Закономiрностi формування, фактори ризику й заходи щодо профiлактики травматизму пiдлiткiв в умовах урбанiзованого регiону

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАРЗНИ

ДОНЕЦЬКИЙ нацiональний МЕДИЧНИЙ

УНРЖВЕРСИТЕТ РЖМ. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛРЖДНИЙ РЖНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГРЖРЗ ТА ОРТОПЕДРЖРЗ

АГАРКОВ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 614.8-053.2(477.60)

ЗАКОНОМРЖРНОСТРЖ ФОРМУВАННЯ, ФАКТОРИ РИЗИКУ Й ЗАХОДИ щодо ПРОФРЖЛАКТИКИ ТРАВМАТИЗМУ ПРЖДЛРЖТКРЖВ В УМОВАХ УРБАНРЖЗОВАНОГО РЕГРЖОНУ

14.01.21 тАУ травматологiя та ортопедiя

Автореферат дисертацiя на здобуття

наукового ступеня кандидата медичних наук

Донецьк тАУ 2008

Дисертацiiю i рукопис.

Робота виконана в Науково-дослiдному iнститутi травматологii та ортопедii Донецького нацiонального медичного унiверситету iм. М.Горького.

Науковий керiвник: доктор медичних наук, професор

Климовицький Володимир Гарiйович, Донецький нацiональний медичний унiверситет iм. М.Горького, директор Науково-дослiдного iнституту травматологii та ортопедii, завiдувач кафедри травматологii, ортопедii та вiйськово-польовоi хiрургii ФРЖПО.

Офiцiйнi опоненти: доктор медичних наук, професор

Калашнiков Андрiй Валерiйович, РЖнституту травматологii та ортопедii АМН Украiни, керiвник науково-органiзацiйного вiддiлу.

доктор медичних наук, професор

Гур'iв Сергiй Омелянович, Украiнський НРЖЩ екстреноi медичноi допомоги та медицини катастроф МОЗ Украiни, заступник генерального директора з науковоi роботи.

Захист вiдбудеться Вл20В» червня 2008 р. о 11 годинi на засiданнi спецiалiзованоi вченоi ради Д 11.600.04 в аудиторii Науково-дослiдного iнституту травматологii та ортопедii Донецького нацiонального медичного унiверситету iм. М. Горького МОЗ Украiни (83048, м. Донецьк, вул. Артема, 106)

З дисертацiiю можна ознайомитись у бiблiотецi Донецького нацiонального медичного унiверситету iм. М. Горького МОЗ Украiни (83003, м. Донецьк, проспект РЖллiча, 16)

Автореферат розiсланий Вл17В» травня 2008 р.

Вчений секретар

спецiалiзованоi вченоi ради,

доцент А.М. Колеснiков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть проблеми. Здоров'я дитячого й пiдлiткового населення визначаi майбутнi держави, подальший економiчний, духовний, культурний i науковий рiвень розвитку суспiльства.

За рiвнем розповсюдження серед населення свiту, травматизм належить до масових страждань. Травматизм як причина смертностi посiдаi в передових краiнах 4-е мiсце й перше мiсце серед причин втрати робочих днiв. При цьому, нещаснi випадки i основною причиною смертi осiб вiд 1 до 35-40 рокiв. Хворi iз травмами дають бiльше 8% випадкiв iнвалiдностi й посiдають зазвичай 4-е мiсце в структурi причин iнвалiдностi [Evans R.W., Evans R.I., Carvajal S., 1996; Дворкин А.М., 1968; Выголова О.В., Корольова Л.В., 1995; Шапиро К.И., Мистиславская И.А., 1995; Андреев О.М., Тяжелков А.П., Воловик В.Е., 1996].

Географiя травматизму зумовлюiться рiвнем iндустрiалiзацii й урбанiзацii краiн i регiонiв. Чим iнтенсивнiшi цi процеси, тим вище травматизм серед усiх вiкових груп населення. При цьому, iснують соцiальнi, економiчнi, виробничi, психологiчнi, екологiчнi фактори травматизму.

Особливо схильним до травматизму i дитяче населення. Травматизм серед цього контингенту населення скла- даi бiльше 22% всiii сукупностi нещасних випадкiв. При цьому найбiльша кiлькiсть ушкоджень вiдзначаiться у вiковiй групi 8-14 рокiв з активною тенденцiiю зростання у вiцi 15-20 рокiв [Jensen O.C., 2000; Тимонов В.Д., 1972; Анджелян Б.О., 1995; Елистратов С.М., 1996; Зильберт А.А., 1994].

В Украiнi на тлi несприятливоi демографiчноi ситуацii зберiгаються високi рiвнi захворюваностi пiдростаючого поколiння. Серед рiзних видiв патологii молодого поколiння зростаi травматизм. Травматизм особливо збiльшуiться серед такоi перехiдноi вiковоi групи як пiдлiтки. Травми виступають однiiю з провiдних причин iнвалiдностi й смертностi пiдлiткiв. Дуже часто травматизм пiдлiткiв набуваi рис епiдемii. РЖснують вираженi регiональнi особливостi травматизму пiдлiткiв Украiни. Особливо високi показники травматизму пiдлiткiв характернi для промислових регiонiв, таких як Донбас [Scand J., 1997; Wegman D.H., 1999; Хрущев С.В., 1977; Скворцов С.А., 1987; Климовицкий В. Г., 1993]. Все це зумовлюi мету й завдання даноi роботи.

Мета дослiдження тАУ встановлення закономiрностей формування, ключових факторiв ризику й розробка технологii пiслятравматичноi реабiлiтацii та заходiв профiлактики рiзних видiв травматизму серед пiдлiткiв в умовах урбанiзованого регiону.

Задачi дослiдження:

1. Вивчення екологiчного й соцiального середовища проживання пiдлiткiв в умовах Донбасу.

2. Вивчення способу життя пiдлiткiв.

3. Вивчення динамiки, рiвня й структури рiзних видiв травматизму пiдлiткiв.

4. Порiвняльне вивчення травматизму серед рiзних вiкових контингентiв населення.

5. Вивчення факторiв ризику рiзних видiв травматизму пiдлiткiв.

6. Вивчення кореляцiйноi й лiнiйноi залежностi рiзних видiв травматизму пiдлiткiв вiд факторiв ризику рiзноi природи.

7. Розробка оцiнних шкал рiвня рiзних видiв травматизму.

8. Розробка ранговоi класифiкацii факторiв ризику рiзних видiв травматизму.

9. ОбТСрунтування принципiв i системи заходiв профiлактики рiзних видiв травматизму.

10. Розробка оздоровчоi та пiслятравматичноi технологii реабiлiтацii пiдлiткiв.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiйна робота виконана вiдповiдно до планiв НДР Донецького нацiонального медичного унiверситету iм. М. Горького й НДРЖ травматологii та ортопедii ВлВивчення закономiрностей формування здоров'я дитячого й пiдлiткового населення залежно вiд факторiв ризику рiзноi природи й розробка принципiв i заходiв щодо його охорони в умовах ДонбасуВ» (№ держреiстрацii 0195V00641) та ВлКлiнiко-епiдемiологiчнi, соцiально-психологiчнi закономiрностi формування основних видiв травматизмуi обгрунтування органiзацiйних методiв, принципiв функцiонування травматологiчноi служби в умовах iндустрiального i урбанiзовоного регiонуВ» (№ держреiстрацii 0105V8714), де дисертант був виконавцем роздiлу.

Об'iкт дослiдження: мiськi й сiльськi пiдлiтки, що постiйно проживають у Донецькiй областi у вiцi 15-17 рокiв.

Предмет дослiдження: травматизм пiдлiткiв i фактори ризику, що його формують.

Методи дослiдження: клiнiчнi, фiзiологiчнi, бiохiмiчнi, соцiологiчнi, психологiчнi, гiгiiнiчнi, валеологiчнi, статистичнi.

Наукова новизна отриманих результатiв:

Уперше встановленi загальнi закономiрностi динамiки, рiвня й структури травматизму на основi довгострокового суцiльного вивчення: хвильовий характер, наявнiсть сталих максимумiв i мiнiмумiв динамiки, подiл травматизму на 5 статистично вiрогiдних рiвнiв (низький, середнiй, вище за середнiй, високий, дуже високий), залежнiсть динамiки, рiвня й структури травматизму вiд екологiчних i соцiальних факторiв, психологiчноi напруги в суспiльствi, психо-типологiчних особливостей i загального рiвня здоров'я пiдлiткiв, стiйкi ранговi рiвнi в структурi й провiдна роль у формуваннi рiвня травматизму побутових i вуличних травм.

Уперше проведена рангова класифiкацiя ступеня травмонебезпечностi факторiв ризику побутового, спортивного й вуличного травматизму пiдлiткiв.

Уперше встановлений результативний спектр ключових факторiв ризику побутового й вуличного травматизму пiдлiткiв, що визначають його рiст в умовах урбанiзованого регiону.

Уточнено, розширено й прокласифiковано за ступенем травмонебезпечностi й результативностi перелiк факторiв ризику спортивного травматизму пiдлiткiв.

Уперше встановленi критерiальнi величини частоти виникнення рiзних видiв травматизму серед пiдлiткiв, розробленi кiлькiснi i якiснi його стандарти.

Установлена iнгiбiторна роль екологiчних ксенобiотикiв у регенеративних процесах кiстково-м'язовоi системи.

ОбТСрунтовано комп'ютеризованi клiнiко-статистичнi критерii важкостi й клiнiчноi динамiки черепно-мозкових травм.

Створено комп'ютерну програму системного вивчення черепно-мозкового травматизму.

Уперше сформульованi принципи профiлактики травматизму пiдлiткiв в умовах урбанiзованого регiону.

Практична значущiсть отриманих результатiв. Створено комп'ютерну програму вивчення травматизму "Комп'ютеризовану програму клiнiко-статистичного дослiдження черепно-мозковоi травми" (Методичнi рекомендацii. Донецьк. 2000 р.)

Розроблено кiлькiснi оцiннi шкали травматизму пiдлiткiв, створено перелiк факторiв ризику побутового, вуличного й спортивного травматизму, розроблено багатофункцiональну технологiю вiдновлювального лiкування та реабiлiтацii, та програму профiлактики травматизму пiдлiткiв в умовах урбанiзованого регiону.

Розробленi принципи i методика клiнiко-епiдемiологiчних дослiджень захворювань та травм на прикладi вивчення черепно-мозковоi травми упровадженi у клiничну практику у Донецькоi мiськоi лiкарнi №2 ВлЕнергетiкВ»(Акт впровадження вiд 11.03.2005р.), у Донецькому обласному клiничному терiторiальному медичному об‛iднаннi (Акт впровадження вiд 15.03.2005р.),на кафедрi нейрохiрургii Донецького Нацiонального медичного унiверсiтету iм. М. Горького (Акт впровадження вiд 25.03.2005р.), розроблена програма профiлактики спортивного та вуличного травматизму пiдлiткiв упровадженi у Донецькiй обласнiй санiтарно-епiдемiологiчнiй станцii, вiддiл гiгiiни дiтей та пiдлiткi(Акт впровадження вiд 09.02.2007р.)

Особистий внесок здобувача. Разом iз науковим керiвником, професором, доктором медичних наук Климовицьким В.Г. розроблено мету та завдання дослiдження, обговоренi висновки. Здобувач провiв самостiйно клiнiчнi дослiдження щодо тяжкостi, локалiзацii й виходiв травм; бiохiмiчнi дослiдження з визначення металiв у бiологiчних середовищах органiзму пiдлiткiв; соцiологiчнi, валеологiчнi й психофiзiологiчнi дослiдження; статистичний аналiз травматизму мiських i сiльських пiдлiткiв; статистичну обробку й аналiз архiвних даних екологiчного й соцiального середовища; проаналiзував i прокласифiкував фактори ризику побутового, спортивного, виробничого, шкiльного, вуличного й транспортного травматизму; брав участь в розробцi комп'ютерноi програми клiнiко-статистичного дослiдження травми та технологii реабiлiтацii, сформулював принципи й розробив програму профiлактики травматизму й оцiнив ефективнiсть ii складових; провiв статистичну обробку отриманих результатiв. У дисертацii не використанi iдеi або розробки, якi належать спiвавторам опублiкованих робiт.

Апробацiя результатiв дослiджень. Матерiали дисертацii доповiдалися на Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцii ВлБiзнес, екологiя й здоров'яВ» (Донецьк, 2001 р.); науково-практичнiй конференцii студентiв i молодих вчених ВлАктуальнi проблеми клiнiчноi, експериментальноi й профiлактичноi медициниВ», присвяченiй 70-рiччю Донецького державного медичного унiверситету iм. М. Горького; Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцii ВлЗахворювання й порушення суглобiв у дiтейВ» (Донецьк, 2005 р.), XIV зтАЩiздi травматологiв ортопедiв Украiни (Одеса, 2006 р.)

Публiкацii. Результати дисертацii опублiкованi в 1 монографii, 7 статтях (наукових виданнях, включених до перелiку ВАКу Украiни), 2 тезах (доповiдi на конференцiях), 1 методичних рекомендацiях.

Структура й обсяг дисертацii. Дисертацiя складаiться iз вступу, 6 роздiлiв власних дослiджень, аналiзу та узагальнення результатiв власного дослiдження, висновкiв, списку лiтератури й додатка, викладених на 135 сторiнках машинописного тексту, мiстить 51 таблицю й 3 рисунки. Перелiк лiтератури включаi 57 украiнсько- та росiйськомовних, 29 iноземномовних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМРЖСТ РОБОТИ

Матерiал i обсяг дослiджень. Травматизм пiдлiткiв вивчався в 26 мiстах i 18 сiльських районах Донецькоi областi за останнi 15 рокiв. Основнi матерiали отриманi за останнi 8-10 рокiв. Джерелами iнформацii про травматизм i фактори, що його визначають, слугували результати медичних оглядiв (420 осiб), статистичнi звiти ЦРЛ, ЦМЛ, зведенi статистичнi матерiали санепiдслужби, Донецького медичного статистичного центру, соцiологiчнi опитування й iнтерв'ю старших школярiв, учнiв ПТУ й технiкумiв, хворих пiдлiткiв травматологiчних вiддiлень, мiських лiкарень i обласноi травматологiчноi лiкарнi (м. Донецьк). Усього статистичною обробкою охоплено близько 70000 випадкiв травм. Соцiологiчним дослiдженням охоплено 450 пiдлiткiв. Виходи травм оцiнювалися за даними клiнiчних спостережень, медичних оглядiв i архiвних матерiалiв Донецькоi обласноi травматологiчноi лiкарнi (252 одиницi).

Тип особи вивчався за допомогою методики Айзенка, за якою встановлювалися екстраверти (емоцiйний тип) й iнтроверти (пасивний тип). Рiвень психологiчноi тривожностi пiдлiткiв вивчався за методикою Спiлберга. Цими дослiдженнями охопленi 391 особа. Особливостi побутового, спортивного й вуличного травматизму, а також фактори його ризику, вивчалися за даними iнтерв'ю вчителiв фiзкультури, дитячих спортивних тренерiв i батькiв, актiв санiтарних обстежень мiсць занять фiзкультурою, дитячих дворових майданчикiв, об'iктiв вуличноi iнфраструктури, мiсць навчальноi й виробничоi дiяльностi пiдлiткiв, за судово-медичними актами, статистичних даних обласних, районних i мiських установ iз зайнятостi населення. Опитано 150 осiб i проаналiзовано 80 одиниць архiвних документiв.

Рiвень здоров'я пiдлiткiв визначався за трьома загальноприйнятими групами здоров'я: I-а, II-а, III-я.

Нагромадження металiв (свинець, цинк, мiдь) в органiзмi визначалося спектрометричними способами у волоссi та сечi. Обстежено 110 пiдлiткiв.

Для вивчення впливу фiзико-хiмiчного стану ран при травмах на швидкiсть процесiв загоiння визначалася рн реакцiя й спiввiдношення калiю й кальцiю в раньовiй рiдинi (вивчено 19 випадкiв).

Екологiчне середовище проживання пiдлiткового населення оцiнювалося за архiвним даними Донецькоi санiтарно-епiдемiологiчноi служби й гiдрометеослужби з характеристикою показникiв забруднення повiтря, ТСрунту й води.

Соцiальнi умови життя визначалися за архiвними матерiалами Донецькоi обласноi статистичноi служби з розрахунком середньодушового доходу на 1 мешканця за рiк, а також питомоi ваги мешканцiв з декiлькома джерелами доходу й iз прожитковим рiвнем, нижчим за мiнiмальний.

Фактори ризику травматизму оцiнювалися й iдентифiкувалися на основi порiвняльного й кореляцiйного аналiзу з розрахунком коефiцiiнта вiдносного ризику й лiнiйноi кореляцii. Ступiнь значимостi й рангове мiсце факторiв ризику травматизму визначалися за величиною коефiцiiнту кореляцii, силою й спрямованiстю зв'язку вiдповiдно з загальноприйнятою в медичнiй статистицi оцiнною шкалою. Статистичний аналiз результатiв дослiджень травматизму проводився на основi правил варiацiйноi статистики з розрахунком вiдносних, середнiх величин, iхнiх помилок i коефiцiiнта вiрогiдностi розходжень Стьюдента, коефiцiiнтiв кореляцii й вiдносного ризику з використанням комптАЩютерних технологiй за пакетом прикладних програм статистичного дослiдження (Statistics for Windows 6,0; Excel 2003 SP2).

Результати дослiджень i iхнi обговорення. Екологiчне середовище життiдiяльностi пiдлiткiв в умовах урбанiзованого Донбасу вiдрiзняються вираженими техногенними характеристиками. Повiтряне середовище мiстить широкий спектр шкiдливих хiмiчних речовин представлених насамперед оксидами вуглецю, залiза, фосфору, сiрки й азоту, важкими металами (цинк, ртуть, свинець, марганець), неорганiчними кислотами, а також фенолом, амiаком i фторидами. Бiльшiсть iз цих речовин (близько 80%) за середнiми багаторiчними концентрацiями перевищують допустимi рiвнi в 1,5-3,0 рази. При цьому сумарна концентрацiя шкiдливих хiмiчних речовин у повiтряному середовищi становить 4,3-21,5 мг/м³, а комплексний показник забруднення дорiвнюi 2,6-15,0, що iстотно вище припустимих рiвнiв. Питна вода характеризуiться пiдвищеною й високою жорсткiстю, наявнiстю пiдвищених концентрацiй хлоридiв, сульфатiв, амiаку, нiтратiв, залiза, фтору, кальцiю й магнiю, якi часто перевищують ГДК. Питома вага аналiзiв води з перевищенням ГДК коливаiться вiд 1,1В±0,1% до 30,8В±3,1% i становить в середньому 9,8В±1,2% проб, а в сiльськiй мiсцевостi - 24,8%.

ТРрунт населених мiсць мiстить широкий спектр хiмiчних елементiв (близько 15 речовин) промислового походження в концентрацiях, що перевищують гранично-допустимi концентрацii.

Соцiальне середовище проживання пiдлiткiв характеризуiться переважно депресивним станом з великою кiлькiстю факторiв ризику травматизму соцiально-економiчного й соцiально-психологiчного характеру, активною трансформацiiю умов i способу життя у бiк травмонебезпечних форм дiяльностi й ростом на популяцiйному рiвнi психологiчноi тривожностi пiдлiткiв, особливо в малих мiстах.

Травматизм пiдлiткiв маi хвильову динамiку. При цьому вiдстань мiж мiнiмальними рiвнями травматизму становить 4-6 рокiв, а пiковими - 8-10 рокiв. Темпи пiдйому й спаду травматизму дорiвнюють 6,1-9,5% випадкiв/рiк при зростаннi, i 5,7-9,0% випадкiв/рiк тАУ при зниженнi.

У першiй половинi 90-х рокiв темпи падiння травматизму були бiльш вираженi серед сiльських пiдлiткiв (-9,0% випадкiв проти -5,7% випадкiв/рiк серед мiських), а темпи падiння в другiй половинi 90-х рокiв були вище серед мiських (-9,5% випадкiв проти -6,1% випадкiв/рiк серед сiльських). Таке розходження темпiв росту й спаду травматизму мiж соцiальними групами пiдлiткiв сформувало дисинхронiзм хронодинамiки, що призвело в серединi 90-х рокiв до явища перехрещення динамiчних кривих травматизму серед мiських i сiльських пiдлiткiв i закрiпило бiльш високi його рiвнi серед мiських пiдлiткiв. Протягом 90-х рокiв виробничий, вуличний i шляхово-транспортний травматизм знижувалися, а спортивний i побутовий тАУ активно пiдвищувалися. Динамiка виробничого травматизму носила виражений регресивний характер протягом 10 рокiв, що привело до його зниження за цей перiод в 2,3 рази. При цьому бiльш сильне падiння травматизму вiдбулося серед сiльських пiдлiткiв (в 4,1 рази). Однак, з початку 2000-ого року пiшов пiдйом цього виду травматизму серед пiдлiткiв. Такий тип хронодинамiки даного виду травматизму визначений, насамперед, рiзким зменшенням кiлькостi пiдлiткiв, зайнятих у промисловому й сiльськогосподарському виробництвi в 90-х роках i поступовому збiльшеннi iх з початком 2000-х рокiв.

Динамiка вуличного й шляхово-транспортного травматизму маi схильнiсть до дисинхронних, але однотипних хвилеподiбних змiн: глибоке одночасне падiння до середини 90-х рокiв, з активним пiдйомом у другiй половинi цього десятилiття й повторний спад з початком 2000-х рокiв, але бiльш раннiй з боку вуличного травматизму.

Спортивний травматизм перебував на стабiльно зниженому рiвнi до середини 90-х рокiв, а у другiй iхнiй половинi почався активний його пiдйом iз середнiм темпом 24,0% випадкiв на рiк, особливо серед сiльських пiдлiткiв.

Для побутового травматизму властива прогресивна динамiка його пiдвищення протягом 90-х рокiв iз середнiм темпом 7,8% випадкiв на рiк, переважно за рахунок мiських пiдлiткiв, де вiн зростав iз темпом 9,6% випадкiв на рiк на фонi падiння серед сiльських пiдлiткiв, де вiн став активно пiднiматися тiльки в другiй половинi 90-х рокiв. З початком 2000-х рокiв почалося повiльне зниження побутового травматизму як серед мiських, так i сiльських пiдлiткiв.

Для кожного виду травматизму характернi стандартнi величини, що визначають його рiвнi. Так, побутовий травматизм спостерiгаiться в межах 459,9В±10,5 випадкiв, вуличний тАУ 49,9В±6,2 випадкiв, спортивний тАУ 13,9В±5,0 випадкiв, виробничий тАУ 15,83В±4,2 випадкiв, а дорожньо-транспортний тАУ 7,9В±3,0 випадкiв на 10000 пiдлiткiв.

Рiвнi побутового, вуличного й спортивного травматизму вищi серед мiських пiдлiткiв, а виробничого й дорожньо-транспортного тАУ серед сiльських, що визначаiться соцiальними й соцiально-психологiчними особливостями життiдiяльностi пiдлiткiв.

У ранговiй структурi травматизму пiдлiткiв перше мiсце iз гранично високою питомою вагою (84,0%) належить побутовому, друге тАУ вуличному (9,1%), третi тАУ виробничому (2,9%), четверте тАУ спортивному (2,5%), а п'яте тАУ дорожньо-транспортному травматизму. В основi сучасного пiдлiткового травматизму в умовах урбанiзованого регiону лежать побутовi травми, питома вага яких в 9,2 рази бiльша, нiж вуличних, в 29-34 рази бiльша виробничих i спортивних, i в 56 разiв бiльша дорожньо-транспортних.

За середнiми показниками на 10000 населення на основi математичного закону великих чисел травматизм пiдлiткiв з iмовiрнiстю бiльше 95% розподiляiться за п'ятьма якiсними рiвнями: низький, середнiй, вищий за середнiй, високий i дуже високий (табл. 1). Ця закономiрнiсть дозволяi формувати оцiнну шкалу рiвня пiдлiткового травматизму, за допомогою якоi травматизм оцiнюiться й прогнозуiться за кiлькiсними показниками.

Таблиця 1. Оцiнна шкала пiдлiткового травматизму

Оцiннi рiвнi травматизму	Кiлькiснi критерii за видами травматизму (вип/10000)
	Загальний травматизм	Побутовий	Спортивний	Вуличний	Виробничий	Дорожньо-транспортний
Низький	<400	<250	<5	<20	<10	<5
Середнiй	400-600	250-400	5-10	20-40	10-20	5-10
Вищий за середнiй	600-800	400-550	10-15	40-60	20-30	10-15
Високий	800-1000	550-700	15-20	60-80	30-4-	15-20
Дуже високий	>1000	>700	>20	>80	>40	>20

Вместе с этим смотрят:

РЖсторiя виникнення та розвитку масажу

Аборты

Аденовирусная инфекция

Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть

Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв