Порушення обмiну оксиду азоту при вазотоксичнiй дii свинцю та пошук нових засобiв бiологiчноi профiлактики iнтоксикацiйПорушення обмiну оксиду азоту при вазотоксичнiй дii свинцю та пошук нових засобiв бiологiчноi профiлактики iнтоксикацiй

Державна установа

тАЮРЖНСТИТУТ МЕДИЦИНИ ПРАЦРЖ АМН УКРАРЗНИтАЭ

Апихтiна Олена Леонiдiвна

УДК 546.81 + 615.9 + 616.13 тАУ 084:001.5

Порушення обмiну оксиду азоту при вазотоксичнiй дii свинцю та пошук нових засобiв бiологiчноi профiлактики iнтоксикацiй

14.02.01. тАУ Гiгiiна та професiйна патологiя

Автореферат дисертацii на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Киiв тАУ 2008 рiк

Дисертацiiю i рукопис.

Робота виконана в Державнiй установi тАЮРЖнститут медицини працi АМН УкраiнитАЭ

Науковий керiвник: доктор медичних наук, професор,

академiк АМН Украiни,

член-кореспондент НАН Украiни

Трахтенберг РЖсак Михайлович,

Державна установа тАЮРЖнститут медицини працi АМН УкраiнитАЭ

завiдувач лабораторii промисловоi токсикологii та гiгiiни працi при використаннi хiмiчних речовин

Офiцiйнi опоненти: доктор медичних наук, професор,

член-кореспондент АМН Украiни

Яворовський Олександр Петрович

Нацiональний медичний унiверситет

iм. О.О. Богомольця

проректор з навчальноi роботи, завiдувач кафедри гiгiiни працi та профзахворювань

доктор медичних наук, професор

Соловйов Анатолiй РЖванович

Державна установа тАЮРЖнститут фармакологii та токсикологii АМН УкраiнитАЭ завiдувач вiддiлу експериментальноi терапii

Захист вiдбудеться тАЮ15тАЭ вересня 2008 р. о 10-00 годинi на засiданнi спецiалiзованоi вченоi ради Д 26.554.01 Державноi установи тАЮРЖнститут медицини працi АМН УкраiнитАЭ (01033, м. Киiв, вул. Саксаганського, 75)

З дисертацiiю можна ознайомитись у бiблiотецi Державноi установи тАЮРЖнститут медицини працi АМН УкраiнитАЭ (01033, м. Киiв, вул. Саксаганського, 75)

Автореферат розiсланий тАЮ14тАЭ серпня 2008 р.

Вчений секретар Спецiалiзованоi вченоi ради Степаненко А.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. На даний час патологiя серцево-судинноi системи серед причин захворюваностi i смертностi населення займаi чiльне мiсце. Аналiз поширеностi артерiальноi гiпертензii (АГ) у рiзних регiонах свiту показуi, що в iндустрiально розвинених iвропейських краiнах, а також у США, Японii, Китаi, Росii пiдвищення артерiального тиску спостерiгаiться у 20-30% населення. Украiна належить до краiн iз високим рiвнем захворюваностi на АГ тАУ у 34% дорослих чоловiкiв пiдвищений рiвень АТ (Свищенко Е.П., 2001). При цьому в останнi десятилiття вiдмiчаiться тенденцiя до раннього розвитку серцево-судинноi патологii у осiб молодого та середнього вiку, що обумовлюi значнi соцiально-економiчнi втрати (Кундиев Ю.И., 1981; Кундиев Ю.И., Трахтенберг И.М., 2007).

Серед багатьох факторiв, якi впливають на здоровтАЩя людини та навколишнi середовище, важлива роль належить хiмiчним забруднювачам (Сердюк А.М., 1998; Трахтенберг И.М., 1998). В останнi десятирiччя набула актуальностi проблема вiддалених наслiдкiв впливу екзогенних хiмiчних сполук на серцево-судинну систему (ссс). Вiдмiчаiться пряма залежнiсть функцiонального стану системи кровообiгу вiд стажу роботи зi шкiдливими хiмiчними речовинами, а також рiвня смертностi вiд серцево-судинних захворювань залежно вiд тривалостi експозицii ксенобiотикiв (Зербино Д.Д., 1997).

Серед хiмiчних речовин, що забруднюють обтАЩiкти зовнiшнього середовища важкi метали та iх сполуки утворюють значну групу токсикантiв, якi, здебiльшого, визначають антропогенний вплив на екологiчну структуру навколишнього середовища i на людину зокрема. На даний час важкi метали i одними iз прiоритетних забруднювачiв виробничого i навколишнього середовища, якi негативно впливають на здоровтАЩя населення, найбiльш токсичним серед них i свинець (Трахтенберг И.М., 2001), який у 1980 роцi був визнаний ВООЗ одним iз глобальних забруднювачiв.

На пiдставi експериментальних, клiнiчних та епiдемiологiчних дослiджень встановлено, що вплив шкiдливих промислових речовин, у тому числi свинцю та його сполук, може як потенцiювати ефект рiзних етiологiчних факторiв серцево-судинних захворювань та сприяти виникненню останнiх (Ахметзянова Э.Х., 2006), так i безпосередньо вiдiгравати провiдну роль у iх патогенезi (Трахтенберг И.М., 1992, 2003; Зербино Д.Д., 2002). Частота артерiальноi гiпертонii, iшемiчноi хвороби серця та iх ускладнень, включаючи летальнi випадки, значно вища у населення, що проживаi у мiстах iз iнтенсивним забрудненням атмосфери, порiвняно iз мiстами iз незначним забрудненням (Трахтенберг И.М., 1992). На цiй пiдставi можна стверджувати, що одним iз суттiвих соцiально-економiчних аспектiв проблеми боротьби iз захворюваннями ССС i зтАЩясування ролi професiйно-виробничих факторiв у розвитку порушень функцii серця i судин.

В РЖнститутi медицини працi на протязi трьох останнiх десятилiть проводились експериментальнi i клiнiчнi дослiдження по вивченню впливу важких металiв на серцево-судинну систему. Так, Г.РД. Веричем (1989), В.А.

Тичинiним (2003), було показано, що змiни в ССС, якi спостерiгаються при дii токсичних хiмiчних речовин, можуть виникати як внаслiдок опосередкованого органно-тканинного тропiзму та мiжсистемноi взаiмодii, так i завдяки прямiй токсичнiй дii на серце та судини. Виявлено ряд типових кардiовазотоксичних ефектiв сполук важких металiв, зокрема для свинцю характерними i гiпертензивна реакцiя, ангiодистонiчний синдром, що поiднуiться iз порушенням холестеринового обмiну та розвитком атеросклерозу. Спiвробiтниками РЖнституту сформульованi основнi принципи класифiкацii токсичних речовин за iх дiiю на серце та судини, а також розробленi методичнi вказiвки по принципам i методам експериментальноi оцiнки iх впливу на ССС та методичнi рекомендацii по прискоренiй оцiнцi iх вазотоксичноi дii.

Проте, наразi залишаються до кiнця не вивченими механiзми прямоi токсичноi дii свинцю на судинну стiнку та iх роль у розвитку серцево-судинних захворювань у осiб, якi мали виробничо обумовлений контакт зi сполуками свинцю або проживають на забруднених територiях. РЖз розкриттям ролi ендогенного оксиду азоту в регуляцii ССС та значення порушень у його обмiнi в патогенезi серцево-судинноi патологii постало нагальним питання можливого залучення зазначеного механiзму у порушеннi функцiональноi активностi судинноi стiнки та реалiзацii вазотоксичноi дii свинцю, а також розробки ефективних засобiв бiологiчноi профiлактики.

ЗвтАЩязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота i фрагментом науково-дослiдноi роботи, яка виконувалась в лабораторii промисловоi токсикологii та гiгiiни працi при використаннi хiмiчних речовин РЖнституту медицини працi АМН Украiни тАЮОсобливостi вазотоксичноi дii сполук важких металiв тАУ похiдних свинцю, ртутi i марганцю тАУ як токсичних факторiв малоi iнтенсивностi з урахуванням вiкових реакцiйтАЭ (№ держреiстрацii 0104U003076).

Мета дослiджень: вивчення в експериментi впливу свинцю на обмiн ендогенного оксиду азоту, скоротливу функцiю судинноi стiнки та визначити iх роль у реалiзацii вазотоксичноi дii свинцю, а також оцiнка протекторноi дii фармакологiчного препарату глутаргiн та сухого екстракту Serratula coronata.

Щоб реалiзувати мету дослiджень були поставленi наступнi завдання:

1. Оцiнити вмiст свинцю в кровi, аортi, печiнцi, серцi та нирках дослiдних щурiв пiсля введення ацетату свинцю.

2. Вивчити змiни гематологiчних показникiв, якi виникають внаслiдок дii свинцю.

3. Дослiдити вплив свинцю на рiвень тiолових сполук в печiнцi та генерацiю активних форм кисню в аортi i печiнцi тварин дослiдних груп.

4. Визначити змiни показникiв обмiну оксиду азоту в плазмi, еритроцитах, тканинах аорти i печiнки дослiдних тварин при дii свинцю.

5. Дослiдити вплив свинцю на скоротливу функцiю судинноi стiнки на препаратах iзольованого сегменту аорти щурiв.

6. Визначити стiйкiсть викликаних свинцем змiн дослiджуваних показникiв у експериментальних тварин через 1 мiсяць пiсля припинення експозицii.

7. На пiдставi отриманих результатiв експерименту розробити додатковi критерii вазотоксичноi дii свинцю.

8. Оцiнити ефективнiсть протекторноi дii препарату глутаргiн та екстракту Serratula coronata при експериментальнiй свинцевiй iнтоксикацii.

ОбтАЩiкт дослiдження: лабораторнi тварини, кров, плазма, еритроцити, гомогенати тканин аорти, печiнки, нирок та серця, iзольованi сегменти аорти щурiв.

Предмет дослiдження: токсична та вазотоксична дiя свинцю, протекторна дiя глутаргiну та екстракту S. coronata.

Методи дослiдження: токсикологiчний, хiмiко-аналiтичний, гематологiчнi, бiохiмiчнi, фiзiологiчний, статистичнi.

Наукова новизна одержаних результатiв. Полягаi у комплексному пiдходi до вивчення зрушень в системi оксиду азоту та визначення iх впливу на функцiонування судинноi стiнки при дii свинцю; виявленнi стiйких та iстотних змiн бiохiмiчних та фiзiологiчних показникiв, викликаних накопиченням свинцю в органiзмi, визначення iх ролi у розвитку серцево-судинноi патологii та розробцi на iх пiдставi критерiiв вазотоксичноi дii цього металу.

Вперше запропоновано та обТСрунтовано доцiльнiсть застосування препарату глутаргiн у якостi засобу бiологiчноi профiлактики при дii свинцю та його сполук та доведено його високу ефективнiсть в експериментальних дослiдженнях.

Вперше розглядаiться перспективнiсть застосування рослини S.coronata та препаратiв з неi у якостi лiкувально-профiлактичного засобу при екологiчно та виробничо обумовлених патологiчних станах. Експериментально доведена висока ефективнiсть сухого екстракту S.coronata при свинцевiй iнтоксикацii.

Теоретична значення одержаних результатiв полягаi у зтАЩясуваннi механiзмiв розвитку вазотоксичноi дii свинцю, участi у цьому процесi змiн в системi оксиду азоту, а також в обТСрунтуваннi на iх основi протекторноi дii запропонованих препаратiв у якостi лiкувально-профiлактичних засобiв при свинцевiй iнтоксикацii.

Практичне значення одержаних результатiв. Отриманi результати дослiджень можуть бути використанi токсикологами, бiологами, фармацевтами та фармакологами, а також фахiвцями, якi здiйснюють профiлактику та лiкування свинцевоi iнтоксикацii. Розробленi додатковi критерii вазотоксичноi дii свинцю та запропонований метод експериментальноi оцiнки вазотоксичноi дii свинцю можуть застосовуватись у токсиколого-гiгiiнiчних дослiдженнях. Отриманi експериментальнi данi вiдображенi у розроблених за участю автора iнформацiйного листа тАЮПатогенетично обТСрунтованi критерii кардiо-вазотоксичноi дii свинцютАЭ (№ 050-07) та патентах тАЮСпосiб експериментальноi оцiнки вазотоксичноi дii свинцютАЭ (№ 26627 вiд 25.09.2007), тАЮСпосiб профiлактики та лiкування свинцевоi iнтоксикацiiтАЭ( №26628 вiд 25.09.2007), тАЮСпосiб застосування екстракту S. coronata для профiлактики та лiкування свинцевоi iнтоксикацiiтАЭ (№26997 вiд 10.10.2007).

Особистий внесок здобувача. Автором обрано i обТСрунтовано напрямок науковоi роботи, виконано патентно-iнформацiйний пошук по данiй проблемi, проведено постановку та планування експерименту, здiйснено моделювання свинцевоi iнтоксикацii у дослiдних тварин, проведено гематологiчнi дослiдження та вивчення скоротливоi функцii судинноi стiнки. Спiльно iз с.н.с. РЖнституту бiохiмii НАНУ А.В. Коцюрубою проведено бiохiмiчнi дослiдження, спiльно iз с.н.с. РЖнституту медицини працi РЖ.М. Андрусишиною визначено вмiст свинцю у бiологiчних середовищах дослiдних тварин. Автором дисертацii проведена статистична обробка даних та аналiз отриманих результатiв дослiджень, розробленi додатковi критерii вазотоксичноi дii свинцю, обТСрунтовано та експериментально доведено доцiльнiсть застосування глутаргiну та екстракту S.coronata у якостi лiкувально-профiлактичних засобiв при свинцевiй iнтоксикацii.

Апробацiя результатiв дисертацii. Матерiали даноi дисертацiйноi роботи були представленi та обговоренi у доповiдях на конференцiях молодих вчених РЖнституту медицини працi АМНУ (2004-2007рр.), в матерiалах науково-практичноi конференцii тАЮГлутаргiн у клiнiцi внутрiшнiх хворобтАЭ (Харкiв, 2005), РЖРЖ науково-практичнiй конференцii молодих вчених та спецiалiстiв тАЮАктуальнi проблеми фармакологii та токсикологiiтАЭ (Киiв, 2005), 10-й Пущинськiй школi-конференцii молодих вчених тАЮБиология тАУ наука ХХРЖ векатАЭ (Росiйська Федерацiя, Пущiно, 2006), РЖРЖ конгресi фармакологiв (Одеса, 2006), науково-практичному семiнарi тАЮСерцево-судиннi захворювання тАУ 2006тАЭ (Киiв, 2006), мiжнароднiй науковiй конференцii тАЮЛекарственные средства и биологически активные соединениятАЭ (Бiлорусiя, Гродно, 2007), III мiжнароднiй науковiй конференцii тАЮАктуальные проблемы экологии тАУ 2007тАЭ (Бiлорусiя, Гродно, 2007).

Публiкацii. За результатам дисертацiйноi роботи опублiковано 14 наукових праць, у тому числi 3 статтi у наукових фахових журналах, що входять до перелiку ВАК Украiни, 7 тАУ у тезах конгресiв, зтАЩiздiв, конференцiй. Отримано 3 патенти Украiни на корисну модель, видано iнформацiйний листок.

Структура i обсяг дисертацii. Дисертацiя складаiться iз вступу, аналiтичного огляду лiтератури, опису методiв дослiдження, трьох роздiлiв власних дослiджень, обговорення отриманих результатiв, висновкiв та списку лiтератури. Загальний обсяг дисертацii становить 235 сторiнок комптАЩютерного друку. Дисертацiя iлюстрована 65 рисунками та 7 таблицями. Бiблiографiя включаi 356 джерел, з них 164 iноземних найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМРЖСТ РОБОТИ

Матерiали i методи дослiджень

Дослiдження проводили у субхронiчному експериментi (1 мiс. затравки) на статевозрiлих щурах-самцях лiнii Вiстар вагою 160-185 г. пiсля проходження ними 14-денного карантину. Тварини утримувались у загальноприйнятих умовах вiварiю iз вiльним доступом до питноi водогiнноi води по 8-10 тварин у кожнiй групi. Групи дослiдних щурiв, шлях введення та доза застосованих препаратiв подано у таблицi 1. Усього в експериментi використано 140 тварин.

Екстракт, що мiстив 5 % екдiстероiдiв, готували iз надземноi частини у фазi цвiтiння рослини S. coronata , яка була вирощена на дослiдних дiлянках в нацiональному парку тАЮОлександрiятАЭ (м. Бiла Церква). Екстракцiю, iдентифiкацiю i лiофiлiзацiю проводили за методикою Ю.Д. Холодовоi на базi РЖнституту бiохiмii iм. О.В. Палладiна НАНУ.

Таблиця 1. Групи дослiдних щурiв.

№ групи	Речовина (препарат), яка застосовувалась	Доза та шлях введення
1 серiя тАУ 1 мiсяць експозицii
1. (контрольна)	Фiз. р-н	1 мл в/о
2.	Ацетат свинцю на фiз. р-нi	1,53 мг/кг в/о
3.	Ацетат свинцю на фiз. р-нi + глутаргiн	1,53 мг/кг в/о 100 мг/кг з iжею
4.	Ацетат свинцю на фiз.р-нi + водний р-н екстракту S. coronata	1,53 мг/кг в/о 20 мг/кг з iжею
5.	Фiз. р-н + глутаргiн	1 мл в/о 100 мг/кг з iжею
6.	Фiз. р-н + водний р-н екстракту S. coronata	1 мл в/о 20 мг/кг з iжею
2 серiя тАУ 1 мiсяць експозицii + 1 мiс. постекспозицiйного перiоду
7.(контрольна)	Фiз. р-н	1 мл в/о
8.	Ацетат свинцю на фiз. р-нi	1,53 мг/кг в/о
9.	Ацетат свинцю на фiз. р-нi + глутаргiн	1,53 мг/кг в/о 100 мг/кг з iжею
10.	Ацетат свинцю на фiз. р-нi + водний р-н екстракту S. coronata	1,53 мг/кг в/о 20 мг/кг з iжею

Примiтка: в/о тАУ внутрiшньоочеревинний шлях введення, фiз. р-н тАУ фiзiологiчний розчин.

Пiсля припинення експозицii половину тварин знеживлювали шляхом декапiтацii та проводили дослiдження, а решту утримували в умовах вiварiю 1 мiсяць, пiсля чого теж знеживлювали. Пiсля декапiтацii забирали кров та одразу видаляли внутрiшнi органи.

Концентрацiю свинцю у бiологiчних середовищах щурiв визначали методом атомно-абсорбцiйноi спектрофотометрii в полумтАЩi.

Дослiдження кiлькостi еритроцитiв та гемоглобiну проводили фотоколориметричним методом, розрахунок лейкоцитарноi формули, кiлькостi ретикулоцитiв, еритроцитiв з базофiльною зернистiстю здiйснювали по загальноприйнятiй методицi. Визначення стiйкостi еритроцитiв до кислотного гемолiзу проводили кiнетичним методом.

Бiохiмiчнi дослiдження, що характеризують стан окисного метаболiзму та обмiн оксиду азоту, проводили у плазмi, еритроцитарному концентратi, гомогенатах тканин печiнки i аорти.

Рiвень загальних вмiсту тiолових сполук в гомогенатi печiнки оцiнювали з реактивом Елмана (Ellman G.I., 1959), рiвень небiлкових (низькомолекулярних) тiолiв визначали пiсля осадження трихлороцтовою кислотою. Вмiст пероксиду водню (Н₂О₂) визначали спектрофотометрично пiсля додавання алiквоти проб до розчину йодиду калiю (0,1 моль) iз надлишком лактопероксидази (50 нмоль) у фосфатному буферi (0,05 моль) при довжинi хвилi 353 нм (Huwiler M., 1984). Рiвень генерацii супероксид-анiону у пробах оцiнювали по змiнi екстинцii при 550 нм за окисленням цитохрому С у 10 ммоль трiс-буферi пiсля iнкубацii сумiшей при 37 В°С протягом 30 хв (Mc. Cord J., 1982). Визначення рiвнiв генерацii ОН-радикалу проводили в iнкубацiйнiй сумiшi по приросту малонового дiальдегiду (Conte D., 1996).

Активнiсть сумарноi NOS визначали за вмiстом новоутвореного нiтрит-анiону колориметричним методом (Vodovotz Y., 1994; Green L.C., 1982). РЖнкубацiйна сумiш складалась з 50 ммоль фосфатного буфера (рН 7,4), 1,25 ммоль CaCl₂, 1 ммоль NADPH, 1 ммоль L-аргiнiну. Для визначення iNOS в iнкубацiйну сумiш замiсть CaCl₂ додавали 0,1 ммоль ЕДТА. Розрахунок активностi сNOS проводили шляхом вiднiмання вiд показника активностi сумарноi NOS показник активностi iNOS. Вмiст нiтрит-анiону (NO₂^-‾) визначали в безбiлкових алiквотах гомогенатiв чи надосадових проб пiсля визначення активностi NO-синтази у колориметричнiй реакцii за допомогою реактиву Грiса методом Грiна (Green L.C., 1982). Вмiст нiтрат-анiону (NO₃^‾) визначали спектрофотометричним методом (Isukahara H., 1996) у модифiкацii з бруцином. Концентрацiю низькомолекулярних нiтрозотiолiв (НМНТ) визначали в безбiлковiй кислоторозчиннiй фракцii за методикою визначення NO₂^- з модифiкованим реактивом Грiса, що мiстив катiони Нg²⁺ (2,5 % Hg²⁺ в 4 % розчинi Н₃РО₄) (Padgett C. M., 1998). Визначення високомолекулярних нiтрозотiолiв (ВМНТ) проводили за методикою визначення NO₂^- в бiлкових алiквотах пiсля гiдролiзу проб протягом 18 годин при кiмнатнiй температурi у присутностi катiонiв Нg²⁺ (Padgett C. M., 1998). Визначення нiтратредуктазноi активностi проводили за змiнами вмiсту субстрату субстрату тАУ нiтрат-анону- в натрiй-фосфатному (20 ммоль/л рН 7,4) в присутностi надлишку NADH (Li H., 2001). Активнiсть аргiнази визначали спектрофотометричним методом за вмiстом сечовини (Garganta C. L., 1982). Концентрацiю сечовини оцiнювали в безбiлкових пробах колориметричним методом з набором реактивiв фiрми LAСHEMA. Вмiст загального бiлку в пробах визначали загальновiдомим методом Бредфорд.

Дослiдження скоротливоi функцii аорти проводили на препаратах iзольованих сегментiв грудного вiддiлу аорти експериментальних тварин (щурiв) (Соловйов А.РЖ., 2000; Ткаченко М.М., 2002). Пiсля видалення аорту нарiзали на сегменти шириною близько 1,5 тАУ 2 мм (маса близько 2 мг) пiд кутом 45В° iз урахуванням циркулярноi орiiнтацii гладкомтАЩязевого шару. Препарат iзольованого сегменту аорти помiщали в проточну термостатовану (36В° С) камеру в стандартний розчин Кребса (NaCl тАУ 133,0; KCl тАУ 4,7; NaHCO₃ тАУ 16,3; NaH₂PO₄ тАУ 1,38; CaCl₂ тАУ 2,5; MgCl₂ тАУ 1,05; глюкоза тАУ 7,8 ммоль/л; рН 7,4), де його пiддавали розтягненню з силою 10 мН i витримували протягом 30-40 хв. Скорочувальну активнiсть гладеньких мтАЩязiв (ГМ) аорти реiстрували за допомогою механоелектричного перетворювача 6МХ1С в режимi, що наближався до iзометричного. Активацiю ГМ проводили додаванням до буферного розчину норадреналiну (НА, тАЬSigmaтАЭ, США). Ендотелiйзалежнi та ендотелiйнезалежнi реакцii дослiджували по змiнi тонiчного напруження ГМ на ендотелiйзалежний агонiст мускаринових рецепторiв ацетилхолiн гiдрохлорид (тАЬFlьkaтАЭ, Швейцарiя) та ендотелiйнезалежний агонiст нiтропрусид натрiю (тАЬSigmaтАЭ, США). Змiну амплiтуди тонiчного напруження вимiрювали у вiдсотках вiдносно до iх сталого скорочення на НА (скорочення на НА приймали за 100%).

Обсяг проведених дослiджень приведено у табл. 2. Результати обробляли методом варiацiйноi статистики, використовуючи програмне забезпечення Origin 6.0 фiрми тАЬMicrocal Software, IncтАЭ (США).

Таблиця 2. Обсяг проведених дослiджень.

№	Метод дослiдження	Кiлькiсть дослiджень
1.	Визначення вмiсту свинцю у бiосередовищах	40
2.	Загальний аналiз кровi та лейкоцитарна формула	40
3.	Дослiдження кислотноi резистентностi еритроцитiв	20
4.	Визначення бiохiмiчних показникiв у бiосередовищах: - концентрацii тiолових сполук - активностi cNOS - активностi iNOS - концентрацii нiтрит-анiону - концентрацii нiтрат-анiону - концентрацii високомолекулярних нiтрозотiолiв - концентрацii низькомолекулярних нiтрозотiолiв - активностi аргiнази - активностi нiтратредуктази - концентрацii сечовини - рiвня продукцii супероксид-анiону - концентрацii пероксиду водню - рiвня продукцii гiдроксил-радикалу	100 150 150 200 200 200 200 200 200 200 100 100 50
5.	Дослiдження функцiональноi активностi судинноi стiнки на препаратах iзольованих сегментiв аорти щурiв	100
	Усього використано щурiв лiнii Вiстар	140

Результати дослiджень та iх обговорення. При дослiдженнi вмiсту свинцю в кровi та органах дослiдних щурiв виявлено, що пiсля 28 введень ацетату свинцю у дозi 1,53 мг/кг спостерiгалось його накопичення в нирках i аортi та, меншою мiрою, в кровi, серцi, печiнцi (Табл. 3).

У постекспозицiйному перiодi у щурiв, яким вводили ацетат свинцю, виявлено зниження концентрацii свинцю в кровi та внутрiшнiх органах, особливо в аортi та нирках, порiвняно iз першим перiодом дослiджень, що повтАЩязано з перерозподiлом даного металу, депонуванням та виведенням його iз органiзму тварин пiсля припинення експозицii.

Застосування глутаргiну та екстракту S. coronata у щурiв дослiдних груп на фонi експозицii ацетатом свинцю, порiвняно iз групою тварин, якiй вводили лише свинець, сприяло зниженню вмiсту цього металу в аортi, печiнцi, та, особливо, в нирках i не впливало на його концентрацiю в кровi. У постекспозицiйному перiодi у тварин цих дослiдних груп зниження вмiсту свинцю у бiосередовищах спостерiгалося лише в нирках.

Таблиця 3. Вмiст свинцю в органах та кровi дослiдних щурiв (М В± m, n=10).

Бiосере-довище	Експозицiйний перiод				Постекспозицiйний перiод
Бiосере-довище	Конт-роль	Pb	Pb + Гл.	Pb + S.cor.	Конт-роль	Pb	Pb +Гл.	Pb +S. cor.
кров	0,25 В±0,02	1,31 В± 0,06*	1,28 В± 0,05*	1,22 В± 0,06*	0,24 В± 0,01	0,49 В± 0,04*¹	0,41 В± 0,01*¹	0,43 В± 0,05*¹
аорта	1,64В± 0,06	16,36В± 1,39*	9,06 В± 1,47*^а	11,7 В± 1,92*^b	1,67 В± 0,06	4,51 В± 0,36*¹	4,48 В± 0,42*¹	4,74В± 0,73*¹
серце	0,58В± 0,05	1,86 В± 0,09*	0,83 В± 0,04*^а	0,90 В± 0,1*^b	0,62 В± 0,06	1,58 В± 0,19*	1,26 В± 0,08*¹	1,34 В± 0,10*¹
печiнка	0,98В± 0,05	3,56 В± 0,25*	2,14 В± 0,18*^а	3,04 В± 0,36*	0,98 В± 0,08	1,45В± 0,32*¹	1,1 В± 0,17*¹	1,44 В± 0,14*¹
нирки	0,96В± 0,12	27,32В±1,3*	11,34 В± 1,07*^а	11,3 В± 2,53*^b	1,11 В± 0,09	12,97 В± 1,07*¹	6,09 В± 0,59*^1a	5,45 В± 0,57*^1b

Вместе с этим смотрят:

РЖсторiя виникнення та розвитку масажу

Аборты

Аденовирусная инфекция

Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть

Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв