Лiкувальна фiзкультура при операцiях на органах грудноi i черевноi порожнини

СХРЖДНОРДВРОПЕЙСЬКИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ ЕКОНОМРЖКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра менеджменту та економiки та пiдприiмництва у галузi охорони здоровтАЩя

Контрольна робота

З дисциплiни: ВлЛiкувальна фiзична культура. РеабiлiтацiяВ»

На тему: ВлЛiкувальна фiзкультура при операцiях на органах грудноi i черевноi порожниниВ»

Черкаси 2007


План

1. Захворювання i травми органiв грудноi i черевноi порожнини, що потребують оперативного втручання

2. Наркоз, наркотичнi речовини

3. Задачi i методики лiкувальноi фiзкультури в до- та пiсляоперацiйний перiод при операцiях на органах грудноi порожнини

4. Задачi i методики лiкувальноi фiзкультури в до- та пiсляоперацiйний перiод при операцiях на органах черевноi порожнини


1. Захворювання та травми органiв грудноi та черевноi порожнини, якi потребують оперативного втручання

До захворювань органiв черевноi порожнини, якi потребують оперативного втручання, вiдносяться:

Апендицит тАУ запалення червоподiбного вiдростка слiпоi кишки;

Абсцес тАУ обмежене скупчення гною в тканинах або органах, яке оточене сполучнотканинною капсулою. Може розвиватись як ускладнення деяких захворювань (апендикулярний, пiддiафрагмальний, мiжпетльовий, тазовий, абсцес печiнки),

Виразкова хвороба шлунка та 12-палоi кишки тАУ загальне хронiчне рецидивуюче захворювання, яке характеризуiться сезонними загостреннями та наявнiстю в стiнцi шлунка чи 12-палоi кишки виразки (перфорацiя виразки);

Кила (стравохiдного отвору дiафрагми, бiлоi лiнii живота, пупкова грижа, пахвинна, защемлена тАУ потребуi негайного оперативного лiкування) тАУ вихiд нутрощiв, покритих очеревиною, крiзь дефект у мтАЩязово-апоневротичному шарi черевноi стiнки пiд шкiру;

Дивертикул тАУ уроджене або набуте випинання стiнки порожнистого органу у формi мiшка, лiйки. Переважна локалiзацiя тАУ стравохiд, шлунок, кишки.

Жовтяниця механiчна (обтурацiйна) виникаi при порушеннi вiдтiкання жовчi по жовчних протоках, причиною буваi закупорювання жовчноi протоки каменем, пухлиною головки пiдшлунковоi залози чи жовчних проток.

Жовчо-камтАЩяна хвороба тАУ характеризуiться утворенням жовчних каменiв у жовчних протоках та мiхурi.

Звуження стравоходу проявляiться симптомами порушення просування iжi по ньому. Причинами можуть бути опiки кислотами або лугами, пухлини. Оперативне лiкування при наявностi пухлини або при прогресуваннi хвороби.

Кровотеча тАУ витiкання кровi з ушкоджених кровоносних судин.

Непрохiднiсть кишок тАУ припинення проходження кишкового вмiсту в напрямку вiд шлунка до вiдхiдника. При неефективностi консервативного лiкування оперативне втручання.

Норицi тАУ стiйкi патологiчнi сполучення, частiше у виглядi вузького каналу, мiж вогнищем захворювання, органом, порожниною i поверхнею тiла або мiж порожнистими органами (шлункова нориця, жовчна нориця, норицi порожнистих органiв).

Панкреатит тАУ запалення пiдшлунковоi залози з гострим або хронiчним перебiгом. При гострому панкреатитi при наростаннi явищ iнтоксикацii та розвитку перитонiту оперативне втручання.

Перитонiт тАУ запалення очеревини внаслiдок проникнення в черевну порожнину мiкроорганiзмiв або вiд дii на очеревину токсичних i хiмiчних речовин., а також при проникаючих пораненнях живота i перфорацii порожнистих органiв.

Холецистит тАУ гостре запалення жовчного мiхура. Хiрургiчне втручання хворим з пiдозрою на перфорацiю мiхура та гнiйнi ускладнення, хворим, у яких, незважаючи на консервативне лiкування спостерiгаiться наростання клiнiчноi симптоматики хвороби.

Хвороби серця, при яких проводять хiрургiчне втручання:

Вродженi вади серця тАУ вiдкрита артерiальна(Баталова) протока, дефекти мiжшлуночковоi та мiжпередсердноi перегородок, трiада або тетрада Фалло, транспозицiя магiстральних судин, iдиний шлуночок, iзольований стеноз легеневоi артерii, стеноз аорти, коарктацiя аорти.

Набутi вади серця: мiтральний стеноз, мiтральна недостатнiсть, аортальнi вади, iшемiчна хвороба серця.

Легеневi хвороби: ексудативний плеврит, пневмоторакс.


2.Наркоз тАУ це стан глибокого штучного сну, яки викликаiться дiiю деяких хiмiчних речовин (наркотичних засобiв) або iнших факторiв i супроводжуiться непритомнiстю, тимчасовою втратою больовоi чутливостi, та довiльних рухiв.

Види наркозу

В залежностi вiд фармакологiчних засобiв, якi використовують та вiд iх сполучення з iншими фармакологiчними засобами розрiзняють шiсть видiв наркозу:

1. Моно наркоз тАУ наркоз одним з традицiйних загальних анестетикiв (закис азоту,

2. Комбiнована анестезiя тАУ, закис азоту разом з одним iз бiльш сильних анестетикiв. ефiр + фторотан

3. Нейролептаналгезiя тАУ комбiнацiя дii нейролептика i анальгетика (дроперидол+фентанiл).

4. Полi наркоз тАУ наркоз з поiднанням загальних анестетикiв з анальгетиками.

5. Дисоцiативна анестезiя тАУ анестезiя пiсля введення кетамiну.

6. Центральна анальгезiя тАУ застосування великих доз наркотичних анальгетикiв тАУ морфiну, промедолу, фентанiлу, дипiдолору в поiднаннi з нейролептиками, транквiлiзаторами, iнгаляцiйними наркотичними засобами.

Наркоз подiляiться на iнгаляцiйний та наркоз поiднанням iнгаляцiйних анестетикiв, неiнгаляцiйний та наркоз поiднанням неiнгаляцiйних анестетикiв.

Засоби для iнгаляцiйного наркозу: метоксифлуран, трихлоретилен, хлороформ, форан, фторотан, циклопропан, етран, ефiр для наркозу, закис азоту).

Засоби для неiнгаляцiйного наркозу; альтезин, гексенал, тiопентал тАУ натрiй, кетамiн, натрiю оксибутират, предiон, пропанiдид.


3. Лiкувальна фiзкультура при операцiях на органах грудноi порожнини

ЛФК при операцiях на легенях

Передоперацiйний перiод.

Задачi ЛФК: зменшення гнiйноi iнтоксикацii, покращення функцii серцево-судинноi системи i зовнiшнього дихання, змiцнення фiзичних сил хворого та нервово-психiчного статусу, оволодiння вправами, якi необхiднi хворому у ранньому пiсляоперацiйному перiодi.

Методика ЛФК складаiться з урахуванням локалiзацii та розповсюдженостi патологiчного процесу, станом функцii зовнiшнього дихання, вiку хворого, характеру захворювання, виду оперативного втручання, ступеню фiзичноi пiдготовки хворого.

П р о т и п о к а з а н н я д о Л Ф К:

1) легенева кровотеча;

2) виражена серцево-судинна недостатнiсть;

3) iнфаркт мiокарда або легенi в гострому перiодi;

4) висока температура тiла (38тАУ39 С), якщо вона не обумовлена затримкою харкотиння.

Лiкувальна гiмнастика для покращення вентиляцii нижнiх вiддiлiв легень, збiльшення рухливостi дiафрагми:

1. В.П. тАУ сидячи на стiльцi або лежачи на кушетцi. Розвести руки в боки тАУ глибокий вдих, по черзi пiдтягнути до грудноi клiтини ноги, зiгнутi в колiнному суглобi-видих.

2. В.П. Сидячи на стiльцi. Пiсля глибокого вдиху на форсованому видиху рiзко нахилити тулуб вправо (влiво) з пiднятою вверх рукою.

3. В.П. сидячи на стiльцi пiсля глибокого вдиху нахилити тулуб вперед, на повiльному видиху, кашляючи, достати руками носки витягнутих нiг.

Лiкувальна гiмнастика, направлена на активiзацiю резервiв переважно здоровоi легенi:

1. Пацiiнта покласти на хворий бiк на жорсткий валик з метою обмежити рухливiсть грудноi клiтини хворого боку. Пiднiмаючи руку вверх, зробити глибокий вдих, на повiльному видиху пiдтягти до грудноi клiтини ногу, зiгнуту в колiнi.

2. В.П. тАУ те саме. На бокову поверхню грудноi клiтини покласти мiшечок з пiском (1,5тАУ2 кг). Пiдняти руку вверх, намагаючись якомога глибше вдихнути i максимально пiдняти мiшечок з пiском. На видиху, опускаючи руку на грудну клiтину, зробити повiльний видих.

3. В.П. лежачи на спинi. Мiшечок з пiском у пiдребертАЩя здорового боку. На вдиху пiдняти мiшечок якомога вище, на видиху максимально опустити за допомогою рук.

4. В.П. на хворому боцi на жорсткому валику. Пiднiмаючи руку вверх, зробити глибокий форсований вдих, опускаючи руку на бокову поверхню грудноi клiтини, плечем та передплiччям рiзко натиснути на бокову поверхню грудноi клiтини, допомагаючи форсованому видиху. Ця вправа проводиться за допомогою iнструктора ЛФК.

5. В.П. тАУ сидячи на стiльцi. Хворий бiк фiксуiться рукою хворого або iнструктора. Здорова рука вiдведена в бiк. Пiсля глибокого форсованого вдиху зробити рiзкий нахил в хворий бiк на форсованому видиху.

6. В.П. те саме. Вiдвести здорову руку в бiк, роблячи глибокий вдих. На видиху (глибокому чи форсованому, залежно вiд стану хворого), нахиляi тулуб вперед, дiстаючи носок ноги на хворому боцi.

7. В.П. на хворому боцi на жорсткому валику. Здорова рука зiгнута в лiктьовому суглобi. Пiсля глибокого вдиху на видиху хворий робить круговi рухи в плечовому суглобi то в один, то в iнший бiк.

Пiсляоперацiйний перiод

Задачi ЛФК:

1) легеневих ускладнень шляхом покращення вентиляцii легень, дренування бронхiв, розправлення частини легенi, яка залишилась;

2) профiлактика флеботромбозiв;

3) профiлактика порушень з боку шлунково-кишкового тракту;

4) покращення функцii дихання та серцевоi дiяльностi;

5) профiлактика обмеження рухливостi в плечовому суглобi на оперованому боцi;

6) пiдготовка хворого до розширеного рухового режиму;

7) пiдвищення тонусу нервовоi системи.

Протипоказання до ЛФК:

1) загальний важкий стан хворих, зумовлений ускладненнями пiд час операцii (велика крововтрата, шок, зупинка серця);

2) вторинна крововтрата або загроза ii виникнення;

3) частий i слабий пульс при низькому максимальному артерiальному тиску.

Протипоказання мають тимчасовий характер.

ЛФК при вiдсутностi протипоказань можна призначити через 1тАУ2 год. пiсля закiнчення дii наркозу. Вправи проводять 3тАУ5 разiв на день. У вихiдному положення лежачи на спинi хворий тренуiться в глибокому дiафрагмально му диханнi. На видиху iнструктор злегка надавлюi на верхнiй квадрант живота ближче до оперованого боку. В кiнцi видиху хворий кашляi, при цьому одна рука iнструктора знаходиться на пiсляоперацiйнiй ранi, iнша на областi пiдребертАЩя оперованого боку. Грудне дихання здiйснюють за допомогою iнструктора, в кiнцi видиху вiн надавлюi на грудну клiтину хворого синхронно з кашльовими поштовхами i добиваiться виведення харкотиння. В кiнцi першоi доби головний кiнець лiжка максимально пiднiмають i iнструктор проводить повiльнi круговi рухи в плечовому суглобi хворого. Всi рухи виконують на повiльному видиху. Потiм хворий виконуi дихальнi вправи з вiдкашлюванням. Пiсля цього доцiльний легкий масаж руки i всього плечового поясу. Навантаження поступово збiльшують за рахунок збiльшення числа вправ, амплiтуди руху, змiни вихiдного положення.

На 2-й день хворий за допомогою iнструктора повертаiться на здоровий бiк i виконуi динамiчнi дихальнi вправи, чергуючи черевний тип дихання з грудним. Ослабленим хворим з вихiдного положення лежачи на боцi рекомендуiться масаж спини i грудноi клiтки з елементами легкого поглажування, постукування, вiбрацii. Масаж сприяi вiдходженню харкотиння, пiдвищенням тонусу дихальноi мускулатури, рефлекторним шляхом покращуi вентиляцiю.

При вiдсутностi дренажiв, гладкому перебiгу пiсляоперацiйного перiоду з 2тАУ3 дня розширюють руховий режим. Дозволяються повороти на хворий бiк з метою активiзацii дихання в здоровiй легенi, почергове пiдтягування нiг до живота, ВлходiнняВ» лежачи, рухи в променево тАУ заптАЩясних i тазостегнових суглобах. Всi рухи обовтАЩязково поiднуються з диханням. Самостiйно проводяться динамiчнi дихальнi вправи в повiльному темпi (видих з вiдкашлюванням). При добрiй переносимостi цього навантаження дозволяiться ВлходiнняВ» лежачи з повною амплiтудою рухiв в суглобах, з вiдведенням верхнiх i нижнiх кiнцiвок (не вiдриваючи iх вiд лiжка).

На 2тАУ3 день з вихiдного положення сидячи в лiжку хворий виконуi вправи з метою профiлактики контрактур в плечовому суглобi з боку операцii, допомагаючи хворiй руцi здоровою. З 3тАУ4 дня дозволяiться спускати ноги з лiжка на пiдставку, виконувати той самий комплекс вправ з цього положення.

При вiдсутностi ускладнень на 4тАУ5 день хворого переводять до звичайноi палати, де вiн виконуi комплекс фiзичних вправ з вихiдного положення сидячи на стiльцi або лежачи. Поступово амплiтуда рухiв i навантаження збiльшують. Розширюiться руховий режим. На 6тАУ7 добу хворому дозволять на 1тАУ2 хв. вставати, потiм ходити по палатi i коридорi. В цей перiод з метою подальшого тренування органiзму збiльшують амплiтуду рухiв i число вправ, включають спецiальнi дихальнi та загальнозмiцнюючi вправи з комплексу передоперацiйноi пiдготовки, використовують гiмнастичнi предмети.

Тривалiсть процедур складаi в першi 2тАУ3 днi 5тАУ10 хв., на 4тАУ7 день 10тАУ15 хв., в наступнi днi перебування хворого в стацiонарi 15тАУ20 хв.

Пiсля виписки хворий на протязi 1тАУ2 мiсяцiв виконуi той самий комплекс вправ пiд контролем лiкаря полiклiнiки.

В день зняття швiв не потрiбно давати навантаження на оперований бiк.

ЛФК при операцiях на серцi.

Передоперацiйний перiод.

Задачi ЛФК:

1. Збiльшення компенсаторних можливостей органiзму;

2. Розширення функцiональноi здатностi легень;

3. Тренування координацii дихання з рухами,

4. Стимуляцiя нервовоi системи;

5. Покращення психiчного стану;

6. Навчання хворих методицi лiкувальноi гiмнастики, яка застосовуiться в ранньому пiсляоперацiйному перiодi.

Методи ЛФК:

1. Освоiння повного дихання шляхом застосування статичних динамiчних дихальних вправ, асиметричного дихання, навчання вiдкашлюванню.

2. Тренування мiлких мтАЩязових груп в поiднаннi з диханням на фонi загально розвиваючих вправ;

3. Вироблення мтАЩязово тАУ суглобового вiдчуття, навчання активнiй корекцii мтАЩязiв тулубу для змiцнення мтАЩязового корсету

4. Застосування вправ, якi збiльшують рухомiсть в суглобах

5. Навчання хворих вправам на мтАЩязеве розслаблення.


Вродженi вади серця

РЖснуi 3 групи хворих iз вродженими вадами серця.

1. Маi вади iз викидом кровi злiва направо, при яких кров з надлишком поступаi в мале коло кровообiгу.

2. Вади з викидом кровi справа налiво та артерiальною гiпоксiiю, при яких попадання кровi в моле коло кровообiгу утруднене.

3. Вади, при яких утруднене попадання кровi у велике коло кровообiгу в звтАЩязку з перешкодою кровотоку, кровообiг в малому колi не порушений.

Хворим 1 групи вправи необхiдно пiдбирати обережно, так як через спазм судин легень i морфологiчних змiн iх стiнок наростаi легенева гiпертензiя, яка рiзко погiршуi геодинамiку i може привести до змiни напрямку викидання кровi. навантажувальнi вправи обмежують, збiльшуючи число дихальних вправ, штучно викликають кашель i чергують лiкувальну гiмнастику з застосуванням гiрчичникiв.

Хворi 2 групи потребують особливого пiдходу, так як важкiсть iх стану зумовлена не тiльки порушеннями кровообiгу через анатомiчнi змiни в серцi, але i хронiчним кисневим голоданням внаслiдок недостатнього кровопостачання легень.

У хворих 3 групи з незмiненим кровообiгом в легенях дiапазон лiкувальноi гiмнастики ширший, чим в iнших групах.

Протипоказання:

1. Загальний важкий стан хворого;

2. Вiддишка;

3. Порушення ритму серця;

4. Прояви серцевоi недостатностi.

Вправи для тяжкохворих:

1. В.П. тАУ лежачи з при пiднятим головним кiнцем лiжка. Дихальнi статичнi вправи. Масаж рук, нiг. Тривалiсть кожноi вправи 2тАУ2,5 хв.

2. В.П. тАУ те саме. Вправи для мiлких груп мтАЩязiв рук та нiг тАУ 1,5тАУ3 хв., дихальнi динамiчнi вправи 0,5 хв. мтАЩязове розслаблення

3. В.П. тАУ те саме. Дихальнi статичнi вправи тАУ 1,5 хв.

Всi вправи виконуються повiльно.

Вправи для хворих середньоi тяжкостi

1. В.П. тАУ сидячи. Дихальнi статичнi вправи (грудне та дiафрагмальне дихання), вiдкашлювання, пауза для вiдпочинку, вправи для мiлких груп мтАЩязiв рук та нiг.

2. В.П. тАУ сидячи. Вправи для середнiх груп мтАЩязiв рук та нiг, дихальнi динамiчнi вправи, вправи для нiг, пауза для вiдпочинку, вправи для рук та тулубу. Пауза для вiдпочинку.

3. В.П. тАУ Вправи для мiлких груп мтАЩязiв рук та нiг, дихальнi динамiчнi вправи, мтАЩязове розслаблення.

Вправи виконують у повiльному та середньому темпах.

Пiсляоперацiйний перiод.

Задачi ЛФК

1. Полегшення роботи серця за рахунок мобiлiзацii екстракардiальних факторiв, в основному скорочення периферiйноi мускулатури;

2. Збiльшення екскурсii грудноi клiтини, рухiв дiафрагми;

3. Профiлактика легеневих ускладнень

4. Покращення вiдтоку рiдини через дренаж

5. Профiлактика пiсляоперацiйних флебiтiв

6. Профiлактика ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту;

7. Пiдвищення загальноi руховоi активностi.

Протипоказання:

1. Загальний важкий стан хворого;

2. Небезпека виникнення кровотеч, емболii, падiння АТ;

3. Миготлива аритмiя, свiжий iнфаркт мiокарда, атрiовентикулярна блокада до пiдшивання штучного водiя ритму;

4. Ниркова та печiнкова недостатнiсть.

ЛФК на цьому етапi подiляiться на 3 перiоди з 5 руховими режимами: РЖА, РЖБ, РЖРЖА, РЖРЖБ, РЖРЖРЖ.

РЖ перiод дiлиться на РЖА (1-й день пiсля операцii) та РЖБ (2тАУ3 день пiсля операцii). В 1-й день проводиться тренування поглибленого дихання та форсоване вiдкашлювання. Процедуру проводять через кожну годину. При поворотi хворого на бiк проводять масаж спини, поступово додають рухи пальцiв нiг i рук. На 2тАУ3 день збiльшуiться амплiтуда рухiв, додають динамiчнi вправи. Хворого переводять в положення сидячи на лiжку. Повторюють вправи 2тАУ3 рази на день.

РЖРЖ перiод дiлиться на РЖРЖА (4тАУ6 день) та РЖРЖБ (7тАУ10 день). На 4тАУ6 день хворого переводять для виконування вправ в положення сидячи на стiльцi, додають вправи, якi охвачують велику кiлькiсть груп мтАЩязiв; вставання, ходiння. Комплекс вправ складаiться з 12тАУ15 рухiв. Починають i закiнчують процедура дихальними вправами; рухи нiг, рук та тулуба чергують, уникаючи втоми одних i тих самих мтАЩязiв. На 7тАУ10 день включають елементи ходьби. Хворому дозволяють ходити на вiдстань, яка не перевищуi 15тАУ20 метрiв. З 8тАУ9 дня заняття проводять в залi ЛФК.

РЖРЖРЖ перiод (з 11-го дня i до виписки) тренувальний. Заняття проводять в залi ЛФК сидячи i стоячи, тривалiсть 20тАУ25 хв.

Для закрiплення результатiв з метою реабiлiтацii хворим необхiдно щодня продовжувати заняття, поiднуючи iх з закалюванням i ходьбою.

Набутi вади серця

Передоперацiйний перiод.

Хворим з мiтральним стенозом рекомендують вправи статичного i динамiчного характеру у виглядi рухiв мiлких та середнiх груп мВ» язiв в поiднаннi з паузами для вiдпочинку.

Хворим з мi тральною недостатнiстю показанi вправи з повною амплiтудою рухiв. Вихiдне положення сидячи.

У хворих з аортальними вадами методика залежить вiд належностi хворих до певного функцiонального класу:

1.1 клас тАУ немаi обмежень фiзичноi активностi, звичайна фiзичне навантаження не викликаi помiтноi втоми, серцебиття, болю, задишки.

2. РЖРЖ клас тАУ незначне обмеження фiзичноi активностi в спокоi, скарг немаi. Звичайна фiзична активнiсть викликаi втому, задишку, серцебиття або ангiнознi болi.

3. РЖРЖРЖ клас тАУ помiтне обмеження фiзичного навантаження. Невелике фiзичне навантаження викликаi перерахованi вище скарги. Самопочуття задовiльне.

4. РЖV клас тАУ будь-яка фiзичне навантаження утруднене. Симптоми недостатностi кровообiгу навiть у спокоi. При будь-якому навантаження дискомфорт посилюiться.

Задачi ЛФК

1. Полегшення роботи серця за рахунок мобiлiзацii екстракардiальних факторiв, в основному скорочення периферiйноi мускулатури;

2. Збiльшення екскурсii грудноi клiтини, рухiв дiафрагми;

3. Профiлактика легеневих ускладнень

4. Покращення вiдтоку рiдини через дренаж

5. Профiлактика пiсляоперацiйних флебiтiв

6. Профiлактика ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту;

7. Пiдвищення загальноi руховоi активностi.

Абсолютнi протипоказання:

1. Загальний важкий стан;

2. Рiзка задишка;

3. Ортопноi;

4. Тахiкардiя бiльш нiж 110тАУ120 ударiв за хвилину, тахiсистолiчна форма миготливоi аритмii;

5. Недостатнiсть кровообiгу РЖРЖб-РЖРЖРЖ ступеню;

6. Активний ревматичний процес;

7. Випiт в плевральну та черевну порожнини.

Пiсляоперацiйний перiод:

Пiсля комiсуротомii:

Хворих з РЖРЖ стадiiю мi трального стенозу в кiнцi першоi доби садять в лiжку на 1тАУ2 хвилини по 2тАУ3 рази на день, з 3 дня дозволяють займатися сидячи, опустивши ноги на опору, з 5тАУ7 дня сидячи на стiльцi, по методицi РЖРЖА перiоду до 20 хв., з 10тАУ12 дня по методицi РЖРЖРЖ перiоду.

Хворим з РЖРЖРЖ стадiiю мiтрального стенозу дозволяють сiдати в лiжку на 3-й день, по 2тАУ3 рази в день за допомогою ВлвiжокВ», з 6тАУ7 дня сидячи в лiжку та з 10тАУ12 дня сидячи на стiльцi, заняття проводять по методицi РЖРЖА перiоду, з 11тАУ12 дня по методицi РЖРЖБ перiоду, 3 18тАУ20 по РЖРЖРЖ перiоду.

Хворим з РЖV стадiiю мiтрального стенозу дозволяють сiдати на короткий термiн 1тАУ2 рази в день з 3тАУ4 дня, з 8тАУ10 дня iм можна займатися сидячи в лiжка по методицi РЖРЖА перiоду, з 20тАУ22 дня по методицi РЖРЖРЖ перiоду. Переведення з одного перiоду занять в iнший допускаiться при задовiльнiй реакцii хворого на попереднi вправи.

Пiсля протезування клапанiв методика маi багато спiльного.

На першу добу(РЖА) при неускладненому перiодi застосовують масаж спини, бокових вiддiлiв грудноi клiтини, поверхневий масаж рук i нiг для покращення кровопостачання i зняття периферiйного спазму судин. Для санацii трахеобронхiального дерева викликають штучний кашель. Включаються активно-пасивнi i активнi рухи для мiлких груп м язiв кiнцiвок. 10тАУ15 хв.

З 3тАУ4 дня (РЖБ) хворим РЖРЖРЖ функцiонального класу дозволяiться проводити процедуру в положеннi сидячи, хворi РЖV функцiонального класу заняття проводять лежачи з пiднятим головним кiнцем лiжка. Виконуються вправи для мiлких груп м язiв, активно-пасивнi, малоi амплiтуди.12тАУ15 хв.

З 5тАУ6 дня по 10тАУ12 (РЖРЖА) заняття для РЖРЖРЖ класу проводять по типу малих тренувальних навантажень. Рухи бiльшоi амплiтуди для всiх гру мтАЩязiв, ходьба з прискоренням i сповiльненням. Вихiдне положення сидячи, стоячи, сидячи. 20тАУ25 хв.

Для хворих РЖV функцiонального класу характер рухового режиму вiдрiзняiться меншим навантаженням. Вводяться ходьба лежачи i сидячи, вправи середньоi i малоi амплiтуди, без напруження. Вихiдне положення сидячи, лежачи. 15тАУ18 хв.

З 13тАУ14 дня по 21тАУ22 (РЖРЖБ) для хворих РЖРЖРЖ функцiонального класу заняття проводять по типу середнiх тренувальних навантажень. Додають дозовану ходьбу по коридору. Вихiдне положення стоячи, сидячи. 25тАУ30 хв., для хворих РЖV класу починаiться перiод малих тренувальних навантажень. Включаються рухи повноi амплiтуди для всiх груп м язiв, час виконання рухiв значно зменшуiться, вихiдне положення сидячи, стоячи. 17тАУ20 хв.

Тренувальний перiод (РЖРЖРЖ) починаiться з 22тАУ23 дня i триваi до виписки хворого. Всi заняття проводяться в вихiдному положеннi стоячи, використовують гiмнастичнi палки, мтАЩячi, гантелi, включаiться дозоване ходiння по коридору (60 крокiв 1 хв.) 25тАУ40 хв. в залежностi вiд стану хворого.

4. ЛФК при операцiях на органах черевноi порожнини

В передоперацiйний перiод необхiдно пiдвищити загальний тонус органiзму (емоцiйний i нервово-мязевий). Для покращення функцiонального стану серцево-судинноi та дихальноi системи необхiдно використовувати рiзноманiтнi загально-розвиваючi вправи, поступово збiльшуючи навантаження. Для покращення моторноi функцii шлунка та кишечнику рекомендуються вправи в дiафрагмальному диханнi i вправи для мтАЩязiв, якi пiдвищують тонус черевного пресу.

При пiдготовцi до операцii особливу увагу придають тренуванню грудного типу дихання. Пiд час занять спецiальнi вправи чергують з загальнозмiцнюючими i дихальними. Перед операцiiю на печiнцi та жовчному мiхурi хворий тренуiться в пiдтягуваннi нiг до живота на видиху, виконуi вправи, якi сприяють скороченню i розслабленню м'язiв черевного пресу. Цi вправи лiквiдують застiй кровi в депо, активують вiдходженню жовчi внаслiдок механiчного здавлення печiнки, масажування ii дiафрагмою. Для максимально збiльшення рухомостi дiафрагми, кращого вiдтоку жовчi хворий, лежачи на лiвому боцi, здiйснюi повне скорочення i розслаблення м'язiв черевного пресу як з допомогою руки так i без ii допомоги.

Виконання вправ iз рiзних вихiдних положень (лежачи на спинi, на правому i лiвому боцi, стоячи на четвереньках з високо пiднятим тазом) стимулюi секреторну, моторну функцiю шлунка i кишечнику, покращуi кровообiг в них, змiцнюi звязочно тАУ мтАЩязовий апарат.

Вправи, якi сприяють виведення мокроти, активiзацii кровообiгу в дистальних вiддiлах, вправи для збiльшення рухливостi дiафрагми, кiнцiвок, скорочення i розслаблення м'язiв черевного пресу необхiдно виконувати самостiйно пiд контролем iнструктора ЛФК.

Протипоказання

1. Загальний важкий стан хворого;

2. Пiдвищення температури тiла;

3. Небезпека кровотечi;

4. Перфорацiя апендиксу;

5. Пiдозра на перфорацiю виразки 12-палоi кишки або шлунка;

6. Перитонiт.

Пiсляоперацiйний перiод.

В ранньому пiсляоперацiйному перiодi методика ЛФК складаiться з урахуванням особливостей оперативного втручання, перебiгу пiсляоперацiйного перiоду, стану хворого до операцii i пiсля неi, вiку, занять фiзичними вправами до операцii.

ЛФК пiсля апендектомii може бути почата в першi 3тАУ5 годин пiсля операцii. Крiм дихальних вправ, переважно грудного типу, та вправ для дистальних вiддiлiв, якi проводяться в лежачому положеннi, використовують вправи в дiафрагмальному диханнi (пiсляоперацiйна рана притримуiться рукою). В цей самий день, якщо дозволяi стан хворого, його слiд навчити повертатись на бiк. Можна зробити хворому легкий масаж спини. Потiм, спираючись на лiжко руками, хворий змiщуi за край лiжка обидва колiна, спускаi ноги, i вiдштовхуючись лiктем, сiдаi. Цi рухи виконуiться в умовах лiжкового режиму.

При добрiй фiзичнiй пiдготовцi хворого i неускладненому пiсляоперацiйному перiодi перехiд у положення стоячи дозволяiться в першi 8тАУ10 год. пiсля операцii, спочатку на 3тАУ5 хвилини. В наступнi днi хворий ходить кругом лiжка, спираючись лiвою рукою на спинку, права рука притримуi рану.

На 2тАУ3 день дозволяiться ходьба по коридору.

На 4тАУ5 день заняття гiмнастикою в групах. Виконуються вправи, якi сприяють виправленню осанки, динамiчнi дихальнi вправи, вправи для кiнцiвок, з мтАЩячем, дозволяiться ходьба по сходах. В день зняття швiв навантаження на черевну стiнку зменшують.

На 6тАУ7 день хворого виписують з рекомендацiiю продовжувати вправи в домашнiх умовах.

ЛФК пiсля операцiй на шлунку та 12 тАУ палiй кишцi. В перший день пiсля операцii дихання повинне бути переважно грудним. За допомогою iнструктора хворий робить вправи для дистальних вiддiлiв нижнiх i верхнiх кiнцiвок, здiйснюi ротацiйнi вправи в тазостегновому суглобi, повторюючи кожну вправу по 3тАУ4 рази з перервами для вiдпочинку. Кожнi 20тАУ40 хв. хворий робить 3тАУ4 дихання по грудному типу.

На 2тАУ3 день хворий, притримуючи пiсляоперацiйну рану, виконуi вправи частiше i самостiйно. Крiм того, рекомендуються масаж грудноi клiтки з елементами поглажування, розтирання, легкоi вiбрацii. На 3тАУ4 день додають загально тонiзуючi i спецiальнi вправи. Хворий повинен якомога частiше повертатися на бiк, в цьому положення йому роблять масаж спини. Хворий сидить на лiжку 5тАУ10 хв. 3тАУ5 разiв на день. В цьому положеннi вiн виконуi статичнi i динамiчнi дихальнi вправи. З положення лежачи хворий виконуi ВлходьбуВ», ковзаючи стопами по матрацу з невеликою амплiтудою рухiв в колiнних суглобах. Сидiти зi спущеними ногами на лiжку дозволяiться при нормальному перебiгу пiсляоперацiйного перiоду на 4тАУ5 день. В заняття включають вправи для верхнiх та нижнiх кiнцiвок, нахили голови та тулуба. Потiм дозволяiться вставати, тримаючись спочатку руками за спинку стiльця. (на 6тАУ9 день)

Крiм загальнозмiцнюючих, додають у комплекс дихальнi вправи, вправи для змiцнення м'язiв черевного пресу, для формування рухомого пiсляоперацiйного рубця, правильноi осанки, нормалiзацii функцii кишечнику. Пiсля виписки з стацiонару хворий продовжуi займатися вправами, навантаження можна збiльшувати пiд контролем лiкаря. Спортивнi вправи можна включати через 6 тАУ 12 мiс. з оздоровчою метою.

Методика ЛФК пiсля холецистектомii майже така, як i попередня. Вiдмiннiсть лише в тому, що сидiти дозволяiться на 6тАУ8 день. Виконуючи рiзноманiтнi вправи в положеннi лежачи, першi 3тАУ4 днi потрiбно слiдкувати за тим, щоб не випадала дренажна трубка. В заняття ЛФК сидячи включають вправи для верхнiх i нижнiх кiнцiвок, нахили голови та круговi рухи нею, вправи для тулуба, ходьбу сидячи. Вставати, спираючись на спочатку на спинку стiльця, дозволяiться на 10тАУ12 день. Рекомендуiться на область пiсляоперацiйного рубця накладати пiдтримуючу повтАЩязку для профiлактики утворення кили. Пiсля виписки хворий повинен займатися, використовуючи вправи для змiцнення черевного пресу. Протягом 6тАУ12 мiс. рекомендуiться уникати важкоi фiзичноi працi, повтАЩязаноi з напруженням м'язiв черевного пресу, тучним людям потрiбно носити бандаж.

ЛФК при килорозтинi. В основу комплексу покладенi вправи, якi застосовуються в хворих в ранньому пiсляоперацiйному перiодi при операцiях на шлунку та 12-палiй кишцi. Пiсля килорозтину обмежують рухи нiг i тулуба, максимально зменшують навантаження на черевну стiнку протягом 7тАУ10 днiв для попередження рецидивiв. Виключають вправи, повтАЩязанi з напруженням м'язiв живота. При кашлi рекомендують пiдтримувати рану рукою. Сидiти дозволяiться за допомогою iнструктора на 5тАУ6 день, ходити на 8тАУ10 день, при цьому необхiдно носити пiдтримуючу повтАЩязку, з нею в положеннi сидячи виконують динамiчнi дихальнi вправи, вправи для верхнiх кiнцiвок, для дистальних вiддiлiв нижнiх кiнцiвок, ВлходьбуВ» сидячи. З 10 дня дозволяють ходити по коридору. Виконують динамiчнi дихальнi вправи, стежать за правильною осанкою, здiйснюють нахили тулуба в боки з опущеними руками.

ЛФК при защемленiй килi. Вправи, направленi на змiцнення м'язiв черевноi стiнки виконують через 2тАУ3 тижнi пiсля операцii. Сидiти дозволяiться на 6тАУ8 день, вставати на 12тАУ14 день з пiдтримуючою повтАЩязкою. Застосовують рiзноманiтнi види ходьби, iнтенсивнiсть навантаження поступово збiльшуiться.


Використана лiтература

1. Справочник по анестезиологии /Чепкий Л.П., Новицкая-Усенко Л.В., Цертий В.П. и др.; Под ред.Л.П. Чепкого. тАУ К.: ЗдоровтАЩя, 1987.

2. Довiдник фельдшера/ Кол. авторiв; За ред. М.А. Андрейчина: В 2-х книгах. тАУ К.: ЗдоровтАЩя, 1997. Кн. 1,2.

3. Лечебная физическая культура: Справочник / Епифанов В.А., Мошков В.Н., Антуфьева Р.И и др.; Под ред.В.А. Епифанова. тАУ М.: Медицина, 1987.

4. Лечебная физическая культура в хирургии. Под редакцией В.К. Добровольского. Издание 2-е, испр. и доп. Л., МедицинаВ», 1976.

Вместе с этим смотрят:


РЖсторiя виникнення та розвитку масажу


Аборты


Аденовирусная инфекция


Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть


Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв