Бухгалтерський баланс: економiчний змiст, методика складання, аудит та аналiз основних показникiв

УКООПСПРЖЛКА

ЛЬВРЖВСЬКА КОМЕРЦРЖЙНА АКАДЕМРЖЯ

РЖНСТИТУТ ПРЖСЛЯДИПЛОМНОРЗ ОСВРЖТИ

Кафедра бухгалтерського облiку

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: ВлБухгалтерський баланс: економiчний змiст, методика складання, аудит та аналiз основних показникiвВ»

(за матерiалами ВАТ ВлЛьвiвагромашпроектВ»)

Виконала: студентка РЖПДО

спец. 7.050106 ВлОблiк i аудитВ»

Лозко Юлiя Валентинiвна

Науковий керiвник: к.е.н., доц.

Панченкова Юлiя Валерiiвна

Львiв тАУ 2009

ЗМРЖСТ

Вступ

Роздiл 1.Бухгалтерський баланс як основна форма фiнансовоi звiтностi

1.1 Визначення бухгалтерського балансу. РЖсторiя виникнення та розвитку

1.2 Характеристика балансу, як основноi форми фiнансовоi звiтностi та види балансу

Роздiл 2.Методика складання балансу

2.1.Структура балансу

2.3.Порядок складання балансу i змiст його статей

Роздiл 3.Аудит бухгалтерського балансу

3.1.Мета, значення та завдання аудиту фiнансовоi звiтностi

3.2.Методика проведення аудиту балансу за Мiжнародними стандартами аудиту

3.3.Використання результатiв аналiзу в аудитi балансу

Висновки

Список використаних джерел

Анотацiя

Додатки

вступ

Вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в УкраiнiВ» усi пiдприiмства та органiзацii повиннi на основi даних бухгалтерського облiку складати i подавати фiнансову (бухгалтерську) звiтнiсть. Ця необхiднiсть зумовлена тим, що користувачi фiнансовоi звiтностi потребують систематизованоi iнформацii про дiяльнiсть пiдприiмства, iнвесторами або власниками якого вони i або бажають стати. Економiчнi рiшення, якi приймають користувачi фiнансових звiтiв, вимагають оцiнки здатностi пiдприiмства генерувати грошовi кошти та iх еквiваленти, а також часу та впевненостi в iх генеруваннi. Власне цим i визначаiться, наприклад, спроможнiсть пiдприiмства здiйснювати виплату заробiтноi плати або розраховуватися iз постачальниками, своiчасно повертати позики, сплачувати дивiденди тощо.

Користувачi можуть краще оцiнювати здатнiсть пiдприiмства генерувати грошовi кошти та iх еквiваленти, якщо мають у своiму розпорядженнi узагальнену та систематизовану iнформацiю у виглядi фiнансовоi звiтностi, сфокусовану на фiнансовому станi та результатах дiяльностi пiдприiмства.

Щоб забезпечити успiх на ринку, створити належний iмiдж пiдприiмства, потрiбний якiсний системний комплексний аналiз усiх показникiв фiнансово-господарськоi дiяльностi, який вiдповiдаi сучасним вимогам розвитку ринковоi економiки. Результати такого аналiзу надають можливiсть виробити рекомендацii щодо прийняття правильних управлiнських рiшень, спрямованих на лiквiдацiю Влвузьких мiсцьВ», пiдвищення конкурентоспроможностi пiдприiмства. РЖнформацiйною базою для такого аналiзу, особливо для потенцiйних iнвесторiв, виступаi фiнансова звiтнiсть пiдприiмства.

Дослiдженню питань технiки та методологii складання фiнансовоi звiтностi субтАЩiктiв пiдприiмництва i аналiзу ii показникiв, було присвячено низку праць вiтчизняних i зарубiжних науковцiв у галузi бухгалтерського облiку i фiнансового аналiзу. Бiльшiсть вчених дотримуються думки про необхiднiсть вдосконалення фiнансовоi звiтностi вiдповiдно до вимог нацiональних та мiжнародних стандартiв. Враховуючи мiжнародний досвiд, систематично вдосконалюiться i нормативна база, яка регламентуi питання складання фiнансовоi звiтностi, що викликаi певнi труднощi у практичних працiвникiв.

Одною з основних форм фiнансовоi звiтностi i баланс. Баланс тАУ це не тiльки один з елементiв методу бухгалтерського облiку та документ бухгалтерськоi звiтностi, а й суттiве джерело iнформацii для управлiння, планування, органiзацii виробництва, аналiзу та контролю як для внутрiшнiх так i для зовнiшнiх користувачiв.

Вся вище наведена iнформацiя даi пiдстави вважати, що дослiдження методики i технiки складання балансу, його аудит а також аналiз показникiв i актуальними процедурами на сьогоднiшнiй день.

Метою дипломноi роботи i: дослiдити теоретичнi аспекти складання бухгалтерського балансу субтАЩiктiв пiдприiмництва, встановити вiдповiднiсть фiнансовоi звiтностi, в усiх суттiвих аспектах, законодавчим джерелам, якi регламентують порядок пiдготовки i представлення фiнансових звiтiв, вивчити методику аналiзу i аудиту показникiв а також здiйснити iх практичне впровадження на дослiджуваному пiдприiмствi, з метою подальшого вдосконалення фiнансовоi звiтностi пiдприiмства як iнформацiйноi бази для прийняття рiшень.

Виходячи iз мети дослiдження основним завданням дипломноi роботи i:

формулювання визначення бухгалтерського балансу, розгляд iсторii його виникнення та етапiв розвитку;

визначення характеристики балансу, як основноi форми фiнансовоi звiтностi, розгляд видiв балансу та його представлення;

вивчення структури балансу;

вивчення порядку складання балансу та змiсту його статей;

проведення аудиту балансу;

проведення аналiзу фiнансового стану, фiнансовоi стiйкостi, лiквiдностi та платоспроможностi пiдприiмства на основi даних балансу;

позицii щодо шляхiв вдосконалення аналiзу фiнансового стану пiдприiмства.

ОбтАЩiктом дослiдження обрано ВАТ ВлЛьвiвагромашпроектВ», яке i субтАЩiктом середнього бiзнесу i складаi звiтнiсть за Влповним перелiкомВ».

Юридична адреса ВАТ ВлЛьвiвагромашпроектВ»: 79015 м. Львiв, вул. Городоцька, 6/205. Основним видом дiяльностi i дослiдження i розробки в галузi технiчних наук.

Предметом дослiдження i питання вiдображення в облiку, а також аудит i аналiз показникiв фiнансовоi звiтностi субтАЩiкта пiдприiмництва.

Методи дослiдження: теоретичною та методологiчною базою роботи i досягнення вiтчизняноi i зарубiжноi науки у галузi технiки та методологii складання фiнансовоi звiтностi субтАЩiктiв пiдприiмництва, аудиту i аналiзу ii показникiв. Вихiдною iнформацiйною основою для обТСрунтування напрямкiв вивчення балансу пiдприiмства i аналiзу його основних показникiв i офiцiйнi статистичнi данi, фаховi лiтературнi джерела, власнi аналiтичнi розрахунки.

В роботi використано законодавчi та нормативнi акти Украiни у галузi бухгалтерського облiку, аудиту та економiчного аналiзу.

Дипломна робота складаiться iз вступу, трьох роздiлiв, висновкiв, списку використаних джерел i додаткiв. У вступi розкрито актуальнiсть дослiджуваноi теми, визначено мету та сформульовано завдання дослiдження, охарактеризовано обтАЩiкт, предмет та методи дослiдження, а також подано структуру роботи.

У першому роздiлi викладена iсторiя виникнення та iсторiя розвитку балансу, розглянутi всi iснуючi види i форми балансу, визначено мету, склад, якiснi характеристики та принципи пiдготовки фiнансовоi звiтностi субтАЩiктiв бiзнесу.

У другому роздiлi висвiтлено структуру, методику та технiку складання бухгалтерського балансу, оцiнку його статей.

У третьому роздiлi розглянута методика аудиту балансу, дослiджено фiнансовий стан та фiнансову стiйкiсть пiдприiмства, розрахованi показники лiквiдностi та платоспроможностi

У висновках подано загальнi тези, що вiдображають пiдсумки теоретичного i практичного матерiалу, наведеного в роботi.

Дипломна робота викладена на 117 сторiнках, мiстить 13 таблиць, 4 рисунка i 12 додаткiв. Список використаних лiтературних джерел налiчуi 84 найменування.

Роздiл 1
.
Бухгалтерський баланс
як основна форма фiнансовоi звiтностi

1.1 Визначення бухгалтерського балансу. РЖсторiя виникнення та розвитку

Бухгалтерiя та звiтнiсть виникли тодi, коли почалась реiстрацiя фактiв господарськоi дiяльностi. Вже бiля 4000 рокiв до н.е. у Древньому РДгиптi на папiрусi складались звiти про рух цiнностей. В Древньому Вавилонi сувороi регулярностi в складаннi звiтiв не було, але у Древнi Грецii звiти подавались суворо перiодично, контролювались, мали прилюдний характер.

В епоху еллiнiзму (V ст. до н.е.) з появою окремо облiку хлiборобства, тваринництва, виноградарства вимагалась i самостiйна звiтнiсть з даних галузей. Вона передбачала вiдомостi про стан запасiв, доходiв i видаткiв господарства. За перiодичнiстю звiтнi форми подiлялися на мiсячнi, рiчнi, трирiчнi. Звiтнiсть була обовтАЩязковою та мiстила матерiал, який мiг бути використаний для управлiння господарством. У Римi багато уваги придiлялось письмовiй звiтностi керуючого, висувались вимоги до письменностi матерiально вiдповiдальних осiб. Епоха середньовiччя передала в спадщину сучаснiй бухгалтерii не тiльки РЖнвентаризацiю, а й капiтулярiй Карла Великого, який вказуi на необхiднiсть один раз на рiк подавати звiт про доходи. До звiтностi того часу ставилися вимоги щодо правильностi та законностi, чесностi ii складання.

В побутовому розумiннi баланс означаi рiвновагу, тотожнiсть надходжень i витрат; балансувати тАУ дотримувати вiдповiдностi наявних господарських засобiв i джерел iх утворення.

Зародження капiталiзму, застосування нових методiв, прийомiв у господарському облiку при вели до якiсного стрибка тАУ виникнення подвiйноi бухгалтерii. В звiтностi цей стрибок проявився у виникненнi найважливiшоi ii форми тАУ балансу. В XIV ст. баланс використовуiться не тiльки для контролю оборотiв, а й як знаряддя контролю та управлiння господарством. Щодо часу появи самого термiну ВлбалансВ» думки науковцiв розходяться. Р. де Рувер вважав, що слово ВлбалансВ» вперше зустрiчаiться в фiнансових звiтах у 1427 р. незалежно вiд того, чи були на справдi данi звiти балансами в сучасному розумiннi цього термiну, А. Чмиреллi вказував, що термiн ВлбалансВ» вперше зустрiчаiться в звiтi банку Медичi за 1495 рiк. Типовим для того часу було те, що звiтнiсть складалась нерегулярно тАУ вiд 1 до 5 рокiв. Цiкавим моментом середньовiчноi практики було те, що рiзниця мiж дебетовими i кредитовими оборотами, що виникала в результатi арифметичних помилок, списувалась на прибутки чи збитки. Лука Пачолi вважав, що баланс тАУ процедура, повтАЩязана з встановленням тотожностi обiгiв по дебету i кредиту рахункiв Головноi книги, а також зробив висновок, що баланс i наслiдком подвiйного запису.

Розглядаючи iсторiю розвитку бухгалтерii, доходимо висновку, що вперше поняття ВлзвiтнiстьВ» було застосовано А. дi Пiiтро (1586 р.) який розкрив суть бухгалтерськоi звiтностi та порядок ii подання. Першi достовiрнi вiдомостi про застосування термiну ВлбалансВ» в бухгалтерськiй практицi подаються в розрахунковiй книзi певного iталiйського банкiрського дому в 1408 р. У лiтературi слово ВлбалансВ» уперше з'являiться в працi вiдомого iталiйського математика Луки Пачолi, що побачила свiт в 1494 р., та в книжцi Бенедикта Котрульi, яку було написано в 1458 р., але видано тiльки в 1573 р. у Венецii. У законодавствi про баланс уперше згадуi Торговий кодекс Наполеона, який було видано 1807 р.

Щодо виникнення та розвитку облiку i звiтностi в дореформенi й Росii, то основним його принципом була приблизнiсть. Прибутком в Росii вважався прирiст майна за якийсь перiод i визначався вiн шляхом iнвентаризацii. При цьому порiвнювались обсяги майна на поточний момент та початок звiтного перiоду, причому облiковi залишки звiрялись з натуральними. Взагалi, для господарств Росii XVII ст. характерно, що облiковi регiстри одночасно були i звiтному документами. Реформи Петра РЖ сприяли розвитку ринковоi економiки. Почалась епоха запозичень: захiдноiвропейськi економiсти здiйснюють суттiвий вплив на розвиток бухгалтерськоi думки в Росii.

Наприкiнцi XIX тАУ початку XX ст. виникаi новий напрям в облiку тАУ балансоведення. Воно розвиваiться за трьома основними напрямами: економiчний аналiз балансу, юридичний аналiз балансу та популяризацiя знань про баланс серед користувачiв.

У Росii розквiт науки про аналiз балансу припадаi на першу половину ХХ ст. А.К. Рощаховський вважаiться першим бухгалтером, який зрозумiв та оцiнив роль економiчного аналiзу. Вiн пiдкреслював, що результат, виведений з балансу, зтАЩясовуiться лише при уважному вивченнi балансу.

Новим етапом розвитку вiтчизняного облiку та звiтностi було видання ВРНГ вiд 6 квiтня 1922 року ВлПоложення про рахiвництво i звiтнiстьВ», яке з багатьма змiнами дожило до наших днiв. Даний документ пiдкреслював необхiднiсть ведення бухгалтерського облiку подвiйною системою, встановлював новi форми звiтностi, передбачав складання зведеноi звiтностi.

Правилами публiчноi звiтностi вiд 24 серпня 1926 р. державнi пiдприiмства, акцiонернi товариства, банки, спiлки кооперативiв були зобовтАЩязанi публiкувати своi звiти в газетi Влэкономическая жизньВ».

Надбанням непу була вимога до всiх пiдприiмств складати та подавати щомiсячний баланс та передбачено спецiальну звiтнiсть про собiвартiсть основних видiв продукцii.

В цей час здiйснюються спроби реформацii балансу: баланс перегруповують тАУ мiняють мiсцями актив i пасив; пропонують замiну деяких понять у трактуваннi балансу тАУ Влосновнi засобиВ» на Влзасоби працiВ», Влвласнi засобиВ» на Влвнутрiшнi ресурси пiдприiмстваВ», пропонують введення поряд зi звiтними показниками планових. Але бiльшiсть науковцiв визнають головним балансом сальдовий баланс.

У наступнi роки методологiя складання звiтностi неодноразово змiнювалася. У 1938 роцi була проведена балансова реформа, пiд час якоi з балансу були вилученi деякi регульованi статтi тАУ вiдхилення вiд плановоi собiвартостi матерiалiв та готовоi продукцii.

Основнi новацii 40-х рокiв стосувались змiни складу балансових статей та iх перегрупування: введено статтi по переоцiнцi активiв у звтАЩязку з грошовою реформою 1947 року тощо.

На початку 50-х рокiв науковцi знову зробили спроби вдосконалити форму балансу, але внесених змiн у дiючу форму балансу було небагато, i схема балансу майже без змiн проiснувала близько 20 рокiв.

Однак на цьому еволюцiя балансу не скiнчилася i баланс 70-х рокiв стаi вже повнiстю унiфiкованим, в нього введено додатковi показники, що розширило його iнформативну iмнiсть.

Звiтнiсть в Украiнi в прорадянський перiод засновувалась на принципах, що значно вiдрiзняються вiд прийнятих у бiльшостi розвинених краiн.

Поширення звтАЩязкiв iз зарубiжними партнерами показало, що бухгалтерська звiтнiсть, вiдповiдна радянському законодавству, не давала необхiдноi вичерпноi iнформацii для визначення реальноi вiддачi вiд потенцiйних iнвестицiй в дiяльнiсть пiдприiмства. Першими вiдчули потребу в переходi до загальноприйнятих принципiв i стандартiв бухгалтерського облiку спiльнi пiдприiмства, оскiльки iноземний iнвестор вимагав подання звiтностi у прийнятному для нього виглядi, та пiдприiмства енергетики, тому що Свiтовий Банк Реконструкцii та Розвитку вказав на обовтАЩязкове подання iх звiтностi iз загальноприйнятними принципами бухгалтерського облiку.

В звтАЩязку з цим починаiться новий етап розвитку звiтностi тАУ реформацiя ii вiдповiдно до прийнятих у свiтовiй практицi правил.

Формування бухгалтерського облiку пройшло тривалий еволюцiйний шлях. Його змiст i будова змiнювались залежно вiд форм власностi, рiвня продуктивних сил та розвитку виробничих вiдносин суспiльства. Кожному етапу розвитку суспiльства властива своя побудова балансу, який подiлявся за вiдповiдними ознаками. До найтиповiших ознак (починаючи з 1925 року) в Украiнi вiдносять: джерела складання; строки складання; обсяг даних; змiст; форму.

Весь шлях розвитку бухгалтерськоi звiтностi можна подiлити на наступнi перiоди:

1. Зародження звiтностi та ii першi кроки (4000 р. до н.е. тАУ VРЖРЖ ст. н.е.). звiтнiсть як завершальний етап реiстрацii фактiв господарськоi дiяльностi. Характернi риси: обовтАЩязковiсть, поступовий перехiд до сувороi перiодичностi, орiiнтацiя на iнтереси державноi казни.

2. Становлення звiтностi (VIII-XII cт., ХРЖРЖРЖ-XVРЖРЖРЖ ст.). Характернi риси: складання звiтностi на основi iнвентаризацii, нерегулярнiсть. Виникнення та розвиток балансу як основноi форми звiтностi. Виникнення передумов для виникнення вчення про бухгалтерський баланс. Розвиток вчення про звiтнiсть як наслiдок ii юридичноi регламентацii. Основнi представники: Л. Пачолi, Ж. Саварi, Ж. Андре та iн.

3. ВлНародженняВ» науки (ХРЖХ тАУ початок ХХ ст.). Три напрями розвитку балансоведення, захiдноiвропейський вплив на розвиток балансоведення в Росii. Основнi представники: Н. ДтАЩАнастасiо, Р. Коффi, Ф. Вiллi, Д. Чербонi та iн., в Росii: К.РЖ. Арнольд, РЖ.Б. Ахматов, Е.О. Мудров, П.Н. Худяков, Н.Р. Вейцман, А.П. Рудановський та iн.

4. Розвиток звiтностi в прорадянський перiод (20 тАУ 80i роки), поступовий перехiд вiд ВлмистецтваВ» вiдображення, пiдсумовування дiяльностi пiдприiмства (30 тАУ 50i роки) до забезпечення iнформацii про економiчнi проблеми для прийняття економiчних рiшень (70i роки). Основнi представники на Заходi: Р. Антонi, Дж. Рiс, Б. Нiдлз, Д. Колдуелл, Ч. Хорнгрен та iн. пiдпорядкованiсть звiтностi державним iнтересам тАУ на теренi колишнього СРСР. Основнi вимоги тАУ сувора унiфiкацiя, орiiнтацiя на показники, що вiдображали виконання держзамовлень, розрахунок бази оподаткування та iнших вiдрахувань у бюджет. Вiтчизнянi науковцi цього перiоду тАУ Б.С. Вайсбейн, С.Г. Струмiлiн, Я.М. Гальперiн, В.А. Басманов, М.Г. Бiлов та iн.

5. ВлПереорiiнтацiяВ» звiтностi (80i роки тАУ теперiшнiй час). Приведення якостi звiтноi iнформацii у вiдповiдностi до фiнансово-економiчних iнтересiв субтАЩiктiв ринкових вiдносин. Звiтнiсть розглядаiться як засiб взаiмодii пiдприiмства та ринку i важливий iнструмент для налагодження ефективного управлiння. Основнi вимоги до звiтностi на цьому етапi тАУ достовiрнiсть, доречнiсть, порiвняннiсть, зрозумiлiсть та iн. Науковi представники цього перiоду: П.Я. Хомин, В. Сопко, С. Голов, М.Г. Чумаченко та iн.

Баланс тАУ це не просто складова методу бухгалтерського облiку, його елемент; це найважливiший документ бухгалтерськоi звiтностi, суттiве джерело iнформацii для управлiння, планування, органiзацii виробництва, нормування, аналiзу, контролю. Баланс i облiковою категорiiю, синтезом облiкових записiв, а тому його треба вмiти читати i критично оцiнювати з погляду змiсту, будови, рацiонального використання даних.

Слово ВлбалансВ» походить вiд латинського слова ВлbilanxВ», що означаi ВлдвошальковийВ»; bilanx разом зi словом ВлlibraВ» (терези) означало у римлян двошальковi терези (libra bilanx). Вiдтак у багатьох мовах з'явились слова, близькi до слова ВлbilanxВ», якi означають ВлтерезиВ»: iталiйське тАУ la bilancia, французьке тАУ 1а balance, англiйське тАУ balance i т.д.

Як облiковий термiн слово ВлбалансВ» маi два значення:

- рiвнiсть, рiвновага двох пiдсумкiв протилежного значення, що маi мiсце в рахунках, вiдомостях i таблицях: рiвнiсть сум чи кiлькостi прибутку i витрат, дебету i кредиту, активу i пасиву. У цьому розумiннi слово баланс зберiгаi близький зв'язок зi своiм первiсним значенням: однаковi пiдсумки нiби вiдповiдають збалансованим шалькам терезiв;

- таблиця, яка вiдображаi результат облiковоi реiстрацii, майновий стан пiдприiмства в грошовiй оцiнцi на вiдповiдний момент, тобто стан його активiв i пасивiв.

У своiму другому значеннi, тобто як таблиця, що вiдображаi майнову статику, а iнколи й динамiку господарства, баланс i тiсно пов'язаним iз поточним облiком господарськоi дiяльностi, його органiзацiiю, формами i методами. Вiдомий украiнський учений-економiст О.П. Рудановський бiльш ТСрунтовно визначаi поняття балансу, розглядаючи його не просто як таблицю чи форму вираження результатiв облiковоi реiстрацii, а як сукупнiсть конкретних властивостей господарства, притаманних йому реально, незалежно вiд того, наскiльки i як вони вiдображуються рахiвництвом. Такий баланс репрезентуi в кожному господарствi сукупнiсть усього обчисленого, усього того, що в господарствi пiдлягаi грошовiй оцiнцi.

Такiй оцiнцi пiдлягають основнi й оборотнi засоби, самi грошi, що перебувають на даний момент у господарствi, його юридичнi вiдносини до третiх осiб i до власника господарства: iнакше кажучи тАУ це права й обов'язки господарства, його витрати й доходи. Сукупнiсть виражених у грошовiй формi матерiальних засобiв, прав господарства i його витрат тАУ з одного боку, i сукупнiсть зобов'язань та доходiв господарства з другого тАУ на кожний момент перебувають у рiвновазi, тобто балансуються, незалежно вiд того, як облiковуються цi об'iкти.

Слово ВлбалансВ» маi ще й третi тАУ цiлком iнше значення, коли його застосовують для кiлькiсних зiставлень певних економiчних явищ. У таких балансах може i не бути рiвностi активу й пасиву: iх називають активними, наприклад, активний торговий баланс, коли вивiз перевищуi ввiз, чи пасивними, коли потреби перевищують наявнiсть вiдповiдних ресурсiв, товарно-матерiальних цiнностей, нематерiальних активiв.

Кожне пiдприiмство повинно здiйснювати фiнансово-господарську дiяльнiсть вiдповiдно до свого статуту. Для цього йому необхiдно мати основнi й оборотнi засоби, нематерiальнi активи, певнi кошти, здiйснювати фiнансовi вкладення тощо. РЖнформацiя про наявнiсть i рух майна та джерела його утворення маi надходити своiчасно, а перiодично ii треба узагальнювати для бiльш ефективного використання в управлiннi, для здiйснення контролю за збереженням засобiв виробництва, вивчення складу та цiльового використання господарських засобiв. З цiiю метою засоби господарства та джерела iх утворення на пiдприiмствах об'iднують в економiчно однорiднi групи, що знаходить вiдображення в бухгалтерському балансi.

1.2 Характеристика балансу, як основноi форми фiнансовоi звiтностi та види балансу

Вiдповiдно до Закону Украiни ВлПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в УкраiнiВ» вiд 16.07099 р. №996-xiv усi юридичнi особи, якi створенi вiдповiдно до чинного законодавства Украiни, незалежно вiд iх органiзацiйно-правових форм i форм власностi, а також представництва iноземних субтАЩiктiв господарювання зобовтАЩязанi вести бухгалтерський облiк i подавати фiнансову звiтнiсть [1].

Фiнансова звiтнiсть мiстить iнформацiю про фiнансовий стан, результати дiяльностi, рух грошових коштiв пiдприiмства та iншi показники дiяльностi за звiтний перiод.

Мета, змiст та структура бухгалтерськоi фiнансовоi звiтностi регламентуiться нацiональними положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку тАУ нормативно-правовими актами, затвердженими Мiнiстерством фiнансiв Украiни. Вони визначають принципи, процедури облiку та складання фiнансовоi звiтностi, що не суперечить мiжнародним стандартам.

Метою фiнансовоi звiтностi i надання користувачам для прийняття рiшень повноi, правдивоi та неупередженоi iнформацii про фiнансовий стан, результати дiяльностi, рух грошових коштiв пiдприiмства.

Згiдно ст. 12 П(С)БО 1 ВлЗагальнi вимоги до фiнансовоi звiтностiВ» звiтним перiодом для складання фiнансовоi звiтностi i календарний рiк [5]. Звiтнiсть пiдприiмства складаiться на кiнець останнього дня звiтного перiоду.

Вiдповiдно до Постанови ВлПро затвердження порядку подання фiнансовоi звiтностiВ» затвердженоi Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни вiд 28 лютого 2000 р. №419, пiдприiмства та установи складають мiсячну, квартальну й рiчну бухгалтерську звiтнiсть, в якiй вiдображають склад майна i джерела його формування. Квартальна бухгалтерська звiтнiсть подаiться пiдприiмством не пiзнiше 25 числа мiсяця, наступного за звiтним перiодом. Рiчна бухгалтерська звiтнiсть тАУ не пiзнiше 15 лютого року, наступного за звiтним [3].

Згiдно зi статтею 14 Закону ВлПро бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в УкраiнiВ», пiдприiмства зобов'язанi подавати баланс разом з квартальною та рiчною фiнансовою звiтнiстю органам, до сфери управлiння яких вони вiдносяться, трудовим колективам на iх вимогу, власникам (засновникам) вiдповiдно до установчих документiв, якщо iнше не передбачено цим Законом, органам виконавчоi влади та iншим користувачам. Баланс пiдприiмств не i комерцiйною таiмницею, крiм випадкiв, передбачених законодавством. Датою подання фiнансовоi звiтностi для пiдприiмства вважаiться день фактичноi ii передачi за належнiстю, а у разi надсилання ii поштою тАУ дата одержання адресатом звiтностi, зазначена на штемпелi пiдприiмства зв'язку, що обслуговуi адресата. У разi, коли дата подання звiтностi випадаi на неробочий день, термiн подання переноситься на перший пiсля вихiдного робочий день. Перед складанням рiчноi фiнансовоi звiтностi обов'язкове проведення iнвентаризацii активiв та зобов'язань пiдприiмства [1].

Пiдприiмства, що мають дочiрнi пiдприiмства, крiм фiнансових звiтiв про власнi господарськi операцii, подають консолiдовану фiнансову звiтнiсть власникам (засновникам) у визначенi ними термiни, але не пiзнiше 45 днiв пiсля закiнчення звiтного кварталу та не пiзнiше 15 квiтня наступного за звiтним року.

Перед складанням рiчноi фiнансовоi звiтностi обов'язкове проведення iнвентаризацii активiв та зобов'язань пiдприiмства.

Рiчна фiнансова звiтнiсть пiдприiмства мiстить наступнi форми:

1) Баланс ф. №1 тАУ це звiт про фiнансовий стан пiдприiмства, що вiдображаi на певну дату його активи, зобовтАЩязання i власний капiтал (додаток А);

2) Звiт про фiнансовi результати ф. №2 тАУ подаi iнформацiю про доходи, витрати i результати дiяльностi пiдприiмства (додаток Б);

3) Звiт про рух грошових коштiв ф. №3 тАУ вiдображаi надходження i видаток грошових коштiв у процесi дiяльностi пiдприiмства у звiтному перiодi (додаток В);

4) Звiт про власний капiтал ф. №4 тАУ мiстить данi про змiни в складi власного капiталу пiдприiмства протягом звiтного перiоду (додаток Д);

5) Примiтки до рiчноi фiнансовоi звiтностi ф. №5 тАУ це сукупнiсть показникiв i пояснень, яка забезпечуi деталiзацiю й обТСрунтованiсть статей фiнансових звiтiв, а також iнша iнформацiя, розкриття якоi передбачено вiдповiдними положеннями (стандартами) (додаток Ж).

Фiнансова звiтнiсть пiдприiмства формуiться з дотриманням наступних принципiв:

автономностi пiдприiмства, за яким кожне пiдприiмство розглядаiться як юридична особа, що вiдокремлена вiд власникiв. Тому особисте майно та зобовтАЩязання власникiв не повиннi вiдображатися у фiнансовiй звiтностi пiдприiмства;

безперервностi дiяльностi, що передбачаi оцiнку активiв i зобовтАЩязань пiдприiмства, виходячи з припущення, що його дiяльнiсть триватиме i надалi;

перiодичностi, що припускаi розподiл дiяльностi пiдприiмства, на певнi перiоди часу з метою складання фiнансовоi звiтностi;

iсторичноi (фактичноi) собiвартостi, що визначаi прiоритет оцiнки активiв, виходячи з витрат на iх виробництво та придбання;

нарахування та вiдповiдностi доходiв i витрат, за якими для визначення фiнансового результату звiтного перiоду слiд зiставити доходи звiтного перiоду з витратами, якi були понесенi для отримання цих доходiв. При цьому доходи i витрати вiдображаються в облiку та звiтностi на момент iх виникнення, незалежно вiд часу надходження i сплати грошей;

повного висвiтлення, згiдно з яким фiнансова звiтнiсть повинна мiстити всю iнформацiю про фактичнi та потенцiйнi наслiдки операцiй та подiй, яка може вплинути на рiшення та розкриття у фiнансовiй звiтностi;

послiдовностi, який передбачаi постiйне (з року в рiк) застосування пiдприiмством обраноi облiковоi полiтики. Змiна облiковоi полiтики повинна бути обТСрунтована i розкрита у фiнансовiй звiтностi;

обачностi згiдно з яким методи оцiнки, що застосовуються в бухгалтерському облiку, повиннi запобiгати заниженню оцiнки зобовтАЩязань та витрат i завищенню оцiнки активiв i доходiв пiдприiмства;

перевалюванню змiсту над формою, за яким операцii повиннi облiковуватись вiдповiдно до iх сутностi;

iдиного грошового вимiрника, який передбачаi вимiрювання та узагальнення всiх операцiй пiдприiмства у його фiнансовiй звiтностi в iдинiй грошовiй одиницi.

Основним компонентом фiнансовоi звiтностi i баланс.

За джерелами складання розрiзняють iнвентарнi, книжнi та генеральнi баланси. РЖнвентарнi баланси складають тiльки на пiдставi повного опису iнвентарю i i його скороченим та спрощеним викладом. Такi баланси виконуються або при створеннi нового господарства на певнiй майновiй основi, або при змiни господарством форми власностi, або при впровадженнi в господарствi новоi, бiльш рацiональноi системи облiку.

Книжнi баланси складають на пiдставi записiв у книгах, попередня перевiрка яких з допомогою iнвентаризацii не проводилась. Такi баланси ще називають пробними, попереднiми.

Генеральний баланс, що його як виняток замiняють iнвентарнi та книжнi баланси, i синтезом того й iншого. Вiн складаiться за рiк i тiльки на пiдставi опису iнвентарю та пробного балансу.

За строками складання баланси подiляють на вступнi, операцiйнi, лiквiдацiйнi.

Вступний баланс маi виключно внутрiшньогосподарське призначення. Вiн складаiться на момент створення пiдприiмства. Однак досвiд свiдчить, що для полiпшення iнформацiйного забезпечення системи управлiння та контролю за збереженням майна починати виробничу та фiнансово-господарську дiяльнiсть краще, коли i вступний баланс. На це треба звертати особливу увагу в процесi органiзацii бухгалтерського облiку i звiтностi, бо данi вступного балансу мають вiдповiдати даним на початок звiтного перiоду затвердженого кiнцевого балансу.

Операцiйнi баланси складають перiодично протягом року i охоплюють окремi аспекти (як правило, виробничi) дiяльностi пiдприiмства.

Лiквiдацiйний баланс складають на день початку лiквiдацii пiдприiмства, припинення ним свого нормального iснування. Операцiйнi баланси, якi складають протягом усього перiоду лiквiдацii, називаються лiквiдацiйними, а останнiй тАУ завершальним лiквiдацiйним балансом.

Залежно вiд обсягу iнформацii баланси подiляють на простi, консолiдованi i зведенi. У простому балансi вiдображають майновий стан (а iнколи й динамiку) простого господарства, тобто господарства, в якому немаi структурних пiдроздiлiв, допомiжних виробництв та допомiжних пiдприiмств iз самостiйним облiком. У таких господарствах провадиться iдине самостiйне рахiвництво i iдиний, простий баланс.

Консолiдований баланс тАУ складаiться на пiдставi балансiв пiдприiмств, юридично самостiйних та дочiрнiх пiдприiмств, як iдиноi економiчноi одиницi. Консолiдований баланс потребують складнi господарства, що мають вiддiли, фiлii чи пiдприiмства, якi самостiйно ведуть рахiвництво i складають простi баланси. Простих балансiв у цих структурах складаiться стiльки, скiльки було окремих самостiйних систем рахiвництва.

Зведений баланс тАУ складаiться шляхом обтАЩiднання сум, вiдображених на окремих статтях простих балансiв. Його отримують за допомогою механiчного постатейного пiдсумовування даних з простих балансiв i пiдбиття в особливiй колонцi загальних пiдсумкiв активу i пасиву. У такому балансi окремi колонки характеризують стан окремих самостiйних одиниць господарства, а колонка ВлУсьогоВ» вiдображаi загальний стан господарства в цiлому. Якщо окремих одиниць забагато, iх можна згрупувати тАУ ВлФiлiiВ», ВлВиробничi пiдприiмстваВ» i т.п.

За змiстом баланси подiляють на сальдовi, оборотнi, результатнi, промiжнi, шаховi та порiвняльнi. Сальдовi баланси включають тiльки сальдо рахункiв, що характеризують майновий стан господарства на вiдповiдний момент. Оборотнi баланси включають, крiм сальдо, i обороти за рахунками. Вiдтак за формою вони i оборотними вiдомостями за певний перiод, а за змiстом тАУ дають уявлення не тiльки про стан господарства, а й певною мiрою i про динамiку його господарських оборотiв. Результатний баланс тАУ це баланс прибуткiв i збиткiв або доходiв i витрат господарства, що визначаi своiм сальдо чистий прибуток або чистий збиток.

Промiжнi баланси складають тiльки за потреби. Це особливоi форми пробнi баланси, якi за формою, змiстом i структурою наближаються до кiнцевого балансу.

Шаховий баланс, що отримав свою назву вiд своiрiдноi форми, яка нагадуi шахову дошку, можна називати й динамiчним балансом, бо вiн вiдображаi як стан господарства на початок i кiнець звiтного перiоду, так i рух майна. При цьому обороти в шаховому балансi подаються в розрiзi кореспондуючих рахункiв, що уможливлюi визначення його економiчного змiсту, оскiльки зрозумiло, звiдки надiйшла сума на рахунок i на що саме ii було витрачено. А тому шаховий баланс, складений за звiтний перiод пiсля рiчного звiту, можна вважати i сальдовим, i оборотним, i результатним балансом.

Шаховi баланси i дуже наочними. Але iх доцiльно застосовувати тiльки на невеликих пiдприiмствах, бо збiльшення кiлькостi використовуваних рахункiв бухгалтерського облiку робить цi баланси громiздкими i незручними для практичноi роботи.

Порiвняльний баланс маi на метi порiвняти статтi звiтного балансу з минулими перiодами. Цi порiвняння даються в абсолютних i вiдносних величинах, тобто статтi активу й пасиву балансу показуються у вiдповiдних сумах i вiдсотках на початок i кiнець звiтного перiоду.

Крiм шахових, за формою розрiзняють ще й баланси двостороннi та одностороннi. Найбiльш поширеними i двостороннi баланси, що в них лiворуч розмiщувалися активи, а праворуч тАУ пасиви. Одностороннi баланси вiдрiзняються вiд двостороннiх за зовнiшнiм виглядом тАУ у них пасив розмiщуiться не поряд з активом, а пiсля нього, пiд ним. Отже, ця форма балансу менш наочна, бо вона нiби приховуi iдею протиставлення активу i пасиву, яка характерна для самоi природи балансу.

Всi перелiченi види балансу називаються бухгалтерськими, бо складаються на пiдставi даних бухгалтерського облiку. Але кожному виду балансiв притаманнi специфiчнi особливостi, що безпосередньо пов'язанi з джерелами, строками, способами, методами i технiкою складання, пiдпорядкуванням пiдприiмств, використанням даних балансiв в управлiннi.

Кожний сучасний баланс можна також назвати i порiвняльним, бо в ньому всi показники наводяться в абсолютних величинах на початок року i на кiнець звiтного перiоду. Це даi змогу протягом календарного року оцiнювати показники балансу в динамiцi, осмислювати iхнi змiни.

Потреба в складаннi промiжних балансiв визначаiться тiльки внутрiшнiми потребами самого пiдприiмства. Пiдставою для складання таких балансiв можуть бути процеси реструктуризацii, реорганiзацii, ефективнiшого використання матерiальних, трудових та фiнансових ресурсiв, забезпечення збереження майна, змiцнення фiнансового стану пiдприiмства. Характерною особливiстю промiжних балансiв i iхнiй спрощений вигляд: iнвентаризацii основних i оборотних засобiв, нематерiальних активiв, розрахункiв з дебiторами i кредиторами не проводяться; необхiднi обчислення виконуються наближено; записи на розподiльних та порiвняльних рахунках роблять оперативним способом.

Дiючий в Украiнi бухгалтерський баланс призначаiться не тiльки для вiдображення стану господарських засобiв та джерел iх формування на певну дату, а й для одержання iнформацii, необхiдноi для управлiння дiяльнiстю пiдприiмства, а також для задоволення потреб зовнiшнiх користувачiв тАУ статистичних, податкових, фiнансових органiв, банкiв, iнвесторiв та iн.

Вiдповiдно до статтi 11 ВлЗагальнi вимоги до фiнансовоi звiтностiВ» Закону Украiни ВлПро бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в УкраiнiВ» вiд 16.07.99 р. №996-ХIV баланс, разом зi звiтом про фiнансовi результати, звiтом про рух грошових коштiв, звiтом про власний капiтал та примiтками до звiтiв визнано фiнансовою звiтнiстю пiдприiмства.

Сьогоднi в Украiнi бухгалтерський баланс базуiться на даних бухгалтерського облiку як системi суцiльного, безперервного, документального вiдображення фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдп

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

РЖнвентаризацiя активiв

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях