Ефективнiсть функцiонування особистих селянських господарств в ринкових умовах

ХАРКРЖВСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ iм. В.В. ДОКУЧАРДВА

ЕФЕКТИВНРЖСТЬ ФУНКЦРЖОНУВАННЯ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ В РИНКОВИХ УМОВАХ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацii на здобуття наукового ступеня кандидата економiчних наук

Харкiв тАУ 2006

Анотацiя

Акчурiна Ю.М. Ефективнiсть функцiонування особистих селянських господарств в ринкових умовах. тАУ Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата економiчних наук за спецiальнiстю 08.07.02 тАУ економiка сiльського господарства i АПК. тАУ Харкiвський нацiональний аграрний унiверситет iм. В.В. Докучаiва. тАУ Харкiв, 2006.

Дисертацiю присвячено теоретико-методологiчним i прикладним проблемам пiдвищення ефективностi функцiонування особистих селянських господарств в ринкових умовах.

Узагальнено соцiально-економiчнi функцii особистих селянських господарств як складовоi АПК i надано визначення поняттю Влособисте селянське господарствоВ»; здiйснено дослiдження становлення та розвитку особистих селянських господарств в умовах становлення ринкових вiдносин, а також проведено порiвняльне оцiнювання ефективностi iх функцiонування; запропоновано методику обТСрунтування параметрiв особистих селянських господарств з урахуванням iх потреби в додаткових ресурсах; обТСрунтовано найбiльш ефективнi та перспективнi моделi кооперацii й iнтеграцii особистих селянських господарств в системi АПК Украiни; розроблено економiко-математичну модель розрахунку рацiональних розмiрiв землекористування особистих селянських господарств з врахуванням природно-економiчних умов сiльськогосподарського виробництва.

Ключовi слова: особисте селянське господарство, АПК, кооперацiя, iнтеграцiя, ефективнiсть, моделювання, ринковi вiдносини, розвиток.

Загальна характеристика роботи

Актуальнiсть теми. Проблема пiдвищення ефективностi функцiонування, взаiмодii особистих селянських господарств iз сiльськогосподарськими пiдприiмствами, а також внутрiшнього кооперування набула особливоi актуальностi у звтАЩязку з переходом на ринковi механiзми економiчного регулювання, зi зниженням рiвня платоспроможностi пiдприiмств i падiнням доходiв iх працiвникiв вiд суспiльного виробництва. Незважаючи на те, що вже створено законодавчу базу, яка надаi селянам право вибору форм господарювання на основi приватноi власностi на землю, у тому числi й шляхом виходу з колективних господарств iз одержанням земельного паю, немаi масових прикладiв реалiзацii цього права, оскiльки при обмеженiй пiдтримцi зi сторони суспiльного виробництва особисте селянське господарство виконуi функцii пiдсобного виробництва й не забезпечуi одержання доходiв, якi покривали б повною мiрою потреби селянськоi родини.

З падiнням доходiв вiд колективного виробництва зростаi роль особистого селянського господарства у вирiшеннi соцiальних проблем сiльських жителiв, збiльшуiться його частка у витратах на вiдтворення робочоi сили агропромислового виробництва й у забезпеченнi продуктами харчування мiських жителiв. Воно сприяi трудовому вихованню молодi, нагромадженню навичок сiльськогосподарськоi працi й професiйних знань.

Рiзним аспектам розвитку й ведення особистих селянських господарств населення в Украiнi присвяченi роботи П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка, В.К. Гаркавого, В.С. Дiiсперова, Д.Ф. Крисанова, П.М. Макаренка, Л.Ю. Мельника, А.А. Любовича, О. Онищенка, О.М. Шпичака й iн. У них розглядаються питання взаiмодii особистих пiдсобних господарств iз суспiльним сектором i визначаються шляхи його розвитку. Соцiально-економiчнi проблеми працi в ОСГ набули широкого висвiтлення в публiкацiях О.Д. Гудзинського, О.С. Кiльнiцькоi, М.Ю. Кулiша, С.Ф. Свиноуса. Змiст i характер працi в ОСГ розкритi в працях РЖ.О. Богача, М.В. Дубiнiноi, М.В. Лазерноi, Л.РЖ. Михайловоi, В.Й. Шияна й iн.

Проте у перiод кризи високотоварного виробництва звтАЩязок мiж суспiльними й особистими селянськими господарствами наповнюiться новим економiчним змiстом, набуваi форми взаiмодii, при якiй особисте подвiртАЩя через цiлий ряд обставини не може iснувати в розмiрах, що забезпечують усi потреби родини, без сприяння з боку сiльськогосподарських пiдприiмств, якi мають технiчнi ресурси. Останнi ж через важке фiнансове становище найчастiше не можуть забезпечити умов для вiдтворення робочоi сили без ОСГ. У звтАЩязку з цим питання пiдвищення ефективностi ОСГ на основi взаiмодii з пiдприiмствами суспiльного сектора виробництва, внутрiшнього кооперування в умовах кризового стану високотоварного сiльськогосподарського виробництва потребують теоретичного обТСрунтування, тому що в сформованiй ситуацii необхiднi новi пiдходи до збереження виробничого потенцiалу села й самозабезпечення сiльського населення продуктами харчування, пiдвищення якостi життя селян. Актуальнiсть проблеми, недостатнi ii дослiдження i висвiтлення в економiчнiй лiтературi, теоретичне i практичне значення зумовили вибiр теми дисертацiйного дослiдження.

ЗвтАЩязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науковi результати, теоретичнi положення i висновки дослiдження були повтАЩязанi з науковими темами Гуманiтарного унiверситету ВлЗапорiзький iнститут державного та мунiципального управлiнняВ»: ВлПланування, прогнозування та державне регулювання мiкро тАУ та макроекономiчних процесiвВ» (номер держ. реiстрацii 0102U003195), ВлОрганiзацiйно-економiчний механiзм функцiонування пiдприiмницьких структур тАУ системи цiноутворення, фiнансово-кредитних вiдносин, страхуванняВ» (номер держ. реiстрацii 0102U003197).

Мета й завдання дослiдження. Метою дисертацiйного дослiдження i обТСрунтування теоретико-методологiчних та прикладних засад пiдвищення ефективностi функцiонування особистих селянських господарств в ринкових умовах.

Реалiзацiя поставленоi мети зумовлюi необхiднiсть вирiшення таких завдань:

В· теоретичне узагальнення сутностi особистого селянського господарства як складовоi АПК;

В· дослiдження розвитку i оцiнка ефективностi функцiонування особистих селянських господарств;

В· удосконалення економiчного обТСрунтування параметрiв особистих селянських господарств з урахуванням iх потреби в додаткових ресурсах;

В· визначення й обТСрунтування найбiльш ефективних i перспективних моделей кооперацii та iнтеграцii особистих селянських господарств з пiдприiмствами iнших форм господарювання;

В· розроблення економiко-математичноi моделi визначення рацiональних розмiрiв землекористування особистих селянських господарств з урахуванням природно-економiчних умов сiльськогосподарського виробництва.

ОбтАЩiктом дослiдження i процес функцiонування особистих селянських господарств в АПК.

Предметом дослiдження i методологiчнi, теоретичнi та прикладнi проблеми пiдвищення ефективностi дiяльностi особистих селянських господарств в умовах становлення ринкових вiдносин у сiльському господарствi.

Методи дослiдження.Теоретичною та методологiчною основою дослiдження i економiчнi положення теорii суспiльного вiдтворення, науковi працi провiдних вiтчизняних i зарубiжних учених з проблем розвитку та функцiонування особистих селянських господарств iз застосуванням дiалектичного методу пiзнання, системного пiдходу й аналiзу.

У процесi дослiдження використовувалися методи: абстрактно-логiчний (теоретичнi узагальнення та формування висновкiв); статистико-економiчний (дослiдження й аналiз економiчноi ефективностi функцiонування особистих селянських господарств); монографiчний (розробка моделей кооперацii та iнтеграцii ОСГ у системi АПК Украiни); розрахунковий, порiвняльний i графiчний (порiвняння соцiально-економiчних показникiв функцiонування особистих селянських господарств по роках та з пiдприiмствами суспiльного сектора); соцiологiчний (анкетування власникiв особистих селянських господарств) та iншi.

Наукова новизна отриманих результатiв дисертацiйного дослiдження полягаi у вирiшеннi актуальноi науковоi задачi теоретико-методологiчного обТСрунтування наукових засад пiдвищення ефективностi функцiонування особистих селянських господарств в умовах становлення ринкових вiдносин в аграрному секторi економiки:

вперше:

тАУ запропоновано економiко-математичну модель визначення рацiональних розмiрiв землекористування особистих селянських господарств, яка даi змогу врахувати природно-економiчнi умови сiльськогосподарського виробництва;

удосконалено:

тАУ економiчне обТСрунтування параметрiв особистих селянських господарств шляхом розробки методики розрахунку потреб в кормах, необхiдних для тварин, що вирощуються в ОСГ, вiдповiдно до нормативу; потреби ОСГ у площi сiльськогосподарських угiдь, необхiдних для утримання тварин вiдповiдно до нормативноi потреби; нормативнi витрати на виробництво кормiв для утримання i вiдгодiвлi рiзних видiв тварин; нормативи витрат на роботи, що виконуються технiкою сiльськогосподарських пiдприiмств з урахуванням рiвня товарно-споживчих вiдносин ОСГ;

тАУ систему iнтеграцiйних звтАЩязкiв особистих селянських господарств в напрямi мiжгосподарського iнтеграцiйного обтАЩiднання шляхом розробки органiзацiйно-економiчноi моделi кооперативноi фiнансово-промислово-аграрноi спiлки;

набуло подальшого розвитку:

тАУ трактування поняття особистого селянського господарства, пiд яким слiд розумiти органiзацiйно-правову форму сiльськогосподарського виробництва, багатогалузеве споживчо-товарне господарство, iсторично зумовлений соцiально-економiчний феномен у виглядi самозайнятостi сiльськоi родини, спрямованоi на задоволення власних потреб у сiльськогосподарськiй продукцii, а також можливого свого фiнансового забезпечення шляхом реалiзацii надлишкiв виробництва;

тАУ прогнозування розвитку форм взаiмодii мiж особистими селянськими господарствами i пiдприiмствами суспiльного сектора у напрямах спiльного використання землi, створення спецiалiзованих структур взаiмодii, органiзацii спiльного виробництва, надання взаiмних послуг, забезпечення особистих селянських господарств матерiальними ресурсами й передовими технологiями.

Практичне значення одержаних результатiв полягаi у науковому обТСрунтуваннi теоретико-методологiчних та прикладних засад пiдвищення ефективностi функцiонування особистих селянських господарств в умовах становлення ринкових вiдносин в аграрному секторi економiки.

Рекомендацii та пропозицii, сформульованi автором, використанi Запорiзькою обласною державною адмiнiстрацiiю при реалiзацii Програми стабiлiзацii та розвитку агропромислового комплексу Запорiзькоi областi на перiод до 2010 року (дов. №180 вiд 10.06.2005 р.), Управлiнням сiльського господарства i продовольства Запорiзькоi обласноi державноi адмiнiстрацii при складаннi звiту про виконання положень Програми стабiлiзацii та розвитку агропромислового комплексу Запорiзькоi областi (дов. 243/3тАУ06 вiд 8.06.2005 р.), Управлiнням сiльського господарства i продовольства Запорiзькоi районноi державноi адмiнiстрацii при складаннi звiту про виконання положень Програми стабiлiзацii та розвитку агропромислового комплексу Запорiзького району (дов. №175/01тАУ16 вiд 04.04.2005 р.).

Теоретичнi розробки дисертацiйноi роботи використовуються у навчальному процесi Гуманiтарного унiверситету ВлЗапорiзький iнститут державного та мунiципального управлiнняВ» за програмами пiдготовки студентiв економiчних спецiальностей при викладаннi дисциплiн: ВлЕкономiка пiдприiмстваВ», ВлЕкономiка сiльського господарстваВ», ВлПотенцiал пiдприiмства: формування i оцiнюванняВ» (дов. №105тАУ1 вiд 16.09.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Основнi положення i висновки дисертацii розробленi автором особисто i мiстяться в одноосiбно опублiкованих роботах.

Апробацiя результатiв дослiдження. Основнi результати дисертацiйного дослiдження були апробованi на науково-практичних конференцiях: ВлФiнансово-кредитна система Украiни: проблеми та шляхи розвиткуВ» (м. Днiпропетровськ, 2003), ВлСучаснi проблеми економiки пiдприiмстваВ» (м. Днiпропетровськ, 2003), ВлЕкономiка пiдприiмстваВ» (м. Днiпропетровськ, 2003), ВлДинамiка наукових дослiджень 2003В» (м. Днiпропетровськ, 2003), ВлДержавне регулювання економiки та мiсцеве самоврядуванняВ» (м. Днiпропетровськ, 2003), ВлФiнансово-економiчнi проблеми розвитку регiонiв УкраiниВ» (м. Днiпропетровськ, 2003), ВлТиждень науки в Гуманiтарному унiверситетi ВлЗРЖДМУВ» (м. Запорiжжя, 2003, 2004).

Публiкацii. Основнi результати дослiдження опублiкованi в 13 наукових працях, з них 5 тАУ у фахових виданнях. Загальний обсяг публiкацiй становить 3,1 обл.-вид. арк.

Обсяг i структура дисертацii. Дисертацiя складаiться з вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, викладених на 206 сторiнках, списку використаних джерел з 154 найменування на 14 сторiнках, 10 додаткiв на 10 сторiнках, 39 таблиць на 27 сторiнках та 8 рисункiв на 5 сторiнках.

Основний змiст роботи

У першому роздiлiВлТеоретичнi основи ефективностi функцiонування особистих селянських господарств в ринкових умовахВ» розглянуто основнi теоретичнi положення щодо економiчноi сутностi особистих селянських господарств як складовоi багатоукладноi економiки агропромислового комплексу, соцiально-економiчного iх значення як джерела задоволення сiльських родин у продуктах харчування, фiнансових потреб, формування селянського укладу життя, а також здiйснено узагальнення теоретико-методологiчних основ ефективностi функцiонування особистих селянських господарств у ринкових умовах.

Одним з основних напрямiв аграрноi реформи i перехiд до багатоукладноi економiки, пiд якою варто розумiти економiку, засновану на рацiональному поiднаннi рiзних форм власностi i господарювання. Кожна форма господарювання визначаi певний тип вiдносин власностi, що i формуi той чи iнший уклад.

У повному обсязi рентабельне ведення сiльського господарства можливе тiльки у вiдносно великих пiдприiмствах, що мають достатнiй виробничо-ресурсний потенцiал при постiйному його якiсному полiпшеннi та пiдвищеннi рiвня iнтенсивностi використання. Пiдприiмства з високим рiвнем концентрацii працi i капiталу здатнi швидко провести модернiзацiю виробництва i налагодити випуск високоякiсноi конкурентоспроможноi продукцii за мiнiмальний термiн. Тому збереження великих пiдприiмств у сiльському господарствi варто вважати обтАЩiктивною необхiднiстю розвитку високоефективноi економiки, яка базуiться на рiзноманiттi форм власностi i господарювання.

Особисте селянське господарство тАУ особлива форма не тiльки власностi, а й сiльськогосподарського виробництва. РЗi неправомiрно ототожнювати iз домашнiм господарством, а також прирiвнювати до мiських садових кооперативiв, тому що вони не мають такого ж рiвня продовольчого постачання населення. ОСГ не просто сiльськогосподарське виробництво а певною мiрою автономне сiмейне виробництво. Цим воно вiдрiзняiться вiд iнших форм дрiбного виробництва в сiльському господарствi.

У сучасних умовах ОСГ i структурним елементом агропромислового комплексу краiни й виконуi такi економiчнi функцii: виробництво додатковоi сiльськогосподарськоi продукцii тАУ валовоi i товарноi; пiдвищення рiвня життя сiльського населення шляхом збiльшення доходiв, полiпшення матерiального споживання, у тому числi продуктiв харчування; використання ресурсiв працi й засобiв виробництва, що недоступнi суспiльному господарству. Тому з огляду на реалii становлення ринкових вiдносин у сiльському господарствi особисте селянське господарство i органiзацiйно-правовою формою сiльськогосподарського виробництва, багатогалузевим споживчо-товарним господарством, iсторично зумовленим соцiально-економiчним феноменом у виглядi самозайнятостi сiльськоi родини, що спрямована на задоволення власних потреб у сiльськогосподарськiй продукцii, а також можливе фiнансового ii забезпечення шляхом реалiзацii надлишкiв виробництва.

ОбтАЩiктивнi умови розвитку ОСГ зумовлюють необхiднiсть обтАЩiднання iх з рiзними формами господарювання для створення власних структур з переробки та реалiзацii продукцii, виробничо-технiчного обслуговування тощо. Перехiд до ринковоi економiки створюi передумови для якiсно нового етапу кооперативного руху, широкого проникнення його у сферу ринкових структур АПК. Кооперативи здатнi гнучко реагувати на попит, що змiнюiться, повнiше використовувати мiсцевi умови, пiдприiмницькi здiбностi власникiв. Варто пiдкреслити, що розвиток кооперативних вiдносин у ходi реформування господарського механiзму i формування ринкових структур АПК маi стати прiоритетним в найближчiй перспективi.

Проблема ефективного функцiонування ОСГ i актуальною, i ii успiшне вирiшення допоможе надiйно забезпечити населення якiсними продуктами харчування. Ефективнiсть як економiчна категорiя i формою вираження мети виробництва i показуi його результативнiсть. Суть поняття економiчноi ефективностi найчастiше зводиться до порiвняння витрат на виробництво продукцii з його результатами. Стосовно ОСГ поняття економiчноi ефективностi можна конкретизувати як порiвняння виробленоi продукцii з використаними на ii виробництво ресурсами. Порiвняннiсть, як одна з вихiдних вимог в аналiзi зiставлення ефективностi рiзних форм господарювання, повинна розглядатися, насамперед, з позицiй забезпечення подiбних для виробництва природних умов, що не спотворюi його результати.

Обмеженiсть можливостей вартiсноi оцiнки господарськоi дiяльностi в ОСГ через ускладнення повного i точного врахування витрат у ньому роблять практично неможливим використання з цiiю метою таких показникiв економiчноi ефективностi, як прибуток, собiвартiсть, рентабельнiсть продукцii, насамперед, через недосконалiсть методiв облiку й оцiнювання витрат працi та ii оплати, неточнiсть облiку витрат у суспiльному господарствi на допомогу власникам ОСГ, нелегальне використання кормових та iнших ресурсiв суспiльного господарства. Тому для порiвняльного оцiнювання ефективностi особистого селянського господарства використовуються натуральнi (врожайнiсть сiльськогосподарських культур i продуктивнiсть тварин) i вартiснi (виробництво валовоi продукцii з розрахунку на одиницю використовуваних ресурсiв: земельних; працi; фондiв) показники. Узагальнюючим у цьому рядi i показник вартiсноi оцiнки виробленоi продукцii на одиницю використовуваних ресурсiв.

У другому роздiлiВлЕфективнiсть функцiонування особистих селянських господарствВ» дослiджено ретроспективу становлення та роль особистих селянських господарств у розвитку агропромислового комплексу Украiни, iх роль у формуваннi рiвня життя сiльського населення Запорiзькоi областi, сучасний стан, тенденцii розвитку та рiвень економiчноi ефективностi дiяльностi за умов становлення ринкових вiдносин у сiльському господарствi.

Особисте селянське господарство як таке iснувало в Украiнi як частина загального селянського господарства. Його параметри зумовленi типом розселення селян у селах, де поруч iз житлом вирощувалися овочi, утримувалася худоба, будувалися пiдсобнi примiщення, а рiлля, сiножатi й пасовища перебували на вiддалених дiлянках.

На нинiшньому етапi основними напрямами розвитку особистих селянських господарств в Украiнi можна вважати такi: створення нормативно-правового середовища й пiдвищення соцiального й правового статусу ОСГ як форми приватного пiдприiмництва в сiльському господарствi; поширення на iх власникiв заходiв державноi пiдтримки; розширення й удосконалення iнтеграцiйних звтАЩязкiв суспiльного господарства й ОСГ, розвиток форм iх взаiмодii; широке залучення ОСГ в кооперацiйнi господарськi звтАЩязки в агропромисловому комплексi; удосконалення системи збуту продукцii; виникнення на базi ОСГ високотоварних господарств; введення закупiвель продукцii ОСГ у державнi фонди за гарантованими закупiвельними цiнами; посилення ролi мiсцевих органiв самоврядування й сiльськоi адмiнiстрацii в регулюваннi iндивiдуальноi сiльськогосподарськоi дiяльностi; пiдвищення питомоi ваги прямих цiльових субсидiй i кредитiв держави сiльським родинам; звiльнення на певний термiн вiд оподаткування ОСГ та кооперативiв, створюваних власниками особистих селянських господарств; змiцнення прав земельноi власностi селян, удосконалення системи економiчного регулювання земельних вiдносин, створення екологiчно-безпечного землеробства; розвиток орендних вiдносин мiж приватними власниками.

Одним iз результатiв аграрноi реформи i зростання значення господарств населення, iх становище як лiдера за обсягами сiльськогосподарського виробництва серед усiх категорiй господарств. Орiiнтацiя аграрних перетворень на розвиток особистого сектора i дрiбного виробництва зумовили зростання частки населення у виробництвi сiльськогосподарськоi продукцii по Украiнi з 27,5% у 1990 р. до 60,4% у 2004 р. Аналiз засвiдчуi, що за рахунок пiдсобних господарств сiльське населення повнiстю задовольняi не тiльки своi потреби в основних продуктах харчування, а й частково попит мiського населення шляхом реалiзацii надлишкiв на ринку.

Слiд зазначити, що ОСГ вiдiграi не тiльки економiчну роль. У них зростаi поколiння, якому передаються трудовi навички. Завдяки iм у виробництво включаються i бiльш повно використовуються трудовi i матерiальнi ресурси, якi iнакше могли б залишитися незатребуваними. Велике значення маi рекреацiйна функцiя господарств населення.

Аналiз виробництва продукцii в сiльському господарствi даi змогу зробити висновок, що умови функцiонування особистих селянських господарств населення визначаються масою факторiв, у тому числi i безумовного впливу. Обстеження, зробленi в рядi ОСГ КамтАЩянсько-Днiпровського i Василiвського районiв, показують, що у великих населених пунктах бiльш сприятливi умови для ведення ОСГ, нiж у малих. За такими факторами господарювання, як площа оброблювальноi землi особистими селянськими господарствами, забезпеченiсть кормами, можливiсть отримання послуг вiд пiдприiмств, перевага на боцi великих населених пунктiв. Витрати працi в ОСГ малих населених пунктiв бiльшi. Також слiд зазначити, що це переважно праця пенсiонерiв без застосування засобiв механiзацii (табл. 1).

Здiйснюючи порiвняльне оцiнювання ефективностi виробництва продукцii в ОСГ i сiльськогосподарських пiдприiмствах нами було проведено вибiркове обстеження 9 сiльськогосподарських пiдприiмств i 375 ОСГ Запорiзькоi областi. Встановлено, що продуктивнiсть працi в сiльськогосподарських пiдприiмствах значно вища нiж в особистих селянських господарствах, що повтАЩязано, насамперед, з вищим рiвнем спецiалiзацii i механiзацii суспiльного виробництва, технiчноi озброiностi i технологii. Так, результати проведеного в 2004 р. обстеження свiдчать, що продуктивнiсть працi по виробництву картоплi, овочiв, молока, мтАЩясу худоби у сiльськогосподарських пiдприiмствах у 3тАУ5 разiв вища, нiж в особистих селянських господарствах.

Таблиця 1. Ефективнiсть господарювання ОСГ залежно вiд територiального розташування

Показники	КамтАЩянсько-Днiпровський район		Василiвський район
	Примiська зона	Вiддаленi вiд мiста зони	Примiська зона	Вiддаленi вiд мiста зони
Середнiй розмiр особистого селянського господарства, га	0,42	0,28	0,58	0,61
Середнiй розмiр родини, чол.	4,2	3,1	3,2	3,0
з них працюють в ОСГ, чол.	2,2	2,4	2,0	2,1
Власне забезпечення ОСГ кормами, %	33,1	45,1	24,0	26,7
Витрати працi в ОСГ за рiк, люд.-днi	312	467	232	348
Матерiально-грошовi витрати, разом, грн	1989	2690	1013	935
Товарнiсть ОСГ, %	24,9	21,3	32,6	23,7
Вартiсть валовоi продукцii у розрахунку на
тАУ 1 га землi, грн	16937	26271	12858	11870
тАУ одного зайнятого в ОСГ, грн	3233	3065	3729	3448
тАУ1 тис. фондiв, грн	1004	634	2010	1497

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi