Економiчна ефективнiсть рослинницьких галузей та шляхи ii пiдвищення
МИКОЛАРЗВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ
Кафедра економiки
сiльського господарства
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
З ЕКОНОМРЖКИ АГРАРНИХ ПРЖДПРИРДМСТВ
З ОСНОВАМИ СТАТИСТИКИ НА ТЕМУ:
ЕКОНОМРЖЧНА ЕФЕКТИВНРЖСТЬ РОСЛИННИЦЬКИХ
ГАЛУЗЕЙ ТА ШЛЯХИ РЗРЗ ПРЖДВИЩЕННЯ В РАДГОСПРЖ СТЕПОВИЙ МИКОЛАРЗВСЬКОГО РАЙОНУ
Виконав:
студент Добрiогло Андрiй Дмитрович
група Е 3/1
Миколаiв тАУ 2004
Змiст
Вступ. 3
Роздiл 1. Огляд лiтературних джерел або теоретичнi основи ефективностi сiльськогосподарського виробництва. 6
1.1. Поняття та суть ефективностi сiльськогосподарського виробництва. 6
1.2. Система показникiв ефективностi сiльськогосподарського виробництва. 8
Роздiл 2. Економiчна ефективнiсть рослинницьких галузей. 11
2.1 Виробничо-економiчна характеристика радгоспу Степовий Миколаiвського району. 11
2.2 Мiсце рослинництва в економiцi господарства. 13
2.3 Динамiка та структура витрат в рослинництвi 15
2.4 Продуктивнiсть працi при виробництвi продукцii рослинництва. 21
2.5 Економiчна ефективнiсть виробництва i реалiзацii; рентабельнiсть виробництва продукцii 24
Роздiл 3. Динамiка виробництва продукцii та фактори ефективностi галузi рослинництва. 26
3.1 Динамiка валовоi продукцii рослинництва на 100 га с. г. угiдь. 26
3.2 Кореляцiйний аналiз залежностi виробництва валовоi продукцii рослинництва вiд енерго- та фондозабезпеченостi в радгоспi Степовий Миколаiвського району. 32
Роздiл 4. Основнi шляхи пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва продукцii рослинництва. 36
4.1 Основнi напрямки пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва продукцii рослинництва 36
4.2 Шляхи пiдвищення економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва. 37
Висновки. 40
Список використаних джерел. 42
Додатки.
ВступДля Украiни нарощування виробництва сiльськогосподарськоi продукцii маi стратегiчне значення для пiдйому нацiональноi економiки, тому що при успiшному його розвитку створюються умови для подолання кризового стану ряду сумiжних галузей. Але за останнi роки ii обсяги постiйно скорочувалися. В 1999 роцi було отримано всього 24,6 млн. тонн зерна, тодi як критична межа виробництва складаi 31,6 млн. тонн. Отже, пiдвищення рiвня ефективностi виробництва сiльськогосподарськоi продукцii i найважливiшим завданням, вiд рiшення якого залежить продовольча безпека краiни. Розв'язання його повинно здiйснюватися не тiльки на державному, але й на регiональному рiвнях, де вирiшуються питання забезпечення населення продуктами харчування. [1, с.74]
Питаннями пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва сiльськогосподарськоi продукцii займаiться велика група науковцiв. Ними розробленi стратегiчнi аспекти змiцнення сiльськогосподарського виробництва в краiнi, структурноi перебудови галузi, пiдвищення економiчноi ефективностi використання земельних, матерiально-технiчних i трудових ресурсiв, цiноутворення, формування i функцiонування ринкiв зерна.
Однак питання пiдвищення економiчноi ефективностi виробництва сiльськогосподарськоi продукцii на рiвнi регiонiв вимагають подальшого наукового обТСрунтування i практичного вирiшення.
Теоретична i практична значимiсть цiii проблеми обумовила вибiр теми курсовоi роботи та ii актуальнiсть.
Основна мета роботи полягала у виявленнi основних проблем розвитку сучасного сiльського господарства та обТСрунтуваннi органiзацiйно-економiчних заходiв з пiдвищення його ефективностi.
Мета дослiдження обумовила постановку i шляхи вирiшення наступних завдань:
В· уточнити сутнiсть економiчноi ефективностi виробництва сiльськогосподарськоi продукцii;
В· визначити тенденцii змiн, якi вiдбулись у сiльському господарствi;
В· визначити найважливiшi фактори i механiзм iх впливу на рiвень економiчноi ефективностi виробництва сiльськогосподарськоi продукцii;
В· обТСрунтувати перспективи розвитку та шляхи пiдвищення економiчноi ефективностi рослинницьких галузей.
Предметом дослiдження i методичнi й прикладнi аспекти проблеми пiдвищення економiчноi ефективностi та тенденцii розвитку виробництва сiльськогосподарськоi продукцii в умовах ринковоi економiки.
Вивчення питань економiчноi ефективностi виробництва сiльськогосподарськоi продукцii здiйснювалося на базi багаторiчних фактичних даних Украiни, Миколаiвськоi областi, а саме радгоспу Степовий.
Теоретичною i методологiчною основою дослiдження стали системний пiдхiд до вивчення економiчних явищ, законодавчi та iншi нормативнi акти з питань аграрноi реформи, працi економiстiв-теоретикiв i сучаснi концепцii пiдвищення економiчноi ефективностi в нових умовах господарювання. Широко використовувалися працi украiнських, росiйських та iнших вчених з економiки й органiзацii сiльськогосподарського виробництва, зокрема, роботи, присвяченi ефективностi i резервам ii пiдвищення, ефективностi iнтенсифiкацii i зростання рентабельностi виробництва.
Як вихiдна iнформацiя в курсовiй роботi використовувалися матерiали статистичноi звiтностi Украiни, Миколаiвськоi областi, а саме радгоспу Степовий Миколаiвського району.
У процесi дослiдження застосовувалися статистичний, економiко-математичний, графiчний методи, а також метод порiвнянь.
Пiд час виконання курсовоi роботи були використанi економiко-статистичний (ланцюговий, базисний, iндексний) та розрахунково-конструктивний методи дослiдження, а також використанi форми державноi звiтностi:
Ø ф.№ 50-СГ,
Ø ф.№ 24,
Ø ф.№ 11-ОЗ,
Ø ф.№ 29-СГ,
Ø iншi матерiали.
Даний курсовий проект надрукований на 41 сторiнцi друкованого тексту.
Роздiл 1. Огляд лiтературних джерел або теоретичнi основи ефективностi сiльськогосподарського виробництва.Проблема пiдвищення ефективностi агропромисловоВнго виробництва тАФ визначальний фактор економiчного i соцiального розвитку суспiльства.
Ефективнiсть виробництва як економiчна категорiя вiдображуi дiю об'iктивних економiчних законiв, яка виявляiться в результативностi виробництва. Вона i тiВнiю формою, в якiй реалiзуiться мета суспiльного виробВнництва. Економiчна ефективнiсть показуi кiнцевий коВнрисний ефект вiд застосування засобiв виробництва i живоi працi, а також сукупних iх вкладень. У зв'язку з цим необхiдно розрiзняти такi поняття, як ефект i екоВнномiчна ефективнiсть. ЕфекттАФ це результат тих чи iнВнших заходiв, здiйснюваних у сiльськогосподарському виВнробництвi. Вiн характеризуiться збiльшенням урожайВнностi сiльськогосподарських культур, приростом продукВнтивностi худоби i птицi.
Економiчна ефективнiсть виробництва визначаiться вiдношенням одержаних результатiв до витрат засобiв виробництва i живоi працi. Ефективнiсть виробництва тАФ узагальнююча економiчна категорiя, якiсна характериВнстика якоi вiдображуiться у високiй результативностi використання живоi i уречевленоi працi в засобах виВнробництва. [3 c.123]
Як економiчна категорiя ефективнiсть виробництва нерозривно зв'язана з необхiднiстю дедалi повнiшого задоволення матерiальних i культурних потреб населенВння. У зв'язку з цим пiдвищення ефективностi суспiльВнного виробництва в збiльшенням обсягiв сукупного продукту та нацiонального доходу для задоволення потреб безпосереднiх виробникiв i суспiльства в цiлому при найменших сукупних витратах на одиницю продукцii.
Сiльське господарство маi своi специфiчнi особлиВнвостi. Зокрема в сукупностi факторiв досягнення висоВнкоефективного господарювання особливе значення маi земля як головний засiб виробництва, а в тваринництВнвi тАФ продуктивна худоба. Тому оцiнка корисного ефекту в сiльськогосподарському виробництвi завжди стосуiВнться земельноi площi або поголiв'я продуктивноi худоби i спiввiдноситься з ними.
Економiчна ефективнiсть сiльськогосподарського виВнробництва означаi одержання максимальноi кiлькостi продукцii з одного гектара земельноi площi, вiд однiii голови худоби при найменших затратах працi i коштiв на виробництво одиницi продукцii.Ефективнiсть сiльВнського господарства включаi не тiльки спiввiдношення результатiв i витрат виробництва, в нiй вiдбиваються також якiсть продукцii i ii здатнiсть задовольняти тi чи iншi потреби споживача. При цьому пiдвищення якостi сiльськогосподарськоi продукцii вимагаi додаткоВнвих затрат живоi i уречевленоi працi.
Сiльське господарство маi великий економiчний поВнтенцiал, насамперед значний обсяг дiючих виробничих фондiв. Тому полiпшення використання iх i одним з найважливiших завдань, розв'язання якого сприятиме пiдвищенню ефективностi сiльськогосподарського виробВнництва. Рiвень ефективностi, що виражаiться вiдношенВнням маси вироблених продуктiв до трудових затрат, об'iктивно спрямовуiться до свого максимуму, оскiльки рiвень здiбностей працiвникiв зростаi, а умови сiльськоВнгосподарського виробництва пiд впливом науково-техВннiчного прогресу постiйно вдосконалюються.
Пiдвищення економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробництва сприяi зростанню доходiв госпоВндарств, що i основою розширення i вдосконалення виВнробництва, пiдвищення оплати працi i полiпшення кульВнтурно-побутових умов працiвникiв галузi. Суть проблеми пiдвищення ефективностi сiльськогосподарського виробВнництва полягаi в тому, щоб на кожну одиницю витрат тАФ матерiальних, трудових i фiнансових тАУ досягти iстотного збiльшення обсягу виробництва продукцii, необхiдноi для задоволення матерiальних i культурних потреб суВнспiльства.
Ефективнiсть виробництва тАУ це складне i багатогранне явище, тому для ii визначення необхiдно використовувати систему показникiв, спроможних водночас вiдображати специфiку i особливостi сiльського господарства.
В ефективностi виробництва вiдображуiться вплив комплексу взаiмозв'язаних факторiв, якi формують ii рiвень i визначають тенденцii розвитку. Для оцiнки економiчноi ефективностi сiльськогосподарського виробВнництва використовують вiдповiдний критерiй i систему взаiмозв'язаних показникiв, якi характеризують вимоги економiчних законiв i вплив рiзних факторiв.
Економiчна ефективнiсть сiльськогосподарського виВнробництва визначаiться вiдповiдно як ефективнiсть наВнродногосподарська, галузей i виробництва окремих проВндуктiв, а також господарськоi дiяльностi сiльськогоспоВндарських пiдприiмств i окремих заходiв. Залежно вiд цього використовують рiзнi економiчнi показники, якi повиннi бути органiчно взаiмозв'язанi i вiдповiдати криВнтерiю ефективностi. Вони не можуть бути iдиними для оцiнки рiвня народногосподарськоi ефективностi сiльсьВнкого господарства i госпрозрахунковоi ефективностi окремих його галузей i видiв продукцii, агротехнiчних, зооветеринарних i органiзацiйно-економiчних заходiв, впровадження науки i передовоi практики.
Рiвень народногосподарськоi ефективностi сiльського господарства визначаiться такими показниками, як обВнсяг i темпи зростання виробництва валовоi продукцii i окремих ii видiв з розрахунку на душу населення.
У здiйсненнi аграрноi реформи цiни i важливим стиВнмулюючим фактором прискорення розвитку сiльськогосВнподарського виробництва, пiдвищення його ефективностi i якостi. Закупiвельнi цiни, якi органiчно пов'язанi з розВн
дрiбними цiнами на продовольство i товари з сiльськоВнгосподарськоi сировини, вiдображують iнтереси всього населення i забезпечують вiдповiдний рiвень його добВнробуту.
Для визначення економiчноi ефективностi сiльськоВнгосподарського виробництва необхiдно не тiльки обчисВнлити одержаний при цьому результат, а й зiставити його з витратами засобiв виробництва i живоi праВнцi. У процесi сiльськогосподарського виробництва як затрати функцiонують: сiльськогосподарськi угiддя; затрати живоi працi працiвникiв матерiального виробництва; основнi i оборотнi виробничi фонди; виВнтрати спожитих засобiв i предметiв працi (матерiальнi витрати); рiчнi витрати виробництва. При цьому категоВнрiя витрат набуваi певних функцiональних форм, якi визначають класифiкацiю витрат сiльськогосподарського виробництва в господарствах.
Для визначення економiчноi ефективностi виробниВнцтва в цiлому по сiльськогосподарських пiдприiмствах використовуiться система показникiв, якi доцiльно обВнчислювати в такiй послiдовностi:
вартiсть валовоi продукцii (грн.) на 1 га сiльськогосподарських угiдь, на середньорiчного працiвника, на 100 грн. виробничих витрат, розмiр валового i чистого доходу та прибутку на 1 га сiльськогосподарських угiдь, на 1 середньорiчного працiвника, на 1 люд-год, на 100 грн. витрат виробництва, на 1000 грн. виробничих фондiв; рiвень рентабельностi i норма прибутку сiльськогосВнподарського виробництва.[6, с. 125]
Показники економiчноi ефективностi сiльськогоспоВндарського виробництва визначають i порiвнюють за окремi роки або в середньому за 3 тАУ 5 рокiв. Вони хаВнрактеризують ефективнiсть використання землi як основВнного засобу виробництва, рiвень продуктивностi працi, тобто ефективнiсть використання трудових ресурсiв, фондовiддачу i фондомiсткiсть продукцii, окупнiсть виВнробничих витрат, рiвень рентабельностi виробництва.
Роздiл 2. Економiчна ефективнiсть рослинницьких галузейРадгосп Степовий розташований у Миколаiвському районi на пiвднi областi на вiдстанi 55 км. Вiд обласного центра тАУ Миколаiва. Миколаiв i основним центром збуту продукцii сiльського господарства. На територii селища i цех по переробцi мтАЩяса, пункти збирання молока, цех по переробцi соняшника.
На територii господарства iснуi автопарк, який забезпечуi звтАЩязок мiж Миколаiвом i радгоспом Степовий.
Рельiф територii господарства рiвнинний, що сприяi розвитку рослинництва. Природно-клiматичнi умови досить сприятливi для виробництва продукцii рослинництва.
Клiмат на територii господарства помiрно-континентальний з довгим i засушливим лiтом, весна рання i тепла, осiнь тАУ пiзня, частiше суха та довга. Перепади температури досить великi. Взимку температура може бути 20-25 градусiв нижче нуля, а влiтку 40-45 градусiв тепла. Цi перепади негативно впливають на розвиток рослинництва. Середньорiчна температура приблизно 10-15 градусiв тепла. За рiк випадаi опадiв вiд 300мм. до 450 мм., переважно у виглядi дощiв.
В звтАЩязку з тим, що клiмат даного регiону засушливий i необхiднiсть використовувати зрошувальнi канали, проводити всi необхiднi умови для збереження вологи в ТСрунтi.
ТРрунти на територii господарства тАУ це чорноземи звичайнi. РЗх характерною особливiстю i остаточна солонцюватiсть, ТСрунти мають слабку структуру, внаслiдок чого при висиханнi на поверхнi такого ТСрунту утворюiться кiрка, а при зволоженнi тАУ вони запливають.
Загальною умовою пiдвищення родючостi ТСрунту i правильна система обробки, внесення добрив, застосування сiвозмiн.
Соцiальний розвиток радгоспу Степовий знаходиться на задовiльному рiвнi. На його територii i Будинок культури, дитячий садок, школа РЖ-РЖРЖРЖ ступенiв, спортивний комплекс, магазини та iн.
Щоб визначити, яке за розмiрами i дослiджуване господарство (велике, середнi, мале) потрiбно розрахувати показники розмiру виробництва.
Таблиця 2.1
| Показники розмiру радгоспу Степовий Миколаiвського району |
| Показники | Роки | В середньому на одне господарство району у звiтному роцi |
| 2001 | 2002 | 2003 |
| Валова продукцiя в порiвняльних цiнах 2000р., грн. | 145320,85 | 141170,73 | 145158,25 | 143883,28 |
| Грошова виручка вiд реалiзацii продукцii сiльського господарства, тис. грн. | 6467,00 | 6928,20 | 6927,70 | 7140,97 |
| Площа сiльськогосподарських угiдь, га | 6957,00 | 6957,32 | 6957,20 | 6957,17 |
| Вартiсть основних фондiв, тис. грн. | 54153,00 | 54831,00 | 54292,50 | 54425,50 |
| Середньорiчна чисельнiсть працiвникiв, чол. | 325 | 300 | 366 | 330 |
| Середньорiчна кiлькiсть худоби та птицi в перерахунку на умовне поголiвтАЩя, гол. | 790,50 | 767,40 | 812,40 | 790,10 |
Таким чином, аналiзуючи даннi розрахованi в таблицi 2.1. можна зробити висновок про те, що радгосп Степовий вiдноситься до середнiх господарств. Про це свiдчать показники: середньорiчноi чисельностi працiвникiв зайнятих в сiльськогосподарському виробництвi 330,33 чол., площа сiльськогосподарських угiдь, що в середньому складаi 6957,17 га.
Ефективнiсть виробництва в аграрних пiдприiмствах залежить не лише вiд розмiру провiдних галузей, а й вiд того як розвинутi й iншi галузi, що мають товарних характер.
На ефективнiсть сiльського господарського виробництва впливаi також рiвень спецiалiзацii господарства, наскiльки вiн вiдповiдаi природно-клiматичним умовам, його мiсцезнаходженню. Щоб розрахувати рiвень спецiалiзацii скористаiмося табличкою 2.2.
Таблиця 2.2
Розмiр та структура грошових надходжень вiд реалiзацii продукцii сiльського господарства виробництва в радгоспi Степовий Миколаiвського району |
| Галузi та види продукцii | 2001р. | 2002р. | 2003р. | В середньому за 3 роки |
| тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % | тис. грн. | % |
| Зерно та зернобобовi | 2118,00 | 18,62 | 2288,20 | 27,43 | 522,10 | 5,79 | 1642,77 | 17,15 |
| Цукровий буряк | 372,00 | 3,27 | 71,70 | 0,86 | 41,90 | 0,46 | 161,87 | 1,69 |
| Соняшник | 483,00 | 4,25 | 712,60 | 8,54 | 1239,30 | 13,74 | 811,63 | 8,47 |
| Овочi | 80,00 | 0,70 | 18,40 | 0,22 | 23,60 | 0,26 | 40,67 | 0,42 |
| Картопля | - | - | 0,90 | 0,01 | - | - | 0,90 | 0,01 |
| РЖнша продукцiя рослинництва | 13,00 | 0,11 | 349,10 | 4,18 | 48,30 | 0,54 | 136,80 | 1,43 |
| Разом по рослинництву | 3066,00 | 26,96 | 3440,90 | 41,24 | 1875,20 | 20,79 | 2794,03 | 29,17 |
| Молоко | 516,00 | 4,54 | 416,30 | 4,99 | 738,30 | 8,19 | 556,87 | 5,81 |
| ВРХ на мтАЩясо | 3426,00 | 30,12 | 1482,80 | 17,77 | 3269,00 | 36,24 | 2725,93 | 28,46 |
| Свинарство | 1421,00 | 12,49 | 614,00 | 7,36 | 1030,00 | 11,42 | 1021,67 | 10,67 |
| РЖнша продукцiя тваринництва | 38,00 | 0,33 | 74,20 | 0,89 | 15,20 | 0,17 | 42,47 | 0,44 |
| Разом по тваринництву | 5401,00 | 47,49 | 2587,30 | 31,01 | 5052,50 | 56,01 | 4346,93 | 45,38 |
| Продукцiя iнших галузей | 1940,00 | 17,06 | 1942,30 | 23,28 | 1565,00 | 17,35 | 1815,77 | 18,96 |
| Всього по сiльськогосподарському виробництву | 8467,00 | 74,45 | 6028,20 | 72,25 | 6927,70 | 76,80 | 7140,97 | 74,55 |
| Промислова продукцiя усього | 966,00 | 8,49 | 372,50 | 4,46 | 527,40 | 5,85 | 621,97 | 6,49 |
| Всього по господарству | 11373,00 | 100,0 | 8343,00 | 100,00 | 9020,10 | 100,00 | 9578,70 | 100,00 |
Аналiзуючи даннi розрахованi в табл. 2.2. можна сказати, що спецiалiзацiя радгоспу Степовий зумовлена його мiсце розташуванням i маi спецiалiзацiю тАУ з основним напрямком вирощування ВРХ i зернових та зернобобових культур.
Тепер можна зробити висновок, що основна роль в господарствi надаiться вирощуванню продукцii тваринництва, зокрема великоi рогатоi худоби. Пiдтвердженням цьому i показник розмiру та структури грошових надходжень вiд реалiзацii продукцii сiльського господарства в радгоспi Степовий за три роки. По продукцii рослинництва вiн складаi 29,2 % вiд загального виробництва, а по тваринництву 45,4 %.
Щоб краще зрозумiти стан рослинництва, а саме зернових, у господарствi яке дослiджуiться скористаiмося таблицею 2.3.(Додаток 1)
Аналiзуючи розрахунковi даннi можна зробити висновок, що господарство отримавши меншу врожайнiсть озимих зернових та валовий збiр продукцii рослинництва, збiльшуi площу посiвiв та кiлькiсть реалiзованоi продукцii за рахунок чого зростаi рiвень товарностi. Рiвень товарностi в 2002 роцi у порiвняннi з 2001 збiльшився на 11,69 % , такий факт можна пояснити тим що господарство бiльшу частину продукцii реалiзувало.
Урожайнiсть озимих i ярих культур значно знизилась. Це можна пояснити тим, що по-перше тАУ були не сприятливi умови для виробництва продукцii рослинництва, а по-друге тАУ господарство допускалося помилок при вирощуваннi продукцii рослинництва.
Для того щоб визначити динамiку та структуру витрат в рослинництвi, потрiбно розглянути забезпеченiсть господарства виробничими ресурсами, та iх використання. Для цього скористаiмося таблицею 2.3.
Таблиця 2.3
| Забезпеченiсть радгоспу Степовий виробничими ресурсами та ефективнiсть iх використання |
| Показники | 2001р. | 2002р. | 2003р. | 2003р. в % |
| 2001р. | 2002р. |
| Припадаi на одного середньорiчного працiвника, зайнятого в с/г виробництвi: | | | | | |
| тАУ с/г угiдь, га | 21,4 | 29,4 | 23,9 | 111,6 | 81,3 |
| тАУ основних виробничих фондiв с/г призначення, тис. грн. | 204,7 | 180,1 | 145,9 | 71,3 | 81,0 |
| Припадаi на 100 га с/г угiдь: | | | | | |
| тАУ основних виробничих фондiв с/г призначення, тис. грн. | 956,4 | 776,6 | 767,6 | 80,3 | 98,8 |
| тАУ затрат працi, тис. люд.-год. | 8,4 | 6,5 | 5,8 | 69,2 | 89,6 |
| Одержано на 100 га с/г угiдь, тис. грн.: | | | | | |
| тАУ валовоi продукцii сiльського господарства (в порiвняльних цiнах 2000р.) | 2088,8 | 2029,1 | 2086,4 | 99,9 | 102,8 |
| тАУ прибутку | 47,9 | 24,6 | 22,9 | 47,9 | 93,3 |
| Одержано на одного працiвника, зайнятого в с/г виробництвi, тис. грн. | | | | | |
| тАУ валовоi продукцii сiльського господарства (в порiвняльних цiнах 2000р.) | 447,1 | 470,6 | 396,6 | 88,7 | 84,3 |
| тАУ прибутку | 10,3 | 5,7 | 4,4 | 42,5 | 76,5 |
| Фондовiддача, грн./грн. | 0,2 | 0,1 | 0,17 | 0,9 | 1,2 |
| Рiвень рентабельностi, % | 64,9 | 39,6 | 29,9 | 46,1 | 75,6 |
З розрахункiв проведених в табл. 2.3 бачимо, що найкраще господарство було забезпечено у 2001 роцi. Хоча i збiльшилась площа с/г угiдь, кiлькiсть основних виробничих фондiв на одного працiвника, у 2003 роцi у порiвняннi з 2001, зменшилась на 28,7 %. Зменшився прибуток на 100 га с/г угiдь i за рахунок цього зменшилась i рентабельнiсть даного господарства на 53,9 % у 2001 роцi та на 24,4 в 2002 роцi у порiвняннi з 2003.
Урожай i урожайнiсть тАУ найважливiшi результативнi показники землеробства в цiлому. Рiвень урожайностi вiдображуi вплив природних та економiчних умов. Пiд урожаiм розумiють загальний обсяг продукцii, зiбраноi з усiii площi посiву окремих сiльськогосподарських культур або iх груп. Урожайнiсть тАУ це середнiй обсяг продукцii з одиницi площi.
Щоб охарактеризувати змiну урожайностi за рахунок основних факторiв: внесення добрив, витрат працi на 1 га посiву тощо, скористаiмося таблицею, що вiдображуi динамiку урожайностi i посiвних площ i валового збору зернових.
Таблиця 2.4
| Динамiка урожайностi i посiвних площ i валового збору зернових в радгоспi Степовий Миколаiвського району |
| Культура | посiвна площа, га | урожайнiсть, ц з 1 га | Валовий збiр, ц |
| 2002р. (П0) | 2003р. (П1) | 2002р. (У0) | 2003р. (У1) | 2002р. (У0П0) | 2003р. (У1П1) | умовний, (У0П1) |
| пшениця озима | 1920 | - | 45.80 | - | 87964 | - | - |
| ячмiнь ярий | 50 | 480 | 33.74 | 19.71 | 1687 | 9463 | 16195.2 |
| кукурудза | - | 200 | - | 20.52 | - | 4105 | - |
| жито озиме | 5 | - | 27.60 | - | 138 | - | - |
| ячмiнь озимий | 300 | - | 37.58 | - | 11275 | - | - |
| овес | 50 | 530 | 36.38 | 27.39 | 1819 | 14516 | 19281.4 |
Разом | 2325 | 1210 | Х | Х | 102883 | 28084 | 35476.6 |
Визначимо iндекс валового збору:
або 27,29%, де 
тАУ урожайнiсть вiдповiдно базисного та звiтного року, ц з 1 га, а 
тАУ посiвнi площi в цих же роках, га.
РЖндекс урожайностi можна знайти за такою формулою:
;
;
;
РЖндекс посiвних площ:
або 52,0%;
;
РЖндекс структури посiвних площ:
або 80,95%;
ц.;
Отже аналiзуючи розрахованi показники можна вiдмiтити, що валовий збiр врожаю у звiтному роцi у порiвняннi з базисним зменшився на 72.71%, що в натуральному виразi складаi 74799ц. Це повтАЩязано з вимерзанням всiх озимих культур, а також з значним скороченням посiвних площ на 52,0%. Це вiдобразилося на урожайностi. Вона, у звiтному роцi, скоротилася на 79.16%, що в натуральному виразi складаi 7392ц. Це досить негативно для господарства. Щоб уникнути краху господарства потрiбно страхувати продукцiю на випадок вимерзання чи iнших факторiв, що можуть вплинути на майбутнiй урожай.
Собiвартiсть продукцii за останнi роки сильно змiнюiться. А тому для ii аналiзу використаiмо даннi за останнi два роки i фактичнi показники звiтного року порiвняiмо з плановими.
Для цього встановимо змiну собiвартостi 1ц. продукцii за перiод, в тому числi за рахунок факторiв тАУ урожайностi та затрат коштiв на 1 га посiву.
;
;
Змiна собiвартостi за рахунок урожайностi:
;
;
Змiна собiвартостi за рахунок затрат коштiв на 1 га посiву:
;
;
Z0; Z1 тАУ собiвартiсть 1 ц;
У0; У1 тАУ урожайнiсть;
; 
тАУ затрати на 1 га посiву.
Таблиця 2.5
| Змiна собiвартостi продукцii рослинництва в радгоспi Степовий |
| Показники | Урожайнiсть, ц/га | Собiвартiсть продукцii рослинництва, тис. грн. | Затрати на 1 га посiву, грн |
| 2002р | 2003р | 2002р | 2003р |
У0 | У1 | Z0 | Z1 | Z0У0 | Z1У1 | Z0У1 |
| Зерновi та зернобобовi | 45,8 | 23,9 | 1500,0 | 521,2 | 645,6 | 12470,9 | 35890,9 |
| насiння соняшника | 15,1 | 24,1 | 318,1 | 552,6 | 48033,3 | 13322,1 | 7668,8 |
| цукровi буряки | 217,0 | 160,3 | 137,3 | 144,3 | 29790,4 | 23137,1 | 22014,7 |
| овочi вiдкритого ТСрунту | 8,53 | 25,9 | 14,5 | 22,9 | 123,7 | 592,0 | 374,8 |
| кормовi коренеплоди та баштаннi кормовi | 94,4 | 106,8 | 16,5 | 3,6 | 1557,1 | 384,4 | 1761,8 |
| силосування | 115,9 | 214,6 | 442,6 | 651,3 | 51302,3 | 139784,9 | 94992,8 |
Виходячи з даних таблицi можна зробити висновок, що у звiтному роцi у порiвняннi з базисним затрати на 1 га посiвiв збiльшилися на 88482,6 грн. Це повтАЩязано з неврожаiм озимих у 2003 роцi.
Дальше проаналiзуiмо структуру собiвартостi 1 ц продукцii у вiдповiдностi з прийнятою номенклатурою статей затрат. Так як собiвартiсть безпосередньо впливаi на прибуток в таблицi 2.6 прослiдкуiмо змiну прибутку в звiтному роцi у порiвняннi з базисним.
Таблиця 2.6
| Склад та структура собiвартостi зернових в радгоспi Степовий |
| Статтi затрат | 2002р | 2003р | Вiдхилення (+,-) |
| грн. | % | грн. | % | грн. | % |
| Витрати на оплату працi | 400,0 | 6,6 | 417,0 | 8,2 | 17,0 | 4,3 |
| Матерiальнi затрати, якi увiйшли в оплату працi: | 2745,9 | 45,0 | 1910,3 | 37,5 | -835,6 | -30,4 |
| насiння та посадковий матерiал | 277,0 | 4,5 | 388,1 | 7,6 | 111,1 | 40,1 |
| мiнеральнi добрива | 316,0 | 5,2 | 348,5 | 6,8 | 32,5 | 10,3 |
| нафтопродукти | 617,0 | 10,1 | 713,6 | 14,0 | 96,6 | 15,7 |
| запаснi частини | 556,0 | 9,1 | 337,4 | 6,6 | -218,6 | -39,3 |
| оплата робiт та послуг, що виконанi стороннiми органiзацiями | 979,9 | 16,1 | 122,7 | 2,4 | -857,2 | -87,5 |
| Амортизацiя | 99,0 | 1,6 | 93,2 | 1,8 | -5,8 | -5,9 |
| РЖншi витрати | 112,0 | 1,8 | 757,0 | 14,9 | 645,0 | 575,9 |
| Всього затрат | 6102,8 | 100,0 | 5087,8 | 100,0 | -1015,0 | -16,6 |
Аналiзуючи данi таблицi 2.6 можна вiдмiтити, що значно зросли витрати на оплату працi (4,3%), iншi витрати (575,9%), витрати на купiвлю нафтопродуктiв (15,7%), насiння та посадковий матерiал (40,1%). Це негативно вiдобразиться на собiвартостi продукцii рослинництва, тому що iз зростанням собiвартостi продукцii ii цiна теж зростаi.
Узагальнюючим показником продуктивностi працi в сiльгосппiдприiмствi i виробництво продукцii у вартiсному виразi на працiвника. Новi цiни 2000 р. не порушують спiвставностi при аналiзi ряду динамiки, оскiльки вони близькi до тих, що застосовувалися ранiше тАФ рiзниця по всьому складу сiльськогосподарськоi продукцii в межах 1%. Пiсля 1996 р. продуктивнiсть працi неухильно знижуiться. Якщо у тваринництвi вивiльнення частини працiвникiв маi економiчне обгрунтування, то в землеробствi необхiдно збiльшувати зайнятiсть шляхом iнтенсифiкацii виробництва.
Бiльш iнформативними i практично цiнними i галузевi показники продуктивностi працi. Звiтнiсть дозволяi вираховувати лише прямi затрати працi на виробництво основних продуктiв рослинництва.
Рiвень продуктивностi працi формуються пiд дiiю двох груп факторiв тАФ тих, що впливають на урожайнiсть та таких, якi змiнюють затрати на одиницю площi.[8, с.86]
Отже вихiднi даннi, якi приведенi в таблицi 2.7. дають можливiсть розрахувати продуктивнiсть працi в радгоспi Степовий Миколаiвського району.
Таблиця 2.7
| Вихiднi данi для розрахунку показникiв продуктивностi працi в рослинництвi радгоспу Степовий Миколаiвського району |
| Показники | РЖ перiод 2000-2001 роки | РЖРЖ перiод 2002-2003 роки | РЖРЖ перiод в % до РЖ перiоду |
| Вартiсть валовоi продукцii рослинництва в порiвняльних цiнах 2000р., тис. грн. | 144601,64 | 143164,49 | 99,01 |
| Середньорiчна чисельнiсть працiвникiв, зайнятих в рослинництвi, чол. | 112,00 | 124,00 | 110,71 |
| Виручено вiд реалiзацii продукцii, тис. грн. | 2930,02 | 2658,05 | 90,72 |
| Собiвартiсть реалiзованоi продукцii, тис. грн. | 1463,72 | 1359,15 | 92,86 |
Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье
РЖнтегрований захист озимоi пшеницi
РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi
РЖнфекцiйнi захворювання тварин
РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi