Рак молочноi залози тАУ реабiлiтацiя, корекцiя психосоматичних розладiв в процесi комплексного лiкування
АКАДЕМРЖЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАРЗНИ
РЖНСТИТУТ ОНКОЛОГРЖРЗ
Бугайцов Сергiй Георгiйович
УДК 616.006-616.8-008.64-08
РАК МОЛОЧНОРЗ ЗАЛОЗИ тАУ РЕАБРЖЛРЖТАЦРЖЯ, КОРЕКЦРЖЯ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДРЖВ В ПРОЦЕСРЖ
КОМПЛЕКСНОГО ЛРЖКУВАННЯ
14.01.07 тАУ онкологiя
Автореферат
дисертацii на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук
Киiв - 2003
Дисертацiiю i рукопис.
Робота виконана в РЖнститутi онкологii АМН Украiни, м. Киiв.
НАУКОВРЖ КОНСУЛЬТАНТИ: заслужений дiяч науки i технiки Украiни
доктор медичних наук, професор
Шалiмов Сергiй Олександрович,
РЖнститут онкологii АМН Украiни, м. Киiв,
керiвник науково - дослiдного вiддiлення загальноi онкологii та реконструктивноi хiрургii молочноi залози
доктор медичних наук
Харченко РДвген Миколайович,
Украiнський науково-дослiдний iнститут
соцiальноi i судовоi психiатрii та наркологii
МОЗ Украiни, м. Киiв, головний науковий спiвробiтник вiддiлу пограничних станiв та соматоформних розладiв
ОФРЖЦРЖЙНРЖ ОПОНЕНТИ: член-кореспондент НАН та АМН Украiни,
доктор медичних наук, професор
Ганул Валентин Леонiдович,
РЖнститут онкологii АМН Украiни, м. Киiв,
керiвник науково - дослiдного вiддiлення торакальноi онкологii
доктор медичних наук, професор
Шляховенко Володимир Олексiйович,
РЖнститут експериментальноi патологii,
онкологii та радiобiологii iм. Р.РД. Кавецького
НАН Украiни, м. Киiв, завiдувач
вiддiлом ензимологii
доктор медичних наук, професор
Напрiiнко Олександр Костянтинович,
Нацiональний медичний унiверситет
iм. О.О.Богомольця МОЗ Украiни, м. Киiв,
завiдуючий кафедри психiатрii
ПРОВРЖДНА УСТАНОВА:
Донецький державний медичний унiверситет iм. М.Горького МОЗ Украiни, м. Донецьк, кафедра онкологii, променевих методiв дiагностики та лiкування.
Захист вiдбудеться 23.04.2003 р. о 12 годинi на засiданнi спецiалiзованоi вченоi ради Д 26.560.01 при РЖнститутi онкологii АМН Украiни (03022, м. Киiв, вул. Ломоносова, 33/43; тел. 259-01-86).
З дисертацiiю можна ознайомитись у бiблiотецi при РЖнститутi онкологii АМН Украiни (03022, м. Киiв, вул. Ломоносова, 33/43; тел. 259-01-86).
Автореферат розiсланий 22.03.2003 р.
Вчений секретар
спецiалiзованоi вченоi ради,
кандидат медичних наук,
старший науковий спiвробiтник Родзаiвський С.О.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальнiсть теми. Рак молочноi залози (РМЗ) в Украiнi, так само, як i в бiльшостi краiн свiту, з кожним роком розповсюджуiться i нинi посiдаi перше мiсце в структурi захворюваностi i смертностi вiд злоякiсних новоутворень серед жiнок (25% вiд усiх випадкiв раку) (Грубник В.В. та iн., 2001). Так, по Украiнi кiлькiсть хворих в абсолютних цифрах зросла з 14171 жiнки (1996 р.) до 14806 (2001 р.), а на 100000 жiночого населення вiдповiдно з 54,1 до 56,4. Кожна жiнка, що занедужала на рак молочноi залози, у середньому втрачаi 17 - 18 рокiв життя, а це складаi 53% вiд усiх втрат жiночоi популяцii у нашiй краiнi (Грубник В.В. та iн., 2001). Соцiальне значення цiii форми раку настiльки велике, що науковi дослiдження з проблем раку молочноi залози посiдають одне з основних мiсць у сучаснiй онкологii (Напалков Н.П., 1980; Путырский Л.А. та iн., 1998; Грубник В.В. та iн., 2001). Успiхи сучасного комбiнованого i комплексного лiкування жiнок, хворих на РМЗ, призвели до збiльшення тривалостi життя серед цих хворих (Чиссов В.РЖ. та iн., 1989; Асiiв А.В., 1993), що призвело до необхiдностi оцiнювати ефективнiсть лiкування не тiльки з погляду тривалостi життя, але i надавати значення його якостi, тобто психологiчнiй, фiзичнiй, соцiальнiй i трудовiй реабiлiтацii пацiiнток (Мурашова З.М. та iн., 1992; Асiiв А.В., 1998; Скринник РД.Б., 1998; Bernard J. еt al., 1998; Завiзiон В.Ф. та iн., 2002).
У зв'язку з цим зростаi необхiднiсть у полiпшеннi якостi життя (ЯЖ) хворих на РМЗ iз психосоматичними розладами (ПСР), а також у iх психологiчнiй, фiзичнiй, соцiальнiй i трудовiй реабiлiтацii (Герасименко В.Н. та iн., 1981; Герасименко В.Н. та iн., 1981; Герасименко В.Н. та iн., 1986; Дьомiн РД.В., 1990; Дьомiн РД.В. та iн., 1992; РЖонова Т.РЖ. та iн., 1998). Донедавна вважалося, що критерiiм ЯЖ у хворих на РМЗ i ступiнь цiлiсностi фiзичних функцiй i здатнiсть до трудовоi активностi. Сьогоднi ясно, що соцiально-психологiчнi аспекти i не менш важливими, тому що РМЗ супроводжуiться тАЬподвiйнимтАЭ психологiчним стресом (Дьомiн РД.В. та iн., 1990; Александровський Ю.А., 1992; Асiiв А.В. та iн., 1995; РЖонова Т.РЖ. та iн., 1998; Maunsell E. еt al., 2001).
Особливiстю психологiчного i фiзичного станiв жiнок, хворих на РМЗ, i те, що поряд iз проблемою, повтАЩязаною iз наявнiстю смертельно небезпечного захворювання, iснуi ряд проблем, повтАЩязаних з косметичними наслiдками i травматичнiстю радикальноi операцii (Петерсон Б.Е. та iн., 1987; Maunsell E. еt al., 1993; Асiiв А.В. та iн., 1995; Васютков В.Я. та iн., 1997; Пономарьов РЖ.Н., 2001). Радикальна мастектомiя (РМЕ) в обов'язковому порядку призводить до косметичних i фiзичних дефектiв: лiмфостазу верхньоi кiнцiвки (ЛВК) (46,2% - 68,7%), контрактури плечового суглоба (23%), деформацii хребта в результатi ваговоi асиметрii (8% - 10%), спотворюючого рубцю на переднiй груднiй стiнцi, западанню пiдключичноi областi (Тхостов А.Ш. та iн., 1987; Дьомiн РД.В. та iн., 1988; Дрижак В.РЖ. та iн., 1998; Бiлинський Б.Т. та iн., 1999). Всi названi вище дефекти належать до постмастектомiчних ускладнень (ПМЕУ), що виникають пiсля РМЕ в 87,5% (Грушина Т.РЖ., 1991). ПМЕУ не можуть не впливати негативно на психiку жiнок, особливо молодого вiку, i сприяють розвитковi невротичних форм депресивного стану (Александровський Ю.А., 1976; Айрапетянц М.Г. та iн., 1982; Айрапетянц М.Г., 1984; Дзюба К.В. и др., 1988). Видалення молочноi залози, яка i символом жiночоi гордостi за свою красу, сексуальностi та материнства, призводить до порушення сприйняття жiночностi, до можливих змiн у стосунках з навколишнiми, i в першу чергу, iз сексуальним партнером (Блiнов Н.Н. та iн., 1989; Асiiв А.В., 1993; Завiзiон В.Ф. та iн., 1997; Дихно Ю.А. та iн., 2000). Наслiдки комбiнованого (РМЕ i телегаматерапiя (ТГТ)) i комплексного (РМЕ, ТГТ i хiмiотерапiя (ХТ)) лiкування хворих на РМЗ, що виявляються у виглядi психiчних, фiзичних, функцiональних, сексуальних та iнших розладiв, позначаються на якостi життя (ЯЖ) (Асiiв А.В. та iн., 1995; Блiнов Н.Н. та iн., 1997; Новиков Г.А. та iн., 1997; Голдобенко Г.В. та iн., 1998; Wengstöm Y. еt al., 2000). ЯЖ хворих на РМЗ тАУ сукупнiсть обтАЩiктивних i субтАЩiктивних характеристик людини, що вiдбивають ступiнь життiвого комфорту, мiстить у собi психологiчнi особистостi хвороi, ступiнь фрустрированостi, рiвень побутовоi i трудовоi активностi, фiзичне i сексуальне благополуччя (Fetting I.H., 1982; Васютков В.Я. та iн., 1997; Mc Donald B.H., 2001). Психологiчна, фiзична, соцiальна i трудова реабiлiтацiя жiнок, хворих на РМЗ, переслiдуi загальну гуманiстичну мету пiдвищення ЯЖ (Уриваiв Ю.В. та iн., 1981; Абдельхамiд Х., 1991; Васютков В.Я. та iн., 1997; Смулевич А.Б., 1997).
Незадоволенiсть сучасними результатами реабiлiтацii жiнок, хворих на РМЗ, стимулюi пошук новоi програми вiдновлювального лiкування, здатноi в комплексi з iснуючими спецiальними методами лiкування полiпшити ЯЖ цих хворих.
У звтАЩязку з цим актуальним видаiться виконання реконструктивно-пластичних операцiй (РПО), органозберiгаючих операцiй (ОЗО) на молочнiй залозi (Демидов В.П. та iн., 1995; Золотков А.Г. та iн., 1998; Олiйнiченко П.РЖ. та iн., 1999; Воронов РЖ.А. та iн., 1999; Fitzpatrick R. et al., 1999), застосування психологiчноi корекцii (ПК) (психотерапiя (ПТ), психофармакотерапiя (ПФТ)), лiкувальноi фiзкультури (ЛФК) у комплексному лiкуваннi жiнок, хворих на РМЖ iз ПСР.
ЗвтАЩязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема роботи безпосередньо повтАЩязана з науковою тематикою РЖнституту онкологii АМН Украiни тАЮРозробити новi методи, якi пiдвищують ефективнiсть лiкування мiсцево поширеного раку молочноi залози з використанням селективноi внутрiшньоартерiальноi полiхiмiотерапiiтАЭ (№ держреiстрацii 0198U001763).
Мета i задачi дослiдження. Полiпшити якiсть життя (психологiчний, фiзичний, соцiальний та трудовий статус) хворих на РМЗ iз психосоматичними розладами шляхом розробки i впровадження в клiнiчну практику новоi програми вiдновлювального лiкування на етапах комплексного лiкування.
Для досягнення цiii мети були визначенi такi основнi задачi дослiдження:
1. Вивчити характер постмастектомiчних ускладнень (ЛВК, контрактура плечового суглоба, деформацiя хребта), якi виникли у жiнок, хворих на РМЗ, пiсля проведеноi радикальноi операцii в обсязi мастектомii.
2. Вивчити структуру психологiчних розладiв за допомогою клiнiчних та експериментально-психологiчних методiв дослiдження у жiнок, хворих на рак молочноi залози, яким виконувались РМЕ.
3. Вивчити якiсть життя (психологiчний, фiзичний, соцiальний та трудовий статус) жiнок, хворих на РМЗ, яким виконувались радикальнi мастектомii.
4. Вивчити характер пiсляоперацiйних ускладнень (ЛВК, контрактура плечового суглоба, деформацiя хребта), що виникли у жiнок, хворих на рак молочноi залози, котрi одержували вiдновлювальне лiкування, до якого входила психологiчна, фiзична, соцiальна та трудова реабiлiтацii як складовi комплексного.
5. Вивчити структуру i характер психологiчних розладiв за допомогою клiнiчних i експериментально-психологiчних методiв дослiдження у хворих на рак молочноi залози, якi одержували вiдновлювальне лiкування у складi комплексного.
6. Оцiнити роль i значення реконструктивно-пластичних i органозберiгаючих операцiй на молочнiй залозi в профiлактицi пiсляоперацiйних ускладнень i психологiчних розладiв.
7. Визначити можливостi психологiчноi корекцii (психотерапiя, психофармакотерапiя) в купуваннi психологiчних розладiв у процесi комплексного лiкування хворих на рак молочноi залози.
8. Показати можливостi розробленого спецiального комплексу лiкувальних вправ для хворих на РМЗ, який враховуi iндивiдуальний пiдхiд для боротьби з пiсляоперацiйними ускладненнями.
9. Оцiнити якiсть життя хворих на рак молочноi залози, якi одержували вiдновлювальне лiкування (психотерапiя, психофармакотерапiя i ЛФК) у складi комплексного.
10. Вивчити змiни в рiвнi стрес-гормону (кортизолу, iнсулiну i β-ендорфiну) в залежностi вiд виду операцiй у процесi корекцii психосоматичних розладiв у хворих на РМЗ для виявлення дезадаптацiйних порушень та iх корекцii при стрес-переносностi.
11. Оцiнити вплив психосоматичноi корекцii на адаптацiйнi можливостi хворих на РМЗ пiсля рiзних видiв операцiй за кортизол-iнсулiновим коефiцiiнтом напруження (к/i).
12. Порiвняти й зiставити якiсть життя жiнок, хворих на рак молочноi залози, якi одержували вiдновлювальне лiкування у складi комплексного, з якiстю життя жiнок, хворих на РМЗ, якi перенесли радикальне лiкування i не одержували вiдновлювального лiкування у складi комплексного.
ОбтАЩiкт дослiдження тАУ хворi на РМЗ iз ПСР.
Предмет дослiдження тАУ вивчення i впровадження програми вiдновлювального лiкування (психотерапiя, психофармакотерапiя i лiкувальна фiзкультура) у хворих на РМЗ iз ПСР.
Методи дослiдження - Для розвтАЩязання окреслених задач на етапах виконання роботи використовувалися наступнi методи: клiнiчнi, клiнiко-iнструментальнi, морфологiчнi, соцiометричнi, клiнiко-психопатологiчнi, психологiчнi, експериментально - психологiчнi, функцiонально-дiагностичнi, лабораторнi, радiоiмунологiчнi. Статистичний аналiз даних проводили iз використанням статистичного пакета SPSS for Windows (версiя 7.5.2) на базi персонального комптАЩютера Pentium-II.
Наукова новизна отриманих результатiв. Розроблено новi методики використання клiнiчного й експериментально-психологiчного методiв дослiдження для дiагностики рiзних варiантiв психологiчних розладiв у жiнок, хворих на РМЗ iз ПСР. Розроблено нову програму iнтегративноi психотерапii (iндивiдуальноi, груповоi i сiмейноi) для корекцii психологiчних розладiв у жiнок, хворих на РМЗ (Патент № 51349АUА, МПК А61М21/00). Розроблено новi схеми медикаментозного лiкування антидепресантами останнього поколiння з групи селективних iнгiбiторiв зворотного захоплення серотонiну (СРЖЗЗС) (золофт, ципрамiл) для корекцii рiзних варiантiв психологiчних розладiв у жiнок, хворих на РМЗ (Патент № 34368АUA, МПК А61К 31/455). Розроблено новi спецiальнi комплекси лiкувальних вправ з iндивiдуальним пiдходом до корекцii ПМЕУ в жiнок, хворих на РМЗ (Патент № 34375АUА, МПК А61В 17/00, Патент № 34376АUА, МПК А61В 17/00). Розроблено диференцiйовану програму використання засобiв ЛФК, яка спрямована на профiлактику i боротьбу з ПМЕУ в жiнок, хворих на РМЗ. Вперше в результатi проведеного комплексного дослiдження адаптацiйних можливостей виявленi невiдомi ранiше закономiрностi перебiгу адаптацiйних процесiв пiсля стресу (операцii) i механiзми нейрогуморальноi iх регуляцii у хворих на РМЗ. Вперше показано, що за спiввiдношенням кортизолу, b-ендорфiну й iнсулiну можна визначити характер дезадаптацiйних розладiв у хворих на РМЗ у рiзний термiн пiсля операцiй. У результатi проведених дослiджень отримано новi данi про модулюючий вплив ПСК на дезадаптацiйнi порушення в хворих на РМЗ у рiзний термiн пiсля операцiй. Запропоновано новий спосiб пiдвищення адаптацiйних можливостей i стрес-переносностi для хворих на РМЗ з ознаками дезадаптацiйних розладiв iз використанням ПСК. Розроблено нову програму вiдновлювального лiкування, що включаi в себе психологiчну, фiзичну, соцiальну i трудову реабiлiтацiю для жiнок, хворих на РМЗ iз ПСР.
Практичне значення роботи. Розробленi для практичноi охорони здоровтАЩя новi методики використання клiнiчного й експериментально-психологiчного методiв дослiдження для дiагностики рiзних форм психологiчних розладiв у жiнок, хворих на РМЗ. Розроблена для лiкувальних установ онкологiчного профiлю нова програма iнтегративноi психотерапii (iндивiдуальноi, груповоi та сiмейноi) для корекцii ПСР у жiнок, хворих на РМЗ. Розробленi для лiкувальних установ онкологiчного профiлю новi схеми медикаментозного лiкування антидепресантами останнього поколiння з групи СРЖЗЗС (золофт, ципрамiл) для корекцii рiзних варiантiв психологiчних розладiв у жiнок, якi перенесли радикальне лiкування з приводу РМЗ. Розроблений для клiнiчноi практики спецiальний комплекс лiкувальних вправ з iндивiдуальним пiдходом до корекцii ПМЕУ в жiнок, хворих на РМЗ. Розроблена для впровадження в клiнiчну практику диференцiйована програма використання засобiв ЛФК, яка спрямована на профiлактику i боротьбу з ПМЕУ в жiнок, хворих на РМЗ. Отримано новi знання про стан деяких адаптивних систем регуляцii в рiзний термiн пiсля операцiй у хворих на РМЗ з оцiнкою рiзних типiв порушень. Запропоновано спосiб пiдвищення адаптацiйних можливостей i стрес-переносностi серед пацiiнток даноi категорii, що розширюi iснуючi методи лiкування онкологiчних хворих. Розроблена для лiкувальних установ онкологiчного профiлю нова програма вiдновлювального лiкування, що включаi в себе психологiчну, фiзичну, соцiальну i трудову реабiлiтацiю для жiнок, хворих на РМЗ iз ПСР, що сприяi полiпшенню iх ЯЖ.
Особистий внесок здобувача. Дисертацiя i власною роботою автора, який самостiйно провiв аналiз, узагальнив отриманi результати, провiв iх статистичну обробку i написав всi роздiли дисертацii. Основним i внесок автора у проведення клiнiчних дослiджень, у розробку програми вiдновлювального лiкування, що включаi в себе психологiчну (психотерапiя, психофармакотерапiя), фiзичну (лiкувальна фiзкультура), соцiальну i трудову реабiлiтацiю жiнок, хворих на РМЗ iз ПСР, а також у написаннi наукових публiкацiй.
Апробацiя результатiв дисертацii. Результати роботи доповiдалися на мiжнароднiй науково-практичнiй конференцii тАЮДiагностика та лiкування раку молочноi залозитАЭ, Одеса, 1999; X зтАЩiздi онкологiв Украiни, Крим, 2001; науково-практичноi конференцii тАЮСучаснi аспекти комплексного лiкування раку молочноi залози iз застосуванням органозберiгаючих та реконструктивних операцiйтАЭ, Ужгород, 2002; науково-практичноi конференцii тАЮАктуальные проблемы сексологии и медицинской психологиитАЭ, Харкiв, 2002; РЖХ конгресi iУЛТ, Луганськ, 2002; науково-практичноi конференцii тАЮЛiкування онкологiчних хворих похилого вiкутАЭ, Киiв, 2002; науково-практичноi конференцii тАЮАктуальнi питання неврологii, психiатрii та наркологiiтАЭ, Чернiвцi, 2002; мiжнародноi науково-практичноi конференцii тАЮАктуальные проблемы социальной, судебной психиатрии и наркологиитАЭ, Алушта, 2002; мiжнародноi науково-практичноi конференцii тАЮСучаснi проблеми ядерноi медицинитАЭ, Киiв, 2002; науково-практичноi конференцii тАЮНовi технологii в хiрургiiтАЭ, Киiв, 2002; науково-практичноi конференцii тАЬСоцiальнi технологii: актуальнi проблеми теорii та практикитАЭ, Одеса, 2003.
Публiкацii. За матерiалами дисертацii опублiковано 44 науковi працi, у тому числi 28 статей, з них 26 тАУ в рекомендованих ВАК Украiни виданнях (22 тАУ самостiйнi), 12 доповiдей i тез на конгресах, зтАЩiздах i конференцiях рiзних рiвнiв, отримано 4 патенти на винахiд.
Обсяг i структура дисертацii: Робота складаiться зi вступу, 6 роздiлiв, що мiстять аналiтичний огляд лiтератури i власнi дослiдження, аналiзу й обговорення результатiв дослiдження, висновкiв, практичних рекомендацiй, перелiку використаних джерел i додаткiв. Дисертацiя викладена на 387 сторiнках машинописного тексту, з яких на додатки припадаi 35 сторiнок; список використаних лiтературних джерел включаi 305, у тому числi 213 вiтчизняних i 92 - iншомовного походження.
ОСНОВНИЙ ЗМРЖСТ РОБОТИ
Матерiали i методи дослiдження. ОбтАЩiктом вивчення стали 198 хворих жiнок, що знаходилися на лiкуваннi у вiддiленнi пухлин молочноi залози i вiддiленнi загальноi онкологii i реконструктивноi хiрургii молочноi залози РЖнституту онкологii АМН Украiни з дiагнозом рак молочноi залози. Всi дослiджуванi пацiiнтки були розподiленi на 4 групи, вiдповiдно до виду оперативного втручання i характеру лiкування: 1-а група тАУ хворi на РМЗ, котрим була виконана радикальна мастектомiя, проводились психотерапiя, психофармакотерапiя i лiкувальна фiзкультура (56 осiб); 2-а група тАУ хворi на РМЗ, яким були виконанi органозберiгаючi операцii (квадрантектомiя) i проводились психотерапiя, психофармакотерапiя i лiкувальна фiзкультура (39 осiб); 3-я група тАУ хворi на РМЗ, яким виконували мастектомiю з одночасною реконструкцiiю молочноi залози аутотканинами i проводились психотерапiя, психофармакотерапiя i лiкувальна фiзкультура (32 особи); 4-а група тАУ хворi на РМЗ, яким виконувалась радикальна мастектомiя i якi одержували тiльки стандартну терапiю (променева терапiя, хiмiотерапiя) (контрольна група - 71 особа). Всi пацiiнтки, що знаходились на лiкуваннi, були також вiдповiдно розподiленi на 2 групи: контрольну, яка отримувала лiкування за прийнятою у лiкувальнiй установi методикою, i групу, яка одержувала запропоновану терапiю (ГОЗТ) тАУ до комплексного лiкування якоi була додана запропонована нами програма вiдновлювального лiкування (психотерапiя, психофармакотерапiя i лiкувальна фiзкультура). В ГОЗТ були включенi 127 жiнок, хворих на РМЗ, а контрольну склала 71 пацiiнтка.
Всi жiнки, хворi на РМЗ, мали вiк вiд 20 до 75 рокiв. Розподiл хворих на РМЗ за вiком з урахуванням групи хворих подано у табл. 1.
Таблиця 1
Розподiл хворих на рак молочноi залози за вiком
з урахуванням групи хворих.
Група | Вiк пацiiнток (роки) | ||||||
20-29 | 30-39 | 40-49 | 50-59 | 60-69 | 70-79 | Усього | |
1 група | 1 | 2 | 17 | 20 | 14 | 2 | 56 |
% | 1,8 | 3,6 | 30,3 | 35,7 | 25,0 | 3,6 | 28,3 |
2 група | 3 | 9 | 10 | 12 | 5 | - | 39 |
% | 7,7 | 23,1 | 25,6 | 30,8 | 12,8 | - | 19,7 |
3 група | 4 | 7 | 16 | 4 | - | 1 | 32 |
% | 12,5 | 21,9 | 50,0 | 12,5 | - | 3,1 | 16,2 |
4 група | - | 4 | 14 | 19 | 27 | 7 | 71 |
% | - | 5,6 | 19,7 | 26,8 | 38,0 | 9,9 | 35,8 |
Усього | 8 | 22 | 57 | 55 | 46 | 10 | 198 |
% | 4,0 | 11,1 | 28,8 | 27,8 | 23,2 | 5,1 | 100 |
Дiагнози верифiкованi за допомогою гiстологiчних дослiджень. Для дослiдження бралися хворi на рак молочноi залози в I, II i III стадiях; пацiiнтки з IV стадiiю пухлинного процесу з ознаками генералiзацii процесу, не були включенi нами в дослiдження.
При формуваннi груп для вивчення параметрiв, що визначають ЯЖ (психологiчний, фiзичний, соцiальний i трудовий статус) у жiнок, хворих на РМЗ iз ПСР, дотримувався принцип якiсноi репрезентативностi, що стало необхiдною умовою для подальшоi оцiнки якостi життя в групах хворих, яким виконувалася розроблена нами програма вiдновлювального лiкування, i контрольноi групи хворих, якi даний комплекс терапii не одержували.
Для оцiнки психоемоцiйного стану жiнок, хворих на РМЗ, ми використовували експериментально-психологiчний метод дослiдження, що складаiться з ряду методик: самооцiнки особистостi (САН), що характеризуi параметри самопочуття, активностi i настрою пацiiнтки в дослiджуваний перiод; методики Ч. Спiлбергера тАУ Ю. Ханiна, який даi змогу визначити рiвень реактивноi й особистiсноi тривожностi iндивiда; методики М. Гамiльтона, яка характеризуi ступiнь виразностi депресii i тривоги дослiджуваноi особи; методики загальноi клiнiчноi ефективностi (CGI), яка даi можливiсть стандартизовано обтАЩiктивувати клiнiчнi результати проведеного лiкування; методик, якi оцiнюють якiсть життя (самооцiнки якостi життя, шкали Д. Карновського, шкали ECOG).
Для оцiнки фiзичного статусу жiнок, хворих на РМЗ, використовувався функцiонально-дiагностичний метод дослiдження. Так, в якостi критерiiв функцii верхньоi кiнцiвки використовувалися сила мтАЩязiв кистi й обсяг рухiв у плечовому суглобi. З метою оцiнки сили мтАЩязiв кистi застосовувалася кистьова динамометрiя за допомогою динамометра ДРП-90. Обсяг рухiв у плечовому суглобi вимiрювався за допомогою гонiометру Гамбурцева. Визначення ступеня ЛВК виконувалось за допомогою вимiрювання окружностi верхньоi кiнцiвки на рiвнi середньоi третини плеча. Вивчення деформацii хребта здiйснювалося за допомогою контрольних рентгенограм шийного, грудного i поперекового вiддiлiв хребетного стовпа. Для оцiнки функцiонального стану дихальноi системи, здатностi дихальноi мускулатури до скорочування тАФ використовували вимiрювання обхватiв грудей, проби Генче i Штанге.
Радiоiмунологiчним методому плазмi кровi визначали рiвень iнсулiну i кортизолу за допомогою наборiв тАЮСтерон И125тАЭ, тАЮСтерон К-125 IMтАЭ (Бiлорусь). Крiм того, розраховували спiввiдношення вiдсоткових величин кiлькостi кортизолу й iнсулiну (к/i - коефiцiiнт), приймаючи iх початковий рiвень за 100%. Також у плазмi кровi радiоiмунологiчним методом визначали рiвень b-ендорфiну за допомогою наборiв фiрми тАЮImmuno Nuclear CorporationтАЭ (США). Вимiрювання радiоактивностi проводили на лiчильнику тАЮГамма-3тАЭ, ефективнiсть розрахунку склала 60%.
З метою психологiчноi, фiзичноi, соцiальноi i трудовоi реабiлiтацii хворих на рак молочноi залози виконувалася програма вiдновлювального лiкування, що включаi в себе психокорекцiйну терапiю (психотерапiя, психофармакотерапiя) i лiкувальну фiзкультуру.
Так, iнтегративна психотерапiя являла собою спецiально розроблений комплекс, який складаiться з iндивiдуальноi, груповоi i сiмейноi психотерапii. Психофармакотерапiя хворих на РМЗ мiстила в собi застосування антидепресантiв останнього поколiння з групи СРЖЗЗС (золофт, ципрамiл) з метою корекцii психоемоцiйного стану пацiiнток.
Лiкувальна фiзкультура мiстила у собi систему фiзичних вправ, дiя яких спрямована на вiдновлення порушених пiсля операцii фiзичних функцiй i на профiлактику та боротьбу з виниклими постмастектомiчними ускладненнями.
Статистичний аналiз результатiв дослiдження проводили iз використанням статистичного пакету SPSS for Windows (версiя 7.5.2) на базi персонального комп'ютера Pentium-II.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛРЖДЖЕННЯ ТА РЗХ ОБГОВОРЕННЯ
Клiнiко-психопатологiчна характеристика жiнок, хворих на рак молочноi залози. Психотерапевтичнi i психофармакологiчнi методи iх корекцii. Клiнiчна психосимптоматика жiнок, хворих на рак молочноi залози, характеризувалася переважно як реакцiя на важкий стрес iз розладом адаптацii. При цьому найбiльш часто спостерiгалась тривожно-депресивна реакцiя (у межах тАФ 60,6тАУ63,3% у рiзних групах), рiдше тАУ iншi: пролонгована депресивна реакцiя (15,8тАУ17,7%), змiшаний розлад емоцiй i поведiнки (6,2тАУ7,6%), стан тривожно-фобiчного розладу (5,2тАУ6,3%) та iншi. Наявнiсть суiцидальних думок, частiше пасивного характеру, вiдзначалась у 14,3%, при цьому у 4,8% думки мали активний характер iз проявом аутоагресивних тенденцiй. Розподiл дослiджуваних хворих за нозологiчними формами психiчних розладiв подано у табл. 2.
Таблиця 2
Розподiл хворих за нозологiчними формами психiчних розладiв
Психiчний розлад | Кiлькiсть хворих у групах | |||||||||||
1-я | 2-я | 3-я | Усього в 1,2,3 | 4-я | Загальна к-ть | |||||||
Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | |
1. Змiшана тривожно-депресивна реакцiя | 36 | 64,2 | 24 | 61,3 | 20 | 62,5 | 80 | 62,9 | 45 | 63,3 | 125 | 60,6 |
2. Пролонгована депресивна реакцiя | 9 | 16,3 | 7 | 17,7 | 5 | 15,8 | 21 | 16,5 | 12 | 16,7 | 33 | 17,1 |
3. Змiшаний розлад емоцiй i поведiнки | 4 | 7,1 | 3 | 7,6 | 2 | 6,2 | 9 | 7,3 | 5 | 7,4 | 14 | 7,6 |
4. Стан тривожно-фобiчного розладу | 5 | 8,9 | 2 | 5,2 | 1 | 3,1 | 8 | 6,3 | 4 | 5,6 | 12 | 6,7 |
5. Обсесивно-компульсивний розлад | тАФ | тАФ | 1 | 2,5 | 1 | 3,1 | 2 | 1,5 | 2 | 2,8 | 4 | 2,6 |
6. Панiчний розлад | 2 | 3,5 | 2 | 5,7 | 3 | 9,3 | 7 | 5,5 | 3 | 4,2 | 10 | 5,4 |
Усього | 56 | 100 | 39 | 100 | 32 | 100 | 127 | 100 | 71 | 100 | 198 | 100 |
Клiнiчно представленi форми характеризувалися так: тривожно-депресивний розлад тАФ сполученням тривоги рiзних рiвнiв: фiзiологiчноi, вiтальноi, ситуацiйноi з депресивними станами рiзного ступеня, обумовленими переважно усвiдомленням важкоi соматогенii i супутньоi кризовоi ситуацii. Пролонговану депресивну реакцiю вiдрiзняв затяжний депресивний стан з частою наявнiстю суiцидальних думок. Змiшаний розлад емоцiй i поведiнки характеризувався, в основному, наявнiстю суiцидальних тенденцiй, частiше на тлi тривожно-депресивноi симптоматики. Стан тривожно-фобiчного розладу вiдрiзнявся сполученням психiчного вiдчуття страху i вираженоi тривоги за свiй подальший стан у планi несприятливого результату.
За основним психопатологiчним синдромом хворi на РМЗ розподiлилися таким чином. За нозологiчною формою основним синдромом був тривожно-депресивний, вiдповiдно: у ГОЗТ i контрольнiй тАФ 54,7 i 55,0%; рiдше - тривожно-фобiчний (14,1 i 15,4%) (табл. 3).
Таблиця 3
Розподiл хворих за ведучим психопатологiчним синдромом
Психiчний розлад | Кiлькiсть хворих у групах | |||||||||||
1-а | 2-а | 3-а | Усього в 1,2,3 | 4-а | Загальна к-ть | |||||||
Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | |
Тривожно-депресивний синдром | 31 | 55,3 | 21 | 53,1 | 17 | 53,1 | 69 | 54,7 | 39 | 55,0 | 108 | 54,4 |
Астено-депресивний синдром | 14 | 25,0 | 9 | 24,0 | 7 | 22,0 | 30 | 23,4 | 16 | 22,6 | 46 | 23,2 |
Тривожно-фобiчний синдром | 8 | 14,5 | 5 | 12,6 | 5 | 15,6 | 18 | 14,1 | 11 | 15,4 | 29 | 14,8 |
Депресивно-апатичний синдром | 2 | 3,5 | 2 | 5,1 | 1 | 3,1 | 5 | 3,9 | 4 | 5,6 | 9 | 4,5 |
Обсесивно-депресивний синдром | 1 | 1,7 | 2 | 5,2 | 1 | 3,1 | 4 | 3,1 | 1 | 1,4 | 5 | 2,6 |
РЖншi синдроми | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 3,1 | 1 | 0,8 | 0 | 0 | 1 | 0,5 |
Усього | 56 | 100 | 39 | 100 | 32 | 100 | 127 | 100 | 71 | 100 | 198 | 100 |
Клiнiчно характеристика основних психопатологiчних синдромiв виглядала таким чином: тривожно-депресивний тАФ висока тривожнiсть з явищами iнсомнii на тлi вираженого зниження настрою, порушення контакту iз навколишнiми, зниженням психiчних i фiзичних функцiй, варiюванням переваги тривоги або депресii, часом суiцидальнi думки. Тривожно-фобiчний синдром характеризувався станом вираженоi тривоги, яка поiднувалася зi страхами, переважно в планi захворювання, думками про безвихiднiсть свого стану, безсонням, занепокоiною поведiнкою, бажанням одержати психологiчну пiдтримку з боку навколишнiх, афективними проявами, багатомовнiстю, нерiдко суiцидальними дiями. Аналiз преморбiдних особливостей особистостi хворих на РМЗ виявив у бiльшостi хворих наявнiсть рiзних рис акцентуацii особистостi (77,4%). Найбiльш частими були риси дистимiчностi тАФ 35,2%; тривожноi боязкостi тАФ 16,3%; емотивнi тАФ 12,1%; демонстративнi тАФ 8,0% та iн. (табл. 4).
Таблиця 4
Розподiл хворих аналiзованих груп залежно вiд характеристики акцентуацii особистостi
Риси акцентуацii | Дослiджуванi групи | |||||||||||
1-а | 2-а | 3-я | Усього в 1,2,3 | 4-а | Загальна к-ть | |||||||
Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | Абс. | % | |
Дистимiчнiсть | 19 | 32,7 | 15 | 35,0 | 11 | 34,3 | 45 | 35,1 | 26 | 36,8 | 71 | 35,2 |
Тривожна боязкiсть | 9 | 16,8 | 8 | 22,2 | 6 | 19,0 | 23 | 18,1 | 10 | 14,0 | 33 | 16,3 |
Емотивнiсть | 7 | 12,7 | 4 | 12,4 | 5 | 15,5 | 16 | 12,3 | 8 | 11,3 | 24 | 12,1 |
Демонстративнiсть | 5 | 9,1 | 2 | 5,0 | 3 | 9,3 | 10 | 7,7 | 6 | 8,4 | 16 | 8,0 |
Застрягання | 1 | 1,8 | 1 | 2,5 | 0 | 0 | 2 | 1,5 | 3 | 4,2 | 5 | 2,4 |
РЖншi | 2 | 3,6 | 1 | 2,5 | 0 | 0 | 3 | 2,3 | 1 | 1,4 | 7 | 3,4 |
Усього з акцентуацiiю | 43 | 76,7 | 31 | 79,5 | 25 | 78,6 | 99 | 77,9 | 54 | 76,1 | 153 | 77,4 |
Без акцентуацii | 13 | 23,3 | 8 | 20,5 | 7 | 21,4 | 28 | 22,1 | 17 | 23,9 | 45 | 22,6 |
Загальна кiлькiсть | 56 | 100 | 39 | 100 | 32 | 100 | 127 | 100 | 71 | 100 | 198 | 100 |
Дистимiчнiсть характеризувалась переважно схильнiстю до зниженого, пригнiченого настрою; тривожна боязкiсть тАФ непевнiстю в собi, високим рiвнем тривожностi, немотивованими страхами, побоюваннями; емотивнiсть тАФ рисами сенситивностi, емоцiйною лабiльнiстю (за слабким типом), нестерпнiстю перевантажень будь-якого порядку, особливо емоцiйного; демонстративнiсть тАФ рисами iстероiдностi, змiною емоцiй, високою напруженiстю.
Експериментально-психологiчне дослiдження жiнок, хворих на РМЗ, виявило таке (табл. 5).
Таблиця 5
Характеристика самооцiнки особистостi (метод САН)
№ групи | Кiлькiсть хворих | Самопочуття (бали) | Активнiсть (бали) | Настрiй (бали) |
1-а | 56 | 1,86 В± 0,13 | 1,91 В± 0,14 | 1,45 В± 0,12 |
2-а | 39 | 1,93 В± 0,11 | 1,89 В± 0,12 | 1,39 В± 0,11 |
3-я | 32 | 1,84 В± 0,09 | 1,86 В± 0,10 | 1,43 В± 0,13 |
4-а | 71 | 1,90 В± 0,14 | 1,88 В± 0,11 | 1,40 В± 0,12 |
Усього | 198 | тАФ | тАФ | тАФ |
Показники норми | 5,42 В± 0,11 | 5,04 В± 0,8 | 5,13 В± 0,10 |
Показники характеристики самооцiнки особистостi (САН) у всiх дослiджуваних групах пiд час попереднього дослiдження виявилися патологiчно змiненими з вираженим зниженням, причому бiльше за параметром тАЮнастрiйтАЭ. Психологiчно зниження тла настрою мотивувалось хворими з позицiй усвiдомлення наявностi в них онкологiчного захворювання, страхом перед майбутньою операцiiю, крахом надiй на майбутнi. Результати дослiдження стану тривоги (за методом Ч. Спiлбергера - Ю. Ханiна) характеризувались змiненими показниками - високим рiвнем як особистiсноi, так i реактивноi тривожностi (табл. 6).
Таблиця 6
Результати дослiдження рiвня тривоги за методом Ч.Спiлбергера-Ю.Ханiна
Вместе с этим смотрят:
РЖсторiя виникнення та розвитку масажу Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв |