Економiчна ефективнiсть виробництва зерна та шляхи ii пiдвищення

Кабiнет Мiнiстрiв Украiни

Нацiональний аграрний унiверситет

Кафедра аграрноi економiки

Курсовий проект

на тему:

Економiчна ефективнiсть виробництва зерна та шляхи ii пiдвищення

Виконала:

студентка 3 курсу, 8 групи

факультету аграрного менеджменту

Пегорькова О. С

Перевiрили:

Степасюк Л. М.,

Куциконь Л. О.

Киiв тАУ 2007

План

Вступ

Роздiл 1. Науковi основи пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва зерна

1.1 Суть економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва

1.2. Показники економiчноi ефективностi виробництва зерна та методика iх визначення

Роздiл 2. Рiвень виробництва зерна та його економiчна ефективнiсть

2.1. Виробничi ресурси господарства та iх використання

2.2. Посiвнi площi, урожайнiсть та валовий збiр зерна

2.3. Економiчна ефективнiсть виробництва зерна

Роздiл 3. Проектне обТСрунтування урожайностi зернових та визначення беззбиткового обсягу виробництва

3.1. РЖнтенсифiкацiя виробництва зерна

3.2. Шляхи пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва зерна

3.3. Проектне обТСрунтування урожайностi та визначення беззбиткового обсягу виробництва

Висновоки та пропозицii

Список використаноi лiтератури

Вступ

В успiшному розвитку багатьох галузей економiки Украiни, насамперед сiльського господарства, вирiшальну роль вiдiграi збiльшення обсягiв виробництва зерна. Зерновi культури мають найвищу питому вагу в структурi посiвних площ i валових зборiв сiльськогосподарських культур. Це пояснюiться iх винятковим значенням та рiзнобiчним використанням.

Зерно та продукти його переробки i основою харчування людей. Зерно використовуiться людиною у виглядi хлiба, крупи, макаронiв, кондитерських виробiв. Так, у 1992 р. з розрахунку на душу населення було спожито 142,5, а в 1993 р.тАФ 144,5 кг хлiба та хлiбопродуктiв. Цi продукти вiдзначаються високими поживними та смаковими якостями, мiстять достатню кiлькiсть бiлкiв, вуглеводiв, вiтамiнiв, амiнокислот та мiнеральних солей.

Зерно тАФ головний i незамiнний корм при виробництвi тваринницькоi продукцii. Воно маi значно вищу поживну цiннiсть порiвняно з iншими видами кормiв, характеризуiться високим вмiстом кормових одиниць, перетравного протеiну, макро- та мiкроелементiв. Як корм використовуiться також побiчна продукцiя вирощування зернових тАФ солома i полова.

Продукцiя вирощування зернових культур i сировиною для переробноi промисловостi. Наприклад, у результатi переробки зерна одержують спирт, крохмаль та iншу продукцiю, з соломи тАФ целюлозу, папiр тощо.

Зерно тАФ важливий експортний продукт, що маi забезпечувати значнi надходження валютних коштiв. При зберiганнi зерно практично не втрачаi своiх якостей i тому придатне для створення державних резервiв продуктiв харчування та кормiв.

Загальна потреба краiни в зернi визначаiться кiлькiстю зерна, що йде на харчування, переробку, корми, насiння, експорт та створення державних резервiв. У цьому обсязi найбiльшу питому вагу маi зерно, що споживаiться тваринництвом та використовуiться населенням як продукт харчування. В Украiнi вiд загальноi кiлькостi виробленого зерна на корм худобi i птицi використовують 52тАФ57%, на харчуваннятАФ15тАФ17, насiння тАФ 8тАФ10, переробку тАФ ЗтАФ4, втрати при зберiганнi i доробцi становлять 6тАФ8 %, Виходячи з науково обТСрунтованих норм споживання хлiба та хлiбопродуктiв (148 кг на душу населення за рiк), зростаючих потреб тваринництва у концентрованих кормах, зменшення залежностi краiни вiд iмпорту зерна та виходу в перспективi на свiтовий ринок зерна в ролi одного з експортерiв, необхiдно довести виробництво зерна до 1 т з розрахунку на душу населення.

Виробництво зерна та зерновий ринок в Украiнi i основною складовою сiльськогосподарського виробництва. Вiд реалiзацii зернових культур сiльськогосподарськi товаровиробники отримують майже третину грошових надходжень (32,7 %в середньому за 2002-2005 роки).

Великi коливання обсягiв виробництва зерна по роках с основною причиною вiдчутного коливання обсягiв його експорту та iмпорту. Зокрема, якщо частка експорту зерна у його виробництвi в 2005р. становила 32,9 %, то в 2006р. лише на рiвнi 20 %.

Останнiм часом значно активiзувався експорт вiтчизняного ячменю. РД оптимiстичнi перспективи для нарощування експортних поставок украiнськоi кукурудзи. Зважаючи на кон'юнктурну привабливiсть зерна, змiнюiться структура його експорту. На частку пшеницi, ячменю та кукурудзи припадаi в останнi роки 97-98 % загального експорту зерна.

Цiнова ситуацiя за перiод, що аналiзуiться, залишаiться нестабiльною, незважаючи на щорiчнi намiри з боку органiв державноi влади врiвноважити ii ринковими методами. За 2005 р. порiвняно з попереднiм роком сiльськогосподарськими пiдприiмствами реалiзовано зерна майже на 2,8 млн. тонн бiльше, а на рiзницi у цiнах вони втратили вiд реалiзацii зерна близько 700 млн. гри.

Простежуiться з роками зростання собiвартостi реалiзованого зерна, причому бiльш високими темпами порiвняно з ростом реалiзацiйних цiн. Вiдчутно знижуiться рентабельнiсть та доходнiсть вiд реалiзацii збiжжя з кожного гектара зернових, зростаi частка господарств, якi одержують збитки вiд реалiзацii зерна.

Державне регулювання цiн на зерно шляхом запровадження механiзму заставних та iнтервенцiйних операцiй у зв'язку з вiдсутнiстю достатнiх фiнансових та товарних ресурсiв не справляi належного впливу.

У своiй роботi я дослiджуватиму дiяльнiсть СВК тАЬПинчукитАЭ На прикладi цього пiдприiмства в своiму курсовому проектi я дослiджу економiчну ефективнiсть виробництва зерна по роках, а також запропоную певнi варiанти для ii пiдвищення. Як майбутньому працiвнику сiльського господарства, менi потрiбно вмiти аналiзувати отриманi данi та на iх основi приймати правильнi управлiнськi рiшення, що в свою чергу матимуть позитивнi результати для дiяльностi та процвiтання пiдприiмства у майбутньому. Написання курсового проекту такого плану, а також використанням прикладу дiяльностi реального пiдприiмства, дасть менi можливiсть примiнити певнi здобутi знання на практицi та спробувати скерувати пiдприiмство у правильний напрямок розвитку.

Роздiл 1. Науковi основи пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва зерна

1.1 Суть економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва

Основною метою економiчноi стратегii розвитку агропромислового комплексу Украiни е неухильне пiднесення матерiального рiвня життя населення. Досягнення цiii мети вимагаi насамперед вирiшення продовольчоi проблеми на основi пiдвищення економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сiльського господарства полягаi в забезпеченнi дальшого зростання i сталостi виробництва для повнiшого задоволення потреб населення в продуктах харчування i промисловостi тАФ в сировинi.

На сучасному етапi проблема пiдвищення ефективностi агропромислового виробництва i визначальним фактором економiчного i соцiального розвитку суспiльства.

Ефективнiсть виробництва як економiчна категорiя вiдображуi дiю об'iктивних економiчних законiв, яка проявляiться в результативностi виробництва. Вона i тiiю формою, в якiй реалiзуiться мета суспiльного виробництва. Економiчна ефективнiсть показуi кiнцевий корисний ефект вiд застосування засобiв виробництва i живоi працi, а також сукупних iх вкладень. У зв'язку з цим необхiдно розрiзняти такi поняття, як ефект i економiчна ефективнiсть. Ефект тАФ це результат тих чи iнших заходiв, якi проводяться в сiльськогосподарському виробництвi. Вiн характеризуiться пiдвищенням урожайностi культур та продуктивностi худоби i птицi.

Економiчна ефективнiсть виробництва визначаiться вiдношенням одержаних результатiв до витрат засобiв виробництва i живоi працi. Ефективнiсть виробництва тАФ це узагальнююча економiчна категорiя, якiсна характеристика якоi вiдображуiться у високiй результативностi використання живоi i уречевленоi у засобах виробництва працi.

Як економiчна категорiя ефективнiсть виробництва нерозривно пов'язана з необхiднiстю дедалi повнiшого задоволення матерiальних i культурних потреб населення Украiни. Тому пiдвищення ефективностi суспiльного виробництва характеризуiться збiльшенням обсягiв сукупного продукту та нацiонального доходу для задоволення потреб безпосереднiх виробникiв i суспiльства в цiлому при найменших сукупних витратах на одиницю продукцii.

Сiльське господарство маi своi специфiчнi особливостi. Зокрема, в сукупностi факторiв досягнення високоефективного господарювання особливого значення набуваi земля як головний засiб виробництва, а в тваринництвi тАФ продуктивна худоба. Тому оцiнка корисного ефекту в сiльськогосподарському виробництвi завжди стосуiться i спiввiдноситься до земельноi площi або продуктивноi худоби.

Економiчна ефективнiсть сiльськогосподарського виробництва означаi одержання максимальноi кiлькостi продукцii з 1 га земельноi площi, вiд однiii голови худоби при найменших затратах працi i коштiв на виробництво одиницi продукцii. Ефективнiсть сiльського господарства включаi не тiльки спiввiдношення результатiв i витрат виробництва, в нiй вiдбиваiться також якiсть продукцii i здатнiсть ii задовольняти певнi потреби споживача. При цьому пiдвищення якостi сiльськогосподарськоi продукцii вимагаi додаткових затрат живоi i уречевленоi працi,

Сiльське господарство маi великий економiчний потенцiал, насамперед значний обсяг дiючих виробничих фондiв. Тому полiпшення iх використання i одним iз найважливiших завдань, вирiшення якого сприяi пiдвищенню ефективностi сiльськогосподарського виробництва. Рiвень ефективностi, що виражаiться вiдношенням маси вироблених продуктiв до трудових затрат, об'iктивно спрямовуiться до свого максимуму, оскiльки рiвень здiбностей працiвникiв невпинно зростаi, а умови сiльськогосподарського виробництва пiд впливом науково-технiчного прогресу постiйно вдосконалюються.

Пiдвищення економiчноi ефективностi забезпечуi зростання доходiв господарств, що i основою розширення i вдосконалення виробництва, пiдвищення оплати працi та полiпшення культурно-побутових умов працiвникiв галузi. Проблема пiднесення ефективностi сiльськогосподарського виробництва полягаi в тому, щоб на кожну одиницю витрат (матерiальних, трудових i фiнансових) досягти суттiвого збiльшення обсягу виробництва продукцii, необхiдноi для задоволення матерiальних i культурних потреб суспiльства.

Пiдвищення ефективностi сiльського господарства маi народногосподарське значення i i вирiшальною передумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу i дальшого зростання результативностi економiки Украiни.

Економiчну ефективнiсть виробництва можна вивчати на рiзних рiвнях. Тому видiляють; народногосподарську економiчну ефективнiсть сiльського господарства; економiчну ефективнiсть сiльськогосподарського виробництва; економiчну ефективнiсть окремих галузей сiльського господарства; економiчну ефективнiсть виробництва колективних i державних сiльськогосподарських пiдприiмств, селянських (фермерських) господарств, мiжгосподарських пiдприiмств i об'iднань, а також iх внутрiшньогосподарських пiдроздiлiв; економiчну ефективнiсть виробництва окремих культур, продуктiв, операцiй тощо; економiчну ефективнiсть агротехнiчних заходiв, впровадження досягнень науки i передовоi практики.

Для оцiнки економiчноi ефективностi виробництва та ii вимiру застосовують критерiй, який зумовлюiться дiiю економiчних законiв i характеризуi ефективнiсть з якiсного боку. В науковому розумiннi критерiй тАФ це властивiсть i якiсть ефективностi, що вiдображуi найiстотнiшу його суть i i основним принципом оцiнки.

Тому вихiдним критерiiм народногосподарськоi ефективностi виробництва i обсяг нацiонального доходу з розрахунку на душу населення при найменших затратах живоi i уречевленоi працi. Збiльшення обсягiв нацiонального доходу характеризуi кiнцевий корисний ефект вiд застосування сукупних вкладень засобiв виробництва i живоi працi.

Основний критерiй економiчноi ефективностi вiдображуi головну мету виробництва i може використовуватися на всiх рiвнях. Але при вивченнi ефективностi окремих галузей народного господарства даний критерiй може набувати бiльш конкретних форм з урахуванням характеру i особливостей виробництва. У зв'язку з цим критерiiм економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва i збiльшення маси чистоi продукцii при найменших затратах живоi i уречевленоi працi на ii одиницю.

Як економiчна категорiя критерiй ефективностi вiдображуi основну мету виробництва, суть якоi полягаi в нерозривнiй iдностi кiлькiсноi i якiсноi оцiнки. Ефективнiсть виробництва з кiлькiсного боку характеризуiться системою економiчних показникiв, мiж якими повинна бути вiдповiднiсть щодо змiсту та методики обчислення.

Для досягнення максимального збiльшення виробництва окремих видiв сiльськогосподарськоi продукцii треба визначити рацiональнi нормативи витрат вiдповiдних виробничих ресурсiв (насiння, добрив, кормiв та iн.), необхiднi витрати на пiдвищення якостi i одержання екологiчно чистоi продукцii, а також на охорону навколишнього середовища. При цьому економiчну ефективнiсть сiльськогосподарського виробництва необхiдно вивчати у вiдповiдностi з вимогами економiчних законiв, що його регулюють, i виробничими вiдносинами, в межах яких розвиваються рiзноманiтнi форми власностi i види господарювання.

У даному курсовому проектi я хотiла б дослiдити ефективнiсть виробництва зерна. Загалом зерновi культури вирощують у всiх регiонах.

Попит на зерно перебуваi у прямiй залежностi вiд його пропозицii, оскiльки вiн формуiться переважно вiд надходження зерна з урожаю та незначною мiрою вiд перехiдних запасiв на початок маркетингового року. У динамiцi за останнi п'ять маркетингових рокiв не простежуiться вiдчутне зростання загального попиту на зерно в той же час по окремих маркетингових роках коливання маi мiсце у зв'язку з коливанням загальноi пропозицii. Так, значне збiльшення у 2004/05 маркетинговому роцi порiвняно з попереднiм маркетинговим роком пропозицii зерна дозволило вiдповiдно збiльшити майже у пiвтора раза його загальний попит. Недобiр урожаю зерна в 2006 роцi порiвняно з 2005 роком (6,8 млн. т або 18 %) призведе до значного зменшення загального попиту зерна в 2006/07 проти попереднього маркетингового року (майже на 5,3 млн. т або на 13,5 %). Вiдповiдно, знизяться витрати фуражного зерна на корм худобi та птицi на 8,8 %, продовольчого зерна для споживання населенням - на 3,7 %, зерна для переробки на нехарчовi цiлi - на 27,8 %, на насiння - на 5 %, поставка зерна на експорт - на 3,7 %, удвiчi зменшаться перехiднi його запаси на кiнець маркетингового року.

В Украiнi виробництво зерна зосереджене в зонах Лiсостепу i Степу, на частку яких припадаi вiдповiдно 40 та 46 % валових зборiв зерна, i лише близько 14 % зерна виробляiться на Полiссi. Основними зерновими культурами в Лiсостепу i Степу е озима пшениця, ярий ячмiнь, кукурудза. На Полiссi переважають озима пшениця, ярий ячмiнь, озиме жито.

За даними органiв державноi статистики в Украiнi щороку споживаiться близько 3,5 млн. тонн. борошна, бiльше 2,4 млн. тонн хлiба та хлiбобулочних виробiв, 100 тис. тонн макаронних виробiв та 250 тис. тонн крупiв, близько 400 тис. тонн борошнистих кондитерських виробiв. Для виробництва цiii кiлькостi хлiбних продуктiв використовуiться понад 4,5 млн. тонн продовольчого зерна. Решта фактичного фонду споживання зерна населенням - це в основному перехiднi залишки, по яких вiдсутня статистична звiтнiсть, та зерно, одержане населенням у рахунок натуральноi оплати працi i орендноi плати за земельнi та майновi паi. Так, у 2005 роцi населенню в рахунок оплати працi та плати за оренду земельних i майнових паiв видано понад 2,9 млн. тонн зерна, в тому числi понад 2,0 млн. тонн пшеницi.

Табл.1.1 Динамiка економiчноi ефективностi виробництва зерна в сiльськогосподарських пiдприiмствах Украiни за 2002-2005 рр.

За даними таблицi 1.1 простежуiться зростання з роками собiвартостi реалiзованого зерна, причому бiльш високими темпами порiвняно з ростом реалiзацiйних цiн. Вiдповiдно вiдчутно знижуються рентабельнiсть та дохiднiсть вiд реалiзацii збiжжя з 1 га зернових. Зростаi частка пiдприiмств, якi одержують збитки вiд реалiзацii зерна. В 2005 р. вона становила 46,7 % вiд числа пiдприiмств, якi вирощували зерно.

Переважна кiлькiсть зерна (понад 60 %) реалiзуiться товаровиробниками комерцiйним та iншим структурам неринкового типу. При цьому простежуiться тенденцiя до зростання частки реалiзацii за цим каналом. У межах 13 % видаiться орендодавцям у рахунок орендноi плати, приблизно стiльки ж реалiзуiться на ринку, близько 10 % видаiться населенню в рахунок оплати працi i тiльки менше 1 % реалiзуiться на бiржовому ринку.

Зернове виробництво постiйно перебуваi пiд впливом двох найбiльш впливових факторiв: природного i економiчного. Вiдсутнiсть ефективноi державноi пiдтримки поглиблюi дiю природного фактора. Зокрема, при потребi коштiв для державного регулювання цiн на зерно в обсязi 1 млн. грн. (для закупiвлi в державний продовольчий резерв не менше 1,5 млн. тонн зерна з метою здiйснення iнтервенцiйних операцiй) у 2005 р. було видiлено з бюджету лише третину вiд необхiдного, закуплено ж менше 100 тис. тонн продовольчого зерна, а звiдси i ефективнiсть вiд реалiзацii зерна.

Державне регулювання цiн на зерно шляхом запровадження механiзму заставних та iнтервенцiйних операцiй у зв'язку з вiдсутнiстю достатнiх фiнансових та товарних ресурсiв не справляi належного впливу. Так, за 2002-2005 рр. коливання мiж максимальною i мiнiмальною реалiзацiйними цiнами на зерно в середньому склало 1,7 раза, у тому числi по пшеницi та житу тАФ майже двократне, а по ячменю 1,7 раза. В окремi перiоди коливання досягало майже трикратного, тодi як у США, де вдаються до регулятивних функцiй, воно не перевищуi 30 %.

1.2 Показники ефективностi виробництва зерна та методика iх визначення

Для обТСрунтування напрямiв та виявлення резервiв пiдвищення ефективностi виробництва зерна необхiдно здiйснити оцiнку рiзних явищ, що вiдбуваються в цiй галузi. Але на основi одного критерiю цього зробити не можна. Тому потрiбнi конкретнi показники, що вiдображують вплив рiзних факторiв на процес виробництва. Лише система показникiв даi змогу провести комплексний аналiз i зробити правильнi висновки щодо напрямiв та резервiв пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва.

В ефективностi виробництва вiдображаiться вплив комплексу взаiмоповтАЩязаних факторiв, що формують ii рiвень i визначають тенденцii розвитку. Для оцiнки економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва використовують вiдповiдний критерiй i систему взаiмоповтАЩязаних показникiв, якi вiдбивають вимоги економiчних законiв i характеризують вплив рiзних факторiв.

Економiчна ефективнiсть сiльськогосподарського виробництва визначаiться як народногосподарська ефективнiсть, економiчна ефективнiсть галузей i виробництва окремих продуктiв, а також господарськоi дiяльностi сiльськогосподарських пiдприiмств i окремих заходiв. Залежно вiд цього використовують рiзнi економiчнi показники, що повиннi бути органiчно взаiмоповтАЩязанi i вiдповiдати критерiю ефективностi. Вони не можуть бути iдиними для оцiнки рiвня народногосподарськоi ефективностi, окремих галузей i видiв продукцii, агротехнiчних i органiзацiйно-економiчних заходiв, впровадження науки i передовоi практики.

При оцiнцi економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва на пiдприiмствах необхiдно правильно визначити систему взаiмоповтАЩязаних показникiв, якi повиннi бiльш ефективно вiдбивати ii рiвень. Для цього широко використовуються як натуральнi, так i вартiснi показники.

Натуральнi показники виходу продукцii з урахуванням ii якостi i вихiдними при визначеннi економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва. В умовах вiльноi пiдприiмницькоi дiяльностi i ринкових вiдносин пiдвищуiться роль вартiсних показникiв, якi повнiше враховують розвиток товарно-грошових вiдносин i сприяють змiцненню товарноi форми економiчних звтАЩязкiв та господарського розрахунку.

Розвиток зернового господарства вiдбуваються на основi пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва зерна. За цих умов забезпечуiться збiльшення валовоi i товарноi продукцii зернових культур, змiцнюiться матерiально-технiчна база галузi. Економiчна ефективнiсть виробництва зерна характеризуiться системою таких показникiв :

В· урожайнiсть;

В· затрати працi на 1 ц зерна або виробництво зерна в розрахунку на 1 люд.-год. ;

В· собiвартiсть 1 ц зерна;

В· цiна реалiзацii 1 ц зерна;

В· прибуток в розрахунку на 1 ц зерна; на 1 люд.-год.; на 1 га посiвноi площi;

В· рiвень рентабельностi.

За кiлькiсним спiввiдношенням валового збору зерна до витрат на його виробництво або урожайнiсть до витрат на 1 га посiву визначають рiвень економiчноi ефективностi виробництва зерна. Слiд вiдзначити, що рiзнi зерновi культури потребують неоднакових матерiально-грошових i трудових витрат, що в кiнцевому рахунку разом з iх урожайнiстю визначаi рiвень економiчноi ефективностi виробництва.

Для визначення економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва необхiдно не лише обчислити одержаний при цьому результат, а й спiвставити його з витратами засобiв виробництва i живоi працi. Виробництво продукцii супроводжуiться затратами живоi i уречевленоi працi. Продуктивнiсть працi вимiрюiться лише затратами живоi працi. Продуктивнiсть працi розраховуiться як спiввiдношення виробленоi продукцii до затрат працi, що вимiрюiться в людино-годинах, людино-днях або середньорiчних працiвниках.

У сiльському господарствi широко застосовують також i зворотний показник продуктивностi працi тАУ трудомiсткiсть одиницi продукцii, який характеризуi затрати робочого часу на виробництво одиницi продукцii. Зниження трудомiсткостi свiдчить про пiдвищення продуктивностi працi.

Важливим показником економiчноi ефективностi виробництва зерна i собiвартiсть продукцii. Вона вiдображаi якiсть роботи господарств i значною мiрою визначаi рiвень його доходностi. Протягом останнiх рокiв собiвартiсть 1 ц зерна постiйно зростаi.

Цiна тАУ важлива категорiя ринковоi економiки. У сiльському господарствi вона i основою визначення таких економiчних показникiв, як обсяг валовоi продукцii, продуктивнiсть працi, валовий i чистий доходи, прибуток, рентабельнiсть, окупнiсть затрат i самофiнансування виробництва. Цiна реалiзацii зерна залежить вiд якостi зерновоi культури. Так, щодо пшеницi, цiни реалiзацii встановленi з урахуванням вмiсту бiлка i клейковини.

Прибуток господарств тАУ це реалiзована частина iхнього чистого доходу. Тому маса прибутку сiльськогосподарських пiдприiмств не повнiстю вiдображаi iх вклад у створення чистого доходу суспiльства. У сiльському господарствi величина прибутку пiдприiмства залужить вад кiлькостi i якостi реалiзованоi продукцii, ii структури, рiвня собiвартостi i фактичних цiн реалiзацii. Прибуток на 1 ц зерна визначаiться як рiзниця виручки реалiзацii 1 ц зерна i собiвартостi 1 ц реалiзованоi продукцii.

В умовах ринковоi економiки кожний субтАЩiкт пiдприiмВнницькоi дiяльностi намагаiться максимiзувати прибуток, найбiльш ефективно використати всi виробничi ресурси й домогтися найвищоi рентабельностi. Рентабельнiсть тАФ найважливiша економiчна категорiя, якоi намагаються досягти всi, хто займаiться пiдприiмництвом.

Рентабельний тАФ це той, що даi прибуток, доход, доцiльВнний з погляду господарювання. Отже, рентабельнiсть у буквальному розумiннi цього слова означаi прибутковiсть. Як уже згадувалося, в процесi пiдприiмницькоi дiяльностi пiдприiмства мають вiдшкодувати своi витрати виручкою вiд реалiзацii продукцii й одержати прибуток. Тому рентабельнiсть являi собою важливий показник економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва, який свiдчить про те, що пiдприiмство вiд своii дiяльностi одержуi прибуток.

Характеризуючи рентабельнiсть виробництва окремих видiв продукцii, галузей i господарств в цiлому не достатньо визначити величину прибутку. Необхiдно спiвставити ii з виробничими витратами за допомогою таких показникiв, як рiвень рентабельностi i норма прибутку.

Рiвень рентабельностi визначаiться вiдношенням прибутку до повноi собiвартостi реалiзованоi продукцii i виражаiться у вiдсотках. Вiн показуi величину прибутку на 1 грн. витрат виробництва i характеризуi ефективнiсть iх використання у поточному роцi.

Роздiл 2. Рiвень виробництва зерна та його економiчна ефективнiсть

2.1 Виробничi ресурси господарства та iх використання

Пiдприiмство СВК тАЬПинчукитАЭ, виробничу дiяльнiсть якого я аналiзуватиму у даному курсовому проектi, розмiщене у Василькiвському районi Киiвськоi областi.

Характеризуючи природнi умови пiдприiмства, потрiбно згадати, що Рiвненська область розташована в пiвнiчно-схiднiй частинi Украiни.

Клiмат областi помiрно-континентальний (область лежить у помiрному клiматичному поясi). Середня температура сiчня - -6В°С, а липня - +18В°С. Середньорiчна кiлькiсть опадiв становить 560-600мм, а на пiвднi тАУ 650мм i бiльше. Територiя областi в холодну пору вкрита покривом снiгу, який i нетривким.

Найпоширенiшими типами ТСрунтiв Киiвськоi областi i дерново-пiдзолистi, опiдзоленi, сiрi опiдзоленi ТСрунти, 60% дерново-пiдзолистих ТСрунтiв областi iнтенсивно використовуються в сiльськогосподарському виробництвi. Найбiльше поширення в межах областi мають сiрi опiдзоленi ТСрунти (вони характеризуються пiдвищеною кислотнiстю, низьким вмiстом нiтратiв та гумусу. В звтАЩязку з недостатньою кiлькiстю внесення органiчних добрив за останнi роки помiчено тенденцiю до зменшення вмiсту гумусу на 0,07%.

Сiльськогосподарськi пiдприiмства областi усiх форм власностi спецiалiзуються на вирощуваннi зернових, картоплi, цукрових бурякiв, льону-довгунця та виробництвi мтАЩяса i молока. Середньорiчна чисельнiсть працiвникiв зайнятих в сiльськогосподарському виробництвi складаi 65 тис. чол. Пiдприiмство СВК тАЬПинчукитАЭ займаiться дiяльнiстю як у сферi рослинництва, так i у сферi тваринництва, тому володii значними площами сiльськогосподарських угiдь. Земля тАУ це основний засiб виробництва у сiльському господарствi. Сiльськогосподарськi угiддя пiдприiмств включають рiллю, сiнокоси, пасовища.

Таблиця 2.1. Склад i структура сiльськогосподарських угiдь СВК тАЬПинчукитАЭ Василькiвського району Киiвськоi областi

За даними Таблицi 2.1. можна зробити висновок, що у структурi сiльськогосподарських угiдь спостерiгаються незначнi коливання. Площа сiльськогосподарських угiдь у 2006 роцi порiвняно з 2004 зменшилася на 9 %, або на 98 га в основному за рахунок зменшення площi рiллi (на 9 %, або на 98 га ), структура сiнокосiв та пасовищ протягом 3 рокiв залишалася незмiнною. Щодо площi рiллi, то ii частка у структурi сiльськогосподарських угiдь стабiльно займала 99,7 %. За даними Таблицi 2.1, проведемо аналiз землезабезпеченостi на пiдприiмствi. Землезабезпеченiсть тАУ це площа землi (сiльськогосподарських угiдь чи рiллi), яка припадаi на 1 середньорiчного працiвника.

Таблиця 2.2. Землезабезпеченiсть СВК тАЬПинчукитАЭ Василькiвського району Киiвськоi областi

Зi зменшенням площi сiльськогосподарських угiдь, а в тому числi i рiллi, а також середньорiчноi чисельностi працiвникiв (на 4%,або на 3 працiвника порiвняно з 2004 роком) ), як площа сiльськогосподарських угiдь, так i рiллi, яка припадаi на 1 середньорiчного працiвника, зменшилися на 5% або на 0,8 га. Можна зробити висновок, що хоч i не значне, але постiйне зменшення площi сiльськогосподарських угiдь призводить до зменшення землезабезпеченостi.

Також слiд вивчити наявнiсть та ефективнiсть використання трудових ресурсiв на даному пiдприiмствi. Трудовi ресурси тАУ це населення у працездатному вiцi (чоловiки тАУ вiд 16 до 60 рокiв, жiнки тАУ вiд 16 до 55 рокiв), особи пенсiйного вiку та пiдлiтки до 16 рокiв, якi за станом фiзичного та психологiчного здоровтАЩя можуть брати участь у процесi виробництва. Але основною робочою силою на пiдприiмствi i чоловiки та жiнки працездатного вiку, якi становлять близько 90% рiчних затрат працi у виробництвi. Пiдлiтки та особи пенсiйного вiку вiдiграють допомiжну роль i i додатковою робочою силою. Трудовi ресурси характеризують за такими показниками, як:

o Середньорiчна чисельнiсть працiвникiв, чол. (а також окремо в рослинництвi та в тваринництвi);

o Загальнi затрати працi, тис люд.-год. (а також окремо в рослинництвi та в тваринництвi);

o Кiлькiсть люд.-год., вiдпрацьованих одним працiвником за рiк;

o Фонд ресурсiв працi, тис люд.-год., який використовують для порiвняння iз реально вiдпрацьованими люд.-год. i який розраховують шляхом множення нормативноi кiлькостi люд.-год. (1885) на кiлькiсть працiвникiв.

o Коефiцiiнт використання трудових ресурсiв тАУ вiдношення кiлькостi вiдпрацьованих протягом року люд.-год. до фонду ресурсiв працi.

Аналiзуючи дану таблицю, можна сказати, що усi показники наявностi та використання трудових ресурсiв на СВК тАЬПинчукитАЭ зменшилися. Так загальна чисельнiсть працiвникiв у 2006 роцi порiвняно з 2004 роком зменшилася на 4%, або на 3 працiвники, у тому числi в рослинництвi на 6%, або на 2 працiвники, а в тваринництвi на 3%, або на 1 працiвника. Вiдповiдно зменшилися i затрати працi тАУ на 15%, або на 30 тис. люд.-год. порiвняно з 2004 роком: у галузi рослинництва тАУ на 21%, або на 16 тис. люд.-год., у галузi тваринництва даний показник зменшився на 10%, або на 7 тис. люд.-год. Щодо кiлькостi люд.-год., вiдпрацьованих 1 працiвником, то в загальному по пiдприiмству вони зменшилися на 12%, або на 240 люд.-год., це вiдбулося за рахунок галузi рослинництва, де даний показник зменшився на 16%, або на 343 люд.-год., i галузi тваринництва ,де даний показник зменшився на 7%, або на 140 люд.-год. Щодо коефiцiiнту використання трудових ресурсiв, то порiвняно з 2004 роком вiн зрiс на 0,1%, порiвняно з 2005 роком, вiн залишився незмiнним.

Сiльськогосподарське виробництво неможливе за наявностi лише землi та трудових ресурсiв. У процесi виробництва використовуються засоби виробництва (засоби та предмети працi). Засоби виробництва, вираженi у грошовiй формi, становлять виробничi фонди сiльськогосподарських пiдприiмств. Виробничi фонди подiляються на основнi та оборотнi.

Основнi фонди тАФ це тi засоби виробництва, якi беруть участь у процесi виробництва багато разiв, зберiгаючи натурально-речову форму, а свою вартiсть на створюваний продукт переносять частинами. Земля, яка у сiльському господарствi i головним засобом виробництва, ще не маi грошовоi оцiнки, тому до складу основних фондiв не включаiться. Оборотнi фонди тАФ це та частина засобiв виробництва, якi повнiстю споживаються протягом одного виробничого циклу, втрачають натурально-речову форму i повнiстю переносять свою вартiсть на готовий продукт.

Для забезпечення безперервностi технологiчного i виробничого процесу в кожному господарствi, яке нормально працюi, крiм основних i оборотних фондiв, i ще й фонди обiгу.

Фонди обiгутАФ це кошти пiдприiмств, вкладенi у запаси готовоi продукцii, призначеноi для реалiзацii, кошти, що знаходяться у касi пiдприiмства, на банкiвських рахунках i в дорозi (вартiсть вiдвантаженоi покупцям готовоi продукцii), а також суми незакiнчених розрахункiв за реалiзовану продукцiю. Фонди обiгу та оборотнi фонди разом становлять оборотнi засоби пiдприiмств. Вони переважають оборотнi фонди на величину фондiв обiгу.

Економiчна ефективнiсть використання основних виробничих фондiв у сiльському господарствi характеризуiться системою показникiв. Основними з них i показники, якi характеризують технiчне оснащення пiдприiмства: фондозабезпеченнiсть, фондоозброiнiсть, та показники, якi характеризують ефективнiсть використання основних виробничих фондiв: фондовiддача, фондомiсткiсть продукцii та норма прибутку.

Фондозабезпеченiсть тАУ це вартiсть основних виробничих фондiв, яка припадаi на 100га сiльськогосподарських угiдь. РЗРЗ розраховують за формулою:

Ф_з=В_ос.ф/П*100

де Ф_з тАУ фондозабезпеченнiсть, грн;

В_ос.фтАУвартiсть основних фондiв сiльськогосподарського призначення, грн.;

П тАУ площа сiльськогосподарських угiдь.

Фондоозброiнiсть тАУ характеризуi ступiнь озброiностi працiвникiв основними фондами i обчислюiться, як вiдношення вартостi основних фондiв до середньорiчноi чисельностi працiвникiв. Ф_оз=В_ос.ф/К

Фондовiддача тАФ це вартiсть валовоi продукцii з розрахунку на 1

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi