Збирання кукурудзи на зерно СК-5 "Нива". Ремонт редуктора приставки ППК-4

Мiнiстерство освiти i науки

Головне управлiння освiти i науки

Полтавськоi обласноi державноi адмiнiстрацii

Професiйно-технiчне училище № 53

ВИПУСКНА КВАЛРЖФРЖКАЦРЖЙНА РОБОТА

НА ТЕМУ: Збирання кукурудзи на зерно СК-5 ВлНива.

Ремонт редуктора приставки ППК-4

за професiiю ВлТракторист-машинiст с/г виробництва;

слюсар з ремонту с/г машин та устаткування; водiй автотранспортних засобiв категорii ВлВВ», ВлСВ»

Учня групи № 31-Т

Сухова Олексiя ВтАЩячеславовича

Керiвник роботи:

Редькiн Олексiй Олексiйович

с. Войниха

2010

Змiст

Вступ

Роздiл 1. Тема: 1 завдання

1.1 Загальнi вiдомостi про господарство пiдприiмства

1.2 Розташування i напрямок господарськоi дiяльностi

1.3 Виробничо-технiчне забезпечення господарства.

1.4 Значення даноi роботи в с/г виробництвi

1.5 Агротехнiчнi вимоги при виконаннi даноi роботи

1.6 Вибiр агрегату та його комплектування

1.7 Технологiчна наладка МТА

1.8 Основнi операцii пiдготовки поля агрегату до роботи

1.9 Параметри i способи контролю даноi роботи

1.10 Щозмiнне технiчне обслуговування агрегату

1.11 Правила технiки безпеки при виконаннi роботи

Висновок

Роздiл 2. Тема: 2 завдання

2.1 Технологiчний процес ремонту

2.2 Порядок виконання роботи

2.3 Вимоги до iнструменту та обладнання при виконаннi даноi роботи

2.4 Правила технiки безпеки при виконаннi даноi роботи

Висновок

Роздiл 3. Охорона працi

3.1 Охорона працi при виконаннi с/г операцii

3.2Охорона працi при виконаннi ремонтних робiт

3.3 Екологiчний захист навколишнього середовища при виконаннi с/г операцiй та ремонтних робiт

Висновок

Використана лiтература

Вступ

Комбайни мають давню iсторiю. У 1868 р. росiйський агроном Андрiй Романович Власенко перший в свiтi створив зернозбиральну машину, яка зрiзувала колоски, обмолочувала iх i збирала зерно iз збоiнами в скриню. Однак iдея А. Р. Власенка не знайшла виробничого застосування i майже до 30-х рокiв XX столiття застосовували в нашiй краiнi i за рубежем лише багатофазний спосiб збирання зернових культур.

Першi радянськi комбайни були виготовленi в липнi 1930 р. на заводi ВлКомунарВ» в м. Запорiжжi. Комбайни випускалися пiд маркою ВлКомунарВ». Це були причiпнi, безмоторнi комбайни, з шириною захвату жатки 4600 мм i молотарки 796 мм.

У 1932 р. на Саратовському заводi ВлСаркомбайнВ» почали випускати комбайни СЗК, будова яких була такою, як i комбайнiв ВлКомунарВ». У цьому ж роцi став до ладу завод-велетень ВлРостсельмашВ» в м. Ростовi, який почав виробництво причiпних комбайнiв С-1. Це вже були комбайни з двигунами, шириною захвату жатки 6100 мм i молотарки 915 мм.

З iнiцiативи СРСР у 1932 р. були вперше проведенi мiжнароднi випробування зернозбиральних комбайнiв в одному з радгоспiв на Пiвнiчному Кавказi. Крiм радянських, тут були представленi комбайни США, Англii, Францii, Нiмеччини та iнших краiн. Випробування показали, що СРСР став однiiю з провiдних краiн у комбайнобудуваннi.

З 1936 р. по 1941 р. Люберецький завод виготовляв комбайни СКАГ-5А з шириною захвату жатки 2540 мм i молотарки 1240 мм.

Особливо бурхливо почало розвиватися комбайнобудування в нашiй краiнi пiсля Великоi Вiтчизняноi вiйни. У 1947 р. на заводi ВлРостсельмашВ» почали випускати причiпнi моторнi комбайни С-6. Цей рiк став роком народження самохiдних комбайнiв, виробництво яких було зосереджено на заводах Таганрога i Тули. До 1955 р. випускали комбайни С-4, а з 1955 р. по 1958 р. тАФ С-4М. У цей же перiод заводи Ростова i Запорiжжя випускали потужнi комбайни РСМ-8 тАФ моторнi, причiпнi, з шириною захвату жатки 6000 мм та молотарки 1320 мм.

З 1958 р. по 1962 р. господарствам поставляли комбайни СК-3, а потiм тАФ СК-4. Останнi на всесвiтнiй виставцi в Брюсселi (Бельгiя) в 1964 р. нагороджено призом ВлГранд-ПрiВ». Випускали також iх модифiкацii СКП-3 (СКП-4), СКПР-3 (СКПР-4) та СКГ-3 (СКГ-4).

У 1965 р. розпочато виробництво начiпних комбайнiв НК-4, вузли i агрегати якого монтували на самохiдне шасi СШ-75.

Пiсля збирання врожаю комбайни демонтували, а шасi СШ-75 використовували на рiзних сiльськогосподарських роботах. З 1969 р. начiпний комбайн випускають пiд маркою РЖТК-5.

Красноярський завод у 1969 р. розпочав виробництво комбайнiв СКД-5 ВлСибирякВ», обладнаних двома молотильними апаратами i призначених для збирання важкообмолочуваних культур. Пропускна здатнiсть молотарки тАФ 5 кг/с хлiбноi маси. iх випускають пiд маркою СК.Д-5М.

Рiк 1971. На заводах Ростова i Таганрога розпочато виробництво комбайнiв СК-5 ВлНиваВ» i СК-6 ВлКолосВ». Вони увiбрали в себе останнi досягнення науки i технiки. Але й сьогоднi цi комбайни вже не повнiстю задовольняють вимоги сiльськогосподарського виробництва. Тому у постановi липневого (1978 р.) Пленуму ЦК КПРС вiдмiчаiться: ВлУ найкоротший строк здiйснити заходи по модернiзацii вироблюваних зернозбиральних комбайнiв з тим, щоб усунути iх конструктивнi недолiки i пiдвищити продуктивнiсть. У найближчi роки органiзувати виробництво бiльш потужних комбайнiв досконалих конструкцiйВ».

Вченi, конструктори, винахiдники i спецiалiсти працюють над удосконаленням комбайнiв у двох напрямках.

Перший тАФ дальше вдосконалення конструкцiй i технологii збирання зернових культур (збiльшення пропускноi здатностi, унiверсалiзацiя, автоматизацiя, вдосконалення технологiчного процесу роботи i полiпшення умов працi).

Другий тАФ створення нових технiчних засобiв, якi дали б можливiсть такi операцii, як вилучення з вороху зерна i його очищення, виконувати в стацiонарних умовах тАФ на току. При цьому можна було б уникнути втрат зерна за молотаркою комбайна, що навiть при дотриманнi агротехнiчних вимог становлять 1,5%. Наприклад, випробовують засоби, якi на полi скошують (або пiдбирають валки) хлiбну масу i дещо подрiбнюють. Потiм ii звозять на тiк, де на стацiонарному агрегатi домолочують, видiляють з вороху i очищають зерно. Створюють машини, що зрiзують хлiб, обмолочують, видiляють зерно з грубого вороху, а дрiбний (ВлневiйкуВ») збирають у вiзки, вiдвозять на тiк, де очищають зерно.

Ведуть також роботи по удосконаленню технологii та технiчних пристроiв для збирання незерновоi частини врожаю.

Однак досягти високопродуктивного використання наявних машин i одержати належний економiчний ефект вiд iх використання тАФ ось основне завдання. Виконати його можуть лише висококвалiфiкованi спецiалiсти, якi добре знають будову комбайнiв, роботу та iх регулювання, вмiють швидко знаходити i усувати несправностi, систематично вивчають та впроваджують у виробництво досягнення науки i передового досвiду.

Роздiл 1. Тема:1 завдання

1.1 Загальнi вiдомостi про господарство пiдприiмства

СВК ВлНадiяВ», повна назва господарства: Сiльськогосподарський виробничий кооператив ВлНадiяВ». Виробничий сiльськогосподарський кооператив ВлНадiяВ» розташований в селi Харсiки Чорнухинського району.

Виробничий напрямок господарства тАУ зерново-технiчний з розвиненим тваринництвом. В господарствi запроваджене науково обТСрунтоване чергування культур в полях. Всього iснуi 6 сiвозмiн: 3 кормових i 3 польових при фермерських.

Продаж зерна господарського товариства проводять Чорнухинський та Лубенський хлiбоприймальнi пункти.

Продаж молока проводиться через Чорнухинський молочний завод. вiддаль до найближчого пункту прийому цукрових бурякiв тАУ 20 км (село Ковалi Чорнухинського району Полтавськоi областi.

Загальна земляна площа тАУ 2351 га, з них рiлля тАУ 2223 га, пiд пасовищами закрiплено 9 га, сiножатi 72 га. Тракторно-польових дiльниць 2, молочно-товарних ферм 2.

На територii СВК ВлНадiяВ» розмiщений автопарк, ремонто-механiзована майстерня, дiльниця по переробцi зерна пшеницi, гречки, проса (на крупу), соняшника (на олiю).

Кiлькiсть великоi рогатоi худоби всього тАУ 1250 голiв, в т.ч. корiв тАУ 370 голiв. Кiлькiсть свиней, всього тАУ 600 голiв, в т.ч. свиноматок тАУ 70 голiв. Кiлькiсть овець тАУ 69 голiв, коней тАУ 25 голiв.

Загальна кiлькiсть тракторiв тАУ 23 шт., загальна кiлькiсть комбайнiв тАУ 10 шт., в т.ч. зернозбирльних тАУ 7 шт., бурякозбиральних тАУ 1 шт., силосозбиральних тАУ 2 шт.

Таблиця 1.1.1. Динамiка складу та структури земельних угiдь, га

З таблицi 1.1 бачимо, що загальна земельна площа господарства у останнi роки не змiнювалась i в 2009 роцiскладаi 2351 га, в. т. ч. 2304 га сiльськогосподарських угiдь, з них орних земель, територiя яких порiвняно з 2007роком залишилася без змiн, 223 га.

Таблиця 1.1.2. Структура посiвних площ на 2010 рiк

Данi наведеннi в таблицi свiдчать про те, що питома вага кормових культур в структурi посiвних площ задовiльна для забезпечення тваринництва кормами. Вона складаi 40%. Це даi можливiсть господарству вирощувати i заготовляти достатню кiлькiсть рiзних видiв кормiв i на цiй основi розводити худобу, збiльшувати виробництво молока i м'яса.

Аналiзуючи данi таблицi бачимо, що врожайнiсть зернових культур в 2010 порiвняннi до 2008 року зросла.

Вищi урожаi в порiвнянi з 2008 роком отримано:

Ячменю

Гороху

□ Цукрового буряку

□ Кукурудзи на силос

□ Однорiчнi трави на сiно

□ Однорiчнi трави на зелений корм

□ Багаторiчнi трави на сiно

□ Багаторiчнi трави на зелений корм. Для потреб тваринництва в 2010 роцi сiна заготовлено:

Сiна тАУ 1990 т;

Сiнажу тАУ 2800 т;

Силосу тАУ 3250 т;

Соломи тАУ 1050 т.

В порiвнянi з 2003 роком сiна заготовлено на 523 тони, сiнажу на 129 тонн, силосу на 234 тонни.

Таблиця 1. 1. 3. Урожайнiсть сiльськогосподарських культур за останнi роки, ц/га

1.2 Розташування i напрямок господарськоi дiяльностi

Для вирощування даних культур господарство СВК ВлНадiяВ» маi такий машинно-тракторний парк:

Таблиця 1.2.1. Машинно-тракторний парк

Для планового господарства, як СВК ВлНадiяВ», бачимо, що машинно-тракторний парк середнiй. Технiки достатньо для вирощування зернових i технiчних культур, догляд за ними, для передпосiвного обробiтку ТСрунту, збирання врожаю посiяних культур.

1.3 Виробничо-технiчне забезпечення господарства

Маючи непоганий машино-тракторний парк, вирощувати продукцiю рослинництва на полях господарства СВК ВлНадiяВ» вигiдно. Адже весь вирощений врожай iде на власнi потреби i на насiннiвий матерiал, не потрiбно витрачати зайвi кошти на посiвний матерiал. Лишки господарство продаi державi або приватним структурам.

Щоб виростити добрий врожай з посiяних культур, потрiбнi мiнеральнi добрива, гербiциди, ядохiмiкати. Тому цi препарати закуповуються в магазинах i вносяться в грунт господарства для покращення властивостей i врожайностi ТСрунту. Знищують бур'яни, якi заглушають посiянi рослини, шкiдники, якi шкодять росту рослинам. Так що, вирощування продукцii рослинництва i вигiдно, i прибутково для даного господарства.

1.4 Значення даноi роботи в с/г виробництвi

Представлена мною робота маi неабияке значення для кращого розумiння технологiй вирощування та збирання зернових культур (зокрема кукурудзи на зерно) та можливого iх вдосконалення. Також дана робота дослiджуi послiдовнiсть операцiй при збираннi зернових, машини i механiзми, що застосовуються при цьому.

1.5 Агротехнiчнi вимоги при виконаннi даноi роботи

Агротехнiчнi вимоги до кукурудзозбиральноi технiки

Кукурудзозбиральнi машини мають забезпечувати високоякiсне збирання кукурудзи на продовольчо-фуражне зерно, насiння та з вiдокремленням качанiв для силосування. Машини мають вiдривати всi повноцiннi качани вiд стебел, очищати iх вiд обгорток або обмолочувати та одночасно зi збиранням зерновоi частини врожаю подрiбнювати листостеблову масу i забезпечувати подачу ii у транспортнi засоби.

Кукурудзозбиральнi комбайни збирають стебла кукурудзи висотою до 4 м. Середня висота зрiзування стебел маi становити 10 тАУ 15 см.

Збирати кукурудзу потрiбно наприкiнцi восковоi та на початку фази повноi достиглостi.

При збираннi кукурудзи в качанах повнота збирання зерна маi бути не менш як 98,5%, а листостебловоi маси тАУ 80%. Ступiнь очищення качанiв вiд обгорток становить не менш нiж 95%, а чистота вороху очищених качанiв тАУне менш нiж 99%. Вилущеного з качанiв зерна може бути 1,5 тАУ 2%, пошкодженого зерна в качанах тАУ близько 1%, а довжина подрiбненоi листостебловоi маси тАУ 20 тАУ 45 мм.

Якщо кукурудзу збирають з обмолочуванням качанiв, то повнота збирання зерна маi становити 98%, листостебловоi маси тАУ 80%, а можливi втрати зерна за комбайном - не перевищувати 0,7%. Кiлькiсть недостатньо вимолоченого зерна не може перебiльшувати 1,2%, а пошкодженого зерна тАУ бути не менша за 2,5%. Чистота зерна в бункерi маi становити 96%. У подрiбненiй листостебловiй масi може бути зерна не бiльш як 0,8%.

Збирати кукурудзу з обмолочуванням качанiв потрiбно при вологостi не бiльш як. 25 тАУ 30%.

При збираннi кукурудзи з подрiбненням качанiв пiдвищеноi вологостi повнота збирання врожаю маi становити не менш нiж 98%, бункерне збирання стрижнiв вiд урожаю тАУ у межах 41 тАУ 86%, а втрати зерна за молотаркою тАУ не перевищувати 0,12%.

Очисники качанiв мають забезпечувати повноту очищення качанiв на 95 тАУ 98%.

Зберiгати зерно кукурудзи слiд при вологостi 13 тАУ 14%.

Агротехнiчнi вимоги до сiвби кукурудзи

Для висiвання використовують насiння 1 класу, попередньо протруiне пестицидами. Оптимальний строк початку сiвби тАФ при середньодобовiй температурi грунту 10тАФ12В° на глибинi 10 см. Насiння, покрите захисними плiвками спецiальних препаратiв, висiвають на 8тАФ10 днiв ранiше масовоi сiвби. Тривалiсть сiвби не повинна перевищувати 5тАФб днiв.

Норму висiву насiння визначають залежно вiд мети, сорту i умов вирощування. При вирощуваннi кукурудзи на зерно вона становить 25тАФ70 тис. шт. на 1 га, а на силос тАФ 150 тис. шт. Вiдхилення вiд норми висiву допускаiться в межах В±5тАФ8 %. Пошкодження насiння не повинне перевищувати 1,5 %.

Глибина загортання насiння на важких грунтах лiсостепових районiв становить 4тАФ5 см, а степових тАФ 5тАФ6 см, в зонi Полiсся Украiни при раннiй сiвбi тАФ 3тАФ4 см. Допустиме вiдхилення глибини сiвби не повинне перевищувати В±1,0. У рядку насiння повинне розмiщуватись на рiвних вiдстанях (вiдхилення не повинне перевищувати В±10 % вiд розрахункового iнтервалу).

Поздовжнi рядки мають бути прямолiнiйними. Вiдхилення осьовоi лiнii рядка на довжинi 50 м не повинне перевищувати 5 см, основних мiжрядь тАФ В±1 см, а стикових тАФ В±5 см. Огрiхи i незасiянi поворотнi смуги не допускаються.

Мiнеральнi добрива при нормi вiд 50 до 200 кг/га повиннi розмiщуватися на 2тАФ3 см нижче та змiщуватися вбiк на 3тАФ5 см вiд рядка.

Агротехнiчнi вимоги до збирання кукурудзи на зерно

Збирання кукурудзи на зерно розпочинають у фазi кiнця восковоi тАФ початку повноi стиглостi. Продовження збирання одного гiбрида становить 5тАФ7 днiв.

При збираннi кукурудзи в качанах втрати не повиннi перевищувати 3%, а пошкодження зерна в качанах тАФ 1%. Наявнiсть зерна в подрiбненiй листостебловiй масi допускаiться до 2,5%. У масi зiбраних качанiв маi бути не бiльше 1% домiшок листостебловоi маси.

Повнота збирання кукурудзи в зернi повинна бути не менше 98%, аповнота очищення качанiв тАФ не менше 95%. Допускаiться наявнiсть зерна в подрiбненiй листостебловiй масi до 2,5% i повнота збирання листостебловоi не менше 95%.

Висота зрiзання рослин не повинна перевищувати 15 см. Довжина подрiбненоi листостебловоi маси маi становити 20тАФ45 мм.

1.6 Вибiр агрегату та його комплектування

Технологiчнi комплекси машин для вирощування кукурудзи на зерно пiдбирають вiдповiдно до технологiй, якi бувають шести-, восьми- i дванадцятиряднi. Найпоширенiша в Украiнi восьмирядна технологiя.

РЖснуючi технологii вирощування i збирання кукурудзи на зерно передбачають лущення грунту, основне внесення органiчних i мiнеральних добрив, глибокий обробiток грунту, закриття вологи, внесення гербiцидiв, передпосiвний обробiток грунту, сiвбу, догляд за рослинами в перiод вегетацii та збирання врожаю.

Комплекс машин для виконання цих операцiй включаi в себе машини зонального призначення i спецiальнi.

Для лущення грунту застосовують дисковi ЛДГ-10А, ЛДГ-15А i лемешнi ППЛ-10-25 лущильники. На полях пiсля високостеблових просапних культур для подрiбнення рослинних решток використовують важкi дисковi борони БДТ-3, БДТ-7 i БДТ-10.

Твердi органiчнi добрива вносять розкидачами РОУ-6, МТТ-13, МТТ-16, рiдкi тАФ РЖУ-3,6, МЖТ-8, МЖТ-13, МЖТ-16П, МЖТ-19. Для подрiбнення i змiшування мiнеральних добрив застосовують подрiбнювач АЙР-20, а для змiшування i завантаження тАФ мобiльну тукорозпушувальну установку УТМ-30. Твердi мiнеральнi добрива розкидають по поверхнi поля машинами 1РМГ-4Б, МВУ-5, МВУ-16, СТТ-10, МВУ-30, пиловнднi тАФ РУП-10, РУП-14. Рiдкi мiнеральнi добрива вносять пiдживлювачами ПЖУ-2,5, ПЖУ-5, ПЖУ-9, ПОМ-630, а безводний амiак тАФагрегатами АША-2, АБА-0,5М, АБА-1,0.

Глибокий обробiток грунту виконують залежно вiд грунтово-клiматичних умов рiзними ТСрунтообробними знаряддями Для оранки з обертанням скиби застосовують плуги ПЛН-3-35, ПЛН-4-35, ПЛН-5-35, ПЛ-5-35, ПЛН-8-40 i ПТК-9-35, а в окремих випадкахтАФ яруснi плуги ПНЯ-4-40, ТСiНЯ-4-42, без обертання скиби тАФ чизельнi плуги ПЧ-2,5 i ПЧ-4,5, культиватори КПШ-9 i КПЗ-3.8А.

Для ранньовесняного закриття вологи застосовують зубовi борони БЗСС-1,0 i БЗТС-1,0, шлейф-борони ШБ-2,5, культиватори КДНП-8 i КПЗ-9,7. При досягненнi фiзичноi спiлостi ТСрунту вирiвнюють поверхню поля вирiвнювачами ВИП-5,6 i ВП-8.

Пiд час вирощування кукурудзи на зерно за iнтенсивною технологiiю у грунт вносять гербiциди: самостiйно або одночасно з передпосiвним обробiтком ТСрунту. Для самостiйного внесення гербiцидiв застосовують обприскувачi ОПШ-15 i ОП-2000-2. Вiдразу ж пiсля внесення загортають гербiциди в грунт дисковими боронами БД-10, БДТ-3, БДТ-7 i БДТ-10. При одночасному внесеннi гербiцидiв iз передпосiвним обробiтком ТСрунту використовують пiдживлювач-обприскувач ПОМ-630 з ТСрунтообробними машинами КПШ-8, БДТ-7 та iншими, обладнаними штангами з розпилювачами.

Висiвають кукурудзу пунктирним способом вiдповiдними сiвалками залежно вiд прийнятоi схеми вирощування. При вирощуваннi за шестирядною схемою застосовують сiвалку СПЧ-6ФС або переобладнанi СУПН-8 i СУПН-8А в шестиряднi за восьмирядною тАУ СУПН-8 i СУПН-8А i за дванад-цятирядковою тАФСКПН-12. На вологих ТСрунтах засiяне поле боронують зубовими боронами БЗСС-1,0, а в умовах сухого i жаркого клiмату тАФ коткують котками ЗККШ-6.

Для догляду за посiвами кукурудзи залежно вiд схеми посiвiв застосовують культиватори КРН-4,2А, КРН-5,6А i КРН-8,4.

Збирають кукурудзу у виглядi неочищених або очищених качанiв та обмолоченого зерна. Для збирання у виглядi очищених та неочищених качанiв застосовують комбайни КСКУ-6 i ККП-3. Очищають качани на очиснику ОП-15, обмолочують молотарками МКП-3, МКП-У або на унiверсальному механiзованому пунктi ПМУ-15. Для збирання кукурудзи у виглядi зерна застосовують зернозбиральнi комбайни СК-5 i СК-Ю ВлДон-1500В» з приставками вiдповiдно ППК-4 i КМД-6. Для досушування i очищення зерна застосовують зерноочисно-сушильний комплекс КЗС-255.

На рис. 1.6.1 показана схема комплектуючих самохiдного зернозбирального комбайна СК-5 ВлНиваВ».

рис. 1.6.1

1.7 Технологiчна наладка МТА

Загальна будова. Комбайни СК-5 (рис. 1.7.1) i СК-6 складаються з таких головних агрегатiв: жатки 2, молотарки 4, двигуна 1, пристрою 5 для збирання незерновоi частини врожаю, ходовоi частини 3. Комбайни також обладнано гiдравлiчною системою i системою сигналiзацii.

Жатка розмiщена фронтально перед молотаркою. Це даi можливiсть заiжджати комбайном у загiнку в будь-якому мiсцi.

Дизельний двигун перемiщуi комбайн i приводить у дiю його робочi органи i агрегати.

рис. 1.7.1

Переiжджають з поля на поле без будь-якого розбирання i складання. Лише при переiздах на значнi вiдстанi по автотрасах жатку вiд'iднують вiд молотарки i вантажать на спецiальний вiзок, який буксують комбайном. Це роблять для зменшення габаритiв.

Гiдравлiчна система i система сигналiзацii забезпечують зручнiсть керування комбайном та надiйнiсть його робочого процесу.

Робочий процесвiдбуваiться так. Пiд час руху по полю подiльник 1 (рис. 1.7.2) вiдокремлюi смугу хлiбостою по ширинi захвату жатки. Мотовило 27 пiдводить стебла до рiзального апарата. Зрiзанi стебла мотовилом укладаються на шнек, а вiн спiральними витками перемiщуi iх з бокiв до середини. Тут стебла захвачуються пальцевим подавальним механiзмом 2 i спрямовуються до похилого транспортера 23, що подаi iх до приймальноi камери молотарки, де хлiбну масу пiдхоплюi бiтер 22 i транспортуi до молотильного апарата. Якщо разом з стеблами потрапило камiння, вони вiдокремлюються i надходять до каменевловлювача 21, який звiльняють на кiнцях загiнок.

У молотильному апаратi 20 хлiбна маса обмолочуiться, при цьому значна частина вiльного зерна просипаiться на стрясну дошку 19, а ворох подаiться на бiтер 18, який дещо пригальмовуi швидкiсть його руху i спрямовуi на соломотряс 8. Тут з вороху видiляються зерно, збоiни, колоски (обмолоченi та необмолоченi), полова i спрямовуються на стрясну дошку, а солома залишаiться на клавiшах. Отже, все вимолочене зерно разом з домiшками, що видiлилися у молотильному апаратi i соломотрясi, надходять на стрясну дошку, а з неi тАФ на пальцеву решiтку 15 зерноочистки.

Зерно просипаiться крiзь отвори верхнього i нижнього решiт 14 i потрапляi до шнека 16, яким подаiться до елеватора 5, що транспортуi його в бункер 6. З останнього зерно вивантажуiться у транспортнi засоби шнеком 3.

Недомолоченi колоски просипаються крiзь отвори подовжувача 12 у колосовий шнек 13. Сюди ж потрапляють також домiшки з нижнього решета. З колосового шнека колоски подаються елеватором до шнека 7, яким вони спрямовуються в молотильний апарат для повторного обмолочування.

Легкi домiшки (пил, полова) вiдокремлюються вiд зерна повiтряним потоком, утвореним вентилятором 17. Збоiни, що сходять з подовжувача 12, половонабивачем 11 спрямовуються у пристрiй для збирання незерновоi частини врожаю. Сюди ж потрапляi полова, яка видуваiться вентилятором, i солома, що сходить iз соломотряса. Залежно вiд типу пристрою солому, збоiни i полову можна збирати рiзними способами.

Якщо комбайн обладнано начiпним копнувачем, незернова частина врожаю збираiться в копицi.

При роздiльному збираннi до молотарки приiднують валкову жатку (ЖВН-6, ЖНС-12 та iн.). При цьому молотарку вiдключають (знiмають вiдповiднi паси i ланцюги). Для пiдбирання валкiв жатку комбайна обладнують пiдбирачем, який пiдбираi iз стернi хлiбну масу i спрямовуi ii до шнека. Далi процес вiдбуваiться так само, як при прямому комбайнуваннi.

Робочий процес комбайна СК-6 вiдбуваiться аналогiчно. Особливiсть полягаi лише в тому, що зерно шнеком розподiляiться на двi частини i перемiщуiться на обидва боки комбайна до завантажувальних шнекiв, якi транспортують його в бункери. Вивантажувальний пристрiй загальний для обох бункерiв.

У молотильному пристроi комбайнiв СК-5-РЖРЖ, СК-6-РЖРЖ, СКП-5 i СКП-6 робочий процес вiдбуваiться так. Хлiбна маса приймальним бiтером спрямовуiться до першого барабана. Тут вона частково обмолочуiться i подаiться на промiжний бiтер, а потiм до другого барабана, де остаточно обмолочуiться. Далi процес вiдбуваiться так само, як й в базових модифiкацiях.

1.8 Основнi операцii пiдготовки поля агрегату до роботи

Начiпний культиватор для високостеблових культур КРН-5,6 починають готувати до роботи з перевiрки комплектностi i технiчного стану. Виявленi несправностi усувають, i начiплюють культиватор на трактор з колiiю 140 см. Заiжджають агрегатом на регульований майданчик. Змiною довжини центральноi тяги механiзму навiски трактора брус культиватора встановлюють у горизонтальне положення.

На поверхнi майданчика пiд культиватором крейдою або шнуром намiчають вiсiм рядкiв, а бiля них захиснi зони (для вiдповiдного обробiтку) так, щоб середина бруса культиватора знаходилась пiд вiссю симетрii середнього мiжряддя. Можна користуватися розмiчувальною дошкою з нанесеною схемою рядкiв i захисних зон, вiдповiдно розмiстивши ii пiд культиватором. Не змiщуючи бруса культиватора в поперечному напрямку, закрiплюють опорнi колеса по серединi крайнiх мiжрядь. Потiм закрiплюють вiдповiдно до схеми обробiтку секцii робочих органiв. Важiль механiзму копiювального колеса кожноi секцii переводять у крайнi положення вперед. Користуючись стяжною гайкою верхньоi ланки паралелограмноi пiдвiски секцii, встановлюють грядiлi в горизонтальне положення.

Пiдбирають необхiднi робочi органи вiдповiдно до заданого обробiтку грунту, встановлюють iх у тримачах так, щоб леза лежали на рiвному майданчику, i закрiплюють стояки лап стопорними гвинтами або скобами. Захиснi зони залежно вiд обробiтку можуть бути вiд 9 до 16 см, а перекриття лап тАФ 4тАФ11 см. По довжинi робочi органи на грядiлях розставляють так, щоб вiдстань мiж iх носками за ходом машини була найбiльшою (наскiльки дозволяi довжина грядiля). При мiлкому розпушуваннi (10тАФ12 см) на кожну секцiю може бути встановлено три розпушувальнi лапи, а при глибокому (12тАФ16 см) тАФ по двi.

Для встановлення на задану глибину обробiтку пiд копiювальнi колеса пiдкладають пiдкладки, товщина яких на 2тАФ2,5 см (заглиблення колiс) менша глибини обробiтку.

Користуючись важелем механiзму копiювальних колiс, встановлюють грядiлi так, щоб робочi органи лезами торкалися поверхнi майданчика. Подiлки на секторi механiзму копiювального колеса вiдповiдають глибинi 2, 5, 7, 9 i 12 см. Для зручностi в користуваннi важелем механiзму до культиватора додаiться трубка з пластмасовою ручкою.

Для внесення мiнеральних добрив у грунт пiдбирають шiстнадцять пiдживлюваних ножiв, а для розпушування мiжрядь тАФ дев'ять стрiлчастих унiверсальних лап з шириною захвату 270 мм. Пiдживлювальнi ножi закрiплюють у правих i лiвих бокових тримачах на вiдстанi 15 см вiд лiнii рядка. За висотою iх встановлюють так, щоб вони торкалися поверхнi майданчика. Стрiлчастi лапи розмiщують у пазах заднiх тримачiв над серединою мiжрядь. Регулюючи стрiлчастi лапи на задану глибину обробiтку, пiд них пiдкладають пiдкладки, товщина яких дорiвнюi рiзницi мiж глибиною ходу пiдживлювальних ножiв i лап. При цьому лапи всiiю довжиною лез повиннi торкатися пiдкладки.

Туковисiвнi апарати встановлюють на задану норму висiву мiнеральних добрив так, як i сiвалки СУПН-8А.

Культиватор начiпний широкозахватний для високостеблових культур КРН-8,4 готують до роботи так, як i культиватор КРН-5,6А.

1.9Параметри i способи контролю даноi роботи

Догляд за посiвами кукурудзи ведуть з метою знищення бур'янiв i створення сприятливих умов для розвитку рослин.

Обробiток мiжрядь у фазi 5тАФ7 листкiв проводять на глибину 10тАФ12 см з одночасним знищенням бур'янiв у рядках полiльними борiнками. Захисна зона при цьому повинна бути 13 см (вiдхилення понад 2тАФ3 см не допускаiться).

При досягненнi рослинами висоти 35тАФ40 см грунт розпушують на глибину 6тАФ7 см з одночасним присипанням бур'янiв у рядках шаром грунту за допомогою загортачiв. Вiдхилення фактичноi глибини розпушування грунту в мiжряддях повинне бути не бiльше 1 см.

Поверхня грунту в мiжряддях пiсля обробiтку маi бути рiвною, без грудок. На поверхню поля не повинен виноситись нижнiй вологий шар грунту. Глибина борозен пiсля проходу робочих органiв допускаiться до 3 см.

Потрiбно, щоб у мiжряддях пiдрiзались усi бур'яни i в оброблених захисних зонах полiльнi борiнки знищували не менше 65тАФ70 % однорiчних бур'янiв, а шляхом присипання шаром грунту iз застосуванням загортачiв тАФ не менше 90 %. Пошкодження рослин кукурудзи пiд час обробiтку мiжрядь не повинне перевищувати 1%.

Збирати кукурудзу потрiбно наприкiнцi восковоi та на початку фази повноi достиглостi.

При збираннi кукурудзи в качанах повнота збирання зерна маi бути не менш як 98,5%, а листостебловоi маси тАУ 80%. Ступiнь очищення качанiв вiд обгорток становить не менш нiж 95%, а чистота вороху очищених качанiв тАУне менш нiж 99%. Вилущеного з качанiв зерна може бути 1,5 тАУ 2%, пошкоджено

Вместе с этим смотрят:

Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье

РЖнтегрований захист озимоi пшеницi

РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi

РЖнфекцiйнi захворювання тварин

РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi