Економiчна ефективнiсть виробництва великоi рогатоi худоби у ТОВ "Аграрiй СВПП" с. Краснопiлка, Уманського району, Черкаськоi областi

МРЖНРЖСТЕРСТВО АГРАРНОРЗ ПОЛРЖТИКИ УКРАРЗНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

Кафедра економiки

студента

групи 32-ф

ВлЕкономiчна ефективнiсть виробництва ВРХ у ТОВ ВлАграрiй СВППВ» с. Краснопiлка, Уманського району, Черкаськоi областiВ»

Курсова робота з економiки пiдприiмства

Керiвник:

кандидат економiчних наук,

доцент тАжтАжтАжтАж.

Умань 2009

Змiст

Вступ

1. Сучаснi проблеми розвитку виробництва ВРХ

1.1. Значення i розвиток виробництва ВРХ

1.2. Проблеми ринку ВРХ

1.3. Показники ефективностi виробництва ВРХ. Методика iх визначення

2. Ефективнiсть виробництва ВРХ у пiдприiмствi

2.1. Характеристика природно-економiчних умов пiдприiмства

2.2. Показники розвитку галузi тваринництва: поголiвтАЩя, вiдтворення стада, продуктивнiсть, валове виробництво

2.3. Умови i рiвень годiвлi

2.4. Показники ефективностi виробництва i продуктивностi галузi (цiни реалiзацii, собiвартiсть, рентабельнiсть) i iх факторний аналiз

3. Шляхи пiдвищення ефективностi виробництва продукцii у пiдприiмствi.

3.1. Резерви змiцнення кормовоi бази

3.2. Полiпшення породного складу

3.3. Резерви збiльшення прибутку

Висновки i пропозицii

Список використаноi лiтератури

Вступ

Потреби населення Украiни у м'ясi i м'ясопродуктах не задоволенi. Присутнiсть ряду штучних причин неефективноi роботи ринку м'яса, висока збитковiсть тваринництва в аграрних формуваннях, наявнiсть стримуючих моментiв в органiзацii виробництва та реалiзацii м'яса особистими пiдсобними господарствами одночасно з формуванням на селi iнституту приватноi власностi, а в найближчiй перспективi - ринку землi, обумовлюють необхiднiсть дослiдження нових, бiльш ефективних способiв органiзацii вiдтворювального процесу в м'ясопродуктовому пiдкомплексi краiни.

В перiод проведення аграрних реформ у специфiчних умовах областi не придiлялося достатньоi уваги обстеженню особистих пiдсобних господарств вiдносно стану та перспектив виробництва тваринницькоi продукцii. Дослiдження питань ресурсо- та енергозбереження, ефективностi способiв органiзацii виробництва у скотарствi в аграрних формуваннях не мали комплексного характеру, не визначалися нормативнi затрати ресурсiв, витрати на них. Необхiднiсть прийняття практичних рiшень економiчних проблем функцiонування м'ясопродуктового пiдкомплексу обумовило використання даних спецiальних дослiджень розвитку особистих пiдсобних господарств й економiчноi оцiнки способiв органiзацii виробництва у великотоварних аграрних формуваннях.

Виробництво м'яса великоi рогатоi худоби (ВРХ) вiдповiдаi вимогам повноцiнного харчування населення, дозволяi рацiонально використовувати ресурсний потенцiал i природнi умови регiонiв Украiни. Тому його ефективнiсть необхiдно розглядати з загальнодержавних позицiй - до якого суспiльного ефекту воно призводить, i використовувати при характеристицi ринку м'яса поняття тАЬнародногосподарська ефективнiстьтАЭ.

Гостра проблема сьогодення тАУ недовиробництво, дефiцит м'ясноi продукцii, хоча через низьку купiвельну спроможнiсть населення створюiться видимiсть ii перевиробництва. Недовиробництво тАУ явище тимчасове. Протягом тривалого перiоду при врегулюваннi цiн та доходiв споживачiв крива сукупноi пропозицii (що обмежуiться лише потребами споживачiв) приймаi вертикальний вигляд.

Низький попит на м'ясну продукцiю призводить до адекватного рiвня попиту на м'ясну сировину, пропозицiя якоi, через високу збитковiсть, постiйно знижуiться. Передовий досвiд показуi можливостi високоi ефективностi скотарства. Окрiм отримання прибутку, воно маi розвиватися в цiлях покращення економiки агроформувань. Джерелами росту пропозицii м'яса i недовикористання виробничого потенцiалу м'ясопродуктового пiдкомплексу, незадоволенi потреби населення та тенденцiя росту попиту на м'ясо i м'ясопродукти. Джерела росту попиту на м'ясо i м'ясопродукти - низький рiвень iх споживання (менше фiзiологiчного прожиткового мiнiмуму - 79,5% украiнцiв), тенденцiя пiдвищення реальних доходiв населення.

1. Сучаснi проблеми розвитку виробництва ВРХ

1.1 Значення i розвиток виробництва ВРХ

Найважливiшою галуззю продуктивного тваринництва Украiни в скотарство, яке постачаi незамiннi продукти харчування i цiнну сировину для харчовоi i переробноi промисловостi.

У результатi господарського використання великоi рогатоi худоби одержують молоко, що вiдзначаiться високими харчовими якостями i сировиною для виробництв молочних продуктiв.

Молоко i молочнi продукти становлять основу повноцiнного харчування населення. За науково-обТСрунтованими нормами харчування, людина маi споживати, в середньому, 380 кг (у перерахунку на молоко) молока i молочних продуктiв, у тому числi 120 кг молока у свiжому виглядi.

Скотарство даi основну масу м'ясноi продукцii, цiнною за вмiстом високоякiсних бiлкiв i незамiнних амiнокислот [1].

Формула успiху продуктивного тваринництва добре вiдома:

ü 33% тАФ правильна годiвля тварин;

ü 33% тАФ умови утримання й експлуатацii

ü 33% (за деякими даними, тАФ 40%) тАФ племiннi якостi тварин.

Таким чином, успiшне ведення молочного й м'ясного бiзнесу вiд власника корови не багато й залежить. У сучасних умовах вiн зможе (якщо зумii) правильно й досита нагодувати тварину. А двi третини успiшного скотарства закладаються у "високих кабiнетах" Киiва.

Чому селянство вiчно бiдне, звiдки це фатальне жебрання виробникiв сiльськогосподарськоi продукцii? Чи така вже безнадiйна й непоправна селянська доля? [3]

Головна причина тАФ полiтична. Це ставлення держави до селянства. Три чвертi (!) власникiв худоби тАФ це приватний сектор, що, в основному, напуваi краiну молоком i часто виживаi за рахунок його продажу. РЖнших доходiв у сiльськоi родини може просто не бути. Найбiльш безправний, скривджений владою, сектор економiки. Його маленький молочний бiзнес iз однiiю-двома коровами залежить вiд наявностi пасовища й косовиць, вiд близькостi мiста, вiд милостi закупiвельникiв молока з iхнiми низькими закупiвельними цiнами.

Племiннi заводи, не одержавши статусу державних, вiддали Боговi душу. Фахiвцi штучного осiменiння на селi дорогою спермо-продукцiiю Влне зловживаютьВ». Якiсна закордонна сперма може коштувати близько сотнi гривень за дозу. Це значить, що за нинiшнiх цiн на молоко тАФ 1 грн./л тАФ власниковi корови потрiбно вручну (!) надоiти центнер молока, щоб один раз осiменити корову якiсною спермою племiнного бика [6].

При загальному зменшеннi поголiв'я великоi рогатоi худоби, зменшуiться кiлькiсть поголiв'я на вирощуваннi та вiдгодiвлi. Якщо у 1990р. усi категорii господарств Украiни у живiй вазi великоi рогатоi худоби поставили на вирощування 3248,1 тис. тонн, то у 2002р. - лише 1131,5 тис. тонн, або 35% до 1990 року. Крiм того, знижуiться продуктивнiсть худоби. Середньодобовий прирiст великоi рогатоi худоби на вирощуваннi, вiдгодiвлi та нагулi у сiльськогосподарських пiдприiмствах Украiни в 1990р. становив 431 г, а в 2002р. лише 322 г, що менше до 1990р. на 25,3%. Вiдповiдно зменшуiться середня вага однiii голови худоби, яка продана переробним пiдприiмствам: у 1990 р. вона становила 393 кг, а в 2002 р. - 385 кг, що на 35 кг менше [14].

В той же час витрати кормiв для отримання приростiв живоi маси великоi рогатоi худоби зростають вже у 2002р. на 1 ц приросту було витрачено 15,72 ц корм, од., що бiльше проти 1990р. на 2,19 ц корм. од.

Рiвень економiчноi ефективностi вирощування i вiдгодiвлi молодняка великоi рогатоi худоби i досить низьким. Якщо в 1990р. рiвень рентабельностi м'яса великоi рогатоi худоби досяг 20,6%, то у 2002р. рiвень збитковостi становив 40,5% у сiльськогосподарських пiдприiмствах Украiни.

Аналогiчна ситуацiя з виробництвом м'яса яловичини i в Черкаськiй областi.

1.2 Проблеми ринку ВРХ

У 2006 роцi на територiю Украiни було завезено близько 230 тис. тонн м'яса та м'ясопродуктiв (в тому числi в останньому кварталi тАФ 96 тис. тонн) через вiльнi економiчнi зони (ВЕЗ) Донецькоi областi [4], 2008 250 тис. тонн.

Такий шлях потрапляння на ринок сировини означаi несплату податкiв до Держбюджету на суму понад 930 млн. грн.

Крiм зазначеного безмитного потрапляння через ВЕЗ, на украiнському ринку присутнi також м'ясо, завезене за давальницькими схемами, мито з якого також не сплачуiться.

Спроби через суди примусити iмпортерiв сплатити податки нi до чого не призвели. Судова влада була на боцi порушникiв Закону, не вiдносячи групу товарiв Вл1,24В» до звiльнення вiд оподаткування при iмпортi (мито та податок на додану вартiсть) [8].

Вартiсть завезеноi продукцii не перебiльшувала 2,5-3,5 грн./кг для м'ясопереробноi промисловостi.

Цiна на м'ясо В» Украiнi вiдповiдно впала на 25%. Сьогоднi м'ясопереробнi пiдприiмства не беруть украiнських тварин на переробку або пропонують цiну 5,5-6 грн./кг, що нижче за собiвартiсть.

На початку березня уряд нiбито почув заклики виробникiв м'яса: ВлМи розглядаiмо можливiсть проведення антидемпiнгового розслiдування щодо iмпортерiв цiii продукцii в Украiну, тАФ запевняв заступник мiнiстра аграрноi полiтики Борис Супiханов. тАФ 1 розслiдування - це тiльки один iз варiантiв захисту украiнських виробникiв. Мiнiстерства i вiдомства, якi причетнi до вирiшення проблеми, отримали доручення розробити заходи для посилення контролю за виконанням законодавства, що регулюi торгiвлю через ВЕЗ i ТПР, а також додатковi заходи щодо боротьби з контрабандоюВ». Проте реальних зрушень вiтчизнянi виробники так i не вiдчули, а iмпортне м'ясо i далi надходить до Украiни.. [16]

Закони ринку простi: не хочемо допомагати власному виробниковi, будемо фiнансувати закордонного. Принаймнi рокiв шiсть-сiм. Щоб одержати, виростити майбутню корову й замiнити поголiв'я, потрiбно три з половиною роки, щоб його подвоiти тАФ ще стiльки ж.

Прописна iстина: якщо селянська продукцiя потрiбна державi, вона повинна скуповуватися й сприяти збiльшенню виробництва.

В усьому свiтi, дотуючи виробництво молока i м'яса, держава укладаi iз сiльськогосподарським виробником "джентльменську угоду": ми (держава) компенсуiмо частину ваших витрат, ви поставляiте продукцiю першоi потреби за помiрними цiнами.

Перша частина цiii угоди для основноi маси украiнських виробникiв продукцii тАФ так i не запрацювала. Нашi джентльмени селянських подвiр'iв дружньоi пiдтримки уряду наразi позбавленi й сподiваються лише на удачу. А помiрнi цiни влада (на шкоду селу) штучно стримуi завезенням дешевого продовольства з краiн iз дотацiйним с.-г. виробництвом. Як не крути, але двi третини нереалiзованого потенцiалу у виробництвi молока й м'яса залежать вiд аграрноi полiтики однойменного мiнiстерства i його фiнансового забезпечення. Двi третини тАФ це диспаритет цiн на м'ясо-молочну продукцiю селян i низька продуктивнiсть стада великоi рогатоi худоби [16].

Завезення дешевоi сировини (iмпорту) вiдбуваiться на тлi реального збiльшення виробництва м'яса в Украiнi. До того ж, згiдно з планами на 2007 рiк, украiнськi товаровиробники взяли на себе зобов'язання випустити на ринок додатково ще 150 тис. тонн м'яса. А це свiдчить про те, що в краiнi i повна можливiсть забезпечити населення високоякiсною продукцiiю без участi iмпорту [17].

РДС не пошкодував 2,3 млрд. екю (попередниця iвровалюти), щоб напередоднi другого тисячорiччя спробувати зрозумiти, чому три колишнi радянськi "сестри" (Росiя, Бiлорусiя, Украiна) не здатнi виробляти прибуткове молоко в умовах вiльного ринку. В Украiнi пiд мiкроскоп експертiв РДвропейського Союзу (проект ТАСРЖ5) потрапила молочна iндустрiя Кiровоградськоi i Чернiвецькоi областей.

Завжди цiкаво подивитися на себе збоку очима iвропейських сусiдiв. З цього великого за обсягом аналiзу (на 60 сторiнок тексту) випливаi, що:

ü нашi пасовища, зарослi бур'яном, тАФ це лише майданчики для прогулянок корiв. Щоб стати повноцiнними кормовими столами, вони повиннi бути засiянi райграсом i бiлою конюшиною, з розрахунку 1-1,5 га на корову, й бути розташованими на вiдстанi не далi 1 км вiд ферми;

ü солома тАФ не корм (пiдкреслено кiлька разiв!) i маi бути вилучена з рацiону корiв;

ü рацiони худоби незбалансованi, у них завищена частка зернових як плата за низькоякiсне випасання й нiкудишнiй за якiстю силос;

ü технологiю якiсного силосування повсюдно порушують (запiзнiла стадiя збирання трав, недостатнi подрiбнення, сильне забруднення силосноi маси, задовгi термiни заповнюваностi силосних траншей, для iхнього укриття не завжди використовують плiвку). Втрати якостi силосу з цих причин сягають 40-60%;

ü дуже висока витрата пального на виробництво фуражу: 200-400 л/га проти 50-100 л/га в РДС;

ü вiдтворення стада залишаi бажати кращого навiть там, де ним займаються;

ü iдентифiкацiя поголiв'я не стала повсюдною й повсякденною нормою життя;

ü рiчне виробництво молока в краiнах РДС досягло, в середньому, 5000 л (у лiдерiв тАФ 6000 л) на корову за рiк [14].

Завдяки вiдчайдушному "ринковому" вирiзуванню молочного стада, за надоями молока . Украiна сьогоднi займаi нестабiльне й малопочесне лiдерство серед краiн спiвдружностi, але вiдстаi вiд цивiлiзованоi РДвропи й розвинутих краiн Пiвнiчноi Америки, вiдповiдно, вдвiчi-втричi [16].

1.3Показники ефективностi виробництва ВРХ. Методика iх визначення

Ефективнiсть виробництва яловичини i телятини характеризуiться системою таких показникiв:

Ø продуктивнiсть тварин - середньодобовим i рiчним приростом живоi маси молодняка,

Ø живою масою однiii голови вiдгодiвельного поголiв'я при реалiзацii;

Ø затрати працi i кормiв на 1 ц приросту живоi маси;

Ø собiвартiстю 1 ц приросту i 1 ц живоi маси молодняка;

Ø цiною реалiзацii 1 ц живоi маси;

Ø прибутком з розрахунку на 1 ц живоi маси; рiвнем рентабельностi виробництва яловичини [1].

Специфiчними показниками економiчноi ефективностi виробництва мтАЩяса i вихiд валовоi продукцii з розрахунку на 100 корм. од., на 1 грн. витрат на корми та витрати кормiв (у кормових одиницях) на виробництво 1 ц молока[13]. Перший з них визначаiться вiдношенням обсягу валового виробництва мтАЩяса ВРХ до витрат кормiв у натуральному чи вартiсному виразi. Другий показник i оберненим до нього. Крiм них застосовують також показник окупностi кормiв, тобто покриття iх вартостi за рахунок отриманоi продукцii.

До показникiв продуктивностi працi належать:

а) вихiд валовоi продукцii на середньорiчного працiвника;

б) те ж, на 1 людино-годину та 1 людино-день;

в) затрати працi на виробництво одиницi продукцii [3].

Першi три з них обчислюються вiдношенням обсягу валового виробництва яловичини до вiдповiдноi кiлькостi людино-годин, людино-днiв витрачених на виробництво даноi продукцii, або середньорiчноi кiлькостi працiвникiв. Затрати працi на виробництво одиницi продукцii i оберненим показником до вищезазначених.

Рiвень економiчноi ефективностi виробництва яловичини можна визначити лише з використанням системи взаiмопов'язаних показникiв[13].

Основою об'iктивноi оцiнки господарськоi дiяльностi сiльськогосподарських пiдприiмств i прибуток вiд реалiзацii мтАЩяса та рiвень рентабельностi, який визначають як процентне вiдношення прибутку до собiвартостi товарноi продукцii. Вiн залежить вiд собiвартостi одиницi продукцii та реалiзацiйних цiн.

Собiвартiсть виробництва одиницi продукцii тАУ це виробничi витрати на одиницю продукцii. З урахуванням показника собiвартостi здiйснюiться спецiалiзацiя сiльського господарства, тобто в кожнiй зонi, в кожному регiонi в першу чергу виробляiться той вид продукцii, який обходиться з найменшою собiвартiстю.

Рiвень рентабельностi здебiльшого обчислюють лише для товарноi продукцii, використовуючи iнформацiю про обсяг реалiзованоi продукцii, грошовi надходження вiд ii реалiзацii та про собiвартiсть товарноi продукцii. У господарствах, де i збитковi галузi, крiм рiвня рентабельностi, доцiльно обчислювати показник вiдношення виручки вiд реалiзацii продукцii (в процентах) до ii собiвартостi. Коли виробництво продукцii рентабельне, цей показник буде на 100 % бiльший вiд рiвня рентабельностi, а якщо збиткове, то вiн буде менший вiд 100 % на рiвень збитковостi [5].

На детальнiсть i точнiсть аналiзу ефективностi i прибутковостi виробництва валовоi продукцii молока значно впливають цiни, у яких вона обчислюiться. Для визначення вартiсних показникiв рiвня продуктивностi працi використовують порiвняннi цiни 2005 року. Однак для обчислення окупностi витрат в скотарствi такi цiни непридатнi. Для розрахунку окупностi витрат необхiдно валову продукцiю тваринництва визначити у фактичних цiнах реалiзацii. Фактичну суму прибутку також обчислюють як рiзницю мiж виручкою вiд реалiзацii продукцii тваринництва та ii повною собiвартiстю.

Отже, вихiд валовоi продукцii на 1 грн. витрат i одним з пiдсумкових показникiв ефективностi виробництва мтАЩяса ВРХ [13].

2. Ефективнiсть виробництва ВРХ у пiдприiмствi

2.1 Характеристика природно-економiчних умов пiдприiмства

Сiльськогосподарське пiдприiмство ТОВ ВлАграрiй СВППВ» розташоване в с. Краснопiлка, Уманського району, Черкаськоi областi. Природно-клiматичнi умови обумовлюються його мiсцезнаходженням в Лiсостеповiй зонi. Так середньорiчна кiлькiсть опадiв в даному регiонi складаi 500-550 мм ртутного стовпчика, середня температура взимку знаходиться на рiвнi -5ºC, а влiтку коливаiться в межах 19-20ºC, переважаючий напрям вiтру тАУ пiвнiчно-захiдний. Переважними i такi типи ТСрунтiв: чорноземи опiдзоленi i темно-сiрi опiдзоленi, чорноземи реградованi, ясно-сiрi та сiрi лiсовi. Ресурси мiсцевого стоку складають 50-75 тис. м³ на 1 м²у рiк. Таким чином, такi сприятливi природно-клiматичнi умови зумовлюють розвиток сiльського господарства в даному регiонi.

Не менш важливими для розвитку господарства i й такi показники, як наявнiсть ресурсiв та вiддаленiсть вiд пунктiв реалiзацii певних видiв продукцii. Крiм того, економiчнi умови виробництва характеризуються розмiрами i органiзацiйною структурою, спецiалiзацiiю i галузевою структурою, iнтенсивнiстю виробництва.

Проведемо аналiз основного засобу виробництва даного пiдприiмства тАУ земельних ресурсiв у таблицi 2.1.:

Таблиця 2.1.

Структура земельних ресурсiв ТОВ "Аграрiй СВПП"

Провiвши короткий аналiз складу земельних ресурсiв пiдприiмства та динамiки його змiни (табл. 2.1.) можна сказати, що розоранiсть земель у даному пiдприiмствi сягаi 100 %, трансформацii за наведенi роки не спостерiгаiться. В перiод 2006-2008 рр. вiдбулось збiльшення розмiру оброблюваних земель тАУ загальна змiна при цьому склала 67 %, тобто вiдбувся прирiст земель у господарствi на 67 % у тому числi з 2006 по 2007 роки на 58,6 % та з 2007 по 2008 роки на 9,2 %.

Далi проведемо аналiз структури трудових ресурсiв пiдприiмства у таблицi 2.2.:

Таблиця 2.2.

Структура трудових ресурсiв ТОВ "Аграрiй СВПП"

Провiвши аналiз складу i структури трудових ресурсiв, наявних на пiдприiмствi у таблицi 2.2., зазначимо що на початок аналiзованого перiоду задiянiсть трудових ресурсiв була майже в однаковому спiввiдношеннi у галузях рослинництва i тваринництва. Але за даний, наведений перiод з 2006 по 2008 роки дане спiввiдношення змiнилось на користь галузi рослинництва i у данiй сферi виробництва на 2008 рiк питома вага трудових ресурсiв була в розмiрi 62,7 %.

Проведемо аналiз напрямку спецiалiзацii та визначимо рiвень спецiалiзацii пiдприiмства у таблицi 2.3.:

Таблиця2.3.

Об'iм i структура товарноi продукцii ТОВ "Аграрiй СВПП"

Аналiзуючи данi таблицi 2.3., зазначимо що пiдприiмство маi зерново-технiчний напрям виробництва iз розвиненим тваринництвом. Коефiцiiнт спецiалiзацii пiдприiмства складаi 0,29, що свiдчить про середню спецiалiзацiю пiдприiмства. Даний показник спецiалiзацiю говорить про стратегiю дiяльностi пiдприiмства, що спрямована на дiяльнiсть у кiлькох сферах виробництва культур, спрямовану на зниженню ризику отримання збиткiв у сумарнiй величинi дiяльностi пiдприiмства.

2.2 Показники розвитку галузi тваринництва: поголiвтАЩя, вiдтворення стада, продуктивнiсть, валове виробництво

Проведемо аналiз показникiв розвитку галузi тАУ виробництва мтАЩяса ВРХ у таблицi 2.4.:

Таблиця 2.4.

Показники розвитку виробництва яловичини в ТОВ "Аграрiй СВПП"

З аналiзу таблицi 2.4. зазначимо якiснi змiни щодо дiяльностi пiдприiмства у данiй сферi, зокрема рiст середньоденного приросту молодняку, також вiдбуваiться значний прирiст поголiвтАЩя у 2007 роцi в порiвняннi з 2006 та у 2008 в порiвняннi з 2007 , але при цьому вiдмiчаiться надто високий прирiст виробничих витрат, зокрема у 2008 роцi, коли прирiст затрат сягнув майже 90 %, а прирiст чисельностi поголiвтАЩя вiдбувся лише у розмiрi 45 голiв. Данi змiни повиннi вiдбуватись у оптимальному спiввiдношеннi. А коли темпи витрат перевищуватимуть темпи якiсних змiн i зокрема прибутку за рахунок цих змiн то зрештою пiдприiмство вiдмовиться вiд ведення дiяльностi у данiй галузi, яка буде збитковою для нього.

Проведемо огляд динамiки середньодобового приросту на малюнку 2.1.:

З огляду мал. 2.1. спостерiгаiться чiтка тенденцiя у якiснiй змiнi даного показника ефективностi виробництва: середньодобовий прирiст мтАЩяса ВРХ маi щорiчну тенденцiю до збiльшення на даному пiдприiмствi.

Проведемо огляд змiни виробничих витрат пiдприiмства на мал.2.2.:

Проводячи огляд росту виробничих витрат по виробництву мтАЩяса ВРХ (Мал.2.2) зазначимо що за даний перiод розмiр виробничих витрат значно зрiс i надто високi темпи росту даноi статтi зобовтАЩязуi керiвництво пiдприiмства внести змiни у технологiю виробництва даноi продукцii що вирiвняти ситуацiю стосовно вiдповiдностi росту показникiв.

2.3 Умови i рiвень годiвлi

Корми тАФ один з найважливiших видiв матерiальних ресурсiв, необхiдних для виробництва тваринницькоi продукцii, оскiльки продуктивнiсть тварин на 50 тАУ 80% залежить вiд факторiв зовнiшнього середовища, з яких найголовнiшим i годiвля.

Годiвля маi велике значення. Тiльки при забезпеченнi тварин повноцiнними кормами можна забезпечити iх високу продуктивнiсть.

Вiд годiвлi залежить не тiльки кiлькiсть, а й якiсть продукцii. При вiдгодiвлi корiв застосовують зеленi корми, вiдходи технiчного виробництва: борошняного, цукрового; комбiкорми.

На практицi згодовують концентрованi корми у виглядi пiйла. Чим кращi грубi i соковитi корми, тим менше потрiбно кормiв.

Органiзацiя кормовоi бази включаi певну систему виробництва i використання кормiв, що характеризуiться вiдповiдною структурою посiвних площ кормових культур, технологiiю виробництва, заготiвлi, зберiгання i приготування кормiв.

Використовуiться багато рiзноманiтних кормiв, якi за походженням подiляють на такi групи: рослиннi, корми тваринного походження i мiнеральнi. Корми рослинного походження, в свою чергу, подiляються на концентрованi (зерно фуражне, комбiкорми, висiвки, макуха, шроти та iн.), соковитi (силос, коренеплоди, бульбоплоди, баштаннi культури), грубi (сiно, сiнаж, солома, полова), зеленi (сiянi трави, трави природних лук i пасовищ).

Мiцна кормова база передбачаi виробництво рiзних видiв кормiв залежно вiд галузi тваринництва, враховуючи при цьому природно-економiчнi умови господарства. Загальну кiлькiсть кормiв i окремих iх груп обчислюють у кормових одиницях.

За одиницю кормiв прийнята поживнiсть 1 кг вiвса середньоi якостi.

Спiввiдношення кормiв за iх загальною поживнiстю характеризуi структуру кормовоi бази господарства. Головне завдання кормовоi бази г це забезпечення рацiональноi годiвлi тварин збалансованими за всiма поживними речовинами кормами. При цьому в рацiонах тварин маi забезпечуватися оптимальне спiввiдношення кормових одиниць, перетравного протеiну, мiнеральних речовин, мiкроелементiв та вiтамiнiв.

Повноцiннiсть i збалансованiсть кормових рацiонiв - найважливiша умова пiдвищення ефективностi годiвлi та продуктивностi тварин.

Вiдповiдно до бiологiчних особливостей худоби кормовi рацiони значно вiдрiзняються за спiввiдношенням у них рiзних видiв кормiв. У рацiонах годiвлi найбiльшу питому вагу займають концентрованi корми.

У кормових рацiонах скотарства концентрованi корми становлять 25%. У рацiонах годiвлi ВРХ 19-20% кормiв припадаi на силос, 18% - на сiно, сiнаж i солому, до 30% - на зеленi корми сiяних трав, природних лук i пасовищ. У вiвчарствi переважають пасовищнi та грубi корми.

Рiвень розвитку кормовоi бази визначаiться такими показниками: обсягом виробництва кормiв з розрахунку на 1 га сiльськогосподарських угiдь, на 1 га кормовоi площi, на 1 умовну голову худоби (в ц корм. од.).

Кормова площа - це частина сiльськогосподарських угiдь пiдприiмства, яка використовуiться для виробництва рiзних видiв кормiв для тваринництва.

Для розрахунку кормовоi площi господарства використовують формулу

де,

Кп - кормова площа господарства, га;

П_о - площа кормових культур на орних землях, га;

П_п - площа природних кормових угiдь, га;

В₁, В₂, В₃ - частина валового збору окремих сiльськогосподарських культур, що видiляiться на корми, ц;

y₁, y₂, y₃, - урожайнiсть сiльськогосподарських культур, частина валового збору яких видiляiться на корми, ц/га.

2.4 Показники ефективностi виробництва i продуктивностi галузi (цiни реалiзацii, собiвартiсть, рентабельнiсть) i iх факторний аналiз

Проведемо огляд показникiв ефективностi виробництва мтАЩяса ВРХ у таблицi 2.5.:

Таблиця 2.5.

Показники ефективностi виробництва яловичини в ТОВ "Аграрiй СВПП"

Аналiзуючи данi таблицi 2.5., зазначимо що виробництво яловичини для пiдприiмства було щорiчним постiйним збитком. Але дане пiдприiмство на противагу ситуацiю в Украiнi щодо даноi галузi, коли вiдбуваiться скорочення i зникнення виробництва яловичини у пiдприiмствах, не лише не прийняло рiшення про лiквiдацiю даного виробництва, а й проводило i вiдмiтимо що ефективно проводило заходи по пiдвищенню рентабельностi виробництва даноi продукцii. Результат даних заходiв був помiтний у щорiчнiй змiнi показникiв. За рахунок постiйного росту якiсних показникiв пiдприiмство щорiчно збiльшувало кiлькiсть поголiвтАЩя, створюючи таким чином додатковий ефект вiд наявностi високого рiвня росту середньоденного приросту.

Проведемо факторний аналiз змiни рентабельностi у таблицi 2.6.:

Таблиця 2.6.

Факторний рентабельностi виробництва реалiзованого м'яса ВРХ в ТОВ "Аграрiй СВПП"

Провiвши аналiз рентабельностi виробництва даноi продукцii в таблицi 2.6., зазначимо, що пiдприiмству при постiйному, щорiчному ростi цiн майже на всi товари i сировину в краiнi, вдалося зберегти собiвартiсть продукцii на майже незмiнному рiвнi 2006 року. Це забезпечило змiну рентабельностi на 33,3 % у тому числi на 34,2 % за рахунок змiни цiни на продукцiю i на -0,9 % за рахунок змiни собiвартостi реалiзованоi продукцii.

3. Шляхи пiдвищення ефективностi виробництва продукцii у пiдприiмствi

3.1 Резерви змiцнення кормовоi бази

Основною умовою прискореного розвитку виробництва мтАЩяса ВРХ в краiнi i створення мiцноi кормовоi бази в кожному господарствi. Саме це безпосередньо визначаi можливостi збiльшення поголiв'я ВРХ i пiдвищення його продуктивностi.

Створення мiцноi кормовоi бази в кожному господарствi передбачаi таку систему i структуру виробництва кормiв, яка б повнiстю забезпечувала протягом року поголiв'я ВРХ якiсними i повноцiнними кормами.

Пiд кормовою базою розумiють обсяг i структуру кормiв, систему iх виробництва та використання в тваринництвi. Створення кормовоi бази в кожному пiдприiмствi передбачаi таку систему i структуру виробництва кормiв, яка повнiстю забезпечуi поголiв'я рiзноманiтними, якiсними i повноцiнними за поживнiстю кормами [2].

При вирощуваннi i вiдгодiвлi молодняку ВРХ треба мати необхiдну кiлькiсть кормiв, багатих на перетравнi поживнi речовини.

Основним напрямом дальшого розвитку скотарства i пiдвищення його економiчноi ефективностi i iнтенсифiкацiя виробництва яловичини на основi змiцнення кормовоi бази i пiдвищення рiвня годiвлi тварин, впровадження комплексноi механiзацii i автоматизацii виробничих процесiв та переведення галузi на iндустрiальнi технологii, широкого використання спецiалiзованих порiд худоби, пристосованих до машинноi технологii, удосконалення органiзацii i оплати працi в умовах колективного пiдряду i орендних вiдносин.

Сучасний рiвень виробництва кормiв у господарствах Украiни i недостатнiм. Збiльшення обсягiв виробництва кормiв повинна забезпечити iнтенсифiкацiя польового кормовиробництва на основi пiдвищення врожайностi сiльськогосподарських культур, зокрема кормових, шляхом полiпшення культури землеробства, бiльш ефективного внесення добрив, пiдвищення рiвня механiзацii виробничих процесiв, застосування матерiальноi зацiкавленостi в кормовиробництвi [8].

Головним напрямком збiльшення виробництва бiологiчно повноцiнних кормiв, як основного фактора iнтенсифiкацii тваринництва i пiдвищення врожайностi зернофуражних i кормових культур. У середньому з гектара рiллi необхiдно одержувати не менше 35-40ц тАУ на Полiссi [10].

Особливу увагу слiд звернути на максимальне збiльшення виробництва високобiлкових концентрованих кормiв за рахунок зернових i зернобобових культур, а також травтАЩяного борошна з бобових багаторiчних трав, соковитих тАУ за рахунок сiножатей, комбiнованого силосу, коренеплодiв.

Прогресивна технологiя заготiвлi, зберiгання та пiдготовки кормiв до згодовування включаi насамперед: консервування вологого зерна, приготування комбiкормових силосу з консервантами, виробництво травтАЩяного борошна iз стабiлiзаторами каротину, заготiвлю вiтамiнноi сiнноi сiчки, досушеноi активним вентилюванням, брикетування та гранулювання кормiв, приготування монокорму, будiвництво типових силосних споруд, безстiнних чи механiзованих цилiндричних скиртоутворювачiв з активним вентилюванням.

РЖнтенсифiкацiя скотарства ставить новi вимоги перед кормо виробництвом: в кормах необхiдно пiдвищити вмiст протеiну, бiологiчно активних речовин, полiпшити iх засвоюванiсть. Заготiвлю i зберiгання кормiв слiд органiзувати так, щоб протягом усього року максимально зберегти iх поживнi якостi i бiологiчну цiннiсть [16].

РЖстотне значення маi пiдготовка кормiв до згодовування : подрiбнення, запарювання та здобрення грубих кормiв, дрiжджування, використання кормових сумiшей тощо. Значний ефект маi впровадження прогресивних способiв заготiвлi кормiв: приготування сiнажу, застосування при сумiшi сiна активного вентилювання, виробництво бiлково-вiтамiнного травтАЩяного борошна.

Годiвля тварин повинна бути збалансованою за всiма елементами живлення тАУ енергiiю, перетравним протеiном, незамiнними амiнокислотами, мiнеральними речовинами i вiтамiнами [12].

3.2 Полiпшення породного складу

Ефективнiсть скотарства значною мiрою залежить вiд:

В· характеру i умов використання поголiвтАЩя,

В· санiтарно-гiгiiнiчного стану ферм.

Сучасний етап розвитку скотарства зн

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi