Економiчна ефективнiсть виробництва соняшника

ЗМРЖСТ

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ЕКОНОМРЖКИ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ

1.1. Народногосподарське значення, розвиток та розмiщення виробництва соняшнику в Украiнi

1.2 Економiчна ефективнiсть виробництва соняшнику, ii показники та методика визначення

РОЗДРЖЛ 2 АНАЛРЖЗ СТАНУ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ ТА ЙОГО ЕКОНОМРЖЧНОРЗ ЕФЕКТИВНОСТРЖ

2.1 Природно-економiчнi умови та спецiалiзацiя господарства

2.2 Динамiка посiвних площ, урожайностi i валових зборiв соняшнику

2.3 Аналiз витрат виробництва i собiвартостi соняшника

2.4 Економiчна ефективнiсть виробництва соняшнику

РОЗДРЖЛ 3. ШЛЯХИ ПРЖДВИЩЕННЯ ЕКОНОМРЖЧНОРЗ ЕФЕКТИВ-НОСТРЖ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ

3.1 Впровадження технологii з мiнiмального обробiтку ТСрунту

3.2 Впровадження нових сортiв при виробництвi соняшнику

3.3 Пiдвищення урожайностi за рахунок використання гербiцидiв.

3.4 Впровадження ефективних препаратiв для протруювання насiння

РОЗДРЖЛ 4 БЕЗПЕКА ЖИТТРДДРЖЯЛЬНОСТРЖ

4.1 Аналiз стану охорони працi при виробництвi соняшника

4.2 Забезпечення безпеки працi при виробництвi соняшника

4.3 Забезпечення екологiчноi безпеки працi при виробництвi соняшника

4.4 Пiдвищення стiйкостi виробництва соняшнику у надзвичайних ситуацiях.

5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦРЖРЗ

СПИСОК ЛРЖТЕРАТУРИ

ВСТУП

У соцiально-економiчному розвитку краiни сiльське господарство посiдаi особливе мiсце. Це одна з основних галузей народного господарства, яка забезпечуi виробництво продуктiв харчування i i найпершою умовою суспiльства. Продукти сiльського господарства i промисловi товари, що виробляються з сiльськогосподарськоi сировини, становлять 75% фонду народного споживання.

Провiдна роль у розвитку продуктивних сил краiни належать галузям промисловостi, однак неодмiнною умовою соцiально-економiчного прогресу i пiдвищення ефективностi сiльського господарства. [1]

Увага до проблеми пiдвищення економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва в цiлому та вирощування соняшника зокрема викликана, насамперед тим, що вiд успiшного розвтАЩязання ii залежить зростання дохiдностi пiдприiмств, пiдвищення конкурентоспроможностi продукцii на внутрiшньому та свiтовому ринках, забезпечення сталого розвитку агропромислового комплексу. До розгляду цих проблем звертаються багато науковцiв, серед них М.Ю. Коденська, К.В. Колузанов, А.А. Побережна та iншi. [11]

Насiння олiйних культур тАУ унiкальна сировина для отримання харчових та технiчних олiй, дешевих харчових та кормових видiв бiлка з особливими бiологiчними та функцiональними властивостями, високим вмiстом бiологiчно активних речовин та широким набором макро-, мiкро- та ультрамiкроелементiв. Рослиннi олii необхiднi всiм галузям народного господарства. Вони можуть бути надiйним джерелом валютних надходжень. Серед украiнських олiйних культур найбiльше значення для цiii мети мають соняшник, соя та рiпак. За обсягом посiвних площ олiйнi культури поступаються лише зерновим (пшеницi та ячменю). Серед них, особливо в останнi роки, домiнуюче мiсце займаi соняшник, частка якого у структурi виробництва олiйних культур становить понад 90%. Очевидна важливiсть цiii культури тАУ нинi в Украiнi соняшник i основною культурою для виробництва рослинноi олii та високобiлкових кормiв, а його експорт приносить значний валютний прибуток. Украiна займаi одне з провiдних мiсць серед соняшникосiючих держав, виробляючи щорiчно близько 10% насiння соняшнику у свiтi. У структурi валовоi продукцii сiльського господарства соняшник також вiдiграi помiтну роль. [12]

Метою дослiдження, проведеного в дипломнiй роботi, i вивчення сучасного стану та визначення напрямкiв перспективного розвитку виробництва соняшнику.

ОбтАЩiктом дослiдження виступаi ТОВ тАЬТуртАЭ мелiтопольського району Запорiзькоi областi.

Для досягнення зазначеноi мети в роботi поставленi та вирiшенi такi завдання:

- дана оцiнка i визначенi тенденцii сучасного стану виробництва соняшнику;

- запропонованi заходи для здiйснення виробництва соняшника бiльш ефективними.

Предметом дослiдження i економiчна ефективнiсть виробництва соняшника.

В процесi дослiдження були використанi рiзноманiтнi економiко-статистичнi методи збору й обробки iнформацii. Як аналiтичний матерiал використовувались статистичнi данi мiнiстерства АПК Украiни, Державного комiтету по статистицi Украiни, данi рiчних звiтiв та аналiтичного облiку ТОВ тАЬТуртАЭ. Дослiдження охоплюють перiод за 2000-2004 рр. Дипломна робота складаiться iз вступу, птАЩяти роздiлiв, висновкiв та пропозицiй, а також лiтературних джерел, використаних при написаннi роботи. Робота викладена на ____ сторiнках друкованого тексту, мiстить ____ таблиць i ___ рисункiв.

РОЗДРЖЛ 1

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ЕКОНОМРЖКИ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ

1.1 Народно-господарське значення, розвиток та розмiщення виробництва соняшнику в Украiнi

Основною олiйною культурою, що вирощуiться в Украiнi. РД соняшник. У складi всiх олiйних культур вiн займаi 70% посiвноi площi. РЖ 85% валового збору. РЖз насiння соняшнику виробляiться приблизно двi третини всiii рослинноi олii.

Олiя маi важливе народногосподарське значення. РЗi споживають як цiнний харчовий продукт у натуральному виглядi, широко використовують у харчовiй, текстильнiй, лакофарбовiй, парфумернiй та iнших галузях промисловостi для виробництва маргарину, олiфи, мила, стеарину, лiнолеуму тощо.

Макуха та шрот (вiдходи переробки насiння) тАУ цiнний корм для сiльськогосподарських тварин. Соняшник також вирощують на силос та зелену масу. [2 ]

Як вже зазначалося, соняшник i основною олiйною культурою на Украiнi. У державних закупiвлях насiння олiйних культур його питома вага досягаi 96%. У валовому виробництвi олii 98% припадаi на соняшникову.

Насiння соняшнику мiстить 50-56% олii (вiд сухоi маси насiння) та 16,5% протеiну. Олiя маi високi смаковi якостi, за засвоюванiстю (86-91%) та калорiйнiстю (929 ккал) значно краща за iншi жири. Вона мiстить до 62% бiологiчно активноi лiноленовоi кислоти, вiтамiни А, Д, Е, К. Вживають олiю безпосередньо в iжу, при виробництвi маргарину, консервiв, кондитерських виробiв. Нижчi ii сорти застосовують при виготовленнi олiфи, фарби, лакiв, мила тощо.

При переробцi насiння соняшнику на олiю як побiчну продукцiю одержують близько 33% макухи, яка мiстить 33-36% бiлка, 5-7% жиру, багато мiнеральних солей та вiтамiнiв. Кошики соняшнику, вихiд яких становить 56-60% врожаю насiння. Пiсля обмолочування згодовують великiй рогатiй худобi та вiвцям. За поживнiстю вони аналогiчнi сiну. Соняшникова лузга (16-22% вiд маси насiння) i сировиною для виробництва етилового спирту, кормових дрiжджiв та фурфуролу, що застосовуiться для виготовлення пластичних мас, штучних волокон та iнше. [1]

Соняшник широко використовують i як кормову культуру. Його зелену масу в сумiшi з бобовими та iншими культурами застосовують для годiвлi великоi рогатоi худоби, а також силосують.

За 1 га посiву соняшнику при врожайностi 20 ц/га можна одержувати до 10 ц. олii, 8 ц. шроту або макухи, 12 ц. сухих кошикiв, 4ц. лузги, 35-40 кг меду.

Соняшник тАУ одна з прибуткових технiчних культур Украiни з найвищим рiвнем рентабельностi серед сiльськогосподарських культур. Так, у 2003 роцi вiд реалiзацii насiння соняшнику господарства суспiльного сектору отримали 360,4 млн. грн. прибутку, тому вiн посiдаi особливе мiсце в економiцi та формуваннi експортного потенцiалу краiни. Порiвняно високий рiвень рентабельностi вирощування цiii культури, що зумовлено мiнiмальними виробничими витратами i порiвняно високою реалiзацiйною цiною, стимулював значне розширення посiвних площ. Якщо в 2000 роцi посiви товарного соняшнику становили 1636 тис. га, то в 2003 роцi вони зросли в 1,7 раза i досягли 2842 тис. га. Урожайнiсть за аналiзований перiод знизилась вiд 15,8 до 12,2 ц/га в масi пiсля доробки, або на 22,8%. Валовий збiр зрiс вiд 2571 тис. до 3457 тис. тонн, або на 34,5%. [13 ]

Загальна площа посiву цiii культури в Запорiзькiй областi в 2003 роцi становила 1431,3 тис. га. При середнiй врожайностi 11,85 ц/га валове виробництво насiння соняшнику досягло 4793,4 тис. тонн. Окрiм Запорiзькоi областi основними виробниками соняшнику також i Днiпропетровська, Донецька, Луганська, Кiровоградська та Харкiвська областi, що забезпечують двi третини всього валового виробництва соняшнику на Украiнi. [10 ]

Таблиця 1.1

Динамiка виробництва насiння соняшнику в Запорiзькiй областi по роках

Данi таблицi 1.1 показують, що урожайнiсть соняшнику з роками трохи знизилась, але, незважаючи на це валовий збiр соняшнику зростаi i, порiвняно з 1992 роком, в 2003 роцi вiн збiльшився на 2160,8 тис. ц., тобто на 82,1%.

Зниження урожайностi соняшнику зумовлене насамперед фiнансовими та матерiально-технiчними нестатками господарств. Бiльшiсть з них не забезпеченi i не здатнi забезпечити себе технiчними засобами, пально-мастильними матерiалами, засобами захисту рослин, мiнеральними добривами тощо. Водночас не завжди дотримуються необхiдного чергування культур у полях сiвозмiни, що i винятково важливим саме для соняшнику з огляду на високий рiвень винесення цiiю культурою поживних речовин з ТСрунту, а також сприйнятливiстю до хвороб при частому висiваннi ii на тiй самiй площi. За свiдченнями спецiалiстiв, соняшник можна повторно висiвати на одному полi не ранiше як через 7-8 рокiв. [12 ]

Поряд iз зниженнями урожайностi, великий вплив на валовий збiр соняшнику мають втрати при збираннi, транспортуваннi, заготiвлi та зберiганнi.

Незважаючи на зниження урожайностi, частка соняшнику у валовiй продукцii рослинництва, яка зменшилась за останнi роки майже на двi третини. Залишаiться бiльш стабiльною. Тому за цих умов соняшник залишаiться найбiльш тАЬлiквiдноютАЭ сiльськогосподарською культурою, здатною приносити реальний доход як тАЬживимитАЭ грiшми, так i засобами виробництва. [12 ]

1.2 Економiчна ефективнiсть виробництва соняшнику, ii показники та методика визначення

Основною метою економiчноi стратегii розвитку агропромислового комплексу Украiни i неухильне пiднесення матерiального рiвня життя населення. Досягнення цiii мети вимагаi насамперед вирiшення продовольчоi проблеми на основi пiдвищення економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва. Тому основне завдання сiльського господарства полягаi в забезпеченнi зростання i сталостi виробництва для повнiшого задоволення потреб населення в продуктах харчування i промисловостi тАУ в сировинi.

На сучасному етапi проблема пiдвищення ефективностi агропромислового виробництва i визначальним фактором економiчного i соцiального розвитку суспiльства.

Ефективнiсть виробництва як економiчна категорiя вiдображуi дiю обтАЩiктивних економiчних законiв, яка проявляiться в результативностi виробництва. Вона i тiiю формою. В якiй реалiзуiться мета суспiльного виробництва. Економiчна ефективнiсть показуi кiнцевий корисний ефект вiд застосування засобiв виробництва i живоi працi, а також сукупних iх вкладень.

Економiчна ефективнiсть виробництва визначаiться вiдношенням одержаних результатiв до витрат засобiв виробництва i живоi працi. Ефективнiсть виробництва тАУ це узагальнююча економiчна категорiя, якiсна характеристика якоi вiдображуiться у високiй результативностi використання живоi i уречевленоi у засобах виробництва працi.

Як економiчна категорiя ефективнiсть виробництва нерозривно повтАЩязана з необхiднiстю дедалi повнiшого задоволення матерiальних i культурних потреб населення Украiни. Тому пiдвищення ефективностi суспiльного виробництва характеризуiться збiльшенням обсягiв сукупного продукту та нацiонального доходу для задоволення потреб безпосереднiх виробникiв i суспiльства в цiлому при найменших сукупних витратах на одиницю продукцii.

Економiчна ефективнiсть сiльськогосподарського виробництва означаi одержання максимальноi кiлькостi продукцii з 1 га земельноi площi при найменших затратах працi i коштiв на виробництво одиницi продукцii. Ефективнiсть сiльського господарства включаi не тiльки спiввiдношення результатiв i витрат виробництва, в нiй вiдбиваiться також якiсть продукцii i здатнiсть ii задовольнити певнi потреби споживача. При цьому пiдвищення якостi сiльськогосподарськоi продукцii вимагаi додаткових затрат живоi i уречевленоi працi.

Пiдвищення економiчноi ефективностi забезпечуi зростання доходiв господарств, що i основою розширення i вдосконалення виробництва, пiдвищення оплати працi та полiпшення культурно-побутових умов працiвникiв галузi. Проблема пiднесення ефективностi сiльськогосподарського виробництва полягаi в тому, щоб на кожну одиницю витрат досягти суттiвого збiльшення обсягу виробництва продукцii, необхiднi для задоволення матерiальних i культурних потреб суспiльства.

Пiдвищення ефективностi сiльського господарства маi народногосподарське значення i i вирiшальною передумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу i дальшого зростання результативностi економiки Украiни.

Для оцiнки економiчноi ефективностi виробництва та ii вимiру застосовують критерiй, який зумовлюiться дiiю економiчних законiв i характеризуi ефективнiсть з якiсного боку. В науковому розумiннi критерiй тАУ це властивiсть i якiсть ефективностi, що вiдображуi найiстотнiшу його суть i i основним принципом оцiнки. Тому вихiдним критерiiм народногосподарськоi ефективностi виробництва i обсяг нацiонального доходу з розрахунку на душу населення при найменших затратах живоi i уречевленоi працi на ii одиницю.

Як економiчна категорiя критерiй ефективностi вiдображуi основну мету виробництва, суть якоi полягаi в нерозривнiй iдностi кiлькiсноi i якiсноi оцiнки. Ефективнiсть виробництва з кiлькiсного боку характеризуiться системою економiчних показникiв, мiж якими повинна бути вiдповiднiсть щодо змiсту та методики обчислення.

Для досягнення максимального збiльшення виробництва окремих видiв сiльськогосподарськоi продукцii треба визначити рацiональнi нормативи витрат вiдповiдних виробничих ресурсiв, необхiднi витрати на пiдвищення якостi i одержання екологiчно чистоi продукцii, а також на охорону навколишнього середовища. При цьому економiчну ефективнiсть сiльськогосподарського виробництва необхiдно вивчати у вiдповiдностi з вимогами економiчних законiв, що його регулюють, i виробничими вiдносинами, в межах яких розвиваються рiзноманiтнi форми власностi i види господарювання.

В ефективностi виробництва вiдображуiться вплив комплексу взаiмоповтАЩязаних факторiв, якi формують ii рiвень i визначають тенденцii розвитку. У звтАЩязку з цим для оцiнки економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва використовують вiдповiдний критерiй i систему взаiмоповтАЩязаних показникiв, якi вiдбивають вимоги економiчних законiв i характеризують вплив рiзних факторiв.

Економiчна ефективнiсть сiльськогосподарського виробництва в пiдприiмствах та обтАЩiднаннях визначаiться як народногосподарська ефективнiсть, економiчна ефективнiсть галузей i виробництва окремих продуктiв, а також господарськоi дiяльностi сiльськогосподарських пiдприiмств i окремих заходiв. Залежно вiд цього використовують рiзнi економiчнi показники, якi повиннi бути органiчно взаiмоповтАЩязанi i вiдповiдати критерiю ефективностi. Вони не можуть бути для оцiнки рiвня народногосподарськоi ефективностi, окремих галузей i видiв продукцii, агротехнiчних i органiзацiйно-економiчних заходiв, впровадження науки i передовоi практики.

При оцiнцi економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва в пiдприiмствах та обтАЩiднаннях необхiдно правильно визначити систему взаiмоповтАЩязаних показникiв, якi повиннi найбiльш обтАЩiктивно вiдбивати ii рiвень. Для цього широко використовуються як натуральнi, так i вартiснi показники. Натуральнi показники виходу продукцii з урахуванням ii якостi i вихiдними при визначеннi економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва. Тому врожайнiсть культур характеризуi рiвень ефекту, одержаного в процесi виробництва. Водночас один i той же рiвень урожайностi досягаiться при рiзних витратах, або рiзнi показники продуктивностi одержують при рiвновеликих витратах виробництва. Для одержання порiвняльних величин витрат i результатiв обсяг виробленоi продукцii обчислюють у вартiсному виразi.

Найважливiшим показником, що характеризуi обсяг сiльськогосподарського виробництва, i вартiсть валовоi i товарноi продукцii господарства. на основi якоi можна розрахувати валовий i чистий доход, а також прибуток.

Для визначення економiчноi ефективностi виробництва в цiлому по сiльськогосподарських пiдприiмствах використовуiться система показникiв, якi доцiльно обчислювати в такiй послiдовностi:

1. Вартiсть валовоi продукцii (грн.) на 1 га сiльськогосподарських угiдь. Цей показник розраховують за формулою:

(1.1 )

де - вартiсть валовоi продукцii на 1 га сiльськогосподарських угiдь, т. грн;

ВП тАУ вартiсть валовоi продукцii, всього, тис. грн.;

- площа сiльськогосподарських угiдь, га.

2. Вартiсть валовоi продукцii на середньорiчного працiвника:

(1.2 )

де - вартiсть валовоi продукцii на 1 середньорiчного працiвника, тис. грн;

ВП тАУ вартiсть валовоi продукцii, всього, тис. грн.;

- чисельнiсть середньорiчних працiвникiв, чол.

3. Вартiсть валовоi продукцii на 1 люд. тАУ год.:

(1.3 )

де - вартiсть валовоi продукцii на 1 люд. год. ;

ВП тАУ вартiсть валовоi продукцii, всього, тис. грн.;

- сума люд. год.

4. Вартiсть валовоi продукцii на 100 грн. виробничих витрат:

(1.4 )

де - вартiсть валовоi продукцii на 100 грн. виробничих витрат;

ВП тАУ вартiсть валовоi продукцii, всього, тис. грн.;

- сума виробничих витрат.

5. Вартiсть валовоi продукцii на 1000 грн. основних виробничих фондiв i оборотних засобiв:

(1.5 )

де - вартiсть валовоi продукцii на 1000 грн. основних виробничих фондiв i оборотних засобiв;

ВП тАУ вартiсть валовоi продукцii, всього, тис. грн.;

- вартiсть основних виробничих фондiв i оборотних засобiв.

6. Розмiр валового доходу на 1 га сiльськогосподарських угiдь:

(1.6 )

де - розмiр валового доходу на 1 га сiльськогосподарських угiдь;

ВД тАУ розмiр валового доходу, всього;

- площа сiльськогосподарських угiдь, га.

7. Розмiр валового доходу на 1 середньорiчного працiвника:

(1.7 )

де - розмiр валового доходу на 1 середньорiчного працiвника, тис. грн.;

ВД тАУ розмiр валового доходу, всього, тис. грн.;

- чисельнiсть середньорiчних працiвникiв, чол.

8. Розмiр валового доходу на 1 люд. тАУ год.:

(1.8 )

де - розмiр валового доходу на 1 люд. год.;

ВД тАУ розмiр валового доходу, всього, тис. грн.;

- сума люд. год.

9. Розмiр валового доходу на 100 грн. виробничих витрат:

(1.9 )

де - розмiр валового доходу на 100 грн. виробничих витрат;

ВД тАУ розмiр валового доходу, всього, тис. грн.;

- сума виробничих витрат, тис. грн.

10. Розмiр валового доходу на 1000 грн. виробничих фондiв:

(1.10 )

де - розмiр валового доходу на 1000 грн. виробничих фондiв;

ВД тАУ розмiр валового доходу, всього, тис. грн.;

- вартiсть виробничих фондiв, тис. грн.

11. Розмiр чистого доходу на 1 га сiльськогосподарських угiдь:

(1.11 )

де - розмiр чистого доходу на 1 га сiльськогосподарських угiдь;

ЧД тАУ розмiр чистого доходу, всього;

- площа сiльськогосподарських угiдь, га.

12. Розмiр чистого доходу на 1 середньорiчного працiвника:

(1.12 )

де - розмiр чистого доходу на 1 середньорiчного працiвника, тис. грн;

ЧД тАУ розмiр чистого доходу, всього;

- чисельнiсть середньорiчних працiвникiв, чол.

13. Розмiр чистого доходу на 1 люд. тАУ год.:

(1.13 )

де - розмiр чистого доходу на 1 люд. год.;

ЧД тАУ розмiр чистого доходу, всього;

- сума люд. год.

14. Розмiр чистого доходу на 100 грн. виробничих витрат:

(1.14 )

де - розмiр чистого доходу на 100 грн. виробничих витрат;

ЧД тАУ розмiр чистого доходу, всього;

- сума виробничих витрат, тис. грн.

15. Розмiр чистого доходу на 1000 грн. виробничих фондiв:

(1.15)

де - розмiр чистого доходу на 1000 грн. виробничих фондiв;

ЧД тАУ розмiр чистого доходу, всього;

- вартiсть виробничих фондiв, тис. грн.

16. Розмiр прибутку на 1 га сiльськогосподарських угiдь:

(1.16 )

де - розмiр прибутку на 1 га сiльськогосподарських угiдь;

П тАУ розмiр прибутку, всього;

- площа сiльськогосподарських угiдь, га.

17. Розмiр прибутку на 1 середньорiчного працiвника:

(1.17 )

де - розмiр прибутку на 1 середньорiчного працiвника, тис. грн;

П тАУ розмiр прибутку, всього;

- чисельнiсть середньорiчних працiвникiв, чол.

18. Розмiр прибутку на 1 люд. тАУ год.:

(1.18 )

де - розмiр прибутку на 1 люд. год.;

П тАУ розмiр прибутку, всього;

- сума люд. год.

19. Розмiр прибутку на 100 грн. виробничих витрат:

(1.19 )

де - розмiр прибутку на 100 грн. виробничих витрат;

П тАУ розмiр прибутку, всього;

- сума виробничих витрат, тис. грн.

20. Розмiр прибутку на 1000 грн. виробничих фондiв:

(1.20)

де - розмiр прибутку на 1000 грн. виробничих фондiв;

П тАУ розмiр прибутку, всього;

- вартiсть виробничих фондiв, тис. грн.

21. Рiвень рентабельностi тАУ це показник, який використовують на пiдприiмствах для кiлькiсного вимiру рентабельностi. Рiвень рентабельностi визначаiться за формулою:

(1.21)

де П тАУ валовий прибуток вiд реалiзацii;

Вв тАУ виробничi витрати на реалiзовану продукцiю.

22. Для визначення ефективностi використання виробничих фондiв розраховують показник норми прибутку (Нп):

(1.22 )

де П тАУ валовий прибуток вiд реалiзацii;

- середньорiчна вартiсть вiдповiдно основних виробничих фондiв i оборотних фондiв.

По рослинництву в цiлому визначають такi показники рентабельностi, як рiвень рентабельностi i приведену масу прибутку вiд цього комплексу галузей на гектар рiллi. За окремими культурами доцiльно розрахувати три показники: рiвень рентабельностi, масу прибутку на гектар посiву i масу прибутку на реалiзований центнер продукцii. [1 ]

23. Масу прибутку на гектар посiву певноi культури (Мк) необхiдно визначити з обовтАЩязковим урахуванням ii рiвня товарностi за формулою:

(1.23 )

де ПК тАУ прибуток, одержаний вiд реалiзацii певноi культури;

S тАУ площа посiву культури;

- коефiцiiнт товарностi.

З переходом до ринковоi економiки i зростанням конкуренцii на зовнiшньому i внутрiшньому ринках дуже важливо для оцiнки економiчноi ефективностi виробництва визначити такий показник, як рентабельнiсть продажу.

24. Показник рентабельностi продажу розраховуiться за формулою:

тобто (1.24 )

де ТП тАУ вартiсть товарноi продукцii за поточними цiнами реалiзацii;

Вв тАУ виробничi витрати на реалiзовану продукцiю.

В буквальному трактуваннi цей показник показуi, яка питома вага прибутку в загальнiй сумi грошовоi виручки вiд реалiзацii продукцii. [3 ]

Економiчна ефективнiсть виробництва соняшника залежить вiд складного комплексу природноекономiчних, технологiчних, науково-технiчних факторiв. При вивченнi даноi проблеми слiд рахувати наступнi особливостi галузi: соняшник вимогливий до умов обробiтку. Агротехнiчнi вимоги не дозволяють вирощувати цю культуру у вузькоспецiалiзованих господарствах. Рослини цiii культури дуже чуттiвi до всiх видiв гербiцидiв. Слiд враховувати також вимоги щодо олii в залежностi вiд мети ii використання. [17 ]

Незважаючи на велику кiлькiсть дослiджень, питання пiдвищення ефективностi сiльськогосподарського виробництва не втрачаi актуальностi, особливо впливу факторiв, насамперед мiкроекономiчного рiвня, на ефективнiсть вирощування соняшнику, якi ще недостатньо вивченi. Тому виникаi необхiднiсть поглибленого аналiзу факторiв, що зумовлюють кiнцевi результати господарювання та обТСрунтування напрямiв пiдвищення ефективностi виробництва соняшнику за сучасних умов. [11 ]

Галузь олiйництва в Украiнi нинi розвиваiться екстенсивним шляхом. Порiвняно iз 2000 роком в 2003 роцi площi соняшнику зросли в 2,3 рази i досягли 3,8 млн. га. середня урожайнiсть по Украiнi за даний перiод знизилась майже на третину тАУ до 11,2 ц/га. В окремих областях у 2003 роцi вона була катастрофiчно низькою. Зокрема. сiльськогосподарськими пiдприiмствами Криму було зiбрано лише по 6,8, хмельницькоi областi тАУ 8,0, Херсонськоi тАУ 8,3 ц/га. Однiiю з причин зниження врожайностi соняшнику в Украiнi, на думку ряду фахiвцiв, i його поширення у регiонах, якi не мають вiдповiдних грунтово-клiматичних умов для його вирощування.

Незважаючи на такий шлях розвитку, виробництво i реалiзацiя насiння соняшнику, поряд iз зерном, i прибутковою галуззю сектору Украiни.

Якщо в 2000 роцi в середньому по сiльськогосподарських пiдприiмствах Запорiзькоi областi виробництво насiння соняшнику було нерентабельним, то протягом чотирьох наступних рокiв, за рахунок випереджаючого росту цiни порiвняно з рiвнем собiвартостi, виробництво соняшнику було прибутковим. Зокрема, в 2002 роцi сiльськогосподарськi товаровиробники областi вiд реалiзацii насiння соняшнику одержали на 1 га посiвiв 317,0 грн. прибутку при рiвнi рентабельностi 72,3%.

Рiвень рентабельностi виробництва насiння соняшнику маi чiтко виражену тенденцiю до зростання, що свiдчить про досить стабiльний стан галузi та перспективи подальшого ii розвитку.

РОЗДРЖЛ 2

АНАЛРЖЗ СТАНУ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКУ ТА ЙОГО ЕКОНОМРЖЧНОРЗ ЕФЕКТИВНОСТРЖ

2.1 Природно-економiчнi умови та спецiалiзацiя господарства

Товариство тАЬТуртАЭ розташоване в схiднiй частинi Мелiтопольського району Запорiзькоi областi.

Господарство розподiлене на 1131 га земель. Земельний пай 4,48 га та 858 га майнових.

Виробниче направлення кооперативу зерно-мтАЩясо тАУ молочне.

Вiдстань вiд господарства до районного центру мiста Мелiтополь тАУ 3 км, до обласного центру мiста Запорiжжя тАУ 120 км, до найбiльшоi залiзничноi станцii Мелiтополь тАУ 30 км. Господарство маi вигiдне мiсце розташування й хорошi путi повiдомлень.

Товариство тАЬТуртАЭ Мелiтопольського району входить у другий агро клiматичний район Запорiзькоi областi. Клiматичнi умови цiii зони характеризуються зниженою кiлькiстю опадiв, нерiвномiрним впадiнням iх по перiодам року, високим температурним режимом, низькою вiдносною вологiстю повiтря, особливо в критичнi перiоди росту, розвитку рослин. Суми температур бiльшi нiж 10 ⁰С складають 3250 ⁰С на рiк. Хiд середньомiсячних температур протягом року по багаторiчним даним слiдуючий:

Середньорiчна кiлькiсть опадiв складаi 112 мм, що дорiвнюi 4120 тони води на 1 га. Найбiльша кiлькiсть опадiв випадаi в червнi тАУ липнi, що спiвпадаi з перiодом максимального росту сiльськогосподарських культур, найменша в кiнцi.

По багаторiчним даним Мелiтопольськоi мете реологiчноi станцii кiлькiсть опадiв слiдуюча:

Найбiльш холодними мiсяцями i сiчень та лютий, найбiльш теплими мiсяцями року i липень та серпень.

Абсолютний рiчний мiнiмум температури повiтря припадаi на сiчень (-32 ⁰С), максимум тАУ на червень (+38 ⁰С).

Тривалiсть безморозного перiоду становить 165 днiв. ТРрунти товариства тАЬТуртАЭ багатий гумусом, в основному переважають пiвденнi чорноземи. ТРрунтове покриття сформувалося пiд впливом сухого теплого континентального клiмату на зарiвнюваному iз западинами рельiфi при глибокому заляганнi ТСрунтових вод.

Землi товариства тАЬТуртАЭ мають потенцiальну родючiсть. Основнi прийоми в системi просапних сiвозмiн. Накопичення та правильне використання вологи, внесення добрив, покращення найбiльш цiнних культур i сортiв.

Товариство тАЬТуртАЭ i господарством стабiльноi економiки. На протязi останнiх рокiв рiвень рентабельностi пiдвищився вiд 7,4% до 16,6%.

Господарство маi мукомольне виробництво, пекарню, крупорушку, ковбасний цех. Швидкими темпами розвиваiться та використовуiться в окремiй галузi торгiвля. Товариство маi декiлька магазинiв i кафе в селi Костянтинiвка. Загальна сума грошового обiгу складаi по господарству 8310 т. грн. чистий прибуток вiд реалiзацii продукцii через магазин складаi 867,9 тис. грн.

Керiвництво товариства тАЬТуртАЭ, завдяки закритому циклу, зберегло темпи виробництва основних галузей та з успiхом розвиваi новi галузi виробництва.

Зараз в товариствi працюi 55 чоловiк, робiтникiв та спецiалiстiв.

Серед матерiальних умов, необхiдних для життя людей, земля маi особливе значення. Земельнi ресурси тАУ нацiональне багатство нашоi краiни, важлива умова життя i дiяльностi суспiльства, матерiальна основа розвитку сiльського господарства, база для розмiщення i функцiонування усiх галузей народного господарства. Тому найбiльш повне i рацiональне використання землi для виробництва продукцii i найважливiшим завданням сiльського господарства.

Земля i головним засобом виробництва у сiльському господарствi. Про склад i структуру земельних угiдь товариства тАЬТуртАЭ дiзнаiмось з таблицi 2.1.1.

Таблиця 2.1.1.

Склад i структура земельних угiдь

2000 рiк

2004 рiк

Рис. 2.1 Структура земельних угiдь ТОВ тАЬТуртАЭ.

Аналiзуючи данi таблицi 2.1.1. можна сказати, що ТОВ тАЬТуртАЭ добре забезпечене фондом. Майже вся земельна площа зайнята пiд сiльськогосподарськими угiддями. В 2004 року iх площа становила 4213 га, тобто 94,97% вiд загальноi земельноi площi. Якщо розглянути саме сiльськогосподарськi угiддя, то треба вiдзначити, що площа рiллi за останнi птАЩять рокiв зменшилась на 622,7 га, тобто на 3,15%, iх площа в 2004 роцi становила 4113 га. Навпаки, площа сiнокосiв збiльшилась по зрiвнянню з 2000 роком в 2004 роцi на 100%. Якщо в 2000 роцi площа сiнокосiв становила 7,5 га (0,2%), то в 2004 роцi iх площа дорiвнювала 15 га (0,33%), що в 2 рази бiльше за 2000 рiк. Значно знизилась площа пасовищ. Якщо зрiвняти мiж собою 2000 рiк i 2004 рiк, можна сказати, що в 2004 роцi iх площа становила всього 5 га, що на 77,2% нижче за 2000 рiк. Також трохи зменшилась площа багаторiчних насаджень. А от площi лiсу та ставкiв i водоймищ залишились незмiнними.

Основним показником, що визначаi спецiалiзацiю пiдприiмства, i структура товарноi продукцii.

Структура товарноi продукцii вiдображаi спецiалiзацiю пiдприiмства, яка виражаiться за допомогою словесноi формули. Структура товарноi продукцii визначаiться як процентне спiввiдношення вартостi продукцii окремих культур i галузей в загальнiй сумi вартост

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi