Розробка програми вiдновлення руховоi дiяльностi пацiiнтiв пiсля травм хребта з використанням системи iнтенсивного тренiнгу

Мiнiстерство науки i освiти Украiни

Запорiзький нацiональний технiчний унiверситет

РЖнститут управлiння i права

До захисту допущена

зав.каф. ВлФiзичноi реабiлiтацii та рекреацiiВ»

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

ВлРозробка програми вiдновлення руховоi дiяльностi пацiiнтiв пiсля травм хребта з використанням системи iнтенсивного тренiнгуВ»

200___р.

Календарний план

ПЗ: 111 с., 14 рис., 2 табл., 49 джерел лiтератури.

Тема дипломноi роботи: Розробка програми вiдновлення руховоi дiяльностi пацiiнтiв пiсля травм хребта з використанням системи iнтенсивного тренiнгу.

ОбтАЩiкт дослiдження: рухова дiяльнiсть пацiiнтiв пiсля травм хребта.

СубтАЩiкт дослiдження: пацiiнти з травмами хребта

Метою проведеного дослiдження був експериментальний аналiз факторiв, що впливають на вiдновлення руховоi активностi за допомогою iнтенсивного тренiнгу.

Завдання дослiдження:

1. Проаналiзувати доступнi лiтературнi джерела, присвяченi соцiальним та медичним наслiдкам травм хребта.

2. Дослiдити стан та методологiю формування програми вiдновлення руховоi активностi пацiiнтiв пiсля травм хребта.

3. Провести дослiдження впливу факторiв на вiдновлення здоровтАЩя пiсля травм хребта.

Методи дослiдження: аналiз лiтературних джерел по данiй темi, експеримент, фiзiологiчнi та медико-бiологiчнi методи дослiдження, методи математичноi статистики.

Гiпотеза: проведене дослiдження допоможе розробити програму вiдновлення руховоi активностi у пацiiнтiв пiсля травм хребту.

Наукова новизна: у нашому дослiдженнi ми розглянули|розгледiли| методологiю вiдновлення руховоi активностi пiсля спiнальних травм.

Практичне значення отриманих результатiв складаiться в розробцi науково обТСрунтованого й доступного комплексу заходiв по впровадженню програми реабiлiтацii пiсля травм хребта пацiiнтiв м.Запорiжжя.

здоровтАЩя, людина, населення, захворювання, вплив, формування, хребет, нейрохiрургiя, реабiлiтацiя, рухова активнiсть, пацiiнт, вiдновлення, тренiнг.

вступ. 6

роздiл 1 соцiальнi та медичнi наслiдки травм хребта. 8

1.1 Причини та структура травматизму хребта серед населення РДвропи та Украiни. 8

1.2 Рiвень iнвалiдизацii населення пiсля травм хребта. 15

роздiл 2 СИСТЕМИ ВРЖДНОВЛЕННЯ РУХОВОГО СТЕРЕОТИПУ ТА ФРЖЗИЧНОРЗ АКТИВНОСТРЖ ПАЦРЖРДНТРЖВ ПРЖСЛЯ ТРАВМ ХРЕБТА. 27

2.1 Анатомо-фiзiологiчнi особливостi хребта та змiни пiсля травм. 27

2.2 Класифiкацiя порушень руховоi активностi пацiiнтiв внаслiдок травм хребта 35

2.3 Традицiйнi систем и вiдновлення руховоi дiяльности пацiiнтiв з спинальними травмами та сучасний науково-доказовий напрямок тАФ iнтенсивний тренiнг. 40

роздiл 3 Результати дослiдження та iх обговорення. 51

3.1 Порiвняльний аналiз традицiйних та сучасних методологiй щодо пацiiнтiв з спiнальними травмами в м. Запорiжжi. 51

3.2 Розробка програми вiдновлення руховоi дiяльностi та фiзичноi активностi пацiiнтiв з спiнальними травмами з використанням iнтенсивного тренiнгу. 60

3.3 Обговорення результатiв. 87

Висновки. 103

Список використаних джерел. 106

ВООЗ тАУ Всесвiтня органiзацiя охорони здоровтАЩя

ЗСЖ тАУ здоровий спосiб життя

ФЗСЖ тАУ формування здорового способу життя

ООН тАУ органiзацiя обтАЩiднаних нацiй

НДРЖ тАУ науково дослiдницька iнспекцiя

ХНРЖЗ тАУ хронiчних неiнфекцiйних захворювань

ХСК тАУ хвороби системи кровообiгу

ЦНС тАУ центральна нервова система

РДС тАУ РДвропейський союз

р. - рiк

Актуальнiсть теми дипломноi роботи полягаi в тому, що Застарiлi ушкодження хребта та спинного мозку i одними iз найскладнiших проблем нейротравматологii. У гострий перiод тяжкоi хребетно-спинномозковоi травми виживають близко 80% потерпiлих. Цi хворi потребують медичноi допомоги на всiх стадiях травматичноi хвороби спинного мозку. Незважаючи на значний прогрес у лiкуваннi цього тяжкого контингенту хворих, кiлькiсть потерпiлих, яких переводять на iнвалiднiсть, з кожним роком збiльшуiться, що зумовлюi велику соцiальну значимiсть цiii проблеми. Зараз немаi сумнiву, що рiзнi хiрургiчнi втручання на хребтi та спинному мозку вже бiльше не можуть полiпшити результати лiкування спiнальних хворих через невирiшенiсть загальнобiологiчноi проблеми: тАЬЧи можлива регенерацiя ушкодженого спинного мозку?тАЭ

На думку провiдних вiтчизняних та зарубiжних вчених, полiпшенню результатiв лiкування спiнальних хворих може сприяти застосування комплексного реабiлiтацiйного лiкування, що включаi як реконструктивно-вiдновнi оперативнi втручання на хребтi та спинному мозку, так i повноцiнну консервативну терапiю. Аналiз даних патентноi та iншоi iнформацiйноi лiтератури свiдчить про те, що, не зважаючи на проведення багатопланових дослiджень з проблеми ускладненоi травми хребта, результати лiкування спiнальних хворих все ще залишаються досить незадовiльними.

Залишаються все ще нерозвтАЩязаними проблеми комплексного пiдходу до лiкування таких хворих як в планi декомпресiйно-стабiлiзуючих операцiй на хребтi, так i реконструктивно-вiдновних на ушкодженому спинному мозку. На нашу думку, бiльшiсть невтiшних наслiдкiв лiкування спiнальних хворих повтАЩязанi з неврахуванням значення iдиного комплексу травматичноi хвороби спинного мозку, а також однобiчним пiдходом до лiкування цих хворих на рiзних стадiях травматичноi хвороби.

Пошуки способiв, спрямованих на створення умов для оптимального перебiгу регенеративних процесiв у спинному мозку, у наш час i досить актуальною проблемою. При цьому найперспективнiшим у спiнальнiй патологii i прискорення регенерацii спинного мозку шляхом зменшання токсичностi лiквору та застосування антигiпоксантiв. Недостатньо розробленi питання зменшення спастичностi у спiнальних хворих з метою проведення успiшноi реабiлiтацii.

ОбтАЩiктом дослiдження виступаi рухова дiяльнiсть пацiiнтiв пiсля травм хребта.

СубтАЩiктом дослiдження i пацiiнти з травмами хребта

Метою проведеного дослiдження був експериментальний аналiз факторiв, що впливають на вiдновлення руховоi активностi за допомогою iнтенсивного тренiнгу.

Завданнями дослiдження можна вважати наступнi положення:

1. Проаналiзувати доступнi лiтературнi джерела, присвяченi соцiальним та медичним наслiдкам травм хребта.

2. Дослiдити стан та методологiю формування програми вiдновлення руховоi активностi пацiiнтiв пiсля травм хребта.

3. Провести дослiдження впливу факторiв на вiдновлення здоровтАЩя пiсля травм хребта.

Методами дослiдження, застосованi у роботи були аналiз лiтературних джерел по данiй темi, експеримент, фiзiологiчнi та медико-бiологiчнi методи дослiдження, методи математичноi статистики.

Гiпотеза: проведене дослiдження допоможе розробити програму вiдновлення руховоi активностi у пацiiнтiв пiсля травм хребту.

Наукова новизна: у нашому дослiдженнi ми розглянули|розгледiли| методологiю вiдновлення руховоi активностi пiсля спiнальних травм.

Практичне значення отриманих результатiв складаiться в розробцi науково обТСрунтованого й доступного комплексу заходiв по впровадженню програми реабiлiтацii пiсля травм хребта пацiiнтiв м.Запорiжжя.

1.1 Причини та структура травматизму хребта серед населення РДвропи та Украiни

Досягнення науки i технiчний прогрес дозволяють прижиттiво виявити структурно-функцiональнi змiни не тiльки хребта, а й його вмiсту (спинний мозок, оболони, судини) як при захворюваннях хребта, спинного мозку, так i при хребетно-спинномозковiй травмi (ХСМТ). Це даi можливiсть по-новому оцiнити патофiзiологiчнi змiни, що настають внаслiдок травми або захворювання спинного мозку, та вибрати бiльш адекватну лiкувальну тактику, бiльш диференцiйовано пiдiйти до лiкування травми спинного мозку, розширити показання до хiрургiчного лiкування деяких форм патологii (сирингомiiлiя, артерiовенознi мальформацii, iнтрамедулярнi пухлини, поширенi пухлини хребта i спинного мозку), а також зменшити травматичнiсть хiрургiчних втручань.

Нинi в Украiнi поряд iз традицiйними методами обстеження хворих зi спiнальною патологiiю (функцiональна та звичайна спондилографiя, мiiлографiя, спiнальна ангiографiя) широко використовують сучаснi методи обстеження тАУ КТ, МРТ та ангiографiчну МРТ.

Незважаючи на важкий матерiальний стан держави у бiльшостi регiонiв Украiни сьогоднi i можливiсть використовувати сучаснi методи обстеження спiнальних хворих та застосовувати новi технологii в iх лiкуваннi.

Спiнальна нейрохiрургiя, за даними лiтератури, займаi 50тАУ60% усiх нейрохiрургiчних операцiй.

Впровадження в практику КТ та МРТ збiльшило кiлькiсть оперативних втручань при остеохондрозах шийного, грудного та поперекового вiддiлiв хребта. В усiх регiонах Украiни проводять хiрургiчнi операцii з приводу патологii мiжхребцевих дискiв, що супроводжуiться неврологiчною симптоматикою. При цьому домiнують мiнiiнвазiйнi втручання, котрi лiквiдують компресiю спинного мозку, його корiнцiв або судин. Вiдзначено, що кюретаж пульпозного ядра даi меншу кiлькiсть рецидивiв, нiж тiльки видалення частини диску, що випала (С.А.Усатов., С.Н.Нехлопочин, А.Л Победенний.). У роботах пiдкреслюiться всебiчного обстеження хворих з остеохондрозом хребта, що суттiво впливаi на вибiр хiрургiчноi тактики та результати лiкування (Г.Д.Вербицька. з спiвавт., В.РЖ.Солений з спiвавт., А.Н.Брехов., РЖ.П Курiлець., В.М.Рижик. з спiвавт., А.В.Шармазанов з спiвавт., С.Г. Молчанова. з спiвавт.).

Надзвичайно актуальними залишаються питання лiкування хворих iз ХСМТ. Мета лiкування таких потерпiлих тАУ це запобiгання неврологiчному дефiциту або його зменшення, а також запобiгання вторинним пiслятравматичним змiнам мозку, зменшення летальностi. Важливе значення при цьому маi цiлеспрямована iнтенсивна терапiя в гострий перiод ХСМТ, нормалiзацiя дихання i гемодинамiки, застосування метилпреднiзолону, нейропротекторiв, препаратiв, якi пiдвищують резистентнiсть мозку до гiпоксii (А.РЖ.Трещинський. з спiвавт., РЖ.Г.Гохфельд, Л.А.Бублик.).

У бiльшостi нейрохiрургiчних клiнiк Украiни перевагу вiддають раннiм декомпресiйно-стабiлiзуючим операцiям при ХСМТ. Цiкавою i розробка вiтчизняних стабiлiзуючих систем (Киiв, Харкiв), що вiдповiдають сучасним вимогам i i значно дешевшими та доступнiшими порiвняно з закордонними. Важливого значення надають лiкуванню хворих у вiддаленi термiни пiсля травми, профiлактицi та прогнозуванню iнфекцiйно-запальних ускладнень.

Така тактика дозволяi лiквiдувати компресiю мозку, запобiгти подальшим вторинним змiнам мозку, створити оптимальнi умови для його функцiонування. Тактика пiзнiх операцiй не виправдала себе, оскiльки у хворих iз ХСМТ настаi полiорганна недостатнiсть, що затримуi термiни операцiй, збiльшуi кiлькiсть ускладнень та вiддаляi перiод реабiлiтацii хворих. Проведення операцiй, спрямованi переважно на стабiлiзацiю хребта i не захищають спинний мозок вiд подальшоi компресii, тАФ то i хибний шлях (РЖ.П. Курiлець.). Нейрохiрургiчнi операцii при травмi повиннi бути декомпресивно-стабiлiзуючими, тобто нейрохiрургiчнi мають манiпуляцii доповнюватися ортопедичними.

При вогнепальних пораненнях спинного мозку обовтАЬязковим i уточнення характеру супутнiх поранень, раннi оперативнi втручання з приводу поранень внутрiшнiх органiв та спинного мозку (М.РД.Полiщук.).

Знайшла своi висвiтлення, хоча й недостатнi, хiрургiя стенозiв хребтового каналу, спондилолiстезiв (А.В. Шармозонов. з спiвавт., Х.А.Мусагатов. з спiвавт., А.Н.Полегаiв.) та вентральних медулярних компресiй (О.РЖ.Паламар.).

Обгрунтування топографо-анатомiчних пiдходiв до патологiчних процесiв верхньошийного вiддiлу хребта та хiрургiчний контроль вертебральноi артерii при розширених корпоректомiях у шийному вiддiлi детально висвiтленi в працях авторiв iз клiнiки спiнальноi нейрохiрургii РЖнституту нейрохiрургii. Цi доступи дають можливiсть радикально видаляти поширенi патологiчнi процеси, котрi ранiше вважались недоступними для хiрурга.

Судиннi пухлини спинного мозку характеризуються особливостями гемодинамiки, що повтАЬузано з iх ангiоархiтектонiкою та гiстобiологiчними особливостями (Ю.П.Зозуля. з спiвавт.).

Сучаснi методи дослiдження спинного мозку дозволили по-новому пiдiйти до хiрургii пухлин мозку, хiрургiчного лiкування сирингомiiлii та судинних мальформацiй спинного мозку (РД.РЖ.Слинько, А.Ю.Ксензов. з спiвавт., О.РД.Дунаiвський. з спiвавт., Ю.М.Кубрак. з спiвавт. та iншi).

Таким чином, усе свiдчить про те, що спiнальна нейрохiрургiя в Украiнi вiдповiдаi вимогам сьогодення.

Якi ж перспективи розвитку спiнальноi нейрохiрургii? Вважаю, що спiнальну нейрохiрургiю слiд розглядати як субспецiальнiсть нейрохiрургii, у якiй будуть поiднуватися нейрохiрургiчнi та ортопедичнi принципи лiкування. В цьому планi необхiдна пiдготовка фахiвцiв, пiдготовка стандартiв та алгоритмiв дiагностики i лiкування хворих з патологiiю хребта та спинного мозку, впровадження в практику мiнiiнвазiйних, навiгацiйних систем, мiкрохiрургiчного обладнання, функцiонально- та органозберiгаючих хiрургiчних операцiй, нейропротекторiв тАФ як при травмах, iшемiях, так i при захворюваннях спинного мозку.

Перспективними i розроблення та впровадження в практику нових методiв лiкування спiнального болю, спастичностi, реваскуляризацiйних та реiннервуючих операцiй.

Сучаснi методи дiагностики дозволяють переглянути показання до щадних мiнiiнвазiйних операцiй при захворюваннях хребта, спинного мозку, його корiнцiв та судин.

80% жителiв нашоi планети вiдчувають перiодичний чи постiйний бiль в спинi, а тi 20%, що нiколи не зiштовхувались з цiiю проблемою, скорiш, i винятком, нiж нормою.

Захворювання i травми хребта у бiльшостi з нас асоцiюються якщо не з iнвалiднiстю, то точно з доволi тривалим лiкуванням, складними операцiями i масивними крововтратами.

Проте новiтнi розробки украiнських вертебрологiв дають можливiсть повернути хворих до звичного життя в найкоротший термiн.

Ефективнi хiрургiчних технологii лiкування захворювань та пошкоджень хребта отримали визнання не тiльки в Украiнi, але i в краiнах РДвропи, США i Японii. В галузi вертебрологii на сьогоднi досягнуто рiвня свiтових стандартiв, а по деяких технологiях украiнськi технологii навiть йдуть попереду свiтових.

Фахiвцями зроблено близько 80 винаходiв, захищених патентами Украiни та авторськими свiдоцтвами, розробки висунуто на здобуття Державноi премii Украiни в галузi науки i технiки. Нашими хiрургами проводяться майстер-класи закордоном, зокрема в США, Нiмеччинi та Швейцарii.

Ранiше хворi з складними захворюваннями та травмами хребта мали пролежнi, сьогоднi украiнськi лiкарi пiднiмають хворих на ноги на 2-3 день пiсля операцii. Зусиллями авторiв вдалося знизити рiвень смертностi через гострi спинномозковi травми - з 45% до 11%, iнвалiдизацii - 68% до 28-10%, при дегенеративних захворюваннях смертнiсть вдалось знизити з 4,8% до 0, iнвалiдизацiю з 16% до 5,1%, а при пухлинах хребта смертнiсть з 25% до 3,8%, iнвалiдизацiю - з 19% до 6,3%.

До недавнього часу iнвалiднiсть з патологiiю хребта в нашiй краiнi перевищувала всi допустимi норми. Травми хребта, ушкодження спинного мозку, пухлини, запальнi процеси, туберкульоз хребта i випробуванням для хворого i для оточуючих, вимагаi колосальних витрат для догляду за хворим. Але тепер хворi Украiни та свiту мають не просто надiю, а реальнi методики лiкування, що дають можливiсть швидко повернутись до звичного життя.

Жодна з областей медичних знань за роки незалежностi не прогресувала так iнтенсивно, як хiрургiя хребта. Потрiбно було чимало часу, щоб досконалiше зрозумiти, що таке хребет, спинний мозок, iх функцii та властивостi, для того, щоб вийти на такий рiвень розвитку. Ми мали соцiальне замовлення, сильну наукову базу та квалiфiкованих фахiвцiв, що i дало можливiсть досягнути таких результатiв.

Цього року на з'iздi американськоi Академii ортопедiв-хiрургiв, де зiбралось 30 тисяч травматологiв та вертебрологiв з усього свiту, було визнано, що наша краiна за деякими методиками лiкування захворювань та травм хребта перевершуi свiтовi здобутки.

Високий розвиток промисловостi зумовлюi надзвичайно високий травматизм, частi полiтравми. Щоденно лiтом до запорiзькоi обласноi клiнiчноi травматологiчноi лiкарнi поступаi 3-5 чоловiк з переломами переважно шийного вiддiлу хребта внаслiдок пiрнання. Ранiше людина з такими травмами були приречена на iнвалiднiсть або навiть на смерть, сьогоднi вони не лише виживають, а й повертаються до працi. За рiк впровадження нових технологiй зусиллями працiвникiв Запорiзького НДРЖ травматологii та ортопедii смертнiсть при травмах хребта в областi вдалось зменшити на 18%.

З iнiцiативи та пiд керiвництвом авторiв розробок створено 10 центрiв хiрургiчного лiкування пошкоджень та захворювань хребта в рiзних мiстах Украiни. Затверджено iдинi стандарти надання допомоги. Новiтнi методики застосовуються лише там, де i вiдповiдне обладнання та високо квалiфiкованi фахiвцi. Таких спецiалiзованих центрiв на сьогоднi в нашiй краiнi три, i цього достатньо, щоб закрити проблему по всiй Украiнi.

Саме украiнськi фахiвцi першими почали проводити раннi операцii при травмi спинного мозку, впровадили керамопластику при ушкодженнi та захворюваннях хребта, новi методи лiкування гемангiоми та остеопорозу хребця.

Головне, щоб хiрургiчне втручання було максимально ефективним, не страждала якiсть життя хворого i в найкоротший термiн вiн мiг повернутись до звичного життя. Це стало можливо за рахунок малоiнвазивних технологiй, основною iдеiю яких i мiнiмальна травматизацiя при максимальному терапевтичному ефектi.

В украiнську практику впроваджено три типи технологiчний втручань: пункцiйнi, ендоскопiчнi та мiкрохiрургiчнi. Мiкрохiрургiчнi втручання при лiкуваннi пухлин майже не мають альтернативи. Пункцiйнi втручання продовжуються вiд 5 до 15 хвилин, проводяться пiд мiсцевим знеболенням, оскiльки не потребують розрiзу певних анатомiчних структур. Пiд час операцii лiкар спiлкуiться з хворим i через кiлька годин пацiiнт може повертатись додому.

Поширеними i гемангiоми хребта, судиннi пухлини, що руйнують кiсткову масу хребта i можуть викликати значнi ускладнення. Ранiше оперативнi втручання з видалення пухлин продовжувались кiлька годин, супроводжувались масивними крововтратами.

Розроблена технологiя пункцiйноi вертебропластики, що дозволяi радикально лiкувати пацiiнта за 10 хвилин. Проводиться пункцiя ураженого тiла хребця, вводиться кiстковий цемент, який заповнюi порожнину гемангiоми. Таким чином змiцнюiться тiло хребця i гемангiома перестаi iснувати, а людина забуваi про своi страждання.

При складних формах сколiозу найкращий результат, на думку свiтовоi спiльноти ортопедiв, дають спецiальнi конструкцii, якi дозволяють дитинi рости. Цi технологii розроблено саме донецькими фахiвцями, i вони здобувають все бiльшу популярнiсть у всьому свiтi.

Сьогоднi ендоскопiчнi втручання, якi називають другою французькою революцiiю, i прiоритетом украiнськоi нейрохiрургii. 40 тисяч украiнцiв, котрi щорiчно потребують таких операцiй, фахiвцi можуть швидко позбавити вiд багатомiсячних страждань, видаливши мiж хребцеву грижу через розрiз шкiри всього у 2-3 мiлiметри. А наступного дня пацiiнт може повертатись до звичного життя.

За рахунок застосування малоiнвазiйних технологiй, протягом року в нашiй клiнiцi, що маi 18 стацiонарних лiжок, зроблено 1150 операцiй за рахунок малого термiну госпiталiзацii, в середньому 1-2 дня, що говорить i про високу економiчну ефективнiсть наших досягнень.

Пухлини, вiд яких страждаi хребет, проростають судинами, тому разом з пухлиною доводиться вилучати i частину судин. РЖнодi для доступу до рiзних вiддiлiв хребта доводиться розкривати грудну клiтину, дiафрагму, або черевну порожнину.

Фахiвець, що робить подiбнi операцii, маi знати торакальну хiрургiю, абдомiнальну, судинну та нейрохiрургiю. Пiдготовка таких спецiалiстiв дуже складна. До того моменту, поки хiрург зможе робити операцiю на хребтi, проходить до 15 рокiв i мало молодих спецiалiстiв обирають такий нелегкий шлях. Тут головне чiтко знати, що ти можеш робити краще всiх i цим займатись. Якщо хiрург маi сумнiв, щодо того, чи зможе зробити те чи iнше втручання, то йому слiд перенаправити пацiiнта до iншого фахiвця. Грамотно зроблена операцiя дiйсно робить дива.

Дiйсно, не буваi горя без добра: працюючи з великою кiлькiстю складних травм, за вiдсутностi ефективноi дiагностики нашi фахiвцi змогли не лише врятувати тисячi життiв, а й розробили новi пiдходи та технологii лiкування, що визнав увесь свiт. Тепер украiнським хворим не потрiбно iхати на лiкування за кордон. Тепер можна з гордiстю сказати - наша спiнальна хiрургiя найкраща.

1.2 Рiвень iнвалiдизацii населення пiсля травм хребта

Сьогоднi ми спостерiгаiмо, як посилюються тенденцii до погiршення стану здоровтАЩя, зменшення середньоi тривалостi життя, яка в середньому в Украiнi на 10 рокiв менша, нiж у краiнах РДвросоюзу.

Структура загальноi смертностi з року в рiк залишаiться стабiльною. У 2005 р. у структурi загальноi смертностi перше мiсце посiдали хвороби системи кровообiгу (62,5 %), друге тАУ злоякiснi новоутворення (11,7 %), третi тАУ травми, отруiння та деякi iншi наслiдки дii зовнiшнiх причин (8,9 %).

У працездатному вiцi на перше мiсце виходять травми, хвороби системи кровообiгу посiдають друге. За останнiй час збереглася тенденцiя до зростання показникiв загальноi смертностi населення як вiд усiх причин (+12,5 %), так i вiд хвороб системи кровообiгу (+14,7 %). Значне зростання показника смертностi спостерiгають вiд iнфекцiйних i паразитарних хвороб (+31 %).

На особливу увагу заслуговуi серцево-судинна патологiя, яку виявляють у 3/4 населення Украiни, у 2/3 вона i причиною смертi, у той час як у бiльшостi краiн ii частка не перевищуi 50 %.

У структурi смертностi вiд хвороб системи кровообiгу провiднi мiсця посiдають iшемiчна хвороба серця (РЖХС) (66,6 %) та цереброваскулярна патологiя (21,5 %). За перiод 2000тАУ2005 рр. вiдзначають позитивну тенденцiю до зменшення смертностi вiд гострого iнфаркту мiокарда як серед всього населення (з 19,0 до 15,5 на 100 000 населення), так i серед працездатних (з 7,2 до 6,8).

Переважно причиною смертi при РЖХС i атеросклеротичний кардiосклероз. Його виявляють у 78 % померлих загалом i в 50 % тАУ серед померлих працездатного вiку. Зростаi смертнiсть вiд iнших гострих i пiдгострих форм РЖХС, що сягаi 42,2 % у працездатному вiцi. Смертнiсть вiд гострого iнфаркту мiокарда становить 7,3 %.

Показник смертностi в Украiнi i Болгарii зростаi i i найвищим серед краiн РДвропи. На Мiжнародному конгресi кардiологiв у Мюнхенi було зазначено, що в бiльшостi розвинених краiн РДвропи на 1000 населення припадаi менше 3 серцево-судинних летальних наслiдкiв; у Польщi тАУ близько 5, а у Болгарii та Украiнi тАУ понад 9.

Особливо велика рiзниця в показниках смертностi вiд серцево-судинноi патологii у чоловiкiв i жiнок. Цю особливiсть спостерiгають у всьому свiтi, але в Украiнi вона виражена в активному працездатному вiцi.

Мiжнародний досвiд зi зниження захворюваностi i смертностi вiд хвороб системи кровообiгу та iнших хронiчних неiнфекцiйних хвороб свiдчить про реальну можливiсть зменшення названих показникiв на популяцiйному рiвнi, за умови виконання комплексноi Нацiональноi програми з профiлактики та лiкування артерiальноi гiпертензii, а також затвердження i впровадження Нацiональноi програми з попередження серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань, яка обтАЩiднуi зусилля терапевтiв, кардiологiв, кардiохiрургiв, неврологiв i нейрохiрургiв.

Поточний прогностичний аналiз i математичне моделювання на бiльш вiддалений перiод, якi ТСрунтуються на показниках довкiлля, якостi харчування, питноi води, демографiчних даних i тенденцiях сучасного розвитку, а також на соцiально-економiчному становищi в краiнi, не дозволяють сподiватися на краще, якщо не вживати науково обТСрунтованих заходiв, не забезпечувати iх вiдповiдним фiнансуванням i не надавати належноi державноi пiдтримки.

Так, за перiод з 1995 до 2005 р. показники поширеностi хвороб серед всього населення зросли на 38 %, в основному за рахунок хвороб ендокринноi системи та системи обмiну речовин, якi збiльшилися вдвiчi, системи кровообiгу тАУ бiльше нiж удвiчi), хвороб сечостатевоi системи тАУ на 62,2 %), кiстково-мтАЩязовоi тАУ на 43,7 %. Причому знижуiться лише поширенiсть травм, отруiнь та нещасних випадкiв (5 %). Вiдповiдно зросла i захворюванiсть на хвороби цих класiв.

Показник поширеностi всiх хвороб в Украiнi у 2005 р. становив 172 633,0 на 100 000 населення, однак цей показник коливаiться вiд 138 640,5 в Миколаiвськiй областi до 226 628,2 в м. Киiвi. Вiдхилення показникiв захворюваностi вiд середнього по Украiнi (69 876,1 на 100 000 населення) у бiк зростання спостерiгали у м. Киiвi (94 537,8), РЖвано-Франкiвськiй (85 306,6) та Вiнницькiй (83 958,4), областях, у бiк зменшення тАУ у Сумськiй (49 057,7) та Миколаiвськiй (52 582,9) областях.

Порiвнюючи показники поширеностi хвороб усiх класiв та захворюваностi на них за 2005 р. серед всього населення i сiльського, слiд зазначити, що серед сiльського вони нижчi за всiма нозологiями, за винятком хвороб ендокринноi системи та системи обмiну речовин. Можна припустити, що це повтАЩязано iз недостатнiми можливостями спецiалiзованоi допомоги сiльському мешканцю, а також питаннями облiку.

Виконання Нацiональноi програми з профiлактики та лiкування артерiальноi гiпертензii, впровадження нових методик дослiджень у практику лiкувально-профiлактичних закладiв Украiни дало змогу покращити виявлення i тим самим збiльшити вдвiчi показник поширеностi хвороб системи кровообiгу серед всього населення з 1995 до 2005 р.

У структурi поширеностi хвороб системи кровообiгу серед всього населення перше мiсце посiдаi гiпертонiчна хвороба (45,8 %), друге тАУ РЖХС (33,7 %), третi тАУ цереброваскулярнi хвороби (ЦВХ) (13,3 %). Показники захворюваностi аналогiчнi.

Проведенi дослiдження свiдчать про надзвичайну поширенiсть факторiв ризику серцево-судинних i судинно-мозкових захворювань в Украiнi: у 33,5 % дорослого населення виявлено артерiальну гiпертензiю, 56,8 % мають надлишкову вагу, 44 % чоловiкiв та 16,5 % жiнок курять.

З аналiзу показникiв поширеностi, захворюваностi, iнвалiдностi та смертностi видно, що значна частина кардiологiчноi патологii припадаi на працездатний вiк (особливо захворюванiсть). Обсяг диспансерного нагляду в багатьох регiонах набагато нижчий, нiж середнiй по Украiнi. Тому на мiсцях кардiологам, терапевтам, сiмейним лiкарям необхiдно звернути особливу увагу на своiчасне виявлення патологii, проведення адекватного обстеження i лiкування згiдно iз стандартами для покращання зазначених показникiв.

При хворобах системи кровообiгу первинну iнвалiднiсть у 2005 р. встановлено у 58 491 хворого, серед них осiб працездатного вiку тАУ 33 155 (56,7 %). У структурi причин iнвалiдностi провiдне мiсце належить ЦВХ, як серед дорослого (40,9 %), так i серед працездатного населення (35,5 %). Однiiю з головних причин, що призводять до iнвалiдностi населення i РЖХС (вiдповiдно 33,7 i 33,5 %).

Про проблеми дiагностики кардiологiчноi патологii та ii ефективне лiкування свiдчать данi щодо первинно визнаних iнвалiдами в Украiнi за вiком. Так, у 1995 р. iнвалiднiсть у працездатному вiцi становила 38,5 %, у 2005 тАУ 56,7 %. Змiнилася також структура за групами первинноi iнвалiдностi серед дорослого населення Украiни у бiк збiльшення тяжкостi патологii. Так, у 1995 р. частка iнвалiдiв РЖ групи становила 16,1 %, у 2005 тАУ 19,6 %; iнвалiдiв РЖРЖРЖ групи тАУ вiдповiдно 21,9 i 39,2 %.

Однiiю з провiдних патологiй у структурi поширеностi та захворюваностi хвороб системи кровообiгу i гiпертонiчна хвороба. За останнi 10 рокiв ii поширенiсть збiльшилася вдвiчi i становить 28 169,3, а захворюванiсть зросла в 2,5 разу i становить 25 86,3 на 100 000 населення, що i наслiдком активноi роботи з виявлення артерiальноi гiпертензii в межах Нацiональноi програми. В наш час показники по Украiнi наближаються до iвропейських i вiдповiдають даним контрольних епiдемiологiчних дослiджень. Серед осiб, у яких уперше виявили гiпертонiчну хворобу, 78,8 % становлять хворi працездатного вiку (2038,8 на 100 000 населення). Цей показник маi значнi вiдмiнностi в областях (вiд 4517,6 в Харкiвськiй до 773,7 в Житомирськiй). Майже у всiх регiонах за цей же перiод, як наслiдок раннього виявлення патологii i адекватного лiкування знизився показник первинноi iнвалiдностi вiд гiпертонiчноi хвороби з 1,7 до 0,9 на 10 000 населення. При низьких показниках захворюваностi в Миколаiвськiй i Чернiвецькiй областях спостерiгають високi показники первинного виходу на iнвалiднiсть.

Статистика не даi можливостi пояснити значнi розбiжностi в показниках смертностi вiд гiпертонiчноi хвороби у 1995тАУ2005 рр. i потребуi ретельного вивчення на мiсцях. П омирають вiд цiii хвороби в основному особи працездатного вiку (73,6 %).

Важливе мiсце серед причин, що призводять до виникнення передчасноi смертi, посiдаi РЖХС. Останнiм часом (1995тАУ2005) кiлькiсть хворих з цiiю патологiiю збiльшилася удвiчi. Так, показник захворюваностi на РЖХС маi досить великi вiдхилення i коливаiться в межах вiд 545,3 у Житомирськiй областi до 3011,3 у Харкiвськiй, при середньому по Украiнi 1697,5 на 100 000 населення. Доведено, щов осiб з артерiальною гiпертензiiю iнфаркт мiокарда виникаi в 3тАУ4 рази частiше, майже в половинi випадкiв розвиваються цереброваскулярнi порушення (особливо у осiб працездатного вiку). Привертаi увагу показник охоплення диспансерним наглядом, який не покращуiться протягом декiлькох рокiв у таких регiонах: м. Севастополь (2486,4 на 100 000), Житомирська (2588,1), Львiвська (3545,4) областi, у той час як у Закарпатськiй та Чернiвецькiй областях вiн становить вiдповiдно 13031,1 i 10985,4, при середньому по Украiнi 6554,5 на 100 000 населення.

РЖХС посiдаi друге мiсце (пiсля ЦВХ) у структурi iнвалiдностi вiд хвороб системи кровообiгу, як серед дорослого, так i серед населення працездатного вiку. Цей показник серед дорослих знизився на 31,6 % порiвняно з 1995 р. У м. Киiвi вiн був найвищий тАУ 8,8, у Миколаiвськiй областi тАУ 8,3, у той же час у Сумськiй тАУ 2,6, по Украiнi тАУ 5,2 на 10 000 населення.

За 10 рокiв показник смертностi вiд РЖХС зрiс на 31 %, а в деяких областях бiльше нiж наполовину (Чернiгiвська тАУ 64 %, Кiровоградська тАУ 62 %, Рiвненська тАУ 51,7 %). У структурi смертностi вiд хвороб системи кровообiгу серед працездатних тАУ смертнiсть вiд РЖХС посiдаi перше мiсце тАУ 54,4 %; при цьому смертнiсть працездатних осiб становить 15,5 % загальноi смертностi вiд РЖХС.

Перше мiсце за поширенiстю та соцiальною значущiстю посiдають ЦВХ. У 2005 р. в Украiнi зареiстровано близько 3,1 млн хворих з рiзними формами ЦВХ, 80 % яких становлять особи пенсiйного вiку. За останнi 10 рокiв кiлькiсть пацiiнтiв з ЦВХ зросла в 1,6 разу. Збiльшення вiдбулося за рахунок хворих з хронiчними прогресуючими формами судинно-мозковоi недостатностi.

Особливу стурбованiсть викликаi значна частка первинноi iнвалiдностi при цереброваскулярнiй патологii як серед дорослих, так i серед працездатного населення. Так, у 2005 р. вона була надана 23 947 особам, серед яких 11 779 (49,2 %) тАУ працездатнi. Серед дорослих i працездатних вона найвища у Одеськiй областi (вiдповiдно 11,8 та 6,5) та м. Киiвi (11,1 та 5,8) при середнiй по Украiнi тАУ 6,3 та 4,4 на 10 000 населення.

У цiлому по Украiнi смертнiсть вiд ЦВХ зменшилася на 13,6 %, проте в Сумськiй та Донецькiй областях вона вища за середню (229,9 на 100 000 населення) вiдповiдно у 2,5 та 2 рази. Серед працездатного населення смертнiсть вiд судинних уражень мозку посiдаi друге мiсце (19 %); при цьому смертностi працездатного населення становить 16,8 % загальноi смертностi вiд ЦВХ.

Найбiльш тяжкою формою судинних захворювань головного мозку i iнсульт. Щорiчно його вперше дiагностують у 100тАУ120 тис. мешканцiв Украiни. У 2005 р. зареiстровано 119 000 таких випадкiв (на 16,4 % бiльше, нiж у 1995 р.), що становить 313,7 на 100 000 населення. Показник захворюваностi збiльшився на 29,1 %. Слiд зазначити, що 1/3 випадкiв iнсультiв реiструють в осiб працездатного вiку. В РДвропi цей показник становить у середньому 200 на 100 000 населення. Як позитивний факт слiд зазначити, що кiлькiсть iнсультiв у нашiй краiнi з 2000 р. дещо зменшилася i стабiлiзувалася. Це повтАЩязано з виконанням Нацiональноi програми лiкування i профiлактики артерiальноi гiпертензii та бiльш виваженим ставленням до постановки дiагнозу мозкового iнсульту.

Серед причин смертi iнсульт посiдаi друге мiсце у свiтi i третi у розвинених краiнах пiсля хвороб системи кровообiгу. В РДвропi летальнiсть при iнсультах коливаiться вiд 63,5 (чоловiки, Швейцарiя) до 273,4 (жiнки, Росiя) на 100 000 населення. Слiд зазначити, що смертнiсть вiд iнсультiв в Украiнi вища, нiж у Росii, серед чоловiкiв у 1,5 разу, а серед жiнок тАУ в 2 рази. Показник летальностi протягом 30 днiв вiд початку iнсульту в Украiнi становить близько 35 %, а протягом року вмираi кожен другий хворий, при цьому з тих, хто вижив, 25тАУ30 % залишаються iнвалiдами, до трудовоi дiяльностi повертаiться не бiльше 10тАУ12 %, 50 % тАУ потребують сторонньоi допомоги, що вже i державною проблемою.

Однiiю з нерозвтАЩязаних проблем i надання нейрохiрургiчноi допомоги при судинних ураженнях головного мозку. Загальна кiлькiсть мозкових iнсультiв в Украiнi становить близько 120тАУ130 тисяч щорiчно. В нейрохiрургiчних закладах Украiни лiкуiться всього до 4 % хворих, з них оперують близько 1/3 хворих.

Низкою причин незадовiльного стану в лiкуваннi хворих на iнсульт i вiдсутнiсть iдиного системного пiдходу до вирiшення цiii проблеми; вiдсутнiсть спецiалiзованих iнсультних вiддiлень у багатьох областях Украiни, а в iснуючих тАУ невелика ефективнiсть iх роботи; вiдсутнiсть iдиноi стратегii, жорстке виконання якоi було б обовтАЩязковим для всiх спецiалiстiв, причетних до лiкування таких хворих; недостатня поiнформованiсть як лiкарiв, так i населення в цiлому, внаслiдок чого не проводяться повною мiрою профiлактичнi заходи, пiзно та нерацiонально призначаiться лiкування. Частину хворих на iнсульт взагалi не госпiталiзують у стацiонари, що призводить до збiльшення смертностi та iнвалiдностi.

Залишаiться актуальним питання створення обласних або мiських невролого-нейрохiрургiчних iнсультних центрiв з iх повноцiнним оснащенням тазабезпеченням пiдготовленими фахiвцями. Досвiд роботи таких центрiв у Киiвi i Днiпропетровську свiдчить про iх ефективнiсть.

Таким чином, сьогоднi в кардiологii, неврологii та нейрохiрургii зтАЩявилися i набувають сили новi тенденцii, що певною мiрою зумовленi реформуванням галузi вiдповiдно до розвитку ринкових вiдносин.

Для змiни

Вместе с этим смотрят:

РЖсторiя виникнення та розвитку масажу

Аборты

Аденовирусная инфекция

Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть

Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв