Дрогобич тАУ туристичне мiсто

Курсова робота

ВлДрогобич тАУ туристичне мiстоВ»

Змiст

Вступ

Роздiл РЖ. Украiна тАУ Держава туристична

1.1 РЖсторiя розвитку туризму в Украiнi

1.2 Сучасний стан туристичноi галузi Украiни

Роздiл РЖРЖ. Екскурсiя як вид активного вiдпочинку з пiзнавальною дiяльнiстю

2.1 Екскурсiйна дiяльнiсть

2.2 Класифiкацiя екскурсiй

2.3 Технологiя пiдготовки i проведення екскурсiй

Роздiл РЖРЖРЖ. Перспективи розвитку екскурсiйного туризму в Дрогобичi

Роздiл РЖV. Розробка проектiв пiших екскурсiй мiстом Дрогобичем

4.1 Вулицями старого Дрогобича

4.2 Старовиннi храми мiста Дрогобича

4.3 Франко i Дрогобич

Висновки

Список використаноi лiтератури

Вступ

Украiна повсякчас "йшла в ногу" з РДвропою i щодо розвитку органiзованого рекреацiйного туризму та розбудови вiдповiдноi iнфраструктури. Освоювалися ресурси лiкувальних вод i грязей, один за одним "виростали" оздоровчi заклади (Шкло, 1576р., Саки, 1799р.,Трускавець, 1827 р., Одеса, 1829р., РДвпаторiя, 1890р. i т.д.). Семимильними кроками розвивалося маркетингово-рекламна iндустрiя популяризацii чорноморських курортiв.

Одне лише геопросторове розташування вже саме по собi i, без перебiльшення, унiкальним туристичним ресурсом, що визначаi Украiну як велику туристичну державу. Простягаючись вiд тiнистих пралiсiв Полiсся до величних гiрських узвись i сонячного субтропiчного узбережжя Пiвденного берега Криму, вiд лiсистих Карпат до квiтчастих "островiв" цiлинного донецького степу, Украiна володii потужними природоресурсними потенцiалами розвитку туризму. Унiкальна Трипiльська спадщина IV тАУ III тис. до Рiздва Христового; "стеновi пiрамiди", мегалiтичнi споруди i кам'янi фундаменти укрiплених городищ войовничих iндоарiйських племен РЖРЖ тис. до Рiздва Христового, до доходили походами до Великобританii, РДгипту, РЖндii; архiтектурно-мистецька спадщина еллiнськоi цивiлiзацii i кургани царiв Великоi Скiфii РЖ тис. до Рiздва Христового; городища давнiх слов'ян i старокняжi мiст Русi-Украiни 1 тис першоi третини РЖРЖ тис.; памтАЩятки козацькоi доби й самобутньоi духовно-меморiальноi культури украiнського народу, а зрештою й екзотична спадщина комунiстичноi доби творять багатющий iсторико-культурний потенцiал розвитку туризму.

Величезний потенцiал розвитку туризму маi i наш регiон. Такi курорти як Трускавецький, Моршинський, Схiдницький вiдомi далеко за межами Украiни. У Бальнеологiчнi курорти Схiдницi, Великий Любiть, Немирiв, Шкло, Новий Мiзунь приймають щорiчно величезну кiлькiсть вiдпочиваючих

На Львiвщинi дii понад 200 агроосель, що свiдчить про високий рiвень розвитку сiльського земного туризму. Центрами сакрального туризму i Крехiвський i учнiвський монастирi, Манявський скит, печерна Страдчанська церква (тут до 26 червня 1941р. був парохом Блаженний великомученик Микола Конрад, замордований НКВС, батифiкований Папою РЖваном Павлом РЖРЖ при вiзитi на Украiну в 2001р. В м.Дрогобичi проживаi правнук М.Конрада Роман Клiш).

Увагу туристiв i iхнiй iнтерес привертають iсторико-архiтектурнi й сакральнi комплекси (замки: Старосiльський, Добромильський, Бродовський, Пiдгорецький, Жовкiвський, Поморянський). НевiдтАЩiмною частиною нацiональноi культури i храми, iкони дзвiницi, каплицi, хоча протягом десятирiч у нас побутувала досить "оригiнальна" практика включення таких обтАЩiктiв в екскурсiйний огляд (у розповiдях про храми рекомендувалося робити акцент на "антинароднiй сутностi релiгii"). Базування сучасноi екскурсiйно-туристичноi роботи на оволодiннi культурними, iсторичними проблемами, знаннi правдивих фактiв iсторii релiгii, культури тАУ i головним завданням цiii роботи, що i визначаi актуальнiсть ii теми.

Мета дослiдження: розкрити iсторико-культурний, пiзнавальний i виховний потенцiал памтАЩяток м. Дрогобича як обтАЩiкту екскурсiйно-туристичноi дiяльностi. Поставлена мета передбачаi розвтАЩязання ряду завдань:

- дослiдити основнi етапи розвитку туризму на Украiнi;

- проаналiзувати сучасний стан туристичноi галузi Украiни;

- визначити особливостi розвитку ii структури iсторичного туризму;

- дослiдити iсторико-культурний, пiзнавальний i виховний потенцiал памтАЩяток Дрогобиччини як для функцiонування екскурсiйного туризму;

- створити проекти екскурсiйних маршрутiв по мiсту Дрогобичу.

Практичне значення. Дослiдження iсторико-культурних, архiтектурних памтАЩяток м. Дрогобича маi важливе пiзнавальне й освiтнi значення як для туристiв, що приiхали з iнших мiст Украiни, iноземних туристiв, так i для Дрогобича (у тому числi школярiв, студентiв та мiсцевого населення). Проекти пiшохiдних маршрутiв, розробленi у роботi, можна використовувати для проведення екскурсiй по мiсту.

Роздiл РЖ. Украiна тАУ держава туристична

1.1 РЖсторiя розвитку туризму в Украiнi

У першiй половинi ХРЖХ ст. серед передовоi украiнськоi iнтелiгенцii виникло зацiкавлення своiю Батькiвщиною, ii iсторико-культурними та природними памтАЩятками. Зокрема значну увагу органiзацii народознавчих мандрiвок придiляли члени "Руськоi трiйцi" тАУ М.Шашкевич, РЖ.Вагилевич та Я.Головацький.

У другiй половинi ХРЖХ ст. було дослiджено лiкувальний потенцiал Криму, Прикарпаття та Закарпаття.

На кiнець ХРЖХ ст. припадаi час створення перших туристичних бюро, якi займалися органiзацiiю туристичних мандрiвок у регiонi. Одним з перших було створено Ялтинське екскурсiйне бюро (1895). Такi ж органiзацii наприкiнцi ХРЖХ тАУ на початку ХХ ст. було створено i в Галичинi (у Львовi, Перемишлi, iнших мiстах краю). На цей же перiод припадаi початок освоiння рекреацiйно-туристичних мiсцевостей Яремче, Ворохти тощо. В Украiнських Карпатах розвиваiться лещетарський туризм.

У 20-х роках ХХ ст. на украiнських землях було вiдкрито першi будинки вiдпочинку, спочатку на Донбасi, а згодом i в iнших придатних для цiii мети мiсцевостях. Водночас розвиваiться й курортологiя. Для розвтАЩязання проблем грязелiкування та бальнеотерапii при захворюваннях серцево-судинноi та нервовоi систем, органiв травного тракту та сечовивiдних органiв тощо 1928р. було створено Одеський науково-дослiдний iнститут курортологii.

За часiв СРСР туризм в Украiнi розвивався на профспiлковiй та вiдомчiй основi. Путiвки на бази та у будинки вiдпочинку надавали як своiрiдний вид пiльг. Профспiлковим туризмом в Украiнi керував ВлУкрпрофтуризмВ», до того ж вiн розвивався доволi швидкими темпами тАУ лише 10% прибутку вiд путiвок сплачували органiзацii до мiсцевих бюджетiв, а згодом цi кошти йшли на будiвництво транспортних шляхiв сполучення, вiдновлення i реставрацiю iсторичних та культурних памтАЩяток тощо. РЖноземним туризмом монопольно займався "РЖнтурист", а також ВлСупутникВ», тАУ органiзацiя, яка впорядковувала в СРСР мiжнародний молодiжний туризм.

До 1991р. рекреацiйно-туристичне господарство Украiни функцiонувало в iдиному рекреацiйно-туристичному комплексi Радянського Союзу. Курорти належали державi, керiвництво туристичною дiяльнiстю велося централiзовано.

Перiод з 1990 до 1993 року був особливо важким для туризму в Украiнi. Обсяг туристичноi дiяльностi на внутрiшньому ринку зменшився в чотири рази, а кiлькiсть iноземних туристiв, якi вiдвiдали Украiну, зменшилась на 80%. Лише 120 тис. iноземних туристiв було зареiстровано 1992р.

РЖз прийняттям Верховною Радою Украiни "Закону про туризм" (1995) розпочався новий етап вiдродження та розвитку украiнського туризму. Сьогоднi ж туризм розглядають як одну з найперспективнiших, а тому тАУ провiдних у недалекому майбутньому галузей економiки Украiни.

Для обслуговування туристiв в Украiнi сьогоднi використовують можливостi понад 3000 закладiв оздоровлення й вiдпочинку, майже 1400 готелiв, мотелiв, кемпiнгiв рiзних форм власностi, 3500 транспортних засобiв. Туристичною дiяльнiстю займаються 2,5 тисячi пiдприiмств, на яких працюють понад 100 тисяч осiб.

Реалii часу змушують Украiну шукати свого мiсця у свiтовiй туристичнiй iндустрii. Керiвництво Державноi туристичноi адмiнiстрацii Украiни бачить майбутнi галузi у розвитковi транспортних коридорiв та туристичноi iнфраструктури. Ще одне зi стрижневих питань тАУ контроль за якiстю туристичних послуг, що надаються клiiнтовi.

Отже, про туризм в Украiнi серйозно заговорили, проголосивши його прiоритетним напрямом украiнськоi економiки, а це дуже важливо для розвитку галузi.

1.2 Сучасний стан туристичноi галузi Украiни

Упродовж 2000р. зареiстровано 11,2 млн. вiдвiдань Украiни iноземцями (рiчний прирiст становить 5.6%), у тому числi 4,4 млн. туристських поiздок (прирiст 4,1%) та 6,8 млн. одноденних поiздок (прирiст 6,2%).

За схемою розрахункiв, рекомендованою ВТО, iноземнi вiдвiдувачi впродовж свого перебування в Украiнi в 2000р. залишили в нiй 2,2 млрд. доларiв США.

У 2000р. громадяни Украiни здiйснили 13,4 млн. закордонних поiздок (прирiст становить 16,4%), у тому числi 8,7 млн. туристських (прирiст 17,0%), решта тАУ одноденнi вiдвiдання.

Так само як i для багатьох iвропейських краiн, де найпопулярнiшими i туристськi потоки мiж сусiднiми державами, для Украiни сукупна частка туристського обмiну з Росiiю, Бiлоруссю та Молдовою впродовж останнiх рокiв становить близько 65% загального обсягу тур потокiв.

Щодо внутрiшнього туризму слiд зазначити помiтну активiзацiю в 2000р. дiяльностi як деяких регiональних пiдроздiлiв державноi виконавчоi влади у галузi туризму (Киiвська, Вiнницька, Донецька, Тернопiльська, Полтавська, Харкiвська, Хмельницька областi, Крим), так i туристичних пiдприiмств цих регiонiв.

Близько 6,6 млн. населення Украiни здiйснили рiзноманiтнi подорожi рiдним краiм. Близько 16 млн. вiдвiдувачiв зареiстровано музеями Украiни та понад 1,6 млн. екскурсантiв тАУ турагенствами.

За останнi птАЩять рокiв кiлькiсть вiдвiдувань Украiни iноземними громадянами збiльшилась у 2,2 рази, а кiлькiсть iноземних туристiв зросла на 19%. За цей самий перiод у платiжному балансi Украiни частка експорту послуг за статтею "Подорожi зросла з 7 до 10%.

Визначними подiями 2000р., що мали або матимуть у майбутньому вплив на туристичну галузь в Украiнi, були:

1. Прийняття змiн до Закону Украiни "Про лiцензування певних видiв господарськоi дiяльностi".

2. Парламентськi слухання "Про стан i перспективи розвитку туризму в Украiнi".

3. Вiзит до Киiва Генерального секретаря ВТО Франческо Франжiаллi.

4. Регiональний семiнар ВТО "Вплив РЖнтернету та електронноi торгiвлi на iндустрiю подорожей i туризму".

5. Активна дiяльнiсть громадських туристичних органiзацiй Украiни, створення Всеукраiнського союзу працiвникiв асоцiацiй, пiдприiмств та органiзацiй туристичноi сфери (УкрСоюзТур).

6. Участь Украiни в Олiмпiйських iграх у Сiднеi та Афiнах.

7. Проведення VII Мiжнародного туристичного салону "Украiна 2000".

Розвиток туристськоi галузi вимагаi наявностi в краiнi таких складникiв, як природно-рекреацiйнi ресурси, культурно-iсторичний потенцiал, туристська iнфраструктура тощо. Усiм цим вимогам якнайкраще вiдповiдаi теорiя Украiни: рiзноманiтнi природно-рекреацiйнi ресурси змiнюються вiд гiрських ландшафтiв Карпат з помiрним континентальним клiматом на заходi до степових районiв сходу Украiни i пiвденного узбережжя Криму з м'яким субтропiчним клiматом; культурно-iсторичнi туристськi ресурси вiдображають багатовiкову iсторiю краiни та регiонально-культурнi особливостi.

В порiвняннi з 2000р. вiдбулися структурнi змiни, причиною яких було значне зростання (+57%, або 1,5 млн. осiб) приватних туристських поiздок одночасно з рiзким падiнням обсягiв транзиту (-54% або 2,6 млн. осiб).

Громадяни Украiни в 2001р. здiйснили 15,6 млн. закордонних поiздок (прирiст склав 16,4%) в тому числi 9,4 млн. туристичних (прирiст 8,0%), решта тАУ одноденнi вiдвiдання.

Щодо внутрiшнього туризму, слiд зазначити продовження активноi дiяльностi у 2001р. туристичних пiдприiмств таких регiонiв як АР Крим, м. Киiв, м. Севастополь, Одеська, Донецька, Львiвська, Харкiвська областi.

З метою збереження та ефективного використання природно-рекреацiйних та культурно-iсторичних ресурсiв Украiни, своiрiдною вiссю якоi i найбiльша водна артерiя краiни тАУ Днiпро-Славутич, i подальшого розвитку мiжнародноi i внутрiшньоi туристськоi дiяльностi в кiнцi 90-х рр. ХХ ст. розроблено Нацiональну систему туристсько-екскурсiйних маршрутiв пiд загальною назвою "Намисто Славутича". До розробки Нацiональноi системи були залученi представники Державного комiтету Украiни по туризму, Мiнiстерства освiти i науки Украiни, Мiнiстерства культури i мистецтв Украiни за активноi участi спiвробiтникiв Киiвського унiверситету туризму, економiки i права, РЖнституту туризму Федерацii профспiлок Украiни та Фонду "Намисто Славутича".

Методичною основою для створення Нацiональноi системи став розроблений ще в 1980-1984 рр. комплекс туристсько-екскурсiйних маршрутiв пiд назвою "Намисто Славутича" на базi птАЩяти областей Середнього Поднiпров'я: Киiвськоi, Полтавськоi, Сумськоi, Черкаськоi та Чернiгiвськоi.

На другому етапi розробки (1997р.) до Нацiональноi системи було включено 12 областей Украiни, якi в основному прилягають до Днiпра: Днiпропетровську, Житомирську, Запорiзьку, Киiвську, Кiровоградську, Миколаiвську, Одеську, Полтавську, Сумську, Херсонську, Черкаську, Чернiгiвську та м. Киiв.

На третьому етапi розробки (1998р.) до Нацiональноi системи туристко-екскурсiйних маршрутiв "Намисто Славутича" було залучено решту областей Лiвобережжя i Правобережжя Украiни та Карпатського регiону: Вiнницьку, Волинську, Донецьку, Закарпатську, РЖвано-Франкiвську, Луганську, Львiвську, Рiвненську, Тернопiльську, Харкiвську, Хмельницьку та Чернiвецьку.

На основi наявних туристських ресурсiв краiни можна видiлити такi тематичнi напрями маршрутiв подорожей туристiв та екскурсантiв: "По давньоруських мiстах", "Фортецi та замки Украiни", "Шляхами украiнськоi iсторii", "По святих мiсцях Украiни", "Гетьманськi столицi", "Козацькими шляхами", "Чумацькими шляхами", "По Шевченкiвських мiсцях", "Шляхами РЖ.Франка", "Народне мистецтво Украiни", "Перлини садово-паркового мистецтва". Такий пiдхiд щодо органiзацii подорожей передбачаi показ природних та культурно-iсторичних памтАЩяток разом iз наданням iнформацiйного та екскурсiйного матерiалу, виходячи з певноi тематики маршруту.

Роздiл РЖРЖ. Екскурсiя тАУ як вид активного вiдпочинку з пiзнавальною дiяльнiстю

2.1 Екскурсiйна дiяльнiсть

Свiтове спiвтовариство визнало туризм ефективним засобом iндивiдуального й колективного вдосконалення, важливою складовою якого i послуга суто iнтелектуального характеру тАУ екскурсiя з ii просвiтницькою, духовною та освiтньою функцiями.

Невичерпнi екскурсiйнi ресурси багатьох регiонiв нашоi краiни разом з глибинним нацiональним духовним корiнням i традицiями украiнського народу дають пiдставу стверджувати, що саме екскурсii можуть стати активним i змiстовним засобом гармонiзацii особистостi, ii духовного зростання в новiй демократичнiй Украiнi. Вони i джерелом новоi iнформацii, нових вражень i вiдчуттiв.

Глобальний етичний Кодекс туриста, прийнятий ВТО на порозi нового тисячолiття, наголошуi на необхiдностi широкого доступу населення до культурних i релiгiйних памтАЩяток, визнаi, що кошти, якi отримують з вiдвiдання обтАЩiктiв i памтАЩяток культури, слiд хоча б частково використовувати для пiдтримання, охорони та реставрацii цiii спадщини.

Прийнятий у червнi 2000р. Верховною Радою Закон Украiни "Про охорону культурноi спадщини" прямо стосуiться туризму. Адже нинi вiдтворюiться стародавня iсторiя Бiлгорода-Днiстровського, яка налiчуi вже 2500 рокiв, Любича, Дубна та Корця, Новгорода-Сiверського та КамтАЩянця-Подiльського, Херсона, Ольвii та Острога, гетьманських столиць тАУ Батурина, Чигирина, Глухова та десяткiв iнших мiст.

Нинi пiд охороною держави перебуваi160 тис. памтАЩяток. Це справжня скарбниця нашоi нацiональноi спадщини, до якоi пролягають десятки туристських маршрутiв. Туристи мають можливiсть ознайомитися з iсторiiю та культурою Украiни. Цiкавими для туристiв i розкопки античних мiст Пiвнiчного ПричорномортАЩя тАУ Тiри, Ольвii, Херсонеса, Пантiкапея.

Найвизначнiшi iсторико-культурнi памтАЩятки знаходяться в Киiвi, Львовi, КамтАЩянцi-Подiльському, Одесi, Чернiговi. Туристiв приваблюють Латинський собор у Львовi, Успенський собор Киiво-Печерськоi лаври, Софiйський, Михайлiвський Золотоверхий та Володимирський собори.

Вiд взаiмодii органiв охорони памтАЩяток, iх збереження, реставрацii та дослiдження, ознайомлення з ними широких верств населення, особливо школярiв i молодi, залежить майбутнi держави. Варто пiдкреслити велике виховне значення цiii роботи. Не останню роль вiдiграють i економiчнi важелi. Про це свiдчить досвiд деяких краiн свiту (Велика Британiя, РДгипет, Грецiя, РЖндонезiя), де питання збереження й пропаганди культурноi спадщини перебувають пiд опiкою органiв державного регулювання, якi забезпечують також розвиток туризму.

То ж надзвичайно важливим i Наказ Держком молодь спорт туризму вiд 17.01. 2001 р. №7/62 "Про затвердження лiцензiйних умов впровадження господарськоi дiяльностi з органiзацii iноземного, внутрiшнього, зарубiжного туризму, екскурсiйноi дiяльностi".

До складу туристичних послуг згiдно з Мiждержавними стандартами (ГОСТ 28681.1-95 i ГОСТ 28682.2-95) зараховуються екскурсii, походи, подорожi.

Екскурсiя може бути надана як екскурсанту, так i туристу

Екскурсiя тАУ туристична послуга, яка забезпечуi задоволення духовних, естетичних, iнформацiйних та iнших потреб туриста або екскурсанта.

Екскурсант тАУ тимчасовий вiдвiдувач, який перебуваi менше 24 год. у краiнi або на обтАЩiктi вiдвiдування.

Екскурсiйна дiяльнiсть тАУ дiяльнiсть з органiзацii подорожей, що не перевищують 24 год., у супроводi фахiвця тАУ екскурсовода за заздалегiдь складеними маршрутами, з метою ознайомлення з памтАЩятниками iсторii, культури, природи, музеями, з визначними мiсцями тощо.

Пiд час екскурсii учасники мають можливiсть пiзнавати навколишнiй свiт, природнi явища i утворення, iсторичнi ситуацii, побутовi елементи, надбання та здобутки мiсцевостi та iн.

Функцiональне призначення екскурсii тАУ вiдпочинок i дозвiлля, пiдвищення пiзнавального та культурного рiвня, спiлкування.

2.2 Класифiкацiя екскурсiй

Екскурсiйна дiяльнiсть маi своi характернi ознаки: змiст, тематику, склад учасникiв, мiсце проведення, впорядкований маршрут, тривалiсть за часом, форму проведення, спосiб пересування, наявнiсть екскурсовода, тексту екскурсii, обтАЩiктiв показу i безпосередньо самих учасникiв.

За змiстом екскурсii бувають багатоплановi (оглядовi) i тематичнi. Тематичнi екскурсii подiляються на iндивiдуальнi, груповi, для школярiв та студентiв, для мiсцевого населення та приiжджих.

За мiсцем проведення екскурсii бувають: по мiсту, за мiстом та на мiжмiських маршрутах (iнформацiя в дорозi).

За способом пересування екскурсii подiляються на пiшохiднi, з використанням транспортних засобiв та комбiнованi.

Тривалiсть екскурсii складаi вiд 1 год. до 1 доби.

За формою проведення екскурсii подiляються на звичайнi, навчальнi, рекламнi, екскурсii-лекцii, екскурсii-прогулянки, екскурсii-концерти.

2.3 Технологiя пiдготовки i проведення екскурсiй

Пiдготовка екскурсii проводиться в декiлька етапiв: вибiр теми екскурсii, створення екскурсii пiд вибрану тему, пiдготовка екскурсовода для проведення екскурсii.

Вибiр тем екскурсii залежить вiд потенцiйного попиту, конкретного замовлення або цiлеспрямованого створення "банку" екскурсiй. Тема екскурсiй повинна обтАЩiднувати всi обтАЩiкти вiдвiдування в iдине цiле.

Пiдготовка екскурсii проводиться творчою групою, склад якоi залежить вiд теми екскурсii. Тут можуть бути залученi працiвники музеiв, галерей, наукових закладiв, спецiалiзованих туристично-екскурсiйних органiзацiй i iнших.

Робота розпочинаiться з пiдбору матерiалу по темi i його вивчення, вiдбору обтАЩiктiв показу, а також накопичення знань по всiх роздiлах теми.

При опрацюваннi матерiалiв по темi доцiльно скласти бiблiографiю лiтературних та iнших джерел, а також використати архiвнi матерiали, розповiдi учасникiв подiй та очевидцiв, кiнохронiку та iн.

Важливим етапом створення екскурсii i правильний пiдбiр обтАЩiктiв показу.

В Украiнi на державному облiку знаходиться велика кiлькiсть памтАЩятникiв архiтектури, iсторii, культури, археологii, а в музеях краiни зберiгаються мiльйони експонатiв.

ОбтАЩiктами екскурсiй можуть бути:

Вз мiсця, повтАЩязанi з iсторичними подiями;

Вз природнi обтАЩiкти i заповiдники;

Вз будiвлi i споруди;

Вз меморiальнi памтАЩятники i комплекси;

Вз обтАЩiкти, повтАЩязанi з життям i творчiстю видатних особистостей;

Вз памтАЩятники мистецтва;

Вз експозицii музеiв, картинних галерей, виставок, технiчнi експонати;

Вз археологiчнi памтАЩятки.

При великiй кiлькостi таких обтАЩiктiв необхiдно звернути увагу на iх правильний вiдбiр з урахуванням пiзнавальноi цiнностi, важливостi, змiсту, функцiонального призначення, безпечностi та iн.

Екскурсiя не повинна бути перевантажена великою кiлькiстю вiдвiдуваних обтАЩiктiв, тому що це збiльшуi ii тривалiсть i зменшуi iнтерес туристiв. Оптимальна тривалiсть екскурсii по мiсту складаi 2-3 год., при цьому з iнтересом сприймаiться не бiльше 15-20 екскурсiйних обтАЩiктiв.

При пiдготовцi екскурсii доцiльно скласти паспорт на кожний обтАЩiкт, в який маi бути внесено назву обтАЩiкта, подii, повтАЩязанi з цим обтАЩiктом та дати, коли вiдбувались цi подii, мiсцезнаходження, джерела iнформацii про обтАЩiкт та данi про авторiв обтАЩiкта, безпека при його вiдвiдуваннi, фотографii та вiдео зйомки та iн. данi.

Процес створення екскурсii також включаi в себе розробку екскурсiйного маршруту, тексту екскурсii, методики проведення, розробку i виготовлення демонстрацiйного матерiалу (фото, вiдео, плакати), калькуляцiю витрат i розрахунок цiни на екскурсiйну послугу, затвердження екскурсii у встановленому порядку, рекламу екскурсiйного маршруту.

При пробному обходi або обтАЩiздi маршруту екскурсовод зобовтАЩязаний ознайомитися з планом розташування вулиць i площ, визначити мiсця стоянок транспортних засобiв, визначити мiсцезнаходження обтАЩiкта та площадки для найкращого показу, провести хронометраж маршруту та iн.

Пiсля пробного обходу або обтАЩiзду затверджуiться контрольний текст екскурсii, на основi якого екскурсовод готуi iндивiдуальний текст, а також рiзнi варiанти даноi екскурсii.

На основi контрольного тексту, iндивiдуального тексту екскурсовода, контрольного обходу або обтАЩiзду, хронометражу маршруту, складаiться паспорт екскурсiйного маршруту i всi цi документи разом подаються на засiдання методичноi комiсii. Методична комiсiя приймаi матерiали та шляхом вiдкритого захисту на методичнiй радi екскурсоводом, який брав участь в розробцi екскурсii, затверджуi екскурсiйний маршрут.

Роздiл РЖРЖРЖ. Перспективи розвитку екскурсiйного туризму в Дрогобичi

У Дрогобичi турист знайде чимало цiкавого, запевняв сто рокiв тому анонiмний автор рукописного путiвника по мiсту та околицях.

Так, справдi, у мiстi i що подивитися, i що вивчати, над чим попрацювати. Адже Дрогобич тАУ старовинне мiсто, що маi багату i цiкаву iсторiю, видатних i знаних у всьому свiтi мистцiв, лiтераторiв, науковцiв, величнi памтАЩятки архiтектури, храми тощо. У Дрогобичi збереглися памтАЩятки архiтектури iвропейського значення: церкви Святого Юра i Воздвиження Чесного Хреста, кам'яний костьол, оборонна вежа-дзвiниця, громадський шпихлiр (житниця) XVIII ст., багато будiвель рiзних архiтектурних стилiв. ПамтАЩятники Т.Шевченковi, РЖ.Франковi, Юрiiвi Дрогобичу, В.Стефаниковi, нацiональному героiвi боротьби за незалежнiсть Украiни у ХХ ст. Степановi Бандерi, двотисячолiттю Рiздва Христового, польському поетовi Адамовi Мiцкевичу прикрашають мiсто i увiковiчнюють памтАЩять славетних людей. У Дрогобичi учнями мiськоi гiмназii були РЖван Франко, пiзнiше тАУ класики украiнськоi лiтератури Василь Стефаник i Лесь Мартович. Вчилися або працювали багато iнших вiдомих людей культури: письменники Стефан Ковалiв, Осип Туринський, Петро Карманський, Володимир Бiрчак, мовознавець i природознавець РЖван Верхратський, композитор i диригент о. Остап Менцинський, театральний режисер Йосип Стадник, жив, творив i загинув польський письменник i художник iврейського походження Бруно Шульц, шеф Головного вiйськового штабу Украiнськоi Повстанськоi Армii генерал Дмитро Грицай. У Дрогобичi народився i вирiс полководець Захiдно-Украiнськоi Народноi Республiки Григорiй Коссак.

За 900 чи 1000 чи бiльше (достовiрних доказiв про час заснування мiста немаi) свого iснування Дрогобич пережив чимало iсторичних подiй, якi залишили свiй слiд у мiськiй архiтектурi, iсторичних памтАЩятках, музеях тощо. За час свого iснування у мiстi розвивалися рiзноманiтнi ремесла i промисли, найстарiшим з яких i видобування солi. Нинi на геральдичному знаку Дрогобича нема нi хижого орла, нi панiвноi корони. (Цi знаки в рiзнi часи було зображено на гербi мiста). Залишилася сiль: девтАЩять бiлоснiжних топок на нижнiй темно-зеленiй частинi гербового щита.

З виробництвом солi повтАЩязано багато памтАЩяток (старовинна солеварня, яка i дiючою i сьогоднi, iсторiя ряду вулиць тощо). Багато памтАЩяток повтАЩязано з нафтовими промислами, якi теж були розвинутi на Дрогобиччинi. В iсторiю мiста записано багато подiй, повтАЩязаних iз обороною вiд багато численних загарбникiв (руйнiвний похiд угорських феодалiв (1610р.), туркiв (1639р.), похiд угорських полчищ (1498р.), повстання Дрогобича та iн.).

В iсторii Дрогобича i чимало "бiлих плям", якi потребують дослiджень i наукового аналiзу iсторикiв, археологiв, лiтературознавцiв. У цьому планi у мiста i величезний потенцiал i перспективи: поряд iз дослiдженнями Михайла Шалати, Романа Пастуха, Петра СовтАЩяка повиннi з'явитися працi молодих фахiвцiв, якi навчаються у Дрогобицькому педагогiчному унiверситетi. РЖсторiя мiста, його старовиннi вулицi i памтАЩятки повиннi привертати увагу i школярiв, адже, знати iсторiю свого мiста тАУ почесна справа юних дрогобичан.

Отже, на мою думку, дослiдницька краiзнавча робота маi проводитись як у школi, так i у мiсцевому ВУЗi. Туристсько-краiзнавча робота маi декiлька цiлей: всебiчне вивчення iсторii мiста; накопичення матерiалу для поповнення краiзнавчого музею; використання матерiалу з метою туристсько-екскурсiйноi дiяльностi. Крiм того, глибокi i рiзноманiтнi краiзнавчi матерiали сприяють справi охорони i збереженню памтАЩяток iсторii i культури, творiв мистецтва, рукописiв тощо. РЖ це дуже важливо. Адже стародавня культура i iсторiя нашого мiста тАУ унiкальне, неповторне, багатогранне явище, котре у кожному випадку потребуi спецiального дослiдження.

Такi дослiдження, примiром, можуть проводитися у таких напрямках: 1) дослiдження iсторii вулиць i архiтектурних споруд; 2) дослiдження памтАЩяток, повтАЩязаних iз сакральним мистецтвом; 3) дослiдження, повтАЩязанi з iсторико-лiтературною спадщиною дiячiв мiста. Саме у такому ракурсi у моiй роботi спроектовано три екскурсiйнi маршрути: "Вулицями старого Дрогобича", "Старовиннi храми мiста", "РЖ.Франко i Дрогобич".

Проекти подано iз врахуванням особливостей нашого мiста (старовиннi вулички, центральнi забудови), якi передбачають використання такоi ефективноi форми органiзацiйноi системи туристсько-екскурсiйних маршрутiв, як радiальнi, нетривалi, менш протяжнi та бiльш деталiзованi походи, прогулянки пiзнавального спрямування в межах однiii тематики. Моi проекти розраховано на людей, якi обмеженi часовими рамками (1-2 год.), тобто вiдпочиваючими, якi проходять лiкування в Трускавецьких, Схiдницьких та Моршинських санаторiях та на учнiв шкiл, студентiв, працiвникiв рiзних пiдприiмств i органiзацiй.

Роздiл РЖV. Розробка проектiв пiших екскурсiй мiстом Дрогобичем

4.1 Вулицями старого Дрогобича

Над Тисьменичков-рiчков,

Що звесь Влнафтовов калюжеюВ»,

Там город преславний Дрогобич лежить,

Преславний, та не дуже.

РЖ хоч Борислав, Трускавець,

Стебник i другi дiти

На нього сиплють слави блиск, тАУ

Вiн якось не мiг прояснiти.

РЖ хоч дрогобицькi самi

Тож лепськi горожане,

Цибулярi i зваричi, тАУ

Все ж мiсто iх мало де знане.

Та й не скажу, щоб мало вни

О славу мiста дбали:

Щоб в свiтi вславитись, чого

Вони не виробляли!

РЖван Франко. ВлПохвала ДрогобичуВ»

У передгiртАЩях зелених Карпат, оперезаних синьою стрiчкою Тисменицi, на межi з Надднiстрянською рiвниною розкинувся стародавнiй Дрогобич.

Походження назви Дрогобич залишаiться незтАЩясованим. Побутують кiлька легенд i версiй. Одна з них говорить, нiби у сиву давнину ще на зламi першого i другого тисячолiть вiд Рiздва Христового у тому мiсцi, де мiж Дрогобичем та Бориславом лiсиста гора Тiптюж iснувало поселення Бич, оточене валами з деревтАЩяним частоколом i ровами з водою. Десь у тих часах його захопило i спалило вiйсько тюркських кочовикiв, ймовiрно половцiв. Уцiлiлi жителi на iншому мiсцi заснували нове поселення i назвали Другий Бич. З плином столiть народна традицiя обтАЩiднала цi два слова в одне, i вийшов Дрогобич.

Заслуговують уваги iншi погляди на походження назви мiста. Дехто виводить ii вiд слова "другий бiк", що пiзнiше теж злилися, бо сучасне мiсто почалось на другому боцi рiчки-потiчка Побук (тепер Серет), навпроти солеварнi. ПовтАЩязують топонiм Дрогобич i зi словом "драговина", що означаi болотисте мiсце, адже первiсна територiя мiста була справдi дуже заболоченою. Виглядаi доволi вмотивованою думка про утворення назви мiста вiд особовоi назви Дорогобит, пiзнiше сполонiзованоi.

Який вiк Дрогобича, невiдомо. Кажуть про 900, 1000 i бiльше рокiв, хоча достовiрних доказiв не подають. Тим часом найдавнiша з вiдомих документальна згадка i у мiському актi Львова i датуiться 6 листопада 1387р. Не викликаi сумнiвiв, що початок Дрогобичу дали джерела ропи тАУ солоноi води, з якоi виварюють сiль, колись дуже дорогу.

Сiль у Дрогобичi почали вивалювати i постачати на внутрiшнiй та iвропейський ринок приблизно 1000 рокiв тому. Цим займалися працiвники жупи тАУ солеварнi. Технологiя проста i збереглась донинi. У мiднi або залiзнi чани (черiнi) наливали добуту з колодязя вiдрами ропу, пiд чанами палав вогонь, вода випаровувалась, а сiль залишалась. Щороку спалювали тисячi возiв дров. Сiль продавали на розсип, у мiшках, бочках або у виглядi конусоподiбних, запечених на вогнi топок. Солевари й заснували найдавнiшу дiльницю Дрогобича тАУ Зваричi, з якоi зародилось мiсто. РД в Дрогобичi й вулиця Жупна. ДевтАЩять топок бiлоi солi, розташованi на блакитному тлi згори у низ у пропорцii 4, 3, 2, складають основу герба i прапора мiста.

Дрогобич заснували предки русинiв-украiнцiв, якi мешкали тут з прадавнiх часiв. Потiм мiсто входило до складу могутньоi Украiнськоi держави тАУ Русi зi столицею в Киiвi. Коли вона впала пiд ударами монголо-татарських орд, Дрогобич залишився в складi Галицько-Волинськоi держави.

Вiд 1339р. мiсто разом з iншими землями Галичини було зайняте королiвською Польщею. Сюди почали прибувати у все бiльшiй кiлькостi польськi чиновники, ремiсники, купцi, духовенство. За ними потягнулися представники iнших нацiональностей, зокрема iвреi, якi вже у XVII ст. займали цiле передмiстя тАУ Лан.

Пiд впливом королiвськоi адмiнiстрацii украiнське населення витiснялося з центральноi частини на околицi. За мiськими валами сформувалися передмiстя тАУ Зварицьке, Задвiрне, Плебанiя, Мiськi Загороди, Лiшнянське, Завiжне. Разом з уже згадуваним iврейським передмiстям Лан i початково заселеним передмiстям Вiйтiвська Гора вони у ХРЖХ ст. пiсля лiквiдацii мiських валiв злились i утворили мiсто Дрогобич у сучасному розумiннi.

Повiльний плин життя Дрогобича тих часiв постiйно порушувався непередбаченими подiями. Мiсто часто потерпало вiд повеней, неврожаiв, епiдемiй чуми i холери, iноземних вiйськ, що переходили через нього, непосильних поборiв. Багато разiв воно горiло, його затоплювали води Побуку i Тисменицi.

Жахлива руiна, цiлковитий занепад господарства. Небувале зубожiння населення тАУ ось що побачили австрiйськi вiйська i чиновники, коли внаслiдок першого подiлу Польщi в 1772р. Галичина опинилася пiд владою цiсарськоi династii Габсбургiв.

Нова, хоч теж окупацiйна, влада дозволила монахам-о.о.Василiанам побудувати монастир з церквою Святих апостолiв Петра i Павла i вiдкрити там першу мiську гiмназiю з украiнською мовою навчання. РЗм же передали будiвлi монастиря i костелу кармелiтiв (тепер кафедральний собор Пресвятоi Трiйцi).

Наступний потужний розвиток Дрогобича безпосередньо повтАЩязаний з початком промисловоi переробки бориславськоi нафти. "Чорне золото" черпали вiдрами просто з неглибоких колодязiв, а при свердлiннi землi воно ВлвибухалоВ» тАУ било високими фонтанами. Вiд 1860-х рр. у Дрогобичi появились першi нафтопереробнi заводи, по-тодiшньому рафiнерii. Сюди попливли iноземнi капiтали, спецiалiсти, робоча сила, а особливо пiсля побудови залiзницi через Дрогобич. Пiсля перетворення Дрогобича ВлсоляногоВ» на Дрогобич "нафтовий", швидкоi забудови камтАЩяними домами вiн набув цiлком iвропейського вигляду. Тут тiсно переплелися рiзнi стилi тАУ вiд готичного, ренесансного, барочного, класичного тАУ до електричного i модерного.

Розпочнемо екскурсiю з майдану Ринок. Основна споруда майдану тАУ ратуша. Перша мiська ратуша була деревтАЩяною. У XVII ст. стояла вже друга ратуша тАУ мурована. Центр мiста був обнесений високими валами з дубовим частоколом, глибокими ровами. Збереглися назви вулиць Завалля i Пiдвалля. До центру вели чотири брами, обабiч яких стояли обороннi вежi: брама Жупна, Угорська, Львiвська, Замкова. Мурована ратуша мала високу вежу на якiй сидiв дозорець iз трубою, що сповiщав про пожежi чи про наближення ворогiв. Перший поверх складався з кiмнат вiйта, писаря, канцелярii. Другий поверх займала велика кiмната, в якiй сидiв бургомiстр i райцi. Масивнi залiзнi дверi вели до скарбiвнi, де зберiгався "меч правосуддя" (меч ката). Ката в Дрогобичi не було. При потребi його викликали зi Львова. У пiдземних мурах ратушi знаходилася тюрма.

Сьогоднiшня ратуша тАУ п'ята за чергою тАУ споруджена в 20-х роках минулого столiття, архiтектори тАУ РЖ.Семкович, М.Никодимович. Декiлька столiть Ринкова площа була центром торгiвлi. Щопонедiлка iхали сюди возами селяни з усього повiту, i починався торг. Продавались-купувались дари землi, лiсу, рiчок, ремiсницькi вироби. У Дрогобичi XVI-XVIII ст. ремiсники обтАЩiднувались в цехи, котрi мали своi статути, герби. Цехiв було немало: ковальський, бондарський, ткацький, кравецький, шинкарський, кушнiрський, шевськийтАж Були у мiстi сiдлярi, пекарi, котлярi, "поворозники", пивовари i навiть водоноси (перший скромний водогiн у мiстi споруджено в 1552р. тАУ вiн зтАЩiднував центр iз Гiркою). У XVII ст. (1663р.) Дрогобич придбав на ратушу годинник. Центр був заселений переважно поляками, передмiстя тАУ переважно украiнцями, крiм Лану, де оселилися iвреi. У 1578р. король Стефан видав суворий наказ, за яким прибулому iврею не дозволялося перебувати в мiстi бiльше трьох днiв. Оскiльки iвреiв все бiльшало, дрогобицький староста Микола Данилкович у 1616р. ВлрозщедривсяВ» для них на недорiдний лан, звiдки й пiшла назва передмiстя.

ВлТвiй Ghetto, що зоветься Лан,

Оце-то раз дивниця:

Здаiсь, що не зрiвняiсь з ним

РЖ львiвська Зарваниця.В»

РЖван Франко. ВлПохвала ДрогобичуВ»

На Ланi в 1835 роцi вiдкрито одну з найбiльших на захiдноукраiнських землях хоральну синагогу. Незважаючи на постiйнi утиски, дискримiнацiю, частина iврейських поселенцiв, займаючись торгiвлею i ремеслом, зумiла скласти значний капiтал i поступово перебралася у центральну частину Дрогобича, де вже на початку ХХ ст. iм належала бiльшiсть домiв i склепiв.

Свiй початок з майдану Ринок бере вулиця РЖ.Мазепи. Тепер, як i в старi часи дрогобичани любили поласувати кавою. У гарному будинку №2 знаходилася цукорня купця Ю.Федевича. був то мiсцевий чоловiк, який зумiв збити капiтал i вiдкрити тут, сказати б по-сьогоднiшньому, кафе. Торгував кавою, чаiм, тiстечками, не вiдмовляв i любителям хмiльного.

З пiвденного боку площу Ринок "замикаi" кам'яна церква Пресвятоi Трiйцi. почали ii будувати в 1700р., а посвятили в 1709р. Спочатку вона правила костьолом отцiв кармелiтiв взутих при iх монастирi X

Вместе с этим смотрят:

Multiple negation

XXX летние Олимпийские Игры

РЖндустрiальна спадщина Украiни

РЖсторiя розвитку, види та функцii туризму

Автоматизация информационных систем для туристической фирмы ООО "Акварели"