Державний фiнансовий контроль в Украiнi

П Л А Н

Вступ

1. Поняття державного фiнансового контролю

1.1. Суть та функцii державного фiнансового контролю

1.2. Методи здiйснення державного фiнансового контролю

1.3. Органiзацii та служби, якi здiйснюють державний фiнансовий контроль

2. Правовi основи державного фiнансового контролю

3. Методи вдосконалення державного фiнансового контролю

3.1. Методи вдосконалення проведення ревiзii та перевiрок органами, що здiйснюють державний фiнансовий контроль

Висновки

Список лiтератури

Диплом: 84 с., 20 источников.

Обьектом работы является государственный финансовый контроль.

Цель работы тАУ анализ системы государственного контроля в Украине.

КОНТРОЛЬ, ФИНАНСЫ, ФИНАНСОВЫЙ КОНТРОЛЬ, ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОНТРОЛЬ, УКРАИНА.

Вступ

Своiрiднiсть державних фiнансiв перехiдного перiоду iх глиВнбока внутрiшня суперечливiсть, незавершенiсть процесiв переВнходу вiд економiки одного типу до економiки зовсiм iншого типу найрельiфнiше проявляються у фiнансовому контролi. Це зумовлено його об'iктивною роллю в реалiзацii державноi фiнанВнсовоi полiтики, його складнiстю i всеохоплюючим характером. Рiзними своiми сторонами фiнансовий контроль так чи iнакше чiпаi iнтереси практично кожного громадянина i всiх без виВннятку юридичних осiб.

Фiнансовий контроль i однiiю iз завершальних стадiй управВнлiння фiнансами. Водночас вiн i необхiдною умовою ефективВнностi управлiння фiнансовими вiдносинами в цiлому. Складнiсть розумiння фiнансового контрою зумовлена складнiстю самих фiнансiв. Так само, як фiнанси i основою суспiльноi дiяльностi в будь-якiй сферi i водночас вiдображають ii матерiальну реВнзультативнiсть, так i фiнансовий контроль виступаi в ролi своВнго роду лакмусового папiрця, з допомогою якого зримо проявВнляiться весь процес руху фiнансових ресурсiв, починаючи зi стадii iх формування, шо необхiдно для початку здiйснення дiяльностi в будь-якiй сферi публiчного життя, i завершуючи одержанням фiнансових результатiв цiii дiяльностi.

Особливе мiсце фiнансового контролю в загальнiй системi контролю як елемента в системi управлiння суспiльними проВнцесами зумовлюiться його специфiкою, що найяскравiше проВнявляiться в контрольнiй функцii самих фiнансiв. Об'iктивно властива фiнансам здатнiсть виражати специфiчну сторону виВнробничо-господарськоi дiяльностi в будь-якiй сферi робить фiнансовий контроль всеохоплюючим i всеосяжним.

Водночас для того щоб з потенцiйно можливого фiнансоВнвий контроль дiйсно став таким i на практицi, завжди необхiдВнно розрiзняти базиснi i надбудовнi елементи фiнансового конВнтролю. Якщо контрольна функцiя фiнансiв i властивiстю саВнмих фiнансiв i виступаi базисом фiнансово-контрольних правовiдносин, то власне фiнансовий контроль i дiяльнiстю вiдповiдних органiв i органiзацiй, що його здiйснюють.

1. Поняття державного фiнансового контролю

1.1. Суть та функцii державного фiнансового контролю

Формально об'iктом фiнансового контролю i фiнансовi показники дiяльностi, але оскiльки вони або регламентують процес формування, розподiлу, перерозподiлу i використання фiнансових ресурсiв, або вiдображають результативнiсть iх круВнгообiгу, фактичним об'iктом фiнансового контролю i весь проВнцес виробничо-господарськоi дiяльностi. Саме цим й зумовлюiться виключно велика роль фiнансового контролю в системi управВнлiння суспiльними процесами.

Необхiдною умовою ефективностi фiнансового контролю i система бухгалтерського облiку, що забезпечуi достовiрнiсть i повноту вiдображення руху вартiсних показникiв пiдзвiтноi юридичноi чи фiзичноi особи. Лише за такоi умови результати фiнансового контролю дають можливiсть для аналiзу i об'iктивВнноi оцiнки динамiки фiнансових показникiв i коректування процесу реалiзацii фiнансовоi полiтики держави.

Мiра i глибина реалiзацii суспiльством контрольноi функцii фiнансiв багато в чому залежить також вiд стану фiнансовоi дисциплiни в народному господарствi. Фiнансова дисциплiна тАФце одна iз сторiн законностi. Вона виражаi обов'язковий для всiх юридичних i фiзичних осiб порядок ведення фiнансового господарства, дотримання встановлених норм i правил, викоВннання фiнансових зобов'язань.

Вимоги фiнансовоi дисциплiни визначаються, з одного боку, загальними принципами органiзацii фiнансiв, з iншого тАФ спеВнцифiчними умовами функцiонування фiнансiв в структурних пiдроздiлах матерiального виробництва i невиробничоi сфери. Фiнансова дисциплiна несумiсна з вiдомчим чи мiсницьким пiдходом до виконання фiнансових зобов'язань, не допускаi протиставлення iндивiдуальних, групових та суспiльних iнтеВнресiв. В умовах нинiшньоi нашоi дiйсностi особливо важко доВнмогтися цього.

Украiна в своiму поступальному розвитку прямуi до ринВнковоi економiки i вже пройшла цим шляхом певний вiдрiзок вiдстанi. Рух Украiни цим шляхом набув незворотнього харакВнтеру. РЖ хоча вiдносинам в галузi державних фiнансiв Украiни ще дуже властивi перехiднi риси, проте за своiю суттю та осВнновним змiстом вони уже набули, особливо iз врахуванням тенВнденцiй та динамiки iх розвитку, класичних ринкових рис.

За нинiшнiх умов основна увага в державному фiнансовому контролi придiляiться вчасностi та повнотi мобiлiзацii коштiв у державнi фiнансовi ресурси, законностi надходжень та видаткiв у всiх ланках державноi фiнансовоi системи, дотриманню праВнвил облiку i звiтностi. Державний фiнансовий контроль охопВнлюi не лише процес формування i виконання Державного бюдВнжету, але й мiсцевих бюджетiв, оскiльки державою повинен здiйснюватись контроль при: видачi регiональним i мiсцевим бюджетам дотацiй (субсидiй) i кредитiв з Державному бюджету на фiнансування iх поточних та капiтальних видаткiв; санкцiю-ваннi випуску мiсцевих позик, гарантованих урядом; реалiзацii урядових програм.

Повнiстю виходить за рамки державного фiнансового конВнтролю фiнансовий контроль, що здiйснюiться у сферi дiяльВнностi монополiй i приватного пiдприiмництва самими власниВнками фiнансового капiталу чи його окремих складових. Тут здiйснюiться найефективнiший i найбескомпромiснiший фiнанВнсовий контроль, оскiльки вiд його повсюдностi i принципоВнвостi безпосередньо залежить фiнансова результативнiсть дiяльВнностi самих власникiв капiталу. Кiнцевою метою пiдприiмницьВнкоi дiяльностi в будь-якiй сферi i збагачення, тобто нiщо iнше, як зростання первинного капiталу.

На цьому рiвнi в структурi органiзацii фiнансового контроВнлю в ринковiй економiцi маi мiсце аналогiя з внутрiвiдомчим фiнансовим контролем, що дiяв в краiнах з адмiнiстративно-командною системою управлiння при державнiй (загальнонаВнроднiй) формi власностi. Однак якщо в ефективностi внутрiвiВндомчого контролю в найбiльшiй мiрi знову ж таки була зацiкавВнлена держава (узагальнений власник), то в ринковiй економiцi в ефективностi внутрiшнього, власного фiнансового контролю зацiкавленi безпосередньо самi власники капiталу.

Самостiйною ланкою фiнансового контролю i в даний час також професiйний фiнансовий контроль тАФ фiнансовий контВнроль незалежних аудиторських служб. Вiн здiйснюiться у виВнпадку i на умовах, передбачених законом, а також на замовленВння власника фiнансових ресурсiв на умовах платностi за наданВння послуг методом вiльного вибору аудитора. Аудиторська перевiрка спрямована на оцiнку достовiрностi фiнансовоi звiтностi, глибокий професiйний економiчний аналiз фiнансоВнвоi дiяльностi, оцiнку фiнансовоi надiйностi фiрми, пiдприiмВнства, банку, страховоi органiзацii чи iншоi юридичноi особи. що перевiряiться, та пiдготовку вiдповiдного заключення. АудиВнтор i аудиторська фiрма несуть не тiльки моральну, але й юриВндичну вiдповiдальнiсть за якiсть наданих ними послуг.

В контрольно-ревiзiйнiй роботi за адмiнiстративно-команВндноi системи управлiння фiнансовий контроль за дiяльнiстю пiдприiмств був спрямований, насамперед, на перевiрку викоВннання планiв нагромаджень i платежiв в бюджет, виявленню прихованих внутрiшнiх резервiв, контроль за збереженням ефективнiстю використання державних коштiв, дотриманню нормативних показникiв i фiнансовоi дисциплiни.

Таким чином, фiнансовий контроль тАФ це цiлеспрямованi дiяльнiсть законодавчих i виконавчих органiв публiчноi влади i не державних органiзацiй, спрямована на забезпечення законностi фiнансовоi дисциплiни i рацiональностi в ходi мобiлiзацii, розподiлу i використання коштiв централiзованих i децентралiзованим грошових фондiв держави з метою найефективнiшого соцiальне економiчного розвитку усiх суб'iктiв фiнансових правовiдносин

Фiнансовий контроль характерний усiм фiнансово-правовим iнститутам. Тому поряд iз загальними фiнансово-правовими нормами, що регулюють органiзацiю i порядок здiйсненнi фiнансового контролю в цiлому, i норми, що враховують його специфiку в окремих фiнансово-правових iнститутах.

Основний змiст фiнансового контролю у вiдносинах, що регулюються фiнансовим правом, можна звести до наступного:

тАФ перевiрки виконання юридичними i фiзичними особами фiнансових зобов'язань перед державою i органами мiсцевого самоврядування;

тАФ перевiрки правильностi використання державними i муВннiципальними пiдприiмствами, установами i органiзацiями гроВншових ресурсiв, що перебувають у iх господарському вiданнi чи оперативному управлiннi;

тАФ перевiрки дотримання правил здiйснення фiнансових операцiй, розрахункiв i зберiгання грошових коштiв пiдприiмВнствами, установами i органiзацiями на рахунках в кредитних установах; .

тАФ виявлення внутрiшнiх резервiв виробництва тАФ можливоВнстей пiдвищення продуктивностi працi, рентабельностi, екоВнномii грошових i матерiальних ресурсiв i т.д.;

тАФ попередження i усунення виявлених порушень фiнансоВнвоi дисциплiни. У випадку iх виявлення у встановленому дерВнжавою порядку притягаються до вiдповiдальностi органiзацii, посадовi особи i громадяни, забезпечуiться вiдшкодування маВнтерiальноi шкоди державi, органiзацiям, громадянам.

Ця вiдповiдальнiсть може бути виражена в адмiнiстративВнних, економiчних або адмiнiстративних i економiчних одноВнчасно заходах впливу на порушникiв фiнансовоi дисциплiни. Економiчнi засоби впливу проявляються конкретно через фiнанВнсовi санкцii, якi i тими важелями фiнансового механiзму, що iстотно сприяють пiдвищенню ефективностi виробництва, його iнтенсифiкацii, екологiчному оздоровленню i т.д.

Проблеми посилення фiнансовоi вiдповiдальностi, дiiвостi фiнансового контролю вимагають, з одного боку, скорочення кiлькостi санкцiй, що застосовуються, а з iншого тАФ пiдвищенВння iх результативностi. Цьому, зокрема, покликана сприяти здiйснювана нинi в Украiнi реформа оподаткування.

Специфiка будь-якого контролю як елемента управлiння тАФ його вториннiсть. Контролювати можна тiльки те, що уже i наяву. Фiнансовий контроль сам по собi не i iнструментом безпосередньоi органiзацii фiнансовоi дiяльностi. Його признаВнчення полягаi в попередженнi або усуненнi помилок у цiй дiяльВнностi, в полiпшеннi ii самоi.

Для ефективного здiйснення фiнансового контролю неВнобхiднi критерii, своiрiднi еталони, з якими в ходi контролю порiвнюiться дiяльнiсть, що перевiряiться. Для фiнансового контролю такi критерii визначаються фiнансовим законодавВнством i iншими нормативними актами, що регламентують фiнанВнсову дiяльнiсть. Зокрема, такi критерii мiстяться, насамперед, в Конституцii Украiни, в Законах Украiни ВлПро державну податВнкову службу в УкраiнiВ», ВлПро державну контрольно-ревiзiйну службу в УкраiнiВ», ВлПро аудиторську дiяльнiстьВ» та в рядi iнших, а також в указах Президента Украiни, постановах Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, наказах та iнструкцiях мiнiстерств i вiдомств, у статутах i положеннях, що регламентують правове становище i компетенцiю державних органiв, громадських органiзацiй, органiв мiсцевого самоврядування i мiстять в собi правовi норВнми, якi регулюють контрольнi повноваження компетентних органiв.

Тому iншими словами фiнансовий контроль можна визнаВнчити як спостереження фактичного стану показникiв фiнансовоi дiяльностi суб'iктiв фiнансових правовiдносин в порiвняннi iз заВнданими показниками.

1.2. Методи здiйснення державного фiнансового контролю

В залежностi вiд критерiiв, взятих за основу, фiнансовий контроль подiляiться на декiлька видiв. Найчастiше критерiiм класифiкацii фiнансового контролю на види береться фактор часу проведення контролю i на цiй пiдставi видiляють попереднiй фiнансовий контроль, поточний фiнансовий контроль i наступВнний фiнансовий контроль. Такi види контролю притаманнi усiм контролюючим органам.

Попереднiй фiнансовий контроль здiйснюiться на етапi розгляду i прийняття рiшень з фiнансових питань. Це стосуiтьВнся насамперед процесу визначення обсягу фiнансових ресурсiв держави на плановий перiод та iх основноi частини, що акумуВнлюiться в Державному бюджетi, а також iх розподiлу мiж окреВнмими суспiльними потребами та одержувачами державних фiнансових ресурсiв.

Попереднiй фiнансовий контроль здiйснюiться на стадii розробки i прийняття законiв i iнших нормативних актiв з фiнансових питань. З цiiю метою здiйснюiться квалiфiкована ексВнпертна оцiнка фiнансових результатiв впровадження того чи iншого рiшення, що може бути прийнятим. При цьому попеВнреднiй фiнансовий контроль на основi глибокого аналiзу i розраВнхункiв фiнансових результатiв забезпечуi об'iктивнiсть оцiнки доцiльностi прийняття чи неприйняття вiдповiдного рiшення, маi важливе значення для профiлактики порушень фiнансовоi дисциплiни i iнших фiнансових правопорушень.

Попереднiй фiнансовий контроль передуi витрачанню фiнансових ресурсiв та прийняттю будь-яких рiшень з фiнанВнсових (i не тiльки фiнансових!) питань. Вiн сприяi вибору найВндоцiльнiших рiшень, що забезпечують поряд з найбiльшою ефекВнтивнiстю використання фiнансових ресурсiв в оптимальну збаВнлансованiсть вартiсних i натурально-речових пропорцiй i показникiв економiчного i соцiального розвитку суспiльства. З цiiю метою перевiряються документи, що повиннi бути пiсля цього затвердженi i стати основою для наступноi дiяльностi тАФ проекти бюджетiв, фiнансових планiв i кошторисiв, кредитнi i касовi заявки i т.д. Як правило, попереднiй фiнансовий контВнроль завжди здiйснюiться вищими органами законодавчоi влаВнди. Хоч об'iктивно вiн мав би здiйснюватись постiйно всiма суб'iктами фiнансових правовiдносин.

Поточний фiнансовий контроль тАФ це контроль за безпосеВнредньою оперативною фiнансовою дiяльнiстю, iнакше кажучи тАФ за власне фiнансовим процесом. Вiн полягаi в систематичнiй перевiрцi дотримання фiнансовоi дисциплiни, тобто дотримання вимог фiнансових норм i нормативiв, насамперед тАФ неухильВнного дотримання встановлених показникiв з обов'язкових плаВнтежiв до бюджету i державних позабюджетних фондiв. Цей вид фiнансового контролю справляi найбiльший вплив на процес формування i використання фiнансових ресурсiв у всiх струкВнтурах суспiльного виробництва. Як правило, вiн здiйснюiться органами безпосереднього управлiння фiнансовою дiяльнiстю. Хоч й у цьому видi контролю задiянi усi суб'iкти фiнансових правовiдносин.

Наступний фiнансовий контроль тАФ це контроль за фiнанВнсовими результатами дiяльностi. Вiн проводиться пiсля здiйсненВння фiнансових операцiй (виконання фiнансових зобов'язань перед державою, одержання i використання грошових коштiв вiд держави на виплату заробiтноi плати працiвникам бюджетВнноi сфери та iн.) i, як правило, пiсля завершення певних етапi дiяльностi з метою з'ясування ii ефективностi. Наступний фiнансовий контроль тАФ це база для аналiзу й оцiнки не лише ефективностi використання фiнансових ресурсiв, але й ефективностi органiзацii фiнансовоi роботи, застосування контрольних фiнансових норм i нормативiв в цiлому. Однаково активну участь цьому видi фiнансового контролю беруть усi суб'iкти фiнансово-правових вiдносин, з тiiю лише рiзницею, що кожен з них здiйснюi наступний фiнансовий контроль на своiму рiвнi i в межах наданоi йому державою компетенцii.

Всi названi види фiнансового контролю здiйснюються безпосередньо фiнансовими працiвниками структур, що займаються виробничо-господарською та фiнансовою дiяльнiстю, а також власниками фiнансових ресурсiв. Значення i роль усiх видi фiнансового контролю при цьому не змiнюються, лише обмежуiться сфера застосування його тАФ пiдприiмством, установок органiзацiiю, фiрмою i т.д. Особливiстю i й те, що головний акцент при цьому робиться не на перевiрку дотримання фiнансовоi дисциплiни, хоч це не випускаiться з поля зору зовсiм, на оборотнiсть фiнансових ресурсiв, тобто ефективнiсть iх використання та вiдображення цього в облiку i звiтностi.

На пiдставi iнших критерiiв видiляють обов'язковий та iнiцiативний фiнансовий контроль. Обов'язковий здiйснюiться:

а) в силу вимог нормативних актiв (наприклад, контроль Рахунковоi палати Верховноi Ради Украiни за виконанням бюджету по пiдсумках року, що завершився) i б) за рiшенням компетентних органiв держави (наприклад, податковоi адмiнiстрацii з метою з'ясування повноти виконання платникам податкiв iх фiнансових обов'язкiв перед державою), прокуратури (з метою з'ясування дотримання законностi в краiнi), суду (з метою встановлення iстини в ходi розгляду конкретноi судовоi справи) i т.д. РЖнiцiативний фiнансовий контроль здiйснюiться на пiдставi власних рiшень господарюючих суб'iктiв.

Застосовуються й iншi пiдстави класифiкацii видiв фiнансового контролю, наприклад за суб'iктним складом органi Що здiйснюють фiнансовий контроль. В цьому випадку фiнансовий контроль подiляiться на наступнi види: 1) фiнансова контроль органiв законодавчоi влади i мiсцевого самоврядування; 2) фiнансовий контроль Президента Украiни; 3) фiнансовий контроль органiв виконавчоi влади загальноi компетенцii; 4) фiнансовий контроль органiв виконавчоi влади спецiальноi компетенцii; 5) фiнансовий контроль фiнансово-кредитних органiв; 6) вiдомчий фiнансовий контроль; 7) внутрiшньогосВнподарський фiнансовий контроль; 8) громадський фiнансовий контроль; 9) аудиторський фiнансовий контроль.

Фiнансовий контроль здiйснюiться рiзними методами. Пiд методом фiнансового контролю розумiють засоби, прийоми i споВнсоби його здiйснення. Вони дуже рiзноманiтнi i обираються не довiльно, а в залежностi вiд сукупностi факторiв, насамперед вiд: 1) суб'iкта контролю. Тут особливу роль вiдiграi правовий статус i особливостi форм дiяльностi органа, що здiйснюi конВнтроль; 2) вiд об'iкта контролю, 3) вiд мети i завдань, що стоять перед суб'iктом контролю; 4) вiд пiдстав виникнення контрольних правовiдносин та ряду iнших обставин.

Найчастiше застосовуються наступнi методи фiнансового контролю тАФ ревiзii, перевiрки (документацii, стану облiку i звiтностi, повноти виконання фiнансових зобов'язань i т.д.), заслуховування доповiдей, iнформацiй посадових осiб про фiнанВнсову дiяльнiсть на сесiях органiв мiсцевого самоврядування, засiданнях органiв державноi виконавчоi влади, iнвентаризацii i iншi. РЗх проведення, як правило, плануiться. Також можуть здiйснюватись вони i поза планом, у зв'язку з необхiднiстю, що об'iктивно виникла.

Всi методи фiнансового контролю конкретизуються в метоВндиках тАФ тобто в технологii (правилах) проведення контролю рiзними суб'iктами вiдповiдних об'iктiв. Методика вказуi конВнкретнi прийоми i засоби дiй, орiiнтуi, як саме i в якiй поВнслiдовностi починати, здiйснювати i закiнчувати перевiрку. Для всiх найчастiше вживаних методiв фiнансового контролю iснуВнють випробуванi на практицi методики. Вони розробленi з враВнхуванням форм власностi, органiзацiйноi структури, iнших iстотних вiдмiнностей об'iктiв, що контролюються.

В Украiнi у наш час основними методами фiнансового конВнтролю i ревiзii й перевiрки. Змiст цих методiв визначено закоВннодавцем. Зокрема, в статтi 2 Закону Украiни ВлПро державну контрольно-ревiзiйну службу в УкраiнiВ» вiд 26 сiчня 1993 року встановлено:

ВлРевiзiя тАФ це метод документального контролю за фiнансоВнво-господарською дiяльнiстю пiдприiмства, установи, органiВнзацii, дотриманням законодавства з фiнансових питань, достоВнвiрнiстю облiку i звiтностi, спосiб документального розкриття недолiкiв, розтрат, привласнень i крадiжок коштiв i матерiальВнних цiнностей, попередження фiнансових зловживань. За реВнзультатами ревiзii складаiться акт.

Перевiрка тАФ це обстеження i вивчення окремих дiлянок фiнансово-господарськоi дiяльностi пiдприiмств, установ, оргаВннiзацiй чи iх пiдроздiлiв. Результати перевiрки оформлюються довiдкою чи доповiдною запискоюВ».

Ревiзiя тАФ це найглибше i найвсебiчнiше обстеження фiнанВнсово-господарськоi дiяльностi пiдприiмства, установи, органiВнзацii з метою з'ясування ii доцiльностi та законностi. Ревiзii здiйснюють практично всi суб'iкти, що контролюють фiнансоВнву дiяльнiсть. РЗх пiдставою i, як правило, завчасно складений план заходiв фiнансового контролю суб'iкта, що цей контроль здiйснюi. Проте нерiдко зустрiчаються й позаплановi ревiзii, що здiйснюються за вимогою компетентних органiв у зв'язку з обставинами, що ранiше не були передбаченi. Позаплановi ревiзii вiдзначаються раптовим характером i здiйснюються з метою з'ясування окремих питань. Найчастiше позаплановi ревiзii призначаються правоохоронними органами.

Перевiрка як метод фiнансового контролю здiйснюiться з окремих питань фiнансово-господарськоi дiяльностi на пiдставi звiтних, балансових i розхiдних документiв. В ходi ii проведенВння виявляються порушення фiнансовоi дисциплiни та намiчаВнються заходи по усуненню iх негативних наслiдкiв.

Поряд з ревiзiями i перевiрками до методiв фiнансового контролю належать за фiнансовим правом Украiни обстеженВння, iнспекцii, спостереження.

Обстеження, як i перевiрка, також охоплюi окремi сторони дiяльностi пiдприiмств, установ, органiзацiй, але на вiдмiну вiд перевiрки проводиться по значно ширшому колу показникiв i виявляi фiнансовий стан господарюючих суб'iктiв, перспектиВнви iх розвитку, необхiднiсть реорганiзацii чи переорiiнтацii виВнробництва. В ходi обстежень часто здiйснюються опитування, анкетування. Обстеження може здiйснюватись за приписом законодавчих або виконавчих органiв i також насамперед переВнслiдуi мету виявлення порушень фiнансовоi дисциплiни.

РЖнспекцii тАФ це перевiрки стану фiнансiв, пiдприiмств на мiсцях, що перiодично здiйснюються суб'iктами тАФ представВнниками держави в цiлому чи ii окремих органiв. Вони, як праВнвило, проводяться з метою загального ознайомлення зi станом справ на мiсцях та надання оперативноi практичноi допомоги.

Спостереження тАФ це такий метод фiнансового контролю, який зводиться переважно до загального ознайомлення iз стаВнном фiнансовоi дiяльностi бюджетноi установи, пiдприiмства, вiдомства. Спостереження буваi загальним i спецiальним. Як правило, спостереженню передуi в часi застосування iнших методiв фiнансового контролю.

1.3. Органiзацii та служби, якi здiйснюють державний фiнансовий контроль

Ефективнiсть фiнансового контролю у вирiшальнiй мiрi заВнлежить вiд правильноi його органiзацii та розподiлу ролей, комВнпетенцii суб'iктiв фiнансового контролю. В цiй справi уже iснуi значний досвiд. Вiн переконуi, що система органiв, якi здiйснюВнють фiнансовий контроль, аби дiяти ефективно, не може будуВнватись довiльно, аби як. Вона неминуче зумовлюiться об'iктивВнними причинами i суспiльними традицiями.

Фiнансовий контроль i логiчним продовженням i заверВншенням державного управлiння фiнансами. Тому в краiнах з розвинутими громадянським суспiльством i ринковою економiВнкою не придумують довiльно яку б то не було систему органiв фiнансового контролю тАФ вона все одно виявилася б нежиттiзВндатною тАФ а застосовують до завдань фiнансового контролю систему органiв державного управлiння фiнансами, яка уже склалася в краiнi давно. Ця система лише доповнюiться окреВнмими специфiчними елементами i в загальних рисах маi наВнступний вигляд: загальнодержавний фiнансовий контроль; вiдомВнчий фiнансовий контроль; аудит.

Функцii державного фiнансового контролю, як правило, розподiляються в них мiж вищими органами державноi влади одночасно iз закладами управлiння фiнансовою та кредитно-грошовою системою. Конкретнi форми розподiлу зумовлюютьВнся особливостями полiтичноi системи держави. При цьому обоВнв'язково враховуiться принцип розподiлу та врiвноваження влад.

На найвищому рiвнi державного фiнансового контролю основнi контролюючi функцii покладаються на парламенти чи вiдповiднi iх органи. Ними, як правило, створюються спецiальнi комiтети чи комiсii з питань фiнансiв, бюджету, податкiв i iнших питань фiнансовоi полiтики, на якi покладаються обов'язки контролю за дотриманням норм фiнансового законодавства, за реалiзацiiю фiнансовоi полiтики органами виконавчоi влади i головним iнструментом ii реалiзацii тАФ державним бюджетом. У федеративних державах парламент здiйснюi контроль i за дотВнриманням норм фiнансового законодавства всiма членами феВндерацii. Фiнансовий контроль парламенту насамперед здiйсВннюiться в ходi розгляду i затвердження проекту державного бюджету на черговий рiк i звiту уряду про його виконання, а також в ходi спецiальних парламентських слухань найпринциВнповiших, найгострiших i найскладнiших питань фiнансовоi поВнлiтики держави, в ходi обговорення i прийняття фiнансового законодавства, в рядi iнших випадкiв.

Оперативний державний фiнансовий контроль здiйснюють мiнiстерство фiнансiв i iншi державнi органи, надiленi функцiВнями управлiння фiнансами, а також спецiальнi вiдомства дерВнжавного фiнансового контролю.

Наприклад, в США чинна система державного фiнансовоВнго контролю iнкорпорована в державно-правову систему як необхiдний елемент державного регулювання балансу повноВнважень законодавчоi i виконавчоi властей. Взаiмодiя двох вiток державноi влади в цiй сферi здiйснюiться з допомогою як парВнламентського контролю за дiяльнiстю мiнiстерств i вiдомств, так i адмiнiстративного й фiнансового контролю президента за дiяльнiстю його адмiнiстрацii.

Провiдними фiнансовими контролюючими органами США i Головне контрольне-фiнансове управлiння, що вiдноситься до вiтки законодавчоi влади, та Адмiнiстративно-бюджетне упВнравлiння, що вiдноситься до складу адмiнiстрацii президента.

Головне контрольно-ревiзiйне управлiння США було ствоВнрене майже 80 рокiв тому як незалежний вiд федеральноi адВнмiнiстрацii орган з метою контролю за правильнiстю й ефекВнтивнiстю використання бюджетних коштiв виконавчими оргаВннами, включаючи й мiнiстерство оборони. Закон США про Головне контрольно-фiнансове управлiння вiд 1974 р. значно розширив його повноваження. Тепер до його функцiй вiдноВнсяться, крiм усiх попереднiх, ще й аналiз федеральних програм за методом Влзатрати-результатиВ».

Головне контрольно-ревiзiйне управлiння США маi досВнтуп практично до всiх фiнансових документiв мiнiстерств i вiдомств. В його штатi тАФ бiля п'яти тисяч спiвробiтникiв, бiльшiсть з яких працюi у Вашингтонi i значно менша частка iх зайнятi в регiональних бюро та зарубiжних представництвах. За дорученням палат i комiсiй Конгресу США чи навiть окремих конгресменiв Головне контрольно-ревiзiйне управлiння може здiйснювати оцiнку результативностi державних програм i дiяльВнностi федеральних вiдомств; проводити спецiальнi обстеження i перевiрки обгрунтованостi цiн на продукцiю; фiнансово-екоВнномiчних аспектiв контрактiв мiнiстерства оборони. РЖнспектоВнри Головного контрольно-фiнансового управлiння перевiряють також дiяльнiсть ревiзорiв виконавчоi влади. В окремих випадВнках перевiрки здiйснюються в координацii iз слiдчими органаВнми мiнiстерства юстицii та iншими органами, надiленими вiдпоВнвiдними повноваженнями.

У Францii виявлення i попередження бюджетно-фiнансових зловживань покладено на Рахункову палату тАФ одну з найВнстарiших державних установ краiни. Тут Рахункова палата i по сутi судовою адмiнiстрацiiю. Законодавець вiднiс до ii компеВнтенцii здiйснення загального контролю за державними фiнанВнсами. Такого ж роду контроль в комунах, департаментах i регiВнонах за мiсцевими державними установами здiйснюiться регiВнональними рахунковими палатами, створеними у 1982 роцi. Рiшення цих палат можуть бути оскарженi в Рахункову палату Францii.

Рахункова палата Францii контролюi фiнансову дiяльнiсть адмiнiстративних iнститутiв, виявляi iх помилки i прорахунки, що завдають шкоди державним фiнансам. Зокрема, вона переВнвiряi, як саме використовуються кредити, фонди i цiнностi, управлiння якими доручено державним службам та iншим офiВнцiйним юридичним особам, здiйснюi контроль за рiзноманiтВнними установами в сферi соцiального забезпечення, рахунками державних пiдприiмств i iх фiлiй, а також, в окремих випадках, за приватними юридичними особами з числа тих, що одержуВнють фiнансову допомогу держави.

Органами державного фiнансового контролю у Францii i також Генеральна iнспекцiя фiнансiв i Генеральна iнспекцiя адмiнiстрацii. Перебуваючи в безпосередньому пiдпорядкуваннi мiнiстра економiки i фiнансiв, Генеральна iнспекцiя фiнансiв виконуi функцii контролю на мiсцях за дiяльнiстю служб мiнiстерства економiки i фiнансiв. Вона контролюi дiяльнiсть всiх призначених державою бухгалтерiв та адмiнiстративноi бухВнгалтерii вторинних розпорядникiв кредитiв, державних пiдприВнiмств, а також тих недержавних органiв i пiдприiмств, що пеВнребувають пiд фiнансовим контролем держави. Ця ж установа органiзовуi та здiйснюi дослiдження економiчних i фiнансоВнвих проблем на замовлення державних мiнiстерств i вiдомств, а також за власною iнiцiативою.

Функцiiю Генеральноi iнспекцii адмiнiстрацii i здiйснення вищого контролю за персоналом, службами, установами i оргаВннами, що перебувають в пiдпорядкуваннi мiнiстерства внутрiшнiх справ або пiд контролем префектiв, навiть якщо вони пiдпадаВнють пiд контроль ще якогось iншого державного iнспектуючоВнго органу. РЖнспектори Генеральноi iнспекцii адмiнiстрацii моВнжуть одержувати письмовi доручення вiд прем'iр-мiнiстра, мiнiстра внутрiшнiх справ та iнших зацiкавлених мiнiстерств, що, таким чином, розширюi iх компетенцiю на персонал, служВнби, установи й органи, якi перебувають в пiдпорядкуваннi iнших мiнiстерств, крiм мiнiстерства внутрiшнiх справ.

У Великобританii функцii контролюючого бюджетно-фiнанВнсового органу, що виступаi вiд iменi парламенту, виконуi НаВнцiональне контрольно-ревiзiйне управлiння. Воно було створеВнне у 1983 роцi у вiдповiдностi зi спецiальним законом замiсть департаменту з фiнансiв i ревiзii, що iснував до цього. НазваВнний закон змiнив загальнофiнансову i оперативно-господарську незалежнiсть цього органу вiд уряду i поставив генерального контролера-ревiзора, що очолюi його, у бiльш близькi стосунВнки з парламентом у порiвняннi з попереднiм часом. В даний час генеральний контролер-ревiзор i посадовою особою палаВнти общин.

Державний фiнансовий контроль в Росiйськiй Федерацii здiйснюють Федеральнi Збори i iх двi палати тАФ Державна дума i Рада Федерацii. Вищим спецiальним органом державного фiнансового контролю тут i Рахункова палата, яка у своiй дiяльВнностi пiдзвiтна Федеральним зборам. Вона проводить експерВнтизу федерального бюджету, федеральних позабюджетних фондiв i законодавчих актiв, контролюi виконання державного бюдВнжету та використання федеральноi власностi. Особливо слiд пiдкреслити те, що Рахункова палата Росiйськоi Федерацii в межах завдань, поставлених перед нею законодавцем, органiВнзацiйно та функцiонально незалежна.

Контрольнi функцii в галузi фiнансiв виконують також коВнмiтети й комiсii, що утворюються Радою Федерацii та ДержавВнною Думою в межах iх компетенцii. Особлива роль серед них належить Комiтету з бюджету, податкiв, банкiв i фiнансiв, що здiйснюi фiнансовий контроль в цiй галузi в цiлому.

У вiдання Державноi Ради Федеральних Зборiв Росiйськоi Федерацii переданий Контрольно-бюджетний комiтет, що iснуВнвав ранiше у складi Верховноi Ради Росiйськоi Федерацii, на пiдставi Закону Росiйськоi Федерацii ВлПро основи бюджетного устрою i бюджетного процесуВ». Комiтет дii як незалежний вiд адмiстрацii Президента i Уряду Росiйськоi Федерацii орган. Крiм експертно-аналiтичноi роботи з фiнансових питань, поВнв'язаних з доходами i видатками бюджетних коштiв, до компеВнтенцii Контрольно-бюджетного комiтету вiдноситься також проведення фiнансового контролю за: виконанням федеральВнного бюджету; дотриманням законностi i пiдвищенням ефекВнтивностi витрачання державних коштiв, що видiляються на фiнансування бюджетних органiзацiй, сфери матерiального виВнробництва, оборони i правоохоронних органiв; формуванням доходiв i видаткiв вiд зовнiшньоекономiчноi дiяльностi; викоВнристанням позабюджетних фондiв.

Контрольно-бюджетний комiтет при здiйсненнi своiх функВнцiй уповноважений проводити фiнансовi ревiзii, перевiрки й обстеження в органах законодавчоi i виконавчоi влади, заклаВндах, на пiдприiмствах, в державних установах, що дiють за рубежем ; в iнших органiзацiях, що обслуговують зовнiшньоекоВнномiчнi зв'язки i фiнансуються з державного бюджету i в ЦенВнтральному банку Росiйськоi Федерацii з питань органiзацii касового виконання федерального бюджету, регулювання гроВншово-кредитних вiдносин i емiсii. При цьому Контрольно-бюдВнжетний комiтет взаiмодii з iншими комiтетами i комiсiями Федеральних Зборiв Росiйськоi Федерацii, з iншими контрольниВнми органами, з правоохоронними органами, а з питань спiльного вiдання Росiйськоi Федерацii i ii суб'iктiв тАФ з iх органами влади.

Таким чином, досвiд iнших держав в органiзацii державноВнго фiнансового контролю свiдчить про те, що цьому аспекту державноi фiнансовоi дiяльностi придiляiться особливо велика увага. Вiн розглядаiться державами як необхiдний iнструмент пiдтримання фiнансово-господарського порядку в ринкових умовах. Нашiй вiтчизнянiй практицi ще належить оволодiти багато чим з того, що вже випробувано цивiлiзованим свiтом в сферi державного фiнансового контролю.

Система органiв державного фiнансового контролю в УкВнраiнi перебуваi на стадii формування. Хоч основнi ii елементи вже склалися i дiють, вдосконалюючи свою внутрiшню струкВнтуру та уточнюючи своi мiсце в загальнодержавнiй системi конВнтролю взагалi. Як i в iнших державах, фiнансовий контроль в Украiнi здiйснюiться органами законодавчоi влади, органами виконавчоi влади, спецiальними органами державного фiнансового контролю, а також недержавними спецiалiзованими органiзацiями.

Верховна Рада Украiни у вiдповiдностi зi статтею 85 КонВнституцii Украiни здiйснюi фiнансовий контроль в ходi розгляВнду проектiв та затвердження Державного бюджету Украiни i звiтiв про його виконання, на спецiальних парламентських слуВнханнях Кабiнету Мiнiстрiв Украiни, що iменуються Влднями уряВндуВ», в ходi експертиз та заслуховувань Програм дiяльностi уряду. обговорення i прийняття спецiального фiнансового законоВндавства, у значнiй кiлькостi iнших форм .

Парламентський контроль за витрачанням державних фiнанВнсових ресурсiв органами i установами виконавчоi влади здiйснюВнють також всi постiйнi комiтети Верховноi Ради Украiни, коВнжен в своiй сферi. Крiм того, у Верховнiй Радi Украiни i два спецiалiзованi комiтети: Комiтет з питань бюджету i Комiтет з питань фiнансiв i банкiвськоi дiяльностi. Вони здiйснюють безВнперервний парламентський контроль за станом i рухом дерВнжавних фiнансiв.

Особливими контрольними повноваженнями надiлена РаВнхункова палата Верховноi Ради Украiни. Голова, перший засВнтупник, заступник, головнi контролери i секретар Рахунковоi палати обираються на сесii Верхов

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

РЖнвентаризацiя активiв

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях