Закономiрностi будови плаценти i лiмфоiдноi тканини, асоцiйованоi з нею, протягом третього перiоду вагiтностi

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ΄Я УКРАРЗНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

тАЮТЕРНОПРЖЛЬСКРЖЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

iменi РЖ. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГОтАЭ

КУЩ ОКСАНА ГЕОРГРЖРЗВНА

УДК 611.422:612.77]:618.36-008.64-091

ЗАКОНОМРЖРНОСТРЖ БУДОВИ ПЛАЦЕНТИ РЖ ЛРЖМФОРЗДНОРЗ ТКАНИНИ, АСОЦРЖЙОВАНОРЗ З НЕЮ, ПРОТЯГОМ ТРЕТЬОГО ПЕРРЖОДУ ВАГРЖТНОСТРЖ

(анатомо-експериментальне дослiдження)

14.03.01- нормальна анатомiя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацii на здобуття наукового ступеня

доктора бiологiчних наук

Тернопiль - 2008

Дисертацiiю i рукопис.

Робота виконана в Запорiзькому державному медичному унiверситетi МОЗ Украiни

НАУКОВИЙ КОНСУЛЬТАНТ: доктор медичних наук, професор Волошин Микола Анатолiйович, Запорiзький державний медичний унiверситет МОЗ Украiни, завiдувач кафедри анатомii людини.

ОФРЖЦРЖЙНРЖ ОПОНЕНТИ:

доктор бiологiчних наук, професор Волков Костянтин Степанович,

державний вищий навчальний заклад тАЬТернопiльський державний медичний унiверситет iменi РЖ.Я. ГорбачевськоготАЭ МОЗ Украiни, завiдувач кафедри гiстологii, цитологii, ембрiологii;

доктор медичних наук, професор Черкасов Вiктор Гаврилович,

Нацiональний медичний унiверситет iм. О.О. Богомольця МОЗ Украiни, завiдувач кафедри анатомii людини;

Заслужений дiяч науки i технiки Украiни, доктор медичних наук, професор Козлов Володимир Олексiйович, Днiпропетровська державна медична академii МОЗ Украiни, завiдувач кафедри анатомii людини.

Захист вiдбудеться тАЮ25тАЭ вересня 2008 року о 12 ⁰⁰ годинi на засiданнi спецiалiзованоi вченоi ради Д 58.601.01 у державному вищому навчальному закладi тАЬТернопiльський державний медичний унiверситетi iменi РЖ.Я. ГорбачевськоготАЭ МОЗ Украiни за адресою: 46001, м. Тернопiль, Майдан Волi, 1.

З дисертацiiю можна ознайомитися у бiблiотецi державного вищого навчального закладу тАЬТернопiльський державний медичний унiверситетi iменi РЖ.Я. ГорбачовськоготАЭ МОЗ Украiни за адресою: 46001, м. Тернопiль, вул. Сiчових Стрiльцiв, 8.

Автореферат розiсланий тАЮ08тАЭ серпня 2008 року

Вчений секретар

спецiалiзованоi вченоi ради доктор медичних наук, професор

Я.Я. Боднар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. У перiод погiршання стану репродуктивного здоровтАЩя населення Украiни головними проблемними питаннями i невиношування плоду та ускладнення вагiтностi й пологiв (Концепцiя державноi програми тАЮРепродуктивне здоровтАЩя нацii на 2006тАУ2015 рр.тАЭ) (Гойда Н.Г., 2000; Бережной В.В., 2005; Черкасов В.Г., Лизин Т.М., 2007).

За даними провiдних клiнiк Украiни, фетальний перiод ускладнюiться внутрiшньоутробним iнфiкуванням у 10тАУ12 % вагiтних, досягаючи в групах високого iнфекцiйного ризику 30 %, що i основним чинником високоi перинатальноi смертностi та захворюваностi новонароджених (Сельков С.А., 2000; Гнатюк М.С., Павлишин Г.А. 2005). Науковi дослiдження, якi спрямованi на монiторинг iмунного статусу новонароджених, i прiоритетними для морфологiв, iмунологiв, педiатрiв (Яковцова А.Ф. з спiвав., 1999; Нагорный А.В. с соавт., 2006).

Одним iз чинникiв погiршення репродуктивного здоровтАЩя населення як в Украiнi, так i в iнших краiнах з несприятливими екологiчними умовами, i тенденцiя вiдставання адаптивних можливостей iмунноi системи людини. Мiсцева iмунна система репродуктивного тракту жiнки, плаценти i плоду i найбiльш вразлива пiд тиском антигенiв рiзноi природи (Тимошенко Л.В., 2001; Романенко Т.Г., 2003; Зубжицкая Л.Б. с соавт., 2005; Смiян РЖ.С., Волков К.С., Павлишин Г.А., 2005). Дослiдження будови плаценти та ii лiмфоiдноi системи протягом третього перiоду вагiтностi у людини практично неможливо, що обумовлюi проведення анатомотАУекспериментального дослiдження, з урахуванням даних про подiбну будову плаценти у щурiв i людини (РЖванова А.Й., Чайковський Ю.Б., Луцик О.Д., 1993; Benirschke K., Kaufman P., 2006).

Однiiю iз сучасних фундаментальних проблем iмуноморфологii i вирiшення проблеми виношування плоду як алотрансплантату. Незважаючи на численнi гiпотези, якi пояснюють механiзми невiдторгнення плаценти, залишаються недослiдженими механiзми пiдтримки стану iмунологiчноi толерантностi материнського органiзму по вiдношенню до плоду (Глуховець Б.И., Глуховець Н.Г., 2002; Дранник Г.Н., 2006). Одну з головних ролей у виношуваннi плоду вiдiграi лiмфоiдна тканина плаценти. Плацента i органом з особливим подвiйним походженням i маi складну за будовою лiмфоiдну тканину (MinchevaтАУNilsson L., 2000), але до теперiшнього часу мало вивченi закономiрностi будови лiмфоiдноi тканини, асоцiйованоi з плацентою, та ii роль у формуваннi фетотАУплацентарнотАУматеринських взаiмовiдносин в нормi i при дii антигенiв на материнський та плiдний органiзми.

Виходячи з концепцii, що iмунний нагляд лiмфоiдноi системи спрямовано на пiдтримку антигенноi та структурноi цiлiсностi багатоклiтинного органiзму (Донцов В.И., 1998; Волошин М.А., 2005), доцiльно розглядати будову лiмфоiдноi тканини плаценти з двох позицiй. По перше, участi лiмфоiдних утворень децидуальноi тканини у формуваннi iмунологiчноi толерантностi до антигенiв трофобласту. По друге, ролi лiмфоiдних утворень децидуальноi пластинки в процесi розпiзнавання, руйнацii та елiмiнацii чужорiдних антигенiв. Необхiдно встановити участь дендритних клiтин плаценти в рiзних формах iмунноi вiдповiдi.

Недостатньо вивченi розвиток, топографiя лiмфоiдних утворень плаценти, iх будова, клiтинний склад. Не зтАЩясована iх морфофункцiональна характеристика i призначення в плацентi, особливо протягом третього перiоду вагiтностi, коли iмунна система плоду майже сформована i спроможна реалiзувати повноцiнну iмунну вiдповiдь (Голота В.Я., Половинка В.О., Бенюк В.О., 2004). До кiнця не вивчена популяцiйна приналежнiсть плацентарних лiмфоцитiв, iх взаiмовiдносини з децидуальними клiтинами i клiтинами позародкового походження. Не дослiджено як впливаi кiлькiсний i якiсний склад лiмфоцитiв на фетотАУплацентарний бартАЩiр.

Для розумiння процесу формування iмунологiчноi толерантностi материнського органiзму до плоду залишаiться мало дослiдженим питання будови i структури фетотАУплацентарного бартАЩiру, як динамiчноi структури. До теперiшнього часу не вивчалися композити фiбриноiду плаценти за допомогою лектиновоi гiстохiмii та залишаються не дослiдженими закономiрностi його змiн будови i хiмiчного складу пiд тиском антигенiв на материнський або плiдний органiзм.

ЗвтАЩязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiйна робота виконана в рамках комплексноi науковотАУдослiдноi роботи кафедри анатомii людини та гiстологii, цитологii, ембрiологii Запорiзького державного медичного унiверситету тАЮОсобливостi морфогенезу органiв лiмфоiдноi системи плодiв та новонароджених пiсля моделювання порушень в системi матитАУплацентатАУплiдтАЭ (№ державноi реiстрацii 0103 U 003927). Автором самостiйно проведено дослiдження будови плаценти протягом третього перiоду вагiтностi з фiзiологiчним перебiгом вагiтностi та при змiненiй iмуннiй реактивностi плодового або материнського органiзмiв. Тема дисертацii затверджена Проблемною комiсiiю АМН та МОЗ Украiни тАЮМорфологiя людинитАЭ 4 червня 2004 р. (протокол № 60).

Мета дослiдження. Встановити закономiрностi будови плаценти та морфогенезу лiмфоiдноi тканини, асоцiйованоi з нею, розкрити ii значення у формуваннi фетотАУплацентарних вiдносин в нормi та пiсля дii чужорiдних антигенiв на плiд або материнський органiзм.

Завдання дослiдження:

1. Дослiдити морфологiю плаценти породiль з фiзiологiчним перебiгом вагiтностi та у жiнок з вiрогiдною дiiю антигенiв.

2. Встановити особливостi будови лiмфоiдноi тканини та ii реактивнiсть пiд дiiю антигенiв.

3. Вивчити розподiл, фенотип, кiлькiсний склад, топографiю клiтин лiмфоiдноi тканини, асоцiйованоi з плацентою.

4. Вивчити розподiл колагенiв РЖ, III, IV, V, i VРЖ типiв на клiтинах в сполучнiй тканинi плаценти породiль.

5. Дослiдити морфометричнi параметри плаценти в нормi та при внутрiшньоплiдному введеннi iмуноглобулiну людського плодам щурiв, або пiсля iмунiзацii вагiтних самиць стафiлококовим анатоксином.

6. Вивчити морфофункцiональнi змiни лiмфоiдноi тканини, асоцiйованоi з плацентою у щурiв, залежно вiд спрямованостi дii антигену.

7. Встановити закономiрностi будови фiбриноiдного шару; його лектингiстохiмiчну структуру i адгезивнi властивостi.

8. Показати особливостi формування фетотАУплацентарнотАУматеринських взаiмовiдносин в залежностi вiд морфотАУфункцiонального стану лiмфоiдноi тканини плаценти в нормi i при дii антигенiв.

ОбтАЩiкт дослiдження: морфогенез плаценти та лiмфоiдноi тканини, асоцiйованоi з нею.

Предмет дослiдження: морфологiя плаценти i асоцiйованоi з нею лiмфоiдноi тканини протягом третього перiоду вагiтностi при фiзiологiчнiй вагiтностi та змiненiй iмунологiчнiй реактивностi материнського та плiдного органiзмiв.

Методи дослiдження: описовий метод тАУ макромiкроскопiчним методом описанi особливостi морфологii плацент i лiмфоiдноi тканини, асоцiйованоi з плацентою. Морфометричним методом проведено кiлькiсний аналiз морфологiчних структур. За допомогою гiстологiчного, лектингiстохiмiчного, iмуногiстохiмiчного методiв описанi структури плаценти i лiмфоiдноi тканини, асоцiйованоi з нею. Отриманi числовi результати обробленi методами варiацiйноi статистики i кореляцiйного аналiзу.

Наукова новизна отриманих результатiв. Вперше описано будову лiмфоiдноi тканини, асоцiйованоi з плацентою. При змiненiй iмунологiчнiй реактивностi материнського i плодового органiзмiв зростаi кiлькiсть лiмфоцитiв, як з боку децидуальноi пластинки, так i зi сторони плодовоi частини плаценти, що призводить до прискорення процесу дезорганiзацii фетотАУплацентарного бартАЩiру.

Вперше в плацентi описано iмунологiчно незрiлi PNA+тАУлiмфоцити, якi здатнi проходити антигеннезалежне диференцiювання в децидуальнiй пластинцi. РЖмунологiчнi реактивнi змiни в органiзмi матерi, або плоду супроводжуються зростанням чисельностi iмунологiчно незрiлих лiмфоцитiв. Збiльшення цих лiмфоцитiв в плодовiй частинi плаценти вказуi на здатнiсть плоду формувати iмунну вiдповiдь на антиген.

Вперше описано цитотоксичнi HPA+тАУлiмфоцити в плацентi. Зростання чисельностi HPA+тАУцитотоксичних лiмфоцитiв в материнськiй частинi при антигенному впливi на органiзм вагiтноi призводить до змiн у морфотАУфункцiональному станi фетоплацентарного бартАЩiру з надлишковим вiдкладанням фiбриноiду.

Встановлено наявнiсть SBA+тАУ i SNAтАУлiмфоцитiв у плацентi, якi вiдносяться до ВтАУлiмфоцитiв. Встановлено зростання чисельностi ВтАУлiмфоцитiв в плодовiй i материнськiй частинi плаценти на тлi антигенного впливу на материнський, або плiдний органiзм.

Вперше в плацентi описано морфологiю, топографiю i кiлькiсть СD5+тАУлiмфоцитiв, якi iдентифiкуються як В1тАУлiмфоцити. Пiдвищення чисельностi СD5+тАУлiмфоцитiв вказуi на активацiю неспецифiчноi гуморальноi ланки iмунiтету, що корелюi iз надлишковим вiдкладанням фiбриноiду i впливаi на морфотАУфункцiональний стан плацентарного бартАЩiру.

Вперше виявленi дендритнi клiтини в плацентi за допомогою реакцii на АТФтАУазу. Протягом третього перiоду вагiтностi морфотАУфункцiональна активнiсть дендритних клiтин зростаi, в них збiльшуiться кiлькiсть вiдросткiв та iх товщина, пiдвищуiться активнiсть ферменту АТФтАУази i вони контактують з клiтинами строми ворсин трофобласту, що i морфологiчною ознакою формування адаптивного iмунiтету.

Бiологiчний бартАЩiр в системi матитАУплацентатАУплiд формуiться на клiтинотАУмолекулярному рiвнi, який опосередкований рецепторами до лектинiв на композитах фiбриноiду. РЖмунiзацiя вагiтних тварин, або внутрiшньплiдне уведення антигену плодам призводить до змiн синтезу в просторi та часi лектинрозпiзнаючих рецепторiв на компонентах фiбриноiду, що змiнюi властивостi гематоплацентарного бартАЩiру.

Антигенний вплив призводить до збiльшення вмiсту лiмфоцитiв в плацентi й на цьому фонi до змiн в синтезi колагенiв РЖ, РЖРЖРЖ, РЖV, V i VРЖ типiв. Спостерiгаiться посилення фiбрилогенезу за рахунок колагенiв РЖ, РЖРЖРЖ, V i VРЖ типу та зменшуiться синтез колагену РЖV типу.

Практичне значення отриманих результатiв. Розроблено методично обТСрунтований пiдхiд дослiдження лiмфоiдноi тканини, асоцiйованоi з плацентою, протягом третього перiоду вагiтностi у породiль та у тварин з фiзiологiчним перебiгом вагiтностi, при змiненiй iмунологiчнiй реактивностi плiдного, або материнського органiзмiв. Виявленi особливостi динамiки клiтинного складу лiмфоiдноi тканини плаценти, з фiзiологiчним перебiгом i пiсля дii антигенiв на органiзм плоду, або матерi, доповнюють уявлення про будову плаценти. Данi про стан лiмфоiдноi тканини, асоцiйованоi з плацентою, можуть слугувати дiагностичним критерiiм внутрiшньоплiдноi дii антигенiв на плiд i враховуватися при розробцi прогнозування розвитку iнфекцiйнотАУалергiчних, аутоiмунних, хронiчних запальних захворювань, iмунодефiцитних станiв у новонароджених, якi перенесли внутрiшньоутробну iнфекцiю, та корекцii iх графiкiв вакцинацii.

Данi про будову лiмфоiдноi тканини, асоцiйованоi з плацентою, увiйшли до методичних рекомендацiй тАЮМорфологические исследования для оценки иммунотоксичности лекарственных средствтАЭ (ГФЦ МЗ Украины. тАУ Киев. тАУ 2008.) Отриманi результати дослiджень використовуються в навчальному процесi та при проведенi наукових дослiджень на морфологiчних кафедрах Вiнницького нацiонального медичного унiверситету iменi М.РЖ. Пирогова, Днiпропетровськоi державноi медичноi академii, Запорiзького державного медичного унiверситету i Запорiзькоi медичноi академii пiслядипломноi освiти, РЖвано-Франкiвського державного медичного унiверситету, Кримського державного медичного унiверситету iменi С.РЖ. Георгiiвського, Луганського державного медичного унiверситету, Украiнськоi медичноi стоматологiчноi академii та медичних факультетiв Ужгородського нацiонального унiверситету i Сумського державного унiверситету.

Особистий внесок здобувача. РЖдею, мету, завдання дисертацiйноi роботи висунуто та сформульовано за участi наукового консультанта доктора медичних наук, професора Волошина М.А. На пiдставi договору про спiвробiтництво з Запорiзьким обласним патологоанатомiчним бюро автором самостiйно здiйснено макромiкроскопiчне дослiдження плацент породiль. Проаналiзовано iсторii пологiв породiль. Автор дисертацii самостiйно провела експеримент по внутрiшньоплiдному введенню антигену плодам та iмунiзацiю тварин стафiлококовим анатоксином. Самостiйно виконано забiр матерiалу та здiйснено органометричнi, загальногiстологiчнi, гiстохiмiчнi, лектингiстохiмiчнi, морфометричнi, мiкроденситометричнi дослiдження. РЖмуногiстохiмiчнi дослiдження проведено згiдно програми сумiсних наукових дослiджень кафедри нормальноi анатомii та iнституту клiнiчноi патологii Запорiзького державного медичного унiверситету. Здобувачем виконано статистичну обробку отриманих результатiв, iх фотодокументацiю, аналiз, узагальнення, сформовано головнi положення i висновки роботи, написано дисертацiю.

У наукових працях, опублiкованих у спiвавторствi, а також актах впровадження, що стосуiться науковотАУпрактичноi новизни, викладено данi, отриманi автором у процесi виконання дисертацiйноi роботи.

Апробацiя результатiв дисертацii. Результати роботи оприлюднено на: науковотАУпрактичнiй конференцii морфологiв тАЮРоль iмунноi, ендокринноi та нервовоi системи у процесах морфогенеза i регенерацiiтАЭ (Запорiжжя, 2003); VРЖ Мiжнароднiй науковотАУпрактичнiй конференцii морфологiв Украiни (Львiв, 2004); Всеукраiнськiй науковiй конференцii тАЮАктуальнi питання клiнiчноi анатомii та оперативноi хiрургiiтАЭ (Чернiвцi, 2004); Пироговських читаннях (Вiнниця, 2004); Украiнськiй конференцii, з мiжнародним представництвом тАЮНейроендокриннi i iмуннi механiзми регуляцii гомеостазу в нормi та патологiiтАЭ (Запорiжжя, 2005); РЖ Всеукраiнськiй науковiй конференцii тАЮМетодологiчнi аспекти регуляцii антиген структурного гомеостазу нервовою, ендокринною та iмунною системамитАЭ (Запорiжжя, 2005); науковотАУпрактичнiй конференцii, присвяченiй 100тАУрiччю з дня народження професора Е.Д. Бромберг тАЮАктуальнi питання функцiональноi морфологiiтАЭ (Полтава, 2005); Всеукраiнськiй науковотАУпрактичнiй конференцii молодих учених тАЮАктуальнi питання медицини i фармацii тАУ 2006тАЭ (Запорiжжя, 2006); Всеукраiнськiй науковiй конференцii тАЮАктуальнi питання вiковоi анатомii та ембрiотопографiiтАЭ (Чернiвцi, 2006); Всеукраiнськiй науковотАУпрактичнiй конференцii тАЮСучаснi методи в дослiдженнi структурноi органiзацii органiв i тканинитАЭ (Судак, 2006); Российской научной конференции с международным участием тАЮВопросы морфологитАЭ (Уфа, 2006); науковотАУпрактичнiй конференцii тАЮВпровадження досягнень морфологiчноi науки в навчальний процес та його значення для iвропейськоi iнтеграцii медичноi освiтитАЭ (Тернопiль, 2006); Всеукраiнськiй науковотАУпрактичнiй конференцii тАЮСучаснi проблеми морфологiiтАЭ присвяченоi 70тАУрiччю з дня народження Заслуженого дiяча науки i технiки Украiни, д. мед. н., професора М.С. Скрипнiкова (Полтава, 2006); РЖV Нацiональному конгресi анатомiв, гiстологiв, ембрiологiв i топографоанатомiв Украiни (СiмферопольтАУАлушта, 2006); РЖРЖРЖ Мiжнародних Пироговських читаннях (Вiнниця, 2006); науковотАУпрактичнiй конференцii тАЮДосвiд i проблеми застосування сучасних морфологiчних методiв дослiджень органiв i тканин у нормi та при дiагностицi патологiчних процесiвтАЭ (Тернопiль, 2007); VРЖ Мiжнародному конгресi з iнтегративноi антропологii (Вiнниця, 2007); Всеукраiнськiй науковiй конференцii тАЮАктуальнi проблеми сучасноi морфологiiтАЭ (Луганськ, 2008). Апробацiя дисертацiйноi роботи вiдбулася на засiданнi Запорiзького вiддiлення Украiнського товариства АГЕТ, сумiсно з кафедрами медично-бiологiчного профiлю ЗДМУ, ЗМАПО i ЗНУ (протокол №1 вiд 12.05 2008 р.)

Публiкацii. За матерiалами дисертацii опублiковано 35 наукових праць, з яких, 25 тАУ у фахових виданнях, рекомендованих ВАК Украiни (7 статей без спiвавторiв), 7 тАУ у матерiалах конференцiй, отримано 1 декларацiйний патент Украiни на корисну модель i 2 патенти Украiни на корисну модель.

Обсяг i структура дисертацii. Дисертацiя викладена державною мовою на 396 сторiнках, з яких 345 основного тексту, i складаiться iз вступу, 7 роздiлiв, рекомендацiй, щодо наукового i практичного використання здобутих результатiв, висновкiв, списку лiтературних джерел та додаткiв. Список лiтературних джерел мiстить 434 бiблiографiчний опис, з яких 245 викладено кирилицею, 189 тАУ латиною. Робота iлюстрована 69 рисунками, 20 таблицями та 101 фотографiiю.

ОСНОВНИЙ ЗМРЖСТ РОБОТИ

Матерiали та методи дослiдження. ОбтАЩiктами дослiдження стали плаценти породiль i тварин. Враховуючи подвiйне походження плаценти, доцiльно вивчати окремо тАУ материнську i плодову частину плаценти. Беручи до уваги складну будову плаценти i використання великоi кiлькостi термiнiв в лiтературi, при описаннi ii структури дотримувалися Мiжнародноi гiстологiчноi номенклатури (Гент, Бельгiя, 1992).

Дослiдження складалося з двох етапiв. На першому етапi дослiдження будови плаценти i лiмфоiдноi тканини, асоцiйованоi з нею, вивчалися плаценти породiль з фiзiологiчним перебiгом вагiтностi i пiсля змiненоi iмунологiчноi реактивностi материнського i плiдного органiзмiв. Дослiджено 126 доношених плацент породiль. Були сформованi чотири групи дослiдження: перша група тАУ жiнки, якi мали в анамнезi антигенний вплив протягом третього перiоду вагiтностi, що було зафiксовано в картах пологiв, але, згiдно патологоанатомiчному дослiдженню, не мали запального процесу в плацентi та плiдних оболонках. Друга група тАУ група порiвняння тАУ плаценти жiнок з фiзiологiчним перебiгом вагiтностi. Третя група тАУ плаценти жiнок з резустАУнесумiснiстю, без наявностi ознак гемолiтичноi хвороби у плодiв i новонароджених та вiдсутнiстю патологiчного процесу в плацентi. Четверта група тАУ група порiвняння тАУ плаценти жiнок з фiзiологiчним перебiгом вагiтностi i без ознак гемолiтичноi хвороби у плодiв i новонароджених.

Комiсiiю з етичних питань та бiоетики Запорiзького державного медичного унiверситету (протокол № 3 вiд 17.04.2008 р.) встановлено, що проведенi дослiдження вiдповiдають принципам Гельсiнськоi декларацii, прийнятоi Генеральною Асамблеiю Всесвiтньоi медичноi асоцiацii (2000 р.), Конвенцiiю Ради РДвропи про права людини та бiомедицину (1997 р.), вiдповiдним положенням ВООЗ, Мiжнародноi ради медичних, наукових товариств, Мiжнародного кодексу медичноi етики (1983 р.) та законам Украiни.

Другим етапом дослiдження морфогенезу плаценти i ii лiмфоiдноi тканини стали плаценти щурiв. Плацента щурiв за розвитком та будовою подiбна до плаценти людини (дископодiбна, хорiонiчна, гемохорiальна), що дозволяi проводити порiвняльний аналiз iх будови. При дослiдженнi експериментально отриманого матерiалу вивчали плаценти щурiв, отриманих з тАЮБiомодельсервiсутАЭ (м. Киiв) з ветеринарним свiдоцтвом про стан здоровтАЩя тварин для подальшого утримання в умовах вiварiю згiдно рекомендацiй Ю.М. КожемтАЩякiна та iн. (2000). Догляд за тваринами здiйснювали за спецiальними нормами i вимогами, розробленими згiдно етичного кодексу Ради Мiжнародних медичних органiзацiй тАЮМiжнароднi рекомендацii для проведення медикотАУбiологiчних дослiджень iз застосуванням тваринтАЭ. Забiй тварин проводили шляхом декапiтацii пiсля ефiрного наркозу.

ОбтАЩiктом експериментального дослiдження стали 146 плацент щурiв племенi Vistar на 18тАУу, 20тАУу, 22тАУу добу вагiтностi та на час пологiв. На кожен строк дослiдження забирали плаценти двохтАУтрьох приплодiв. Кiлькiсть плодiв i новонароджених в приплодах становила 5тАУ6 тварин. Тварини були подiленi на птАЩять груп. Перша група тАУ iнтактна. Друга експериментальна група представлена тваринами, яких iмунiзували комерцiйним стафiлококовим анатоксином (Институт эпидемиологии и микробиологии им. Н.Ф. Гамалеи, Москва) за методикою В. А. Сiлiна та iн. (1981). Третя група контрольна тАУ плаценти тварин, яким уводили фiзiологiчний розчин замiсть стафiлококового анатоксину. Четверта експериментальна група тАУ плаценти, що отриманi вiд тварин, плодам яких уводили iмуноглобулiн за методикою М.А. Волошина (1981). ПтАЩята група тАУ контрольна по вiдношенню до четвертоi, тваринам замiсть iмуноглобулiну уводили фiзiологiчний розчин.

Дослiдження плацент породiль i тварин починалося з огляду. До морфометричних показникiв вiдносили: масу плацент, ii розмiри, дiаметр i обтАЩiм плацент. Вимiрювалася маса плодiв i новонароджених, iх довжина тiла, обчислювався вiдносний показник: маса плаценти/маса плоду, або новонародженого i, вiдповiдно, тАУ плацентарнотАУплодовий коефiцiiнт. Вимiрювали товщину плодовоi i материнськоi частини.

Для гiстологiчного дослiдження брали шматочки плаценти породiль розмiрами 2х2 см з центральноi зони плаценти, а плаценти тварин забиралися повнiстю. Отриманий матерiал вiд людини фiксували в 10 % розчинi нейтрального формалiну (pH 7,0), при кiмнатнiй температурi протягом 5тАУ6 дiб, або у рiдинi Карнуа. АнатомотАУекспериментальний матерiал фiксували в розчинi Буена, абсолютному спиртi i розчинi Карнуа. Виготовляли 150тАУ200 серiйних зрiзiв, товщиною 5 мкм.

Для оглядовоi мiкроскопii проводили фарбування зрiзiв гематоксилiном i еозином, ШЙКтАУреакцiю з додатковим фарбуванням ядер гематоксилiном Карацi. Пiдраховували абсолютну площу, що припадаi на строму ворсин, цитотАУ i синцитiотрофобласт, синцитiальнi вузли i материнськi лакуни в плацентi людини на 10000 мм2. Проводили гiстометрiю тАУ пiдрахували вiдносну площу, що припадаi на вiдкладання фiбриноiду, материнськi лакуни, плодовi судини i сполучнотканину строму трабекул плаценти щурiв. Для вивчення розподiлу фiбриноiду фiбринового i матриксного типу гiстологiчнi зрiзи фарбували за Маллорi. Для специфiчного виявлення вуглеводного компоненту композитiв фiбриноiду проводили лектингiстохiмiчну реакцiю з набором лектинiв: кори бузини чорноi (SNA), зародкiв пшеницi (WGA), соi (SBA), iкри окуня (PFA), арахiсу (PNA).

Для вивчення особливостей розподiлу колагенiв в плацентарних структурах проводили iмпрегнацiю срiблом за Лейдлоу. Лектингiстохiмiчним методом дослiджували розподiл колагенiв III, V i VI типiв з використанням комерцiйного набору тАЮЛектинтесттАЭ (м. Львiв). Для iмуногiстохiмiчного дослiдження колагену РЖV типу (n=40) використовували первиннi антитiла (DAKO) i систему вiзуалiзацii LSAB (Labelled Streptavidin-Biotin).

Для дослiдження вiдкладень антирезусних iмунних комплексiв на поверхнi ворсин цитотрофобласту застосовували лектингiстохiмiчний метод, з використанням лектину еритроаглютинину. Площу вiдкладень антирезусних комплексiв вираховували на площу 10000 мкм2. Кiлькiсну оцiнку результатiв лектингiстохiмiчноi реакцii проводили методом комптАЩютерноi морфометрii та мiкроденситометрii за допомогою лiцензiйноi копii комптАЩютерноi програми тАЮВiдеотест тАУ Размер 5.0тАЭ (ООО Видеотест, Россия).

Для вивчення дендритних клiтин лiмфоiдноi тканини, асоцiйованоi з плацентою, шматочки плаценти фiксували у випарах рiдкого азоту. Виготовляли крiостатнi зрiзи товщиною 10 мкм, виявляли дендритнi клiтини за допомогою реакцii на АТФтАУазу (за методом ВахштейнатАУМейзеля). Одночасно, дендритнi клiтини виявляли за допомогою лектинiв сочевицi (LCA) i конконовалiну А (Con A).

Для кiлькiсного i якiсного вивчення лiмфоцитiв плаценти, використовуючи морфометричну сiтку Глаголiва в модифiкацii С.Б. Стефанова, пiдраховували загальну кiлькiсть лiмфоцитiв в децидуальнiй пластинцi матки i в стромi ворсин хорiальноi частини плаценти на умовну одиницю площi 10000 мкм2 при iмерсiйному збiльшенi мiкроскопа (об. 100, ок.10). Для виявлення цитотоксичних лiмфоцитiв використовували альцiанове забарвлення при критичнiй концентрацii електролiта MgCl2 0,6М. Для вивчення розподiлу плазматичних клiтин проводили фарбування за Браше. Для виявлення лiмфоцитiв, якi фенотипiчно розрiзняються за вуглеводними залишками, проводили дослiдження iз застосуванням лектинiв арахiсу (PNA), соi (SBA) та слимака (HPA).

Для дослiдження популяцii цитотоксичних лiмфоцитiв в плацентi аналiзували рiвень експресii маркера СD8+ на лiмфоцитах (n=50); популяцii В1тАУлiмфоцитiв тАУ маркер СD5+ (n=75) в iмуногiстохiмiчних реакцiях з моноклональними антитiлами виробника DakoCytomation (Denmark тАУ USA).

Мiкрофотографування дослiджуваних обтАЩiктiв виконано на вiдеосистемi тАЮAksiolapтАЭ (тАЬCarle CeisтАЭ, Нiмеччина).

Облiк морфологiчних ознак проводили методом морфологiчного урахування структур за С.Б. Стефановим. Статистичну обробку отриманих числових результатiв проводили методами варiацiйноi статистики. Для перевiрки наявностi звтАЩязку мiж перемiнними, якi були отриманi, застосували кореляцiйний аналiз (коефiцiiнт кореляцii Пiрсона). Достовiрнiсть рiзницi мiж групами оцiнювали за методом СтьюдентатАУФишера для порогу вiрогiдностi результатiв не менше 95%, що i загальноприйнятою в бiологiчних i медичних розрахунках (р<0,05).

Результати дослiдження та iх аналiз. При дослiдженi морфотАУфункцiональних змiн в системi "матитАУплацентатАУплiд", внаслiдок антигенноi стимуляцii протягом третього перiоду вагiтностi i при iзоiмуннiй несумiсностi по резус фактору, встановлено, що вони залежать вiд реактивностi iмунноi системи материнського i плiдного органiзмiв.

Плаценти групи жiнок, якi мали антигенний вплив протягом третього перiоду вагiтностi i резустАУнесумiснiсть, частiше, нiж у контролi, мали неправильну форму. У породiль з антигенним впливом виявлялось зростання середньоi маси плацент 506,1В±11,58 г, в групi порiвняння тАУ 486,0В±16,41 г i збiльшення товщини плодовоi частини плаценти до 16,50В±1,00 мм; при резустАУнесумiсностi вiдбувалося збiльшення ii площi 349,5В±1,66 мм2, в групi порiвняння 331,98В±14,71 мм2 i потовщення материнськоi частини плаценти до 14,50В±1,10 мм. В першiй групi спостереження, пiсля антигенного впливу на органiзм вагiтноi, вiдбувалося зменшення площини лакун до 445,72В±45,58 мм2, в другiй групi порiвняння цей показник становив 524,82В±9,68 мм2.

Материнськi поверхнi плацент жiнок з резустАУнесумiснiстю часто мали неправильну форма. Товщина, розмiри i розташування часточок вiдрiзнялися значною варiабельнiстю.

При порiвняннi гiстологiчних особливостей базальноi пластинки першоi групи i другоi групи спостереження вiдзначено, що бiльшiсть плацент жiнок (95 %) пiсля антигенного тиску протягом третього перiоду вагiтностi мають осередковi скупчення лiмфоцитотАУмакрофагальних клiтин. В групi порiвняння вони також i, але розташовуються дифузно, навколо якiрних ворсин. Основна вiдпадна оболонка плацент третьоi групи спостереження (резустАУнесумiснiсть) рiвномiрно кровонаповнена i мiстить велику кiлькiсть фiбриноiду.

В плацентi жiнок з антигенною дiiю протягом третього перiоду в товщi хорiоничноi пластинки доволi часто виявляються осередки лейкоцитотАУлiмфоцитарних iнфiльтратiв (75 %, проти 40 % у контролi). Шар Лангханса хорiонiчноi пластинки i потовщеним (у 80 % випадкiв, проти 45 % у групi порiвняння). При iзоiмуннiй несумiсностi по резустАУфактору вiн також представлений товстим шаром фiбриноiда i хорiонiчна пластинка завжди маi нерiвномiрну товщину.

Проявом компенсаторнотАУпристосувальних механiзмiв в плацентi, на тлi дii антигенiв на органiзм вагiтноi i зростання кiлькостi лiмфоцитiв в нiй, i змiна форми ворсин. Вони мають вираженi вигини контурiв, якi включають численнi опуклостi та iнвагiнацii, що надаi таким ворсинам виду неправильноi, зiмтАЩятоi форми. Одночасно такi ворсини i багатими на лiмфоцити малого дiаметру, особливо в прошарку синцитiя.

Абсолютна площа, яка припадаi на синцитiотАУ i цитотрофобласт в першiй групi жiнок (антигенний тиск на вагiтну протягом останнього триместру вагiтностi), становить 343,06,В±67,68 мм2 абсолютноi площi, в другiй групi порiвняння тАУ 358,32В±26,37 мм2. Абсолютна площа, що припадаi на синцитiальнi вузли в третiй групi (резустАУнесумiснiсть), становить 152,59В±16,27 мм2, в контролi (четверта група) тАУ 174,19В±15,29 мм2.

Площа нашарувань антирезусних iмунних комплексiв в плацентах при резустАУнесумiсностi становить 240,76В±23,09 мкм2. В плацентах групи порiвняння тАУ 182,62В±23,56 мкм2. При порiвняннi щiльностi таких нашарувань в одиницях яскравостi, в третiй групi цей показник становить тАУ 308,55В±45,09 одиниць, а в контролi тАУ 152,34В±34,00 одиниць.

Останнiм часом особлива увага морфологiв, ембрiологiв, клiнiцистiв придiляiться процесу колагенезу в плацентi (Ситнiкова В.О., 2004). При дослiдженi накопичення колагенових волокон, пофарбованих за Маллорi, встановлено, що в плацентах з антигенним впливом, в бiльшостi випадках, волокна розрихленi, розпушенi i потовщенi.

У плацентах жiнок з фiзiологiчним перебiгом вагiтностi i без резус-несумiсностi колагеновi волокна при виявленнi iх iмпрегнацiiю азотнокислим срiблом за Лейдлоу мають вигляд лiнiйних, довгих, звивистих волокон свiтлотАУкоричневого кольору, товщиною до 5 мкм. Волокна свiтлотАУкоричневого кольору iдентифiкуються як колаген РЖ типу. В стромi стовбурових ворсин вони щiльно прилягають одне до одного, утворюючи пучки.

При дослiдженнi плацент породiлей з вiрогiдним антигенним впливом, встановлено, що в стромi ворсин зростаi експресiя колагену I типу (++), порiвняно з плацентами жiнок другоi групи (+). Спостерiгаiться огрубiння цих волокон, щiльнiсть iх зростаi, окремi волокна майже не розрiзняються. Нерiвномiрне потовщення i огрубiння волокон колагену I типу також спостерiгаiться в децидуальнiй пластинцi.

При дослiдженнi розподiлу колагену III типу за Лейдлоу в плацентах з фiзiологiчним перебiгом вагiтностi, його волокна i тонкими i нiжними, порiвняно з волокнами колагену I типу. Вони злегка звивистi, чорного кольору, товщиною до 1 мкм, радiально розташованi в товщi стiнок судин стовбурових ворсин. В децидуальнiй пластинцi вони локалiзуються навколо судин i утворюють дрiбнопетельний вiзерунок.

У жiнок першоi групи тАУ з обтяжливим дiагнозом, експресiя колагену III типу в плацентi переважаi (++), порiвняно з плацентами жiнок контрольноi групи (+). Волокна, частiше, нiж в нормi, потовщенi; спостерiгаiться iх фрагментацiя, розщеплення та огрубiння. В децидуальнiй пластинцi волокна чорного кольору зберiгають петельний малюнок в стiнках судин. Отриманi данi спiвпадають з клiнiчними даним iнших авторiв (Назаренко Л.Г., Неiлова О.В., 2006; Задорожна Т.Д., Жук В.Ю., 2007).

При дослiдженнi колагену III типу лектингiстохiмiчним методом встановлено, що топографiя волокон спiвпадаi з локалiзацiiю волокон чорного кольору пiсля iмпрегнацii срiблом. Оскiльки приiднання лектину окуня пiсля гiдролiзу вiдбуваiться до рецепторiвтАУлiгандiв, розташованих на глiкопротеiновiй оболонцi колагену III типу, волокна мають бiльш потовщений, огрубiлий вигляд, нiж пiсля iмпрегнацii срiблом, i завтовшки 3тАУ5 мкм. Збiльшення накопичення, нiж в нормi, колагену III типу прослiджуiться в плацентах жiнок першоi i третьоi груп (++, +++, вiдповiдно). PFA+тАУволокна колагену III типу мають товщину до 7 мкм. Найчастiше вони фрагментованi й мають розщеплений характер.

При вивченнi розподiлу колагену IV типу, iмуногiстохiмiчним методом при фiзiологiчно перебiгаючiй вагiтностi встановлено, що iнтенсивне накопичення колагену визначаiться в базальнiй мембранi судин ворсинчастого трофобласту (+++), базальнiй мембранi епiтелiю синцитiотрофобласту (+++), у складi мiжворсинчатого фiбриноiду та стромi ворсин, особливо стовбурових. В структурi базальноi мембрани судин хорiону колаген IV типу нашаровуiться у виглядi суцiльноi смужки, товщиною 1,5тАУ2 мкм. В товщi базальноi мембрани синцитiотрофобласту утворюi суцiльну смугу, товщиною 2-3 мкм, яка маi нерiвний, розшарований контур.

У складi мiжворсинчастого фiбриноiду, який нашаровуiться на поверхнi ворсин, колаген IV типу маi вигляд аморфних мас. Особливо iнтенсивне вiдкладання колагену IV типу у складi фiбриноiду вiдбуваiться на поверхнi синцитiокапiлярних мембран.

У плацентах першоi групи (iнфекцiйний процес у жiнок протягом третього перiоду вагiтностi) в структурi мембран синцитiотрофобласту колаген IV типу виявляiться у виглядi грубих, розволокнених смужечок, порiвняно з другою групою плацент. В мiсцях синцитiальних вузлiв колаген IV типу вiдсутнiй в структурi базальних мембран. У складi фiбриноiду ворсинчастого хорiону i основноi вiдпадноi оболонки iнтенсивнiсть накопичення колагену IV типу вища, порiвняно з контрольною другою групою (+++).

У разi вивчення розподiлу колагену V типу лектингiстохiмiчним методом, встановлено, що топографiя тоненьких (до 1 мкм завтовшки), звивистих, довгих, свiтлотАУкоричневих SBA+тАУволокон спiвпадаi з локалiзацiiю волокон коричневого кольору пiсля iмпрегнацii срiблом. В сполучнотканиннiй стромi стовбурових ворсин вони локалiзуються навколо стiнок судин, або вiльно, неупорядковано розташовуються в сполучнiй тканинi. В промiжних ворсинах вони ще тоншi, звивистi i iх можна пiдраховувати (8тАУ10 волоконець). В термiнальних ворсинах iх або не видно, або вони ледь контуруються. В децидуальнiй пластинцi майже не вiзуалiзуються SBA+тАУволокна, але вони добре iдентифiкуються в стромi якiрних ворсин. В плацентах жiнок пiсля перенесеного гострого респiраторного захворювання протягом третього перiоду вагiтностi iнтенсивнiсть експресii колагену V типу дещо вища.

При виявленнi розподiлу колагену VI типу лектингiстохiмiчним методом у плацентах з фiзiологiчним перебiгом вагiтностi встановлено, що LCA+тАУволокнистi структури зустрiчаються в сполучнiй тканинi ворсин i мають вигляд коричневих уривчастих смужечок. В децидуальнiй пластинцi вони мають павутиноподiбний вигляд. При резустАУнесумiсностi колагеновi LCA+тАУволокна VI типу мають темнiший колiр (коричневий) на поверхнi синцитiокапiлярних мембран (+++), порiвняно з контрольною групою (+).

У породiлей з антигенним впливом протягом третього перiоду вагiтностi i резус-несумiснiстю спостерiгаiться надлишковий, порiвняно з нормою, синтез колагенiв I, III, V i VI типiв у плацентарних структурах, що сприяi прискореному старiнню плаценти. Посилення фiбрилоутворення в плацентi вiдбуваiться на фонi зростання кiлькостi лiмфоцитiв в плодовiй i материнськiй частинах плаценти.

Пiдтвердженням ролi лiмфоiдноi тканини в процесi морфогенезу плаценти i закономiрнiсть змiни морфологii плацент на тлi зростання лiмфоцитiв в плацентi протягом третього перiоду вагiтностi у тварин. В лабiринтнiй частинi плаценти

Вместе с этим смотрят:

РЖсторiя виникнення та розвитку масажу

Аборты

Аденовирусная инфекция

Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть

Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв