Головнi шкiдники картоплi та заходи захисту культури вiд них

Харкiвський Нацiональний Аграрний Унiверситет iм. В.В. Докучаiва

Курсова робота на тему:

Головнi шкiдники картоплi та заходи захисту культури вiд них

Харкiв 2009

Змiст

Вступ

1. Видовий склад основних шкiдникiв картоплi та iх шкодочиннiсть

2. Основнi особливостi розвитку найголовнiших шкiдникiв i захиснi заходи на картоплi

2.1 Колорадський жук тАУ Leptinotarsa decemlineata Say. 2.2. Вид капустянка звичайна тАУ Grillotalpa grillotalpa Linnaeus. 2.3.Кортопляна совка - Hylralcia micacea

3. Методика виявлення та облiку кiлькостi шкiдникiв сiльськогосподарських культур

4. Захист картоплi вiд шкiдникiв

4.1 Суть методiв захисту сiльськогосподарських культур вiд шкiдникiв

4.2 Система заходiв для захисту вiд шкiдникiв картоплi

4.3 Робочий план захисту картоплi вiд шкiдникiв в господарствi

Вступ

Картопля посiдаi одне з перших мiсць серед iнших сiльськогосподарських культур за унiверсальнiстю використання в господарствi. Вона i важливою продовольчою, кормовою i технiчною культурою.

Продовольча цiннiсть картоплi визначаiться ii високими смаковими якостями та сприятливим для людини хiмiчним складом бульб. У них мiститься 14-22% крохмалю, 1,5-3% бiлку, 0,8-1% клiтковини. Бульби багатi на вiтамiни групи В, РР, каротиноiди, вiтамiн С. Вживання картоплi в iвропейськiй кухнi налiчуiться понад 200. Бульби широко використовуються для годiвлi тварин у сирому та запареному виглядi: Маi певне значення синос iз зеленого бадилля та вiдходи промисловоi переробки бульб тАУбарда жмаки та iн. Картопля i цiнною сировиною для виробництва спирту, крохмалю, глюкози, декстрину чи iншоi важливоi продукцii для господарства.

На картоплi зареiстровано близько шести десяти видiв шкiдникiв. Вiд появи сходiв i до збирання врожаю картоплю пошкоджують рiзнi багатоi днi комахи. Значно шкодять: колорадський жук, проволочнiки, несправжнi дротянки, личинки пластинчатовусих жукiв, гусеницi пiдгризаючих совок, капустянка. Вони пошкоджують листя, стебла, бульби, що значно знижуi врожай бульб. При великiй численностi шкiдникiв може бути уражено до 80%врожаю, або повнiстю весь врожай.

1. Видовий склад основних шкiдникiв картоплi та iх шкiдлива чиннiсть

На картоплi зареiстровано бiльше шести десяти видiв шкiдникiв, бiльшiсть з яких багатоi днi. З спецiалiзованих шкiдникiв найбiльш небезпечний колорадський жук.

Вiд з`явлення сходiв до збирання врожаю, картоплю пошкоджують рiзнi багатоi днi комахи. Значну шкоду спричиняють ТСрунтовi шкiдники, дротянки, несправжнi дротянки, личинки пластинчатовусих жукiв, гусеницi пiдгризаючих совок. Вони знищують пiдземну частину стебел, псують i перегризають коренi. Дротянки i несправжнi дротянки роблять у бульбах ходи. При чисельностi цих шкiдникiв в ТСрунтi 5-6 екз. на 1 м² пошкоджують 80% бульб.

Личинки пластинчатовусих жукiв на бульбах роблять округлi або продовгуватi осередки з нерiвними краями. Шкiрки на пошкоджених частинах не залишаються, що i вiдмiнною характеристикою iх шкоди вiд пошкоджень совками. Шкодить личинка травневого жука, починаючи з другого року життя.

Капустянка в основному пошкоджуi бульби, але рано на веснi до iх утворення шкодить також сходам, пiдгризаючи пiдземну частину молодих рослин.

Гусеницi пiдгризаючих совок перегризають стебла картоплi на рiвнi ТСрунту. В бульбах вигризають мтАЩякоть, не пошкоджуючи шкiрки. Листя картоплi i молодi стебла пошкоджують цiлий ряд листогризучих i комах, що смокчуть. Помiтну шкоду можуть наносити молодим сходам рiзних посадок картопляна личинка. Жуки доскоблюють епiдермiс листя, в звтАЩязку з цим вони засихають.

Листогризучi гусеницi iнодi значно шкодять лiтнiм посадкам картоплi.

Цикади, трипси переносять стовбур картоплi i iнших пасльонових, пий-персикова, велика картопляна, звичайна картопляна, крумiнна, бурякова тАУ переносять вiруси х, у, к, екругування листкiв, зморшкуватiсть.

Гусеницi совок вгризаються в нижню частину стебла, пророблюють всерединi ходи до верхньоi частини. Пошкодженi стебла втАЩянуть i обламуються.

Таблиця 1

2.1 Колорадський жук тАУ LeptinotarsadecemlineataSayРодина листоiди тАУ ChrysomelidalРiд твердокрилi - Coleoptera

Поширений скрiзь. До середини 60х рр. колорадський жук зтАЩявився в Данii, Грецii, Болгарii, Терцii, Сирii на Болгарських островах в Середземному морi. На територii СНД зтАЩявився вперше в 1949 р. В теперiшнiй час жук займаi територiю на Американському континентi вiд Тихого до Атлантичного океану, пiвдень Канади, Мексика, пiвнiчнi райони. На РДвропейському континентi майже в усiх захiдних краiнах РДвропи i СНД.

Жук в 12-мил., жовтий або червоно-жовтий, рiдке жовто-бурий з бiльш свiтлими надкрилами i темними плямами на головi i передньоспинцi. Тiло коротко-овальне, сильне, випукле, блискуче. На надкрилах 10 чорних смужок. Яйце 0,8-1,4 мил. Червоно-жовте, видовжено-овальне, блискуче, личинка до 10 мил., молодшого вiку тАУ сiра, старшого тАУ червоно-жовта.

Тiло липке, мтАЩясисте, червоподiбноi форми зверху випукле, знизу плоске, особливо опукле у середнiй частинi, покрите рiдкими щетинками. Лялечка 10-12 мил. Жовтогарячого-жовтого або червонувата.

Зимуi iмаго в ТСрунтi на глибинi 10-30см. Пiд час зимiвлi частина iх гине тАУ до 42%, якi зимують на глибинi 10см. Частина популяцii пiсля розмноження можуть зимувати на другий рiк. Весною iмаго живляться, вiдкладають яйця i вiдмирають в кiнцi червня-липнi. В клiмату Украiни в 3 декадi травня вихiд при температурi не нижче 15В°С, i ТСрунту 13-14В°С. Вихiд розтягуiться на 1-1,5 мiсяцi. Деякий час вони знаходяться на поверхнi ТСрунту, потiм через 2-3 днi починають поiдати молодi листки картоплi. На 3-5 день пiсля виходу з ТСрунту iмаго спаруiться i самки вiдкладають яйця на нижню сторону листка кучками, по 28-30, iнколи до 70 яiць в кожнiй кладцi. Плодовитiсть 900-1600. Ембрiональний розвиток вiд 6-18 днiв. Оптимальна температура для ембрiонального розвитку 20-22В°С, при температурi 12В°С ембрiональний розвиток не вiдбуваiться. Личинки живляться листям 18-24 днi. Закiнчив розвиток личинки уходять в ТСрунт на глибину 8-10см i зариваються

Розвиток лялечки 12-21 день. Молодi iмаго зтАЩявляються в липнi, частина iх не вiдкладаi яiць i уходе на зимiвлю. Кладка яiць вiдмiчаiться в кiнцi липня тАУ початку серпня. Плодовитiсть 130-400 яiць. Закiнчивши живлення зариваються i iмаго 2 генерацii виходе з лялечки в 2 половинi серпня, недовго живиться i уходе на зимiвлю. У жукiв спостерiгаiться зимова дiапауза, яка йде 2-4 мiсяцi( кiнець лiта тАУ до холодiв), зимова сплячка тАУ з настанням холодiв i до зими, лiтня дiапауза тАУ до мiсяця в найбiльш жаркий перiод вона вiдбуваiться, лiтнiй "сон" тАУ всерединi лiта i продовжуiться 10 днiв, затяжна дiапауза тАУ бiльше 1 року, повторна дiапауза тАУ кiнець серпня тАУ початок вересня. Ареал поширення колорадського жука коливаiться вiд вiдносноi вологостi, повiтря 30-80%, а оптимальна 65-75%. Сильнi дощi i вiтри визивають загибель жукiв i особливо личинок. Висока вологiсть ( вище 80-85%) i низька нижче 40-45%, вiдносна вологiсть повiтря негативно впливаi на ембрiональний розвиток. Оптимальна температура для розвитку личинки 23-28В°С, при цьому продовжнiсть стадii личинки 9,2 днi; при температурi 24В°С тАУ 13,5 днi. При температурi 46-48В°С настаi теплове оцiпенiння жукiв, при температурi 48-55В°С тАУ загибель личинок. Оптимальна температура для розвитку лялечки являiться 22-24В°С, при цьому метаморфiзм закiнчуiться через 5-8 днiв.

Обмеження температури до 18В°С понижуi розвиток лялечки до 10-16 днiв. Частi дощi в перiод лялькування призводить до смертi серед лялечок i молодих жукiв. В жаркому сухому ТСрунтi лялечка не може перейти на iмаго, а жуки якi народилися не можуть вибратись на поверхню ТСрунту. Жуки, що перезимували та вийшли в травнi тАУ червнi, можуть здiйснювати перелiт при температурi вище 25В°С. Активнiсть жукiв не змiнюiться в залежностi вiд вологостi при високiй ii значностi, вiд 55% i вище, тодi як низька вологiсть на жукiв дii пригнiчуючи, при вологостi 5% жуки стають нерухомi, при всiх температурах в межах оптимальноi. Висока температура разом з низькою вологiстю тАУ скорочуi життiдiяльнiсть жукiв, знижуi активнiсть жукiв. Висока температура може знизити кладку яiць i загальну плодовитiсть. При температурi нижче 10-13В°С жуки i личинки стають малорухомi, перестають живитись. При сильному вiтрi спускаються до основи рослин, ховаються за грудочки ТСрунту.

Колорадський жук зимуi на великiй глибинi i не пiдвергаються дii низьких температур.

Для жукiв в зимовий перiод сприяють загибелi позитивнi температури, якi стимулюють пробудження жукiв. Жуки, якi зимують на глибинi 10см гинуть вiд коливання температур. Зимою гине бiльше жукiв, коли ТСрунт вологий. На вихiд жука впливаi температура i вологiсть. Жуки i личинки володiють високою свiтлочутливiстю. Нiжнiй порiг чутливостi до свiтла близько 0,1. Люкса. Жук володii чiтко вираженою фотоперiодичною реакцiiю, яка реагуi настання дiапаузи. Колорадський жук являiться видом з широким дiапазоном ефективних випромiнювань. Для нього ефективними виправляються частина спектру 423 i 675мм, тобто вiд фiолетового до червоного. Довжина хвилi вище 700мм. Сприймаiться жуком як повна темнота.

Личинки гризуть мтАЩякоть листя з нижньоi сторони, поступово переходять на верхню сторону i обгризають листя повнiстю, залишаючи лише жилки. На плодовитiсть самок впливаi сорт картоплi, чим кращий сорт, тим бiльша плодовитiсть, i кiлькiсть вiтамiну Е (30-40%). Личинка I-II,III,IV вiкiв зтАЩiдаi 3мг-110мг. За стадiю личинки зтАЩiдаi 780мг. Корму. Жук лiтньоi генерацii зтАЩiдаi тАУ в 2 бiльше нiж самець. 1 жук за весь час живлення зтАЩiдаi бiля 4г. корму, тобто в 5 разiв бiльше личинки. Шкодочиннiсть посилюiться тим, що стадiя живлення присутня весь вегетативний перiод. Найкращiм кормом колорадського жука являiться картопля хоча вiн пошкоджуi всi культури з родини Пасльоновi. Рослини, ураженi в раннiй перiод i в рiзний перiод, пошкодження для них вливаiться менш шкiдливiша. Найбiльш чутливi тАУ в перiод цвiтiння i в перiод завтАЩязування бульб.

Дефомiанiя в цей час на 20,40,80% викликаi зниження врожаю 14,15,25%. Пошкодження кущiв картоплi в цей перiод 10 личинками призводить до зниження врожаю на 1,1-9,0%, 25 на 17,5%, 40 на 16,7-45,3%. В перiод закладки бульб 10 личинок якi пошкоджують, знижують врожай на 10-15% при 15 личинках -50%, при 40-50 врожаю не було.

Заходи боротьби: пiсля збирання картоплi оранка або культивацiя ТСрунту з вибиранням бульб, якi залишились для запобiгання зтАЩявлення самосiву який являiться резервацiiю колорадського жука i внесення добрив i пiдживлення i своiчасне рихлення, окучення i прополка для пiдвищення стiйкостi картоплi; скошування бадилля перед збиранням. При розселеннi личинок i жукiв 10% рослин картоплi посiвiв обприскування 1-2 рази рекомендованими iнсектицидами. Проти личинок ефективнi бiопрепарати.

Використання штучноi передзбиральноi дефолiацii тАУ для скорочення фiзiологiчного дозрiвання бульб. Знищення бадилля в передзбиральний перiод. Змiна строкiв садiння картоплi. Випуск природних ворогiв: клоп перил юс, клоп подiзус, мухи тахiни, роду Doryphorophage, жужелиця сибiл, жужелиця, златоглазки, кокумелiди, хижi клопи, корiвка, семикрапковка, павуки, бокохiд та iн.

2.2 Основнi особливостi розвитку найголовнiших шкiдникiв i захиснi заходи на картоплi

Систематичне положення.

Вид капустянка звичайна тАУ Grillotalpa grillotalpa Linnaeus.

Родина капустянки тАУ Grillotalpiolae

Рiд прямокрилi тАУ Ortopfera

Поширенiсть.

Поширення в усiх зонах на добре зволожених, у тому числi зрошуваних землях. Дуже поширене у Захiднiй РДвропi, центральних та пiвденних районах iвропейськоi частини СНД, у Криму, на Кавказi, в Казахстанi, Туркменii, Переднiй Азii, Пiвнiчнiй Африцi. (Дрозд,2000).

Дiагностичнi ознаки виду

Довжина тiла дорослоi комахи 35-50мм, зверху вона темно-брудно-буре, знизу бурова то-жовта з шовковистим блиском. Надкрилля широкi, лопатоподiбнi з чiткими темно-бурими жилками, досягають половини довжини черевця. Крила великi, складаються вiялоподiбно, виступають вздовж черевця у виглядi зогнутих вниз джгутикiв. Гомiлки заднiх нiг зверху з внутрiшнього боку з 4-5 шипами. На кiнцi черевця i довгi опушенi цепки.

Яйце за розмiром та формою нагадують зерно проса, дiаметром 3-3,5мм, жовтi з коричневим нашаруванням та зеленкуватим вiдтiнком.

Личинки iмаго подiбнi, завдовжки в першому вiцi тАУ до 15мм, другому тАУ до 20, третьому тАУ до 25 i в четвертому тАУ до 35мм. Кiлькiсть членикiв на вусиках вiдповiдно: 34;70;85 та 100. У личинок четвертого вiку зтАЩявляються зачатки крил завдовжки до 2мм. Пiсля 5-6г7о линянь досягають 7-8мм.

Лялечка вiдсутня тому, що капустянка з неповним перетворенням тАУ яйце - личинка-iмаго.(Рис.1). (Литвинов, РДвтушенко, 2005).

Бiологiчнi та екологiчнi особливостi виду.

Капустянка живе у ТСрунтi i лише зрiдка зтАЩявляiться на поверхнi тАУ в сутiнках та вночi, що навiть лiтаi. Досить добре плаваi i може долати значнi воднi перешкоди. Пiд час повенi на рештках рослин, iнших предметах цiлi колонii капустянки пасивно мандрують за водою на значнiй вiдстанi.

Нори прокладаi у виглядi довгих горизонтальних ходiв пiд самою поверхнею ТСрунту. Зимовi ходи значно глибшi у дорослих особин 60-120см, у личинок 30-55см. Зимують дорослi особини та личинки починаючi з 3-го вiку. Весняна ре активацiя розпочинаiться залежно вiд погодних умов. У верхнiх шарах починаi зтАЩявлятися, коли грунт на глибинi 20-30см прогрiваiться до 8,5-10В°С. Масовий вихiд та початок живлення тАУ за температури 12-15В°С. Пiсля спарування самицi вiдкладають яйця. Залежно вiд фiзiологiчного стану самицi тАУ вiд 205 до 650 штук i бiльше. У лiсостепу та на Полiссi, починаючi з другоi третi декади травня тАУ до початку вересня. В перилках значно ранiше, Ембрiональний розвиток залежно вiд температури триваi 10-20 i бiльше днiв. Масовий вихiд личинок в Лiсостепу середина червня тАУ закiнчення липня. Личинки пiсля виходу з яiць залишаються у гнiздi 2-3 тижнi. Починаючи з другого вiку вони живляться корiнцями рослин, перегноiм. А пiзнiше споживають рослину та тверду iжу. Живлячись i прокладаючи корм капустянка перегризаi корiння рослин, виiдаi бульби, коренеплоди та кореневища. Особливо небезпечна в ранньовесняний перiод, коли живиться молодими рослинами. У серпнi тАФ вереснi популяцiя складаiться переважно з личинок третього тАФ четвертого вiкiв i дорослих комах. Повний цикл розвитку в лiсостепу триваi 1,5-2 роки.

Для того щоб успiшно регулювати чисельнiсть будь-якого шкiдника, насамперед слiд добре знати найбiльш несприятливi у його розвитку так званi критичнi перiоди. Комахи у станi дiапаузи дуже стiйкi проти багатьох несприятливих умов тАФ низьких та високих температур, вологостi, дii токсичних речовин, радiоактивного опромiнення. Бiльшiсть з них у станi дiапаузи витримуi температури мiнус 20-30В°С. Тим часом для капустянки критична межа тАФ нижче 2-3В°С.

Капустянка любить бiльш вологi мiсця i низьку температуру, при вологiй температурi 25-27В°С, i низькiй вологостi вона починаi мiгрувати шукаi бiльш вологi ТСрунти, для умов iснування.

Характерною особливiстю шкiдника i те, що вiн не вiдзначаiться високим рiвнем зимостiйкостi. Зимуi у досить вузьких дiапазонах температур та вологостi, залягаi досить глибоко: на глибинi 60-80см, iнодi дорослi особини тАФ на глибинi 1,2-1,4м. Температура у мiсцях зимiвлi не повинна бути взимку нижчою за +2-3В°С, якщо буде нижча температура, то доросла особина загине. В камерi де зимуi капустянка, вологiсть ТСрунту маi становити 75-95% , якщо бiльше вона може загинути, або не зможе розмножатися. Встановлено, що загибель личинок 3-го вiку внаслiдок несприятливих умов зимiвлi становить 50-85%, тодi як 4-го i старших видiв гине 12-17%. Запас жиру в комахах що йдуть на зимiвлю на оброблених землях тАФ 25-45%, у тих, що зимують у березi рiчок тАФ 34-56%.

Характер пошкоджень виду

Капустянка тАФ типовий полiфог. Пошкоджують злаки тАФ пшеницю, жито, рис, ячмiнь, поiдають вiяльнi зерна пiдгризаючi та перегризаючи пiдземнi частини рослин (корiння та коренеплоди), а також сходи та молодi рослини. Шкодять практично всiм технiчним, кормовим, овочевим культурам, саджанцям та молодим рослинам плодових, ягiдних та декоративних культур як у ТСрунтi, так i в парниках. Живляться також багатьма видами ТСрунтових безхребетних.

Ритмiка трофiчноi активностi, а вiдтак тАФ шкодочиннiсть капустянки на сiльськогосподарських угiддях дiлиться на три умовних перiоди: ранньовесняний, весняно-лiтнiй та осiннiй.

Ранньовесняний перiод, рацiон шкiдника складаiться переважно з рослинноi iжi, що становить 60-75%, загального обсягу живильноi маси, тваринноi iжi, 30-40%, та механiчних домiшок 6-8%, що сприяють процесу травлення.

Весняно-лiтнiй перiод обсяг всiii iжi 75-85%, тваринноi лише 12-16% i механiчних домiшок 1,5-3,5%. Саме в цей перiод найбiльша шкодочиннiсть капустянки. Особливо це спостерiгалося в 1998-1999 рр. коли картоплi в приватному секторi було пошкоджено близько 35%, капусти -45%, цибулi-20%, бурякiв - 30%. За високоi чисельностi шкiдникiв без заходiв захисту, урожай овочiв та картоплi на окремих площах був майже цiлком знищений. Тривалiсть весняно-лiтнього перiоду 160-170 днiв.

Осiннiй перiод, тривалiсть 60-70 днiв. Рослинна iжа, що становить 80-90%, тваринноi лише 4-6% i механiчних домiшок 2-4%. У цей перiод шкiдники готуються до тривалоi зимiвлi i живляться здебiльшого плодами, бульбами та стеблами рослин.

Заходи захисту

Механiчнi пастки, металева пастка складаiться з мiсткостi заввишки до 30см, дiаметром 20см. У верхнiй частинi банки роблять чотири отвори тАФ вiкна, в якi вставляють спрямовуючi смужки з рiзного матерiалу завдовжки 20-30см i шириною 4-5см. Банку закопують так, щоб ii верх був на рiвнi поверхнi землi, це застосовують на невеликих площах.

Природнi ситомофоги, паразити, хижаки, нематоди, хвороботворнi мiкроорганiзми та птахи тАФ основнi вороги капустянки (Дрозд,2000).

У перилках для знищення капустянки застосовують прилади, на 1кг ячменю беруть30г соняшниковоi олii i 50г iнсектициду. Принаду в кiлькостi 30-50г на рощу рiвномiрно загортають у ТСрунт на глибину 2-3см. На присадибних дiлянках капустянку виловлюють за допомогою ловильних ям. Ловильнi ями завглибшки 60-80см, закладають восени гноiм( бажано кiнським) куди на зимiвлю збираються комахи. В холодну пору гнiй викладають з ям i розподiляють по ТСрунту тонким шаром. За низьких температур капустянка гине.

2.3 Картопляна совка тАФ Hylralcia micacea

Родина совки - Noctuidae

Ряд лускокрилих тАФ Lepydoptera.

Найбiльш чисельна в Полiссi i Лiсостепу. В СНД зустрiчаiться в Нечорноморськiй зонi.

Метелик 28-40мм. Переднi крила вiд сiрувато-жовтого до сiрувато-коричневого забарвлення з червоним вiдтiнком, поздовжнi лiнii коричневi, круглi i нитковиднi плями того ж кольору, що i фон крила, заднi крила сiрувато або розувате-жовтi з темною смугою в вершинi третини крила. Яйце 0,7-0,8 мм, змiнного забарвлення вiд жовтувато-бiлого до червоно-жовтого. Гусениця 40-50мм, вiд свiтло-жовтого до м'ясисто-червоного забарвлення, вздовж спини червонувата смуга, грудний i анальний щитки бурi, щетинки розмiщенi на бурих щитках дихальце чорнi. Лялечка 17-25мм, жовто-бура.

Зимують яйця за пiхвами листкiв багаторiчних злакових трав тАУ пирiю повзучого, тимофiiвки, вони розмiщенi групами, частiше по 20-60 яiць в 2 або 1 ряд. Гусеницi вiдроджуються в травнi, живляться спочатку листками, потiм стеблами злакiв, в 2-3 вiцi переходять в товстостебельнi рослини. Вони мають 5, рiдко 6 вiкiв. Заляльковуються на початку липня, в ТСрунтi бiля пошкодженоi рослини на глибинi 5-15см. Розвиток лялечки 13-30 днiв. Метелики лiтають з кiнця липня до середини жовтня, вiдкладають яйця групами, iнодi до 200шт. Плодовитiсть 260-480 яiць 1 поколiння за рiк. Гусеницi крiм картоплi пошкоджують рiвень хмiль, томати, люднi i iншi культурнi i засмiчуючи, дикi рослини; (малину, полуницю, цукровий буряк, щавель, цибулю, капусту, iнодi ячмiнь, жито, водяний щавель, канатик).

Гусiнь в стеблах прогризаi отвори декiлька вище кореневоi щитки, робить хiд всерединi стебла вверх. Досягнувши тонкоi частини стебла, опускаiться вниз i переходить на наступне стебло або рослину. Пошкодженi стебла втАЩянуть i засихають, при високiй вологостi загнивають. Бульби не пошкоджую, але врожай бульб може знижувати до 80% i бiльше, зменшуi його товарнiсть.

Найбiльш чисельна в вологi роки з помiрною температурою. Шкодочиннiсть пiдвищуiться в роки з великими опадами в сирих, понижених мiсцях, особливо на дачах, в першiй половинi лiта.

Заходи боротьби: обприскування посiвiв при зтАЩявленнi уражених рослин тими препаратами що i проти колорадського жука ( Акпеара 25% в.г.; Регент 80% в. г., Аррiво 25% к.е. та iн.)

Агротехнiчнi i бiологiчнi заходи i знищення на полях злакових буртАЩянiв, скошування обочин дорiг, межi; глибока зяблева оранка з передплужником; обробка мiст резервацii шкiдника в п-д масового вiдкладання яiць. Випуск трихограми (30-50тис.шт. на 1га).

Знищення залишкiв врожаю, слiдити за тим, щоб чистими були не тiльки поля, але й обочини. Використання агротехнiчних методiв.

Попередження завозу i поширення шкiдника в новi райони, виконання карантинних заходiв. Перед садибна фумiгацiя бульб картоплi. Знищення пасльонових буртАЩянiв, обгортання кущiв, не допускати оголення бульб, викопка врожаю до висихання, стебел i вивiз iх з поля, знищення рослинних решток i глибока оранка.

3. Методика виявлення та облiку кiлькостi шкiдникiв сiльськогосподарських культур

На Украiнi розвиваiться близько 60 видiв шкiдникiв, переважна бiльшiсть яких належать до багатоiдних. РЖз спецiальних шкiдникiв найбiльш небезпечний i шкодочинний колорадський жук. Насiнники картоплi пошкоджують i iншi комахи, що переносять комплекс вiрусних захворювань.

Колорадський жук (Leptinotarsa lecemli тАУ neata Say) тАУ поширений шкiдник картоплi. Огляди посiвiв картоплi, томатiв, баклажанiв та iнших пасльонових культур для виявлення шкiдника i встановлення заселеностi починають з перiоду появи сходiв картоплi.

При обстеженнi незалежно вiд розмiрiв поля оглядають по 10 кущiв у 10-20 мiсцях. Проби розмiщують рiвномiрно у шаховому порядку. Оглядаючи кожний кущ у пробi, вiдмiчають наявнiсть i кiлькiсть яйцекладок, кiлькiсть кущiв, заселенiсть жуками i личинками, середньо чисельнiсть шкiдникiв на один кущ i пiдраховують процент заселення. Пiд час облiку вiзуально реiструють фазу розвитку картоплi: повнi сходи, формування ярусiв листкiв, завтАЩязування бутонiв, викидання бутонiв ( по одиноке, масове), початок(5-10%) цвiтiння, масове(40-60%) цвiтiння, закiнчення цвiтiння, тощо. Слiд визначити що найбiльш вiрогiднi строки виплоджування личинок першого поколiння в Украiнi тАУ 25-29 травня, а масова поява личинок першого вiку тАУ кiнець першоi тАУ початок другоi декади червня. Залежно вiд часу садiння картоплi та появи сходiв цi строки оптимальним для початку хiмiчних обробок. Насамперед обробляють присадибнi дiлянки i раннi сходи, де розвиток шкiдника випереджаi основнi посiви на 7-10 днiв. Вважаiться що хiмiчнi обробки доцiльнi при заселеннi 2-5% кущiв картоплi жуками, що перезимували, у фазi розвитку тАУ сходи 15-25см. Проти личинок виробничi посiви картоплi обробляють на початку бутонiзацii, при середнiй чисельностi 20 личинок молодих вiкiв на кущ i 5-8% заселення картоплi.

РЖснують методи виявлення та облiку шкiдникiв i хвороб можна роздiлити на вiзуальнi i приладнi.

Вiзуальнi методи заснованi на безпосередньому оглядi та пiдрахунках шкiдникiв i пошкоджених ними органiв рослин. За технiкою виконання вони можуть бути маршрутними або детальними, а залежно вiд того, якi органи рослини пошкоджуi шкiдник, дiлиться на облiки в ТСрунтi, його поверхнi, на рослинах чи всерединi окремих iх органiв.

У ТСрунтi визначають чисельнiсть шкiдникiв, що зимують або розвиваються в ньому i шкодять рослинам, живлячись корiнням, стеблами та iншими органами (колорадський жук, дротянки, вiдгризаючи совки та iн.), методом ТСрунтових розкопок. Залежно вiд часу проведення розрiзняють осiннi, веснянi, (контрольнi) й вегетацiйнi (перiодичнi) ТСрунтовi розкопки, а вiд глибини тАУ мiлкi (до 10см), звичайнi (до 45-50см) та глибокi ( на 65см i глибше).

Найчастiше з метою виявлення комплексу ТСрунтових шкiдникiв, розкопують ями розмiром 50 ×50см i глибиною 30см.

Кiлькiсть iх на кожному полi встановлюють вiдповiдно до вимог статистичноi обробки кiлькiсних показникiв чисельностi шкiдникiв, а також залежно вiд розмiрiв поля. Мiнiмальна кiлькiсть ям розмiром 0,25кв.м. становить: на полi з площею до 10га тАУ 8, вiд 10 до 15га тАУ 12,вiд 50 до 100 тАУ 16. Масовi розкопки з метою обмежень проводять у вереснi тАУ жовтнi, в цей час доцiльно визначити чисельнiсть личинок пiдгризаючих совок та iн. Облiковувати навеснi, коли вони пiднiмаються в верхнi шари грунту.

Метод облiкових дiлянок застосовуiться для визначення чисельностi шкiдникiв, що живуть вiдкрито ( хлiбнi жуки, цикадки, птАЩявицi та iн.) Найчастiше на 100га площi беруть16 проб, на кожнi додатковi 50га тАУ ще й проби. Розмiщують iх рiвномiрно в шаховому порядку або по дiагоналi.

Метод облiкових рядкiв та облiкових рослин подобний до методу облiкових дiлянок, рiзниця полягаi в тому, що замiсть дiлянок визначеного розмiру, обстежують вiдповiдну кiлькiсть рядкiв довжиною 0,25, 0,5 i 1кв.м, або ж вiдповiдну кiлькiсть рослин чи стебел.

Метод рослинних проб застосовують для виявлення прихованих шкiдникiв. Вiн вiдрiзняiться вiд методу облiкових рослин лише тим, що рослини обстежують не безпосередньо на полi, а аналiзують пiсля iх вiдбирання.

Метод ентомологiчного насiння застосовують для виявлення i облiку дрiбних та рухливих комах, що живуть у травостоi. Для цього використовують ентомологiчнi сачки. Пiсля кожних 10 комах тАУ аналiз комах на мiсцi або висипаi iх у морилку. При великiй кiлькостi шкiдникiв комахи збiльшують до 50.

Приладнi методи виявлення та облiку шкiдникiв сiльськогосподарських рослин заснованi на використаннi рiзних пристроiв вiд найпростiших типу ентомологiчного сачка i ТСрунтових пасток до складних комптАЩютерiв.

ТРрунтовi пастки закопують так, щоб верхнiй край перебував на рiвнi ТСрунту або нижче. Зверху над ними встановлюють кришки. Пастку заповнюють 2-4% формалiном на 1/3. На полi ставлять пастки з використанням статевих феромонiв.

Використовують бiоценометри, що складаiться з квадратноi основи i сiтчастого мiшка. Бiоценометри встановлюють у потрiбних мiсцях, на ТСрунт, сiтчастий мiшок з накритими рослинами нахиляють у бiк i струшують з них комах. Потiм мiшок знiмають i облiковують комах.

Для облiку дрiбних комах використовують ящик Петлюра. Це пiрамiда без дна. Пiд час облiку обсиплювач рухаiться проти сонця i в потрiбних мiсцях швидко встановлюi ящик, пiд рядок рослин, з яких сполохують комах. Вони потрапляють у ящик i заплутують у ватi, де iх i пiдраховують. Використовуючи також астрацiйнi вловлювачi, свiтлопастки, застосовують харчовi прилади, феромоннi пастки.

4. Захист картоплi вiд шкiдникiв

4.1 Суть методiв захисту сiльськогосподарських культур вiд шкiдникiв

До основних методiв захисту сiльськогосподарських культур належать: Органiзацiйно-господарський, агротехнiчний, селекцiйно-генетичний, бiологiчний, хiмiчний, фiзико-механiчний, бiотехнiчний, карантинний.

Органiзацiйно-господарський тАУ ряд профiлактичних i заплановано-господарських заходiв з врахуванням зонального прогнозу: складання робочих планiв i економiчнi обчислення по захисту посiвiв i насаджень вiд шкiдливих органiзмiв, придбання засобiв захисту рослин, технiки та iнше, облiк садибного матерiалу, вибiр дiлянок для закладання садiв та iнших насаджень, ремонт агротехнiки, складiв, учiння робочих технiцi безпеки при роботi з пестицидами.

Агротехнiчний метод. Основа агротехнiчного методу тАУ створення сприятливих умов для росту i розвитку сiльськогосподарських культур i менш неблагоприiмнi умови для шкiдливих видiв комах. Деякi агро прийоми носять профiлактичний характер, iншi можуть визвати iх частинну або повну загибель. Рацiонально построiний комплекс агротехнiчних заходiв часто зупиняi масове заселення шкiдник

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi