Внутрiшньоаптечний контроль якостi
Змiст
Вступ. 3
1. Нормативнi документи, якi регламентують контроль якостi лiкарських форм, що виготовленi в аптеках. 4
1.1 Стандарти контролю якостi лiкiв в аптецi 4
1.2 Фармакопея i ii значення в аптечнiй практицi 7
1.3 Мануальнi прописи в аптечнiй технологii 11
1.4 Нормування умов i технологiчного процесу виготовлення лiкарських препаратiв 13
2. Види внутрiшньоаптечного контролю й основнi форми його удосконалення 19
2.1 Контроль якостi лiкiв в умовах аптек. 19
2.2 Види внутрiаптечного контролю. 20
2.3 ОбовтАЩязки аналiтика аптеки. 24
3. Особливостi контролю якостi окремих лiкарських форм в аптечнiй технологii 26
3.1 Лiкарськi засоби для парентерального застосування. 26
3.2 Капсули. 29
3.3 Мазi 30
3.4 Настойки. 32
3.5 Порошки. 33
3.6 Супозиторii 33
3.7 Суспензii 35
3.8 Екстракти. 36
2. Практична частина. 38
Рецепт № 1. 38
Рецепт № 2. 41
Рецепт № 3. 44
Рецепт № 5. 47
Рецепт № 6. 49
Рецепт № 7. 52
Рецепт № 8. 56
Рецепт № 9. 61
Рецепт №10. 64
Висновки та рекомендацii 69
Список використаноi лiтератури. 71
Головною особливiстю лiкiв, що вiдрiзняi його вiд будь-якого iншого виду продукцii, у тому числi i харчовоi, i те, що вони призначенi для прийому хворою людиною, органiзм якоi знаходиться, як правило, у станi вiдхилення вiд норми з рiзко ослабленими захисними функцiями. У зв'язку з цiiю особливiстю пред'являються надзвичайно серйознi i строгi вимоги до якостi лiкiв: iх терапевтичноi ефективностi, чистоти, стабiльностi, стерильностi, точностi дозування i т.д.
Якiсть лiкiв залежить вiд ряду факторiв: вихiдних лiкарських i допомiжних речовин, умов виробництва i технологii, якостi устаткування i пакувальних матерiалiв, особистоi гiгiiни фармацевта й iн., до яких пред'являються визначенi вимоги. Лiки повиннi вiдповiдати нормам, сформульованим i закрiпленим у нормативних документах.
Комплекс вимог, перерахованих у вiдповiдних документах, що стосуiться якостi вихiдних i допомiжних речовин i матерiалiв, технологii лiкiв i якостi власне лiкiв як готового продукту, може бути визначений як державне нормування виробництва лiкiв.
Право на фармацевтичну роботу, складовою частиною якоi i виробництво лiкiв, вiдповiдно до законодавства мають лише особи з вищою i середньою спецiальною фармацевтичною освiтою. Це найважливiша державна вимога узаконюi положення, при якому якiсть лiкiв забезпечуiться компетентними в областi лiкування людьми. Виготовлення i поширення лiкiв iншими особами переслiдуються за законом. Вiдповiдальнiсть, у тому числi i карна, передбачена також у вiдношеннi фармацевтичного персоналу у випадку грубого порушення установлених вимог при виробництвi лiкiв, що потягло за собою отруiння чи смерть хворого або iншi тяжкi наслiдки.
В звтАЩязку з цим i дуже актуальним вивчення методiв контролю якостi, iх вдосконалення та контролю за iх дотриманням.
Якiсть лiкарських препаратiв перебуваi в прямiй залежностi вiд якостi вихiдних сировинних матерiалiв, способу й умов iх виготовлення. Тому, здiйснюючи контроль за iх виробництвом, держава встановлюi однаковi вимоги i спецiальнi норми якостi до лiкарських засобiв, допомiжних речовин i матерiалiв.
Таким чином, нормування якостi лiкарських засобiв - це процес встановлення i застосування стандартiв.
Стандарт - це нормативний документ, розроблений i затверджений визнаним органом, у якому встановленi правила, вимоги, загальнi характеристики, що стосуються рiзних видiв дiяльностi чи iх результатiв, для досягнення впорядкування у визначенiй областi.
Стандарти ТСрунтуються на узагальнених досягненнях науки, технiки, практичного досвiду i спрямованi на досягнення оптимальноi користi для суспiльства. Залежно вiд того, яка органiзацiя по стандартизацii (мiжнародна, регiональна чи нацiональна) приймаi стандарти, вони вiдповiдно подiляються на мiжнароднi, регiональнi i нацiональнi. За сферою дii стандарти подiляють на державнi (ДСТ), галузевi (ОСТ), республiканськi (РСТ) i стандарти пiдприiмств (СТП). Наприклад, стандарти, що поширюються на лiкарськi засоби, i галузевою нормативно-технiчною документацiiю (НТД) i затверджуються Мiнiстерством охорони здоров'я. Порядок iх розробки регламентуiться ОСТ 42У-1-92 "Порядок розробки, узгодження i затвердження нормативно-технiчноi документацii на лiкарськi засоби i лiкарську сировину". Стандарти перiодично повиннi переглядатися з урахуванням сучасних досягнень науки i технiки.
НТД, що визначають вимоги до якостi лiкарських засобiв, пiдроздiляються на наступнi категорii: Державна фармакопея (ДФ), фармакопейна стаття (ФС), тимчасова фармакопейна стаття (ВФС).
Фармакопейна стаття (ФС) - нормативно-технiчний документ, який встановлюi вимоги до лiкарського засобу, його упаковки, умов i термiну зберiгання i методiв контролю якостi лiкарського засобу.
Спочатку на кожен новий лiкарський засiб затверджуiться тимчасова фармакопейна стаття (ВФС) на певний строк (найчастiше на 3 роки). Якщо пiсля закiнчення цього часу лiкарський засiб, нормований даною ВФС, виправдав себе у медичнiй практицi i його виробництво стаi стабiльним, то на нього розробляiться постiйно дiюча ФС. При ii пiдготовцi у ВФС вносяться необхiднi уточнення, виправлення i доповнення. При необхiдностi термiн ВФС може продовжуватися.
Дiючi ФС перiодично переглядаються. ВФС i ФС усiх категорiй пiсля iх затвердження реiструються з присвоiнням позначки, що складаiться з iндексу 42У-, реiстрацiйного номера i року затвердження чи перегляду статтi (останнi двi цифри). Наприклад: Очнi краплi "Пропомiкс" замiсть ВФС 42-2023-90
ФС i ВФС мають наступну структуру: склад; опис; розчиннiсть; справжнiсть; прозорiсть i кольоровiсть; межа кислотностi чи лужностi, рН; сухий залишок; вмiст спирту i т.п.
Окремi роздiли можуть поiднуватися чи опускатися, а в разi потреби можуть вводитися iншi, специфiчнi для даного об'iкта. Обов'язковими i роздiли щодо упаковки, маркiрування, транспортування i термiнiв зберiгання з указанням вiдповiдних ДСТ, якi нормують таропакувальнi матерiали, закупорювальнi засоби, маркiрувальнi позначення. Крiм того, за ходом викладу вказуiться НТД, вимогам якоi повиннi вiдповiдати окремi компоненти лiкарських форм i всi використовуванi методики аналiзу. Наприкiнцi статей приводяться вiдомостi про основну фармакологiчну дiю лiкарського засобу. ФС на лiкарськi засоби, що мають найбiльшу терапевтичну цiннiсть i широко ввiйшли в медичну практику, а також мають високi якiснi показники, включають у Державну фармакопею.
Створення нових лiкарських препаратiв i розробка НТД, що нормуi iх якiсть - iдиний нерозривний процес, який здiйснюiться у визначенiй послiдовностi. Порядок створення i впровадження у виробництво лiкарських засобiв установлений наказом № 87 вiд 4 вересня 1996 р. (Держкоммедбiопром Украiни, з 2000 р. - Державний департамент контролю за якiстю, безпекою i виробництвом лiкарських засобiв i виробiв медичного призначення).
Новi лiкарськi речовини i створюванi з них лiкарськi препарати розробляються в науково-дослiдних iнститутах, лабораторiях i на кафедрах фармацевтичних вищих навчальних закладiв. По завершеннi експериментальних дослiджень, якi повиннi бути проведенi на сучасному науковому рiвнi, НТД i зразки готовоi продукцii (разом з пiдприiмством-виробником) направляються у Фармакологiчний комiтет МОЗ Украiни (з 2000 р. - Державний фармакологiчний центр лiкарських засобiв). Комiтет видаi дозвiл на проведення клiнiчного вивчення представлених нових лiкарських засобiв, яке проводиться зазвичай вiдразу в декiлькох лiкувальних установах краiни. При одержаннi позитивних результатiв клiнiчних випробувань Фармакологiчний комiтет рекомендуi дозволити застосування лiкарського засобу i його лiкарськоi форми в медичнiй практицi.
Пiсля допуску до медичного застосування оформлення i твердження НТД на лiкарськi засоби, вихiдну сировину, прописи лiкарських форм здiйснюються Фармакопейним комiтетом МОЗ Украiни.
Робота обох комiтетiв з допуску i нормування нових лiкарських засобiв завершуiться наказом Мiнiстерства охорони здоров'я Украiни про дозвiл до медичного застосування i промислового виробництва, а також включенням iх у "Державний реiстр лiкарських засобiв".
У фармацевтичнiй практицi величезне значення маi фармакопея. Спочатку фармакопеi дiйсно являли собою збiрники лiкарських препаратiв з описом способу iх приготування. Сучасна фармакопея i збiрником стандартiв лiкарських засобiв i даi тiльки основнi принципи виготовлення лiкарських форм.
Державна фармакопея - це збiрник обов'язкових медико-фармацевтичних загальнодержавних стандартiв i положень, що нормують якiсть лiкарських засобiв.
Фармакопея маi законодавчий характер, обов'язковий для всiх медичних, у тому числi i ветеринарних установ i пiдприiмств краiни, якi виготовляють, зберiгають, контролюють i застосовують лiкарськi засоби.
Перша росiйська фармакопея вийшла в 1866 р., II видання - у 1871 р., III - у 1880 р., IV - у 1891 р., V - у 1902 р., VI - у 1910 р.
У фармакопеях цих рокiв у зв'язку з бурхливим ростом хiмiчноi промисловостi значною мiрою вiдображенi хiмiчнi лiкарськi засоби, що навiть привело до недооцiнки i забуття ряду лiкарських засобiв рослинного походження. У них вiдображенi успiхи в областi аналiтичноi хiмii, що дало можливiсть перейти вiд органолептичних випробувань до бiльш досконалих методiв аналiзу.
У 1925 р. була видана "Державна фармакопея, сьоме видання". Потiм були додатковi тиражi цього видання, випущенi в 1929, 1934 i 1942 р.
У 1946 р. було випущено VIII видання Державноi фармакопеi, а в 1952 р. - додатковий тираж цього видання, у який внесено ряд виправлень i доповнень. У цьому ж роцi було видано перше доповнення до Державноi фармакопеi VIII видання.
У 1961 р. вийшла Державна фармакопея IX видання (ДФ IX), що мiстить 781 лiкарський засiб. У цю фармакопею було включено новi, ефективно дiючi лiкарськi засоби, приготовленi з вiтчизняноi сировини, i виключено застарiлi.
У 1968 р. вийшло X видання Державноi фармакопеi (ДФ X). Прогрес вiтчизняноi науки дозволив трохи розширити i полiпшити фармакопею нормативними документами.
Новiтнi досягнення фiзики, хiмii, бiологii дозволили розробити ряд бiльш досконалих методiв контролю лiкарських форм. З'явилася велика кiлькiсть нових антибiотикiв, синтетичних i високоефективних лiкарських засобiв рослинного походження. Розроблено бiльш досконалi методи виробництва лiкарських форм як в аптечних, так i в заводських умовах. Усе це знайшло вiдображення в ДФ X.
Усi перерахованi фармакопеi видавалися одним томом, який включав приватнi i загальнi фармакопейнi статтi на лiкарськi речовини i лiкарськi форми, а також на лiкарську рослинну сировину, i загальнi статтi з викладом фiзичних, фiзико-хiмiчних i бiологiчних методiв аналiзу лiкарських засобiв. Мiстили вiдомостi про реактиви й iндикатори. У додатках було приведено ряд довiдкових таблиць.
Пiсля випуску ДФ X була змiнена система розробки i твердження фармакопейних статей на лiкарськi засоби. У зв'язку з цим виникла необхiднiсть випуску Державноi фармакопеi XI видання (ДФ XI) на новiй основi.
На вiдмiну вiд попереднiх видань ДФ XI передбачалося видавати в декiлькох частинах, що складаються з окремих томiв, якi мають послiдовний порядковий номер. Проте у сформованих iсторичних умовах (розпад СРСР) було опублiковано тiльки два томи.
У першому томi ДФ XI "Загальнi методи аналiзу" (виданий у 1987 р) уперше були введенi 9 статей на сучаснi методи аналiзу, такi як: "Газова хроматографiя", "Методи фазовоi розчинностi", "Електрофорез", "Люмiнесцентна хроматографiя" та iншi.
З представлених фiзико-хiмiчних методiв аналiзу для технологii найбiльше значення маi стаття "Розчиннiсть", що трохи вiдрiзняiться вiд типовоi ДФ X: важкорозчиннi речовини визначаються як помiрковано розчиннi, уточнена методика розчинностi.
У роздiл "Методи аналiзу лiкарськоi рослинноi сировини" включено 7 загальних статей, якi визначають основнi дiагностичнi ознаки для морфологiчних груп сировини. Уперше включений роздiл "Вiдбiр проб фасованоi продукцii".
Випуск 2 ДФ XI (виданий у 1989 р) включаi "Загальнi методи аналiзу, бiологiчнi методи контролю", "Методи контролю якостi медичних iмунобiологiчних препаратiв" та "Лiкарська рослинна сировина".
У перший роздiл включенi в основному загальнi статтi на лiкарськi форми, з яких уперше представленi: "Суспензii", "Аерозолi", "Дослiдження на мiкробiологiчну чистоту". РЖншi статтi доповненi i переробленi з урахуванням сучасних досягнень. Наприклад, у статтю "Стерилiзацiя" вперше введено методи стерилiзацii фiльтруванням через мембраннi i глибиннi фiльтри, а також радiацiйний; у статтю "РЖн'iкцii" введене визначення iнфузiй, випробування на токсичнiсть i пiрогеннiсть; у статтю "Мазi" введений мiкроскопiчний метод визначення дисперсностi твердоi фази в суспензiйних мазях; у статтю "Супозиторii" введений показник "розчинення" для супозиторiiв, приготовлених на гiдрофiльних основах.
Особливий iнтерес i велике значення для технологii мають загальнi статтi на лiкарськi форми, способи iх виготовлення, вимоги до них i показники оцiнки якостi. В них також приведенi допомiжнi речовини, якi може використовувати фармацевт у випадку вiдсутностi вказання iх у рецептi (розчинники, основи для мазей i супозиторiiв i т.п., стабiлiзатори для iн'iкцiйних розчинiв, емульгатори для емульсiй i т.п.), нерiдко з указанням iх кiлькостi. Дано рекомендацii з введення лiкарських речовин в лiкарську форму, ступiнь дисперсностi, послiдовнiсть технологiчних операцiй i т.п. Особлива увага звернена на вимоги, пропонованi до лiкарськоi форми: точнiсть дозування, припустимi вiдхилення в масi чи об'iмi, прозорiсть для розчинiв, стерильнiсть для iн'iкцiйних розчинiв i т.п., що дуже важливо для технологiчного процесу й оцiнки якостi лiкарських форм.
У деяких випадках, коли не вдаiться нормувати якiсть лiкарськоi форми, у фармакопеi стандартизовано процес ii виготовлення. Наприклад, у статтi "Настоi i вiдвари", якiсть яких в умовах аптеки важко оцiнити, приведенi конкретнi вказiвки по iх технологii: встановленi умови екстрагування лiкарськоi сировини, стандартнiсть сировини та ii дисперснiсть i т.п.
У роздiлi "Бiологiчнi методи контролю i якостi лiкарських засобiв" серед iнших статей особливе значення маi випробування на пiрогеннiсть i методи мiкробiологiчного контролю лiкарських засобiв, випробування на стерильнiсть i мiкробну чистоту.
В останньому роздiлi другого випуску ДФ XI представлено 84 статтi на лiкарську рослинну сировину.
На сучасному етапi перед ФК МОЗ Украiни стоiть завдання створення Державноi фармакопеi Украiни (ДФУ). Вiдповiдно до Постанови № 244 Кабiнету Мiнiстрiв вiд 19.03.97 р. Украiна взяла курс на входження в РДвропейську Спiвдружнiсть. У зв'язку з цим, ДФУ повинна бути гармонiзована з РДвропейською фармакопеiю i разом з тим вiдбивати рiвень розвитку вiтчизняноi фармацевтичноi промисловостi, ii традицii i нацiональнi особливостi.
Проект першоi частини ДФУ (пiдготовлений до V Нацiонального з'iзду фармацевтiв Украiни, 1999 р) написаний на украiнськiй i росiйськiй мовах. Загальнi i приватнi статтi проекту ДФУ складаються з двох частин: iвропейськоi (яка i дослiвним перекладом вiдповiдноi статтi РДвропейськоi фармакопеi) i нацiональноi, яка не суперечить iвропейськiй i доповнюi ii нацiональними особливостями. У проект першоi частини ДФУ включенi 30 загальних статей: 7 статей на лiкарськi форми, 9 - на фармакотехнологiчнi тести i 14 - на методи аналiзу. Стаття "Залишковi кiлькостi органiчних розчинникiв" уже дii в Украiнi з 1 лютого 1998 р.
У пiдготовцi проекту ДФУ брали участь фахiвцi всiх вiдомих фармацевтичних центрiв Украiни (Фармакопейний комiтет, ГНЦЛС, НФАУ та iн). ДФУ i першою фармакопеiю Украiни.
В даний час майже у всiх краiнах свiту i державнi фармакопеi. Вони видаються урядовими органами i вiдбивають досягнення фармацевтичноi науки даноi краiни. Так, виданi фармакопеi Нiмеччини. Чехословаччини, Скандинавських краiн та iн. Провiдними i фармакопеi Великобританii (1980), США (1985), Японii(1982).
У 1951 р. Всесвiтньою органiзацiiю охорони здоров'я (ВООЗ) Органiзацii Об'iднаних Нацiй був випущений перший том Мiжнародноi фармакопеi (англiйською мовою), потiм пiшов том II i доповнення - 1959 р. Вони були опублiкованi на англiйськiй, французькiй та iспанськiй мовах. У 1967 р. вийшло у свiт друге видання Мiжнародноi фармакопеi, що являi собою збiрник специфiкацiй, якi не мають законодавчого характеру. Вони пропонуються як довiдковi матерiали для того, щоб на такiй же основi в будь-якiй краiнi могли бути розробленi нацiональнi специфiкацii. Статтi додатка 2-го видання були пiдготовленi шляхом спiвробiтництва з членами експертно-консультацiйноi ради ВООЗ по Мiжнароднiй фармакопеi, а також з великим числом фахiвцiв з рiзних краiн.
У 1969 р. друге видання Мiжнародноi фармакопеi вперше було видано росiйською мовою. У 1979 р. був опублiкований РЖ том Мiжнародноi фармакопеi НРЖ видання (МФ НРЖ), а в 1981 р. - II том, який у 1983 р. був випущений росiйською мовою. Основна мета МФ зводиться до того, щоб фармакопейнi лiкарськi засоби i лiкарськi форми, що виготовляються з них, були однаковоi якостi у всiх краiнах, якi прийняли Мiжнародну фармакопею до керiвництва.
Мануали являють собою збiрники прописiв лiкарських форм, не включених у дiючу фармакопею. Досить часто в мануалах приводиться коротка технологiя описуваних лiкарських препаратiв.
Мануали мають характер офiцiйних, напiвофiцiйних i неофiцiйних видань, оскiльки вони можуть видаватися i суспiльними (професiйними) органiзацiями, i окремими вченими.
Перший радянський "Фармацевтичний мануал" був виданий у 1949 р. У ньому мiстяться найпоширенiшi складнi лiкарськi засоби, вiдомi пiд визначеними умовними назвами, часто пов'язанi з прiзвищем лiкарiв, якi вперше запропонували цi прописи. До них вiдносяться, наприклад, прописи мiкстури Бехтiрiва, краплi Зеленiна i багато iнших. Всього 405 прописiв, що вираженi в рацiональних лiкарських формах i у своiму складi мiстять доступнi iнгредiiнти, переважно вiтчизняного походження.
Другу частину мануала складаi список з 70 прописiв, компоненти яких мiж собою були несумiснi у фiзичному чи хiмiчному вiдношеннi, а також прописи, у виготовленнi яких були деякi особливостi ("ускладненi" рецепти).
До числа сучасних неофiцiйних видань вiдноситься виданий у 1999 р. за редакцiiю акад. О.РЖ. Тихонова "Довiдник екстемпоральноi рецептури. Алопатiя i гомеопатiя". У ньому вперше узагальненi i систематизованi понад 2000 прописiв екстемпоральноi рецептури лiкарських засобiв вiдповiдно до захворювань. Довiдник включаi також прописи гомеопатичних препаратiв. У 2000 роцi вийшло друге видання цього довiдника "Екстемпоральна рецептура (технологiя, застосування)". Випуск 1 "Рiдкi лiкарськi форми" включаi 123 прописи з описом iх технологii. Прописи систематизованi по лiкарських формах i дисперсологiчнiй класифiкацii.
Серед закордонних видань можна вiдзначити Formulaire de Magistrale du Syndicat (FМS, 1992 р) - збiрник рецептiв лiкарських засобiв, складений комiсiiю французьких фармацевтiв, яка забезпечуi його видання i поширення. Цiкава структура даного збiрника: прописи лiкiв класифiкованi на роздiли по лiкарських формах, а в кожному роздiлi прописи лiкарських форм класифiкованi по захворюваннях. Збiрник включаi пам'ятку лiкарям про правила виписування рецептiв з обов'язковим указанням назви збiрника.
"Formules Magistrales" (АРРЖС, 1994 р) - виданий асоцiацiiю незалежних фармацевтiв iз Шарлеруа-Вiль. Збiрник мiстить прописи найбiльш розповсюджених лiкiв, що готуються за рецептом, iз вказанням iх вартостi. Автори звертають увагу лiкарiв, що прописують лiки, на дози, якi можуть бути змiненi в кожному конкретному випадку. Довiдник включаi вiдомостi про новi правила вiдпуску лiкарських засобiв.
Видання офiцiйних i неофiцiйних збiрникiв магiстральних (екстемпоральних) прописiв даi дуже багато як фармацевту, так i лiкарям. У таких джерелах можна знайти чимало вдалих комбiнацiй лiкарських засобiв, найбiльш рацiональнi технологii лiкарських форм, i найголовнiше - вони дають можливiсть лiкарям зберегти iндивiдуальний пiдхiд до лiкування хворого.
Для забезпечення якостi лiкiв на пiдприiмствi-виробнику повинна функцiонувати система забезпечення якостi, що включаi належну виробничу практику i контроль якостi.
Належна виробнича практика - це звiд вимог, правил i норм, що регламентують процес виробництва i контролю якостi лiкарських засобiв.
У стандартах акредитацii аптек (наказ № 2 вiд12.01.98 р. МОЗ Украiни) передбачений роздiл "Належна аптечна практика" (НАП).
Належна аптечна практика - гарант якостi лiкарського забезпечення. Одним зi складових елементiв НАП i дотримання умов i технологiчного процесу виробництва екстемпоральних препаратiв.
Виготовлення i контроль якостi лiкiв знаходяться у взаiмнiй залежностi. Тому основнi вимоги до них розглядаються в одному роздiлi.
Нормування умов виготовлення лiкарських препаратiв включаi:
дотримання комплексу санiтарно-гiгiiнiчних заходiв (мiкроклiмат, освiтленiсть, контамiнацiя повiтряного середовища, устаткування i т.п.)
дотримання санiтарного режиму, а при виготовленнi ряду лiкарських форм - умов асептики;
дотримання правил роботи з отруйними, наркотичними i прирiвняними до них речовинами;
дотримання технiки безпеки.
Правила, що нормують умови виготовлення лiкарських препаратiв в аптеках, установлюються вiдповiдними державними органами (наказ МОЗ Украiни № 44 вiд 16.03.93 р).
У процесi виробництва джерелами забруднення лiкарських засобiв можуть бути домiшки, що попадають з апаратури при синтезi, за рахунок недосконалих методiв очищення (домiшки важких металiв, свинцю i, що дуже небезпечно, миш'яку). У вихiднiй рослиннiй сировинi також присутнi домiшки мiнерального й органiчного походження, що в тому чи iншому ступенi вiдображаються на чистотi витяжки. Вiдповiднi домiшки в кiлькостях вище припустимих норм можуть справляти на органiзм людини токсичну дiю або впливати на стабiльнiсть лiкарських препаратiв.
Джерелами мiкробного забруднення (мiкробiологiчноi контамiнацii) нестерильних лiкарських препаратiв можуть бути: лiкарськi i допомiжнi речовини, пакувальнi й закупорювальнi матерiали, а також не виключена можливiсть iнфiкування лiкарських препаратiв у процесi виготовлення вiд працюючого персоналу, з устаткування та iн.
Лiкарськi препарати найчастiше забруднюються сапрофiтами, широко розповсюдженими в навколишньому середовищi: ТСрунтi, водi, повiтрi, на рослинах i т.п. На вiдмiну вiд патогенних мiкроорганiзмiв багато сапрофiтiв мають великий набiр ферментiв i здатнi розкладати найрiзноманiтнiшi речовини. Зокрема, дрiжджовi i нитчастi гриби здатнi руйнувати глiкозиди й алкалоiди, кислоту аскорбiнову, глюкозу, вiтамiни та iн. Багато мiкроорганiзмiв iнактивують антибiотики, розщеплюють бiлки, лiпiди, викликають розкладання галенових препаратiв. Мiкробному псуванню пiддаються основи для мазей, iх компоненти i готовi мазi. Так, пенiцилами, актиномiцетами легко руйнуються парафiн, мiнеральнi олii, вазелiн, вiск бджолиний та iн. В усiх випадках на iнтенсивнiсть руйнування лiкарських препаратiв впливають такi фактори, як концентрацiя лiкарських речовин, вологiсть, навколишня температура, а також природа i ступiнь первинного обсiменiння та iн. Продукти руйнування лiкарських речовин можуть також служити живильним середовищем для мiкроорганiзмiв.
Зараз у багатьох краiнах, у тому числi й у нашiй, через небезпеку мiкробноi контамiнацii розробленi тимчасовi гранично припустимi норми непатогенних мiкроорганiзмiв у нестерильних лiкарських препаратах, що включенi в ДФ XI.
Для зберiгання високоi якостi лiкарських препаратiв, iх фiзико-хiмiчноi стабiльностi й апiрогенностi аптечнi працiвники повиннi додержувати вимог iнструкцii з санiтарно-протиепiдемiчного режиму аптечного виробництва й особистоi гiгiiни спiвробiтникiв аптек
РЖнструкцiя передбачаi:
вимоги до примiщень i оснащення аптек;
санiтарнi вимоги до прибирання примiщень, догляду за оснащенням аптек;
вимоги до особистоi гiгiiни персоналу аптек;
санiтарнi вимоги до одержання, транспортування i зберiгання води очищеноi i води для iн'iкцiй;
санiтарнi вимоги при виготовленнi лiкiв в асептичних умовах;
санiтарнi вимоги при виготовленнi нестерильних лiкарських форм;
порядок обробки гумових пробок i миття аптечного посуду.
У нормуваннi умов виготовлення не менш важливим фактором i правильне зберiгання лiкарських засобiв i допомiжних матерiалiв. В iнструкцii з органiзацii зберiгання в аптечних установах рiзних груп лiкарських засобiв i виробiв медичного призначення (див. додаток 2) передбаченi:
вимоги до пристрою й експлуатацii примiщень зберiгання;
загальнi вимоги до органiзацii зберiгання лiкарських засобiв;
вимоги до зберiгання лiкарських засобiв у залежностi вiд iх фiзичних, фiзико-хiмiчних властивостей i впливу на них факторiв зовнiшнього середовища.
Докладно цi вiдомостi будуть розглянутi у вiдповiдних роздiлах пiдручника.
Нормування технологiчного процесу i одним з факторiв забезпечення високоi якостi виготовлюваних лiкарських препаратiв. Порушення технологii може бути причиною недоброякiсностi лiкарських препаратiв. Наприклад, при виготовленнi настою з трави горицвiту з нормальною бiологiчною активнiстю при порушеннi температурного режиму можна одержати лiкарський препарат зi зниженою чи втраченою бiологiчною активнiстю. Тому необхiдно контролювати всi стадii виробництва вiд початкового до кiнцевого моменту виконання кожноi технологiчноi операцii, послiдовнiсть переходу i зв'язок мiж ними. При цьому визначають основнi параметри (швидкiсть нагрiвання чи охолодження, час перемiшування, значення рН середовища i т.п.). Завершення технологiчноi операцii повинне визначатися встановленим основним технологiчним показником. Наприклад, визначеною температурою, значенням рН, дисперснiстю суспензii i т.п.
У промислових умовах стадii технологiчного процесу виробництва нормуються регламентом. Технологiчний регламент - це нормативний документ, у якому визначенi технологiчнi методи, технiчнi засоби, норми i нормативи виробництва лiкарського препарату (структура, правила i порядок розробки i твердження регламенту передбачаються ГНД 09-001-98 "Регламенти виробництва лiкарських засобiв")
В аптечних умовах стадii технологiчного процесу нормуються ДФ, технологiчними iнструкцiями, iнформацiйними листами, якi вiдповiдають наказам МОЗ Украiни (Наказ № 197 вiд 07.09.93 р. та iн).
Першою загальною стадiiю виготовлення для всiх лiкарських форм i пiдготовчi роботи. Це пiдготовка примiщення, допомiжних засобiв, устаткування, пакувальних матерiалiв, лiкарських i допомiжних речовин. Пiсля пiдготовчих робiт послiдовно проводять стадii технологiчного процесу вiдповiдно до особливостi лiкарськоi форми. Наприклад, при виготовленнi рiдких лiкарських форм необхiдно дотримувати визначеного порядку розчинення i змiшування лiкарських засобiв з урахуванням iх фiзико-хiмiчних властивостей; при виготовленнi порошкiв варто додержувати правил змiшування, подрiбнення, введення барвних речовин i т.п. (цi вiдомостi будуть зазначенi у вiдповiдних роздiлах даного пiдручника).
Нормуються i загальнi для всiх лiкарських форм завершальнi стадii технологiчного процесу: пакування й оформлення до вiдпуску. Усi лiкарськi препарати упаковують в залежностi вiд iх агрегатного стану i призначення пакувальним матерiалом, дозволеним для медичних цiлей. РЖснують iдинi правила оформлення лiкiв, що готуються в аптеках. Усi лiкарськi препарати оформляють етикетками визначеного розмiру i зразка. Залежно вiд способу застосування, етикетки подiляються на внутрiшнi, зовнiшнi, для iн'iкцiй, для очних лiкарських форм. Етикетки мають рiзнi сигнальнi кольори: зелений - для лiкарських препаратiв, призначуваних всередину; жовтогарячий - для зовнiшнього застосування; рожевий - для очних лiкарських форм; синiй - для iн'iкцiйних. На всiх етикетках повиннi бути такi позначення: емблема медицини, номер аптеки, номер рецепта, прiзвище й iнiцiали хворого; спосiб застосування, дата виготовлення лiкарського препарату, пiдпис особи, що приготувала лiкарський препарат, i вартiсть, а також попереджувальний напис "Берегти вiд дiтей". На етикетках лiкарських препаратiв, призначених для iн'iкцiй, вказуiться iх склад. Для звертання особливоi уваги на призначення лiкарського препарату застосовуються попереджувальнi написи: "Дитяче", "Серцеве".
Для лiкарських препаратiв, що готуються iндивiдуально i в залежностi вiд лiкарськоi форми i призначення, використовують етикетки "Порошки", "Мiкстура", "Краплi", "Мазь", "Очнi краплi", "Очна мазь".
Великий емоцiйний вплив на хворого маi зовнiшнiй вигляд упаковки, ii досконалiсть, чистота, герметичнiсть. Установлено, що неохайно оформлений i вiдпущений лiкарський препарат, погано закупорений, що протiкаi i забруднюi тару ззовнi, може не справити необхiдноi лiкувальноi дii, незважаючи на те, що мiстить усi необхiднi лiкарськi речовини. Упаковка повинна бути носiiм науковоi, рекламноi i естетичноi iнформацii, повинна вписуватися в технологiчну схему як один з елементiв процесу, iнтенсифiкуючи або, принаймнi, не зменшуючи продуктивностi працi.
У державному нормуваннi виробництва лiкарських препаратiв велика увага придiляiться контролю якостi готового продукту.
Якiсть лiкарського засобу - це сукупнiсть властивостей, якi надають лiкарському засобу здатнiсть задовольняти споживачiв у вiдповiдностi з його призначенням i вiдповiдають вимогам, установленим законодавством.
Державний контроль якостi лiкарських засобiв здiйснюють органи державного контролю за допомогою офiцiйних НТД (ДФ, дiючих наказiв, iнструкцiй i т.п.).
Контроль якостi лiкiв в умовах аптек передбачаi комплекс заходiв, що забезпечують виготовлення лiкарських препаратiв належноi якостi. До них вiдносяться:
дотримання санiтарних норм i правил, санiтарно-гiгiiнiчного i протиепiдемiчного режимiв, правил асептики виготовлення лiкiв, фармацевтичного порядку вiдповiдно до дiючих нормативно-методичних документiв i наказiв;
забезпечення термiнiв i умов зберiгання в аптецi лiкарських засобiв вiдповiдно до фiзико-хiмiчних властивостей i вимог Державноi фармакопеi, дiючих наказiв та iнструкцiй;
ретельний перегляд рецептiв, що надходять в аптеку, i вимог лiкувально-профiлактичних установ з метою перевiрки правильностi iх виписування, сумiсностi
лiкiв, що входять до складу лiкарських засобiв; вiдповiдностi прописаних доз вiку хворого;
дотримання технологii виготовлення лiкарських засобiв вiдповiдно до вимог Державноi фармакопеi, дiючих наказiв та iнструкцiй.
Якiсть i ефективнiсть санiтарно-протиепiдемiчного режиму в аптеках визначаiться результатами бактерiологiчного контролю. Об'iктами бактерiологiчного контролю в аптеках i: вода очищена i вода для iн'iкцiй, лiкарськi засоби, аптечний посуд, пробки та iншi допомiжнi матерiали, iнвентар, оснащення; руки й одяг персоналу; повiтряне середовище.
Бактерiологiчний контроль здiйснюють бактерiологiчнi вiддiли обласних (мiських) державних iнспекцiй з контролю якостi лiкарських засобiв, лiкарi-бактерiологи аптек, бактерiологiчнi лабораторii лiкувально-профiлактичних установ, а також санiтарно-епiдемiологiчнi станцii в порядку державного нагляду.
Бактерiологiчний контроль в аптеках проводиться згiдно з нормативними документами органiв державного санiтарного нагляду.
Кратнiсть обстежень аптек з одночасним вiдбором проб на бактерiологiчний контроль повинна бути не менше двох разiв у квартал.
Якiсть лiкарських засобiв, що готуються в аптеках за рецептами чи на вимогу лiкувально-профiлактичних установ (а також внутрiаптечна заготiвля, фасовка, концентрати i напiвфабрикати) визначаiться результатами внутрiаптечного контролю:
письмового,
опитувального,
органолептичного,
фiзичного,
хiмiчного,
контролю при вiдпуску.
Проведення внутрiаптечного контролю покладаiться на завiдувача аптеки, його заступникiв, провiзора-аналiтика i провiзора-технолога.
1. Письмовий контроль: здiйснюiться фармацевтом i провiзором-технологом при виготовленнi лiкарських препаратiв за iндивiдуальними прописами i вимогами лiкувально-профiлактичних установ шляхом заповнення по пам'ятi паспорта письмового контролю (ППК). Паспорт заповнюiться негайно пiсля виготовлення лiкарського препарату вiдповiдно до технологii. У паспортi вказуiться: дата, номер рецепта (вимоги), узятi лiкарськi засоби (латинською мовою) i iх кiлькiсть, число доз, ставляться пiдписи осiб, якi виготовили, розфасували i перевiрили лiкарський препарат. У випадку виготовлення лiкарського препарату практикантом ставляться пiдписи практиканта й особи, вiдповiдальноi за виробничу практику.
На лiкарськi препарати, що мiстять отруйнi, наркотичнi речовини, у верхнiй частинi паспорта ставиться буква "А", а на лiкарськi форми для дiтей - буква "Д".
Всi розрахунки проводяться до виготовлення лiкарського препарату i записуються на зворотнiй сторонi паспорта.
При використаннi напiвфабрикатiв i концентратiв вказуiться iх концентрацiя й узятi кiлькостi.
При виготовленнi порошкiв, супозиторiiв i пiгулок указуiться маса окремих доз i iх кiлькiсть. Величина пiлюльноi чи супозиторноi маси, кiлькiсть iзотонуючоi i стабiлiзуючоi речовин, що додаються в очнi краплi i розчини для iн'iкцiй, вказуються як у паспортах, так i на зворотнiй сторонi рецептiв. У паспортi вказуються використанi при розрахунках коефiцiiнти водопоглинання для лiкарськоi рослинноi сировини, коефiцiiнти збiльшення об'iму водяних розчинiв при розчиненнi лiкарських речовин, формули розрахунку.
Приготовленi лiкарськi препарати, рецепти i заповненi ППК передаються на перевiрку технологу чи особi, що виконуi його функцii. Контроль полягаi в перевiрцi вiдповiдностi записiв у ППК пропису в рецептi, правильностi зроблених розрахункiв. Якщо лiкарський препарат перевiрений провiзором-аналiтиком повним хiмiчним контролем, на паспортi ставиться номер аналiзу i пi
Вместе с этим смотрят:
РЖсторiя виникнення та розвитку масажу
Аборты
Аденовирусная инфекция
Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть
Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв