Вплив прийомiв догляду на рiст, продуктивнiсть та урожайнiсть кукурудзи на зерно

МРЖНРЖСТЕРСТВО АГРАРНОРЗ ПОЛРЖТИКИ УКРАРЗНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

Агрономiчне вiддiлення

Кафедра рослинництва

ДО ЗАХИСТУ ДОПУСКАРДТЬСЯ

Зав. кафедри, професор

_____________ О.РЖ. Зiнченко

тАЮ___тАЭ ____________ 200__ р.

Дипломна робота

Умань - 2007 р.

Змiст

ВСТУП

На даний час кукурудза -одна з найпоширенiших культур у свiтовому рослинництвi, займаi третi мiсце пiсля пшеницi iрису.Унiверсальнiстьii полягаi в тому, що використовуiться як кормова, технiчната харчова культура.

Одержання стабiльно високих врожаiв зерна кукурудзи i актуальним для сiльського господарства Украiни та iнших краiн.

Кукурудза в Украiнi традицiйно i цiнною продовольчою культурою. Вона все ширше використовуiться у харчовiй промисловостi, насичуючи ринок сучасною корисною i високоякiсною продукцiiю. Високо цiняться такi продукти харчування, як кукурудзянемасло,крупа, борошно, крохмаль, глюкоза, спирт, кукурудзянi пластiвцi, баранцi, консервоване зерно тощо. Все бiльше значення ця культура займаi у фармацевтичнiй промисловостi, зокрема, кукурудзянi маточки, проро-щенi зародки, каротиноiди.

Найбiльш цiнний корм тАУ зерно кукурудзи, яке мiстить 9-12 % бiлкiв, 65-70 % вуглеводiв, 4-8% олii, 1,5 % мiнеральних речовин.

Кукурудза на зерно за середньоi врожайностi 60 ц/га разом з побiчною продукцiiю забезпечуi вихiд з 1 га понад 6,5 тис. кг. корм. од. i до 400 кг перетравного протеiну.

На даний момент селекцiонери працюють над виведенням високо- олiйних форм кукурудзи. Вже i форми з вмiстом олii в зернi понад 15 %.

Важливе значення кукурудза маi як просапна культура,вона iгарним попередником для ярих зернових культур, сприяi очищенню полiв вiд бур'янiв.

У Реiстрi сортiв рослин Украiни в останнi роки збiльшилась частка вiтчизняних гiбридiв.

Для прогнозованого впливу на продуктивнiсть цiii культури виробничник повинен чiтко уявляти як той чи iнший агроприйом вплиненарiст i розвиток рослини. Серед факторiв , що забезпечують високий урожай кукурудзи значне мiсце займають просторове i кiлькiсне розмiщення рослин на площi, а також технологiчнi прийоми, спрямованi на реалiзацiю генетичного потенцiалу кукурудзи в Пiвденному Лiсостепу Украiни. Це маi велику цiннiсть, тому що в комплексi дослiджуються ширина мiжрядь та густота посiву, що маi на метi скоротити енерговитрати та пiдвищити рентабельнiсть вирощуваноi продукцii.

Роздiл 1

вплив прийомiв догляду на рiст, продуктивнiсть та урожайнiсть кукурудзи на зерно

(Огляд лiтератури)

Основу виробництва кукурудзи в Украiнi становить вирощування гiбридiв, бiльшiсть з яких i простими мiжлiнiйними, при цьому виникаi проблема довготривалого вирощування гiбридного насiння.

Одним з основних шляхiв пiдвищення врожайностi та зниження собiвартостi насiння i пiдвищення густоти вирощування рослин. Однак при цьому необхiдно памтАЩятати, що за надмiрного загущення рослин погiршуються елементи структури врожаю та якiсть насiння. Тому вивчення реакцii кукурудзи до загущення та ширини мiжрядь i дуже актуальною задачею рослинникiв.

Оптимальна густота рослин i одним з найважливiших факторiв для одержання високих урожаiв кукурудзи [1].

1.1. Дослiди з вивченням впливу ширини мiжрядь та густоти посiву на продуктивнiсть кукурудзи на зерно у вiддалених грунтово-клiматичних умовах

За даними Блиева С.Г. [2], що проводив своi дослiди в зонi Кабардино-Балкарii при густотi посiву 100 тис. рослин на 1 га та ширинi мiжрядь 70 см спостерiгався найвищий урожай, який склав 108,6 ц/га, що на 44 % перевищував контроль (40 тис. рослин на 1 га). При густотi посiву нижче 70 тис. рослин на 1 га суттiвого приросту урожаю не спостерiгалося. Але не завжди густота рослин впливаi на урожай, так за даними дослiджень, що проводились в республiцi Бiлорусь, де вирощували ранньостиглi та середньостиглi гiбриди кукурудзи було отримано урожай зерна 110 ц/га, при густотi рослин 50 тис./га, все було повтАЩязано з сумою ефективних температур, якi склали 950-970 ⁰С [3,4].

Дослiдами, якi були проведенi в Тамбовськiй областi було доведено, що оптимальною густотою для даноi зони i густота у 80 тис. рослин на 1 га, тому, що з зменшенням густоти до 60 тис. га урожайнiсть також знизилась до 47-51 ц/га [5,6,7]. Але у Ставропольському краi дослiдниками Кравцовим РЖ.А. та Федоткiним РЖ.В. [8] Були отриманi протилежнi викладеним вище данi, вони використовували два гiбриди NT 1C та Таiс М. Густота посiву коливалася вiд 40 до 100 тис. рослин на 1 га. Так при густотi 40 тис. рослин на 1 га тАУ з NT 1С отримали 23,6 ц/га зерна, а при густотi 100 тис. тАУ лише 23,1 ц/га [9,10].

Цiкавi дослiди були закладенi в Краснодарському краi, де вирощували кукурудзу на зерно на гребенях, що були сформованi восени. Дослiд закладався з густотою посiву 40, 50 та 60 тис. рослин на 1 га, прирiст врожаю вiдповiдно збiльшувався на 4,0; 4,2; 4,5 ц/га, виявилось, що переваги вирощування кукурудзи на гребенях проявились у тому, що вони весною набагато краще прогрiвалися, що i дало бажаний результат [11, 12, 13].

За дослiдженнями Телиха К.М. [14], який проводив своi дослiдження на ранньостиглих гiбридах кукурудзи було встановлено, що вiрогiднiсть достигання з них качанiв до повноi стиглостi складаi 90-95 %. При посiвi середньораннiх гiбридiв з густотою бiльше 70 тис. рослин на 1 га, необхiдно пiдвищити дози мiнеральних добрив, щоб знизити негативну дiю загущення. Для збiльшення продуктивностi ранньоспiлих гiбридiв густоту посiву можна збiльшити до 90-100 тис. на 1 га, при такiй густотi досягаiться урожайнiсть на рiвнi 90 ц/га [15].

1.2 Вплив ширини мiжрядь та густоти посiву на рiст, розвиток i формування продуктивностi рослин кукурудзи

РЖснуi рiзноманiтнiсть реакцiй генотипiв кукурудзи на загущення i можливiсть вiдбору форм, що не знижують врожайнiсть з збiльшенням густоти стояння до певноi межi, тому дослiднi установи випробовували окремi лiнii i гiбриди при рiзнiй густотi [16, 17].

Рослини кукурудзи, як i iншi однорiчнi культури, мають свiй обмежений рiст, тобто припиняють лiнiйний рiст на час дозрiвання при будь-якому поiднаннi агротехнiчних i метеорологiчних умов. Рiзними науковцями вивчався вплив густоти на рiст, розвиток i формування продуктивностi рослин кукурудзи. Так, висота рослин з збiльшенням густоти вiд 20 до 40 тис/га зменшувалась у гiбридах Краснодарський 440М на 8,7 см, у Одеського 50М тАУ на 6-8 см [18].

У батькiвських форм гiбридiв РОСС 209 МВ i Краснодарський 382 МВ тАУ Риф МВ i Кряж МВ зi збiльшенням густоти стояння рослин з 30 до 60 тис./га висота стебла збiльшувалась вiдповiдно на 18 i 21 см.

При загущеннi продуктивнiсть (кiлькiсть повноцiнних качанiв) знижувалась, зменшувалась iх маса i маса 1000 зерен [19].

Густота посiву рослин також впливала на час цвiтiння гiбридiв кукурудзи. При загущеннi посiву цвiтiння кукурудзи затримувалось. Строки та густота посiву помiтно впливали на кiлькiсть качанiв на рослинi. Так, при густотi посiву гiбриду Катерина СВ 60, 80, 100 тис./га кiлькiсть качанiв в розрахунку на 100 рослин склало вiдповiдно 83; 63; 50 шт. При густотi посiву гiбриду Ньютон при такiй же густотi тАУ 79; 71; 62 шт. При цьому ступiнь впливу на даний фактор залежала вiд погодних умов. Величина врожаю при даних густотах посiву склала: гiбриду Катерина СВ вiдповiдно: 42,4; 39,0; 31,0 ц/га, у гiбриду Нютон: 42,1; 40,0; 38,3 ц/га.

Таким чином, оптимальною густотою посiву даних гiбридiв i густота у 60 тис. рослин на 1 га [20].

Встановлено, що рiзна густота стояння рослин у першу половину вегетацii мало впливала на показники лiнiйного приросту стебла. Однак, у другу половину вегетацii, при сформуваннi великоi вегетативноi маси, початку конкуренцii мiж рослинами, висота рослин кукурудзи збiльшуiться пропорцiйно загущенню посiву [21, 22]. Це пiдтверджують також дослiдження, що проводились при вивченнi даного впливу вiд загущеностi посiву, дослiдником Ахтирцевим М.Г. [23], який вiдзначив, що висота рослин, товщина стебла i площа листковоi поверхнi у початковий перiод розвитку кукурудзи (фаза 5-6 листкiв) не суттiво збiльшувалась з пiдвищенням густоти стояння рослин. У пiзнiший перiод розвитку кукурудзи (фаза 10-11 листкiв i, особливо, цвiтiння тАУ молочна стиглiсть) висота стебла i площа листя збiльшувалась з пiдвищенням густоти рослин у обох батькiвських форм (Роза М i Краса М) вiд 40 до 70 тис./га Збiльшення висоти рослин батькiвських форм у фазi цвiтiння волотей зi збiльшенням густоти рослин становило вiдповiдно 12 i 13 см.

Бiльшiсть дослiдникiв вказуi, що загущення посiвiв, впливаючи на ростовi процеси рослин кукурудзи, вiдбиваються не лише на висотi рослин, але й на висотi прикрiплення качана. Цi показники знаходяться у тiсному звтАЩязку зi скоростиглiстю: чим пiзньостиглiша батькiвська форма кукурудзи i вища висота рослин, тим вище закладаються качани, таких висновкiв, у своiх дослiдженнях, дiйшов Циков В.П. [24].

Дослiдження проведенi Багринцевою В.Н. [25] в Ставропольському краi показали, що вплив густоти посiву рослин на величину качанiв проявлялось як в сприятливi так в несприятливi роки. При густотi посiву 100 тис. рослин на 1 га, а також при густотi 70 тис./га середньостиглих гiбридiв, качани були значно коротшими i з меншою кiлькiстю зерен, нiж у випадку з густотою посiву цих же гiбридiв, але вже при густотi стояння 60 i 40 тис/га. Довжина качанiв зменшувалась на 6-14 %, а маса iх тАУ на 19-21 %. Крамарiв С.М., Бондар В.П. [26] у своiх дослiдах з середньостиглими гiбридами кукурудзи встановили, що на прикладi гiбриду Днiпропетровський 345 МВ, який висiвався при густотi вiд 30 до 80 тис./га з iнтервалом у 10 тис. рослин, можна спостерiгати за тим, що висота рослин i величина качанiв були у певнiй залежностi вiд типу гiбриду. Найкращi показники були отриманi при густотi стояння 60 тис./га. Вони коливалися в межах повторностей в незначнiй мiрi в бiк збiльшення врожайностi вiд 65 до 75 ц/га.

Подiбнi дослiдження проводились i на гiбридi кукурудзи NS-300, але вiн маi вiдмiнну толерантнiсть до посухи i тому урожайнiсть при посiвi з густотою 55 тис/га була 95 ц/га з вологiстю зерна 18 % [27].

РЖснують певнi протиречностi мiж залежнiстю висоти рослин кукурудзи i висоти прикрiплення качана з загущенням посiву. В дослiдженнях одних вчених-дослiдникiв висота прикрiплення качана, як i висота рослин кукурудзи, з загущенням посiвiв, як правило, зменшуються [28]. Хоча iснують протилежнi данi, згiдно яких висота рослин та прикрiплення качана зростаi [29].

Досить непоганi дослiдження були проведенi при закладаннi дослiдiв за участю Толораi Т.Р., Малаканова В.П. та Корнiва В.А. [30], якi в схему свого дослiду включили батькiвськi форми середньораннього гiбриду РОСС 209 МВ тАУматеринська форма Роза М i батькiвська тАУ РИФ МВ, якi висiвали при густотi 55, 65, 75 i 85 тис./га; батькiвськi форми середньостиглого гiбриду Краснодарський 382 МВ (Краса М та Кряж МВ) при густотi посiву 45, 55, 65 i 75 тис. рослин на 1 га; середньо- пiзньостиглого гiбриду Краснодарський 421 МВ (Крушина С та А 679 МВ) при густотi 35, 45, 55 i 65 тис. рослин на 1 га. За перiод трьохрiчних дослiджень погоднi умови були неоднаковими.

Проведенi дослiди з вивченням впливу густоти рослин на рiст i розвиток кукурудзи рiзних форм стиглостi показали, що ранньостиглi групи у фазi мiтелки з збiльшенням густоти рослин з 65 до 95 тис./га пiдвищували висоту стебла на 11-17 см, при цьому дiаметр другого пiдземного мiжвузля зменшився на 0,2 см. Площа листковоi поверхнi також зменшувалась. Фотосинтетичний потенцiал збiльшувався по мiрi загущення посiву.

Формування качанiв на 100 рослин у ранньоспiлих материнських форм мало тенденцiю до зниження при цьому маса виходу зерна з одного початку i маса 1000 зерен також знижувались.

Продуктивнiсть материнських форм в залежностi вiд густоти посiву мало неоднаковi тенденцii i приводиться на прикладi батькiвськоi форми Рента М, яка показала, що з збiльшенням густоти рослин вiд 65 до 95 тис./га висота рослин у фазi мiтелки коливалась вiд 175 до 185 см, площа листя тАУ вiд18,6 до 21,6 тис.м²/га. Фотосинтетичний потенцiал посiву тАУ вiд 863 до 1004 тис. м²/(га дн.).

Кiлькiсть початкiв на 100 рослин тАУ вiд 78 до 68 штук. Маса зерна з одного початку коливалась вiд 80,4 до 54,1г, а маса 1000 зерен тАУ вiд 243 до 234 г. Середня врожайнiсть по роках коливалась також в залежностi вiд густоти посiву i була в межах вiд 41,9 до 38,2 ц/га.

Було, в процесi довгострокових дослiджень, встановлено, що продуктивнiсть однiii рослини iз збiльшенням густоти рослин, як правило, знижувалось i була дещо бiльшою на удобреному фонi порiвняно з не удобреним [ 31,32]. Досить вдало провiв данi дослiдження Слюдiiв Ю.А. [33] в Рязанськiй областi. Було взято три гiбриди: Порумбель 140 МВ, Порумбель 173 СВ, Нарт 150 СВ, останнiй гiбрид використовувався i якостi стандарту. Вивчення даних гiбридiв проводилось на трьох фонах:

1 тАУконтроль, без удобрення;

2 тАУ N₇₀P₇₀K₇₀;

3 тАУ N₉₀P₉₀K₉₀.

В 1999 роцi була спека, тому внесення добрив не дало бажаного результату. Але в послiдуючi роки ефект вiд внесення добрив був високим. Гiбриди на фонi N₇₀P₇₀K₇₀ в середньому мали урожай зерна тАУ 52,2 ц/га, що вище вiд контролю на 5,6 ц/га. При пiдвищеннi дози добрив до N₉₀P₉₀K₉₀ середнiй по роках урожай зерна знизився на 1,3 ц/га , що пояснюiться тим, що використання ресурсiв вологи i поживних речовин грунту на формування бiльшоi вегетацiйноi маси було вищим.

Данi гiбриди в середньому мали високу продуктивнiсть при густотi 80 тис. рослин на 1 га, що склало 54 ц/га. Урожай зерна при густотi 60 тис./га був на 3 ц /га нижчим, а при 40 тис./га на 9,3 ц/га нижчим вiд густоти у 80 тис./га. Було також встановлено, що збиральна вологiсть зерна кукурудзи залежить вiд густоти стояння рослин. У даних гiбридiв, що вивчалися, при загущеннi посiву збиральна вологiсть зерна пiдвищувалась. Для отримання зерна з меншою вологiстю (16-18 %) рекомендуiться, щоб до моменту збирання врожаю густота стояння рослин була в межах вiд 40 до 60 тис. рослин на 1 га.

Вивчення особливостей реагування рослин на загущення посiву на фонi удобрення показало, що за пiдвищення рiвня мiнерального живлення i загущеннi рослин строки дозрiвання зерна, як правило, подовжуються, збiльшуiться вилягання рослин i вологiсть зерна при збираннi [34, 35]. Вдало до зтАЩясування даного питання пiдiйшли Орлянський Н.А. та Орлянська Н.А. [36], якi вивчали поведiнку кукурудзи в стресових умовах, якi були отриманi за допомогою загущення посiву. В 2002-2003 рр. були отриманi дуже рiзнi данi в порiвняннi з 1998-1999 роками. Гiбриди всiх лiнiй знизили урожайнiсть при загущеннi до 90 тис./га, на 5,3 ц/га, а в деяких випадках було зниження i до 10 ц/га. Однiiю з найважливiших причин зниження урожайностi в умовах загущення виявилось полягання рослин в перiод вегетацii в роки проведення дослiджень. Середня стiйкiсть до вилягання при густотi 60 тис./га була 5,9 балiв за 9 тАУбальною шкалою, а при подальшому загущеннi посiву тАУ 4,9 бали. Важливим також виявилось i здатнiсть певних лiнiй адаптуватись до умов штучного стресу, який було одержано за допомогою загущення посiвiв. В умовах сильного вилягання значно погiршились умови освiтлення i вологозабезпечення.

Селекцiiю кукурудзи на адаптивнiсть до загущення посiву займались Орлянський Н.А., Орлянська Н.А. та Зубко Д.Г. [37]. Польовi дослiди були проведенi на Воронежськiй дослiднiй станцii в 2002-2003 роках. Вивчались чотири гiбриди з пониженою вологiстю зерна при збираннi при густотах 50, 70 i 90 тис./га. Стандартом був ранньостиглий гiбрид Воронежський 158 СВ, який мав саму високу вологiсть зерна при збираннi (22,5 %) при густотi 50 тис./га, а також бiльше iнших збiльшував ii при загущеннi. РЖншi ж три гiбриди вiдрiзнялись вiд гiбриду Воронежський 150 СВ батькiвськими компонентами, якi сприяли прискоренiй втратi вологи пiд час достигання зерна. При густотi 50 тис./га вологiсть даних трьох гiбридiв коливалась вiд 18,8 до 19,2 %, що на 3,3-3,7 % нижче вiд стандарту.

Стандарт був найбiльш урожайним при густотi 50 тис./га тАУ 59,9 ц/га. Однак уже при густотi 70 тис./га вiн втратив своi переваги тому, що кращим тут виявився Воронежський 150 СВ (49,7 ц/га). В умовах максимального загущення урожайнiсть чотирьох гiбридiв була на рiвнi 43,8-44,2 ц/га. Таким чином, гiбрид Воронежський 158 СВ, який був стандартом, менш стiйкий до загущення посiвiв.

Насiннiва продуктивнiсть дiлянок, на яких вирощуiться кукурудза визначаiться поiднанням кiлькостi утворених качанiв на рослинах i iх продуктивностi. При чому, на думку Азуркiна В.О. [38], на загальну кiлькiсть квiток на качанах не впливають нi погоднi умови, нi строки сiвби, нi живлення рослин, оскiльки цей показник i особливiстю певного генотипу. Кiлькiсть качанiв на рослинi визначаiться як спадковими особливостями, так i впливом умов вирощування, причому рiзнi сорти, лiнii, гiбриди по-рiзному реагують на цi умови. Загущення посiвiв призводило до зменшення кiлькостi качанiв на материнських рослинах, iх озернянiстю, маси i виходу зерен з качана. Разом з тим, при загущеннi посiвiв до певних меж хоча i знижуiться iндивiдуальна продуктивнiсть рослин, але значно збiльшуiться кiлькiсть продуктивних рослин на одиницю площi, що й призводить до пiдвищення врожаю [39, 40].

Густота рослин кукурудзи сильно впливаi на вологозабезпеченiсть. Рослини в найбiльш загущених посiвах запаси метрового шару грунту на розвиток вегетативних органiв в основному використовують в першу половину вегетацiйного перiоду. Кризовий, щодо вологозабезпеченостi перiод у кукурудзи починаiться пiсля утворення 12-13 листкiв у середньораннiх i середньостиглих та 14-15 тАУ у середньопiзнiх i пiзньостиглих гiбридiв. На час утворення качанiв вологозабезпеченiсть рослин рiзко погiршуiться, що при загущеннi посiвiв призводити до гальмування ростових процесiв, зниження iнтенсивностi фотосинтезу, i в результатi, до зниження продуктивностi рослин. На удобреному агрофонi волога витрачалась економнiше, хоча витрата ii загальноi кiлькостi у звтАЩязку з потужним розвитком рослин була бiльшою, нiж на неудобреному. Найнижчий коефiцiiнт водоспоживання вiдмiчався при густотi рослин, що забезпечуi найбiльш високий урожай зерна [41, 42].

Незалежно вiд морфологiчних особливостей гiбридiв, зi збiльшенням густоти рослин iх iндивiдуальна продуктивнiсть знижуiться. Для гiбридiв та iнбредних лiнiй кукурудзи встановлена закономiрнiсть: чим ранньостиглiша форма, тим менше знижувалась ii продуктивнiсть при збiльшеннi густоти стояння рослин i деяке загущення посiвiв вiдповiдало бiльш доцiльному поiднанню iндивiдуальноi продуктивностi рослин з кiлькiстю iх на одиницi площi, при якому забезпечуiться максимальний урожай зерна. Цього твердження дотримувались i його перевiрили на практицi дослiдники-кандидати сiльськогосподарських наук АрхипенкоО.М. , АртюшенкоА.О. , Кухарчук О.РЖ. [43].

Багатьма науковцями вiдмiчено, що в процесi виробництва кукурудзи потрiбно досягати оптимальноi густоти, яка вiдповiдаi генотипу окремих гiбридiв i iнбредних лiнiй. Особливо важливо для врожаю кукурудзи вибрати для кожного гiбрида вiдповiдну густоту, яка даi змогу досягати максимальноi врожайностi. При загущеннi рослин вiд мiнiмального показника iндивiдуальна продуктивнiсть iх знижуiться незначно, що в поiднаннi зi збiльшенням кiлькостi рослин на одиницi площi призводить до пiдвищення врожайностi з одиницi площi. При подальшому загущеннi настаi такий момент, коли зменшення продуктивностi окремих рослин досягаi балансу збiльшення iх густоти, що забезпечуi максимальну врожайнiсть конкретного генотипу. Дослiднi установи виявляють оптимальну густоту певних форм кукурудзи для окремоi зони вирощування. Рекомендованоi густоти для кожного гiбриду чи лiнii в певнiй зонi потрiбно суворо дотримуватись. Будь-яка iнша густота, бiльша або менша рекомендованоi, не буде сприяти рослинам, оскiльки при бiльшiй густотi з'являються неповноцiннi рослини, в той час як при недостатньо загущеному стояннi нерацiонально використовуiться площа i сонячне свiтло, що також призводить до зменшення врожаю [44].

Продуктивнiсть фотосинтезу лiнiй залежить вiд густоти вирощування. Розвиток листкiв та iнтенсивнiсть iх фотосинтезу в значнiй мiрi залежать вiд кiлькостi рослин на одиницi площi. Тому при встановленнi густоти посiву необхiдно намагатися одержати в конкретних грунтово-клiматичних умовах таку густоту, при якiй площа листковоi поверхнi на гектарi посiву була б оптимальною i забезпечувала б максимальний врожай. Зi збiльшенням густоти посiву спостерiгаiться зменшення площi листковоi поверхнi однiii рослини, але, як правило, загальна листкова поверхня на одиницi площi збiльшуiться.

Показники продуктивностi фотосинтезу на удобреному фонi були бiльшими, нiж на не удобреному i закономiрно зменшувалися при збiльшеннi густоти рослин. При цьому iнтенсивнiсть зниження темпiв накопичення рослинами пластичних речовин у зв'язку iз загущенням посiвiв дещо нiвелювалась у варiантах з удобренням. Найвищою чиста продуктивнiсть фотосинтезу була в мiжфазний перiод 13-14 листкiв-викидання волотей. Чим кращими були гiдротермiчнi умови протягом вегетацii рослин, тим показники продуктивностi фотосинтезу були вищими.

Встановлено, що умови вирощування кукурудзи впливають на вмiст олii в зернi, продуктивнiсть та масу 1000 зерен, тодi як показники кiлькостi зерен на качанi та вмiст крохмалю досить сталi [45].

В процесi дослiджень з впливу густоти стояння рослин на продуктивнiсть кукурудзи було вiдмiчено i те, що ширина мiжрядь, також в деякiй мiрi впливала на продуктивнiсть кукурудзи на зерно, тому що з зменшенням ширини мiжрядь збiльшувалось кiлькiсть рослин на 1 м² площi, вiдповiдно пiдвищувалась конкуренцiя мiж рослинами. Але водночас зменшення ширини мiжрядь призводило до того, що кукурудза краще конкурувала з буртАЩянами. До даного твердження прийшли дослiдники Бомба М.Я. та Бомба М.РЖ. [46], вони також дали рекомендацiю при зменшеннi ширини мiжрядь дещо зменшувати норму висiву, але щоб задана норма висiву не надто рiзнилась вiд рекомендованоi.

Подiбнi дослiдження були проведенi i кандидатами сiльськогосподарських наук Дикарiвим Г.Р. та Ефановим Д.В. [47], вони встановили, що на продуктивнiсть кукурудзи впливаi i ширина мiжрядь. Ними було складено технологiю вирощування кукурудзи при густотi посiву 35-40 тис./га та ширинi мiжрядь 70 i 2 х 70+140 см. Було встановлено, що широкорядний спосiб посiву за схемою 2 х 70 + 140 рекомендуiться на полях чистих вiд буртАЩянiв, так як кукурудза при такiй схемi посiву не може конкурувати, в такiй мiрi, як при густотi 70 см, з буртАЩянами. Але рослини кукурудзи, що були висiянi з мiжряддями по схемi 2 х 70 + 140 см бiльш рацiонально використовували ТСрунтову вологу в перiод росту та розвитку кукурудзи.

1.3 Дослiдження проведенi в наукових установах та передових господарствах Украiни по вивченню впливу густоти посiву та ширини мiжрядь на урожайнiсть кукурудзи

За даними Луканiва РЖ.В. [48] збiр зерна кукурудзи в господарствах Украiни починаючи з 1990 року почав скорочуватись. Зменшуються також i площi посiвних дiлянок кукурудзи. Тому вивчення впливу густоти посiву на продуктивнiсть кукурудзи на зерно набуло актуальностi i в Украiнi. За даними дослiджень, якi були проведенi в КСП тАЮУкраiнатАЭ Бiлоцеркiвського району Херсонськоi областi протягом семи рокiв, густота стояння гiбридiв рiзних груп стиглостi становила в межах вiд 50 до 70 тис./га, при данiй густотi було одержано врожай зерна кукурудзи на рiвнi 63,0 - 69,5 ц/га, що на 18-20 % вищий нiж у оточуючих господарствах даного регiону.

Схожi дослiди було проведено i в господарствi тАЮКузьминськетАЭ, що на Миколаiвщинi [49], на площi 150 га було закладено дослiд з гiбридом СТК 189 МВ при густотi посiву 60 тис./га.

При обробцi даних було встановлено, що урожайнiсть даного гiбриду склала 72,4 ц/га, вологiсть зерна тАУ 16-19 %, що зменшило затрати на сушiння самого зерна. За результатами цих дослiджень було встановлено, що густота посiву даного гiбриду в районах недостатнього зволоження становить 55 тис./га, в районах достатнього зволоження тАУ 60-65 тис./га, а при зрошеннi тАУ до 80 тис./га.

За даними Кiвера В.Х. та Куницi В.М. [50], що займались програмуванням врожаiв кукурудзи на Днiпропетровщинi, було зроблено висновки, що дотримання густоти посiву кукурудзи на рiвнi для середньопiзнiх гiбридiв 60, для середньораннiх тАУ 80 тис./га та оптимальному рiвнi внесення добрив дозволяi отримувати високi врожаi кукурудзи навiть при несприятливих погодних умовах. На даний момент урожайнiсть кукурудзи в даному регiонi коливаiться вiд 56 до 80 ц/га, але найближчим часом, за прогнозами, цей показник урожайностi повинен зрости, завдяки впровадженню рекомендацiй щодо густоти посiву та водозабезпечення кукурудзи.

Схожi дослiди були проведенi i на Чернiгiвщинi дослiдниками Н.В. Здольник, В.Г.Данильцем, А.А.Клочком [51], де також завдяки дос-лiдженням i впровадженню у виробництво нових рекомендацiй прогнозуiться розширення посiвних площ кукурудзи та збiльшення урожайностi даноi культури в регiонi.

За даними дослiджень, що проводились в умовах Кiровоградського iнституту АПВ УААН [52] урожайнiсть зерна в умовах цього року отримано при застосуваннi iнтенсивноi технологii вирощування. Залежно вiд густоти рослин вона склала у гiбридiв Кадр 195 СВ, Кадр 267 МВ та Днiпровський 473 МВ вiдповiдно 76,8-109,8 ц/га, 86,7-109,1 та 76,4-109,1 ц/га. Порiвняно з iншими технологiчними моделями вирощування прибавка урожайностi була iстотно вищою. В середньому по фактору для гiбридiв, що дослiджувалися, урожайнiсть вiдповiдно склала 92,8; 97,0 i 97,4 ц/га, що порiвняно до малогербiцидноi та безгербiцидноi технологiй вирощування вище вiдповiдно на 4,8; 6,1 i 10,2 ц/га та 16,3; 15,1 i 17,8 ц/га при НРЖР₀₅ тАУ 3,27 ц/га.

В середньому за три роки дослiджень найвищу урожайнiсть зерна кукурудзи в усiх технологiчних моделях гiбрид Кадр 195 СВ сформував при густотi рослин перед збиранням 50 тис./га, гiбрид Кадр 267 МВ при вирощуваннi за iнтенсивною технологiiю - 60 тис./га (83,1 ц/га), при вирощуваннi за малогербiцидною i безгербiцидною технологiями тАУ 50 тис./га (85,6 та 77,6 ц/га вiдповiдно). Середньопiзнiй гiбрид Днiпровський 473 МВ найбiльш продуктивним був при густотi рослин 50 тис./га в усiх технологiчних моделях вирощування. Проте, розрахунки економiчноi ефективностi вирощування показали, що найбiльш економiчно доцiльним виявилось вирощування цього гiбрида при густотi рослин 40 тис./га (умовно чистий дохiд дорiвнюi 2164 грн./га, рентабельнiсть тАУ 173%).

Оптимальноi кiлькостi качанiв, при якiй найкраще поiднуються показники iндивiдуальноi продуктивностi i зального iх обсягу на одиницi площi, досягли у варiантах, де застосовували iнтенсивну гербiцидну технологiю вирощування i густотi рослин гiбридiв 50 тис./га. При данiй густотi отримано найвищий прирiст качанiв - 1,6-2,0 тис. рослин на 1 га.

Вивчення впливу густоти посiву на продуктивнiсть кукурудзи на зерно займались i в Уманському державному аграрному унiверситетi пiд керiвництвом Зiнченка О.РЖ. [53]. За результатами даних дослiджень було встановлено, що вища продуктивнiсть посiвiв кукурудзи забезпечуiться при дотриманнi густоти середньостиглих гiбридiв i сортiв: у пiвденних посушливих районах Степу 25-30 тис. рослин на 1 га, у центральних бiльш вологих степових районах 35-40 тис., в пiвнiчних 40-45 тис., у Лiсостепу i на Полiссi 55-65 тис., на зрошуваних землях пiвдня 70-75 тис. рослин на 1 га.

При вирощуваннi скоростиглих гiбридiв та сортiв кiлькiсть рослин на 1 га збiльшують на 20-25 %, а високорослих пiзньостиглих тАУ зменшують на 15-20 %. Норми висiву насiння встановлюють з урахуванням рекомендованоi густоти рослин, маси 1000 зерен, посiвноi придатностi. Для отримання рекомендованоi густоти рослин на час збирання норму висiву насiння збiльшують: у районах Степу на 30 %, Лiсостепу 30-40 %, Полiсся на 40-50 %.

В дослiдженнях, що були проведенi на дiлянцi гiбридизацii УДАУ кафедра селекцii, генетики рослин та бiотехнологii було показано, що для iмбредних лiнiй рiзних груп стиглостi густота вирощування коливаiться в межах 80-100, а для середньораннiх гiбридiв тАУ 80 тис./га [54].

Викладене вище даi пiдстави для таких висновкiв, рацiональне поiднання густоти висiву, ширини мiжрядь, гiбридiв за рiзними групами стиглостi, удобрення i значним резервом пiдвищення врожайностi, бiоенергетичноi ефективностi вирощування кукурудзи на зерно у центральнiй частинi Лiсостепу Украiни. Тому вивчення i дослiдження на цю тему i дуже актуальними i проводяться i в даний час, тому що резерви можливостей кукурудзи, як культури, ще повнiстю не проявленi.

Роздiл 2

ОбтАЩiкт дослiджень

В данiй магiстерськiй роботi обтАЩiктом дослiджень виступаi трилiнiйний гiбрид кукурудзи Ювiлейний 70 МВ.

2.1Ботанiчна характеристика кукурудзи

Кукурудза (Zea mays) належить до родини Тонконогових, проте за своiми бiологiчними особливостями значно вiдрiзняiться вiд iнших зернових культур. Коренева система кукурудзи тАУ мичкувата, сильно розвинута. З пiдземних вузлiв розвиваються первиннi i вториннi коренi. Утворюi також i повiтрянi коренi. Стебло пряме, мiцне, заповнене серцевиною. Висота стебла коливаiться вiд 70 см (у ранньостиглих сортiв) до 4-5 метрiв (у пiзньостиглих). На стеблi кукурудзи утворюiться вiд 8 до 40 листкiв. Кiлькiсть листкiв на стеблi i сортовою ознакою.

Листки кукурудзи широколiнiйнi. З нижнього боку вони не опущенi, з верхнього тАУ опущенi.

Кукурудза тАУ однодольна рослина з роздiльним суцвiттям. Чоловiче суцвiття волоть, жiноче тАУ качан.

Зерно кукурудзи складаiться з зародку, ендосперму i оболонок (плодовоi i насiнноi).

Кукурудза маi 9 пiдвидiв: зубовидна, кремениста, крохмалиста, напiвзубовидна, розлусна, цукрова, крохмалисто-цукрова, воскоподiбна i плiвчаста.

2.2 Бiологiчнi особливостi кукурудзи.

Кукурудза тАУ теплолюбна культура. Мiнiмальна температура проростання насiння тАУ 8-10 ⁰С, у фазi 2-3 листкiв витримуi приморозки до -2⁰С. Оптимальна температура для росту i розвитку кукурудзи тАУ 20-25 ⁰С. Сума оптимальних температур для достигання кукурудзи коливаiться вiд 2100 до 3200⁰.

За вимогою до вологи кукурудза вiдноситься до посухостiйких культур. За вегетацiйний перiод кукурудза потребуi 450-600 мм опадiв. 1 мм опадiв даi можливiсть одержати 20 кг зерна на 1 га.

Кукурудза тАУ свiтлолюбна рослина короткого дня. Погано переносить затiнення.

За вимогами до грунтiв кукурудза вiдноситься до середньо вимогливих культур. Оптимальна реакцiя ТСрунтового розчину ( рН 5,5-7,0). Малопридатнi для вирощування кукурудзи холоднi заболоченi, кислi, важкi глинистi, засоленi грунти [55, 56].

2.3 Характеристика дослiджуваного матерiалу.

Гiбрид кукурудзи Ювiлейний 70 МВ.

Трилiнiйний гiбрид кукурудзи створений спiльними зусиллями селекцiонерiв Черкаськоi сiльськогосподарськоi дослiдноi станцii та РЖнституту фiзiологii рослин i генетики НАН Украiни. В 1993 роцi вiн внесений до Державного реiстру сортiв рослин Украiни по трьох зонах -Лiсостепу, Степу i Полiсся.

Рослини гiбриду середньорослi, висотою 218-232 см, не кущаться, стебло стiйке до полягання i ламкостi. Висота прикрiплення качана 73-95 см, листкiв на головному стеблi в середньому 16, наземних вузлiв 11. Качан великий, довжиною 19 см, рядiв зерен 14-16, дiаметр в середнiй частинi 4,0 см., слабоконусовидноi форми. Вихiд зерна при обмолотi 79,2%. Зерно зубоподiбне, жовте, маса 1000 зерен 252-302 г.

Посухостiйкiсть i холодостiйкiсть добрi. Стiйкий до летючоi сажки, стебловоi гнилi i кукурудзяного метелика, середньостiйкий до пухирчастоi сажки.

Гiбрид середньораннiй, в умовах Черкаськоi областi достигаi на зерно за 122 днi (ФАО 250). Середня вологiсть при збираннi за роки випробування складала 27,3-28,8%.

Вiдзначаiться високою продуктивнiстю, середня врожайнiсть зерна на Черкаськiй сiльськогосподарськiй дослiднiй станцii за 1987-1991 рр. складала 10,39 т/га, що на 2,24 т/га (27,5%) бiльше стандарту Колективний 244 МВ.

Гiбрид показав i високу силосну продуктивнiсть. Урожай сухоi речовини 13,64 т/га або на 1,6 т/га (10,2%) бiльше стандарту.

Гiбрид вiдзначаiться ефективним насiнництвом, бо його материнська форма (простий гiбрид Мир) високоврожайна. В товарних посiвах гiбрид добре реагуi на загущення рослин до 80 тис. га [62].

РОЗДРЖЛ 3

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛРЖДЖЕННЯ

Експериментальна частина роботи виконана на дослiдному полi Уманського державного аграрного унiверситету розташованого в Манькiвському природно-сiльськогосподарському районi Середньо-Днiпровсько-Бугського округу Лiсостеповоi Правобережноi провiнцii Украiни з географiчними координатами по Гринвiчу 48 46 пiвнiчноi широти та 30 14 схiдноi довготи. Висота над рiвнем моря -245 м.

3.1. ТРрунти

Те

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi