Економiчна ефективнiсть виробництва зерна

ПЛАН

Вступ

Роздiл РЖ. Теоретичнi основи економiчноi ефективностi виробництва та переробки зерна.

1.1. Сутнiсть економiчноi ефективностi виробництва i переробки зерна та обтАЩiктивна необхiднiсть ii пiдвищення.

1.2. Методичнi основи дослiдження економiчноi ефективностi зернового господарства.

Роздiл РЖРЖ. Сучасний стан виробництва та переробки зерна та рiвень його ефективностi в кооперативi тАЬУкраiнатАЭ.

2.1. Оцiнка природо-клiматичних умов господарства та iх рiвня використання.

2.2. Структурна характеристика матерiально-технiчноi бази виробництва та переробки зерна.

2.3. Агросервiсне забезпечення та обслуговування виробництва зерна i зернопродуктiв.

2.4. Економiчна ефективнiсть виробництва i переробки зерна.

Роздiл РЖРЖРЖ. Органiзацiйно-економiчний механiзм пiдвищення ефективностi виробництва та переробки зерна.

3.1. Реформування земельно-майнових вiдносин.

3.2. Удосконалення механiзму економiчних взаiмовiдносин в господарствi.

3.3. Запровадження прогресивних технологiй вирощування зернових.

3.4. Економiчний механiзм стимулювання пiдвищення ефективностi виробництва та переробки зерна.

Висновки та пропозицii

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл РЖ. Теоретичнi основи економiчноi ефективностi виробництва та переробки зерна

1.1. Сутнiсть економiчноi ефективностi виробництва i переробки зерна та обтАЩiктивна необхiднiсть ii пiдвищення

1.2. Методичнi основи дослiдження економiчноi ефективностi зернового господарства

Роздiл РЖРЖ. Сучасний стан виробництва та переробки зерна та рiвень його ефективностi в кооперативi ВлУкраiнаВ»

2.1. Оцiнка природо-клiматичних умов господарства та iх рiвня використання

2.2. Структурна характеристика матерiально-технiчноi бази виробництва та переробки зерна

2.3. Агросервiсне забезпечення та обслуговування виробництва зерна i зерно продуктiв

2.4. Економiчна ефективнiсть виробництва i переробки зерна

Роздiл РЖРЖРЖ. Органiзацiйно-економiчний механiзм пiдвищення ефективностi виробництва та переробки зерна

3.1. Реформування земельно-майнових вiдносин

3.2. Удосконалення механiзму економiчних взаiмовiдносин в господарствi

3.3. Запровадження прогресивних технологiй вирощування зернових

3.4. Економiчний механiзм стимулювання пiдвищення ефективностi виробництва та переробки зерна

Висновки та пропозицii

Лiтература

ВСТУП

Стан економiки аграрного сектора зумовлюi активiзацiю пошуку шляхiв виходу з економiчноi кризи та розвитку пiдприiмницькоi дiяльностi.

Головною метою економiки АПК i формування конкурентоспроможного аграрно-промислового виробництва, спрямованого на вирiшення полiтичних, соцiальних, економiчних завдань та забезпечення продовольчоi безпеки краiни. Зернове господарство в майбутньому маi посiсти прiоритетне мiсце а економiцi держави. Виходячи з цього визначаiться i рiвень виробництва зерна, який би задовольняв потреби внутрiшнього попиту i забезпечував зростання експортного потенцiалу. На 2010р. визначений обсяг виробництва становить 40млн.т. Ринок зерна в Украiнi, з точки зору формування товарних ресурсiв, докорiнно вiдрiзняiться вiд захiдно-iвропейськоi моделi. Цi вiдмiни зумовлюi тип пiдприiмства, а саме його багатогалузевiсть (крiм фермерських господарств), де 70% вирощеного врожаю залишаiться у товаровиробника на господарськi потреби (насiння, корми, натуральну оплату та iн.). Характерна риса сучасного ринку тАФ обмеженiсть як попиту, так i пропозицii. Тому склалася така усереднена структура реалiзацii зерна, яку можна вважати типовою для останнiх трьох рокiв:

- за каналами реалiзацii: заготiвельним органiзацiям продано 15% населенню через систему громадського харчування (включаючи продаж i видачу натурплати) тАУ 29, на ринку 23, за бартерними угодами тАУ 33%;

- за структурою продукцii: пшениця вся тАУ 66% вiд загального обсягу реалiзованого зерна, ячмiнь тАУ 16,6, жито тАУ 4, просо, гречка тАУ 2, кукурудза тАУ 8, овес тАУ 1,2 i зернобобовi тАУ 1,4%.

Зiставлення цих середнiх показникiв вiдносно окремого господарства, району, регiону даi уяву про його мiсце з позицii повноти використання можливостей на ринку.

Кiнцевий результат (прибуток) залежить насамперед вiд обсягу вирощеного зерна (пропозицiя), обсягу реалiзованоi продукцii, ii структури та собiвартостi. Не беручи до уваги низьку загальну закупiвельну цiну зерна (154,2грн, т), цiнова контАЩюнктура 1999р. за окремими того видами суттiво рiзнилася i становила: щодо пшеницi тАУ 158грн., жита тАУ 165,7, проса тАУ 175,7, гречки тАУ 285, кукурудзи тАУ 140,3, ячменю тАУ 125,7, вiвса тАУ 141,2, зернобобових тАУ 192,1грн. за 1т.

Проблема збiльшення виробництва зернових культур тАУ стратегiчна мета АПК держави, що зумовлюi необхiднiсть визначення його рацiональноi структури як з точки зору використання агроклiматичного потенцiалу, так i щодо контАЩюнктури ринку.

Виходячи з цього тема дипломноi роботи i актуальна.

Мета дослiдження i обТСрунтування шляхiв пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва i переробки зерна.

Основними завданнями дипломного дослiдження i:

- обТСрунтування теоретичних основ економiчноi ефективностi виробництва i переробки зерна;

- оцiнка сучасного стану виробництва i переробки зерна та рiвня його ефективностi в кооп тАЬУкраiнатАЭ;

- наукове обТСрунтування i розробка органiзацiйно-економiчного механiзму пiдвищення ефективностi виробництва i переробки зерна.

Наукова новизна результатiв проведеного дослiдження полягаi в уточненнi методики земельно-майнових вiдносин, в обгрутнуваннi механiзму економiчних взаiмовiдносин i стимулювання пiдвищення ефективностi в сферi виробництва i переробки зерна.

Практична цiннiсть результатiв дипломного дослiдження полягаi в пiдвищеннi економiчноi ефективностi виробництва i переробки зерна в iнтегрованих формуваннях на основi використання прогресивних технологiй виробництва i переробки зерна.

Дипломна робота викладена на 86 сторiнках, включаi вступ, 3 роздiли, висновки i пропозицii, 17 таблиць, 1 дiаграму.

Список використаноi лiтератури включаi 17 джерел.

РОЗДРЖЛ РЖ. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ЕКОНОМРЖЧНОРЗ ЕФЕКТИВНОСТРЖ ВИРОБНИЦТВА РЖ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА

1.1 Сутнiсть економiчноi ефективностi виробництва i переробки зерна та обтАЩiктивна необхiднiсть ii пiдвищення

Становлення Украiни на шлях ринкових вiдносин докорiнно змiнюi мету i завдання сiльськогосподарського виробництва. Якщо в умовах плановоi економiки основною метою виробництва було виконання плану, то у ринковiй тАФ одержання максимального прибутку. основою виробництва стаi приорiтет споживачiв i контАЩюнктура ринку. Тому виробництво продукцii орiiнтуiться на ринок тАУ на задоволення потреб споживачiв та одержання максимального прибутку.

Воно й не дивно, адже Украiна маi надзвичайно сприятливi агроклiматичнi умови для виробництва зерна. На початку нинiшнього столiття Украiна була одним iз найбiльших у свiтi експортерiв зерна. Пiсля Другоi Свiтовоi вiйни украiнське зерно вiдiгравало важливу роль у задоволеннi попиту у бувшому Радянському Союзi. В останнi десятирiччя радянськоi iри потенцiал виробництва зерна був набагато вищим, анiж дозволяло реалiзувати централiзоване планування. Тому багато спостерiгачiв очiкували (а деякi побоювалися), що пiсля звiльнення з-пiд державного планування Украiна швидко приiднаiться до Аргентини, Австралii, краiн свiтових лiдерiв - експортерiв зерна. Всупереч таким сподiванням виробництво зерна в нашiй краiнi рiзко скоротилось з початку процесу переходу до ринковоi економiки (рис.1).

Рисунок 1. Виробництво зерна в Украiнi у 1986-1999 роках (млн. тонн).

Середньорiчне виробництво зерна зменшилось iз 47,4 млн.тонн у перiод з 1986 по 1990 рiк до 36,4 млн.тонн у 1991-1998 рiк. РЖншими словами, за останнiй перiод середнiй випуск становив на 11 млн.тонн менше, нiж у минулому. Виробництво скоротилося майже до 35,5 млн.тонн у 1999 роцi.

Фактичний рiвень виробництва зерна вражаi ще бiльше, якщо порiвняти його з тим, чого можна досягти, використовуючи стандартнi технологii. За скромними оцiнками можна було б зiбрати близько 63 млн.га зернових площ Украiни. Це майже на 25 млн.тонн на рiк бiльше, нiж було зiбрано в минулi роки.

Чому ситуацiя в нашiй краiнi постiйно погiршуiться, а не полiпшуiться? В Украiнi можна звiдусiль почути стандартне пояснення, що бракуi капiтальних вкладень. Через обмеженi ресурси, пiдприiмства мають недостатньо доступу, чи взагалi не мають його до коротко-термiнових кредитiв, необхiдних для закупiвлi основних ресурсiв. Тому використання добрив, гербiцидiв, пестицидiв та iнших дуже скоротилося з початку перехiдного перiоду. Довгостроковi iнвестицii i технiчне забезпечення виробництва також скоротилося.

Урядовi не тiльки не вдалося створити необхiдний механiзм для збiльшення iнвестицiй у виробництво зерна, але й не зроблено вирiшальних крокiв до маркетингу зерна. Маркетинговий ланцюжок i важливим для товарiв, що продаються на мiжнародному ринку: таких, як зерно, тому, що вiн формуi звтАЩязок мiж свiтовим та внутрiшнiм ринком.

тАЬЗерновiтАЭ ресурси, що створюються сiльськогосподарськими пiдприiмствами в Украiнi, мають сполучатися з багатьма послугами маркетингового ланцюжка, перш, нiж потенцiйнi покупцi на свiтовому ринку захочуть та будуть у змозi купити його. Цi послуги включають очищення, сертифiкацiю та класифiкацiю, зберiгання та транспортування з пiдприiмств до експортного порту.

У ринкових умовах ефективнiсть продукцii виробництва продукцii тiii чи iншоi галузi визначаi ii конкурентоспроможнiсть як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринку, тобто здатнiсть до розширеного вiдтворення, зростання обсягiв виробництва, збiльшення кiлькостi робочих мiсць, пiдвищення заробiтноi плати та iнше. У цiлому ефективнiсть тАФ це соцiально-економiчна проблема, позитивне вирiшення якоi зумовлюi розвиток продуктивних сил i стан суспiльства.

Економiчна ефективнiсть виражена у вартiсних одиницях продукцii входу i виходу, що виражаiться у грошах:

Економiчна ефективнiсть може перевищувати 100% i маi бути такою для успiшноi економiчноi дiяльностi пiдприiмств. З економiчноi точки зору iснування пiдприiмств можливе при економiчнiй ефективностi понад 100%.

Методичний пiдхiд до визначення показникiв економiчноi ефективностi виробництва продукцii зерна в селянських господарствах грунтуiться на принципi розрахунковоi вартостi, який передбачаi застосування ринкових цiн при обчисленнi витрат матерiально-технiчних ресурсiв i послуг, що використовуються у процесi виробництва. Це дозволяi визначити та проаналiзувати собiвартiсть виробництва конкретних видiв продукцii.

Зернове господарство аграрноi держави за своiм потенцiалом вiдкинуто до рiвня 60-х рокiв, а з ним i сiльське господарство в цiлому. Така всеохоплююча "дезорганiзацiя" виробництва не може бути приведена в норму завдяки якомусь одному магiчному рiшенню. Навпаки "пiслядiя" всiх нагромаджених негативних чинникiв матиме своi наслiдки протягом ближчих рокiв навiть з умови термiнових i значних змiн у вiдношеннi держави та аграрного сектора. Проблема виходить за рамки суто однiii галузi, оскiльки Украiна займаi певне (i не останнi) мiсце у свiтовому спiвтовариствi на ринку зерна. В стратегiчному планi Украiна втратила потенцiйнi позицii щодо зовнiшнього ринку зерна i можливiсть самофiнансування галузi за рахунок експорту. Не зовсiм вiрно приписувати падiння виробництва зерна в Украiнi та обсягiв експорту недостатнiй кiлькостi капiталу та технiки. Хоча цi проблеми справдi iснують проте вони i лише симптомами загального економiчного клiмату та невдалого полiтичного курсу, що i результатом повiльного впровадження чи навiть вiдсутностi реформ. Для того щоб збiльшити виробництво зерна та його експорт для економiчного добробуту Украiни в цiлому, треба прийняти кiлька полiтичних заходiв. Цi заходи включають:

1) Лiбералiзацiю украiнського ринку землi. Якщо не вдасться подолати полiтичного опору продажу землi, то принаймi треба ввести довгострокову оренду землi. Одужання сiльського господарства залежить вiд економiчного впливу з боку функцiонуючого земельного ринку.

2) Демонополiзацiя структур ринку зерна. Державнi пiдприiмства, що надають послуги з реалiзацii зерна - такi, як зберiгання ще не стали приватними, тому мають бути приватизованi якнайшвидше. Бiльше того тАФ держава маi позбавитися своii частки у приватизованих пiдприiмствах. Цi кроки дозволяють створити приватнi утворення, здатнi приймати рiшення, реформувати свою структуру й пiдвищити ефективнiсть. Далi треба зробити кроки до посилення конкуренцii мiж пiдприiмствами, що займаються маркетингом зерна.

Без розвитку зернового виробництва неможливо спецiалiзувати економiчнi райони на виробництвi технiчних культур, продукцii твариництва, розвивати iншi галузi рослинництва. Тому ця галузь займаi найбiльшу питому вагу в посiвах сiльськогосподарських культур. Багато зернових культур вирощують як сировину для виробництва спирту, крохмалю та iншоi продукцii.

Зерно добре зберiгаiться, тому особливе значення маi для створення державного резерву продуктiв i кормiв. Бiльшiсть видiв сiльськогосподарськоi продукцii, призначеноi для реалiзацii, а також ту, що залишаiться у господарствi, доводять до певних кондицiй. Зокрема зерно пiсля зберiгання пiдсушують i доочищають. Продукцiя, яка залишаiться для внутрiшньогосподарських потреб, вимагаi належних умов зберiгання, що запобiгаi ii втратам.

Заготiвлю зерна здiйснюють в основному пiдприiмства хлiбопродуктiв, на якi покладено функцii його приймання, розмiщення, зберiгання i полiпшення якостi. В iх функцii входить також обмiн i виконання насiннiво-позичкових операцiй, виробництво борошна, крупи, комбiкорму тощо, та забезпечення реалiзацii всiх видiв хлiбопродуктiв, включаючи комбiкорми, виробленi на комбiкормових заводах, якi функцiонують при хлiбоприймальних пiдприiмствах.

Здiйснення цих функцiй передбачаi приймання, вiдпуск, транзитно-розрахунковi операцii, зберiгання, сушiння зерна, обробку хлiбопродуктiв. Для кожноi операцii розроблено вiдповiднi коефiцiiнти, за допомогою яких з вищенаведених операцiй утворюють узагальненi показники: з перших чотирьох-комплексний вантажооборот а iнтеграцiя всiх перерахованих тАФ загальний комплексний вантажооборот. За допомогою цих узагальнених показникiв можна планувати i оцiнювати роботу хлiбоприймальних пiдприiмств, зокрема розраховувати продуктивнiсть працi i фондовiддачi, витрати матерiальних, трудових i фiнансових ресурсiв на одиницю продукцii, доходи пiдприiмства.

Хлiбоприймальне пiдприiмство повинно стежити за тим, щоб усi операцii по прийманню, переробцi та вiдвантаженню хлiбопродуктiв були економiчно обТСрунтованi. Зокрема встановлюють повноту використання можливостей приймання зерна вiд виробникiв безпосередньо на зернопереробнi пiдприiмства та завезення хлiбопродуктiв окремим споживачам транзитом, минаючи перевалочнi пункти, а також якiсть зерна, вiдвантаженого iз складiв пiдприiмства. Обсяги сушiння та обробки зерна значною мiрою залежать вiд органiзацii цих робiт у господарствах, а також вiд метеорологiчних умов конкретного року. Тому при аналiзi виконання плану за цими операцiями враховують якiсть зерна, яке надiйшло на хлiбоприймальне пiдприiмство, ефективнiсть використання потужностi наявних зерносушарок i зерноочисних машин. На хлiбоприймальних пунктах треба постiйно аналiзувати такi показники: наявнiсть сирого i вологого зерна, що потребуi сушiння, наявнiсть i ступiнь його засмiченостi, випадки самозагорання хлiбопродуктiв, вiдповiднiсть якостi останнiх встановленим нормам, зараженiсть зерна та продуктiв його переробки амбарними шкiдниками. Особливу увагу в процесi аналiзу необхiдно на пiдготовку технiчноi бази до приймання нового врожаю, оскiльки перiод заготiвлi зерна i найбiльш напруженим у роботi хлiбоприймального пiдприiмства. Крiм того, для ефективноi роботи останнього значну увагу придiляють правильному розмiщенню зерна для зберiгання, що забезпечуi успiшне виконання плану всiма дiлянками, пов'язаними з обробкою зерна: приймання, сушiння, доочищення, зберiгання i вiдпуск. Правильне розмiщення сприяi рацiональному використанню наявних потужностей, зниженню витрат обiгу, пiдвищенню ефективностi роботи пiдприiмства. Для забезпечення рацiонального розмiщення зерна на складах хлiбоприймального пiдприiмства розробляють вiдповiдний план, згiдно з яким забороняiться зберiгати в одному примiщеннi зерно рiзних культур та рiзноi якостi: сире та сухе, заражене клiщем i не заражене, засмiчене i чисте, сортове i рядове. Передбачають, щоб вологе зерно зберiгалося на складах, обладнаних активною вентиляцiiю, або ближче до зерносушарок, а призначене до вiдправлення тАФ в прирейкових i портових складах. Коли аналiзувати дiяльнiсть переробних пiдприiмств, необхiдно встановлювати з одного боку, наскiльки iх потужнiсть дозволяi своiчасно переробляти сiльськогосподарську сировину господарств, що входять в зону iх обслуговування, з iншого тАФ ритмiчнiсть надходження сировини на переробнi пiдприiмства. Якщо потужностi переробних пiдприiмств не дозволяють своiчасно переробляти всю сировину, то управлiння регiонами АПК повинно знайти можливiсть збути продукцiю на iншi пiдприiмства за межi регiону або допомогти створити потужностi по первиннiй переробцi сировини безпосередньо в господарствах. В умовах повного господарського розрахунку i самофiнансування все частiше ставиться питання про ефективнiсть переробки сiльськогосподарськоi продукцii на рiзних пiдприiмствах державних, мiжгосподарських та органiзованих у господарствах.

Проблеми розвитку зернового господарства i ринку зерна може бути вирiшено на основi вiдповiдного закону Украiни, згiдно з яким держава вiдновлюi контрактну систему на зерно в обсягах рацiональних потреб та стратегiчних запасiв, впроваджуi механiзм iнтервенцiйних закупiвель, створюi вiдповiдну iнфраструктуру на ринку зерна. За цiiю схемою в Украiнi маi бути створене Державне управлiння по виробництву i продажу зерна та переробки зерна, пiдпорядковане Уряду, дiяльнiсть якого контролюватиметься представниками товаровиробникiв i органiзацiй, що входять в його адмiнiстративну раду.

1.2 Методичнi основи дослiдження економiчноi ефективностi зернового господарства

Ефективнiсть виробництва - це складне i багатогранне явище, тому для ii визначення необхiдно використовувати систему показникiв, спроможних водночас вiдображувати специфiку i особливостi сiльського господарства, повтАЩязанi з функцiонуванням у цiй галузi головного засобу виробництва тАФ землi. Показники ефективностi повиннi характеризувати ступiнь результативностi виробництва i давати змогу здiйснювати порiвняльну оцiнку ii в динамiцi й територiальному аспектi за окремими пiдприiмствами i регiонами. З цього випливаi, що в систему показникiв ефективностi не можна включати такi, якi умовами або факторами ii пiдвищення.

Методологiчно правомiрно вимiрювальну систему ефективностi зернового виробництва будувати таким чином, щоб вона була здатна зi всiiю повнотою розкривати двi взаiмопов'язанi i взаiмодоповнюючi результативнi сторони дiяльностi аграрних пiдприiмств тАФ рацiональнiсть використання ними землi через показники загального ефекту.

Для всебiчноi оцiнки ефективностi виробництва i поглибленого ii аналiзу необхiдно також широко використовувати традицiйнi показники рентабельностi. В них акумулюiться вплив усiх факторiв тАФ природних, економiчних i органiзацiйно-господарських. Рентабельне ведення виробництва означаi, що пiдприiмство за рахунок грошовоi виручки вiд реалiзацii продукцii повнiстю вiдшкодовуi витрати на ii виробництво i одержуi прибуток, як головне джерело розширеного вiдтворення.

Для кiлькiсного вимiру рентабельностi використовують такi традицiйнi показники: рiвень рентабельностi та норма прибутку.

Рiвень рентабельностi

де П тАФ прибуток вiд реалiзацii;

Вв - витрати виробництва на реалiзовану продукцiю.

Оскiльки коефiцiiнти вiддачi за товарною продукцiiю

де ТП - вартiсть товарноi продукцii за поточними цiнами реалiзацii, рiвень рентабельностi можна також визначити з виразу:

Цей показник характеризуi економiчну ефективнiсть поточних витрат, ступiнь iх окупностi. Якщо рiвень рентабельностi становить 85%, це означаi, що пiдприiмство за рахунок одержаноi грошовоi виручки повнiстю вiдшкодувало витрати виробництва на реалiзовану продукцiю i додатково одержало на кожну гривню цих витрат по 0,85 грн. прибутку.

У тих випадках, коли грошова виручка вiд реалiзацii продукцii не покриваi витрат на ii виробництво, визначають показник "рiвня збитковостi", як процентне вiдношення суми збитку до повноi собiвартостi цiii продукцii. Рiвень рентабельностi в цiлому по пiдприiмству характеризуi ефективнiсть лише спожитих виробничих ресурсiв i не вiдображаi ефективностi використання всiх авансових витрат, що акумулюються у виглядi застосовуваних основних i оборотних фондiв. Тому для визначення ефективностi використання виробничих фондiв розраховують показник норми прибутку:

де Фос i Фоб - середньорiчна вартiсть вiдповiдно основних виробничих фондiв i оборотних засобiв. Для характеристики ступеня ефективностi сiльськогосподарського виробництва i подальших перспектив його розвитку. Цей показник дуже важливий, оскiльки однаковий рiвень рентабельностi для окремих видiв сiльськогосподарськоi продукцii не створюi ще однакових умов для забезпечення однакових темпiв зростання обсягу виробництва цих видiв продукцii, що пояснюiться iх рiзною фондомiсткiстю.

З економiчноi точки зору показник норми прибутку показуi, скiльки грошових одиниць прибутку приносить кожна грошова одиниця функцiонуючих виробничих фондiв. Зростання цього показника, як i показника рiвня рентабельностi, свiдчить про пiдвищення ефективностi виробництва.

Для оцiнки ефективностi виробництва в зерновому господарствi важливе значення маi i такий показник, як приведена маса прибутку, що визначаiться дiленням одержаного пiдприiмством валового прибутку на площу сiльськогосподарських угiдь. Як буде показано далi, цей показник набуваi особливого значення для характеристики ефективностi виробництва окремих видiв продукцii.

Рентабельнiсть кооперативу залежить вiд досягнутого рiвня ефективностi окремих видiв виробництва. Щоб знати, якi саме галузi в пiдприiмствi найбiльш рентабельнi, в якi низькоефективнi й на основi одержаноi iнформацii розробити заходи щодо дальшого вдосконалення галузевоi структури i пiдвищення прибутковостi виробництва, визначають показники рентабельностi (крiм норми прибутку) в цiлому по рослинництву i тваринництву, а також по тих галузях, продукцiя яких набула товарну форму.

По рослинництву в цiлому визначають такi показники рентабельностi, як рiвень рентабельностi i приведену масу прибутку вiд усього комплексу галузей на 1га рiллi. За окремими культурами доцiльно розраховувати три показники: рiвень рентабельностi, масу прибутку на 1га посiву i масу прибутку на один реалiзований центнер продукцii. При цьому треба брати до уваги двi обставини. По-перше, при визначення приведеноi маси прибутку в цiлому за рослинництвом слiд прибуток вiд рентабельностi галузей зменшити на збитки нерентабельних рослинницьких галузей. По-друге, масу прибутку на 1га посiву певноi культури (МК) необхiдно визначити з обовтАЩязковим врахуванням ii рiвня товарностi за формулою:

де Пк тАУ прибуток, одержаний вiд реалiзацii певноi культури; S тАУ площа посiву культури; Кт тАУ коефiцiiнт товарностi.

Значення такого пiдходу до визначення маси прибутку на 1га посiву культури дуже велике, оскiльки даi змогу правильно оцiнити дохiднiсть галузi.

В процесi економiчного аналiзу дослiджують як формування собiвартостi всiii продукцii, так i собiвартостi 1ц продукцii.

Собiвартiсть с/г продукцii охоплюi постiйнi i змiннi витрати на виробництво цiii продукцii. Склад цих витрат визначаiться Законом Украiни тАЬПро оподаткування прибутку пiдприiмствтАЭ та особливостями, передбаченими Типовим положенням з планування, облiку i калькуляцii продукцii (робiт, послуг) сiльськогосподарських пiдприiмств.

Розрахунок собiвартостi продукцii (робiт, послуг) здiйснюiться в такiй послiдовностi:

а) розподiляються мiж окремими обтАЩiктами планування та облiку витрати з утримання основних засобiв;

б) визначаiться собiвартiсть робiт та послуг допомiжних виробництв;

в) розподiляються загальнi витрати на зрошення та осушення земель, iх вапнування та гiпсування списуiться на сiльськогосподарськi культури що запилюються;

д) пiдраховуiться загальна сума виробничих витрат на обтАЩiктах планування та облiку;

е) визначаiться собiвартiсть продукцii рослинництва;

i) розподiляються витрати з утримання кормоцехiв;

ж) визначаiться собiвартiсть продукцii тваринництва;

з) визначаiться собiвартiсть продукцii пiдсобних промислових виробництв з переробки сiльськогосподарськоi продукцii;

и) визначаiться повна собiвартiсть товарноi продукцii рослинництва, тваринництва та пiдсобних промислових виробництв додаванням до виробничоi собiвартостi витрат, повтАЩязаних з реалiзацiiю цiii продукцii.

ОбтАЩiктами визначення собiвартостi продукцii в рослинництвi i зерно, солома, стебла кукурудзи, цукровi буряки та гичка, картопля. В рослинництвi, крiм видiв продукцii, яку одержують вiд кожноi сiльськогосподарськоi культури, обтАЩiктами визначення собiвартостi i також:

1. Сiльськогосподарськi роботи, якi виконуються в поточному роцi пiд урожай майбутнього року i вiдносяться до незавершеного виробництва;

2. Роботи по полiпшенню земель, якi здiйснюються за рахунок власних оборотних засобiв пiдприiмства, витрати на якi плануються по статтях виробничих витрат (без загальногосподарських витрат), як витрати майбутнiх перiодiв.

Для оптимального забезпечення переробних пiдприiмств високоякiсною сировиною важливе значення маi органiзацiя сировинноi зони. Наявнiсть власноi сировинноi бази сприяi економii витрат на перевезення сировини для переробки, зменшенню витрат продукцii, полiпшенню використання виробничих потужностей, а також матерiальних, трудових i фiнансових ресурсiв.

РОЗДРЖЛ РЖРЖ. СУЧАСНИЙ СТАН ВИРОБНИЦТВА РЖ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА ТА РРЖВЕНЬ ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТРЖ В КООПЕРАТИВРЖ тАЬУКРАРЗНАтАЭ

2.1 Оцiнка природно-клiматичних умов господарства та рiвня iх використання

Кооператив тАЬУкраiнатАЭ розташований у пiвнiчнiй частинi Теофiпольського району на вiддалi 3 кiлометрiв вiд районного центру смт.Теофiполь та 134 кiлометри вiд обласного центру м.Хмельницький. ОбтАЩiднуi три населенi пункти: с.Кривовiлька, с.Новоставцi, с.КоровтАЩi.

Центральна садиба знаходиться в с.Новоставцi. Села мiж собою поiднанi дорогами з твердим покриттям. Територiя землекористування господарства знаходиться в межах другого пiвнiчного помiрно-теплого вологого агроклiматичного району Хмельницькоi областi.

Середня рiчна температура повiтря становить 46,9^оС. Найнижча температура повiтря спостерiгаiться в сiчнi мiсяцi, на який припадаi i абсолютний мiнiмум температури тАУ 35^оС. Найвища температура спостерiгаiться в липнi-серпнi, а абсолютний максимум температури становить +37^оС. Тривалiсть вегетацiйного перiоду 166 днiв.

За середнiми багаторiчними даними сума рiчних опадiв становить 580мм. Опади нерiвномiрно розподiляються по мiсцях на протязi року.

Велике значення у весняний перiод маi швидкiсть прогрiвання грунту, оскiльки вiд цього залежать строки сiвби ярих культур i одержання дружнiх сходiв. До польових робiт можна приступати в першiй декадi квiтня. Формування грунтiв по територii господарства проходило в умовах достатнього зволоження атмосферними опадами при помiрнiй температурi повiтря.

Через територiю господарства протiкаi рiчка Полква та двi ii притоки тАУ Чорнушка i Норка.

Територiя господарства розташована в захiдному лiсостепу, зокрема в межах Скалатсько-Чорноострiвського агропромислового району, ТСрунтове покриття якого представлене переважно чорноземами i слабопiдзонними грунтами.

Кооператив зручно розмiщений вiдносно пунктiв збуту продукцii тАФ в основному заготiвельнi органiзацii смт. Теофiполь, та пунктiв матерiально-технiчного забезпечення та обслуговування виробництва тАФ Теофiполь Агросервiс, Теофiпольське обтАЩiднання Агрохiм.

Обсяг виробництва, умови виробництва i результати господарськоi дiяльностi залежать вiд забезпеченостi господарства ресурсами i iх використання.

Ресурсний потенцiал тАУ це сукупнiсть природних та технологiчних матерiальних чинникiв, якi можуть бути використанi людиною для своii життiдiяльностi i залученi в процесi працi для виробництва рiзних благ. До його складу входять i сама людина як складовий елемент, що здiйснюi виробничий процес. Ресурси являють собою матерiальну основу виробництва.

Складовою частиною ресурсного потенцiалу i природнi ресурси тАФ земельнi, воднi, бiоклiматичнi. Земля i головним i незамiнним елементом ресурсного потенцiалу. Вона i i знаряддям працi, i предметом працi.

Тому найбiльш повне i рацiональне використання землi для виробництва продукцii i найважливiшим завданням сiльського господарства.

Кожне господарство на основi застосування досягнень науки i передовоi практики маi можливiсть забезпечити високу економiчну родючiсть ТСрунту, а разом з тим i ефективне використання землi.

Таблиця 2.1.

Оцiнка рiвня використання природно-клiматичних умов кооперативу тАЬУкраiнатАЭ

Аналiзуючи данi наведенi в таблицi 2.1. видно, що урожайнiсть зернових та цукрових бурякiв щорiчно зростаi, на що впливають також i природно-клiматичнi умови. Збiльшення урожайностi впливаi на збiльшення валового збору продукцii рослинництва, а також валовоi продукцii рослинництва в порiвняльних цiнах на 100га рiллi. Збiльшення виробництва продукцii рослинництва даi змогу збiльшувати кормову базу для тваринництва. А як вiдомо кормова база впливаi на вихiд продукцii тваринництва. Як бачимо iз таблицi 2.1. iз збiльшенням виробництва продукцii рослинництва збiльшилося i виробництво продукцii тваринництва.

Про землекористування кооперативу тАЬУкраiнатАЭ можна судити з даноi таблицi 2.2.

Таблиця 2.2.

Землекористування кооперативу тАЬУкраiнатАЭ

Данi таблицi 2.2 свiдчать про те, що в кооперативi тАЬУкраiнатАЭ в 1999 роцi порiвняно з 1997 роком, загальна земельна площа зменшилась на 92,7га, що пояснюiться передачею даних площ фермерським господарствам.

В загальнiй земельнiй площа бiльше 90% займають сiльськогосподарськi угiддя. В структурi сiльськогосподарських угiдь найбiльшу питому вагу протягом трьох рокiв займаi рiлля. А землеробство i тодi бiльш квалiфiковане i високопродуктивне, коли в загальнiй площi земель сiльськогосподарського користування найбiльшу питому вагу займаi таке цiнне земельне угiддя, як рiлля. Зменшення площ сiнокосiв (на 2,2%) i пасовищ (на 1,2%) пояснюiться збiльшенням площ iнших угiдь, а саме: площ виробничих будiвель i споруд, дорiг, картАЩiрiв, заболочень, водоймищ.

Завдання всiх землекористувачiв i виробництво максимальноi кiлькостi продукцii при мiнiмальних затратах працi i засобiв.

Чим бiльше виробляiться продукцii з одного гектара земельноi площi, тим вища ii економiчна ефективнiсть. Можна сказати, що пiд економiчною ефективнiстю використання землi розумiiться рiвень ведення на нiй господарства, що характеризуiться виходом продукцii з одиницi площi i ii собiвартiстю.

Економiчна оцiнка землi тАФ це найбiльш важлива складова частина земельного кадастру. Вона проводиться за продуктивнiстю, окупнiстю затрат i диференцiальним доходом. Виражаiться у вiдносних величинах (балах) i в абсолютних показниках.

Грошова оцiнка земель здiйснюiться з метою регулювання вiдносин при передачi землi у власнiсть, спадщину, пiд заставу, при даруваннi, купiвлi-продажу земельноi дiлянки та права оренди, визначення ставок земельного податку, цiноутвореннi та iн. РЖнформацiйною базою для грошовоi оцiнки земель сiльськогосподарського призначення i матерiали, державного земельного кадастру (кiлькiсна i якiсна характеристика земель, бонiтування грунтiв, економiчна оцiнка земель), матерiали внутрiгосподарського землевпорядкування.

Проводиться вона окремо по орних землях, землях пiд багаторiчними насадженнями, природними сiножатями i пасовищами за рентним доходом, який одержуiмо залежно вiд якостi, мiсця розташування i iх економiчноi оцiнки.

Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 23 березня 1995 року №213 тАЬПро методику грошовоi оцiнки земель сiльськогосподарського призначення та населених пунктiвтАЭ регламентовано порядок iх проведення по всiх видах земель.

Географiчне положення господарства, грунти, клiмат сприяють формуванню вiдповiдного рослинного покрову, впливають на розмiщення i спецiалiзацiю виробництва.

В цiлому географiчне положення i природнi ресурси сприяють розвитку сiльськогосподарського виробництва в кооперативi тАЬУкраiнатАЭ.

2.2 Структурна характеристика матерiально-технiчноi бази виробництва та переробки зерна

Матерiально-технiчна база кооперативу тАЬУкраiнатАЭ включаi в себе засоби вирощування, зберiгання i переробки зерна, хлiбопекарню, млин марки АВМ-7, агрегат для приготування круп АПК-300, кормодробилку КДУ-2,0-Ш тАЬУкраiнкатАЭ i дробилку для помолу фуражного зерна Д-0,6 ВлМуравейВ».

Вирощування зерна, зберiгання, переробка, виробництво хлiбопродуктiв.

Посiв озимих i ярих зернових проводиться тракторами МТЗ-80, ДТ-75, Т-75 i сiвалками С3 тАУ 3,6, СЗТ 3,6, тАЬЛiдатАЭ. Збiр зернових озимих i ярих проводиться комбайнами тАЬДомiнатор Мега тАУ 204тАЭ, тАЬНиватАЭ.

Первинна обробка зер

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi