Полiтичний менеджмент виборчоi кампанii: формування стратегii та тактики

Чорноморський державний унiверситет iм. П. Могили

Факультет полiтичних наук

Реферат на тему:

ВлПолiтичний менеджмент виборчоi кампанii: формування стратегii та тактикиВ»

Виконала:

студентка 332 групи

Дащенко Ольга

Перевiрила:

Простова О.РЖ.

Миколаiв, 2010 р.

ЗМРЖСТ

Вступ

1 Формування стратегii виборчоi кампанii

2 Формування тактики виборчоi кампанii

Висновки

Список використаноi лiтератури

Вступ

Процес органiзацii й проведення виборчоi кампанii полiтичного лiдера надзвичайно складний. Вiн потребуi не лише значних матерiальних i фiнансових ресурсiв, вiдповiдного полiтичного капiталу лiдера та його iнтелектуального потенцiалу, а й добре зорганiзованоi, згуртованоi команди професiоналiв у галузi полiтичних технологiй, полiтологii, соцiологii, соцiальноi психологii та менеджменту.

ОбтАЩiктомдослiдження виступаi виборча кампанiя.

Предметом дослiдження i формування стратегii та тактики виборчоi кампанii.

Гiпотеза дослiдження тАУ якщо кандидат не визначить чiтко стратегiю i тактику своii виборчоi кампанii, то вiн може програти на виборах.

Прагнучи дослiдити та визначити особливостi формування стратегii та тактики виборчоi кампанii, дослiдник ставить перед собою наступнi завдання:

1.зтАЩясувати яким чином формуiться команда кандидата;

2.розглянути на основi чого формуiться стратегiя та тактика виборчоi кампанii;

В дослiдженнi були використанi загально тАУ науковi методи. При дослiдженнi дослiдник користувався такими методами як iсторичний, логiчний та дiалектичний.

1 Формування стратегii виборчоi кампанii

Якi б цiлi не переслiдував сучасний полiтичний лiдер, якi б мотиви не рухали його дiяльнiсть, вiн потребуi щоб його пiдтримували i вибирали на високу посаду, а отже, вiн стискаiться з необхiднiстю органiзацii i проведення власноi виборчоi кампанii [1, с. 145].

Полiтичний менеджмент тАУ це сукупнiстьпринципiв, форм, методiв, прийомiв i засобiв управлiння матерiальними i людськими ресурсами. ОбтАЩiктивнi факти свiдчать: проводити вибори, розраховуючи на весь електорат, це те саме, що стрiляти з гармати по горобцях. Ф. РЖльясов розглядаi полiтичний маркетинг як систему , яка заснована на вивченi електорату, оптимiзацii особистiсного та iнформацiйного впливу на цiльову аудиторiю, що спрямована на отримання максимальноi кiлькостi голосiв для лiдера [1, с. 145 -146]. Е. Морозова каже про те, що: Вл Полiтики завжди займалися вивченням своiх виборцiв, не знаючи, що коли тАУ не будь це назвуть полiтичним маркетингом. Розумiти настороi i думки мас, вiдчувати чим вони ВлдихаютьВ» - невiдтАЩiмна якiсть сильного лiдера, не обовтАЩязково демократичногоВ» [19, с. 55].

Передвиборча кампанiя являi собою сукупнiсть заходiв, що проводяться до офiцiйного початку виборiв, якi забезпечують попередню агiтацiю виборiв. Передвиборча кампанiя тАУ це необхiдний етап пiдготовки i проведення повноцiнних i змiстовних виборiв. Для полiтикiв, якi постiйно балотуються на виборнi посади, а також для полiтичних партiй i iх обтАЩiднань, вона повинна вестися практично без перерви мiж виборами. Але i для тих, хто вирiшив балотуватися уперше, передвиборча кампанiя маi дуже велике значення. У загальному виглядi, вона даi можливiсть вирiшити два важливi завдання:

- забезпечити органiзацiю всiii попередньоi роботи, необхiдноi для проведення виборiв i закумулювати для цього всi необхiднi ресурси;

- забезпечити упiзнання кандидата, сформувати його позитивний, привабливий образ i популярнiсть у майбутнiх виборцiв;

Основним завданням передвиборчоi кампанii i розвтАЩязання проблем упiзнання кандидата, формування його позитивного образу, проведення необхiдних агiтацiй проти потенцiйних конкурентiв та iн.[ 21, с. 22 тАУ 23]. Щодо формування iмiджу кандидата то це потрiбно робити ще на стадii передвиборчоi кампанii, щоб на початок виборчоi кампанii вiн вже набув завершеного i стiйкого характеру. Змiна iмiджу в процесi виборчоi кампанii i дуже небажаною, оскiльки вона надаi негативного враження на виборцiв.

Кандидат тАУ це головний ресурс виборчоi кампанii, i його вирiшальний iмiдж необхiдно використати з максимальним ефектом. У формуваннi реального iмiджу полiтика бачиться вплив трьох факторiв тАУ того, що i реально; як транслюiться; i як сприймаiться. РЖмiдж i складним соцiально тАУ психологiчним феноменом тАУ результатом взаiмодii реальних особистiсних якостей кандидата, полiтичноi реклами i особливостей сприйняття виборцями [13, c. 48]. Перший фактор формування реального iмiджу становлять особистiсть i його дiяльнiсть. До набору особистiсть полiтика входять такi складники зовнiшнi даннi, темперамент, характер, здiбностi, полiтична позицiя, передвиборча програма i дiяльнiсть полiтика. Особистий iмiдж кандидата може стати для когось вирiшальним аргументом при голосуваннi. Другий фактор формування iмiджу тАУ форми отримання iнформацii про полiтика i його дiяльнiсть. Про зовнiшнiсть, манери, ораторськi здiбностi полiтика кожний виборець може судити сам. Засоби масовоi iнформацii вносять своi оцiночнi судження, перекручуючи первинний iмiдж [ 13, с. 49 тАУ 50 ].

Стратегiя тАУ це змiстовна складова кампанii, яка описуi, що i чому необхiдно зробити, що донести до виборцiв, щоб вони вiддали своi голоси за певного кандидата або партiю. Вiдповiдь на цi питання формуi основну iдею виборчоi кампанii. Вiдсутнiсть такоi iдеi, а вiдповiдно i стратегii, веде до непередбачуваних негативних наслiдкiв для того, хто балотуiться. Стратегiя важко пiддаiться формалiзацii. Це повтАЩязано з тим, що кожна виборча кампанiя i унiкальною по тАУ своiму. Будь тАУ яка стратегiя завжди засновуiться на уявленнях про мотиви виборцiв, якими вони керуються в процесi голосування. Знання цих мотивiв маi наближений вiдносний характер, але чим вони точнiше, тим завжди бiльше шансiв на перемогу [22, c. 735].

тАЮПрограмнатАЭ стратегiя i практично однiiю з найпростiших при органiзацii виборчих кампанiй, яку iнодi вiдносять до так званих тАЮнаiвнихтАЭ стратегiй. Справдi, в основi такого пiдходу тАУ гiпертрофована роль програмових засад i документiв партii чи блоку. Наголос при цьому робиться на те, що нiби кожен виборець ознайомиться зi змiстом програм рiзних партiй та обере iз запропонованих найприйнятнiшу для нього. Реально такого практично не буваi. Проблема в тому, що найчастiше в цих випадках програма пiдмiняi реальну стратегiю виборчоi кампанii. А стратегiя, як вiдомо, не тiльки висуваi певнi цiлi, на яку спрямована дiяльнiсть партii чи блоку, але й мiстить увесь комплекс завдань, методiв, технологiй досягнення поставленоi мети. Тому у теперiшнiх виборчих кампанiях замiсть програмових документiв висувають так званий месидж i кiлька гасел, якi коротко формулюють змiстову сутнiсть кампанii.

тАЮАпаратнатАЭ стратегiя виборчоi кампанii передбачаi всiляке використання в процесi ii органiзацii рiзних засобiв (наприклад, ЗМРЖ) i технологiй, спрямованих на те, щоб у процесi виборiв використати ресурси тАЮкерiвництватАЭ. Цей пiдхiд не можна повнiстю зводити до використання адмiнiстративного ресурсу: така стратегiя в умовах сучасноi Украiни маi невеликi шанси на успiх. Йдеться про використання всiii сукупностi методiв i технологiй впливу на електорат керiвництвом краiни, регiону. Це навряд чи спрацюi на виборах до Верховноi Ради (тим не менше, представники влади постiйно тАЮвiдхрещуютьсятАЭ вiд натякiв на його використання), але може спрацювати на мiсцевому рiвнi тАУ на виборах до органiв мiсцевого самоврядування [16, c. 63 - 68].

тАЮСоцiально-економiчнатАЭ стратегiя органiзацii виборчоi кампанii базуiться на орiiнтацii на винятково економiчнi iнтереси рiзних груп виборцiв. Справдi, врахування економiчних iнтересiв населення i реалiзацiiю однiii з ключових моделей поведiнки електорату, а саме моделi рацiонального вибору, вiрнiше тАУ такого ii рiзновиду, як модель економiчного голосування. Головна проблема лише в тому, що, на жаль (маiмо на увазi iнтереси органiзаторiв виборчих кампанiй), економiчнi iнтереси рiзних груп населення вiдрiзняються, а iнколи й суперечать однi iншим. Тому така стратегiя найчастiше спрацьовуi тодi, коли партiя (чи виборчий блок) вiддзеркалюi економiчнi iнтереси певних соцiальних груп, наприклад, пiдприiмцiв, робiтникiв чи пенсiонерiв. Коли ж партiя розраховуi на репрезентацiю загальнонацiональних iнтересiв, то знайти якийсь вектор, що тАЮвключаiтАЭ iнтереси рiзних груп населення, часто-густо несумiсних, дуже важко.

тАЮРекламнатАЭ стратегiя досить активно використовуiться в процесi органiзацii виборчих кампанiй. Хоча останнiм часом i даi збоi. Сутнiсть ii в тому, що тАЮрозкручуваннятАЭ кандидата в процесi виборiв вiдбуваiться так само, як i просування будь-якого товару на ринок. Тобто, створюiться позитивний iмiдж кандидата, який потiм тАЮпросуваiтьсятАЭ в середовище виборцiв. Такий пiдхiд в останнi роки активно використовувався на виборах, в яких брали участь полiтичнi партii. Йдеться про так званi тАЮтехнологiчнiтАЭ партii. Водночас доля таких формувань, як, наприклад, тАЮОзиме поколiннятАЭ чи тАЮЯблукотАЭ, котрi брали участь у виборах 2002 року, свiдчить, що найчастiше помiтних результатiв вони не досягають, а пiсля закiнчення виборiв зникають з полiтичноi мапи [6, c. 76 ].

тАЮЛiдерськатАЭ стратегiя (пiд час iндивiдуальних виборiв ii називають тАЮстратегiiю iдеального кандидататАЭ) базуiться на тому, що виборцi (чи рiзнi iх групи) мають певне уявлення про ту сукупнiсть полiтичних, дiлових, особистих якостей, якими маi володiти певний полiтик. Тобто, йдеться про певний iдеал кандидата чи лiдера полiтичноi партii чи блоку, який очолюi iх список на виборах.

тАЮАдресна (диференцiйована)тАЭ стратегiя вважаiться найефективнiшою, коли йдеться про будь-якi вибори. В ii основi тАУ визначення на пiдставi проведення глибоких соцiологiчних дослiджень груп виборцiв за рiзними критерiями тАУ регiональним, освiтнiм, вiковим, психографiчним, згiдно з моделями електоральноi поведiнки тощо з наступним опрацюванням стратегii за специфiкою, методами, технологiями роботи з кожною з цих груп у процесi виборчоi кампанii. Такий пiдхiд i найдоцiльнiшим. Та й на практицi вiн даi вагомi результати, хоча використовувати його дуже непросто, це потребуi значних фiнансових, органiзацiйних та iнших ресурсiв.

Пiдходи до формування виборчих кампанiй.

Перший пiдхiд тАУце соцiально тАУ економiчний. Такий пiдхiд заснований на допущеннi, що виборцi голосують виходячи з своiх економiчний iнтересiв, якi обтАЩiднують людей у вiдповiднi соцiальнi групи. Тому виборча стратегiя, заснована на такому пiдходi, базуiться на базi максимального i адекватного вiдображення соцiально тАУ економiчних iнтересiв конкретних соцiальних груп виборцiв. Стратегiя цього пiдходу вимагаi вписування кандидата в жорстку схему полiтичного спектру: ВллiвийВ», ВлправийВ», ВллiвоцентристВ», ВлправоцентристВ» та iн. Але разом з цим, цей пiдхiд не може бути основою формування ефективноi виборчоi стратегii, оскiльки вiн, може спрогнозувати, з точнiстю, поведiнку на виборах тiльки тих вибоцiв, якi вже мають стабiльнi полiтичнi переваги та погляди.

Другий пiдхiд носить назву програмний. Його суть полягаi в тому, що кандидат або партiя перебiльшують роль i значення програми у виборчiй кампанii. Програма, як правило, розробляiться на основi iдей, представлень кандидатiв, а також iдеологiв партiй вiдносно того, чого бажають виборцi, що необхiдно зробити, щоб вони були щасливими. У цьому випадку вiдбуваiться фактична пiдмiна розробки виборчоi стратегii розробкою програми [21, c. 53 - 54].

Третiй пiдхiд носить назву адмiнiстративний. Вiн направлений на одержання у виборчiй кампанii пiдтримки, сприятливого вiдношення адмiнiстративноi елiти. Стратегiя такого пiдходу вимагаi, щоб направляти основнi зусилля балотую чого на завоювання елiти, але не масового виборця. РЖгнорувати адмiнiстративний пiдхiд як i всi iншi, звичайно не можна. Побудувати на ньому всю передвиборчу стратегiю буде серйозною помилкою.

Четвертий пiдхiд може бути визначений як професiонально тАУ корпоративний. Вiн в своiй основi маi уявлення, що приналежнiсть кандидата до будь тАУ якоi органiзацii, корпорацii або обтАЩiднання може забезпечити йому автоматично голоси осiб, якi i його членами.

ПтАЩятий пiдхiд базуiться на образi ВлiдеальногоВ» кандидата. Розробка цiii стратегii вимагаi попереднiх соцiологiчних дослiджень, якi повиннi виявити у майбутнiх виборцiв стiйкi уявлення щодо набору тих якостей, носiiм яких маi бути кандидат [21, c. 55 - 57].

Соцiологiчнi дослiдження, що проводяться в рамках виборчих кампанiй, вiдрiзняються як за типами, так i за проблемами, що потребують зтАЩясування. Передвиборнi соцiологiчнi дослiдження мають за мету виявити:

1. Проблеми, якi турбують виборцiв, та iiрархiю цих проблем;

2. Характер сприйняття виборцями кандидатiв, позицiонування конкурентiв;

3. ВлРЖдеальнийВ» iмiдж полiтика;

4. Групи виборцiв, що становлять потенцiйний електорат кандидата;

Соцiологiчнi дослiдження використовуються як на стадii пiдготовки виборчоi кампанii, так i на всiх ii етапах аж до пiсля виборчих пiдсумкових опитувань [19, c. 56 - 57]. Класичним вважаiться американський пiдхiд. Американськi фахiвцi з опитування використовують стандартний набiр, до якого вхдять:

В· Вихiдне опитування (benchmark poll) дозволяi отримувати iнформацiю про те, кому виборцi вiддають перевагу; визначати темпи, що близькi певним групам; дiзнатися про ставлення до iмiджу кандидатiв. Тобто це опитування визначаi стратегiю виборчоi кампанii.

В· Перiодичне опитування (trend polls) тАУ проводиться регулярно, визначаi ВлрейтингВ» кандидатiв. Допомагаi коригувати методи та заходи пiд час проведення передвиборноi боротьби.

В· Вiдслiдковуюче опитування (tracking polls) тАУ проводиться часто серед невеликоi кiлькостi респондентiв, якi використовуються для визначення реакцii на окремi заходи.

В Америцi всi полiтичнi опитування проводяться по телефону тАУ це дешево, швидко та ефективно. На жаль, в Украiнi телефонне опитування не даi ефективного результату [19, с. 58 - 59].

Шостий пiдхiд формування стратегii виборчоi кампанii носить назву рекламний. Цей пiдхiд може дати великi шанси на перемогу. Це забезпечуiться, передусiм, високою технологiiю тактичного компонента кампанii, особливо тим, що повтАЩязано з ЗМРЖ i зовнiшньою рекламою.

Сьомий пiдхiд тАУ адресний. Вiн заснований на розробцi моделей електорату за допомогою широких соцiологiчних дослiджень. Пiсля цього для кожноi моделi електорату розробляiться своя конкретна стратегiя. Цiннiсть цього пiдходу полягаi в тому, що вiн дозволяi уточнити важливi суттiвi параметри електорату i визначити агiтацiйнi теми кампанii [21, c. 56 - 57].

Взагалi iснують такi стратегii виборчоi кампанii:

ü Стратегiя формування позитивного образу кандидата (позитивний образ кандидата являi собою складну конструкцiю, серцевинну якоi складаi головна якiсть кандидата. Цей позитивний образ повинен завжди вiдповiдати специфiцi кандидата i iсторii його реального життя);

ü Стратегiя розiгрування негативного образу конкурента(схема побудови такоi кампанii передбачаi органiзацiю могутньоi атаки на конкурента з метою тАУ викликати такi ж вiдповiднi дii);

ü Стратегiя вибору тематики виборчоi кампанii;

ü Стратегiя протидii конкурентам (вiдповiдь на критику конкурентiв, якщо вона необхiдна, може бути тiльки жорсткою i рiзкою);

ü Стратегiя вiддiлення цiльових аудиторiй при побудовi виборчоi кампанii (побудова цiльових груп, на якi кандидату необхiдно скерувати свою агiтацiйну мету);

ü Стратегiя визначення розташування сил у виборчiй кампанii ( вимагаi вiд кандидата i його команди чiткого уявлення про те, скiльки виборцiв зможуть взяти участь у голосуваннi);

ü Стратегiя облiку адмiнiстративного ресурсу;

Отже, стратегiя будуiться здебiльшого на таких чинниках: декларацiя причетностi до передвиборчого блоку, партii, владноi структури, полiтичного лiдера, створення мiжособистiсного та iдеологiчного контрасту кандидатiв, ставка на базову проблему, формування позитивного iмiджу кандидата, створення негатативного iмiджу конкурентiв; ставка. На основi розробленоi стратегii i тактики формулюiться виборча програма (платформа) кандидата. Програма маi вiдповiдати на актуальнi для виборцiв питання: соцiально-економiчнi, полiтичнi, екологiчнi, релiгiйнi, етнокультурнi тощо.

2 Формування тактики виборчоi кампанii

Пiд тактикою виборчоi кампанii розумiiться, як правило, сукупнацiлiснiсть прийомiв i методiв, якi дають можливiсть найбiльш оптимально i ефективно впровадити в масову свiдомiсть виборцiв ii змiстовну стратегiю i примусити iх проголосувати за того чи iншого кандидата .

Залежнiсть тактики кампанii вiд ii стратегii простежуiться досить слабо: рiзнi кампанii можуть реалiзовуватися за допомогою однакових тактичних методiв [ 5, c. 15 - 16].

Проектування тактичноi схеми виборчоi кампанii здiйснюiться на основi розробки ii планатАУграфiку. Як правило, цей документ розробляiться колективними зусиллями всiх членiв команди кандидата. Можливе також залучення до цiii роботи спецiально запрошених консультантiв. Проте, щоб почати цю роботу заздалегiдь, повинна бути складена загальна тактична схема кампанii: видiленнi ii основнi напрямки i прiоритети в них; визначенi етапи кампанii; намiченi основнi заходи. У свою чергу складання тактичноi схеми кампанii завжди визначаiться розмiром ii масштабу, стратегiiю i тими ресурсними можливостями, якими володii кандидат. РЖснуi правило, яке свiдчить, що чим менше масштаб кампанii, тим вона бiльше тяжii до органiзацiйно тАУ масового напряму роботи. У кампанiях середнього рiвня вага основних напрямiв роботи стаi приблизно однаковою. РЖ тiльки у великих кампанiях (в масштабах краiни) перевага визначаiться в агiтацiйно тАУ рекламному напрямi [21, c. 79].

Тактична схема кампанii передбачаi i розробку ii основних заходiв. До них можна вiднести заходи могутнього впливу, якi вимагають основноi маси ресурсiв кандидата. Характер основних заходiв кампанii кандидата задаi його адресна група (цiльовi аудиторii). Тому з цiльовими аудиторiями потрiбно працювати так, щоб враховувати iх специфiку.

Розробка тактичноi схеми виборчоi кампанii передбачаi i визначення i нiй основних етапiв. У принципi, основнi етапи виборчоi кампанii визнаються вiдповiдними законами про вибори того чи iншого рiвня. Виборчi комiсii, що очолюють вибори, видають спецiальнi графiки, де чiтко зафiксовано, що i коли можуть робити кандидати, якi беруть участь в болотуваннi. Для кандидатiв, якi вступають в компанiю, як кажуть Влз колiсВ», необхiдний стартово тАУ рекламний етап. На цьому етапi кандидат заявляi про себе i долаi бартАЩiр упiзнання. Особливе значення надаiться i завершальному етапу кампанii [16, c. 72 - 73]. Тут два останнi тижнi до голосування агiтацiйний удар проходе по наростаючiй. РЖнодi видiляють i iншi етапи. Наприклад, у виборчiй кампанii до Верховноi Ради видiляють етап ВлВ»мертвого сезонуВ»: перiод, який починаiться з католицького Рiздва (24 грудня) i закiнчуiться Новим Роком, Православним Рiздвом i Старим Новим Роком (15 сiчня). Природно, що в цей перiод будь-якi форми роботи з виборцями, в значнiй мiрi, втрачають значення. Кампанiя згортаiться на деякий час [20].

Тактика проведення заходiв в процесi виборчих кампанiй.

До числа таких заходiв вiдносять збори або конференцii виборцiв, пiкети, мiтинги, концерти та iн. Метою цих заходiв i пiдвищення упiзнаностi кандидата i завоювання додаткових голосiв виборцiв.

Конференцii i збори, при iх вiдповiднiй пiдготовцi, дозволяють охопити агiтацiйним впливом значний загал виборцiв. Вони повиннi мати якийсь елемент театральностi i незвичностi, бути цiкавими i справляти враження. Крiм того, подiбнi заходи забезпечують iнформацiйний привiд для ЗМРЖ в розкручуваннi конкретноi подii, вигiдноi кандидату. Дуже ефективною формою органiзацii виборних заходiв i пiкети. Вони простi в органiзацii, вiдносно дешевi i створюють ефект постiйноi присутностi кандидата серед виборцiв. Найбiльш активно пiкети потрiбно використовувати на початковому етапi кампанii, для пiдвищення упiзнаностi кандидата i на завершальному етапi [21, c. 86 - 88].

Найбiльш ефективним i могутнiм засобом агiтацii виборцiв вважаiться кампанiя тотального вiдвiдування iх квартир. Назва цiii кампанii: Влвiд дверей до дверейВ». Звична схема цiii кампанii здiйснюiться в два етапи. Активiсти починають обхiд квартир виборцiв приблизно за мiсяць до голосування i закiнчують його таким чином, щоб у них ще до цiii дати залишилося в запасi 7 тАУ 10 днiв для повторного обходу. При обходi кожноi квартири активiст повинен поговорити з виборцями i залишити iм комплект агiтацiйних матерiалiв кандидата, одним з яких i його передвиборча платформа.

Агiтацiя виборцiв по телефону також i однiiю з ефективних форм роботи. РЗРЗ перевагами виступають: менша трудомiсткiсть i вiдсутнiсть необхiдностi зустрiчатися один на один з виборцями. Недолiком цiii форми роботи i те, що телефон ще не став необхiдним компонентом життя всiх виборцiв. Незважаючи на це, агiтацiя по телефону даi ефект, який в значнiй мiрi поступаiться кампанii Влвiд дверей до дверейВ». Ця форма агiтацii вимагаi постiйного контролю i вибiрковоi перевiрки. Ще однiiю формою агiтацiйноi роботи з виборцями i адресне розсилання листiв кандидата. РЗРЗ ефективнiсть значно вища, нiж загальне, безадресне розповсюдження тих же листiв, шляхом розкидання iх в поштовi скриньки. Щоб успiшно здiйснити цю акцiю, необхiдно одержати повну базу даних про виборцiв. Перевагою такого розсилання i те, що вона може бути направлена як на прихильникiв кандидата, так i на iншi цiльовi аудиторii [18, c. 39 - 42].

Тактика роботи прес тАУ центру у виборчiй кампанii i дуже важливою. РЗхня робота починаiться зi складання медiа тАУ карти округу, у якому балотуiться кандидат. Вона мiстить у собi докладний перелiк дiючих ЗМРЖ (держаних i недержавних), а також всю iнформацiю про iхню дiяльнiсть: хто засновник, хто спонсори, тиражi газет, кiлькiсть годин, рейтинги ЗМРЖ, партiйна i владна орiiнтацiя, вартiсть наданих послуг та iн. Завданням прес тАУ центру i постiйне вiдстеження дiяльностi ЗМРЖ й ознайомлення кандидата i керiвництва виборчоi структури з найважливiшими публiкацiями. Важливе мiсце в дiяльностi прес тАУ центру займаi органiзацiя прес тАУ конференцiй кандидата i його рiзних виступiв е електронних ЗМРЖ [21, c. 91 - 92]. Корисно в складi прес тАУ центру мати кiлька талановитих журналiстiв (один з них обовтАЩязково повинен умiти писати на полiтичнi теми).

Зовнiшня реклама, як форма роботи агiтацiйно тАУ рекламного напряму, i досить вiдпрацьованим i традицiйним прийомом виборчоi кампанii. Вона допомагаi ефективно забезпечувати упiзнанiсть кандидата i визначаi його постiйну присутнiсть на виборчiй територii. Зовнiшня реклама повинна бути одночасно i скромною i добротною. Дорога зовнiшня реклама вiдштовхуi виборцiв. Неефективна i ii перевантаженiсть текстовим змiстом . Зовнiшня реклама повинна розкривати i висвiтлювати позитивний образ кандидата, мiстити адреси i телефони штабу i громадських приймалень кандидата [10].

Пряма реклама i також дуже важливою у виборчiй кампанii. РЗРЗ завданням i забезпечення упiзнаностi кандидата i створення ефекту його постiйноi присутностi в iнформацiйному просторi виборчоi кампанii. При цьому виборцi чiтко знають, що джерелом такоi реклами i сам кандидат. Перше мiсце в прямiй рекламi з усiх ЗМРЖ займаi, звичайно, телебачення.

РЖнформацiйно тАУ аналiтичний напрям у вирiшеннi тактичних завдань виборчоi кампанii.

Роль iнформацiйно тАУ аналiтичного напряму надзвичайно важлива як для розробки стратегii i тактики виборчоi кампанii. РЖнформацiйно тАУ аналiтична служба i дуже специфiчною по характеру своii дiяльностi, тому до роботи в нiй потрiбно залучати осiб, що мають аналогiчний досвiд роботи в сферi статистики, аналiтичних, силових службах i iнших подiбних структурах. Цi особи добре знають, де i як одержати необхiдну для виборчоi кампанii вiдповiдну iнформацiю, як ii обробити i представити в потрiбний момент в зручному для використання виглядi [15, c. 142]. Розробка стратегii i тактики вимагаi достовiрноi iнформацii про плани держадмiнiстрацiй взяти участь у виборчiй кампанii (кого буде пiдтримувати адмiнресурс i як вiн буде використовуватись). Особливе значення маi i змiстовна iнформацiя про конкурентiв кандидата (iх бiографii, можливi базовi електорати, ресурснi можливостi, основнi плани дiяльностi на перiод виборчоi кампанii).

Особливим напрямом дiяльностi аналiтичноi служби i збiр iнформацii про конкурентiв, який повинен йти протягом всiii кампанii. Сюди включаються ВлподробицiВ», що не ввiйшли в офiцiйну бiографiю конкурентiв, iх звтАЩязки, ресурснi можливостi, iнформацiя про побудову стратегii i тактики кампанiй, порушення виборчого законодавства та iн. Така iнформацiя даi можливiсть ще зi старту кампанii чiтко реагувати на будь тАУ якi дii конкурентiв i оперативно змiнювати ситуацiю в iнтересах кандидата [21, c. 108 - 109].

Отже, кожна виборча кампанiя будь тАУ якого рiвня постiйно збагачуi тактичний виборчий потенцiал. Завжди зтАЩявляiться щось нове, яке ранiше не використовувалось. Якщо виборча структура кандидата здатна на генерацiю цих новин, то значно пiдвищуi його шанси на перемогу.

Висновки

Отже, завданням дослiдника було зтАЩясувати яким чином формуiться команда кандидата та на основi чого формуiться стратегiя та тактика виборчоi кампанii.

Дослiдник виявив, що процес органiзацii i проведення виборчоi кампанii дуже складний i вiн потребуi багато затрат. Також дослiдник зтАЩясував, що нiяка виборча кампанiя не може бути успiшно проведеною якщо не буде мати добре зорганiзованоi, згуртованоi команди професiоналiв. Кандидат повинен сформувати працездатну команду, яка б у свою чергу, займалася б проблемами матерiально-фiнансового забезпечення кампанii, органiзацiйними, полiтико - iдеологiчними та багатьма iншими питаннями, що повсякчас виникатимуть упродовж виборчого марафону. В командi кандидата особливу увагу треба звернути на розподiл функцiй всерединi команди полiтичного лiдера, виокремлюючи тих, хто готуi матерiали для кандидата безпосередньо, i тих, хто займаiться поточними органiзацiйними проблемами. Такий розподiл обов'язкiв даi змогу кандидатовi не вiдволiкатися на дрiб'язковi щоденнi справи, а зосередитися на стратегiчних питаннях.

Щодо оптимальноi стратегii виборчоi кампанii тАУ це не тiльки результат професiоналiзму ii творцiв, але i показник iх прирученостi до полiтичного мистецтва. Скласти будiвлю виборчоi стратегii з необхiдних компонентiв i забезпечити успiх ii реалiзацii тАУ це вища мiра компетентностi, яка властива тiльки умiльцям виборчих технологiй. Стратегiчна творчiсть завжди, внаслiдок своii значущостi, виявляiться однiiю з найважливiших складових виборчого процесу. Розробка тактичноi схеми виборчоi кампанii також i дуже важливим етапом у виборчiй кампанii, бо без неi неможлива перемога кандидата на виборах.

Cписок використаноi лiтератури:

1. Балашова А.И. Избирательный маркетинг: формирование команды кандидата Вестник МГУ. Серия 18. Социология и полiтология. тАУ 2002. - № 1. тАУ с. 145 - 164.

2. Бебик В.М. Менеджмент виборчоi кампанii: ресурси, технологii, маркетинг. тАУ К., 2001.

3. Гоулд Ф. Стратегическое планирование избирательной кампании // Полис. тАУ 1993. - № 4.

4. Дубицкая В., Таратухина М. Какого политика можно ВлпродатьВ»? // Социс. тАУ 1998. - № 10.

5. Золотухiн РД. Полiтичний маркетинг: багатозначнiсть поняття // Полiтичний менеджмент. тАУ 2007. - № 5. тАУ с. 13 тАУ 23.

6. Ильясов Ф.Н. Политический маркетинг, или как тАЬ продать тАЭ вождя // Полис. тАУ 1997. - № 5. тАУ с. 88.

7. Избирательный процесс: теория и практика // Вестник МГУ. тАУ Серия 18. Социология и политология. тАУ 1998. - № 4; 1999. - № 1.

8. РДхнiч А. Електоральний простiр: поняття, сутнiсть, структура // Вiче. тАУ 2008. - № 4. тАУ с. 20 тАУ 22.

9. Карпухин О.Н. PR как информационный менеджмент Социально тАУ политический журнал. тАУ 1998. - № 4.

10. Королько В.Г. Передвиборча комунiкативна тАУ агiтацiйна кампанiя: полiтичний феномен, структура, функцii // Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг. тАУ 2002. - № 1.

11. Королько В.Г. Полiтична реклама: уроки виборiв // Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг.

12. Левчик Д.И. Особенности подготовки и проведения кампании Влот двери до двериВ» // Вестник МГУ. тАУ Серия 12. Политические науки. тАУ 1995. - № 3.

13. Левченко О. Формування iмiджу полiтичного лiдера та полiтичноi партii // Нова полiтика. тАУ 2000. - № 5. тАУ с. 48 тАУ 52.

14. Мадрига Т. РЖмiждевi складовi президентськоi компанii 2004 року / Т. Мадрига // Вiче. тАУ 2009. - № 14. тАУ с. 22 тАУ 24.

15. Невская Т.А. Личность политического деятеля, как фактор, определяющий электоральный выбор // Вестник МГУ. тАУ Серия 18. Социология и политология. тАУ 2007. - № 2. тАУ с. 140 тАУ 152.

16. Полторак В. Полiтичний маркетинг i органiзацiя виборчоi кампанii // Соцiологiя: теорiя, методи, маркетинг. тАУ 2002. - № 1. тАУ с. 61 тАУ 79.

17. Пушкарева Г.В. Избирательная кампания: как это делается // Социально тАУ гуманитарные знания. тАУ 2000. - № 2.

18. Почепцов Г.Г. Виборчий iмiдж // Нова полiтика. тАУ 1998. - № 3. тАУ c. 38 тАУ 43.

19. Слободянюк Е. Соцiологiчнi дослiдження тАУ фундамент виборчоi кампанii // Нова полiтика. тАУ 2000. - № 3.

20. Фаер С. Проблемы стратегии и тактики предвыборной борьбы.- К., 2001.

21. Хiмченко О.Г. Проектування стратегii та такими виборчих кампанiй: навчальний посiбник. тАУ Миколаiв: Ганна Гiнкул, 2003. тАУ 128 с.

22. Юрченко РД.О. Стратегii електорального циклу у виборчих технологiях // Держава i полiтика. тАУ 2008. - № 39. тАУ с. 733 тАУ 736.

Вместе с этим смотрят:

"Держава" Платона

Presidential еlections in the USA

РЖсторiя i теорiя полiтичних партiй

Анализ "пурпурной революции" в Ираке

Анализ агитационных печатных материалов на муниципальных выборах