Земельна дiлянка - основа нерухомостi
1. Земельна дiлянка - основа нерухомостi
Земля як частина природи i основою життiдiяльностi людини. В той же час як об'iкт нерухомостi земля - це i засiб виробництва, i предмет працi, оскiльки в будь-якiй сферi дiяльностi людина тiiю чи iншою мiрою впливаi на неi. Сукупнiсть цих двох якостей робить землю специфiчним засобом виробництва, що функцiонуi у всiх галузях народного господарства. Як засiб виробництва земля:
ü не i результатом попередньоi працi;
ü просторово обмежена;
ü незамiнна iншими засобами виробництва;
ü маi постiйне мiсцерозташування;
ü не зношуiться при правильному користуваннi;
ü територiально рiзноякiсна;
ü характеризуiться специфiчною кориснiстю кожноi конкретноi земельноi дiлянки;
ü маi родючiсть i через це в сiльському господарствi найбiльш ефективно використовуються всi ii кориснi якостi;
ü практично у всiх сферах дiяльностi людини (крiм сiльського та лiсового господарства) виступаi в основному як просторовий операцiйний базис, тому нерозривно пов'язана з розташованими на нiй фiзичними об'iктами: будiвлями, спорудами, дорогами, мелiоративними спорудами, iншими матерiальними елементами, створеними працею людини.
Таким чином, земля як об'iкт ринкових вiдносин займаi унiкальне положення у всiй системi пiдприiмницькоi дiяльностi людей та суспiльства в цiлому, що обумовлено ii не-вiдтворюваним характером i багатофункцiональним призначенням.
Об'iктами земельних вiдносин i: земля як природний об'iкт i природний ресурс; земельнi дiлянки; частини земельних дiлянок.
1.1 Суть земельноi дiлянки як об'iкта нерухомостi
Вповсякденнiй практицi застосовуються термiни "земля" i "земельна дiлянка". Проте цi поняття не взаiмопов'язанi та мають певнi вiдмiнностi. Так, термiн "земля" може використовуватися в тому випадку, коли йдеться про неосвоiну власнiсть, а "земельна дiлянка" означаi частину територii, на якiй виконанi якiсь роботи (полiпшення), що дозволяють використовувати дану дiлянку за цiльовим призначенням.
Земельний кодекс1 визначаi земельну дiлянку як об'iкт земельних вiдносин - частину земноi поверхнi (у тому числi ТСрунтовий шар) з установленими межами, певним мiсцем розташування, з визначеними щодо неi правами.
Земельне законодавство складаiться iз Земельного кодексу, Цивiльного кодексу та iнших законiв, що приймаються вiдповiдно до дiючих вiдносин мiж суб'iктами ринку нерухомостi.
Майновi вiдносини щодо володiння, користування та розпорядження земельними дiлянками, а також здiйснення операцiй регулюються цивiльним законодавством, якщо iнше не передбачене земельним, водним, лiсовим законодавством, законодавством про надра, про охорону навколишнього середовища, iншими законами.
Отже, загальне положення про право власностi та iншi майновi права на земельнi дiлянки встановленi Цивiльним кодексом, а вiдносини щодо використання й охорони земель регулюi Земельний кодекс.
Земельна дiлянка може бути дiлимою та неподiльною. Подiльною i дiлянка, яка може бути розподiлена на частини, при цьому кожна частина пiсля розподiлу утворюi самостiйну земельну дiлянку, дозволене використання якоi може здiйснюватися без переведення ii до складу земель iншоi категорii (за винятком випадкiв, встановлених законами).
Неподiльною визнаiться земельна дiлянка, яка за цiльовим i господарським призначенням не може бути розподiлена на самостiйнi земельнi дiлянки. Вiдповiдно до законодавства не допускаiться розподiл мiських земель, земель фермерських господарств тощо.
Правовий статус земельноi дiлянки включаi цiльове призначення, дозволене використання, форму законного володiння.
Земельну дiлянку характеризують такi показники:
1. Найменування суб'iкта земельного права тАУ юридичноi або фiзичноi особи з вказiвкою точноi адреси, документiв, що засвiдчують особу, фiнансових реквiзитiв.
2. Адреснi орiiнтири - район (житловий масив, промзона), селище, вулиця, номер будинку та будови (в мiстах i селищах).
3. Документи, що встановлюють й засвiдчують право землекористування (ухвала, рiшення, розпорядження, державний акт, свiдоцтво, договiр оренди i т.д.).
4. Категорiя земель, цiльове призначення та фактичне iх використання.
5. Код класифiкатора земель.
6. Площа за документами, що засвiдчують право на дiлянку; площа фактична, у тому числi глибина, ширина, форма.
7. Площа санiтарно-захисноi зони чи то зони з особливим режимом використання в межах земельноi дiлянки.
8. Вид земельного права (власнiсть - приватна, державна, колективна).
9. Поверхневий чи пiдТСрунтовий шар, ландшафт, контури i топографiя.
10. Полiпшення та iнженерне облаштування (пiдведення електроенергii, води тощо).
Паспорт земельноi дiлянки повинен мiстити:
ü експлiкацiю земель - забудована територiя, площi пiд iнженерними комунiкацiями, дорогами, греблями, кар'iрами, лiсовими насадженнями, садами, рiллею, сiнокосами, пасовищами та iншими сiльськогосподарськими угiддями, болотами, пiсками, торфорозробками i водними поверхнями;
ü розмiр земельного податку (у разi знаходження земельноi дiлянки у власностi) або орендноi плати з одиницi площi;
ü розрахункову та ринкову вартiсть земельноi дiлянки;
ü балансову вартiсть будов, споруд i насаджень;
ü загальну вартiсть земельноi дiлянки i будов;
ü податок на вартiсть об'iкта нерухомостi;
ü iнженерно-технiчнi характеристики;
ü екологiчнi показники;
ü мiстобудiвнi характеристики - функцiональна зона, планувальна зона тощо;
ü поклади корисних копалин.
Обiг земельних дiлянок - перехiд вiд однiii особи до iншоi через пiдписання договорiв - здiйснюiться вiдповiдно до Цивiльного та Земельного кодексiв.
Визначений перелiк земель цiльового використання, що не пiдлягають продажу. До них належать:
Ø тi, що знаходяться в державнiй (мунiципальнiй) власностi, охороняються або особливi природнi територii, що використовуються певним чином (заповiдники, пам'ятники природи, нацiональнi та дендрологiчнi парки, ботанiчнi сади);
Ø земельнi дiлянки iсторичноi та культурноi спадщини нацiонального значення за перелiком, затвердженим урядом;
Ø земельнi дiлянки лiсового й водного фондiв;
Ø дiлянки оздоровчого та iсторико-культурного призначення;
Ø дiлянки крематорiiв i кладовищ;
Ø незабудованi земельнi дiлянки сiльськогосподарського призначення, лiсового й водного фондiв, земель, для яких законодавством встановлений особливий режим приватизацii, якi особливо охороняються;
Ø зараженi небезпечними речовинами й тi, що пiддалися бiогенному впливу;
Ø загального користування (вулицi, проiзди, дороги, набережнi, парки, лiсопарки, сквери, сади, бульвари, водоймища, пляжi та iншi дiлянки, вiднесенi вiдповiдно до законодавства до земель загального користування);
Ø розташованi в морських, рiчкових i повiтряних портах нацiонального значення або зарезервованi для перспективного розвитку;
Ø знаходяться в тимчасовому користуваннi без права зведення капiтальних будов;
Ø щодо яких на момент обiгу i суперечки стосовно приналежностi цих дiлянок або пов'язаних з ними об'iктiв нерухомостi;
Ø iншi, що не пiдлягають приватизацii вiдповiдно до законодавства.
Вище перерахованi землi призначенi для сталого використання земельноi дiлянки, тобто не для продажу.
Власник земельноi дiлянки маi право на прибуток, що даватиме зведений на нiй об'iкт нерухомостi, вартiсть цього об'iкту носить вторинний характер i виступаi як додатковий внесок у вартiсть земельноi дiлянки. Окрiм цього, вигоди вiд використання земельноi дiлянки як джерела доходу реалiзуються протягом необмеженого часу, тодi як розвиток iнших об'iктiв нерухомостi маi певний термiн служби.
Продаж земельних дiлянок, а також видiлення iх для пiдприiмницькоi дiяльностi й перенесення з однiii категорii в iншу здiйснюються вiдповiдно до законiв Украiни.
Земельнi дiлянки, що знаходяться у приватнiй власностi можуть бути вилученi для державних або мунiципальних потреб у випадках, передбачених законодавством у зв'язку з виконанням мiжнародних зобов'язань, розмiщенням об'iктiв державного або мунiципального значення (за вiдсутностi iнших варiантiв iх розмiщення), а також iншими обставинами у встановлених законами випадках. Стосовно вилучення дiлянки iз земель, що знаходяться у власностi суб'iктiв або в мунiципальнiй власностi, законодавство передбачаi можливiсть викупу або подальшого надання рiвноцiнноi земельноi дiлянки. Проте не всi землi можуть бути вилученi, бо в ЗКУ встановлений закритий перелiк випадкiв вилучення. Так, наприклад, земельнi дiлянки в мiських i сiльських поселеннях можуть бути вилученi для державних й мунiципальних потреб з метою забудови лише вiдповiдно до генеральних планiв мiських i сiльських поселень, згiдно з правилами землекористування та забудови.
Примусове вилучення дiлянок може бути здiйснене лише за умови попереднього та рiвноцiнного вiдшкодування власнику вартостi дiлянки на пiдставi вiдповiдного рiшення. За умов добровiльноi згоди власника земельноi дiлянки на предмет ii вилучення викуп дiлянки для державних або мунiципальних потреб здiйснюiться на пiдставi договору.
Земельна дiлянка може бути вилучена на певний час - тимчасове вилучення (реквiзицiя) у разi надзвичайних обставин. Власникам дiлянок повиннi бути вiдшкодованi збитки, пов'язанi з таким вилученням. За умов припинення дii надзвичайних обставин власник маi право вимагати повернення приналежноi йому дiлянки, а у разi неможливостi вiдшкодування збиткiв - надання рiвноцiнноi земельноi дiлянки.
Земельна дiлянка може бути примусово вилучена у власника, якщо вiн використовуi ii не за призначенням або з порушенням законодавства. Наприклад, у власника може бути примусово вилучена земельна дiлянка, якщо на дiлянцi, призначенiй для будiвництва не ведуться будiвельнi роботи протягом трьох рокiв. Проте при цьому земельна дiлянка не переходить в громадську власнiсть, а пiдлягаi продажу з публiчних торгiв будь-якiй особi.
2.2 Категорii земель
Цiльове призначення земель в Украiнi визначаiться Земельним кодексом, згiдно з яким земля подiляiться на дев'ять категорiй (рис. 1.15). Використовуються цi землi вiдповiдно до встановленого для них цiльового призначення:
1. Землями сiльськогосподарського призначення визнаються землi, наданi для виробництва сiльськогосподарськоi продукцii, здiйснення сiльськогосподарськоi, науково-дослiдноi та навчальноi дiяльностi, розмiщення вiдповiдноi виробничоi iнфраструктури або призначенi для цiii мети.
До земель сiльськогосподарського призначення належать:
а) сiльськогосподарськi угiддя (рiлля, багаторiчнi насадження, сiножатi, пасовища та перелоги);
б) несiльськогосподарськi угiддя (господарськi шляхи i прогони, полезахиснi лiсовi смуги та iншi захиснi насадження, крiм тих, що вiднесенi до земель лiсового фонду, землi пiд господарськими будiвлями i дворами, землi тимчасовоi консервацii тощо).
Землi сiльськогосподарського призначення передаються у власнiсть та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садiвництва, городництва, сiнокосiння та випасання худоби, ведення товарного сiльськогосподарського виробництва; сiльськогосподарським пiдприiмствам - для ведення товарного сiльськогосподарського виробництва; сiльськогосподарським науково-дослiдним установам та навчальним закладам, сiльським професiйно-технiчним училищам та загальноосвiтнiм школам - для дослiдних i навчальних цiлей, пропаганди передового досвiду ведення сiльського господарства; несiльськогосподарським пiдприiмствам, установам та органiзацiям, релiгiйним органiзацiям i об'iднанням громадян - для ведення пiдсобного сiльського господарства.
Землi сiльськогосподарського призначення не можуть передаватись у власнiсть iноземним громадянам, особам без громадянства, iноземним юридичним особам та iноземним державам.
Прiоритетнiсть земель сiльськогосподарського призначення:
1. Землi, придатнi для потреб сiльського господарства, повиннi надаватися, насамперед, для сiльськогосподарського використання.
2. Визначення земель, придатних для потреб сiльського господарства, провадиться на пiдставi даних державного земельного кадастру.
3. Для будiвництва промислових пiдприiмств, об'iктiв житлово-комунального господарства, залiзниць i автомобiльних шляхiв, лiнiй електропередачi та зв'язку, магiстральних трубопроводiв, а також для iнших потреб, не пов'язаних з веденням сiльськогосподарського виробництва, надаються переважно несiльськогосподарськi угiддя або сiльськогосподарськi угiддя гiршоi якостi.
4. Лiнii електропередачi i зв'язку та iншi комунiкацii про водяться головним чином вздовж шляхiв, трас тощо.
Державним i комунальним сiльськогосподарським пiдприiмствам, установам та органiзацiям надаються земельнi дiлянки iз земель державноi та комунальноi власностi у постiйне користування для науково-дослiдних, навчальних цiлей та ведення товарного сiльськогосподарського виробництва. Державнi й комунальнi сiльськогосподарськi пiдприiмства, установи та органiзацii можуть орендувати земельнi дiлянки, що перебувають у власностi громадян та юридичних осiб. У разi лiквiдацii державного чи комунального пiдприiмства, землi, якi перебувають у iх постiйному користуваннi, за рiшенням вiдповiдного органу виконавчоi влади або органу мiсцевого самоврядування переводяться до земель запасу або надаються iншим громадянам та юридичним особам для використання за iх цiльовим призначенням, а договори оренди земельних дiлянок припиняються.
При приватизацii земель державних i комунальних сiльськогосподарських пiдприiмств, установ та органiзацiй земельнi дiлянки передаються працiвникам цих пiдприiмств, установ та органiзацiй, а також пенсiонерам з iх числа з визначенням кожному з них земельноi частки (паю). Рiшення про приватизацiю земель державних i комунальних сiльськогосподарських пiдприiмств приймають органи виконавчоi влади або органи мiсцевого самоврядування вiдповiдно до iх повноважень за клопотанням працiвникiв цих пiдприiмств. Землi у приватну власнiсть працiвникам державних i комунальних сiльськогосподарських пiдприiмств, а також пенсiонерам з iх числа передаються безоплатно.
Площа земель, що передаються у приватну власнiсть, це рiзниця мiж загальною площею земель, що перебували у постiйному користуваннi сiльськогосподарських пiдприiмств, установ та органiзацiй, й площею земель, якi залишаються у державнiй чи комунальнiй власностi (лiсовий фонд, водний фонд, резервний фонд). Кожен працiвник цього пiдприiмства, а також пенсiонери з iх числа мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай.
При обчисленнi розмiру земельноi частки (паю) враховуються сiльськогосподарськi угiддя, якi перебували у постiйному користуваннi державних та комунальних сiльськогосподарських пiдприiмств, установ та органiзацiй, за винятком земель, що залишаються у державнiй та комунальнiй власностi. Загальний розмiр обчисленоi для приватизацii площi сiльськогосподарських угiдь дiлиться на кiлькiсть працiвникiв цих пiдприiмств та пенсiонерiв з iх числа.
Вартiсть i розмiри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паiв) працiвникiв вiдповiдних пiдприiмств i рiвними.
Органи виконавчоi влади або органи мiсцевого самоврядування у процесi приватизацii створюють резервний фонд земель за погодженням його мiсця розташування з працiвниками цих пiдприiмств, установ та органiзацiй, а також пенсiонерами з iх числа, у розмiрi до 15 вiдсоткiв площi усiх сiльськогосподарських угiдь, якi були у постiйному користуваннi вiдповiдних пiдприiмств. Резервний фонд земель перебуваi у державнiй або комунальнiй власностi та призначаiться для подальшого перерозподiлу та використання за цiльовим призначенням.
Земельнi дiлянки, одержанi громадянами внаслiдок приватизацii земель державних та комунальних сiльськогосподарських пiдприiмств, на яких розташованi та функцiонують мелiоративнi системи, використовуються спiльно на пiдставi угоди. У разi вiдсутностi згоди щодо спiльного використання зазначених земельних дiлянок питання вирiшуiться в судовому порядку.
Сiльськогосподарськi пiдприiмства, установи та органiзацii, особистi селянськi й фермерськi господарства, якi об'iднуються в асоцiацii та iншi органiзацiйно-правовi форми, зберiгають право на своi земельнi дiлянки, якщо iнше не передбачено договором.
Сiльськогосподарським пiдприiмствам, крiм державних i комунальних, землi сiльськогосподарського призначення можуть належати за правом власностi. Право власностi на землю цих пiдприiмств може набуватися шляхом внесення до статутного фонду земельних дiлянок iх засновникiв та придбання земельних дiлянок за договорами купiвлi-продажу, дарування мiни, iншими цивiльно-правовими угодами. Реалiзацiя права власностi на землю зазначеними сiльськогосподарськими пiдприiмствами здiйснюiться вiдповiдно до закону.
При лiквiдацii сiльськогосподарських пiдприiмств переважне право на отримання земельних дiлянок поруч з населеними пунктами мають власники земельних часток (паiв), якi проживають у цих населених пунктах. Мiсце розташування земельних дiлянок визначаiться з урахуванням вимог рацiональноi органiзацii територii й компактностi землекористування вiдповiдно до землевпорядних проектiв, якi затверджуються зборами власникiв земельних часток (паiв).
При лiквiдацii сiльськогосподарських пiдприiмств несiльськогосподарськi угiддя, що перебували у iх власностi, розподiляються вiдповiдно до установчих документiв цих пiдприiмств або за згодою власникiв земельних часток (паiв). У разi недосягнення згоди це питання вирiшуiться в судовому порядку. Земельнi дiлянки державноi та комунальноi власностi, якi перебували у користуваннi сiльськогосподарських пiдприiмств, установ та органiзацiй, що лiквiдуються, включаються до земель запасу або передають у власнiсть чи користування вiдповiдно до Земельного Кодексу Украiни.
Землi фермерського господарства можуть складатися iз:
а) земельноi дiлянки, що належить за правом власностi фермерському господарству як юридичнiй особi;
б) земельних дiлянок, що належать громадянам тАУ членам фермерського господарства за правом приватноi власностi;
в) земельноi дiлянки, що використовуiться фермерським господарством на умовах оренди.
Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власнiсть iз земель державноi та комунальноi власностi земельних дiлянок у розмiрi земельноi частки (паю). iм передаються безоплатно у приватну власнiсть наданi iм у користування земельнi дiлянки в розмiрi земельноi частки (паю) члена сiльськогосподарського пiдприiмства, розташованого на територii вiдповiдноi ради.
Громадяни Украiни можуть мати за правом власностi та орендувати земельнi дiлянки для ведення особистого селянського господарства. РЖноземнi громадяни та особи без громадянства можуть мати земельнi дiлянки для ведення особистого селянського господарства на умовах оренди. Використання земель особистого селянського господарства здiйснюiться вiдповiдно до закону.
Громадяни можуть орендувати земельнi дiлянки для сiнокосiння та випасання худоби. Органи виконавчоi влади та органи мiсцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власностi держави чи територiальноi громади, громадськi сiножатi й пасовища.
Громадяни Украiни iз земель державноi i комунальноi власностi мають право одержувати безоплатно у власнiсть або на умовах оренди земельнi дiлянки для ведення iндивiдуального або колективного садiвництва, а iноземнi громадяни та особи без громадянства - на умовах оренди. Земельнi дiлянки, призначенi для садiвництва, можуть використовуватись для закладання багаторiчних плодових насаджень, вирощування сiльськогосподарських культур, а також для зведення необхiдних будинкiв, господарських споруд тощо.
Землi загального користування садiвницького товариства i його власнiстю. До земель загального користування садiвницького товариства належать земельнi дiлянки, зайнятi захисними смугами, дорогами, проiздами, будiвлями i спорудами та iншими об'iктами загального користування. Приватизацiя земельноi дiлянки громадянином - членом садiвницького товариства здiйснюiться без згоди на те iнших членiв цього товариства. Використання земельних дiлянок садiвницьких товариств здiйснюiться вiдповiдно до закону та статутiв цих товариств.
Громадянам або iх об'iднанням iз земель державноi або комунальноi власностi можуть надаватися в оренду земельнi дiлянки для городництва. На земельних дiлянках, наданих для городництва, закладання багаторiчних плодових насаджень, а також спорудження капiтальних будiвель i споруд не допускаiться. На земельних дiлянках, наданих для городництва, можуть бути зведенi тимчасовi споруди для зберiгання iнвентарю та захисту вiд непогоди. Пiсля закiнчення строку оренди зазначеноi земельноi дiлянки побудованi тимчасовi споруди пiдлягають знесенню власниками цих споруд за iх рахунок.
Приватнi несiльськогосподарськi пiдприiмства, установи та органiзацii можуть одержувати у власнiсть або оренду землi сiльськогосподарського та iншого призначення для ведення пiдсобного господарства. Державнi та комунальнi несiльськогосподарськi пiдприiмства, установи та органiзацii можуть одержувати в оренду землi сiльськогосподарського та iншого призначення для ведення пiдсобного господарства.
2. Землi житловоi та громадськоi забудови.
До земель житловоi та громадськоi забудови належать земельнi дiлянки в межах населених пунктiв, якi використовуються для розмiщення житловоi забудови, громадських будiвель i споруд, iнших об'iктiв загального користування.
Використання земель житловоi та громадськоi забудови здiйснюiться вiдповiдно до генерального плану населеного пункту, iншоi мiстобудiвноi документацii, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартiв i норм, регiональних та мiсцевих правил забудови.
Громадянам Украiни за рiшенням органiв виконавчоi влади або органiв мiсцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власнiсть або надаватися в оренду земельнi дiлянки для будiвництва та обслуговування жилого будинку, господарських будiвель i гаражного будiвництва в межах норм, визначених Земельним Кодексом Украiни. Понад норму безоплатноi передачi громадяни можуть одержувати у власнiсть земельнi дiлянки для зазначених потреб за цивiльно-правовими угодами.
Житлово-будiвельним (житловим) та гаражно-будiвельним кооперативам за рiшенням органiв виконавчоi влади або органiв мiсцевого самоврядування земельнi дiлянки для житлового i гаражного будiвництва передаються безоплатно у власнiсть або надаються в оренду у розмiрi, який встановлюiться вiдповiдно до затвердженоi мiстобудiвноi документацii. Житлово-будiвельнi (житловi) та гаражно-будiвельнi кооперативи можуть орендувати земельнi дiлянки у власнiсть за цивiльно-правовими угодами.
Земельнi дiлянки, на яких розташованi багатоквартирнi жилi будинки, а також належнi до них будiвлi, споруди та прибудинковi територii державноi або комунальноi власностi, надаються в постiйне користування пiдприiмствам, установам i органiзацiям, якi здiйснюють управлiння цими будинками. У разi приватизацii громадянами багатоквартирного жилого будинку вiдповiдна земельна дiлянка може передаватися безоплатно у власнiсть або надаватись у користування об'iднанню власникiв. Порядок використання земельних дiлянок, на яких розташованi багатоквартирнi жилi будинки, а також належнi до них будiвлi, споруди та прибудинковi територii, визначаються спiввласниками. Розмiри та конфiгурацiя земельних дiлянок, на яких розташованi багатоквартирнi жилi будинки, а також належнi до них будiвлi, споруди та прибудинковi територii, визначаються на пiдставi проектiв розподiлу територii кварталу, мiкрорайону та вiдповiдноi землевпорядноi документацii.
3. Землi природно-заповiдного фонду та iншого природоохоронного призначення.
Землi природно-заповiдного фонду - це дiлянки сушi i водного простору з природними комплексами та об'iктами, що мають особливу природоохоронну, екологiчну, наукову, естетичну, рекреацiйну та iншу цiннiсть, яким вiдповiдно до закону надано статус територiй та об'iктiв природно-заповiдного фонду.
До земель природно-заповiдного фонду включаються природнi територii та об'iкти (природнi заповiдники, нацiональнi природнi парки, бiосфернi заповiдники, регiональнi ландшафтнi парки, заказники, пам'ятки природи, заповiднi урочища), а також штучно створенi об'iкти (ботанiчнi сади, дендрологiчнi парки, зоологiчнi парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Землi природно-заповiдного фонду можуть перебувати у державнiй, комунальнiй та приватнiй власностi. Порядок використання земель природно-заповiдного фонду визначаiться законом.
До земель iншого природоохоронного призначення належать:
а) земельнi дiлянки водно-болотних угiдь, що не вiднесенi до земель лiсового i водного фонду;
б) земельнi дiлянки, в межах яких i природнi об'iкти, що мають особливу наукову цiннiсть.
Межi земель iншого природоохоронного призначення закрiплюються на мiсцевостi межовими або iнформацiйними знаками. Порядок використання земель iншого природоохоронного призначення визначаiться законом.
4. Землi оздоровчого призначення.
До земель оздоровчого призначення належать землi, що мають природнi лiкувальнi властивостi, якi використовуються або можуть використовуватися для профiлактики захворювань та лiкування людей.
На землях оздоровчого призначення забороняiться дiяльнiсть, яка суперечить iх цiльовому призначенню або може негативно вплинути на природнi лiкувальнi властивостi цих земель. На територiях лiкувально-оздоровчих мiсцевостей i курортiв встановлюються округи i зони санiтарноi (гiрничо-санiтарноi) охорони. У межах округу санiтарноi (гiрничо-санiтарноi) охорони забороняються передача земельних дiлянок у власнiсть i надання у користування пiдприiмствам, установам, органiзацiям i громадянам для дiяльностi, несумiсноi з охороною природних, лiкувальних властивостей та вiдпочинком населення.
Землi оздоровчого призначення можуть перебувати у державнiй, комунальнiй та приватнiй власностi. Порядок використання земель оздоровчого призначення визначаiться законом.
5. Землi рекреацiйного призначення.
До земель рекреацiйного призначення належать землi, якi використовуються для органiзацii вiдпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходiв.
До земель рекреацiйного призначення належать земельнi дiлянки зелених зон i зелених насаджень мiст та iнших населених пунктiв, навчально-туристських та екологiчних стежок, маркованих трас, земельнi дiлянки, зайнятi територiями будинкiв вiдпочинку, пансiонатiв, об'iктiв фiзичноi культури та спорту, туристичних баз, кемпiнгiв, яхт-клубiв, стацiонарних й наметових туристично-оздоровчих таборiв, будинкiв рибалок i мисливцiв, дитячих туристичних станцiй, дитячих та спортивних таборiв, iнших аналогiчних об'iктiв, а також земельнi дiлянки, наданi для дачного будiвництва та спорудження iнших об'iктiв стацiонарноi рекреацii.
Землi рекреацiйного призначення можуть перебувати у державнiй, комунальнiй та приватнiй власностi. На землях рекреацiйного призначення забороняiться дiяльнiсть, що перешкоджаi або може перешкоджати використанню iх за призначенням, а також негативно впливаi або може вплинути на природний стан цих земель. Порядок використання земель рекреацiйного призначення визначаiться законом.
6. Землi iсторико-культурного призначення.
До земель iсторико-культурного призначення належать землi, на яких розташованi:
а) iсторико-культурнi заповiдники, музеi-заповiдники, меморiальнi парки, меморiальнi (цивiльнi та вiйськовi) кладовища, могили, iсторичнi або меморiальнi садиби, будинки, споруди й пам'ятнi мiсця, пов'язанi з iсторичними подiями;
б) городища, кургани, давнi поховання, пам'ятнi скульптури та мегалiти, наскальнi зображення, поля давнiх битв, залишки фортець, вiйськових таборiв, поселень i стоянок, дiлянки iсторичного культурного шару укрiплень, каналiв, шляхiв;
в) архiтектурнi ансамблi та комплекси, iсторичнi центри, квартали, площi, залишки стародавнього планування й забудови мiст та iнших населених пунктiв, споруди цивiльноi, промисловоi, вiйськовоi, культовоi архiтектури, народного зодчества, садово-парковi комплекси, фонова забудова.
Землi iсторико-культурного призначення можуть перебувати у державнiй, комунальнiй та приватнiй власностi. Навколо iсторико-культурних заповiдникiв, меморiальних паркiв, давнiх поховань, архiтектурних ансамблiв i комплексiв встановлюються охороннi зони з забороною дiяльностi, яка шкiдливо впливаi або може вплинути на дотримання режиму використання цих земель. Порядок використання земель iсторико-культурного призначення визначаiться законом.
7. Землi лiсового фонду.
До земель лiсового фонду належать землi, вкритi лiсовою рослиннiстю, а також не вкритi лiсовою рослиннiстю, нелiсовi землi, якi наданi та використовуються для потреб лiсового господарства.
До земель лiсового фонду не належать землi, зайнятi:
а) зеленими насадженнями у межах населених пунктiв, якi не вiднесенi до категорii лiсiв;
б) полезахисними лiсовими смугами, захисними насадженнями на смугах вiдводу залiзниць, захисними на садженнями на смугах вiдводу автомобiльних дорiг, захисними насадженнями на смугах вiдводу каналiв, гiдротехнiчних споруд та водних об'iктiв;
в) окремими деревами i групами дерев, чагарниками на сiльськогосподарських угiддях, присадибних, дачних i садових дiлянках.
Землi лiсового фонду можуть перебувати у державнiй, комунальнiй та приватнiй власностi. Громадянам та юридичним особам за рiшенням органiв мiсцевого самоврядування та органiв виконавчоi влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власнiсть замкненi земельнi дiлянки лiсового фонду загальною площею до 5 гектарiв у складi угiдь селянських, фермерських та iнших господарств. Громадяни та юридичнi особи в установленому порядку можуть одержувати у власнiсть земельнi дiлянки деградованих i малопродуктивних угiдь для залiсення.
Земельнi дiлянки лiсового фонду за рiшенням органiв виконавчоi влади або органiв мiсцевого самоврядування надаються у постiйне користування спецiалiзованим державним або комунальним лiсогосподарським пiдприiмствам, а на умовах оренди - iншим пiдприiмствам, установам та органiзацiям, у яких створено спецiалiзованi лiсогосподарськi пiдроздiли, для ведення лiсового господарства, спецiального використання лiсових ресурсiв i для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреацiйних, спортивних, туристичних цiлей, проведення науково-дослiдних робiт тощо.
Порядок використання земель лiсового фонду визначаiться законом.
8. Землi водного фонду.
До земель водного фонду належать землi, зайнятi:
а) морями, рiчками, озерами, водосховищами, iншими водними об'iктами, болотами, а також островами;
б) прибережними захисними смугами вздовж морiв, рiчок та навколо водойм;
в) гiдротехнiчними, iншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землi, видiленi пiд смуги вiдведення для них;
г) береговими смугами водних шляхiв.
Для створення сприятливого режиму водних об'iктiв уздовж морiв, навколо озер, водосховищ та iнших водойм встановлюються водоохороннi зони, розмiри яких визначаються за проектами землеустрою.
Землi водного фонду можуть перебувати у державнiй, комунальнiй та приватнiй власностi. Громадянам та юридичним особам за рiшенням органiв виконавчоi влади або органiв мiсцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власнiсть замкненi природнi водойми (загальною площею до 3 гектарiв). Власники на своiх земельних дiлянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарськi, протиерозiйнi та iншi штучнi водойми.
Державним водогосподарським органiзацiям за рiшенням органiв виконавчоi влади або органiв мiсцевого самоврядування надаються у постiйне користування землi водного фонду для догляду за водними об'iктами, прибережними захисними смугами, смугами вiдведення, береговими смугами водних шляхiв, гiдротехнiчними спорудами тощо.
Громадянам та юридичним особам органами виконавчоi влади або органами мiсцевого самоврядування iз земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельнi дiлянки прибережних захисних смуг, смуг вiдведення i берегових смуг водних шляхiв, а також озера, водосховища, iншi водойми, болота та острови для сiнокосiння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреацiйних, спортивних i туристичних цiлей, проведення науково-дослiдних робiт тощо. Використання земельних дiлянок водного фонду для рибальства здiйснюiться за згодою iх власникiв або за погодженням iз землекористувачами.
Вздовж рiчок, морiв i навколо озер, водосховищ та iнших водойм з метою охорони поверхневих водних об'iктiв вiд забруднення та засмiчення й збереження iх водностi у межах водоохоронних зон видiляються земельнi дiлянки пiд прибережнi захиснi смуги.
Прибережнi захиснi смуги встановлюються по берегах рiчок та навколо водойм уздовж краю води (у меженний перiод) шириною:
а) для малих рiчок, струмкiв i потiчкiв, а також ставкiв площею менш як 3 гектари тАФ 25 метрiв;
б) для середнiх рiчок, водосховищ на них, водойм, а також ставкiв площею понад 3 гектари - 50 метрiв;
в) для великих рiчок, водосховищ на них та озер тАУ 100 метрiв.
При крутизнi схилiв бiльше трьох градусiв мiнiмальна ширина прибережноi захисноi смуги подвоюiться. Розмiр та межi прибережноi захисноi смуги уздовж морiв та навколо морських заток i лиманiв встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктiв - з урахуванням мiстобудiвноi документацii.
Прибережнi захиснi смуги i природоохоронною територiiю з режимом обмеженоi господарськоi дiяльностi. У прибережних захисних смугах уздовж рiчок, навколо водойм та на островах забороняiться", розорювання земель (крiм пiдготовки ТСрунту для залуження i залiсення), а також садiвництво та городництво; зберiгання та застосування пестицидiв i добрив;
влаштування лiтнiх таборiв для худоби; будiвництво будь-яких споруд (крiм гiдротехнiчних, гiдрометричних та лiнiйних), у тому числi баз вiдпочинку, дач, гаражiв та стоянок автомобiлiв; влаштування звалищ смiття, гноiсховищ, накопичувачiв рiдких i твердих вiдходiв виробництва, кладовищ, скотомогильникiв, полiв фiльтрацii тощо; миття та обслуговування транспортних засобiв i технiки.
Об'iкти, що знаходяться у прибережнiй захиснiй смузi, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушуiться ii режим. Непридатнi для експлуатацii споруди, а також тi, що не вiдповiдають установленим режимам господарювання, пiдлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Режим господарськоi дiяльностi на земельних дiлянках прибережних захисних смуг уздовж рiчок, навколо водойм та на островах установлюiться законом.
У прибережних захисних смугах уздовж морiв, морських заток i лиманiв та на островах у внутрiшнiх морських водах забороняiться: влаштування полiгонiв побутових та промислових вiдходiв й накопичувачiв стiчних вод; влаштування вигребiв для накопичення господарсько-побутових стiчних вод об'iмом понад 1 кубiчний метр на добу; влаштування полiв фiльтрацii та створення iнших споруд для приймання та знезаражування рiдких вiдходiв; застосування сильнодiючих пестицидiв.
Режим господарськоi дiяльностi на земельних дiлянках прибережних захисних смуг уздовж морiв, морських заток i лиманiв та на островах у внутрiшнiх морських вода
Вместе с этим смотрят:
Cостояние полезащитных лесных полос в северном Приднестровье
РЖнтегрований захист озимоi пшеницi
РЖнтенсифiкацiя та ii економiчна ефективнiсть у сiльському господарствi
РЖнфекцiйнi захворювання тварин
РЖсторiя селекцiйноi роботи по виведенню нових сортiв мтАЩякоi озимоi пшеницi