Сучаснi напрямки i методи вiдновлення здоров'я жiнок у пiсляпологовому перiодi
ЗМРЖСТ
Завдання на дипломну роботу
Реферат
Змiст
Перелiк умовних позначень, скорочень та символiв9
ВСТУП
РОЗДРЖЛ 1 ЛРЖТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
1.1 Фiзiологiя пiсляпологового перiоду
1.2 Стадii вiдновлення органiзму пiсля пологiв
1.3 Пiсляпологова депресiя
1.4 Проблеми постави та вiдновлення фiгури
1.5 Комплексна методика вiдновлення у пiсляпологовому перiодi
1.5.1 Застосування фiзичних вправ для вiдновлення функцiонального стану органiзму
1.5.2 Вiдновлення психоемоцiйного стану
РОЗДРЖЛ 2 ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ТА ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ДОСЛРЖДЖЕННЯ
2.1 Завдання дослiдження
2.2 Методи дослiдження
2.3 Органiзацiя дослiдження
РОЗДРЖЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛРЖДЖЕННЯ
ВИСНОВКИ
Список лiтератури
ДОДАТКИ
Додаток А
Додаток Б
Перелiк умовних позначень, скорочень та символiв
см - сантиметри
т.д. - так далi
МСК- максимальне споживання кисню
В.п. - вихiдне положення
ППД - пiсляпологова депресiя
кг - кiлограм
ВООЗ - Всесвiтня Органiзацiя Охорони Здоров'я
сек - секунда
мл - мiлiлiтр
РФС тАУ рiвень фiзичного стану
ВСТУПЗа даними Мiнiстерства охорони здоровтАЩя Украiни, аналiз кiлькiсних та якiсних рис населення впродовж останнього десятирiччя свiдчить, що Украiна потрапила у глибоку демографiчну кризу, для якоi характернi депопуляцiя, старiння населення та зменшення середньоi тривалостi життя.
Зрозумiло, в такiй ситуацii непокоiть стан репродуктивного здоровтАЩя населення, а вiн i невiдтАЩiмною складовою здоровтАЩя нацii.
Усе актуальнiшими стають проблеми невиношування вагiтностi, вроджених патологiй, зростаi кiлькiсть безплiдних шлюбiв i вiдсоток народження недоношених дiтей, дiтей iз вадами.
Репродуктивно здоровими нинi можна назвати осiб, якi досягли такого фiзичного та психiчного стану здоровтАЩя, який уможливлюi вiдтворення здорового поколiння. Отже, мова не лише про статеву царину, а й про генетику, ендокринологiю, серцево-судиннi, iнфекцiйнi захворювання. А ще не варто забувати й про шкiдливi звички (курiння, алкоголiзм, наркоманiя), якi теж позначаються на здоровтАЩi. Статистика свiдчить, що цiлком здорових жiнок i чоловiкiв (а чоловiче репродуктивне здоровтАЩя чомусь узагалi здебiльшого залишають поза увагою) дуже мало. Здорове немовля не може народитися в сiмтАЩi, яка маi проблеми iз соматичними й iншими недугами.
Негативнi процеси у сферi репродуктивного здоровтАЩя i жiнки, i сiмтАЩi загалом зумовлено багатьма чинниками. Це й низький рiвень знань про здоровтАЩя, зростання кiлькостi хвороб, якi передаються статевим шляхом, збiльшення кiлькостi нейроендокринних порушень у жiнок репродуктивного вiку, раннiй початок статевого життя, що провокуi зростання онкологiчних захворювань у молодому вiцi (це пiдтверджено науково) [1].
Хоча термiн ВлздоровтАЩяВ» еволюцiонував i перетворився з поняття, повтАЩязаного з вiдсутнiстю хвороби, у хороше самопочуття, його сприйняття залишаiться дуже субтАЩiктивним. В останнi роки спостерiгаiться тенденцiя до полiпшення сприйняття здоровтАЩя серед населення, однак жiнки, старшi за 45 рокiв, все ще оцiнюють своi здоровтАЩя нижче, нiж чоловiки. Так, серед людей, старших за 64 роки, вiдчуття поганого здоровтАЩя мають 55,1% чоловiкiв i 67% жiнок. Загалом, жiнки будь-якоi вiковоi категорii стверджують, що здоровтАЩя в них гiрше, нiж у чоловiкiв. Така рiзниця мiж чоловiками й жiнками пояснюiться не тiльки бiологiчними вiдмiнностями, але, насамперед, соцiальною й матерiальною нерiвнiстю статей. Не в останню чергу позначаються рiзнi ролi, якi грають чоловiки й жiнки, оскiльки Влумови працi тiсно повтАЩязанi зi здоровтАЩямВ», а для жiнок Влподвiйне трудове навантаження на роботi й удома негативно впливаi на здоровтАЩяВ». Жiнки стверджують, що здоровтАЩя в них гiрше, частiше страждають вiд обмежень, повтАЩязаних зi станом здоровтАЩя, частiше мають хронiчнi захворювання: депресiю, артрит, ревматизм. Дослiдним шляхом доведено, що жiнки частiше страждають бiльш болiсними хронiчними захворюваннями, такими як люмбаго або фiброма [1].
Жiнки бiльше непокояться через хвороби, оскiльки в iхню функцii входить турбота про ближнiх. Крiм того, можна говорити про медикалiзацiю життя.
На запитання про схильнiсть до хвороб i чоловiки, i жiнки вiдповiдають, що бiльше до них схильнi жiнки, однак погоджуються з тим, що чоловiки гiрше переносять хвороби. Результат дослiдiв показав, що: ВлЗдоровтАЩя жiнок вiдрiзняiться, тому що на нього впливають бiологiчнi чинники, але воно вiдрiзняiться ще й через соцiальнi параметри, що призводять до несправедливих вiдмiнностей в станi здоровтАЩя чоловiкiв i жiнок, яких можна було б уникнутиВ» [1].
Виснаженi жiнки середнього й немолодого вiку, говорячи про своi здоровтАЩя, роблять акцент на втомi. Вони представляють рiзнорiдну групу: жiнки, що пiклуються про когось, хто знаходиться пiд iхньою опiкою, жiнки з подвiйним робочим днем або важкими умовами працi, що перетворюi iхнi життя в зачароване коло, оскiльки воно забираi iхнiй вiльний час i безперервно вимотуi iх. ВлВитривалiВ» чоловiки, говорячи про своi здоровтАЩя, згадують Влнадлишки споживаних субстанцiйВ» i Влжиттiву модель, сконцентровану навколо роботиВ» [2].
КартАЩiра, домашня робота й соцiальна верства грають вирiшальну роль для сприйняття свого здоровтАЩя й чоловiками, i жiнками. Однак, для жiнок характерна Влпостiйна вимогливiсть до себеВ». ВлРiвень вимогливостi до себе жiнок величезний. РЗм завжди потрiбно доводити, що вони тАФ найкращi й спроможнi, у тому числi й на роботiВ». Це, визнаi вiн, тримаi органiзм у станi постiйного напруження, що впливаi на сприйняття здоровтАЩя i Влв кiнцевому результатi тАФ на емоцiйнi стосунки в сiмтАЩiВ» [2].
Аналiз стану соматичного здоровтАЩя пiдлiткiв свiдчить про його негативнi тенденцii. За останнi роки (1991тАУ2000) загальна захворюванiсть дiвчат вiком 15тАУ17 рокiв зросла в 1,7 раза, у тому числi на окремi нозологii: хвороби сечостатевоi системи тАФ у 4,6; розлади менструальноi функцii тАФ у 4,5; запальнi захворювання придаткiв матки тАФ у 4,6 раза [6].
Експерти ВООЗ наголошують, що бiльшiсть хвороб у цей перiод може спричинити порушення репродуктивного здоровтАЩя у майбутньому.
Низький рiвень соматичного здоровтАЩя жiнок у перiод до настання вагiтностi маi наслiдки пiд час вагiтностi та пологiв. Нинi у кожноi третьоi вагiтноi спостерiгаються прояви анемii, у кожноi шостоi тАФ хвороби сечостатевоi системи, у кожноi птАЩятнадцятоi тАФ хвороби системи кровообiгу [1, 3].
Такий стан соматичного здоровтАЩя вагiтних призводить до зростання ускладнень пологiв, загрози материнських i плодово-малюкових втрат. Цi втрати, особливо плодово-малюковi, значною мiрою зумовленi також високим вiдсотком (5тАУ8 %) передчасних пологiв.
Аналiзуючи статистичнi данi стосовно перинатальних втрат та смертностi дiтей першого року життя слiд зазначити, що рiвнi та структура перинатальноi, неонатальноi та малюковоi смертностi протягом 1991тАУ2004 рр. мали рiзнi величини. Так, найвищий показник малюковоi смертностi мав мiсце у 1995 р. тАФ 14,7 на 1000 народжених живими.
Перинатальна смертнiсть протягом 1995тАУ1997 рр. сягала 12 на 1000 народжених живими i мертвими. Рiвень неонатальноi та ранньоi неонатальноi смертностi був найвищим у 1997 р. тАФ 7,7 i 5,6 на 1000 народжених живими вiдповiдно [6].
Високим був також показник материнськоi смертностi тАФ на початку 90-х рр. вiн становив 39,7тАУ32,4 випадки на 100 тисяч народжених живими.
Вивчаючи структуру малюковоi та материнськоi смертностi за статистичними даними та даними спецiальних реiстрiв, ми дiйшли висновку, що за останнi 25тАУ30 рокiв вона суттiво змiнилася. Якщо чверть столiття тому малюки першого року життя помирали головним чином вiд хвороб органiв дихання та iнфекцiйних захворювань, то на початку ХХРЖ ст. переважають малюковi втрати вiд станiв, що виникли в перинатальний перiод та внаслiдок вроджених вад.
За результатами вивчення вiковоi структури померлих на першому роцi життя встановлено, що 50тАУ60 % iз них гине протягом першого мiсяця життя, у так званий неонатальний перiод. У раннiй неонатальний перiод (0тАУ6 днiв) новонародженi гинуть у 60тАУ70 % випадкiв вiд асфiксii та iнших гiпоксичних станiв. Ця сама причина зумовлюi високi показники мертвонароджуваностi.
Змiнилася також структура материнськоi смертностi. Якщо в першiй половинi 90-х рр. пiд час вагiтностi, пологiв та в пiсляпологовий перiод жiнки помирали вiд ускладнень соматичних захворювань, так званоi екстрагенiтальноi патологii (ЕГП) (33,8 %), абортiв (19,2 %), кровотеч (16,4 %) та гестозiв (9,4 %), то в останнi роки рiвень втрати жiнок внаслiдок абортiв та кровотеч суттiво знизився. Спостерiгаiться також певне зменшення материнськоi смертностi, повтАЩязаноi з ЕГП [6].
Науковi дослiдження та практичнi напрацювання свiдчать, що питання збереження репродуктивного здоровтАЩя, зменшення материнських та плодово-малюкових втрат, а тим бiльше демографiчна ситуацiя виходять далеко за межi медичноi галузi i вже давно стали загальнодержавною, мiжсекторальною проблемою. Тому з метою iх вирiшення було прийнято цiлий ряд законодавчих актiв, державних, нацiональних, галузевих та регiональних програм: Нацiональна програма тАЬПланування сiмтАЩiтАЭ (1995), Нацiональна програма тАЬДiти УкраiнитАЭ (1996), Цiльова комплексна програма генетичного монiторингу (1999), тАЬПро додатковi заходи щодо забезпечення виконання Нацiональноi програми тАЬДiти УкраiнитАЭ на перiод до 2005 року (2001), Нацiональна програма тАЬРепродуктивне здоровтАЩя 2001тАУ2005тАЭ тощо [1].
Ще однiiю з особливостей стану здоровтАЩя дiтей та жiнок репродуктивного вiку i те, що його незадовiльний рiвень нашаровуiться на вкрай несприятливу демографiчну ситуацiю, яку деякi демографи вважають кризовою. РЖ це пiдтверджуiться тим, що сучасний iсторичний перiод розвитку Украiни характеризуiться низьким рiвнем народжуваностi [2].
Незважаючи на певне пiдвищення народжуваностi у 2002тАУ2004 рр., темпи вiдтворення населення залишаються критичними. Сумарний коефiцiiнт народжуваностi становить 1,2, тодi як навiть для простого вiдтворення населення необхiдно, аби вiн був не меншим 2,4 дитини на 1 жiнку. На РДвропейському континентi нижчий, нiж в Украiнi, коефiцiiнт сумарноi народжуваностi реiструiться в Чехii та Болгарii [6].
Якщо внесок молодих матерiв (до 25 рокiв) у величину сумарноi народжуваностi у бiльшостi краiн РДвропи знижуiться, то в Украiнi цей показник становить 55 % i i одним iз найвищих у РДвропi.
Внаслiдок несприятливих змiн у процесах народжуваностi на мiкрорiвнi не задовольняiться потреба в дiтях, а на макрорiвнi тАФ вiдбуваiться деформацiя вiкового складу населення, зменшення його демографiчного i трудового потенцiалу. Кризовий стан дiтородноi активностi населення буде даватися взнаки протягом життя багатьох поколiнь не лише на рiвнi сiмтАЩi, а й усього суспiльства, маючи наслiдком хвилеподiбну майбутню динамiку чисельностi населення i його вiкових контингентiв, що може перетворитися на вiдчутну перешкоду для сталого розвитку краiни.
Тому було прийнято ряд державних документiв щодо тАЬстимулюваннятАЭ народжуваностi. Зокрема, це Указ Президента Украiни вiд 03.01.2002 р. № 5/2002 тАЬПро заходи щодо заохочення народжуваностi в УкраiнiтАЭ, постанова Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 29.03.2002 р. № 161-р тАЬПро затвердження Концепцii безпечного материнстватАЭ та iн [9].
Вiдповiднi заходи були розробленi та реалiзуються також на галузевому рiвнi. За роки незалежностi Украiни були створенi та удосконаленi такi служби, як планування сiмтАЩi, дитяча та пiдлiткова гiнекологiя, медико-генетична та дитяча неврологiя, неонатологiя.
Активно запроваджуються новi медичнi та органiзацiйнi технологii: спiльне перебування матерi та новонародженоi дитини; новi принципи грудного вигодовування; сiмейнi пологовi зали; неонатальнi та перинатальнi центри; неонатальнi тренiнговi центри тощо.
Такий комплексний мiжсекторальний пiдхiд i впровадження нових медичних та органiзацiйних технологiй дали змогу полiпшити рiвень здоровтАЩя дiтей та жiнок i в кiнцевому результатi тАФ зменшити плодово-малюковi втрати та знизити материнську смертнiсть.
Проте досягнутi показники залишаються все ж гiршими, нiж в iнших краiнах РДвропи. Тому для подальшого покращення стану здоровтАЩя дiтей та жiнок репродуктивного вiку необхiднi значнi iнвестицii, рацiональне використання наявних ресурсiв та приведення якостi надання медичноi допомоги у вiдповiднiсть до стандартiв ВООЗ, а головне тАФ потрiбно сформувати у населення розумiння необхiдностi збереження власного здоровтАЩя [4].
Важливим впробуванням для органiзму жiнки i вагiтнiсть та народження дитини. Протягом девтАЩяти мiсяцiв органiзм жiнки, всi його органи та системи, кожна клiтинка працювали на те, щоб виносити та народити дитину. Вченi вважають, що пiсляпологовий перiод тАУ це заключна стадiя дуже складного процесу, яка характеризуiться зворотним розвитком змiн, що мали мiсце в органiзмi жiнки пiд час вагiтностi та пологiв, становленням та розквiтом лактацiйноi функцii молочних залоз. Його ще iнодi називають четвертим перiодом пологiв, щоб пiдкреслити значимiсть даного етапу для здоровтАЩя жiнки.
Триваi пiсляпологовий перiод у середньому 6-8 тижнiв, розпочинаючись вiдразу пiсля народження дитячого мiсця (плаценти) i закiнчуючись завершенням зворотного розвитку статевоi, ендокринноi, нервовоi, серцево-судинноi та iнших систем органiзму.
Пiсля вiддiлення плаценти знижуiться рiвень гормонiв естрогену i прогестерону. Починають у великiй кiлькостi вироблятися гормони, необхiднi для лактацii, такi як окситоцин i пролактин. У жiнки набухають i збiльшуються груди, у них виробляiться молозиво, а потiм молоко.
Вiдразу пiсля пологiв матка важить 1000-1200 грам. До кiнця першого тижня пiсляпологового перiоду ii маса зменшуiться до 500-600 грам, другого тАУ до 350 грам, третього тАУ до 200 грам. В кiнцi пiсляпологового перiоду маса матки складаi 60-70 грам. Зворотний розвиток матки супроводжуiться процесом вiдновлення ii слизовоi оболонки. Не плацентарнi дiлянки внутрiшньоi поверхнi матки завершують епiтелiзацiю вже на 10 добу пiсля пологiв. Матка продовжуi скорочуватися, при цьому жiнка може вiдчувати легкi перейми, особливо пiд час годування грудьми, коли дитина iнтенсивно ссе. Пiд час скорочення ушкоджена поверхня на стiнцi матки, що виникла пiсля вiдторгнення плаценти, починаi гоiтися.
З рани виходять пiсляпологовi видiлення, що складаються з кровi, часточок тканини i кров'янистого секрету. Кров'янистi видiлення виявляються в жiнки першi два днi. Вони можуть бути досить активними, сильнiшi, нiж у першi днi мiсячних. Пiсля цього видiлення стають кров'янистими-серозними i зовсiм серозними. Повнiстю слизова оболонка матки вiдновлюiться лише за 6-8 тижнiв. Приблизно такий час потрiбний i для вiдновлення звичноi роботи яiчникiв, мтАЩязiв пiхви та тазового дна.
Складнi змiни у нервовiй та ендокриннiй системi викликають ВлнемотивованiВ» змiни настрою (плаксивiсть, депресiю, нервознiсть) жiнки.
Великi перебудови торкаються ендокринноi системи. З жiночого органiзму пiшов орган ендокринноi системи - плацента, що пiдтримував на необхiдному рiвнi не тiльки гормони маляти, але й регулював гормональний баланс в органiзмi жiнки. Залози внутрiшньоi секрецii теж змiнюються - вони зменшуються в розмiрах, тому що пiд час вагiтностi й пологiв працювали з великим навантаженням. Однак, зберiгаiться на високому рiвнi робота гормонiв, якi повиннi забезпечувати лактацiю. Змiнюються молочнi залози. Вони як би пiдбудовуються пiд годiвлю саме тiii дитини, що народилася в цiii мами. Почавши з декiлькох крапельок молозива, органiзм поступово вчиться виробляти молоко, що вiдповiдаi вiку й потребам маляти. Процес установлення лактацii займаi досить довгий термiн i повинен завершиться настанням стадii зрiлоi лактацii.
Як уже було зазначено вище, цi змiни не можуть вiдбутися швидко. Перехiдний перiод, час вiдновлення всiх функцiй i стабiлiзацii нового стану - лактацii, триваi близько 6 тижнiв. Однак, наскiльки успiшно вiн буде проходити, дуже залежить вiд того, якими минули пологи.
Бiологiчно нормальнi пологи припускають, що в органiзмi жiнки спрацьовують механiзми, що допомагають iй вiдновлюватися легко й без проблем. Цi механiзми включаються, якщо пологи вiдповiдають природнiй схемi.
Мета дослiдження: обТСрунтувати сучаснi напрямки i методи вiдновлення здоров'я жiнок у пiсляпологовому перiодi.
Об'iкт дослiдження: методика реабiлiтацii жiнок у пiсляпологовому перiодi.
Предмет дослiдження : засоби i методи реабiлiтацii жiнок у пiсляпологовому перiодi.
Суб'iкт дослiдження: жiнки у пiсляпологовому перiодi.
Завдання дослiдження:
Проаналiзувати науково-методичну лiтературу, досвiд роботи фахiвцiв лiкувальноi та оздоровчоi фiзичноi культури з вiдновлення жiнок в пiсляпологовому перiодi.
Пiдiбрати методику занять оздоровчими видами гiмнастики з жiнками пiсля народження дитини, та визначити основнi проблеми жiночого органiзму в пiсляпологовому перiодi.
Оцiнити ефективнiсть пiдiбраного комплексу на вiдновлення стану здоровтАЩя жiнок пiсля пологiв.
Методи дослiдження: аналiз лiтературних джерел, функцiональнi тести, педагогiчний експеримент, методи математичноi статистики.
Гiпотеза дослiдження: можна припустити, що методика вiдновлення жiнок в пiсляпологовому перiодi повинна мiстити в собi комплекснi заходи з фiзичноi та психоемоцiйноi реабiлiтацii.
Теоретична значимiсть : методика занять для оптимiзацii фiзичного та психiчного стану жiнки у пiсляпологовому перiодi (протягом 6-8 тижнiв пiсля пологiв) детально розроблена, ii застосування сприяi повноцiнному вiдновленню функцiонального стану органiзму пiсля народження дитини.
Практична значимiсть : результати роботi стануть у нагодi фахiвцям з акушерства та фiзичноi реабiлiтацii для вiдновлення жiнок пiсля вагiтностi та пологiв.
РОЗДРЖЛ 1 ЛРЖТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯДЗ моменту народження послiду починаiться пiсляпологовий перiод, тривалiсть якого становить приблизно 6-8 тижднiв. Протягом цього часу в органiзмi породiллi вiдбуваються дуже важливi фiзiологiчнi процеси: всi змiни, якi виникли у зв'язку з вагiтнiстю i пологами, зазнають зворотного розвитку (iнволюцii). Такi змiни вiдбуваються у статевих органах, ендокриннiй, нервовiй, серцево-судиннiй та iнших системах. Виняток становлять молочнi залози, функцiя яких досягаi максимального розвитку саме в пiсляпологовий перiод [1].
Найбiльш значнi змiни в пiсляпологовий перiод вiдзначаються у статевiй системi, особливо в матцi. В першi години пiсля пологiв стiнки матки стовщуються, вона набуваi кульоподiбноi форми, дно ii розташовуiться на рiвнi пупка, тобто в середньому на 15 см вище лобка. Поперечний розмiр матки вiдразу пiсля пологiв становить 12-13 см, маса 1000 г.
Процес iнволюцii матки стрiмкий. Внаслiдок скорочень м'язiв розмiри ii зменшуються. Про ступiнь скорочень матки можна робити висновок за рiвнем стояння ii дна. Щодня цей рiвень зменшуiться на 1,5-2 см (приблизно на 1 поперечний палець). Формування шийки i зiва вiдбуваiться внаслiдок скорочення циркулярних м'язiв, що оточують, внутрiшнiй отвiр каналу шийки матки. На 10-ту добу пiсля пологiв канал цiлком вiдновлюiться, але зовнiшнiй зiв закриваiться повнiстю протягом 3-го тижня пiсля пологiв, набуваючи при цьому щiлиноподiбноi форми.
Наприкiнцi 6-8-го тижня пiсля пологiв величина матки вiдповiдаi ii величинi до вагiтностi, а маса дорiвнюi 50-60 г.
Пiсля народження послiду внутрiшня поверхня матки - це суцiльна рана, особливо в тiй дiлянцi, де ранiше прикрiплялася плацента. В процесi заживлення внутрiшньоi поверхнi матки з'являються пiсляпологовi видiлення - лохii. РЗхнiй характер протягом пiсляпологового перiоду змiнюiться. Якщо в першi 3-4 доби вони кров'янистi, то на 4-5-ту добу набувають характеру серозно-сукровичноi рiдини, а на 10-ту добу стають свiтлими, рiдкими, без домiшок кровi. Поступово зменшуiться i кiлькiсть лохiй, з 3-го тижня вони скуднi, а з 5- 6-го тижня видiлення з матки взагалi припиняються.
На 6-7 добу пiсляпологового перiоду зникаi набряк зовнiшнiх статевих органiв, заживляються розриви шийки матки, пiхви i промежини, вiдновлюються тонус м'язiв i фасцiй тазового дня. У вихiдне положення поступово повертаються матковi труби, яiчники, зв'язковий апарат.
В яiчниках закiнчуiться регрес жовтого тiла i починаiться дозрiвання фолiкулiв. У бiльшостi матерiв, якi не годують груддю, на 6-8-му тижнi пiсля пологiв настаi менструацiя. В годувальниць менструацii вiдсутнi протягом кiлькох мiсяцiв або й усього перiоду годування груддю.
Перша менструацiя пiсля пологiв найчастiше вiдбуваiться без овуляцii. Надалi процес овуляцii поновлюiться, i менструальна функцiя вiдновлюiться повнiстю [2-5].
Черевна стiнка поступово змiцнюiться здебiльшого внаслiдок скорочення м'язiв i найбiльш розтягнутих тканин навколо пупка. Рубцi вагiтностi на переднiй черевнiй стiнцi пiсля пологiв блiднiшають i залишаються назавжди.
Пiд час вагiтностi в молочних залозах вiдбуваються змiни, якi пiдготовляють iх до секрецii молока. Вже пiд час вагiтностi i протягом перших днiв пiсля пологiв з молочних залоз видiляiться молозиво. Воно мiстить бiлки, жири, солi, ферменти, вуглеводи, антитiла, епiтелiальнi клiтини залоз, молозивнi тiльця, якi i клiтинами з жировими включеннями.
На 3-тю-4-ту добу пiсляпологового перiоду набрякають молочнi залози i з'являiться молоко. Це гормонозалежний процес. Вiн регулюiться лютеотропним гормоном гiпофiза i центральною нервовою системою. Молоко за своiм складом не дуже вiдрiзняiться вiд молозива, воно мiстить близько 88 % води, 1,5-2 % бiлка, 3,5-4 % жирiв, 7 % вуглеводiв. Процес набухання молочних залоз може бути непомiтним або супроводитися змiною загального стану породiллi - пiдвищенням температури тiла, ознобом i болем у молочних залозах [6].
Загальний стан породiллi при фiзiологiчному перебiговi пiсляпологового перiоду не дуже змiнюiться. Протягом перших годин пiсля пологiв вiдзначають сонливiсть, втомлюванiсть, що пов'язано з психоемоцiйним i фiзичним навантаженням пiд час пологiв. Температура тiла у межах норми. Першоi доби пiсля пологiв пiдвищуiться дiурез. При пониженнi тонусу м'язiв передньоi черевноi стiнки, набряку шийки сечового мiхура при патологiчному перебiгу пологiв, а також у разi тривалого перебування в лiжку в породiль можливе затримання сечi. При утрудненому сечовипусканнi призначаються iн'iкцii прозерину внутрiшньом'язово. Якщо це не допомагаi, катетеризують сечовий мiхур. Нерiдко буваi запор внаслiдок атонii кишечника. У разi затримки випорожнення роблять очисну клiзму або дають проносне.
Нинi в пiсляпологовому перiоду запроваджено активний режим породiль. Його суть зводиться до раннього вставання пiсля неускладнених пологiв (через 2 год. пiсля переведення до палати), самостiйного виконання гiгiiнiчних процедур [7].
Здорова породiлля не потребуi особливоi дiiти. Першi 3 доби породiлля одержуi рiдку iжу, а надалi - звичайне харчування (сир, яйця, сметану, кашi, солодкий чай, кава з молоком, печиво). Потрiбнi також ягоди, фрукти, овочi. Протипоказанi гострi страви, консерви, алкогольнi напоi.
Пiд час пологiв усi м'язи живота перенапружувалися, i протягом декiлькох тижнiв може вiдчуватися м'язовий бiль. Неприiмнi вiдчуття можуть спричиняти розриви чи розрiзи промежини, а також шов пiсля кесаревого розтину. Припинення видiлень може розглядатися як ознака того, що шийка матки добре закрилася, i можна знову приймати ванну. Спринцювання пiхви абсолютно забороняiться.
Вiдчуття в перший тиждень пiсля пологiв залежать вiд того, якi були пологи: легкi чи важкi, природнi чи кесаревим розтином, а також вiд ряду iнших факторiв. Можна зафiксувати всi описанi нижче прояви чи ж тiльки деякi фiзiологiчнi явища:кров'янi видiлення з пiхви поступово, протягом тижня, свiтлiшають;хвороблива напруга м'язiв живота в залежностi вiд скорочення матки;стомлення;неприiмнi вiдчуття, болi, онiмiння в промежинi; якщо накладалися шви, болючi вiдчуття пiдсилюються при кашлi i чханнi;болi в мiсцi розрiзу, що переходять потiм в онiмiння дiлянок, що прилягають до шва,у випадку кесаревого розтину (особливо, якщо це був перший кесарiв розтин);труднощi при сидiннi i при ходьбi, особливо при розрiзi i зашиваннi промежини чи пiсля кесаревого розтину; одно - чи дводеннi ускладнення з видiленням сечi, ненормальна перистальтика кишечника в першi днi, закрепи;загальнi хворобливi вiдчуття як наслiдок сильних потуг; почервонiння очей, темнi кола пiд очима, на щоках i в iнших мiсцях (наслiдок сильних потуг); пiтливiсть (може бути дуже сильною) протягом перших 2-3 днiв; хворобливi вiдчуття в зонi соскiв, що супроводжуються видiленнями кровi протягом перших 3-4 днiв пiсля пологiв;припухлiсть i трiщини соскiв на початку годування грудьми. психiчнi явища:радiсть, пригнiченiсть, перепади настрою;почуття непевностi в тому, чи вдасться справитися з материнськими обов'язками,особливо з годуванням грудьми;роздратованiсть через необхiднiсть лежати в пологовому будинку, бажання швидше повернутися додому; повна вiдсутнiсть iнтересу до сексу, притуплення бажання (зносини припустимi не ранiше нiж через 4 тижнi пiсля пологiв)[10].
Розрiзанi тканини (пiхва, м'язи i шкiра промежини) зашивають пiсля пологiв, тобто пiсля вигнання плаценти, пiд мiсцевим чи загальним знеболюванням, у випадку, коли мати вже знаходиться пiд перидуральною анестезiiю. Пiхву i м'язи промежини зашивають нитками, що самi пiзнiше розсмоктуються. Шкiру зашивають нитками, що не розсмоктуються, i iх необхiдно витягти через 5 днiв. Дотримання правил гiгiiни (митися з м'яким милом протягом тижня щораз пiсля того, як помочилися) дозволить шву зажити швидко i правильно. Щоб шов не потерпав вiд вогкостi, можна його обережно пiдсушувати феном пiсля кожноi гiгiiнiчноi процедури протягом декiлькох днiв.[11]
Органи повертаються в колишнi положення тiльки пiсля шести тижнiв, i органiзму знадобиться багато мiсяцiв, щоб розсiяти втому вiд зусиль, витрачених пiд час вагiтностi i пологiв. Найголовнiше тАФ розрахувати своi сили.
Фiзiологiчнi явища: продовження видiлень з пiхви з кольором, бiльш близьким до коричневого, нiж до жовто-бiлого;утома, виснаження;бiль, дискомфорт, онiмiння в зонi промежини тАФ це стосуiться, насамперед, жiнок, що родили природним шляхом (особливо, якщо накладенi шви);онiмiння пiсля пологiв кесаревим розтином (особливо, якщо це було вперше) може продовжуватися довше;зменшення нездужань;закрепи продовжуються;живiт поступово стаi усе бiльш пласким тАФ у мiру зменшення матки i повернення ii в межi таза.
Повне повернення до вихiдного силуету забезпечать тiльки фiзичнi вправи;поступове зменшення ваги тiла;дискомфорт в зонi грудей, хворобливiсть соскiв буде тривати до часу повного регулювання циклу годування;бiль у плечах, зонi шиi (як результат виношування дитини); випадання волосся [12-15].
Психiчнi явища: зростаюча впевненiсть у собi; поперемiнна депресiя;незручнiсть перед навколишнiми за нестiйкiсть настрою;зниження чи рiст сексуальних бажань.
М'язи живота повиннi вiдновити тонус, тому що пiд час вагiтностi шкiра i м'язи на животi були сильно розтягнутi. Для повернення в норму буде потрiбен якийсь час.
Пологи - це завжди фiзичне i психiчне потрясiння для жiнки. Органiзм ВлвикладаiтьсяВ» повнiстю i тому потребуi вiдновлення. Звичайно ж, найголовнiше для жiнки пiсля пологiв-це сiмейний клiмат. Але вiдновлення пройде швидше i якiснiше, якщо жiнка буде придiляти собi хоч трохи уваги i намагатися виконувати рекомендацii лiкарiв.
Стан органiзму пiсля пологiв. Пiсля пологiв органiзм жiнки починаi поступово вiдновлювати свiй первiсний стан. Це не так просто, тому що змiни торкнулися практично всi органи i системи.
В кiнцi вагiтностi в органiзмi жiнки залишаiться до 5 л позаклiтинноi рiдини, яка сприяла розпушуванню тканин родових шляхiв i просуванню плода. Все це викликаi додаткове навантаження на серце i набряклiсть. Внутрiшнi органи, пiднятi й стиснутi збiльшеною маткою, повиннi Влприйти в себеВ», розправитися, прийняти нормальне положення i вiдновити своi функцii.
Гормональний фон вагiтноi жiнки значною мiрою зумовлений дiяльнiстю плаценти, пiсля ii видалення вiн знижений, активно продовжують вироблятися тiльки гормони, що забезпечують видiлення молока.
Кiстки i зв'язки таза пiд час пологiв розсуваються i розтягуються. У процесi пологiв виникають пошкодження слизовоi оболонки родових шляхiв, а iнодi i м'язiв промежини.
Для повного вiдновлення всiх функцiй потрiбно близько двох мiсяцiв, але все залежить вiд початкового стану органiзму i вiд того, як проходили вагiтнiсть i пологи.
Першi три доби пiсля пологiв. Цей перiод зазвичай проходить у пологовому будинку, в цей час краще просто спокiйно полежати, тому що матка починаi скорочуватися, а внутрiшнi органи розправлятися i ставати на своi мiсця. Для того, щоб матка скорочувалася швидше, в першу добу на живiт кладуть холодну грiлку, потiм скорочення матки сприяi часте прикладання дитини до грудей. Особливе значення в цей перiод набуваi дотримання правил гiгiiни (пiдмивання, обробка ран i т.д.) - це профiлактика пiсляпологових ускладнень.
З 4-го по 14-ий день. Жiнка починаi вставати i поступово рухаiться все бiльше. Шкiра грудей починаi пристосовуватися до процесу смоктання. У цей перiод потрiбно привчити дитину правильно брати груди (захоплювати не лише сосок, але i навколишнi його ареолу, iнакше на соску з'являться хворобливi садна), а також краще не носити бюстгальтер. Рекомендуiться регулярно приймати лiки, що скорочують матку, а також, iнодi, заспокiйливi засоби, тому що пiсля всiх перенесених стресiв на тлi зниження гормональноi активностi у жiнки може початися депресiя (зниження настрою).
З двох тижнiв до двох мiсяцiв. Активнiсть жiнки поступово наростаi, малюк не даi iй розслаблятися, догляд за ним потрiбно постiйно. До кiнця цього перiоду зазвичай вiдновлюються функцii всього органiзму. У цей перiод ще не можна займатися фiзичними вправами, а також переохолоджуватися, це може спричинити за собою розвиток запального процесу в ще травмованих тканинах родових шляхiв. Дитина годуiться Влна вимогуВ» i це сприяi швидкому вiдновленню гормонального фону.
Пiсля двох мiсяцiв вже можна думати про вiдновлення фiгури. Перш за все, подумаiмо про дiiту. Жiнцi пiсля пологiв, навiть, якщо вона не годуi дитини, обмеження в iжi протипоказанi, тому варто просто виключити те, що може сприяти додатковому вiдкладення жиру - смажене, жирне, солодке, борошняне. Для дитини, до речi, цi продукти теж не кориснi. Такi обмеження в iжi можна i потрiбно дотримуватися довго.
Жiнку також турбуi стан грудей. Для того, щоб груди не розтягувалася, пiсля двох тижнiв потрiбно носити щiльний бавовняний бюстгальтер з широкими лямками, що пiдходить до форми грудей. Щоб груди поступово прийняла нормальну форму, що годуi жiнка повинна по можливостi тримати спину прямо i робити фiзичнi вправи для змiцнення м'язiв грудноi клiтки (в самiй груднiй залозi м'язiв немаi). Можна вiджиматися вiд пiдлоги, користуватися еспандер, гантелями i т.д. Головне, потрiбно робити вправи регулярно.
Збiльшений живiт турбуi бiльшiсть жiнок. Вiн i сам поступово стане менше пiд дiiю гормонiв, але необхiдними i також спецiальнi фiзичнi вправи.
Дев'ять мiсяцiв вагiтна матка розтягувала передню черевну стiнку, отже, деякi еластичнi волокна шкiри не витримали i розiрвалися. Саме тому вiдразу пiсля пологiв "животик" - передня черевна стiнка - залишаiться м'яким та обвислим. За винятком срiблястих стрiй, стiнка звичайно повертаiться до нормального стану, але за слабкого тонусу м'язiв може залишитися в'ялою.
М'язи тазового дна також поступово, за 3-4 тижнi, вiдновлюють свiй тонус, адже пiд час народження дитини через природнi пологовi шляхи вони не лише розтягуються, але й травмуються, маiмо на увазi розриви, розрiзи.
Складнi змiни вiдбуваються в гiпоталамо-гiпофiзарно-яiчниковiй системi - йдеться про поступове вiдновлення синтезу власних гормонiв та овуляцii - виходу яйцеклiтини.
У пiсляпологовому перiодi у бiльшостi жiнок спостерiгаiться пiдвищена психiчна лабiльнiсть, яка зумовлена соматоендокринними змiнами. Можуть виникати стани легкоi депресii зi Влсльозливими днямиВ», невмотивованою стурбованiстю про дитину, iнших членiв сiмтАЩi або надмiрна ейфорiя iз запереченням свого фiзичного виснаження та необхiдностi спокою. В жiнок, яких турбуi така проблема, завжди мають мiсце порушення сну. Скаржаться вони на те, що занадто рано прокидаються, неспокiйно сплять уночi. Будь-який рух, зiтхання чи мирне сопiння малюка увi снi примушують iх "зриватися" з лiжка з великою тривогою, а потiм тривалий час думати, "переживати" своi труднощi, не засинаючи.
Сiм'ю породiллi необхiдно попередити щодо коректного ставлення до таких станiв, якi зникають зазвичай при вiдновленнi гормональноi рiвноваги.
До небезпечних пiсляпологових ускладнень належать так званi Влпсихози лактацiiВ», або пiсляпологовi психози. Вони виникають на 3-8-й день пiсля пологiв i супроводжуються станом збудження, недовiри, хибноi iнтерпретацii окремих фактiв, появою егоiзму, галюцинацiями, агресивними дiями по вiдношенню до своii дитини, тяжкими депресiями та суiцидальними спробами.
Пiсля виписки з пологового будинку такi жiнки можуть скаржитися на слабкiсть, безсоння, загальне погане самопочуття, страхи. Як правило, вони безпораднi i дезорганiзованi, не можуть як слiд доглядати за дитиною. Такi стани потребують негайного психiатричного лiкування.
З метою попередження пiсляпологових ускладнень акушерсько-гiнекологiчна служба проводить так званий пiсляпологовий патронаж, коли в домашнiх умовах здiйснюiться контроль за iнволюцiiю матки, проводяться роз'яснювальнi бесiди з приводу фiзiологiчного та психологiчного стану жiнки iз корекцiiю проблем, що виникають. У цей час жiнку вдома вiдвiдуi лiкар-педiатр, контролюючи стан дитини, пояснюючи та навчаючи матiр правильному догляду за ним.
Пiсляпологова депресiя тАУ досить розповсюджене явище пiсляпологового перiоду. Пiсляпологовi психiчнi розлади можуть бути також пов'язанi з iнфекцiiю, що потрапила в органiзм пiд час пологiв через половi органи.
Такi жiнки протягом трьох-чотирьох (а iнодi й бiльше) мiсяцiв пiсля пологiв вiдчувають пригнiченiсть, тугу й апатiю. РЗм буваi вкрай важко доглядати за дитиною. Вони розгубленi, тому що не можуть зрозумiти, що з ними вiдбуваiться, чому вони сприймають власну дитину як щось чуже, Влне можуть його полюбитиВ», i нерiдко бувають роздратованi тим, що йому необхiдно придiляти стiльки часу, уваги й сил. Часто це сполучаiться з постiйною й необТСрунтованою тривогою за здоров'я маляти. Подiбний стан матерi може порушувати ii емоцiйне спiлкування з дитиною [19].
Розвиток у пiсляпологовий перiод затяжного депресивного стану значно змiнюi сприйняття жiнкою ii власноi дитини. Такi матерi менш емоцiйнi в контактi з дитиною, вони рiдше пiдходять до малятi, рiдко беруть його на руки, посмiхаються й розмовляють iз ним, недостатньо жваво реагують на його дискомфорт. Одночасно iз цим жiнка часто вiдчуваi непевнiсть у тiм, що вона правильно доглядаi за дитиною, почуваi себе неспроможною в ролi матерi, що нерiдко приводить до формування почуття провини.
Проблемною зоною пiсля пологiв може стати хребет, i проблеми зi спиною характернi для багатьох жiнок. Пiд час вагiтностi на нього покладене величезне навантаження, тому й пiсля пологiв постава може залишатися як у вагiтноi жiнки, тобто спина вiдкинута назад, а живiт висунуть уперед. Багато жiнок пiсля пологiв починають iнтенсивнi транування мтАЩязiв живота, оскiльки прагнуть позбутися вiд другорядних проблем тАФ складок на талii або стрий. Пiсля вагiтностi жировий прошарок збiльшений, а м'язи розтягнутi. Тому потрiбно починати працювати з м'язами преса, але на першому мiсцi в молодоi мами повинне бути здоров'я, тому що мало користi мучитися хворою спиною, та мати плаский живiт. Допомагати своiй спинi потрiбно обов'язково тАФ i пiд час вагiтностi, i особливо п
Вместе с этим смотрят:
РЖсторiя виникнення та розвитку масажу
Аборты
Аденовирусная инфекция
Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть
Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв