiматичних факторiв, але при всiх рiвних умовах вона i величиною, похiдною вiд щiльностi посадки. Визначають ii за виходом риби з нагулу при обловi i середньою масою. Щiльнiсть посадки риби визначаiться кiлькiстю риби, посадженоi на 1 га площi ставу. Вона коливаiться залежно вiд форми ведення господарства у широких межах тАУ вiд 1 до 10 тис. шт./га i бiльше (табл. 1). Висока щiльнiсть посадки, як i низька, знижуi ефективнiсть рибництва. Допустимий рiвень щiльностi зариблення визначають, виходячи з плану виробництва риби, наявностi кормiв, добрив, стану ставiв, можливостi одержання необхiдноi кiлькостi рибо посадкового матерiалу з урахуванням нормативних показникiв при вирощуваннi товарноi риби. НеобТСрунтований розрахунок щiльностi посадки риби на нагул розглядаiться як грубе порушення технологiчноi дисциплiни в господарствi.

Таблиця 1

Рибницько-бiологiчнi норми при сумiсному вирощуваннi товарних дволiток коропа i рослиноiдних риб

Нагульнi стави слiд зарибляти якiсними рiчняками (цього рiчками тАУ восени) з середньою масою 25-30 г. Це маi велике значення при ущiльнених посадках, оскiльки дрiбний рибопосадковий матерiал не досягаi товарноi стандартноi маси 0,4-0,5 кг. Знижуiться рибопродуктивнiсть, збiльшуються витрати кормiв на одиницю приросту, а також витрати рiчнякiв (цього рiчок) на 1 ц вирощеноi продукцii.

Для виробництва 1 ц товарноi риби дiючими нормативами передбачаiться витрата 250-280 рiчнякiв стандартноi маси. Посадка в нагульнi стави нестандартних рiчнякiв масою 15 г i менше призводить до низького виходу дволiток (60% i менше) i перевитрат на 1 ц вирощеноi риби (до 400-500 шт.). Витрати рибопосадкового матерiалу можна зменшити, якщо запланувати одержання бiльшоi за масою порiвняно зi стандартом риби. Наприклад, при рибопродуктивностi 300 кг/га i виходi дволiток 80% посадка при масi товарноi риби 500 г становитиме 750 шт., при масi 600 г тАУ 627 шт., а при масi 700 г тАУ 534 шт. на 1 га.

1.3 Полiкультура

Спiльне вирощування кiлькох видiв риб, якi розрiзняються за обтАЩiктами живлення, - один iз дiiвих засобiв пiдвищення рибопродуктивностi ставiв, зниження собiвартостi продукцii i пiдвищення продуктивностi працi. Полi- культура тАУ це порiвняно нова система ведення господарства, що даi змогу за рахунок максимального використання бiологiчних нiш водойми одержати таку кiлькiсть рибноi продукцii, яка дорiвнюi чи бiльша у порiвняннi з коропом.

РЖз збiльшенням питомоi ваги i абсолютноi кiлькостi вирощуваноi рослиноiдноi риби знижуються трудомiсткiсть, трудовi затрати за рахунок скорочення кормових витрат i робiт, повтАЩязаних з годiвлею риби, транспортуванням кормiв.

Для кожного господарства (дiльницi, ставу) з метою оптимального вирiшення виконання планового завдання виробництва товарноi продукцii вибирають найбiльш доцiльний варiант вирощування риби в моно- чи полiкультурi при певному наборi компонентiв. Розрахунок здiйснюють виходячи iз заданоi рибопродуктивностi, заданого плану виробництва риби, рекомендованих щiльностей зариблення. Вихiдними величинами для розрахунку i плановi показники: рибницько-бiологiчнi норми маси посадкового матерiалу, товарних дволiток, виживаностi. При зарибленнi враховуiться штучний прирiст одного екземпляра риби за плановою продуктивнiстю.

При розрахунках використовують таку формулу:

Х=(Г: П0*100)/(В-в),

де Х тАУ кiлькiсть рiчнякiв коропа (товстолобика та iнших риб), тис. шт.;

П0 тАУ рибопродуктивнiсть ставу за коропом (товстолобиком та iншою рибою), кг/га;

Г тАУ площа ставу, га;

В тАУ середня маса коропа (товстолобика та iнших риб), кг;

в тАУ середня маса рiчнякiв (цьогорiчок при осiнньому зарибленнi) коропа (товстолобика) та iнших риб, кг.

Але найчастiше господарствам i окремим його пiдроздiлам доводиться складати план виробництва товарноi риби, пiд виконання якого слiд здiйснити зариблення. Наприклад, i став площею 100 га, необхiдно виробити риби 1000 ц, у тому числi 600 ц коропа i 400 ц товстолобика. Вихiд з нагулу дволiток вiд кiлькостi посаджених рiчнякiв тАУ 80%, середня маса коропа тАУ 0,5 кг, товстолобика тАУ 0,4 кг. Визначаiмо такi показники:

1) кiлькiсть дволiток коропа, яку необхiдно виростити- 60000: 0,5=120000шт.

2) кiлькiсть рiчнякiв коропа для зариблення- 120000: 800*100=150000шт.;

3) кiлькiсть дволiток бiлого товстолобика, яку необхiдно виростити тАУ 40000: 0,4=100000шт.;

4) кiлькiсть рiчнякiв товстолобика для зариблення- 100000: 80*100=125000

Значить, для забезпечення плану вирощування 1000 ц товарноi риби треба закупити 150 тис. рiчнякiв коропа i 125 тис. рiчнякiв бiлого товстолобика.

При цьому загальна рибопродуктивнiсть становитиме: маса рiчнякiв коропа 150000*30=45 ц, маса рiчнякiв товстолобика 125000*20=25 ц, прирiст риби 1000-70=930 ц, загальна рибопродуктивнiсть 930: 100=9,3 ц/га, в тому числi по коропу (600 тАУ 45): 100=5,55 ц/га, по товстолобику (400 тАУ 25): 100=3,75 ц/га.

При розрахунках зариблення ставiв доцiльно виходити з рекомендованих норм щiльностi посадки рiчнякiв. Так, необхiдно зарибити став площею 150 га. Якщо спрогнозувати напiвiнтенсивну форму ведення господарства, то щiльнiсть посадки коропа може бути доведена до 3 тис. шт./га, бiлого товстолобика тАУ до 1 тис. шт./га, бiлого амура тАУ до 100 шт./га; вiдповiдно загальна потреба по видах становитиме 450, 150, 15 тис. штук.

У великих спецiалiзованих господарствах, якi вирощують власний рибопосадковий матерiал, розрахунок зариблення ставiв бiльш складний. Наприклад, пiдприiмству площею 4200 га необхiдно виробити 70000 ц товарноi риби, в тому числi 42000 ц коропа, 17500 ц бiлого товстолобика, 7000 ц строкатого товстолобика, 3500 ц бiлого амура. Розрахунок рибопосадкового матерiалу здiйснюють окремо по кожному виду риби:

1) по коропу: кiлькiсть дволiток коропа, яку необхiдно виростити при штучнiй масi 450 г 4200000: 0,45=9300000шт.;

кiлькiсть рiчнякiв, посаджених на нагул (при виходi 80% дволiток вiд кiлькостi посадженого рибо посадкового матерiалу) 9300000: 800*100==11625000 шт.

2) по бiлому товстолобику: кiлькiсть товарних дволiток (при середнiй штучнiй масi 400 г) 1750000: 0,4=4375000 шт.;

кiлькiсть рiчнякiв (при виходi з нагулу 80%) 4375000: 80*100=5470000 шт.

3) по строкатому товстолобику: кiлькiсть товарних дволiток (при середнiй товарнiй масi 700 г) 700000: 0,7=1000000 шт.;

кiлькiсть рiчнякiв (при виходi з нагулу 90%) 1000000: 90*100=1110000 шт.

4) по бiлому амуру:

кiлькiсть дволiток (при середнiй масi 250 г) 35000: 0,25=1400000 шт.;

кiлькiсть рiчнякiв, необхiдна для зариблення (при виходi з нагулу 85%) 1400000: 85*100=1750000 шт.

Пiсля розрахунку зариблення нагульних ставiв розробляють план цiльового вирощування рибопосадкового матерiалу, визначають необхiдне стадо плiдникiв, кiлькiсть кормiв i добрив. При неможливостi цiлеспрямованого вирощування рибопосадкового матерiалу робочу ситуацiю по зарибленню можна визначити наявнiстю того чи iншого виду риби. У цьому випадку розраховують загальну потребу в рiчняках, а пiсля закiнчення зариблення оцiнюють стан, що склався, коригують iнтенсифiкацiйнi заходи.

1.4 Розрахунок кормiв i добрив для нагульних ставiв

Необхiдну кiлькiсть кормiв (добрив) визначають, виходячи iз кормового (удобрювального) коефiцiiнта i частки рибо продукцii, одержуваноi за рахунок цих заходiв. Наприклад, у ставi площею 95 га, побудованому на пiщаних грунтах (природна продуктивнiсть 1,5 ц/га), плануiться одержати загальну рибопродуктивнiсть 23 ц/га при вирощуваннi риби в полiкультурi, в тому числi коропа тАУ 15 ц/га, товстолобикiв тАУ 8 ц/га. Враховуючи, що оптимальне спiввiдношення природних i штучних кормiв у рацiонi коропа 20-30%, розраховують необхiдну кiлькiсть добрив. Якщо прийняти, що третю частину рацiону коропа становить природний корм, тобто 5 ц/га, то за рахунок добрив слiд одержати 5тАУ1,5=3,5 ц/га,в тому числi за рахунок органiчних тАУ 1 ц i за рахунок мiнеральних тАУ 2,5 ц. Знаючи удобрювальний коефiцiiнт, можна розрахувати необхiдну кiлькiсть мiнеральних добрив 2,5*3=7,5 ц/га i органiчних 100 ц/га. За рахунок кормiв, таким чином, залишаiться одержати 15-5=10 ц/га. При кормовому коефiцiiнтi комбiкорму становитиме 10*4,7=47 ц/га.

Виконаний розрахунок добрив коригують протягом усього вегетацiйного сезону з урахуванням потреб ставу в окремих бiогенах. При вiдсутностi в колгоспах i радгоспах гiдрохiмiчних лабораторiй можна користуватись орiiнтовними нормами внесення мiнеральних добрив при iнтенсивному вирощуваннi риби (табл. 2).

Таблиця 2

Орiiнтовний графiк внесення мiнеральних добрив у нагульнi стави, кг/га

Згiдно з рибницько-бiологiчними нормами, для експлуатацii ставових господарств середня маса дволiток коропа при вiдповiднiй тривалостi вегетацiйного сезону у господарствах рiзних зон становить 350-500 г. При напiвiнтенсивнiй формi ведення господарства, застосовуванiй у колгоспах, коли на одному гектарi вирощуiться 2-3 тис. дволiток коропа, а у став вносять добрива, розпочинати годiвлю коропа слiд у другiй декадi червня при температурi води 18-21 градусiв. При цьому рибу можна годувати одноманiтним кормом, оскiльки необхiднi поживнi речовини вона буде одержувати з природним кормом. Добовий рацiон у перiод максимально iнтенсивноi годiвлi становить 8, а iнодi збiльшуiться до 12-15% вiд маси риби.

У господарствах з високою щiльнiстю зариблення годiвлю риби починають у квiтнi чи на початку травня при температурi води 11-13-16 градусiв з тим, щоб риба привчилась брати корм на кормових мiсцях чи дорiжках. При низьких температурах i щiльностi посадки 4-9 тис. шт./га комбiкорм дають на кормових мiсцях малими дозами (2-3% вiд маси посадженоi риби) на мiлководних дiлянках ставу, якi добре прогрiваються сонцем. Протягом 5-7 днiв риба звикаi до корму. У мiру пiдвищення температури до 17-19 градусiв в кiнцi травня добовi рацiони збiльшують до 7-10% вiд маси риби. Витрати кормiв у травнi становлять 11-14, в червнi тАУ 30-67, в липнi тАУ серпнi тАУ 100-140 кг/га. При пiдвищеннi температури води i сприятливому кисневому режимi iз збiльшенням добового рацiону збiльшуiться частота годiвлi: при температурi 18-20 градусiв корм для товарноi риби рекомендуiться давати два рази на добу, при 20-25 градусiв тАУ три рази, понад 25 градусiв тАУ 3-4 рази з урахуванням поiданостi.

Орiiнтовно витрати кормiв можна планувати так:

Таблиця 3

План витрачання кормiв при годiвлi дволiток коропа, % загальноi кiлькостi

Корми по окремих декадах бiльш точно можна розподiляти на пiдставi затвердженого для господарства графiка росту риби i ii добових приростiв. Знаючи добовий прирiст одного екземпляра, загальну кiлькiсть посадженоi риби, кормовий коефiцiiнт корму, визначають добовий, декадний, мiсячний рацiони коропа. При годiвлi коропа основними абiотичними факторами, якi визначають добовi рацiони, i температура i вмiст кисню у водi. Для коригування складеного графiка годiвлi залежно вiд температурного режиму (при задовiльному вмiстi кисню 5-7 мг/л) використовують таблицю добових рацiонiв (табл.4).

Таблиця 4

Добовi витрати комбiкорму, кг на 1000 шт. дволiток коропа

Добову норму годiвлi регулюють залежно вiд вмiсту розчиненого у водi кисню, який вимiрюють у ранковi години поблизу кормових точок. При вмiстi у водi 5-6 мг/л кисню дають 100% добового рацiону, при 3-4 мг/л тАУ 70-80, при 2,0-2,5 мг/л тАУ 40-50%. При помiтному зниженнi кисню годiвлю припиняють. Для пiдтримання задовiльного кисневого режиму у перiод iнтенсивноi годiвлi дволiток добова норма комбiкорму у непроточних ставах не повинна перевищувати 130-140 кг/га.

Для правильноi оцiнки годiвлi здiйснюють щоденний контроль за поiданiстю корму, щодекади визначають епiзоотичний стан риби i природноi кормовоi бази ставiв, визначають витрати корму на одиницю приросту, ведуть журнали удобрення ставiв, годiвлi риби, контрольних обловiв.

Рiст риби встановлюють контрольними ловами 1, 10 i 20 числа кожного мiсяця. РЗх проводять волокушею чи бреднем на 2-3 дiлянках iз загальним виловом не менше 0,5% кiлькостi риби, посадженоi у став. Середню масу визначають дiленням загальноi маси виловленоi риби з усiх дiлянок на ii кiлькiсть. Одержанi результати порiвнюють iз плановим графiком росту риби (табл.5).

Таблиця 5

Плановий графiк росту дволiток коропа

Одним з найбiльш трудомiстких процесiв i облов ставiв. Строки вилову риби визначають залежно вiд клiматичних i погодних умов, господарських потреб. Залежнiсть вирощування риби вiд погодних умов призводить до необхiдностi виловлювати рибу в максимально стислi строки. У невигiдний стан потрапляють господарства з низьким рiвнем механiзацii i органiзацii працi, якi вимушенi починати облов риби при активних температурах (у серпнi) i закiнчувати в листопадi. Для правильноi органiзацii облову складають графiки, комплектують риболовецькi бригади, готують до спуску стави i рибницький iнвентар (неводи, бреднi, носилки, вiдра, пiдсаки, тару для перевезення, ваги, транспортнi засоби). Пiдготовчi роботи слiд закiнчувати за 10-15 днiв до початку облову. Довжина невода залежить вiд розмiру ставу, висота тАУ вiд його глибини.

У ставах, якi добре спускаються, рибу виловлюють у рибозбiрному магiстральному каналi, рибозбiрнiй ямi перед донним водоспуском чи за допомогою рибовловлювачiв. Воду iз ставiв спускають поступово, замiняючи щитки на решiтки, якi регулярно очищають вiд смiття. Не очiкуючи повного спуску води, починають вилов товарних дволiток неводами чи бреднем. Пiсля спуску води рибу виловлюють iз рибозбiрноi канави (ями) пiдсаками чи бреднем.

У ставах з постiйним притоком води, коли русло рiчки залишаiться пiд водою, обладнують додатковий канал i пускають воду по ньому. Воду з русла за перегородкою вiдкачують i вибирають рибу. Рибу з такого русла можна вибрати частково, якщо тимчасово припинити течiю води, а потiм, пустивши воду, брати рибу на приток.

Найбiльш ефективний вилов риби за допомогою рибовловлювачiв, якi обладнують як для окремих ставiв, так i комплекснi, що обслуговують кiлька ставiв. У нагульних ставах iндивiдуальнi рибовловлювачi залежно вiд рельiфу мають ширину по дну 5-6 м, глибину 0,5-1,0 м. Риба нагромаджуiться в рибо вловлювачi, а потiм ii звiдти виловлюють риболовецькi бригади, забезпеченi iнвентарем для вилову, пересувною електростанцiiю i краном тАЮПiонертАЭ з подовженою стрiлою. Рибу перевозять живорибним транспортом. При виловi риби з неспускних ставiв використовують закиднi неводи, електрофони i електроловильнi установки.

2. Виробництво товарноi риби при трирiчному оборотi

Нинi у ставовому рибництвi домiнуi дворiчний оборот вирощування риби, переваги якого незаперечнi, оскiльки господарство за два вегетацiйних перiоди одержуi товарну продукцiю. Проте з пiдвищенням iнтенсифiкацii рибництва, збiльшенням щiльностi зариблення i загальним збiльшенням виробництва риби виникли проблеми, якi можуть бути вирiшеними за рахунок застосування трирiчного обороту вирощування, а саме: поширення рибництва у пiвнiчних районах, де сума активних температур не даi змоги одержати товарну рибу за два вегетацiйних сезони; застосування ущiльнених посадок, якi призводять до зменшення iндивiдуальноi маси дворiчноi риби; розширення строкiв реалiзацii риби в звтАЩязку зi швидко ростучими темпами збiльшення ii виробництва; полiпшення якостi вирощуваноi риби. Кiнцевою метою трирiчного обороту вирощування i одержання великоi риби, яка вiдрiзняiться високими смаковими якостями, i пiдвищення рiвня економiчноi ефективностi ставового рибництва.

Для регiонiв, де за другий вегетацiйний перiод риба не досягаi стандартноi маси, розробленi бiологiчнi норми вирощування риби у вирощувальних ставах РЖРЖ порядку (табл.6) i нагульних (табл.7).

У господарствах iз трирiчним оборотом змiнюiться процентне спiввiдношення окремих категорiй ставiв (табл. 8). Пiд вирощувальнi стави РЖ i РЖРЖ порядку орiiнтовно вiдводиться 30-35% ставового фонду. Зимувальнi площi збiльшуються у звтАЩязку з необхiднiстю органiзацii зимiвлi цьогорiчок i дволiток. У рядi регiонiв iз сприятливими клiматичними умовами виробництво товарноi риби iз трирiчним оборотом вирощування рослиноiдних риб диктуiться соцiальними факторами. Попит населення на товстолобика масою 0,5-0,8 кг значно менший, нiж на коропа. Тому помiтний iнтерес представляi збiльшення маси до 1,5-3,0 кг i навiть до 4,5 кг. У мтАЩясi товстолобикiв трирiчного вiку спостерiгаiться збiльшення вмiсту бiлкiв, жирiв i зменшуiться кiлькiсть вологи у тканинах. МтАЩясо крупних товстолобикiв вiднесене до розряду тАЮжирноготАЭ i i цiнною сировиною для виготовлення високоякiсних баличних виробiв.

Таблиця 6

Рибницько-бiологiчнi нормативи спiльного вирощування дволiток коропа i рослиноiдних риб у вирощувальних ставах РЖРЖ порядку

Таблиця 7

Рибницько-бiологiчнi нормативи спiльного вирощування трилiток коропа i рослиноiдних риб

Таблиця 8

Спiввiдношення категорiй ставiв при трирiчному оборотi

Трирiчний цикл вирощування рослиноiдних риб ефективний у пiвнiчних i захiдних областях i в господарствах, якi мають глибокi неспускнi водойми.

Виробництво товарноi риби в традицiйних ставових господарствах характеризуiться яскраво вираженою циклiчнiстю, що зумовлюi масове надходження продукцii в осiннiй перiод. Ця обставина призводить до утруднення реалiзацii живоi риби, транспортних складнощiв i лишаi споживачiв можливостi одержувати ставову рибу протягом бiльшоi частини календарного року.

У звтАЩязку з цим виробники товарноi риби вiдчувають необхiднiсть пошуку шляхiв розширення строкiв ii реалiзацii, що маi значення не лише для задоволення споживачiв, а й для виробникiв у планi встановлення диференцiйованих сезонних цiн на реалiзовану продукцiю.

Традицiйним напрямом вирiшення цього завдання i будiвництво живорибних баз i садкових господарств, де рибу можна витримувати тривалий час. Поряд iз цим господарства володiють i бiотехнiчними способами, якi забезпечують розширення строкiв реалiзацii. Для цього можна використати крупний рибо посадковий матерiал i розрiдженi посадки, що дасть змогу у пiвденних регiонах одержувати продукцiю у бiльш раннi строки. Очевидний iнтерес маi i зариблення ставiв рiчняками, якi мають масу тiла 80 г (20-25%), 40 (40-50%), iншi тАУ 30 г. При такому зарибленнi, використовуючи селективнi знаряддя лову, в кiнцi липня можна одержувати товарних дволiток з рiчнякiв першоi групи, в серединi серпня тАУ з рiчнякiв другоi групи, а дволiтки третьоi групи опиняться в умовах розрiдженоi посадки i при мiнiмальних витратах корму досягнуть стандартноi маси у звичайнi строки.

Очевидний ефект у планi розширення строкiв реалiзацii товарноi риби може бути досягнутий рiвень при

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi