Екокономiчна ефективнiсть виробництва картоплi

Вступ

Картопля i одним з основних продуктiв харчування, а також дуже важливим i практично незамiнним кормом для худоби. Крiм того, вона i цiнною технiчною культурою, що використовуiться в промисловостi для виробництва крохмалю та спирту.

Саме тому дуже важливим i вивчення виробництва цiii культури в Украiнi, визначення економiчноi ефективностi виробництва ii. На основi цих дослiджень потрiбно зробити шляхи усунення недолiкiв, якi спричиняють збитковiсть або низьку ефективнiсть галузi картоплярства.

Для свого дослiдження я обрала ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ», що знаходиться в селi Стольному Менського району на Чернiгiвщинi. Це пiдприiмство маi досить сприятливi природно - клiматичнi умови для вирощування картоплi. Виробництво цього виду продукцii в господарствi i прибутковим. Моi завдання полягаi у досконалому вивченнi процесу виробництва, окремих його показникiв, вивчення умов, у яких знаходиться ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ» для того, щоб розробити напрями для усунення недолiкiв, пiдвищення рiвня рентабельностi та загальноi ефективностi виробництва картоплi.

Роздiл 1. Науковi основи економiчноi ефективностi виробництва картоплi

1.1 Народногосподарське значення виробництва картоплi

Картоплярство тАУ велика галузь сiльВнськогосподарського виробництва, яка маi важливе народногосподарське значення.

Картопля тАФ культура унiверсальна. Вона водночас i продуктом харчування, сировиною для переробноi промисловостi та високоякiсним кормом для худоби. Вмiст сухих речовин у картоплi становить 25 %, з яких 16тАФ20 % припадаi на крохмаль. З 1 га посiвноi площi культура забезпечуi у 2,5тАФ3 рази бiльший вихiд сухих речовин, нiж пшениця, жито, ячмiнь чи овес. Бульби картоплi мiстять багато вуглеводiв, бiлка, вiтамiнiв та iнших поживних речовин, необхiдних для харчування людини. Зокрема, бiлок вiдзначаiться високою бiологiчною цiннiстю, оскiльки включаi незамiннi амiнокислоти, зокрема валiн, лiзин та iн. Маючи добрi смаковi якостi та високу поживнiсть, картопля пiдвищуi засвоiння людським органiзмом iнших продуктiв харчування.

У продовольчому балансi культура посiдаi друге мiсце пiсля хлiба, тому в народi ii називають другим хлiбом. За нормами харчування залежно вiд зони в середньому людинi потрiбно на рiк 110 тАФ120 кг картоплi. Фактично протягом 1980тАФ1995 рр. в Украiнi на душу населення ii споживалося 133тАФ116 кг.

Крiм того, картопля тАФ цiнна технiчна культура, сировина для виробництва крохмалю та спирту. При переробцi 1 т картоплi з вмiстом крохмалю 17,6 % можна одержати 112л спирту, 55кг рiдкоi вуглекислоти, 0,39л сивушного масла i 1500л барди. Продукти переробки культури використовують у рiзних галузях промисловостi i найбiльше в харчовiй, хiмiчнiй, текстильнiй, шкiрянiй та лакофарбовiй.;

У поiднаннi з iншими кормами картоплю широко використовують для годiвлi практично всiх видiв худоби i птицi. При врожайностi 200 ц/га одержують 58 ц к. од. за виходом iх з 1га картопля переважаi багато iнших сiльськогосподарських культур.

У системi рацiонального ведення землеробства картопля маi велике значення. Вона тАФ добрий попередник для баВнгатьох сiльськогосподарських культур, особливо зернових. Прирiст урожаю зернових, якi висiвають пiсля картоплi, становить 2тАФ3 ц/га, що i результатом пiслядii внесених пiд картоплю органiчних та мiнеральних добрив. У структурi посiвних площ колективних, державних i мiжгосподарських пiдприiмств питома вага картоплi становить 4%.

Картопля маi високу норму садiння (майже третину iснуючого рiвня ii врожайностi). Це необхiдно враховувати при визначеннi економiчноi ефективностi вирощування культури. Картопля тАФ високотоннажна й мало транспортабельна культура, що треба мати на увазi при розмiщеннi ii посiвiв. Зберiгання картоплi обходиться дорого i супроводжуiться значними втратами, що негативно впливаi на рiвень собiвартостi та ефективнiсть виробництва. У громадському секторi вирощуiться лише до 6 % валовоi продукцii картоплi, решта тАФ в господарствах населення. За обсягом споживання та географiчною поширенiстю ця культура займаi одне з провiдних мiсць в Украiнi. Крiм того, продукцiя картоплярства значною мiрою використовуiться як фураж, а також як технiчна сировина для виробництва крохмалю, спирту тощо.

Виходячи з iсторичних, природно тАУ клiматичних та економiчних умов, формування ринку картоплi маi специфiчнi особливостi. Вони зумовлюються рядом факторiв, зокрема ступенем розвитку матерiально-технiчноi бази i науково-технiчного прогресу в галузi, органiзацiiю селекцiйно-насiнницькоi роботи, а також розвитком переробноi промисловостi.

У межах СНД зосереджено до 35 % свiтових посiвiв картоплi й понад третину ii валового збору. Основнi посiвнi площi розмiщенi переважно у трьох державах: Росiйськiй Федерацii (55 %), Украiнi (24 %) i Бiлорусi {11 %). Протягом останнiх рокiв у розмiщеннi картоплi вiдбулися значнi змiни тАФ вона поширилася на пiвденний схiд та пiвдень Украiни. ii, як i зерно, вирощують повсюдно, проте найбiльшу кiлькiсть тАФ на Полiссi, зокрема в Чернiгiвськiй, Волинськiй та Житомирськiй областях.

За 1940тАФ1995 рр. посiвнi площi картоплi значно коливалися i скоротилися на 25 %. Проте за рахунок змiни врожайностi валовi збори ii порiвняно з довоiнним перiодом практично залишилися на тому ж самому рiвнi. Державнi закупiвлi також коливалися, а в останнi роки зменшилися.

Найбiльшу питому вагу в державних закупiвлях маi Чернiгiвська область тАФ близько 25 % загального iх обсягу.

Урожайнiсть картоплi коливаiться по областях. При середнiй урожайностi в Украiнi 105 ц/га у Житомирськiй та Чернiгiвськiй областях одержано по 148 ц/га, а в Днiпропетровськiй, Донецькiй тАФ по 40 ц/га. В основному цим i пояснюються перевезення картоплi на значнi вiдстанi.

Скорочення посiвних площ можна розглядати як позитивне явище, по-перше, з погляду заощадження садивного матерiалу та зменшення пов'язаних iз цим витрат на його зберiгання, по-друге, зменшення витрат на вирощування картоплi i, по-третi, використання зазначених площ пiд посiви iнших, зокрема кормових, культур.

Необхiдно вiдзначити, що постачання населення картоплею з боку державних органiзацiй останнiм часом зменшуiться, а самозабезпечення та колгоспний ринок розширюються.

Як уже згадувалося, картоплю вирощують повсюди, але ii розмiщення на територii Украiни характеризуiться значною нерiвномiрнiстю. Найбiльша питома вага ii в структурi посiвних площ на Полiссi, де вона займаi 16тАФ20 %. Природнi умови цiii зони найсприятливiшi для розвитку картоплярства. Велика кiлькiсть картоплi звiдси вивозиться в промисловi центри Донецько-Приднiпровського економiчного району.

Значнi площi картоплi розмiщенi в лiсостеповiй зонi, де питома вага ii в структурi посiвних площ становить близько 8 %. Тут картоплю в основному використовують для харчування населення та годiвлi сiльськогосподарських тварин, а незначну частину тАФ як сировину для переробноi промисловостi.

У степовiй зонi питома вага картоплi в структурi посiвних площ становить лише 1,5%. Тут ii виробництво не задовольняi навiть потреби мiсцевого населення, особливо мiського, тому велика кiлькiсть бульб завозиться з Полiсся.

Взагалi у вирощування картоплi спостерiгаються такi закономiрностi: значнi площi технiчних сортiв зосередженi в районах розмiщення спиртовоi та крохмале-патоковоi проВнмисловостi, продовольчоi тАФ навколо великих мiст i промислових центрiв, кормовоi картоплi тАФ переважно в районах розвинутого тваринництва, особливо свинарства.

Виробництво картоплi концентруiться у примiських зонах з метою кращого постачання мiст та промислових центрiв i скорочення витрат на ii доставку споживачам. Така територiя, як правило, знаходиться в межах вiдповiдноi областi, але для Киiва, Харкова та iнших великих мiст вона може бути розширена за рахунок iнших областей.

У примiських зонах вирощування картоплi маi своi особливостi. Навколо великих мiст i промислових центрiв створенi спецiалiзованi державнi пiдприiмства. Тут вищi рiвнi концентрацii посiвiв культури та iнтенсифiкацii вирощування, бiльша врожайнiсть, значна питома вага посiвiв ранньоi картоплi. Зокрема, з розрахунку на одне пiдприiмство площi посiвiв картоплi становлять 200тАФ250 га, урожайнiсть тАФ понад 250 ц/га.

Особливiстю розвитку картоплярства i також те, що значнi площi картоплi розмiщенi на присадибних дiлянках колгоспникiв, робiтникiв держгоспiв, службовцiв. Ця тенденцiя зростатиме внаслiдок розширення орендних вiдносин i приватизацii в аграрному секторi економiки. Для повного задоволення потреб населення Украiни в картоплi необхiдно довести ii виробництво на душу населення за рiк до 650кг замiсть 300кг у 1900тАФ1995 рр.

У перспективi виробництво i заготiвля картоплi повиннi збiльшуватися на основi переходу на iнтенсивнi технологii вирощування, полiпшення якостi бульб, а також скорочення втрат продукцii при перевезеннi з поля до споживача. При цьому попит населення на картоплю передбачаiться задоВнвольняти в основному за рахунок вирощування ii в районах споживання.

1.2 Суть економiчноi ефективностi виробництва картоплi та показники ii вимiрювання

Ефективнiсть виробництва як економiчна категорiя вiдображаi дiю обтАЩiктивних економiчних законiв, яка виявляiться в результатi виробництва. Ефективнiсть виробництва показуi кiнцевий корисний ефект вiд застосування засобiв виробництва i живоi працi, а також сукупних iх вкладень.

Ефективнiсть тАУ це результат тих чи iнших заходiв, здiйснюваних у сiльськогосподарському виробництвi. Вiн характеризуiться збiльшенiм урожайностi сiльськогосподарських культур.

Як економiчна категорiя, ефективнiсть виробництва нерозривно звтАЩязана з необхiднiстю дедалi повнiшого задоволення матерiальних i культурних потреб населення.

Економiчна ефективнiсть сiльськогосподарського виробництва означаi одержання максимальноi кiлькостi продукцii з одного гектара земельноi площi, при найменших затратах працi i коштiв на виробництво одиницi продукцii.

Пiдвищення економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва сприяi зростанню доходiв господарств, що i основою розширення i вдосконалення виробництва, пiдвищення оплати працi i вдосконалення виробництва.

Пiдвищення ефективностi сiльського господарства i вирiшальною передумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу i дальшого зростання результативностi економiки краiни.

Економiчну ефективнiсть виробництва оцiнюють за допомогою критерiю, який зумовлюiться дiiю економiчних законiв i характеризуi ефективнiсть з якiсного боку. В науковому розумiннi критерiй тАУ це властивiсть i якiсть ефективностi, що вiдображаi найiстотнiшу ii суть i i основним принципом оцiнки.

Економiчна ефективнiсть показуi кiнцевий корисний результат вiд застосування всiх виробничих ресурсiв й визначаiться порiвнянням одержаних результатiв i витрат виробничих ресурсiв.

Ефективнiсть виробництва i узагальнюючою економiчною категорiiю, якiсна ознака якоi вiдображуiться у високiй результативностi використання засобiв виробництва i працi. Будь-якi заходи, спрямованi на пiдвищення ефективностi виробництва, необхiдно оцiнювати не тiльки з економiчних позицiй, а з урахуванням соцiального результату (полiпшення умов працi, соцiально-культурного обслуговування на селi, пiдвищення оплати працi тощо).

Отже економiчна ефективнiсть сiльського господарства проявляiться у збiльшеннi виробництва продукцii i сировини в необхiдному асортиментi та належноi якостi на одну особу.

Основними показниками, що характеризують рiвень та економiчну ефективнiсть виробництва картоплi i:

вартiсть валовоi продукцii на 1га сiльськогосподарських угiдь, на одного середньорiчного працiвника чи на 1люд-год, на 1 грн. основних виробничих фондiв та на 1 грн. виробничих витрат;

обсяг валового, чистого доходу та прибутку на 1га сiльськогосподарських угiдь, на одного середньорiчного працiвника чи на, 1люд-год, на 1грн. основних виробничих фондiв та на 1грн. витрат виробництва;

врожайнiсть, продуктивнiсть працi, собiвартiсть, чистий доход та прибуток з розрахунку на 1га посiву, рiвень рентабельностi.

Наведенi показники характеризують ефективнiсть використання виробничих ресурсiв, окупнiсть витрат виробництва та його рентабельнiсть.

Собiвартiсть тАУ це грошовий вираз поточних витрат пiдприiмства на виробництво та реалiзацiю одиницi продукцii. РЗi обчислюють як вiдношення витрат пiдприiмства до обсягу виробленоi продукцii.

Рiвень рентабельностi вiдображуi ефективнiсть виробничих витрат у пiдприiмствi. Рентабельнiсть визначають вiдношенням рiвня собiвартостi до фактичних цiн реалiзацii продукцii рослинництва i тваринництва.

Важливими показниками економiчноi ефективностi вирощування картоплi i ii собiвартiсть та рентабельнiсть виробництва. Протягом останнiх рокiв у зв'язку iз збiльшенням матерiальних витрат, амортизацiйних вiдрахувань та вiдрахувань на державне соцiальне страхування собiвартiсть зростаi. Аналiз структури собiвартостi свiдчить, що витрати на оплату працi дещо зменшуються, а на насiння, мiнеральнi добрива, засоби захисту рослин, паливо i мастильнi матерiали, на поточний ремонт та технiчне обслуговування постiйно зростають. Отже, собiвартiсть вирощування цiii культури маi значнi зональнi вiдмiнностi. Найнижча собiвартiсть 1ц. бульби на Полiссi, дещо вища тАУ в зонi Карпат i значно вища в Степу.

Ефективнiсть вирощування культури значною мiрою визначаiться цiнами реалiзацii. На картоплю, як i на плодоовочеву продукцiю, що реалiзуiться, встановлюють закупiвельнi та договiрнi цiни. Останнi застосовують на продукцiю, яка поставляiться за договорами пiдприiмствам i органiзацiям. При цьому для регулювання роздрiбних цiн мiсцевим органам надано право встановлювати в необхiдних випадках граничнi роздрiбнi цiни на дану продукцiю. Таким чином забезпечуiться поiднання державного цiноутворення з розширенням прав мiсцевих органiв i пiдприiмств, широким використанням договiрних i самостiйно встановлених цiн. Закупiвельнi цiни на продовольчу картоплю, яка продаiться державi сiльськогосподарськими пiдприiмствами, органiзацiями i населенням, диференцiйованi по зонах Украiна та строках реалiзацii. Найдороще в 2003 роцi картопля коштувала на 22 березня тАУ 2.03 гривнi за кiлограм.

Структура реалiзацii картоплi у 2000 роцi порiвняно iз середнiми показниками за 1986 тАУ 1990рр. зазнала значних змiн. Якщо в 1986-1990рр. держава закуповувала майже 61% товарноi картоплi, а на ринку реалiзувалося ii лише 10.6%, то в 2000 роцi частка картоплi, реалiзованоi заготiвельним органiзацiям зменшилась до 5%.

Характерним для 2000 року порiвняно iз серединою 90-х рокiв стало скорочення процента картоплi, реалiзованоi за бартерними угодами. Так, якщо в 1997 тАУ 1998 роках частка реалiзацii картоплi за такими угодами становила у середньому 25.5%, то в 2000 роцi тАУ лише 15%.

Ефективнiсть вирощування картоплi для продовольчих цiлей характеризують такi показники: урожайнiсть, затрати працi на 1 ц, собiвартiсть 1 ц картоплi та рiвень рентабельностi. За цими ж показниками розраховують й ефективнiсть насiнноi картоплi з урахуванням сортiв, а картоплi для переробки тАФ виходу крохмалю. Картопля, що продаiться спиртовим чи крохмале-патоковим заводам, при вмiстi крохмалю понад базисний рiвень оплачуiться з надбавкою до закупiвельноi цiни на картоплю для переробки; при вмiстi крохмалю, нижчому вiд базисноi норми, робиться знижка в тому ж розмiрi.

Ефективнiсть вирощування насiнноi картоплi в пiдприiмствах Украiни висока. Грошовi сортовi надбавки, встановленi на продовольчi та насiннi сорти, забезпечують високий рiвень рентабельностi ii виробництва. В Украiнi вирощуiться близько 100 сортiв картоплi, з яких три (Гатчинський, Невський, Темп) займають 71 % посiвних площ громадського сектора. У Чернiгiвському районi Чернiгiвськоi областi врожайнiсть сортiв Гатчинський та Невський у 1986тАФ РЖ994 рр. становила в середньому 287тАФ320 ц/га.

Отже, знаючи показники ефективностi виробництва картоплi ми можемо розрахувати iх та порiвняти з середнiми по даному регiону. Тi показники, що i не досить ефективними можна змiнити при подальшiй розробцi та впровадженнi шляхiв усунення недолiкiв у виробництвi та реалiзацii цiii культури.

Роздiл 2. Сучасний етап виробництва картоплi та його економiчна характеристика

2.1 Виробничi та природно тАУ клiматичнi умови обтАЩiкта

Закрите акцiонерне товариство ВлРЖнтерагросистемаВ» розмiщене в селi Стольному Менського району у Чернiгiвськiй областi.

Землi ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ» розмiщенi в пiвнiчно тАУ схiднiй частинi центрального Полiсся в 154км вiд обласного центру м. Чернiгова та у 25км вiд районного центру м. Мена.

На територii землекористування господарства проходять автомобiльнi дороги загального користування, протяжнiстю 15.7км, в тому числi з твердим покриттям 11.9км. По них здiйснюiться зв'язок з районним центром, а через нього з обласним.

Внутрiгосподарський зв'язок тАУ телефонний.

Бази постачання: м. Мена тАУ 25 км., м. Чернiгiв тАУ 154км.

Бази реалiзацii продукцii тАУ м. Мена тАУ 25км., м. Корюкiвка тАУ 41км.

Територiя господарства не мiстить важливих автомобiльних шляхiв та залiзно дорожнiх станцiй. Тому господарство маi не дуже сприятливi шляхи сполучення для реалiзацii продукцii та звтАЩязку з постачальниками.

Клiмат регiону, де знаходиться пiдприiмство, помiрно тАУ контенинтальний з довгим теплим лiтом i короткою мтАЩякою зимою. Кiлькiсть опадiв за рiк 557 тАУ 610 мм., з яких бiльша половина випадаi в жовтнi тАУ квiтнi, коли буваi найнижча температура повiтря.

Пересiчна температура сiчня -26ºС, липня +19.3ºС. Мiнiмальна температура повiтря -26ºС, максимальна +34ºС. Снiговий покрив становить 8 тАУ 12см. Найбiльша глибина промерзлого ТСрунту тАУ 100см. Напрямок пануючих вiтрiв по всiх мiсцях пiвнiчно тАУ захiдний, буваi пiвнiчно тАУ схiдний та схiдний, який несе посуху.

ТРрунтовi води залягають на глибинi 2 тАУ 3км в пониженнях i заплавах струмкiв 1.2 тАУ 1.5м i вище. З ТСрунтових порiд найбiльш поширенi водно тАУ льодовиковi вiдклади, на яких сформувалися дерновi тАУ слабопiдзолистi та дерновi тАУ середньо пiдзолистi ТСрунти легкого механiчного складу.

Серед обслуговуючих виробництв господарства тАУ автопарк, електрогосподарства, ремонтна майстерня та будiвельна бригада; серед пiдсобних тАУ млин, хлiбопекарський цех.

Функцiональнi особливостi користування землею в сiльському господарствi визначили ii важливе мiсце серед природних ресурсiв. Вона являi собою одночасно i предмет i засiб працi, i базисом для розмiщення продуктивних сил, основою для вiдтворення всiх факторiв економiчного зростання. Оскiльки земля i головним засобом виробництва у сiльському господарствi, ii рацiональне використання маi вiдповiдне значення. Землi, якi використовуються для виробництва сiльськогосподарськоi продукцii називаються сiльськогосподарськими угiддями, до них вiдносять:

- рiлля;

- багаторiчнi насадження;

- сiножатi;

- пасовища;

- ставки i водоймища.

Спiввiдношення окремих видiв угiдь у загальнiй земельнiй площi називають iх структурою.

Використання сiльськогосподарських угiдь характеризуi таблиця 1.

Таблиця 1.

Структура сiльськогосподарських угiдь господарства ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ» Менського району Чернiгiвськоi областi

Майже всю площу земельних угiдь ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ» займають сiльськогосподарськi угiддя. Ця тенденцiя зберiгаiться на протязi 2002 тАУ 2004 рокiв. Це свiдчить про iнтенсивне використання землi в господарствi, а також необхiднiсть проведення вiдповiдних заходiв щодо захисту земель вiд водноi та вiтровоi ерозii.

З таблицi 1 видно, що в господарствi вiдбулися змiни площi сiножатих у 2003 роцi вони збiльшилися в порiвняннi з 2002 майже на 69.9% у звтАЩязку з розширенням виробництва. Проте в наступному роцi площа залишилась незмiнною. Найбiльшу питому вагу в структурi сiльськогосподарських угiдь за три роки займаi рiлля, яка тримаiться на високому рiвнi.

Важливим також i визначення землезабезпеченостi господарства. Вона визначаiться забезпеченням рiллi та сiльськогосподарських угiдь на 1-го середньорiчного працiвника.

Таблиця 2.

Землезабезпеченiсть господарства ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ» Менського району Чернiгiвськоi областi

Аналiзуючи землезабезпеченiсть ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ» ми бачимо, що навантаження сiльськогосподарських угiдь на 1-го працiвника по роках коливаiться. Так, за 2002 тАУ 2003 роки цей показник зменшився на 11,23%. В 2003 роцi вiн зменшився на 0.89га. Цi коливання повтАЩязанi передусiм з коливанням чисельностi працiвникiв в господарствi.

У сiльському господарствi поряд iз засобами виробництва i землею, необхiдним виробничим фактором i праця. Носiями здатностi працювати i трудовi ресурси. Трудовi ресурси тАУ це сукупнiсть здатних до працi людей, що безпосередньо беруть участь у матерiальному виробництвi. До них вiднесене i та частина населення, яка не бере, але може брати участь у виробництвi продукцii або наданнi послуг. Рiвень забезпеченостi сiльського господарства трудовими ресурсами, рiвномiрне i рацiональне iх використання значною мiрою впливаi на ефективнiсть галузi.

Основними показниками наявностi i використання трудових ресурсiв в господарствi i:

- трудозабезпеченiсть господарства. Визначаiться вiдношенням кiлькостi працiвникiв до площi сiльськогосподарських угiдь;

- вiдсоткове спiввiдношення працiвникiв рослинництва i тваринництва;

- коефiцiiнт запасу працi. Обчислюiться як вiдношення фактичноi кiлькостi вiдпрацьованих людино-годин до нормативного запасу працi.

Фактична кiлькiсть вiдпрацьованих людино-годин визначаiться сумою затрат працi по рослинництву i тваринництву.

Нормативний запас працi визначають множенням середньорiчноi кiлькостi працiвникiв на ефективний рiчний фонд робочого часу одного працiвника, який становить 1885 людино-годин.

- трудова активнiсть працiвникiв по господарству визначають вiдношенням фактичноi кiлькостi вiдпрацьованих людино-днiв до чисельностi працiвникiв у господарствi. Також цей показник розраховують окремо по галузях.

Розглянемо наведенi вище показники в таблицi 3.

Таблиця 3.

Наявнiсть i використання трудових ресурсiв в ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ»

Провiвши аналiз наявностi i використання трудових ресурсiв в ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ», ми бачимо, що трудозабезпеченiсть господарства зросла порiвняно 2002рiк з 2004 роком на 15.3%

Отже, фактична кiлькiсть вiдпрацьованих люд-год 1 працiвником в порiвняннi 2002 року з 2004 роком, маi тенденцiю до зменшення, тобто кiлькiсть вiдпрацьованих 1 працiвником люд-год в порiвняннi 2002 року з 2004 роком зменшилась на 5.8%.

А коефiцiiнт використання трудових ресурсiв порiвнюючи 2002 рiк з 2004 рiк зменшився у 0.14 разiв, про що i свiдчить зменшення забезпеченостi господарства ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ» трудовими ресурсами.

Для нормального розвитку сiльського господарства необхiдна достатня забезпеченiсть господарства основними виробничими фондами. До них належать засоби виробництва, якi безпосередньо повтАЩязанi з виробничими процесами.

Основними показниками економiчноi ефективностi використання основних виробничих фондiв i такi:

- фондовiддача визначаiться як вiдношеннi вартостi валовоi продукцii до середньорiчноi вартостi основних виробничих фондiв;

- фондомiсткiсть тАУ обернений показник до фондовiддачi ;

- норма прибутку тАУ вiдношення прибутку до суми основних i оборотних фондiв.

Наведемо цi показники в таблицi 4.

Таблиця 4.

Економiчна ефективнiсть використання основних виробничих фондiв та забезпеченiсть ними ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ»

Аналiзуючи данi та економiчну ефективнiсть використання основних виробничих фондiв в ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ» ми можемо побачити, що в динамiцi за два роки забезпеченiсть фондами зросла на 20,9% за рахунок збiльшення середньорiчноi вартостi основних виробничих фондiв.

Фондовiддача збiльшилась на 28%. Це означаi, що одиниця вартостi основних виробничих фондiв стала виробляти бiльше валовоi продукцii на 28%. На це вплинуло збiльшення вартостi валовоi продукцii через зниження цiн реалiзацii на деякi види продукцii.

Фондомiсткiсть навпаки знизилась, тобто на одиницю вартостi продукцii потрiбно менше затрат вартостi основних виробничих фондiв.

Норма прибутку зменшилася в 1.3 рази. Тобто одиниця вартостi фондiв стала приносити менш прибутку в 1.3 рази.

Важливе значення для розвитку пiдприiмства також маi спецiалiзацiя, яка дозволяi:

- бiльш ефективно використовувати природно тАУ клiматичнi та економiчнi умови господарства;

- концентрувати матерiальнi та фiнансовi ресурси на виробництво продукцii бiльш вигiднiшоi з економiчноi точки зору;

- покращувати технологii виробництва процесiв шляхом комплексноi механiзацii та автоматизацii.

Спецiалiзацiя сiльського господарства тАУ це переважний розвиток виробництва одного або кiлькох видiв продукцii в окремих регiонах, пiдприiмствах чи iх пiдроздiлах. Вiдповiдно до цього спецiалiзацiя характеризуiться переважним розвитком тих галузей сiльського господарства, якi забезпечують виробництво даних видiв продукцii. У свою чергу вона вимагаi зосередження засобiв виробництва та робочоi сили для органiзацii розвитку цих галузей i виробництва певних видiв продукцii.

Розглянемо структуру грошових надходжень вiд реалiзацii продукцii в ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ» i визначимо спецiалiзацiю даного господарства (Таблиця 5).

Таблиця 5.

Структура грошових надходжень вiд реалiзацii товарноi продукцii в ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ»

Розглянувши структуру грошових надходжень вiд реалiзацii продукцii в ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ» за 2002 i 2003 роки ми можемо визначити, що господарство спецiалiзуiться на вирощуваннi картоплi i зерна. Ця тенденцiя, за рiк не змiнилась. Крiм того, ми можемо точно назвати це господарство спецiалiзованим, бо воно маi двi головнi галузi, якi займають понад 60% у структурi грошових надходжень вiд реалiзацii продукцii.

Для визначення економiчноi ефективностi виробництва в цiлому по господарству застосовують таку систему показникiв:

- вартiсть валовоi продукцii в розрахунку на 1га сiльськогосподарських угiдь, на 1 середньорiчного працiвника, на 1 люд-год, на 1 грн. основних виробничих фондiв, на 1 грн. витрат виробництва;

- чистий дохiд на 1га сiльськогосподарських угiдь, на 1 середньорiчного працiвника, на 1 люд-год, на 1 грн. основних виробничих фондiв, на 1грн. витрат виробництва;

- прибуток на 1га сiльськогосподарських угiдь, на 1 середньорiчного працiвника, на 1 люд-год, на 1 грн. витрат;

- норма прибутку;

- рiвень рентабельностi. Визначаiться як вiдношення прибутку до повноi собiвартостi, виражених у вiдсотках.

Таблиця 6.

Результати господарськоi дiяльностi ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ» Чернiгiвськоi областi

Аналiзуючи результати господарськоi дiяльностi ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ», ми бачимо, що вартiсть продукцii в розрахунку на 1га сiльськогосподарських угiдь, 1 середньорiчного працiвника i на 1 люд-год тАУ збiльшилися. Це сталося через зменшення загальних затрат працi. Прибуток на 1га сiльськогосподарських угiдь збiльшився на 11%, а на 1 середньорiчного працiвника зменшився на 4%. Рiвень рентабельностi зменшився в 1,03 рази.

Отже, результати господарськоi дiяльностi ЗАТ ВлРЖнтерагроситемаВ» по господарству можна визнати непоганими. Проте перегляд деяких моментiв виробництва та реалiзацii продукцii допоможе пiдвищити цi показники та загальну ефективнiсть виробництва.

2.2 Посiвнi площi, урожайнiсть i валовий збiр

Ефективнiсть використання земельних угiдь зумовлена оцiнкою родючостi земель i встановленням рiвня виробництва. Родючiсть земель характеризуiться урожайнiстю.

Урожайнiсть певноi культури визначаiться вiдношенням валового збору до площi посiву i вимiрюiться в центнерах з 1 гектара.

Розглянемо динамiку змiни посiвних площ, валового збору i урожайностi за 2002 тАУ 2004 роки в ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ»

Таблиця 7.

Посiвнi площi, валовий збiр та урожайнiсть картоплi в ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ»

Розглянувши посiвну площу, валовий збiр та урожайнiсть в динамiцi за три роки в ЗАТ ВлРЖнтерагросистемаВ», ми бачимо, що посiвна площа i валовий збiр залишились незмiнними. Валовий збiр збiльшився за цей перiод на 68243 ц (тобто майже в 42 рази). Урожайнiсть за 2002 тАУ 2004 роки зросла також на 42%. Це повтАЩязано з кращим забезпеченням господарства добривами, сприятливими погодними умовами для вирощування картоплi, високим рiвнем автоматизацii виробничих процесiв, впровадженням науково-обгрунтованих сiвозмiн.

2.3 Продуктивнiсть працi картоплярства

Продуктивнiсть працi i узагальнюючим показником, в якому вiдображуються всi сторони виробництва в сiльському господарствi. Заходи, якi сприяють збiльшенню виходу продукцii та зниженню затрат працi на ii виробництво, можна назвати шляхами пiдвищення продуктивностi працi. Але оскiльки ii рiвень визначають вiдношенням обсягiв валовоi продукцii до затрат робочого часу на ii виробництво, то пiдвищення продуктивностi працi можливе лише за таких умов; збiльшення обсягу валовоi продукцii при незмiнних затратах працi; скорочення затрат працi при незмiнному обсязi виробництва продукцii; одночасне збiльшення обсягу виробництва продукцii i скорочення затрат працi; збiльшення виробництва продукцii та збiльшення затрат працi при випереджаючих темпах росту виробництва продукцii. При цьому доцiльно зазначити, що в ринкових умовах продуктивнiсть працi залежить також вiд рiвня цiн на робочу силу i засоби виробни

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi