Дослiдження порушень репродуктивноi функцii населення Рiвненськоi областi у пiсляаварiйний перiод (2000-2007 рр.)

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл I Теоретичнi основи репродуктивного здоровтАЩя

1.1 Репродуктивна система чоловiка та жiнки

1.2 Соматичнi захворювання репродуктивного здоровтАЩя

1.3 Безплiднiсть

1.4 Висновки до роздiлу I

Роздiл II Порiвняння захворювань чоловiчоi та жiночоi репродуктивних систем на фонi радiацiйного опромiнення

2.1 Стан здоровтАЩя та фiзичного розвитку населення, яке проживаi на територii забруднених радiонуклiдами

2.2 Стан репродуктивноi функцii у чоловiкiв-лiквiдаторiв аварii на ЧАЕС

2.3 Особливостi перебiгу вагiтностi та пологiв у жiнок, якi постiйно мешкають на радiацiйно забруднених територiях

2.4 Висновки до роздiлу II

Роздiл III Вивчення динамiки рiвня поширеностi захворювань викликаних радiацiйним опромiненням серед населення Рiвненськоi областi впродовж 2000-2007рр.

3.1 Рiвень поширеностi захворювань населення областi за 2000-2007рр

3.2 Материнська смертнiсть (на 100 тис. народжених живими) в перiод з 1999 по 2003рр

3.3 Поширенiсть захворювань серед дитячого населення 10-14 рокiв включно за 2006-2007рр.) та онкологiчна ситуацiя

3.4 Висновки до роздiлу III

Роздiл IV Основи безпеки населення на радiацiйно забруднених територiях Рiвненськоi областi

4.1 Основнi мiжнароднi стандарти радiацiйноi безпеки

4.2 Основнi принципи захисту

4.3 Санаторно-курортне лiкування

4.4 Висновки до роздiлу IV

Висновки та пропозицii

Список використаноi лiтератури

Додаток

Вступ

Актуальнiсть теми дослiдження: вивчення та порiвняння захворювань репродуктивноi функцii населення Рiвненськоi областi у пiсляаварiйний перiод (2000-2007рр.).

Мета дослiдження: визначення порiвняльних показникiв та факторiв, що негативно впливають на репродуктивну функцiю людей пiвденних i пiвнiчних районiв Рiвненськоi областi та вивчення заходiв, що впровадженi спецiальними службами з метою охорони здоровтАЩя людини.

ОбтАЩiкт дослiдження: населення, що отримало малi дози радiацii, дiти вiд вагiтних жiнок, що постраждали внаслiдок впливу малих доз радiацii та нащадкiв чоловiкiв-лiквiдаторiв наслiдкiв аварii на ЧАЕС.

Предмет дослiдження: оцiнка впливу радiацii на населення репродуктивного вiку та дiтей на основi статистичних даних РЖнформацiйно-аналiтичного центру медичноi статистики РОДА.

Головнi завдання дослiджень:

1) розкрити суть радiологiчноi ситуацii, що склалася у районах Рiвненськоi областi.

2) вивчити вплив радiацii на населення репродуктивного вiку, дiтей, беручи до уваги внутрiшнi опромiнення малими дозами радiацii.

3) ознайомитись iз статистичними даними звiтiв в перiод 2000-2007рр.

4) вивчити схеми та принципи загального та мiсцевого лiкування, профоглядiв, диспансерного лiкування.

Науково-медична база дослiдження: РЖнформацiйно-статистичний центр медичноi статистики.

Методи дослiдження:

1) лабораторнi (це методи, що застосовуються для визначення радiоактивного забруднення, опромiнення за допомогою радiобiологiчних приладiв у лабораторних умовах рiзних установ).

2) теоретичнi (це методи, що застосовуються за допомогою вивчення теоретичного матерiалу, що ставляться перед дослiдником).

3) методи порiвняльного аналiзу (це методи, що застосовуються при порiвняльних характеристиках по даних регiонiв, областей чи районiв, щоб показати мiж ними вiдмiнностi).

4) узагальнення даних звiтiв роботи радiобiологiв рiзних установ, що займаються проблемою радiологiчного забруднення (це висновки роботи фахiвцiв).

5) статистичний метод (це метод дослiдження, де показуються статистичнi данi по роках i районах, областях в залежностi вiд охоплення обтАЩiкту).

Практична цiннiсть результатiв дослiдження: полягаi в узагальненнi, коментуваннi та вивченнi результатiв роботи РЖiМС РОДА. Цi данi доступнi для екологiчних служб, медичних працiвникiв, викладачам шкiл та ВНЗ, студентам, що здобувають вiдповiдну професiю.

Ключовi слова:

Радiоактивний розпад - це весь процес мимовiльного розпаду нестабiльного нуклiда.

Радiонуклiд - це нестабiльний нуклiд, здатний до мимовiльного розпаду;

Перiод напiврозпаду iзотопу - час, за який розпадаiться в середньому половина всiх радiонуклiдiв даного типу в будь-якому радiоактивному джерелi;

Радiацiйна активнiсть зразка - число розпадiв у секунду в даному радiоактивному зразку (одиниця вимiру - БК - беккерель);

Поглинена доза - енергiя iонiзуючого випромiнювання, поглинена тiлом, що опромiнюiться (тканинами органiзму) у перерахуваннi на одиницю маси;

Еквiвалентна доза - це поглинена доза, помножена на коефiцiiнт, що вiдбиваi здатнiсть даного виду випромiнювання ушкоджувати тканини органiзму;

Ефективна еквiвалентна доза - еквiвалентна доза помножена на коефiцiiнт, що враховуi рiзну чутливiсть рiзних тканин до опромiнення;

Колективна ефективна еквiвалентна доза - ефективна еквiвалентна доза, отримана групою людей вiд якого-небудь джерела радiацii;

Повна колективна ефективна еквiвалентна доза - колективна ефективна еквiвалентна доза, що одержить поколiння людей вiд якого-небудь джерела за увесь час його подальшого iснування.

Роздiл РЖ. Теоретичнi основи репродуктивногоздоров'я

1.1 Репродуктивна система чоловiка i жiнки

Статева система жiнки:

До внутрiшнiх статевих органiв належать яiчники, матковi труби, матка та пiхва.

Яiчник (ovarium) - парний залозистий орган, в якому ростуть та дозрiвають жiночi статевi клiтини (яйцеклiтини), а також виробляються жiночi статевi гормони. Яiчник розташований в малому тазi збоку вiд матки i одним кiнцем (матковим-нижнiм) за допомогою власноi зв'язки прикрiплюiться до ii латерального кута. Протилежний кiнець яiчника обернений до матковоi труби i називаiться трубним (верхнiм).

Яiчник маi везикулярнi яiчниковi фолiкули, в кожному з яких мiститься жiноча статева клiтина, що розвиваiться, - овоцит. Коли дозрiлий фолiкул лопаiться (овуляцiя) i з нього видiляiться овоцит, стiнки фолiкула спадаються, порожнина його наповнюiться кров'ю i клiтинами жовтого кольору, утворюiться жовте тiло. Розрiзняють менструальне жовте тiло, яке через деякий час (21 - ЗО днiв) рубцюiться сполучною тканиною i перетворюiться на бiле тiло, та жовте тiло вагiтних, яке виконуi пiд час вагiтностi роль ендокринноi залози. Пiсля родiв жовте тiло також перетворюiться на бiле. Овоцит перетворюiться на зрiлу яйцеклiтину вже в матковiй трубi.

Маткова труба (tuba uretina) - парний орган завдовжки близько 15см. Одним кiнцем труба вiдкриваiться в порожнину матки, другим обернена в бiк яiчника. Цей вiддiл труби називаiться лiйкою i являi собою лiйкоподiбне розширення труби, краi якого забезпеченi численним вiдростками торочками, якi оточують яiчник. На верхiвцi лiйки i круглий отвiр, через який звiльнена з яiчника яйцеклiтина потрапляi в ампулу труби.

Слизова оболонка труби вистелена вiйчастим епiтелiiм, вiйки якого сприяють руховi яйцеклiтини в бiк матки.

Матка (uterus) - непарний порожнистий орган, який призначений для розвитку заплiдненого яйця i виношування плоду в перiод вагiтностi. В нiй розрiзняють дно (верхня, розширена частина матки), тiло (середня ii частина) та шийку (нижня, звужена частина). Розмiшена матка в порожнинi малого таза, мiж сечовим мiхуром спереду та прямою кишкою ззаду; утримуiться зв'язками та пiхвою.

Мiж прямою кишкою i маткою очеревина утворюi заглибину, яка називаiться прямою кишковою, або дугласовою. Спереду мiж маткою та сечовим мiхуром утворюiться мiхурово-маткова заглибина.

На фронтальному розрiзi порожнина матки маi вигляд трикутника, знизу вона переходить у канал шинки матки, який вiдкриваiться в порожнину пiхви отвором матки. Мiсце, де матка переходить в шийку називаiться перешийком.

Стiнка матки маi 3 шари: зовнiшнiй - серозна оболонка - периметри (peremetrium) середня м'язова оболонка (myometrium), внутрiшня слизова оболонка - ендометрiй (endometrium).

Пiхва (vagina) - це м'язово-фiброзна трубка завдовжки 8-10 см, яка верхнiм своiм гiнцем зростаiться з шийкою матки, а нижнiм отвором вiдкриваiться в пристiнок пiхви, що утворений малими статевими губами.

Слизова оболонка пiхви товста i покрита численними щiльними поперечними складками, якi утворюють два повздовжнi валики. У дiвчат отвiр пiхви закритий складкою слизовоi оболонки - дiвочою перетинкою (hymen) з невеликим отвором посерединi. У жiнок, що народжували, дiвочоi перетинки залишаються лише невеликi круговi пiдвищення.

До зовнiшнiх статевих органiв належать великi та малi статевi губи пристiнковi залози, зовнiшнiй отвiр сечiвника, пристiнок пiхви, клiтор.

Великi статевi губи обмежують з бокiв щiлиновидний простiр статеву щiлину (rima pudendi). У глибинi великих статевих губ розмiщенi малi статевi губи, якi обмежують щiлиноподiбний простiр, що носить назву присiнка пiхви. У порожнину присiнка вiдкриваються сечiвник, пiхва та вивiднi протоки пристiнкових залоз: великоi (бартолiновоi) залози присiнка та малих пристiнкових залоз, якi i сальними залозами.

До зовнiшнiх жiночих статевих органiв вiдносяться утворення, якi вiдповiдають поперечне тим тiлам чоловiка: цибулина пристiнка i клiтор.

Клiтор (clitoris) розташований у верхньому кутку статевоi щiлини, маi головку, тiло та нiжки. Тiло клiтора утворене двома печеристими тiлами, здiбними напружуватися. Спереду воно закiнчуiться головкою, ззаду подiляiться на двi нiжки, якi зафiксованi до нижнiх гiлок лобкових кiсток.

Чоловiчi статевi органи:

До внутрiшнiх статевих органiв вiдносяться яiчка з придатками, сiм'явиноснi протоки, передмiхурова залоза, сiм'янi мiхурцi та сiм'янi канатики.

Яiчко (testis) - парний залозистий орган, в покручених сiм'яних канальцях якого виробляються статевi клiтини - сперматозоiди. До заднього краю яiчка прилягають сiм'яний канатик i придаток яiчка (epididymis), який своiю головкою зафiксований до верхнього кiнця яiчка, а нижнiм кiнцем (хвостом) - до його нижнього кiнця.

Яiчка досягають повного розвитку з настанням статевоi зрiлостi (16-18 рокiв), Сперматогенна функцiя iх зберiгаiться до глибокоi старостi.

Одночасно iз сперматогенною розвиваiться iх внутрiшньо секреторна функцiя, яка в основному полягаi в виробленнi чоловiчого статевого гормону тАУ тестостерону.

Сiм'явиносна протока (ductus deferens) - парна, являi собою продовження протоки придатка яiчка завдовжки близько 4см, завширшки 0,2-0,5мм. Входить до складу сiм'яного канатика, який через пахвинний канал проникаi в порожнину малого таза i з'iднуються сiм'явипорскувальною протокою (dectus ejaculatoris). Остання проходить крiзь товщу передмiхуровоi залози i вiдкриваiться в просвiт передмiхуровоi частини уретри. Довжина ii близько 2см.

Передмiхурова залоза (prostata) розмiщена мiж сечовим мiхуром i сечостатевою дiафрагмою. Вона щiльно охоплюi передмiхурову частину уретри, за формою нагадуi каштан. В залозi розрiзняють основу та верхiвку.

У передмiхуровiй залозi утворюiться секрет, який входить до складу сперми i стимулюi рухову активнiсть сперматозоiдiв, що перебувають у нерухомому станi. Крiм того, своiю лужною реакцiiю секрет передмiхуровоi залози нейтралiзуi шкiдливий для сперматозоiдiв вплив кислою середовища пiхви.

Сiм'янi мiхурцi (vesicular seminal) розмiщенi латеральне вiд сiм'явиносних протокiв, мiж дном сечового мiхура та прямою кишкою.

Нижнiй кiнець мiхурцiв переходить у вивiдну протоку, яка з'iднуiться з сiм'явиносною протокою та утворюi сiм'явипорскувальну протоку.

Сiм'янi мiхурцi видiляють драглистий секрет, який входить до складу сперми i розрiджуi ii. Пiд час еяколяцii сiм'янi мiхурцi видiляють в уретру сперматозоiди, куди в той самий час надходить секрет передмiхуровоi та цибулино-сечiвниковоi залоз i утворюiться з цих елементiв желатиноподiбна маса лужноi реакцii - сперма.

До зовнiшнiх статевих органiв належать статевий член, сечiвник i мошонка.

Статевий член (penis) складаiться з трьох тiл: парного печеристого та непарного губчастого. В статевому членi розрiзняють корiнь, головку i тiло.

Головка статевого члена (передня його частина) маi форму конуса. На головцi члена i вертикальна щiлина - зовнiшнi вiчко сечiвника, вiд нижнього краю якого вiдходить складка, що продовжуiться на шкiру статевого члена - вуздечка передньоi шкiрочки статевого члена. Шкiрочка статевого члена бiля основи головки утворюi вiльну складочку - передню шкiрочку.

Мошонка (scrotum) - шкiрно-м'язовий мiшковидний утвiр, в якому мiстяться яiчка з придатками, дистальнi (початковi) вiддiли сiм'яних канатикiв та iх оболонки. Вона мiститься мiж статевим членом i промежиною. Стiнка мошонки утворена тканинами - гомологами шарiв передньоi стiнки живота: шкiрною, м'ясистою оболонкою (шаром не посмугованих мiозитiв), зовнiшньою i внутрiшньою сiм'яною фасцiями та пiхвовою оболонкою яiчка.

Жiночий статевий цикл

У жiнок з появою статевоi зрiлостi перiодично повторюiться овуляцiя.

Статевий цикл триваi 21-28 днiв. У ньому розрiзняють чотири перiоди: передовуляцiйний; овуляцiйний; пiсля овуляцiйний; перiод спокою.

У передовуляцiйний перiод йде пiдготовка статевих органiв до вагiтностi: збiльшуiться в розмiрах i стаi повнокровною матка, слизова оболонка матки та пiхви розростаiться. Причиною цих змiн i пiдвищене видiлення гонадотропних i фолiкулостимулюючого гормонiв гiпофiза.

Фолiтролiн прискорюi визрiвання найбiльш зрiлого з везикулярних яiчникових фолiкулiв, яке закiнчуiться розривом поверхнi цього фолiкула та виходом з нього яйцеклiтини, тобто настаi овуляцiя.

В овуляцiйний перiод яйцеклiтина, яка вийшла з фолiкула, що лопнув, прямуi до матковоi труби за допомогою рухiв вiйчастого епiтелiю. На мiсцi фолiкула, що лопнув, утворюiться жовте тiло, клiтини якого виробляють гормон прогестерон. Яiчники виробляють естроген, завдяки якому посилено скорочуiться м'язова тканина маткових труб i яйцеклiтина швидко рухаiться по трубi. Жовте тiло, що почало розвиватись видiляi все бiльшу кiлькiсть прогестерону, який протидii стимулюючому впливу естрогену i перистальтичнi скорочення труб стають рiдшими i слабкiшими. Якщо заплiднення яйцеклiтини не вiдбулося, настаi пiсляовуляцiйний перiод, в якому у жiнок з'являiться менструацiя. Пiд впливом прогестерону зменшуiться вироблення гормонiв гiпофiзу й естрогену, тобто випадаi фактор, який викликаi та пiдтримуi передовуляцiйнi змiни в трубах та пiхвi.

Настаi атрофiя жовтого тiла, за якою припиняiться продукцiя прогестерону.

В цей перiод наростають тонiчнi скорочення матки, якi ведуть до вiдторгнення ii слизовоi оболонки. Шматки ii виходять разом з кров'ю тАУ настаi менструальна кровотеча, яка триваi 3-7 днiв. Пiсля менструацii виникаi швидка регенерацiя слизовоi оболонки матки, настаi перiод мiжовуляцiйного спокою.

У жiнок пiсля 45-50 рокiв статевi цикли стають нерегулярними безовуляцiйними, а потiм припиняються. Разом з ними припиняються i менструацii.

Радiоактивнiсть навколо нас. Вiдкриття проникаючоi радiацii

Людство вперше впiзнало про iснування невiдомого свiту опромiнення високоi енергii, познайомилося iз його функцiями та особливостями близько 100 рокiв тому.

В груднi 1895р. Професор Вюрцбурського унiверситету В.К.Рентген повiдомив тАЮвченому свiту" про вiдкриття нового виду опромiнення, який вiн назвав Х-променями (сьогоднi вiдомi вони як рентгенiвськi). Вони мають таку особливiсть, проходити через непрозорi для видимого свiту предмети тАФ дерево, картон, тканини людського органiзму.

Новi променi привернули увагу вчених i не тiльки фiзикiв. Бiологи та лiкарi справедливо побачили в них предмет опромiнення живих органiзмiв, розпiзнавання iлiкування хвороб людини. На протязi першого року пiсля вiдкриття променiв Рентгена iх використання в медицинi було присвячено бiльше 1000 наукових статей та 49 книг, а через пiвроку росiйський вчений-фiзiолог, учень РЖ.П.Павлова, РЖ.Р.Тарханов опублiкував перше дослiдження для виявлення Х-променiв на нервову систему тварин.

РЖ вченi кинулися в нову область, на штурм неопiзнаних таiмниць свiтотворiння. В лютому 1896р., а це i через два мiсяцi пiсля вiдкриття Рентгена, А.А.Беккерель на засiданнi Паризькоi академii наук повiдомив про вiдкриття ним нового проникаючого опромiнення. Спочатку вчений припускав, що проникаюча радiацiя являiться просто супутником флюоресенсii. Але по щасливiй випадковостi вiн вибрав в ролi флюорецируючоi речовини сiль урану i так само скоро встановив, що уран генеруi невидиме проникаюче опромiнення незалежно вiд того, пiдсвiчувати його перед цим видимим свiтлом чи нi. Стало вiдомо, що сам уран (в складi рiзних сполучень чи сам) випромiнюi невидиму радiацiю, близьку по якостям до променiв Рентгена.

Роботи подружжя Кюрi бiльш детально встановили значення вiдкриття Беккереля. М. Складовська-Кюрi та П. Кюрi дослiдили явище випромiнювання урану та iнших металiв, якi вони називали радiоактивнiстю. Вiдкритий ними в липнi 1898р. новий радiоактивний елемент вони назвали на честь батькiвщини Марii Складовськоi-Кюрi - полонiй. Вiн зайняв в таблицi Менделiiва клiтинку, яка пустувала пiд №86. До кiнця 1898р. подружжя Кюрi вiдкрили ще один радiоактивний елемент - радiй, зайнявший 88 клiтинку таблицi Менделiiва. Дослiдження подружжя стали фундаментальними у новiй науцi про радiоактивнiсть.

Пiсля полонiю i радiю були вiдкритi i iншi радiоактивнi елементи. Це були найбiльш важкi метали, якi займали комiрки в кiнцi табл. М. (з 84-ого по 92-й атомний номер).

В 1906р. виявлена радiоактивнiсть iзогона калiю - елементу, який знаходиться у всiх клiтинах тiла людини i iнших живих органiзмiв.

Стало вiдомо, що випромiнювання кожного радiоактивного елементу з часом слабшаi по визначеному i характерному для нього закону. Однi радiоактивнi речовини втрачають активнiсть скоро, iншi слабше, а в процесi випромiнювання вони самi втрачають свою фiзичну природу, розпадаються, перетворюючись на iншi речовини. Мiрилом iхнього iснування для радiоактивних елементiв став перiод iх напiврозпаду - час, на протязi якого iнтенсивнiсть опромiнення знижуiться вдвоi. Так, перiод напiврозпаду полонiю складаi 138 днiв, радiю - 1620 рокiв, урану - 4,5 млрд. рокiв.

Вплив радiоактивного опромiнення на плiд

Опромiнення вагiтноi жiнки i дуже сильним та важким впливом на розвиток плоду. Великi дози радiацii можуть призвести до внутрiшньоутробноi смертi плоду, його самовiльне розсмоктування, викиднi, передчаснi роди та рiзноманiтнi аномалii розвитку, сумiснi та несумiснi з життям, аномалii внутрiшнiх органiв i т.п. Знання Хiросiми i Нагасакi показав, що радiочутливiсть плоду вища тим менший його вiк, тобто чим ближче до початку вагiтностi момент опромiнення.

Найбiльш частими уродствами у дiтей вагiтних жiнок, якi вижили пiсля бомбардування, були мiкроцефалiя, гiдроцефалiя, аномалii розвитку серця (вродженi пороки), а в подальшому - затримка розумового та фiзичного розвитку. Пологи у матерiв, що перенесли опромiнення в перiод вагiтностi, проходять важко через слабкiсть пологовоi дiяльностi i багато чисельних ускладнень. Дiти, що отримали дозу опромiнення внутрiшньо-утробно, пiддаються пiдвищенiй загрозi на захворювання лейкозом, бiльш тяжко переносять дитячi iнфекцiйнi захворювання, що свiдчить про вiдому слабкiсть iмунноi системи.

Пороговою для виникнення мiкроцефалii являiться доза 0,5 тАУ 2Гр. Опромiнення ембрiону на раннiх стадiях його розвитку завжди закiнчуiться внутрiшньоутробною смертю. Взаiмодiя в середнiй третинi вагiтностi найбiльш приводить до уродств, а в останнiй третинi - до променевоi хвороби новонародженого. Опромiнення самки мишi чи щура перед зачаттям в шкiдливих дозах - до 400 рад - вiдомо, що не виникаi нiяких порушень функцii розвитку плода. В той самий час опромiнення плода на 7-8 день вагiтностi(тобто в перший триместр) вдозах 10-25рад може визвати помiтнi аномалii, тодi як органiзм матерi на iх практично не реагуi. У людського ембрiону найбiльшими i пошкодження виникають в першi 40 дiб пiсля заплiднення. РЖз збiльшенням дiяльностi вагiтноi ефективнiсть дii радiацii закономiрно знижуiться.

Тому необхiдно всяким чином оберiгати вагiтну жiнку вiд опромiнення радiацiiю. Згiдно цього iснуi iнструкцiя про те, що рентгенологiчне дослiдження вагiтних повиннi проводиться лише по життiвим показам, а це i необхiдним для здоров'я матерi та дитини.

Таким чином, радiацiя маi бiльшу чи меншу дiю на здоров'я та життя опромiненого органiзму, на плiд в органiзмi вагiтноi жiнки.

Радiацiя маi однi й тi ж самi види пошкодження генетичного апарату (домiнантнi та рецесивнi гени мутацii, хромосомнi аберацii), як в клiтинах тiла (соматичнi мутацii), а також в заплiднених клiтинах (генеративнi мутацii). Якщо в останнiх виникають домiнантнi мутацii (до них належать i рiзноманiтнi хромосомнi аберацii), то в майбутньому буде зниження народжуваностi i заплiднення в першому поколiннi (за число смертi частини ембрiонiв). Рецесивнi мутацii, тобто пошкодження певних окремих чинiв, на першому поколiннi не вiдображаiться. То в наступних по певнiй мiрi п'яти-шести поколiннях цi пошкодження можуть виявлятися в гомозиготному станi (тобто при передачi мутантного гена нащадку вiд двох батькiв). Можливiсть появи рецесивних генних мутацiй зростаi iз збiльшенням кiлькостi опромiнених осiб в популяцii.

Мiрою генетичноi дii радiацii виявляiться доза, що подвоюi частоту мутацiй. Охарактеризувати цю дозу - нелегка задача. Тому ii значення приблизно вiд 0,1 до Гр. Ще причиною мутацiй i: пестициди, курiння, отруiння газами та рiзними хiмiчними речовинами, вiруси, ультрафiолетова радiацiя i т.п. Орiiнтованою дозою для виникнення лейкозiв - 0,5Гр, для iнших мутацiй у людини - Гр.

У осiб виду Homo Sapiens, самого високоорганiзованого на нашiй планетi, практично мутацii, тi що виникають бiльш чи менш шкiдливi. Якщо звернути увагу на те, що в людськiй общинi i Влнатуральний вiдбiрВ», тобто вiдкидання менш пристосованих, в найбiльшiй мiрi, що втратив свою силу, то в викликаючих мутацii проявляють тенденцiю до накопичення (за винятком: найбiльш шкiдливi та несумiснi з життям чи з можливiстю мати нащадкiв). Вiд 5 до 10,5% новонароджених дiтей - носii тих чи iнших спадкових дефектiв. А також рiзне збiльшення швидкостi процесу мутацii шкiдливе та небажане. Генетичнi змiни, якi викликанi опромiненням в статевих клiтинах можуть бути настiльки серйозними, що плiд, що виросте iз опромiненоi клiтини, виявляiться не життiвоспособним та гине. Це i летальнi мутацii. А в iнших випадках цi порушення сумiснi iз життям, але проявляються у виглядi уродств, тяжких спадкових хвороб, слабкому розумовому розвитку. РЖз збiльшенням дози радiацii ця шкiдливiсть зростаi. Вона особливо реальна для людей, що перехворiли променевою хворобою середньоi тяжкостi чи тяжкою. Це даi змогу лiкарям давати хворим пораду не мати дiтей, а вагiтнiсть переривати.

При менших дозах шкiдливiсть рiзко зменшуiться. Якщо один iз майбутнiх батькiв опромiнений до заплiднення, то пошкодженi радiацiiю статевi клiтини по своiй життiздатностi мають небагато шансiв на зачаття.

Але якщо воно i виникне, то мутацiя може на першому поколiннi нащадкiв не проявитись - якщо вiд одного iз батькiв дитина отримаi повнiстю зоровий ген. Така прихована чи рецесивна мутацiя може багато поколiнь передаватись без наявлень проявлень. РЖ лише в тому випадку, якщо дитина його отримаi спадково вiд двох батькiв, мутацiя проявлятиметься в формi видимого дефекту. Цей процес може пройти на протязi кiлькох поколiнь, а кiлькiсть виникаючих генетичних змiн виявляiться бiльш, чим вища доза радiацii i кiлькiсть людей, що отримали опромiнення.

Ось, чому боротьба за припинення дослiдiв ядерноi зброi, за його повне знищення i лiквiдацiю небезпеки радiоактивного забруднення бiосфери - це не тiльки питання держаноi полiтики. Це i питанням здоров'я людини, практично - питання iснування життя на Землi. Вiд iхнього рiшення залежить чи продовжиться iсторiя цивiлiзацii або ж обiрветься в популяцii ядерноi пожежi, в димi ядерноi ночi, в снiгах ядерноi зими..

1.2 Соматичнi захворювання репродуктивного здоров'я

Захворювання яiчникiв, яiчок та передмiхуровоi залози.

У яiчниках, яiчках та передмiхуровiй залозi можуть виникати рак, доброякiснi пухлини та iнфекцii, що передаються статевим шляхом.

Захворювання яiчникiв та яiчок iнодi пов'язанi з патологiiю iнших органiв через гормони, що в них продукуються.

Захворювання яiчникiв:

Хоча захворювання яiчникiв можуть бути зумовленi вiрусною чи бактерiйною iнфекцiiю, найчастiше причиною i наявнiсть однiii чи кiлькох кiст. Такi порожнини заповненi рiдиною, утворюються у будь-якому вiцi.

Багато кiст i безсимптомними, хоча можуть супроводжуватися болем пiд час розриву. Майже 95% i доброякiсними.

Ускладнення:

- Перекручення нiжки тАФ нiжка кiсти перекручуючись, порушуi кровопостачання i зумовлюi сильний бiль в животi. РЖнодi потрiбне негайне хiрургiчне втручання.

- Полiкiстоз яiчникiв - утворення кiст, спричинене гормональним дисбалансом. Прояви: ожирiння, надмiрне о вол осiння, зменшення частоти або зникнення циклiв, неплiднiсть.

- Рак яiчникiв - смертнiсть вiд раку яiчникiв i бiльшою, нiж вiд раку тiла та шийки матки разом взятих, передусiм через запiзнiле виявлення хвороби. Виникаi переважно у бездiтних жiнок вiком понад 50 рокiв.

Оральнi контрацептиви запобiгають розвитковi процесу. Протипухлиннi препарати можуть продовжити життя навiть при задавнених формах.

Захворювання калитки:

Типовим симптомом захворювання калитки i набряк. Здебiльшого процес не болючий та незагрозливий, але потрiбний для обстеження. Набряк може бути зумовлений ушкодженням або скупченням рiдини, сперми чи кровi. РЖнодi процес супроводжуiться гарячкою, можливо внаслiдок iнфiкування яiчок. Не завжди збiльшення органа i ознакою раку.

Рак яiчка виникаi переважно у чоловiкiв до 40 рокiв, особливо з не опущеним яiчкомВ» Спочатку з'являiться твердий не болючий набряк, який виявляi сам хворий. Для пiдтвердження дiагнозу використовують УЗД.

Лiкування полягаi в видаленнi яiчка та хiмiотерапii. Деяких хворих iз рецедивом вдаiться врятувати застосуванням високих доз хiмiотерапевтичних засобiв у комплексi iз заходами спрямованими на пiдтримку системи кровотвореннi.

Хвороби передмiхуровоi залози

Передмiхурова залоза розмiщена в основi сечового мiхура й оточуi сечiвник. Бактерiальна РЖнфекцiя, яка може передаватись статевим шляхом, зумовлюi набряк i запалення залози. Збiльшення цiii залози часто спостерiгаiться у чоловiкiв пiсля 50 рокiв; iнодi це прояв безсимптомного раку, Рак передмiхуровоi залози - одна iз основних причин смертi вiд злоякiсних новоутворень у чоловiкiв.

Захворювання матки:

У матцi вiдбуваiться найбiльше змiн порiвняно з iншими органами. У жiнок вiком вiд 13 до 55 рокiв внутрiшня оболонка матки вiдторгаiться пiд час менструацii. Матка в нормi розмiром з кулак жiнки значно збiльшуiться пiд час вагiтностi. Крiм ускладнень пологiв зокрема розриву матки, можливий розвиток ендометрiозу. фiбромiоми, полiпи, раку та випадiння матки. При своiчасному виявленнi цих захворювань стан хвороi можна полегшити за допомогою фармакотерапii або хiрургiчного втручання.

Фiбромiома - у кожноi п'ятоi жiнки вiком понад 35 рокiв розвиваiться фiбромiома - доброякiсна пухлина матки з фiброзноi та м'язовоi тканини.

Великi фiбромiоми можуть спричиняти дискомфорт порушення циклу та часте сечовидiлення. РЖнодi потрiбне хiрургiчне втручання. Перед операцiiю для зменшення розмiрiв великих фiбромiом та уникнення ускладнень вводять гiпоталамiчнi гормони.

Ендометрiоз - захворювання зумовлене тим, що вiдторгненi пiд час менструацii фрагменти ендометрiю проникають у фаллопiiвi труби i прикрiпляються до органiв порожнини таза. РЖнодi утворюються кiсти i виникають кровотечi. Пiд час менструацii та статевих зносин можливий бiль.

Призначають лiки для припинення менструацii або оперативне лiкування кiст чи видалення уражених труб, яiчникiв та матки.

Рак шийки матки:

Шийка матки часто уражуiться раком. Для дослiдження мазка з шийки (Рар) клiтини зiшкрiбають iз шийки матки та наносять на скло. При мiкроскопiчному дослiдженi у мазку можна виявити змiни, що називаються дисплазiiю i передують розвитковi та поширенню раку. Лiкування на ранньому етапi запобiгаi прогресуванню пухлинного росту.

Захворювання молочних залоз

Стан молочних залоз залежить вiд статевих гормонiв, тому багато жiнок вiдчувають певнi змiни пiд час менструального циклу та вагiтностi. Зазвичай симптомами захворювань i бiль, видiлення iз соскiв та вузли. Понад 80% вузлiв i не пухлинними, але при виявленнi хоча б одного необхiдне обстеження. До основних тестiв належать мамографiя та бiопсiй не дослiдження аспiрованоi рiдини i клiтин.

Проблеми, що виникають найчастiше.

У багатьох жiнок виникають циклiчнi змiни у грудях, що супроводжуються больовим синдромом, больовi вiдчуття з'являються за тиждень до менструацii i щезають у ii перший день. Бiль може бути нестерпним, симптоми зникають при зменшеннi вживання насичених жирiв або медикаментозного лiкування.

1). Гiнекомастiя - збiльшення одноi чи обох грудних залоз у чоловiкiв. Причина: гормональнi розлади, побiчна дiя лiкiв, зловживання алкоголем або пухлини. Переважно виникаi пiд час статевого дозрiвання.

2). Фiброаденома - здебiльшого доброякiсна пухлина молочноi залози. Трапляiться переважно у жiнок ЗО рокiв, неболюча, характеризуiться фiброзними розростаннями, якi можна видалити при загальному чи мiсцевому знеболеннi.

3). Кiста - заповнена рiдиною порожнини у товщi молочноi залози. Вони зазвичай непухлиноi природи i мiстять прозору рiдину, яку можна видалити через голку, iнодi пiд контролем УЗД.

4). Фiброкiстознi змiни - такi розлади можуть спричинити бiль та появу вузлуватих ущiльнень в останнi днi кожного менструального циклу. Переважно це не призводить до несприятливих наслiдкiв.

5). Абсцес молочноi залози - це скупчення гною, що розвиваiться пiсля проникнення бактерiй через трiщини соска пiд час годування грудьми. У дiлянцi абсцесу спостерiгаiться почервонiння та бiль, горячка, iнодi озноб. Призначають антибiотики та хiрургiчне дренування.

6). Рак молочноi залози - в однiii iз 9-ти жiнок виникаi рак молочноi залози - хвороби, що i основною причиною смертностi. До факторiв ризику належать передусiм вiк та наявнiсть таких членiв родини. Прояви залежать вiд виду пухлин та стадii розвитку.

Основнi ознаки раку грудей:

Основними симптомами i вогнищевi ущiльнення. До iнших належать видiлення iз соскiв, втягнення соска, iнодi шкiра виглядаi як тАЮлимонна шкiрка". Зрiдка ураження i двобiчним.

1.3 Безплiднiсть

Кожна шоста подружня пара звертаiться по медичну допомогу з приводу безплiдностi. Випадки безплiдностi, ймовiрно, почастiшали з огляду на соцiальнi так i на медичнi аспекти багато жiнок вiдкладають народження дитини, а пiсля досягнення нею 30-рiчного вiку фертильнiсть зменшуiться.

Слiд зауважити, що лише близько третини випадкiв безплiдностi спричиненi порушенням у статевiй системi жiнки (соматичнi захворювання, професiйнi хвороби, вплив довкiлля, а саме радiоактивне випромiнювання, це пiсля аварii на ЧАЕС, мобiльнi телефони та комп'ютери); а iнша третина супроводжуiться порушенням статевих функцiй чоловiкiв та зменшенням кiлькостi сперматозоiдiв. Приблизно 50% випадкiв лiкування безплiдностi завершуiться вагiтнiстю.

Випадки жiночоi безплiдностi:

1. вивiльнення яйцеклiтини;

2. непрохiднiсть або ушкодження фаллопiiвих труб;

3. патологiя матки;

4. дисбалансiя гормонiв;

Випадки чоловiчоi безплiдностi:

1. аномалii сперми;

2. порушення прохiдностi сiм'я виносних шляхiв; РЖ

3. порушення еякуляцii.

1.4 Висновки до роздiлу I

ЗдоровтАЩя вважають найбiльшим щастям для людини, а можливiсть само вiдтворення тАУ найважливiшою функцiiю органiзму.

Роздiл тАУ це опис фiзичного здоровтАЩя репродуктивноi функцii чоловiка та жiнки, та опис соматичних захворювань репродуктивноi системи без впливу радiацiйного опромiнення на людину. Безплiднiсть маi також важливе значення серед хвороб, що маi людина.

Вiдповiдальне батькiвство, профiлактика захворювань, попередження абортiв i планування сiмтАЩi сприяi полiпшенню стану репродуктивного здоровтАЩя.

Роздiл II. Порiвняння захворювань чоловiчоi та жiночоi системи на фонi радiацiйного опромiнення

2.1 Стан здоров'я та фiзичного розвитку населення, яке проживаi на територii забруднених радiонуклiдами

У зв'язку iз аварiiю на Чорнобильськiй АЕСзбiльшився ризик проживання на територiях забруднених радiонуклiдами. Згiдно з пакетом законiв по Чорнобилю, оздоровленню маi пiдлягати 4,5 млн. чоловiк.

Особливе мiсце серед них, природно, повиннi займати дiти. Всi вони вiдчувають необхiднiсть у старанному лiкуваннi. Однак можливостi оздоровлення людей досить обмеженi. Так, навiть при використаннi для цих благородних цiлей всiх здравниць краiни навряд чи можна оздоровити хоча б 20% тих, хто вiдчуваi в цьому гостру потребу. Це призводить до того, що тiльки кожна шоста чорнобильська дитина маi можливiсть отримати хоча б яку-небудь путiвку.

Не маючи можливостi кардинально змiнити умови, у зонах радiологiчного контролю, де тепер знаходяться дiти Украiни, доцiльне використання всiх доступних засобiв та методiв для оздоровлення i пiдвищення резистентностi до дii несприятливих факторiв дiтей та пiдлiткiв за мiсцем iх постiйного проживання.

Для чорнобильських дiтей характернi тi чи iншi вiдхилення в розвитку i поведiнцi:

у сферi фiзичного розвитку - хронiчнi захворювання, пониження фiзичноi пiдготовленостi;

у психiчному розвитку - стрес, фрустацiя, деформацiя вищих психiчних функцiй, емоцiйних мотивiв дiяльностi i поведiнки;

у сферi соцiально-психiчного розвитку - соцiальна дезадаптацiйна агресивнiсть, схильнiсть до конфлiктiв;

у сферi духовного розвитку тАФ екзистенцiальна криза, девальвацiя змiсту життя, загальнолюдських, культурно-нацiональних та iндивiдуальних цiнностей.

Для вирiшення проблем, поставлених Чорнобилем, нагромаджений радiобiологiiю досвiд виявився непридатним. Вирiшуючи перш за все, завдання захисту населення вiд пошкоджуючоi дii при ядерному вибуховi вiвся пошук саме таких засобiв, при смертельних дозах радiацii. Термiново необхiднi широкi фундаментальнi дослiдження:

1) малi дози радiацii - особливостi бiологiчного ефекту, механiзм пошкоджуючоi i стимулюючоi дii на рiзнi живi системи;

2) особливостi комбiнованого променевого пошкодження, яке включаi широкий спектр радiонуклiдiв, що потрапили в органiзм;

3) взаiмодiя низьких рiвнiв радiацii з iншими агентами забруднення атмосфери, води, iжi продуктами промисловоi дiяльностi людини викидами транспортних систем, важкими металами, сiльськогосподарськими хiмiкатами, курiння, побутовi шкiдливi фактори;

4) особливостi шкiдливоi дii так званих гарячих частинок;

5) пошук абсолютно нових класiв протипроменевих засобiв, придатних для тривалого введення в органiзм через рот, - нетоксичних i тих, якi мобiлiзують власнi захиснi сили органiзму.

До цього слiд також додати необхiднiсть термiнового вирiшення питань психологiчноi реабiлiтацii населення, комплексноi розробки моделей поведiнки в умовах радiоактивного забруднення (особливостi режиму харчування, вiдпочинку, занять фiзичною культурою i т.д.).

Симптоми, на якi скаржаться обстеженi, не вкладаються в картину конкретних захворювань це вказуi на розвиток донозологiчних станiв, якi можуть стати однiiю з причин обмеження працездатностi як в нинiшнiй перiод, так i в майбутньому.

В зонi жорсткого радiацiйного контролю бiльш як у два рази зменшилось число осiб, якi не хворiли гострими захворюваннями (запалення слизовоi оболонки матки, - ендометрит, запалення яiчникiв - аднексит) майже в2,5 раза в порiвняннi з доаварiйним перiодом збiльшилось число осiб, якi перенесли гострi захворювання бiльше трьох разiв (цi захворювання як жiночих так i чоловiчих статевих органiв).

Несприятлива екологiчна ситуацiя районiв

Несприятлива екологiчна ситуацiя стала прямою причиною зростання захворюваностi i ускладнень ваг

Вместе с этим смотрят:

РЖсторiя виникнення та розвитку масажу

Аборты

Аденовирусная инфекция

Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть

Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв