Зовнiшнiй та внутрiшнiй аудит

План.

1) Зовнiшнiй та внутрiшнiй аудитВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 2

2) Аудиторський ризик i обгрунтування необхiдностi його оцiнки при проведеннi аудитуВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 2 - 8

3) Пояснити суть та навести приклади доцiльного застосування аудитором наступних методичних прийомiв:ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 8 - 13

q фактичноi перевiрки;

q пiдтвердження;

q документальноi перевiрки;

q спостереження;

q опитування;

q аналiтичних процедур.

4) Мета аудиту тАУ це:ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа 14

a) Визначити i попередити помилку;

b) Надати допомогу керiвництву в пiдготовцi фiнансовоi звiтностi;

c) Перевiрити фiнансову звiтнiсть i висловити про неi думку.

Необхiдно вказати правильну вiдповiдь, пiдкрiпивши ii вiдповiдними положеннями дiючих нормативних документiв.

Список використаноi лiтературиВа ВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВаВа15

1. Зовнiшнiй та внутрiшнiй аудит.

Аудит тАУ це перевiрка бухгалтерськоi звiтностi, облiку, первинних документiв та iншоi iнформацii вiдносно фiнансово-господарськоi дiяльностi субтАЩiктiв господарювання з метою визначення достовiрностi iх звiтностi, облiку, його повноти та вiдповiдностi чинному законодавству.

Зовнiшнiй аудит виконують аудиторськi фiрми за договорами iз замовниками: пiдприiмствами i пiдприiмцями. Вiдповiдно до цих договорiв замовник надсилаi аудиторськiй фiрмi замовлення, в якому визначаi конкретнi питання для вирiшення аудитом.

Питання цi стосуються перевiрки стану фiнансово-господарськоi дiяльностi за даними бухгалтерського облiку, балансу та звiтностi. При цьому аудит визначаi вiдповiднiсть такоi дiяльностi законодавству, а також достовiрнiсть ii вiдображення в системi бухгалтерського облiку i контролю фiнансово-господарськоi дiяльностi, консультацii i рекомендацii з питань бiзнесу.

Розвиток незалежного зовнiшнього аудиту через аудиторськi фiрми залежить вiд якостi аудиторських перевiрок, вiдповiдальностi аудиторiв за квалiфiковане i сумлiнне виконання своiх договiрних зобовтАЩязань перед клiiнтом.

За результатами перевiрки при зовнiшньому аудитi аудитор складаi висновок, в якому даi оцiнку стану облiку, внутрiшньогосподарського контролю i достовiрностi звiтностi пiдприiмства, а також iншим сторонам його дiяльностi.

Внутрiшнiй аудит здiйснюiться спецiальним структурним пiдроздiлом пiдприiмства або його робiтниками, безпосередньо пiдлеглими керiвництву пiдприiмства чи перебуваючими в його штатi.

Внутрiшнi аудитори окрiм основноi дiяльностi тАУ удосконалення системи облiку та внутрiшнього контролю на пiдприiмствi тАУ можуть виконувати також спецiальнi завдання керiвництва пiдприiмства.

2. Аудиторський ризик i обТСрунтування необхiдностi його оцiнки при проведеннi аудиту.

Аудиторський ризик тАУ це помилкове пiдтвердження аудитором достовiрностi фiнансовоi звiтностi, яка у подальшiй перевiрцi не пiдтверджена iншими аудиторами або контрольними органами.

З аудитом фiнансовоi звiтностi безпосередньо повтАЩязанi кiлька аспектiв ризику. Два основних тАУ це аудиторський ризик i ризик для бiзнесу (аудитора або його фiрми).

Аудиторський ризик полягаi у наступному: аудитор дiйшов висновку, що фiнансова звiтнiсть складена правильно i на цiй пiдставi у аудиторському висновку стверджуi це без застереження, а в дiйсностi фiнансова звiтнiсть маi iстотнi похибки.

Для того щоб запобiгти аудиторському ризику або зробити його мiнiмальним, аудитор маi визначити оптимальний обсяг iнформацii для дослiдження, щоб вiн мiг взяти на себе професiйну вiдповiдальнiсть. При цьому вартiсть доказiв (свiдоцтв) маi бути мiнiмальною.

Щоб повнiстю забезпечити iнформацiйнi потреби, аудитору необхiдно вивчити бiзнес клiiнта та його галузевi особливостi. Фiнансова звiтнiсть вiдображуi своiрiднi аспекти тих або iнших видiв дiяльностi. Так, аудит страховоi дiяльностi не може бути виконаний iз достатньою достовiрнiстю без вивчення унiкальних особливостей цiii роботи. Неможливо уявити аудиту клiiнта, який будуi мости без знання технологii будiвельного виробництва, а також бухгалтерського облiку робiт за ступенем готовностi обтАЩiктiв. Це стосуiться також сфери промислового виробництва, транспорту i звтАЩязку, торгiвлi, невиробничоi сфери, банкiв та iн., для проведення аудиту в них необхiдно володiти технологiiю виробництва продукцii, робiт, послуг.

Загальноприйнятi стандарти аудиту потребують, щоб аудитор володiв знаннями системи внутрiшньогосподарського контролю для збирання аудиторських свiдчень. Це можливо при вивченнi органiзацiйних структур, що дiють у клiiнта, методик, спiлкуючись iз працiвниками компанii-клiiнта, складання анкет i схем документообороту, а також спостерiгаючи за дiяльнiстю клiiнта.

Вивчивши систему внутрiшньогосподарського контролю, аудитор оцiнюi можливiсть виявлення помилок i запобiгання iм, а також вiдхилень вiд нормативiв. Така оцiнка включаi застосування конкретних процедур, якi знижують вiрогiднiсть того, що помилки i вiдхилення вiд норм можуть виникнути, будуть виявленi i своiчасно усунутi. Цю процедуру називають оцiнкою ризику контролю.

Якщо за оцiнкою аудитора ризик контролю незначний, то вiн може зменшити недовiру до точностi iнформацii фiнансовоi звiтностi, що стосуiться контролю (iнвентаризацiя статей балансу). В противному випадку доведеться виконувати повний комплекс робiт щодо збирання аудиторських свiдчень. Але щоб забезпечити вiрогiднiсть своiх попереднiх висновкiв щодо мiнiмального ризику, аудитор перевiряi ступiнь ефективностi контролю. Процедури, якi використовуються при такiй перевiрцi, називають тестами внутрiшньогосподарського контролю. Здебiльшого цi тести включають перевiрку первинних документiв, якими оформленi господарськi операцii. Наприклад, iнвентаризацiйнi вiдомостi, машинограми наявностi основних засобiв, коштiв, розрахункових операцiй, дебiторiв i кредиторiв, вiдображених у бухгалтерському облiку i звiтностi.

Мiжнародними i нацiональними нормами аудиту передбачено моделювання аудиторського ризику. Орiiнтовна модель аудиторського ризику може бути представлена таким алгоритмом:

АР = ВР х РК х РН,

деВа АР тАУ аудиторський ризик

ВаВаВаВаВа ВР тАУ внутрiшньогосподарський ризик

ВаВаВаВаВа РК тАУ ризик контролю

ВаВаВаВаВа РН тАУ ризик невиявлення.

Ступiнь аудиторського ризику за поданою моделлю ТСрунтуiться на експертнiй оцiнцi аудитора. Припустимо, що аудитор, оцiнюючи попередньо програму аудиту для клiiнта, визначив, що внутрiшньогосподарський ризик становить 70%, ризик контролю тАУ 40% i ризик невиявлення тАУ 15%.

За моделлю прийнятий ризик становитиме

АР = 0,7 х 0,4 х 0,15 = 4,2%

Якщо аудитор дiйшов висновку, що достатнiй рiвень прийнятого аудиту у цьому випадку маi бути не менше нiж 4,5%, то вiн може вважати ризик цiлком задовiльним. Це означаi, що за цього аудиторського ризику нi майнових, нi моральних збиткiв клiiнту i аудитору (аудиторськiй фiрмi) завдано не буде.

Розглянемо складовi елементи моделi аудиторського ризику.

Прийнятий аудиторський ризик тАУ це субтАЩiктивно встановлений рiвень ризику, котрий готовий взяти на себе аудитор. Полягаi вiн у тому, що у фiнансовiй звiтностi будуть виявленi похибки пiсля завершення аудиту i представлення аудиторського висновку без застереження. Якщо аудитор визначаi для себе менший рiвень аудиторського ризику, то це означаi, що вiн прагне до бiльшоi впевненостi у тому, що фiнансова звiтнiсть не маi iстотних погрiшностей.

Нульовий ризик означав би повну впевненiсть у цьому, а стовiдсотковий ризик тАУ повну невпевненiсть. Ступень ризику може коливатись у дiапазонi мiж нулем i одиницею (вiд 0 до 100%), але не може бути нi вище, нi нижче цих значень. Повна гарантiя (нульовий ризик) точностi фiнансовоi звiтностi економiчно недоцiльна, бо для цього необхiдно не вибiрковим, а суцiльним способом перевiрити всю документацiю аудитором, а також в разi потреби залучити до проведення аудиту технологiв, маркетологiв та iнших фахiвцiв. Такий аудит буде довготривалим, не оперативним, дорого коштуватиме для клiiнта i не завжди сприятиме удосконаленню його дiяльностi.

Аудиторською практикою доведено, що за певних обставин необхiдно, щоб ризик був якомога нижчим, iнакше не можна захистити iнтереси нi аудиторiв, нi користувачiв. Це залежить вiд того, якою мiрою зовнiшнi користувачi покладаються на показники фiнансовоi звiтностi, а також вiд того, наскiльки вiрогiдно виникнення у клiiнта фiнансових труднощiв пiсля подання аудитором висновку. Звiдси, якщо зовнiшнi користувачi повнiстю покладаються на достовiрнiсть фiнансовоi звiтностi, то аудитору необхiдно намагатися знизити рiвень аудиторського ризику. Одночасно, якщо за умови високоi довiри до фiнансовоi звiтностi у нiй залишилися значнi погрiшностi, то це може завдати шкоди, насамперед iмiджу аудитора.

Аудитору нелегко передбачити фiнансове банкрутство до того, як це станеться, проте i певнi фактори, якi i iндикаторами такоi вiрогiдностi:

ü спад дiловоi активностi

ü збитковiсть роботи

ü неплатоспроможнiсть i нелiквiднiсть пiдприiмства

ü професiйна некомпетентнiсть працiвникiв маркетингу i менеджменту.

Аудитор повинен дослiдити дiяльнiсть клiiнта i оцiнити значення кожного з факторiв, якi впливають на рiвень довiртАЩя зовнiшнiх користувачiв до фiнансовоi звiтностi, а також визначальних для фiнансового банкрутства клiiнта пiсля закiнчення аудиту може мати iстотну погрiшнiсть. У процесi перевiрки аудитор отримуi додаткову iнформацiю про клiiнта i може змiнити свою оцiнку рiвня аудиторського ризику.

РД ряд обставин, якi змушують рiзних аудиторiв визначати у однакових умовах рiзнi рiвнi аудиторського ризику. Оскiльки вимiряти аудиторський ризик складно, то немаi пiдстав вважати, що всi аудитори за рiзних умов виберуть той самий рiвень за обсягом i змiстом свiдоцтв (доказiв). Звiдси цiлком вiрогiдно, що припускаiться багато помилок при визначеннi аудиторського ризику. Для зменшення кiлькостi цих помилок необхiдно користуватися не лише нормативами аудиту, а й законодавством, нормативно-правовими актами, спецiальними методичними рекомендацiями, положеннями, iнструкцiями, затвердженими мiнiстерствами i вiдомствами, Нацiональним банком Украiни. Так, у практицi аудиту застосовуються Положення про органiзацiю бухгалтерського облiку i звiтностi в Украiнi, затверджене Кабiнетом Мiнiстрiв Украiни; РЖнструкцiя з проведення iнвентаризацii основних засобiв, нематерiальних активiв, товарно-матерiальних цiнностей, коштiв i документiв та розрахункiв, затверджена Мiнфiном Украiни. Вимоги до аудиторського висновку за наслiдками перевiрки балансу та рiчноi звiтностi затвердженi Аудиторською палатою Украiни та iн.

Виходячи iз моделi аудиторського ризику, i пряма залежнiсть мiж прийнятим аудиторським ризиком i ризиком невиявлення, а також зворотнiй звтАЩязок мiж прийнятим ризиком та обсягом свiдчень, якi плануi зiбрати аудитор. Якщо аудитор вирiшуi скоротити рiвень прийнятого аудиторського ризику, то тим самим скорочуi ризик нерозкриття i зменшення кiлькостi збирання свiдоцтв.

Наступним сегментом у моделi аудиторського ризику i внутрiшньогосподарський ризик тАУ наявнiсть значних погрiшностей у фiнансовiй звiтностi за вiдсутностi внутрiшньогосподарського контролю. Якщо аудитор нехтуi фактором внутрiшньогосподарського контролю i складаi висновок про вiрогiднiсть наявних помилок, то цим вiн стверджуi високий рiвень внутрiшньогосподарського ризику. При встановленнi внутрiшньогосподарського ризику не береться до уваги внутрiшньогосподарський контроль, бо вiн входить до моделi аудиторського ризику як самостiйний елемент, що називаiться ризиком контролю.

Якщо брати до уваги залежнiсть мiж внутрiшньогосподарським ризиком i ризиком невиявлення, а також кiлькiстю свiдоцтв, якi збираються, то внутрiшньогосподарський ризик обернено пропорцiйний до ризику невиявлення i прямо пропорцiйний до кiлькостi свiдоцтв. Наприклад, якщо аудитор стверджуi, що у дебiторськiй заборгованостi внутрiшньогосподарський ризик високий, оскiльки багато контрагентiв клiiнта стають неплатоспроможними у звтАЩязку з економiчними умовами у галузi, то ризик невстановлення маi бути низьким, а планова кiлькiсть свiдоцтв тАУ велика.

Модель аудиторського ризику показуi тiсний взаiмозвтАЩязок мiж внутрiшньогосподарським ризиком i ризиком контролю. Включення внутрiшньогосподарського ризику до моделi аудиторського ризику тАУ один iз найважливiших аспектiв аудиту. Це передбачаi, що аудитори повиннi орiiнтуватися, в яких формах фiнансовоi звiтностi помилки найбiльш або найменш вiрогiднi. Ця iнформацiя визначаi загальну кiлькiсть свiдчень, якi необхiдно зiбрати, а також яким чином iх зiбрати.

На початку аудиту можна лише наближено оцiнити змiни у рiвнi внутрiшньогосподарського ризику. До цього аудитор маi вивчити фактори, якi створюють ризик, i аудиторськi свiдчення, пiсля чого взяти iх до уваги.

Оцiнюючи внутрiшньогосподарський ризик, аудитор повинен врахувати ряд важливих факторiв, а саме:

Þ характер бiзнесу клiiнта;

Þ чеснiсть адмiнiстрацii;

Þ результати попереднього аудиту;

Þ первинний i повторний аудит;

Þ професiоналiзм бухгалтерських кадрiв;

Þ вiрогiднiсть привласнення коштiв;

Þ достовiрнiсть сальдо на рахунках бухгалтерського облiку.

Аудитор повинен оцiнити перелiченi фактори внутрiшньогосподарського ризику i вирiшити, який iх них найбiльш важливий для наступного врахування при визначеннi аудиторського ризику.

Ризик контролю тАУ оцiнка ефективностi системи внутрiшньогосподарського контролю клiiнта з погляду спроможностi запобiгати помилкам або виявляти iх, прагнення аудитора встановити цю оцiнку на стовiдсотковому рiвнi. Ризик контролю обернено пропорцiйний до ризику невиявлення, тодi як мiж ризиком контролю i кiлькiстю належних збиранню свiдоцтв iснуi пряма залежнiсть. Наприклад, якщо аудитор зробив висновок, що система внутрiшньогосподарського контролю ефективна, то рiвень ризику невиявлення може бути пiдвищений, а кiлькiсть свiдоцтв зменшено. Коли система контролю ефективна, аудитор може пiдвищити рiвень ризику невиявлення, оскiльки ефективна система внутрiшньогосподарського контролю скорочуi ймовiрнiсть погрiшностей у фiнансовiй звiтностi.

Ризик невиявлення тАУ це ризик, який аудитор готовий взяти на себе такою мiрою, в якiй вiн ризикуi не виявити iстотних помилок у фiнансовiй звiтностi за допомогою аудиторських процедур. Ризик невиявлення визначаi кiлькiсть свiдоцтв, якi аудитор плануi зiбрати. За низького рiвня невиявлення аудитор не погоджуiться брати на себе великий ризик невиявлення помилок через нестачу свiдоцтв, тому докладаi всiх зусиль до отримання бiльшоi кiлькостi

свiдоцтв (доказiв), необхiдних для дослiдження питань, поставлених клiiнтом.

Рiвень аудиторського ризику значною мiрою залежить вiд професiоналiзму аудиторiв, iхнiх морально-вольових та етичних якостей. Досвiд показуi, що професiйнi вимоги до аудиторiв, тестування iх, сертифiкацiя та лiцензування на право аудиторськоi дiяльностi не забезпечують комплектування аудиторських фiрм висококвалiфiкованими фахiвцями. Причиною цього i недостатнiсть пiдготовки у навчальних закладах фахiвцiв з облiку та аудиту й низька професiйна якiсть iх, оскiльки не вирiшено питання проходження студентами навчальноi i виробничоi практики з аудиторськоi дiяльностi безпосередньо у трудових колективах замовникiв аудиту. Внаслiдок цього створюiться вакуум у потребi аудиторiв, що заповнюiться не завжди високопрофесiйними фахiвцями. У звтАЩязку з цим якiсть аудиторських робiт не вiдповiдаi вимогам клiiнтiв щодо активiзацii маркетинговоi дiяльностi, полiпшення фiнансового становища, удосконалення облiку та звiтностi, внутрiшньогосподарського контролю, запобiгання помилкам у оподаткуваннi тощо.

Все це стримуi формування ринку аудиторських послуг, а звiдси i вiдсутнiсть конкуренцii аудиторiв за мiсце на ринку аудиту.

З подальшим розвитком пiдготовки фахiвцiв з аудиту за якiстю та кiлькiстю, створенням ринку аудиторських послуг виникають передумови для конкуренцii аудиторiв, завдяки чому запрацюi саморегулюючий механiзм аудиторськоi дiяльностi в Украiнi.

3. Пояснити суть та навести приклади доцiльного застосування аудитором наступних методичних прийомiв:

¨ фактичноi перевiрки;

¨ пiдтвердження;

¨ документальноi перевiрки;

¨ спостереження;

¨ опитування;

¨ аналiтичних процедур.

До фактичноi перевiрки належать iнвентаризацiя, контрольний обмiр, дослiдження обтАЩiктiв, контрольний запуск сировини та матерiалiв на виробництво, лабораторний аналiз.

РЖнвентаризацiя тАУ перевiрка наявностi грошових коштiв, матерiальних цiнностей, стан розрахункiв та iнших статей балансу на конкретну дату.

РЖнвентаризацiя здiйснюiться згiдно РЖнструкцii про iнвентаризацiю основних фондiв, нематерiальних активiв, товарно-матерiальних цiнностей, грошових коштiв, документiв i розрахункiв зi змiнами, внесеними наказом Мiнiстерства фiнансiв Украiни вiд 5 грудня 1997р. за №268.

При вивченнi будiвельних та ремонтних робiт використовуються контрольнi обмiри. Вони органiзуються для визначення фактично виконаного обсягу будiвельних та ремонтних робiт i застосовуiться для перевiрки достовiрностi облiку незавершеного виробництва, витрат будiвельних матерiалiв порiвняно з нормативами та фактично виконаним обсягом робiт, перевiрки правильностi нарахованоi заробiтноi платнi, розрахункiв з пiдрядниками та iншими пiдприiмствами за виконання обсягiв робiт.

Для проведення обмiрiв виконаних робiт створюiться комiсiя з обовтАЩязковим залученням спецiалiстiв з будiвництва (iнженера-будiвельника, технiка-будiвельника, мастера); мурування стiн (в кубометрах) та iн.

В процесi контрольних процедур часто використовуiться дослiдження обтАЩiктiв . Воно включаi коло питань, повтАЩязаних з вивченням органiзацiйно-виробничоi дiяльностi i перевiркою забезпечення зберiгання майна контролюiмого пiдприiмства.

Звичайно дослiдження обтАЩiктiв доцiльно проводити на початку аудиторських процедур. В процесi обстеження можна отримати iнформацiю про похибки в органiзацiйно-виробничiй дiяльностi, а також отримати вiдповiдi на багато питань, повтАЩязаних iз забезпеченням зберiгання майна безпосередньо на обтАЩiктах:

¨ наявнiсть обладнання, що використають, його якiсний стан та умови його зберiгання;

¨ причини збоiв в роботi дiючого обладнання;

¨ наявнiсть запасiв сировини, матерiалiв та готовоi продукцii й умови iх зберiгання;

¨ дiiздатнiсть пропускноi системи пiдприiмства при ввезеннi, вивезеннi сировини, матерiалiв та готовоi продукцii

¨ ведення оперативного облiку заказiв й постачання продукцii та iн.

При аудиторських перевiрках iнодi необхiдно перевiрити якiсть виробленоi продукцii. В цьому випадку роблять контрольний запуск сировини та матерiалiв на виробництво або здають готову продукцiю для лабораторного аналiзу.

При контрольному запуску сировини та матерiалiв на виробництво в присутностi контролера та запрошеного спецiалiста перевiряiться весь технологiчний процес починаючи з зважування вiдповiдних сировини та матерiалiв, його обробцi й закiнчуючи зваженням готовоi продукцii.

Це даi можливiсть перевiрити фактичний вихiд готовоi продукцii й дiйсну кiлькiсть використаних сировини та допомiжних матерiалiв, а також порiвняти цi данi з даними, що маiмо (до контрольного запуску).

Лабораторнi аналiзи найчастiше застосовуються при перевiрках вiдповiдностi якостi готовоi продукцii дiючим стандартам. Лабораторнi аналiзи проводяться як харчових, так i нехарчових готових виробiв, виробляiмих пiдприiмствами, заснованих на рiзних формах власностi.

Для аналiзу вилучають пробу готового виробу. Одну беруть у виробника, а iншу тАУ за можливiстю у споживача. Вилученi пробиВа пломбуються та iз супровiдним листом направляються до вiдповiдноi лабораторii. На основi проведеного аналiзу, лабораторiя даi висновки, якi потiм використовуються контролером.

Пiдтвердження складаiться в отриманi аудиторами пiдтверджуючоi iнформацii, яка знаходиться в бухгалтерських регiстрах. Наприклад, аудитор, як правило, шукаi прямого пiдтвердження сум дебiторськоi заборгованостi, звтАЩязуючись з боржниками-пiдприiмствами.

Кожна господарська операцiя оформлюiться вiдповiдними документами або ж обТСрунтовуються записи в регiстрах синтетичного та аналiтичного облiку. На основi регiстрiв бухгалтерського облiку складаються бухгалтерський баланс i звiтнiсть. Тому аудитори для оцiнки достовiрностi здiйснених господарських операцiй в першу чергу використовують методичнi прийоми перевiрки документiв i записiв у регiстрах бухгалтерського облiку.

Без використання методичних прийомiв перевiрки первинноi документацii, виробничих записiв в облiкових регiстрах й бухгалтерськiй звiтностi нiяка аудиторська дiяльнiсть неможлива.

Дослiдження документiв тАУ прийом документального контролю достовiрностi, доцiльностi ефективностi господарських операцiй, вiдповiдностi iх законодавчим актам, що регулюють процес розширеного суспiльного виробництва.

Камеральнi перевiрки тАУ прийом документального контролю проектно-кошторисноi документацii по капiтальних вкладеннях, а також документiв на виконання будiвельно-монтажних робiт, якi подають установi банку, що здiйснюi контроль за фiнансуванням капiтальних вкладень iз державного бюджету. Застосовуiться також податковими службами для контролю звiтностi, до проведення контрольноi перевiрки ii на пiдприiмствi.

В залежностi вiд змiсту контролю i стану бухгалтерського облiку здiйснених господарських операцiй використовуються вiдмiннi за змiстом методичнi прийоми перевiрки документiв. Серед них можна видiлити формальну, арифметичну, експертну, логiчну, економiчну, нормативно-правову, зустрiчну, контрольну звiрку, зворотну калькуляцiю, оцiнку документiв за даними кореспондуючих рахункiв, аналiтичну перевiрку звiтностi та балансiв, порiвняння та iн.

Формальна перевiрка документа передбачаi перевiрку дотримання дiючих форм, послiдовностi, повноти i правильностi заповнення реквiзитiв документа, дотримання порядковоi нумерацii та наявностей вiдповiдних пiдписiв.

Арифметична перевiрка включаi перевiрку правильностi виставлених цiн у документi, вказаних нацiнок, знижка, зроблених обчислень i таксировок, пiдрахунок пiдсумкiв та iн. арифметичних дiй, що виконуються при оформленнi та обробцi документу.

Експертна перевiрка доповнюi формальну та арифметичну i спрямована на виявлення пiдробок в документах:

q дописка тексту, букв, цифр;

q закреслення;

q часткове або повне видалення написаного тексту, цифрових записiв;

q пiдробка пiдписiв та iн.

При пiдробцi документи не мають стiйких ознак. Там, де замiненi букви та цифри, залишаються подряпини, мiсцями змiненi колiр паперу, шрифт цифр й лiтер, забарвлення друкованого тексту або колiр чорнил. Букви та цифри виглядають занадто покрученими, нерiвними, наявнiсть порушення у нахилi букв та цифр та iншi ознаки пiдробок.

При логiчнiй перевiрцi методом порiвняння господарських операцiй, вiдображеноi в документi, з вiдмiнними взаiмоповтАЩязаними показниками, подiями, явищами визначаiться чи була обтАЩiктивна можливiсть ii виникнення.

Наприклад, приведенi в накладнiй данi о масi та обсязi вантажу порiвнюiться з вантажопiдiймальнiстю або обсягом автомобiля, на якому перевозився вантаж, мiсткiстю тари, вказанiй в накладнiй; кiлькiстю якоi-небудь сировини або матерiалу, зафiксованих у iнвентаризацiйнiй вiдомостi, - з розмiром площi, на якому вони могли зберiгатися, мiсткiстю цистерн, кiлькiсть виробленоi продукцii тАУ з виробничою потужнiстю обладнання, цеха, комбiнату.

При нормативно-правовiй перевiрцi встановлюiться вiдповiднiсть здiйсненоi операцii дiючим правилам, вимог статуту або установчим документам, чи i вiдхилення вiд затверджених норм, лiмiтiв та iн.

При економiчнiй перевiрцi зтАЩясовуються економiчна доцiльнiсть здiйсненоi операцii, ii обТСрунтування джерелами фiнансування, плановими розрахунками, вивчаються отриманi результати вiд даноi операцii або ii вплив на кiнцевий фiнансовий результат.

Сутнiсть зустрiчноi перевiрки складаiться з вивчення достовiрностi операцiй шляхом порiвняння документiв та записiв в облiкових регiстрах, якi вiдносяться до одних й тих же взаiмоповтАЩязаних операцiй.

Звичайно документи створюються у двох або бiльше примiрниках, але окремi операцii оформлюються додатковими документами. Такi документи знаходяться при звiтах (реiстрах) рiзних матерiально вiдповiдальних працiвникiв. Багаторазово можуть повторюватись й записи в облiкових регiстрах бухгалтерського облiку. Все це вiдкриваi великi можливостi для зустрiчноi перевiрки вивчаiмого документа та уточнення достовiрностi здiйсненоi операцii.

Контрольна звiрка вживаiться переважно там, де ведеться облiк матерiальних цiнностей за найменуванням без зазначення ТСатункiв, марок, номерiв та iн. ознак, якi мають особливу цiну, при занедбаному аналiтичному облiку та в усiх випадках, коли окремi пiдприiмства вживають сумовий облiк матерiальних цiнностей.

Контрольнi звiрки знаходять широке застосування для перевiрки правильностi оприбуткування та списання на витрати окремих ТСатункiв матерiальних цiнностей, достовiрностi аналiтичного облiку й т.д.

Зворотня калькуляцiя використовуiться для перевiрки розмiру необТСрунтованого зписання сировини на виробництво при виробленнi визначеного виду готових виробiв. Сутнiсть цього методичного прийому полягаi в тому, що за фактичним випуском готових виробiв розраховуються витрати сировиниВа вiдповiдно до встановлених норм за мiжiнвентарний перiод, якi порiвнюються з фактично зробленим списанням сировини за первинними документами за цей час. В наслiдку цього встановлюються факти незаконного списання сировини та матерiалiв на виробництво.

При вживаннi перевiрки документiв за даними кореспондуючихрахункiв можна виявити документи, за якими здiйсненi недоцiльнi, незаконнi операцii та в деяких випадках виявити зловживання. Це може виявлятися в невiрнiй кореспонденцii рахункiв, невiдповiдностi записiв у регiстрах бухгалтерського облiку доданим документам, вiдсутностi бухгалтерських проводок, згортаннi сальдо по окремим рахункам, повтореннi кореспонденцii в однакових сумах по одному й тому же документу, в необТСрунтованих документами сторнированих та додаткових записiв на рахунках бухгалтерського облiку.

Серед методичних прийомiв перевiрки документiв особливе мiсце займаi аналiтична перевiрка звiтностi та балансiв. За допомогою цього прийому вивчаiться обТСрунтованiсть показникiв фiнансовоi звiтностi та балансiв даним аналiтичного й синтетичного облiку, узгодження показникiв в окремих формах бухгалтерськоi звiтностi та балансу, в регiстрах бухгалтерського облiку та первинних документах.

Цей методичний прийом застосовуiться в поiднаннi з iншими прийомами контролю, що дозволяi здiйснити не лише технiчну перевiрку фiнансовоi звiтностi та балансiв, але й вивчити стан розрахункових взаiмовiдносин з фiнансовими органами, з банками за короткостроковими й довгостроковими кредитами, а також з iншими пiдприiмствами й органiзацiями за рiзними розрахунками.

Крiм цього, аналiтична перевiрка звiтiв i балансiв дозволяi провести пiдготовчу роботу по пiдбору та систематизацii звiтних матерiалiв для виконання аналiтичних розрахункiв, повтАЩязаних з оцiнкою фiнансового стану пiдприiмства.

При вивченнi фiнансових результатiв i стану зберiгання майна пiдприiмства широко використовуiться порiвняння. За його допомогою фактичнi данi, якi вiдображенi в звiтностi, зiставляються з базовими перiодами, плановими, нормативними й iншими показниками.

Спостереження тАУ цей процес складаiться в спостереженнi процесу чи процедури, виконуваноi iншими особами, наприклад, спостереження аудитором за пiдрахуванням товарно-матерiальних запасiв працiвниками компанii або за виконуванням процедур контролю, пiсля яких не залишаiться ознак iх проведення з точки зору аудиту.

Опитування тАУ складаiться в пошуку iнформацii, яку можливо отримати вiд iнформованих осiб пiдприiмства або за його межами. Опитування можуть варiювати вiд формальних письмових запитiв, адресованих третiм особам, до неформального усного опитування робiтникiв пiдприiмства. Вiдповiдi на опитування можуть надати аудитору iнформацiю, яку вiн ранiше не мав, або пiдтверджуючу аудиторськi свiдоцтва.

Аналiтичнi процедури складаються з аналiзу найбiльш важливих показникiв тi спiввiдношень, включаючи пiдсумкове дослiдження вiдхилень та взаiмозвтАЩязкiв, заперечующих iншiй iнформацii, якi стосуються цiii справи або вiдхиляються вiд очiкуваних показникiв.

4. Мета аудиту тАУ це:

a) визначити i попередити помилку;

b) надати допомогу керiвництву в пiдготовцi фiнансовоi звiтностi;

c) перевiрити фiнансову звiтнiсть i висловити про неi думку.

Необхiдно: вказати правильну вiдповiдь, пiдкрiпивши ii вiдповiдними положеннями дiючих нормативних документiв.

Згiдно з ННА № 3 тАЬМета й загальнi принципи аудиту фiнансовоi звiтностiтАЭ, метою аудиту фiнансовоi звiтностi i вираження аудитором заключення про те, чи вiдповiдаi фiнансова звiтнiсть, у всiх iстотних аспектах, iнструкцiям, регламентуючих порядок пiдготовки та представлення фiнансових звiтiв.

Список використаноi лiтератури:

1. тАЬАудиторская деятельность в УкраинетАЭ Харьков

ВаВаВаВа ООО тАЬКонустАЭ 2001р.

2. тАЬРевизия и аудиттАЭ Киев В.Г.Жила 1998р.

3. тАЬКурс аудитутАЭ Киiв М.Т.Бiлуха 1998р.

4. Нацiональнi нормативи аудиту

5. Закон Украiни тАЬПро аудиторську дiяльнiстьтАЭ

6. тАЬАудиттАЭ Кузьминский 1996р.

Вместе с этим смотрят:

1C: Бухгалтерия

РЖнвентаризацiя активiв

Автоматизацiя бухгалтерського облiку ТОВ "Хлiбороб"

Автоматизацiя облiку зносу (амортизацii) необоротних активiв

Автоматизация бухгалтерского учета в современных условиях