Вплив збудникiв захворювань вiрусноi етiологii на реплiкативну активнiсть вiл у хворих на вiл-iнфекцiю

КИРЗВСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

РЖМЕНРЖ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

БАБРЖЙ НАТАЛРЖЯ ОЛЕКСАНДРРЖВНА

УДК 616 (9.578.27:36-002+98:578.828):616-036

ВПЛИВ ЗБУДНИКРЖВ ЗАХВОРЮВАНЬ ВРЖРУСНОРЗ

ЕТРЖОЛОГРЖРЗ НА РЕПЛРЖКАТИВНУ АКТИВНРЖСТЬ ВРЖЛ У ХВОРИХ НА ВРЖЛ-РЖНФЕКЦРЖЮ

03.00.06 тАУ вiрусологiя

Автореферат

дисертацii на здобуття наукового ступеня

кандидата бiологiчних наук

Киiв тАУ 2008

Дисертацiiю i рукопис

Робота виконана в ДУ тАЮРЖнститут епiдемiологii та iнфекцiйних хвороб

iм. Л.В.Громашевського АМН УкраiнитАЭ

Науковий керiвник: доктор медичних наук, професор,

заслужений дiяч науки i технiки Украiни

Щербiнська Алла Михайлiвна

ДУ тАЮРЖнститут епiдемiологii та iнфекцiйних хвороб

iм. Л.В.Громашевського АМН УкраiнитАЭ, провiдний науковий спiвробiтник лабораторii загальноi вiрусологii

Офiцiйнi опоненти:

доктор бiологiчних наук, професор Карпов Олександр Вiкторович, Нацiональний унiверситет харчових технологiй МОН Украiни, професор кафедри бiотехнологii мiкробного синтезу

доктор медичних наук, професор Дзюблик РЖрина Володимирiвна, Нацiональна медична академiя пiслядипломноi освiти iм. П.Л. Шупика МОЗ Украiни, завiдувач кафедри вiрусологii

Захист дисертацii вiдбудеться 22 квiтня 2008 р. о 16 год. на засiданнi спецiалiзованоi вченоi ради Д 26.001.14 при Киiвському нацiональному унiверситетi iменi Тараса Шевченка за адресою: 03127, м.Киiв, пр-т Глушкова 2, корпус 12, аудиторiя 434.

Поштова адреса: 01033, м. Киiв, вул. Володимирська, 64.

З дисертацiiю можна ознайомитись у бiблiотецi Киiвського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченко за адресою: Украiна, 01033, м. Киiв, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розiсланий 18 березня 2008р.

Вчений секретар

спецiалiзованоi вченоi ради О.В.Молчанець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть теми. На сьогоднiшнiй день за темпами поширення ВРЖЛ-iнфекцii Украiна посiдаi одне з провiдних мiсць в РДвропi. Станом на 1.01.08 р. в Украiнi офiцiйно зареiстровано 81,7 тис. ВРЖЛ-iнфiкованих осiб (РЖнформ. бюлетень, 2008). Першi випадки ВРЖЛ-iнфекцii в Украiнi були зафiксованi в 1987 роцi. До 1995 року поширення ВРЖЛ-iнфекцii мало повiльний, спорадичний характер з домiнуванням статевого, переважно гетеросексуального, шляху передачi збудника хвороби. З 1995 року, внаслiдок розповсюдження ВРЖЛ серед споживачiв iнтАЩiкцiйних наркотикiв, кiлькiсть ВРЖЛ-iнфiкованих осiб почала зростати в геометричнiй прогресii (Щербинская А.М. и соавт., 2003; Люльчук М.Г., 2005).

З поглибленням iмунноi недостатностi у хворих на ВРЖЛ-iнфекцiю розвиваються опортунiстичнi iнфекцii, зокрема вiрусноi етiологii, та iншi захворювання iнфекцiйноi i неiнфекцiйноi природи, якi стають основною причиною смертi ВРЖЛ-iнфiкованих осiб. Особливе мiсце серед них займають герпесвiруснi iнфекцii, оскiльки герпесвiруси мають значний рiвень поширеностi серед населення i виражену здатнiсть до персистенцii. Гепатити В i С, якi часто зустрiчаються у ВРЖЛ-iнфiкованих осiб у звтАЩязку з наявнiстю спiльних шляхiв передачi збудникiв наведених iнфекцiй, також здатнi впливати на перебiг та завершення ВРЖЛ-iнфекцii. Це зумовлюi актуальнiсть i необхiднiсть визначення механiзмiв та прогнозування наслiдкiв взаiмного впливу збудникiв захворювань вiрусноi етiологii та ВРЖЛ в умовах коiнфекцii. (Monga H.K., 2001; Konopnicki D., 2005).

В рядi науково-дослiдних робiт було виявлено, що збудники вiрусних опортунiстичних хвороб та вiруси гепатитiв В (ВГВ) i С (ВГС) можуть впливати на активнiсть реплiкацii ВРЖЛ, прогресування ВРЖЛ-iнфекцii та ефективнiсть антиретровiрусноi (АРВ) терапii (Griffiths P.D., 1998; Sulkowski M.S., 2002; Den Brinker M., 2000; Schacker T., 2002; Carlos M. J., 2004; Celum C.L., 2005). Однак, незважаючи на актуальнiсть та активне вивчення цiii проблеми, iдиного погляду на неi не iснуi. Лiтературнi данi, що стосуються цього питання, часто носять суперечливий характер. Проте, слiд зазначити, що в Украiнi ця проблема i особливо актуальною у звтАЩязку iз значним зростанням кiлькостi споживачiв iнтАЩiкцiйних наркотикiв.

Монiторинг за активацiiю збудникiв персистентних опортунiстичних iнфекцiй у ВРЖЛ-iнфiкованих та хворих на СНРЖД, розумiння механiзмiв та наслiдкiв взаiмодii збудникiв вiрусних коiнфекцiй та вiрусу iмунодефiциту людини i необхiдними для прогнозування перебiгу ВРЖЛ-iнфекцii, визначення оптимальноi стратегii лiкування таких хворих.

Наведене обумовлюi необхiднiсть ретельного дослiдження спектру вiрусних коiнфекцiй у ВРЖЛ-позитивних осiб в залежностi вiд шляху iнфiкування ВРЖЛ, вивчення звтАЩязку мiж активною реплiкацiiю збудникiв вiрусних iнфекцiй та рiвнем реплiкативноi активностi ВРЖЛ-1.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацiйнi дослiдження були проведенi в рамках планових науково-дослiдних робiт лабораторii загальноi вiрусологii Державноi установи (ДУ) ВлРЖнститут епiдемiологii та iнфекцiйних хвороб iм. Л.В.Громашевського АМН УкраiниВ»: ВлВизначення факторiв, що обумовлюють особливостi перебiгу ВРЖЛ-iнфекцii/СНРЖДу в УкраiнiВ» (державний реiстрацiйний № 0101V002328), ВлВивчення молекулярно-бiологiчних властивостей популяцii ВРЖЛ, що циркулюi в УкраiнiВ» (державний реiстрацiйний № 0104U000125) та ВлРозробка алгоритму монiторингу за активацiiю збудникiв персистентних iнфекцiй у ВРЖЛ-iнфiкованих та хворих на СНРЖДВ» (державний реiстрацiйний № 0106U000022). Науково-дослiднi роботи виконувались в межах тАЮНацiональноi програми забезпечення профiлактики ВРЖЛ-iнфекцii, допомоги та лiкування ВРЖЛ-iнфiкованих i хворих на СНРЖДтАЭ.

Мета i завдання дослiдження. Метою роботи буловивчення звтАЩязку мiж активацiiю збудникiв вiрусних коiнфекцiй, рiвнем реплiкативноi активностi ВРЖЛ та показниками iмуносупресii у осiб, хворих на ВРЖЛ-iнфекцiю/СНРЖД.

Для досягнення вказаноi мети були поставленi такi завдання:

Встановити частоту виявлення серологiчних маркерiв герпесвiрусних iнфекцiй у ВРЖЛ-iнфiкованих осiб.

Визначити частоту виявлення серологiчних маркерiв iнфiкування ВГС та ВГВ та показникiв активноi реплiкацii цих вiрусiв у ВРЖЛ-iнфiкованих осiб.

Встановити генотипову структуру та рiвень реплiкативноi активностi ВГС у ВРЖЛ-iнфiкованих осiб в залежностi вiд стадii ВРЖЛ-iнфекцii.

Дослiдити зв'язок мiж показниками активноi реплiкацii ВРЖЛ-1, рiвня CD4 лiмфоцитiв та наявнiстю маркерiв активацii збудникiв герпесвiрусних коiнфекцiй.

Вивчити зв'язок мiж показниками рiвня вiрусного навантаження ВРЖЛ, кiлькостi CD4 лiмфоцитiв та вмiсту РНК ВГС в плазмi кровi ВРЖЛ/ВГС-коiнфiкованих осiб.

ОбтАЩiкт дослiдження. Реплiкативна активнiсть ВРЖЛ-1 вiдповiдно до стадii ВРЖЛ-iнфекцii; частота виявлення серологiчних маркерiв iнфекцiй вiрусноi природи; частота виявлення молекулярно-бiологiчних показникiв активноi реплiкацii вiрусiв; рiвень вiрусного навантаження ВРЖЛ-1; кiлькiсть CD4 лiмфоцитiв.

Предмет дослiдження. Зразки сироватки та плазми кровi ВРЖЛ-iнфiкованих осiб; iсторii хвороб ВРЖЛ-iнфiкованих пацiiнтiв; серологiчнi маркери вiрусних iнфекцiй; РНК ВГС та ДНК ВГВ; рiвень вмiсту РНК ВРЖЛ-1; рiвень вмiсту РНК ВГС; шляхи передачi iнфекцiй.

Методи дослiджень. Для виконання поставлених завдань у роботi використано комплекс вiрусологiчних, серологiчних, молекулярно-генетичних методiв та методiв статистичноi обробки результатiв.

Наукова новизна отриманих результатiв. Вперше в Украiнi вивчено частоту активацii збудникiв персистентних вiрусних коiнфекцiй у хворих на ВРЖЛ-iнфекцiю/СНРЖД в залежностi вiд стадii ВРЖЛ-iнфекцii, шляху iнфiкування ВРЖЛ та прийому АРВ-препаратiв. Показано, що у переважноi бiльшостi ВРЖЛ-iнфiкованих осiб, у яких були виявленi серологiчнi маркери гепатиту С, не залежно вiд клiнiчноi стадii ВРЖЛ-iнфекцii та отримання ВААРТ, в плазмi кровi визначалася ВГС-специфiчна РНК, що свiдчило про активну реплiкацiю вiрусу. Встановлено, що в плазмi кровi бiльшостi ВРЖЛ-iнфiкованих осiб, якi мали серологiчнi маркери ВГВ-iнфекцii, молекулярно-бiологiчнi показники активноi реплiкацii ВГВ (ДНК ВГВ) були вiдсутнi.

На пiдставi аналiзу частоти виявлення генетичних варiантiв ВГС встановлено домiнування субтипiв 1в та 3а у ВРЖЛ/ВГС-коiнфiкованих осiб не залежно вiд шляху iнфiкування ВРЖЛ-1 та вищий рiвень поширеностi генотипу 1а ВГС серед осiб, iнфiкованих ВРЖЛ статевим шляхом.

Вперше в Украiнi проведено дослiдження рiвня реплiкативноi активностi ВГС у пацiiнтiв з коiнфекцiiю ВРЖЛ/ВГС i встановлено, що у осiб, якi отримували ВААРТ, середнiй рiвень вiрусного навантаження ВГС був достовiрно вищий, нiж у осiб, якi не приймали цiii терапii.

Вперше в Украiнi встановлено, що у пацiiнтiв, якi не отримували ВААРТ, мiж показниками вiрусного навантаження ВРЖЛ та ВГС iснуi позитивний кореляцiйний зв'язок, а мiж рiвнем вмiсту РНК ВГС та кiлькiстю CD4 лiмфоцитiв тАУ зворотний кореляцiйний зв'язок.

Показано, що активацiя збудникiв герпесвiрусних iнфекцiй у ВРЖЛ-iнфiкованих осiб вiдбувалася на тлi вираженоi iмуносупресii та супроводжувалася достовiрно вищими показниками рiвня вiрусного навантаження ВРЖЛ-1, порiвняно з групою осiб, у яких не було виявлено маркерiв активацii цих iнфекцiй.

Практичне значення отриманих результатiв. ОбТСрунтовано необхiднiсть систематичного спостереження за перебiгом гепатиту С та проведення лiкувальних заходiв для запобiгання прогресуванню цього захворювання у осiб з коiнфекцiiю ВРЖЛ/ВГС. Визначено важливiсть встановлення субтиповоi приналежностi ВГС у iнфiкованих осiб для вибору ефективноi схеми терапii гепатиту С. ОбТСрунтовано необхiднiсть проведення постiйного ретельного контролю за рiвнем вмiсту РНК ВРЖЛ та ВГС у осiб з коiнфекцiiю ВРЖЛ/ВГС, якi отримують ВААРТ, особливо у тих пацiiнтiв, для яких терапiя виявилася неефективною.

Отриманi результати впроваджено в роботу Украiнського центру профiлактики та боротьби зi СНРЖД МОЗ Украiни.

Результати проведених дослiджень враховано при розробцi Методичних рекомендацiй щодо лабораторного монiторингу за ВРЖЛ-iнфекцiiю та антиретровiрусною терапiiю, якi готуються до видання в 2008 роцi.

Особистий внесок автора. Основну частину експериментального матерiалу, викладеного в дисертацii, отримано автором самостiйно. Це стосуiться даних щодо частоти виявлення серологiчних маркерiв гепатитiв В i С та iнфекцiй, викликаних вiрусами простого герпесу 1 i 2 типiв (ВПГ1/2), цитомегаловiрусом (ЦМВ), вiрусом Епштейна-Барр (ВЕБ) у ВРЖЛ-iнфiкованих осiб; наявностi показникiв активноi реплiкацii ВГС та ВГВ в кровi пацiiнтiв, хворих на ВРЖЛ-iнфекцiю/СНРЖД; рiвня вiрусного навантаження ВГС в зразках плазми кровi ВРЖЛ-iнфiкованих пацiiнтiв. Дисертантом особисто проведено кореляцiйний аналiз для кiлькiсноi оцiнки зв'язку мiж рiвнем вмiсту РНК ВГС в плазмi кровi коiнфiкованих осiб та показниками реплiкативноi активностi ВРЖЛ.

Визначення вiрусного навантаження ВРЖЛ-1 у зразках плазми кровi iнфiкованих осiб проводилося спiльно зi старшим науковим спiвробiтником лабораторii загальноi вiрусологii ДУ ВлРЖнститут епiдемiологii та iнфекцiйних хвороб iм.Л.В.Громашевського АМН УкраiниВ» к.м.н. Люльчук М.Г., яка i спiвавтором публiкацiй автора. Самостiйно проведено аналiз та узагальнення отриманих даних, здiйснено статистичну обробку результатiв.

Автором проведено аналiз науковоi лiтератури з дослiджуваноi теми, здiйснено iнформацiйно-патентний пошук, визначено та обТСрунтовано напрямок дослiджень. Формулювання мети та основних положень i висновкiв, пiдготовку публiкацiй за результатами дослiджень, представлення iх на наукових конференцiях здiйснено спiльно з науковим керiвником д.м.н., проф. Щербiнською А.М.

Апробацiя результатiв дисертацii. Результати дослiджень оприлюдненi на наступних наукових конференцiях: РЖРЖРЖ мiжнароднiй конференцii тАЮБiоресурси та вiруситАЭ (11 тАУ 15 вересня 2001 року, м. Киiв); науково-практичнiй конференцii тАЮГерпесвiруснi iнфекцii тАУ клiнiка, лiкування, дiагностикатАЭ (м. Киiв, 15 тАУ 16 жовтня 2002 року); науково-практичнiй конференцii пленуму Асоцiацii iнфекцiонiстiв Украiни тАЮВiруснi хвороби. Токсоплазмоз. ХламiдiозтАЭ (м. Тернопiль, 5 тАУ 6 травня 2004 року); першiй конференцii з питань ВРЖЛ/СНРЖД в Схiднiй РДвропi i Центральнiй Азii (м.Москва, 15 тАУ 17 травня 2006 року); науково-практичнiй конференцii тАЮЕпiдемiологiя, сучаснi методи дiагностики та профiлактики гострих iнфекцiй дихальних шляхiвтАЭ (м. Киiв, 7 тАУ 8 лютого 2007 року); V мiжнароднiй конференцii тАЮБiоресурси та вiруситАЭ (м. Киiв, 10-13 вересня 2007 року); IV Всеросiйськiй науково-практичнiй конференцii ВлГенодиагностика инфекционных болезней тАУ 2007В» (м. Москва, 28 тАУ 30 листопада).

Публiкацii. За темою дисертацii опублiковано 15 робiт, в тому числi 4 статтi в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК Украiни.

Структура та обсяг дисертацii. Змiст роботи викладено на 148 сторiнках. Дисертацiя складаiться iз вступу, огляду лiтератури, матерiалiв та методiв дослiджень, трьох роздiлiв власних дослiджень, аналiзу та узагальнення результатiв, висновкiв, списку використаних джерел з 226 найменувань. Робота мiстить 5 таблиць та 19 рисункiв.

ОСНОВНИЙ ЗМРЖСТ РОБОТИ

Огляд лiтератури. Представлено сучаснi данi щодо iсторii виникнення та вiдкриття вiрусу iмунодефiциту людини, розглянуто структурну характеристику ВРЖЛ та збудникiв вiрусних iнфекцiй, якi поширенi серед хворих на ВРЖЛ-iнфекцiю/СНРЖД. Проаналiзовано лiтературнi данi, присвяченi дослiдженню проблеми взаiмовпливу збудникiв вiрусних захворювань та ВРЖЛ в умовах коiнфекцii, охарактеризовано сучасний стан проблеми.

Матерiали та методи дослiджень. В дослiдження було включено 425 ВРЖЛ-iнфiкованих осiб, якi перебували на диспансерному облiку у вiддiленнi СНРЖДу клiнiки ДУ тАЮРЖнститут епiдемiологii та iнфекцiйних хвороб iм.Л.В. Громашевського АМН УкраiнитАЭ. ВРЖЛ-iнфiкованi пацiiнти були розподiленi на три групи: РЖ група тАУ пацiiнти, якi за класифiкацiiю ВООЗ знаходились в РЖ клiнiчнiй стадii ВРЖЛ-iнфекцii (стадiя безсимптомного вiрусоносiйства) (75 осiб); РЖРЖ група тАУ пацiiнти в РЖРЖРЖ клiнiчнiй стадii ВРЖЛ-iнфекцii, якi мали клiнiчнi ознаки ВРЖЛ-iнфекцii, але поки що не отримували високоактивну антиретровiрусну терапiю (ВААРТ) (50 осiб); РЖРЖРЖ група тАУ ВРЖЛ-iнфiкованi пацiiнти в РЖРЖРЖ чи РЖV стадii ВРЖЛ-iнфекцii, якi отримували ВААРТ протягом не менше 6 мiсяцiв (300 осiб). Формування груп дослiдження було проведено на основi аналiзу даних щодо вiку ВРЖЛ-iнфiкованих осiб, шляху iнфiкування ВРЖЛ-1, кiлькостi CD4 лiмфоцитiв в кровi, дати початку та схеми ВААРТ, отриманих з iсторiй хвороб.

Наявнiсть iнфекцiй вiрусноi етiологii у ВРЖЛ-iнфiкованих осiб визначали шляхом виявлення серологiчних маркерiв iнфiкування герпесвiрусами (вiрусами простого герпесу 1 i 2 типiв, цитомегаловiрусом, вiрусом Епштейна-Барр) та вiрусами гепатитiв В i С в зразках сироватки кровi цих пацiiнтiв. В дослiджуваних зразках виявляли антитiла класу IgG до ВПГ1/2, ЦМВ, ВЕБ, ВГС, HBsAg ВГВ та сумарнi антитiла IgG+IgM до ВГВ.

Для встановлення активацii збудникiв захворювань вiрусного генезу методом РЖФА визначали наявнiсть антитiл класу IgM до герпесвiрусiв у зразках сироватки кровi 425 ВРЖЛ-iнфiкованих осiб, методом ПЛР дослiджували зразки плазми кровi пацiiнтiв, у яких були виявленi серологiчнi маркери iнфiкування ВГС та ВГВ, на наявнiсть РНК ВГС (дослiджено 135 зразкiв) та ДНК ВГВ (дослiджено 125 зразкiв). Протестовано 115 зразкiв кровi ВРЖЛ-iнфiкованих осiб для визначення генотипу ВГС.

З метою встановлення звтАЩязку мiж активацiiю збудникiв захворювань вiрусноi етiологii, рiвнем реплiкативноi активностi ВРЖЛ-1 та показниками iмуносупресii у ВРЖЛ-iнфiкованих осiб в 125 зразках плазми кровi, отриманих вiд ВРЖЛ-iнфiкованих осiб в рiзних клiнiчних стадiях ВРЖЛ-iнфекцii, методом ПЛР встановлено рiвень вiрусного навантаження ВРЖЛ-1 та проаналiзовано отриманi данi в залежностi вiд наявностi маркерiв активацii збудникiв захворювань вiрусноi етiологii, рiвня вмiсту СD4 лiмфоцитiв та клiнiчноi стадii ВРЖЛ-iнфекцii.

Методом ПЛР визначено рiвень вiрусного навантаження ВГС у 34 ВРЖЛ/ВГС-коiнфiкованих осiб. За допомогою методу кореляцiйного аналiзу проведено кiлькiсну оцiнку звтАЩязку мiж показниками рiвня вiрусного навантаження ВРЖЛ, кiлькостi CD4 лiмфоцитiв та вмiсту РНК ВГС в плазмi кровi ВРЖЛ/ВГС-коiнфiкованих осiб.

Статистичну обробку отриманих даних здiйснювали з використанням комптАЩютерноi програми Microsoft Excel-2000.

Поширення герпесвiрусних iнфекцiй серед ВРЖЛ-iнфiкованих осiб. Аналiз результатiв дослiдження поширення герпесвiрусних iнфекцiй серед ВРЖЛ-iнфiкованих осiб виявив, що бiльше 90% дослiджених зразкiв кровi, отриманих вiд ВРЖЛ-iнфiкованих осiб, мiстили антитiла класу IgG до герпесвiрусiв. Так, IgG до ВПГ1/2 було виявлено у 74,67В±5,02% осiб в РЖ клiнiчнiй стадii ВРЖЛ-iнфекцii (РЖ група), у 76,0В±6,04 осiб в РЖРЖРЖ клiнiчнiй стадii ВРЖЛ-iнфекцii (РЖРЖ група) та 75,67В±2,48% осiб в РЖРЖРЖ-РЖV клiнiчних стадiях ВРЖЛ-iнфекцii, якi отримували ВААРТ (РЖРЖРЖ група). Антитiла класу IgG до ЦМВ були присутнi в 77,33В±4,83% зразкiв сироватки кровi ВРЖЛ-iнфiкованих осiб РЖ дослiдноi групи, в 78,0В±5,86% зразкiв сироватки кровi осiб РЖРЖ групи та в 77,0В±2,43% зразкiв сироватки кровi осiб РЖРЖРЖ групи. Антитiла класу IgG до капсидного бiлка вiрусу Епштейна-Барр було виявлено у всiх (100В±0%) осiб з РЖ та РЖРЖ груп та у 99,3В±0,48% осiб з РЖРЖРЖ групи (рис.1).

Для встановлення частоти активацii збудникiв герпесвiрусних iнфекцiй у ВРЖЛ-iнфiкованих осiб на наступному етапi роботи було проведено визначення антитiл класу IgM до ВПГ1/2, ЦМВ та капсидного бiлку ВЕБ в усiх зразках сироватки кровi пацiiнтiв, включених в дослiдження. Вiдомо, що циркуляцiя специфiчних антитiл класу IgM до ВПГ1/2, ЦМВ та капсидного антигену ВЕБ в кровi iнфiкованих осiб свiдчить про первинне iнфiкування i , за умови наявностi IgG в сироватцi кровi, може бути непрямою ознакою активноi реплiкацii вищевказаних збудникiв на стадii активацii iнфекцiйного процесу. Так, при рецидивах ВПГ1/2-iнфекцii протягом 1-3 недiлi в кровi хворого зтАЩявляються IgM, якi швидко зникають. Специфiчнi IgM до ЦМВ розцiнюють, в основному, як маркер первинного iнфiкування, але у ВРЖЛ-iнфiкованих осiб цей серологiчний маркер виявляiться досить часто при реактивацii цитомегаловiрусу (Лысенко А.Я. и соавт., 1996).

Антитiла класу IgM до герпесвiрусiв були виявленi лише у тих пацiiнтiв, у яких в сироватцi кровi циркулювали антитiла класу IgG до цих вiрусiв. Загалом, активацiя збудникiв герпесвiрусних iнфекцiй була виявлена у 5,33В±2,59% осiб РЖ дослiдноi групи та у 24,0В±6,04% ВРЖЛ-iнфiкованих осiб РЖРЖ дослiдноi групи. Тобто, активацiя герпесвiрусiв у пацiiнтiв, якi не отримують ВААРТ, спостерiгалася у 4,5 рази частiше при бiльш вираженому iмунодефiцитi. Серед ВРЖЛ-iнфiкованих осiб в РЖРЖРЖ-РЖV клiнiчнiй стадii ВРЖЛ-iнфекцii (РЖРЖРЖ група дослiдження), антитiла класу IgМ до герпесвiрусiв було виявлено у 18,33В±2,59% пацiiнтiв.

У ВРЖЛ-iнфiкованих осiб, як тих, що отримують ВААРТ (РЖРЖРЖ група), так i тих, якi не приймають антиретровiрусних препаратiв (РЖ та РЖРЖ групи), найчастiше виявлялися серологiчнi маркери активацii цитомегаловiрусу. Так, у пацiiнтiв РЖ дослiдноi групи випадки активацii ЦМВ вiдмiчалися в 2,29 разiв частiше, нiж випадки активацii ВПГ1/2 (р<0,05); у осiб РЖРЖ групи дослiдження активацiя ЦМВ зустрiчалася в 2,33 рази частiше, нiж активацiя ВПГ1/2 та в 3,5 рази частiше, нiж активацiя ВЕБ. В зразках сироватки кровi пацiiнтiв третьоi групи дослiдження антитiла класу IgM до цитомегаловiрусу виявлялися в 2,43 рази частiше, нiж анти-ВПГ1/2 IgM, та в 3,78 разiв частiше, нiж IgM до капсидного бiлку ВЕБ. Рiзниця мiж цими показниками була статистично значимою (р<0,05).

Таким чином, аналiз результатiв дослiдження щодо виявлення IgM до герпесвiрусiв показав, що частота активацii персистуючих герпесвiрусiв у пацiiнтiв, якi не отримують ВААРТ, зростаi з прогресуванням ВРЖЛ-iнфекцii.

Було проведено аналiз частоти виявлення серологiчних маркерiв герпесвiрусних iнфекцiй у ВРЖЛ-позитивних осiб в залежностi вiд шляху iнфiкування ВРЖЛ. Виявилося, що антитiла класiв IgG та IgМ до ЦМВ у осiб з рiзними шляхами iнфiкування ВРЖЛ визначаються з приблизно однаковою частотою, незначна рiзниця мiж окремими показниками не була статистично значимою (р>0,05) (табл. 1). РЖнфiкування людини ВПГ-1, ЦМВ та ВЕБ вiдбуваiться переважно ще в дитячому вiцi, тому частота виявлення антитiл класу IgG до герпесвiрусiв однакова у осiб, iнфiкованих ВРЖЛ статевим i парентеральним шляхом. Вiдомо, що наркотичнi речовини володiють iмуносупресивною дiiю (Menzebach A. et al., 2004; Bhat R.S. et al., 2004). У звтАЩязку з цим, можна було очiкувати, що частота активацii збудникiв герпесвiрусних iнфекцiй буде вищою в групi осiб,

Таблиця 1

Частота виявлення серологiчних маркерiв iнфiкування ВПГ1/2, ЦМВ та ВЕБ у ВРЖЛ-iнфiкованих осiб (в залежностi вiд шляху iнфiкування ВРЖЛ)

Серологiчнi маркери	Статевий шлях iнфiкування ВРЖЛ, n=160		Парентеральний шлях iнфiкування ВРЖЛ, n=265
	Кiлькiсть осiб, абс.	Частота виявлення маркера, МВ±m	Кiлькiсть осiб, абс.	Частота виявлення маркера, МВ±m
IgG до ВПГ1/2	122	76,25В±3,36	199	75,09В±2,66
IgМ до ВПГ1/2	6	3,75В±1,50	12	4,53В±1,28
IgG до ЦМВ	124	77,50В±3,30	204	76,98В±2,59
IgМ до ЦМВ	19	11,85В±2,86	23	8,68В±1,73
IgG до СА ВЕБ	158	98,75В±0,88	265	100,0В±0
IgМ до СА ВЕБ	9	5,63В±1,82	2	0,75В±0,53

Вместе с этим смотрят:

РЖсторiя виникнення та розвитку масажу

Аборты

Аденовирусная инфекция

Азотные и кислородные ванны, нафталановая нефть

Акушерська операцiя - накладання акушерських щипцiв